Формування художньо-конструкторських знань і умінь старшокласників у процесі трудової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 37. 017: 5/6 - 053. 6

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ТРОФІМЧУК

Володимир Миколайович

Чернігів

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національному педагогічному університеті

імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук,

професор кафедри методики навчання

Тверезовська Ніна Трохимівна,

Національний університет біоресурсів

і природокористування України.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Борисов В'ячеслав Вікторович,

Слов'янський державний

педагогічний університет,

завідувач кафедри педагогіки і

методики технологічної підготовки;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Левченко Григорій Євменович,

Академія педагогічних наук України,

учений секретар апарату Президії.

Захист відбудеться „09" жовтня 2009 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано „09" вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А. Пригодій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Євроінтеграційні процеси вимагають значних соціально-економічних зрушень, що зумовлюють необхідність суттєвого реформування діяльності усіх соціальних інститутів суспільства і передусім системи освіти. Провідним завданням цих інституцій має стати пошук шляхів розвитку особистості учня на основі розкриття його внутрішнього потенціалу, у співвідношенні з кращими культурно-історичними досягненнями людства.

Рішення даної проблеми базується в організації освітнього процесу, спрямованого на поглиблення в учнів знань про закономірності проектно-перетворюючої діяльності, розвиток стійких пізнавальних інтересів, творчих здібностей, виховання естетичних та художніх смаків, почуття прекрасного, самоосвіту і самореалізацію особистості. Даний підхід дозволить учням адаптуватися до умов сучасного світу, творчо реалізовувати себе в майбутній трудовій діяльності в різних сферах виробництва та сприятиме професійному самовизначенню.

У реалізації даних цілей істотна роль відводиться технологічній освіті старшокласників, спрямованій на формування якостей особистості, яка здатна креативно мислити, активно діяти, легко адаптовуватися, оволодівати новими способами перетворення матеріалів, енергії, інформації з урахуванням природо- і культуродоцільності здійснюваної діяльності.

Така підготовка повинна відображати потреби ринку праці, бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства та спрямованою на те, щоб допомогти випускникам загальноосвітніх шкіл у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки.

Актуальність виділеної проблеми пов'язана з реалізацією основних напрямів Державного стандарту освітньої галузі "Технологія" та Постановою Кабінету Міністрів України (від 20 січня 1997 р. № 39) "Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої, освітньої та соціально-культурної сфер", а також наявністю програми з основ дизайну для профільного навчання затвердженої Міністерством освіти та науки України.

Теоретичні аспекти обґрунтування процесу формування знань та умінь під час вивчення різних шкільних предметів знайшли відображення у працях Ю.К. Бабанського, Є.І. Бойка, І.В. Зайченка, Є.М. Кабанової-Меллер, Н.О. Лошкарьової, С.В. Лазаревського, Б.М. Неменського, А.В. Усової та ін.

Психологічним підґрунтям підготовки старшокласників до художнього конструювання є наукові праці Л.С. Виготського, П.Я. Гальперина, В.В. Давидова, В.В. Клименка, С.Л. Рубінштейна, Н.Н. Нечаєва, Н.Г. Салміної та інших вчених, які є надбанням класичної психологічної науки.

У працях Є.О. Мілеряна, В.В. Чебишевої класифікуються і розкриваються особливості формування загальнотрудових та конструктивних умінь; Г.В. Кирій та Р.А. Пономарьова досліджували залежність формування конструктивних умінь від методів навчання; Т.В. Кудрявцев, В.Г. Ткаченко, І.С. Якиманська вивчали умови формування технічного і просторового мислення, де підкреслюється особливе значення цих видів мислення в розвитку знань, умінь та дій; взаємозв'язок художньої діяльності з конструктивною, особливості творчої діяльності учнів досліджували Н.Д. Левітов, В.О. Моляко, П.С. Перепелиця та ін.

Провідним напрямом реалізації нового змісту трудового навчання є проектно-технологічна діяльність, в якій поряд з формуванням загальнонавчальних умінь починається й формування художньо-конструкторських знань та умінь. Проблемі застосування проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання присвячені наукові праці О.М. Коберника, В.К. Сидоренка, В.Д. Симоненка, С.М. Ящука та ін.

Аналіз теоретичних джерел з історії розвитку педагогічної науки показує, що значний внесок в теорію і практику загальноосвітньої підготовки і, зокрема, розкриттю взаємозв'язку трудової і художньої діяльності, внесли П.П. Блонський, О.В. Луначарський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та ін., які вбачали в людині особистість, що творить предметний світ на засадах краси і доцільності, удосконалюючи власну майстерність, естетичне сприймання і смаки, створюючи світ високохудожніх речей в оточуючому середовищі.

Теорії трудової діяльності, в тому числі і художньо-трудової, присвятили наукові праці П.Р. Атутов, С.Я. Батишев, В.В. Борисов, О.Г. Гервас, Н.П. Знамеровська, Є.В. Кулик, Г.Є. Левченко, В.М. Мадзігон, Л.В. Оршанський, В.К. Сидоренко, Н.Т. Тверезовська, В.П. Тименко, Д.О. Тхоржевський та інші дослідники, де висвітлені установи трудової підготовки та зміст художньо-трудової діяльності в умовах школи та позашкільних закладів.

