Розвиток творчого потенціалу старшокласників у процесі розв’язування задач бізнесового змісту

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 373.54.047:33:37.016

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Розвиток творчого потенціалу старшокласників у процесі розв'язування задач бізнесового змісту

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Супруненко Микола Іванович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Волощук Іван Степанович, Академія педагогічних наук України, вчений секретар відділення вищої освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Вачевський Мирон Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, професор кафедри менеджменту і маркетингу;

кандидат педагогічних наук, доцент Мельников Сергій Володимирович, Чернігівський державний інститут економіки і управління, завідувач кафедри економіки сільського господарства та аграрного менеджменту.

Захист відбудеться 28 жовтня 2009 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.04 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розіслано 25 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г. Є. Левченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Спостереження показують, що в творчості людина найповніше реалізує свою сутність, пізнає себе. Творча особистість краще пристосовується до нових соціальних чи виробничих умов. Якщо людина не виражає себе в творчості, то вона вдається до інших засобів нейтралізації негативних емоцій (алкоголь, наркотики тощо). У творчості індивід реалізує своє одвічне прагнення бути вільним. З творчими здібностями пов'язана продуктивність і якість праці. Люди з творчими здібностями мають кращі шанси для взаємного розуміння. З творчістю пов'язаний прогрес людства. Творчі здібності людини детермінують низку її психічних якостей. Тому перед освітою постає завдання забезпечити адекватність рівня розвитку творчих здібностей особистості її творчим задаткам. З'ясувавши фактори розвитку творчих здібностей, людина навчиться вирощувати таланти.

Дослідження проблеми творчості у різних аспектах (філософський, соціальний, психологічний, педагогічний тощо) мають тривалу історію і характеризуються певними здобутками. Орієнтація навчально-виховного процесу на розвиток творчого потенціалу учнів - це одвічний гуманістичний принцип, притаманний ще античним системам виховання. Особливої актуальності він набуває у період технологічної і науково-технічної революцій. Зокрема, якщо до цього тривалий час вважали, що високий рівень інтелектуальних здібностей індивіда є запорукою успішного розв'язання ним широкого кола проблем, то згодом стало очевидним, що для того, щоб людина залишила після себе помітний слід у формі нововведень, одних пізнавальних здібностей недостатньо, вони мають бути доповнені творчими.

Водночас проблема розвитку творчого потенціалу особистості є і ще довго залишатиметься дискусійною. Теорія, згідно з якою здатність творити піддається педагогічному впливу, є порівняно новою, оскільки з часів Платона вважалось, що творчий акт є ненормальним, несказанним і надприродним. Дані наукових досліджень свідчать про те, що виростити генія з людини, у котрої немає достатніх інтелектуально-творчих задатків та інших важливих психічних якостей, неможливо, бо правила, яким можна навчити, не продукують оригінальності. Але в творчому процесі поряд з оригінальним є тривіальне, чому можна і потрібно навчати. І за сприятливих умов індивід може досягти того рівня у розвитку творчих здібностей, який дозволяють йому його задатки.

Розвиток творчого потенціалу учнів насамперед передбачає впровадження у навчальну практику гуманістичного принципу організації навчально-виховного процесу, центрованого довкола потреб, інтересів і можливостей школяра. Розвиткові творчого потенціалу сприяє використання відкритих методів навчання, створення відповідної атмосфери в учнівському середовищі тощо.

Творчість традиційно прийнято ділити на наукову, технічну, художню та організаційну (управлінську). У дослідженні творчих аспектів управлінської діяльності у сфері бізнесу одержано відповіді на запитання, пов'язані із стимулюючими факторами, використанням нових методів і технік у розв'язуванні творчих задач, застосуванням при цьому комп'ютерної техніки, модернізацією творчих стратегій у бізнесовій діяльності, реалізацією інноваційних проектів тощо.

Водночас аналіз залучення учнів до творчої діяльності у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про те, що в шкільній практиці домінують художня, технічна і наукова творчість учнів. Не зважаючи на те, що в окремих загальноосвітніх навчальних закладах реалізується технологічний профіль навчання у старшій школі, до розв'язування творчих задач управлінського характеру старшокласники майже не прилучаються. Причиною цього є насамперед відсутність відповідного наукового супроводу.

Свого часу було виконано кілька досліджень, присвячених проблемі організації підприємницької діяльності старшокласників, їх професійній орієнтації у сферу бізнесу тощо. Водночас проблема розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі розв'язування ними управлінських задач бізнесового змісту майже не досліджувалася. Як результат, для багатьох випускників загальноосвітніх навчальних закладів нині не створено належних умов для ефективного розвитку їх творчих здібностей, чимало бізнесових структур відчуває нестачу творчих менеджерів, управлінців.

Зазначене вище обумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток творчого потенціалу старшокласників у процесі розв'язування задач бізнесового змісту».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематичного плану науково-дослідної роботи Інституту педагогіки АПН України як складова проблеми «Зміст і методика технологічної освіти у 12-річній середній загальноосвітній школі», зареєстрованої в УкрІНТЕІ (№ 0102U000210). Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 4 від 28 квітня 2009 р.). Тема погоджена на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26 травня 2009 р.).

Мета дослідження - розробити, експериментально перевірити і обгрунтувати методику розвитку творчого потенціалу старшокласників шляхом залучення їх до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту в процесі профільної трудової підготовки.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати особливості творчої діяльності у процесі прийняття управлінських рішень.

2. Виокремити особистісні якості сучасних менеджерів.

3. Відстежити відображення особистісних якостей управлінського персоналу у полі творчого потенціалу старшокласників.

4. Розробити методичні основи розвитку творчого потенціалу старшокласників та обґрунтувати механізми їх реалізації в організаційній творчості старшокласників бізнесового змісту в процесі профільної трудової підготовки.

