Формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ» АПН УКРАЇНИ

УДК 377. 633. 035: [304.44+009] (043.3)

ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ АГРОНОМІВ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

НЕРУХ Наталія Василівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти», АПН України, м. Київ

Наукові керівники: кандидат педагогічних наук, доцент Потелло Ніна Яківна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», кафедра філософії та гуманітарної освіти;

кандидат педагогічних наук, професор Снісаренко Ольга Степанівна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», вчений секретар університету

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Сущенко Андрій Віталійович, Класичний приватний університет, кафедра управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи, завідувач

кандидат педагогічних наук, доцент Кудусова Аліє Шухріївна, Вищий навчальний заклад «Кримський індустріально-педагогічний університет», кафедра методики початкового навчання

Захист дисертації відбудеться «16» квітня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий «17» березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. І. Зайченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціальні перетворення в державі вплинули на теоретичні та практичні підходи до формування спеціалістів різних галузей підготовки. Пріоритетним напрямом в освітньому просторі стало формування творчої особистості, підвищення уваги до людини як до основної цінності.

В основних положеннях Національної доктрини розвитку освіти, Болонського процесу, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» питання гуманізації та гуманітаризації освіти є пріоритетними положеннями, реалізація яких повинна забезпечити перехід до нової гуманістично-інноваційної освітньої філософії в ХХІ столітті. В аграрній освіті підготовка майбутніх спеціалістів зорієнтована на ринкову економіку, оскільки в сучасних умовах агропромисловому комплексу потрібний фахівець, здатний ефективно впроваджувати в сільськогосподарське виробництво новітні технології, стати справжнім господарем на землі. Разом з тим, постає питання формування особистості, спроможної відродити найкращі традиції українського села, сільськогосподарської праці; фахівця, який усвідомлює значущість і важливість своєї професії для суспільства й довкілля. У зв'язку з цим, навчально-виховний процес в аграрних вищих навчальних закладах потребує впровадження сучасних освітніх технологій, що ґрунтуються на гуманістичних засадах, використанні передового досвіду вітчизняних і зарубіжних науковців.

Методологічні та теоретичні основи і шляхи розвитку професійної освіти в цілому висвітлені у працях педагогів Н. В. Абашкіної, А. М. Алексюка, О. Б. Воронцова, С. У. Гончаренка, І. А. Зязюна, Є. В. Ільєнкова, Н. Г. Ничкало.

Проблеми становлення і розвитку професійної аграрної освіти вивчали М. І. Аркас, Л. Ю. Беренштейн, Н. В. Голубєва, С. К. Гузеватий, А. Д. Жуковський, М. В. Зубець, С. С. Коломієць, І. П. Крип'якевич, А. О. Лотоцький, Д. О. Мельничук, Ю. А. Мицик, С. М. Плохій, Н. Н. Полонська-Василенко, І. С. Стороженко, О. П. Субтельний, П. К. Штепа.

Шляхи забезпечення інноваційного характеру, впровадження активних інформаційних технологій в освітньому процесі аграрних вищих навчальних закладів (далі ВНЗ), відповідно до вимог Державної цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 роки, досліджували І. В. Зайцева, Т. Д. Іщенко, Н. М. Комарова, П. Г. Лузан, Г. П. Манхєєв, Н. Ю. Матяш, В. Ф. Мішкурова, П. М. Олійник, В. С. Салієнко, М. П. Хоменко.

Питання формування практичної готовності до виробничої діяльності в ринкових умовах, що вимагає самореалізації та самовдосконалення, створенні особистісно стверджувальних ситуацій, розглянуто у працях О. Л. Глотова, І. А. Зязюна, І. П. Підласого, Г. П. П'ятакової.

На зміну пріоритетів в освіті, на гуманітаризацію та гуманізацію освітнього процесу у вищій школі в своїх роботах наголошують Р. А. Бєланова, А. С. Горячев, І. О. Колеснікова, Е.М. Мірський, В. Я. Нечаєв, В. Т. Пуляєв, А. П. Рубцов, Ю. В. Сенько, у тому числі формування особистісних якостей майбутнього фахівця у навчально-виховному процесі вищої школи досліджували Г. М. Андрєєва, Л. М. Архангельський, Л. І. Божович, С. Г. Вершловський, В. А. Крутецький, А. Ш. Кудусова, К. К. Платонов, В. А. Семиченко, А. В. Сущенко, Ж. Т. Тасжурекова, О. М. Тепла, Т. В. Титаренко.

Відзначимо, що на сучасному етапі структурно-змістові та процесуальні перетворення в аграрній освіті спрямовуються на підвищення її ефективності в аграрних ВНЗ, підготовку високоосвіченого й конкурентоспроможного спеціаліста, здатного реалізувати виробничі функції, затверджені Державними стандартами підготовки агронома. Разом з тим, у змісті даних структурних компонентів є недостатнім звернення до особистісних якостей майбутніх агрономів, до соціогуманітарних знань, які формують особистісно-орієнтоване професійне навчання, є стрижневими у підготовці гуманістично спрямованого фахівця. Поза увагою вчених та дослідників залишаються питання гуманізації майбутніх агрономів у процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін, що призводить до певних протиріч у змісті навчально-виховного процесу аграрного навчального закладу:

– не створюються умови для одержання знань, що забезпечують роботу внутрішнього механізму формування ціннісно-орієнтованої особистості, яка зможе реалізувати гуманістичні підходи та принципи у майбутній професійній діяльності;

– не повною мірою враховуються духовні, культурологічні, моральні чинники, які мотивують входження до соціуму, реалізацію особистості в обраній спеціальності;

– залишається не визначеною роль соціогуманітарних знань, соціогуманітарної підготовки в професійній аграрній освіті;

– наявні протиріччя між існуючим технократичним підходом реалізації фахових знань та об'єктивними вимогами сучасного гуманістично спрямованого освітнього процесу.

