Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

УДК 373.5-053.6.:33

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування економічних знань старшокласників у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів

13.00.09 - теорія навчання

Булигіна Олена Олександрівна

Кривий Ріг - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, академік АПН України Євтух Микола Борисович, АПН України, академік-секретар відділення вищої освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Бугрій Олена Володимирівна, Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри економічної і соціальної географії та методики викладання;

кандидат педагогічних наук, доцент Криловець Микола Григорович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, доцент кафедри географії.

Захист відбудеться «8» липня 2009 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті, 50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету, 50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54.

Автореферат розіслано «5» червня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Б. Штельмах

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах розвитку суспільства та становлення ринкової економіки успіх кожної людини в Україні, а отже, і суспільства в цілому можливий лише в тому випадку, коли більша частина людей свідомо, виходячи з особистого досвіду та враховуючи властиві їй особливості, буде діяти відповідно до об'єктивно існуючих економічних закономірностей. Забезпечення майбутнього держави в нових ринкових умовах складають нові вимоги до підготовки молодого покоління до економічних взаємовідносин, що є можливим за умови вивчення теорії та практики формування економічних знань старшокласників у процесі навчання.

Реалізація державних програм з економіки залежатиме від досвіду ринкового господарювання, змісту економічної освіти та серйозної організаційно-методичної перебудови навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, зважаючи на інтеграцію України в європейську спільноту. Наголосимо, що економічні знання мають бути системними на засадах дидактичних принципів з урахуванням їхньої варіативності, регіональних і галузевих особливостей, а також потреб кожної особистості.

Формування економічних знань старшокласників завжди привертало увагу педагогів, психологів і дидактів. Сучасну теоретичну та дидактичну базу визначили дослідження зарубіжних учених, які мають особливе значення для формування економічних знань і мислення учнів. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає змогу відзначити праці вчених В. Афанасьєвої, Ю. Васильєвої, О. Вощенкової, Н. Гордієнко, В. Дудика, М. Єрмоленко, Н. Кулакової, Н. Лебедєва, Г. Романової, І. Рябової, І. Сасової, Б. Щемякіна й інших.

П. Буніч, А. Кітов, В. Попов, П. Платонов та ін. розглядають дослідження як особливу галузь знань на перетині економіки й психології, сутність якої полягає в дослідженні закономірностей розвитку економічних знань і мислення учнів.

Значний внесок у розв'язання проблеми шкільної економічної освіти в сучасних умовах ринкового господарювання здійснили М. Вачевський, О. Камишанченко, Г. Костюк, В. Лозова, В. Мадзігон, Л. Новікова, Н. Пасічник, І. Прокопенко, О. Решетняк, А. Усова, О. Шпак та ін.

Таким чином, проблема засвоєння економічних знань старшокласниками займає чільне місце в психолого-педагогічних дослідженнях. Водночас варто зазначити, що окремі її аспекти потребують подальшого розроблення й розвитку. Вирішування цієї проблеми ми вбачаємо у створенні дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників у процесі вивчення природничих і суспільствознавчих предметів. Це зумовлює необхідність перегляду й переосмислення змісту економічних знань старшокласників та інтегративного підходу до їхнього формування в системі шкільної освіти. У сучасних дидактичних працях поглиблено галузеву диференціацію теоретико-методичних досліджень, які присвячено формуванню окремо або географічних, або економічних знань. Зарахування географії та економіки в Державному стандарті середньої освіти до різних освітніх галузей - природознавства і суспільствознавства - сприятиме посиленню ефективності навчального процесу старшокласників щодо формування економічних знань засобами природничих і суспільствознавчих предметів.

Отже, можна констатувати, що в теорії та практиці навчання невирішеними є суперечності між:

- об'єктивною потребою у формуванні економічних знань учнів засобами природничих і суспільствознавчих предметів та переважно репродуктивною організацією навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах;

- необхідністю формування в учнів не лише економічних знань, а й економічної компетентності та пануванням у сучасній освіті знаннєвої парадигми економічної освіти;

- існуванням розроблених концептуальних загальнодидактичних основ економічних знань з предметів і відсутністю дидактичної моделі формування їх на уроках.

Проведення системного дидактичного дослідження сприятиме розв'язанню названих суперечностей і збагаченню шкільної практики й предметних методик з позиції науки та шкільної освіти.

Вивчення літератури з поставленої проблеми дає підстави стверджувати, що формування економічних знань старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах ще не було предметом окремого дослідження.

Викладене вище спонукало долучитися до вивчення цієї проблеми в контексті завдань економічної освіти на сучасному етапі. З урахуванням соціального замовлення на здобуття якісної освіти, недостатнього осмислення теорії та практики засвоєння економічних знань, неналежної готовності масової педагогічної практики до впровадження економічної освіти була обрана тема дисертації «Формування економічних знань старшокласників у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планової теми лабораторії дидактики й лабораторії географічної та економічної освіти Інституту педагогіки АПН України «Дидактичні засади формування і реалізації навчальних профілів» (№ ДР 0105U007814), «Зміст та методика навчання географії в профільній школі» (№ ДР 0108U000047); тему затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 19.08.2007).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та практична перевірка дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників у процесі вивчення природничих і суспільствознавчих предметів.

Відповідно до поставленої мети визначено низку теоретичних і прикладних завдань дослідження, а саме:

1. Проаналізувати стан проблеми формування економічних знань у педагогічній теорії та практиці.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні основи формування економічних знань у шкільному навчальному процесі.

