Формування у майбутніх правознавців навичок професійного застосування інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

УДК 378.1:34+378.168:004.9

13.00.04 - “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ПРАВОЗНАВЦІВ НАВИЧОК ПРОФЕСІЙНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Федорчук Ольга Степанівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Дорошенко Юрій Олександрович, проректор з наукової роботи Державної академії житлово-комунального господарства Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Яворська Галина Харлампіївна, професор кафедри юридичної психології та педагогіки Одеського державного університету внутрішніх справ;

кандидат педагогічних наук, доцент Тихонова Тетяна Валентинівна, доцент кафедри прикладної математики Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського.

Захист відбудеться 23 червня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9)

Автореферат розіслано 22 травня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У системі вітчизняної професійної освіти нині суттєво змінюються підходи до професійної підготовки в цілому і до підготовки правознавців зокрема. Ці процеси зумовлені кардинальною зміною ролі правознавців у сучасному суспільстві, що пов'язано з становленням державності, розширенням повноважень різних гілок влади в нових економічних та соціальних умовах, активізацією правової діяльності, необхідністю посилення судового захисту прав і свобод громадян України, створенням ефективної ринкової економіки, завданнями захисту підприємництва, прагненнями нашої країни до інтеграції в Європейське співтовариство. Окрім того, сучасний стан модернізації системи освіти зумовлений загальними тенденціями світового розвитку і, насамперед, переходом до інформаційного суспільства, основними ознаками якого є значне збільшення обсягів інформаційних ресурсів, поява нових та постійна модифікація існуючих інформаційних та комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності.

Актуальність проблеми підготовки юридичних кадрів, що задовольняли б вимоги інформаційного суспільства, зумовлена системою професійних завдань сучасного фахівця в галузі юриспруденції, які не мають простих і однозначних вирішень. Ось чому необхідно підготувати правознавців, здатних ефективно опрацьовувати потоки інформації, що постійно зростають, освоювати та експлуатувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для забезпечення власних потреб та ефективної професійної діяльності.

Проблеми підготовки майбутніх юридичних кадрів, здатних працювати в умовах сучасного комп'ютеризованого інформаційно-правового простору, потребують глибокого науково-педагогічного вивчення. Суспільна корисність цього зумовлюється тим, що метою підготовки висококваліфікованого фахівця є формування системи знань, умінь і навичок, які дадуть йому можливість виконувати професійні обов'язки на якісно новому рівні, з використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Тим часом такі технології, що мають високий освітній потенціал, недостатньою мірою використовуються у підготовці майбутніх правознавців. Як свідчить аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми сьогодні використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці правознавців обмежується викладанням дисципліни “Основи інформатики та комп'ютерної техніки”, що забезпечує лише базову інформатичну підготовку на рівні користувача персонального комп'ютера і досить обмежено формує у означених фахівців уміння та навички ефективного використання ІКТ під час навчання та у майбутній професійній діяльності.

У дослідження проблеми формування умінь і навичок суттєвий внесок зробили педагоги і психологи С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Безпалько, Л. Виготський, П. Гальперін, М. Данилов, Т. Ільїна, В. Краєвський, Є. Кабанова-Меллер, І. Лернер, О. Леонтьєв, М. Махмутов, К. Платонов, С. Рубінштейн М. Скаткін, В. Сластьонін, та ін.

Науковці В. Биков, Л. Білоусова, Л. Брескіна, І. Булах, А. Верлань, М. Головань, Р. Гуревич, А. Гуржій, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Ю. Жук, В. Клочко, Т. Коваль, А. Кузнєцов, В. Лапінський, Н. Морзе, Є. Ракітіна, Ю. Рамський, І. Роберт, В. Руденко, О. Співаковський, С. Сисоєва, Т. Тихонова та інші працюють над проблемами упровадженням ІКТ у начальний процес. Вони, зокрема, наголошують, що надзвичайно стрімкий розвиток інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій, зростання їх ролі в інформаційному суспільстві ініціюють дослідження проблем удосконалення методики навчання інших дисциплін та впровадження означених технологій у практичну діяльність майбутніх фахівців різних галузей.

Проблеми використання інформаційних технологій у підготовці та фаховій діяльності працівників у галузі правознавства висвітлюються у працях Х. Андріашина, В. Гавловського, О. Гаврилова, С. Гуде, В. Елькіна, В. Журавського, С. Казанцева, Р. Калюжного, В. Копилова, М. Польового, С. Ревіна, М. Рассолова, С. Симоновича, М. Швеця, М. Шермана, В. Цимбалюка, С. Чубукової та ін.

У сучасній психолого-педагогічній літературі щодо проблеми професійної компетентності фахівця взагалі, а також інформаційної, інформатичної, комп'ютерно-технологічної компетентностей зокрема, висловлюють свої міркування Т. Браже, В. Бондар, Н. Бордовська, М.Бурда, Н. Глинянюк, Т. Десятов, Ю. Дорошенко, О. Дубасенюк, В. Дьомін, Е. Зеєр, Є. Климов, Л. Лук'янова, О.І. Локшина, Л. Онищук, О. Пометун, А. Реан, В. Радул, Л. Сохань, С. Сисоєва, Н. Тализіна, Т. Тихонова, О. Хуторськой, Л. Хоружа, Г. Яворська та ін.

