Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний

Університет імені Г.С. Сковороди

УДК 371.14

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Шаповал Роман Володимирович

Харків 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. У сучасних соціально-культурних умовах висуваються досить високі вимоги до професійно-управлінської компетентності керівників освіти, зокрема керівника дошкільного навчального закладу (ДНЗ), його педагогічної майстерності, психологічної грамотності, здатності оптимально реалізовувати управлінські функції, самостійно розв'язувати різноманітні завдання в нестандартних ситуаціях, ефективно взаємодіяти з учасниками педагогічного процесу. Це зумовлено такими основними чинниками, як зміна парадигми дошкільної освіти (перехід від навчально-дисциплінарної до особистісно-орієнтованої моделі виховання) й орієнтація на освітні запити дітей і батьків, що передбачає створення різних типів навчальних закладів, здійснення постійного освітнього маркетингу (аналіз попиту на освітні послуги, формування позитивного іміджу ДНЗ), упровадження педагогічних та організаційно-управлінських інновацій.

Разом з тим ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених і практикою здійснення дошкільної освіти свідчить про недостатній рівень управлінської компетентності керівників ДНівЗ, що підтверджується й даними проведених нами опитувань 210 керівників харківських ДНЗ (завідувачів, їхніх заступників і методистів).

Так, більше половини респондентів мають недостатні уявлення про характеристики дошкільного закладу як педагогічної системи, характеризуються схильністю до надання переваги копіюванню відомих способів роботи, несформованістю вмінь адаптованого стилю спілкування з підлеглими. Майже половина опитаних мають недостатню сформованість управлінських знань. Особливі труднощі в педагогів викликають питання, пов'язані з організацією впровадження нововведень у навчальний заклад, засобами стимулювання інноваційної активності підлеглих. Водночас більшість управлінців (64,8 %) уважають, що набуття наукових знань, опанування управлінських методів може суттєво підвищити ефективність їхньої професійної діяльності.

Нестачу управлінської компетентності можна пояснити тим, що багато керівників ДНЗ «вийшли з вихователів»: адже поки ще немає вищих навчальних закладів, що здійснюють цілеспрямовану підготовку завідувача дошкільного навчального закладу, і таким чином, колишньому вихователю доводиться переважно самостійно освоювати «науку управління».

Отже, практика дошкільної освіти вимагає інтенсифікації науково-методичної роботи, спрямованої на розв'язання проблеми підготовки професійно компетентних керівних кадрів ДНЗ, які володіють теорією і практикою педагогічного управління.

Аналіз психолого-педагогічних джерел, досліджень з проблем управління соціально-освітніми системами, професійної компетентності педагогів дає можливість зробити висновок про те, що формування управлінської компетентності керівника ДНЗ вивчається в таких основних напрямах:

* обґрунтування загальних основ педагогічного менеджменту (Л.Даниленко, Г.Єльнікова А.Єрмола, І.Ісаєв, Л.Карамушка, Н.Коломінський, Ю.Конаржевський, В.Кричевський, О.Мармаза, М.Поташник, А.Прокопенко, Т.Рогова, В.Симонов, В.Сластьонін, Є.Хриков, Т.Шамова, В.Шаркунова та інші);

* розкриття специфіки управлінської діяльності адміністрації дошкільного навчального закладу (В.Андреєва, Л.Артемова, К.Біла, А.Бондаренко, Г.Васильєва, Л.Денякіна, О.Дорошенкова, Т.Колодяжна, К.Крутій, Л.Пісоцька, Л.Покроєва, О.Саметіс, Р.Спружа, Р.Стеркіна, П.Третьяков, Л.Фалюшина та інші);

* висвітлення питань професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти (Л.Артемова, Г.Бєлєнька, А.Богуш, Г.Бурма, Т.Горюнова, Н.Грама, Г.Лаврентьєва, Л.Машкіна, С.Мельничук, П.Михайленко, Т.Танько, Х.Шапаренко та інші);

* розробка науково-методичного забезпечення змісту дошкільної освіти (Л.Артемова, І.Бех, А.Богуш, О.Кононко, Н.Протасова, О.Савченко та інші).

За безумовної важливості цих досліджень ступінь розробки проблеми формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу є недостатньою: ученими розглядаються різні сторони управлінської діяльності керівника ДНЗ, проте досліджень, присвячених безпосередньо питанням формування управлінської компетентності керівника ДНЗ, немає.

Такий стан наукового знання зумовлює необхідність розв'язання суперечностей, що об'єктивно мають місце в теорії та практиці педагогіки, а саме: між вимогами, які висуваються до професійно-педагогічної компетентності керівника ДНЗ, та наявним рівнем його управлінської компетентності; між потребою теоретичного й практичного забезпечення готовності керівника ДНЗ до ефективної управлінської діяльності та відсутністю цілеспрямованої організації підвищення його кваліфікації; між накопиченим досвідом управління соціально-педагогічними системами та недостатньою розробленістю науково-методичного обґрунтування процесу вдосконалення управлінської діяльності керівників ДНЗ.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивна потреба розв'язання вище означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідних робіт кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-200199U004104). Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 3 від 22.06.2007 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).

Мета дослідження - забезпечити теоретичний і процесуальний супровід процесу формування управлінської компетентності керівника ДНЗ для підвищення рівня його професійної кваліфікації.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Визначити сутність і структуру управлінської компетентності керівника ДНЗ.

