Формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

УДК 378:371.315

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності

ДОЛГОШ Катерина Іванівна

Вінниця - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Гвоздяк Ольга Михайлівна, Ужгородський національний університет, проректор з навчально-виховної роботи, завідувач кафедри німецької філології, м. Ужгород.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Барановська Лілія Володимирівна, Білоцерківський національний аграрний університет, проректор з навчально-методичної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології, м. Біла Церква;

кандидат педагогічних наук, Логутіна Наталія Володимирівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра іноземних мов, м. Вінниця.

Захист відбудеться "20" жовтня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського: за адресою 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розіслано "18" вересня 2009р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

Анотації

Долгош К.І. Формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2009.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення педагогічної проблеми формування готовності до творчої професійної діяльності студентів факультету міжнародних відносин. Схарактеризовано поняття "готовність до творчої професійної діяльності". Розкрито зміст, визначено структурні компоненти, критерії, показники й рівні сформованості готовності. На основі означених критеріїв і показників визначено й схарактеризовано чотири рівні сформованості готовності до творчої професійної діяльності: фактичний, операційний, аналітико-синтетичний та творчий. педагогічний творчий міжнародний

Розроблено педагогічну модель, запропоновано цілісну методику формування готовності студентів до творчої професійної діяльності. Визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин та їх готовність до творчої професійної діяльності. Експериментально перевірено ефективність методики формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

Ключові слова: готовність, творча професійна діяльність, структура готовності, компоненти, показники, рівні сформованості готовності до творчої професійної діяльності, модель, методика, педагогічні умови.

Долгош Е.И. Формирование готовности студентов факультета международных отношений к творческой профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского. - Винница, 2009.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и новое решение педагогической проблемы формирования готовности студентов факультетов международных отношений к творческой профессиональной деятельности.

Раскрыто содержание понятий "творчество", "творческая профессиональная деятельность", "готовность к творческой профессиональной деятельности". Готовность к творческой деятельности рассматривается как единство направленности, способностей и свойств личности, которыми определяется способность работать на творческом уровне. Определены структурные компоненты готовности к творческой профессиональной деятельности (когнитивный, практически-мотивационный, содержательный, коммуникативный, ситуативно-ориентированный и оценочный). На основании критериев и показателей выделено четыре уровня формирования готовности - фактический, операционный, аналитико-синтетический и творческий. Выявлены существенные устойчивые связи между характером педагогического взаимодействия (содержанием, формами, методами, приемами обучения) и процессом становления творческой направленности личности студентов, формированием творческого стиля деятельности, личностных свойств, которые обеспечивают готовность к творческой деятельности. Экспериментально установлено, что готовность формируется как сложное личностное образование, уровень которого может быть изменён в результате целенаправленной, организованной учебной деятельности во время изучения языковых и общеобразовательных дисциплин при условии их профессиональной ориентации и интеграции с базовыми профессиональными дисциплинами.

Разработана, теоретически обоснована и экспериментально проверена модель формирования готовности студентов к творческой профессиональной деятельности, которая включает: цель, задания (конкретизируют цель профессиональной подготовки), специфические принципы (развивающего обучения, педагогической целесообразности использования инновационных технологий, профессиональной направленности, проблематичности, вариативности, диалогизации обучения), содержание (языковые и общеобразовательные дисциплины), подходы (компетентностный, системный и деятельный). Эффективность использования модели обеспечивают следующие педагогические условия: проблематизация содержания языковых и общеобразовательных дисциплин и их профессиональная направленность через интеграцию с базовыми профессиональными дисциплинами; диалогизация процесса обучения с использованием интерактивных технологий; мотивация студентов к самостоятельному развитию творческих способностей, формирования творческого стиля деятельности; усиление контекстности коммуникативной подготовки будущих специалистов международных отношений. Научно обоснованы вышеназванные педагогические условия.

Представлена методика формирующего этапа эксперимента. Усиление контекстности коммуникативной подготовки происходит в результате использования разработанной и испытанной методики поэтапного формирования готовности, которая реализуется поэтапно и состоит из семи этапов: диагностического, определения цели, планирования деятельности, выбора сути, методов и форм деятельности, этап рефлексии и самооценки деятельности, коллективного анализа достигнутых результатов. Обоснованы ее комплексность и целостность.

Результаты формирующего этапа эксперимента свидетельствуют о том, что представленная модель и обоснованные педагогические условия способствуют повышению уровня сформированности готовности студентов к творческой профессиональной деятельности.

Ключевые слова: готовность, творческая профессиональная деятельность, структура готовности, компоненты, показатели, уровни сформированности готовности к творческой профессиональной деятельности, модель, методика, педагогические условия.

K. Dolgosh. The formation of international relations department students' readiness for creative professional activities. - Manuscript.

Dissertation for acquiring the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04. - Theory and Methodology of Professional Education. - Vinnytsia State Pedagogical University n.a. M. Kotsyubinskyi. - Vinnytsia, 2009.

