Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

13.00.02 - теорія та методика навчання (українська мова)

УДК [371.134:5]:811.161.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю

Безгодова Надія

Семенівна

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Пентилюк Марія Іванівна,

Херсонський державний університет, професор кафедри українського мовознавства.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Паламар Лариса Максимівна, Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, професор кафедри української філології для неспеціальних факультетів;

кандидат педагогічних наук, доцент Рускуліс Лілія Володимирівна, Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, доцент кафедри загального мовознавства та лінгводидактики.

Захист відбудеться “26” березня 2009 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, зал засідань (ауд. №256).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету: 73003, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий 23 лютого 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Г.Окуневич

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, представлено методологію та етапи роботи, визначено наукову новизну й практичне значення, наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження та структуру роботи.

У першому розділі дисертації „Наукові засади формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю” розкрито сутність понять „мова”, „мовлення”, „культура мовлення”, „професійне мовлення”, „ознаки професійного мовлення” як складових формування професійного мовлення; охарактеризовано особливості професійного мовлення та його компоненти; систематизовано психологічні основи й лінгводидактичні умови формування професійного мовлення.

На підставі аналізу наукових студій (А. Коваль, Н. Костриця, О. Кретова, М. Лісовий, В. Михайлюк, В. Момот, Л. Романова, Н. Тоцька) з'ясовано, що в науковій літературі немає однозначного трактування понять „професійне мовлення”, „культура професійного мовлення”. Це свідчить про складність, багатоаспектність питання, наявність різних підходів дослідників до його вивчення. Ураховуючи це, ми пропонуємо власне визначення професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю, під яким розуміємо сформованість умінь спілкуватися в типових умовах професійної діяльності, володіти потенціалом дидактичного дискурсу. Навчання української мови за професійним спрямуванням, на нашу думку, - постійне розширення уявлень студентів про види мовленнєвої діяльності, різні стилі й жанри мовлення. Таке широке завдання, що пов'язує викладання української мови на природничих факультетах з риторикою, стилістикою, культурою мовлення, психологією, логікою, естетикою, має міжпредметний характер.

Аналіз наукових праць учених (Н. Бабич, А. Коваль, Л. Паламар, М. Пентилюк) дозволив стверджувати, що для майбутніх учителів природничих дисциплін найважливішими комунікативними якостями є змістовність, доречність, логічність і послідовність мовлення; з погляду культури мовлення - правильність, чистота, виразність (образність), багатство (різноманітність) та дотримання норм мовленнєвого етикету.

Формування професійного мовлення майбутніх учителів передбачає насамперед необхідність опанування понятійної сфери обраної спеціальності (у нашому дослідженні спеціальності природничого профілю), вербально представленої засобами україномовної термінології. Визначення ролі термінології у формуванні комунікативних умінь і навичок майбутніх учителів означеного профілю є центральною проблемою в їх професійній освіті. Чим більший лексичний запас студента, тим проникливіше він бачить світ, тонше вичленовує явища, точніше сприймає прочитане й почуте, а отже, йому легше дається навчання, ширшає його світогляд, і найголовніше - він упевненіше висловлюється.

У розділі обґрунтовано, що своєрідною рисою мовленнєвої підготовки студентів природничого профілю є поєднання імпліцитного та експліцитного видів професіоналізації, що забезпечується формуванням стійкої мотивації до вивчення української мови, відповідною орієнтацією ситуативних завдань, добором дидактичного матеріалу, збагаченням словника студентів термінологічною лексикою.

Успішному формуванню професійного мовлення студентів природничого профілю сприяє врахування індивідуальних та вікових особливостей, інтересів, рівня пізнавальних можливостей, здібностей, розуміння суті психічних процесів, що лежать в основі мовленнєвої діяльності.

Процес породження професійного мовлення поєднує в собі етапи продуктивної й рецептивної мовленнєвої діяльності й складається з таких фаз, як розуміння, усвідомлення нового матеріалу, його запам'ятовування й оформлення, а також його відтворення й трансформація під час мовленнєвої діяльності, синтез і породження нових мовленнєвих одиниць на основі або за аналогією до вже усвідомлених (І. Зимня, О. Митрофанова, В. Тункель).