2. Науково обґрунтувати й практично реалізувати технологію формування управлінської компетентності керівника ДНЗ.

3. Уточнити критерії, показники і рівні сформованості управлінської компетентності керівника ДНЗ.

Об'єкт дослідження - процес формування управлінської компетентності керівника ДНЗ.

Предмет дослідження - технологія формування управлінської компетентності керівника ДНЗ та способи її реалізації.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність формування управлінської компетентності керівника ДНЗ забезпечується впровадженням науково обґрунтованої технології, яка передбачає такі етапи: діагностично-проектувальний (розвиток позитивної мотивації набуття управлінської компетентності та розробка програми особистісно-професійного вдосконалення через діагностику й самодіагностику індивідуальних особливостей і професійного досвіду педагогів), змістово-процесуальний (здійснення процесу навчання на основі фасілітуючої взаємодії викладача з управлінцем в умовах, наближених до реальної професійної діяльності керівника ДНЗ), оцінно-коригувальний (самооцінка й самокорекція процесу освіти педагогів).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські, психологічні, педагогічні положення про людину як найвищу цінність суспільства, діяльність і спілкування як основні фактори її розвитку; цілісний, системний, особистісно-діяльнісний, гуманістичний, аксіологічний, культурологічний, компетентнісний підходи до формування особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Гершунський, С.Гончаренко, А.Здравомислов, О.Іонова, В.Лозова, В.Лутай); теорія та практика педагогічного менеджменту (Ю.Васильєв, Л.Даниленко, Г.Єльнікова, А.Єрмола, О.Зайченко, І.Ісаєв, Л.Калініна, Л.Карамушка, Н.Коломінський, Ю.Конаржевський, В.Кричевський, Л.Пісоцька, М.Поташник, Т.Рогова, В.Симонов, В.Сластьонін, Є.Хриков, Р.Шакуров, Т.Шамова); особливості професійно-педагогічної діяльності (О.Абдулліна, А.Барабанщиков, Є.Бондаревська, М.Васильєва, В.Гриньова, І.Колеснікова, Н.Крилова, Н.Кузьміна, В.Лозова, А.Маркова, О.Попова, І.Прокопенко, Л.Рибалко, В.Семиченко, Г.Троцко), зокрема фахівців ДНЗ (В.Андреєва, Л.Артемова, Г.Бєлєнька, А.Богуш, А.Бондаренко, А.Васильєва, Т.Горюнова, Л.Денякіна, Т.Колодяжна, О.Кононко, Л.Покроєва, О.Савченко, О.Саметіс, Р.Спружа, Р.Стеркіна, Т.Танько); специфіка формування управлінської компетентності керівника в системі освіти (В.Атласова, Л.Васильченко, С.Вершловський, І.Гришина, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, С.Королюк, В.Кричевський, Н.Кузьміна, О.Мармаза, Е.Нікітін, В.Сластьонін, Н.Таланчук, Є.Тонконога, Л.Уманський, С.Янчук); психолого-педагогічні основи розвитку особистості в умовах неперервної професійної освіти (І.Бех, Н.Вербицька, С.Вершловський, Л.Даниленко, С.Змєєв, О.Іонова, М.Кларин, С.Королюк, А.Лукашенко, О.Пєхота, Н.Протасова, О.Савченко, В.Семиченко, С.Сисоєва).

З метою виконання визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні: вивчення законодавчої, нормативної та навчально-методичної документації щодо дошкільної освіти, аналіз літератури (філософської, соціальної, психологічної, управлінської, педагогічної) для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, розробки технології формування управлінської компетентності керівника ДНЗ; емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, тестування, бесіди); обсерваційні (пряме й непряме спостереження); праксиметричні (аналіз й узагальнення позитивного педагогічного досвіду) для з'ясування способів перепідготовки керівників ДНЗ, визначення рівня їх готовності до здійснення професійної діяльності за різними показниками; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів полягають у тому, що вперше:

* визначено сутність управлінської компетентності керівника ДНЗ як інтегрованого особистісного утворення педагога, що відображає єдність його теоретичної та практичної готовності до ефективного здійснення різноманітних управлінських функцій (інформаційно-аналітичної, мотиваційно-цільової, планово-прогностичної, організаційної, контрольно-регулятивної та ін.); розкрито її компоненти: особистісно-мотиваційний (сукупність ціннісних орієнтацій, мотивів, адекватних цілям і завданням управління; сформованість важливих для управління особистісних якостей); когнітивно-операційний (сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для практичного розв'язання завдань управління); аналітико-рефлексивний (оцінка й рефлексія власної діяльності, здатність до самоуправління);

* науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування управлінської компетентності керівника ДНЗ, яка передбачає такі етапи: діагностико-проектувальний (діагностика й самодіагностика професійного досвіду та індивідуальних особливостей, спрямовані на розвиток позитивної мотивації й розробку програми особистісно-професійного зростання педагога), змістово-процесуальний (реалізація програми самовдосконалення на основі фасілітуючої взаємодії викладача з педагогом-управлінцем в умовах, наближених до реальної професійної діяльності керівника ДНЗ), оцінно-коригувальний (самооцінка й самокорекція процесу освіти).

Уточнено сутність управлінської діяльності керівника ДНЗ як такої, що спрямована на організацію діяльності інших - дітей і педагогів; критерії (особистісний, професійний, рефлексивний), показники й рівні сформованості управлінської компетентності керівника ДНЗ.

