Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ЦИКЛУ

13.00.09 - теорія навчання

БАШМАНІВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Березюк Олена Станіславівна,

Житомирський державний університет імені І. Франка, доцент кафедри педагогіки;

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

Семеног Олена Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

АПН України, старший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент

Ольшанський Дмитро Валентинович,

Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка, завідувач кафедри англійської мови.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Постійне оновлення і відтворення інтелектуального потенціалу суспільства вимагає розробки нових концепцій розвитку і навчання учнівської молоді. Соціальне замовлення - стати у третьому тисячолітті державою інтелекту - вимагає нової теорії інноваційної освіти, компонентами якої є сучасні філософські, аксіологічні, семантичні, фізіологічні, психолого-педагогічні та інші погляди на людину. На розв'язування цих завдань спрямованi Державна нацiональна програма „Освiта” („Україна ХХI століття”) (1993), Закон України „Про освiту” (1996), Закон України „Про загальну середню освiту” (1999), Нацiональна доктрина розвитку освiти (2002) та інші.

На сучасному етапi розвитку педагогiчної науки процес формування iнтелектуальних умiнь старшокласникiв цікавить багатьох учителів-практиків i науковцiв. Дослiдження філософів, педагогiв, психологiв дають змогу зрозуміти структуру iнтелекту, механiзми створення і функцiонування цього явища й обґрунтувати педагогічні умови реалiзацiї інтелектуально-творчої навчальної дiяльностi учнiв у сучасній загальноосвiтній школі.

Прихильниками ідей інтелектуального розвитку в історії педагогіки були вiдомi філософи-педагоги: Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель, Ж. Ж. Руссо, К. Гельвецій, Д. Дідро, Дж. Дьюї, Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, Ф. А. Дістерверг, М. Монтессорі, С. Френе, К. Д. Ушинський та iншi.

У наукових працях українських дослідників - І. Д. Беха, Н. М. Бібік, В. І. Бондаря, Л. С. Виготського, І. А. Зязюна, Г. С. Костюка, В. Ф. Паламарчук, О. Я. Савченко, В. О. Сухомлинського, О. В. Сухомлинської та інших; російських науковців - Ю. К. Бабанського, В. В. Давидова, М. О. Данилова, Б. Д. Ельконiна, Б. П. Єсипова, Л. В. Занкова, В. В. Краєвського, О. М. Леонтьєва, І. Я. Лернера, Н. О. Менчинської, С. Л. Рубiнштейна, М. М. Скаткiна, А. В. Ситарова, О. В. Хуторського та інших; зарубіжних учених - Х. Гарднера, Дж. Гілфорда, Г. Домана, Дж. Мензулі, Ж. Пiаже, Р. Стернберга, Е. Торндайка, Р. Форстейна та інших розкрито основнi складові інтелектуального розвитку особистості, сформульовано загальні вимоги до організації навчального процесу. Автори довели, що інтелект людини можна визначити як систему її розумових здібностей які виявляються в певних інтелектуальних уміннях і проявляються в навчально-пізнавальній діяльнос-ті. Інтенсивнiше розвиток інтелекту проходить пiд час активного засвоєння і творчого використання знань, умінь і навичок.

Дослідження з педагогіки А. М. Алексюка, М. І. Бурди, Н. М. Буринської, С. У. Гончаренка, Б. П. Єсипова, В. М. Мадзігона, І. Т. Огородникова, О. Я. Савченко, М. М. Скаткіна, В. О. Сухомлинського, О. В. Сухомлинської, Г. В. Усової переконливо обґрунтовують шляхи і способи формування в учнів умінь і навичок навчальної діяльності.

Умови формування у школярів умінь самостійно здобувати знання досліджували В. К. Буряк, А. К. Громцева, Г. О. Ламекіна, Л. В. Шелестова та інші. У працях Н. С. Лейтеса, Ю. О. Самаріна показано, що вміння пі-знання пов'язані з духовним світом особистості. У працях Н. О. Половникової сформульовано психолого-педагогічні основи копіювальної, вибірково-відтворювальної та повної творчої самостійності учнів.

Суттєвий внесок у вирішення проблеми формування творчо-інтелектуальної особистості зробили В. І. Андреєв, О. С. Березюк, Н. Г. Дайрі, Т. О. Дмитренко, О. Є. Дмитрієв, Л. П. Доблаєв, О. А. Дубасенюк, В. І. Євдокимо-в, В. І. Загв'язинський, Л. Я. Зоріна, В. С. Ільїн, В. В. Краєвський, М. М. Левіна, І. В. Лов'янова, В. І. Лозова, В. М. Максимова, Л. Л. Момот, Д. В. Ольшанський, М. П. Откаленко, І. Ф. Прокопенко, Є. С. Рабунський, А. М. Сохор, О. М. Топузов, Г. В. Троцко, Б. О. Чер---нов, Т. І. Шамо-ва, В. О. Щеньов та інші.

Дидактичний аспект формування інтелектуальних умінь на уроках мовно-літературних дисциплін аналізували науковці М. Т. Баранов, О. М. Бєляєв, Н. М. Бібік, М. С. Вашуленко, Н. Й. Волошина, А. Й. Капська, Л. Л. Момот, В. Ф. Паламарчук, Є. А. Пасічник, О. М. Семеног, В. С. Скуратівський та інші. Однак проблема формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу в педагогіці все ще не достатньо досліджена. У зв'язку з виконанням школою важливого соціального завдання - формування творчої інтелектуально-розвиненої особистості, створення умов для врахування і розвитку навчально-пізнавальних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів, підвищення інтелектуального потенціалу суспільства і кожного індивіда повинне бути пріоритетним напрямом педагогічної теорії й практики.