Але досі в науково-педагогічній літературі та дисертаційних дослідженнях недостатньо повно відображено проблему художньо-конструкторської підготовки старшокласників на заняттях трудового навчання.

Проведений нами аналіз стану технологічної підготовки старшокласників сучасної школи дозволив виявити ряд суперечностей між: вимогами сучасного суспільства до формування особистості, здатної до активної творчої діяльності та відсутністю науково-методичних засад реалізації цієї мети в загальноосвітній школі; традиційною спрямованістю навчання на одержання знань, умінь та навичок та відсутністю умов для формування творчих здібностей в процесі трудового навчання; необхідністю запровадження в трудове навчання старшокласників напрямів сучасного дизайну та недостатньою розробленістю методичного забезпечення для їх практичної реалізації.

Враховуючи актуальність даної проблеми, недостатню її розробленість в теорії та практиці трудового навчання, і необхідність подолання визначених суперечностей дало підстави сформулювати тему дисертаційного дослідження: "Формування художньо-конструкторських знань і умінь старшокласників у процесі трудової підготовки".

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження узгоджується з науково-дослідною темою кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова "Зміст освіти, форми, методи та засоби підготовки вчителів" (№ 0198U001733). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою Радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 11 від 27 червня 2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 25 листопада 2003 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування художньо-конструкторських знань і умінь старшокласників у процесі трудової підготовки.

Для досягнення зазначеної мети були поставленні такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, розкрити сутнісні характеристики поняття "художньо-конструкторські знання та уміння", визначити його зміст й структуру.

2. Теоретично обґрунтувати, провести відбір та систематизацію змісту з трудового навчання для учнів старших класів у відповідності до сучасних умов на рівні навчальних програм та навчального матеріалу.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити структурно-функціональну модель формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки.

4. Уточнити критерії та означити рівні сформованості художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки.

5. Науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити програму профільного навчання "Основи промислового дизайну" для учнів

6. 10-11 класів.

Об'єкт дослідження: процес трудової підготовки старшокласників.

Предмет дослідження: методика формування художньо-конструкторських знань і умінь у старшокласників в процесі трудового навчання.

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз - для вивчення навчально-нормативної документації, психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, навчальних програм і навчальних планів, дисертацій та авторефератів, матеріалів конференцій і періодичних фахових видань з метою визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми; зіставлення - для порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення напрямів дослідження та понятійного апарату; синтез, порівняння, узагальнення, моделювання - для визначення необхідних компонентів моделі формування художньо-конструкторських знань та умінь;

емпіричні: спостереження за навчальним процесом, анкетування, інтерв'ювання, бесіди, психологічне діагностування учнів і вчителів трудового навчання, для активізації і вивчення результатів навчально-трудової діяльності; обговорення, експертна оцінка навчальної програми, педагогічне спостереження усне та письмове опитування, самоспостереження за організацією навчального процесу; систематизація та узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний);

статистичні: методи математичної статистики з метою обробки результатів дослідно-експериментальної роботи для кількісного та якісного аналізу ефективності розробленої методики.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що:

вперше науково обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки, яка базується на принципах сучасної освіти;

обґрунтовано критерії відбору навчального матеріалу з трудового навчання за профілем "Основи промислового дизайну" для учнів 10-11 класів;

розроблено класифікацію художньо-конструкторських знань та умінь, в основу якої покладено формування якостей творчої особистості;

уточнено сутнісні характеристики поняття "художньо-конструкторські знання та уміння", визначено його зміст та структуру;

подальшого розвитку набули підходи до розробки критеріїв та показників діагностики художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників в процесі трудової підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впроваджені науково обґрунтованої та експериментально перевіреної програми з трудового навчання для учнів 10-11 класів, методичних рекомендацій по формуванню в учнів старших класів художньо-конструкторських знань та умінь в процесі трудової підготовки.

Отримані у процесі дослідження результати можуть бути використані при розробці навчально-методичних посібників з методики трудового для студентів вищих педагогічних навчальних закладів та вчителів загальноосвітніх шкіл.

Основні положення та результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів: Рівненської загальноосвітньої школи № 1 імені Володимира Короленка (довідка № 179 від 9 квітня 2009 року), загальноосвітня школа № 7, м. Ковель, Волинської обл. (довідка № 179 від 15 листопада 2007 року), Тутовицької загальноосвітньої школи Сарененського району, Рівненської обл. (довідка № 98 від 20 березня 2009 року), Яготинської спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 (довідка № 20 від 21 квітня 2009 року), загальноосвітньої школи с. Рудня, Старовижівського району Волинської обл. (довідка № 12/3 від 6 квітня 2009 року), Здолбунівської загальноосвітньої школи № 6, Рівненської обл. (довідка № 187 від 24 квітня 2009 року), загальноосвітньої школи с. Нудиже, Любомльського району, Волинської обл. (довідка № 15 від 14 квітня 2009 року).