Таким чином, формування гуманістичних якостей, що орієнтують майбутнього агронома на самореалізацію й саморозвиток, ціннісні уявлення, духовність тощо під час професійного становлення в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін, потребує окремого дослідження.

Актуальність та недостатня вивченість проблеми формування гуманістичної спрямованості у фаховій аграрній освіті зумовили вибір теми дисертації: «Формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України під час розробки теми «Зміст і структура соціогуманітарної складової післядипломної освіти керівних та педагогічних працівників» (реєстраційний № РК0199 V004222). Тема дисертації затверджена вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 5 від
26 травня 2004 року) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН Україні (протокол № 7 від 21.09.2004 року).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка моделі формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін. агроном гуманістичний студент спрямованість

Відповідно до мети дослідження визначено наступні завдання:

1. Розкрити зміст і структуру понять «гуманістична спрямованість майбутнього агронома», «формування гуманістичної спрямованості», «соціогуманітарна підготовка»; охарактеризувати компоненти гуманістичної спрямованості майбутнього агронома.

2. Визначити критерії, показники та рівні сформованості гуманістичної спрямованості у студентів-агрономів.

3. Обґрунтувати та розробити модель формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів і впровадити її у навчально-виховний процес.

4. Здійснити експериментальну апробацію моделі формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів та розробити методичні рекомендації щодо її впровадження.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх агрономів.

Предмет дослідження: зміст, технології та умови формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні ідеї теорії гуманізму в педагогіці, психології, загально філософському розумінні (Я. А. Коменський, І. О. Колеснікова, А. С. Макаренко, В. Я. Нечаєв, К.-А. Сен-Симон, Ю. В. Сенько, К. Д. Ушинський); гуманітаризації та гуманізації освітнього процесу (І. Д. Бех, С. У. Гончаренко, Е. М. Мірський, В. Д. Осетинський, О. В. Сидоренко, А. В. Сущенко); особистісної спрямованості та орієнтації у професійній освіті (С. О. Сисоєва, В. С. Салієнко, Г. П. Манхєєв, В. Ф. Мішкурова); формування фахової освіти шляхом впровадження інноваційних освітніх педагогічних технологій (їх вивченням займалися вітчизняні вчені: Б. Г. Ананьєв, Т. Ю. Вахрушева, М. А. Волосюк, Д. Б. Екольнін, І. С. Кон, О. М. Леонтьєв, І. Г. Луцик, В. П. Приходько, О. І. Пометун, Л. В. Пироженко, Г. О. Сиротенко, Щедровицький Г. П., а також зарубіжні дослідники: Девід В. Джонсон, Роджер Т. Джонсон, Карл А. Сміт).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи:

Теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури, історико-соціологічні джерела з досліджуваної проблеми; узагальнення, порівняння для висвітлення проблеми формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів у педагогічній теорії та обґрунтування педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості у студентів.

Емпіричні: анкетування, педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності («незакінчені речення», розв'язання виробничих ситуацій), методики і тести на виявлення структури спрямованості особистості (В. Смекала-М. Кучера), сформованості відповідальності й почуття обов'язку (М. І. Лук'янової), на виявлення рівня мотивації до професійної діяльності (К. Замфір в модифікації А. А. Реана), рівень емпатії та виявлення переважної стратегії поведінки особистості у конфліктних ситуаціях (В. В. Бойко, К. Н. Томас); вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду; констатувальний і формувальний експерименти для перевірки ефективності визначених педагогічних умов та виявлення рівнів сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів; методи математичної статистики для якісної та кількісної обробки результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота виконувалася в Кримському агропромисловому коледжі Національного (НАУ) аграрного університету, Прибрежненському аграрному коледжі Національного аграрного університету (НАУ), Запорізькому коледжі Таврійського державного аграрного університету (ТДАУ), Аграрно-економічному коледжі Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), Південному філіалі «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету (ПФ «КАТУ» НАУ). В експериментальній роботі брали участь 632 студенти, 85 викладачів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 2001-2008 років.

На першому етапі - 2001-2003 рр. - було здійснено вибір теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, вивчалися теоретичні та практичні аспекти досліджуваної проблеми, методологія, теорія та практика професійної освіти, наукові дослідження з відповідних проблем, архівні документи.

На другому етапі (2003-2005 рр.) - теоретично обґрунтовано і розроблено модель та педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін, удосконалено зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики агронома, соціогуманітарої підготовки; розпочався констатувальний експеримент щодо виявлення рівнів, критеріїв та показників сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів; використано діагностичні методики.

На третьому етапі (2005-2007 рр.) - у процесі формувального експерименту здійснено апробацію моделі та запропонованих педагогічних умов підвищення ефективності професійної підготовки молодших спеціалістів

На четвертому етапі (2007-2008 рр.) - здійснювалася обробка одержаних у результаті експериментальної роботи даних, їх узагальнення. Сформульовано висновки і рекомендації, визначено перспективи дослідження даної проблеми, здійснено оформлення дисертації.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження.

