Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378.147:62(477)(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Попова Олена Петрівна

Запоріжжя - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Сущенко Тетяна Іванівна, Класичний приватний університет, професор кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Романовський Олександр Георгійович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами;

кандидат педагогічних наук, доцент Хаустова Олена Валеріївна, Комунальний заклад “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради, доцент кафедри педагогічної майстерності.

Захист відбудеться “01” липня 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.04 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “30” травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Гура.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кардинальні зміни, що відбуваються у вітчизняному виробництві, активне впровадження високих технологій, використання все більш ускладнених зразків новітньої техніки, істотне підвищення ролі людського фактора, широка інформатизація всіх сфер життя вимагають перегляду підходів до професійної підготовки інженерних кадрів, оновлення змісту, технологій та організації інженерної освіти в Україні, зміни її сутнісних аспектів і пріоритетів. Філософи, соціологи, психологи й педагоги пов'язують цей процес, перш за все, з розробленням якісно нових концептуальних підходів до формування нової генерації інженерних кадрів у вищих технічних закладах України.

У зв'язку з цим формування творчої особистості майбутнього інженера в технічному ВНЗ набуває характеру національної проблеми, від розв'язання якої залежить стратегія інноваційного розвитку держави, утвердження в суспільній свідомості відповідних норм і цінностей, інтелектуально-творчих і моральних якостей інженерних працівників.

Щоб кожен інженер був носієм високих духовних цінностей, в основі яких пріоритетність гуманізму, повне розкриття творчого потенціалу, реалізація здібностей і таланту, вищій технічній школі потрібно вирішити безліч проблем, зокрема, створити в кожному вищому навчальному закладі такі педагогічні умови, які б сприяли самореалізації особистості, що, у свою чергу, стимулюватиме активний прояв потенційних творчих можливостей, розкриття самобутності майбутнього інженера.

Зазначений напрям розвитку інженерної освіти закладено Конституцією України; Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”; Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті. Кожен з цих документів наголошує на тому, що вітчизняній економіці, виробництву потрібні висококваліфіковані інженери з високим рівнем розвитку творчого потенціалу - необхідним чинником гідної відповіді держави сучасним викликам глобального науково-технічного прогресу.

Досягнення максимальної ефективності модернізації вищої технічної освіти в зазначеному напрямі ускладнюється низкою суперечностей між:

високими вимогами до особистісно-творчої позиції інженера, пов'язаними з забезпеченням економічного розвитку, і недостатньою увагою до цього питання закладів вищої технічної освіти;

прискореним зростанням обсягів науково-технічної інформації, швидким оновленням техніки, які вимагають розвиненого творчого потенціалу випускників вищих технічних навчальних закладів, та превалюванням орієнтації навчальних планів ВТНЗ на репродуктивні критерії кваліфікаційних характеристик спеціаліста;

необхідністю розвитку професійно-творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу вищого технічного навчального закладу та неготовністю педагогічних кадрів до розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера.

Подолання цих суперечностей значною мірою залежить від наукового обґрунтування педагогічних умов розвитку творчого потенціалу особистості, що базуються на врахуванні сучасних вітчизняних та світових педагогічних концепцій і теорій, духовній взаємодії суб'єктів педагогічного процесу у вищих технічних закладах.

Окремі аспекти розвитку творчих можливостей фахівців втілено у фундаментальних працях Г. Альтшуллера, Б. Ананьєва, В. Андрєєва, І. Беха, Д. Богоявленської, А. Брушлінського, В. Вербеця, Н. Вишнякової, В. Загвязінського, І. Зязюна, В. Кан-Калика, Б. Кедрова, П. Кравчук, Н. Кузьміної, О. Кульчицької, О. Леонтьєва, А. Лука, А. Маслоу, О. Матюшкіна, М. Поташника, В. Рибалки, В. Роменця, С. Сисоєвої, З. Слєпкань, Т. Сущенко, О. Чаплигіна, М. Ярошевського.

Проблема професійного становлення майбутнього інженера знайшла відображення в дослідженнях В. Андрущенка, С. Даньшевої, М. Згуровського, О. Ігнатюк, О. Коваленко, В. Кременя, Т. Максимової, І. Мартинюка, В. Моляка, Ю. Нагірного, Н. Ничкало, І. Періг, О. Пономарьова, Н. Посталюк, О. Романовського, Б. Ступарика, Л. Товажнянського, В. Ядова та ін.

Аналіз робіт зазначених авторів дає змогу зробити висновок про відсутність єдиної методологічно обґрунтованої концепції розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі його професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Творчі можливості майбутнього інженера формуються здебільшого в площині засвоєння спеціальних прийомів і алгоритмів оптимізації пошуку шляхів розв'язання винахідницьких завдань.

