Формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

УДК: 378.: 7.071.5: 7.02

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МАКСИМЕНКО Ганна Євгенівна

Ялта 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Гребенюк Георгій Євгенович, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Васильєва Марина Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, завідувач кафедри інноваційних педагоггічних технологій;

кандидат педагогічних наук Мохірєва Юлія Анатоліївна, Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, доцент кафедри образотворчого мистецтва.

Захист дисертації відбудеться „24” грудня 2009 р. о 09³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „20” листопада 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Згідно підписаної Україною Болонської декларації, однією із загальносвітових тенденцій стосовно норм якості професійної освіти є взаємодія з ринками праці, професіоналізація й особистісна орієнтація освітніх програм. Зміни в умовах функціонування сучасних підприємств, посилення ролі дизайну у процесі виробництва промислової продукції зумовлюють спрямованість освітніх програм вищої школи не лише на фундаменталізацію навчання, але і на розвиток художньо-проектних і творчих здібностей студентської молоді.

Професійна підготовка майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах - новий освітній напрям, концептуальні основи змісту й реалізації якого базуються на положеннях Законів України „Про освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, „Про вищу освіту”, тезах Національної доктрини розвитку освіти та Концепції розвитку професійно-технічної освіти в Україні. Значний суспільний попит на фахівців дизайну засвідчений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №37 „Про першочергові заходи відносно розвитку національної системи дизайну й ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої та соціально-культурної сфер”. Актуальність цієї професії стала очевидною в умовах насичення ринку товарів і послуг вітчизняною продукцією, на яку, попри її утилітарну значущість, знизився попит, тобто, настав час готувати фахівців дизайну, здатних проектувати речі, не тільки функційно корисні, але й доцільні, зручні, естетично привабливі.

В умовах сьогодення дизайн-освіта викликає інтерес у діячів різних наукових галузей: філософів, психологів, педагогів, художників, дизайнерів, мистецтвознавців.

Зокрема, стала традиція вивчення філософських проблем взаємозв'язку пізнання та творчості, сформована впродовж більше ніж ста років, репрезентована у працях М. О. Бердяєва, Г. В. Гегеля, Л. М. Гумільова, Є. Н. Ільїна, О. Ф. Лосєва, Ю. М. Лотмана, В. В. Розанова.

Закономірності розвитку дизайну як різновиду творчої художньої діяльності висвітлено у роботах В. Р. Аронова, М. К. Воронова, В. Л. Глазичева, В.Я. Даниленка, Дж. Джонса, О. М. Лаврентьєва, А. Моля, В. Ф. Рун-ге, О. А. Фурси, А. В. Чебикіна.

На увагу заслуговують дослідження вчених, які працюють у окремих сферах професійного дизайну, де розглянуто окремі аспекти історії та теорії дизайн-діяльності: В. П. Зінченка, О. П. Мельникова, С. М. Михайлова, О. І. Несте-ренка, Є. А. Розенблюма, В. Ф. Сидоренка, С. О. Хан-Магомедова.

Окремі питання професійного становлення фахівців-дизайнерів розкрито в дослідженнях О. Ш. Анішева, О. В. Бойчука, Н. П. Валькової, М. П. Васильєвої, І. Ф. Волкова, В. М. Гамаюнова, Г. Є. Гребенюка, Т. М. Журавської, К. М. Кантора, В. П. Клімова, Л. О. Кузмічьова, В. І. Лесняка, С. П. Мігаля, Р. Б. Мінервіна, Ю. А. Мохіревої, Л. Б. Переверзєва, В. А. Побєдіна, І. В. Привалової, В. М. Розіна, В. Ф. Сидоренка, Є. В. Черневич, Р. Т. Шмагало.

У цих дослідженнях наголошується на необхідності розвитку самостійного мислення студентів, уміння активно сприймати, аналізувати й синтезувати навчальний матеріал, опановуючи необхідні знання. Проте недостатньо вивченими залишаються науково-теоретичні основи формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів, що відіграють стрижневу роль у дизайн-діяльності. Вимагає додаткових досліджень методика набуття майбутніми дизайнерами художньо-графічних умінь, яка передбачає послідовну й системну апробацію теоретичних домінант процесу формування художньо-графічних умінь, а також закріплення у практичній професійній діяльності закономірностей цілеспрямованого сприйняття проектувальних завдань, утворення художнього задуму, освоєння нових знань, умінь, навичок. Найбільш оптимальними для цього є фахові дисципліни: „Шрифт”, „Основи композиції”, „Проектування”.

Необхідність дослідження процесу формування художньо-графічних умінь у процесі вивчення фахових дисциплін студентами-дизайнерами зумовлена деякими суперечностями:

- між потребами сучасного соціуму у гармонізації та естетизації наочно-просторового середовища, його відповідності змісту економічних і соціокультурних перетворень та недостатнім рівнем підготовленості студентів вищих навчальних закладів як майбутніх фахівців-дизайнерів до творчої трансформації сфери людського буття;

- між необхідністю підвищення компетентності студентів у процесі оволодіння ними фаховими дисциплінами і відсутністю методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у освітньому процесі вищого навчального закладу;

- між потребою удосконалення професійних знань, умінь, навичок студентів-дизайнерів, розвитку їхніх особистісних творчих якостей та невизначеністю педагогічних умов їх формування у процесі вивчення фахових дисциплін.

