Висновок до І розділу

Отже, у даному розділі ми розглянули поняття про творчість у психологічних дослідженнях як вітчизняних так і зарубіжних вчених, особливості розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку, роль батьків у становленні творчості.

З психологічної точки зору молодший шкільний вік є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці дитина вперше усвідомлює відношення між ним і навколишніми, починає розбиратися в громадських мотивах поведінки, моральних оцінках, значущості конфліктних ситуацій, тобто в цьому віці формування особистості набуває свідому фазу. Якщо раніше провідною діяльністю була гра, то тепер стало навчання - еквівалент трудової діяльності, причому оцінка інших залежить і визначається шкільними успіхами. Під творчими здібностями ми розуміємо сукупність властивостей і якостей особистості, необхідних для успішного здійснення творчої діяльності, що дозволяють в процесі її виконувати перетворення предметів, явищ, наочних, чуттєвих і мисленних образів, відкривати нове для себе, шукати і приймати оригінальні, нестандартні рішення.

Також, можна зробити висновок, що творча діяльність активізується в сприятливій атмосфері, при доброзичливих оцінках з боку вчителів, заохочення оригінальних висловлювань. Важливу роль при цьому відіграють відкриті питання, які спонукають школярів до роздумів, до пошуку різноманітних відповідей на одні ті ж питання навчального плану. Ще краще, якщо самим учням дозволяється ставити подібні запитання і відповідати на них.

Щодо впливу батьківського виховання на творчу особистість, то було розглянуто в загальному поняття сім'ї, сімейного виховання, чисельні факти, що підтверджують важливість сімейно-батьківських стосунків у становленні творчості дитини, підходи до природи творчої особистості.

Розділ II. Експериментальне дослідження впливу батьківського виховання на становлення творчості дітей молодшого шкільного віку

2.1 Методика та організація експериментального дослідження впливу батьківського виховання на становлення творчості дітей молодшого шкільного віку

Важливо зазначити, що для діагностування певного рівня розвитку психічних властивостей дитини, її інтелектуального розвитку, спеціальних здібностей, особистісних якостей індивіда та будь-якого іншого аспекту психологічної дійсності психолог повинен володіти відповідними методами та методиками.

Мета експериментального дослідження - практичним шляхом виявити роль батьків у становленні творчості дітей молодшого шкільного віку. У дослідженні брали участь діти 3 класу в кількості 25 учасників.

Констатуючі досліди мали мету виявити рівень розвитку творчості обстежуваних та роль батьків у становленні творчості. З цією метою використовувались методики: короткий тест творчого мислення Торранса, анкета для батьків та опитувальник «Аналіз сімейних взаємовідносин» Е. Г. Ейдеміллера за першими 11 шкалами.

Загалом для дослідження творчості можна використовувати модифікований тест Гілфорда - даний тест спрямований на вивчення креативності, творчого мислення.

Досліджувані фактори:

1) Швидкість (легкість, продуктивність) - цей фактор характеризує швидкість творчого мислення і визначається загальним числом відповідей.

2) Гнучкість - фактор характеризує гнучкість творчого мислення, здатність до швидкого переключення і визначається кількістю класів (груп) даних відповідей

3) Оригінальність - фактор характеризує оригінальність, своєрідність творчого мислення, незвичайність підходу до проблеми і визначається кількістю рідко наведених відповідей, незвичайним вживанням елементів, оригінальністю структури відповіді.

4) Точність - фактор, що характеризує стрункість, логічність творчого мислення, вибір адекватного рішення, відповідного поставленої мети.

Час проведення процедури - близько 40 хвилин.

Тести призначені для вікової групи від 5 до 15 років. З дітьми від 5 до 8 років процедура проводиться в індивідуальній формі. З віковою групою від 9 до 15 років робота з тестами проводиться в груповій формі (можливе проведення і в індивідуальній формі).

Слід зазначити, що субтест 3 (слова або вираз) має дві модифікації, одна модифікація - слова - призначена для дітей від 5 до 8 років, друга модифікація - вираження - призначена для дітей 9-15 років. [30]

За допомогою методики «Діагностика вербальної креативності» (RAT, С.Меднік) можна виявити і оцінити вербальний креативний потенціал. Часто буває, що даний параметр креативності буває прихований або заблокований. Методику можна проводити індивідуально, можна в групі. Час не регламентовано строго, але при цьому бажано, щоб на кожен набір слів витрачалося 2-3 хвилини - цю рекомендацію можна озвучити випробуваним. При 2-3х хвилинах на трійку слів, на виконання всього завдання піде - від 40 до 60 хвилин. Але як показує мій досвід, випробовувані закінчують набагато раніше - як тільки вичерпуються ідеї, «закінчуються» варіанти відповідей. Бланком для відповідей може служити просто аркуш паперу, на якому випробовуваний вказує необхідні персональні дані і дату проведення дослідження. Піддослідним роздається стимульний матеріал, інструкція читається вголос. Якщо випробуваним все зрозуміло, можна починати виконувати завдання. Якщо питання є, необхідно відповісти на них переказавши інструкцію іншими словами. [30]

Діагностика вербальної креативності може бути корисна у вивченні обдарованості, структури інтелекту, для профорієнтаційних цілей.

Існують дві форми тесту - для підлітків (адаптація Л. Г. Алексєєвої, Т. В. Галкіної - підліткову іноді називають "Тест Мідника") і для дорослих (адаптація Вороніна).

Для проведення дослідження ми обрали наступні методи (див. Табл. 2.1) :

Таблиця 2.1. Методики використані у дослідженні

Назва методики	Шкали в методиці	Мета дослідження методики
Скорочений варіант образотворчої (фігурною) батареї тесту креативності П. Торранса	· Швидкість · Гнучкість · Оригінальність · Розробленість	- Виявлення рівня розвитку творчості дитини; - Виявлення розмаїття ідей і стратегій, здатності переходити від одного аспекту до іншого; - Оцінка здатності висувати ідеї, що відрізняються від очевидних, загальновідомих, загальноприйнятих, банальних чи твердо встановлених; - Виявлення здатності до винахідницької та конструктивної діяльності.
Методика Ейдеміллера Е.Г і Юстикцкис В.В. «Аналіз сімейних взаємин» (АСВ) за першими 11 шкалами	- Гіперпротекція; - Гіпопротекція; - Потурання; - Ігнорування потреб дитини; - Надмірність вимог\обовязків дитини; - Недостатність вимог\обовязків дитини; - Надмірність вимог\заборон;	- Виявлення рівня протекції батьків (гіперпротекція (надмірна) та гіпопротекція (недостатня)). - Виявлення рівня націленості батьків на задоволення потреб дитини як матеріально-побутових так і духовних. - Виявлення кількості та якості вимог до дитини в сім'ї, - Оцінка рівня строгості покарань дитини за невиконання вимог. Виявлення нестійкості стилю виховання.