Апробація результатів. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження доповідались на засіданнях і методичних семінарах кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та на науково-практичних конференціях:

міжнародних: "Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителя: теорія, досвід, зміст і технології" (22-24 листопада 2006 р. м. Дрогобич); "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (ІІ конференція, присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського) (12-14 квітня 2007 р. м. Полтава); "Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді" (20 - 23 вересня 2006 р. м. Тернопіль);

всеукраїнських: "Проектна та конструкторсько-технолгічна підготовка майбутніх фахівців інженерного та педагогічного напрямів" (19-20 лютого 2009 р. м. Херсон);

регіональних: "Перспективи вдосконалення трудової підготовки учнівської молоді" (2 червня 2005 р., 28 січня 2009 р. м. Рівне) науково-практичних конференціях.

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 11 одноосібних публікаціях. З них 9 наукові статті опубліковані у фахових виданнях затверджених ВАК України.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 268 сторінок комп'ютерного набору. Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках. Дослідження містить 19 таблиць, 14 рисунків, 17 додатків на 72 сторінках. Список використаних джерел складає 245 найменувань на 20 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, основні завдання дослідження, об'єкт та предмет. Охарактеризовано методи дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, викладено відомості про апробацію та впровадження результатів проведеної роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки" проаналізовано стан художньо-конструкторської підготовки старшокласників на уроках трудового навчання, розкрито необхідність формування художньо-конструкторських знань та умінь учнів, визначено та обґрунтовано зміст та структуру вище згаданих утворень.

На основі аналізу психологічної (Г. Айзенк, Г.С. Альтшуллер, Т.Н. Артем'єва, В.О. Моляко та ін.), педагогічної літератури (В.Е. Алексеєв, П.Н. Андріанов, І.І. Бака, В.І. Башта, І.П. Волков, В.А. Горский та ін.) та власного досвіду нами розглянуто структуру творчості та її прояви в учнів старших класів. Проаналізувавши різні версії структури творчого процесу, встановили, що один з підходів до вирішення проблеми формування творчої особистості пов'язаний з використанням можливостей художнього конструювання - специфічного виду діяльності, в процесі реалізації якого художня і технічна творчість акумулюється в єдиний процес перетворення, удосконалення дійсності.

Дослідження специфіки художнього конструювання (І.Т. Волкотруб, В.Я. Даниленко, П.Є. Шпара, І.П. Шпара та ін.), дозволили дійти висновку, що йому притаманні єдність утилітарного і естетичного (корисність, доцільність, ергономічність та художня виразність речей не існують ізольовано). Художнє конструювання полягає у створенні принципово нових конструктивних і композиційних підходів і рішень; воно включає особистість у предметно-перетворюючу діяльність щодо засвоєння об'єктів конструкторської творчості.

Встановлено, що процес практичного (виробничого) проектування й процес навчального проектування мають низку розходжень, пов'язаних, у першу чергу, із цілями та метою. Якщо мета виробничого проектування полягає в створенні проекту, як результату діяльності, то навчальне проектування спрямоване в першу чергу на оволодіння способами, що вивчались, і прийомами самостійного досягнення поставленого пізнавального завдання, задоволення пізнавальних потреб, самореалізацію й розвиток особистісних якостей учнів, при цьому сама новизна відкриттів і продукту проектування, в переважній більшості випадків, суб'єктивна.

Навчальне проектування учнів розглядається нами, як замкнутий цикл, в якому, у відповідності з динамікою і закономірностями творчого процесу, виокремлюються такі основні етапи (рис. 1):

- підготовчий по нагромадженню інформації, вивченню вихідних даних;

- етап творчого пошуку ідеї, концепції і задуму проектної моделі;

- етап творчої розробки у процесі якого відбуваються вибір найкращого варіанта, творчий задум одержує наочне вираження в матеріальному виконанні;

- заключний етап - коригування виконаного виробу порівняно із запланованим, випробовування, оформлення, самооцінка, аналіз підсумків, захист.

Аналіз стану проблеми дозволив встановити причини недостатньо ефективної організації художньо-конструкторської діяльності старшокласників на уроках трудового навчання:

по-перше, у шкільних програмах профільної та допрофесійної підготовки старшокласників недостатньо систематизований теоретичний матеріал, а практичні завдання не спрямовані на формування художньо-конструкторських знань та умінь. Відсутні чіткі рекомендації щодо критеріїв вибору об'єктів проектування. Дизайн-проект повинен не тільки враховувати теоретичну і практичну підготовку старшокласника, наявність матеріально-технічної бази, а й відповідати рівню розвитку та ступеню важливості для життя і досвіду;

по-друге, педагоги відчувають певні труднощі при фіксації, плануванні та реалізації міжпредметних зв'язків. Як з'ясувалось під час бесід, причини такого становища полягають у тому, що художньо-конструкторська діяльність дуже багатогранна, а тому вимагає особливого підходу до їх планування та реалізації. Для вчителя важко спланувати використання учнями знань з різних дисциплін при розробці різноманітних дизайн-проектів і одночасного дотримання етапності художньо-конструкторської діяльності, послідовності та логіки навчальної програми. Крім того, педагоги недостатньо орієнтуються у змісті програм із суміжних дисциплін та у способах планування й реалізації міжпредметних зв'язків, а це, як показують дослідження, є одним із факторів зниження ефективності та якості формування художньо-конструкторських знань і вмінь учнів у процесі навчання та в позаурочній гуртковій роботі, що проявляється в рівнях творчості учнів при розв'язуванні творчих задач, якості виконаних дизайн-проектів тощо;

по-третє, вчителі не вміють застосовувати сучасні педагогічно адаптовані методики вирішення художньо-конструкторських завдань, ними не завжди плануються і не реалізуються зв'язки між урочною та позаурочною формою занять.