На сучасному етапi є нез'ясованим питання про визначення поняття „iнтелектуальнi вмiння” в контексті навчання предметів мовно-літературного циклу. У працях учених В. І. Андрєєва, Д. Н. Богоявленського, О. В. Бугрій, Л. І. Воробйової, О. О. Лаврентьєвої, Г. Ю. Лаврешиної, С. В. Лазаревського, І. В. Лов'янової, Н. А. Лошкарьової, Н. О. Менчинської, В. Ф. Паламарчук, Н. О. Половникової, А. В. Усової, I. С. Якиманської та інших цей термін трактується по-різному. Недостатньо розроблено не тільки основні дидактичні засади формування інтелектуальних умінь у процесі навчання дисциплін мовно-літературного циклу, а й перелік цих умінь при викладанні конкретних навчальних предметів.

У масовій шкільній практиці проблема вирішується недостатньо. Серед можливих засобів формування інтелектуальних умінь школярів у процесі навчання учителі використовують лише окремі види завдань. Недостатньо уваги приділено можливостям формування інтелектуальних умінь під час вивчення мовно-літературних предметів.

Попередній аналіз наукових праць показав, що проблему формування інтелектуальних умінь досліджували загалом на базі природничо-математичних наук. Дидактичні підходи до формування інтелектуальних умінь розглядали вчені-педагоги С. У. Гончаренко, В. І. Лозова, Ю. І. Мальований, А. В. Степанюк, А. В. Ситаров, О. В. Хуторський та інші.

Актуальність зазначеної проблеми, її недостатнє теоретичне опрацювання і незадовільна реалізація у шкільній практиці зумовили вибір теми дослідження „Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.”

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйне дослiдження виконано вiдповiдно до тематичного плану науково-дослідної роботи Iнституту педагогiки АПН України в межах наукової теми „Дидактичні засади формування і реалізації навчальних профілів” (номер державної реєстрації - 0105U007814).

Тему дисертацiйного дослiдження затверджено на засiданнi Ради з координацiї наукових дослiджень у галузi педагогiки та психологiї в Українi (протокол № 5 вiд 30 травня 2006 р.).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні дидактичних засад формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

Завдання дослідження:

1. Виявити на підставі аналізу наукової літератури з проблеми ступінь її дослідження й обґрунтувати поняття „інтелектуальні вміння”, визначити класифікацію інтелектуальних умінь та їхнє значення у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

2. Створити і теоретично обґрунтувати модель формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу та відповідне навчально-методичне забезпечення процесу формування інтелектуальних умінь старшокласників.

3. Визначити дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

4. Розробити критерії та показники рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Експериментально перевірити педагогічну результативність розробленої моделі та навчально-методичного забезпечення, доцільність визначених дидактичних умов формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

Об'єкт дослідження - процес навчання предметів мовно-літературного циклу.

Предмет дослідження - дидактичні засади формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективного формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу можна досягти, якщо впровадити модель формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу та забезпечити єдність і взаємодію компонентів, що входять у структуру пропонованої моделі; використати розвивально-творчі можливості предметів мовно-літературного циклу; супроводжувати навчальний процес дiагностикою стану прояву дослiджуваного утворення.

Методологічною основою дослідження є: філософське вчення про особистість і розвиток дитини, сучасні положення філософської, психологічної та педагогічної наук про закони пізнання і відображення дійсності; педагогічні концепції розвивального і проблемного навчання; положення про вивчення і комплексне застосування різних методів, форм, засобів навчання; теорія особистісно зорієнтованого навчання; позиції системного, діяльнісного і психологічного підходів до формування особистості учня.

Теоретичною основою дослідження є загальнофілософські й загальнопедагогічні концепції К. О. Абульханової-Славської, М. М. Алексєєва, В. П. Андрущенка, Г. С. Батищева, Л. П. Буєвої, І. А Зязюна, Е. В. Ільєнко-ва, П. В. Копніна, В. Г. Кременя, А. О. Смирнова, І. Т. Фролової, В. О. Ядова та багатьох інших; а також теорії навчання - як управління процесом нагромадження пізнавальних структур - підходи А. М. Алексюка, І. Д. Беха, В. І. Бондаря, Л. С. Виготського, Д. Б. Ельконіна, О. М. Леонтьєва; як управління розумовою діяльністю - дослідження П. Я. Гальперіна, Є. М. Кабанової-Меллер, Г. С. Костюка, Н. О. Менчинської та інших; навчання школярів на підвищеному рівні складності - ідеї Л. В. Занкова, Д. Б. Ельконіна, О. Я. Савченко; програмоване навчання - підходи Т. А. Ільїної, Н. Ф. Тализіної; проблемне навчання - дослідження Т. В. Кудрявцева, І. Я. Лернера, В. М. Мадзігона, О. М. Матюшкіна, М. І. Махмутова, Л. Л. Момот, О. М. Пєхоти; оптимізація навчання - теорії Ю. К. Бабанського; інтелектуального розвитку - концепції О. В. Бугрій, О. О. Лаврентьєвої, С. В. Лазаревського, І. В. Лов'янової, Р. П. Озолiнша, В. Ф. Паламарчук, О. Я. Савченко, I. С. Якиманської; теорія формування ду-ховних потреб і пізнавального інтересу в навчанні - концепції Н. М. Бібік, В. П. Корнєєва, Ю. В. Шарова, Г. І. Щукіної.