The theoretical generalization and new solution of the pedagogical problem of the formation of international relations department students' competence for creative professional activities has been investigated. The concept of "readiness to creative professional activities" is characterized. The content is reflected, structural components, the criteria, indices and levels of formed readiness has been discovered. On the basis of these criteria and indices four levels of formed readiness for creative professional activities have been discovered and characterized. They are: factual, operating, analytically-synthetic and creative.

The pedagogical model, methods of formation of students` competence for creative professional activities are worked out. Pedagogical conditions which ensure the effectiveness of professional readiness of future specialists in international relations and their readiness for creative professional activities defined.

The effectiveness of methods of formation of international relations students` readiness for professional activities is experimentally verified.

Key words: readiness, creative professional activity, readiness structure, components, indices, levels of formed readiness for creative professional activities, model, methods and pedagogical conditions.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Визначивши орієнтир на входження до єдиного простору вищої освіти Європи, Україна здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Поставивши за мету підвищення конкурентоспроможності випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ), можливість їхнього працевлаштування на світовому ринку праці, науково-педагогічні працівники підтримують ідеї Болонської конвенції, дедалі активніше впроваджують у систему національної фахової підготовки нову освітню стратегію, спрямовану на розвиток творчої особистості.

За умови готовності випускників ВНЗ до творчої професійної діяльності прискориться процес подолання економічної кризи, стане можливим успішне здійснення реформ та стійке соціально-економічне зростання суспільства.

У цьому контексті завдання підготовки високопрофесійних фахівців у ВНЗ конкретизується спрямованістю навчального процесу на формування готовності особистості до творчого використання набутих знань, умінь і навичок у практичній діяльності. Тривалий час цій проблемі в нашій країні з об'єктивних ідеологічних і економічних причин не приділялася належна увага, не стимулювалися пошуки у визначенні педагогічних умов, змісту, форм і методів її розв'язання.

У сучасних умовах формування готовності до творчої професійної діяльності фахівців з міжнародних відносин набуває особливої актуальності. Майбутнім фахівцям зазначеного профілю потрібна не тільки фундаментальна інтегрована база знань з економіки, дипломатії, юриспруденції, іноземної мови, а й сформовані навички творчого стилю діяльності, відповідна структура організації особистісних властивостей та творчих здібностей. Адже випускники факультетів міжнародних відносин будуть працювати в складних умовах ринку, конкуренції, непередбачуваних обставин. Від їхнього професіоналізму й творчості значною мірою залежить ефективна реалізація міжнародно-правових та зовнішньоекономічних відносин України з іншими державами, економічний розвиток нашого суспільства тощо.

Актуальність досліджуваної проблеми пояснюється ще й тим, що професія фахівця з міжнародних відносин є відносно молодою, витребуваною і популярною серед молоді, яка прагне успішної самореалізації у молодій українській державі. З огляду на це, значна кількість ВНЗ здійснює підготовку фахівців названого профілю, активно досліджуються зміст, методи та засоби навчання.

Ґрунтовне вивчення дисертаційних досліджень і наукових праць, в яких розроблялася проблема професійної підготовки фахівців з міжнародних відносин, дає підстави стверджувати, що в практиці ВНЗ головна увага приділяється формуванню системних базових знань, умінь та навичок, вихованню професійно витребуваних якостей особистості та комунікативній підготовці, іноземною мовою в тім числі. Недостатньою мірою, на наш погляд, відбувається переорієнтація з вузькопрофільної підготовки на розвиток у майбутніх фахівців здібностей до творчої діяльності. Такий підхід не забезпечує формування готовності майбутніх фахівців до творчої професійної діяльності та загострює суперечності: між об'єктивною необхідністю підготовки майбутніх фахівців до творчої професійної діяльності та наявною практикою їхньої підготовки у вищій школі з використанням традиційних форм і методів навчання; необхідним і реальним рівнем готовності випускників працювати творчо.

Аналіз психологічної та педагогічної літератури засвідчив, що теоретичні положення щодо формування особистості, здатної до творчої діяльності, висвітлені в працях знаних філософів, педагогів, психологів. На цей час сформовані певні напрями досліджень із зазначеної проблеми.

Теоретико-методологічні основи формування творчої особистості є предметом дослідження Б. Ананьєва, О. Ковальова, В. Крутецького, О. Кульчицької, М. Лейтеса, О. Леонтьєва, Н. Литвинової, С. Маркова, В. Моляки, В. М'ясищева, Я. Пономарьова, С. Рубінштейна, Б. Теплова та інших учених. У їхніх працях визначені стратегічні напрями реалізації поставленої проблеми, зокрема: необхідність використання особистісно-діяльнісного підходу в процесі цілеспрямованого навчання; розуміння співвідношення здібностей, творчих здібностей та знань, умінь і навичок. На думку вчених, передумовою успішного виконання будь-якої професійної діяльності є не конкретні здібності, а цілий комплекс здібностей і властивостей як цілісна характеристика особистості.

Важливими, на наш погляд, є дослідження науковців Д. Богоявленської, Ю. Гільбуха, Дж. Гілфорда, Р. Семенова, Е.Торренса та інших, які пропонують низку моделей творчої особистості з різноманітними структурними компонентами: від розвитку загальних психологічних властивостей і процесів, інтелектуального потенціалу до спеціальних здібностей. Названими вище науковцями розроблені програми розумового розвитку, окреслені шляхи їх реалізації у процесі шкільного навчання.