Усвідомлення соціальної та педагогічної вагомості зазначеної проблеми, її актуальності, недостатньої розробленості при наявності виявлених протиріч зумовило вибір теми дослідження: „Формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в рамках наукової теми кафедри образотворчого мистецтва і дизайну „Теоретичні і методичні основи креативного розвитку художніх здібностей і прикладних умінь школярів, майбутніх вчителів шкіл і дизайнерів” (U01070001585), яка увійшла до плану наукової роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Тема дисертації затверджена вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол №9 від 26.04. 2006 р.) та погоджена рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №5 від 27.05.2008 р.).

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми та методи формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

1. науково обґрунтувати сутність поняття „художньо-графічні вміння” у структурі професійної компетентності майбутніх дизайнерів;

2. визначити концептуальні основи професійної підготовки фахівців у сферах дизайн-діяльності;

3. схарактеризувати критерії, показники й рівні сформованості художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін;

4. виявити педагогічні умови, що забезпечують успішне формування художньо-графічних умінь студентів-дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів.

Предмет дослідження: зміст та методи формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. підготовка дизайн педагогічний художній

Відповідно до поставлених завдань, у методологічну основу дослідження покладено ідеї єдності теорії та практики у процесі інтелектуального розвитку особистості; умовиводи про діалектичний зв'язок, взаємообумовленість і взаємозалежність соціально-економічних і педагогічних явищ; системний підхід до аналізу проблем педагогіки; нормативні документи, що визначають правове поле функціонування освіти: Конституція України, Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну і ергономіки і впровадження їх досягнень в промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер”. У роботі використано методологічні підходи: системно-цілісний (В. В. Краєвський, В. А. Сластьонін, Є. М. Шиянов, Є. Р. Юдін), особистісно-діяльнісний (О. М. Леонтьєв, В. В. Сєріков, І. С. Якиманська), культурологічний (В. З. Грехнєв, Н. І. Формановська, І. В. Юстус), модульний (Р. Д. Селевко, Н. Б. Шмельова), індивідуально-творчий (А. Р. Асмолов, Є. М. Ковешникова, А. В. Петровський).

Основними методами дослідження були:

- теоретичні - аналіз концепцій провідних науковців щодо досліджуваної проблеми; порівняння теоретичних та емпіричних даних для визначення оптимального змісту фахових дисциплін, задіяних у підготовці майбутніх дизайнерів; обґрунтування дидактичних умов розробки та застосування методики формування художньо-графічних умінь студентів у процесі вивчення фахових дисциплін;

- емпіричні - обсерваційні та діагностичні (спостереження, анкетування, тестування) з метою визначення рівнів сформованості художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів і систематизації найбільш дієвих різновидів роботи та прийомів формування художньо-графічних умінь; моделювання - для визначення структури та змісту дослідницької методики формування художньо-графічних умінь; експериментальні - педагогічний експеримент (констатувальний і форму-вальний) для перевірки ефективності репрезентованої методики; статистичні - для підсумкової обробки результатів дослідження з метою узагальнення експериментальних даних.

Експериментальною базою дослідження стали Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Криворізький державний педагогічний університет. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 238 студентів спеціальності „Дизайн”, 35 науково-педагогічних працівників.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

- вперше у процесі системно-історичного аналізу визначено концептуальні основи професійної підготовки фахівців-дизайнерів у вищих навчальних закладах України; розроблено та науково обґрунтовано методику формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів із метою створення бази науково-теоретичних і практичних даних для подальшого дослідження й удосконалення фахової підготовки у системі вищої професійної освіти; визначено зміст професійної підготовки майбутніх дизайнерів, що відбилося у розробці й модифікації програм фахових дисциплін („Основи композиції”, „Шрифт”, „Проектування”);

- уточнено й науково обґрунтовано сутність дефініцій „уміння”, „художньо-графічні вміння” задля вирішення проблеми формування художньо-графічних умінь у структурі професійної компетенції майбутніх дизайнерів;

- набула подальшого розвитку система ступеневої професійної підготовки майбутніх дизайнерів.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні до навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів програм фахових дисциплін „Шрифт”, „Основи композиції”, „Проектування”, що дозволяють системно здійсню-вати формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів; комплекту творчих завдань для вступних іспитів, методичних рекомендацій та комплексу завдань зі спеціальних дисциплін, спрямованих на вдосконалення процесу формування художньо-графічних умінь студентів в умовах професійної підготовки; у експериментальній перевірці ефективності запропонованої методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені у формі доповідей на науково-практичних конференціях: Міжнародних: „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2008); „Проблеми сучасної педагогічної освіти” (Ялта, 2008); „Геометричне і комп'ютерне моделювання: енергозбереження, екологія, дизайн” (Київ, 2007); „Розвиток міжнародної співпраці у галузі освіти в контексті Болонського процесу” (Ялта, 2009); вузівських: „Проблеми сучасної педагогічної освіти” (Ялта, 2008); обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки, образотворчого мистецтва та дизайну Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта).

