Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.07 - теорія і методика виховання

Формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи

Бабкіна Майя Іванівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Пустовіт Григорій Петрович, Президія Академії педагогічних наук України, вчений секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АПН України Арцишевський Роман Антонович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства;

кандидат педагогічних наук Кендзьор Петро Іванович, Львівський інститут менеджменту, доцент кафедри гуманітарних дисциплін.

Захист дисертації відбудеться 28 квітня 2009 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту проблем виховання АПН України за адресою (04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 24 березня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л. М. Масол

1. Загальна характеристика роботи

педагогічний позакласний підліток громадянський

Актуальність дослідження. Подальший розвиток демократичного і правового суспільства, зростання темпів трансформації суспільних відносин вимагає нового підходу до виховання сучасного громадянина. Особливої актуальності набуває розробка і практичне забезпечення нової системи громадянського виховання, мета якого - формування в учнів комплексу громадянських якостей, компетентностей та активної громадянської позиції. Активна громадянська позиція підлітків передбачає формування власної ієрархії цінностей, уміння відстоювати свої права, переконання, усвідомлювати свої обов'язки, виявляти толерантність до поглядів іншої людини, керуватися у вияві соціальної та громадянської діяльності демократичними принципами.

Формуванню активної громадянської позиції підлітків сприяє соціальний досвід, який складається з практичних навичок участі у суспільному житті та рівня розвитку громадянських якостей особистості. Такий досвід набувається як внаслідок засвоєння навчального матеріалу, так і в процесі позакласної чи позашкільної виховної роботи.

Аналіз педагогічної практики свідчить, що ефективність формування активної громадянської позиції підлітків значним чином залежить від застосування інноваційних педагогічних технологій у позакласній виховній роботі, а саме розробки і реалізації технології проектної діяльності, до якої залучаються не тільки учні, батьки та вчителі, а й громадськість - представники державних органів влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, культурно-освітніх закладів тощо. Ці соціальні інституції спроможні істотно впливати на розвиток особистості підлітка, формування його громадянських якостей і становлення громадянської позиції.

Ідея громадянського виховання молодого покоління, формування виховного ідеалу в українській національній школі, роль учителя у навчально-виховному процесі, взаємозв'язок сім'ї та школи у підготовці дітей до громадянської діяльності, спільна діяльність дітей у процесі виховання, гармонія суспільних та індивідуальних потреб особистості висвітлені в працях Г.Ващенка, О.Духновича, А.Макаренка, С.Русової, М.Стельмаховича, В.Сухомлинського, К.Ушинського, котрі заклали підвалини національної освітньої системи, обґрунтували принципи народності, гуманізму, культуровідповідності у вихованні.

Сутність громадянськості, філософсько-культурологічні та психолого-педагогічні аспекти її формування, розробка інноваційних технологій, форм і методів громадянського виховання дітей і молоді, наукові підходи до виховання суспільно-активної особистості, формування її громадянських якостей та компетентностей висвітлено у працях В.Андрущенка, Л.Архипенка, Р.Арцишевського, І.Беха, М.Боришевського, П.Вербицької, В.Горбатенка, Н.Дерев'янко, І.Зязюна, П.Ігнатенка, П.Кендзьора, О.Коберника, В.Кременя, Л.Крицької, В.Кузя, В.Оржехівського, В.Оржеховської, О.Пометун, В. Постового, Г.Пустовіта, М.Рагозіна, Т.Рагозіної, С.Рябова, А.Сиротенка, О.Сухомлинської, І.Тараненко, К.Чорної, М.Шимановського та ін. Питання європейської стратегії громадянської освіти та виховання молодої особистості, її соціалізації розглянуто у публікаціях Н.Лавриченко, В.Москаленко, С.Позняк, В.Познякова, В.Присикара та ін.

Зарубіжний досвід громадянського виховання розглядався на основі досліджень Д.Д'юї, Ц.Бірзеа, Б.Кріка, Д.Мейлз, Р.Мілєвік-Рідіскі, М.Раявек, Н.Савотіної, Р.Саліхової, Г.Філонова, К.Харрісона, П.Хьоста, М.Чекіні та ін. Аналіз зарубіжної педагогічної літератури дав змогу розглядати громадянське виховання як комплексний процес, який ґрунтується на демократичних цінностях, фундаментальних принципах прав і обов'язків людини, знаннях і навичках, необхідних для свідомої і дійової громадянської активності молодого покоління.