Віковий аспект проблеми розширено в дослідженнях І. Зязюна, Є. Климова, П. Кравчук, В. Моляки, Н. Посталюк, С. Сисоєвої, Т. Столярової, О. Устюгової та інших. Цими вченими розроблено педагогічні засади навчання як оптимальні чинники розвитку та формування творчої особистості студентів.

Питанню готовності до діяльності присвячені наукові праці багатьох учених. Формування "готовності" розглядається ними з позицій різних підходів та на різних рівнях: особистісно-діяльнісному (Л. Божович, М. Дяченко, І. Зимняя, Л. Кандибович, А. Линенко, В. Моляко, А. Понукалін та інші), особистісному (А. Голомшток, П. Горностай, Н. Захаров, Є. Климов, В. Симоненко), функціональному (Р. Овчарова, А. Осницький, Н. Пряжников, Д. Узнадзе) та перетворювально-практичному (К. Абульханова-Славська). Науковцями переважно досліджений психологічний аспект готовності, визначено її зміст, структуру та запропоновано шляхи формування. Значно менше уваги приділено педагогічному аспекту.

У ракурсі розв'язання нашої проблеми викликають інтерес наукові пошуки в галузі розвитку комунікативного аспекту творчості. Адже ще Дж. Гілфорд наголошував, що "комунікативна ознака" не є зайвим додатком до сукупності рис творчості, а лежить в її основі разом із функцією оригінальності як засіб розвитку творчих потенцій. Створення умов для розкриття творчих здібностей молоді в процесі мовного навчання частково розглянуті Л. Гапоненко, І. Клюкановим, Е. Людвиговою, Е. Мірошниченко, Н. Сурою; професіоналізація вивчення іноземних мов та мовної підготовки, що висуває головною метою формування фахівця, здатного використовувати іноземну мову як інструмент професійної діяльності та професійного пізнання (Н. Логутіна, О. Рембач, Г. Скуратівська, О. Тарнопольский та інші); формування цілісної культурно-мовної особистості (Н. Гальскова, М. Гордієнко, Ю. Долматовська, С. Коломієць).

Особливого значення в межах досліджуваної проблеми набуває виявлення можливостей комунікативної підготовки з метою формування готовності майбутніх фахівців до творчої професійної діяльності, впливу на цей процес викладача, здатного активізувати інтерес і потребу студентів у власному творчому розвитку. В загальному огляді літературних джерел не виявлено спеціальних праць, присвячених дослідженню теоретичних основ формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

Оскільки готовність фахівців з міжнародних відносин до творчої професійної діяльності не може бути прирівняна до наявності певних знань, сформованості професійних компетенцій, властивостей або якостей особистості, її стану чи здатності до продуктивної діяльності, важливо посилити контекстність комунікативної підготовки в процесі вивчення мовних та загальноосвітніх дисциплін, інтегрувавши їх із базовими фаховими. Проте в сучасній практиці ВНЗ відсутній такий напрям професійної підготовки.

Аналіз практики ВНЗ засвідчує відсутність науково обґрунтованої методики формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності, що негативно позначається на якості професійної підготовки.

Актуальність проблеми, її недостатня наукова розробка та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - "Формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності ".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної наукової теми Ужгородського національного університету "Соціолінгвістичні та прагматичні аспекти мовної взаємодії та навчання англо-, німецько- та франкомовної комунікації" (протокол №5 від 18 листопада 2005 року) та наукової теми Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти "Впровадження інтерактивних форм, методів навчання і виховання в процес викладання суспільно-гуманітарних дисциплін" (протокол № 2 від 25 квітня 2005 року). Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Ужгородського національного університету (протокол № 10 від 28 жовтня 2004 року) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2007 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності фахівців з міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

Гіпотеза дослідження: формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності буде ефективним за таких педагогічних умов:

- проблематизація змісту мовних і загальноосвітніх дисциплін та їх професійне спрямування через інтегрування з базовими професійними дисциплінами;

- діалогізація навчального процесу шляхом використання інтерактивних технологій;

- мотивація студентів до саморозвитку творчих здібностей, формування творчого стилю діяльності;

- посилення контекстності комунікативної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження сформульовано такі завдання:

1. З'ясувати сутність понять "творчість", "творча професійна діяльність", "готовність до творчої професійної діяльності". Визначити структуру, показники й рівні готовності до творчої професійної діяльності майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

2. Визначити інтегрувальну роль мовних і загальноосвітніх дисциплін у процесі формування готовності фахівців з міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

3. Науково обґрунтувати педагогічні умови формування готовності до творчої професійної діяльності фахівців з міжнародних відносин.

4. Обґрунтувати й експериментально перевірити модель формування готовності студентів до творчої професійної діяльності.