Матеріали дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт №156/342 від 09.12.2008 р.); Харківської державної академії дизайну і мистецтв (акт №27/59 від 12.11.2008 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт №15/08 від 19.01.2009 р.), Криворізького державного педагогічного університету (акт №15/21 від 17.12.2008 р.)

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 11 публікаціях, із них 7 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (369 найменувань). До складу роботи входять 34 таблиці, 12 рисунків, що займають 5 самостійних сторінок тексту. Загальний обсяг дисертації - 270 сторінок, із них 196 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи та наукову новизну дослідження, розкрито практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

У першому розділі дисертації - „Теоретико-методологічні засади форму-вання художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів” - проаналізовано стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, розкрито сутність, структуру, зміст поняття „художньо-графічні вміння”; визначено та теоретично обґрунтовано концептуальні основи формування професійних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін.

Художньо-графічні вміння майбутніх дизайнерів розглянуті як одні з централь-

них у системі загальної професійної підготовки. Відповідно до цього, професійну освіту проаналізовано у трьох взаємопов'язаних аспектах: змісту, функціонування й розвитку.

У розділі, на підставі розгляду концепцій провідних науковців, передусім педагогів, теоретиків дизайну, дизайнерів-професіоналів, зазначено, що метою підготовки майбутніх дизайнерів є формування у студентів свідомого підходу до професійної творчості, виховання фахівців із широким спеціальним кругозором, прагненням до отримання ґрунтовних знань у галузі художньо-графічної діяльності та здатності працювати в будь-якому діапазоні графічних засобів, вести постійний пошук виразності образу, гармонії у просторі комунікацій, мати високий потенціал креативності.

Виходячи з трьохкомпонентної структури художньо-графічної підготовки майбутніх дизайнерів, як суттєві ми виділили такі чільні її завдання: формування необхідних художньо-графічних знань і вмінь як бази для художньо-графічної творчості й подальшого продуктивного вивчення фахових дисциплін; активізація пізнавального інтересу до художньо-графічної діяльності; розвиток уміння аналізувати, самостійно ухвалювати рішення і виконувати завдання різної складності; накопичення творчого потенціалу студентів; забезпечення позитивного результату при виконанні вправ; досягнення відповідності художнього рішення проекту його комерційним цілям.

Розгляд формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів як невід'ємної частини цілісного процесу підготовки студентів уможливив репрезентацію його у вигляді сталої системи взаємопов'язаних фахових дисциплін, основ-ними з яких є: „Основи композиції”, „Шрифт”, „Проектування”. Аналіз складників цієї системи дозволив виявити її багатоплановість, взаємозалежність та значущість таких структурних елементів у справі підготовки сучасного фахівця.

У результаті дослідження встановлено, що здійснення професійної підготовки майбутніх дизайнерів вимагає: якісного планування навчально-виховного процесу; відбору та структуризації змісту професійно-художньої освіти з урахуванням вимог державного стандарту, особливо варіативного компоненту; дотримання чіткої послідовності у вивченні мистецько-художніх і фахових дисциплін та проведенні практик; поєднання різних форм організації навчання; упровадження інноваційної системи контролю знань і вмінь майбутніх фахівців-дизайнерів, яка ґрунтується на самооцінці власної професійно-художньої творчості, на взаємозв'язках змісту навчання й вимог сучасного виробництва до підготовки компетентного суб'єкта дизайн-діяльності.

У процесі підготовки майбутніх дизайнерів адаптовано базові принципи навчання: спрямованості навчання на виконання завдань щодо формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів; науковості, систематичності й послідовності навчання; наочності; використання різних методів, форм і засобів залежно від завдань і змісту фахових дисциплін; створення необхідних умов для навчання; міцності, усвідомленості й дієвості результатів освіти, виховання й розвитку.

Таким чином, художньо-графічну підготовку студентів розглянуто як цілісну багатовимірну систему, яка розвивається та вдосконалюється. Підкреслено, що концептуальні основи формування професійних умінь майбутніх дизайнерів базуються на принципах методики особистісно орієнтованого навчання та теоретичних положеннях про структуру й гармонійний розвиток творчої особистості, формування мотивації, пізнавального інтересу студентів.

Ключовою дефініцією дослідження є поняття „художньо-графічні вміння майбутніх дизайнерів”, сутність якого можна визначити як реалізацію суб'єктом у матеріалі (ескізах, проектах, малюнках, виробах) ідеальних образів, уявлень, фантазій із застосуванням знань, прийомів виконання, набутих у процесі вивчення фахових дисциплін „Основи композиції”, „Шрифт”, „Проектування”. Визначальною умовою успішного формування таких умінь є освоєні викладачем способи організації навчальної діяльності, орієнтовані на виконання чітко сформульованих професійних завдань.