До основних дидактичних умов активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів відносимо створення в процесі навчання проблемних ситуацій, використання активних форм і методів організації навчання. У роботі проаналізовано загальнодидактичні принципи (науковість, доступність, систематичність, послідовність, зв'язок навчання з життям, наочність, активність, міцність знань і вмінь, гуманізація та гуманітаризація; єдність національного та загальнолюдського; розвивальний характер навчання; співтворчість, співробітництво; індивідуалізація та диференціація; оптимізація, відкритість і динамічність системи), а також виокремлено спеціальну групу принципів (наступності й перспективності, зв'язку теорії з практикою, комунікативної спрямованості, творчої активності, свідомості, модульний принцип навчання). В основу формування професійного мовлення студентів природничого профілю покладено традиційні та інтерактивні методи навчання. До найбільш продуктивних відносимо зв'язний виклад матеріалу, бесіду, метод вправ, дидактичні ігри, ситуативне моделювання, опрацювання дискусійних питань та ін. Найпоширенішими видами завдань, які виконують студенти природничого профілю самостійно, вважаємо роботу з навчальними (фаховими) посібниками, різними видами словників, дидактичним матеріалом, самостійні спостереження.

Розділ завершується висновками про необхідність теоретичного обґрунтування, з'ясування особливостей професійного мовлення та розв'язання проблем його формування у студентів природничих факультетів.

У другому розділі „Експериментально-дослідне навчання за розробленою методикою” проаналізовано методичну літературу з досліджуваної проблеми; з'ясовано зміст, мету, завдання дослідної роботи; розроблено програму; створено методичну модель експериментального навчання; описано хід і результати констатувального експерименту; визначено рівні сформованості професійного мовлення студентів - майбутніх учителів природничого профілю; доведено ефективність упровадження створеної методики.

Опрацювання наукової літератури з лінгвістики, психолінгвістики, лінгводидактики дозволило накреслити основні напрями формування культури мовлення студентів природничого профілю. Для одержання об'єктивних відомостей про рівень мовленнєвої підготовки студентів проводився констатувальний зріз. Основні його завдання: визначити рівні сформованості професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю; з'ясувати види й форми роботи, спрямовані на формування професійно-комунікативної компетентності студентів; визначити їхню психологічну готовність до вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок; виявити й класифікувати помилки, наявні в мовленні студентів з метою їх усунення.

Результати проведення експериментальних завдань визначалися за такими критеріями: теоретичні знання граматичної й стилістичної будови мови (розвинене, граматично й стилістично правильне мовлення); сформованість нормативних умінь і навичок (правильна вимова звуків, точне й доцільне слововживання, правильне творення й уживання словоформ і синтаксичних конструкцій); наявність комунікативних умінь (практичне володіння мовленнєвою нормативністю в усній і писемній формах); орієнтація в ситуації спілкування (налагодження комунікації з ефективним використанням лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів). На основі критеріїв визначено такі рівні:

високий (реконструктивно-творчий) - глибоке засвоєння знань граматики; оперування багатим і різноманітним словниковим запасом, дотримання норм літературної мови; розвинене, граматично й стилістично правильне усне й писемне мовлення; уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, сприймати й аналізувати чуже мовлення та продукувати власні висловлювання; розвиненість навичок самоконтролю й самокорекції;

достатній (системний) - наявність знань з граматики й стилістики; дотримання норм літературної мови; достатній словниковий запас; відсутність грубих орфографічних, граматичних і пунктуаційних помилок; достатнє орієнтування в ситуації спілкування, уміння сприймати й аналізувати чужі висловлювання та продукувати власні; сформованість навичок самоконтролю й самокорекції;

середній (репродуктивний) - знання граматики й стилістики наявні здебільшого в теоретичному аспекті; спостерігається порушення норм літературної мови; усна й писемна форми мовлення містять різні види помилок; невеликий словниковий запас і обмежене використання невербальних засобів спричиняє проблеми з налагодженням спілкування, посередні навички самоконтролю й самокорекції;