Таблиця 2.1 (продовження)

Авторська анкета для батьків	- Недостатність вимог\заборон; - Строгість санкцій (покарань) за порушення вимог дитиною; - Мінімальність санкцій; Нестійкість стилю виховання. - Ставлення до виховання - Ставлення до дитини - Наявність інших дітей - Зацікавленість в розвитку навичок виховання - Наявність розбіжностей у вихованні - Впевненість батьків у творчих здібностях дитини - Віра у творчі здібності дитини - Наявність творчих людей у родині - Наявність хобі	- Виявлення ставлення батьків до дитини - Виявлення обізнаності батьків у питаннях виховання - Виявлення схильностей до творчості у сімї.

Скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту креативности П. Торранса являє собою завдання «Закінчи малюнок».

Завдання «Закінчи малюнок» являє собою другий субтест фігурної батареї тестів творчого мислення П. Торранса.

Тест може бути використаний для дослідження творчої обдарованості дітей, починаючи з дошкільного віку (5-6 років) і до випускних класів школи (17-18 років). Відповіді на завдання цих тестів досліджувані повинні дати у вигляді малюнків і підписів до них. Якщо діти не вміють писати або пишуть дуже повільно, експериментатор або його асистенти повинні допомогти їм підписати малюнки. При цьому необхідно в точності додержуватися задуму дитини.

Підготовка до тестування. Перед пред'явленням тесту психолог повинен повністю прочитати інструкцію й ретельно продумати всі аспекти роботи. Тести не допускають ніяких змін і доповнень, тому що це міняє надійність і валідність тестових показників.

Необхідно уникати вживання слів «тест», «іспит», «перевірка» у всіх поясненнях й інструкціях. Якщо виникає необхідність, то рекомендується вживати слова: вправи, малюнки, картинки й т.д. Під час тестування неприпустиме створення тривожної й напруженої обстановки іспиту, перевірки, суперництва. Навпаки, варто прагнути до створення дружелюбної й спокійної атмосфери теплоти, затишку, довіри, заохочення уяви й допитливості дітей, стимулювання пошуку альтернативних відповідей. Тестування повинне проходити у вигляді захоплюючої гри. Це дуже важливо для досягнення надійних й об'єктивних результатів.

Необхідно забезпечити всіх учнів тестовими завданнями, олівцями або ручками. Все зайве повинне бути прибране. Психологу необхідно мати інструкцію, зразок тесту, а також годинник або секундомір.

Не слід проводити одночасне тестування у великих групах учнів. Оптимальний розмір групи - це 15-35 осіб, тобто не більше одного класу.

Для молодших дітей розмір груп варто зменшити до 5-10 чоловік, а для дошкільників переважно проводити індивідуальне тестування. При тестуванні дитина повинна сидіти за столом один або з психологом.

Час виконання тесту - 10 хвилин. Разом з підготовкою, читанням інструкцій, роздачею аркушів і т.д. для тестування необхідно відвести 15-20 хвилин. [30]

Методика Ейдеміллера Е.Г. і Юстицкис В.В. "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) дозволяє визначити, яким чином батьки виховують дитину в сім'ї. Для цього вимірюється 11 шкал, що відносяться до порушень процесу виховання: гіцперпротекція, гіпопротекція, потурання, ігнорування потреб дитини, надмірність вимог-обов'язків дитини, недостатність вимог-обов'язків дитини, надмірність вимог-заборон, недостатність вимог-заборон до дитини, строгість санкцій (покарань ) за порушення вимог дитиною, мінімальність санкцій, нестійкість стилю виховання.

Тест призначений для батьків. Існує 2 варіанти тесту в залежності від віку дітей цих батьків:

Опитувальник для батьків дітей у віці 3-10 років;

Опитувальник для батьків підлітків у віці від 11 років до 21 року.

Відомо, що в сім'ї можуть бути представлені одночасно кілька стилів ставлення до дитини: батько, мати, бабусі і дідусі можуть конфліктувати один з одним, відстоюючи кожен свій стиль, і т.д. Крім стилів відносин, звернених безпосередньо до дитини, на його виховання надає безумовне вплив стиль взаємин дорослих членів сім'ї.

Визначити тип виховного процесу допомагають характерні особливості, виявлені Є.Г. Ейдеміллером : рівень протекції - міра зайнятості батьків вихованням, оцінка того, скільки сил, часу, уваги приділяють батьки дитині; повнота задоволення потреб (матеріально-побутових і духовних); ступінь пред'явлення вимог - кількість і якість обов'язків дитини; ступінь заборон - міра самостійності дитини, можливість самому вибирати спосіб поведінки; строгість санкцій - прихильність батьків до покарань як до прийому виховання; стійкість стилю виховання - вираженість коливань, різкості зміни прийомів виховання.

Гіперпротекція (шкала Г +). При гіперпротекції батьки приділяють дитині вкрай багато часу, сил і уваги, і її виховання стає центральною справою їхнього життя.

Гіпопротекція (шкала Г-). Ситуація, при якій дитина виявляється на периферії уваги батьків, до неї «не доходять руки», батьку «не до неї». Дитина часто випадає у них з очей. За неї беруться лише час від часу, коли трапляється щось серйозне.

Ступінь задоволення потреб дитини (шкали У + і У-) мова йде про те, якою мірою діяльність батьків націлена на задоволення потреб дитини, як матеріально-побутових (у харчуванні, одязі, предметах розваги), так і духовних - насамперед у спілкуванні з батьками, в їх любові та увазі. Дана риса сімейного виховання принципово відрізняється від рівня протекції, оскільки характеризує не міру зайнятості батьків вихованням дитини, а ступінь задоволення її потреб. Так зване «спартанське виховання» є прикладом високого рівня протекції (оскільки батько багато займається вихованням) і низького рівня задоволення потреб дитини. В ступеня задоволення потреб можливі два відхилення.