Подальшого розвитку набули форми і методи підвищення професійної компетентності педагогів-управлінців, адаптовані до особливостей діяльності дошкільного навчального закладу.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що технологія формування управлінської компетентності керівника ДНЗ пройшла дослідно-експериментальну перевірку, що надає можливість реалізовувати її в умовах дошкільного навчального закладу.

Матеріали дисертації впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 01-473 від 26.09.2008 р.), Науково-методичного педагогічного центру управління освіти Департаменту з гуманітарних питань Харківської міської ради (довідка № 1922 від 19.09.2008 р.), Управління освіти Київської районної у м. Харкові ради (довідка № 1642 від 20.10.2008 р.).

Теоретичні положення, практичні напрацювання, що викладено в дисертації, науково-методичні рекомендації «Формування управлінської компетентності керівника ДНЗ» можна використовувати в системі післядипломної педагогічної освіти й удосконалення кваліфікації педагогічних керівних кадрів, у підготовці підручників, навчальних посібників з педагогіки, педагогічного менеджменту, написанні студентами курсових і дипломних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах.

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті сутності й визначенні структури управлінської компетентності керівника ДНЗ, обґрунтуванні технології її формування.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням методів, що відповідають меті, завданням, об'єкту, предмету дослідження; залученням до наукового аналізу широкого кола різноманітних джерел і науковою компетентністю й об'єктивністю автора в їх інтерпретації; експериментальною перевіркою гіпотези, доказовістю і логічністю висновків, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедр загальної педагогіки, теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, на міжнародних науково-практичних конференціях «Освіта і доля нації» (Харків, 2006, 2007), «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008), науково-практичній конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 10 публікаціях автора (8 - одноосібних): у 7 статтях, опублікованих у провідних фахових виданнях, у 2 статтях збірників матеріалів наукових конференцій та у брошурі науково-методичних матеріалів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (382 найменування), 22 таблиці (на 10 сторінках), 15 додатків (на 34 сторінках). Загальний обсяг роботи 236 сторінок (157 сторінок - основний текст).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, його методологічні й теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення здобутих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - «Теоретичні питання управлінської компетентності керівника ДНЗ» - доведено необхідність цілеспрямованого підвищення кваліфікації педагога-управлінця ДНЗ, визначено сутність і структуру управлінської компетентності керівника ДНЗ, обґрунтовано технологію її формування, уточнено критерії, показники та рівні сформованості управлінської компетентності керівників ДНЗ.

З опорою на наукові джерела з питань педагогічного управління (К.Абульханова-Славська, Г.Акопов, Л.Артемова, А.Барабанщиков, Ю.Васильєв, Т.Горюнова, Н.Крилова, Н.Кузьміна, А.Маркова, М.Мартиненко, В.Пікельна, М.Поташник, І.Раченко, В.Симонов, В.Хміль, Р.Шакуров) розкрито сутність управлінської діяльності керівника ДНЗ як «метадіяльності», тобто діяльності з організації діяльності інших (педагогів, дітей); до того ж керівник ДНЗ працює з дітьми й дорослими, вік яких охоплює досить широкий діапазон (з 1 до 60-70 років). За змістом управлінська діяльність керівника ДНЗ є перетворювальною діяльністю, спрямованою на змінювання плану розвитку ДНЗ, методів управління педагогічним процесом, на зміни особистості самого керівника й пов'язаною з виконанням різноманітних функцій; за формою - комунікативна діяльність, що включає безпосереднє й опосередковане спілкування у процесі прийняття управлінського рішення; за структурою - ціннісно-орієнтаційна діяльність, спрямована на формування системи цінностей керівника та її перенесення на учасників педагогічного процесу.

Теоретичний аналіз різних підходів (Л.Васильченко, Т.Горюнова, І.Гришина, Г.Єльнікова, І.Ісаєв, В.Кричевський, В.Сластьонін, Н.Таланчук, В.Ткач, С.Янчук) до розуміння сутності професійної компетентності педагога, управлінської компетентності керівника в системі освіти, специфіки діяльності управлінця дошкільного навчального закладу дав можливість дійти висновку, що управлінська компетентність керівника ДНЗ є інтегрованим особистісним утворенням педагога, що відображає єдність його теоретичної та практичної готовності до ефективного здійснення різноманітних управлінських функцій (інформаційно-аналітичної, мотиваційно-цільової, планово-прогностичної, організаційної, контрольно-регулятивної).

Виявлення структури управлінської компетентності керівника ДНЗ ґрунтувалося на принципах єдності свідомості й діяльності, сутності педагогічної діяльності, її основних складників (Л.Виготський, Н.Кузьміна, О.Леонтьєв, Б.Ломов, С.Рубінштейн, В.Семиченко, В.Сластьонін, А.Щербаков та інші).

Доведено, що управлінська компетентність керівника ДНЗ передбачає: спрямованість на здійснення управлінської професійно-педагогічної діяльності (гуманістичний світогляд, настанови на пізнання й розуміння людини, підтримання процесів розвитку особистості вихователя і вихованця; особистісне прийняття цінностей педагогічного управління); сформованість мотивації вдосконалення педагогічної майстерності, сукупності особистісно-професійних якостей (енергійність, діловитість, здатність до роботи з людьми, вимогливість до себе й інших людей, впливовість, толерантність, емпатія) та управлінських знань і вмінь, необхідних для практичного розв'язання завдань управління дошкільним навчальним закладом; розвиненість здатності до рефлексії й самоуправління.