низький (емпірично-інтуїтивний) - відсутність системних знань, неглибоке засвоєння теоретичних знань з граматики і стилістики; порушення й неповне усвідомлення норм літературної мови; наявність різних типів помилок в усному та писемному мовленні; досить обмежений лексичний запас, невміння точно, логічно й доступно висловлювати думки; недоречне використання екстралінгвальних засобів, несформованість навичок самоконтролю й самокорекції, низька мовна свідомість, відсутність прагнення вдосконалювати власне мовлення.

Результати констатувального експерименту засвідчили, що загалом рівень знань студентів середній. Вони не володіють достатніми для майбутнього вчителя мовленнєвими вміннями й навичками, припускаються помилок, пов'язаних із прогалинами в засвоєнні шкільної програми з української мови, а також із впливом російськомовного середовища. Проведена на цьому етапі дослідження робота дозволила встановити, що переважна більшість студентів факультетів природничого профілю в загальноосвітній школі оволоділа середнім та низьким рівнем мовленнєвої підготовки (пересічно 84,5 %). Студенти виявили неглибокі знання української мови, мають недостатньо сформовані комунікативні вміння й навички; слабо володіють термінологічним словником. Низький рівень мовленнєвої підготовки пояснюється переважно об'єктивними причинами:

– на рівень формування професійного мовлення студентів має великий вплив мовленнєве середовище, у якому вони знаходяться до вступу у вищі навчальні заклади: у вихідців із сільської місцевості переважає „суржикове мовлення”, зустрічаються діалектні слова; мешканці міста недостатньо володіють українською мовою, бо навчання в багатьох середніх загальноосвітніх закладах південно-східного регіону України проводилося російською мовою;

– обмежена кількість годин на вивчення української мови (у старших класах - 1 година на тиждень) не дозволяє закласти основи підготовки учнів до формування професійного мовлення у вищих закладах освіти;

– випускники шкіл вступали до вищих навчальних закладів на спеціальності нефілологічного профілю, тому вибір майбутнього фаху став своєрідною настановою на поглиблене вивчення в загальноосвітній школі профільних дисциплін негуманітарного циклу.

Констатувальний зріз дав підстави для розробки поетапного дослідного навчання, побудованого з урахуванням своєрідності навчального матеріалу та послідовності формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. На І етапі - увідно-мотиваційному - мета визначалася як формування особливостей професійного мовлення на заняттях з курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” та вдосконалення навичок будувати висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації. Під час ІІ етапу - комунікативно-професійного - вироблення сталих умінь і навичок професійного мовлення під час вивчення соціально-гуманітарних і спеціальних дисциплін, педагогічної практики з використанням комунікативно-мовленнєвих міжпредметних зв'язків. У процесі ІІІ етапу - узагальнювально-систематизуючого - перевірка сформованості рецептивних та продуктивних комунікативних навичок.

Матеріал першого етапу формувального експерименту диференційовано за модулями: пропедевтичним, формувально-корекційним, фуркаційним. Таким чином, в експериментальній програмі ми зберегли зазначену кількість годин (54): 28 годин - практичні заняття. Крім того, важливе місце в експериментальному навчанні було відведено самостійній роботі студентів (26 годин - самостійна робота під керівництвом викладача), що забезпечувала ознайомлення з комунікативно значущими темами, які мають вплив на формування професійного мовлення.

Кожний модуль передбачав теоретичний матеріал, тренувальні, контрольні, тестові вправи й завдання, що сприяли систематизації й корекції знань студентів з української мови, осмисленню мовних норм, виробленню навичок редагування текстів, перекладу тощо.

Рівень мовленнєвої підготовки в ході експерименту перевірявся після кожного етапу: на першому курсі перевірялася ефективність дослідного навчання (2002-2003 н.р.); на третьому курсі (2003-2005 н.р.) - сталість сформованості професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю; на п'ятому курсі (2005-2007 н.р.) - рівень професійної готовності випускників до практичної діяльності.