5. Укласти методичні рекомендації щодо формування готовності фахівців з міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів факультетів міжнародних відносин у ВНЗ.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців з міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

Теоретико-методологічною основою дослідження слугували наукові положення сучасної педагогічної науки щодо: професійної підготовки майбутніх фахівців (А. Алексюк, В. Безпалько, І. Козловська, І. Підласий Г. Тарасенко та інші); проблем професійного спілкування, у тому числі іншомовного (О. Баланаєва, Л. Барановська, Н. Бориско, Г. Бороздіна, В. Борщовецька, Л. Гапоненко, Г. Гринюк, І. Калинич, Г. Китайгородська, М. Лісовий, Н. Логутіна, Е. Мірошниченко, Л. Морська, С. Ніколаєва, Л. Палюк, Ю. Семенчик, В. Скалкіна, М. Сметанський та інші), обґрунтування сутності творчості в психологічному та педагогічному аспектах (В. Клименко, П. Кравчук, В. Крутецький, Н. Лейтес, О. Леонтьєв, С. Марков, Л. Масол, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, Б. Теплов та інші); механізмів творчої діяльності (Я. Пономарьов); специфіки професійної діяльності (Л. Дика, А. Понукалін, Е. Чугунова, В. Шадріков); специфіки творчої діяльності (І. Калошина, А. Коломієць, В. Моляко); готовності до діяльності (М. Дяченко, Л. Кандибович, Н. Мойсеюк, В. Моляко, А. Понукалін).

Методи дослідження. Теоретичні: аналіз наукових підходів до розв'язання проблеми формування творчої особистості студента; контекст-аналіз наукової літератури, порівняльний - для комплексного аналізу педагогічного досвіду з позицій об'єктивності; системно-екстраполяційний - для визначення шляхів формування готовності студентів до творчої професійної діяльності; моделювання предметного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності, способів спілкування; емпіричні: анкетування, тестування, опитування, бесіда, спостереження, вивчення та аналіз письмових творчих робіт, документації ВНЗ, результатів впровадження ідей з формування готовності студентів до творчої професійної діяльності в практику ВНЗ з метою визначення рівня готовності студентів до творчої професійної діяльності; математичної статистики - для підтвердження вірогідності одержаних результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базах Ужгородського національного університету, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Приватного вищого навчального закладу "Інститут сходознавства і міжнародних відносин "Харківський колегіум", Закарпатської філії Київського славістичного університету, Закарпатського державного університету. У педагогічному експерименті брали участь 790 студентів та 15 викладачів. Дослідження проводилося у три етапи. На першому етапі (2003-2004 рр.) здійснювався теоретичний і логічний аналіз філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури, вивчався досвід педагогів-практиків з проблеми дослідження. Були сформульовані мета й завдання дослідження, розроблялася робоча гіпотеза, визначено об'єкт і предмет дослідження, проводився констатувальний етап експерименту для з'ясування актуального рівня готовності студентів до творчої професійної діяльності. На другому етапі (2004-2006 рр.) розроблялися програма і методика формувального етапу науково-дослідної роботи; було теоретично обґрунтовано педагогічні умови, структуру і зміст дій з формування готовності студентів до творчої професійної діяльності; розроблялася й апробовувалася авторська модель формування готовності до творчої професійної діяльності; проводилися проміжні зрізи, здійснювалося коригування й удосконалення експериментальної розробки. На третьому етапі (2006-2009 рр.) узагальнювалися й аналізувалися експериментальні результати, проводилися статистична обробка та аналіз одержаних даних, апробовувалися методичні рекомендації щодо формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності, впроваджувалися результати досліджень у практику ВНЗ.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що:

- вперше обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності: проблематизація змісту мовних та загальноосвітніх дисциплін та їх професійне спрямування через інтегрування з базовими професійними дисциплінами; діалогізація навчального процесу шляхом використання інтерактивних технологій; мотивація студентів до саморозвитку творчих здібностей, формування творчого стилю діяльності; посилення контекстності комунікативної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин;

- уточнено структурні компоненти, критерії й визначено показники сформованості готовності до творчої професійної діяльності студентів факультетів міжнародних відносин;

- подальшого розвитку набули уявлення про значення контекстності комунікативної підготовки у формуванні готовності до творчої професійної діяльності майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

Практичне значення дослідження: адаптовано зміст, форми і методи цілеспрямованої контекстної підготовки студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності, які впроваджено в практику навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах; запропоновані діагностичні методики для моніторингу розвитку готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності; укладені методичні рекомендації стосовно ефективної організації процесу формування означеної готовності студентів у процесі професійної підготовки.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Ужгородського національного університету (довідка про впровадження № 01-10/825 від 12.05.2008 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка про впровадження № 3/3692 від 10.11.2008 р.), Приватного вищого навчального закладу "Інститут сходознавства і міжнародних відносин "Харківський колегіум" (довідка про впровадження № 01/115 від 11.12.2008 р.), Закарпатської філії Київського славістичного університету (довідка про впровадження № 199/1 від 17.12.2008 р.), Закарпатського державного університету (довідка про впровадження № 978/01-21 від 18.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом побудована модель формування означеної готовності, обґрунтовані педагогічні умови її ефективного функціонування, здійснена експериментальна перевірка. Висновки, які визначають наукову новизну та практичну значущість дослідження, здійснені автором самостійно. У спільних публікаціях висвітлюються основні положення та результати проведеного автором дисертаційного дослідження. Розробки та ідеї, які належать співавторам, у дисертації не використовуються.

