Формування граматичної компетенції у майбутніх викладачів французької мови з комп’ютерною підтримкою

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність13.00.02 - теорія і методика навчання: романські мови

УДК 378. 147: 811. 133.1'36

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ З КОМП'ЮТЕРНОЮ ПІДТРИМКОЮ

РУСНАК ДІАНА

АНДРІЇВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Бігич Оксана Борисівна,

Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ЧЕРНОВАТИЙ Леонід Миколайович, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, завідувач кафедри перекладу та англійської мови кандидат педагогічних наук, Мельник Євгеній Юрійович, Міжнародний християнський університет, завідувач кафедри іноземних мов і гуманітарних дисциплін

Захист відбудеться “13” жовтня 2009 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розіслано “ 10 ” вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.В.Гамзюк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Володіння іноземною мовою (ІМ) стало в сучасному суспільстві необхідним чинником у суспільному, особистому і професійному житті людини. Інтеграція України у єдиний європейський освітній простір зумовила необхідність оновлення цілей і змісту навчання ІМ, які відображено у загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти (2003). У контексті нового соціального замовлення в галузі іншомовної освіти в Україні проблема підготовки викладачів ІМ набуває особливого значення, оскільки, як відомо, в ситуації штучного білінгвізму викладач є основним носієм ІМ, і від рівня його компетентності залежить її подальше викладання.

Сучасний етап розвитку освіти характеризується компетентнісним підходом, у рамках якого передбачено оволодіння студентами низкою компетенцій, які мають забезпечити готовність випускників різних вищих навчальних закладів (ВНЗ) до адаптації й реалізації в умовах ринку праці сучасного інформаційного суспільства (Р.П.Мильруд; Е.Н.Соловова).

Головною метою навчання у мовному ВНЗ є оволодіння іншомовною комунікативною компетенцією, яка розглядається як здатність людини спілкуватися мовою, використовуючи мовну систему в межах соціального контексту (D.Hymes; P.Martinez). Звідси виникає потреба в оволодінні мовною системою з метою використання її у різних комунікативних ситуаціях. На думку П.Мартінез, щоб навчитися спілкуватися ІМ, необхідно добре знати нормативну граматику, а точніше нормативні правила її вживання (P.Martinez).

Формування у студентів граматичної компетенції є особливо актуальною на початковому ступені навчання, оскільки саме на І-ІІ курсах закладається підґрунтя практичного володіння ІМ. Згідно із загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти та типовою програмою (2004) на кінець ІІ курсу студенти повинні досягти рівня В2+ за шкалою граматичної правильності, яка передбачає вміння здійснювати належний граматичний контроль. Випадкові помилки або несистематичні огріхи й незначні порушення у структурі речення все ж інколи трапляються, проте рідко, і до того ж вони часто виправляються при поверненні назад.

Однак, як засвідчує практика, студенти молодших курсів недостатньо добре володіють граматичною структурою (ГС) висловлювання. Основним чинником типових помилок студентів є процес інтерференції рідної мови при формуванні іншомовного висловлювання (И.А.Зимняя; А.А.Леонтьев; H.Besse; R.Porquier). Причиною міжмовної інтерференції виступають розбіжності структур української мови (УкМ) та французької мови (ФМ). Так, дієслово виступає найскладнішою категорію для україномовних студентів з огляду на значне розходження в системі часів обох мов. Зокрема, ГС Subjonctif представляє собою спосіб, відсутній в УкМ (детально його формальні, семантичні та функціональні ознаки представлено в розділі ІІ нашого дослідження). Лише зазначимо, що ця граматична категорія є комунікативно значущою одиницею, яка виконує важливі функції в мовленні та має проблемний характер з огляду на її специфіку, труднощі засвоєння й не співвіднесеність з аналогічним явищем рідної мови. З іншого боку, в чинних підручниках з французької граматики для мовних ВНЗ зазвичай пропонуються мовні вправи; комунікативні вправи фактично відсутні, що приводить до розриву між декларативними та процедурними знаннями у студентів (О.Б.Бігич; M.Tardif): студент може провідміняти дієслово, сформулювати граматичне правило, проте не вміє застосувати його на практиці.

За останні десятиріччя значно зросла роль новітніх інформаційних технологій у навчальному процесі, зокрема навчальних комп'ютерних програм (НКП) у навчанні ІМ, про що свідчать методичні дослідження в цій галузі. Так, О.Л.Цеомашко (1997) виділяє критерії підвищення ефективності використання комп'ютерних систем у процесі шкільного навчання, Ю.Є.Давиденко (1998) розглядає можливість збільшення ролі коригуючої функції супроводжувального контролю та покращення франкомовної лінгвістичної компетенції студента на основі комп'ютерної техніки, О.А.Палій (2002) аналізує позитивні і негативні сторони комп'ютерних програм та ефективність їх використання при формуванні німецькомовної граматичної компетенції, С.І.Шевченко (2004) доводить переваги використання НКП з метою вдосконалення навичок ознайомлювального читання англійською мовою. Крім того, науковцями доведено, що використання мультимедійних технологій на заняттях з ІМ полегшує працю викладача та сприяє інтенсифікації навчального процесу (О.Б.Бігич; Т.Ю.Волошина; С.В.Титова; N.Hirschprung; L.Marcel). Таким чином, упровадження інформаційних технологій у навчальний процес, зокрема використання НКП, відкриває нові можливості для інтенсифікації процесу формування франкомовної граматичної компетенції (ФГК) у студентів - майбутніх філологів і викладачів.