У розділі виділено узагальнені художньо-графічні вміння, що ними мають володіти студенти: організувати складну формальну структуру з використанням різних композиційних засобів, підпорядкувавши її принципу „цілісності”; малювати шрифт із урахуванням базових закономірностей його побудови; структурно мислити задля гармонійного узгодження шрифту з іншими елементами композиції; опановувати прийомами письма курсивом у академічній манері, вивчаючи на історичних прикладах закономірності побудови тексту; ефективно використовувати у творчому процесі просторове мислення й уяву.

У змісті розділу унаочнено той факт, що художньо-графічна діяльність має ціннісно-орієнтований характер, оскільки дозволяє майбутньому дизайнеру у межах виробництва досягти естетичної та функціональної якості проектованих виробів, а у масштабах соціуму - осмислити проблеми формування і розвитку естетичних смаків замовників і споживачів. Студенти-дизайнери, які опановують творчий процес виготовлення моделі, повинні мати ґрунтовну художньо-графічну підготовку, досконало володіти базовими знаннями у сферах композиції, шрифту, проектування.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів” - проаналізовано стан педагогічної практики з досліджуваної проблеми, використання можливостей формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів, експериментально перевірено вплив запропонованої методики на ефективність формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. У межах констатувального етапу педагогічного експерименту проаналізовано стан професійної підготовки майбутніх дизайнерів, тому головною метою його стало визначення початкового рівню сформованості художньо-графічних умінь студентів і педагогічних умов упровадження розробленої методики формування художньо-графічних умінь у процес вивчення фахових дисциплін.

В експерименті взяли участь студенти Республіканських вищих навчальних закладів „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) та „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Криворізького державного педагогічного університету. Учасники експерименту на першому та другому курсах вивчали фахові дисципліни „Шрифт”, „Основи композиції”, на третьому - „Шрифт” і „Проектування”, на четвертому - „Проектування”. Обсяг годин, відведений на опрацьовування фахових дисциплін, був однаковим, а навчальні плани ідентичними. Водночас експеримент мав варіативний характер, що забезпечувалося зіставленням результатів, отриманих у експериментальних і контрольних групах.

Аналіз наслідків первинного зрізу знань на засвоєння теоретичних основ і практичних знань із художньо-графічної діяльності студентами першого курсу виявив низку труднощів, що постали перед майбутніми дизайнерами: низький щабель початкової художньої підготовки абітурієнтів (76,79%), недостатній рівень зорової пам'яті (72,02%), неспроможність чітко визначати поняття (68,45%). Певну перевагу виявлено у випускників художніх шкіл, дизайн-студій, училищ художнього профілю. Інформація, отримана внаслідок опрацьовування спеціально розроблених тестів, уможливила запровадження особистісного підходу для проведення практичних занять і моделювання навчальних завдань у процесі опанування студентами різних категорій фахових дисциплін.

Сформульовано педагогічні умови впровадження розробленої експериментальної методики для кожної з експериментальних груп. У групі Е₁ - „виділення в змісті спеціалізованих курсів базового і варіативного компонентів”; у групі Е₂ - „формування інтегрованих художньо-графічних умінь у системі вивчення фахових дисциплін”; у групі Е₃ - педагогічні умови в комплексі (виокремлення у змісті фахових курсів базового і варіативного компонентів, формування інтегрованих художньо-графічних умінь). Оцінювання рівня сформованості художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів здійснювалося за такими критеріями: мотиваційний, когнітивний, художньо-естетичний, функційно-логічний.

Для виявлення початкового рівня мотиваційного критерію визначено особливості „мотиваційного поля” навчально-пізнавальної діяльності студентів першого курсу. З цією метою розроблено анкети, які дозволяли проаналізувати як мотивацію навчальної діяльності студентів у вищому навчальному закладі, так і труднощі, з якими вони стикаються на початковому етапі опанування фахових дисциплін. Можливості розвитку особистісних якостей і рис вдачі, необхідних для творчої діяльності, виявлено у 26,9% студентів групи К₂. Найменшим цей показник був у групі Е₁ (19,2%). Потребу реалізувати себе в творчій дизайнерській діяльності відчувають більше третини студентів у К₃ (35,5%), К₂ (30,8%).

Рівень сформованості художньо-графічних умінь за когнітивним критерієм визначався під час виконання тестів і низки завдань: „Урівноважена композиція з абстрактними формами”, „літера-образ, слово-образ”. Аналізуючи якісні показники виконання завдань, що визначалися за когнітивним критерієм, ми констатували недостатно обізнаність майбутніх дизайнерів із формами й конструкцією шрифтів, нездатність їх класифікувати (Е₂ - 37,1%). Лише деякі студенти, переважно випускники підготовчих курсів і художніх шкіл, були ознайомлені з умовами забезпечення єдиної графічної системи (К₃ - 22,6%); продемонстрували здатність до встановлення співвідношень між основними та сполучними штрихами (Е₃ - 20,0%). Респондентами усіх груп відзначено, що конструкція шрифту може базуватися на зближенні літер між собою по ширині (нарізно одинарних і полуторних) або на побудові літер різної ширини.

