Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка професійних консультантів служби зайнятості у вищих навчальних закладах Німеччини

13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»

Удовиченко Надія Костянтинівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, МОН України, м. Ніжин.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор АБАШКІНА Неллі Володимирівна, головний науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ДЕСЯТОВ Тимофій Михайлович, директор Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України;

кандидат педагогічних наук СИНЯВСЬКИЙ Віталій Васильович, старший науковий співробітник відділу профорієнтації і психології професійного розвитку Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження навчання професійних консультантів зумовлюються потребами практики у підготовці працівників служби зайнятості нової генерації, здатних компетентно діяти в умовах ринкових і демократичних перетворень, здійснювати активну політику зайнятості як пріоритетну функцію держави.

Поява великої кількості професій зумовила потребу у спеціалістах, які допоможуть населенню зорієнтуватись у складних умовах ринку, зробити правильний вибір професії, змінити її, працевлаштуватися, врахувавши особистісні якості людини та потреби ринку праці. Особливого значення професія профконсультанта набуває в умовах сучасного динамічного розвитку ринкової економіки, який спричиняє швидку зміну світу професій. Наслідками таких змін є структурний дисбаланс ринку праці, вивільнення значної кількості робітників. Підвищуються вимоги до працівників, багатьом з них доводиться неодноразово змінювати вид діяльності.

Згідно з документами Комісії Ради Європи «На шляху до когнітивного суспільства» (1995 р.), «Мобільність» (1997 р.), матеріалами міжнародної конференції Організації економічної співпраці та розвитку «Професійне консультування та державна політика - подолання розриву» (2003 р.), Резолюції Ради Європи «Консультаційний супровід протягом усього життя» (2004 р.) професійне консультування отримує провідну роль у процесі розвитку людського потенціалу, уникненні соціального відчуження, врівноваженні попиту і пропозицій на ринку праці, стає інструментом політики зайнятості. У контексті Лісабонської стратегії розвитку Європи до 2010 р. консультативні служби набувають нового значення, вони стають інтегративною складовою загальної та професійної освіти.

З огляду на це професійне консультування має відповідати концепції неперервної освіти впродовж усього життя. Система професійної орієнтації населення України зазнає нині значних перетворень. Шляхи розв'язання завдань, пов'язаних із переходом від планової до ринкової економіки, визначено в Концепції державної системи професійної орієнтації населення (1994 р.; 2008 р.), Єдиній технології обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України (2000 р.), законах України «Про зайнятість населення» (1991 р.), «Про освіту» (1991 р.), «Про професійно-технічну освіту» (1998 р.), «Про вищу освіту» (2002 р.) та інших нормативно-правових документах.

Слід відмітити значні здобутки українських і російських учених щодо розробки методологічних, теоретичних і практичних засад психології праці, професійного розвитку, професійного самовизначення, профорієнтаційної роботи та психодіагностики. Ці проблеми розглядались у дослідженнях І. Д. Беха, А. О. Деркача, О. Д. Джури, Е. Ф. Зеєра, В. П. Зінченка, Є. О. Климова, М. П. Лукашевича, А. К. Маркової, А. В. Карпова, В. В. Синявського, П. С. Перепелиці, Н. А. Побірченко, М. С. Пряжникова, А. О. Реана, В. В. Рибалки, В. О. Толочек, Б. О. Федоришина та ін.

Вагомий внесок у створення теоретичних і практичних основ психологічного й професійного консультування зробили такі українські та російські вчені, як В. О. Байметов, О. Ф. Бондаренко, С. В. Васьківська, Н. Ф. Гейжан, Ф. С. Ісмагілова, Л. М. Мітіна, В. В. Синявський, А. П. Чернявська та ін. Останнім часом в Україні з'явилися нові психологічні, педагогічні та соціологічні дослідження з проблем професійного самовизначення особистості (О. В. Вітковська, Ж. П. Вірна), організаційно-педагогічних умов підготовки старшокласників до вибору професії (В. П. Романчук), управління професійною орієнтацією (Н. А. Тюхтенко), окремим аспектам надання допомоги безробітному населенню (Н. Л. Максимова, В. Є. Скульська, Ю. О. Павлов) і міжпрофесійної мобільності (О. В. Симончук).

Соціально-економічні аспекти зазначеної проблеми знайшли відображення у працях українських дослідників - Д. П. Богині, О. А. Грішнової, В. Д. Лагутіна, В. А. Савченка та інших. У контексті управління трудовими ресурсами питання професійної орієнтації розглядалися Г. В. Осовською, О. В. Крушельницькою, Г. В. Щокіним та ін.

Аналіз наукової літератури показав, що недостатньо висвітленою є проблема підготовки кадрів до здійснення професійної орієнтації та професійного консультування, формування та розвитку їх професійної компетентності. Вивчення вітчизняного досвіду підготовки кадрів служби зайнятості, які надають послуги з професійної орієнтації та консультування, засвідчило, що професійно-кваліфікаційна підготовка не повною мірою відповідає функціональним обов'язкам професійних консультантів. Ця невідповідність створює низку суперечностей між наявним науково-методичним обґрунтуванням підготовки фахівців цього профілю та її міжнародними стандартами; ґрунтовною теоретичною підготовкою та сучасними вимогами щодо гнучкого застосовування знань на практиці; широким діапазоном функціональних обов'язків професійних консультантів та їх реальною неготовністю до діяльності в службі зайнятості. У цьому контексті актуальною є проблема розбудови національної системи профконсультації та профорієнтації європейського рівня. З огляду на те, що зростає кількість держав, які мають певні досягнення у використанні профорієнтації як важливого чинника підвищення ефективності підготовки та розподілу трудових ресурсів, забезпечення стабільного прогресу й розвитку ринкових соціально-економічних відносин, соціалізації кожної особистості зокрема, великого значення набуває вивчення зарубіжного досвіду в цій сфері.