Метою експериментального дослідження було створення методики формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю на заняттях з української мови та перевірка її ефективності.

Виходячи з мети дослідження, визначили основні навчальні завдання, що полягали у:

– створенні комплексу завдань і вправ, які найбільше сприятимуть формуванню професійного мовлення студентів;

– пошуках ефективних шляхів удосконалення усного й писемного мовлення майбутніх учителів природничого профілю;

– перевірці ефективності застосування в навчальному процесі нових педагогічних технологій (інтерактивні імітаційні методи навчання, інноваційні форми й методи навчання), що забезпечуватимуть реалізацію дослідного навчання.

Експериментальне дослідження здійснювалося з урахуванням таких напрямів мовної підготовки студентів: оволодіння системою теоретичних знань сучасної лінгвістичної науки, передусім відомостей зі стилістики, культури мовлення, комунікативної лінгвістики, теорії мовленнєвої комунікації, термінознавства, риторики; формування умінь і навичок, необхідних для роботи з документацією, її оформленням і вмілим використанням у професійній роботі; удосконалення мовленнєвих якостей у процесі ділового спілкування; вироблення лінгвометодичних умінь роботи з лексичним, граматичним, стилістичним матеріалом відповідно до вимог практичного курсу. професійний мовлення природничий навчання

Означені напрями було покладено в основу розробленої нами методичної системи, що включала комплекс форм, методів, прийомів і засобів навчання, спрямованих на розвиток і корекцію структурних компонентів професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. Розробляючи модель дослідно-експериментального навчання, ми виходили з того, що одним з найефективніших шляхів формування пізнавальних умінь, отже, і професійного мовлення студентів, є активізація науково-дослідницької, пошукової діяльності, яка найповніше розвивається під час проблемного навчання, використання ділових ігор, різних видів вправ і завдань, наближених до реальної моделі майбутньої професійної діяльності.

Ураховуючи основні дидактичні вимоги підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей, до програми було включено матеріал, що не лише розкривав особливості ділового мовлення в його усній і писемній формах, а й знайомив майбутніх учителів з основами культури професійного спілкування, правилами українського мовленнєвого етикету, забезпечував володіння основами фахової термінології, закріплення основних орфографічних норм, вироблення навичок контролю за своїм мовленням.

Усвідомленню майбутніми вчителями природничого профілю значення професійного мовлення в їхній майбутній фаховій діяльності, необхідності вдосконалення професійного мовлення, розвиткові чуття мови, навичок володіння виражальними засобами української мови, відтінками значень слів, розвиткові мислення сприяли аналіз текстів, ділові ігри, редагування речень і текстів документів, переклад наукових і науково-популярних джерел природничої тематики.

Велика увага на заняттях зосереджувалася на різних видах лексичної роботи, що мала на меті насамперед збагатити словник майбутніх учителів термінологічною лексикою, правильно використовувати його залежно від ситуації спілкування. Основним орієнтиром у доборі професійної лексики й термінології, пропонованого мовного матеріалу для вправ і завдань були такі критерії: активне використання тієї чи іншої мовної одиниці в мовленні, відхилення від мовних норм побудови граматичних конструкцій, застосування мовних одиниць відповідно до їх семантичних властивостей, доцільність уживання мовних засобів у відповідному контексті, стильова диференціація мовлення.

Використання різних вправ і завдань, ділових ігор, які відображають суть майбутньої професійної діяльності студентів, дало змогу стимулювати комунікативну активність майбутніх учителів у навчальному процесі, відпрацьовувати професійно-мовленнєві навички в умовах, наближених до реальних. Детальний аналіз помилок студентів, що проводився під час підведення підсумків, знижував імовірність їх повторення в навчальній діяльності та в реальній дійсності.

ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Цілісна система формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю передбачала використання дидактичного матеріалу, що містив експліцитну та імпліцитну професіоналізацію та допомагав студентам природничого профілю оволодіти професійним мовленням, відповідав меті й завданням курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)”, містив необхідні вправи і завдання, що сприяли формуванню комунікативних умінь і навичок.