Художньо-естетичний критерій характеризувався емоційністю зображення, формуванням естетичного оцінного відношення, проявами художнього мислення, відчуттям виразності форми та виявленням художнього смаку, стильовою єдністю, технікою відтворення художньо-графічних характеристик, художньо-образними зіставленнями. Сформованість показників художньо-естетичного критерію перевірялася внаслідок виконання чотирьох завдань: „Шрифтова композиція”, „Експресивність форми”, „Рукописний шрифт”, „Формальна лінійно-графічна композиція”.

Аналіз якісних результатів виконання завдань художньо-естетичного критерію засвідчив, що більшості студентів групи Е₁ (53,8%), К₁ (46,4%) досить складно було виявити зв'язок графічної форми та її емоційної дії. Лише декілька студентів груп Е₃ (10,0%), К₃ (16,1%) дотримувалися законів побудови шрифту й категорій композиції, розташовували літери у форматі та зміні вагового сприйняття їх залежно від розміщення всередині композиції, коментували виконану композицію, обґрунтовували вибір гарнітур шрифту, їх розташування на площині.

Функційно-логічний критерій виявився у здібності до самостійного мислення, умінні творчо користуватися різноманітними художньо-графічними засобами, підпорядковуючи їх творчим завданням, у активному розвитку композиційно-графічної уяви, умінні досягати досконалості у пошуках оригінальних рішень. Показники функційно-логічного критерію перевірялися за результатами виконання двох завдань: „Шрифтовий плакат”, „Динамічна композиція”.

За наслідками дослідницької роботи на констатувальному етапі встановлено, що якнайменш розвиненими виявилися інтелектуально-логічні здібності респондентів: уміння бачити головне (мінімальний показник у групі Е₂ - 11,1%), аналі-зувати (Е₃ - 20,0%), порівнювати (найменший показник у К₁ - 23,1%), обґрунтовувати (К₂ - 22,2%), переносити сформовані знання й уміння у нові ситуації (низькі результати в усіх групах).

Метою формувального етапу педагогічного експерименту стали розробка, апробація й уточнення методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. На цьому етапі в експерименті брали участь студенти факультету естетичного виховання спеціальності „Дизайн” Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), які увійшли до експериментальних груп Е₁, Е₂, Е₃. Формувальний етап експерименту проходив за традиційних умов організації навчального процесу, але специфіка умов навчання студентів експериментальної групи, на відміну від контрольної, полягала у проведенні занять із використанням розробленої методики формування художньо-графічних умінь у процесі вивчення фахових дисциплін із метою виявлення умов для її ефективного впровадження.

Вибір умов і засобів організації художньо-графічної діяльності майбутніх дизайнерів здійснювався відповідно до мети, принципів, змісту навчальних дисциплін і здібностей студентів. Констатовано, що ефективність уживання цих засобів, перш за все, залежить від прийомів їх використання у навчально-виховному процесі та забезпечується створенням оптимальних організаційно-педагогічних умов для визначення кожним студентом для себе галузі найбільшої успішності та забезпечення перспективи творчої реалізації індивідуальних художньо-графічних задумів. У роботі продемонстровано, що організаційно-педагогічні умови впровадження проектованих способів формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів органічно сполучають два напрями: супровід студентів (містить перехід від прямого управління через стадію співуправління до самоврядування) і науково-методичне забезпечення викладача. До цих умов відносяться: формування теоретичних і практичних художньо-графічних знань і художньо-графічних умінь; формування практичних художньо-графічних знань та вмінь; уживання різних дидактичних засобів для оптимізації переходу від прямого управління до співуправління художньо-графічною діяльністю; умотивування творчої активності студентів і комплексний розгляд дидактичних методів, упроваджених для переходу від співуправління до самоврядування власною діяльністю.

Реалізація розробленої методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів передбачала три етапи: репродуктивний, проблемний, самостійно-творчий, кожний із яких характеризувався певною метою, особливостями змісту навчально-виховної роботи, відповідними формами, методами та прийомами, умовами й засобами організації художньо-графічної діяльності майбутніх дизайнерів; був логічним продовженням попереднього, розвивав і вдосконалював художньо-графічні вміння у динаміці від простого до складного.