Потурання (шкала У +). Про потурання ми говоримо в тих випадках, коли батьки прагнуть до максимального й некритичного задоволення будь-яких потреб дитини. Вони «балують» її. Будь-яке її бажання - для них закон. Пояснюючи необхідність такого виховання, батьки приводять аргументи, які є типовою раціоналізацією, - «слабкість дитини», її винятковість. При потуранні батьки несвідомо проектують на дітей свої раніше не задоволені потреби і шукають способи замісного задоволення їх за рахунок виховних дій. Ігнорування потреб дитини (шкала У-). Даний стиль виховання характеризується недостатнім прагненням батьків до задоволення потреб дитини. Частіше страждають при цьому духовні потреби, особливо потреба в емоційному контакті, спілкуванні з батьком.

Кількість і якість вимог до дитини в сім'ї (шкали Т +, Т- і З +, З-)

Вимоги до дитини - невід'ємна частина виховного процесу. Вони виступають, по-перше, у вигляді обов'язків дитини, тобто в тих завданнях, які вона виконує, - навчання, догляд за собою, участь в організації побуту, допомога іншим членам родини. По-друге, це вимоги-заборони, що встановлюють, чого дитина не повинна робити. Нарешті, невиконання вимог дитиною може спричинити застосування санкцій з боку батьків - від м'якого засудження до суворих покарань. Форми порушень системи вимог до дитини різні, тому висловлювання батьків, що відображають їх, представлені в цілому ряді шкал: Т +, Т-; З +, З-; С +, С-.

Вимоги-обов'язки - це перелік повсякденних обов'язків дитини по відношенню до себе і по відношенню до інших членів сім'ї.

Надмірність вимог-обов'язків (шкала Т +). Саме ця якість лежить в основі типу негармонійного виховання «підвищена моральна відповідальність». Вимоги до дитини в цьому випадку дуже великі, непомірні, не відповідають її можливостям і не тільки не сприяють повноцінному розвитку її особистості, але, навпаки, представляють ризик психотравматизації.

Недостатність вимог-обов'язків дитини (шкала Т-). У цьому випадку дитина має мінімальну кількість обов'язків у родині. Дана особливість виховання проявляється у висловлюваннях батьків про те, як важко залучити дитину до якої-небудь справи по дому.

Вимоги-заборони, тобто вказівки на те, що дитині не можна робити, визначають насамперед ступінь її самостійності, можливість самїй вибирати спосіб поведінки. І тут можливі два ступені відхилення: надмірність і недостатність вимог-заборон.

Надмірність вимог-заборон (шкала З +). Такий підхід може лежати в основі типу негармонічного виховання - «домінуюча гіперпротекція». У цій ситуації дитині «все можна». Їй пред'являється величезна кількість вимог, що обмежують її свободу і самостійність. У вольових дітей таке виховання форсує реакції опозиції і емансипації, у менш вольових зумовлює розвиток рис сензитивної і тривожно-недовірливої (психастенической) акцентуаціі. Недостатність вимог-заборон до дитини (шкала З-). У цьому випадку дитині «все можна». Навіть якщо й існують будь-які заборони, дитина легко їх порушує, знаючи, що їй за це нічого не буде. Вона сама визначає коло своїх друзів, час їжі, прогулянок, свої заняття. Вона ні за що не звітує перед батьками. Батьки при цьому не хочуть, або не можуть встановити які-небудь рамки в поведінці дитини. Дане виховання стимулює розвиток гіпертимного типу особистості .

Строгість санкцій (покарань) за порушення вимог дитиною (шкали С + і С-)

Надмірність санкцій (шкала С +) (тип виховання «жорстке поводження»). Для батьків характерні прихильність до застосування суворих покараннь, надмірне реагування навіть на незначні порушення поведінки.

Мінімальність санкцій (шкала С-). Ці батьки вважають за краще обходитися або зовсім без покарань, або застосовують їх украй рідко. Вони сподіваються на заохочення, сумніваються в результативності будь-яких покарань.

Нестійкість стилю виховання (шкала Н)

Під таким вихованням ми розуміємо різку зміну стилю прийомів, що представляють собою перехід від дуже суворого до ліберального і потім, навпаки, перехід від значної уваги до дитини до емоційного відкидання його батьками. Нестійкість стилю виховання, на думку К.Леонгарда, сприяє формуванню таких рис характеру, як впертість, схильність протистояти будь-якому авторитету, і є частою ситуацією в сім'ях дітей і підлітків з відхиленнями характеру. [32, 34]

Також було складено авторську анкету для батьків, вона направлена на те що дізнатись наскільки батьки обізнані у питаннях виховання, як діти проводять свій вільний час чи є у сімї творчі люди як це впливає на рівень розвитку творчості дітей. Анкета представлена нижче.

Анкета для батьків

1. ПІБ

2. Ім'я дитини,

Вік

3. Чи є ще діти в сім'ї? (якщо так то вкажіть вік, стать)

4. Чи ознайомлювались ви до народження дитини з певною літературою по вихованню дітей?

5. Чи стежите ви за статтями в журналах, телепередачах та ін. з питань виховання дітей?

6. Хто у вашій сім'ї займається вихованням дитини?

7. Як ви проводите з дитиною час, оберіть:

Ігри вдома

Ігри на свіжому повітрі

Телевізор

Комп'ютер

Творчість

8. Чи виникають у вас розбіжності з чоловіком в питаннях виховання?

9. Чи вважаєте ви що у вашої дитини є творчі здібності? Які саме?

вкажіть….___________

10. Чи любить ваша дитина Фантазувати? Які теми її фантазій?

(вкажіть….___________)

11. Чи придумує дитина власні ігри та розваги? Які __________

12. Чи використовує ваша дитина речі не за призначенням?

13. Чи є у вашій родині творчі люди? Чим саме вони займаються?

14. Яка ваша професія? __________

15. Ви маєте хобі? Яке (вкажіть ____________)

2.2 Результати виявлення рівня розвитку творчості та особливостей батьківського виховання дітей молодшого шкільного віку

Провівши дослідження за методикою діагностики творчості молодших школярів було виявлено, що у 62.5 % дітей рівень розвитку творчості в межах норми, у 16.6 % - нижче норми, у 12.5% досліджуваних - середній рівень та лише у 8.3% дітей високий рівень розвитку творчості. (див. рис. 2.1)

Рис. 2.1 Рівень розвитку творчості у дітей молодшого шкільного віку за методикою Торранса

У середньому за методикою Торренса учні набрали 50, 75 балів, що свідчить про середній рівень творчості у класі. Виняток становлять кілька учнів (8,3 %.).

Аналізуючи результати кожного показника методики Торренса нами було виявлено (рис 2.2).