Теоретичні засади дослідження формувалися на основі положень нормативних документів в галузі освіти та виховання (Конституції України; Закону України “Про освіту”; Закону України “Про загальну середню освіту”; Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти; Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності). У дослідженні використані методичні матеріали (підручники, посібники, навчальні програми тощо), в яких відображено різні форми інтеграції змісту громадянського виховання.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить, що політичні, економічні, соціальні зміни, які відбуваються в Україні, поставили під сумнів традиційний підхід до громадянського виховання учнівської молоді, який забезпечував здебільш інформаційну насиченість, тобто передбачав виховання інформованого, але пасивного виконавця. Зміст позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи за традиційного підходу зводився до форми викладу лекційного матеріалу і не є ефективним у практичному застосуванні на сучасному етапі. Як наслідок - відсутність в учнів мотивацій до ініціативи та активності. Тож постає необхідність у формуванні нового типу громадянина, не тільки обізнаного, а й активного, здатного набувати необхідних навичок громадянської активності та соціальної взаємодії, брати участь у вирішенні суспільно значимих завдань своєї громади, країни. Саме тому набуває актуальності необхідність у розробці ефективних форм і методів реалізації системи громадянського виховання у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи. Окреслена суперечність між традиційним підходом до громадянського становлення учнівської молоді і вимогами сучасного суспільства зумовлює актуальність дослідження. Відсутність педагогічних досліджень щодо формування активної громадянської позиції учнів підліткового віку і актуальність зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи”.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукової проблематики Інституту проблем виховання АПН України, лабораторії діяльності позашкільних закладів “Науково-методичні засади розвитку творчої особистості учнів у позашкільних навчальних закладах різних типів”, державний реєстраційний № 0106U000504. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 3 від 23 лютого 2006 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови і технологію формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці.

2. Визначити сутність поняття “активна громадянська позиція підлітків”.

3. Визначити й охарактеризувати компоненти, критерії, показники і виявити рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків.

4. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови і технологію формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

5. Розробити методичні рекомендації щодо формування активної громадянської позиції підлітків у процесі позакласної виховної роботи для вчителів загальноосвітніх шкіл.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: соціально-педагогічні умови і технологія формування активної громадянської позиції підлітків у процесі позакласної виховної роботи загальноосвітньої школи.

Методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань використано комплекс методів педагогічного дослідження.

Теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, порівняння, класифікація, узагальнення здобутих теоретичних та експериментальних даних з метою визначення сутності поняття “активна громадянська позиція” та соціально-педагогічних умов ефективної організації процесу формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи; розробки структурно-логічної моделі активної громадянської позиції.

Емпіричні: спостереження за підлітками під час їхньої участі у проектній діяльності; бесіда з підлітками і вчителями; вивчення документації та результатів проектної діяльності підлітків; анкетне опитування підлітків і вчителів; аналіз незалежних оцінок вчителів. Це дало змогу створити належну інформаційну базу, вивчити індивідуально-психологічні особливості підлітка і соціально-психологічні характеристики учнівського колективу з метою визначення рівнів сформованості активної громадянської позиції підлітків, розробити зміст, ефективні форми й методи формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

Статистичні: реєстрація, ранжування, шкалування для визначення оптимальних умов формування активної громадянської позиції підлітків.

Застосування комплексу методів науково-педагогічного дослідження сприяло забезпеченню психолого-педагогічними даними про сутність процесів формування особистості підлітка в соціальному середовищі, динаміку розвитку громадянських якостей дитини на певному віковому відрізку, що дало нам змогу теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити технологію формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено двадцять один загальноосвітній заклад, де були задіяні 607 підлітків. Експериментальне дослідження здійснювалось на базі Миколаївської ЗОШ І - ІІІ ступенів № 1 ім. Олега Ольжича; Гаврилівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Нововоронцовського р-ну Херсонської обл.; ЗОШ №22 м.Севастополя; Кам'янко-Дніпровської гімназії “Скіфія” Запорізької обл.; Новосанжарської ЗОШ Полтавської обл.; Київської гімназії східних мов № 1; Червонокам'янської ЗОШ І - ІІІ ступенів Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.; Криворізької ЗОШ І - ІІІ ступенів № 111 Дніпропетровської обл.; Цюрупинської спеціалізованої школи І - ІІІ ступенів № 2 Херсонської обл.; Хитцівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Гадяцького р-ну Полтавської обл.; Алчевської соціально-економічної гімназії Луганської обл.; Козівської ЗОШ І - ІІІ ступенів № 1 Тернопільської обл.; Мішково-Погорілівської ЗОШ-інтернату Жовтневого р-ну Миколаївської обл.; гімназії м.Ківерці Волинської обл.; Окорської ЗОШ І - ІІІ ступенів Локачинського р-ну Волинської обл.; Тлумацької гімназії Івано-Франківської обл.; Дніпропетровської гімназії № 3; Гадяцької гімназії Полтавської обл.; Балахівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Петрівського р-ну Кіровоградської обл.; Криворізької ЗОШ І - ІІІ ступенів № 99 Дніпропетровської обл.; ЗОШ І - ІІІ ступенів с. Степові Хутори Носівського р-ну Чернігівської обл.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше на основі аналізу філософсько-культурологічних і психолого-педагогічних чинників теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови формування активної громадянської позиції підлітків (залучення підлітків до вмотивованої суспільної діяльності; координація дій суб'єктів соціального впливу у процесі становлення активної громадянської позиції підлітків; запровадження факультативних навчальних курсів громадянського спрямування); визначено сутність поняття “активна громадянська позиція підлітків” та охарактеризовано компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), критерії (громадянська компетентність, громадянські якості і цінності, громадянська активність, здатність до соціальної взаємодії), показники (знання про сутність громадянськості; усвідомлення своєї ролі у суспільстві як активного громадянина; особистісно-ціннісне ставлення до себе і суспільства; внутрішня готовність до реалізації громадянських знань через власну діяльність; ініціативність; реалізація власних прав, свобод і обов'язків; здатність до колективної діяльності; соціальна орієнтація та ін.), виявлено рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків; експериментально перевірено технологію формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи шляхом їх залучення до участі у проектній діяльності; дістали подальшого розвитку інноваційні форми й інтерактивні методи формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