5. Обґрунтувати типологію творчих задач управлінського характеру бізнесового змісту та організаційні форми залучення старшокласників до їх розв'язування у процесі профільної трудової підготовки.

6. Експериментально перевірити методичні основи розвитку творчого потенціалу старшокласників шляхом діагностики ефективності реалізації програми їх залучення до організаційної творчості бізнесового змісту на заняттях з трудового навчання.

Об'єкт дослідження - процес розвитку творчого потенціалу старшокласників у профільній технологічній підготовці.

Предмет дослідження - методичні основи розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі розв'язування управлінських задач бізнесового змісту.

Гіпотеза дослідження. Розвиток творчого потенціалу старшокласників у процесі розв'язування управлінських задач бізнесового змісту протікає ефективно, якщо:

вони залучаються до пропедевтичного тренінгу (опрацювання загальної частини програми, спрямованої на розвиток творчого потенціалу, та спеціальної частини цієї програми, зорієнтованої на практичне застосування потенціалу в процесі опанування методами і техніками розв'язування творчих задач організаційного характеру);

самостійно застосовують опановані методи і техніки розв'язування творчих управлінських задач у процесі роботи із Робочим зошитом з основ бізнесу;

у розв'язуванні реальних управлінських задач бізнесового змісту використовують метод мозкової атаки;

в організації творчої діяльності старшокласників враховуються базові ознаки та закономірності протікання творчого процесу.

Методологічна основа дослідження. В основу дослідження покладено положення про сутність процесу пізнання, закономірності протікання творчого процесу, механізми діяльнісного розвитку здібностей особистості, системне дослідження педагогічних явищ.

Зокрема у виконаному дослідженні використано кореляційний зв'язок між досягненнями у розвитку творчого потенціалу та інтелектуальними здібностями старшокласників. А саме, окремі засоби, спрямовані на розвиток творчих здібностей, мали характер факторів непрямої дії, оскільки насамперед спрямовувались на розвиток пізнавальної активності учнів та їх інтелектуальних здібностей і тільки завдяки зазначеному кореляційному зв'язку між вказаними величинами приводили до певних позитивних змін у творчому потенціалі учнів.

З'ясування методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі залучення їх до розв'язування управлінських задач бізнесового характеру у виконаному дослідженні передбачало створення на гіпотетично обѓрунтованих засадах навчальної програми профільної підготовки та експериментальну перевірку її ефективності шляхом діагностики рівня розвитку творчого потенціалу школярів.

Теоретична основа дослідження. У формулюванні гіпотези дослідження, його плануванні, інтерпретації одержаних даних використано результати досліджень сутності творчого процесу, творчої особистості та особистісного підходу в розвитку творчого потенціалу учнів (Е.Боно, М.Вертгеймер, Л.Виготський, О.Леонтьєв, О.Матюшкін, В.Моляко, Я.Пономарьов, С.Рубінштейн, П.Якобсон), психологічної структури особистості (Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, К.Платонов, С.Рубінштейн, З.Фрейд), діагностики творчих здібностей школярів (А.Анастазі, Л.Бурлачук, Дж.Гілфорд, В.Рибалка, П.Торренс), організаційних форм залучення учнів до творчої діяльності та методів розвитку їхніх творчих здібностей (Г.Костюк, В.Моляко, І.Волощук), специфіки творчої діяльності управлінського характеру (Г.Альтшуллер, А.Антонов, Г.Буш, І.Ільясов), особливостей управління у сфері бізнесу (Е.Пітерс, Б.Сінто, Н.Тачі, Л.Якокка), залучення старшокласників до підприємницької діяльності (В. Мадзігон, М. Вачевський, С. Мельников), умов реалізації змісту технологічного профілю навчання у старшій школі (М.Корець, Г.Левченко).

Методи дослідження. Для розв'язання різних завдань дослідження переважно використовувались такі методи: абстрагування (з'ясування особливостей творчої діяльності у процесі прийняття управлінських рішень), аналіз (виокремлення особистісних якостей сучасних менеджерів), анкетування (обґрунтування типології творчих задач управлінського характеру бізнесового змісту), бесіда (ознайомлення старшокласників з методом мозкової атаки), дедукція (розроблення методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників), експеримент (перевірка методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників шляхом діагностики ефективності реалізації програми їх залучення до організаційної творчості бізнесового змісту на заняттях з трудового навчання), експертна оцінка (обґрунтування організаційних форм залучення старшокласників до розв'язування творчих задач управлінського характеру бізнесового змісту у процесі профільної трудової підготовки), ідеалізація (з'ясування сутності творчого процесу управлінського змісту), індукція (обґрунтування механізмів реалізації методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників в організаційній творчості бізнесового змісту в процесі профільної трудової підготовки), інтерв'ювання (відстеження відображення особистісних якостей управлінського персоналу в полі творчого потенціалу старшокласників), класифікація (систематизація творчих задач бізнесового змісту), порівняння (аналіз дидактичної придатності різних методів розв'язування творчих задач), синтез (обґрунтування методики розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі профільної технологічної підготовки), спостереження (фіксація перебігу сесій мозкової атаки), тестування (визначення рівня розвитку компонент творчого потенціалу старшокласників), узагальнення (обробка даних виконаного дослідження та інтерпретація його результатів), формалізація (розроблення методики діагностики творчого потенціалу).