Нині усе гостріше проявляється соціальна суперечність, що полягає, з одного боку, у суспільній потребі в правознавцях, здатних ефективно розв'язувати завдання професійної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а з другого - недостатнім її задоволенням сучасною системою вищої професійної юридичної освіти. Отже, актуальним є науково-теоретичне забезпечення підготовки майбутніх правознавців у вищій школі, формування у них стійких навичок доцільного і раціонального застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній та майбутній професійній діяльності.

Актуальність порушеної проблеми, її недостатня дослідженість, винятково важливе значення її розв'язання в умовах посилення захисту прав і свобод громадян, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Формування у майбутніх правознавців навичок професійного застосування інформаційно-комунікаційних технологій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України “Науково-методичне забезпечення профільного навчання інформатики в старшій школі” (РК № 0105U000252).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України (протокол №2 від 28.02.03) та зареєстрована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 27.09.05).

Об'єкт дослідження - підготовка майбутнього фахівця з правознавства у вищому навчальному закладі ІІІ-IV рівнів акредитації.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування навичок застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх правознавців у вищому навчальному закладі ІІІ-IV рівнів акредитації.

Мета дослідження - виявити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування у майбутніх правознавців навичок професійного застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що рівень сформованості навичок застосування інформаційно-комунікаційних технологій відповідатиме сучасним вимогам до фахової підготовки правознавців, якщо:

професійна підготовка здійснюватиметься з урахуванням сукупності педагогічних умов (створення освітньо-інформаційного середовища, забезпечення вияву активної особистісної позиції “Я - правознавець” у суб'єктів навчального процесу, впровадження поступового ускладнення розв'язуваних фахових юридичних завдань з використанням ІКТ);

забезпечити у майбутніх правознавців формування стійкої мотивації щодо застосування ІКТ у навчальному процесі та подальшій професійній діяльності;

сприяти запровадженню неперервної фахово-інформатичної підготовки під час навчання у ВНЗ.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження визначено такі завдання:

Вивчити стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці.

Обґрунтувати сутність поняття “фахово-інформатична компетентність правознавця”, виявити його структуру і зміст.

Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови формування у майбутніх правознавців навичок застосування ІКТ. фаховий правознавець компетентність інформатичний

Розробити та експериментально перевірити авторську методику проведення фахово орієнтованої комплексної технологічної практики.

Визначити рівні, критерії і показники сформованості у майбутніх правознавців навичок застосування ІКТ як складової їх фахово-інформатичної компетентності.

Розробити навчально-методичний комплекс формування фахово-інформатичної підготовки майбутніх правознавців.

Концептуальна ідея дослідження. Інформатична підготовка студентів у вищих навчальних закладах юридичного профілю є невід'ємною складовою їх професійної підготовки і передбачає застосування ІКТ у навчальному процесі та подальшій професійній діяльності. Її зміст має орієнтуватися на забезпечення ефективної діяльності юристів в умовах інформаційно-технологічного суспільства. Навчання фахівців цього профілю ми розглядаємо у контексті їх неперервної інформатичної підготовки під час навчання у ВНЗ, що передбачає конструювання і реалізацію завдань з фахово орієнтованих дисциплін, які поступово ускладнюються, та методик їх розв'язання засобами ІКТ; підвищення мотивації щодо опанування новітніх технологій у процесі навчання та для майбутньої професійної діяльності. Важливого значення набуває виокремлення та обґрунтування педагогічних умов, реалізація яких забезпечить формування фахово-інформатичної компетентності майбутніх правознавців, підвищить їхню мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці.

Методологічну основу дослідження складають: основні положення теорії пізнання, теорії інформаційних систем, принципи об'єктивності, системності, взаємо-зумовленості і взаємозв'язку явищ; педагогічні принципи: свідомості і активності особистості у навчальному процесі, науковості змісту навчання, систематичності у засвоєнні знань, формуванні умінь та навичок, урахуванні індивідуальних особливостей студентів, орієнтації навчального процесу у ВНЗ на майбутню професійну діяльність; концепції особистісно орієнтованого і модульного навчання, компетентнісного і діяльнісного підходів до навчання та формування особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять положення філософії і соціології професійної та педагогічної освіти (Б. Ананьєв, В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало); концептуальні положення Комісії ЮНЕСКО з питань освіти, Болонського процесу щодо ролі і місця інформаційних технологій в освіті (В. Биков, М. Жалдак, В. Мадзігон, О. Шевчук); положення дидактики (Ю. Бабанський, В. Бондарь, М. Бурда, С. Гончаренко, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Ю. Мальований та інші); сучасних педагогічних технологій (Н. Буринська, О. Пєхота, Г. Селевко, Л. Онищук, С. Сисоєва та інші); компетентнісного підходу в підготовці спеціаліста (Т. Браже, Н. Бордовська, Н. Глинянюк, О. Дубасенюк, Е. Зеєр, Є. Климов, А. Маркова, О. Пометун, Л. Сохань, Н. Тализіна, О. Хуторськой, Г. Яворська); роботи в галузі інформатизації освіти та використання засобів ІКТ у навчальному процесі (Р. Гуревич, Ю. Дорошенко, А. Єршов, М. Жалдак, Ю. Жук, Т. Ільїна, В. Мадзігон, Ю. Машбиць, В. Монахов, Н. Морзе, Є. Полат, та інші); праці М. Польового, Х. Анд-ріашина, С. Казанцева, С. Симоновича, М. Рассолова, В. Елькіна, В. Гавловського, С. Гуде, С. Ревіна, В. Копилова, Р. Калюжного, В. Цимбалюка, О. Гаврилова, В. Севастьянова, М. Швеця, М. Шермана та ін., у яких відображені аспекти використання ІКТ у процесах підготовки та фахової діяльності спеціалістів у галузі правознавства.

