Размещено на http://www.allbest.ru/

1

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 378.14:004.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ВИКОРИСТОВУВАТИ ПЕРСОНАЛЬНИЙ КОМП'ЮТЕР ЯК ЗАСІБ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Моцик Ростислав

Васильович

КИЇВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Левшин Микола Миколайович, Інститут вищої освіти АПН України, завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кучерявий Олександр Георгійович, Донецький національний університет, завідувач кафедри педагогіки; кандидат педагогічних наук, доцент Сілков Валерій Васильович, Рівненський гуманітарний університет, декан педагогічного факультету, завідувач кафедри математики та методики викладання.

Захист відбудеться “24” лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано “23” січня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Дем'яненко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення інформаційного суспільства потребує від системи освіти адекватності загальним перетворенням. На зміну парадигми "просвітительської" освіти прийшла інноваційна, найважливішою складовою якої стала ідея освіти упродовж життя. Персональний комп'ютер (ПК), як основний засіб діяльності кінцевого користувача інформаційних технологій, котрим є вчитель, сьогодні став одним із обов'язкових і необхідних засобів його професійної діяльності. Залишаючи чинними вимоги до володіння традиційними засобами навчання, сучасність вимагає від учителя вміння органічно поєднувати традиційні навчальні впливи з інтенсивним застосуванням сучасних технічних засобів. Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у закладах освіти, обов'язковою частиною матеріального забезпечення яких є ПК, створює нові можливості подання навчального матеріалу, стимулює учнів до активної навчальної діяльності, надає право кожному реалізувати свою, сформовану відповідно до особистих якостей і вимог, траєкторію навчання. Виникає проблема необхідності (науково обґрунтованої і педагогічно доцільної) модернізації процесу навчання майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах (ВПНЗ), зокрема - підготовки майбутніх учителів початкових класів з метою формування їх готовності до використання ІКТ.

Питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві та застосування ІКТ у навчально-виховному процесі початкової школи в Україні протягом останніх п'яти років досліджувались науковцями Н.М. Бібік, О.Я. Савченко, у процесі виконання дисертаційних досліджень М.С. Гордійчук, О.П. Кивлюк, В.А. Крутій, М.С. Севастюк, О.М. Снігур, І.М. Мужикової, І.А. Парасюк, С.В. Ратовської, І.М. Смирнової, О.В. Суховірського, Н.С. Полькою, Л.П. Ткаченко, В.В. Томашевського, В.І. Фадєєва, О.І. Шиман, а також педагогами-практиками в процесі проведення в загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) м. Києва експерименту із упровадження в навчально-виховний процес початкових класів навчальних посібників "Сходинки до інформатики".

Разом із тим, проведені дослідження не можуть уважатися повними та вичерпними, оскільки вони стосувались або тільки процесу навчання інформатики майбутніх учителів початкових класів, або діяльності учителя початкових класів із використанням комп'ютеризованих засобів навчання. Майже недослідженими залишаються проблеми особистої готовності вчителя початкових класів до використання ПК. Можна відзначити певні суперечності між вимогами до рівня професійної підготовки вчителів початкових класів і неможливістю ефективного забезпечення цього процесу в рамках існуючої системи педагогічної освіти, котрі є підставою для того, щоб уважати пошук нових форм, засобів і прийомів підвищення готовності до фахової діяльності актуальною педагогічною проблемою, а дослідження, спрямовані на пошуки шляхів її вирішення, результативними щодо використання для наукового обґрунтування, розробки та впровадження нових, більш ефективних організаційних форм, методів і засобів навчання у ВПНЗ.

Отже, усвідомлення й нагальна суспільна потреба у розв'язанні зазначених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно з основними напрямами досліджень, передбаченими планами наукової роботи Інституту вищої освіти АПН України, має зв'язок з науковою концептуальною програмою "Психолого-педагогічне проектування особистісно-орієнтованих технологій навчання і виховання у ВНЗ" (державний реєстраційний номер 0103U000963). У межах цієї теми дисертантом досліджувався стан формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти АПН України (протокол від 31 січня 2005 р. № 1) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол від 26 лютого 2008 р. № 2).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування, практична розробка та впровадження сукупності організаційних форм, засобів і методів формування готовності випускників педагогічних факультетів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема - персонального комп'ютера.

Мета дослідження зумовила розв'язання таких завдань:

– здійснити системний аналіз навчальної, монографічної, періодичної літератури, дисертаційних фондів та електронних джерел інформації, окреслити основні напрями подальшого дослідження проблеми;

– уточнити зміст понять: "готовність", "формування готовності";

– визначити та конкретизувати сукупність вимог до фахово-значущих знань, умінь і навичок, інших характеристик особистості, які мають бути сформовані як складові готовності до професійної діяльності суб'єктів навчання;

– розкрити рівні та показники готовності студентів використовувати персональний комп'ютер;

– теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель навчання майбутнього вчителя початкових класів з метою формування готовності використовувати персональний комп'ютер як засіб навчання;

– розробити методичні рекомендації щодо впровадження у навчальний процес запропонованої моделі та засобів навчання.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності.