Етапи дослідження. Дослідження проводилось чотирма етапами. На першому етапі (2004-2005 рр.) з'ясовувались особливості розв'язування творчих задач управлінського характеру, професійні та особистісні якості сучасних менеджерів, структура творчого потенціалу старшокласників. На другому етапі (2006 р.) виокремлювались організаційно-педагогічні засоби розвитку у старшокласників творчого потенціалу в процесі їх залучення до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту, розроблялась відповідна навчальна програма, в експериментальних навчальних закладах проводився тренінг з метою підготовки старшокласників до розв'язування реальних управлінських задач бізнесового змісту на базовому підприємстві. На третьому етапі (2007-2008 рр.) старшокласники залучались до розв'язування реальних управлінських задач бізнесового змісту. На четвертому етапі (2008-2009 рр.) проводилась обробка одержаних даних та їх інтерпретація у термінах методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі їх профільної технологічної підготовки.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Прилуки та Прилуцького району Чернігівської області (СШ № 9 та школа-гімназія № 5 м. Прилуки, Сухополов'янська, Малодівицька, Богданівська, Линовицька, Лісовосорочинська середні загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів Прилуцького району). Всього до дослідження було залучено 225 учнів 11 класу та 15 вчителів.

Наукова новизна результатів дослідження. За результатами виконаного дослідження:

вперше обґрунтовано методику розвитку творчого потенціалу старшокласників у профільній технологічній підготовці;

уточнено структуру і зміст творчого потенціалу учнів старшого шкільного віку;

подальшого розвитку набула методика мозкової атаки (в аспекті її використання старшокласниками у процесі розв'язування управлінських задач бізнесового змісту).

Теоретичне значення результатів дослідження. Результати виконаного дослідження сприяють:

переосмисленню знань щодо формування творчої особистості, уточненню фундаментальних засад залучення учнів до творчої діяльності у навчально-виховному процесі;

розширенню кола актуальних теоретичних і методичних проблем креативного розвитку учнів у процесі трудового навчання.

Практичне значення результатів дослідження. Залучення старшокласників до розв'язування управлінських задач бізнесового характеру в експериментальних навчальних закладах на розроблених організаційно-педагогічних і методичних засадах сприяє ефективному розвитку їх творчого потенціалу, підвищенню рівня навчальних досягнень (усередненого щодо предметів навчального плану загальноосвітнього навчального закладу), пробуджує інтерес до бізнесової діяльності, професійно зорієнтовує, породжує прагнення прилучитись до розв'язування реальних виробничих проблем, бажання працювати на базовому підприємстві.

Результати дослідження можуть бути використані під час підготовки методичних посібників з розвитку творчого потенціалу учнів старшого шкільного віку, організації профільного навчання старшокласників, їх підприємницької діяльності та професійної орієнтації.

Результати дослідження можна використати у системах позашкільної освіти та підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.

Окремі результати виконаного дослідження знайдуть свого споживача серед бізнесменів, які переймаються проблемою формування кадрового резерву, підготовкою для власних підприємств творчих менеджерів та управлінців.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його організації, що відображає загальні підходи до планування та проведення педагогічних досліджень і враховує специфіку виконаного дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті і завданням; використанням коректного математичного апарату обробки кількісних даних; якісною інтерпретацією одержаних результатів, побудованою на усталених теоретичних підвалинах аналізу педагогічних явищ, зокрема процесу розвитку творчого потенціалу школярів.

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві з М.Євтухом та І.Волощуком працях полягає у з'ясуванні місця практичної компоненти в структурі інтелектуальної обдарованості, виокремленні управлінських аспектів сутності лідерської обдарованості, виявленні соціально-емоційних особливостей лідерської обдарованості, обґрунтуванні засад організації навчання старшокласників з організаторськими здібностями.

Апробація результатів дослідження. Про основні результати виконаного дослідження автор доповідав на:

Міжнародній науково-практичній конференції «Обдаровані діти - інтелектуальний потенціал держави» (м. Київ, 8-9 жовтня 2008 р.);

Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми освіти: управлінський аспект» (м. Переяслав-Хмельницький, 28-29 листопада 2008 р.);

Підсумковій науково-практичній конференції Інституту педагогіки АПН України «Зміст і технології шкільної освіти» (м. Київ, 9-10 квітня 2008 р.).

Проміжні результати виконаного дослідження неодноразово заслуховувались на засіданнях лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості Інституту педагогіки АПН України.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчальному процесі низки загальноосвітніх навчальних закладів Прилуцького району Чернігівської області (довідки № 25 від 1 червня 2009 р., № 199 від 27 травня 2009 р.), Долинського району Івано-Франківської області (довідка № 212 від 1 червня 2009 р.), Сокирянського району Чернівецької області (довідка № 511 від 2 червня 2009 р.), Рівненської області (довідка № 481 від 27 травня 2009 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 9 публікаціях, 5 з яких надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Кількість одноосібних публікацій - 5.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, 3 додатків, списку використаних джерел (162 найменування). Робота містить 1 таблицю. Загальний обсяг дисертації 250 сторінок, з них 165 сторінок основного тексту.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, окреслено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його гіпотезу, мету і завдання, описано використані методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів дослідження, наведено дані щодо апробації окремих результатів дослідження, їх впровадження та публікації.

У першому розділі «Теоретичні засади побудови програми розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі залучення їх до розв'язування задач управлінського характеру» охарактеризовано особливості творчої діяльності у процесі прийняття управлінського рішення, описано особистісні якості сучасних менеджерів, відображено особистісні якості управлінського персоналу в полі творчого потенціалу старшокласників.

Зокрема враховано, що творчість пов'язана з формулюванням творчих задач та їх розв'язуванням. Творчою називають задачу, в якій множина даних явно не містить розв'язку, в результаті чого умова видається суперечливою. Творчі задачі умовно поділяють на:

задачі, які можна розв'язати шляхом логічного пошуку (аналізу умови); розв'язування таких задач алгоритмізується.

задачі з більш глибокими суперечностями, їх розв'язок опосередковується неусвідомленими знахідками; розв'язування таких задач не алгоритмізується; розв'язок таких задач не вписується в систему наявних знань і вимагає її перегляду.