Практичне значення дослідження полягає у розробці і впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи соціально-педагогічних умов і технології формування активної громадянської позиції підлітків. Запропонована технологія формування активної громадянської позиції підлітків може бути використана вчителями загальноосвітніх шкіл у процесі організації позакласної виховної роботи, педагогами позашкільних навчальних закладів та у процесі підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Розроблено та видано “Словник-довідник термінів з громадянського виховання” та методичний посібник “Інформаційна типологія в проектній діяльності” для вдосконалення навчально-методичної роботи загальноосвітньої школи з громадянського виховання підлітків.

Методичні рекомендації впроваджено в позакласну виховну роботу Севастопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22 ім. М.О.Острякова (довідка № 158 від 21.11.2007); Мішково-Погорілівської санаторної школи-інтернату І-ІІІ ступенів Миколаївської області (довідка № 51 від 23.11.2007); Новосанжарської загальноосвітньої школи Полтавської області (довідка № 114 від 16. 11. 2007); Козівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тернопільської області (довідка № 107 від 14. 11. 2007); Київської гімназії східних мов № 1 (довідка № 145 від 20.11. 2007); Цюрупинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 Херсонської області (довідка № 125 від 8.11. 2007).

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації матеріалів дослідження у наукових та науково-методичних виданнях, відбувалася на Міжнародних і Всеукраїнських наукових конференціях і семінарах. Основні положення дослідження висвітлювались на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Європейська наука ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, травень, 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми корекційної педагогіки і психології” (м. Кам'янець-Подільський, вересень 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблема формування громадянськості молоді у педагогічній практиці” (м. Київ, грудень, 2007); Всеукраїнському науково-практичному семінарі “Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика” (м. Полтава, квітень, 2007 р.); науково-практичній конференції асоціації “Нова доба” “Формування громадянських цінностей учнівської молоді засобами суспільних дисциплін” (м. Київ, квітень, 2005 р.); науково-практичній конференції асоціації “Нова доба” “Викладання суспільних дисциплін у навчальному закладі для розвитку громадянського суспільства” (м. Київ, квітень, 2006 р.); семінарі для вчителів-консультантів Суспільної акції школярів України “Громадянин - 2006” (м. Київ, листопад, 2005 р.; червень, 2006 р.); обласній науково-практичній конференції “Учнівські проекти як ефективна технологія формування всебічно розвиненої особистості” (м. Львів, лютий, 2008); засіданнях лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання АПН України (м. Київ, 2006-2008 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітлено в 14 одноосібних публікаціях автора: з них 7 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 словник-довідник термінів з громадянського виховання, 1 методичний посібник.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел, що включає 232 позиції. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 231 сторінку друкованого тексту, з них 196 сторінок основного тексту. Робота містить 16 таблиць і 13 рисунків на 21 сторінці, 12 додатків на 14 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання дослідження, окреслено комплекс методів дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, інформовано про апробацію і впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Формування активної громадянської позиції як соціально-педагогічна проблема” було розкрито філософсько-культурологічні та психолого-педагогічні аспекти формування активної громадянської позиції підлітків; охарактеризовано вікові особливості, суперечливість внутрішньої позиції та психологічні закономірності розвитку дитини підліткового віку; визначено закономірності і фактори впливу на процес формування активної громадянської позиції підлітків; визначено й охарактеризовано компоненти, критерії, показники, виявлено рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків; акцентовано на важливій ролі позакласної виховної роботи у системі громадянського виховання шляхом залучення підлітків до участі у проектній діяльності; досліджено сучасний стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці.

Філософсько-культурологічний підхід до формування активної громадянської позиції дав змогу виокремити такі проблеми, як ставлення підростаючої особистості до моральних вимог і суспільних норм, засвоєння нею певного світогляду, знань, переконань, її здатність ставити перед собою цілі, приймати самостійні рішення, свідомо оцінювати власні вчинки і дії інших людей і таким чином займати активну громадянську позицію.

Дослідження формування активної громадянської позиції як психолого-педагогічної проблеми дало змогу розкрити вікові особливості й закономірності розвитку дітей підліткового віку, систематизувати та активізувати процес формування громадянських якостей, компетентностей і становлення громадянської позиції підлітків. У дисертаційній роботі акцентовано увагу на важливості формування засад активної громадянської позиції підлітків, оскільки їх прагнення до самостійності та незалежності ще не підкріплені сталими соціальними мотивами поведінки і життєвим досвідом.

Проблему формування у свідомості учнів орієнтації на громадянську компетентність, яку ми розглядаємо як один із критеріїв сформованості активної громадянської позиції підлітків, розкрили Т.Бакка, П.Вербицька, Р.Євтушенко, П.Кендзьор, О.Кузьменко, О.Пометун, О.Фідря та ін. Формування громадянських якостей і цінностей учнівської молоді розглянули М.Боришевський, В.Іванчук, Н.Калініченко, Л.Корінна, Л.Крицька, М.Романенко, М.Рудь, А.Сбруєва, О.Сухомлинська, К.Чорна, М.Шимановський та ін. Здатність до громадянської активності й соціальної взаємодії як стимуляторів громадянського становлення особистості дослідили Л.Архипенко, Р.Арцишевський, В.Горбатенко, Н.Лавриченко, В.Москаленко, В.Оржеховська та ін. Аналіз наукових робіт зазначених авторів дав нам змогу розробити структуру сформованості активної громадянської позиції підлітків, визначити і охарактеризувати відповідні критерії та показники.