3. Здійснити відбір навчального матеріалу природничих і суспільствознавчих предметів, який сприятиме ширшому й ефективному впровадженню економічних знань у старшій школі.

4. Розробити дидактичну модель формування економічних знань старшокласників на засадах предметів природничого та суспільствознавчого циклів у процесі вивчення їх у загальноосвітніх навчальних закладах.

5. З'ясувати в процесі експериментального навчання педагогічну ефективність запропонованої дидактичної моделі формування економічних знань старшокласників.

Об'єкт дослідження - процес вивчення предметів природничого та суспільствознавчого циклів у старшій школі в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - дидактичні основи формування економічних знань старшокласників у процесі навчання.

Методологічна основа дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові принципи системно-структурного підходу, який передбачає цілісність розгляду системи (моделі), виявлення особливостей її складових частин; педагогічні основи формування економічних знань у процесі навчання, провідна ідея яких формується на дидактичній моделі, що проектує навчально-виховний процес; положення про визначальну роль діяльності та свідомості в розвитку особистості; психолого-педагогічна теорія розвитку економічних знань у старшокласників та організації навчального процесу; положення щодо розвитку дидактичних систем; державний стандарт загальної середньої освіти в частині вимог до освітніх галузей.

Теоретичну основу дослідження складають положення й основні результати теорії дидактики та розвитку педагогічного процесу (А. Алексюк, В. Бондар, П. Гальперін, С. Гончаренко, Л. Занков, І. Лернер, Ю. Мальований, М. Скаткін та ін.); психології особистісно орієнтованого навчання (Г. Балл, Л. Виготський, В. Давидов, О. Леонтьєв, І. Лернер, С. Рубінштейн та ін.); розвитку економічної освіти та підготовки учнів до ринкової економіки (В. Андрущенко, А. Бас, В. Бондар, М. Вачевський, В. Кремень, Г. Левченко, В. Мадзігон, О. Мороз, Н. Ничкало, В. Пікельна, І. Прокопенко, В. Сидоренко, М. Фіцула та ін.); управління освітою та навчальним процесом (О. Дейнеко, М. Згуровський, І. Зязюн, В. Паламарчук, В. Скотний, Л. Фішман та ін.); економічного виховання та економічної освіти (А. Гальчинський, В. Корнієнко, С. Мочерний, А. Нісімчук, В. Нестеренко, Ю. Пахомова та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення поставленої мети й експериментальної апробації одержаних результатів використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження, зокрема: теоретичних - порівняння, аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, що дало можливість здійснити порівняльно-історичний аналіз стану проблеми дослідження та визначити історичну зумовленість виникнення економічної освіти; моделювання дидактичного процесу в поєднанні із системним підходом дали змогу розробити дидактичну модель формування економічних знань старшокласників з предметів природничого та суспільствознавчого циклів; педагогічний експеримент уможливив виявлення практичного стану оцінювання економічних знань і вмінь старшокласників та перевірку ефективності змодельованої навчальної ситуації; емпіричних - діагностичні (анкетування, бесіда, тестування, інтерв'ювання) з метою вивчення навчальної діяльності на уроках з предметів природничого та суспільствознавчого циклів; обсерваційних - спостереження за процесом навчання, самоспостереження, рейтинг для вивчення стану проблеми в шкільній практиці; організаційно-експериментальних - констатувальний, пошуковий і формувальний експерименти зі статистичною обробкою результатів дослідження, що забезпечило їхню достовірність і дало змогу перевірити педагогічну ефективність розробленої дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників.

Дослідження проводилось протягом 2004-2009 рр. у три етапи.

На першому - аналітико-констатувальному - етапі (2004-2006 рр.) вивчено психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження; проаналізовано навчальні програми, підручники й посібники з географії та економіки в старшій школі з метою визначення переваг і недоліків формування економічних знань у загальноосвітніх навчальних закладах; проведено констатувальний експеримент, узагальнено одержані результати.

На другому - пошуковому - етапі (2006-2008 рр.) теоретично обґрунтовано педагогічні основи формування економічних знань у шкільному навчальному процесі, розроблено дидактичну модель формування економічних знань старшокласників на засадах предметів природничого та суспільствознавчого циклу в процесі їх вивчання в загальноосвітніх навчальних закладах; створено експериментальні матеріали для методичного забезпечення формувального експерименту; проведено формувальний експеримент.

На третьому - завершально-підсумковому - етапі (2008-2009 рр.) узагальнено результати дослідження; скориговано створену дидактичну модель формування економічних знань старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах, усунено її недоліки; проаналізовано якість економічних знань у контрольних і експериментальних класах і виявлено труднощі в засвоєнні економічних знань; здійснено систематизацію та математичну обробку результатів дослідження, визначено перспективи дальшого дослідження цієї актуальної проблеми; літературно оформлено рукопис дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що

- уперше науково обґрунтовано дидактичну модель формування економічних знань у старшокласників на рівні змістово-діяльнісних та діяльнісно-особистісних якостей, експериментально перевірено її ефективність й особливості функціонування в процесі вивчення предметів природничого і суспільствознавчого циклів; розроблено критерії добору навчального матеріалу з природничих і суспільствознавчих предметів для формування й застосування економічних знань старшокласників на практиці;