Значний інтерес у контексті нашого дослідження становлять праці російських науковців, присвячені вивченню різних аспектів професійної орієнтації та консультування (В. А. Рижов), в США (Ю. В. Укке), Англії (Т. М. Тарасова), а також дослідження польського вченого К. Чарнецькі, присвячені професійному розвитку особистості.

Українськими дослідниками-компаративістами інтенсивно вивчається зарубіжний досвід розвитку освіти, професійної підготовки кадрів і деякі аспекти професійної орієнтації. Аналізується система професійної освіти Німеччини (Н. В. Абашкіна). Розглядаються досвід Франції з питань профорієнтації шкільної молоді, педагогічні основи її соціалізації в країнах Західної Європи (Н. М. Лавриченко); системи та стандарти світової освіти (Н. М. Авшенюк, А. В. Василюк, К. В. Корсак, А. А. Сбруєва); тенденції розвитку неперервної освіти в країнах східної Європи (Т. М. Десятов); підготовка вчителів для закладів професійної освіти у Німеччині (А. І. Турчин); тенденції трансформації професійних функцій учителя (на матеріалах США і Канади) (І. В. Гушлевська); підготовка соціальних працівників до здійснення посередництва в США і Канаді (Н. М. Гайдук).

Однак проблема сучасного стану підготовки професійних консультантів служби зайнятості за кордоном, зокрема в Німеччині, вітчизняними науковцями не досліджувалася. Критичне осмислення зарубіжного досвіду у контексті проблеми дослідження показало, що значними є досягнення Німеччини у розвитку дуальної професійної підготовки не лише з робітничих професій, але й діяльнісно орієнтованого навчання фахівців на вищому освітньому рівні, яке має прикладний характер. Ця обставина і зумовила вибір теми нашого дослідження: “Підготовка професійних консультантів служби зайнятості у вищих навчальних закладах Німеччини”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною плану науково-дослідної роботи кафедр педагогічної майстерності та педагогіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя над колективною темою «Модель організації ступеневої підготовки педагогічних кадрів» (0104U000324) та комплексних досліджень відділу порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України «Професійний розвиток фахівців у різних освітніх системах: порівняльний аналіз» (РК0102U000397), «Теорія і практика підготовки виробничого та педагогічного персоналу в зарубіжних країнах» (РК№0105U000040).

Тема дисертації затверджена вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 4 від 02 грудня 2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 24 лютого 2004 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка фахівців для служб зайнятості Німеччини.

Предмет дослідження - зміст і форми підготовки професійних консультантів служби зайнятості у вищих навчальних закладах Німеччини.

Мета дослідження - здійснення цілісного наукового аналізу підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині в контексті європейської інтеграції та наукове обґрунтування рекомендацій щодо використання прогресивних ідей німецького досвіду у підготовці професійних кадрів для служб профконсультування в Україні.

Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на таких положеннях:

Цивілізований ринок праці характеризується багатофункціональною та високорозвиненою інфраструктурою, до складу якої належать заклади сприяння зайнятості. Формування, відтворення та використання трудового потенціалу суспільства значною мірою залежить від професійного вибору та успішності здобуття або вибору професії. Дієва система професійної орієнтації сприяє професійному самовизначенню та реалізації здатності до праці особи. Чинником її ефективного функціонування є підготовка та розвиток кадрового ресурсу, професіоналізація профорієнтаційної діяльності.

Врахування новітніх зарубіжних досягнень щодо підготовки професійних консультантів служби зайнятості дозволить адаптувати вітчизняну підготовку фахівців цього профілю до міжнародного рівня, збагатити її зміст, удосконалити форми та методи навчального процесу, наблизитися до єдиного загальноєвропейського ринку праці та визнання освітніх кваліфікацій. Впровадження міжнародних стандартів буде ефективним лише за умови врахування й збереження національного досвіду, вітчизняних здобутків у галузі реформування професійної освіти, профорієнтаційної роботи та професійного консультування.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теоретико-методологічних основ підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині.

2. Показати еволюцію служби професійного консультування в Німеччині та розкрити її сучасний стан.

3. Виявити особливості організації підготовки професійних консультантів служби зайнятості у вищих навчальних закладах у контексті європейської інтеграції.

Проаналізувати зміст теоретичного навчання професійних консультантів у ВНЗ Німеччини і розкрити дуальний характер їх практичної підготовки. професійний німецький консультант

4. Змоделювати структуру професійної компетентності фахівця зі спеціальності «Професійний консультант служби зайнятості» в Німеччині та визначити перспективи використання німецького досвіду в підготовці фахівців служб професійної консультації України.

Методологічну основу дослідження становлять положення теорії пізнання про взаємозв'язок і взаємозалежність явищ об'єктивної дійсності; єдність теорії та практики, наступності професійної освіти; положення акмеології про досягнення людиною вершин власного життя та розвитку; положення етики праці; філософії професій; теорій професіоналізації про чинники становлення та визнання професій; філософії діалогу культур і комунікативної філософії; філософії методу аналізу ситуацій як сучасного способу навчання. Дослідження підготовки професійних консультантів ґрунтується на соціосистемному, культурно-історичному, порівняльно-педагогічному та міждисциплінарному методологічних підходах.