Для досягнення мети і реалізації завдань було використано такі методи дослідження:

· теоретичні - порівняння, систематизація, класифікація та узагальнення для обґрунтування сутності, змісту, показників і рівнів сформованості інтелектуальних умінь, виявлення дидактичних умов, які сприяють формуванню їх у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах; педагогічного прогнозування і моделювання для побудови ефективного навчально-виховного процесу, згідно з предметом дослідження;

· емпіричні - анкетування, педагогічне спостереження (за навчально-виховним процесом, учнями на уроці, проведенням позакласних і позашкільних занять з предмета, роботою методичних об'єднань), бесіди, опитування, збирання незалежних характеристик, тестування, метод діагностичних контрольних робіт для визначення стану виявлення дослiджуваного утворення, метод вивчення шкільної документації, метод оцінювання продуктів діяльності для вивчення дидактичних умов ефективного формування інтелектуальних умінь старшокласників у сучасній школі;

· математичної статистики для обробки експериментальних даних тощо.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2003-2008 років, воно охоплювало умовно три етапи науково-педагогічного пошуку.

Перший етап - аналітико-констатувальний - вивчення філософської, педагогічної та психологічної літератури з обраної теми; визначення основних напрямів дослідження, його мети, завдання, гіпотези; розроблення програми і методики експериментальної роботи; аналіз стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці роботи школи; проведення констатувального експерименту (2003-2005 рр.).

Другий етап - пошуковий - уточнення і конкретизація дидактичних засад формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу: поняття „інтелектуальні вміння”, розробка класифікації інтелектуальних умінь, їхніх структури і функцій, значення у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу; визначення дидактичних умов формування інтелектуальних умінь старшокласників, критеріїв і показників рівнів сформованості інтелектуальних умінь; розробка моделі й навчально-методичного забезпечення процесу формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу (2005-2007 рр.).

Третій етап - формувально-узагальнювальний - проведення формувального експерименту, під час якого апробовували модель і навчально-методичне забезпечення формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу; коригували теоретичні положення та експериментальні методики, розробляли методичні рекомендації, уточнювали теоретичні положення (2006-2008 рр.).

Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальну роботу проводили на базі середніх загальноосвітніх закладів: Житомирських ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 та ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17, Рейської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Нехворощанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Житомирської області, Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 Хмельницької області, Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13.

В експериментальній роботі брало участь близько 550 учнів і 110 учителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:

· вперше досліджено дидактичні засади формування інтелектуальних умінь старшокласників: розроблено і теоретично обґрунтовано модель формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу; здійснено наукове обґрунтування класифікації інтелектуальних умінь; визначено дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу;

· удосконалено критерії та показники рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу завдяки розробленню комплексного підходу до їх формування;

· одержало подальший розвиток положення дисертаційного дослідження, опора на яке сприяє навчально-методичному забезпеченню формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, оскільки створено систему тренувальних вправ і завдань.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці факультативного курсу ,,Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”, системи вправ і завдань для формування інтелектуальних умінь, методичних рекомендацій для учителів, спрямованих на вдосконалення процесу формування інтелектуальних умінь старшокласників.

Впровадження основних ідей і результатів дослідження, висновків і рекомендацій щодо підвищення ефективності формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу відбувалося у навчально-виховному процесі Житомирських ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 (довідка № 236 від 5.06.2007р.) та ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17 (довідка № 78 від 16.11.2007р.), Рейської ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка № 148 від 4.09.2007р.) та Нехворощанської ЗОШ І-ІІІ ступенів (довідка № 147 від 30.05.2007р.) Житомирської області, Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 (довідка № 23 від 12.06.2007р.) Хмельницької області, Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 (довідка № 36 від 5.09.2007р.).

Вiрогiднiсть результатiв дослiдження забезпечено обґрунтованiстю вихiдних положень щодо формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу; використанням комплексу взаємодоповнюючих методiв наукового пошуку, адекватних метi, об'єкту, предмету і завданням дослiдження; вивченням об'єкта дослiдження з урахуванням усiх вимог щодо одержання інформацiї, надiйностi, обґрунтованостi, точностi пiзнавальних процедур; репрезентативнiстю вибiрки; поєднанням кiлькiсного і якiсного аналiзів теоретичного й емпiричного матерiалів; використанням порiвняльних методик; застосуванням елементів математичної статистики для обробки експериментальних даних.