У доборі завдань ми керувалися такими критеріями: урахування знань, умінь і навичок студентів, набутих у загальноосвітній школі, що дозволило уникнути дублювання вивченого раніше, заощаджуючи час з метою розвитку мовлення студентів; внутрішньопредметних мовних зв'язків, що відбивали ієрархію мовних рівнів, їхній взаємозв'язок; випереджального розвитку усного професійного мовлення; урахування комунікативних потреб студентів, що зумовлювало роботу над комунікативно значущими для студентів жанрами наукового й офіційно-ділового стилів: реферат, конспект, анотація, відповідь під час заліку, іспиту (усна та писемна), заява, резюме, протокол, витяг з протоколу тощо; можливості комплексної роботи над різними видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, читанням, говорінням, письмом); орфографічної та пунктуаційної значущості, що передбачало посилену увагу до правописних норм української літературної мови.

Завдання до практичних занять включали усні й письмові вправи аналітичного й конструктивного характеру з мовленнєвим матеріалом професійного спрямування; творчі роботи риторичного характеру з розвитку навичок монологічного й діалогічного мовлення; моделювання мовленнєвих ситуацій з урахуванням професійної спрямованості; складання текстів документів, підготовку повідомлень, доповідей, відповідей на заняттях; добір матеріалу до ділових та рольових ігор, укладання термінологічних міні-словників, складання кросвордів професійного спрямування.

На підставі аналізу відомих класифікацій ми розробили систему вправ з української мови за професійним спрямуванням, що сприяла виробленню стійких навичок корекції власного мовлення й спонукала до розширення й активізації словникового запасу студентів та подальшого мовленнєвого вдосконалення. Це були вправи: за метою проведення: підготовчі (готують до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці), вступні (сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій), пробні (завдання на застосування щойно засвоєних знань), тренувальні (сприяють формуванню навичок у стандартних умовах: за зразком, інструкцією, завданням), контрольні (переважно навчальні: письмові, графічні, практичні вправи); за ступенем творчості: вправи для розвитку навичок слухання й говоріння; вправи для розвитку навичок читання й розуміння, вправи з написання різних типів текстів наукового та офіційно-ділового стилів тощо; за ступенем самостійності: індивідуальні, групові, колективні; за формою проведення: усні та письмові.

Запропонована нами система вправ ґрунтувалася на таких принципах: відповідність змісту вправ матеріалам розділів програми; здійснення міжпредметних зв'язків, орієнтація студентів на самостійну творчу роботу, добір вправ залежно від методів і прийомів їх реалізації, перспективність, повторюваність і систематичність їх застосування, текстова основа, що дозволяла наочно показати функціонування мовних одиниць усіх рівнів.

Через відсутність єдиного підручника з української мови для нефілологічних спеціальностей навчальний матеріал засвоювався за допомогою різних методичних посібників, довідників, словників, додаткової літератури. Це дозволило підвищити роль самостійної роботи студентів, закріпити навички написання доповідей, повідомлень, рефератів, виступів, а відтак уміння вести дискусії, обговорення, виступати перед аудиторією.

Розроблена система завдань (вправ) відповідала темам змістових модулів. Так, пропедевтичний модуль орієнтував студентів на поглиблення знань про українську мову як складову національної культури, на засвоєння специфіки усної та писемної форм ділової української мови (наукового та офіційно-ділового стилів) з урахуванням фахової спрямованості навчання майбутніх учителів природничого профілю. Настановчо-мотиваційний та адаптивно-перетворювальний міні-модулі забезпечували формування вмінь і навичок правильної вимови голосних і приголосних звуків та їх сполук, дотримуючись орфоепічних норм української мови, навичок роботи з тлумачним та орфоепічним словниками, а також з довідковою літературою зі спеціальності.

Запропонована система апробовувалася в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Херсонському державному університеті, Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Глухівському державному педагогічному університеті імені Олександра Довженка протягом 2002-2008 рр.