На першому - репродуктивному - етапі експериментальна робота проводилася з метою формування готовності студентів до художньо-графічної діяльності, розвитку у них творчих здібностей. Першочергову увагу було приділено оволодінню початковим обсягом теоретичних понять і практичних умінь, що залучають майбутнього дизайнера до процесу творчого вдосконалення, при цьому стимулювалися такі якості особистості, як самосвідомість, здатність до самооцінки, прагнення до самовираження. На першому етапі були задіяні пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий методи та комплекс спеціальних засобів (використання навчально-методичних рекомендацій та спеціальної літератури, каталогів шрифтів тощо). В умовах репродуктивного етапу реалізовано таку педагогічну умову, як формування теоретичних і практичних художньо-графічних знань та вмінь, за допомогою змісту навчання: лекцій та практичних завдань із фахових дисциплін „Шрифт”, „Основи композиції”. Показниками закінчення першого етапу стало поступове підвищення рівня сформованості мотивів і потреб у художньо-графічній діяльності для студентів експериментальної групи; свідоме володіння ними художньо-графічними вміннями у сферах каліграфії та побудові шрифтів, у складанні формальних композицій.

Метою наступного, проблемного, етапу експерименту, було оволодіння навичками самостійного створення дизайн-проектів, оволодіння комплексом художньо-графічних умінь задля візуального тлумачення обраної теми, дослідження взаємовпливу зображувальних і шрифтових елементів композиції. Для формування художньо-графічних умінь на другому етапі експериментальної роботи використовувалися методи, які стимулювали творче мислення та зацікавленість художньо-графічною діяльністю, а саме: проблемний, евристичний, навчання у дії, а також засоби: каталоги шрифтів, проблемні завдання, слайди, відеофільми. Проведення другого етапу уможливило реалізацію такої педагогічної умови, як формування практичних художньо-графічних знань і художньо-графічних умінь за допомогою змісту навчання: системи практичних завдань, лабораторно-практичних занять, курсів „Шрифт”, „Основи композиції”, „Проектування”, спецкурсів, екскурсій. Результативним наслідком другого етапу стала сформованість таких художньо-графічних умінь: відтворення образу через шрифт у написанні слова або фрази; знаходження графічної мови форми; освоєння проектної графіки.

Третій, самостійно-творчий етап, передбачав активну участь студентів у художньо-графічній діяльності. Метою цього етапу стало формування у майбутніх дизайнерів нестандартного активного мислення, уміння професійно виконувати дизайн-проекти, здійснювати брендінг, ідентифікацію фірмового стилю та рекламування. На третьому етапі були задіяні методи та прийоми, які сприяли формуванню практичних художньо-графічних умінь (ілюстрування, вправа, перегляд), а також засоби (каталоги, портфоліо, бренд-буки, творчі ситуації, проекти). На самостійно-творчому етапі широкого вжитку у виконанні практичних завдань набув частково-пошуковий метод. Шляхом застосування системи методичних дій на третьому етапі сформувалися такі художньо-графічні вміння: презентація дизайн-проектів, виконання корпоративних ідентифікацій фірмового стилю та була реалізована така педагогічна умова, як формування мотивів, умотивування особистісної творчої активності за допомогою змісту навчання: системи самостійно-творчих практичних завдань; персональних та колективних виставок; захисту творчих проектів; інтегрованих завдань у межах фахових дисциплін „Шрифт”, „Проектування”. Результатом експериментально-дослідницької роботи на третьому етапі стало формування відповідних художньо-графічних умінь: презентація дизайн-проектів, підготовка бренд-буків.

Проведення формувального етапу експерименту із застосуванням розробленої методики дозволило встановити оптимальні умови спеціальної організації навчальних завдань, орієнтованих на активне накопичення студентами-дизайнерами базових знань та вмінь, способів дій, необхідних для продуктивної професійної діяльності. Було з'ясовано, що найефективнішою організаційною формою навчального процесу, у межах якого відбувається формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів, є узагальнюючі колективні перегляди.

Порівняльні результати дослідження презентовано у таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка сформованості художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів (в %)

Аналіз експериментальних даних показав, що за мотиваційним критерієм найбільший показник на високому рівні виявлено в групах Е₁ (61,5%), Е₃ (70%), а найменші показники - у групах К₂ та К₃ відповідно 34,6% і 41,9%. Високі дані за цим критерієм пояснюються тим, що студенти із задоволенням навчаються на факультеті і беруть участь у навчально-виховному процесі. За когнітивним критерієм найбільший показник на високому рівні сформовано в групах Е₂ (59,3%), Е₃ (63,4%), а в контрольних групах результати були такими: К₁ - 42,9%, К₂ - 42,3%. Найбільший показник за художньо-естетичним критерієм виявлено в групах Е₂ (48,1%), Е₃ (60,0%), у групах К₁, К₃ відповідно - 21,4% і 38,7%. Як бачимо в експериментальних групах цей показник набагато вище. За функційно-логічним критерієм найбільший показник виявлено у групах Е₁ і Е₃, відповідно 53,8% і 56,7%, у контрольних групах результати були значно нижчими: К₂ (38,5%), К₃ (48,4%).

Для перевірки отриманих результатів дослідження використано критерії: Пірсона (критерій ²), завдяки якому виявлено, що всі групи (експериментальні, контрольні) мають близькі вихідні дані; Стьюдента (методика порівняння середніх величин та ) для показу ступеню вірогідності зміни якості за кожним критерієм, що підтверджує їх достовірність та ефективність експерименту.