Особистий внесок здобувача у праці, опублікованій у співавторстві з І. М. Башманівською, полягає у цілісному історичному аналізі педагогічної думки в Україні епохи Просвітництва у контексті проблеми формування інтелектуальних умінь.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорено на Міжнародній науково-практичній конференції „Роль рідної мови у вихованні молодших школярів” (Дрогобич, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогічна спадщина А. С. Макаренка в контексті сучасної гуманістичної освіти” (Суми, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції „Педагогічна система Антона Макаренка: історія, реалії і перспективи” (Житомир, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців „Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури” (Житомир, 2006), Всеукраїнському методологічному семінарі з міжнародною участю „Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів” (Житомир, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за кордоном” (Житомир, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Новаторські навчально-виховні заклади в історії розвитку освіти в Україні” (Житомир, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України” (Житомир, 2007), Всеукраїнському науково-методичному семінарі „Етнопедагогічний контекст освітнього процесу в сучасних навчальних закладах України” (Івано- Франківськ, 2007), Міжрегіональній науково-практичній конференції „Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи” (Житомир, 2007), Міжвузівському науково-методичному семінарі „Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід” (Житомир, 2007).

Крім цього, результати дослідження перевірено у власній педагогічній практиці у процесі навчання учнів предметам мовно-літературного циклу в ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 м. Житомира.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 17 публікаціях. Серед них - 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 - методичні рекомендації; 8 - статтей у наукових виданнях; 3 - тези доповідей у збірниках наукових конференцій. Одноосібних публікацій - 16.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має таку структуру: вступ, три розділи, висновки до розділів, загальні висновки, 16 додатків на 37 сторінках, список використаних джерел (324 найменування) на 29 сторінках. Робота містить 25 табли-ць і 7 рисунків на 10 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 254 сторінки (основного тексту - 189 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність досліджування обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу і наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; схарактеризовано вірогідність наукових положень, одержаних результатів і висновків дисертаційної роботи.

У першому розділі „Проблема формування інтелектуальних умінь у теорії та практиці навчання” розглянуто філософську, психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження; проаналізовано базово-категоріальний апарат дослідження.

Відповідно до завдань пропонованого дослідження, було вивчено особистий внесок видатних філософів, психологів і педагогів щодо проблеми формування інтелектуальних умінь у теорії та практиці навчання. Розглянувши всі етапи (І етап - епоха Античності; ІІ етап - дидактичні системи Середньовіччя та епохи Відродження; ІІІ етап - дидактичні теорії та системи епохи Просвітництва; ІV етап - дидактичні новації), було встановлено, що майже всі досліджені світові дидактичні системи зверталися до проблеми формування інтелектуальних умінь як основного чинника інтелектуального розвитку людства. Але всі досліджені зарубіжні дидактичні системи підходили до проблеми формування інтелектуальних умінь опосередковано, не виділяючи окремо формування інтелектуальних умінь у процесі навчання конкретних предметів.

Вивчаючи світову дидактику з приводу формування інтелектуальних умінь, проаналізовано зародження і розвиток педагогічних концепцій в Україні: І етап - період Київської Русі; ІІ етап - дидактичні системи епохи Відродження; ІІІ етап - дидактичні теорії та системи епохи Просвітництва; ІV етап - дидактичні новації; V етап - сучасні дидактичні концепції, а також встановлено, що прийоми і методи навчання, які сприяють формуванню і розвитку інтелектуальних умінь школярів, мають тисячолітню історію і є фундаментом для сучасних дидактичних досліджень. Але поки що не визначено перелік інтелектуальних умінь, необхідний у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, не виявлено основні дидактичні підходи до їх формування.

Аналізуючи філософську, психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено наступні ключові поняття: інтелект - це сукупність здібностей, які характеризують рівень і якість розумових процесів особистості, що проявляються у навчально-пізнавальній діяльнос-ті; уміння - це складний процес аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку, в ході якого створюються і закріплюються асоціації між завданнями і рішеннями, необхідними для його виконання; здатність особистості належно виконувати дії, заснована на доцільному використанні раніше здобутих знань і навичок; інтелектуальні вміння - це загальнонавчальні вміння, які передбачають свідоме володіння особистістю раціональними прийомами мисленнєвої діяльності - системою певних дій (операцій), необхідних для розв'язування навчально-пізнавального завдання.

Відповідно до визначення, було розподілено інтелектуальні вміння за блоковою структурою: І. Блок продуктивно-стереотипних умінь - визначати поняття, інтерпретувати, аналізувати, виділяти головне; ІІ. Блок реконструктивно-варіативних умінь - шукати аналогії та порівнювати, узагальнювати і систематизувати, класифікувати і конкретизувати; ІІІ. Блок творчо-рефлексивних умінь - будувати моделі, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, будувати стратегії і прогнозувати перебіг подій.

Враховуючи визначення і класифікацію інтелектуальних умінь, було зроблено припущення, що інтелектуальні вміння формуються на чотирьох рівнях: І рівень - теоретичне уявлення; ІІ рівень - практичне застосування; ІІІ рівень - узагальнення; ІV рівень - творче використання.

З'ясовано, що формування інтелектуальних умінь залежить від організації процесу викладання та учіння, потребує врахування певних компонентів навчально-виховного процесу - створення певних дидактичних засад. інтелектуальний вміння старшокласник педагогічний

У другому розділі „Теоретичне обґрунтування моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу” здiйснено діагностику стану сформованостi інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, а також факторiв i умов, що впливають на цей процес. Під час експерименту поглиблено вивчено практику роботи середніх навчальних закладiв.