Проблема навчання граматики на мовних факультетах ВНЗ була в центрі уваги таких методистів як А.М.Булгакова, В.А.Горина, Н.К.Скляренко, Л.В.Волкова, С.Б.Маневич, Б.М.Маруневич, Н.П.Хомякова, Т.У.Каганова, О.Е.Старокожко, О.А.Палій, Н.М.Ковальчук, Т.О.Стеченко, М.В.Рябих та інші. Проте проблему формування граматичної компетенції з комп'ютерною підтримкою, зокрема з використанням НКП, висвітлено недостатньо. Нами не виявлено наукових досліджень, присвячених формуванню ФГК у майбутніх викладачів у сучасних умовах навчання, зокрема з використанням НКП в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

У такий спосіб актуальність обраної для дослідження теми обумовлена необхідністю оволодіння граматичною компетенцією майбутніми викладачами ФМ з використанням НКП при нагальній потребі в спеціальних наукових дослідженнях цього питання.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках держбюджетної теми «Дослідження шляхів реалізації мовної полікультурної освіти як фактор інтеграції до світового освітнього простору» кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету (номер держреєстрації: 0106U001112).

Об'єктом дослідження є процес формування граматичної компетенції як складника комунікативної компетенції у майбутніх викладачів ФМ.

Предметом дослідження виступає методика формування граматичної компетенції у майбутніх викладачів ФМ з використанням НКП.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики формування граматичної компетенції у студентів ІІ курсу мовного ВНЗ з використанням НКП.

Мета дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань: 1) проаналізувати сучасний стан формування ФГК у мовному ВНЗ; 2) визначити ступінь впливу вікових та індивідуально-психологічних особливостей студентів ІІ курсу на успішність процесу формування ФГК; 3) проаналізувати існуючі НКП з навчання граматики ФМ; 4) уточнити критерії відбору автентичного мовленнєвого матеріалу для формування ФГК у студентів мовного ВНЗ; 5) розробити комплекс комп'ютерних вправ для формування ФГК у студентів мовного ВНЗ; 6) експериментально перевірити ефективність методики формування ФГК у студентів ІІ курсу з використанням НКП; 7) сформулювати методичні рекомендації щодо формування ФГК з використанням НКП на ІІ курсі мовного ВНЗ.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: 1) критичний аналіз наукової літератури з методики викладання ІМ, психології, лінгвістики й використання новітніх технологій у навчальному процесі; 2) узагальнення досвіду викладачів з практики усного і писемного мовлення на ІІ курсі мовного ВНЗ та власного досвіду, а також спостереження за навчальним процесом; 3) аналіз чинних програм та сучасних нормативних документів щодо вимог до рівня сформованості у студентів граматичної й професійно-методичної компетенцій; 4) вихідне тестування студентів з метою виявлення типових граматичних помилок вживання ГС Subjonctif; 5) аналіз автентичного франкомовного матеріалу та існуючих НКП з формування ФГК; 6) експериментальне навчання; 7) методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому було узагальнено психолого-педагогічні та методичні передумови формування ФГК у студентів - майбутніх викладачів. Подальшого розвитку набуло обґрунтування й уточнення критеріїв відбору автентичного мовленнєвого матеріалу для формування ФГК у студентів. Вперше було теоретично обґрунтовано й практично розроблено методику формування ФГК у майбутніх викладачів з використанням НКП.

Практичне значення дослідження визначається розробкою НКП “Vive le Subjonctif!”, зокрема комп'ютерного комплексу вправ, укладанням моделі організації навчального процесу з формування ФГК у студентів ІІ курсу в умовах кредитно-модульної системи, розробкою алгоритму виконання дій студентів у НКП “Vive le Subjonctif!” з урахуванням їхнього когнітивного стилю учіння. Запропонована методика формування ФГК у студентів з використанням НКП була впроваджена в навчальний процес на факультетах французької мови Київського національного лінгвістичного університету та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, на факультеті французької філології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, на факультеті іноземної мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.

Апробація основних положень і результатів дисертації відбулася на науково-практичних конференціях “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеський національний морський університет, 2002), “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур” (Донецький національний університет, 2003), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київський національний лінгвістичний університет, 2007), “Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київський національний лінгвістичний університет, 2007), “Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій” (Київський національний лінгвістичний університет, 2008), “Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (Київський національний лінгвістичний університет, 2008) та “Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій-II” (Київський національний лінгвістичний університет, 2009), на Всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях “Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства” (Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, 2006; 2008 ) та “Нові концепції викладання іноземної мови в контексті Болонського процесу” (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2007), на міжнародних науково-практичних конференціях “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровський національний університет, 2003), “Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2008” (Przemysl, 2008) та “Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції” (Чернігівський державний педагогічний університет Т. Г. Шевченка, 2008). Публікації. Результати й основні положення дисертації відображено в 12-ти статтях і 8-ми тезах доповідей на фахових науково-практичних конференціях, 2 з яких написані у співавторстві.

Особистий внесок здобувача. У працях [10] та [19] автору належить аналіз комп'ютерних програм та опис НКП “Vive le Subjonctif!”.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 354 сторінки. Кількість таблиць - 26, рисунків - 1. 11 додатків розміщено на 126-ти сторінках. Робота містить компакт-диск з авторською НКП “Vive le Subjonctif!”. Список використаної літератури включає 247 найменувань, з яких 187 - українською і російською мовами, 60 - французькою й англійською мовами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дисертації присвячено визначенню теоретичних засад формування ФГК у майбутніх викладачів: окреслено зміст ФГК у студентів-мовників, розглянуто лінгвістичні та психологічні передумови формування ФГК використанням НКП та визначено вимоги до НКП з ФМ.