У дисертації наголошується, що процес фахової підготовки керівників ДНЗ вимагає врахування специфіки педагога-управлінця як дорослої людини, що виявляється в таких основних аспектах: усвідомлення себе самостійною, самокерованою особистістю; наявність певного професійно-особистісного досвіду, що є важливим джерелом навчання індивіда та його колег; прагнення за допомогою освіти досягти конкретних цілей і розв'язати свої життєво важливі проблеми.

З іншого боку, складність і багатофункціональність професійної роботи керівника ДНЗ досить часто призводить до певних негативних наслідків, зокрема до наявності особистісних деформацій, які виявляються в жорсткій фіксації світосприйняття, професійної позиції, відчутті самодостатності, високій амбітності, небажанні змін у змісті роботи; певної системи недоцільного психологічного захисту (фрустрація, психологічні акцентуації, комплекс загрози авторитету, «емоційне вигорання» та ін.), що спрямована на збереження сталості внутрішнього світу й певною мірою знімає у свідомості керівника необхідність розв'язання суперечності між вимогами, що висуваються до нього, і наявним рівнем розвитку як особистості й професіонала.

Усе це ускладнює процес підвищення кваліфікації керівника ДНЗ і вимагає розробки й упровадження адекватної технології формування його управлінської компетентності.

З опорою на існуючі в педагогіці підходи до трактування педагогічної технології (В.Безпалько, В.Гузєєв, Т.Дмитренко, В.Євдокимов, І.Ісаєв, М.Кларін, В.Лозова, О.Пєхота, І.Прокопенко, Г.Селевко, С.Сисоєва, В.Сластьонін, Н.Щуркова), до освіти дорослих (С.Архипова, Т.Браже, Н.Вербицька, С.Вершловський, С.Змєєв, С.Королюк, Ю.Кулюткін, А.Лукашенко, Н.Протасова, В.Семиченко, Г.Сухобська) обґрунтовано технологію формування управлінської компетентності керівника ДНЗ. Остання в дослідженні представлена як модель діяльності з проектування, організації й проведення педагогічного процесу, що характеризується цілеспрямованою, послідовною реалізацією засобів, методів, форм, прийомів, дій, операцій та дозволяє отримати стійкий (повторюваний за аналогічних умов) результат - теоретична та практична готовність керівника ДНЗ до управлінської діяльності - з одночасним забезпеченням сприятливих умов для всіх учасників освітнього процесу.

Доведено, що основними етапами технології формування управлінської компетентності керівника ДНЗ мають бути:

* діагностико-проектувальний етап, спрямований на: а) стимулювання розвитку позитивної мотивації набуття управлінської компетентності керівника ДНЗ через пізнання себе й усвідомлення своєї професійної діяльності, що передбачає визначення освітніх потреб (виявлення конкретних знань, умінь, навичок, якостей, якими необхідно оволодіти), виявлення обсягу і характеру професійного й життєвого досвіду, з'ясування індивідуальних особливостей, визначення спектру мотивів педагогічної діяльності; б) вибір педагогом стратегії освіти - розробку програми особистісно-професійного вдосконалення;

* змістово-процесуальний етап, що передбачає проведення управлінської підготовки в умовах максимального наближення процесу пізнання до реальної професійної діяльності керівника ДНЗ, а також вимагає реалізації фасілітуючої взаємодії викладача з управлінцем, тобто підтримки й допомоги педагогу в самозмінюванні та особистісно-професійному зростанні;

* оцінно-коригувальний етап - самооцінка й самокорекція процесу особистісно-професійного вдосконалення.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, спостережень за педагогічно-професійною діяльністю керівників ДНЗ, самооцінок педагогів та експертних оцінок уточнено основні критерії (особистісний, професійний і рефлексивний), кількісні та якісні показники, що показують зміни в готовності педагогів до здійснення управлінської діяльності, а саме: сформованість позитивної мотивації самовдосконалення (спрямованість на розвиток управлінської компетентності, стійкий інтерес до питань педагогічного управління); особистісно й професійно значущих якостей (відповідальність, наполегливість, ініціативність, урівноваженість, тактовність); управлінських знань та управлінських умінь - гностичних (умінь адекватної діагностики педагогічних ситуацій, установлення причинно-наслідкових зв'язків, розрізнення головних і другорядних завдань управлінської діяльності), організаторських (умінь ставити чіткі цілі діяльності, планувати, розподіляти, мотивувати, інструктувати, контролювати, прогнозувати роботу підлеглих; позитивно впливати на учасників педагогічного процесу; оперативно приймати управлінські рішення), комунікативних (умінь установлювати контакти, слухати, сприймати, розуміти внутрішній стан співбесідника; гнучко варіювати стиль спілкування; не застосовувати конфліктогени спілкування), сформованість здатності до рефлексії (аналіз, самоаналіз, оцінка, самооцінка, осмислення власної діяльності, поведінки, вчинків, спілкування, стосунків з оточенням та їх корекція).

Залежно від прояву сукупності визначених показників сформованість управлінської компетентності керівника ДНЗ диференціюється в поданих у дисертації рівнях - таких, як: продуктивний, достатній, елементарний.

У другому розділі - «Дослідницько-експериментальна робота з формування управлінської компетентності керівника ДНЗ» - розкриваються загальні питання організації й проведення експериментальної роботи, визначається змістово-процесуальна сутність забезпечення формування управлінської компетентності керівника ДНЗ, аналізуються результати педагогічного експерименту.