Творчому процесу і його результатам (творчим продуктам) притаманна низка ознак. У більшості випадків створення нового провокується матеріальними і духовними потребами. Творчий продукт містить явно чи у прихованому вигляді емпіричну основу, випадкове і закономірне, є органічною єдністю традиційного і нового, синтезом знань і віри, виражає ідеальні зв'язки між предметами чи явищами.

Дуже рідко трапляються випадки, коли індивід, не володіючи необхідним обсягом спеціальних знань, розв'язує поставлену перед ним проблему. Ті люди, які залишають помітний слід у формі нововведень, як правило, володіють великим обсягом знань у галузі своєї професійної діяльності. Разом з тим можна мати енциклопедичні знання і нічого оригінального не створити. Спеціальні знання є необхідною, але недостатньою умовою продуктивної діяльності. Бо якщо, навіть, є можливість визначити множину ймовірних розв'язків задачі (для цього потрібно мати необхідні спеціальні знання), а також спосіб її перегляду, то складність полягає в тому, що для нетривіальних задач повний перегляд можливих розв'язків стає неможливим внаслідок великої їх кількості. Розв'язок проблеми отримують не в результаті послідовного перегляду всіх можливих розв'язків, а значно коротшим шляхом. Суттєве скорочення шляху можливе завдяки інтуїції. Водночас утворення області пошуку (множини можливих розв'язків) - це результат логічної діяльності мозку. Отже, логіка й інтуїція - це дві грані творчого процесу, слабко розвинена логіка збіднює область пошуку, слабко розвинена інтуїція розтягує процес знаходження нового, віддаляє отриманий розв'язок від найефективнішого. Зв'язок між інтуїцією й логікою проявляється ще й у тому, що інтуїція шукає розв'язок, а логіка його перевіряє. Завдяки логіці усвідомлюється задача з точки зору її кінцевої мети. Завдяки інтуїції елементи минулого досвіду об'єднуються в єдине ціле (спосіб розв'язання задачі). У процесі логічного аналізу області пошуку пошукова домінанта втрачає свою обмежену спрямованість, і виникає можливість неочікуваних, оригінальних розв'язків. У процесі інтуїтивної догадки неусвідомлений продукт об'єктної дії трансформується в усвідомлений, помилково абсолютизоване особливе понижується в статусі до одиничного, що знаменує процес народження нової ідеї, згодом розвиненої до розв'язку задачі.

Квінтесенцією творчого процесу є стрибок думки, за допомогою якого із великої кількості фактів відбираються саме ті, які мають певне відношення до розв'язку задачі. Тому в розв'язуванні задач більшого успіху добивається той, хто порівняно багато часу витрачає на усвідомлення проблеми і не квапиться шукати розв'язок серед даних минулого досвіду.

Мистецтво розв'язування творчих задач полягає у подоланні суперечності, спричиненої тим фактом, що для знаходження розв'язку потрібно перебрати насамперед усі тривіальні підходи (при цьому пошукова домінанта втрачає обмежену спрямованість). З іншого боку, трафаретні способи дії (якщо їх більше понад критичну кількість) гальмують вироблення правильного способу дії і породжують думку про відсутність розв'язку чи неможливість його знаходження. До того ж, свідоме розширення області пошуку збільшує ймовірність, що в неї попаде правильний розв'язок; з іншого боку, зменшується «сила» одностороннього трафаретного підходу. Відомі незаперечні свідчення того, що нове є випадковим перетином двох закономірних рядів. А для того, щоб розв'язок проблемної ситуації реалізувався через випадковий перетин двох незалежних закономірних рядів, потрібно, щоб пошукова думка постійно працювала і в момент перетину двох незалежних рядів перевела точку перетину з підсвідомого у свідоме та перевірила її на придатність бути розв'язком задачі. Тож, щоб створити щось нове, потрібно забути добре засвоєне старе.

Авторитети загалом сходяться на тому, що творчий процес складається з чотирьох етапів: підготовка, визрівання, ілюмінація (інсайт), перевірка. Підготовка включає усвідомлення сутності проблеми та її визначення у межах робочих обмежень. Визрівання - це період дослідження, протягом якого розглядаються можливі розв'язки і накопичується додаткова інформація. Інсайт - мить появи нової ідеї, що видається здатною розв'язати проблему; ця ідея використовується як фокальна точка, від якої відходить багато можливих способів. У процесі перевірки розробляються критерії оцінки способу розв'язання задачі; усі можливі способи розглядаються через призму розроблених підходів і вибирається найбільш прийнятний.

Загалом творчість - це розв'язування певної проблеми шляхом подолання притаманної їй суперечності. Для подолання суперечності потрібно розширити множину даних, вийти за її межі, щоб побороти помилкове уявлення, яке виникає внаслідок абсолютизації особливого, тобто надання йому статусу загального. Тому розв'язування таких задач полягає у виявленні іншого особливого, яке упускалось до цього. Коли воно береться до уваги, то додається до першого, яке перестає абсолютизуватися і набуває статусу особливого, йому притаманного.

Управлінська проблема постає тоді, коли в особи, яка приймає рішення, є певні сумніви щодо відносної ефективності різних ліній поведінки. Процес розв'язування проблеми спрямовується на подолання цих сумнівів. Особа, яка приймає управлінське рішення, прагне вибрати лінію поведінки, що є дієвою з точки зору тих факторів, яким вона надає суттєвого значення. Той, хто забезпечує найбільш ефективний результат, знаходить оптимальне рішення.