Для розв'язання визначених завдань, досягнення поставленої мети, перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

теоретичні - вивчення і аналіз педагогічної, філософської, психологічної, навчально-методичної літератури та інформаційних ресурсів Інтернет з проблеми дослідження, що дало змогу уточнити зміст базових понять проблеми дослідження відповідно до його об'єкта і предмета; вивчення, аналіз досвіду роботи науково-педагогічних працівників; аналіз існуючих програмних засобів; аналіз, порівняння, синтез, класифікація теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено рівні сформованості умінь та навичок з ІКТ у студентів ВНЗ, що готують правознавців; дидактичне моделювання, за допомогою якого визначено структуру, склад та функціональність формування у майбутніх правознавців умінь та навичок застосування ІКТ та педагогічні умови її реалізації;

емпіричні - діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, самооцінка, бесіди зі студентами, тестування, дискусії); прогностичні (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик), що використані для констатації стану проблеми дослідження та моніторингу процесу формування навичок з ІКТ у процесі навчання студентів ВНЗ юридичного спрямування, проведення педагогічного експерименту, математичні та статистичні методи опрацювання результатів експерименту.

Етапи дослідження. Обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження та визначених завдань дали можливість спланувати дослідно-експериментальну робо-ту, яка проводилася в три етапи з 2002 по 2008 рік. На кожному з них вирішувалися певні завдання і застосовувалися відповідні методи наукового дослідження.

На пошуковому етапі (2002-2003) вивчалася психологічна, педагогічна література, а також дисертаційні дослідження з обраної теми; аналізувалися підходи до її розв'язання, вивчався стан використання ІКТ у теорії та практиці юридичної освіти. Визначалися мета, об'єкт і предмет дослідження. Було сформульовано робочу гіпотезу, конкретизовано завдання дослідження і намічено шляхи їх розв'язання.

На констатувальному етапі (2004-2005) здійснювалася експериментальна робота щодо організації неперервної інформатичної підготовки студентів-юристів, виявлялися педагогічні умови формування їх фахово-інформатичної компетентності; визначалися інформатичні компетенції, якими повинні володіти майбутні правознавці відповідно до змісту їх професійної діяльності, з'ясовувалася суть і визначалася структура фахово-інформатичної компетентності майбутніх юристів, визначався базовий рівень підготовки студентів з інформатики та ІКТ.

На формувальному етапі дослідження (2006-2008) вивчалася динаміка формування інформатичних навичок; аналізувався вплив різних чинників на зміну мотивації до набуття майбутніми правознавцями навичок використання ІКТ; розроблялося і впроваджувалося у практику навчально-методичне забезпечення, проводилась перевірка його ефективності; здійснювалися аналіз і систематизація одержаних результатів, виконувалося оформлення результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі Хмельницького університету управління та права та Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. В експериментальній роботі також брали участь слухачі курсів Хмельницького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (далі - Центр). Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах було охоплено 836 студентів, 67 викладачів та 116 слухачів Центру.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше на основі системного підходу до аналізу педагогічних процесів теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування у майбутніх правознавців навичок ефективного застосування ІКТ у фаховій діяльності; обґрунтовано й доведено доцільність введення у науковий обіг поняття “фахово-інформатична компетентність правознавця”, як вищого рівня навичок застосування ІКТ для розв'язання завдань юридичної практики, з'ясовано його сутність, розкрито структуру та зміст; впроваджено у навчальний процес спеціалізовану фахово-орієнтовану комплексну технологічну практику;

- удосконалено зміст, форми і методи проведення занять з ІКТ під час підготовки майбутніх правознавців у ВНЗ, зокрема запроваджено комплексні заняття з фахово-орієнтованих дисциплін, де реалізовано модель навчання, провідною особливістю якої є поступовий перехід від традиційної аудиторної форми організації навчального процесу до індивідуально-консультаційної;

- подальшого розвитку набули методики оцінювання сформованості навичок застосування ІКТ у навчальній і професійної діяльності, методи опрацювання експериментальних даних.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено і апробовано робочі програми, програми спецкурсу і лабораторних практикумів, які забезпечують ефективне формування у майбутніх правознавців навичок застосування ІКТ; розроблено навчальний посібник до спецпрактикуму “Інформаційні технології в юриспруденції” і спецкурсу “Робота з правовими ресурсами Інтернет”; відібрано та адаптовано до умов юридичного факультету університету методики оцінювання сформованості фахово-інформатичної компетентності майбутніх юристів; розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення змісту, форм і методів фахово-інформатичної підготовки майбутніх юристів у період їх навчання в університеті; розроблено автоматизовану технологію використання “активних” шаблонів нормативних юридичних документів.

Особистий внесок здобувача У навчально-методичному посібнику “Спеціалізована комп'ютерна технологія підготовки юридичних документів із застосуванням інформаційно-пошукових систем та офісних програмних засобів” (співавтори Ю.О. Дорошенко, О.О. Михайлов) автору належить обґрунтування структури, зміст теоретичного матеріалу усіх розділів посібника та приклади виконання практичних завдань. У навчально-методичному посібнику “Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи” (упорядники: Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська) автору належить розділ “Використання можливостей мережі Інтернет у діяльності закладів освіти”. У статтях та матеріалах конференцій, опублікованих у співавторстві з Ю.О. Дорошенком, особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні та розкритті вагомих аспектів реалізації компетентнісного підходу до інформатизації юридичної освіти, означенні методичних підходів до формування у студентів навичок застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання та для майбутньої фахової діяльності, у з'ясуванні суті, визначенні структури та змісту поняття “фахово-інформатична компетентність правознавця”; у розробці технології формування компонентів фахово-інформатичної компетентності у майбутніх правознавців під час навчання інформатики та розв'язання фахових завдань (правових ситуацій) із різних галузей права, визначенні та теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов формування фахово-інформатичної компетентності майбутніх правознавців.