Рис 2.2 Середні показники за шкалами методики Е. Торренса

Отже, як ми бачимо на графіку, то за шкалою оригінальності у досліджуваних середній бал 14, 7 - цей показник характеризує здатність висувати ідеї, що відрізняються від очевидних, загальновідомих, загальноприйнятих, банальних чи твердо встановлених, оригінальність рішень передбачає здатність уникати легких, очевидних і нецікавих відповідей.

За шкалою розробленості 13, 4 бали - показник розробленості відповідей відображає як би інший тип швидкості мислення і в певних ситуаціях може бути як перевагою, так і обмеженням, залежно від того, як це якість проявляється, високі значення цього показника характерні для учнів з високою успішністю, здатних до винахідницької та конструктивної діяльності, низькі - для відстаючих, недисциплінованих і недбайливих учнів.

За шкалою гнучкості - 12, 2 бали - цей показник оцінює розмаїття ідей і стратегій, здатність переходити від одного аспекту до іншого, якщо випробуваний має низький показник гнучкості, то це свідчить про ригідність його мислення, низький рівень інформованості, обмеженості інтелектуального потенціалу і (або) низької мотивації.

За шкалою швидкості середній показник 9,7 - дуже високе значення для даної шкали, майже усі досліджувані дуже швидко справилися із задачею.

Далі нами проводився аналіз тестування за методикою Ейдеміллера Е.Г. і Юстицкис В.В. "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) за першими 11 шкалами, що відносяться до типів ставлення до дитини: порушень процесу виховання: гіцерпротекція, гіпопротекція, потурання, ігнорування потреб дитини, надмірність вимог-обов'язків дитини, недостатність вимог-обов'язків дитини, надмірність вимог-заборон, недостатність вимог-заборон до дитини, строгість санкцій (покарань ) за порушення вимог дитиною, мінімальність санкцій, нестійкість стилю виховання.

«Г+» - гіперпротекція, «Г-» - гіпопротекція, «У+» - потурання, «У-» - ігнорування потреб дитини, «Т+» - надмірність вимог-обов'язків дитини, «Т-» - недостатність вимог-обов'язків дитини, «З+» - надмірність вимог-заборон, «З-» - недостатність вимог-заборон до дитини, «С+» - строгість санкцій (покарань ) за порушення вимог дитиною, «С-» - мінімальність санкцій, «Н» - нестійкість стилю виховання.

Рис 2.3 Результати за методикою Ейдеміллера Е.Г. і Юстицкис В.В. "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) у відсотковому відношенні

Провівши дослідження за методикою аналізу сімейних взаємовідносин було виявлено, що:

75% батьків притаманно (Т-) - недостатність вимог\обовязків до дитини, у цьому випадку дитина має мінімальну кількість обов'язків у родині;

62,5 % (З-) - недостатність вимог\заборон, у цьому випадку можна сказати, що дитині «все можна»;

62, 5% (Г+) - гіперпротекція, при гіперпротекції батьки приділяють дитині вкрай багато часу, сил і уваги, і її виховання стає центральною справою їх життя;

54, 1% (У+) - потурання - батьки прагнуть до максимального й некритичного задоволення будь-яких потреб дитини, будь-яке її бажання для них - закон;

50% (С-) - мінімальність санкцій - ці батьки вважають за краще обходитися або зовсім без покарань або застосовувати їх украй рідко, вони сподіваються на заохочення, сумніваються в результативності покарань;

37,5 % (С+) - надмірність санкцій, для батьків характерні прихильність до застосування суворих покарань, надмірне реагування навіть на незначні порушення поведінки;

33, 3 % (У-) - ігнорування потреб дитини - недостатнє прагнення батьків до задоволення потреб дитини;

33, 3 % (Г-) - гіпопротекція - ситуація, коли дитина виявляється на периферії уваги батьків та до неї «не доходять руки»;

29, 1 % (З+) - надмірність вимог\заборон - до дитини пред'являється величезна кількість вимог, що обмежують її свободу і самостійність;

25% (Т+) - надмірність вимог\обовязків, «підвищена моральна відповідальність» вимоги до дитини дуже великі, непомірні, не відповідають її можливостям;

8,3% (Н) - нестійкість стилю виховання - таким батькам притаманна різка зміна стилю виховання, представляє собою перехід від дуже суворого до ліберального та навпаки.

За результатами авторської анкети у 20,8% досліджуваних у родині є ще діти; 58, 3% батьків ознайомлювались до народження дитини з певною літературою по вихованню дітей та 45, 8% стежать і надалі за статтями в журналах, телепередачах та ін. з питань виховання; в усіх випадках вихованням займаються жінки, у 20, 8% виникають розбіжності з чоловіком щодо виховання; 37, 5 % матерів вважають, що у їх дітей є творчі здібності; 54, 2% впевнені, що її дитина любить фантазувати; 45, 8 % відповіли ствердно на питання, що дитина вигадує власні ігри та розваги; 45, 8 % дітей притаманно використовувати речі не за призначенням; в 25% у родинах є ще творчі люди та в 50% обстежувані мають хобі. Щодо проведення вільного часу з дитиною, то 45, 8% досліджуваних обрали комп'ютер; 37, 5 % - на свіжому повітрі; 25% - ігри вдома; 20,8% - творчість; 8,3% - телевізор.

2.3 Результати виявлення особливостей впливу батьківського виховання на становлення творчості дітей молодшого шкільного віку

Для виявлення впливу сімейного стилю виховання на розвиток творчих здібностей молодшого школяра було проведене статистичне дослідження, для перевірки значимості зв'язку між шкалами тестів Торранса, методики «Аналізу сімейних взаємовідносин» Ейдеміллера та авторської анкети було використано ранговий аналіз rs Спірмана (таб. 2.2).

Таблиця 2.2. Коефіцієнти рангової кореляції міри вираженості взаємозв'язку рівня розвитку творчості та типів ставлення до дитини

Достовірність коефіцієнта кореляції *- р?0,05; **-р?0,01

Аналізуючи отримані дані, можемо виділити шкали, в яких виявилася значима кореляція з показниками, а саме кореляція з методикою Ейдеміллера Е.Г. і Юстицкис В.В. "Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) : 

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою Гіперпротекції (Г+) (R=-0,555 (p?0,01)). Тобто, можна сказати про те, що зі збільшенням гіперпротекції знижується загальний рівень творчості.