Визначення стану сформованостi інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу проведено за допомогою таких діагностичних методів: вивчення ефективностi навчально-виховної роботи на основi складання анкет для старшокласників; аналiзу навчальних планiв i програм з проблеми дослідження; анкетування учителів, проведення бесід з проблеми формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу; вiдвiдування та аналізу уроків української мови і літератури, російської мови і зарубіжної літератури; дiагностики основних труднощiв формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

Основними критеріями сформованості інтелектуальних умінь визначено мотиваційну готовність, ступінь складності вміння, рівень предметних знань, рівень самостійності; встановлено відповідні до них показники. Виходячи з вищевикладеного, виділено чотири рівні сформованості інтелектуальних умінь: високий - творчий (віддалене перенесення); достатній - частково-пошуковий; середній - перетворювальний (у дещо зміненій ситуації); низький - копіювальний (виконання за зразком).

Аналіз результатів констатувальної діагностики показав: 4,5 % учнів старших класів мають високий рівень сформованості інтелектуальних умінь; 12,3 % - достатній рівень; 46,6 % - середній рівень; 36,6 % старшокласників, на жаль, мають низький рівень сформованості інтелектуальних умінь. Педагогічні спостереження дають підстави стверджувати, що інтелектуальні вміння старшокласників на уроках мовно-літературного циклу формуються загалом стихійно, не систематично.

Паралельно з анкетуванням учнів здійснювалося анкетування учителів, яке підтвердило такі результати:

Учителі-філологи були досить одностайні в тому, що формування інтелектуальних умінь значною мірою впливає на успішність учнів (86,1 %). Більшість опитаних (57,2 %) дотримується думки, що в програмах ува-гу приділено лише окремим умінням (виділяти головне, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, визначати поняття); 15,5 % учителів зазначили, що уваги цим умінням приділено недостатньо.

Під час анкетування було з'ясовано, як часто самі вчителі на своїх уроках організовують роботу з формування інтелектуальних умінь школярів. 36,6 % опитаних заявили, що роблять це лише час від часу, а 63,4 % стверджують, що займаються вирішенням цієї проблеми систематично.

Далі педагогам було запропоновано назвати засоби і форми, які вони застосовують у роботі при формуванні інтелектуальних умінь старшокласників. Результати показали, що для вирішування на-званої проблеми використовують приклади з навчального матеріалу (35,2 %), міжпредметні зв'язки (11,2 %), пояснення порядку операцій (11,2 %), застосовують засоби наочності (12,3 %). Тренувальні роботи для форму-вання інтелектуальних умінь проводять не завжди (14,3 %). Разом з тим майже всі вчителі прагнуть удосконалю-вати свою індивідуальну методику навчання старшокласників.

Результати констатувального експерименту допомогли виявити певну суперечність: з одного боку - зростаючі вимоги суспільства і держави до школи щодо вдосконалення змісту, засобів, форм і методів навчання; з другого - відсутність у старшокласників достатнього рівня інтелектуальних умінь для досягнення цих вимог.

У ході дослідження визначено, що під дидактичними умовами ми розуміємо взаємозалежну сукупність компонентів навчально-виховного процесу, які забезпечують досягнення навчальних цілей, відповідно до цього дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників - це взаємо-залежна сукупність компонентів навчально-виховного процесу, які забезпечують розвиток інтелектуальних умінь школярів у процесі навчання предметів певних циклів.

Зазначено, що процес формування інтелектуальних умінь може відбуватися за таких дидактичних умов: урахування психолого-педагогічних закономірностей мислення старшокласників; зважування на особливості змісту загальної середньої освiти щодо навчального матеріалу для старших класів; поєднання інтерактивних (інноваційних) і традиційних форм навчальної взаємодії (діяльнісний підхід) у навчанні старшокласників; проблематизація навчального процесу; інтегрований підхід до навчання предметів мовно-літературного циклу.

Відповідно до визначених наукових понять та згідно з дидактичним завданням дослідження, проаналізовано структурні компоненти моделі формування інтелектуальних умінь (мотиваційно-цільовий, змістово-інформаційний, операційно-діяльнісний, діагностико-коригувальний, контрольно-результативний) та функціональні компоненти (стимулюючо-спонукальний, розвивально-проективний, емоційно-ціннісний, комунікативно-організаційний, творчо-пошуковий), шляхи впровадження процесу формування інтелектуальних умінь старшокласників: теоретично-інформаційний, практично-діяльнісний та самоорганізаційний, які були покладені в основу моделі пропонованого дисертаційного дослідження (рис. 1).

Управління дидактичним процесом здійснювалося відповідно до структури виділених інтелектуальних умінь та з урахуванням рівнів формування інтелектуальних умінь у три етапи: І етап - продуктивно-стереотипні вміння, ІІ етап - реконструктивно-варіативні вміння, ІІІ етап - творчо-рефлексивні вміння. На основі цього відбувалося впровадження у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів факультативного курсу ,,Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”. Експеримент передбачав методичний комплекс засобів, розроблений відповідно до експерименталь-ної програми та рівнів формування інтелектуальних умінь, містив правила-схеми, вправи, завдання, орієнтири, складені згідно зі змістом, добре відомим учням. Їхня головна функція полягала у відображенні складу і послідовності операцій, які становлять інтелектуальні прийоми.