Впровадження. Результати дослідження впроваджено у практику підготовки юристів Хмельницького університету управління та права (довідка № 1156-1/08 від 04.12.2008 р.), Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (довідка № 01/07-854 від 27.11.2008 р.), Хмельницького Інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка № 1035 від 27.11.2008 р.), слухачів Хмельницького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (довідка № 28/1 від 05.02.2008 р.).

Апробація результатів дослідження відбувалася шляхом обговорення на всеукраїнських та регіональних конференціях і семінарах: міжнародних науково-практичних конференціях “Комп'ютерно-інформаційні і комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи” (Косів, 2003), “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства” (Миколаїв, 2004), “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” (Херсон, 2003), “Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі” (Ізмаїл, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформатика та комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (Бердянськ, 2004); звітних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України “Зміст і технології шкільної освіти” (Київ, 2002 та 2004); на засіданнях лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 19 публікаціях, із них 2 - навчально-методичні посібники, 9 статей опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України (3 - одноосібних), 8 публікацій у збірниках матеріалів конференцій і тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 7 додатків (на 60 сторінках) та списку використаних джерел (310 найменувань на 32 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок. Основний зміст викладено на 164 сторінках. Робота містить 13 таблиць, 10 рисунків та 6 формул.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено мету і гіпотезу дослідження, об'єкт, предмет, завдання, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, викладено відомості про експериментальну базу, відображено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Фахово-інформатична підготовка майбутнього правознавця як актуальна соціально-педагогічна проблема” проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі (вітчизняній і зарубіжній); розкрито доцільність та виявлено можливості формування навичок застосування ІКТ у фаховій діяльності майбутнього правознавця як обов'язкової складової процесу підготовки майбутнього правознавця до виробничої, практичної діяльності; доведено, що систем-не перетворення знань, умінь і навичок у новий якісний стан - потенційну здатність (готовність) особистості до певного виду діяльності у нестандартних (не передбачуваних, змінних) умовах формують основу професійної компетентності правознавця.

Особливого значення набуло розуміння того, що система професійної освіти може вважатися ефективною за умов оволодіння тими, хто навчається, способами постійного здобуття нових знань та вироблення умінь вчитися самостійно; набуття навичок роботи з будь-якою інформацією; формування навичок самостійного, критичного, творчого, а не репродуктивного мислення; доповнення традиційного підходу “формувати професійні знання, уміння та навички” новим - “формувати професійну компетентність”.

Професійна компетентність майбутнього юриста являє собою єдність знань з різних галузей права, практичного досвіду, особистісних якостей, що забезпечує ефективне здійснення правової діяльності й готовність захищати принципи верховенства права у практичній діяльності.

Аналіз публікацій з проблем підготовки кваліфікованого правознавця дає підстави стверджувати, що однією з відповідей системи освіти на актуальне соціальне замовлення є компетентнісно зорієнтований підхід в освіті. Необхідність обговорення та впровадження компетентнісного підходу зумовлена соціальними, економічними та політичними змінами у суспільстві, а також відповідними тенденціями в освіті, а саме: втратою єдності й визначеності освітніх систем; формуванням ринку праці і пов'язаного з ним ринку освітніх послуг; варіативністю й альтернативністю освітніх програм; зростанням конкуренції і комерційного чинника в освітній діяльності; зміною функції держави в освіті від тотального контролю і планування - до загального правового регулювання освітніх відносин; перспективами інтеграції української освіти і української економіки у міжнародну (зокрема, європейську) системи освіти і праце-влаштування.

На основі аналізу літературних джерел виявлено особливості компетентнісного підходу, зокрема його спрямування на комплексне засвоєння знань і способів практичної діяльності, що забезпечують успішне функціонування людини у ключових сферах життєдіяльності для забезпечення власних потреб і на користь державних інтересів. Обґрунтовано положення про те, що реалізація компетентнісного підходу у вищій професійній освіті сприятиме досягненню основної мети - підготовці кваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентноспроможного на ринку праці, готового до професійного зростання, соціальної і професійної мобільності.

У контексті компетентнісного підходу окреслені два базові поняття: “компетенція” і “компетентність”. Під компетенцією розуміємо засвоєння не відокремлених знань та умінь, а опанування комплексної процедури досягнення конкретного практичного результату, спосіб дій, що забезпечує ефективність професійної діяльності. Тоді як компетентність - це особистісна властивість, характеристика, володіння людиною певною сукупністю компетенцій, що включає особисте ставлення до власної діяльності та її результатів. Компетентність фахівця можна представити як інтегральний комплекс професійних знань, умінь, навичок, відносин, власних професійних якостей і досвіду діяльності.

У розділі обґрунтовано положення про те, що компетентність є функціональною характеристикою, завжди проявляється у діяльності. Природа компетентності така, що вона може проявлятися тільки в органічній єдності з системою цінностей людини, тобто за умови глибокої власної зацікавленості в обраному виді діяльності, змістом якого на практиці є досягнення конкретного результату (продукту) або способу поведінки. Особливістю фахової компетентності є те, що вона формується і реалізується сьогодні, але зорієнтована на майбутнє.