У спільних працях автору належать: з Гвоздяк О.М. - розробка концепції дослідження, ідея формувального експерименту та методика його реалізації, проведення статистичного та логічного аналізу одержаних результатів; з Химинець О.В. - формулювання гіпотези, обґрунтування педагогічної доцільності використання інноваційних технологій навчання, практична реалізація, здійснення діагностики, теоретичного та логічного аналізу результатів дослідження; з Вереш М.Т. - підбір текстів, розробка методики їх опрацювання.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень дослідження; застосуванням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю відбору студентів для участі в експериментальній роботі; застосуванням всебічного статистичного і логічного аналізу даних експерименту, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези дослідження, особистою участю автора в експериментальному навчанні студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження знайшли відображення у доповідях і виступах на таких конференціях: Третя міжнародна науково-практична конференція "Психолого-педагогічні аспекти розвитку пам'яті та творчого мислення" (м. Вінниця, 2006 р.), Міжнародна науково-практична конференція "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (м. Київ, 2006 р.), Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі" (м. Львів, 2007 р.), Четверта міжнародна науково-практична конференція "Інновації у вищій освіті" (м. Ніжин, 2007 р.), Восьма міжнародна науково-практична конференція "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (м. Вінниця, 2008 р.), Восьма всеукраїнська науково-методична конференція "Проблеми післядипломної освіти педагогів: інновації в сучасній освіті" (м. Ужгород, 2008 р.) та на науково-практичних конференціях науково-педагогічного складу Ужгородського національного університету (2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 11 публікаціях, з них 4 - одноосібні, 6 - вміщено у провідних фахових виданнях, 4 - у збірниках наукових праць, одна брошура з методичними рекомендаціями.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 10-ти додатків на 32 сторінках, списку використаних джерел (200 найменувань, з них 15 - іноземними мовами). Повний обсяг роботи становить 247 сторінок, з них 192 сторінки основного тексту, куди входять 17 таблиць та 18 рисунків на 20 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету й завдання дослідження, робочу гіпотезу, визначено об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про організацію і проведення дослідження, апробацію його результатів.

У першому розділі - "Теоретичні засади формування готовності студентів до творчої професійної діяльності" - представлені теоретичні засади означеної проблеми та стан її дослідженості в психолого-педагогічній літературі, проаналізовано різні підходи до визначення сутності понять "творчість", "творча професійна діяльність", "готовність до творчої професійної діяльності". Наведено визначення творчих здібностей як структурного рівня організації здібностей і провідних властивостей, що уможливлюють орієнтацію мислення індивіда на нові вимоги, пошуки шляхів створення нового, того, чого не було в його особистому досвіді, забезпечують можливість працювати на творчому рівні.

Проаналізовано низку моделей творчої особистості. Визначено головні ознаки, що характеризують творчу особистість у цілому: спрямованість особистості, висока мотивація досягнень, розвинений інтелект, сформовані творчі здібності, креативність мислення, розвинена самосвідомість, здатність до саморозвитку, рефлексивна активність. На основі аналізу наукових праць Б. Ананьєва, М. Левітова, Н. Кузьміної, А. Петровського, В. Штерна робиться висновок, що спрямованість особистості слід уважати системоутворючою ознакою готовності індивіда до сприйняття умов діяльності, його поведінкової готовності до діяльності. Творча спрямованість особистості є видовим щодо спрямованості поняттям. Вона виражає мотиваційну структуру творчої особистості, орієнтацію на цілі та засоби досягнення цілей, визначає динаміку продуктивного практично-пізнавального процесу. Поряд з такими особистісними корелятами творчого стилю діяльності, як творча спрямованість, пізнавальний інтерес, мотивація досягнень, виявлені якості, що унеможливлюють цей процес: здатність до наслідування, прагнення діяти за шаблонними схемами, дотримуватися стереотипів, високий рівень особистісної тривожності тощо. Обґрунтована необхідність допомоги студентам не тільки у навчанні, а й у формуванні власного стилю діяльності, виділення в системі цілей навчання адекватного самосприйняття результатів діяльності, підвищення самооцінки, стимулювання мотивів самоствердження та саморозвитку. Розглянуто проблему творчої діяльності як механізму розвитку особистості. Запропонована схема педагогічного проектування творчої особистості.

На основі змістового аналізу особливостей майбутньої професійної діяльності фахівців з міжнародних відносин побудована структурно-функціональна схема діяльності фахівця з міжнародних відносин. Вона складається з чотирьох блоків: спрямованість особистості; здібності до виконання професійних обов'язків; професійні компетенції (знання, уміння, навички та ставлення); загальні компетенції. В нашій роботі ми, передусім, спираємося на положення психологічної науки про те, що творчість, на відміну від інтелекту, функції якого полягають у сприйманні та засвоєнні знань, оперуванні символами, здатності опановувати закономірності оточуючого нас середовища, завжди спрямована на перетворення вже відомого в нове. Научуваність є здатністю до здобуття знань, а креативність - до перетворення знань. Між інтелектом і творчістю є пропорційний зв'язок, проте він не обов'язково прямий. Життєва практика свідчить, що не завжди високий інтелект забезпечує діяльність на творчому рівні. Він дозволяє студенту оволодівати досить високим рівнем знань, але в нестандартних, непрогнозованих ситуаціях їх використання є або неможливим, або не дає бажаного результату.