На підставі аналізу філософських, соціологічних, психолого-педагогічних джерел визначено сутність поняття “активна громадянська позиція підлітків”, яке трактується нами як стійкий компонент внутрішньої структури особистості підлітка, що визначає вмотивовану спрямованість її діяльності та реалізацію особистісних цінностей, власних прав, свобод і обов'язків; як система ціннісних і соціальних орієнтацій, ставлень особистості підлітка до суспільства, держави, нації, до себе як до громадянина. Формування активної громадянської позиції підлітків розглядаємо як багатоаспектний, інтегрований процес, що перебуває під впливом низки взаємодіючих факторів, є продуктом широкого комплексу освітніх дисциплін і виховних заходів.

Ефективність формування активної громадянської позиції підлітків значним чином залежить від запровадження інноваційних педагогічних технологій. Саме тут необхідні умови створюються у системі позакласної виховної роботи шляхом організації проектної діяльності, до якої залучаються не тільки учні та вчителі, але й громадськість. Таким чином, активна громадянська позиція особистості підлітка формується у процесі взаємодії із соціальним середовищем.

У підлітковому віці в процесі соціалізації виявляється потяг дитини до самоутвердження в соціальному середовищі. Саме тому, як підтверджують результати нашого дослідження, необхідним є орієнтування підлітка на соціальне утвердження у процесі навчально-виховної діяльності, де він набуває певних знань і норм суспільної поведінки. Через систему навчальних дисциплін і позакласну виховну роботу активно формується світогляд, переконання, позиція підлітка.

З метою досягнення результативності проведеного дослідження було виділено й охарактеризовано змістові компоненти сформованості активної громадянської позиції (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), які є системою знань про сутність громадянськості; вказують на наявність власної ієрархії цінностей, сформованість громадянських якостей; на ставлення особистості до суспільства і до себе як до громадянина; розуміння і мотивацію спрямованості здобутих підлітком громадянських знань та його внутрішню готовність до соціальної взаємодії, до реалізації власних громадянських знань і переконань у практичній діяльності (рис.1).

Рис. 1 Структура активної громадянської позиції підлітків

У процесі дослідження було визначено критерії сформованості активної громадянської позиції підлітків: громадянська компетентність, громадянські якості й цінності, громадянська активність, здатність до соціальної взаємодії. Громадянська компетентність характеризується наступними показниками: знання про сутність громадянськості; розуміння сутності різних суспільних явищ і процесів; обізнаність із проблемами місцевої громади; розуміння спрямованості здобутих громадянських знань; уміння аналізувати і об'єктивно оцінювати соціальну ситуацію; усвідомлення своєї ролі у суспільстві як активного громадянина. Сформованість громадянських якостей і цінностей має такі показники: законослухняність, повага до демократичних виборів; почуття обов'язку та відповідальності; готовність до захисту прав і свобод людини; культура соціальних і політичних стосунків; особистісно-ціннісне ставлення до себе і суспільства; внутрішня готовність до реалізації громадянських знань через власну діяльність. Показниками громадянської активності є реалізація здобутих громадянських знань, власних прав, свобод і обов'язків; ініціативність; здатність до самоактуалізації та лідерства у колективі; вміння самостійно робити вибір і приймати рішення; вмотивована інформаційна діяльність. Основними критеріальними показниками здатності до соціальної взаємодії визначено: соціальна орієнтація; прагнення до соціальної гармонії; здатність до колективної діяльності; позитивно спрямована комунікативність; толерантне ставлення до інших; гуманізація взаємин.

На підставі показників зазначених критеріїв були виявлені високий, середній, низький рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків. Високий рівень вказує на глибокі й системні знання підлітків про сутність громадянськості, обізнаність з проблемами місцевої громади, усвідомлення своєї ролі у суспільстві як активного громадянина, наявність власної ієрархії цінностей, сформованість громадянських якостей, внутрішню готовність до реалізації громадянських знань у практичній діяльності, стійку громадянську активність, ініціативність, активну участь у колективній діяльності. Середній рівень притаманний підліткам, які мають недостатньо глибокі і систематизовані громадянські знання, обізнані з проблемами місцевої громади, але недостатньо усвідомлюють свою роль у вирішенні суспільних проблем, проявляють вибірково ситуативну громадянську активність, беруть участь в організованій колективній діяльності, проте не виявляють власну ініціативу. Для низького рівня характерні поверхневі, фрагментарні громадянські знання, низький ступінь усвідомлення суспільних проблем і своєї ролі у їх вирішенні, не готовність до трансформування громадянських знань в особисті переконання, відсутність громадянської активності, неохоча участь в колективній діяльності, безініціативність.