Аналіз особливостей юридичної освіти свідчать, що в сучасних умовах формування інформаційного суспільства інформатизація сфери правової діяльності є необхідною умовою гармонійного розвитку суспільства і держави, удосконалення систем національного законодавства. Інформатизація юридичної освіти набуває особливого значення не просто як спосіб оволодіння навичками практичного використання можливостей, що їх надають ІКТ. Вони виступають новими інструментами, що сприяють якісним змінам юридичної практики, підвищують ефективність права, а також змінюють світосприйняття, спосіб мислення майбутніх юристів.

Теоретичний аналіз сучасного стану інформатизації юридичної освіти дав змогу виявити підходи до формування інформатичного компоненту вищої юридичної освіти, яка має готувати фахівців, здатних ефективно використовувати наявний і постійно зростаючий інформаційний потенціал суспільства, творчих, здатних успішно розв'язувати професійні завдання за допомогою ІКТ. Обґрунтовано, що конструювання курсу навчання ІКТ майбутніх правознавців має базуватися на підході, який забезпечує логічну послідовність зв'язків, теорій, понять, засвоєних під час вивчення різних навчальних дисциплін, для формування власної сукупності інформатичних навичок з метою їх практичної реалізації у навчально-виховному процесі, у процесі вивчення фахово-визначальних дисциплін та у майбутній професійній діяльності.

У ході дослідної роботи вивчено програмні засоби, які є обов'язковими для використання у практичній діяльності правознавця: текстові і табличні процесори, комп'ютерні презентації, електронні довідники, експертні та інформаційно-пошукові (універсальні і спеціалізовані) системи, банки і бази даних тощо. Вони допомагають юристу вибрати зі значного обсягу інформації необхідні відомості та належним чином їх представити.

У другому розділі “Педагогічні умови формування навичок застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх правознавців” визначено напрями організації навчального процесу, результатом якого має стати сформованість у майбутніх правознавців навичок застосування ІКТ для майбутньої фахової діяльності.

Фахова діяльність правознавця в сучасних умовах інформатизації суспільства має яскраво виражений інформатичний характер і її успішність залежить від його здатності адаптуватися до сучасних умов “інформаційного поля”. Ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій для вирішення професійних завдань є обов'язковою складовою професійної діяльності сучасного правознавця.

У розділі обґрунтовано, що інформатична компетентність нині є обов'язковою складовою професійної компетентності. Аналіз діяльності практикуючих юристів і публікацій з порушеної проблеми дає підстави стверджувати, що сформованість навичок використовувати ІКТ для власних і професійних потреб можна розглядати як основу формування фахово-інформатичної компетентності майбутніх правознавців. Це дає змогу тлумачити фахово-інформатичну компетентність майбутнього право-знавця як складне індивідуально-психологічне утворення, засноване на інтеграції теоретичних знань і практичних умінь працювати з інформацією різних видів, використовуючи ІКТ для пошуку, переробки, трансформації, засвоєння і узагальнення інформації з метою формування предметно-специфічних знань, які є основою для прогнозування, вироблення, прийняття і реалізації оптимальних рішень у правовій сфері діяльності, бажання займатися цією справою.

У структурному плані фахово-інформатична компетентність майбутнього правознавця складається з таких компонентів: когнітивно-змістового, ціннісно-мотиваційного і операційно-технологічного.

Когнітивно-змістовий компонент інтегрує знання в галузі ІКТ і фахові юридичні знання, необхідні для розв'язання професійних завдань; ціннісно-мотиваційний фіксує зацікавленість і мотивацію майбутнього правознавця до оволодіння ІКТ і їхнього використання для власних потреб та для майбутньої професійної діяльності; операцій-но-технологічний компонент включає комплекс сформованих інформатичних умінь і навичок (гностичних, пошуково-орієнтувальних, контрольно-оцінних) ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування фахово-інформатичої компетентності майбутніх правознавців у процесі їх підготовки, а саме: сформованість у навчальному закладі освітньо-інформаційно середовища; вияв у суб'єктів навчального процесу активної особистісної позиції “Я - правознавець”; впровадження поетапного ускладнення розв'язуваних професійних юридичних завдань з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційно-освітній простір юридичного факультету розглядається у розділі як системно організоване освітнє середовище, яке охоплює суб'єктів навчального процесу, а також органи державної влади та місцевого самоврядування; банки і бази даних, локальні і глобальні інформаційні мережі, фонди бібліотек, центри правової і ділової інформації, суди, прокуратуру, управління внутрішніх справ, господарюючих суб'єктів, а також сукупність засобів передавання даних, інформаційних правових ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмне і методичне забезпечення. Усе зазначене є невід'ємними складовими навчально-виховної діяльності. Доступні майбутньому правознавцю джерела правової інформації, створені суспільством, забезпечують формування його інформатичної компетентності і розвиток пізнавальних можливостей.

Доведено, що майбутній фахівець виявляє активність лише за умови узгодження навчальної діяльності з його власною мотивацією, інтересами і цілями. При цьому комп'ютер стає потужним засобом, який сприяє організації навчального процесу таким чином, щоб майбутній правознавець оволодів комплексом інформатичних знань та умінь, навчився діяти творчо, знаходити способи самореалізації, самовизначатися в навколишньому світі, творити позитивний образ “Я-майбутній юрист”. Сприйняття майбутнього фахівця як активного суб'єкта пізнання ґрунтується на посиленні його мотивації, усвідомленому прагненні до творчості, створенні умов для набуття умінь і навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі виконання своїх професійних обов'язків.