Гіпотеза дослідження: готовність майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчання підвищуватиметься за умов: упровадження у навчально-виховний процес моделі навчання, заснованої на застосуванні інформаційних технологій; цілеспрямованого використання рівневої диференціації, індивідуалізації навчання; скорегованості змістового та процесуального компонентів педагогічного впливу; стимулювання засвоєння навчального матеріалу; посилення мотивації навчання через застосування активних форм і методів; забезпечення доступності прогресивного педагогічного досвіду.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використовувався комплекс сучасних загальнонаукових взаємодоповнюючих підходів і методів дослідження, зокрема:

- теоретичних: аналіз психолого-педагогічної літератури здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; системно-структурний аналіз та педагогічне проектування застосовані для виявлення особливостей різноманітних програмно-педагогічних систем та уточнення базових понять дослідження; синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання використані для визначення необхідних компонент моделі навчання майбутнього вчителя початкових класів з метою формування готовності використовувати ПК як засіб навчання; інтерпретація забезпечила втілення розробленої моделі у відкритих інформаційних педагогічних системах;

- емпіричних: педагогічне спостереження реалізувалося для виявлення особливостей формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання ПК в умовах ВПНЗ; анкетування, тестування, бесіди зі студентами здійснювалися для виявлення рівня готовності студентів використовувати ПК як засіб навчальної діяльності; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) проводився для отримання достовірних даних про зміст, обсяг і систему організації підготовки студентів використовувати ПК та перевірки ефективності розробленої моделі й методики її використання;

- статистичних: методи математичної статистики - для проведення якісного та кількісного аналізу одержаних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено: модель навчання майбутнього вчителя початкових класів з метою формування готовності використовувати ПК як засіб навчання в умовах ВПНЗ; систему професійно орієнтованих навчальних завдань, які використовувалися для ефективного моніторингу навчання;

- уточнено зміст поняття "готовність учителя початкових класів використовувати ПК" як комплексної характеристики особистісних та професійних якостей, зумовлених професійною діяльністю в інформатизованому суспільстві на основі категорій: "формування готовності особистості", "інформаційна культура студента";

удосконалено: рівні й показники готовності студентів використовувати ПК як засіб навчальної діяльності;

набули подальшого розвитку: методи педагогічної діагностики рівня сформованості готовності вчителів педагогічних факультетів використовувати ПК як засіб навчальної діяльності у ВПНЗ.

Отримані в дисертації дані доповнюють теорію професійної підготовки вчителів початкових класів, розкривають організаційно-педагогічні умови формування їх готовності використовувати комп'ютер як засіб навчальної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

створено придатну для використання на педагогічних факультетах модель навчання майбутнього вчителя початкових класів з метою формування готовності до використання ПК;

упроваджено в навчальний процес систему професійно орієнтованих навчальних завдань для ефективного моніторингу навчання та управління формуванням готовності до відповідної діяльності;

розроблено методичні рекомендації щодо застосування розробленої моделі формування готовності вчителів початкових класів до використання ПК.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Кам'янець-Подільського державного університету (довідка від 17 жовтня 2008 р. № 37), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка від 10 грудня 2007 р. № 1579/01) та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка від 09 жовтня 2008 р. № 688).

Особистий внесок здобувача. У наукових статтях, написаних у співавторстві з Н.Д. Моцик, автору належить розробка системи професійно орієнтованих навчальних завдань, які можуть бути використані для ефективного моніторингу навчання та управління формуванням готовності до відповідної діяльності, вдосконалення змісту поняття "готовність учителя початкових класів використовувати комп'ютер" як комплексної характеристики особистісних та професійних якостей. У роботі, виконаній у співавторстві з А. В. Федорак, автору належить розробка змістового наповнення методичних рекомендацій. У підручниках, виконаних у співавторстві з Н. Д. Мацько, А. В. Гривко, Д. В.Ситник, автору належить розробка окремих розділів. Ідеї співавторів у дисертаційній роботі не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження систематично обговорювалися на засіданнях відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України (2003 ? 2008 рр.), кафедри математики та природознавства з методикою викладання Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2003 ? 2008 рр.), реалізовано у виступах на науково-практичних конференціях:

міжнародних: "Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій" (Дрогобич, 2004); "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології" (Київ ? Рівне, 2007); "Проблеми дошкільної та початкової освіти у контексті сучасного виміру" (Умань, 2008);

всеукраїнських: "Комп'ютери в навчальному процесі" (Кам'янець-Подільський, 2003); "Підготовка вчителя до впровадження нових технологій навчання у початковій школі" (Кам'янець-Подільський, 2004); "Комп'ютери в навчальному процесі" (Умань, 2005); "Особистісно орієнтовані педагогічні технології в початковій освіті" (Тернопіль, 2007); "Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти" (м. Переяслав-Хмельницький, 2006); "Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти" (Черкаси, 2008);

звітно-наукових Інституту вищої освіти АПН України (Київ, 2006 ? 2008).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 14-ти публікаціях автора, серед яких 9 статей у наукових фахових виданнях, 6 з яких одноосібні, 6 статей у збірниках матеріалів конференцій, 1 навчальна програма, 2 підручники.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 246 сторінок (основний текст - 180 сторінок), із них - 33 рисунки, 9 таблиць. У дисертації використано 257 літературних джерел (на 25 сторінках), із них - 12 зарубіжних видань та 17 web-сайтів. Додатки розміщено на 47 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу та методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів.