Експериментальні дослідження проводилися на базі Московського району м. Харкова протягом 2005-2008 років. Експериментом було охоплено 62 керівників (завідувачів і вихователів-методистів) ДНЗ різного стажу педагогічної роботи (від 5 до 50 років) та управлінської діяльності (від 1 до 23 років).

З метою визначення способів підготовки керівників ДНЗ протягом 2005/2006 навчального року було проведено зондувальне дослідження (В.Загвязинський). За допомогою опитувань, анкетувань, тестувань, методів психолого-педагогічної діагностики, спостережень за професійною діяльністю педагогів зафіксовано завищену самооцінку значної кількості управлінців своєї готовності до виконання професійних функцій, неусвідомленість і несформованість мотивації фахового вдосконалення. Так, 22,6 % опитаних педагогів, оцінюючи рівень своєї управлінської компетентності як достатньо високий, не виявляли прагнення до підвищення кваліфікації. 64,5 % не вважали власний професійний рівень високим, але він їх задовольняв. І лише 12,9 %, не вважаючи свій рівень управлінської компетентності достатньо високим, розуміли необхідність подальшого самовдосконалення.

За результатами проведених досліджень також виявлені й сформовані дві експериментальні групи педагогів, які, незалежно від досвіду керівної роботи, відрізнялися рівнем сформованості управлінської компетентності, а саме: група Е1 (30 осіб) включала керівників, які, в основному, володіли професійно сформованими знаннями й уміннями, були спроможні надавати методичну допомогу колегам, самостійно шукали шляхи самовдосконалення; група Е2 (32 особи) - мали певні прогалини в управлінських знаннях, їм бракувало управлінських умінь; іноді були нерішучими, важко долали страх у спілкуванні з керівними органами та підлеглими; недостатньо володіли навичками самоосвіти.

Необхідність організації спеціальної роботи, спрямованої на формування управлінської компетентності керівного складу ДНЗ, вимагала від автора дослідження як керівника управління освіти Московської районної в м. Харкові ради (РУО) створення сприятливих умов для підвищення професійного рівня управлінців ДНЗ. У зв'язку з цим було проведено вдосконалення організаційної структури й змісту діяльності системи «РУО - дошкільні навчальні заклади», а саме: уведено нову посаду - заступника начальника з питань роботи дошкільних навчальних закладів; реорганізовано районний методичний кабінет з дошкільної освіти в районний науково-методичний центр, у роботу якого залучалися психологи РУО, фахівці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди; сформовано команду однодумців. Це дало можливість скоординувати й скоригувати досить складні комунікативно-інформаційні взаємозв'язки між компонентами системи «РУО - ДНЗ».

Педагогічний експеримент був орієнтований на безпосередню перевірку науково обґрунтованої технології формування управлінської компетентності керівників ДНЗ.

Так, забезпечення розвитку позитивної мотивації набуття управлінської компетентності педагогів обох груп, стимулювання особистісно-професійного зростання педагога здійснювалося на діагностико-проектувальному етапі. Технологічним інструментарієм були:

- діагностичні процедури: тести «Чи можете Ви бути керівником закладу», «Перевірте, який Ви керівник»; методики оцінки стресогенних факторів у діяльності керівника (І.Ладанов, В.Урзаєва), вимірювання психічного «вигорання» у професії (С.Максименко, Л.Карамушка, Т.Зайчикова), ранжування найважливіших особистісних і професійних якостей управлінця, діагностика здатності до емпатії, тактовності, комунікацій, самоактуалізації, самокорекції, самоменеджменту. Усе це дозволяло педагогу істотно розширити уявлення про себе;

- створення психологічного портрета ідеального педагога-управлінця та автопортрета, мотиваційний тренінг («занурення» й рефлексія свого професійного досвіду), що надавало можливість активізувати й посилити позитивні мотиви особистості;

- тренінг «Педагогічне цілепокладання» (П.Третьяков), мікротехнологія постановки і досягнення мети самовдосконалення, розв'язання різних завдань і вправ (зокрема ранжування й аналіз проблем управлінської діяльності керівника ДНЗ, виконання проективних малюнків «Я сьогодні», «Я в майбутньому» та ін.), що сприяло формуванню здатності педагогів структурувати, моделювати, планувати свою освітньо-професійну діяльність, а також виробленню алгоритму цілеспрямованого просування педагога на шляху професійного й особистісного розвитку.

Підсумковим результатом діагностико-проектувального етапу було створення кожним педагогом індивідуальної програми підвищення управлінської компетентності (визначення мети навчання; розробка стратегії навчання; відбір змісту освіти, засобів, форм і методів його засвоєння; визначення видів контролю, виявлення критеріїв оцінювання навчальних досягнень).

На реалізацію програми навчання і саморозвитку управлінців був спрямований змістово-процесуальний етап. Залежно від вихідного рівня сформованості професійності педагогів було використано такі способи підготовки керівників ДНЗ.

У групі Е1 здійснювалася перевірка ефективності вдосконалення професійної кваліфікації управлінців переважно у процесі створення сприятливих організаційно-педагогічних умов (надання методичного дня, моральне заохочення, матеріальне стимулювання) та інформаційно-методичного супроводу (постійне поповнення й оновлення джерел педагогічно-управлінських знань і досвіду, формування банку даних з проблем педагогічного менеджменту в сфері діяльності ДНЗ, надання консультативної підтримки, можливостей стажування та ін.) професійної та самоосвітньої діяльності педагогів методистами, психологами РУО, викладачами університетів.