Особливо помітною є невелика кількість науково-педагогічних досліджень з актуалізації потенційних творчих можливостей студентів ВТНЗ, формування особистісної професійно-творчої позиції молодого покоління інженерів. Актуальність порушеної проблеми, об'єктивна потреба в підготовці високопрофесійних, творчо умотивованих інженерних кадрів зумовили вибір теми наукового дослідження “Розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету м. Запоріжжя, а саме: “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер державної реєстрації 0105U002557). Тему дисертації затверджено вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 5 від 30.01.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 25.03.2008 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. Відповідно до мети поставлено такі завдання:

1) уточнити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та проаналізувати основні підходи до її розв'язання на теоретичному й практичному рівнях;

2) вивчити стан сформованості творчого потенціалу студентів у закладах вищої інженерної освіти;

3) дослідити й експериментально перевірити педагогічні умови, які сприяють розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки;

4) розробити методичні рекомендації викладачам з розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх інженерів у вищому технічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективний розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера залежить від забезпечення таких педагогічних умов:

цілеспрямованої внутрішньовузівської підготовки викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів;

духовно-творчого збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу;

створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження:

теоретичні: рефлексивно-системний аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури, класифікація та систематизація різних поглядів на проблему підготовки інженерів у вищому навчальному закладі - для узагальнення й порівняння різних теоретичних поглядів і визначення категоріального апарату дослідження; моделювання - для створення педагогічної моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі;

емпіричні: анкетування, тестування, опитування, бесіди зі студентами й викладачами, спостереження, методи самооцінки - для визначення існуючих суперечностей навчально-виховного процесу в технічному ВНЗ, а також для виявлення рівнів і шляхів розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера; педагогічний експеримент - для перевірки гіпотези дослідження;

статистичні: методи математичної статистики для систематизації, якісного й кількісного аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше розроблено, теоретично обґрунтовано модель та педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки: готовності викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів; духовно-творчого збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу; створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів у процесі професійної підготовки;

уточнено сутність і зміст понять “творчий потенціал інженера”, “розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу”, структуру, критерії й показники розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера;

удосконалено форми й методи професійної підготовки студентів вищого технічного навчального закладу, що сприяють розвитку їх творчого потенціалу;

подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо стимулювання розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера у вищих технічних навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні: теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної дослідної моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів; програми спецкурсу для студентів і семінарів-практикумів для викладачів вищих технічних навчальних закладів з розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців; системи інноваційних аудиторних та позааудиторних занять, які спрямовані на актуалізацію й розвиток творчого потенціалу студентів технічних ВНЗ як невід'ємної частини професіоналізму сучасного інженера.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Запорізького національного технічного університету (довідка № 36-03/4331 від 05.11.2008 р.), Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (довідка № 66-08-324/430 від 12.01.2009 р.), Харківського національного університету радіоелектроніки (довідка № 55.03/27-1863 від 25.11.2008 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 63/741-01 від 08.01.2009 р.), Запорізького технічного ліцею “Вибір” (довідка № 247 від 29.08.2008 р.), в процес підготовки та перепідготовки персоналу відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ” (довідка № УПП/11.231
від 16.11.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на конференціях:

міжнародного рівня: “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2007 р.), “Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти” (м. Алушта, 2008 р.), “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2008 р.), “Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (м. Харків, 2008 р.), “Вища школа України: удосконалення якості підготовки фахівців” (м. Черкаси, 2009 р.), “Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти” (м. Київ, 2009 р.);

всеукраїнського рівня: “Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення” (м. Запоріжжя, 2006 р.), “Педагогіка вищої освіти” (м. Запоріжжя, 2007 р.), “Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи” (м. Запоріжжя, 2008 р.);

регіонального рівня: “Тиждень науки” (м. Запоріжжя, 2008 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 19 одноосібних працях, з яких 10 - статті у провідних наукових фахових виданнях з педагогіки, затверджених ВАК України, 8 - матеріали конференцій та 1 стаття в інших наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, 4 додатків на 71 сторінці, списку використаних джерел (243 найменування). Повний обсяг роботи складає 300 сторінок, з них основного тексту - 191 сторінка. Дисертація містить 11 таблиць і 9 рисунків на 13 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення; наведено дані щодо апробації й упровадження результатів.

У першому розділі - “Науково-теоретичні засади розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів” - на підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури окреслено наукові підходи до проблеми розвитку творчого потенціалу особистості, теоретичні основи досліджуваного феномену, з'ясовано його сутність і структуру, здійснено аналіз існуючої практики розвитку творчого потенціалу студентів ВТНЗ, розкрито зміст базових понять: “творчість”, “творча особистість”, “творчі можливості”, “творчий потенціал інженера”, “розвиток творчого потенціалу інженера”.

Особливу увагу приділено філософським здобуткам Г. Галілея, Ф. Бекона, Р. Декарта, Ґ. Лейбніца, Х. Вольфа, які розробили правила та різноманітні підходи до творчого розв'язання винахідницьких завдань і декларували необхідність створення окремої науки про творчість.