Теоретичною основою дослідження є наукові підходи вітчизняних і зарубіжних учених у галузі: філософії освіти й розвитку освітніх систем (В. П. Андрущенко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, В. С. Лутай); теорії неперервної професійної освіти (Т. М. Десятов, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва, М. Тессаринг); компетентнісного підходу в сучасній освіті (І. Ботц, Е. Гартман, Н. М. Бібік, І. Г. Єрмаков, О. В. Овчарук, О. І. Пометун, Л. Ретц); методології порівняльної педагогіки (Н. В. Абашкіна, Б. Л. Вульфсон, Г. С. Єгоров, Н. М. Лавриченко, К. В. Корсак, У. Лаутербах, Б. Селлін, Л. П. Пуховська, А. А. Сбруєва); професійного самовизначення особистості (О. В. Вітковська, Л. Буссгофф, Н. А. Побірченко, М. С. Пряжников, Д. Леммермьоле-Тюсинг, Р. Мюллер, Е. Вендт); профорієнтаційної роботи та професійного консультування (Р. Баренберг, Н. Ф. Гейжан, Г. Дібберн, Б.- Й. Ертельт, В. Шульц, П. Плант, Ж. Пеллерано, В. В. Синявський, Р. Г. Султана, Е. Г. Уоттс, Б. О. Федоришин, К. Шобер).

Методи дослідження - вивчення, аналіз і узагальнення зарубіжної та вітчизняної науково-педагогічної літератури, метод порівняльно-історичного аналізу, порівняльний аналіз змісту, форм і методів підготовки фахівців до здійснення профорієнтаційної роботи, методи емпіричного рівня (інтерв'ю, бесіда, спостереження), метод узагальнення педагогічного досвіду, метод теоретичного узагальнення.

Джерельна база дослідження державні офіційні документи України, Ради Європи, Німеччини щодо сприяння зайнятості, реформування освіти, розвитку неперервної професійної освіти; документи Міжнародної організації освітнього та професійного консультування; програми та навчальні плани з підготовки професійних консультантів у ВНЗ Німеччини; професієзнавчі матеріали профінформаційних центрів, центрів зайнятості Німеччини; статистичні покажчики щодо динаміки ринку праці в Німеччині; наукові праці німецьких, українських і російських науковців із проблеми дослідження; інформація з мережі Інтернет; матеріали зарубіжних і вітчизняних періодичних видань; матеріали науково-практичних конференцій, присвячених проблемам неперервної освіти, професійного розвитку, професійної орієнтації та професійного консультування.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:

- обґрунтовано положення щодо особливостей процесу становлення і розвитку підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині; на основі міждисциплінарного підходу розкрито теоретико-методологічні основи цієї підготовки; визначено міжнародні теоретичні та організаційні підходи до підготовки консультантів у галузі освіти та зайнятості;

- проаналізовано функціональний та кваліфікаційний аспекти професії професійного консультанта служби зайнятості в Німеччині;

- виявлено прогресивні ідеї щодо організації теоретичного та практичного навчання професійних консультантів, подібне й відмінне в галузі підготовки цих фахівців у Німеччині та Україні.

Уточнено зміст поняття «професійна компетентність профконсультанта служби зайнятості».

Подальшого розвитку дістали положення щодо здійснення соціального партнерства у процесі професійного консультування в Україні.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлено структуру професійної компетентності фахівця зі спеціальності «Професійний консультант служби зайнятості» в Німеччині, яка може бути використана при розробці нової спеціальності в Інституті підготовки кадрів служби зайнятості України; розроблено й впроваджено в практику методичні рекомендації «Підготовка професійних консультантів служби зайнятості у вищих навчальних закладах Німеччини» для викладачів, наукових працівників, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.

Висновки й рекомендації за результатами дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах у процесі викладання дисципліни «Основи вибору професії» для майбутніх практичних психологів та соціальних педагогів, спецкурсів з іноземної мови (німецької) професійного спрямування, зарубіжної професійної педагогіки, порівняльної педагогіки та соціально-педагогічної діяльності у зарубіжних країнах.

Джерельна база дослідження, сучасна німецькомовна педагогічна термінологія може використовуватись українськими науковцями в порівняльних дослідженнях, перекладачами текстів педагогічного змісту. Створений на основі дослідження п'ятимовний європейський глосарій із професійної орієнтації може бути використаний у процесі фахової взаємодії українських і зарубіжних спеціалістів із професійного консультування.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їх обговорення на засіданнях кафедри педагогічної майстерності, вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя; міжнародних науково-практичних конференціях: «Інновації у вищій освіті» (м. Ніжин, 2004 р., 2005 р.), «Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції» (м. Київ, 2005 р.), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців» (м. Вінниця, 2006 р.); засіданні методологічного семінару «Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти» (м. Київ, 2004 р.); звітних наукових конференціях Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання безробітних» (м. Київ, 2006 р., 2008 р.), «Актуальні проблеми профорієнтації у неперервній освіті» (м. Кам'янець-Подільський, 2006 р.).