Роботі зі самоосвіти сприяв вибір теми для самостійного опрацювання «Саморозвиток і самовиховання особистості керівника як важливий чинник оптимізації управління ДНЗ». Сформульована таким чином тема відповідала найважливішим вимогам до управлінської компетентності керівника ДНЗ, оскільки ефективність управління дошкільним закладом безпосередньо залежить від особистісно-професійних якостей керівника, його здатності усвідомлювати себе й свої цілі, правильно розподіляти час і зусилля, знімати стреси тощо, тобто від уміння вивчати й змінювати себе.

Визначена тема дозволяла педагогам-управлінцям упродовж певного часу цілеспрямовано працювати над підвищенням свого професіоналізму за таким змістовим планом: дослідження основних шляхів розв'язання проблеми самовдосконалення керівника ДНЗ; виявлення основних чинників, що сприяють оволодінню методами самовиховання; вивчення, осмислення й утілення в педагогічну практику досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічного менеджменту; аналіз, систематизація, узагальнення й застосування передового управлінського досвіду; власна науково-методична діяльність, участь у педагогічних дослідженнях; оволодіння здатністю до здійснення педагогічної рефлексії (зокрема для набуття вмінь педагогічної рефлексії педагогами вивчалися основні положення праці Г.Скока «Як аналізувати особистісну педагогічну діяльність»).

У групі Е2, крім зазначеної у групі Е1 роботи, було введено підготовлений автором спецсемінар «Розвиток управлінської компетентності керівника ДНЗ» з використанням активних форм і методів навчання, а саме: проблемні лекції й семінари, тематичні дискусії («Позитивний імідж ДНЗ», «Керівник і час»), «мозкова атака» («Маркетинг у дошкільній освіті»), «круглий стіл» («Стиль керівництва й мотивація вихователів»), ділові ігри («Управлінська позиція», «Атестація»), моделювання й розв'язання різноманітних управлінських ситуацій (ухвалення ефективних управлінських рішень у складних обставинах професійної діяльності, доцільна розстановка педагогічних кадрів з урахуванням особистісних і професійних якостей, з'ясування стосунків та забезпечення злагодженої роботи педагогічного колективу, вихователів з батьками; вирішення питань позабюджетного фінансування й організації підприємницької діяльності закладу, здійснення керівником представницької функції й налагодження зв'язків ДНЗ з громадськістю тощо), соціально-психологічні тренінги («Педагогічне спілкування», «Запобігання й розв'язання конфліктів»), виконання вправ, спрямованих на розвиток умінь і навичок самоуправління, керування емоціями, почуттями, поведінкою в різних ситуаціях педагогічної взаємодії.

Це дало можливість включати педагогів у різноманітні види освітньої діяльності, активізовувати й актуалізувати свої знання і досвід, спонукати до безпосереднього використання набутого досвіду в професійній діяльності, сприяло систематизації й узагальненню управлінських знань, формуванню сукупності управлінських умінь та особистісно-професійних якостей керівних кадрів.

Самооцінка й самокорекція процесу професійного вдосконалення педагогів (внесення змін у зміст, джерела, засоби, форми, методи навчання; оцінювання результатів освіти) здійснювалися на оцінно-коригувальному етапі.

Аналіз результатів експерименту засвідчив успішність роботи з підвищення кваліфікації керівників ДНЗ обох груп, що показано в таблиці (с.13). Це доводить ефективність упровадження теоретично обґрунтованої технології формування управлінської компетентності керівного складу дошкільних навчальних закладів.

На підставі анкетувань педагогів виявлено чітку залежність між наявністю усвідомлених мотивів освітньої діяльності та її результатами. Так, управлінці, які досягли продуктивного й достатнього рівнів сформованості управлінської компетентності, на початку експерименту мали чітко визначене мотиваційне підґрунтя для підвищення кваліфікації. Причому лише третина з них як спонукальні чинники освіти обрала групу мотивів, безпосередньо пов'язаних з управлінською компетентністю («прагнення до підвищення педагогічної майстерності й професіоналізму як керівника», «досягнення оптимальних результатів професійної діяльності», «розвиток своїх можливостей і здібностей», «потреба в самоактуалізації й самовдосконаленні»), а дві треті - прагматичні мотиви («поліпшення матеріального стану» «зміцнення свого становища, забезпечення стану впливу», «досягнення визнання й поваги»).

Під час експерименту відбулися істотні зміни у спектрі мотивів, що спонукають педагогів до освітньої діяльності: зросла кількість керівників ДНЗ, що обрали групу мотивів, пов'язаних з безпосередніми завданнями підвищення фахового рівня, та відповідно зменшилася кількість управлінців, які мотивувалися прагматичними чинниками (на 16,7 % у групі Е1 і на 15,6 % у групі Е2).

Результати опитувань управлінців (методика Т.Лірі), спостереження за їхньою діяльністю свідчать про позитивні зміни у стилях взаємодії керівників ДНЗ з підлеглими. Найбільш значні зрушення відзначено у групі Е2, де кількість педагогів, які характеризувалися гуманістичним стилем взаємодії (сприйняття керівником підлеглих як партнерів із взаємодії, відкритість і щирість у стосунках, прагнення до співпраці, опора управлінця на позитивний особистісний потенціал членів педагогічного колективу), зросла на 9,4 % (у групі Е1 - на 6,7 %). Це підтверджує педагогічну доцільність організації й проведення під час спецсемінару спеціальної діяльності, спрямованої на вироблення вмінь співпраці й командної роботи.