За результатами аналізу педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження, виділення основних ознак, якими характеризується творча особистість, з урахуванням структури навчально-пізнавальної діяльності, розробленої знаними дидактами А. Алексюком, Ю. Бабанським, І. Підласим, визначені: готовність до творчої професійної діяльності, її структура та схарактеризовані головні компоненти. Готовність, загалом, виражає позитивну спрямованість особистості на певний вид діяльності. В своєму дослідженні ми виходимо з того, що готовність до творчої професійної діяльності - не тільки стан особистості, а й структурна організація здібностей і властивостей майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Вона, з одного боку, забезпечує усвідомлення та розуміння змісту професійної діяльності, а з іншого, - бачення себе у професійній ролі, усвідомлення своїх мотивів, здібностей, можливостей і бажання працювати ефективно, одержувати задоволення як від процесу, так і від результату діяльності. Отже, готовність до творчої професійної діяльності як педагогічна категорія становить інтегроване поєднання спрямованості, здібностей і властивостей, якими визначається здатність особистості працювати на творчому рівні, ефективно використовувати професійні знання й уміння. Структуру готовності до творчої професійної діяльності слід розглядати в єдності шести компонентів, а саме: когнітивного, практично-мотиваційного, змістового, комунікативного, ситуативно-орієнтаційного та оцінювального.

Когнітивний компонент забезпечує розуміння визначальної ролі знань для практичної професійної діяльності; організацію власної системи знань; формування активності й потреби студентів у підвищенні їхнього інформаційного рівня. Практично-мотиваційний компонент пов'язаний з формуванням спрямованості студентів на практичні досягнення, оволодіння професійною майстерністю, сукупністю позитивних мотивів діяльності, зацікавленістю у саморозвитку, самовдосконаленні. Змістовий компонент передбачає оволодіння студентами системою знань про сутність професійної діяльності та ступінь усвідомленості практичної значимості загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у професійній діяльності. Комунікативний компонент - зумовлює використання вербальних і невербальних засобів обміну інформацією; комунікативні якості ділового мовлення; техніку підготовки та проведення публічних виступів; володіння прийомами ведення продуктивної дискусії в ситуаціях ділової взаємодії. Ситуативно-орієнтаційний компонент передбачає формування практичних умінь та навичок студентів розуміти різноманітні ділові ситуації та правильно орієнтуватися в них, творчо застосовувати відомі знання у нестандартних, непередбачуваних умовах та випадках. Оцінювальний компонент включає самооцінку студентами можливостей власної діяльності, досягнень, ділової поведінки та оцінки партнера.

Готовність майбутнього фахівця з міжнародних відносин до творчої професійної діяльності характеризується різними рівнями свого виявлення: фактичним, операційним, аналітико-синтетичним та творчим, що обов'язково потрібно враховувати при проектуванні навчально-виховного процесу. Відповідно до запропонованої структури готовності до творчої професійної діяльності визначено та схарактекризовано критерії: когнітивний, практично-мотиваційний, змістовий, комунікативний, ситуативно-орієнтаційний та оцінювальний. До кожного критерію визначено показники готовності.

У другому розділі "Методичні особливості реалізації процесу формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності" - представлено результати констатувального етапу експерименту, розроблено й обґрунтовано модель формування готовності до творчої професійної діяльності, визначено інтегрувальну роль і можливості мовних та загальноосвітніх дисциплін у формуванні готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.

Оскільки готовність до творчої професійної діяльності майбутніх фахівців з міжнародних відносин визначена нами як взаємодія шести компонентів - когнітивного, практично-мотиваційного, змістового, комунікативного, ситуативно-орієнтаційного та оцінювального, то рівень її сформованості визначався на основі інтеграції фактичних рівнів кожного з компонентів.

Проведення констатувального етапу експерименту забезпечував розроблений і адаптований діагностичний інструментарій. За результатами діагностики побудована і проаналізована суб'єктивна модель діяльності студентів. У цілому, побудована студентами модель не відображала їхньої творчої спрямованості (переважають фактичний та операційний рівні діяльності), недостатній рівень розвитку їхнього творчого потенціалу. Це дало нам підстави стверджувати, що наявні умови, зміст і методи підготовки фахівців з міжнародних відносин не забезпечують формування готовності до творчої професійної діяльності. Є потреба в науковому обґрунтуванні умов і визначенні шляхів підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Вивчаючи особливості формування означеної готовності під час вивчення мовних і загальноосвітніх дисциплін, ми обгрунтували, що рівень такої готовності можна підвищити за таких педагогічних умов: проблематизація змісту мовних та загальноосвітніх дисциплін та їх професійне спрямування через інтегрування з базовими професійними дисциплінами; діалогізація навчального процесу шляхом використання інтерактивних технологій; мотивація студентів до саморозвитку творчих здібностей, формування творчого стилю діяльності; посилення контекстності комунікативної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин.