Важливою умовою формування фахово-інформатичної компетентності майбутніх правознавців є їхня неперервна інформатична підготовка під час навчання у вищому навчальному закладі у поєднанні з поетапним ускладненням пропонованих для розв'язання юридичних завдань із використанням ІКТ. Складовими такої інформатичної підготовки визначено: навчання інформатики; використання ІКТ у правознавстві, організація і освоєння автоматизованого робочого місця юриста; використання ІКТ у фахово-орієнтованих навчальних дисциплінах; використання ІКТ для підготовки рефератів і доповідей, проектній діяльності, під час виконання курсових і дипломних робіт, у навчально-виробничих практиках, позааудиторній індивідуальній чи груповій соціально-спрямованій професійній діяльності - громадській приймальні, громадянських акціях, соціологічних опитуваннях.

Формування фахово-інформатичної компетентності майбутніх правознавців здійснюється впродовж трьох взаємопов'язаних етапів: вивчення основ інформатики та формування навичок ІКТ - навчальний курс; вдосконалення та закріплення навичок користувача програмних засобів загального призначення - навчальна та виробнича практики, науково-дослідницька діяльність та самостійна робота; вузько спрямоване спеціалізоване використання ІКТ у професійній діяльності - розв'язання фахових завдань з різних галузей права за допомогою спеціалізованих правових інформаційно-пошукових систем. Реалізовуючи перші два етапи, студент вчиться працювати з конкретними програмними продуктами, оволодіває ними на рівні кваліфікованого користувача та може використовувати у фаховому діловодстві. На основі набутих знань та сформованих навичок на третьому етапі починає виявлятися творча складова: систематизуючи освоєні знання, студент вчиться використовувати комп'ютер під час розв'язання конкретних практичних завдань своєї майбутньої професійної діяльності.

Відповідно до авторської методики у навчальний процес введено комплексні заняття з фахово-орієнтованих дисциплін як нову організаційну форму - спеціалізовану фахово-орієнтовану комплексну технологічну практику як інноваційну модель навчання, визначальною особливістю якої є поступовий перехід від традиційної форми організації навчання до індивідуально-консультаційної, а також нову проблемно-орієнтовану інформаційну технологію опрацювання текстових документів з використанням спеціалізованих “активних” шаблонів документів. Вони сприяють уніфікації інформаційної структури і форм подання документа, його реквізитів, розміщення і наповнення змістово-інформаційних блоків тексту документа, який визначено в законі та вироблено практикою, що, власне, визначає специфіку роботи з юридичними документами. Введення у навчальний процес професійно орієнтованої технологічної практики зумовлене тим, що їй відводиться інтегруюча роль у системі професійної підготовки. Вона передує виробничим практикам, сприяє узагальненню й розширенню навичок застосування ІКТ під час виконання фахових завдань незалежно від специфіки майбутньої діяльності юриста.

Основними технологічними інструментами, що забезпечують формування фахово-інформатичної компетентності правознавця, визначено:

модульну організацію вивчення курсу “Інформатика та інформаційні технології у правознавстві”, суть якої полягає у структурованості змісту навчання, чіткому формулюванні цілей, змісту, строгій послідовності викладання, визначених способах управління навчальним процесом, варіативності структурних організаційно-методичних одиниць. Розподіл навчального матеріалу за модулями забезпечує, з одного боку, певну самостійність модулів, а з другого - цілісність змісту навчання ІКТ; структурування навчального матеріалу всередині кожного модуля забезпечує його доступність для студентів з різними рівнями початкової підготовки у галузі ІКТ; складові кожного модуля містять професійно значимі знання і забезпечують достатній рівень сформованості інформатичних умінь і навичок, а також мотивацію до їх застосування. У ході дослідження ми переконалися, що модульна система навчання сприяє організації суб'єктами навчання систематичної навчальної роботи;

проектний метод навчання, у результаті реалізації якого студенти досягають певного рівня самостійності, освоюють культуру пошуку, оформлення і представлення правової інформації, набувають навичок роботи у групі, вивчають методику організації проектної діяльності. Майбутні правники здійснюють інформаційне забезпечення повного циклу роботи із запропонованого завдання однієї з юридичних дисциплін, використовуючи спеціалізовану інформаційно-пошукову систему (СІПС) “ЛІГА:ЗАКОН”. Результатом творчої роботи є закріплення та розвиток інформатичних умінь та навичок пошуку, відбору, обробки і систематизації правової інформації засобами СІПС і застосування її ресурсів для розв'язання фахового завдання, а також набуття досвіду ефективної організації повного циклу роботи над правовою проблемою з використанням можливостей сучасних ІКТ;

метод інформаційного ресурсу, який спрямовано на оволодіння майбутніми правознавцями усіма доступними інформаційними ресурсами з метою одержання повної і актуальної інформації під час розв'язання професійних завдань. Реалізація відбувається шляхом використання в навчально-виховному процесі мультимедіа, гіпермедіа, гіпертексту, інших сучасних ІКТ. Заняття проводиться за технологічною схемою: постановка завдання максимально наближена до професійної проблеми (дає можливість оптимально адаптувати набуті навички з ІКТ до правової діяльності і підтримувати високу професійну зацікавленість); пошук та аналіз юридичних фактів; констатація дефіциту інформації; пошук інформації, ефективність використання якої відповідає сформованості навичок використання ІКТ; аналіз знайдених матеріалів і визначення структури зв'язків між інформаційними елементами; формулювання розв'язку завдання і узагальнення результатів, спрямованих на формування у студентів самостійності у набутті нових знань та їх застосуванні, на збагачення досвіду творчої діяльності. Уся технологічна послідовність ґрунтується на власному знанні інформаційних ресурсів.