Вперше обґрунтовано і розроблено модель ефективного формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів у процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін; визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості гуманістичної спрямованості; уточнено зміст поняття «гуманістична спрямованість майбутнього агронома», «формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома», «соціогуманітарна підготовка» в аграрній освіті; удосконалено зміст соціогуманітарної підготовки майбутнього агронома; одержали подальший розвиток теоретичні погляди на процес формування гуманістичної спрямованості в професійній підготовці майбутніх агрономів.

Практичне значення визначається впровадженням у навчально-виховний процес вищих аграрних навчальних закладів методичних рекомендацій: «Формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів: теорія і практика»; технології діагностування гуманістичної спрямованості в процесі соціогуманітарної підготовки майбутнього агронома.

Висновки та рекомендації, викладені у дисертаційному дослідженні, впроваджено у навчально-виховний процес Кримського агропромислового коледжу (довідка № 124 від 09.09. 2007), Прибрежненського коледжу НАУ (довідка № 274-а від 17.11. 2006 р.), Запорізького коледжу ТДАУ (довідка № 409 від 27.12.2007 р.), Аграрно-економічного коледжу ПДАА (довідка № 240 від 21.12.2007 р.), ПФ «КАТУ» НАУ (довідка № 2 від 27.12.2006 р.) Розроблені автором методичні рекомендації пройшли апробацію у 2006-2008 рр. у Навчально-методичному центрі по підготовці молодших спеціалістів. Автором також забезпечено проведення акредитацій та ліцензування спеціальностей Кримського агропромислового коледжу НАУ зі спеціальностей 5.130106 «Організація і технологія ведення фермерського господарства», 5.130107 «Агрономія» (квітень, 2006 р.), 6.090101 «Агрономія» (2007 р.)

Особистий внесок здобувача. В роботах у співавторстві з Потелло Н. Я. визначено поняття соціогуманітарної спрямованості в професійній підготовці та провідні ознаки гуманітаризації освіти в підготовці фахівця аграрного напряму.

Апробація результатів дисертації: основні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних («Науковий потенціал світу 2004» «Динаміка наукових досліджень - 2005», Дніпропетровськ); всеукраїнських («Перспективні педагогічні технології в системі безперервної освіти», Київ - 2005; «Мова і етнос. Просвіта: минуле, сучасне і майбутнє (до 100-річчя Одеської «Просвіти», Одеса-2006); регіональних науково-навчально-методичних конференціях («Інноваційні технології в освіті», «Обмін досвідом щодо подальшого удосконалення кредитно-модульної системи організації навчального процесу», «Кредитно-модульна система організації навчального процесу ПФ «КАТУ» НАУ», Сімферополь - 2005, 2006, 2007, 2008 рр.).

Публікації: основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 12 публікаціях автора, з яких 4 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 8 - у тезах конференцій та методичних рекомендаціях, з них 2 у співавторстві.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи 296 сторінок, з яких основного тексту - 180 сторінок. Список використаних джерел містить 288 найменувань, з них 3 - іноземними мовами. Дисертація містить 20 таблиць, 3 діаграми, 7 рисунків, 5 схем та 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено мету, об'єкт, предмет дослідження, сформульовані завдання досліджуваної проблеми; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, обґрунтовано методи дослідження; наведено дані про апробацію та впровадження результатів експерименту; подано дані про публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - «Формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома в теорії та практиці» - проаналізовано історичну, психолого-педагогічну літературу, наукові праці з філософії та соціології з досліджуваної проблеми. На цій основі розкрито аспекти становлення аграрної освіти в Україні, її специфіку та особливості освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) майбутнього агронома; визначено сутність понять та структури гуманістичної спрямованості, соціогуманітарної підготовки; здійснено діагностику сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів за розробленими показниками та критеріями.

Під час дослідження встановлено, що з 1844 р. в Одесі функціонувало Головне училище садівництва, завданням якого було готувати садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва, у 1851 році відкрилися сільськогосподарські училища в Умані та Херсоні. Однак, в архівних документах нами виявлено, що в Криму училище виноробства у м. Судак було відкрито ще у 1804 році, а у 1828 році при Імператорському Нікітському Ботанічному Саду було відкрите казенне Магарацьке училище, що доповнює історичну інформацію про заснування і розвиток аграрної освіти в Україні у більш ранній період (підтверджується Указом імператора Олександра І від 10.06.1811 р. про створення казенного ботанічного саду, який з травня 1818 р. одержав назву «Імператорський Нікітський Ботанічний Сад»).

Аналіз Державних галузевих стандартів спеціальності «Агрономія» показав, що особливістю аграрної фахової освіти є традиційно визначений підхід надання професійних знань, що підтверджується вимогами ОКХ протягом тривалого періоду (починаючи з 1962 року). Починаючи з 1994 року, у змісті Державних стандартів відбулася певна позитивна динаміка щодо формування особистісних (духовних, моральних) якостей майбутнього фахівця, однак вміння використовувати гуманістичні підходи в процесі виробничої діяльності до сьогодні залишаються несформованими.