- уперше визначено передумови педагогічного процесу формування економічних знань у старшокласників; охарактеризовано педагогічні основи формування в навчально-виховному процесі економічних знань у старшокласників;

- удосконалено підходи до змісту, структури та методичного апарату підручників з природничих і суспільствознавчих предметів;

- подальшого розвитку надано теорії та практиці дидактичного моделювання навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів визначають створена й упроваджена в практику дидактична модель формування економічних знань у старшокласників на основі розробки технологічних схем, що дає змогу забезпечити гарантоване досягнення проектованих результатів у навчанні предметів природничого та суспільствознавчого циклів; а також запропонований методичний комплекс підтримки цілеспрямованого вивчення предметів природничого й суспільствознавчого циклів, в основу якого покладено дидактичну модель організації та формування економічних знань.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів м. Рівного № № 2, 21, 18, 23, НВК «Престиж».

Результати дослідження упроваджено також у систему підвищення кваліфікації вчителів, які викладають предмети природничого та суспільствознавчого циклів у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти, м. Луцьк (довідка № 01-444/27 від 16.10.2008), у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 716 від 15.10.2008 р.), у Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка № 148 від 15.10.2008).

Педагогічним експериментом було охоплено понад 1200 учнів старшої школи та близько 400 учителів природничих і суспільствознавчих предметів.

Вірогідність одержаних результатів забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій; застосовуванням комплексу адекватних методів дослідження, що відповідають меті, об'єкту, предмету й завданням; репрезентативністю вибірки; використанням методів статистичного аналізу експериментальних даних на всіх етапах педагогічного дослідження.

Апробацію результатів дослідження здійснено під час проведення педагогічного експерименту, а також шляхом оприлюднення результатів під час виступів на науково-теоретичних і практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Дидактичні проблеми освіти в Україні» (1998, Чернігів), Міжнародній конференції «Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти» (2002, Херсон); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітнє середовище як методична проблема» (2006, Херсон).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційного дослідження відображено в 5 одноосібних публікаціях автора, здійснених у провідних фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 201 найменування та 7 додатків на 33 сторінках і містить 10 таблиць, 10 рисунків. Обсяг основного тексту - 171 сторінка.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан розробки проблеми в психолого-педагогічній науці й освітній практиці, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, методологічні основи й методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, наведені відомості щодо апробації та впровадження результатів.

У першому розділі «Формування економічних знань у педагогічній теорії і практиці» на основі аналізу літературних джерел зроблено висновок, що знання передаються шляхом цілеспрямованого навчання. Водночас, як визнано багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими, навчання - це цілеспрямований процес передавання й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. При аналізі специфічності змісту освіти в процесі дослідження встановлено, що знання являють собою всю накопичену людством об'єктивну інформацію про світ у вигляді чотирьох компонентів, у тому числі й про способи діяльності. З'ясовано, що в українській педагогіці зберігається традиційне виокремлення категорії «знання» зі змісту навчання відповідно до концепції І. Лернера.

Вітчизняні автори сучасних підручників і навчальних посібників з дидактики (В. Бондар, В. Лозова, І. Малафіїк, Г. Троцько та ін.) також дотримуються підходу, згідно з яким зміст освіти є системою з чотирьох компонентів соціального досвіду: знання, досвіду здійснення способів діяльності (уміння й навички), досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до світу.

Відтак, у педагогічній літературі, на нашу думку, є певне протиставлення знань іншим компонентам змісту навчання - способам діяльності, світогляду, складовим культури, і тому доцільно розрізняти широке та конкретне розуміння категорій «знання» й «економічні знання». У широкому розумінні знання відображаються в усіх елементах змісту освіти й у всіх функціях знань.

Нами визначено найтиповіші недоліки в процесі вивчення природничих і суспільствознавчих предметів, основними з яких уважаємо те, що основні економічні знання не вводяться в чіткій логічній послідовності, учителі не дотримуються поетапності в роботі над ними, не забезпечується принцип наступності в їх вивченні. Під час навчання географії та історії, приділяючи основну увагу формуванню географічних і соціальних знань, учителі мало часу відводять формуванню економічних знань і вмінь. Окрім цього, виникає проблема добору навчального матеріалу - які саме економічні поняття й терміни, факти, закони, теорії, ідеї, методи пізнавання, оцінювання учні мають засвоїти в курсі економіки, географії, історії. Для її успішного розв'язання необхідно визначити й ті генеральні лінії, за якими економіка як основа відповідних наук повинна розходитися за своїми напрямами, виявлятися на перетині різних галузей. Це потребує об'єднання зусиль провідних дидактів, науковців-теоретиків - представників природничих і суспільствознавчих наук, виконавців - учителів-практиків. Відповідно, виокремлюються три рівні розв'язання цієї проблеми: науково-теоретичне обґрунтування; дидактичне обґрунтування - обсяг і глибина проникнення економічних знань у шкільну практику як міждисциплінарного навчального предмету; методичне обґрунтування - форми й методи реалізації економічної спрямованості.