Для проведення формувального експерименту з груп студентів першого курсу природничого факультету були визначені експериментальні (ЕГ) і контрольні (КГ). В умовах початку експерименту рівень мовленнєвої підготовки студентів усіх груп був приблизно однаковим.

В усіх групах здійснювалося навчання студентів української мови за професійним спрямуванням. Студенти обох груп знаходилися під постійним спостереженням. Експериментальні дані аналізувалися та піддавалися статистичній обробці. На відміну від студентів контрольних груп, експериментальні групи одержали чітку настанову щодо орієнтації на формування професійного мовлення й працювали за нашою методикою; до програми було внесено зміни, що передбачали включення риторичних та інших професійно значущих лінгвістичних відомостей. В експериментальних групах основним методом роботи над граматичним матеріалом було обрано метод вправ, при виконанні яких студентам пропонувався спеціально дібраний текстовий дидактичний матеріал, спрямований на усунення мовних і мовленнєвих помилок професійного спрямування, практичні завдання передбачали застосування інтерактивних імітаційних методів навчання, у зазначених групах зверталася увага на критерії й рівні сформованості професійного мовлення.

Порівняти позитивні зрушення в рівнях сформованості професійного мовлення студентів ЕГ і КГ протягом навчання у вищих навчальних закладах дозволяють дані, розміщені в таблиці 1.

Таблиця 1 Рівні володіння професійним мовленням студентами природничого профілю

Як видно з таблиці, високий рівень мали 14,6% студентів (20% ЕГ та 9,2% КГ), достатній - 40,4% (43,3% ЕГ та 37,4% КГ), що свідчить про вдосконалення професійного мовлення наприкінці дослідного навчання. Дані таблиці дозволяють стверджувати, що кількість студентів ЕГ, які виявили високий і достатній рівень знань, умінь і навичок, помітно зросла щодо рівня, виявленого студентами КГ. Кількість осіб ЕГ із середнім та низьким рівнями знань на ІІІ етапі зменшилася на 38,9% порівняно з констатувальним етапом, а з ІІ етапом - на 19,2% завдяки перерозподілу студентів з високим і достатнім рівнями й становила 36,4%.

Отже, дані формувального експерименту переконали, що рівень сформованості професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю значно підвищився, тоді як у студентів контрольних груп він майже не змінився. Студенти вдосконалили вміння працювати з термінологічною лексикою, їхній активний словниковий запас суттєво збагатився професійною лексикою, значно підвищилася фахово-мовленнєва компетентність майбутніх учителів природничого профілю.

Кількість студентів із середнім рівнем зменшилася на 27%, із низьким - на 11%. Такий результат свідчить про те, що студенти не мали стійких навичок практичного застосування знань, систематично не працювали над корекцією власного мовлення, хоча знання норм літературної мови в них достатні.

Середній показник рівнів сформованості професійного мовлення початку й кінця експерименту покажемо діаграмою.

Діаграма 1 Середній показник рівнів сформованості професійного мовлення

Одержані результати підтверджують ефективність пропонованої методики формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю у вищих навчальних закладах. Переважна більшість студентів експериментальних груп у процесі навчання досягла високого й достатнього рівня. Для них характерна висока обізнаність з комунікативними якостями мови, достатня унормованість усного й писемного професійного мовлення, потяг до культури власного мовлення й до мови взагалі.

Дослідне навчання дозволило виявити певні тенденції формування усного й писемного мовлення майбутніх учителів природничого профілю шляхом подолання фонетичних, лексичних, стилістичних недоліків, зумовлених спеціальним добором навчального матеріалу, що сприяє активізації мовленнєвої діяльності студентів й автоматизації навичок правильного слововживання.

У ході дослідження підтвердилося припущення про те, що рівень професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю значно підвищиться, якщо навчання української мови здійснюватиметься на комунікативно-діяльнісній основі з урахуванням риторичних засад; активно працювати над розширенням лексичного професійного мінімуму студентів; моделювати професійно орієнтовані мовленнєві ситуації й віддавати перевагу текстовому дидактичному матеріалу.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив визначити теоретичні (лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні та методичні) засади формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. Вихідною позицією роботи стало з'ясування поняття „професійне мовлення майбутніх учителів природничого профілю”, визначення його основних комунікативних ознак та шляхів формування.