З метою створення ефективної методики формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у дисертації ґрунтовно проаналізовані поняття "знання", "уміння", систематизовано існуючі підходи до їх формування (С.У. Гончаренко, С.І. Кисельгоф, Б.Ф. Ломов, Є.О. Мілерян, К.К. Платонов, Д.О. Тхоржевський). Основоположними для нашого дослідження стали визначення понять "знання" та "уміння", даних професором К.К. Платоновим, оскільки відображають одночасно педагогічний та психологічний аспекти цих понять, враховують практичну спрямованість теоретичного навчання. Знання визначаються як система понять про предмети і явища, засвоєна в результаті сприйняття, аналітико-синтетичного мислення, запам'ятовування і практичної діяльності. Уміння характеризуються здатністю людини продуктивно, якісно виконувати ту або іншу роботу в нових умовах. Важливим для нашого дослідження є положення про умови формування знань та умінь, яке здійснюється через сенсорну, інтелектуальну, мотиваційну, вольову і емоційну сфери особистості (Є.О. Мілерян).

У ході дослідження було виявлено, що в психолого-педагогічній літературі відсутнє єдине визначення поняття "художньо-конструкторські знання та уміння". За робоче нами прийнято, що під художньо-конструкторськими знаннями розуміємо систему понять про принципи, етапи, методи, прийоми художньо-конструкторської діяльності та показники її результатів засвоєну старшокласниками шляхом сприйняття, аналітико-синтетичного мислення, запам'ятовування і подальшого відтворення в процесі відповідної практичної діяльності; художньо-конструкторські уміння розглядаються нами, як здатності старшокласників усвідомлено виконувати дії, спрямовані на створення об'єктів зовнішнього світу за законами краси і доцільності колірно-графічними, мовленнєво-творчими і предметно-пластичними засобами у процесі предметно-перетворюючої діяльності. За своєю суттю художньо-конструкторські знання та уміння не відрізняються від будь-яких інших. Вони не є вродженою якістю, а становлять собою процес і результат складної творчої діяльності. Уміння формуються на практиці в результаті багаторазового проходження етапів художньо-конструкторської діяльності, їх розвиток базується на теоретичному вивчені правил і законів останньої.

У дисертації розроблено зміст структурних складових художньо-конструкторських знань та умінь, до яких відносяться: інформаційно-пошукові, проектно-графічні, колірно-комбінаторні, предметно-пластичні знання та уміння. Встановлено, що: інформаційно-пошукові знання та уміння пов'язані з визначенням предмету інформаційного пошуку, виділенням його основних якостей, ознак, визначенням критеріїв для порівняльного аналізу тощо); проектно-графічні - пов'язані зі створенням образно-знакових моделей проектованого об'єкта: схем, креслень, рисунків, ескізів, технічної документації тощо; колірно-комбінаторні - зі сприйманням, відображенням та створенням гармонії кольорів і відтінків тощо; техніко-технологічні - забезпечують здійснення практичної реалізації ідеї проекту.

У другому розділі "Організаційно-методичні умови формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки" розкрито можливість реалізації комплексу задач, що стоять перед предметом через відбір навчального матеріалу для учнів 10-11 класів та розроблена структурно-функціональна модель формування художньо-конструкторських знань та умінь.

На основі аналізу теоретичних положень по проблемі змісту навчання (В.В. Краєвський, В.С. Леднєв) та різних підходів до конструювання змісту освіти, у тому числі й технологічної (П.Р. Атутов, О.М. Коберник, В.О. Поляков, В.К. Сидоренко, В.Д. Симоненко та ін.), з урахуванням сучасного етапу розвитку освіти, нами визначено такі критерії добору навчального матеріалу:

- відповідність змісту освіти соціальному досвіду, накопиченому людством: знанням про природу, суспільство, людину; досвіду здійснення відомих способів діяльності; досвіду предметно-перетворюючої діяльності; досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності;

- обумовленість змісту освіти структурою "технології" як області сучасного наукового знання, що включає онтологічну природу "технології", як об'єкта вивчення, природний, індивідуальний та соціальний виміри;

- відбір змісту освіти з позицій функціонального й структурного аналізу технології, як складного та багатоаспектного елемента культури;

- відповідність загально-дидактичним принципам відбору змісту освіти: єдність змістовної та процесуальної сторін навчання, принципів системності, послідовності, наступності навчання тощо;

- відповідність навчального матеріалу віковим особливостям учнів;

- відповідність змісту освіти організаційно-технічним можливостям освітньої установи: нормативно-фінансовому, матеріально-технічному й кадровому забезпеченню навчального процесу.