Зазначимо, що сучасній людині потрібно мати уявлення про економічну теорію й практику та про застосування економічних закономірностей у конкретних практичних ситуаціях. Економічна підготовка учнів і вчителів повинна бути педагогічною основою формування індивідуальних траєкторій, які потрібно вирішити в процесі економічної підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах: соціально-особистісний розвиток учня та формування ціннісних установок, особистих якостей, виявлення потреб і мотивів, які можуть визначити поведінку людини в ситуації вибору в подальшому життєвому шляху; осмислення цінних аспектів майбутньої професійної кар'єри людини, яка зможе об'єктивно оцінити заробляння грошей та їх витрату; становлення особистості в демократичній країні, де учень має право висловлювати свою думку, упливати на вирішення багатьох питань розвитку суспільства, у т. ч. економічних питань.

Реалії сучасного стану вивчення основ економіки потребують іншого підходу, щоб учень навіть початкових класів розумів, що таке потреба й можливості, умів робити усвідомлений економічно раціональний вибір, мав уявлення про гроші, розумів, з чого складається бюджет сім'ї та школи, що таке ціна товару й від чого вона залежить, як створюється багатство та які його джерела тощо. Таким чином, ми стверджуємо, що в процесі шкільної підготовки дитина засвоює навколишній соціальний простір, у т. ч. господарську діяльність, відбувається формування її уявлень про економічні процеси та явища, їх реалізацію в конкретних формах соціально-економічної діяльності, а також економічної поведінки особистості в умовах ринкової економіки. шкільний економічний старшокласник суспільствознавчий

Основними елементами теоретичних знань більшості шкільних предметів є поняття й терміни - саме з їх допомогою розкриваються вчення, теорії, концепції, закони й закономірності, формується науковий світогляд. При цьому введення економічних понять нерівномірно розподілялося за роками навчання. Зауважимо, що виокремити поняття за науками надзвичайно складно через сучасні тенденції до взаємопроникнення, інтеграції наукових знань. Особливо інтенсивно цей процес відбувається між такими суміжними галузями знань, як економіка та економічна географія. Певну неусталеність понятійно-термінологічного апарату демонструють розбіжності в змісті навчального матеріалу й у державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Проведене дослідження виявило, що в зміст шкільної програми введено терміни економічної науки, основи якої включено до географії як шкільного предмета. Але оскільки загальновизнано, що основною формою розвитку сучасного наукового знання є теорія, а понятійно-термінологічний апарат є необхідним засобом її формулювання, то суттєвим недоліком змісту природничої та суспільствознавчої освіти є те, що економічна теорія майже не представлена в шкільній географії, історії тощо, а структуру системи економічних знань відображають переважно факти й поняття, відбір і формулювання яких потребує подальшого наукового обґрунтування й удосконалення.

Отже, на етапі констатувального педагогічного експерименту ми бачимо, що більшість старшокласників володіють понятійним апаратом економічної науки, проте недостатньо проінформовані щодо сучасних економічних процесів, які відбуваються у вітчизняній та світовій економіці.

У другому розділі «Дидактичні засади формування економічних знань у старшокласників у процесі вивчання природничої та суспільствознавчої освітніх галузей» з'ясовано, що розвиток учнів за допомогою засобів навчальних предметів, які складають природознавство та суспільствознавство як наукові галузі; формування наукового світогляду й критичного мислення учнів завдяки засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук і методів наукового пізнання; вироблення вмінь застосовувати здобуті знання й приймати виважені рішення в життєвих ситуаціях є найважливішими основами вирішення поставленої науково-педагогічної проблеми.

У процесі дослідження проведено аналіз змісту основ наук, виділено й проранговано економічні знання: базові (економічні знання, основні економічні категорії) та додаткові (похідні й додаткові поняття).

На сучасному етапі розвитку шкільної економіки пріоритетного значення набувають такі економічні знання, які сприяють формуванню в школярів активної соціальної позиції, готовності постійно навчатися, як у професійному особистому, так і в суспільному житті, здатності адаптуватися до умов суспільного життя, готовності брати на себе відповідальність у вчинках і навіть подумки. Актуальності набувають також економічні знання, які забезпечують опанування школярами усного й писемного спілкування, оволодіння кількома мовами, формують в учнів готовність розуміти несхожість людей, поважати їхню мову, історію, релігію, культуру, будувати стосунки з іншими на засадах взаємоповаги, співробітництва та підтримки.

Під час експериментального дослідження з питання виявлення рівнів сформованості економічних знань з'ясувалося, що проблема реалізації розвиваючого навчання має декілька аспектів, яким не приділено певної уваги.

По-перше, це проблема одержування якісної та достовірної інформації про економічні знання й відповідну термінологію - історію, розвиток, інтерпретацію, обробку і трансформацію.

По-друге, це практичне використовування одержаної інформації та її узагальнення.

Сформувати економічні знання - це не тільки засвоїти їх зміст, а й уміти застосовувати їх при розв'язуванні теоретичних і практичних завдань. Тільки у такому поєднанні в учнів сформується здатність логічно мислити. Під час процесу формування треба активізувати розумову діяльність учнів. Слід правильно спрямувати логічне мислення учнів, а саме:

- у процесі вивчення нового матеріалу ставити запитання, що потребують аналізу, синтезу, порівняння, установлення зв'язків, узагальнення й визначення;

- систематично використовувати схеми, діаграми та графіки, що розвивають знання й уміння та показують їхні істотні ознаки;

- здійснювати попереднє формування економічних уявлень не за допомогою розповіді, бесіди, а під час проведення екскурсії, перегляду кінострічок, діафільмів, фотографій, схем, карт або поєднання методів усного викладу з наочним.