У першому розділі - "Формування готовності педагога до професійної діяльності як педагогічна проблема" - розглядається важливість проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання ПК як засобу навчальної діяльності, зумовленої актуальністю розвитку рівня професійної діяльності вчителів і пізнавальної діяльності учнів початкових класів.

У розділі подано результати системного аналізу провідних положень концепцій: щодо сутності та структури культури і особистості, закономірностей та способів її формування; єдності свідомості, діяльності та взаємозв'язку теорії і практики; удосконалення професійної підготовки; про можливість об'єктивного визначення ефективності процесу підготовки спеціаліста; про особливості застосування засобів навчання нового покоління у навчально-виховному процесі, зокрема - початкової школи, загальних методологічних підходів до інформатизації системи освіти.

Аналіз навчальної (Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, А. Ф. Верлань, Б. С. Гершунський, А. М. Гуржій, М. І. Жалдак, В.М. Мадзігон, Н. В. Морзе, Ю.С. Рамський, Й. Я. Ривкінд та ін.), монографічної (В. П. Андрущенко, С. І. Архангельський, І. Д. Бех, В. Ю. Биков, Н. М. Бібік, І. А. Зязюн, Г.О.Козлакова, О.Г. Кучерявий, В. В. Лапінський, М. М. Левшин, В. І. Луговий, Ю. І. Машбиць, В. М. Мадзігон, А. С. Нісімчук, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєва, Л.О. Хомич та ін.) та періодичної літератури (Н. М. Бібік, М. М. Левшин, О. Я. Савченко, В.В. Сілков, О. В. Сухомлинська та ін.); дисертаційних фондів (М. С. Гордійчук, О. П. Кивлюк, В. А. Крутій, М. С. Севастюк, О. М. Снігур, І. А. Парасюк, С. В. Ратовська, І. М. Смирнова, О.В. Суховірський, Н. С. Полька, Л. П. Ткаченко, В. В. Томашевський, В.І. Фадєєва, О. І. Шиман) свідчить про те, що ПК є багатофункціональним засобом навчання, можливості, які створюються внаслідок його застосування, дозволяють вчителеві (зокрема - початкової школи) інтенсифікувати навчально-виховний процес, досягаючи збільшення його ефективності.

Результати аналізу літератури дозволили уточнити зміст понять "готовність" і "формування готовності". Виходячи з розуміння готовності вчителя до застосування ПК як засобу діяльності, виокремлено три основні її компоненти: психологічний (особистісно-мотиваційний, необхідні особистісні властивості та прагнення); теоретичний (знання певних способів і форм здійснення професійної діяльності, наявність здатності до професійно-спрямованої прогностичної діяльності тощо); практичний (сукупність умінь реалізовувати набуті знання, навички виконання певних видів професійної діяльності тощо). У процесі дослідження були виявлені чинники, які впливають на ефективність процесу формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання ПК як засобу навчальної діяльності, стимулювання та активізація яких можлива за допомогою відповідних методів і способів.

За результатами проведеного дослідження визначено, що систему формування готовності майбутніх учителів початкових класів доцільно розуміти як сукупність взаємопов'язаних навчальних впливів, яка має поєднувати визначені відповідно до цілей навчання види та форми навчально-виховного процесу, підпорядковувати їх змістове наповнення цілям підготовки студентів до педагогічної діяльності, забезпечувати безперервний і послідовний вплив на майбутніх учителів, спрямований на отримання заздалегідь визначених знань та умінь і формування навичок, особистісно-професійних якостей, умінь використовувати ПК, достатніх для здійснення успішного навчання молодших школярів. Таким чином, модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи явно, або опосередковано, повинна містити всі зазначені складові та забезпечувати застосування ПК як об'єкту вивчення, так і засобу діяльності студента.

У другому розділі - "Формування готовності студентів педагогічних факультетів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності" - визначено та конкретизовано сукупність вимог до фахово-значущих знань, умінь і навичок особистості, які мають бути сформовані як складові готовності до професійної діяльності суб'єктів навчання. Сформованість інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів розглядається як складова загальної культури вчителя, що, в свою чергу, є складовою готовності вчителя до педагогічної діяльності. Визначення рівня сформованості готовності майбутнього вчителя до фахової діяльності, ефективність і результати якої відповідають вимогам сучасного інформатизованого суспільства, може бути виконане з опорою на критерії сформованості складових інформаційної культури, адекватних складовим діяльності вчителя початкових класів, з використанням визначених за результатами дослідження критеріїв. Виявлено умови готовності студентів педагогічних факультетів до використання ПК як засобу навчальної діяльності; з'ясовано складові змісту навчання майбутніх учителів початкових класів, їх педагогічно суттєві характеристики, можливості застосування ПК у навчально-виховному процесі початкових класів та програмне забезпечення як засіб навчальної діяльності; досліджено акмеологічні підходи до поняття готовності застосування у професійній діяльності певного засобу або групи засобів; з'ясовано методичні особливості формування готовності студентів ВПНЗ використовувати ПК як засіб навчальної діяльності та розроблено й описано модель формування готовності студентів; запропоновано структуру моделі навчально-виховного процесу.