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою Потурання (У+) (R=-0,473 (p?0,05)). Зі збільшенням потурання, коли батьки прагнуть до максимального й некритичного задоволення потреб дитини знижується загальна творчість. Саме у нашій групі досліджуваних. Простежується прямо пропорційний зв'язок зі шкалою Ігнорування потреб (У-) (R=0,488 (p?0,05)) коли стиль виховання характеризується недостатнім прагненням батьків до задоволення потреб дитини, то рівень загальної творчості зростає.

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою Надмірності вимог\обовязків (Т+) (R=-0,628 (p?0,01)). Зі збільшенням надмірності вимог знижується загальний рівень творчості та навпаки (R=0,600 (p?0,01)) зі зменшенням вимог до дитини зростає рівень її загальної творчості.

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою Нестійкості стилю виховання (Н) (R=0,481 (p?0,05)), тобто, під таким вихованням ми розуміємо різку зміну стилю прийомів, що представляють собою перехід від дуже суворого до ліберального стилю, перехід від значної уваги до дитини до емоційного відкидання його батьками. Отже, зі зростанням нестійкості виховання зростає загальний рівень творчих здібностей.

Кореляція з показниками авторської анкети

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою Впевненості батьків у творчих здібностях дитини (R=0,530 (p?0,01)). Чим впевненіші батьки у творчих здібностях дітей, тим вищий рівень загальної творчості дитини.

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою Віри батьків у творчі здібності дитини (R=0,648 (p?0,01)). Зі зростанням віри батьків у творчі здібності своїх дітей, у дітей підвищується загальний рівень творчості.

Шкала загальної творчості корелює зі шкалою наявності творчих людей у родині (R=0,648 (p?0,01)). Тобто, можна сказати про те, якщо у родині є творчі люди, то більша вірогідність того, що у дитини буде високий рівень творчих здібностей.



Висновок до ІІ розділу

У другому розділі ми провели експериментальне дослідження та практичним шляхом виявили роль батьків у становленні творчості молодших школярів, а саме, як стилі сімейного виховання та ставлення батьків до дитини впливають на розвиток творчих здібностей. Нами було використано скорочений варіант тесту П. Торренса, методика Ейдеміллера Е. Г і Юсткисцкис В.В. «Аналіз сімейних взаємовідносин» (перші 11 шкал) та авторську анкету для батьків та для перевірки значимості зв'язку між шкалами тестів було використано ранговий аналіз rs Спірмана.

Було виявлено значиму кореляцію з показниками шкали загальної творчості та шкалою гіперпротекції (Г+), потурання (У+) та ігнорування потреб дитини (У-), надмірності вимг\обовязків (Т+) та недостатності вимог (Т-), нестійкістю стилю виховання (Н), впевненісю батьків у творчих здібностях, віри батьків у творчі здібності дитини, наявністю творчих людей у родині.

А саме, що зі збільшенням гіперпротекції , потурання, надмірності вимог, знижується загальний рівень творчості та зі збільшенням надмірності вимог знижується рівень розвитку творчості. А за результатами кореляції з авторською методикою виявилось, що чим впевненіші батьки у творчих здібностях дітей, тим вищий рівень загальної творчості

Зі зростанням віри батьків у творчі здібності своїх дітей, у дітей підвищується загальний рівень творчості Та якщо у родині є творчі люди, то більша вірогідність того, що у дитини буде високий рівень творчих здібностей.



Розділ III. Психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку

3.1 Особливості розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку

Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу в шкільному навчальному закладі може здійснюватись у співпраці з усіма суб'єктами навчально-виховного процесу: дітьми, батьками, педагогами та, у разі необхідності, суміжними спеціалістами (дефектологами, медиками тощо).

Психологічний супровід розвитку дитини у шкільному навчальному закладі - це система професійної діяльності психолога, спрямована на створення соціально-психологічних умов для збереження і зміцнення здоров'я, успішного навчання і психологічного розвитку дитини в ситуаціях взаємодії з однолітками і дорослими в дошкільному навчальному закладі. Педагоги і батьки - активні учасники цього процесу. Вихователь використовує рекомендації психолога, здійснює педагогічний супровід розвитку дитини, а батьки підтримують дитину, забезпечуючи їй емоційний комфорт, захист, любов і тепло.

Професійність і ефективність психологічного супроводу дитини залежить від організації роботи шкільного закладу, використання інноваційних технологій, створення чіткої організації роботи психологічної служби в дошкільному закладі, відпрацювання моделі супроводу дитини у співпраці практичного психолога, вихователів і батьків. [20]

Психологічною передумовою створення цілісної системи супроводу є довірливі, проникнуті взаємоповагою й взаєморозумінням відносини між адміністрацією, вихователями, батьками, вихованцями і практичним психологом.

Етапи залучення вихователів і батьків до системи психологічного супроводу повинні здійснюватися поступово:

1) руйнування усталених поглядів;

2) набуття необхідної психолого-педагогічної компетентності;

3) опанування системою супроводу, усвідомлення своєї ролі в ній та практична реалізація заходів.

За М. Р. Бітяновою в основі психологічного супроводу освітнього процесу лежить єдність чотирьох функцій:

1) діагностика сутності виникаючої проблеми;

2) інформація про сутність проблеми і шляхи її вирішення;

3) консультування на етапі прийняття рішення і вироблення плану подолання проблеми;

4) первинна допомога на етапі реалізації плану подолання проблеми [8].

Діяльність практичного психолога в рамках психологічного супроводу потребує:

- здійснення спільно з педагогами аналізу освітнього середовища з погляду тих можливостей, які воно пред'являє до психологічних можливостей і рівня розвитку дитини;

- визначення психологічних критеріїв ефективного навчання і розвитку дошкільників;

- розроблення і реалізації заходів, які сприяють успішному розвиткові дітей. [14, 20].

Основними напрямами діяльності практичного психолога шкільного навчального закладу, які забезпечують вирішення завдань психологічного супроводу розвитку дитини, є діагностична, просвітницка, консультативна та корекційно-розвивальна діяльність.

3.2 Програма психологічного супроводу і розвитку творчості

Метою психологічного супроводу є створення оптимальних умов, необхідних для повноцінного розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку. При складанні програми розвитку ми використовували методичні посібники О.М. Дьяченко, Венгер В., Поу Р., Кравцова Є. Е та інших авторів, дотримуючись таких принципів: 

формувати у дітей необхідні для цього мовні і розумові навички; 

нові поняття повинні вводитися тільки в знайомому утриманні; 

зміст розвиваючих технік має орієнтуватися на особистість дитини та її взаємодія з іншими дітьми; 

в центрі уваги має бути оволодіння змістом поняття; 

вчити дитину шукати рішення, враховуючи насамперед можливі наслідки, а не абсолютні переваги; 

стимулювати дітей до висловлення власних ідей з приводу розв'язуваної проблеми. 