Уважаємо, що для повної реалізації навчальних і виховних можливостей нового змісту економічної освіти необхідно в кожен конкретний момент перебігу педагогічного процесу бачити, наскільки він відповідає освітнім і виховним задачам школи та залежно від наявного стану речей скоригувати навчальну діяльність учнів у бажаному напрямі, іншими словами - забезпечити не тільки прямий, а й зворотний зв'язок у навчанні основ економіки.

Водночас ми з'ясували, що засоби створення зворотного зв'язку навчання економіки опрацьовані найменше й не знайшли належного відображення в сучасних педагогічних розвідках. Відомо, що світогляд формується через систему наукових понять - наразі через систему економічних знань - і виявляється в діяльності, зокрема в навчальній, і в характері та змісті розумових і фізичних дій і вчинків людини. Та зв'язок між цими явищами не прямий, а опосередкований різними, часто досить мінливими чинниками, серед яких особливе значення мають потреби, ідеали, мотиви й цілі, тобто ідеальні реальності, які насамперед залежать від світогляду й до того ж не піддаються звичайному спогляданню. Тому повне й усебічне виявлення світорозуміння учня потребує тривалих наукових спостережень і складного методичного апарату, адекватне застосування якого в умовах роботи вчителя пов'язане з багатьма труднощами.

Передусім, це сформованість знань економічного напряму, неврахування особливостей якого може перетворити їх на непотрібний для учня тягар, тому слід враховувати доступність змісту знань, зв'язок з попереднім матеріалом, використання і застосування оптимального змісту знань до практики життя.

Виділення та систематизація економічного змісту дає змогу оцінити можливості економічної освіти учнів, ступінь її відповідності вимогам соціального замовлення. Політехнічна спрямованість навчання, з'ясування ролі науки в сучасних умовах як продуктивної сили суспільства тісно переплітаються із завданнями економічного навчання й формування економічних знань старшокласників на уроках природознавчої та суспільствознавчої освітніх галузей.

У процесі дослідження визначено необхідні рівні сформованості економічних знань:

Рівень розвитку психофізіологічних процесів і властивостей мислення учня, його індивідуальне вміння виділяти істотне й суттєве в навчальному процесі та власна можливість самостійно мислити.

Сформованість в учнів умінь і навичок раціонально планувати навчальну діяльність, здійснювати самоконтроль.

Особистісне ставлення до навчання, провідні власні інтереси та схильності.

Етична моральність і вихованість, відчуття необхідності у вивченні економіки, наполегливість при виконанні навчальних вимог.

Індивідуальна працездатність.

Урахування освітньої підготовленості з раніше вивченого та засвоєного матеріалу.

У зв'язку з цим критерії відбору навчального матеріалу при формуванні економічних знань визначаються активною участю учня в пошуку нових знань, побудові доказових висновків, переконань і здобуванні цих знань. Зауважимо, що знання вважаються сформованими, якщо учень може вільно оперувати ними в різних навчальних і життєвих ситуаціях. Усе це й зумовило необхідність створення ефективної дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників, яка б ураховувала психолого-педагогічні умови та критерії сформованості економічних знань у процесі вивчення предметів природничого та суспільствознавчого циклу.

Під час формувального експерименту створено модель формування економічних знань (табл. 1), за допомогою якої, дотримуючись психолого-педагогічних умов і враховуючи рівні сформованості наукових знань, учитель має змогу підвищити результативність навчального процесу.

Структурними компонентами дидактичної моделі є етапи формування економічних знань і змістова частина наукових економічних знань через наукові поняття, методи, засоби та форми.

Застосовуючи цю модель при формуванні економічних знань, учителі дотримувалися таких дій: давали наукову класифікацію економічних знань, через творчий виклад з використанням творчих завдань або творчого самостійного опанування новими знаннями; передавали наукове визначення економічного поняття; знання закріплювали шляхом проблемного викладання з використанням проблемних завдань і запитань. Учні самостійно опановували нові економічні знання за допомогою навичок самоконтролю; зорового запам'ятовування системи знань з певної теми; у процесі реалізації процесу сформованості знань, які вивчаються, при використанні засобів наочності під час колективної, фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчально-виховного процесу на уроці, семінарі або конференції.

Розвиток економічних знань у дослідженні відбувався завдяки введенню нових або додаткових ознак, установлення міжпонятійних зв'язків, розкриття змісту знань, перенесення знань у незмодельовану ситуацію, унаслідок якої з ними проводилися різні логічні операції.

Корекція й систематизація знань відбувалася із застосовуванням методу самоконтролю, уточнення й корекції термінології, проводилося узагальнення. Практичне застосовування здобутих знань відбувалося через установлення міжпонятійних зв'язків, перенесення здобутих знань у практику повсякденного життя, формування навичок відповідальності та самоконтролю, уміння практично використовувати здобуті знання на уроці, під час екскурсії, семінару, конференції, заліку, практичної роботи. Дедуктивний шлях формування знань привчав учнів до теоретичного аналізу навчального матеріалу.