На основі теоретичного аналізу й експериментальних досліджень нами побудована модель формування готовності студентів до творчої професійної діяльності (рис. 1). В основу моделі покладено специфічні принципи підготовки фахівців: розвивального навчання, педагогічної доцільності використання інноваційних технологій, професійної спрямованості, проблемності, варіативності, діалогізації навчання.

Напрями оптимізації процесу формування готовності до творчої професійної діяльності визначають підходи: компетентнісний, системний і діяльнісний. Зміст формування готовності до творчої професійної діяльності фахівців з міжнародних відносин у нашій моделі реалізується під час вивчення мовних і загальноосвітніх дисциплін: "Українська мова (за професійним спрямуванням)", "Іноземна мова спеціальності", "Теорія та практика перекладу", "Країнознавство", "Дипломатичний протокол та етикет". Особливістю є інтеграція мовних і загальноосвітніх дисциплін з фаховими ("Міжнародні економічні відносини", "Ціни і ціноутворення", "Теорія грошей і грошового обігу", "Дипломатична та консульська служба") та забезпечення синтезу теоретичних знань і практичних умінь та навичок.

Формування означеної готовності відбувається за допомогою форм організації навчання (лекція, практичне заняття, виконання курсових робіт, перекладацька практика, самостійна робота) з використанням методів навчання, що активізують пізнавальну діяльність, забезпечують високий рівень комунікативної підготовленості, необхідної для вирішення професійних завдань, сприяють перетворенню зовнішнього засвоєного досвіду у внутрішній. У практичній діяльності нами використовувалися такі інноваційні технології: технологія контекстного спостереження, технологія крос-культурного аналізу та коментування профільних автентичних текстів, комунікативно-ситуативного моделювання, ігрові технології, технологія критичних інцидентів, технологія тренінгу, технологія кооперованого навчання, інформаційні та комп'ютерні технології.

У запропонованій моделі передбачено різні види контролю. Серед них: письмові та усні звіти, контрольні, творчі роботи, тестування, захист проектів, захист практики тощо. Основною функцією контролю є забезпечення зворотного зв'язку між викладачем і студентом, одержання викладачем об'єктивної інформації не тільки про ступінь засвоєння навчального матеріалу, а й про те, як студент сприймає навчально-пізнавальне завдання, як занурюється в роботу, як її виконує, чи задоволений процесом і результатами діяльності. Особливе місце посідає самоконтроль. Він здійснюється у письмовому вигляді та сприяє формуванню рефлексивної активності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчалися роль та можливості використання мовних і загальноосвітніх дисциплін для розвитку творчих професійних здібностей, становлення професійних компетенцій і формування готовності до творчої професійної діяльності студентів. Проведені теоретичні та експериментальні дослідження дають підстави говорити про можливість їх використання для досягнення поставленої мети. Використання навичок спеціального перекладу сприяє поліпшенню наявного фахового рівня фахівця, формує витребувані часом і професійною діяльністю особистісні властивості, а також здатність перетворювати відомі знання у нові, дозволяє піднятися на новий рівень готовності до професійної діяльності. Визначено, що професійно спрямовані мовні дисципліни, окрім комунікативної функції, можуть виконувати інші, не менш важливі в процесі формування готовності студентів до професійної діяльності, а саме: розвивальну функцію, яка забезпечує загальний розвиток особистості, вдосконалює пізнавальні здібності студента, спонукає до саморозвитку; освітню, яка поглиблює знання фахових дисциплін: формувальну - формує витребувані часом особистісні властивості; рефлексивну, яка створює умови для усвідомлення своїх можливостей, поціновування знань та порівняння їх із такими ж самими інших студентів, спонукає активність; інтегрувальну - на її основі відбувається синтез базових професійних знань з загальноосвітніми та мовними. Зроблено висновок, що для досягнення поставленої цілі ці функції мають реалізовуватися комплексно.

У третьому розділі - "Експериментальне дослідження процесу формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності" - представлено обґрунтування педагогічних умов формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності, подано особливості організації формувального етапу експерименту, методику його проведення та результати формувального експерименту, їх логічний та статистичний аналіз.

У дослідженні обґрунтовані педагогічні умови формування готовності студентів факультетів міжнародних відносин до творчої професійної діяльності. Визначено перелік фахових дисциплін, зміст яких інтегрувався з мовними та загальноосвітніми. Проблематизація змісту освіти здійснювалася шляхом розробки і впровадження в навчальний процес спеціальних навчально-пізнавальних завдань: формувальних і розвивальних. Розв'язання цих завдань сприяло становленню і розвитку креативного мислення, витребуваних якостей і властивостей особистості. Запропонована система навчально-пізнавальних завдань була поетапно органічно включена в навчальний процес.

Визначено інноваційні інтерактивні технології навчання, за допомогою яких реалізовувалася діалогізація навчального процесу, здійснювалася орієнтація студентів на саморозвиток, самовдосконалення.