управлінський компетентність керівник дошкільний

Таблиця. Результати експериментальної роботи, спрямованої на формування управлінської компетентності керівників ДНЗ (приріст у %)

Наявна динаміка змін у стилі взаємодії керівного складу ДНЗ підтверджується й позитивною оцінкою діяльності закладів у цілому з боку батьків: зокрема під час проведення експерименту кількість звернень батьків з питань незадовільної роботи ДНЗ у середньому знизилася на 10,0 %.

Аналіз діяльності керівників ДНЗ дозволив зробити висновок про те, що в ході експерименту значно поліпшилися й показники управлінської діяльності керівного складу загалом.

Так, за результатами виконання доручень нарад керівників ДНЗ, дотримування вимог чинного законодавства з діловодства, нормативних документів щодо дошкільної освіти зафіксовано помітне зростання (на 15,0 %) рівня виконавчої дисципліни педагогів. Відмічено також значне збільшення ініціативності управлінців ДНЗ, що виявлялося в тому, що вони почали частіше зверталися до органів освіти з різними пропозиціями щодо вдосконалення діяльності закладів, які були в їхньому підпорядкуванні.

Завдяки вжитим керівниками заходам, у середньому, на 10,0 % зросла кількість педагогів-вихователів, які брали участь у різних заходах районного і міського рівнів (зокрема виставки-ярмарки, конкурси «Вихователь року», «Сюрпризіада», пожежної безпеки та ін.). У діяльність ДНЗ було впроваджено низку інноваційних педагогічних технологій (методики виховання дошкільнят за системами М.Монтессорі, В.Сухомлинського, Р.Штайнера, технології розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера, раннього навчання Г.Домана, розвивального навчання Б.Нікітіна, розвитку мислення В.Едигея, методики здоров'язбереження Л.Латохіної, складового читання М.Зайцева, виховання казкою Л.Фесюкової, екологічного виховання «Первоцвіт» Т.Лазарєвої, фізичного виховання М.Єфіменка, музичного виховання К.Орфа). У деяких закладах уведено початкову правову й економічну освіту, методику сенсорного виховання дошкільнят, а також упроваджено авторські програми вихователів (навчання англійської мови О.Степанової та образотворчого мистецтва Н.Бикової).

Позитивні наслідки діяльності керівників ДНЗ засвідчуються також як істотним зниженням рівня захворюваності дітей (на 5,1 %), так і відсутністю випадків дитячого травмування. Це зумовлено інтенсивною роботою, спрямованою на створення комфортних умов для перебування вихованців (здійснення капітальних і поточних ремонтів, залучення в навчально-виховний процес психологів, медичних працівників, відкриття груп оздоровчого спрямування та ін.), а також збільшенням позабюджетних коштів, що залучалися до фінансування ДНЗ (порівняно з попередніми роками - на 20,5 %).

Отримані результати дають підставу вважати, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано, мету досягнуто. Отримані теоретичні та практичні висновки сприяють реалізації процесу формування управлінської компетентності керівника ДНЗ в умовах дошкільного навчального закладу.

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи дають можливість зробити такі висновки.

1. Науково обґрунтовано, що управлінська компетентність керівника ДНЗ як найважливіший складник його професіоналізму є інтегрованим особистісним утворенням педагога, який відбиває єдність теоретичної та практичної готовності управлінця до ефективного здійснення різноманітних управлінських функцій (інформаційно-аналітичної, мотиваційно-цільової, планово-прогностичної, організаційної, контрольно-регулятивної).

Управлінська компетентність керівника ДНЗ вимагає професійно-педагогічної спрямованості на здійснення професійної діяльності (гуманістичний світогляд, настанови на пізнання й розуміння людини, підтримання процесів розвитку особистості вихователя і вихованця; особистісне прийняття цінностей педагогічного управління); сформованості мотивації зростання педагогічної майстерності, сукупності особистісно-професійних якостей (енергійність, діловитість, здатність до роботи з людьми, вимогливість до себе й інших людей, впливовість, толерантність, емпатія), знань і вмінь, необхідних для практичного розв'язання завдань управління; розвиненості здатності до рефлексії й самоуправління.

2. Теоретично обґрунтовано етапи технології формування управлінської компетентності керівника ДНЗ, а саме: діагностико-проектувальний (діагностика й самодіагностика професійного досвіду й індивідуальних особливостей, спрямовані на розвиток позитивної мотивації педагога та розробку програми його особистісно-професійного зростання), змістово-процесуальний (реалізація програми самовдосконалення на основі фасілітуючої взаємодії викладача з педагогом-управлінцем в умовах, наближених до реальної професійної діяльності керівника ДНЗ), оцінно-коригувальний (самооцінка й самокорекція процесу освіти);

3. Уточнено критерії та показники сформованості управлінської компетентності керівника ДНЗ: сформованість позитивної мотивації самовдосконалення, особистісно й професійно значущих якостей, управлінських знань та управлінських умінь (гностичних, організаторських, комунікативних), здатності до рефлексії.