Результати дослідження впроваджено в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України (довідка про впровадження № 665 від 03.10.2007 р.), Тернопільському національному педагогічному університеті ім. В. Гнатюка (довідка про впровадження № 774 - 33/03 від 11.10.2007 р.), Чернігівському державному інституті права, соціальних технологій і праці (довідка про впровадження № 4/12 від 12.10.2007 р.), Ніжинському державному університеті ім. М. Гоголя (довідка про впровадження № 4 від 15.04.2008 р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях, 5 із них надруковані у фахових виданнях із педагогіки, затверджених ВАК України. Всі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел 370 найменувань, із них 169 - німецькою мовою. Основний текст дисертації становить 193 сторінки. Повний обсяг роботи 306 сторінок. Робота вміщує 8 рисунків, 5 таблиць і 5 додатків на 78 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито методологічні та теоретичні основи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади підготовки професійних консультантів служби зайнятості» проаналізовано філософську, соціологічну, економічну, психологічну та педагогічну наукову літературу Німеччини, СРСР, України, Росії періоду ХХ - початку ХХІ ст. з проблеми дослідження; соціально-економічні та психолого-педагогічні аспекти професійного консультування; здійснено аналіз понятійного апарату, виявлено теоретичне підґрунтя навчання професійних консультантів служби зайнятості Німеччини; міжнародні стандарти підготовки консультантів із питань освіти та зайнятості.

Професійна орієнтація та професійне консультування є соціально-економічними категоріями за походженням і сутністю, за методами їх вирішення - соціально-економічними, медико-фізіологічними та психолого-педагогічними. Внаслідок цього теоретичною базою навчання професійних консультантів є філософські, соціологічні, економічні, професієзнавчі, педагогічні та психологічні знання.

Стрижневою ідеєю західно-європейської економічної ментальності є професіоналізм, оскільки професії виникають внаслідок поділу праці. Соціально орієнтована ринкова економіка (А. Мюллер-Армак) передбачає свободу суб'єктів і невтручання держави в економічні процеси, що відбуваються у законодавчих межах. Держава гарантує соціальний мир, соціальну захищеність, добробут і свободу своїм громадянам. Праця стає товаром, що можна продати та купити. Працездатна людина володіє знаннями, навичками, мотивацією та енергією, які складають людський капітал (Т. Шульц, Г. Беккер, Г. Боуен). У поглядах сучасних учених-економістів (О. А. Грішнова, В. Д. Лагутін) і психологів (В. Л. Комаровська) виявлено якісно нові міркування, що ґрунтуються на єдності економічних та психолого-педагогічних підходів до проблеми людської особистості, яка перебуває в центрі економічного життя. Ринковий тип економічної культури, в основі якої лежить економічна свідомість, передбачає готовність людини до вільного, самостійного і відповідального подолання економічних проблем. Самостійність, розрахунок на власні сили є необхідною передумовою незалежного економічного існування.

Дослідження процесу професійного консультування у контексті комунікативної філософії (Ю. Габермас, М. Хайдегер, К. Ясперс, М. Бубер, Н. Луманн) дало можливість з'ясувати, що в процесі спілкування клієнта з професійним консультантом відбувається передача інформації та вмінь орієнтуватися на ринку праці, приймати відповідне рішення щодо вибору професії й робочого місця; підготовка до професійного вибору та професійна освіта є пріоритетними чинниками випереджувальної соціалізації особистості.

Як показало вивчення наукових німецьких джерел, спеціалізованими фаховими знаннями, основою професійного консультування є науки про професію (Berufswissenschaften). Проте, наприкінці ХХ ст. у Німеччині розпочалися дискусії щодо руйнування поняття «професія», оскільки вона перестала бути для людини орієнтиром на все життя.

Професійне консультування в Німеччині розвивається невідривно від професійної освіти і відіграє значну роль у процесі підготовки молоді та дорослих до вибору професії. Проблема професійного консультування та орієнтації учнів і студентів вирішуються завдяки тісній співпраці Міністерства праці та Міністерства науки і освіти. Школа надає основні знання про економіку та світ праці, служба професійного консультування готує учнів до індивідуального професійного вибору, професійного визначення, інформує про ринок праці, психофізіологічні вимоги до майбутніх кандидатів на робочі місця, надає прогнози та орієнтири щодо можливостей кар'єрного зростання.

Психологічні дослідження щодо професійного вибору, зокрема з психологічного консультування, ґрунтуються на досвіді вчених США. Його сутність полягає у поєднанні та синтезі консультаційних теорій (мультикультурне консультування А. Айві, модель проблемного менеджменту Ж. Іґена, консультування, орієнтоване на рішення). На початку 70-х років ХХ ст. у Німеччині активно розвиваються науки професійного вибору (Berufswahlwissenschaften), а з 90-х - досліджуються консультативні підходи з питань вибору або зміни професії та кар'єрного зростання. На основі попередніх досліджень сучасні німецькі вчені сформулювали загальну модель професійного вибору (Л. Буссгофф), що відображає складний тривалий осмислений процес. Це - процес розвитку, який має свою внутрішню динаміку та ґрунтується на взаємодії процесів визрівання та навчального досвіду. Досвід навчання зумовлюється оточенням і його впливом на особистість. Перш, ніж очікування та сподівання будуть усвідомлені учнем як гостра вимога, в ході навчання повинні сформуватися концепція власної оцінки особистості, концепція оцінки оточення та методи вирішення проблем. Індивідуальний процес визначення та допомога, яку може надати консультант, враховані в інтегративній моделі професійного консультування (інформаційно-структурна методика) (Б.-Й. Ертельт, В. Шульц), що набула поширення у службі зайнятості Німеччини. В межах цієї методики консультативний процес розглядається як моделювання когнітивно-афективних процесів обробки інформації в ході навчання, орієнтованого на консультативну мету.

Вивчення порівняльних досліджень у сфері підготовки професійних консультантів служби зайнятості засвідчило недостатню професіоналізацію кадрів в умовах зростання необхідності консультаційного супроводу впродовж усього життя. Але єдиний підхід щодо визначення стандартів із підготовки професійних консультантів служби зайнятості не є адекватним. Внаслідок національних, культурних, економічних і соціальних відмінностей кожної країни в світі склалася багатоваріантна система підготовки професійних консультантів, яка ґрунтується на різних організаційних і теоретичних засадах.