Відбір елементів навчального матеріалу проводився нами на основі дидактичних критеріїв з урахуванням розроблених вимог по наступних напрямках: предмети і засоби праці, основи технології обробки матеріалів, основні процеси, організація й економіка виробництва, основні виробничо-трудові функції. Відповідно до відібраних елементів навчального матеріалу в зміст експериментальної програми "Основи промислового дизайну" включаються художньо-конструкторські знання, уміння, досвід предметно-перетворчююої діяльності та емоційно-ціннісні компоненти. В основному всі елементи включені в програму у незмінному виді. Особливо відноситься до предметів і засобів праці, основам технології, процесам, технічній документації, організації і економіці праці і виробництва. Деякі з них представляються на рівні знань, тобто програма орієнтує на формування в учнів загальних уявлень чи понять матеріалу, що вивчається. Це в першу чергу відноситься до таких елементів навчального матеріалу, які стосуються організації й економіки виробництва. Інші елементи представляються в програмі як на рівні знань, так і умінь, тобто, учні застосовують їх (предмети і засоби праці) чи здійснюють (процеси) у ході практичного навчання і продуктивної праці.

Логічна схема систематизації відібраного змісту визначається перш за все психолого-педагогічними законами та експертними оцінками необхідності і доступності його для старшокласників, а також сучасними вимогами, які ставляться до функціональних обов'язків художника-конструктора. Основою систематизації навчального матеріалу є структура цілісного творчого процесу в галузі дизайну. В якості експертів виступали провідні методисти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та досвідчені вчителі трудового навчання Київської, Волинської, Рівненської та Хмельницької областей. При розробці експериментальної програми враховувався зміст Державного стандарту освітньої галузі "Технологія", підготовленого колективом авторів під керівництвом професора В.К. Сидоренка.

На основі проведеного нами аналізу дидактичних систем трудового навчання ми побудували структурно-функціональну модель процесу формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників, яка включає в себе мету, завдання, зміст, принципи, форми, методи, засоби, мотиви, результат, а також основні складові та етапи процесу виконання учнями дизайн-проектів на уроках трудового навчання (рис. 2). Запропонована модель найбільш повно розкриває спільну діяльність учителя та учнів на уроках трудового навчання, яка розглядається нами як обґрунтована і спланована, що передбачає залучення старшокласників до проектних досліджень, й спрямована на формування в учнів художньо-конструкторських знань та умінь.

У третьому розділі "Дослідно-експериментальна оцінка структурно-функціональної моделі формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників" описано методику організації експериментального дослідження на заняттях з трудового навчання в 10-11 класах та здійснено аналіз його результатів.

Розроблені в процесі дослідження зміст експериментальної програми та структурно-функціональна модель формування в учнів художньо-конструкторських знань та умінь пройшли дослідно-експериментальну перевірку та оцінку. В основу оцінки було покладено критерії та рівні сформованості художньо-конструкторських знань та умінь в учнів старших класів в процесі трудової підготовки.

Доступність змісту експериментальної програми "Основи промислового дизайну" у 10-11 класах та рівень сформованості художньо-конструкторських знань та умінь з'ясовувалась за результатами усного опитування, рівневих завдань (I рівень - відтворення знань; II рівень - застосування знань у знайомій ситуації; III рівень - застосування знань у зміненій і новій ситуації) та перевірочних практичних робіт протягом всього періоду навчання. Визначення діагностичної цінності розроблюваних завдань здійснювалось за результатами попередніх контрольних робіт.

У процесі формувального експерименту для визначення рівня сформованих у старшокласників художньо-конструкторських знань та умінь ми враховували:

- характеристику відповіді (елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча);

- рівень засвоєння навчального матеріалу;

- усвідомленість та міцність знань; конкретність та узагальненість знань; дієвість знань (глибина, оперативність, гнучкість, продуктивність); повнота (обсяг) знань та ступінь сформованості умінь й навичок;

- рівень оволодіння розумовими операціями (уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);

- досвід предметно-перетворюючої діяльності (оволодіння різними видами словесного та колірно-графічного проектування, засвоєння практичних навичок втілення проектного задуму за допомогою особистісно-зорієнтованих матеріалів і технік в оригінальному пошуковому макеті, ексклюзивному або тиражному виробі).

Зазначені критерії покладено в основу рівнів оцінювання художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників у процесі трудової підготовки за 12-бальною шкалою: низький, середній, достатній та високий, що в загальнодидактичному плані визначаються за такими характеристиками:

I рівень - початковий (1-3 бали). Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу - елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет навчання. Не достатньо обґрунтовано аналізує та порівнює інформацію. Неусвідомлено користується технічною та конструкторською документацією. З постійною допомогою вчителя виконує розробку проекту. Обсяг і повнота розробки на дуже низькому рівні. Діяльність учня репродуктивна. Не здатний передати характерних особливостей конструювання, моделювання та макетування, не уміє підкреслити образну характеристику предмета за допомогою додаткових елементів. З допомогою вчителя знаходить нові варіанти художніх і технічних вирішень. Не вміє добирати матеріали за їх властивостями у залежності від призначення і конструкції виробу. Декоративне оформлення в таких роботах не відповідає конструкції і призначенню виробу. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) містить велику кількість грубих відхилень від встановлених якісних показників. Значна частина робіт виконана з помилками в прийомах роботи та технологічних операціях. В організації робочого місця є значні відхилення від прийнятих вимог. Систематично допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог;