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов формування фахово-інформатичної підготовки майбутніх правознавців” - викладено хід і результати проведеного педагогічного експерименту.

Для оцінки рівня сформованості базової підготовки майбутніх правознавців з інформатики та ІКТ без урахування їхньої фахової діяльності проаналізовано результати комплексних контрольних робіт, які проводились на перших курсах юридичного факультету Хмельницького університету управління та права упродовж трьох років навчальних років. У цьому експерименті брали участь 394 студенти.

У відсотковій шкалі показники рівня навченості студентів із курсу “Інформатика та інформаційні технології у правознавстві” дають підстави стверджувати, що рівень навченості із тем “Операційна система”, “Текстовий редактор”, “Табличний процесор” є на достатньому рівні, а рівень навченості з тем "Комп'ютерні презентації" та “Локальні та глобальні мережі” - на високому.

Таким чином, є підстави стверджувати, що базовий рівень підготовки майбутніх правознавців з інформатики та ІКТ є стабільним і мінімально достатнім для продовження формування фахово-інформатичної компетентності.

Для проведення формувального експерименту було запропоновано спеціалізовані підходи впровадження фахово-орієнтованих завдань у зміст дисциплін інформативно-го та юридичного спрямування; розроблено програму спеціалізованої фахово-орієнтованої комплексної технологічної практики, а також відповідний навчально-методичний посібник. В експерименті використовувалися завдання з застосуванням ІКТ для викладачів фахових юридичних дисциплін. Розроблено та апробовано спеціальні вимірники для визначення рівня сформованості навичок застосування ІКТ майбутніми правознавцями, а саме: анкети, тести, запитання до самостійної роботи, контрольні роботи тощо; розроблено авторське програмне забезпечення, зокрема активні шаблони юридичних документів.

У процесі формування ціннісно-мотиваційної складової фахово-інформатичної компетентності виявлено основні мотиви вивчення інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій. Визначальними є саме професійні мотиви. Для дослідження динаміки зміни мотивів вивчати та застосовувати ІКТ у навчально-виховному процесі та для майбутньої фахової діяльності запропоновані в анкеті мотиви об'єднано у чотири основних групи: соціально-побутові, навчально-пізнавальні, професійні та меркантильні і використано методики, запропоновані Дж. Уілкінсоном та К. Райншем. З'ясовано, який вплив справляють педагогічні умови на виявлені мотиви.

Шляхом анкетування студенти відповідно першого та четвертого курсів юридичного факультету за 5-ти бальною шкалою оцінювали мотиви вивчення дисципліни “Основи інформатики та комп'ютерної техніки”. Відповіді на запитання анкети на етапі констатувального експерименту дали 265, а на етапі формувального - 261 студент.

У такий спосіб з'ясовано, що вивчення дисципліни “Основи інформатики та комп'ютерної техніки” позитивно впливає на зростання значущості навчально-пізнавальних мотивів, що фактично засвідчило результативність формування базового рівня підготовки студентів з інформатики та ІКТ. Найвищою виявилася значущість соціально-побутових та меркантильних мотивів, низьким - рівень значущості групи професійних мотивів. Таким чином, на початку констатувального експерименту професійні мотиви мають прихований (стійко-негативний) рівень. Цей факт підтвердив необхідність формування фахово-інформатичної компетентності.

Результати анкетування, одержані на початку формувального експерименту, дали підстави стверджувати, що науково-дослідна та самостійна робота студентів, виробничі практики, рівень інформатизації навчального закладу, життєдіяльності студентів і викладачів, а також загальний рівень інформатизації сприяли зростанню навчально-пізнавальних мотивів, зменшенню ваги меркантильних; незмінною залишалась значущість фахових мотивів, яка визначена нестійкою (такою, що коливається).

Визначальним для зміни значущості професійних мотивів стало використання ІКТ для розв'язання фахових завдань під час вивчення дисципліни “Правове регулювання соціального захисту”. Відбулася кардинальна зміна у оцінці (а значить і виборі) пріоритетних мотивів у контрольній та експериментальній групах.

Вага професійних мотивів збільшилися у КГ на 7%, а у експериментальній зросла більше, як удвічі. Рівень фахових мотивів визначено як актуальний (стійко-позитивний). Дані про зміну мотиваційної сфери дають підстави зробити висновок про те, що визначальним у зростанні значущості професійних мотивів є використання ІКТ у процесі підготовки майбутніх правознавців до занять із фахово визначальних дисциплін.

Метою формувального експерименту стало формування операційно-процесуального компонента фахово-інформатичної компетентності фахівця та виявлення змін кількісних та якісних характеристик при розв'язанні студентами завдань із фахово-визначальної дисципліни з використанням ІКТ роботи із СІПС, пошуку інформації у мережі Інтернет, створення “активних шаблонів” правових документів, роботи у середовищі текстового редактора та при розв'язанні цих завдань традиційними методами. Цей етап експерименту проводився у процесі вивчення дисципліни “Правове регулювання соціального захисту” на юридичному факультеті у Хмельницькому університеті управління та права упродовж двох навчальних років і в ньому брали участь ті самі 275 студентів для яких визначався базовий рівень володіння інформатичними навичками під час їхнього навчання на першому курсі.