У процесі прийняття управлінського рішення часто вдаються до розширення меж досліджуваного об'єкта, спрощення проблеми (що інколи може утруднити її розв'язання), пошуку спільної причини невдач (у тих випадках, коли нас переслідують невдачі, які мають багато спільного, але причини їх невідомі, для з'ясування причини шукають те, що є спільним для кожної невдачі і що не з'являється у випадку успіху), еталонного прогнозування (те, що втрачено, можна знайти зовсім не там, де втрачено; симптоми не обов'язково мають з'являтися там, де знаходиться їх причина; обмеження, що накладаються місцем пошуку причини, часто не дають змогу отримати ефективний розв'язок проблеми) тощо.

Аналіз свідчить, що ефективності у розв'язанні управлінських проблем добиваються, якщо: розглядають інформацію як головну стратегічну перевагу; усвідомлюють, що будь-яке ділове рішення неминуче імовірнісне, бо сили, що керують подіями у зовнішньому середовищі, випадкові, а тому припускають, що важливі стратегічні рішення теж випадкові, а сприятливі можливості з'являються не один раз, і, як результат, доповнюють процес планування свідомим пошуком сприятливих можливостей; виробляють загальний напрям, а не детальну стратегію; дотримуються образу думки мурахи з загальним курсом і ламаною траєкторією; розглядають оновлення як послідовне наближення до майбутнього; довіряють шостому відчуттю; усвідомлюють цінність досвіду.

У зв'язку із зазначеним, успішний менеджер досконало знає ту справу, якою займається; йому одночасно притаманні якості адміністратора і лідера; він здатний збалансувати інтереси усіх сторін, що беруть участь у спільній справі. Сучасні менеджери комунікабельні, володіють уявою стратега, мають широкі інтелектуальні горизонти, високі моральні стандарти, здатні перетворювати факти в інформацію, а інформацію в знання; характерним для них є правильне поєднання знань та інтуїції в процесі прийняття рішення, наполегливість у пошуку нових можливостей. Менеджери працюють так, щоб підлеглі проймалися розумінням потрібності справи; володіють відчуттям перспективи, вміють оцінити таланти підлеглих, знають, як позбутися тих, хто не виправдав довіри, бажають і вміють слухати підлеглих, прагнуть до широкого спектра думок, чесні, гнучкі, орієнтуються на чітку грань, якою порушується етика, володіють організаторськими здібностями: адаптивною мобільністю, контактністю, стресостійкістю, домінантністю, соціально-адекватним типом спілкування.

Аналіз низки психолого-педагогічних праць з проблем формування творчої особистості дав змогу поєднати розрізнені результати і констатувати, що структурно творчий потенціал старшокласників охоплює спостережливість, здатність сприймати предмети і явища під різним кутом зору, багату уяву, здатність запам'ятовувати інформацію на основі родо-видової організації матеріалу, аналітичні і синтетичні здібності, здатність мислити логічно, інтуїтивно, критично, точно, швидко, гнучко та оригінально.

На основі узагальнення виконаних досліджень із зазначеної проблеми зроблено висновок про те, що розвинути творчі здібності школярів неможливо, не сформувавши у них здатність мислити самостійно. Ця здатність дає їм можливість самостійно здобувати знання, використовувати власний ілюстративний матеріал для підтвердження певної думки, шукати розв'язки задач, формувати власне проблемне поле. Для цього необхідно виховати в учнів низку характерологічних якостей і емоційно-вольових властивостей (сміливість, рішучість, мужність, оптимізм, прагнення до впорядкування і терпимість до тимчасового безпорядку, принциповість і компромісність, неупередженість у ставленні до невласних ідей, розумну вимогливість до результатів власної праці і скромність у її оцінці, активну життєву позицію, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність).

Аналіз перерізу множин особистісних якостей сучасних менеджерів і творчого потенціалу старшокласників спонукає зробити висновок про те, що, залучаючи старшокласників до управлінської діяльності (і тим самим формуючи у них якості менеджера), ми отримуємо можливість для розвитку окремих складових їх творчого потенціалу. І навпаки, дбаючи про розвиток творчого потенціалу старшокласників, ми тим самим формуємо у них окремі особистісні якості, притаманні сучасним менеджерам.

При цьому залишається відкритим запитання: наскільки доцільним з педагогічної точки зору є залучення старшокласників до управлінської діяльності з метою розвитку їх творчого потенціалу.

У другому розділі «Результати експериментальної перевірки методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі їх залучення до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту» обґрунтовано структуру і зміст програми розвитку творчого потенціалу старшокласників (організаційна творчість), зміст творчих задач управлінського характеру та організаційні форми залучення старшокласників до їх розв'язування, представлено результати експериментальної перевірки ефективності реалізації програми розвитку творчого потенціалу старшокласників шляхом їх залучення до розв'язування задач управлінського характеру у сфері бізнесу.

За результатами виконаного аналізу зроблено висновок щодо доцільності представлення програми розвитку творчого потенціалу старшокласників у вигляді двох блоків: загальної і спеціальної частин. У загальній частині ставилась мета розвинути структурні складові творчого потенціалу старшокласників. Спеціальна частина програми зорієнтована на практичне застосування наявного потенціалу у процесі опанування методами і техніками, застосовними при розв'язуванні управлінських задач, і охоплює такі теми: 1. Розширення області пошуку. 2. Метод проб і помилок. 3. Мозкова атака. 4. Синектика. 5. Фокальні об'єкти. 6. Морфологічний ящик. 7. Поділ об'єктів на складові елементи. 8. Метод розвороту. 9. Обертання уваги. 10. Стимулювання випадковістю. 11. Метод суперечностей. 12. АРТЗ. 13. Використання аналогій. 14. Техніки творчого мислення: задавання універсальних запитань (Що? Де? Коли? Як? Чому? Хто?); Прикладна уява: інше застосування, адаптація, модифікація, збільшення, зменшення, заміна, перевпорядкування; Шість капелюхів; Руйнування звиклого; Імітація; Картування розуму; Прикріплення ідей; Метафоричне мислення; Техніка Lotus Blossоm; Королівство відчуттів; Використання рисунків; Картки ідей; Трощення припущень; DOIT-техніка; Підсвідоме розв'язування проблем; Нечітке мислення; LARC-техніка. старшокласник управлінський бізнесовий