Одним з найважливіших принципів, що має забезпечити якісний склад освітньої діяльності, є гуманізація освіти, звернення до особистості й визнання людини за найвищу цінність. В той же час, метою гуманізації є формування гуманістичної спрямованості майбутніх фахівців.

Узагальнення наукових доробків вчених, результати аналізу наукової літератури (В. В. Богословський, Л. П. Буєва, А. Д. Виноградова, В. А. Лекторський, Е. М. Мірський, А. А. Степанов, В. Н. Шердаков) засвідчили, що гуманістичною спрямованістю підготовки майбутнього фахівця є такі сукупності її компонентів, які визначають мету, інтереси, ідеали та переконання особистості в її діяльності. Тобто, це ціннісні орієнтації та стійкі мотиви, що визначають як активну поведінку, так і вибіркове ставлення особистості до подій, що орієнтують її життєдіяльність. Також спрямованість розглядається через потреби, що поділяються на матеріальні, духовні і суспільні. Разом з тим, на думку науковців, гуманістична спрямованість розглядається як суспільна і може ґрунтуватися на досягненні певного статусу, суспільній оцінці, дружбі, спілкуванні, любові тощо.

З'ясовано, що результат формування гуманістичної спрямованості в освіті - це становлення особистості, здатної до співчуття, готової до гуманістично орієнтованого вибору та інтелігентного зусилля, а метою гуманітарної освіти є формування вільної людини, що свідомо приймає рішення та обирає форми поведінки, думає про наслідки своїх дій і готова нести за них відповідальність. Існує також думка, що гуманізм як феномен загальнолюдської культури, повинен стати частиною кожної особистості й скласти ядро її духовної культури, що повинно проявлятися в людяному, шанобливому ставленні до людей і власне особистості, прийнятті інших та себе. Гуманістичну спрямованість нами умовно поділено на такі розгалуження, як розуміння та увага до людини з одного боку, в той же час, самопізнання та самоактуалізація власне особистості.

Гуманістична спрямованість майбутнього агронома є інтегрованою сукупністю особистісно-ціннісних якостей, що: є знаннями та уявленням людини про принципи гуманізму (добро, співчуття, справедливість, істину, найвищу цінність інших людей тощо), моральні та духовні цінності суспільства та соціального оточення в їх органічному поєднанні з національною історією й традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу; є становленням особистості, здатної до співпереживання (емпатії), готової до гуманістично орієнтованого вибору та інтеліґентного зусилля, до реалізації духовної культури, що повинно проявлятися в людяному, шанобливому, доброзичливому ставленні до людей і власне особистості, у прийнятті відповідальності за власні дії та дії інших; це ціннісні орієнтації та стійкі мотиви, що визначають як активну поведінку, так і свідоме прийняття рішень і вибір форми поведінки; вибіркове ставлення особистості до подій, що орієнтує її життєдіяльність в ситуаціях морального вибору, співставлення з критеріями загальних моральних цінностей та ідеалів суспільства, які визначають стійкий вибір людини незалежно від умов та ситуацій, в яких вона знаходиться.

Аналізуючи сучасну освітньо-кваліфікаційну характеристику агронома (ОКР «молодший спеціаліст»), виділяємо такі виробничі (фахові) функції: аналітичну, проектувальну, організаційну, технологічну, контролюючу, технічну, природоохоронну. При цьому, випускник вищого навчального закладу повинен вміти вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності, виконувати свої виробничі функції завдяки особистісним якостям, що формуються під час соціогуманітарної підготовки, яка може бути охарактеризована як процес засвоєння і використання особистістю цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству при активному відтворенні соціального досвіду, історично накопиченої культури, входжень у соціум, що породжує зміни соціальної структури суспільства, суспільних відносин та виробничої сфери.

Нами доведено, що соціогуманітарні дисципліни є підґрунтям у формуванні гуманістичної спрямованості майбутнього агронома і забезпечують на більш високому рівні сфери реалізації фахової діяльності.

Для розкриття змісту гуманістичної спрямованості ми визначили такі компоненти: когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний. Разом з тим, відповідно до компонентів гуманістичної спрямованості, нами обрано сукупність методик, які дають змогу різнопланово охарактеризувати її критерії та показники:

Діагностику когнітивного компоненту гуманістичної спрямованості було проведено шляхом виявлення загальних знань та уявлень студентів й викладачів про сутність гуманізму та його проявів у професійній діяльності, в освітньому процесі; емоційно-ціннісного - за допомогою визначення питомої ваги орієнтації на взаємодію у загальній структурі спрямованості (методика В. Смекала-М. Кучера), виявлення сформованості відповідальності й обов'язку (фрагмент методики Лук'янової М. І.); мотивації професійної діяльності (методика К. Замфір в модифікації А. А. Реана); визначення рівня емпатійних здібностей особистості (тест В. В. Бойка); діяльнісного - було визначено за допомогою оцінки способів реагування в конфлікті (тест К. Н. Томаса) та вирішенням виробничих ситуацій. Крім того, було розроблено і апробовано ряд анкет щодо визначення гуманістичної спрямованості майбутнього агронома.

За допомогою вище перелічених методик нами були виявлено рівні сформованості гуманістичної спрямованості студентів, а також їх співвідношення з іншими духовними та моральними цінностями.