Розуміння своєрідності професійного мовлення студентів природничих факультетів базується на сучасних дослідженнях з мовознавчих, мовленнєвознавчих дисциплін, психолінгвістики й лінгводидактики.

2. Результати констатувального експерименту переконали в необхідності коригування змісту навчання, що зумовило внесення до програми передусім комунікативно значущого матеріалу про спілкування, мовленнєвий етикет тощо. Ознайомлення студентів з цими відомостями сприяло глибшому розумінню ознак професійного мовлення, формуванню доречності, точності, правильності мовлення, а також засвоєнню ними етикетних конструкцій.

3. Результати дослідження засвідчили необхідність урахування психологічних чинників (розвиток мотивації, мислення, пам'яті, уваги тощо), що допомогло виявити оптимальні форми, методи, засоби формування професійного мовлення майбутніх учителів дисциплін природничого профілю.

4. Експериментальне навчання засвідчило доцільність опрацювання відомостей зі стилістики, риторики, культури мовлення, комунікативної лінгвістики студентами природничих факультетів на І курсі; взаємозв'язок і взаємозумовленість мовних і мовленнєвознавчих відомостей та їх включення в структуру занять з дисциплін соціально-гуманітарного циклу, переконало, що зміна змісту навчання викликає необхідність використання різноманітних адекватних йому форм, як-от: різні види лекцій, практичні заняття, що у свою чергу зумовлює добір відповідних методів, прийомів і засобів навчання. Формувальний експеримент довів, що найбільш ефективним шляхом формування професійного мовлення є застосування в навчальному процесі інтерактивних імітаційних методів (рольових і ділових ігор, моделювання ситуацій тощо), що забезпечило високий рівень засвоєння знань з предмета, стимулювало комунікативну активність студентів. Дослідне навчання підтвердило: формування професійного мовлення майбутніх учителів дисциплін природничого профілю має забезпечуватися характером дидактичного матеріалу, передусім його професійною спрямованістю, насиченістю термінологічною лексикою, комунікативним потенціалом.

5. Експериментальне дослідження дало підстави стверджувати важливість співробітництва викладачів-філологів та викладачів фахових дисциплін в організації наукової діяльності студентів. Урахування викладачами профільних дисциплін рекомендацій викладачів мовного курсу позначилося на результативності наукових пошуків: дало змогу студентам підготувати статті, тези, виступи. Необхідною умовою ефективного формування професійного мовлення студентів природничих факультетів стало використання форм, методів, прийомів і засобів навчання, адекватних меті й змісту. У зв'язку з цим посилилася роль самостійної роботи студентів, набуло значущості застосування інтерактивних методів. У ході формувального експерименту було доведено, що важливим засобом навчання є професійно орієнтований текст як середовище функціонування мовних одиниць, що дає змогу залучити студентів до мовленнєвої діяльності, мотивує засвоєння лінгвістичної теорії, підвищує пізнавальний і виховний потенціал заняття.

6. Результати експерименту переконали, що найпоширеніші види завдань, які виконують студенти факультетів природничого профілю самостійно, - це робота з навчальними (фаховими) посібниками, словниками, енциклопедіями, дидактичним матеріалом, самостійні спостереження, творчі роботи (перекази, твори, лінгвістичні мініатюри тощо).

7. Розроблена поетапна програма експериментального навчання, у якій визначено зміст, форми, методи, прийоми та засоби, забезпечила цілісність та доцільність роботи з формування професійного мовлення студентів. Статистичні результати експерименту підтвердили ефективність дослідного навчання.

8. Розроблена нами експериментально-дослідна методична система формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю може бути використана як альтернативна до методичних розробок, упроваджених на природничих факультетах вищих закладів освіти, а також для створення навчальних посібників.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми мовної й мовленнєвої підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Подальшої розробки вимагають питання педагогічної риторики для студентів природничого профілю, створення електронних посібників нового покоління.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Безгодова Н. С. Реалізація виховного потенціалу засобами опрацювання екологічної лексики // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : ОЛДІ-плюс, 2001. - Вип. XIX - С. 147-151.