Для експериментального навчання розробляли тренувальні завдання. Система інтелектуальних умінь складалася з урахуванням специфіки ви-вчення предметів мовно-літературного циклу. Базовими дисциплі-нами для експериментального навчання були обрані українська мова і література, російська мова і зарубіжна література.

Формування інтелектуальних умінь здійснювалося у процесi вивчення предметів мовно-літературного циклу та проведення факультативного курсу ,,Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу” в об'ємi 34 години (протягом одного навчального року), але було з'ясовано, що справжнє, не поверхневе, засвоювання цих умінь має відбуватися у комплексі: класно-урочна система, позакласна робота і самоосвіта учня.

У третьому розділі „Експериментальне впровадження моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу” перевiряли ефективність розробленої моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу в ходi формувального експерименту, який був складовою дослідно-експериментальної роботи. Під час проведення експериментальної роботи ставили за мету: визначити змiни в рiвнях сформованості інтелектуальних умінь старшокласників пiсля впровадження моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

До викладацького складу навчальних груп входили вчителі другої кваліфікаційної категорії - 66,7%; учителі першої кваліфікаційної категорії - 13,5%, учителі вищої кваліфікаційної категорії - 6,8%; 13% - учителі, якi один-два роки працювали після закінчення вищого навчального закладу. Це свiдчить про те, що педагогiчний досвiд роботи вчителів, які брали участь у експерименті, становив від 2 до 14 років. Відповідно до завдань формувального експерименту, було видiлено експериментальнi й контрольнi групи з учнів десятих-одинадцятих класів. Проведенню формувального експерименту передувало спостереження за дiяльністю учнів на уроках, аналiз анкет, тестiв, контрольних робіт у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу.

У перших експериментальних групах (Е-1) запроваджували модель формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, застосовуючи факультативний курс ,,Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”, який був проведений повнiстю в обсязi 34 години (протягом одного навчального року), використовували всi запланованi засоби i способи формування інтелектуальних умінь, поетапно застосовували різні види завдань i способи органiзацiї навчальної дiяльностi.

В експериментальних групах (Е-2) формування інтелектуальних умінь відбувалося на уроках - у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу із залученням системи вправ навчально-методичного забезпечення, проте без застосування моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу. Такий обсяг навчального матерiалу сприяв оволодiнню учнями інтелектуальними вміннями на належному рiвнi.

У контрольних групах (К) формування інтелектуальних умінь здійснювалося епізодично у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу без застосування спеціально розробленої моделі та навчально-методичного забезпечення процесу формування інтелектуальних умінь старшокласників.

Для доведення ефективностi моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу за участю видiлених груп було органiзовано два варiанти експерименту.

Мета першого варiанта - перевірка ефективності розробленої моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу у виглядi факультативного курсу „Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу” (порiвняльнi результати роботи експериментальних груп Е-1 i Е-2).

Мета другого варiанта полягала в тому, щоб виявити доцільність і можливість застосування розробленої нами системи вправ для формування інтелектуальних умінь старшокласників на уроках, без використовування факультативного курсу (порiвняння результатiв роботи в експериментальних групах Е-2 i контрольних К).

Пiд час навчального експерименту здійснювалося свiдоме, систематичне ознайомлення учнів з теоретичним матерiалом про інтелектуальні вміння. При проведеннi контрольного зрiзу ми перевiрили не тiльки рiвень практичного оволодіння інтелектуальними вміннями, а й правильнiсть i повноту засвоєння цієї iнформацiї.

Порівняння вiдповiдей старшокласників експериментальних i контрольних груп виявило значнi розходження у рiвнях сформованостi інтелектуальних умінь. Традиційні класно-урочні форми навчання мовно-літературних дисциплін дають лише поверхове уявлення про інтелектуальні вміння та способи застосування їх.

Проведений аналiз вiдповiдей старшокласників показує, що, порiвняно з результатами зрiзу, здійсненого до експериментального навчання, значно збiльшилась кiлькiсть старшокласників, якi досягли високого і достатнього рiвнiв сформованості інтелектуальних умінь. В експериментальних Е-1 групах вони становлять 20,1% i 55,1% i в експериментальних Е-2 групах - 8,4 та 23,0%. Отже, старшокласники експериментальних груп Е-1 показали кращий результат. Це підтвердило ефективність розробленої моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

Уведення факультативного курсу „Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”, що забезпечує єдність і взаємодію компонентів, які входять у структуру пропонованої моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, допомагає старшокласникам швидше вирішувати складні завдання і знаходити креативні рішення у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу. А більшість старшокласників контрольних груп перебувала на достатньому рiвнi (58,4%) (рис. 2).

Отже, проведення формувального експерименту пiдтвердило доцільність визначених дидактичних умов та гiпотезу дослiдження про забезпечення єдності і взаємодії компонентів розробленої моделі, яка вплинула на якiсні й кiлькiсні змiни у показниках сформованості інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу. Це незаперечно підтверджує, що процес формування інтелектуальних умінь в експериментальних групах здійснився успiшно, а модель формування інтелектуальних умінь і науково-методичне забезпечення було ефективно реалiзовано на основі факультативного курсу „Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”. Таким чином, мета дисертацiйного дослiдження досягнута, виконанi завдання дають змогу сформулювати загальнi висновки.

ВИСНОВКИ

1. У процесі системного аналізу історичної, педагогічної, психологічної і філософської наукової літератури було виявлено, що проблема формування інтелектуальних умінь постійно перебувала у сфері досліджень.