У педагогіці ідеї впровадження ПК у навчально-виховний процес не є новими, але спроби механічного перенесення змісту навчання, зокрема інформатики, з основної школи у початкову, як показав досвід, не можуть бути успішними без суттєвого адаптування як змісту, так і методів та засобів його подання, пошуку й упровадження нових організаційних форм навчання. Проведений аналіз стану навчально-виховного процесу педагогічного факультету Кам'янець-Подільського державного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди дозволив виявити суперечність між вимогами суспільства до підготовки сучасного вчителя початкової школи, здатного до використання ПК у професійній діяльності, і практикою підготовки студентів. Зазначене вказує на те, що зміст професійного навчання, яким є навчання майбутніх учителів молодших класів, повинен визначатись особливостями майбутньої педагогічної діяльності, тобто певною мірою відображати навчально-виховний процес початкової школи. Проблема розробки ефективної системи навчання майбутніх учителів, вирішення якої неможливе без усебічного аналізу всіх складових діяльності суб'єктів навчання, зокрема глибокого аналізу психофізіологічних особливостей сприйняття ними навчального матеріалу, усвідомлення свого місця в навчально-виховному процесі, використання всіх можливих чинників покращення його результатів. Дослідження та аналіз ІКТ показує, що їх упровадження можливе в трьох варіантах: як "проникаюча" технологія, як основна та як монотехнологія.

Суттєвим теоретичним та практичним доробком є дослідження загально-дидактичних і спеціальних методичних умов застосування комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання, які було використано для визначення основних видів навчальної діяльності учнів та вчителів, форм подання навчального матеріалу та особливостей комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання. Практична готовність сучасного вчителя до педагогічної діяльності в структурі його професійної компетентності виявляється в зовнішніх (наочних) уміннях - уміннях педагогічно діяти. До них належать інформаційні, розвивальні, орієнтаційні, організаторські та комунікативні уміння учителя. З урахуванням особливостей діяльності вчителів початкових класів можна стверджувати, що доцільно розглядати "професійну готовність використовувати ПК" як сукупність загальних можливостей, які надаються засобами ІКТ у поєднанні з уміннями та навичками, методикою їх використання у професійній діяльності, і останнє вважати показником готовності вчителя початкових класів. Формування професійної готовності найбільш ефективно здійснюється за умов максимально індивідуалізованого навчання, яке можливе за умов широкого використання курсів за вибором, проектних методик навчання, навчання в малих групах. З метою максимальної індивідуалізації навчання пропонується впровадження інформаційних мережевих технологій, що може бути підґрунтям формування професійно-орієнтованих складових інформаційної культури майбутнього вчителя.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що систему формування готовності майбутніх учителів початкових класів доцільно розуміти як систему взаємопов'язаних блоків, яка має поєднувати визначені відповідно до цілей навчання види та форми навчально-виховного процесу, підпорядковувати їх змістове наповнення цілям підготовки студентів до педагогічної діяльності, забезпечувати безперервний і послідовний вплив на майбутніх учителів, спрямований на набуття ними заздалегідь визначених знань, умінь і навичок, особистісно-професійних якостей, умінь використовувати ПК, достатніх для здійснення успішного управління навчанням молодших школярів.

Модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів, метою створення та застосування якої є формування здатності студентів до виконання професійної діяльності у майбутньому в умовах інформаційного суспільства, призначена для відтворення педагогічних умов, за яких формується готовність використовувати ПК як засіб навчальної діяльності. Вона складається з компонент: конструктивної (управлінської), гностичної (контрольно-оцінювальної), проектувальної (моделюючої), організаційної (мобілізаційної) та відрізняється від відомих моделей: виділенням як окремої цілі навчання формування готовності до виконання певного виду діяльності, яка, разом з тим, є інтегративною; використанням як головного об'єкту вивчення процесу діяльності; встановленням правил поновлення змісту навчання.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка моделі формування готовності студентів педагогічних факультетів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності" - експериментально перевірено ефективність запропонованої моделі навчання майбутнього вчителя початкових класів з метою формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати ПК як засіб навчання. Компонентно-структурний аналіз феномена "готовність студентів до використання ПК як засобу навчальної діяльності" дозволив з'ясувати його критерії та отримані показники професійно-педагогічної готовності: особисте бажання застосовувати свої знання, здібності, досвід у навчанні з використанням ПК.

Виходячи з завдань дослідження, результати опитування у формі анкетування було використано з метою визначення актуальності дослідження, ранжування значимості критеріїв та визначення результативності застосування запропонованої моделі навчання інформаційним технологіям майбутніх вчителів початкових класів.

Метод аналізу результатів діяльності (поданих у формі оцінок рівня навчальних досягнень) використовувався для оцінювання репрезентативності групи респондентів та з метою визначення результативності застосування запропонованої моделі навчання інформаційним технологіям з точки зору формування готовності використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності. Результати дослідження переконують у тому, що найбільших труднощів при виконанні навчально-виховних завдань зазнали ті студенти, в яких відсутній стійкий інтерес до процесу навчання за допомогою ПК (55 %) та низький ступінь сформованості позитивного ставлення до використання комп'ютера в процесі навчання (28 %). Визначення шляхом теоретичного аналізу структури готовності використовувати ПК як засіб навчальної діяльності у складі трьох основних компонентів: психологічного (особистісно-мотиваційний: особистісні властивості і прагнення); теоретичного (система знань, способів і форм здійснення професійної діяльності); практичного (сукупність умінь і навичок), дало можливість конкретизувати структуру готовності.