Проведене дослідження виявило, що результати експериментальної роботи підтвердили успішне впровадження розробленої методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. Здійснена експериментальна робота уможливила констатацію позитивної динаміки якості знань, умінь респондентів за умов успішного впровадження експериментальної методики. Найбільш ефективними виявилися результати експериментальної групи Е3, де зазначена методика упроваджувалася з урахуванням комплексу визначених педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки:

1. Представлено теоретичне обґрунтування і практичне розв'язання наукової проблеми, актуальної в умовах багаторівневої диференціації та міждисциплінарної інтеграції змісту освіти у сучасному культурно-освітньому просторі, - формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін. Фундаментальна дизайнерська, передусім художньо-графічна, підготовка студентів представлена однією з підсистем загальної професійної підготовки, необхідність якої продиктована вимогами ринку праці, за умов презентації дизайн-діяльності як оригінального виду проектної праці, ґрунтовним складником якої є художньо-графічна творчість.

2. Визначено концептуальні основи професійної підготовки майбутніх дизайнерів, у підґрунтя яких покладено перевірені історичним досвідом та підтверджені сучасністю теорії дизайн-освіти, та доведено, що вони не тільки інтегрують загальні та спеціальні знання, уміння й навички, що отримують студенти у процесі навчання, але й формують особистісні риси тих, чия підготовка має бути адекватною змісту і способам реалізації майбутньої професійної діяльності. Розкрито мету навчання, реалізація якої забезпечує формування особистісно-професійних та індивідуальних якостей студентів у відповідності до їхніх здібностей і освітніх потреб, та його завдання - підготовка фахівців графічного дизайну широкого профілю, спроможних керувати художньо-графічною діяльністю, аналітично вирішувати комплексні завдання; виявлено фактори, що ними обумовлено зміст навчання (вимоги до професійної підготовки майбутніх дизайнерів, висунуті соціумом, з одного боку, та сучасний стан світового дизайну, з іншого); окреслено умови та специфіку навчальної роботи.

3. Обґрунтована наукова дефініція „художньо-графічні вміння” та на під-ставі аналізу наявних наукових концепцій щодо ролі дизайну у життєдіяльності соціуму визначене її місце у структурі професійної компетенції майбутніх дизайнерів. Встановлено, що зміст художньо-графічних умінь обумовлює комплекс художніх, графічних і проектних умінь, складники якого взаємопов'язані між собою, доповнюють один одне та є ґрунтовною базою для формування таких умінь у процесі вивчення фахових дисциплін „Основи композиції”, „Шрифт”, „Проектування”.

4. Розроблено критерії (мотиваційний; когнітивний; художньо-естетичний; функційно-логічний) та показники сформованості художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів за умов розкриття змісту рівнів демонстрації таких умінь (високий, середній, низький).

Унаочнено, що високий рівень представлений наявністю стійкого інтересу до художньо-графічної діяльності, сталим прагненням реалізувати творчий потенціал при виконанні завдання; підвищеним інтересом до дизайнерської праці, намаганням визначити сутність проблеми, переконливо проаналізувати ситуацію, віднайти необхідні аналогії задля розв'язання питання. Студенти означеного рівня здатні самостійно актуалізувати необхідні знання, розробляти гіпотезу можливих шляхів дослідження, їм також властиві високий ступінь пізнання закономірностей емоційної та асоціативної дії засобами графіки, уміння самостійно працювати з аналогами, сформоване естетичне ставлення до обраної справи, відчуття виразності форми, стильової єдності проектованих об'єктів, володіння технікою відтворення художньо-графічних характеристик, наявність позитивного настрою. Майбутні дизайнери з високим рівнем сформованості художньо-графічних умінь продемонстрували композиційно-графічну уяву, здатність до самостійної реалізації художньо-образних рішень та професійного користування різноманітними художньо-графічними засобами за умов підпорядкування їх творчим завданням, спроможність досягти досконалості у пошуках оригінальних рішень.

Студенти з середнім рівнем сформованості художньо-графічних умінь здатні встановлювати закономірності емоційної та асоціативної дії засобами графіки. Водночас вони мають ситуативний інтерес до дизайнерської діяльності, до імпровізації; самостійно не використовують власний творчий потенціал; вимагають імпульсу ззовні для самовираження. Аналізуючи різні ситуації, студенти цієї групи не завжди самостійно та обґрунтовано виконують необхідні операції, потребуючи допомоги педагога; недостатньо володіють технікою відтворення художньо-графічних характеристик, прийомами художньо-образного зіставлення, не здатні до творчого використання художньо-графічних засобів. Суб'єктивні труднощі у реалізації графічно-зображувального рішення, що постають перед ними, зумовлені недостатнім рівнем розвитку композиційно-графічної уяви.