Так, у контексті професійно орієнтованого навчання студентів до змісту формування ФГК включено декларативні та процедурні граматичні знання, процедурні методичні знання, граматичні навички та вміння використовувати сформовані навички в мовленнєвій діяльності. Відповідно до принципів комунікативного підходу (оволодіння ФГК має відбуватися в процесі мовленнєвої діяльності: її рецептивними та репродуктивними видами) ми дослідили формування ФГК на прикладі ГС Subjonctif у писемному мовленні, оскільки письмо виступає як «загальний закріплювач» (І.О.Грузинська), який, як жоден інший вид мовленнєвої діяльності, сприяє оволодінню мовним матеріалом, а також розвитку навичок та вмінь у всіх інших видах мовленнєвої діяльності. Тому до цілей, заради яких навчають письма у ВНЗ, входить використання письма як засобу розвитку інших видів мовленнєвої діяльності, засобу накопичення мовного матеріалу для усно- й писемномовленнєвого спілкування (О.Б.Тарнопольський). Відповідно до вимог типової програми для ІІ курсу ми обрали написання рекламних повідомлень, які відносяться до креативного письма як особливого виду академічного письма (О.Б.Тарнопольський), що має на меті не тільки розвиток у студентів умінь творчого, продуктивного мовлення, а й підвищення ефективності навчання ФМ, зокрема ефективності оволодіння ФГК у писемному мовленні.

Лінгвістичним підґрунтям формування ФГК обрано принципи лінгвістики (граматики) тексту (І.Р.Гальперин; О.І.Москальская), які знайшли своє відображення у відборі та організації мовно-мовленнєвого матеріалу для формування ФГК у писемному мовленні. Граматика тексту ґрунтується на такій засаді, що мовленнєва комунікація є одним із видів діяльності людини, а її продуктом є текст. Для методики формування ФГК важливим є той факт, що текст виступає як складне явище завдяки тому, що він є одночасно і одиницею мови, і витвором мовлення, в ньому відбувається злиття і суто мовних ознак, які відображають закономірності структурної організації, і мовленнєвих, які відображають закономірності мовленнєвої комунікації. Переваги формування ФГК у студентів з урахуванням принципів лінгвістики (граматики) тексту полягають у застосуванні когнітивного підходу до навчання, в можливості опанування ГС у контексті, а також в навчанні граматики за принципом від цілого тексту до окремих ГС. Зокрема, формування ФГК за допомогою рекламних текстів не обмежується набуттям тільки лінгвістичної компетенції, а й поширюється на контекстуальні та невербальні аспекти мовлення, враховуючи також ситуації комунікації у всіх їхній різноманітності. При формуванні ФГК перевага надається індуктивному методу: презентація на занятті ГС розпочинається із спостереження за висловлюваннями, які ілюструють цю ГС, а потім формулюється саме правило на основі спостереження, формулювання гіпотези, експерименту та аналізу отриманих результатів (H.Portine).

У контексті особистісно-діяльнісного підходу узагальнено закономірності психічного та вікового розвитку студентів ІІ курсу, їхні індивідуально-психологічні характеристики, вагомі для формування ФГК. Так, нами встановлено, що успіх учіння студента пов'язується насамперед з рівнем розвитку його когнітивної сфери. Кожний студент має свій індивідуальний тип пізнання, якому відповідає певний стиль учіння, що ми врахували при розробці комп'ютерних вправ для навчання ГС Subjonctif, виконання яких сприяє активізації різноманітних типів пізнавальної діяльності студентів.

У контексті інформатизації навчального процесу в мовному ВНЗ обґрунтовано переваги використання НКП для формування ФГК. Проте, проаналізувавши 12 НКП з ФМ, ми дійшли висновку, що їхній зміст не відповідає програмним вимогам до формування ФГК у студентів-мовників, що зумовило потребу в створенні нами авторської НКП “Vive le Subjonctif!”, яка відповідає технічним, ергономічним, психолого-дидактичним і методичним вимогам до НКП (А.М.Бовтенко) та враховує програмні вимоги до рівня сформованості ФГК у студентів ІІ курсу. Так, технічні вимоги передбачають відповідність НКП технічному стандарту й використання всіх можливостей електронних засобів навчання. Ергономічні вимоги пов'язані з такими характеристиками як дизайн інтерфейсу (кольори, розмір шрифту, розташування інформації на екрані тощо) та зручністю НКП у користуванні. Психолого-педагогічні вимоги реалізуються у відповідності навчального матеріалу принципам наочності, активності, проблемності, забезпечення індивідуальної траєкторії учіння студента, комунікативної спрямованості навчання, свідомості у засвоєнні матеріалу, домінуючої ролі вправ; методичні вимоги - в можливості вибору студентом послідовності, обсягу й темпу роботи з НКП, а також виходу з неї в будь-який момент.

У другому розділі дисертації розглянуто процес відбору й організації мовно-мовленнєвого матеріалу, описано етапи формування у студентів ФГК, представлено розроблений комплекс комп'ютерних вправ, запропоновано модель організації навчального процесу з формування ФГК в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу.

У контексті комунікативного підходу мовно-мовленнєвий матеріал для формування ФГК організовано з урахуванням двох основних принципів: ситуативності, який передбачає здатність певної ГС обслуговувати комунікативні ситуації, та функціональності, що забезпечує вибір граматичних засобів для реалізації комунікативних актів у конкретній ситуації спілкування (Е.И.Пассов). Ми виділили ті мовленнєві акти, які реалізуються за допомогою ГС Subjonctif у комунікативних ситуаціях і які передбачені типовою програмою для продуктивного використання студентами ІІ курсу (наприклад, висловлення бажання, сумніву, необхідності; надання емоційної оцінки події; вираження мети, поступки, спонукання, очікування тощо (В.Г.Гак; M.Levy; J.Popin; O.Soutet).