Для проведення формувального етапу експерименту на кожне заняття викладачем кафедри цивільного права підготовлено по чотирнадцять варіантів фахових завдань, різних за рівнем складності, обсягом матеріалу, який необхідно було опрацювати, з визначеною тривалістю виконання та підготовки підсумкових документів. Студентам запропонувалося на кожне заняття розв'язати максимальну кількість задач, опрацювати максимальну кількість законодавчих правових актів, перелік яких додавався до кожної теми, підготувати власні нормативні акти тощо.

Студенти контрольної групи готувалися до занять з дисципліни “Правове регулювання соціального захисту” традиційними методами, використовуючи конспекти лекцій, підручники, посібники, кодекси та коментарі до них, періодичну спеціалізовану літературу в друкованому вигляді.

Для студентів експериментальної групи була організована самостійна робота у комп'ютерному класі під керівництвом викладача. Вони мали змогу скористатися переліченими джерелами у електронному вигляді, а також усіма ресурсами та можливостями СІПС, здійснити пошук наявних коментарів із запропонованої тематики у мережі Інтернет, створити у електронному та друкованому вигляді проекти підсумкових нормативних документів, використовуючи базу даних “Шаблони правових документів”, підготувати електронну презентацію для доповіді про результати розв'язку завдань на практичному занятті.

Час, затрачений студентами на підготовку матеріалів до кожного семінарського заняття за попередньою домовленістю вони вказували у методичних рекомендаціях з означеного предмета. За результатами проведення занять у контрольних та експериментальних групах викладач дисципліни “Правове регулювання соціального захисту” виставляв у журналі оцінки студентам, які виступали на занятті. Порівняння результатів у контрольній та експериментальній групах свідчить що якість знань у студентів експериментальної групи перевищує цей показник для контрольної групи на 13% .

У експериментальній групі кількість студентів, які брали участь в обговоренні проблемних ситуацій з теми кожного семінару, уп'ятеро перевищує цю категорію у контрольній групі .

На кожному занятті у експериментальній групі розв'язано вдвічі більше фахових завдань із дисципліни “Правове регулювання соціального захисту”, ніж у контрольній групі. Окрім того, студенти експериментальної групи затратили на підготовку до занять удвічі менше часу, ніж студенти контрольної групи.

Важливим є і той факт, що у результаті такої системи підготовки та проведення занять усі студенти експериментальної групи одержали власний банк даних з інформацією для розв'язання та законодавчого обґрунтування усіх можливих ситуацій, що стосуються питань соціального захисту населення.

Якісні характеристики результатів експерименту (якість знань, щільність навчального процесу, власні банки даних тощо) дають підстави стверджувати, що реалізовані у навчальному процесі педагогічні умови забезпечили формування фахово-інформатичної компетентності майбутніх правознавців. Для формування операційно-технологічної складової фахово-інформатичної компетентності обов'язковим та вирішальним є застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі розв'язання фахових завдань із різних галузей права.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки:

1. Одним з актуальних аспектів проблеми інформатизації юридичної освіти є формування навичок застосування ІКТ для фахової діяльності, що є важливою складовою професійної готовності майбутніх правознавців. Інформаційно-комунікаційні технології, що застосовуються у навчальному процесі, сприймаються як один із інструментів пізнання навколишнього світу, набуття умінь і навичок вдосконалення професійної майстерності. Виявлено можливості впровадження у професійну підготовку правознавців сучасних ІКТ.

2. Поняття фахово-інформатична компетентність правознавця - це інтегративна особистісна характеристика, складне індивідуально-психологічне утворення, яке поєднує ціннісні орієнтації, мотивацію, досвід діяльності, особистісні якості, професійні теоретичні знання, знання інформаційно-комунікаційних технологій та практичні інформатичні навички, що забезпечує свідомий вибір майбутнім юристом стратегії і тактики успішного розв'язання завдань, які виникають у ситуаціях професійної діяльності. Фахово-інформатична компетентність являє собою вищий рівень сформованості застосування ІКТ.

Структура поняття “фахово-інформатична компетентність правознавця” охоплює такі компоненти: когнітивно-змістовий - професійно-інформатичні знання; операційно-технологічний - інформатичні уміння та навички; ціннісно-мотиваційний - мотивація до вивчення та застосування ІКТ.

3. Головними педагогічними умовами, які забезпечують формування навичок застосування ІКТ у навчальному процесі та у майбутній професійній діяльності є:

інформаційно-освітнє середовище, у якому відбувається формування когнітивно-змістового компоненту інформатичної компетентності і яке сприяє поглибленню знань не тільки у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, але і у галузі юриспруденції;

активна суб'єктна позиція студента в освітньому процесі, яка визначає ціннісно-мотиваційну складову формування інформатичних навичок зокрема, та фахово-інформатичної компетентності взагалі. Професійні юридичні знання і ціннісне ставлення формуються не на вузькоспеціальній основі, а в широкому контексті гуманітарного знання, за умови усвідомлення сучасним юристом специфіки правової галузі, оволодіння культурою, традиціями, ціннісним ставленням до реальної юридичної практики, посиленням мотивації застосування ІКТ у майбутній фаховій діяльності.

ускладнення розв'язуваних у процесі навчання юридичних задач, що забезпечує цілеспрямоване формування операційно-технологічного компоненту фахово-інформатичної компетентності - інформатичних умінь та навичок (пошукових, орієнтувальних, аналітичних, інструментальних).