Таблиця 1. Модель формування економічних знань старшокласників у процесі вивчення природничих і суспільствознавчих предметів

Етапи формування економічних знань	Зміст	Методи	Засоби	Форми
Вступ до економіки	Класифікація науки «економіка»	Творчий виклад з використанням інноваційних підходів та творчих завдань	Проведення різних логічних операцій	Форми організації пізнавальної діяльності учнів
Розвиток економічних знань завдяки новим і додатковим ознакам	Змістова характеристика економічних знань, розкриття змісту	Проблемне викладання з використанням проблемних завдань	Уміння проводити узагальнення	Форми організації навчально-виховного процесу
Корекція та систематизація економічних знань	Наукове визначення економічних понять, економічних законів, наукова термінологія	Перенесення знань у незмодельовану ситуацію, формування навичок самоконтролю	Використання засобів наочності	Колективна, фронтальна, групова, індивідуальна
Практичне застосування економічних знань	Установлення міжпонятійних зв'язків, уточнення і корекція наукової термінології	Уміння практично використовувати вивчене	Виконання практичних і самостійних робіт	Урок, екскурсія, семінар, конференція, залік, практична робота

Таким чином, за дидактичною моделлю основний шлях формування економічних знань - дедуктивний - сприяє формуванню в учнів умінь і навичок теоретичного аналізу навчального матеріалу.

У ході дослідження було звернуто увагу на готовність старшокласників до конкретної практичної діяльності. Для цього в експериментальних класах запропоновано дослідну програму економічної підготовки, у процесі реалізації якої старшокласники проводили ділові ігри, фрагменти практичних занять економічного напряму, влаштовували «ярмарки». Така підготовка дала змогу перевірити рівень формування їхньої економічної самосвідомості та самовизначеності у формуванні економічних знань.

Аналіз проведених досліджень показує, що в діловій грі, у конкретній виробничій діяльності учні прагнуть до раціонального використання матеріальних цінностей, а також залучаються до визначення критерію оплати праці, калькуляції виготовленої продукції та її якісного рекламування.

Динаміку формування економічних знань за 2005/2006 навчальний рік подано в таблиці 2.

Таблиця 2. Розуміння економічних понять

Класи	Поняття
	«Прибуток»	«Гроші»	«Інфляція»	«Конкуренція»
Експериментальні	73,2 %	82,3 %	76,3 %	65,3 %
Контрольні	69,4 %	75,1 %	60,4 %	43,2 %

Загальні положення щодо дидактичних вимог, які б використовувалися в процесі формування економічних знань, можна звести до таких:

1. Вибір методичних прийомів при формуванні економічних знань: проблемний виклад, творчий підхід учителя, самостійне опановування учнями понятійним апаратом.

2. Обрання форм у процесі вивчення економіки: навчальна лекція, семінар, дискусія, диспут, конференція, екскурсія, рольова гра, ділова гра тощо.

3. Вибір шляху формування знань: дедуктивний, індуктивний.

4. Аналіз змісту системи економічних знань, практичне застосування.

Експериментальна робота під час проведення експерименту охоплювала:

- визначення рівня підготовки вчителів з цього питання;

- відбір експериментальних і контрольних класів;

- упровадження дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників;

- виявлення впливу запропонованої дидактичної моделі на процес формування економічних знань.

Показник середньоквадратичного відхилення обчислено за формулою

де - середньоквадратичне відхилення показника знань в учнів;

Х - середній бал;

В - оцінка учнів (бали);

П - загальна кількість учнів;

Р - кількість учнів на кожну оцінку.

Загальна кількість учнів в експериментальних класах - 630 осіб. Обраховане середньоквадратичне відхилення становить 8,6. Одержані результати піддавалися аналізу й оцінці. За найпоширеніший і простіший критерій результатів перевірки прийнято кількість правильних відповідей на кожну контрольну відповідь до вибору старшокласників. Кількість правильних відповідей є статистичною оцінкою результатів перевірки і відображає вірогідність правильних відповідей у загальній сукупності старшокласників. Спершу встановлено відсоток правильних відповідей на контрольне запитання, після цього визначено відхилення від середнього бала для кожної групи учнів, середньоквадратичне відхилення від середнього бала () і середньоквадратичне за контрольними класами. Загальна кількість учнів у контрольних класах - 593 особи. Середньоарифметичне відхилення в цих класах становило 6,1, середньоквадратичне відхилення від середнього бала .

Таким чином, показники середнього арифметичного та середнього квадратичного відхилень ілюструють загальний рівень успішності кожної групи класів учнів. Якщо перший показник свідчить про середню оцінку виконання контрольної роботи учнями експериментальних і контрольних класів, то другий показник дає уявлення про відхилення оцінки, тобто кількість балів, одержаних учнями від середнього бала. Чим більше середньоарифметичне і менше середньоквадратичне відхилення, тим вищий рівень знань учнів конкретного класу. Ми проаналізуємо це з допомогою діаграми:

Рис. 1. Співвідношення середньоарифметичного та середньоквадратичного відхилень за експериментальними та контрольними класами

Аналіз одержаних даних дає змогу зробити висновки, що учні експериментальних класів глибше й конкретніше оволоділи економічними знаннями завдяки реалізації розробленої дидактичної моделі.

Педагогічний експеримент та одержані результати підтвердили гіпотезу дослідження й довели ефективність і доцільність застосування дидактичної моделі з метою ефективної організації формування економічних знань старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Висновки

Економічні знання старшокласників залежатимуть від досвіду ринкового господарювання та змісту економічної освіти та серйозної організаційно-методичної перебудови навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням інтеграції України в європейську спільноту. Наголосимо, що економічні знання мають бути системними на засадах дидактичних принципів з урахуванням їх варіативності, урахування регіональних і галузевих особливостей, а також потреб кожної особистості.