Аналіз наукової літератури з проблем відбору текстів як навчального матеріалу став підґрунтям для виділення таких критеріїв відбору рекламних матеріалів (статичних та динамічних) для формування ФГК: функціональність; автентичність; соціокультурна цінність; інформативність (новизна й комунікативна цінність); практична цінність; адаптованість до навчального процесу (композиційно-мовленнєва форма, тематичність, мовний матеріал та обсяг тексту).

Відповідно до каналу сприйняття інформації виділено три основних види реклами (Т.В.Карамышева, А.И.Иванченко): 1) аудіореклама (виключно слуховий канал: радіоролик); 2) візуальна реклама (виключно зоровий канал) двох різновидів: графічне текстове рекламне повідомлення та ілюстративний плакат, або їх поєднання (іконографічні матеріали); 3) телереклама (слуховий і зоровий канал: відеоролик). У межах НКП задіяно два останніх види реклами: візуальна реклама та телереклама (або відеореклама).

Для навчання ГС Subjonctif студентів ІІ курсу ми відібрали 60 відеореклам з французьких телеканалів TV5, КТО, FRANCE 2 та FRANCE 3, а також 120 візуальних реклам з періодичних видань за 1999-2008 рр. З метою створення зразка мовлення (ЗМ) (презентації ГС у мовленнєвому контексті) використано переважно відеорекламу, яка інтегрує одразу такі компоненти як аудитивне та зорове сприйняття, що забезпечує ситуативний контекст вживання ГС Subjonctif, демонструючи при цьому мовленнєву й немовленнєву (жести, міміка) поведінку мовців. Основним критерієм відбору тут виступив мовний критерій (обов'язкова наявність ГС Subjonctif). З метою створення смислової опори для побудови письмового висловлювання студентів переважно використано візуальну рекламу (основний критерій відбору - тематичний) з мовленнєвим завданням написати телеверсію або слоган для запропонованого товару, використовуючи ГС Subjonctif.

Слідом за С.В.Гапоновою, етапи оволодіння студентами ГС Subjonctif розподілено на орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний, варіююче-ситуативний, узагальнюючий та контролюючий. Відповідно до зазначених етапів та з урахуванням типології граматичних вправ й сучасних вимог до них (Е.И.Пассов; Н.К.Скляренко; J-P.Cuq; E.Bйrard) розроблено комплекс комп'ютерних вправ, який включає три типи: концептуальні вправи, спрямовані на набуття студентами декларативних граматичних та процедурних методичних знань; умовно-мовленнєві вправи, мета яких - оволодіння студентами граматичними мовленнєвими навичками; мовленнєві вправи, мета яких - розвиток у студентів мовленнєвого вміння продукувати власні висловлювання ФМ, використовуючи ГС Subjonctif у писемному мовленні (табл. 1).

Таблиця 1 Комплекс комп'ютерних вправ для навчання ГС Subjonctif

Типи вправ	Види вправ	Мета
Концептуальні вправи (рецептивно-репродуктивні).	Ідентифікація ГС. Класифікація ГС. Диференціація ГС Коригування ЗМ. Укладання схем до ЗМ. Пояснення вживання ГС.	Осмислення значення ГС Subjonctif. Усвідомлення студентами функціональної сторони ГС Subjonctif, запам'ятовування її формальних ознак. Систематизація граматичних знань студентів.
Умовно-мовленнєві вправи (рецептивно-репродуктивні / репродуктивні).	Трансформація ЗМ. Підстановка у ЗМ. Доповнення ЗМ. Складання діалогічних / монологічних текстів з поданих елементів. Написання рекламних слоганів за моделлю. Переклад з української мови на французьку.	Формування механізму вибору ГС Subjonctif на рівні речення. Переключення уваги з форми ГС на зміст висловлювання. Включення граматичної навички вживання ГС Subjonctif у мовленнєву діяльність. Формування механізму диференціації ГС української та французької мов.
Мовленнєві вправи (продуктивні).	Складання власних текстів з використанням ГС Subjonctif.	Формування механізму породження власного висловлювання з використанням ГС Subjonctif.

Отже, мета розробленого комплексу комп'ютерних вправ - оволодіння вміннями вживати ГС Subjonctif у писемному мовленні. Тематика мовленнєвого матеріалу відповідає програмі ІІ курсу мовного ВНЗ і пов'язана зі змістом основного курсу з практичної граматики. НКП “Vive le Subjonctif!” містить добірку автентичних відеореклам, іконографічних матеріалів, текстів; комплекс завдань, вправ та інструкцій; довідково-інформаційний блок: граматичний довідник, двомовні словники, методичні рекомендації щодо роботи з НКП; підсистему підтримки діалогу студента з комп'ютером ФМ; блок аналізу повідомлень студента для визначення їх відповідності нормам ФМ й коригування припущених помилок; підсистему керування, яка забезпечує вибір тематичних блоків курсу, активацію керуючих повідомлень, підключення блоків контролю і коригування.

НКП “Vive le Subjonctif!” включає 15 уроків, 12 з яких присвячено окремій функції (мовленнєвому акту) використання ГС Subjonctif у ФМ, і 3 контрольні уроки (Rйvision). Тематичний розподіл уроків відповідає принципу ситуативно-функціонального підходу до аранжування ГС згідно з комунікативними функціями (інтенціями), котрими керується мовець, кожний раз здійснюючи мовленнєвий акт вираження бажання, потреби, суб'єктивної думки тощо. Структура 12-ти уроків ідентична, кожний урок включає 7 рубрик, які відповідають 5-ти етапам процесу формування ФГК (табл. 2).