У ході цілісного історичного аналізу пропонованої проблеми встановлено, що формування інтелектуальних умінь учені активно досліджували. Виявлено, що прийоми і методи навчання, які сприяють формуванню і розвитку інтелектуальних умінь школярів, мають тисячолітню історію і є підґрунтям для сучасних дидактичних досліджень, але поки що не визначено перелік інтелектуальних умінь, необхідних у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, не виявлено основні дидактичні підходи до формування їх у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

Аналізуючи філософську і психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено, що інтелектуальні вміння - це загальнонавчальні вміння, які передбачають свідоме володіння особистістю раціональними прийомами мисленнєвої діяльності - системою певних дій (операцій), необхідних для розв'язування навчально-пізнавального завдання.

Відповідно до цього визначення, розподілено інтелектуальні вміння за блоковою структурою: І. Блок продуктивно-стереотипних умінь - визначати поняття, інтерпретувати, аналізувати, виділяти головне; ІІ. Блок реконструктивно-варіативних умінь - шукати аналогії та порівнювати, узагальнювати і систематизувати, класифікувати і конкретизувати; ІІІ. Блок творчо-рефлексивних умінь - будувати моделі, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, будувати стратегії і прогнозувати перебіг подій.

Враховуючи визначення і класифікацію інтелектуальних умінь, встановлено рівні їх формування: І рівень - теоретичне уявлення; ІІ рівень - практичне застосування; ІІІ рівень - узагальнення; ІV рівень - творче використання.

2. У ході дослідження створено модель формування інтелектуальних умінь у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, яка ґрунтується на структурних компонентах (мотиваційно-цільовий, змістово-інформаційний, операційно-діяльнісний, діагностико-коригувальний, контрольно-результативний) та функціональних компонентах (стимулюючо-спонукальний, розвивально-проективний, емоційно-ціннісний, комунікативно-організаційний, творчо-пошуковий). Запропоновано шляхи впровадження моделі формування інтелектуальних умінь старшокласників: теоретично-інформаційний, практично-діяльнісний і самоорганізаційний.

Управління дидактичним процесом формування інтелектуальних умінь старшокласників здійснювали у три етапи: І етап - формування продуктивно-стереотипних умінь; ІІ етап - формування реконструктивно-варіативних умінь; ІІІ етап - формування творчо-рефлексивних умінь. Це було покладено в основу факультативного курсу ,,Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”, розробленого відповідно до створеної моделі.

3. Виявлено, що ефективність процесу формування інтелектуальних умінь залежить від реалізації визначених дидактичних умов: урахування психолого-педагогічних закономірностей мислення старшокласників; зважування на особливості змісту загальної середньої освiти щодо навчального матеріалу для старших класів; поєднання інтерактивних (інноваційних) і традиційних форм навчальної взаємодії (діяльнісний підхід) у навчанні старшокласників; проблематизація навчального процесу; інтегрований підхід до навчання предметів мовно-літературного циклу.

4. Під час дослідження визначено основні критерії сформованості інтелектуальних умінь: мотиваційна готовність, ступінь складності вміння, рівень предметних знань, рівень самостійності й відповідні показники сформованості інтелектуальних умінь. Виділено чотири рівні сформованості інтелектуальних умінь: високий - творчий (віддалене перенесення); достатній - частково-пошуковий; середній - перетворювальний (у дещо зміненій ситуації); низький - копіювальний (використання за зразком).

5. Проведене дослідження виявило, що в експериментальній групі Е-1 відбулися значні зміни у рівнях сформованості інтелектуальних умінь: спостерігалося зменшення кількості учнів з низьким рівнем (з 21,4 % до 0,8 %) та виявлено тенденцію зростання кількості учнів з високим рівнем (з 9,8 % до 20,1 %). Результати педагогічного експерименту підтвердили результативність розробленої дидактичної моделі формування інтелектуальних умінь у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу (єдність і взаємодію компонентів, що входять у структуру пропонованої моделі) та відповідного навчально-методичного забезпечення, доцільність визначених дидактичних умов.

Викладені факти свідчать, що у процесі дослідження було підтверджено висунуту гіпотезу, вирішено поставлені завдання і досягнуто мети дослідження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язування пропонованої проблеми. Подальшого вивчення потребують такі питання: наступність у формуванні інтелектуальних умінь старшокласників і студентів у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу, підготовка вчителя-філолога до процесу формування інтелектуальних умінь учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Башманівський О. Л. Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення мовно-літературних дисциплін / О. Л. Башманівський // Вісник Житомир. держ. ун. ім. І. Франка. - 2006. - № 29. - С. 119-123.

2. Башманівський О. Л. Проблема формування інтелектуальних умінь в історії української педагогіки / Олексій Башманівський // Вісник Прикарпат. ун. Педагогіка. - 2007. - Вип. ХІІІ-ХІV. - С. 216-222.

3. Башманівський О. Л. Урахування особливостей змісту освіти та навчального матеріалу як дидактична умова формування інтелектуальних умінь старшокласників / О. Л. Башманівський // Вісник Житомир. держ. ун. ім. І. Франка. - 2008. - № 39. - С. 101-105.