Експериментом було охоплено 607 підлітків віком 14-16 років, з них 305 підлітків брали участь у проектній діяльності (експериментальна група) і 302 підлітки, які не були задіяні до проектної діяльності (контрольна група). Анкетне опитування підлітків мало два етапи (на констатувальному і формувальному етапі дослідження), щоб мати змогу порівняти ефективність запропонованої нами технології формування активної громадянської позиції підлітків. Дані експериментального дослідження свідчать, що на констатувальному етапі показники в експериментальних і контрольних групах були майже однакові.

Результати констатувального етапу дослідження показали, що найбільшу кількість у експериментальних групах становлять підлітки з середнім рівнем сформованості активної громадянської позиції - 38,59%, незначна різниця спостерігається з низьким рівнем - 37,63%, значно нижча кількість підлітків з високим рівнем - 23,78%. У контрольних групах найбільшу кількість становлять підлітки з низьким рівнем сформованості активної громадянської позиції - 40,60%, з середнім рівнем - 38,09%, з високим рівнем - 21,31%.

Беручи до уваги отримані дані, ми дійшли висновку, що низький рівень сформованості активної громадянської позиції підлітків обумовлений наступними причинами: недостатнє використання у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи ефективних технологій, інноваційних форм і інтерактивних методів виховання; відсутність відповідної підготовки вчителів до організації та реалізації системної спеціальної діяльності щодо процесу формування активної громадянської позиції підлітків; низький рівень активності та взаємодії підлітків у соціальному середовищі.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування активної громадянської позиції підлітків” розкрито методику педагогічного експерименту; теоретично обґрунтовано соціально-педагогічні умови та експериментально досліджено технологію (зміст, форми і методи) формування активної громадянської позиції підлітків, а саме проектну діяльність та її застосування у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

У ході дисертаційного дослідження з'ясовано, що активна громадянська позиція підлітків формується у процесі взаємодії із соціальним середовищем і передбачає створення певних соціально-педагогічних умов, необхідних для досягнення визначених позитивних результатів. Неодмінною умовою є педагогічна компетентність, спеціально психолого-педагогічна підготовленість вчителя до виховної роботи (готовність до сприйняття інноваційних методик, оволодіння новітніми виховними технологіями, врахування вікових й індивідуальних особливостей підлітків тощо), що сприяє вдалій побудові організації різних видів діяльності. Важливою умовою є організація діяльності підлітків у позакласній виховній роботі таким чином, щоб вона мала добровільний та особистісно-мотиваційний характер і партнерську взаємодію підлітків із суб'єктами соціального впливу.

Визначено, що ефективною технологією формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи є проектна діяльність, у процесі якої підлітки залучаються до осмисленої громадянської активності, набувають досвіду соціальної взаємодії у вирішенні суспільних проблем, мають можливість для самореалізації. Процес успішної реалізації проектів передбачав об'єднання спільних зусиль учнів, вчителів, батьків, громадськості, спрямованих на вирішення важливих для громади проблем.

Проектна діяльність мала групову форму взаємодії підлітків, реальне партнерство учасників. Склад підліткових груп у процесі спільної діяльності носив різноманітний характер: діти протилежної статі, різних національностей, релігійних конфесій, соціально-економічних прошарків, що не заважало підліткам у спільній успішній роботі над проектами, а навпаки сприяло їхній консолідації. Проектна діяльність підлітків поділялась на кілька етапів: вибір проблеми; планування діяльності; прогнозування результатів; розподіл обов'язків; збір інформації; співпраця з громадськістю; вирішення проблеми; представлення результатів своєї діяльності перед аудиторією; оцінювання своєї діяльності та діяльності партнерів. Продуктивна реалізація проектної діяльності передбачала попередню підготовку як вчителів, так і учнів.

У процесі проектної діяльності підлітками були використані різні типи проектів: практично орієнтовані, дослідницькі, інформаційно-пошукові, рольово-ігрові, творчі, навчально-пізнавальні, соціальні. Як свідчать результати дослідження, здебільше застосовувались соціальні проекти, які дали змогу підліткам набути певного соціального досвіду, сприяли їх до громадянської активності та здатності до соціальної взаємодії. За змістовим аспектом проекти поділялись на культурологічні, історичні, екологічні, природничонаукові тощо. Наприклад, проекти на екологічну тематику (“Проблема збереження популяцій пальчато-корінника в біозаказнику”; “Екологічний бумеранг” тощо) зумовили потребу зайняти активну громадянську позицію підлітків щодо розв'язання проблем охорони довкілля, ліквідації негативного впливу діяльності людини на навколишнє середовище тощо. У свою чергу проекти на історичну та краєзнавчу тематику (“Історія моєї Батьківщини - моя історія”; “Причини та наслідки голодомору 1932-1933 років на Луганщині та в місті Алчевську”; “Встановлення оновленого пам'ятного знаку воїнам-визволителям” тощо) сприяли активізації пошуково-краєзнавчої роботи з метою дослідження історії рідного краю, його культури, побуту, традицій. Формуванню національних і загальнолюдських культурних цінностей, розумінню інших культур, толерантному ставленню до її носіїв сприяли проекти, які мали характер полікультурного спрямування (“Тиждень Європи у школі”; “Спілкуємось зі світом”; “Алея миру єднає світ” тощо). А також підлітки працювали над проектами щодо вирішення проблем своєї школи, дослідження діяльності органів місцевого самоврядування тощо. Таким чином, реалізація проектної діяльності передбачала взаємодію громадянського виховання з іншими напрямами виховання (моральним, патріотичним, правовим, полікультурним, екологічним, трудовим тощо).