Високий рівень гуманістичної спрямованості: чіткі знання та уявлення особистості про добро, співчуття, справедливість, істину, визнання іншої людини за найвищу цінність, шанування національної історії, традицій, що проявляється як стійкі духовні та моральні властивості незалежно від реалій; середній рівень: наявність знань та уявлень особистості про співчутливе ставлення до інших відповідно до ситуації; розуміння, що слід бути добрим, справедливим, відповідальним, емпатійним, проте ці якості не є системними, тобто залежать від обставин, що склалися; достатній рівень: орієнтація на гуманістичну спрямованість є вибірковою в силу певної необізнаності щодо понять про добро, істину, моральність, духовність тощо; у діях щодо доброзичливого та позитивного ставлення до інших присутні прояви егоїзму, нерозуміння, байдужості; низький рівень: практично несформовані уявлення про добро, співчуття, співпереживання, справедливість, відповідальність; відсутність позитивного ставлення до обраної спеціальності, негативне ставлення до інших, соціального оточення; байдужість до здійснення гуманних дій та вчинків.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити висновки: студенти не в повній мірі опанували поняттями гуманістична спрямованість, гуманістично спрямований фахівець, соціогуманітарна підготовка; під час виявлення мотивації до професійної діяльності, мотиваційного комплексу особистості низький мотиваційний рівень спостерігається у 35,6 % від загальної кількості респондентів, що є досить низьким показником; практично третя частина (27,9 %) респондентів мають низький рівень до співчуття та співпереживання, тобто недостатньо сформовано здатність до емпатії. Значна частина студентів (56 %) обирає неоптимальну стратегію під час поведінки у конфліктних ситуаціях; під час прийняття рішень у виробничих ситуаціях низький рівень професійної спрямованості показали 53,5 % респондентів, в тому числі орієнтацію на рівень офіційної субординації (здатність за будь-яких умов досягти свого) показали 19,1 % респондентів.

Внаслідок недостатньої інтеграції спеціальних та соціально-гуманітарних знань в цілому не забезпечується внутрішній механізм, що здатний сформувати майбутнього агронома як ціннісно-орієнтовану особистість, спрямовану на реалізацію принципів гуманізму у професійній діяльності.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка моделі формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів» - обґрунтовано і представлено модель формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів, розглянуто сфери реалізації соціогуманітарних дисциплін як інтеграційного компонента підготовки майбутнього агронома; визначено етапи, мету і завдання формувального експерименту, здійснено перевірку його ефективності; сформульовано висновки.

Моделі формування фахівця в аграрній освіті були об'єктом дослідження багатьох науковців. Зокрема, модель фахівця аграрного ВНЗ аналізували такі дослідники, як Л. І. Герасимова, М. Т. Левочко, В. Т. Лозовецька, Л. А. Сподін, О. М. Тепла. При цьому, в першу чергу, при визначенні моделі фахівця, було зроблено акцент на гуманістичні якості в контексті гуманізації професійної аграрної освіти. Спираючись на функції, визначені освітньо-кваліфікаційною характеристикою галузевої підготовки, дослідники розглядали формування гуманістично спрямованих особистісних детермінант як: психологію особистості; ставлення до інших, до себе і до природи; особистісно-етичні, індивідуальні та культурологічні модулі.

У процесі проведеного дослідження нами було розроблено і впроваджено модель процесу формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома, яка має складові: мету, завдання, принципи, педагогічні умови реалізації гуманістичної спрямованості, компоненти, критерії та методику формування гуманістичної спрямованості, сфери реалізації гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів.

Модель формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома розуміємо як науково обґрунтовану систему організації навчально-виховного процесу та сукупність педагогічних дій з актуалізації у студентів потреби в розвитку цієї якості; включення в активну пізнавальну діяльність з оволодіння знаннями про сутність і значущість гуманності в професійній діяльності агронома; формування гуманної позиції, переконань, поглядів, почуттів; практичне формування гуманної поведінки в різних ситуаціях морального вибору (див. рис. 1).

Процес формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома забезпечується гуманістичними принципами, інтеграційними та міжпредметними зв'язками соціогуманітарних і фахових дисциплін, педагогічними умовами, компонентами гуманістичної спрямованості, методикою її формування та сферах реалізації соціогуманітарної підготовки, які здатні під час організації навчально-виховної роботи забезпечити ефективну підготовку спеціаліста, а саме:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Модель формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома

– наповнення дисциплін, що викладаються, гуманістично спрямованим змістом - засвоєння гуманістично-орієнтованих знань; пошук дидактичних технологій, які ґрунтуються на інтерактивному навчанні, педагогіці співробітництва та сприяють формуванню умінь і навиків гуманістичних принципів в конкретній виробничій діяльності студента (забезпечення особистісно-орієнтованого підходу); формування у майбутніх агрономів гуманістичної спрямованості, особистісних якостей, мотиваційної сфери на майбутню професійну діяльність (створення особистісно-орієнтованого середовища).

Об'єднання викладання дисциплін через наскрізну міждисциплінарну стратегію, інтеграційним компонентом якої виступає блок соціогуманітарних дисциплін, що реалізується через спеціальну педагогічну технологію. Впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес: імітаційні, рольові та ділові ігри; кооперативне навчання - робота в малих групах, виробничі ланки; дискусійне навчання - дискусія, дебати, «займи позицію»; колективно-групове: незакінчене речення, обговорення проблем, наукове дослідження тощо. Реалізація структурно-логічних схем під час проведення занять зі студентами також дозволили підняти на новий якісний рівень їх підготовку, а саме: наступність вивчення тем всередині окремо взятої дисципліни; наступність, в рівній мірі як і попередність, всередині окремо взятих циклів дисциплін; наступність та попередність між дисциплінами всіх циклів, що входять до навчального плану; взаємопроникнення теоретичного матеріалу і практичного циклу підготовки; участь у дослідницькій діяльності, роботі наукових студентських товариств, захист дипломних робіт; взаємозв'язок та взаємопроникнення у споріднені спеціальності даного напряму підготовки (наприклад, напрям «Агрономія», споріднені спеціальності «Агрономія» та «Організація і технологія ведення фермерського господарства» тощо).