4. Експериментально перевірено способи підготовки керівників ДНЗ з різним вихідним рівнем професійності й спроможності до самоосвіти: а) для управлінців, здатних до самоосвіти (група Е1), у процесі створення організаційно-педагогічних умов та інформаційно-методичного супроводу самоосвітньої діяльності; б) для керівників ДНЗ, що характеризувалися нерозвиненістю вмінь і навичок самоосвіти (група Е2), окрім роботи у групі Е1, було впроваджено спецсемінар «Розвиток управлінської компетентності керівника ДНЗ».

На основі аналізу результатів експериментальної роботи доведено, що сформованість управлінської компетентності на продуктивному й достатньому рівнях виявили 90,0 % педагогів групи Е1, 68,8 % - групи Е2 (до експерименту відповідно 80,0 і 53,1 %). Це пояснюється ефективністю розробленої технології формування управлінської компетентності керівників ДНЗ, що забезпечило ґрунтовне засвоєння педагогами управлінських знань і вмінь, сприяло усвідомленню доцільності професійних дій, спрямованих на розвиток особистісно-професійних якостей, здатності до рефлексії власної професійної діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження вбачаємо в аналізі шляхів здійснення управлінської підготовки керівного складу дошкільних навчальних закладів в умовах післядипломної освіти педагогічних кадрів, у вивченні питань спільної діяльності педагогічних вищих навчальних закладів та дошкільних навчальних закладів з формування управлінської компетентності керівників ДНЗ.

Основні положення дисертації відбито в таких публікаціях

1. Шаповал Р. В. Специфіка функціонування сучасних дошкільних навчальних закладів / Р. В. Шаповал // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - № 9. - С.133-135.

2. Шаповал Р. В. Управлінська компетентність керівника дошкільного навчального закладу як психолого-педагогічна проблема / Р. В. Шаповал // Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - Вип.32. - С.37-42.

3. Шаповал Р. В. Сутність управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу / Р. В. Шаповал // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя: Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2008. - Вип.52. - С.353-359.

4. Шаповал Р. В. Технологія формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу / Р. В. Шаповал // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - № 12. - С.153-156.

5. Шаповал Р. В. Експериментальна перевірка способів здійснення управлінської підготовки керівника дошкільного навчального закладу / Р. В. Шаповал // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2008. - Вип. ХLІ. - С.119-124.

6. Шаповал Р. В. Критерії та показники сформованості управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу / Р. В. Шаповал // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2008. - Вип.29. - С.155-160.

7. Шаповал Р. В. Андрагогічні підходи до формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу / О. М. Іонова, Р. В. Шаповал // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2009. - Вип. ХLІІІ. - С.29-35.

8. Шаповал Р. В. Формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу: науково-методичні рекомендації [для керівного складу дошкільних навчальних закладів, керівників районного управління освітою] / О. М. Іонова, Р. В. Шаповал. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. - 62 с. (2,0 авт. др. арк.).

9. Шаповал Р. В. Сучасний дошкільний навчальний заклад і управлінська компетентність його керівника: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність»], (Харків, 20-21 травня, 2008) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008. - Ч.1. - С.90-94.

10. Шаповал Р. В. Особливості діяльності сучасного дошкільного навчального закладу: матеріали ІV наук.-практ. конф. молодих учених [«Методологія сучасних наукових досліджень»], (Харків, 15-20 травня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - С.76.

Анотація

Шаповал Р. В. Формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування управлінської компетентності керівника дошкільного навчального закладу (ДНЗ).

Визначено сутність управлінської компетентності керівника ДНЗ, її зміст і структуру. Обґрунтовано, що ефективність формування управлінської компетентності керівника ДНЗ забезпечується реалізацією науково обґрунтованої технології, яка передбачає такі етапи: діагностико-проектувальний (розвиток позитивної мотивації особистісно-професійного вдосконалення, розробка індивідуальної програми освіти), змістово-процесуальний (здійснення процесу навчання на основі фасілітуючої взаємодії викладача з управлінцем), оцінно-коригувальний (самооцінка й самокорекція процесу навчання). Уточнено критерії, показники, рівні сформованості управлінської компетентності керівника ДНЗ. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність упровадження розробленої технології формування управлінської компетентності керівника ДНЗ.

Ключові слова: дошкільний навчальний заклад, керівник дошкільного навчального закладу, управлінська компетентність, педагогічна технологія, критерії та показники.

Аннотация

Шаповал Р. В. Формирование управленческой компетентности руководителя дошкольного учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. - Харьков, 2009.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования управленческой компетентности руководителя дошкольного учебного заведения (ДУЗ).

Определена сущность управленческой компетентности руководителя ДУЗ как интегрированного личностного образования педагога, которое отражает единство его теоретической и практической готовности к эффективному осуществлению разнообразных управленческих функций (информационно-аналитической, мотивационно-целевой, планово-прогностической, организационной, контрольно-регулятивной).

Теоретически обосновано, что управленческая компетентность руководителя ДУЗ характеризуется направленностью педагога на осуществление управленческой профессиональной деятельности (гуманистическое мировоззрение, установки на познание и понимание человека, поддержка процессов развития личности воспитателя и воспитанника; личностное принятие ценностей педагогического управления); сформированностью мотивации усовершенствования педагогического мастерства, совокупности личностно-профессиональных качеств (энергичность, деловитость, способность к работе с людьми, требовательность к себе и другим людям, влиятельность, толерантность, эмпатия), знаний и умений, необходимых для практического решения задач управления ДНЗ; развитостью способностей рефлексии и самоуправления.