У процесі реалізації проектів застосовувались інноваційні форми й інтерактивні методи роботи: рольові ігри, інформаційна діяльність, написання ділових листів та звернень, статей до місцевих газет, організація інтерв'ю, спеціальних випусків шкільної преси і радіо, благодійних акцій, прес-конференцій, співпраця з громадськістю, метод “медіації”, “мікрофон”, “прес”, “симуляції”, “мозковий штурм” “дерево рішень” тощо.

З метою встановлення об'єктивних результатів процесу формування активної громадянської позиції підлітків в експериментальному дослідженні застосовувались різні методи дослідження: як аналіз проведеного анкетування та учнівських проектів, так і метод узагальнення незалежних оцінок. Були взяті до уваги незалежні оцінки вчителів та інших експертів, які співпрацювали з підлітками над реалізацією проектів у позакласній виховній роботі. Дані експериментального дослідження свідчать, що на формувальному етапі відбулись значні зміни у показниках сформованості активної громадянської позиції підлітків.

З метою ефективності формування активної громадянської позиції підлітків у процесі проектної діяльності було проведене дослідження динаміки росту показників критеріїв громадянської позиції. Аналізуючи результати проведеного дослідження у експериментальних групах на формувальному етапі встановлено, що високий рівень громадянської компетентності підлітків зріс на 11,01%, сформованості громадянських якостей та цінностей - на 12,58%, здатності до соціальної взаємодії - на 12,76%, громадянської активності - на 20,16%.

На формувальному етапі дослідження було виявлено, що високий рівень сформованості активної громадянської позиції у експериментальних групах зріс від 23,78% до 37,90%, а у контрольних групах - від 21,31% до 23,58%. Середній рівень на констатувальному етапі у експериментальних і контрольних групах був майже однаковий і не зазнав особливих змін на формувальному етапі експерименту: у експериментальних групах зріс від 38,59% до 43,65%, а у контрольних групах - від 38,09% до 40,26%. Помітні зміни спостерігаються в експериментальних групах з низьким рівнем сформованості активної громадянської позиції. На констатувальному етапі дослідження кількість підлітків з низьким рівнем в експериментальних групах становила 37,63%, а вже після проведеного нами експерименту скоротилась до 18,45%. Відповідно у контрольній групі, де форми і методи проведення позакласної виховної роботи носили традиційний характер, кількість підлітків з низьким рівнем сформованості активної громадянської позиції скоротилась від 40,60% до 36,16% (табл.1).

Таблиця 1 Рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків у експериментальних і контрольних групах

Для унаочнення здобутих результатів динаміки рівнів сформованості активної громадянської позиції підлітків у експериментальних і контрольних групах була побудована діаграма (рис.2).

Рис. 2 Динаміка зміни рівнів сформованості активної громадянської позиції підлітків

На підставі даних представленої вище діаграми є очевидним те, що показники сформованості активної громадянської позиції підлітків у експериментальних групах на формувальному етапі дослідження перевищують показники контрольних груп. Така позитивна динаміка рівнів сформованості активної громадянської позиції підлітків свідчить про ефективність застосування у виховній позакласній роботі проектної діяльності, у процесі якої вони прилучаються до активної участі у громадському житті та співпраці з суб'єктами соціальної взаємодії.

У процесі дослідження було з'ясовано, що найбільший ріст сформованості активної громадянської позиції підлітків у експериментальних групах спостерігається у діяльнісно-практичному компоненті, критерієм якого є громадянська активність. У процесі проектної діяльності у підлітків сформувались здатність до самоактуалізації, ініціативність, вміння самостійно робити вибір і приймати рішення, вміння реалізовувати здобуті громадянські знання у практичній діяльності.

За результатами проведеного дослідження було визначено, що соціалізація підлітків, формування їх активної громадянської позиції здійснюється під впливом значної кількості суб'єктів соціальної взаємодії: сім'ї, школи, урядових і громадських установ, неформальних груп, засобів масової інформації тощо. Аналіз зазначених вище даних дав змогу зробити висновок, що сім'я, з погляду респондентів-підлітків, відіграє роль основного посередника в транслюванні суспільних впливів на особу (60,96%). Наступними за значенням суб'єктами соціального впливу є засоби масової інформації (45,05%), педагоги та науковці (37,95%), урядові установи (20,95%), громадські та неурядові організації (19,71%) і досить рідко підлітки звертаються за інформацією та отримують допомогу від юридичних установ, а саме адвокатів і суддів (10,54%). Одержані показники дають змогу вибудовувати стратегію і тактику активізації та спрямування соціального впливу на формування активної громадянської позиції підлітків.