На сучасному етапі в країнах Європейського Союзу намітились такі підходи до підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі консультування з питань освіти та зайнятості: 1) 34-річне навчання, вища спеціалізована освіта (диплом бакалавра, ліцензіат); 2) спеціалізоване навчання в межах будь-якого курсу в університеті, наприклад: психологія, педагогіка, соціологія; 3) 12-річне післядипломне навчання з отриманням диплома магістра або магістра гуманітарних наук; 4) внутрішні програми служб профконсультування з підготовки профконсультантів; 5) формалізовані короткочасні курси при консультативних інституціях або в тісно пов'язаних із ними спеціальних закладах освіти без визнання кваліфікації.

У другому розділі «Становлення та розвиток системи підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині» проведено ретроспективний аналіз діяльності служб професійного консультування та підготовки відповідних фахівців, з'ясовано чинники, які впливали на їх розвиток. Виявлено роль служби зайнятості як центрального та координаційного органу у процесі надання послуг із професійної орієнтації та консультування.

Появу численних професій зумовили розвиток капіталізму, індустріалізація та поділ праці. Потреба організованого професійного консультування виникла в Німеччині на початку ХХ ст. Своєму виникненню служби професійного консультування завдячують ініціативам представниць жіночого руху, до 20-х років ХХ ст. професійне консультування проводили жіночі й молодіжні організації, заклади освіти та біржі праці. Тому теоретичні засади професійного консультування було закладено дослідниками соціальних і педагогічних наук, які вважали нахили й інтереси до певної професійної діяльності важливими в процесі реалізації свого покликання, а вдалий вибір професії - передумовою самореалізації особистості.

У результаті багаторічних дискусій професійне консультування було підпорядковане біржам праці, які займалися працевлаштуванням безробітних і посередництвом у процесі пошуку навчальних місць. Пріоритетну роль професійного консультування визначає його функція інструменту випереджувальної, підтримувальної, цілеспрямованої політики зайнятості, яка була врегульована державними законодавчими документами. Було з'ясовано, що держава надає професійній консультації вагоме значення, забезпечує успішне функціонування служб професійного консультування та вимагає високого рівня підготовки кадрів, які її проводять.

Ретроспективний аналіз підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині показав, що навчання здійснювалось у 20-х роках ХХ ст. на короткострокових курсах, які тривали від 1,5 до 6 місяців. Уже тоді підготовка мала міждисциплінарний характер і була спрямована на практичне застосування набутих знань.

У середині 50-х років після створення управлінських шкіл відомства праці підготовка професійних консультантів набула більш організованого характеру, тривала довший час і була внутрішньою справою відомства праці, оскільки воно мало монопольне право на здійснення професійного консультування.

У кінці 60-х на початку 70-х років ХХ ст. спостерігається спроба академізації навчання професійних консультантів, у результаті чого навчання організовується в Спеціальній вищій школі, яка була факультетом служби зайнятості Федеральної Вищої школи державного управління. Професійна підготовка набула теоретичних засад, але все ще залишалася внутрішньою справою відомства праці. У ході навчання майбутні профконсультанти здобували якісну теоретичну й практичну підготовку до компетентного здійснення своїх функціональних обов'язків працівника служби зайнятості.

Порівняння організаційних і концептуальних засад професійного консультування ФРН та НДР показало, що до 90-х років ХХ ст. вони істотно відрізнялися, але після об'єднання Німеччини були уніфіковані. Навчання професійних консультантів у нових федеральних землях відбувається нині аналогічно підготовці фахівців у старих.

У результаті вивчення наукових німецьких джерел було виокремлено такі етапи розвитку системи підготовки професійних консультантів служби зайнятості Німеччини: 1) 20-ті роки ХХ ст. початок 50-их років ХХ ст. - короткочасні курси підготовки; 2) 19541974 рр. підготовка професійних консультантів в управлінських школах без академічного ступеня; 3) 19741990 рр. академізація підготовки професійних консультантів, організація спеціальної вищої освіти в системі державного управління; 4) 19902006 рр. уніфікація підготовки консультантів на всій території об'єднаної Німеччини; 5) новітня система підготовки професійних консультантів характеризується відокремленням від державного управління та переорієнтацією на менеджмент ринку праці.

Сучасна підготовка професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині орієнтується на Європейські моделі підготовки фахівців цього профілю, є спеціалізованою і передбачає одночасну теоретичну та практичну підготовку у ВНЗ і службі зайнятості. Кандидат на посаду професійного консультанта повинен отримати професійну освіту з правом вступу до вищого навчального закладу, мати досвід роботи з отриманої робітничої спеціальності.

Навчання у вищому спеціалізованому закладі має таку структуру: базова, основна підготовка та наскрізна практика. Базова підготовка здійснюється за уніфікованими планами вищих навчальних закладів управлінського профілю, основна - професійно орієнтована на завдання Державної агенції праці Німеччини, наскрізна практика проходить у службі зайнятості протягом усього періоду навчання.

Аналіз сучасних підходів до підготовки кадрів для служби зайнятості засвідчив, що в умовах європейської інтеграції підготовка професійних консультантів відокремлюється від державного управління, орієнтується на аспекти менеджменту ринку праці. Метою навчання є формування нового типу фахівця, здатного працювати у загальноєвропейському просторі. Внаслідок розпочатого процесу децентралізації управління професійним консультуванням та орієнтацією, яке протягом 70-и років здійснювала служба зайнятості, виникли нові напрями підготовки професійних консультантів у магістерських програмах університетів. Такі спеціалісти зможуть працювати в установах як державної, так і недержавної форм власності та надавати кваліфіковану консультативну допомогу з питань навчання та зайнятості.