Відомо, що розвиток творчого мислення школярів має перебувати в тісному зв'язку з розв'язуванням ними реальних проблем. Тому в доборі задач використано результати аналізу виробничих проблем базового підприємства за допомогою блок-схеми діагностичного обстеження системи управління підприємством, автори якої виділяють: збір інформації (інтерв'ю, вивчення документів, участь у нарадах, вивчення статистичних матеріалів, анкетування, експертні оцінки, тести); обробку та аналіз інформації; визначення пріоритетів проблеми (побудова дерева мети: розчленування цілей більш високого порядку на цілі більш низького і т.д. аж доки не виявляться такі конкретні первинні цілі, що подальший поділ буде позбавлений сенсу; експертні оцінки; побудова графа проблем).

Розв'язуванню реальних бізнесових задач передувала самостійна робота старшокласників над Робочим зошитом з основ бізнесу.

У розв'язуванні виокремлених проблем використано мозкову атаку, яка здійснювалась з дотриманням таких правил: ніякої критики ідей; використовується максимальна кількість ідей; кожен може використовувати ідеї інших; заохочуються нетрадиційні ідеї.

Результати досліджень показали, що досконале володіння методами розв'язування творчих задач недостатнє для їх ефективного розв'язання, а тим більше, для досягнення високого рівня розвитку творчого потенціалу; учнів потрібно заохочувати до творчості. Залучаючи учнів до розв'язування творчих задач, розвиваючи цим їх творчий потенціал, учителі дбали про те, щоб школярі: створювали власну мотивацію (скажімо, записували нагороди, які очікуються у зв'язку з генеруванням нових ідей); тисули на себе (визначали прийнятну дату, до якої потрібно запропонувати нову ідею); розвивали візуальне мислення (що досягається розвитком навичок візуалізації і маніпулювання уявними образами; простою технікою у цьому випадку є блокування вербальних думок і концентрація на формуванні ментальних картин, пов'язаних з проблемою); виробляли сприйнятливість власних ідей (майже усі винаходи завдячують упертій вірі їх авторів у продукти власної уяви; коли генеруються нові ідеї, потрібно відмовитися від їх оцінки; ідеї генеруються у великій кількості тоді, коли немає місця для їх критики); культивували жартівливий дух (творчі люди відомі своєю жартівливістю і відчуттям гумору; такі риси характеру дають змогу їм підходити до своєї роботи з релаксаційною манерою, що стимулює у свою чергу їх творчі здібності; для цього потрібно захоплюватися, дивуватися, уникати надмірної пильності тощо); концентрували увагу на одному об'єкті (це досягається послабленням уваги на найбільш важливих завданнях, що близько перебувають від головної проблеми). Для діагностики творчого потенціалу старшокласників у дослідженні використано комплексну методику, яка передбачає тестування здібностей і фіксування рівня сформованості особистісних якостей у процесі спостережень. У дослідженні було виокремлено кілька експериментальних груп і одна контрольна. Дані, що стосуються особливостей реалізації методики розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі профільної трудової підготовки, подані у таблиці 1.

Таблиця 1 План експериментального дослідження

I - XIV - експериментальні групи; XV - контрольна група; 1 - пропедевтичний тренінг (опрацювання загальної частини програми, спрямованої на розвиток творчого потенціалу, та спеціальної частини зазначеної програми, зорієнтованої на практичне застосування наявного потенціалу у процесі опанування методами і техніками розв'язування творчих задач організаційного характеру); 2 - самостійне застосування опанованих методів і технік розв'язування творчих задач у процесі роботи над Робочим зошитом з основ бізнесу; 3 - використання методу мозкової атаки при розв'язуванні реальних управлінських задач бізнесового змісту; 4 - врахування базових ознак і закономірностей протікання творчого процесу.

Аналіз даних, загалом свідчить про те, що значення кожної з компонент творчого потенціалу в експериментальних групах, в яких в організації творчої діяльності учнів враховувалися базові ознаки та закономірності протікання творчого процесу, перевищує аналогічне у контрольній групі. Це є доказом доцільності у програмах розвитку творчого потенціалу старшокласників передбачати їх пропедевтичну підготовку, роботу над Робочим зошитом з основ бізнесу та організацію сесій мозкових атак окремо чи разом узятих у різних своїх комбінаціях. Цього не можна стверджувати про групи, в яких в організації творчої діяльності учнів не повною мірою враховувалися базові ознаки та закономірності протікання творчого процесу. У деяких експериментальних групах окремі компоненти творчого потенціалу за величиною виявилися меншими порівняно з такими у контрольній групі. Зазначений факт можна пояснити деформацією уваги до різних компонент творчого потенціалу з боку педагогів. Тож, стає очевидною необхідність підвищення їх обізнаності із специфікою залучення старшокласників до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту.