Найбільш ґрунтовні концептуальні психологічні аспекти творчості висвітлені відомими психологами, зокрема, Д. Богоявленською, Л. Виготським, О. Кульчицькою, В. Моляко, В. Рибалкою, С. Рубінштейном та іншими вченими, які розглядають творчість як системне явище, певну сукупність взаємопов'язаних компонентів: творчі здібності, творчий процес, ступінь індивідуального розвитку здібностей особистості, що забезпечують творчу діяльність. Їхні праці стосуються також управління процесом розвитку творчості, створення необхідних умов для самоактуалізації, самореалізації й безперервного саморозвитку.

Вивчення спеціальної літератури засвідчило недостатню кількість цільових науково-педагогічних досліджень з розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів; відсутність єдиних концептуально-методологічних підходів у педагогіці вищої школи з організації навчально-виховного процесу, який сприяв би вирішенню цього завдання; існування об'єктивних труднощів розвитку творчого потенціалу студентів (брак коштів, недостатня педагогічна підготовка викладацького корпусу до здійснення цілеспрямованого впливу на становлення фахівця саме за цим напрямом тощо). Наукова думка синтезує педагогічні підходи до розвитку творчого потенціалу особистості всіх попередніх століть, розширюючи їх, поглиблюючи та узагальнюючи, збільшуючи арсенал засобів самотворення особистості, відводячи творчому саморозвитку важливу роль .

Враховуючи психологічні та педагогічні надбання, поняття “творчий потенціал інженера” в дисертації визначено як комплекс властивостей особистості, які за умови високого рівня їх розвитку, взаємозв'язку, взаємодії і спрямованості на професійно-творчу діяльність відображають системоутворювальну здатність фахівця до актуалізації сутнісних творчих сил у професійній інженерно-технічній діяльності. У зв'язку з цим, розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу розглядається як діалектичний процес становлення та формування структурних компонентів творчого потенціалу майбутнього інженера за умови вирішального впливу цілеспрямованої внутрішньовузівської підготовки викладачів до розвитку творчого потенціалу у процесі духовно-творчого збагачення навчальних відносин, створення розгалуженої системи професійно-творчого самовиявлення в освітньому середовищі технічного ВНЗ.

Спираючись на проведений теоретичний аналіз, який дав змогу виділити основні структурні компоненти й критерії розвитку творчого потенціалу особистості, визначено зміст кожного компонента з урахуванням специфіки педагогічної діяльності у сфері технічної освіти:

мотиваційно-ціннісний - позитивне ставлення до творчої діяльності, індивідуальна система цінностей та етичних норм, метамотивація (тобто мотивація самоактуалізації);

когнітивно-процесуальний - система знань і вмінь щодо творчого компонента професійної діяльності інженера, творча активність студента ВТНЗ, креативність як особистісна якість;

рефлексивний - адекватна самооцінка й саморегуляція власної діяльності, критичне мислення майбутнього творця, асертивність як умова реалізації творчого потенціалу.

Усі вищевказані компоненти взаємозумовлені й взаємозалежні між собою. Вони інтегруються в єдине утворення - творчий потенціал, який є невід'ємною складовою професійної підготовки майбутніх інженерів.

З урахуванням названих критеріїв визначено рівні розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі: високий, середній, низький.

Високий рівень розвитку творчого потенціалу передбачає сформованість і активне функціонування всіх компонентів творчого потенціалу особистості; наявність у студентів міцних фундаментальних фахових знань та вмінь; високий рівень розвитку системного методологічного мислення; володіння прийомами організації творчої діяльності; наявність чітких знань про закони творчості й винахідництва; стабільна спрямованість на майбутню роботу за фахом, на творчий підхід до своєї діяльності; високий рівень сформованості внутрішньої мотивації на досягнення творчих результатів у майбутній професії, прагнення до самореалізації; високий рівень креативності як особистісної якості; активна особистісна та громадянська позиція в навчанні й суспільній діяльності.

Середній рівень розвиненості творчого потенціалу характеризується відповідним рівнем навчальних, суспільних та особистісних досягнень; дещо пасивним ставленням до розвитку свого творчого потенціалу; фрагментарним засвоєнням методологічної бази інженерної праці; можливістю інтуїтивно отримати розв'язання завдання, але не мати змоги довести свої міркування засобами відповідної науки; середнім рівнем розвиненості креативності, який призводить до епізодичних творчих надбань; нестабільністю спрямованості на творчу діяльність і особистісний саморозвиток; слабо сформованими ціннісними орієнтаціями; рефлексивною оцінкою своїх дій за умови існування зовнішніх умов.