Отже, результати проведеного дослідження дають змогу стверджувати, що ефективною технологією формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи є проектна діяльність, яка ґрунтується на активній соціальній взаємодії у вирішенні суспільно значимих проблем. Вона спрямована на громадянське становлення підлітків, їх взаємодію із соціальним середовищем, інтеграцію освітнього середовища школи, сім'ї й громадськості. Її перевагами є те, що підлітки навчаються діяти у мікросоціальному середовищі, отримуючи практичні навички, мають можливість перевірити теоретичні надбання на практиці. Окрім того, проектна діяльність сприяє формуванню громадянської компетентності, громадянських якостей і цінностей, громадянської активності, здатності до соціальної взаємодії, що є критеріями сформованості активної громадянської позиції підлітків, а також - формуванню моральних цінностей, національної свідомості, почуття патріотизму, політичної та правової культури, культури міжнаціональних відносин тощо, що є складниками активної громадянської позиції.

Висновки

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження дають підстави для таких висновків:

Дисертаційне дослідження репрезентує теоретичні узагальнення та експериментально перевірену технологію формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

1. На основі аналізу філософських, соціологічних, психологічних і педагогічних джерел, які розкривають змістові характеристики процесу соціалізації та громадянського становлення особистості, з'ясовано стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці. Проблему громадянського становлення підлітків і формування у них активної громадянської позиції розглянуто як єдність філософсько-культурологічних і психолого-педагогічних чинників, як проекцію морально-духовної культури особистості. Зазначено, що формування активної громадянської позиції ґрунтується на соціальному досвіді, який складається з практичних навичок участі підлітків у суспільному житті.

2. Визначено сутність поняття “активна громадянська позиція підлітків”, яке розглядаємо як стійкий компонент внутрішньої структури особистості підлітка, що визначає вмотивовану спрямованість її діяльності та реалізацію особистісних цінностей, власних прав, свобод і обов'язків; як систему ціннісних і соціальних орієнтацій, ставлень особистості підлітка до суспільства, нації, держави, до себе як до громадянина. Обґрунтовано, що формування активної громадянської позиції підлітків - це багатоаспектний, інтегрований процес, що перебуває під впливом низки взаємодіючих факторів, є продуктом широкого комплексу освітніх дисциплін і виховних заходів.

3. У процесі експериментального дослідження було визначено і охарактеризовано компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний), критерії (громадянська компетентність, громадянські якості і цінності, громадянська активність, здатність до соціальної взаємодії); показники (знання про сутність громадянськості; усвідомлення своєї ролі у суспільстві як активного громадянина; особистісно-ціннісне ставлення до себе і суспільства; внутрішня готовність до реалізації громадянських знань через власну діяльність; ініціативність; реалізація власних прав, свобод і обов'язків; здатність до колективної діяльності; соціальна орієнтація та ін.), а також виявлено рівні (високий, середній, низький) сформованості активної громадянської позиції підлітків для оцінки ефективності проведеної соціально-педагогічної діяльності.

4. Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи є ефективним за наступних соціально-педагогічних умов:

- добровільного та особистісно-мотиваційного характеру участі підлітків у позакласній виховній роботі;

- залучення підлітків до вмотивованої суспільної діяльності;

- взаємоузгодження факторів і координації дій суб'єктів соціального впливу з метою розвитку громадянських якостей, компетентностей і становлення активної громадянської позиції підлітків; партнерської взаємодії підлітків із суб'єктами соціального впливу;

- взаємодії громадянського виховання з іншими напрямами виховання; - інтегрування складових громадянського виховання у зміст навчальних дисциплін;

- запровадження факультативних навчальних курсів громадянського спрямування;

- застосування інноваційних форм і інтерактивних методів у позакласній виховній роботі.

5. Розроблено та експериментально перевірено технологію формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи. Удосконалено теоретичні засади впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи комплексу інноваційних форм й інтерактивних методів як складників технології проектної діяльності, які забезпечили ефективність формування активної громадянської позиції підлітків. Досліджено й запроваджено у практику технологію проектної діяльності, яка передбачала набуття підлітками знань і навичок, необхідних для оволодіння практичним досвідом участі у суспільному житті, для свідомої і дієвої громадянської активності. Визначено, що у процесі проектної діяльності підлітки досліджували актуальні проблеми місцевої громади, здійснювали реальні кроки з їх вирішення, залучаючи до спільної діяльності громадськість.

6. Розроблено та упроваджено методичні рекомендації щодо формування активної громадянської позиції підлітків для їх практичного застосування у позакласній виховній роботі загальноосвітніх шкіл: врахування соціально-педагогічних умов; організація факультативних навчальних занять з метою формування у підлітків громадянських компетентностей; реалізація проектної діяльності, застосування інноваційних форм й інтерактивних методів; залучення підлітків до активної громадянської та інформаційної діяльності у процесі партнерської взаємодії із суб'єктами соціального впливу.