2. Безгодова Н. С. Морально-психологічна готовність майбутнього вчителя в умовах вищої школи // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДПУ, 2002. - Вип. 31. - С. 267-269.

3. Безгодова Н. С. Діяльнісний підхід у процесі засвоєння рідної мови // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. - №12 (8) грудень, 2003. - С. 104-107.

4. Безгодова Н. С. Навчально-ігрові заходи як умова формування професійного мовлення // Освіта Донбасу. - №1 (144). - 2006. - С. 27-30.

5. Безгодова Н. С. Професійно зорієнтований текст у процесі підготовки майбутніх учителів природничого профілю // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДПУ, 2008. - Вип. 47. - С. 247-250.

6. Безгодова Н. С. Співвідношення понять термінологія-професіоналізм-номенклатура (теоретичний аспект) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Ч.1. - 2004. - С. 458-463.

7. Безгодова Н. С. Формування мовної особистості - важлива складова професійної підготовки майбутніх учителів // Актуальні проблеми металінгвістики : наук. зб. - Ч.2. - Черкаси : Видавничий відділ ЧДУ, 2001. - С. 201-203.

8. Безгодова Н. С. Українська мова. Збірник вправ і завдань професійного спрямування (природничий профіль) : навч. вид. / Н. С. Безгодова - Луганськ : Альма-матер, 2003. - 60 с.

9. Безгодова Н. С. Українська мова: Зошит-посібник практичних завдань професійного спрямування (природничий профіль): навч. вид. / Н. С. Безгодова - Луганськ : Альма-матер, 2004. - 87 с.

10. Безгодова Н. С. Українська мова (за професійним спрямуванням): Тести для контролю знань і самостійної підготовки студентів : навч.-метод. вид. / Н. С. Безгодова. - Луганськ : Альма-матер, 2007. - 61 с.

11. Безгодова Н. С. Нестандартні форми роботи як засіб формування професійного мовлення майбутніх учителів // Образне слово Луганщини : тези II регіональної наук.-практ. конф. з української мови (Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка) / за ред. проф. В. Д. Ужченка. - Вип. 2. - Луганськ, 2003. - С. 34-37.

12. Безгодова Н. С. Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю на краєзнавчому матеріалі: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф.[“Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі і ВНЗ : проблеми та пошуки”], (Житомир, 9-10 листопада 2004 р.). - Житомир : Полісся, 2004. - С. 69-72.

13. Безгодова Н. С. Українська мова (за професійним спрямуванням) : аналіз власне навчально-методичної літератури : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. [„Динаміка наукових досліджень 2004”]. - Т. 17. - Методика викладання мови та літератури. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - С. 7-9.

14. Безгодова Н. С. Виховання естетичної культури майбутніх учителів природничого профілю засобами мови : матеріали Міжнар. наук. конф. [„Соціально-гуманітарні аспекти педагогіки вищої школи”]. - Харків, 2008. - С. 168-170.

15. Безгодова Н. С. Риторичні особливості формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю : зб. статей за матеріалами міжнар. наук. конф. [„Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України”]. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч.3. - С. 12-15.

АНОТАЦІЇ

Безгодова Н. С. Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська мова). - Херсонський державний університет. - Херсон, 2009.

Робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю.

У дисертації науково обґрунтовано зміст та організацію процесу формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю; уточнено сутність характеристики провідних дефініцій: професійне мовлення, культура професійного мовлення та ін.; визначено комунікативні ознаки професійного мовлення та шляхи його формування; розроблено дидактичну модель процесу формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю; підтверджено, що запропонований курс вивчення мови на нефілологічних факультетах, розроблена тематика лекційних і практичних занять ґрунтувалася на застосуванні в навчальному процесі активних інтерактивних методів і прийомів (рольові ігри, моделювання ситуацій та ін.), модульної технології навчання.