Психологічний компонент доцільно деталізувати, виокремивши в ньому мотиваційну та вольову складові. Систему знань, способів і форм здійснення професійної діяльності та умінь і навичок практичного їх виконання доцільно об'єднати в єдиний компонент. Наявність цих знань дає вчителю можливість виконувати певні дії, тому в структурі готовності вони опосередковані операціональною (технологічною) складовою. Сутність структури феномена досліджуваної готовності вчителя початкових класів може бути представлено системою взаємопов'язаних, взаємозалежних і взаємозумовлених компонентів - мотиваційного, вольового та операційного (операціонального), які можуть бути виявлені через певні критерії.

Визначення шляхом теоретичного аналізу структури готовності використовувати ПК як засіб навчальної діяльності, у складі трьох основних компонентів: психологічного (особистісно-мотиваційний: особистісні властивості і прагнення); теоретичного (система знань способів і форм здійснення професійної діяльності); практичного (сукупність умінь і навичок), дало можливість конкретизувати структуру готовності. Остаточний результат структурно-компонентного аналізу подано нижче.

Виходячи з основних критеріїв та визначених показників рівнів сформованості готовності студентів педагогічних факультетів використовувати ПК як засіб навчальної діяльності, можна виділити чотири рівні їх готовності до виконання діяльності. Високий - показники готовності: знання сутності, видів та функцій використання комп'ютера; студенти вільно оперують засвоєними знаннями форм та методів навчання з використанням ПК; студенти мають сталий, глибокий інтерес до використання комп'ютера, чітко визначають педагогічну доцільність його використання; володіють міцними знаннями сутності, функцій, структури навчання з використанням ПК; володіють методикою проведення занять з використанням ПК; доцільно використовують різні форми організації навчання; виявляють творчі здібності щодо вирішення проблем використання комп'ютера. Середній - показники готовності: наявність вибірково міцних та системних знань щодо навчання з використанням комп'ютера; студенти відтворюють закони та принципи навчання з використанням ПК; студенти виявляють знання і розуміння основних особливостей навчання з використанням ПК; студенти розрізняють етапи здійснення процесу навчання і вміють їх планувати; виявляють певний рівень знань сутності, функцій та структури використання ПК; студенти за допомогою викладача відтворюють методику проведення занять із використанням ПК; доцільно використовують різні форми організації навчання. Достатній - показники готовності: знання сутності, видів, функцій навчання; обмежені знання особливостей навчання з використанням ПК; недостатньо чітке знання етапів здійснення процесу навчання; неглибокі знання методики проведення занять з використанням ПК; студенти посередньо визначають мету та мотиви навчання з використанням комп'ютера. Низький - показники готовності: практична відсутність знань, умінь та навичок щодо використання комп'ютера в навчальному процесі; відсутність міцних знань принципів, законів навчання; невміння використовувати методику проведення занять з використанням ПК; не вміють використовувати різні організаційні форми навчання.

Отже, готовність застосовувати ПК як засіб навчальної діяльності є інтегративною характеристикою особистості вчителя, тому вивчення рівня її сформованості потребує комплексного підходу.

Репрезентативність вибірки респондентів, де передбачалось проведення константувального і формувального етапів педагогічного експерименту, щодо генеральної сукупності "всі студенти спеціальності "початкові класи" педагогічних вишів України" (С), на яку можуть бути поширені результати досліджень, було перевірено шляхом порівняння даних, отриманих для неї на пошуковому етапі експерименту, з даними, отриманими для значно ширшої вибірки. Такими даними були оцінки зі шкільного предмета "Основи інформатики і обчислювальної техніки", отримані студентами після закінчення ЗНЗ, тобто було використано метод аналізу результатів діяльності суб'єктів навчання.

Джерелом даних були особові справи студентів перших курсів спеціальності "початкові класи". Вибірка A (група студентів, з якою передбачалося проводити експериментальну роботу) складалась із 320 осіб (120 осіб - контрольна група, КГ і 200 осіб - експериментальна група, ЕГ). Вибірка B складалась із 1025 осіб і була сформована з оцінок, отриманих із особових справ студентів за 2004 - 2007 роки вступу до ВНЗ. Якщо припустити, що вибірка B є репрезентативною щодо генеральної сукупності С, що не суперечить прийнятим у статистиці правилам, то зі статистично доведеного твердження AB випливає твердження AС, тобто вибірку А можна вважати (з певною заданою надійністю) репрезентативною щодо С. За нульову статистичну гіпотезу було прийнято твердження про те, що AB.

Для обчислень були використані програмні засоби Microsoft Excel (виконувались: первинне опрацювання даних; обчислення відносних частот; параметрів розподілів: математичного сподівання, дисперсії; побудова гістограм і порівняльних діаграм тощо) та GRAN1 (виконувались: остаточний статистичний аналіз, обчислення контрольних значень параметрів розподілів, побудова гістограм і огив розподілів тощо).

Для перевірки того факту, що вибірки статистично не відрізняються між собою (належать одній генеральній сукупності), доцільно використовувати статистичний критерій 2. Значення критерію 2 може бути розраховане за формулою:

,

де: n1, n2 - розміри вибірок; Q1i, Q2i - кількість елементів відповідної вибірки, що потрапляють до і_го інтервалу (частоти значень); k - кількість інтервалів. Шляхом порівняння отриманого значення 2експерим із розрахованим теоретично з урахуванням кількості степенів свободи і апріорно заданого рівня значущості 2теорет приймається рішення.