Низький рівень розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера виявляється в несформованості його основних компонентів, таких як: низький рівень навчальних досягнень; байдужість до розвитку своїх творчих якостей, особистісної креативності; нестійка система цінностей; відсутність проявів внутрішньої спрямованості на одержання вагомих творчих результатів від своєї діяльності; прагнення вивчати себе, займатися саморозвитком, самовихованням, самоздійсненням. Ділові якості й професійні уміння студенти цього рівня демонструють на посередньому рівні; не виявляють бажання до наукової й дослідної діяльності; відзначаються традиційністю прийомів і засобів у повсякденній навчальній діяльності, незацікавленістю в доцільному проведенні дозвілля. Загально інтелектуальний розвиток, навчально-пізнавальні досягнення цих студентів перебувають на посередньому або низькому рівні; практична діяльність має в основному репродуктивний характер, до виконання проблемних завдань вони ставляться формально.

Для перевірки реального стану сформованості творчого потенціалу студентів ВТНЗ протягом 2006/07 н. р. проведено констатувальний етап експерименту, у ході якого застосовано низку методів: анкетування, тестування, авторські опитувальники, педагогічні спостереження, розв'язання практичних ситуацій, за допомогою яких діагностувались рівні розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів.

За результатами констатувального експерименту встановлено, що творчий потенціал студентів сучасних вищих технічних навчальних закладів сформований переважно на низькому та середньому рівнях. Основну причину такого стану ми вбачаємо в недостатній підготовці майбутніх інженерів до здійснення професійної діяльності на творчому рівні.

У другому розділі - “Концептуальні підходи до розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі” - обґрунтовано концепцію, модель розвитку творчого потенціалу студентів вищої технічної школи, доведено необхідність упровадження в практику інженерної освіти принципів гуманістичного, особистісно орієнтованого, культурологічного, діяльнісного, системного, діалогічного та акмеологічного підходів, кожний з яких доповнює один одного, створюючи гармонійну систему принципів розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів.

У розділі визначено педагогічні умови, впровадження яких забезпечує суттєве підвищення рівня розвитку досліджуваного феномену, а саме:

цілеспрямована внутрішньовузівська підготовка викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів;

духовно-творче збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу; студент педагогічний інженерний освіта

створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

Реалізація запропонованої експериментальної моделі розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера будувалась на припущенні, що успішний розвиток означеного феномену в процесі професійної підготовки у вищій технічній школі залежить від забезпечення педагогічних умов, що покладено в основу моделі (рис. 1), в якій окреслено мету, завдання, концептуальні підходи, компоненти (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, рефлексивний), педагогічні умови оптимізації розвитку творчого потенціалу студентів ВТНЗ, види аудиторної та позааудиторної роботи (спецкурс, професійне спілкування, особистісно-центроване консультування, самостійна творча робота, професійні творчі зустрічі, тренінги тощо), критерії розвитку (внутрішня спрямованість студентів на самостійну творчу діяльність, стійке бажання досягти в ній успіху, висока продуктивність професійно-творчого самовиявлення, адекватна самооцінка) та результат.

У роботі подано таке узагальнення: розвиток творчого потенціалу майбутніх інженерів може відбуватись тільки шляхом створення особливого професійно-розвивального середовища й реалізації таких умов, які б сприяли розвитку самореалізації особистості в процесі професійної підготовки у вищій технічній школі.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі професійної підготовки” - викладено основні напрями й результати проведення експериментальної роботи, яку було організовано на базі Запорізького національного технічного університету (ЗНТУ).

Дослідження на формувальному етапі експерименту спрямовувалось на упровадження в навчальний процес вищого технічного навчального закладу педагогічних умов, які сприяли розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів, забезпечували формування внутрішньої готовності студентів ВТНЗ до творчої професійної діяльності, створювали реальну можливість для майбутніх інженерів розкрити і практично реалізувати потенційні творчі здібності. Вирішення суперечностей, зазначених на початку дослідження, супроводжувалось системою науково-методичного забезпечення педагогічного процесу розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців під час їх професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Основу такого забезпечення склали: формування структурних компонентів творчого потенціалу - мотиваційно-ціннісного, когнітивно-процесуального, рефлексивного (змістовна характеристика науково-методичної системи) - і впровадження педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера у відповідно спрямованому навчально-виховному процесі вищого технічного навчального закладу (процесуальна характеристика науково-методичної системи).

Рис. 1. Модель розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі

Реалізація моделі розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера будувалась на упровадженні у педагогічний процес вищого технічного навчального закладу таких нововведень: використання мультимедійних технологій, застосування інтерактивних форм роботи (змагань, рольових ігор, тренінгів, конференцій), проблемних лекцій, навчальних дискусій, методів інтенсивного пошуку розв'язання творчих завдань (мозкового штурму, методу асоціацій, евристичних запитань), збагачення змісту навчальних дисциплін концептуальними положеннями розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів.

Вищезазначені заходи використано з метою стимулювання самоаналізу сильних і слабких сторін творчого потенціалу майбутніх інженерів, усвідомленого вибору засобів творчого саморозвитку.