II рівень - середній (4-6 балів). Учень розуміє основні положення навчального матеріалу, здатний дати визначення понять, але при цьому відповідь недостатньо обґрунтована та осмислена. Учень відчуває певні труднощі у виборі потрібних джерел інформації, при цьому допускає помилки. Учень здатний планувати технологічну послідовність у тому випадку, коли наявний зразок; неспроможний самостійно внести зміни в готові креслення, тим більше розробити технологічну документацію . Під час виконання практичних завдань робота містить суттєві відхилення від встановлених якісних показників, але виріб може бути використаний за призначенням. Частину технологічних операцій виконує з помилками у прийомах і способах роботи, дії не завжди усвідомлені та виконуються без застосування знань. При постійному нагляді та систематичному нагадуванні вчителя організовують робоче місце та дотримуються правил техніки безпеки й санітарно-гігієнічних вимог. Аналіз й проміжний контроль результатів праці не здійснюють, проте здатні критично оцінити деякі недоліки своєї роботи.

IІІ рівень - достатній (7-9 балів). Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язки між ними. Самостійно застосовує знання під час виконання практичних завдань в стандартних ситуаціях. Володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити достатньо ґрунтовні висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності. Учень самостійно частково обґрунтовує вибір об'єкту проектування, аналізує відповідне явище, осмислює роль кожного елементу в структурі цілого й у взаємодії, здійснює пошук відповідних теоретичних положень, закономірності, способів оптимального вирішення проблеми. Проявляє епізодичні елементи творчості. Уміє виготовляти і художньо оформляти композиції, вироби, характерні особливості конструкції, моделей, макетів, на належному рівні розміщувати декоративні елементи, але при цьому виникають певні труднощі при доборі кольорових співвідношень, стилістичної єдності композицій, знаходженні кількох художніх і технічних вирішень реалізацією власних творчих задумів. З частковою допомогою вчителя розробляє проектно-технологічну документацію. Виготовлений об'єкт проектування (виконана робота) достатнього рівня складності, але має окремі відхилення від встановлених якісних показників. Правильно виконує переважну кількість технологічних операцій, є несуттєві відхилення в прийомах і способах роботи. Організація робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог;

IV рівень високий (10-12 балів). Знання учня є глибокими, міцними, оперативними, узагальненими, системними; учень вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Учень проявляє здатність творчо аргументувати вибір об'єкта проектування з високим обсягом і повнотою творчої розробки. Вільно аналізує явища, осмислює роль кожного елемента в структурі цілого, знаходить відповідний теоретичний матеріал (положення, закономірності, висновки), знаходить правильні способи оптимального вирішення проблеми. При створенні композицій, проектуванні та виготовленні виробів, макетів, моделей на заняттях враховує властивості матеріалів в залежності від призначення і конструкції виробу, уміє обробляти різні матеріали, передавали характерні особливості форм, фактури, пропорції, розміру предметів, а також розміщення та взаємозв'язок частин виробу. В процесі роботи над композицією виділяє головне та підкреслює стильову єдність усіх елементів виробу. Самостійно гармонійно поєднує кольори, використовує різноманітність декоративного оздоблення, елементи дизайну у композиційному вирішенні завдань. Діяльність характеризується творчим підходом у реалізації власних задумів. Самостійно й систематично забезпечує зразкову організацію праці і робочого місця, дотримання правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.

Відповідно до виявлених критеріїв та рівнів сформованості зроблена оцінка ефективності експериментального змісту та впровадження структурно-функціональної моделі формування художньо-конструкторських знань та умінь. Проведено статистичну обробку достовірності результатів експерименту. Наведене середнє вибіркове значення узагальненості знань по всьому експериментальному курсу "Основи промислового дизайну" показало, що уміннями порівняння володіє 84 %; аналізу - 73 %; синтезу - 67 %. Кількісна характеристика вибіркового значення показує, що побудована технологія навчання старшокласників основам промислового дизайну спрямована на формування художньо-конструкторських знань та умінь. Крім того, отримані середні вибіркові дані свідчать про зростання показників з кожним етапом формувального експерименту. Найвищі показники узагальненості знань отримані на заключному етапі експерименту. Це, на наш погляд, пов'язане з тим, що в міру вивчення курсу відбувається "научуваність" прийомам аналізу, порівняння та синтезу. Отримані результати повноти засвоєння змісту експериментальної програми (в повному обсягу програму засвоїли близько третини старшокласників - 28 %), усвідомленості і міцності знань (усвідомлені і міцні знання показали 25 % старшокласників), конкретності (ці якості показали 24 % старшокласників) свідчать про доступність розробленого нами змісту експериментальної програми "Основи промислового дизайну" та ефективності впровадження структурно-функціональної моделі формування художньо-конструкторських знань та умінь. Результати засвоєння, що засвідчують про дієвість знань, яка характеризується оперативністю, глибиною, гнучкістю та продуктивністю (високий рівень оперативності показали 21 % старшокласників, глибокими знаннями володіє, 23 %; високий ступінь гнучкості продемонстрували 18 % старшокласників, продуктивністю знань на високому рівні володіє кожен четвертий - 23 %), корелюються з відзивами випускників, які вступили у навчальні заклади відповідного спрямування. Вони свідчать про те, що запропонований курс дійсно дозволяє вирішувати задачу трудової підготовки старшокласників до практико-орієнтованої діяльності.