Порівняння рівнів сформованості кожної з компонент творчого потенціалу учнів експериментальних груп між собою засвідчує найбільший їх приріст у тому випадку, коли реалізуються всі три складові програми розвитку творчого потенціалу школярів. Прогнозування середнього для генеральної сукупності і порівняння отриманих значень у більшості випадків дає статистично значущі різниці (інтервали значень не перекриваються). Щоправда бувають незначні відхилення. Зокрема, це стосується синтетичних здібностей (найбільш ефективний їх розвиток спостерігається тоді, коли учні залучаються до пропедевтичної підготовки і роботи над Робочим зошитом з основ бізнесу), оперування цілим і його частиною, логічного мислення, використання аналогій, вимогливості до результатів власної праці та її оцінки тощо. У деяких таких випадках відхилення не є статистично значущими. Кожне із статистично значущих відхилень можна певним чином трактувати. Спільним у їх поясненні є константність загального бюджету часу, що відводився на реалізацію програми розвитку творчого потенціалу. А отже, якщо тривалість дії більш інтенсивного фактора щодо певної компоненти зменшувалась за рахунок збільшення тривалості дії менш інтенсивного фактора до цієї ж компоненти, то сумарний результат (рівень розвитку компоненти) знижується. Зазначене є свідченням необхідності модернізації розробленої програми розвитку творчого потенціалу старшокласників у частині оптимального перерозподілу бюджету часу, відведеного на реалізацію її складових.

Реалізація цієї програми по-різному позначається на прирості різних складових творчого потенціалу старшокласників. Зокрема найбільшого впливу зазнає латеральне мислення учнів, тоді як теоретичне мислення відчуває найменший вплив. Загалом притаманна нерівномірність впливу реалізації програми на різні компоненти творчого потенціалу є її вадою, а отже, у цьому програма потребує вдосконалення. Розглядаючи групи учнів як об'єкти для статистичної інтерпретації отриманих даних, можна встановити відносну ефективність впливу витриманих методичних основ залучення старшокласників до розв'язування управлінських задач бізнесового характеру на компоненти їх творчого потенціалу. Зокрема, виділяється з-поміж інших сміливість старшокласників за умови, що в залученні їх до творчої діяльності реалізуються усі три компоненти програми розвитку творчого потенціалу.

Обробка експериментальних даних дає можливість констатувати, що структурно творчий потенціал старшокласників з метою полегшення контролю на етапі його розвитку в навчально-виховному процесі можна дещо спростити, оскільки окремі його компоненти пов'язані тісним кореляційним зв'язком, що робить також можливою концентрацію уваги педагогів на одній компоненті кожної кореляційної пари.

Позитивним результатом запровадження зазначеної програми розвитку творчого потенціалу старшокласників, залучення їх до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту є виявлене бажання частини учасників експерименту здобути бізнесовий фах і працювати в галузі управління на базовому підприємстві.

Одержані результати підтверджують також той факт, що залучення учнів до розв'язування творчих задач не тільки сприяє розвитку їх творчого потенціалу, а й позитивно позначається на навчальних досягненнях. Це стосується не тільки школярів з високим інтелектуальним розвитком, а й тих, хто відчуває певні проблеми в опануванні навчальних програм.

Висновки

1. Творчою називають задачу, в якій множина даних явно не містить розв'язку, в результаті чого умова видається суперечливою. Управлінська проблема постає тоді, коли в особи, яка приймає рішення, є певні сумніви щодо відносної ефективності різних ліній поведінки. Процес розв'язування проблеми спрямовується на подолання цих сумнівів для досягнення певної мети. Причому кожну проміжну мету розглядають як засіб для досягнення наступної. Ефективність засобу виражається ймовірністю досягнення бажаної мети. Чим вища ймовірність, тим ефективніший засіб. Для визначення цінності проміжного результату необхідно знати очікуваний кінцевий результат і наскільки проміжний результат наближає до нього. Можливість наближення до кінцевого результату робить міру просування до нього важливим показником значущості проміжного результату. Отже, мета позначається на виборі засобів. Менш очевидний той факт, що наявні засоби впливають на мету. Обмеженість засобів (можливостей) змушує виставляти перед собою обмежені цілі. Через це здатність розв'язувати проблеми обмежується уявленнями про те, які цілі є досяжними. Можливість не завжди є достатньою основою для ефективного розв'язання проблем. Необхідно використовувати неможливе і трансформувати його у можливе. Щоб явно неможливе стало можливим, необхідно ліквідувати чи послабити обмеження. Іншими словами, для розв'язання суперечності в управлінській діяльності потрібно розширити множину даних, вийти за її межі, щоб побороти помилкове уявлення, яке виникає внаслідок абсолютизації особливого, тобто надання йому статусу загального. Тому розв'язування таких задач полягає у виявленні іншого особливого, яке упускалось до цього. Коли воно береться до уваги, то додається до першого, яке перестає абсолютизуватися і набуває статусу особливого, йому притаманного.

За відсутності встановлених фізіологічних механізмів творчого мислення концепції адаптивної регресії, стоячих лептонних хвиль, патернів тощо лише наближають нас до розв'язання зазначеної наукової проблеми. При цьому помітно серед інших виділяються концепції випереджаючого відображення (в світі є строга послідовність детермінованих подій), енергетичної скнарості та інтелектуального голоду (максимізація інформації при мінімізації енергії, затраченої на її отримання), емоційних підвалин творчої діяльності (потреба зрозуміти, вдосконалити, створити нове тощо, будучи усвідомленою і незадоволеною, сприяє нагромадженню в психіці негативних емоцій; знаходження розв'язку задачі супроводжується позитивними емоціями, які в кінцевому результаті нейтралізують наявні до цього негативні емоції).

2. Менеджер - це той, хто може організувати людей і домогтися найкращих результатів від кожного з них. Для цього дуже важливо розмовляти з людьми їхньою мовою, працювати так, щоб підлеглі проймалися розумінням потрібності справи. Інноваційні менеджери свідомі того, що здібні люди відчувають потребу у просторі для розвитку; надто пильний нагляд стримує їх ріст. Справжнім керівником можна назвати лише того, хто надає поле для діяльності і свободу для реалізації устремлінь. Хороший керівник не заважає своїм людям помилятися. Сучасний менеджер готовий звернутися за порадою до будь-якого співробітника, незалежно від його посади. Якщо менеджер бере участь у прийнятті рішення, то він відстоює свою точку зору. Якщо рішення прийнято і якщо перемогла інша точка зору, менеджер розглядає його як власне. Хороший керівник уміє розставляти пріоритети.