В експериментальній частині дослідження взяли участь 237 осіб, з них: 116 студентів першого курсу радіоприладобудівного факультету, які увійшли до експериментальних груп Е (Е1 і Е2, разом 58 осіб) і контрольних груп К (К1 і К2, разом 58 осіб); 27 викладачів ЗНТУ стали учасниками експериментальної програми підтримки розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів і спільно з 94 викладачами Бердянського державного педагогічного університету, Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, Харківського національного університету радіоелектроники взяли участь у пілотному опитуванні.

Дослідно-експериментальна робота з розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера проводилася у трьох напрямах: цілеспрямована внутрішньовузівська підготовка викладачів до педагогічного керівництва означеним процесом, духовно-творче збагачення навчально-виховного процесу вищого технічного навчального закладу, створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки. Кожен з напрямів гармонійно доповнював інший, мав власні мету, завдання, форми організації.

Особливо результативними у формувальному експерименті виявились ті заходи, які розкривали нові творчі сили й можливості студентів, пробуджували бажання включатись у творчі пошуки шляхів реалізації особистісно значущих новаторських підходів, пов'язаних з майбутньою інженерною діяльністю та використанням творчих надбань своїх попередників; залучали студентів до пізнавально-пошукової діяльності з метою набуття досвіду інноваційної поведінки у близькому для них рефлексивному середовищі; стимулювали налагодження міцних зв'язків із суспільним життям міста.

Цьому сприяло упровадження в педагогічний процес ВТНЗ спеціально розробленої для викладачів “Програми підтримки розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів”, яка передбачала практичне втілення положень концепції означеного феномену у зміст широкого кола навчальних дисциплін. Проведені за програмою творчо спрямовані практичні заняття зі студентами, індивідуальні консультації, спільні з педагогами науково-практичні завдання, презентації професійного досвіду викладачів ВТНЗ надали реальну можливість підвищити рівень розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів.

Значний вплив на розвиток творчого потенціалу майбутніх інженерів мали позааудиторні форми роботи: педагогічні дискусії, вітальні, творчі зустрічі, обговорення новаторських ідей, дослідних завдань тощо.

На педагогічних вітальнях демонструвались зразки прояву власного творчого потенціалу викладачів, вдалі знахідки, інноваційні прийоми, цікаві наукові факти, результати дослідної роботи за предметом викладання, власні вірші, вироби прикладних мистецтв тощо.

Формувальний експеримент сприяв розкриттю можливостей сучасної вищої технічної школи в активізації й розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів, використанні ефективних та дієвих стимулів з метою дійсного визнання творчого потенціалу як важливої професійно-особистісної цінності. Задля цього упроваджено спецкурс для студентів ВТНЗ “Підготовка інженера до творчого виконання свого професійного обов'язку”.

За програмою спецкурсу проведено семінарські й практичні заняття, конференції, диспути, навчальні дискусії, тренінги; започатковано створення учасниками експерименту індивідуальних професійно-творчих проектів, консультування студентів з їх упровадження, надання порад майбутнім фахівцям щодо особистісного самовдосконалення, професійного становлення; організовано творчі зустрічі з інженерами, які працюють на виробництві. Кожен з перелічених заходів сприяв духовно-творчому збагаченню й становленню саногенного навчально-виховного процесу технічного університету.

З метою пробудження інтересу до активного творчого самовиявлення майбутніх інженерів, набуття ними досвіду духовно-творчої взаємодії в співтворчості з викладачами у вільний час створено клуб “Інженер - професія майбутнього”, робота якого будувалась за принципами добровільності й діалогічності. Дієвими клубними формами виявились: презентація спільних професійно-творчих проектів членів клубу, конкурси, різноманітні змагання, зустрічі з видатними інженерами міських підприємств і конструкторських бюро, екскурсії і пошукова робота за темою “Край інженерної справи”, організація трудових суботників, проведення волонтерських акцій, налагодження міцних зв'язків із суспільним життям міста тощо. Професійно спрямована клубна діяльність майбутніх інженерів ефективно вплинула на духовно-творче збагачення педагогічного процесу ВТНЗ.

Зіставлення результатів дослідної роботи на констатувальному та формувальному етапах педагогічного експерименту свідчить про те, що розроблені й апробовані нами на практиці педагогічні умови розвитку творчого потенціалу студентів ВТНЗ є важливим чинником актуалізації зазначеного феномену.

З метою перевірки ефективності педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів проведено контрольний зріз, який дав змогу визначити рівні розвитку творчого потенціалу студентів експериментальних (Е) і контрольних (К) груп у кінці експерименту.