Завдання психолого-педагогічного супроводу.

· попередження виникнення проблем розвитку дитини;

· допомога (сприяння) дитині у розвитку творчості;

· психологічне забезпечення освітніх програм;

· розвиток психолого-педагогічної компетентності ( психологічної культури) учнів, батьків, педагогів.

Дана програма розрахована на 15 годин і складається з чотирьох послідовних циклів, кожен з яких переслідує певну мету. Заняття проводяться як у приміщенні, так і на свіжому повітрі і включають найрізноманітніші форми роботи: вправи, завдання, екскурсії, вікторини, тренінги та ін 

Перший цикл занять розрахований на розвиток відтворює уяви. Відтворює уява відіграє важливу роль в житті людини, воно дозволяє людям обмінюватися досвідом, без чого немислима життя в суспільстві. Воно допомагає кожному з нас опанувати досвідом, знаннями та досягненнями інших людей. 

Як вже зазначалося, уява - це самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних продуктах діяльності. 

Образи створюються без опори на готове опис чи умовне зображення. 

Другий цикл - розвиток уяви. Уява дозволяє, минувши ланцюжок висновків, доказів, як би побачити щось зовсім нове. Зазвичай, коли говорять про уяві, найчастіше мають на увазі саме творчу уяву. Воно тісно пов'язане з творчим мисленням, але відрізняється від нього тим, що діє не за допомогою понять і міркувань, а за допомогою образів. Людина не міркує, а подумки бачить те, чого раніше не бачив і не знав, бачить яскраво, образно, в усіх деталях. 

Перший і другий цикли програми є підготовчими. Вони дозволяють психологу отримати загальне уявлення про ступінь розвитку уяви групи і підготувативідповідний грунт для переходу до більш складних завдань. 

Третій цикл - це проведення психологічних тестів, що виявляють рівень розвитку творчості кожної дитини з групи, його індивідуальної здатності до пошуку нетривіальних (творчих) рішень. З урахуванням того, що всі тести третього етапу припускають індивідуальну роботу психолога з кожною дитиною з групи, а час, відведений для реалізації програми, обмежена, можна запропонувати батькам протестувати дітей вдома, після чого представити психологу отримані результати. 

Четвертий, завершальний цикл являє собою тренінг. Всі заходи цього етапу передбачають рівноцінне участь в них групи дітей і не носять характеру суперництва. Основне завдання останнього етапу - колективні фантазія і творчість. [25, 20].

Психологічні розвиваючі вправи та ігри для розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку.

За допомогою спеціальних вправ і прийомів можна розвивати творчість. У психології пізнавальних процесів не вироблено єдиного способу розвитку творчості. У кожному з пропонованих способів, авторами підкреслюються ті сторони, які, на їх думку, є найбільш яскравими і важливими рисами уяви, що відрізняють її від інших психічних процесів.

Дитяче малювання викликає інтерес численних дослідників. Представники різних наук підходять до вивчення дитячого малюнка з різних боків. Психологи через дитяче малювання шукають можливість проникнути в своєрідний внутрішній світ дитини. Педагоги шукають оптимальні шляхи навчання, сприяючі всебічному розвитку дітей. [2]

Уява і фантазія - це найважливіша сторона життя дитини. Засвоїти яку-небудь програму без уяви неможливо. Вона є вищою і необхіднішою здатністю людини. Разом з тим саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, то в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом із зменшенням здатності фантазувати у дітей збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, до творчої діяльності. Для того, щоб розвивати творчу уяву у дітей, необхідна особлива організація образотворчої діяльності. [20]

Діти малюють те, про що думають, що привертає їх увагу, вкладають в те, що відображає своє відношення до нього, живуть в малюнку. Малювання - це не тільки забава, але і творча праця. Так що ж це таке "образотворча діяльність", або, іншими словами, малювання? Перш за все - одне з перших і найбільш доступних засобів самовираження дитини. При цьому в роботу включаються зорові, рухові, мускульно-тактильні аналізатори. У образотворчій діяльності виявляється своєрідність багатьох сторін дитячої психіки. Малювання допомагає нам краще і більше дізнатися про дитину, дає можливість отримати матеріал, що розкриває особливості мислення, уяви, емоційно-вольової сфери. Не говорячи вже про те, яку користь приносять заняття малюванням, розвиваючи пам'ять і увагу, мову і дрібну моторику, привчаючи дитину думати і аналізувати, порівнювати і порівнювати, складати і уявляти.

Значний стрибок в розвитку, як самої дитини, так і малювання, відбувається в дошкільному та молодшому шкільному віці. Під впливом дорослих з'являються зображення будинків, дерев, квітів, машин. Дитина долає шаблони і починає малювати те, що їй цікаво. Все, що тільки вона здатна уявити, представити в своїй уяві, дитина намагається намалювати. У багатьох спостерігається інтерес до фантастичного світу, вони малюють чарівників, принцес, фей, чаклунів т.п. [7]

Діти малюють і те, що відбувається в реальному житті дорослих. Малювання, як і гра, допомагає дитині освоїти його соціальне оточення, світ, в якому вона живе.

За методикою домальовування контурних зображень частин предметів (наприклад, зламаної гілки, осколка розбитої вази тощо) або простої геометричної фігури (кола, квадрата, трикутника) можна вивчити особливості розвитку у дітей уяви (О. Дяченко), визначивши тип розв'язування завдання - домалювати, щоб у результаті отримати картину. [11]. творчість батьківський виховання дитина

Всі необхідні якості творчості виникають не спонтанно, а при умові систематичного впливу з боку дорослих. Вплив повинен збагачувати і уточнювати сприйняття і представлення дитини про навколишній світ, а не зводитися до "нав'язування" їй готових тем. Дитині потрібно допомагати знайомитися з дійсністю, щоб її зображати, розвивати здатність оперувати образами, щоб створювати на їх основі нові. Важливо формувати у дітей пізнавальні інтереси. [7]

Тренінг спрямований на розвиток творчості дітей молодшого шкільного віку

Мета: розвивати творчі здібності, фантазію та уяву; удосконалювати вміння знаходити нові нестандартні (креативні) вирішення завдань; формувати комунікативну, творчу, соціальну компетентність, виховувати взаємодопомогу, дружелюбність.