7. Аналізуючи результати проведеного дослідження з формування активної громадянської позиції підлітків на формувальному етапі, було констатовано позитивну динаміку: високий рівень сформованості активної громадянської позиції в експериментальних групах зріс на 14,12%, а у контрольних групах - на 2,27%; середній рівень сформованості громадянської позиції підлітків на констатувальному етапі як в експериментальних групах, так і в контрольних був майже однаковий і не зазнав особливих змін на формувальному етапі експерименту: в експериментальних групах зріс на 5,06%, а у контрольних групах - на 2,17%; низький рівень сформованості громадянської позиції підлітків у експериментальних групах зменшився на 19,18%, а у контрольних групах - на 4,44%. Таким чином, позитивна динаміка росту сформованості активної громадянської позиції підлітків доводить ефективність зазначених соціально-педагогічних умов і запропонованої технології.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Аналіз процесу формування активної громадянської позиції свідчить про необхідність подальшого вивчення цілісної системи змісту громадянського виховання та форм її реалізації у навчально-виховному процесі. Подальших досліджень вимагають проблеми застосування у навчально-виховній роботі загальноосвітньої школи інтегрованого підходу до громадянського виховання; дослідження таких аспектів, як взаємодія засобів виховання у позакласній виховній роботі; вивчення ролі соціального середовища як вагомого чинника соціалізації та громадянського виховання учнівської молоді; впливу окремої особистості на процес гуманізації і демократизації сучасного суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Словник, методичний посібник:

1. Бабкіна М. І. Словник-довідник термінів з громадянського виховання / М. І. Бабкіна. - Львів : ЗУКЦ, ПП НВФ БІАРП, 2007. - 200 с.

2. Бабкіна М. І. Інформаційна типологія в проектній діяльності : методичний посібник для вчителів та учнів / М. І. Бабкіна. - Львів : ЗУКЦ, ПП НВФ БІАРП, 2008. - 52 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

3. Бабкіна М. І. Роль суб'єктів соціального впливу в процесі формування активної громадянської позиції підлітка / Майя Бабкіна // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2007. - Випуск № 22. - С. 37 - 43.

4. Бабкіна М. І. Культурологічний підхід до формування громадянської позиції особистості в соціальному середовищі / Майя Бабкіна // Педагогіка і психологія професійної освіти : науково-методичний журнал. - 2007. - № 1. - С. 155 - 162.

5. Бабкіна М. І. Народознавча компетентність в системі чинників громадянського виховання / Майя Бабкіна // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Педагогіка. - 2007. - Випуск ХІІІ - ХІV - С. 136 - 142.

6. Бабкіна М. І. Роль світової та української літературної спадщини у процесі формування громадянської свідомості особистості / Бабкіна Майя // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. - 2007. - № 4. - С. 43 - 47.

7. Бабкіна М. І. Соціалізація особистості як аспект розвиваючого виховання / Майя Бабкіна // Педагогічний пошук. Науково-методичний вісник : Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти. - 2007. - № 1(53). - С. 62 - 63.

8. Бабкіна М. І. Компоненти процесу формування активної громадянської позиції підлітків / Майя Бабкіна // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2008. - Випуск № 23. - С. 23 - 30.

9. Бабкіна М. І. Діяльнісний підхід до процесу формування активної громадянської позиції підлітків / Бабкіна Майя // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : зб. наукових праць. - Рівне, 2008. - Ч. 1, Випуск VII. - С. 32 - 35.

Інші публікації:

10. Бабкіна М. І. Корекційна робота з девіантними підлітками у процесі соціалізації та становлення їх громадянської позиції / Бабкіна М. І. // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного університету за матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми корекційної педагогіки і психології”, 27-28 вересня 2007 р. Серія соціально-педагогічна. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Випуск VII. - С. 260 - 262.

11. Бабкіна М. І. Громадянська спрямованість європейської освіти ХХІ століття / Бабкіна Майя // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции “Европейская наука ХХІ века - 2007”, 16-31 мая 2007 р. - Педагогические науки. Психология и социология. - Днепропетровск : Наука и образование, 2007. - Т. 5. - С. 59 - 61.

12. Бабкіна М. І. Громадянські та психологічні компетентності як основні передумови зростання педагогічної майстерності менеджера освітнього закладу / Бабкіна М. І. // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару “Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика” (Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка, 26-27 квітня 2007). - Полтава: Астрая, 2007. - С. 16 -18.

13. Бабкіна М. І. Психолого-педагогічний аспект формування громадянської спрямованості особистості / Бабкіна М. І. // Materiбly IV mezinбrodni vмdecko-praktickб konference “Kliиovй aspekty vмdeckй иinnosti - 2008”, 15-31 ledna 2008 roky. Pedagogika: Praha. Publishing House “Education and Science” s. r. о. - 2008. - Dil 5. - Stran. 67 - 69.

14. Бабкіна М. І. Громадянська освіта і виховання в європейському просторі. Бабкіна М. І. // Материали за 4-а международна научна практична конференция “Научно пространство на Европа”, 15-30 Април, 2008. Педагогически науки. - София. “Бял ГРАД-БГ” ООД. - Том 11. - С.83 - 85.

Анотація

Бабкіна М.І. Формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджена проблема змісту і соціально-педагогічних умов формування активної громадянської позиції підлітків у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

У дисертації розкрито філософсько-культурологічні та психолого-педагогічні аспекти проблеми; охарактеризовано вікові особливості, суперечливість внутрішньої позиції та психологічні закономірності розвитку дитини підліткового віку; визначено компоненти, критерії, показники і виявлено рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків; розроблено структуру активної громадянської позиції; виявлено взаємоузгодження чинників і координацію дій суб'єктів соціального впливу на розвиток громадянських якостей, компетентностей та становлення активної громадянської позиції підлітків; акцентовано на суспільній діяльності підлітків у позакласній виховній роботі шляхом їх залучення до участі у проектній діяльності.