За результатами формувального експерименту означений феномен в експериментальних групах Е (Е1 і Е2) було виявлено переважно на високому й середньому рівнях, тобто у 39,7 і 56,9% студентів відповідно; низький рівень встановлено лише у 3,4%. В контрольних групах К (К1 і К2) високий рівень творчого потенціалу виявлено у 6,9% респондентів; середній - у 50,0%; низький - у 43,1% (табл. 1).

Таблиця 1 Дані щодо розвитку компонентів творчого потенціалу студентів ВТНЗ експериментальних (Е) і контрольних груп (К), %

№ з/п	Компоненти	Етап експерименту	Група	Рівні
				високий	середній	низький
1	Мотиваційно-ціннісний	констатувальний	Е	9,8	33,9	56,3
			К	8,6	40,2	51,2
		формувальний	Е	41,4	55,2	3,4
			К	10,4	53,4	36,2
2	Когнітивно-процесуальний	констатувальний	Е	12,6	34,5	52,9
			К	12,7	38,5	48,8
		формувальний	Е	36,2	62,1	1,7
			К	1,7	50,0	48,3
3	Рефлексивний	констатувальний	Е	6,9	37,4	55,7
			К	7,5	33,3	59,2
		формувальний	Е	41,4	53,4	5,2
			К	8,6	46,6	44,8
4	Творчий потенціал	констатувальний	Е	9,7	35,3	55,0
			К	9,6	37,3	53,1
		формувальний	Е	39,7	56,9	3,4
			К	6,9	50,0	43,1

Динаміка цих зрушень доводить, що урізноманітнення особистісно-творчої та суспільно значущої діяльності в аудиторній і позааудиторній роботі, рефлексивне відображення результатів власної діяльності в адекватній самооцінці, вправляння в самостійній творчій роботі, поступове набуття досвіду інноваційної поведінки й творчого самовираження, спонукання майбутніх фахівців до самотворення сприяє розвитку позитивних якостей творчої особистості.

Отримані результати свідчать про суттєві позитивні зміни в рівнях розвитку творчого потенціалу студентів експериментальних груп.

Для перевірки достовірності результатів формувального експерименту й гіпотези дослідження використано методи статистичного аналізу, а саме: F-критерій для перевірки рівності статистичних показників (дисперсій) і t-критерій Стьюдента для перевірки статистично значущої різниці результатів експериментальних і контрольних груп.

За рівнем значущості б = 0,05 (95% достовірності) і ступенями вільності v₁ = N₁ - 1 = 57, v₂ = N₂ - 1 = 57 маємо критично високе значення F-критерію - 1,68. Оскільки отриманий за нашим дослідженням показник 1,23 < 1,68, робимо висновок про статистичну рівність дисперсій експериментальних та контрольних груп.

Надалі порівнюється вирахуване за даними контрольного етапу дослідження значення критерію Стьюдента 6,55 з критично низьким значенням t-критерію, який з урахуванням ступеня вільності v = N₁ + N₂ - 2 =114 і коефіцієнта значущості б = 0,05 дорівнює 1,98.

Оскільки 6,55 > 1,98, робимо висновок про статистично значущу різницю результатів формувального експерименту в експериментальних і контрольних групах, відсутність впливу сторонніх факторів, ефективність емпірично випробуваних шляхів розвитку творчого потенціалу студентів ВТНЗ.

Таким чином, результати формувального експерименту засвідчили ефективність проведеного дослідженняй й підтвердили гіпотезу, покладену в його основу.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження педагогічних умов, що забезпечують ефективний розвиток творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі професійної освіти у вищому технічному навчальному закладі. Одержані в ході дисертаційного дослідження дали змогу зробити такі висновки.

1. Теоретичний аналіз наукової літератури дав змогу розкрити сутність особистісної та суспільної значущості понять “творчість”, “творчий потенціал особистості”, “розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера”, що дало підстави інтерпретувати це явище як внутрішній вияв особистості, об'єднання свідомості й підсвідомості через духовність, яка надає можливість досягти надзвичайної сили натхнення, піднятися на вершину творчості, перетворення навколишнього світу, примноження матеріальних і духовних багатств.

Здійснено теоретичне ретроспективне узагальнення ключових понять дослідження в галузі філософії, психології та педагогіки з метою обґрунтування концептуальних засад процесу розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Спираючись на попередні дослідження філософів, педагогів, психологів, соціологів та власний педагогічний досвід, нами експліковано визначення вищеозначеного феномену:

творчий потенціал інженера - це комплекс властивостей особистості, які за умови високого рівня їх розвитку, взаємозв'язку, взаємодії і спрямованості на професійно-творчу діяльність відображають системоутворювальну здатність фахівця до актуалізації сутнісних творчих сил у професійній інженерно-технічній діяльності;

розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу - це діалектичний процес становлення та формування структурних компонентів творчого потенціалу майбутнього інженера за умови вирішального впливу цілеспрямованої внутрішньовузівської підготовки викладачів до розвитку творчого потенціалу у процесі духовно-творчого збагачення навчальних відносин, створення розгалуженої системи професійно-творчого самовиявлення в освітньому середовищі технічного ВНЗ.