Завдання: усвідомлювати та долати бар'єри для прояву та розвитку творчого мислення, формувати навички і вміння управління творчим процесом.

Пропоновані ігрові вправи спрямовані на розвиток і активізацію креативності - системи творчих здібностей.

Завдання цих вправ - навчити дитину продуктивно діяти в ситуаціях новизни і невизначеності, спираючись на свій творчий потенціал; приймати адекватні рішення.

Вид (форма): тренінг.

Обладнання: сюжетні картинки, олівці, альбом, зошит, ручка.

Уява і фантазія - одна з найважливіших сторін нашого життя. Страшно уявити, що було б, якби людина не володіла фантазією. Світ втратив би майже всіх наукових відкриттів, безліч творів мистецтва, діти не почули б казок і не змогли б грати в багато ігор. А чи можна засвоїти шкільну програму без уяви? Адже будь-яке навчання пов'язано з необхідністю щось уявити, оперувати абстрактними образами і поняттями. Все це неможливо зробити без уяви чи фантазії.

Кажуть: "Без уяви немає міркування".

Як розвивати у дітей фантазію та уяву?

Є три закони розвитку творчої уяви:

1. Творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від багатства і різноманітності колишнього особистого досвіду людини. Треба допомагати дитині накопичувати досвід, образи і знання (ерудицію), якщо ми хочемо, щоб вона була творчою людиною.

2. Можна уявити те, що сам не бачив, але про що чув чи читав, тобто можна фантазувати на основі чужого досвіду. Наприклад, можна собі уявити землетрус або цунамі, хоча цього ніколи не бачив. Без тренування це важко, але можливо.

3. Зміст уявних предметів чи явищ залежить від наших почуттів у момент фантазування. І навпаки, предмет фантазії впливає на наші почуття. Почуття, як і думка, рухають творчістю.

Способи розвитку фантазії та уяви.

1. Сформувати мотивацію!

2. Переконати, що фантазувати не соромно, а дуже престижно і корисно особисто дитині. Цього вони поки не розуміють. Потрібна гра і яскраві емоції. Логіка у дітей ще не сильна.

3. Фантазування повинно бути цікавим. Тоді, отримуючи задоволення, дитина швидше опанує вмінням фантазувати, а потім умінням уявляти, а потім і раціонально мислити.

4. Закохати дітей у себе. На цій "хвилі любові" вони більше вам довіряють і слухаються.

5. Власним прикладом. У ранньому дитинстві малюки копіюють поведінку дорослих. Ви ж авторитет для дитини.

6. Читати, обговорювати й аналізувати літературу по фантастиці:

§ в 2-6 років - казки, фантастичні оповідання;

§ в 7-14років - пригодницькі фантастичні романи;

§ в юності і в зрілі роки - добротна науково-фантастична література.

7. Стимулювати фантазію питаннями. Наприклад: "А що станеться, якщо в тебе виростуть крила? Куди б ти полетів?"

8. Ставити дітей у скрутні ситуації. Нехай самі думають і знаходять вихід. Ось, наприклад, класична задача: діти потрапили на безлюдний острів, як вижити?

9. "Підкидати" дітям цікаві сюжети і просити їх складати за ним оповідання, казки, історії.

10. Знання прийомів фантазування підводить дітей до оволодіння "дорослими" прийомами вирішення винахідницьких задач.

1. Збільшення - зменшення.

Цей найпростіший прийом, він широко використовується в казках, билинах, у фантастиці. Наприклад, Дюймовочка, Хлопчик-мізинчик, Гулівер, ліліпути. Збільшувати і зменшувати можна практично все: геометричні розміри, вагу, зріст, багатство, відстані, швидкості.

1.1. Дитині говорять: "Ось тобі чарівна паличка, вона може збільшувати або зменшувати все, що ти захочеш. Що б ти хотів збільшити, а що зменшити?"

- Хотів би зменшити уроки, а збільшити мій вільний час.

- Хотіла б зменшити домашні завдання.

- Хочу збільшити цукерку до розміру холодильника, щоб можна було відрізати шматки ножем.

- Хочу збільшити краплі дощу до розмірів кавуна.

2. Придумати

2.1. Придумайте органи чуття, яких немає у людини, але могли б бути.

Наприклад, не погано б відчувати наявність радіації, щоб від неї вберегтися. Взагалі-то кажучи, ми її відчуваємо, коли хворіємо променевою хворобою.

Не погано б відчувати нітрати та інші забруднення. Є чудове і рідкісне почуття - це почуття міри, не у всіх воно є.

Не погано б відчувати, коли робиш помилку і коли насувається небезпека (фігурально кажучи - червона лампочка спалахувала б в цьому випадку).

2.2. Зробіть "розмітку" людей кольором по їх моральним якостям.

Наприклад, всі чесні люди стали рожевими, всі безчесні фіолетовими, а злі синіми. Чим більше людина зробила зла, тим темніший колір. Опишіть, що буде зі світом?

3. Оживи малюнок.

Ви отримали чудовий дар, все що ви намалюєте - оживає! Що б ви намалювали?

Великих людей? Вимираючих тварин?

Нових тварин і рослин?

4. Перетворення людини в будь-який об'єкт.

Людина перетворюється на іншу людину, в тварину (птахів, звірів, комах, риб), в рослини (в дуб, троянду ), в об'єкти неживої природи (каміння, вітер, олівець). Це багатющий матеріал для нових казок.

Але найголовніше в цьому прийомі - вміння перевтілитися і подивитися на світ його очима.

Завдання.

Запропонуйте не менше 5 прикладів перетворення людини, наприклад в казках.

5. Додання об'єктам неживої природи здібностей і якостей живих істот.

А саме: здатності рухатися, думати, відчувати, дихати, рости, радіти, жартувати, посміхатися.

- Хлопчик сидить верхи на палиці і уявляє її конем, а себе вершником.

- У яку живу істоту ти б перетворив повітряну кульку?

Завдання.

Придумайте не менше 5 прикладів подібних перетворень.

6. Зміна звичних відносин між героями казок.

Нагадаємо такі ситуації: щука співає колискову, хоробрий заєць; боягузливий лев.

Завдання.

Придумайте казку з таким неймовірним сюжетом: Лисиця стала простакуватою в лісі, і всі звірі її обманюють.

7. Дайте нову назву картині.