Педагогічний програмний засіб GRAN1 повністю реалізує описаний вище алгоритм порівняння вибірок, генеруючи на основі аналізу результатів обчислень повідомлення щодо справедливості нульової статистичної гіпотези. Графічне подання результатів первинного статистичного опрацювання подано на рис. 1. Візуально розподіли вибірок А і В (рис. 1) подібні між собою, огиви розподілів, апроксимовані поліномами 3-го ступеня, практично співпадають.

Рис. 1. Відносні частоти значень оцінок з основ інформатики і обчислювальної техніки для вибірок А і В (значення "Номер інтервалу" відповідає значенню рівня показника: 1 - низький … 4 - високий)



Рис. 2. Результати опрацювання даних програмним засобом GRAN1

Близькі значення мають математичні сподівання: <xA>= 7,04 і
<xB>= 6,98 та дисперсії: A= 3,89 та В= 4,24 для вибірок А і В.

Перевірка за описаним вище алгоритмом, виконана шляхом обчислення критерію 2 для рівня значущості 0.9, результати якої подано на рис. 2, також підтверджує нульову статистичну гіпотезу.

Отже, можна вважати, що для контингенту, щодо якого проводиться дослідження, вибірка А може вважатись репрезентативною з відповідним рівнем надійності. Виходячи з викладеного, визнано за можливе основну частину педагогічного експерименту проводити на вибірках розміром близько 300 осіб. уміння готовність професійний навчання

З метою отримання об'єктивних даних було опрацьовано результати навчальної діяльності студентів, отримані за результатами міжсесійного і семестрового контролю і подані у європейській шкалі оцінок. Контрольна група складалась із 120 осіб (вибірка "Контроль"), експериментальна - 196 осіб (вибірка "Експеримент").

За нульову статистичну гіпотезу було прийнято твердження про те, що вибірки оцінок контрольної та експериментальної груп належать одній генеральній сукупності, тобто застосування запропонованої моделі навчально-виховного процесу суттєво не впливає на рівень навчальних досягнень студентів, а отже, і на рівень сформованості операціональної складової досліджуваної готовності.

Для можливості порівняння результатів, отриманих з аналізу рівнів навчальних досягнень (рис. 1 - 2) на початку навчання (після ЗНЗ), і рівнів навчальних досягнень, отриманих у процесі навчання і поданих із використанням європейської шкали оцінок, було виконане перерахування оцінок у звичну 12-бальну шкалу з використанням критеріїв, поданих у табл. 2.

Графічно результати первинного статистичного опрацювання - на рис. 3. Візуально гістограми вибірок "Контроль" і "Експеримент" суттєво відрізняються, це ж можна сказати й про огіви розподілів (на рис. 2 апроксимовані поліномами 2-го ступеня). Суттєво відрізняються й математичні сподівання <xК> = 5,65 і \ <xЕ> = 6,898 та дисперсії: К = 8,18 та Е = 4,90 для вибірок "Контроль" і "Експеримент" відповідно.

Результати обчислень, подані у табл. 1, дозволяють зробити попередній висновок, що математичні сподівання значень оцінок, отриманих у контрольних і експериментальних групах, з імовірністю 0,95, прийнятою як значення апріорного параметру при обчисленні довірчого інтервалу, суттєво відрізняються. Перевірка належності вибірок до однієї генеральної сукупності за описаним вище алгоритмом виконана шляхом обчислення критерію 2 для рівня значущості 0,95, результати якої подано на рис. 4, не підтверджує нульову статистичну гіпотезу.

Тому статистично достовірною є альтернативна, у якій стверджується належність вибірок різним генеральним сукупностям. Значення математичного сподівання оцінки рівня навчальних досягнень, отримане в експерименті, на 22 % більше, ніж отримане у контрольних групах.



Рис. 3. Відносні частоти значень оцінок для вибірок "Контроль" і "Експеримент" (значення "Номер інтервалу" відповідає значенню рівня показника: 1 - низький … 4 - високий)

Таблиця 1 Параметри вибірок, обчислені для ймовірності відхилення б=0,05 (рівень значущості 0,95)

№	Параметр	Контроль	Експеримент
1	Математичне сподівання <x>	5,65	6,898
2	Дисперсія	8,179	4,902
3	Стандартне відхилення <S>	2,86	2,214
4	Розмір n	120	196
5	Довірчий інтервал x	0,512	0,966

Рис. 4. Порівняння розподілів для вибірок "Контроль" і "Експеримент"

Запропонована модель навчання позитивно впливає на його результати, підвищуючи на 22% рівень операціональної складової готовності майбутніх вчителів початкових класів використовувати комп'ютер як засіб навчальної діяльності.

Аналіз розподілів відносних частот оцінок рівнів навчальних досягнень, поданих на рис. 1 та рис. 4, також дозволяє зробити висновок щодо суттєвих відмінностей розподілів рівнів навчальних досягнень у контрольних і експериментальних групах.

Як основний позитивний вплив застосування запропонованої моделі навчання можна відзначити суттєве (майже у п'ять разів) зменшення частки студентів, які засвоїли навчальний курс на мінімально достатньому для отримання заліку рівні.

Це є наслідком посилення мотивації навчання, спричиненого, по-перше, використанням у навчальному процесі матеріалів передового педагогічного досвіду, практично орієнтованих завдань тощо, по-друге - змінами у часовому розподілі етапів подання навчального матеріалу, виконання самостійної діяльності, звітування за її результати.