Структурними компонентами творчого потенціалу майбутнього інженера визначено:

мотиваційно-ціннісний - позитивне ставлення до творчої діяльності, індивідуальна система цінностей та етичних норм, метамотивація (мотивація самоактуалізації);

когнітивно-процесуальний - система знань про творчий компонент професійної діяльності інженера і вміння їх використовувати в організації власної професійно-творчої діяльності, творча активність студента ВТНЗ, креативність як особистісна якість майбутнього інженера;

рефлексивний - адекватна самооцінка й саморегуляція діяльності, критичне мислення, асертивність.

2. Результати констатувального експерименту засвідчили: низький рівень рефлексивної культури, відсутність бажання самореалізовуватися в майбутній професійній діяльності. Більшість студентів перебуває на середньому (34,3%) та низькому рівнях (55,3%) розвитку творчого потенціалу, 56% не бачать тісного зв'язку між особистісним зростанням і досягненням професійних успіхів у майбутньому. Майбутні інженери (69%) не чітко розуміють важливості самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення, не мають уявлення про значення цих процесів для успішної професійної самореалізації та самоактуалізації в певному виді діяльності.

Таким чином, результати констатувального експерименту підтверджують необхідність педагогічного керівництва розвитком творчого потенціалу майбутніх інженерів, створення з цією метою особливого творчого середовища, розроблення концепції та відповідної моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів, упровадження в навчально-виховний процес необхідних педагогічних умов і науково-методичного забезпечення.

3. Доведено, що необхідними педагогічними умовами розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів є:

цілеспрямована внутрішньовузівська підготовка викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів;

духовно-творче збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу;

створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

Встановлено, що найбільш ефективними та дієвими засобами педагогічного впливу на розвиток творчого потенціалу майбутніх інженерів є: упровадження спецкурсу “Підготовка інженера до творчого виконання свого професійного обов'язку”, проблемних лекцій, дискусій, ділових ігор, круглих столів, диспутів, творчих зустрічей, віталень з обміну думками й досвідом практичної діяльності, використання професійних тренінгів, залучення студентів до організації трудових суботників, проведення волонтерських акцій, налагодження міцних зв'язків з суспільним життям міста тощо.

Узагальнення результатів теоретичної й експериментальної роботи дало змогу розробити рекомендації викладачам з розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів, що містять у собі різноманітні тренінги, тести, вправи, комплекси ігор, які можуть бути використані в процесі підготовки лекцій, бесід, практичних занять тощо.

4. Упровадження в педагогічний процес вищого технічного навчального закладу запропонованих педагогічних умов забезпечило формування у майбутніх інженерів внутрішньої готовності до творчої професійної діяльності. Доведено відчутні позитивні зміни за рівнями розвитку творчого потенціалу студентів експериментальних груп: високий рівень встановлено у 39,7% майбутніх фахівців, середній - у 56,9%, низький - у 3,4%. В контрольних групах високий рівень творчого потенціалу виявлено у 6,9% респондентів, середній - у 50,0%, низький - у 43,1%. Додаткова перевірка даних прикінцевого етапу експерименту за методами математичної статистики дала змогу позитивно оцінити отримані дані як статистично значущі.

Проведена дослідно-експериментальна робота з упровадження педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера у вищому технічному навчальному закладі, аналіз отриманих результатів за визначеними компонентами свідчать про значну позитивну динаміку рівнів розвитку вищевказаного феномену, що є достатньою підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету - досягнутою.

Здійснений науковий пошук дає можливість на якісно новому рівні вирішувати проблеми розвитку творчого потенціалу інженерів у процесі їхньої професійної підготовки в технічному ВНЗ. Однак отримані результати не вичерпують усієї глибини проблеми розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів - тема надзвичайно багатогранна й вимагає подальшого дослідження. До перспективних напрямів наукових пошуків можна віднести питання впливу сучасного соціуму на розвиток творчого потенціалу студентів і, відповідно, тих педагогічних умов, які можуть забезпечити оптимальний з цієї точки зору навчально-виховний процес у вищому технічному навчальному закладі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Попова О.П. Концептуальні підходи до формування духовних цінностей на уроках математики / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Київ ; Запоріжжя, 2006. - Вип. 37. - С. 397-402.

2. Попова О.П. Концептуальні підходи та принципи формування духовної особистості майбутнього фахівця технічного профілю / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 39. - С. 305-310.

3. Попова О.П. Формування духовно-творчої складової професійної культури майбутнього спеціаліста технічного профілю у процесі вивчення основ математичної науки / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 41. - С. 284-291.

4. Попова О.П. Щодо проблеми організації процесу формування духовних цінностей особистості в технічних навчальних закладах / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 46. - С. 81-86.