Здійснення системної підготовки викладачів до формування гуманістичної спрямованості шляхом роботи постійно діючої «Школи педагогічної майстерності» впровадження спецкурсів, метою яких стало ознайомлення викладачів з поняттями «гуманістична спрямованість», «формування гуманістичної спрямованості», «соціогуманітарна підготовка», а також з формами і методами впровадження інноваційних технологій у навчальній та позанавчальній роботі;

Навчально-методичне забезпечення процесу формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів, що передбачає системну діяльність; використання діагностичних методик для виявлення критеріїв, показників та рівнів сформованості гуманістичної спрямованості; використання навчально-методичних матеріалів щодо організації навчально-виховного процесу.

Сукупність змісту, технології та педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів дозволили удосконалити зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики та соціогуманітарної підготовки, сформувати знання і уявлення студентів спеціальності «Агрономія» про принципи гуманізму відповідно до сфер реалізації:

– професійної (виробничої): здатність реалізувати себе у професії шляхом активного застосування в практичній діяльності одержаних під час навчання знань, умінь, навиків; усвідомлення власної професійної діяльності та прагнення до самовдосконалення, покращення галузевого освітнього рівня.

– соціально-відтворювальної: здатність визначити власне місце у суспільстві і можливість бути корисним оточуючим; продуктивна праця у колективі, вміння аргументовано відстоювати свою думку та плани, поважаючи інші думки, не ображаючи людської гідності; ініціативність при відтворенні культури та традицій сільської праці на користь суспільства.

– особистісно-ціннісної: свідомий вибір професії та оцінка власної позиції в контексті суспільних відносин та вміння реалізувати одержані знання; свідоме керування власними емоціями та вміння позитивно впливати на оточення; вирішення актуальних проблем сьогодення шляхом пошуку альтернативних рішень, конструктивної діяльності в умовах існуючих відмінностей між народами, їх традиціями та звичаями.

– організаційно-управлінської: навички підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки; володіння нормативно-правовою базою; організація праці на підприємстві з урахуванням вимог до індивідуальних особливостей членів колективу, задач, поставлених керівництвом; розв'язання конфліктних ситуацій; відповідальність перед колективом та вимогливість до себе та оточуючих, прагнення до самовдосконалення та самоосвіти.

У формувальному експерименті брали участь 47 студентів контрольної групи та 45 експериментальної групи. В експериментальній групі формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів мало системний, цілеспрямований характер відповідно до розробленої авторської моделі.

Перевірка моделі формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома за критеріями та рівнями довела поліпшення показників: засвоєння знань понятійних визначень гуманістичної спрямованості показали збільшення середнього балу з 3,2 до 4,2 в експериментальних групах, тоді як в контрольних - з 3,3 до 3,8. Структура спрямованості на взаємодію та задачу збільшилась на 13,4 % (з 35,5 % до 48,9 %). Структура внутрішніх мотиваційних комплексів на професійну діяльність в експериментальних групах збільшилась на 13,2 % (з 42,3 % до 55,5 %). Показники емпатійності, високий та середній рівні - збільшились на 34,3 % з (27,9 % до 62,2 %). На 15,5 % став позитивним вибір стратегії розв'язання конфліктних ситуацій (співпраця, компроміс, уникнення) (з 35,6 % до 51,1 %). Гуманістична спрямованість у вирішенні виробничих ситуацій збільшилась у 17,7 % респондентів (з 40 % до 57,7 %).

Дані, одержані після проведення формувального експерименту, свідчать про позитивні зміни, що відбувалися з кожним респондентом, чиї показники на початку експерименту мали низькі значення.

За одержаними результатами було оцінено ефективність експериментальної методики за критерієм t нормального розподілу. Для визначення статистичної значущості різниці між двома середніми показниками нами було використано критерій Стьюдента. Розрахунки були проведені за допомогою програмного забезпечення MS Exсel. За таблицею нормального розподілу при рівні значущості
б = 0,05, t_факт. = 2,51, t_крит. = 1,89. Оскільки t_факт > t_крит (2,51 > 1,89), правомірно зробити висновок, що запропонована методика більш ефективна, ніж традиційна (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка показників рівнів сформованості гуманістичної спрямованості майбутнього агронома

Таким чином, отримані результати підтвердили ефективність проведеної роботи з формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів внаслідок системного педагогічного впливу, технологій та умов, що дозволяє говорити про ефективність визначеної та апробованої моделі.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення та шляхи вирішення проблеми формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів під час здійснення соціогуманітарної підготовки в аграрному вищому навчальному закладі освіти І-ІІ рівнів акредитації. Спираючись на теоретичний аналіз й результати експериментального дослідження, зроблено такі висновки:

1. Теоретико-методологічний та історичний аналіз наукових джерел з педагогіки, психології, філософії, соціології засвідчив, що проблеми гуманізації та гуманітаризації освіти, формування гуманістичної спрямованості, гуманістичних принципів в професійній освіті протягом тривалого періоду є об'єктом дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців. Не зважаючи на наявність значної кількості праць, присвячених даній актуальній проблемі, гуманізації аграрної освіти не приділялось достатньої уваги; нормативна база підготовки фахівців аграрного ВНЗ (навчальні плани, галузеві стандарти, освітньо-кваліфікаційна характеристика) не відображає вимог до готовності майбутніх агрономів реалізувати гуманістичний підхід у майбутній професійній діяльності. Встановлено, що гуманістична спрямованість майбутнього агронома, під якою ми розуміємо інтегровану сукупність особистісно-ціннісних якостей людини, є знаннями та уявленнями про найвищу цінність інших людей, добро, співчуття, справедливість, моральні та духовні цінності, а також здатністю діяти в інтересах інших людей, є одним із шляхів покращення професійної підготовки. Формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома характеризуємо є зверненням до соціогуманітарних знань. Відповідно, соціогуманітарна підготовка є невід'ємною складовою професійної підготовки та комплексом знань, що здатні формувати професійну компетентність фахівця. Соціогуманітарні дисципліни відіграють важливу роль у вивченні закономірностей розвитку суспільства в контексті прав та інтересів людини, формуванні соціальних та гуманістичних якостей індивіда, які реалізуються в процесі історично конкретних видів діяльності, суспільних відносин та виробничій сфері. Відповідно до змісту та структури, визначені компоненти гуманістичної спрямованості майбутнього агронома: когнітивний (знання та уявлення особистості про гуманізм, гуманність, гуманістичну спрямованість фахівця в цілому), емоційно-ціннісний (формування гуманних почуттів та мотивів до їх виявлення), діяльнісний (свідомий вибір поведінки та дій відповідно до загальних моральних цінностей та ідеалів суспільства).

2. На основі вивчення теоретичних положень гуманістичної спрямованості у професійній освіті, а також структури її компонентів, розроблено критерії сформованості та показники вияву гуманістичної спрямованості, що включають когнітивний критерій (наявність і повнота знань та уявлень студентів й викладачів про сутність гуманізму та його прояви у професійній діяльності, в освітньому процесі, в майбутній виробничій сфері, стійке усвідомлення моральних та духовних норм, що існують у суспільстві, та їх дотримання); емоційно-ціннісний критерій (орієнтація на взаємодію у загальній структурі спрямованості на себе та поставлену задачу; сформованість відповідальності й обов'язку; мотивація до професійної діяльності; визначення емпатійності особистості (здатність до співпереживання як емоційної основи формування гуманістичних відносин)); діяльнісний критерій (ступінь адаптації до спільної діяльності, позитивне ставлення до себе та оточення, здатність діяти гуманно в будь-яких виробничих ситуаціях, а також вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності в інтересах інших людей та суспільства).

Сформованість гуманістичної спрямованості обумовили високий, середній, достатній та низький рівні, що визначили ступінь прояву гуманістичної спрямованості в процесі експерименту. Під час проведення констатувального експерименту виявлено, що студенти не в повній мірі опанували гуманістичними поняттями; співвідношення типів орієнтацій на взаємодію, задачу і себе довело помітну перевагу до егоцентричної орієнтації; виявлення рівня сформованості відповідальності та обов'язку засвідчило слабку орієнтацію студента на професійну діяльність (35,7 %); практично третя частина (27,9 %) респондентів мають низький рівень до співчуття та співпереживання (емпатії). Значна частина студентів обирає неоптимальну стратегію під час поведінки в конфліктних ситуаціях; під час прийняття рішень у виробничих ситуаціях низький рівень професійної спрямованості показали 53,5 % респондентів, у тому числі орієнтацію на рівень офіційної субординації (здатність за будь-яких умов досягти свого) показали 19,1 % респондентів.

3. Процес формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома представлено нами у вигляді моделі, що включає мету, завдання та принципи і є науково обґрунтованою системою організації навчально-виховного процесу як сукупності педагогічних дій, компонентів гуманістичної спрямованості, що актуалізують у студентів потреби в розвитку цієї якості; включення в активну пізнавальну діяльність з оволодіння знаннями про сутність і значущість гуманності в професійній діяльності агронома; формування гуманної позиції, переконань, поглядів, почуттів; практичне формування гуманної поведінки в різних ситуаціях морального вибору.

Складові моделі формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома реалізуються через наповнення дисциплін, що викладаються, гуманістично спрямованим змістом; створення гуманістично орієнтованого середовища (організація в навчально-виховному процесі взаємодії, заснованої на демократизмі міжособистісних стосунків, діалогізмі, співробітництві; орієнтація навчально-виховного процесу на такі особистісні якості, які забезпечують встановлення гуманістичних відносин); використання інноваційних технологій, що уможливлюють більш повне розуміння студентами сутності гуманістичних відносин, отримання досвіду вирішення професійних проблем на засадах гуманізму під час здійснення професійної діяльності (моделювання професійних ситуацій, різноманітні ділові та рольові ігри, розв'язання конфліктних виробничих ситуацій, громадські слухання тощо). Системна підготовка викладачів за допомогою постійно діючої «Школи педагогічної майстерності», спецкурсу «Формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома: теорія та практика» дозволила визначити та узагальнити сфери реалізації гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів під час вивчення соціогуманітарних дисциплін: професійну (знання, вміння і навики), соціально-відтворювальну (здатність до самоствердження та самореалізації), організаційно-управлінську (здатність приймати рішення та брати відповідальність за їх наслідки, активна життєва позиція), особистісно-ціннісну (здатність до самоактуалізації, реалізації моральних та духовних цінностей).