ВИСНОВКИ

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності, що виявляється у теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці та апробації в навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу моделі навчання майбутнього вчителя початкових класів з використанням ПК. Одержані в ході дослідження результати підтверджують гіпотезу дослідження, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають змогу сформулювати основні висновки й рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Аналіз навчальної (Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, А. Ф. Верлань, Б. С. Гершунський, та ін.), монографічної (В. П. Андрущенко, Н. М. Бібік, І. А. Зязюн, В. І. Луговий ,М. М. Левшин, О.Я. Савченко, та ін.) літератури, періодичних видань (Н. М. Бібік, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська, та ін.); дисертаційних досліджень (М. С. Гордійчук, В. А. Крутій, М. С. Севастюк, О. М. Снігур, О.В. Суховірський, О. І. Шиман та ін.) та електронних джерел інформації (http://www.readbookz.com/, http://uapravo.net/data/, http://vechirka.ck.ua/ та ін.) свідчить, що комп'ютер є багатофункціональним засобом навчання, його дидактичний потенціал дозволяє, зокрема, вчителеві початкової школи інтенсифікувати навчально-виховний процес.

2. Уточнення змісту понять: "готовність", "формування готовності", здійснене в контексті компетентнісного підходу підготовки майбутнього вчителя в умовах інформатизації освіти, дозволило дійти висновку про важливість наступних її компонент: конструктивної (управлінської), гностичної (контрольно-оцінювальної), проектувальної (моделювальної) та організаційної (мобілізаційної).

3. Визначено та конкретизовано сукупність вимог стосовно складових готовності до професійної діяльності суб'єктів навчання та, зокрема, інформаційної культури. В дослідженні сформованість інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів розглядається як складова значно об'ємнішого поняття - загальної культури вчителя, що, разом із тим, є складовою готовності вчителя до педагогічної діяльності. Дослідження системи підготовки вчителів початкових класів на педагогічних факультетах та результати дослідно-експериментальної роботи дозволяють визначити шляхи її вдосконалення та дійти висновку, що в процесі підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності доцільно застосовувати такі основні вимоги: врахування індивідуальних особливостей суб'єктів навчання та темпу опанування ними навчального матеріалу; поетапне ускладнення та інтелектуальне збагачення змісту діяльності щодо оволодіння фахово-значущими знаннями; професійну спрямованість теоретичних знань та практичних умінь особистості.

4. Визначення рівня сформованості готовності майбутнього вчителя до фахової діяльності, ефективність і результати якої відповідають вимогам сучасного інформатизованого суспільства, може бути здійсненим з опорою на критерії сформованості складових інформаційної культури, адекватні сутності професійної діяльності вчителя початкових класів.

5. Запропонована в дослідженні експериментальна модель навчання реалізується через педагогічно обґрунтовану технологію формування готовності майбутніх учителів до застосування ПК, що відрізняється специфічними ознаками: мотивація діяльності (складові моделі, спрямовані на орієнтування майбутнього фахівця на оволодіння цілісним змістом педагогічної діяльності (а не виконання окремих професійних функцій) шляхом формування перспективних, внутрішньо вмотивованих, ліній поведінки та розвитку); ставлення до діяльності (у моделі закладено систему переходів від академічної навчальної діяльності до професійної діяльності фахівця, формування позитивного ставлення до проектування знань, умінь і навичок, набутих у ВНЗ, на фахову діяльність, творчу педагогічну роботу); характеристика діяльності (модель враховує різнорівневий склад початкової підготовки студентів та орієнтує їх на подальший якісно новий рівень професійної готовності, враховуючи наявний рівень сформованості інформаційної культури); теоретична та практична підготовленість до діяльності (модель ураховує сукупність необхідних компонентів інформаційної культури, зокрема рівень підготовленості особи до використання програмно-апаратних засобів ІКТ). Підтверджено переважно позитивне ставлення студентів педагогічних факультетів до необхідності вдосконалення форм, методів та методик використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи та до проблеми формування інформаційної культури вчителя початкових класів. Можна, з рівнем значущості 0,95, стверджувати, що застосування запропонованої моделі навчання позитивно впливає на його результати, підвищуючи на 22% рівень операціональної складової готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати комп'ютер як засіб навчальної діяльності. Основним позитивним упливом застосування запропонованої моделі навчання можна вважати суттєве (майже в п'ять разів) зменшення частки студентів, які засвоїли навчальний курс на мінімально достатньому для отримання заліку рівні. Це є наслідком посилення мотивації навчання, спричиненого, по-перше, використанням у навчальному процесі матеріалів прогресивного педагогічного досвіду, практично орієнтованих завдань тощо, по-друге - змінами в часовому розподілі етапів подання навчального матеріалу, виконання самостійної діяльності, звітування за її результатами.

Впровадження у навчально-виховний процес моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп'ютер як засіб навчальної діяльності може бути здійснене з використанням розроблених автором рекомендацій, відображених у відповідних публікаціях.

6. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів використовувати комп'ютер як засіб навчальної діяльності. Перспективи дослідження означеної проблеми пов'язуємо з поглибленим вивченням функціональної ролі навчально-науково-дослідницької діяльності як фактора збагачення інформаційної культури майбутнього вчителя початкової школи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Навчальні посібники і програми

1. Гривко А. В., Мацько Н. Д., Моцик Р. В. Ситник Д. В. Математика 5 клас: підручник / Мацько Н. Д. - К.: Педагогічна преса, 2007. - 287с.