Таблиця 2 Організація навчання студентів ІІ курсу в навчальній комп'ютерній програмі Vive le Subjonctif !

Етап	Рубрика уроку НКП	Зміст	Мета
І - Орієнтовно-підготовчий.	1. Regardez. (Продивиться)	Ознайомлення студентів з ГС Subjonctif у типових ситуаціях та первинне закріплення матеріалу.	Сприймання нової ГС у мовленнєвому контексті.
	2. Dйcouvrez les rиgles. (Виведіть правила)		Концептуалізація ГС Subjonctif. Набуття процедурних граматичних знань.
	3. Retenez. (Запам'ятайте)		Набуття декларативних граматичних знань.
ІІ - Стереотипно-ситуативний.	4. Entraоnez-vous. (Потренуйтесь)	Автоматизація мовленнєвих дій студентів з ГС Subjonctif на рівні фрази.	Оволодіння граматичними навичками письмового висловлення.
ІІІ - Варіююче-ситуативний.	5. Exercez-vous. (Потренуйтесь)	Автоматизація мовленнєвих дій студентів з ГС Subjonctif на рівні понадфразової єдності (або тексту).	Включення граматичної навички вживання ГС Subjonctif у мовленнєву діяльність. Удосконалення навичок та вмінь вживати ГС Subjonctif у писемному мовленні.
ІV - Узагальнюючий.	6. Pour aller plus loin. (Щоб піти далі)	Систематизація граматичного матеріалу.	Аналіз та узагальнення граматичного матеріалу. Набуття граматичних декларативних / процедурних методичних знань.
V - Контролюючий.	7. Vйrifiez vos connaissances. (Перевірте свої знання)	Контроль рівня сформованості граматичних навичок та вмінь уживати ГС у писемному висловлюванні.	Перевірка сформованості дій у виборі ГС Subjonctif та в адекватному оформленні писемного висловлювання за її допомогою.

Наведемо приклади вправ з кожної рубрики НКП “Vive le Subjonctif! ”. Розроблений комплекс вправ відповідає вимогам комунікативного підходу до формування ФГК (Н.К.Скляренко): принципам ситуативності, функціональності, паралельного навчання мови і культури, свідомості, урахування рідної мови, використання ролей, індивідуалізації та професійної спрямованості вправ.

І етап - орієнтовно-підготовчий - представлено в рубриках Regardez, Dйcouvrez les rиgles та Retenez. У рубриці REGARDEZ студентам запропоновано переглянути декілька відеореклам, які ілюструють функціонування ГС Subjonctif у мовленнєвому контексті, та виконати вправу у перевірці розуміння кожної пред'явленої ситуації.

Приклад 1.

Мета: ознайомлення студентів із функціонуванням ГС Subjonctif у мовленнєвому контексті.

Спосіб виконання: перегляд відеоролику без звуку та зі звуком.

При активації (в разі необхідності) відповідної кнопки на екрані монітору з'являється друкований варіант аудіотексту реклами. В такий спосіб можливим є одночасне використання декількох форматів подачі інформації: аудіо-, відеоряду, тексту, а також різні режими перегляду відео: без звуку та зі звуком, з опорою та без на друкований текст. Після перегляду відеоролику студент виконує вправу у розумінні його змісту.

Приклад 2.

Мета: перевірка розуміння тексту переглянутого відеоролика.

Спосіб виконання: вибір номеру правильної відповіді за допомогою мишки.

Consigne: Visionnez le spot 1. Repйrez les lieux oщ se passe l'action, les personnages et le produit prйsentй. Rйpondez aux questions en choisissant la bonne rйponse.

1. Quel est le produit prйsentй? a) les fruits b) les cйrйales c) les biscuits 2. Сe produit apporte а l'organisme tous les йlйments essentiels. a) Vrai b) Faux 3. Julie en mange-t-elle souvent ? a) souvent b) rarement c) de temps en temps	4. A quel public s'adresse cette publicitй ? a) aux femmes mйnagиres b) aux femmes au rйgime c) aux femmes pratiquant le sport 5. Quel type de pub est-ce ? a) d'ambiance b) de comparaison c) de caractйrisation

Первинне закріплення нової ГС Subjonctif реалізується в рубриці DЙCOUVREZ LES RИGLES, де запропоновано різноманітні вправи у концептуалізації ГС Subjonctif, такі як ідентифікація ГС, диференціація граматичних явищ, класифікація ГС та індуктивне виведення правила.

Приклад 3.

Мета: формування механізму диференціації ГС, які оформлюють мовленнєву інтенцію вираження бажання.

Спосіб виконання: перетягування мишкою потрібного речення у відповідну колонку із схемою зазначеної ГС.

Consigne: Remplissez le schйma avec des exemples des spots pour chaque structure:

Vouloir + Nom	Vouloir + Infinitif	Vouloir + que + Subjonctif

1. Un jour, j'ai voulu devenir millionnaire.

2. Je voulais une grande voiture pour les enfants.

3. Et je voulais qu'elle respecte l'environnement.

4. Je veux qu'elle m'apporte les йlйments essentiels.

У рубриці RETENEZ студентам надано правила вживання / невживання ГС Subjonctif у формі таблиць та прикладів, які є узагальненням попередньої рубрики.

Рубрика ENTRAОNEZ-VOUS реалізує ІІ етап формування ФГК - автоматизацію дій студентів із ГС Subjonctif на фразовому рівні шляхом виконання умовно-мовленнєвих рецептивно-репродуктивних вправ у трансформації, підстановці та доповненні зразка мовлення.

Приклад 4.

Мета: оволодіння навичками заміни заданих ГС у мовленні та варіювання змісту повідомлення залежно від інтенції мовця.