За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки:

1. Аналіз досліджуваної проблеми показав, що засвоєння економічних знань старшокласниками посідає чільне місце в психолого-педагогічних дослідженнях. У сучасних дидактичних працях поглибилася галузева диференціація теоретико-методичних досліджень. Відзначимо, що вони присвячені формуванню окремо або географічних, або лише економічних знань. Віднесення географії та економіки в Державному стандарті середньої освіти до різних освітніх галузей - природознавства й суспільствознавства - сприятиме посиленню ефективності навчального процесу старшокласників з формування економічних знань засобами природничих і суспільствознавчих предметів.

Оскільки під час навчання природничих і суспільствознавчих предметів економічні знання постають як категорія вираження цілей навчання, як зміст, внутрішній бік педагогічного процесу, виокремлюють навчальний матеріал, який детермінує всі інші компоненти змісту освіти. Відповідно до цього, аналізуючи структуру знань, можна виділити такі види економічних знань, які повинні бути передбачені в програмах, підручниках і в самому навчальному процесі. Передусім це поняття й терміни, факти повсякденної дійсності та науки, основні закони науки, теорії, наукові й соціальні ідеї, знання про способи діяльності, оцінювальні знання, знання про норми ставлення до різних явищ життя, прийняті в суспільстві.

Отже, було виділено й узагальнено відмінності між традиційним виокремленням категорії «знання» й економічними знаннями в предметах природничого та суспільствознавчого циклів.

2. Економічна освіта, головним завданням якої є формування економічних знань у загальноосвітніх навчальних закладах, розуміється як особистісно орієнтований вид освітньої діяльності, спрямований на засвоювання учнями наукових і практичних економічних знань, умінь, емоційно-цілісного ставлення до світу, що забезпечить здатність учнів до вирішування творчих життєво важливих проблем в умовах недосконалості засобів навчання та непередбаченості ситуацій, що можуть вплинути на результат.

Незважаючи на певний досвід, накопичений рядом загальноосвітніх навчальних закладів України, організація економічної освіти школярів потребує вироблення єдиного підходу до оптимального поєднання самостійного курсу економіки з іншими суспільствознавчими курсами, поєднання теоретичних форм проведення занять з практичними та ін. Окрім цього, проблема загострюється і з переходом навчальних закладів середньої освіти на профільне навчання в старшій школі.

Усе сказане дає змогу визначити такі педагогічні передумови формування економічних знань:

- знання вчителем географії: а) основних положень сучасної економічної теорії; б) програмного матеріалу шкільного курсу «Основи економіки» та інших предметів, де розглядають економічні питання; в) ліній сходження і розмежування економічного підходу до пізнання світу;

- змістове забезпечення процесу формування економічних знань учнів у програмах, підручниках, посібниках;

- організація розвиваючої взаємодії: а) учителя й учнів на засадах особистісно орієнтованого навчання; б) учнів з учнями (інтерактивність у здобуванні економічних знань); в) учнів з батьками (у процесі виконання дослідницьких домашніх завдань).

3. Вивчення економіки не повинне обмежуватися тільки вивченням і викладанням спеціального предмету, оскільки навчитися економіці - значить знати результативніше, раціональніше мислити й діяти, пізнавати алгоритм відповідного мислення та діяльності. Тому економічні знання повинні пронизувати всі шкільні предмети, і вивчати їх потрібно не уривками, а у поєднанні один з одним. З'ясовано, що об'єднаною ланкою є людина - вчитель, яка буде розкривати кожен предмет з позиції економічних знань, що містяться в його змісті. Очевидно, що для цього потрібно переглянути зміст усіх предметів і розробити відповідні критерії відбору навчального матеріалу з природничих і суспільствознавчих предметів для формування економічних знань учнів старшої школи.

При визначенні критеріїв відбору навчального матеріалу з різних шкільних предметів для формування економічних знань учнів старшої школи доцільно розділити їх на критерії відповідності, достатності й пріоритетності.

Під час експериментального дослідження з питання виявлення рівнів сформованості економічних знань з'ясовано, що проблема реалізації розвиваючого навчання має декілька аспектів, яким не приділено належної уваги.

По-перше, це проблема одержування якісної і достовірної інформації про економічні знання і відповідну термінологію - історію, розвиток, інтерпретацію, обробку і трансформацію.

По-друге, це практичне використовування одержаної інформації та її узагальнення.

Вирішення цієї проблеми вбачається у створенні дидактичної моделі формування економічних знань у старшокласників у процесі вивчення природничих і суспільствознавчих предметів. Це зумовлює необхідність перегляду та переосмислення змісту економічних знань старшокласників та інтегративного підходу до їх формування в системі шкільної освіти.

4. У процесі створення дидактичної моделі було вивчено й розроблено навчальний зміст дидактичних засобів і методичного апарату до вивчення конкретних тем і розділів. Розроблено психолого-педагогічні умови, систему проблемних завдань, організовано й проведено ділові ігри, здійснено перевірку процесу формування економічних знань на прикладі дидактичної моделі. Учителі економіки були забезпечені відповідними дидактичними матеріалами для регулярної роботи під час проведення експерименту. При розробленні завдань для контрольної роботи з метою виявлення рівнів сформованості основних економічних знань у якості орієнтиру застосовано освітній стандарт рівнів освіченості.