Рівні сформованості художньо-конструкторських знань (рис. 3) та умінь (рис. 4) дають підстави стверджувати, що ефективність сформованості вищезгаданих утворень в учнів експериментальних класів, це чітко видно з діаграм, вища ніж у контрольних.

Рис. 3. Діаграма рівнів сформованості художньо-конструкторських знань старшокласників.

Рис. 4. Діаграма рівнів сформованості художньо-конструкторських умінь старшокласників.

Таким чином, проведена нами дослідно-експериментальна робота дає підстави вважати, що відібраний і систематизований в експериментальну програму зміст та розроблена структурно-функціональна модель художньо-конструкторської діяльності є досить ефективною для формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників на уроках трудового навчання.



ВИСНОВКИ

1. Формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників є однією з необхідних складових якісної їх підготовки до життя в умовах сучасних соціально-економічних перетворень у суспільстві. У результаті дослідження встановлено, що трудове навчання має значні потенційні можливості з формування художньо-конструкторських знань та умінь. Водночас його організація в загальноосвітніх навчальних закладах не відповідає вимогам сьогодення і не забезпечує необхідних умов для розвитку творчих здібностей учнів. Це обумовлює необхідність удосконалення методики трудового навчання.

У ході дослідження було виявлено, що в психолого-педагогічній літературі відсутнє єдине визначення поняття "художньо-конструкторські знання та уміння". Нами ці утворення розглядаються як спеціальні і специфічні, як такі, що утворилися внаслідок взаємозв'язку дослідницьких, проектних та технологічних дій, які пов'язані з кресленням, образотворчим мистецтвом, трудовою підготовкою та спрямовані на досягнення усвідомленої мети.

У дисертації розроблено зміст структурних складових художньо-конструкторських знань та умінь, до яких відносяться: інформаційно-пошукові, проектно-графічні, колірно-комбінаторні, предметно-пластичні знання та уміння. Констатувальний експеримент дозволив встановити, що: інформаційно-пошукові знання та уміння пов'язані з визначенням предмету інформаційного пошуку, виділенням його основних якостей, ознак, визначенням критеріїв для порівняльного аналізу тощо); проектно-графічні - пов'язані зі створенням образно-знакових моделей проектованого об'єкта: схем, креслень, рисунків, ескізів, технічної документації тощо; колірно-комбінаторні - зі сприйманням, відображенням та створенням гармонії кольорів і відтінків тощо; техніко-технологічні - забезпечують здійснення практичної реалізації ідеї проекту.

2. Аналіз теоретичних положень змісту навчання з урахуванням сучасного етапу розвитку освіти, дозволив визначити такі критерії добору навчального матеріалу:

- відповідність змісту освіти соціальному досвіду, накопиченому людством: знанням про природу, суспільство, людину; досвіду здійснення відомих способів діяльності; досвіду предметно-перетворюючої діяльності; досвіду емоційно-ціннісного відношення до навколишньої дійсності;

- обумовленість змісту освіти структурою "технології" як області сучасного наукового знання, що включає онтологічну природу "технології", як об'єкта вивчення, природний, індивідуальний та соціальний виміри;

- відбір змісту освіти з позицій функціонального й структурного аналізу технології, як складного та багатоаспектного елемента культури;

- відповідність загально-дидактичним принципам відбору змісту освіти: єдність змістовної та процесуальної сторін навчання, принципів системності, послідовності, наступності навчання тощо;

- відповідність навчального матеріалу віковим особливостям учнів;

- відповідність змісту освіти організаційно-технічним можливостям освітньої установи: нормативно-фінансовому, матеріально-технічному й кадровому забезпеченню навчального процесу.

На основі вище виявлених дидактичних критеріїв з урахуванням розроблених вимог відбір елементів навчального матеріалу з трудового навчання проводився за наступними напрямками: предмети і засоби праці, основи технології обробки матеріалів, основні процеси, організація й економіка виробництва, основні виробничо-трудові функції. В основному всі відібрані елементи навчального матеріалу представляються в програмі на рівні знань і умінь без змін за виключенням деяких техніко-технологічних функцій, які безпосередньо пов'язані з розробкою макетів (підбір найбільш придатних матеріалів за їх властивостями в залежності від призначення і конструкції виробу); підбір інструментів, приладів, пристосування; вибір способу технологічного впливу на предмет праці; вибір технології виготовлення дизайн-проекту та визначення режиму обробки матеріалів; спостереження за виробничим процесом), які розчленовувались на ряд складових трудових операцій і після відповідного вибору і дидактичної обробки вони закладаються у програму.

3. На основі проведеного нами аналізу дидактичних систем трудового навчання ми побудували структурно-функціональну модель процесу формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників, яка передбачає таку організацію навчально-виховного процесу, теоретичною основою якого є сукупність педагогічних умов, що дозволяють здійснювати системний, педагогічно доцільний взаємозв'язок між змістом, формами, методами та компонентами художньо-конструкторської діяльності старшокласників.