Вид вправи: трансформація ЗМ.

Спосіб виконання: введення відповідних елементів за допомогою клавіатури.

Опора: відеореклама.

Рубрика EXERCEZ-VOUS пропонує завдання на автоматизацію дій студентів із Subjonctif на рівні тексту, що відповідає ІІІ етапу формування ФГК. На цьому етапі ГС уживається в мовленні, що забезпечує перехід від навичок до вмінь завдяки вправам, в яких ГС Subjonctif вживається у відповідності до мовленнєвих обставин. Вправи цього типу проводяться на матеріалі зорових (статичних) реклам та відеореклам (динамічних).

	Consigne: Exprimez le doute / l'incertitude pour chacune des affirmations du spot. Modиle: Cette femme a crйй un orphelinat - Es-tu sыr que cette femme ait crйй un orphelinat? 1. Cet homme est une star de la musique classique. 2. Cette fleur est carnivore. 3. Ce chien a sauvй des vies humaines.

Приклад 7.

Мета: формування навичок і вмінь висловлювати мету у підрядному реченні обставини.

Вид вправи: написання слогану з використанням ГС Subjonctif.

Спосіб виконання: введення відповідних елементів за допомогою клавіатури.

Опора: візуальна реклама.

Consigne: Voici 3 exemples de slogans publicitaires oщ est exprimйe la concession а l'aide du Subjonctif. En vous inspirant de ces slogans, en qualitй de publiciaire rйdigez un slogan pour chacun des produits mentionnйs en йvoquant la concession comme dans les textes-modиles. Soyez imaginatifs…et n'oubliez pas la clientиle cible.

Texte-Modиle 1. Texte-Modиle 2. Texte-Modиle 3.

1. Quelle que soit la saison, il y aura toujours de la littйrature (Editions Heloise d'Ormesson).

2. Quels que soient votre niveau de franзais, votre вge, votre goыt, choisissez des textes en franзais facile (Classiques Hachette).

3. Besoin d'accйder а vos e-mails en dйplacement? Avec les solutions mail mobile, recevez et envoyez vos e-mails oщ que vous soyez (Orange entreprises).

Студенту пропонуються декілька зорових реклам (на вибір) для написання слоганів за аналогією з моделлю.

Приклад 5.

Мета: вдосконалення граматичних навичок та розвиток мовленнєвих умінь вживати ГС Subjonctif в підрядному означальному реченні.

Вид вправи: написання рекламних повідомлень із використанням ГС Subjonctif.

Спосіб виконання: введення відповідних елементів за допомогою клавіатури. граматичний компетенція комп'ютерний мовний

Опора: зорова реклама.

	Consigne: Rйdigez le texte pour un spot selon le canevas donnй: - le Personnage exprime une idйe de recherche d'une mйthode de franзais ; - la Voix off lui propose la mйthode en prononзant le slogan.

Після виконання завдання студент активує кнопку Sauvegarder з метою роздрукування та обговорення свого варіанту в аудиторії або для перевірки викладачем.

Рубрика POUR ALLER PLUS LOIN корелює з ІV етапом - узагальнюючим - та містить професійно спрямовані вправи: коригуючі, пояснювальні та вправи в укладанні схем / таблиць до зразків мовлення. Ці завдання мають на меті узагальнити вивчений матеріал та слугують для формування декларативних граматичних й процедурних методичних знань у студентів.

Приклад 6.

Мета: узагальнення вивченого матеріалу і набуття декларативних граматичних та процедурних методичних знань пояснювати значення Subjonctif prйsent та правила його вживання у підрядному реченні додатку.

Вид вправи: пояснення вживання ГС Subjonctif.

Спосіб виконання: вибір правильної відповіді за допомогою мишки.

Consigne: Rйpondez en choisissant la bonne rйponse:

1. Le Subjonctif est employй toujours dans la complйtive, quand le verbe de la principale exprime un souhait.

a) Vrai b) Faux

2. Le choix entre le Subjonctif et l'Infinitif dйpend:

a) du verbe de la principale

b) de la prйsence d'un seul sujet ou des sujets diffйrents

c) du verbe de la principale et du nombre des sujets

3. Le Subjonctif prйsent a seulement la valeur de simultanйitй.

a) Vrai b) Faux

Кожний урок завершує рубрика VЙRIFIEZ VOS CONNAISSANCES, яка містить умовно-мовленнєві вправи у виборі ГС та оформленні висловлювання відповідно до ситуації, а також продуктивні мовленнєві завдання створити рекламний текст, написати слоган до запропонованого продукту або висловити своє ставлення до подій та соціальних проблем, представлених у рекламних роликах.

Мета V етапу - контролюючого - перевірити ступінь сформованості граматичних знань, мовленнєвих навичок та вмінь студента висловлюватись, використовуючи ГС Subjonctif у писемному мовленні.

Наведений нижче приклад ілюструє творче завдання, яке полягає у висловленні студентами свого ставлення до запропонованої проблеми.

Приклад 8.

Мета: перевірка рівня сформованості навичок та вмінь вживати ГС Subjonctif у підрядному реченні додатку для вираження бажання та ГС Indicatif для вираження сподівання.

Вид вправи: написання тексту, висловлюючи своє ставлення до соціальної проблеми.

Спосіб виконання: введення відповідних елементів за допомогою клавіатури.

Опора: візуальна реклама.

	Consigne: Etudiez la publicitй idйologique proposйe. Exprimez-vous sur le problиme social en question. Ecrivez votre attitude en exprimant vos dйsirs, souhaits, espйrances au sujet « J'aimerais que le monde change ».

Такі завдання, так само як і завдання рубрики Exercez-vous, перевіряються викладачем після їх роздрукування.