Посилення контекстності комунікативної підготовки відбувалося за умов використання розробленої й апробованої методики формування означеної готовності в процесі вивчення мовних дисциплін. В основу побудови методики покладено теорію контекстного навчання. Вона відображає реалізацію динамічної моделі руху діяльності студентів від навчальної, академічної, через квазіпрофесійну та навчально-професійну до професійної діяльності. Перехід від одного виду діяльності до іншого забезпечують різноманітні методи і форми навчання: практичні заняття, імітаційне моделювання, метод симуляцій, аналіз конкретних виробничих ситуацій, розігрування ролей, спецкурси, спецсемінари тощо. Схема запровадження методики представлена у вигляді семи етапів: діагностичного, цілепокладання, планування діяльності, вибору змісту, методів і форм діяльності, власне організації діяльності, етапу рефлексії і самооцінки діяльності та колективного аналізу досягнутих результатів. Обґрунтовані її комплексність та наскрізність.

Представлено організацію та методику формувального етапу експерименту. Запровадження методики відбувалося поетапно впродовж чотирьох років навчання. На першому етапі ставили за мету сформувати мовну картину в студентів, вплинути на формування ціннісних орієнтацій, особистісних властивостей, створювали умови для розвитку професійних здібностей та їх використання на творчому рівні. Наступний етап - формування вольових властивостей, умінь і навичок рефлексії, формування комунікативних і професійних компетенцій. На третьому етапі здійснювалося формування мотивації досягнень, особистісної зрілості, вміння діяти самостійно, не піддаватися груповому тиску, розв'язувати проблемні завдання, створювати нові алгоритми діяльності тощо. Особливим був четвертий етап - формування творчого стилю діяльності, готовності до творчості. Перехід від нижчого етапу до вищого відбувався тільки після діагностики досягнутого рівня з дотриманням принципу індивідуального підходу, індивідуальної відповідальності кожного з учасників за результати своєї діяльності.

Для кожного етапу визначено мету, зміст, розроблено систему навчально-пізнавальних завдань, підібрані ефективні методи та технології навчання, діагностичний інструментарій експериментального дослідження, визначено критерії.

Результати формувального етапу експерименту представлені як динаміка рівнів сформованості компонентів готовності студентів до творчої професійної діяльності, а також кожного з окремих показників.

Підсумкові результати дослідно-експериментальної роботи представлені в табл. 1. Для порівняння в таблиці наведені результати педагогічних зрізів констатувального та кінцевого формувального етапів експерименту експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп. Одержані результати свідчать, що унаслідок формувального етапу експерименту в студентів експериментальних груп, на відміну від контрольних, відбулися статистично значимі зміни у розвитку рівнів структурних компонентів готовності до творчої професійної діяльності. На відміну від експериментальних, у контрольних групах не сталося суттєвих зрушень у рівнях розвитку готовності до творчої професійної діяльності. Хоча й спостерігаються певні позитивні зміни, вони мають несуттєвий характер. Пояснюється це загальним віковим розвитком, впливом навчання на розвиток особистості і підвищенням професійної зрілості студентів у процесі фахової підготовки.

Таблиця 1

Результати дослідно-експериментальної роботи з формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності

Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок про те, що гіпотеза дослідження повністю підтвердилася. Це дало нам підстави сформулювати методичні рекомендації щодо організації процесу формування готовності студентів до творчої професійної діяльності.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Виявлено і теоретично обґрунтовано з урахуванням нової освітньої парадигми суть категорій "творчість", "творча професійна діяльність", "творчий стиль діяльності". Дано визначення творчих здібностей як структурного рівня організації здібностей та провідних властивостей особистості, які уможливлюють орієнтацію мислення індивіда на нові вимоги, пошуки шляхів, форм створення нового, того чого не було в його особистому досвіді, забезпечують можливість працювати на творчому рівні. Схарактеризовано поняття "готовність до творчої професійної діяльності". З'ясовано, що означена готовність інтегрує в собі взаємозалежні та взаємопов'язані шість структурних компонентів: когнітивний, мотиваційний, змістовий, комунікативний, ситуативно-орієнтаційний та оцінювальний. Відповідно до структури були визначені критерії та показники готовності.

На основі означених критеріїв і показників визначено й схарактеризовано чотири рівні сформованості готовності до творчої професійної діяльності: 1 рівень - фактичний, для якого характерна готовність до діяльності по відтворенню навчального матеріалу, разом з тим базовий рівень знань студентів знаходиться на поверховому рівні, не є систематизованим; 2 рівень - операційний, - готовність до діяльності, яка пов'язана тільки з репродукцією, виконанням завдань за інструкцією викладача, за його підтримки; 3 рівень - аналітико-синтетичний, для нього характерна готовність до діяльності (в тім числі й самостійної) на основі відомого штампа, шаблона, алгоритму, але наповненої новим змістом; 4 рівень готовності - творчий, пов'язаний із готовністю діяти нестандартно, створювати нові алгоритми, розв'язувати проблемні завдання. Узагальнено психолого-педагогічні основи формування готовності студентів факультету міжнародних відносин до творчої професійної діяльності.