5. Попова О.П. Становлення і структурні компоненти творчого потенціалу майбутнього інженера / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 47. - С. 274-279.

6. Попова О.П. Ціннісний вимір інженерної творчості / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 48. - С. 251-255.

7. Попова О.П. Критерії та показники розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 50. - С. 332-338.

8. Попова О.П. Наукові погляди на творчість особистості в контексті формування її творчого потенціалу / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2008. - Вип. 51. - С. 279-287.

9. Попова О.П. Творчий освітній простір вищого технічного навчального закладу як необхідна умова розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів / О.П. Попова // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. - Черкаси, 2009. - Вип. 149. - С. 149-154.

10. Попова О.П. Модель розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі / О.П. Попова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : [зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 53. - С. 300-306.

Матеріали конференцій

11. Попова О.П. Педагогічні аспекти свідомого вибору професії на сучасному етапі розвитку суспільства / О.П. Попова // Дні науки-2006 : зб. тез доповідей : у 4 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006 / ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 4. - С. 134-135.

12. Попова О.П. Духовно-творчий потенціал педагога як фактор розвитку професійної освіти у світлі Болонського процесу / О.П. Попова // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 20-22 вересня 2007 р. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Ч. 1. - С. 194-198.

13. Попова О.П. Педагогічні основи формування духовних цінностей майбутніх фахівців технічних спеціальностей / О.П. Попова // Дні науки-2007 : зб. тез доповідей : у 3 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 11-12 жовтня 2007 / ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 309-310.

14. Попова О.П. Математична інженерна освіта в контексті вимог Болонського процесу / О.П. Попова // Тиждень науки : тези доповідей науково-техн. конф., 21-25 квітня 2008 р., Запоріжжя / відп. ред. Ю.М. Внуков. - Запоріжжя : ЗНТУ, 2008. - Т. 3. - С. 211-213.

15. Попова О.П. Проблема розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі професійної підготовки / О.П. Попова // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників ХVI Міжнар. наук. конф. молодих науковців, м. Запоріжжя, 17-18 квітня 2008 р. : у 4 т. / Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 201.

16. Попова О.П. Сучасні проблеми і шляхи розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів / О.П. Попова // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, 20-21 травня 2008 р. : у 2 ч. / Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008. - Ч. 1. - С. 312-314.

17. Попова О.П. Розвиток творчого потенціалу студентства як стратегічний напрям реформування сучасної інженерної освіти / О.П. Попова // Педагогічні аспекти вибору професії на сучасному етапі розвитку суспільства // Дні науки-2008 : зб. тез доповідей : у 3 т. / Класичний приватний університет, 23-24 жовтня 2008 / ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 276-277.

18. Попова О.П. Практичні аспекти становлення і розвитку творчої особистості майбутнього інженера / О. П. Попова // Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців : зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 16-17 квітня 2009 р. - Черкаси : Видавництво ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. - С. 100-103.

Статті в інших наукових виданнях

19. Попова О.П. Розвиток творчого потенціалу майбутньої технічної еліти України / О.П. Попова // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти / за ред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2008. - Вип. 19 (23). - С. 108-114.

Анотація

Попова О.П. Розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009.

У дисертації досліджено проблему розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів. Розкрито сутність понять “творчий потенціал інженера”, “розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу”. Розроблено й науково обґрунтовано концептуальні підходи та модель розвитку творчого потенціалу студентів вищого технічного навчального закладу. Доведено, що необхідними й достатніми умовами розвитку творчого потенціалу студентів ВТНЗ є: цілеспрямована внутрішньовузівська підготовка викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів; духовно-творче збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу; створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення.

Ключові слова: вищий технічний навчальний заклад, творчий потенціал інженера, розвиток творчого потенціалу студента технічного ВНЗ, творчість, спрямованість на професійно-творчу діяльність.

Аннотация

Попова Е.П. Развитие творческого потенциала будущего инженера в процессе профессиональной подготовки в высшем техническом учебном заведении. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет, Запорожье, 2009.

В диссертации исследована проблема развития творческого потенциала будущих инженеров в процессе получения ими высшего образования. Раскрыта сущность понятий “творческий потенциал инженера”, “развитие творческого потенциала студента высшего технического учебного заведения”.

Результаты анализа научных, методических, исследовательских источников позволили сделать вывод о том, что творческий потенциал инженера - понятие многоаспектное, многогранное, интегрирующее в себе все качества и способности личности, предполагающее сформированность у будущего специалиста внутренней (мотивы, ценностные ориентации, творческая направленность личности) и внешней (знания и умения по специальности, деловые качества, творческая компетентность) готовности к профессиональной творческой деятельности.

Выделены следующие структурные компоненты творческого потенциала будущего инженера: мотивационно-ценностный, когнитивно-процессуальный, рефлексивный. Обосновано, что ведущим условием активизации потенциальных способностей специалиста является его внутренняя мотивация.

...