У такий спосіб, з точки зору організації зворотного зв'язку вправи у НКП “Vive le Subjonctif!” характеризуються як повністю керовані, оскільки вони перевіряються НКП за ключем; частково та мінімально керовані - не перевіряються НКП, надається приклад очікуваної відповіді, відповіді зберігаються та роздруковуються.

Використання НКП “Vive le Subjonctif!” можливе як на аудиторних заняттях (АЗ), так і в самостійній роботі студентів (СРС), а також під час виконання індивідуальних домашніх завдань (ІНДЗ). Вивчення ГС Subjonctif розподілено на три цикли. Перший цикл включає 3 навчальні елементи (НЕ 1-3) і передбачає навчання студентів використовувати ГС Subjonctif для вираження потреби, бажання та суб'єктивної думки (оцінки) в додаткових та означальних підрядних реченнях. Другий цикл (НЕ 4-6) присвячено використанню ГС Subjonctif для вираження сумніву, почуттів, судження, наказу та заборони в незалежних реченнях та в додаткових підрядних реченнях. Третій цикл (НЕ 7-8) - використанню ГС Subjonctif для висловлення мети, умови, часу та поступки в підрядних обставинних реченнях. Відповідно до розробленої моделі, студенти розпочинають роботу з НКП у присутності викладача, який консультує студента в разі потреби. Формування ФГК починається з ознайомлення з ГС Subjonctif у мовленнєвому контексті під час перегляду відеороликів (рубрика Regardez). Після виконання вправ у розумінні тексту, студенти переходять до виконання концептуальних вправ (рубрика Dйcouvrez les rиgles) та ознайомлюються з наданими правилами формоутворення, значення та функціонування ГС (рубрика Retenez). Вправи наступних рубрик (Entraоnez-vous, Exercez-vous, Pour aller plus loin) студенти виконують самостійно в позааудиторний час як СРС. На наступному АЗ вони представляють свої творчі роботи для обговорення в аудиторії та корекції помилок. Після цього студенти виконують вправи контролюючого етапу (рубрика Vйrifiez vos connaissances). Роздруковані відповіді здаються викладачеві на перевірку. Наступні уроки НКП виконується за аналогічною моделлю з однією лише різницею, що в якості СРС виконуються вже вправи не трьох, а чотирьох рубрик НКП (Entraоnez-vous / Exercez-vous / Pour aller plus loin / Vйrifiez vos connaissances). Кожний цикл закінчується контрольним зрізом Rйvision (в якості ІНДЗ), мета якого - простежити за розвитком формування ФГК у студентів за допомогою НКП “Vive le Subjonctif!”.

Як вже зазначалось, кожен студент має свій індивідуальний тип пізнання, якому відповідає певний стиль учіння. Гіпертекстова презентація інформації, можливість для кожного студента обрати свій стиль роботи з НКП, виконуючи кожну вправу стільки разів, скільки потрібно саме йому, сприяють активній участі студента в учінні відповідно до розвитку його (студента) когнітивної сфери. НКП забезпечує комплексний мультисенсорний вплив на різні канали сприймання інформації шляхом використання тексту, звуку, відео, що підходить як аудіалам, так і візуалам. Крім того, для студентів з індуктивним типом пізнання пропонується один алгоритм роботи у НКП (Regardez - Dйcouvrez les rиgles - Retenez - Entraоnez-vous etc), а для студентів з дедуктивним типом мислення рекомендується інший алгоритм, суттєвою відмінністю якого є попереднє пояснення правил (рубрика RETENEZ), перш ніж перейти до процесу вправляння.

На основі проілюстрованого вище комплексу вправ розроблено два варіанти моделі формування ФГК у писемному мовленні, принципова різниця між якими полягає в способі і змісті формування граматичних знань. У першому варіанті декларативні граматичні знання надаються за допомогою описових правил та схем і таблиць вживання ГС Subjonctif. Згідно з другим варіантом знання формуються під час виконання професійно спрямованих вправ у складанні схем і таблиць до ЗМ, у поясненні вживання ГС у мовленні, у формулюванні правил вживання ГС Subjonctif.

У третьому розділі представлено експериментальну перевірку розроблених нами комплексу вправ і варіантів моделі навчання: описано підготовку, організацію і хід експериментального навчання; констатовано й інтерпретовано його результати; надано методичні рекомендації з формування у студентів мовних спеціальностей ФГК з використанням НКП.

Теоретичні положення методики формування ФГК у мовному ВНЗ та розроблений нами комплекс вправ склали підґрунтя для формулювання робочої гіпотези експериментального навчання: для забезпечення програмного рівня сформованості граматичної компетенції у студентів і підвищення їхньої мотивації до вивчення граматики необхідне комплексне використання відео-, аудіо- та іконографічної (візуальної) наочності в ході виконання граматично спрямованих вправ, а також включення до комплексу комп'ютерних вправ професійно спрямованих вправ у формуванні декларативних граматичних і процедурних методичних знань.

Сформульована гіпотеза перевірялася в ході розвідувального та основного природних експериментів на ІІ курсі французького відділення факультету іноземних мов Чернівецького національного університету (ЧНУ) імені Ю.Федьковича у березні-квітні 2007-2008 н. р. та в жовтні-грудні 2008-2009 н. р. Загальна кількість учасників дослідження - 293 студентів.

Розвідувальний експеримент проводився у природних умовах на матеріалі однієї навчальної одиниці НКП “Vive le Subjonctif!”. Учасниками експерименту були студенти ІІ курсу ЧНУ імені Ю.Федьковича, які склали ЕГ-1, ЕГ-2 та ЕГ-3. Загальна кількість учасників - 24 студента. За результатами розвідувального експерименту в розроблений нами комплекс вправ були внесені необхідні корективи, зокрема, його було доповнено продуктивними вправами у формулюванні правил, націлених на формування декларативних граматичних знань.