4. Башманівський О. Л. Критерії та рівні сформованості інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу / О. Л. Башманівський // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми // Зб. наук. праць. Редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін., - Київ-Вінниця : ДОВ „Вінниця”. - 2008. - Вип. 17. - С. 83-89.

5. Башманівський О. Л. Урахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей мислення учня як дидактична умова формування інтелектуальних умінь старшокласників / О. Л. Башманівський // Педагогічні науки : Зб. наук. праць. - Ч. 2. - Суми : Сум. ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. - С. 378-383.

Методичні рекомендації

6. Башманівський О. Л. Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу: Методичні рекомендації / О. Л. Башманівський // За заг. ред. О. С. Березюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 108.

Статті у наукових виданнях

7. Башманівський О. Л. Формування інтелектуальних умінь учнів у позакласній роботі / Олексій Башманівський // Ідеї національно-виховної системи Софії Русової (науково-педагогічний пошук молодих дослідників). Зб. наук. праць. -Житомир : Вид-во ЖДУ, 2005. - С. 42- 47.

8. Башманівський О.Л. Проблема формування інтелекту підростаючого покоління у творчій спадщині Івана Франка / Олексій Башманівський // Волинь-Житомирщина, 2006. - С. 239-243.

9. Башманівський О. Л. Рідна мова як засіб формування інтелектуальних умінь / О. Л. Башманівський // Матеріали міжнар. конф. „Роль рідної мови у вихованні молодших школярів”. Дрогобич, 15 лютого 2006 р. - Дрогобич : Посвіт, 2006. - С. 105-110.

10. Башманівський О. Л. Інтелектуальний розвиток учня у контексті публіцистичної та художньої спадщини Івана Франка / Олексій Башманівський // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів. „Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури”. Житомир, 14-15 листопада 2006 р. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2006. - С. 14-18.

11. Башманівський О. Л. Історія національної дидактики у контексті формування інтелектуальних умінь / О. Л. Башманівський // Колективна монографія / за ред. О. С. Березюк, О. В. Власенко. - Житомир. : Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С.17-30.

12. Башманівський О. Л. Підготовка вчителя до формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу / О. Л. Башманівський // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів : Зб. наук. праць. - Житомир. : Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С. 152-155.

13. Башманівський О. Л. Взаємозв'язок діяльності та розвитку особистості як основний чинник інтелектуального поступу / Башманівський О. Л. // Матеріали Всеукр. конф. „Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України”. Житомир, 22-23 травня 2007 р. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2007. - С. 5-8.

14. Башманівський О. Л., Башманівська І. М. Педагогічна думка в Україні епохи Просвітництва у контексті формування інтелектуальних умінь / Олексій Башманівський, Ірина Башманівська // Паблік рілейшнз: укр. досвід (міждисциплінарні дослідження): Зб. праць молодих науковців. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 111-114. (проаналізовано історію педагогіки України епохи Просвітництва стосовно проблеми формування інтелектуальних умінь).

Тези доповідей у збірниках наукових конференцій

15. Башманівський О. Л. Проблеми діагностики інтелектуальних умінь по системі IQ у світовій педагогічній науці / Башманівський Олексій // Всеукр. наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку”. Житомир, 28-29 листопада 2006 р. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2006. - С. 193-195.

16. Башманівський О. Л. Формування інтелектуальних умінь крізь призму духовності / О. Л. Башманівський // Матеріали міжвузів. наук.-метод. семінару. „Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід”. Житомир, 18 грудня 2007 р. - Житомир : Вид-во П П Сахневич, 2007. - С. 34-36.

17. Башманівський О. Л. Інтелектуальні уміння як засіб формування духовної сфери старшокласників / Олексій Башманівський // Матеріали Міжрегіональної наук.-практ. конф. молодих дослідників. „Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи”. Житомир, 8 листопада 2007 р. - Житомир : Вид-во П П Сахневич, 2007. - С. 77-79.

АНОТАЦІЇ

Башманівський О. Л. Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спецiальнiстю 13.00.09 - теорiя навчання. Інститут педагогіки АПН України. - Київ, 2009.

Дисертацiю присвячено актуальнiй проблемi формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу. Дослiджено історію дидактики з приводу формування інтелектуальних умінь, обґрунтовано базові поняття; здійснено науковий аналіз змісту предметів мовно-літературного циклу та вплив їх на формування інтелектуальних умінь старшокласників; визначено структуру, ознаки, рівні сформованості інтелектуальних умінь старшокласників; виявлено дидактичні умови формування їх; створено діагностичну методику; запроваджено модель формування інтелектуальних умінь у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу.

Розроблено і запроваджено науково-методичне забезпечення, яке було ефективно реалiзоване на базі факультативного курсу „Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу”.

Ключові слова: інтелект, інтелектуальні вміння, дидактичні умови і рівні формування інтелектуальних умінь, модель формування інтелектуальних умінь.

Башмановский А. Л. Формирование интеллектуальных умений старшеклассников в процессе обучения предметам языково-литературного цикла. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. Институт педагогики АПН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена актуальной проблеме формирования ителлектуальных умений старшеклассников в процессе обучения предметам языково-литературного цикла. В работе исследовано историю дидактики относительно формирования ителлектуальных умений старшеклассников и установлено, что данная проблема активно исследовалась - большинство методов и приемов обучения, которые способствуют формированию ителлектуальных учений, имеют тысячелетнюю историю.

...