У третьому розділі «Особливості підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині в контексті європейської інтеграції» проаналізовано зміст і форми кваліфікаційної підготовки професійних консультантів служби зайнятості у ВНЗ Німеччини; виявлено та обґрунтовано особливості організації навчання у відомчому спеціалізованому навчальному закладі; розкрито дуальний характер підготовки фахівців і визначено роль практичного навчання в процесі підготовки висококваліфікованого фахівця.

Істотною особливістю підготовки професійних консультантів є генералістичний підхід до побудови моделі змісту навчання, яка передбачає оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками, що формують професійну компетентність консультанта, зокрема його спроможність працювати з різними категоріями клієнтів.

З огляду на те, що підготовка професійних консультантів має міждисциплінарний характер, велика увага надається вивченню економічних, соціальних, правових та управлінських наук. Разом із цим важлива роль відводиться предметам психолого-педагогічного циклу. Зміст освіти професійних консультантів спрямований на формування професіонала, фахівця, який має високий рівень теоретичної підготовки, а також глибокі практичні вміння та навички. Базове навчання має конкретне соціально-економічне, правове й управлінське спрямування. Передбачається, що студенти оволодіють державно-правовими та політичними основами управління, права, цивільним та адміністративним правом, фінансово-економічними, виробничо-економічними й соціально-науковими основами управління.

Основна підготовка забезпечує майбутніх працівників служби зайнятості ґрунтовними знаннями та навичками. Навчальними планами основної підготовки передбачено вивчення психології, педагогіки, соціології, економічних і правових наук, прикладних наук про професію, консультування й посередництва, права соціального забезпечення та предметів за вибором.

Теоретичне та практичне навчання професійних консультантів у Німеччині є збалансованим, однак пріоритетне місце відведено практиці. Характерною ознакою їх підготовки є наявність проміжних навчальних заходів і навчальних закладів (управлінських шкіл), які виконують функції тренувальних майданчиків та є підготовчою базою для самостійної роботи у службі зайнятості.

Підготовка професійних консультантів має діяльнісний, функціональний характер. За цієї обставини від фахівця вимагається максимум трудових умінь і навичок для успішного виконання своїх функціональних обов'язків. Було з'ясовано, що підготовка професійних консультантів відбувається на робочому місці, а саме - в службі зайнятості, де кандидат на цю посаду буде працювати в подальшому. При цьому великого значення набуває мотиваційний аспект діяльності майбутнього фахівця.

У розділі розкрито суміжні поняття «професіоналізм» і «компетентність», які характеризують модель фахівця і відрізняються мотиваційною та операційною сферами. Діяльнісну професійну компетентність німецькі дослідники розуміють як комплекс діяльнісних особистісних і когнітивних компетентностей, що вказують на відповідні передумови виконання фахівцем певного оперативного та діяльнісного поля. У контексті сучасного компетентнісного підходу до освіти, який підкреслює її практичну орієнтацію, на основі узагальнення німецького досвіду змодельовано структуру професійної компетентності фахівця зі спеціальності «Професійний консультант служби зайнятості». З'ясовано, які компетентності мають бути сформовані у професійного консультанта в ході навчання та мають розвиватися впродовж професійної діяльності. Доведено, що професійна компетентність проф-консультанта має складну структуру, яку складає низка компонентів (рис. 1).

ЇЇ складовими є: фахова компетентність (економічна, управлінська, правова, посередницька, професієзнавча, діагностична, психологічна та педагогічна); методична компетентність (дидактично-методична, консультативна, медійна, організаційна, навчальна, статистична та оцінна); соціальна компетентність (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, мовна, компетентність щодо подолання конфліктів, комунікативна, кооперативна, інтеркультурна); особистісна компетентність (етична, мотиваційна, ціннісна, емоційна компетентності та особистісні якості: працездатність, завзятість, самостійність, гнучкість та витривалість).

Результати аналізу підготовки професійних консультантів у Німеччині та їх порівняння зі станом підготовленості вітчизняних спеціалістів із профорієнтаційної роботи та профконсультування свідчать про можливість і доцільність використання цього досвіду в Україні у зв'язку з недостатньою професіоналізацією кадрів.

На відміну від Німеччини в Україні професійне консультування не виділяється як напрям підготовки або спеціалізації. Професійний консультант служби зайнятості, який здійснює профорієнтаційну діяльність та професійне консультування, може мати педагогічну, психологічну або соціологічну освіту, що не відповідає повною мірою завданням із професійної орієнтації та консультування.

Оскільки в Україні вже існує спеціалізований навчальний заклад служби зайнятості, видається доцільним удосконалення організації та змісту навчання кадрів вітчизняної служби зайнятості та професійних консультантів на основі використання саме німецького досвіду. Варто взяти на озброєння європейські підходи та напрями навчання в цій сфері, зокрема сучасні активні форми навчання та використання додаткового науково-методичного оснащення для інтенсифікації підготовки фахівців.