Проблема економічного спрямування змісту шкільного курсу економіки на основі застосовування специфічного принципу сприяє поглибленню науковості й системності економічних знань і вдосконаленню організації усього навчально-виховного процесу. Потрібно як у програмах, так і в підручниках увести матеріал щодо методів дослідження в економіці та історії її розвитку; посилити увагу на розкриття значення економіки у розв'язуванні практичних завдань.

5. Для перевірки запропонованої дидактичної моделі формування економічних знань було проведено формувальний експеримент.

У результаті проведеного дослідження з'ясовано, що формування основних економічних знань у старшокласників значно поліпшується, якщо:

а) організувати різноманітну творчу діяльність школярів, види якої систематично чергуються;

б) максимально використовувати принципи наочності;

в) застосовувати проблемне навчання, яке слід здійснювати через проблемне викладання з використанням проблемних завдань і творчих завдань;

г) реалізовувати перспективні міжпредметні зв'язки, що забезпечують наступність, послідовність, цілісність у їх формуванні;

д) упроваджувати в практику навчання нестандартні форми навчання - ділові ігри, дискусії, семінари тощо.

У дослідженні розроблено теоретичну модель процесу формування економічних знань у старшокласників, де чітко визначено рівні їхньої сформованості.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання відбору економічного та міжпредметного навчального матеріалу шляхом його інтеграції в економічні знання й розвиток можливостей такої інтеграції для вирішення проблеми формування основних економічних знань у старшокласників.

Потребують поглибленого вивчення шляхи вдосконалення організації навчально-виховного процесу в школі з метою вирішення загально-педагогічних проблем у здійсненні економічної підготовки випускників шкіл.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Булигіна О. О. Вплив соціально-педагогічних умов на економічне виховання старшокласників / О. О. Булигіна // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. - Вип. XXXIV / за заг. ред. В. І. Сипченка. - Слов'янськ : Вид. центр СДПУ, 2007. - С. 114-118.

2. Булигіна О. О. Економічна освіта і виховання як чинники формування економічної культури старшокласників / О. О. Булигіна // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. Болонський процес в Україні та Європі: досвід, проблеми, перспективи : зб. наук. праць. - Вип. VIII. - Рівне, 2008. - С. 31-38.

3. Булигіна О. О. Умови формування економічних знань у студентів вищих навчальних закладів / О. О. Булигіна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць. - Луганськ, 2008. - С. 44-60.

4. Булигіна О. О. Концепція економічної освіти школярів / О. О. Булигіна // Проблеми освіти : науковий зб. - Вип. 58. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - С. 92-95.

5. Булигіна О. О. Формування економічних знань у старшокласників під час вивчення природничої і суспільствознавчої освітніх галузей / О. О. Булигіна // Рідна школа. - 2009. - № 4. - С. 60-61.

Анотація

Булигіна О. О. Формування економічних знань старшокласників у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2009.

У дисертації здійснено аналіз стану розробки проблеми формування економічних знань старшокласників у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, визначено передумови педагогічного процесу формування економічних знань у старшокласників; схарактеризовано педагогічні основи формування у навчально-виховному процесі економічних знань у старшокласників.

Науково обґрунтовано дидактичну модель формування економічних знань у старшокласників на рівні змістово-діяльнісних та діяльнісно-особистісних якостей, експериментально перевірено її ефективність і особливості функціонування у процесі вивчення предметів природничого та суспільствознавчого циклів.

Удосконалено підходи до змісту, структури й методичного апарату підручників з природничих і суспільствознавчих предметів.

Подальшого розвитку набули теорія та практика дидактичного моделювання навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.

Розроблено вимоги до змісту та структури дидактичної моделі, передумови її застосування в процесі формування економічних знань старшокласників у процесі вивчення дисциплін природничого та суспільствознавчого циклів і ефективне використання отриманих знань у практиці життя.

Ключові слова: формування економічних знань, природничі предмети, суспільствознавчі предмети, економічна освіта, критерії відбору економічних знань, дидактична модель, навчання старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах.

Аннотация

Булыгина О. О. Формирование экономических знаний старшеклассников в учебном процессе общеобразовательных школ. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Криворожский государственный педагогический университет, Кривой Рог, 2009.

Исследование посвящено актуальной проблеме формирования экономических знаний старшеклассников в учебном процессе общеобразовательных учебных заведений.

Экономическое образование определяется как личностно ориентированный вид образовательной деятельности, нацеленный на усвоение учениками научных и практических экономических знаний, формирование умений, эмоционально-целостного отношения к миру, что обеспечит способность учеников к решению творческих жизненно важных проблем в условиях несовершенных средств обучения и непредсказуемости ситуаций, которые могут повлиять на результат.

Уточнено понятие «экономические знания школьников» - форма духовного освоения результатов познания экономической деятельности, которые научно подобраны для осуществления общего экономического образования и выражаются в сознании учеников в целостной системе представлений, понятий, суждений, фактов, законов, теорий экономической науки и действительности.

В ходе исследования установлено, что специфическая особенность дидактики формирования экономических знаний в процессе обучения определяется усиленным вниманием к усвоению не только существенных (необходимых и постоянных) особенностей учебного материала, но и вариативных особенностей экономических объектов и явлений геопространства. При этом важно предусмотреть сущностные обобщения экономических понятий, которые являются родовыми (содержат материал из разных образовательных дисциплин - «природоведения» и «обществознания»), и их перспективу в школьных курсах экономики.

...