4. За результатами дослідження розроблено алгоритм діагностики сформованості художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників, що передбачає систему критеріїв та рівні сформованості, які відбивають якісні та кількісні характеристики:

- ступінь засвоєння навчального матеріалу - спостереження та аналіз результатів індивідуальної та групової діяльності учнів в ході вивчення теоретичного матеріалу;

- усвідомленість та міцність, конкретність, узагальненість, дієвість (характеризується глибиною, оперативністю, гнучкістю та продуктивністю знань) - аналіз результатів навчальної діяльності учнів після закріплення знань;

- повнота (обсяг) знань - аналіз результатів підсумкової перевірки знань;

- рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький).

5. На основі відбору та систематизації навчального матеріалу з трудового навчання, а також з урахуванням вимог Державного стандарту освітньої галузі "Технологія" розроблено програму профільного навчання "Основи промислового дизайну" для учнів 10-11 класів. Систематизований у дисертації зміст програми розроблено з дотриманням дидактичних принципів науковості, наступності і перспективності в технологічній підготовці між старшою школою і вищими навчальними закладами І-II, III-ІV рівнів акредитації.

Дисертаційне дослідження повною мірою не вичерпує порушеної проблеми. На нашу думку, спеціального дослідження потребують наступні питання: формування художньо-конструкторських знань та умінь у майбутніх вчителів трудового навчання, позакласна робота з трудового навчання, як засіб залучення старшокласників до художньо-конструкторської діяльності.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових виданнях:

1. Трофімчук В.М. Художнє конструювання - важливий етап формування творчої активності старшокласників / В.М. Трофімчук // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005. - № 4. - С. 43-47.

2. Трофімчук В.М. Організаційні форми та методи художньо-конструкторської діяльності старшокласників / В.М. Трофімчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2006. - Випуск 34. - С. 67-72.

3. Трофімчук В.М. Психолого-педагогічні особливості організації художньо-конструкторської діяльності старшокласників у процесі їх трудової підготовки / В.М. Трофімчук // Молодь і ринок. - 2006. - № 8 (23). - С. 96-99.

4. Трофімчук В.М. Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників / В.М. Трофімчук // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - № 1. - С. 33-37.

5. Трофімчук В.М. Задачі з елементами дизайну для художньо-конструкторської діяльності / В.М. Трофімчук // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 1. - С. 29-34.

6. Трофімчук В.М. Структурно-функціональна модель формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників в процесі трудової підготовки / В.М.Трофімчук // Наукові записки Тернопільського Національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2007. - № 7. - С. 84-90.

7. Трофімчук В.М. Застосування методу проектного макетування в процесі художньо-конструкторської діяльності старшокласників / В.М. Трофімчук // Збірник науково-методичних праць: "Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін". Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2007. - Випуск 10. - С. 133-136.

8. Трофімчук В.М. Художнє конструювання старшокласників як творчий навчально-виховний процес проектного моделювання / В.М. Трофімчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2008. - Випуск 39. - С. 94-96.

9. Трофімчук В.М. Дидактичне обґрунтування змісту художньо-конструкторської діяльності старшокласників в сучасних умовах (культуротворчий підхід) / В.М. Трофімчук // Збірник науково-методичних праць: "Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін". Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2008. - Випуск 11. - С. 76-79.

Матеріали конференцій:

10. Трофімчук В.М. Динаміка стану сформованості художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників / В.М. Трофімчук // Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції. - Тернопіль, 2007. - С. 8-10.

11. Трофімчук В.М. Критерії оцінювання дизайн-проекту старшокласників в процесі трудового навчання / В.М. Трофімчук // Проектна та конструкторсько-технологічна підготовка майбутніх фахівців інженерного та педагогічного напрямів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Херсон, 2009. - С. 102-105.



АНОТАЦІЯ

Трофімчук В.М. Формування художньо-конструкторських знань і умінь старшокласників у процесі трудової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, Чернігів, 2009.

Дисертація присвячена формуванню художньо-конструкторських знань і умінь учнів старших класів на заняттях з трудового навчання.

Проведений аналіз педагогічних, психологічних, методичних джерел вказує на відсутність спеціальних досліджень з даної проблеми. На основі дослідження розроблена і обґрунтована програма профільного навчання "Основи промислового дизайну" для загальноосвітніх навчальних закладів з трудового навчання в 10-11 класах.

У дисертації визначена структура і зміст художньо-конструкторських знань та умінь, виявлені основні умови ефективності їх формування, відображено процес і результати експериментального дослідження.

Методика формувального експерименту передбачала відбір експериментального змісту навчального матеріалу та розробку структурно-функціональної моделі художньо-конструкторської діяльності учнів старших класів спрямованих на формування художньо-конструкторських знань та умінь. Аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про ефективність розробленої методики формування художньо-конструкторських знань та умінь старшокласників в процесі трудової підготовки.

Ключові слова: художньо-конструкторські знання та уміння, дизайн-проект, навчальне проектування, художньо-конструкторська діяльність, допрофесійна підготовка, старшокласники, зміст, форми, методи та засоби навчання.



АННОТАЦИЯ

Трофимчук В.Н. Формирование художественно-конструкторских знаний и умений старшеклассников в процессе трудовой подготовки.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко, Чернигов, 2009. - Рукопись.

Диссертация посвящена формированию художественно-конструкторских знаний и умений учащихся старших классов на занятиях по трудовому обучению. учень проектний діяльність конструкторський

...