Результати вивчення досвіду підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині дали можливість узагальнити теоретичні засади, що зумовили успішне функціонування служби професійного консультування в Німеччині та підготовку відповідних фахівців і дійти таких висновків:

1. На основі аналізу поняттєво-категоріального апарату проблеми дослідження було обґрунтовано теоретико-методологічні основи підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині. Навчання має міждисциплінарний характер і синтезує різнопланові знання. Соціально-економічними аспектами професійного консультування є теорії соціально орієнтованої ринкової економіки, ринку праці, людського капіталу, економічної та трудової поведінки, соціалізації та комунікативної філософії, положення етики праці. Психолого-педагогічними основами підготовки професійних консультантів у ВНЗ Німеччини є положення про теоретичну єдність професійного консультування та професійної освіти, положення щодо здійснення професійного вибору, діяльнісної поведінки при прийнятті рішення щодо вибору професії та професійного консультування. Дослідження показало, що в професійному консультуванні Німеччини широкого застосування набула еклектична евристично-інформаційно-структурна методика, що ґрунтується на поведінковому, гуманістичному та системному підходах і в основі якої лежать методи мультикультурного консультування та консультування, що орієнтується на рішення і методи проблемного менеджменту.

Сучасна професійна кар'єра характеризується переходом від лінійної моделі формування людського капіталу до циклічної. Неодноразове повернення людини в освітній процес потребує консультаційного супроводу протягом усього життя, що зумовлює перетворення професійного консультування в інструмент активної цілеспрямованої політики зайнятості.

Вивчення Європейських освітніх стандартів із підготовки професійних консультантів показало, що єдиного уніфікованого стандарту підготовки професійних консультантів служб зайнятості ще немає, однак вже намітились загальні тенденції її розвитку. Це такі, як виокремлення та набуття статусу незалежної професії «Професійний консультант», підготовка фахівців у спеціалізованих вищих навчальних закладах, спеціалізація в межах психологічного та соціологічного напрямів навчання, спеціальні магістерські програми.

2. Ретроспективний аналіз уможливив відобразити еволюцію служби професійного консультування в Німеччині, визначити етапи розвитку системи підготовки професійних консультантів та охарактеризувати її сучасний стан. Профконсультаційна діяльність розвивалась одночасно з професійною освітою. Особливості німецької дуальної системи професійної освіти, централізоване управління профконсультаційною та профорієнтаційною роботою з боку служби зайнятості зумовили характер діяльності професійних консультантів. Професійне консультування було визнано законодавчими документами Німеччини інструментом активної політики ринку праці. Ефективній роботі профконсультаційних служб сприяло соціальне партнерство в цій галузі. Система підготовки професійних консультантів розвивалася від короткострокових курсів до кваліфікованої підготовки в умовах вищої освіти

3. Ефективність сучасної організації навчального процесу з підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині зумовлюється історичними традиціями спеціальної відомчої підготовки, фундаментальною матеріально-технічною базою, науково обґрунтованою системою професійного відбору абітурієнтів. В умовах європейської інтеграції підготовка професійних консультантів служби зайнятості у ВНЗ Німеччини орієнтується на європейські моделі підготовки фахівців цього профілю, є спеціалізованою і передбачає: 1) практичну професійну підготовку на виробництві, завершену професійну освіту; 2) завершену середню або середню спеціальну освіту, що дає право вступу до вищого навчального закладу; 3) практичний досвід роботи відповідно до здобутої спеціальності; 4) працю у службі зайнятості, яка дає направлення на навчання; 5) навчання в спеціалізованому вищому навчальному закладі; 6) одночасну практичну підготовку в службі зайнятості.

4. Виявлено тісний зв'язок структурно-організаційних особливостей підготовки із змістово-процесуальними. Відбір змісту освіти зумовлений потребами служби зайнятості, професійної освіти, специфікою майбутньої діяльності професійного консультанта. Істотною рисою навчання є поєднання теоретичної та практичної підготовки. Науково-теоретичний компонент навчання є більш спеціалізовано прикладним порівняно з ВНЗ України. Організація навчального процесу відбувається в умовах традиційної лекційно-семінарської системи, а також інтегрованих занять, проектів. Велике значення надається практичним заняттям, тренінгам із формування необхідних професійних навичок, кейс-стадіз, семінарам з імітації, моделювання ситуацій. Активне використання технічних засобів, комп'ютерної та відеотехніки оптимізує процес оволодіння фахівцями необхідними компетентностями. Особливого статусу набуває практичне заняття, наближене до практики, що відбувається в режимі реального індивідуального консультування під наглядом методиста-практика.

Навчання професійних консультантів служби зайнятості має дуальний характер. Рівнозначне співвідношення практичної та теоретичної частин навчального плану є значним досягненням німецької моделі підготовки професійних консультантів. Характерною ознакою їхньої практичної підготовки є охоплення всіх ланок і підрозділів служби зайнятості: профінформаційний центр/центр самостійного пошуку інформації, відділ консультування безробітних і працевлаштування, відділ консультування молоді та посередництва при прийомі на навчальні місця, психологічна служба, медична служба. Важливою є також практика на підприємстві, яка дає можливість майбутнім фахівцям опанувати принципи організації праці та управління кадровою політикою підприємства.

Виявлено напрями співпраці служб зайнятості Німеччини та спеціальних навчальних закладів (управлінських шкіл) з метою інтенсифікації практичної підготовки спеціалістів. Формуванню діяльнісної компетентності істотно сприяє особливий вид практичного навчання фаховий семінар, який дає змогу поєднувати та узгоджувати теоретичний і практичний компоненти навчання.

5. Професійна компетентність профконсультанта служби зайнятості Німеччини має складну структуру, компонентами якої є: фахова, методична, соціальна та особистісна компетентності. Фахова компетентність передбачає економічну, управлінську, правову, посередницьку, професієзнавчу, діагностичну, психологічну та педагогічну компетентності. Складовими методичної компетентності професійного консультанта є дидактично-методична, консультативна, медійна, організаційна, навчальна, статистична та оцінна компетентності. Компонентами соціальної компетентності є соціально-перцептивна, соціально-психологічна, мовна, комунікативна, кооперативна, інтеркультурна, а також компетентність щодо подолання конфліктів. Важливим є також розвиток особистісної компетентності, складовими якої є етична, ціннісно-мотиваційна та емоційна компетентності, такі особистісні якості професійного консультанта, як самостійність, працездатність, флексибельність, витривалість тощо.