Дитині показують багато сюжетних картинок, листівок або репродукцій відомих художників і просять дати їм нові назви. Порівняйте, хто назвав краще: дитина або художник. Підставою для назви може бути сюжет, настрій…

Завдання.

Наведіть 5 нових назв відомих картин.

8. Фантастичне об'єднання.

Фантастичну ідею можна отримати поєднанням властивостей або частин двох, трьох об'єктів. Наприклад, риба + людина = русалка, кінь + людина = кентавр. Хто такі сирени? Одна і та ж пара об'єктів може дати різні ідеї Завдання.

Запропонуйте 5 прикладів поєднання несподіваних якостей різних реальних істот.

9. Як мені пощастило.

Як мені пощастило, - каже соняшник, - я схожий на сонце.

Як мені пощастило, - каже картопля, - я годую людей.

Як мені пощастило, - каже береза, - з мене роблять ароматні віники.

Завдання.

Придумайте 5 варіантів такої гри.

10. Прийом прискорення - уповільнення.

Прискорювати або сповільнювати можна швидкість протікання будь-яких процесів. Щоб направити фантазію в цьому напрямку, задають питання типу: "Що буде, якщо?", "Що відбудеться, якщо?".

- Що буде, якщо Земля стане обертатися в 24 рази швидше? Доба буде тривати 1 годину. За 1 годину треба встигнути поспати, поснідати, сходити в школу (на 15 хв), пообідати, зробити уроки (за 3-4 хв), погуляти, повечеряти.

- Що буде, якщо пори року триватимуть по 100 років? (Тоді б люди, що народилися на початку зими, ніколи б не побачили зеленої трави, квітів, розливу річок)

Завдання. Запропонуйте три-чотири сюжети, пов'язані із зазначеним прийомом.

11. Машина часу.

У вас з'явилася машина часу! Ви можете подорожувати в близьке і далеке минуле будь-якої країни, в близьке і далеке майбутнє будь-якої країни і бути там будь-який час. Але міняти там нічого не можна, можна тільки дивитися. Поки ви знаходитеся в минулому або в майбутньому, життя на Землі протікає по своїм звичайним законам.

"Домашній варіант": сидячи вдома, ви дивитеся в "Дзеркало часу" або подумки робите знімки "Фотоапаратом часу" або "Кінокамерою часу" або "Чарівним оком". Називаєте місце і час і, будь ласка, зображення готово.

- Що б ви хотіли подивитися в минулому?

- Якими були мама і бабуся, коли їм було стільки ж років, скільки мені зараз?

- Як жили динозаври?

- Що б ви хотіли подивитися в майбутньому?

- Ким я буду? Скільки у мене буде дітей?

- Поговорити зі своїм майбутнім сином.

Ось неймовірна ситуація. Із Землі послали повідомлення на далеку зірку. На цій зірці живуть розумні істоти, у них є машина часу. Вони послали відповідь, але помилилися, і відповідь прийшла на Землю раніше, ніж було надіслано повідомлення.

Завдання. Запропонуйте 5 сюжетів, пов'язаних з ефектом машини часу.

12. Вільне фантазування.

Дітям пропонують пофантазувати на задану тему, використовуючи будь-які прийоми фантазування і будь-які їхні поєднання. На відміну від рішення якого-небудь серйозного завдання, можна пропонувати будь-які ідеї.

Придумайте фантастичну рослину.

- На одній рослині одночасно ростуть всі відомі фрукти: яблука, груші, апельсини, авокадо, ананаси, манго, кокоси.

- На одній рослині ростуть всі відомі фрукти і овочі (помідори та картопля, з листя можна зробити тютюн, отримати болезаспокійливі ліки та "засіб краси". В принципі, це можливо, так як помідори, картопля, тютюн, беладона (по-італійськи - "прекрасна дама") належать до одного сімейства - пасльонових.

- На одній рослині ростуть відомі і невідомі фрукти, овочі та горіхи.

- Дивний кавун: всередині мармелад, а замість насіння - льодяники. Це теж можливо, тільки поливати його треба солодкою водою і медом.

- На одному дереві ростуть об'єкти живої і неживої природи.

- Квітка зроблена з шоколаду і ніколи не відцвітає, скільки його не їж.

13. Придумайте фантастичну споруда.

Будівля майбутнього. Якими якостями повинен володіти будинок, якщо вага і розмір господаря змінюється 10 разів щогодини?

14. Придумайте новий вид транспорту.

Ідеї ?:

- Синтетичний транспорт, який з'єднав в собі переваги всіх відомих видів транспорту: швидкість ракети, розкіш каюти вищого класу океанського лайнеру, непотрібність посадочних та злітних майданчиків гвинтокрила.

- Покриття дороги хвилясте чи трикутної форми. Придумай колесо, щоб не трясло на такій дорозі. Це теж буде винахід!

15. Придумайте нове свято або конкурс.

- Свято квітів. У всіх на щоках намальовані квіти. У цей день можна розмовляти тільки китайською мовою квітів.

- Свято посмішок. Типу 1 квітня, але веселіше . Обманювати, бути веселим і жартувати.

- Свято прильоту ластівок.

- Свято першого комара.

Конкурс фантазерів. Беруть участь дві команди. Кожна команда пропонує іншій команді різні завдання: а) тему для гумористичного оповідання з 5 фраз, б) об'єкт для складання загадки (стіл, вилка, телевізор); в) початок оповідання. Наприклад. "Мій друг Микола запросив мене в кругосвітню подорож"; г) пропонується якийсь прийом фантазування. Треба, використовуючи цей прийом, придумати неймовірну історію.

16. Придумайте драматичний сюжет.

- Мама понад усяку міру балувала дочку. Що сталося з мамою та донькою?

- Людина заблукала, випадково знайшла будинок мисливців і прожила там 7 років. Як вона там жила? Що їла, у що одягалася?

17. Придумайте нову фантастичну гру.

Щоб придумати нову гру, треба придумати неймовірні умови і правила цієї гри.

- Шахові фігури зроблені з шоколаду; виграв фігуру противника і можеш її відразу ж з'їсти.

- Гра "Їстівні шашки". Вони дійсно стають їстівними, але тільки після того, як будуть чесно виграні. Придумайте, якими особливими властивостями буде володіти виграна дамка і шашка?

18. Метод перенесення властивостей.

Розглянемо дуже веселий і простий (для того, хто вміє фантазувати) метод наділення звичайних предметів зовсім незвичайними для них властивостями, взятими, однак, у звичайних предметів. У науці цей метод називається методом фокальних об'єктів.

...