Мета основного експерименту полягала в остаточній та точнішій перевірці гіпотези, яка була висунута на початку дослідження. Основними об'єктами експериментального навчання, відповідно до розробленої гіпотези, були граматичні знання, мовленнєві навички та вміння використовувати ГС Subjonctif у писемному мовленні.

До неварійованих умов експерименту належали 1) зміст навчання (комплекс вправ НКП “Vive le Subjonctif!”); 2) зміст перед- та післяекспериментальних зрізів; критерії оцінювання рівня сформованості знань, навичок і вмінь вживати ГС Subjonctif у писемному мовленні; 3) кількість навчальних годин (36 годин); 4) період проведення експериментального навчання; 5) реалізація навчання у групах одним викладачем - автором дисертаційного дослідження. Варійованою умовою були два варіанти моделі формування ФГК у писемному мовленні, принципова різниця між якими полягала в способі та змісті формування граматичних знань. Студенти усіх експериментальних груп оволодівали декларативними знаннями за допомогою описових правил та схем і таблиць вживання ГС Subjonctif, проте студенти ЕГ-1 виконували ще й професійно спрямовані вправи у формуванні декларативних граматичних знань / процедурних методичних знань (рубрика Pour aller plus loin), а студенти ЕГ-2 та ЕГ-3 їх не виконували.

Основний експеримент був вертикально-горизонтальним, природним, традиційним відкритим методичним експериментом, учасники якого склали ЕГ-1, ЕГ-2 та ЕГ-3 (всього - 31 студент). Експеримент проводився в декілька етапів: передекспериментальний зріз граматичних знань, навичок та вмінь вживати ГС Subjonctif у писемному мовленні; експериментальне навчання з використанням двох варіантів запропонованої навчальної моделі в ЕГ-1 (Модель 1), в ЕГ-2 та в ЕГ-3 (Модель 2); післяекспериментальний зріз та підбиття підсумків дослідження.

Відповідно до характеру нашого дослідження до зрізів входили завдання для перевірки: 1) декларативних граматичних знань (тести альтернативного та множинного вибору, тести з вільноконструйованою відповіддю); 2) процедурних граматичних знань (тести альтернативного та множинного вибору); 3) граматичних навичок оформлення писемного висловлювання (тести з вільно конструйованою відповіддю); 4) мовленнєвих навичок і вмінь вживати ГС Subjonctif у писемному мовленні (складання текстів з опорою на зорову рекламу).

По завершенні експериментального навчання був проведений післяекспериментальний зріз, завдання якого було аналогічним завданню передекспериментального зрізу й оцінювалося за аналогічною шкалою. Процедура визначення рівня сформованості граматичних знань та навичок студентів здійснювалася об'єктивним способом, шляхом порівняння отриманих результатів з розробленими заздалегідь ключами. Визначення рівня сформованості граматичних мовленнєвих навичок і вмінь вживати ГС у писемному мовленні проводилась за критеріальною шкалою (О.П.Петращук). Для оцінки рівня сформованості вмінь були обрані основні та додаткові критерії з урахуванням загальноєвропейських вимог до граматично правильного писемного тексту. До основних критеріїв віднесено адекватність вибору ГС комунікативній ситуації (відповідність комунікативному завданню) та граматичну правильність висловлювання; до додаткових критеріїв оцінювання писемного продукту - зв'язність, лексичний діапазон і соціолінгвістичну відповідність ситуації. Загальна кількість балів за всі запропоновані завдання становила 155. Звідси студент отримав “5” (A), якщо він набрав 140-155 балів; “4” (B) - 128-139 балів; “4” (C) - 117-127 балів; “3” (D) - 109-116 балів; “3” (E) - 95-108 балів; “2” (FX) - 58-94 бали; “2” (F) - менше 58 балів (Болонський процес … 2004). Усереднені показники отриманих результатів зведено у табл. 3.

Аналіз усереднених даних перед- та післяексперементального зрізів за окремими критеріями показав, що за критерієм “ДЗ” (декларативні знання) в ЕГ-1 приріст становить 3,6 бали (18%); в ЕГ-2 - 1 бал (5%); в ЕГ-3 - 1,5 бали (8%). За критерієм “ПЗ” (процедурні знання) в ЕГ-1 приріст дорівнює 5,4 (19%); в ЕГ-2 - 5,2 (18%); в ЕГ-3 - 4,6 (16%). За критерієм «Н» (навички) в ЕГ-1 приріст становить 16,6 (29%); в ЕГ-2 - 12,8 (22%); в ЕГ-3 - 13,4 (24%). За критерієм “У” (уміння) в ЕГ-1 приріст дорівнює 13,1 (26%); в ЕГ-2 - 8,4 (17%); в ЕГ-3 - 7,8 (14%). Загальний бал рівня сформованості ФГК показав, що в ЕГ-1 приріст дорівнює 35,0 (22%); в ЕГ-2 - 27,7 (17%); в ЕГ-3 - 26,4 (17%).

Результати післяекспериментального зрізу показали, що всі три групи досягли коефіцієнта навченості 0,7 (за В.П.Безпальком). Проте ЕГ-1, яка навчалася за першим варіантом моделі, досягла вищого показника успішності (0,89), ніж ЕГ-2 (0,86) та ЕГ-3 (0,85). Результати експериментального навчання були математично обчислені та статистично перевірені. З метою перевірки вірогідності отриманих даних експериментального дослідження використано t-критерій Стьюдента.

...