Науково обґрунтовано рекомендації щодо використання ідей німецького досвіду в практиці підготовки професійних консультантів служби зайнятості в Україні. В контексті заявленого доцільним є:

а) вдосконалення організації підготовки персоналу служби зайнятості, який здійснює консультативні та посередницькі функції. Воно можливе за таких умов: створення системи професійного консультування та орієнтації всіх груп населення; розробки та впровадження науково обґрунтованої системи управління професійною орієнтацією та консультуванням; узгодження обсягу та змісту підготовки професійних консультантів з відповідними європейськими стандартами; організації денного спеціалізованого навчання з урахуванням ступеневої професійної освіти й міжнародних визнаних кваліфікаційних рівнів (бакалавра, магістра) та кредитно-модульної системи; створення умов для того, щоб професію профконсультанта могли здобувати спеціалісти з різних галузей виробництва; залучення кращих професіоналів-практиків до професійно-методичної підготовки майбутніх фахівців, включення їх до складу державної екзаменаційної комісії вищого навчального закладу; створення штату методистів-супервізорів в обласних і базових службах зайнятості України;

б) оновлення змісту підготовки професійних консультантів передбачає: перегляд змісту навчальних дисциплін на основі міждисциплінарності знань; врахування особливостей функціонування служби зайнятості, служби професійного консультування та роботи з клієнтами різного віку, соціального статусу; надання переваги практичній орієнтації знань; удосконалення співвідношення компонентів теоретичної та практичної професійної підготовки; розширення обсягу та змісту практичної підготовки; реалізацію блоково-модульного підходу до побудови навчальних програм; розширення програм додатковими предметами за вибором; включення в навчальні плани підготовки майбутніх професійних консультантів таких дисциплін, як «Ринок праці та ринок освітніх послуг», «Соціологія та психологія професії», «Загальне та спеціальне професієзнавство», «Основи професійного вибору», «Теорії консультування», «Методи та техніки консультування», «Методика індивідуальної та групової консультативної бесіди» тощо;

в) розширення форм організації навчального процесу можливе завдяки використанню прогресивних форм, це можуть бути: спеціалізовані семінари в обласних, регіональних службах зайнятості із залученням науково-педагогічних працівників різних навчальних закладів і досвідчених практиків-консультантів; проектне навчання; тренінги; заняття з використанням відеозаписів власних заходів; заняття, організовані за методом аналізу ситуацій; семінари моделювання та імітації ситуацій; інтегровані заняття; впровадження таких форм навчання та контролю, як наставництво і супервізорство.

Отже, в результаті дослідження досягнуто мету та розв'язано поставлені завдання. Однак, проведене дослідження не вичерпує всі аспекти проблеми професійного консультування, професійної орієнтації та підготовки кваліфікованих професійних консультантів. Подальшого порівняльного дослідження потребують методологічні та дидактичні засади профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю та дорослими, система підготовки професійних консультантів поза службою зайнятості, аспекти управління професійною орієнтацією, питання координації та узгодження профорієнтаційної роботи, співпраці різних соціальних партнерів. Актуальним буде порівняльний аналіз систем профорієнтаційної роботи в країнах-учасниках об'єднаної Європи та особливостей підготовки професійного консультанта-європейця.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Удовиченко Н. Зміст і форми професійної підготовки профконсультантів служби зайнятості у ВНЗ Німеччини / Надія Удовиченко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2004. - № 4. - С. 167-170.

2. Удовиченко Н. К. Психолого-педагогічні основи професійної підготовки профконсультантів служби зайнятості у ВНЗ Німеччини / Н. К. Удовиченко // Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти: матеріали методол. семінару АПН України, 16 грудня 2004 р. / За ред. акад. С. Д. Максименка. - К., 2005. - С. 590-596.

3. Удовиченко Н. К. Соціально-економічні основи підготовки професійних консультантів: німецький досвід / Н. К. Удовиченко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2005. - № 3. - С. 199-202.

4. Удовиченко Н. К. Інформаційна компетентність професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині / Н. К. Удовиченко// Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - Вип. 10 / [Редкол.: І. А. Зязюн та ін.] - К.-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2006. - С. 169-174.

5. Удовиченко Н. К. Підготовка професійних консультантів служби зайнятості в Німеччині в умовах розвитку єдиного європейського освітнього простору / Н. К. Удовиченко // Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання безробітних: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. / [упоряд. В. Є. Скульська]. - К.: ІПК ДСЗУ. - 2006. - С. 81-91.

6. Удовиченко Н. К. Взаємодія служби зайнятості та школи у підготовці учнівської молоді до вибору професії: досвід Німеччини / Н. К. Удовиченко // Педагогічний процес: теорія і практика. - Вип. 5. 2006. - С. 269-277.

7. Удовиченко Н. К. Законодавчо-правові аспекти функціонування служб професійної консультації в Німеччині / Н. К. Удовиченко // Вісник Київського міжнародного університету. 2007. № 10. С. 263-274.

8. Удовиченко Н. К. Підготовка професійних консультантів служби зайнятості у вищих навчальних закладах Німеччини: методичні рекомендації / Н. К. Удовиченко. Ніжин: Вид. НДУ ім. М. Гоголя, 2007. 53 с.