4. Розроблена й впроваджена під час проведеного експерименту модель формування гуманістичної спрямованості майбутнього агронома довела ефективність запропонованих форм і методів дослідження. Підтверджено позитивну динаміку в уявленнях студентів про базові гуманістичні поняття; покращилась рефлексія майбутніх фахівців до свідомого використання всього комплексу гуманістичної спрямованості у життєдіяльності. Реалізація моделі формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів під час проведення інтегрованих та міжпредметних занять, позааудиторних заходів дозволила покращити рівень гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів, поглибити рівень їх знань про базові поняття гуманного ставлення до соціуму та довкілля. Кількість студентів, що набули високого рівня гуманістичної спрямованості, збільшилась з 6,1 % до 12,4 %; середнього рівня з 34,2 % до 42,7 %. Кількість студентів, що мали достатній та низький рівні гуманістичної спрямованості, зменшилась з 31,7 % до 27,5 % та з 28,8 % до 17,4 % відповідно. Разом з тим, виявлені певні недоліки, які заважають безпосередній реалізації гуманістичної спрямованості у педагогічній діяльності: недостатня мотивація викладацького складу щодо змін пріоритетів у використанні педагогічних умов (від традиційних до інноваційних).

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів. Необхідною є подальша теоретична та експериментальна робота щодо вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду організації навчально-виховної процесу з формування гуманістичної спрямованості власне викладачів аграрного ВНЗ; впровадження комплексної системи формування гуманістичних знань під час професійної підготовки агрономів, подальша апробація та вдосконалення відповідних прийомів та методів з метою підвищення мотивації щодо професійної самореалізації особистості в галузі агропромислового комплексу країни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нерух Н. В. До теоретичного визначення поняття соціогуманітарної підготовки спеціаліста у вищому аграрному навчальному закладі / Н. В. Нерух // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. Вип. 41. С. 217-227.

2. Нерух Н. В. Організація і проведення державної атестації випускників у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / Н. В. Нерух // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2006. С. 133-136.

3. Нерух Н. В. Діагностика професійного рівня підготовки молодших спеціалістів в аграрному ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / Н. В. Нерух // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. Вип. 50. С. 86-98.

4. Нерух Н. В. Формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів: теорія та практика / Н. В. Нерух // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2007. Вип. 51. С. 116-125.

5. Потелло Н. Я. Социогуманитарная направленность в профессиональной подготовке специалиста аграрного профиля / Н. В. Нерух, Н. Я. Потелло // Проблеми підготовки фахівців. Том 39. Матеріали Першої міжнар. наук.-практ. конф. «Науковий потенціал світу - 2004». Дніпропетровськ: Наука і світ, 2004. С. 74-77.

6. Нерух Н. В. Поле - це жива лабораторія / Н. В. Нерух // Освіта АПК / М-во аграрної політики України ; навч.-метод. центр. 2004. № 9 (83). С. 2.

7. Нерух Н. В. Формування кадрового потенціалу: дослідження професійно важливих знань, умінь, навичок / Н. В. Нерух // Динаміка наукових досліджень - 2005: матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 60-62.

8. Нерух Н. В. Планування навчально-методичної роботи у контексті використання інноваційних технологій на заняттях соціально-гуманітарного циклу / Н. В. Нерух // Кредитно-модульна система організації навчального процесу в ПФ «КАТУ» НАУ: досвід й проблеми освоєння: матеріали навч.-наук.-метод. конф. Сімферополь, 2006. С. 132-139.

9. Нерух Н. Провідні ознаки гуманітаризації освіти в підготовці фахівця аграрного напряму / Н. В. Нерух, Н. Я. Потелло // Післядипломна освіта в Україні. К.: ТОВ «Валевіна», 2006. № 2. С. 96-99.

10. Нерух Н. В. Професійна підготовка в аграрній освіті: проблеми та пропозиції щодо шляхів їх вирішення / Н. В. Нерух // Післядипломна освіта в Україні. 2007. № 2 (11). С. 32-38.

11. Нерух Н. В. Підвищення якості викладання соціально-гуманітарних дисциплін із використанням інтерактивних технологій / Н. В. Нерух // Обмін досвідом щодо подальшого удосконалення кредитно-модульної системи організації навчального процесу: матеріали навч.-наук.-метод. конф. професорсько-викладацького складу ПФ «КАТУ» НАУ. Сімферополь, 2007. С. 102-111.

12. Нерух Н. В. Використання інтерактивних технологій у підготовці фахівця в аграрному ВНЗ / Н. В. Нерух // Використання інноваційних технологій - запорука успіху в підготовці фахівців: матеріали 4 наук.-практ. конф. викладачів ВНЗ І-ІІ р.а. АРК. Сімферополь, 2008. С. 120-127.

АНОТАЦІЯ

Нерух Н. В. Формування гуманістичної спрямованості майбутніх агрономів в процесі вивчення соціогуманітарних дисциплін. - Рукопис.