Низький щабель сформованості художньо-графічних умінь характеризується такими ознаками: епізодичним інтересом до дизайнерської діяльності; відсутністю прагнення до імпровізації, бажань отримати нову інформацію, прагненні до самовираження у студентському колективі. Студенти означеного рівня не виявляють пізнавальної активності, потребуючи постійної допомоги педагога, здатні до здійснення лише поверхневого аналізу. У них відсутній свідомий зв'язок між емоційною дією та функціональною організацією графічного зображення, не розвинені здібності сприйняття натури та її відтворення художньо-графічними засобами на листі паперу. Графічні вміння цих студентів визначаються низьким рівнем сформованості, тому вони неспроможні творчо користуватися розмаїтими художньо-графічними засобами.

5. Виявлено педагогічні умови забезпечення ефективного формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін: формування теоретичних і практичних художньо-графічних знань і художньо-графічних умінь; формування практичних художньо-графічних знань і художньо-графічних умінь; використання різних дидактичних можливостей способів проектування для досягнення оптимізації переходу від прямого управління до співуправління художньо-графічної діяльності; комплексний розгляд дидактичних форм і методів упровадження засобів для переходу від співуправління до самоврядування власною діяльністю.

6. Розроблено й експериментально перевірено ефективність методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін, яка базується на положеннях про структуру мотиваційної сфери особистості, шляхи формування внутрішньої мотивації та пізнавального інтересу студентів.

Методика формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів реалізована у три етапи: репродуктивний, проблемний, самостійно-творчий. Результатом першого, репродуктивного, етапу стало формування готовності студентів до художньо-графічної діяльності, розвитку в них творчих здібностей, уміння складати композиції з елементів шрифту; стилізувати зображення. Результатом другого етапу, проблемного, є вміння студентів передати образ через шрифт у написанні слова або фрази; виконувати образотворчі та шрифтові знаки, розробляти дизайн-проекти, оволодівати навичками художньо-графічного вираження конкретної теми, досліджувати взаємовплив зображувальних і шрифтових елементів композиції. Результатом третього етапу, самостійно-творчого, було формування у майбутніх дизайнерів нестандартного активного мислення, уміння презентувати дизайн-проекти, здійснювати брендінг, ідентифікацію фірмового стилю та рекламування.

7. Позитивна динаміка отриманих результатів педагогічного експерименту, підтверджена застосуванням методів математичної статистики, довела ефективність розробленої методики формування художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки та продуктивність інструментарію її реалізації. Діагностика результатів педагогічного експерименту виявила чітку залежність між рівнями структурних компонентів досліджуваних умов та їх реалізацією. Аналіз експериментальних даних уможливив висновок про поєднання у процесі формувального експерименту позитивних змін із очікуваними результатами, що доводить слушність гіпотези дослідження.

Проведене дослідження репрезентує виконання поставлених завдань у повному обсязі, проте не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми, відбиваючи лише нагальні питання формування художньо-графічних умінь у процесі фахової дизайн-освіти. Перспективи подальших розвідок вбачаємо у детальному розгляді комплексних можливостей професійного становлення фахівців-дизайнерів; у пошуку оригінальних шляхів отримання професійних навичок майбутніми дизайнерами, які спеціалізуються у різноманітних галузях дизайн-діяльності. З дослідженням низки таких питань пов'язане подальше вдосконалення професійної підготовки студентів-дизайнерів у вітчизняній вищій школі.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. Максименко А. Е. Учебно-творческие проблемы по формированию специальности «Художественный дизайн» в Крымском государственном гуманитарном институте / А. Е. Максименко // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. статей. Сер.: Педагогіка та психологія. К.: Пед. преса, 2000. Ч. 2. С. 281-283.

2. Максименко Г. Є. Теоретико-методичні засади процесу оволодіння художньо-графічними вміннями / Г. Є. Максименко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. Статей. Ялта: РВВ КГУ, 2008. Вип. 18, ч. 2. С. 216-222.

3. Максименко Г. Є. Характеристика системи художньо-графічних завдань та задач у фаховій підготовці майбутніх дизайнерів / Г. Є. Максименко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія: зб. статей. Ялта: РВВ КГУ, 2009. Вип. 21, ч. 4. С. 43-48.

4. Максименко Г. Є. Базові принципи викладання спеціальних дисциплін в умовах кредитно-модульної технології навчання / Г. Є. Максименко // Проблеми освіти: науковий зб. / гол. ред. І. О. Вакарчука. К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. Вип. 58, ч. 2. С. 24-27.

5. Максименко Г. Є. Моделювання процесу професійної підготовки майбутніх дизайнерів на основі інтеграції дисциплін спеціального циклу / Г. Є. Максименко // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ: СДПУ, 2009. Вип. XLIV. С. 33-37.

6. Максименко А. Е. Профессиональная подготовка будущих дизайнеров в процессе изучения специальных дисциплин / А. Е. Максименко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. / гол. ред. Г. П. Шевченко // - Луганськ: вид-во СНУ ім. Володимира Даля, 2008. №6. С. 45-49.