2. Гривко А. В., Мацько Н. Д., Моцик Р. В. Ситник Д. В. Математика 6 клас: підручник / Мацько Н. Д. - К.: Педагогічна преса, 2007. - 287с.

3. Моцик Р. В., Федорак А. В. Мультимедійна програма з математики: Математичні сторінки від котика Мурчика - цікаві та творчі завдання // Методичні рекомендації для учнів 3-го класу. - Кам'янець-Подільський: ВПП Апостроф, 2008. - 28с.

Статті у провідних фахових виданнях

4. Моцик Р. В. Аналіз рівня готовності майбутніх педагогів до роботи з комп'ютером / Р.В.Моцик // Вища освіта України, 2006 (додаток) №2.- С.151-156.

5. Моцик Р. В. Визначення рівня сформованості практичних умінь та навичок студентів використовувати комп'ютер як засіб навчальної діяльності /Моцик Р.В.// //Вища освіта України, 2008. - №1. - С. 69-71.

6. Моцик Р. В. Використання комп'ютерних завдань при вивченні частин у початкових класах / Р.В. Моцик // Зб.наук.праць. Кам. - Под.держ. унів. Серія педаг. - Кам.-Под.: ПП Мошак М.І., 2008. - С. 102-103.

7. Моцик Р. В. Використання комп'ютерних навчальних ігор на уроках математики в 1 класі / Р.В. Моцик // Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога: Зб. наук.пр. - Кам'янець-Подільський: Абетка - НОВА, 2003. - С. 143-148.

8. Моцик Р. В. Про підвищення логічної грамотності студентів при вивченні математики / Р.В. Моцик, Н.Д. Моцик // Зб.наук.праць Кам.-Под.держ. унів.Серія педаг. - Кам.-Под.:ПП Мошак М.І., 2008 - С. 101-102.

9. Моцик Р. В. Використання творчих завдань на уроках математики /Р.В. Моцик, Н.Д. Моцик // Зб.наук.пр. Кам.-Под.держ. унів. Серія педаг. -Випуск ХІІІ. - Кам.-Под.: ПП Мошак М.І., 2007. - С. 54-57.

10. Моцик Р.В. Формування алгоритмічної культури в учнів початкових класів / Р.В. Моцик , Н.Д. Моцик // Зб. наук. Праць Кам'янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна. - Випуск V. - Кам'янець-Подільський: Медобори (ПП Мошак М.І.), 2003. - С. 140-145.

Тези, матеріали конференцій та педагогічних читань

11. Моцик Р. В. Аналіз програмно-методичних систем, призначених для формування обчислювальних навичок і вмінь молодших школярів / Р.В. Моцик, Н.Д. Моцик // Наукові праці Кам.-Подільського держ. університету: Зб. за підсум. звіт. наук. конф. викладачів і аспірантів. - Випуск 4.: в 3-х т.- Кам.-Под.: Кам.- Под. держ. унів., редак.-вид. відділ, 2005. -Т.2. - С. 229-230.

12. Моцик Р. В. Практичні аспекти використання комп'ютера на уроках у початкових класах /Р.В. Моцик// Наукові праці Кам.-Подільського держ. університету: Зб. за підсум. звіт. наук. конф. викладачів і аспірантів. - Випуск 4: В 3-х томах. - Кам.-Под.:Кам. - Под. держ. унів., редакц.-видавн. відділ, 2005.-Т.3.- С. 67-68.

13. Моцик Р. В. Естетичний елемент у математиці /Р.В. Моцик, Н.Д. Моцик // Наукові праці Кам.-Подільського держ. університету: Зб. за підсум. звіт. наук. конф. викладачів і аспірантів. - Випуск 5. В 3-х томах. - Кам.-Под.: Кам.-Под. держ. унів., редакц.-видавн. відділ, 2006. -Т.1. - С. 152-153.

14. Моцик Р. В. Використання ПК як засіб навчальної діяльності для підготовки творчого вчителя / Р.В. Моцик // Особистісно орієнтовані педагогічні технології к поч.освіті: матеріали Міжнародної наук.-практ.конференції, Тернопіль, 4-5 травня 2006 року. - Тернопіль, 2006. - С.109-112.

АНОТАЦІЇ

Моцик Р.В. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання персонального комп'ютера як засобу навчальної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2009.

У дисертації досліджується проблема формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання персонального комп'ютера як засобу навчальної діяльності. Розроблена експериментальна модель навчання реалізується через педагогічно обґрунтовану технологію формування готовності майбутніх учителів до застосування ПК, яка вирізняється специфічними ознаками: мотивація діяльності; ставлення до діяльності; характеристика діяльності; теоретична та практична підготовленість до діяльності. За результатами проведеного дослідження встановлено, що систему формування готовності майбутніх учителів початкових класів слід розглядати як систему взаємозв'язку блоків: мотиваційного, вольового та операційного.

Ключові слова: готовність, персональний комп'ютер, початкові класи, інформаційні технології, комп'ютерні технології, інформаційна культура.

Моцик Р.В. Формирование готовности будущих учителей начальных классов к использованию персонального компьютера как средства учебной деятельности. - Рукопись.

...