Успішний менеджер володіє високого рівня творчим потенціалом: йому притаманні якості адміністратора і лідера; він здатний враховувати баланс інтересів усіх сторін, що беруть участь у спільній справі; сучасні менеджери комунікабельні, володіють уявою стратега, мають широкі інтелектуальні горизонти, високі моральні стандарти, здатні перетворювати факти в інформацію, а інформацію в знання; характерним для них є правильне поєднання знань та інтуїції в процесі прийняття рішення, наполегливість у пошуку нових можливостей; вони володіють відчуттям перспективи (уміння передбачити хід розвитку подій і здатність виробити відповідну стратегію є однією з найбільш необхідних якостей хорошого керівника), вміють оцінити таланти підлеглих, знають, як позбутися тих, хто не виправдав довіри, бажають і вміють слухати підлеглих, прагнуть до широкого спектра думок, чесні, гнучкі, рішучі, орієнтуються на чітку грань, за якою порушується етика, володіють організаторськими здібностями.

3. Зіставлення особистісних якостей сучасних менеджерів та змістового наповнення творчого потенціалу старшокласників дає можливість констатувати, що, залучаючи учнів до організаційної творчості, навчальні заклади відкривають широкі можливості для розвитку творчого потенціалу старшокласників.

В якості методичних основ розвитку творчого потенціалу старшокласників у процесі розв'язування управлінських задач бізнесового змісту доцільно виокремити положення: творчий процес охоплює етапи підготовки, визрівання, інсайту та перевірки, детермінується матеріальними і духовними потребами, має емпіричну основу і віддзеркалює єдність випадкового і закономірного, традиційного і нового, ідеального і реального, логічного та інтуїтивного; щоб створити нове - потрібно забути добре засвоєне старе; добре засвоєне старе забувається тоді, коли пошукова домінанта втрачає обмежену спрямованість; пошукова домінанта втрачає обмежену спрямованість тоді, коли спростовується помилкове уявлення про особливе шляхом розгляду іншого особливого.

4. Залучення школярів (зокрема старшокласників) до творчої діяльності
(у тому числі розв'язування управлінських задач) протікає ефективно, якщо здійснюється у формі реалізації програми розвитку творчого потенціалу. Ця програма структурно має складатися з двох блоків: загальна частина (спільна для усіх школярів, залучених до програми); спеціальна частина: а) наукова творчість (для схильних до наукової діяльності), б) технічна творчість (для схильних до технічної діяльності), в) організаційна творчість (для схильних до управлінської діяльності), д) художня творчість (для схильних до художньої діяльності).

Змістове наповнення загальної частини відображає структуру творчого потенціалу школярів (і зокрема старшокласників). Змістове наповнення кожного із сегментів спеціальної частини охоплює методи і техніки (прийоми) розв'язування творчих задач відповідного характеру.

5. Ефективність залучення учнів до розв'язування творчих задач управлінського характеру вимагає їх пропедевтичної підготовки (опрацювання загальної і спеціальної частин програми розвитку творчого потенціалу), індивідуальної роботи з ознайомлення з галуззю майбутньої творчої діяльності (у виконаному дослідженні це Робочий зошит з основ бізнесу: базовими конструктами ознайомлення старшокласників із сферою бізнесу є психологічні основи управлінської діяльності, основи фінансового та виробничого менеджменту) та колективного розв'язування реальних управлінських задач (у виконаному дослідженні це організація сесій мозкової атаки; у доборі творчих задач управлінського характеру бізнесового змісту використано результати аналізу типових виробничих проблем хлібозаводу, кондитерського підприємства, автотранспортного підприємства, рослинницького та тваринницького комплексів).

Пропедевтичній підготовці у випадку необхідності має передувати вироблення в учнів навичок самостійного мислення. Учні мислять самостійно тоді, коли вони творчо пишуть і продукують творчі ідеї.

6. Результати виконаного дослідження дають можливість констатувати необхідність дотримання певних організаційно-педагогічних умов у залученні старшокласників до розв'язування управлінських задач бізнесового характеру з метою розвитку їхнього творчого потенціалу: творча атмосфера в учнівському колективі; організація індивідуального навчання; поєднання колективних і самостійних форм роботи; правильна послідовність залучення до творчої діяльності (пропедевтична підготовка, формування спеціальних знань, розв'язування реальних творчих задач); матеріальне втілення творчого задуму; поєднання раціонального та ірраціонального підходів в організації навчального процесу; оптимальне співвідношення закритих і відкритих запитань; достатній рівень творчих здібностей педагогів.

Аналіз даних виконаного дослідження загалом свідчить про те, що значення кожної з компонент творчого потенціалу в експериментальних групах, в яких в організації творчої діяльності учнів враховувалися базові ознаки та закономірності протікання творчого процесу, перевищує аналогічне у контрольній групі. Порівняння рівнів сформованості кожної з компонент творчого потенціалу учнів експериментальних груп між собою засвідчує найбільший їх приріст у тому випадку, коли реалізуються усі три організаційні форми залучення школярів до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту.

Позитивним результатом запровадження програми розвитку творчого потенціалу старшокласників у їх профільній трудовій підготовці, залучення їх до розв'язування управлінських задач бізнесового змісту є виявлене бажання частини з учасників експерименту здобути бізнесовий фах і працювати у сфері управління.

Одержані результати підтверджують також той факт, що залучення учнів до розв'язування творчих задач не тільки сприяє формуванню їхнього творчого потенціалу, а й позитивно позначається на навчальних досягненнях і може бути використане з корекційною метою.