Формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13. 00. 04 - теорія і методика професійної освіти

КОНАРЖЕВСЬКА Вікторія Іванівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Олійник Тетяна Олексіївна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

професор кафедри інформаційних технологій.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

кандидат педагогічних наук, професор

Будаг'янц Георгій Миколайович,

Інститут фізичного виховання та спорту Луганського національного університету імені Тараса Шевченко, директор.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження пов'язана зі стратегічним завданням вищої військової школи України на початку ХХІ століття - якісною підготовкою майбутніх офіцерів до виконання завдань суспільно-професійної діяльності за складних умов становлення суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, а також залучення її до глобального інформаційного суспільства.

На підставі аналізу наукової літератури (О. Барабанщиков, Г. Будаг'янц, О. Євсюков, В. Вдовюк, І. Гамула, Т. Ісаєнко, І. Кравченко, О. Керницький, О. Кириченко, Д. Коваленко, С. Левченко, О. Марченко, В. Масягін, М. Нещадим, Я. Подоляк, І. Томків, Ю. Чуєв, В. Ягупов та інші) з'ясовано, що військова професійна підготовка майбутніх офіцерів на відміну від загальної професійної підготовки (Л. Виготський, В. Гриньова, В. Євдокимов, С. Золотухіна, І. Зязюн, І. Лернер, В. Лозова, О. Микитюк, П. Підкасистий, М. Подберезький, О. Попова, І. Прокопенко, А. Троцко, та інші) належить до недостатньо розроблених проблем сучасної педагогіки, яка розв'язується на нормативному, теоретико-методологічному і практичному рівнях.

На законодавчому рівні концептуальні орієнтири оновлення системи вищої військової освіти знайшли відображення в «Національній доктрині розвитку освіти» №374/202, «Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладах України» №221/21/2005, наказі «Про вдосконалення змісту підготовки військових фахівців для збройних сил України за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра» №463/2007. У цих та інших нормативних документах основна увага зосереджена на якості підготовки майбутнього офіцера, здатного до бездоганного виконання комплексу професійних завдань; професіональної, громадянської, психологічної адаптації; розуміння і критичного аналізу явищ, процесів, ситуацій, що виникають у професійній діяльності.

Зазначені вимоги до сучасного офіцера зумовлюють необхідність формування критичного мислення в курсантів у процесі їхньої професійної підготовки. Однак дані проведеного пілотажного дослідження, у якому брали участь викладачі і офіцери (68 осіб) та курсанти (828 осіб) Академії внутрішніх військ МВС України, навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС, Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, дають підстави стверджувати, що частина майбутніх офіцерів мислить догматично, «за шаблоном», неадекватно сприймає інформацію, не володіє рефлексивними вміннями тощо, що є наслідком відсутності системної роботи по формуванню критичного мислення майбутніх офіцерів.

Аналіз наукових джерел дав підстави дійти висновку про достатньо ґрунтовно розроблені як психологічні засади критичного мислення, так і загальнопедагогічні уявлення про цей феномен (О. Бєлкіна-Ковальчук, Т. Воропай, В. Євдокимов, І. Загашев, С. Заір-Бек, Д. Клустер, В. Корженко, О. Коржуєв, С. Король, Т. Олійник, К. Поппер, В. Попков, В. Ружиейро, Ч. Темпл, О. Тягло, О. Федоров, Д. Халперн, Д. Шакірова та інші). Однак проблема формування критичного мислення в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів ще не отримала належного опрацювання в поглиблених теоретичних дослідженнях і свідомих педагогічних експериментах, спрямованих на їх перевірку.

Розв'язання зазначеної проблеми визначено необхідністю усунення певних невідповідностей чи навіть суперечностей між: 1) соціальним замовленням на якісну професійну підготовку сучасних офіцерів і наявною спроможністю системи вищої військової освіти до цього; 2) розбіжністю деяких застарілих традицій і сучасних вимог до особистості офіцера, здатного критично мислити в проблемних ситуаціях; 3) відсутністю достатнього теоретичного опрацювання і практичної апробації педагогічних засобів, що забезпечують формування належних якостей майбутніх офіцерів у процесі особистісно-професійного становлення; 4) недостатнім осмисленням ролі й засобів формування критичного мислення в процесі підготовки сучасних військових фахівців, зокрема, з огляду на потенціал соціально-гуманітарних дисциплін. Наявність зауваженого визначає спрямованість дисертаційного дослідження на певне осучаснення змісту й організації навчально-виховного процесу у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ) засобом формування в майбутніх офіцерів критичного мислення, що й зумовило вибір теми дослідження: «Формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за колективною темою: «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних закладах» (РК № 1-20019004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 21. 10. 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 9 від 28. 11. 2006 р.).

Мета дослідження - забезпечити теоретичне обґрунтування та процесуальний супровід процесу формування критичного мислення майбутніх офіцерів для вдосконалення їхнього особистісно-професійного становлення.

Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження: 1) на підставі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури уточнити суть і специфіку формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі їхньої професійної підготовки; 2) теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічної технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки ВВНЗ; 3) уточнити критерії та показники рівнів сформованості критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі.

Предмет дослідження - технологія формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки у ВВНЗ.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування критичного мислення майбутніх офіцерів визначається впровадженням науково обґрунтованої технології, яка враховує особливості професійної діяльності військовослужбовців (беззаперечна підпорядкованість офіцерів наказам старшого офіцерського корпусу з одночасним співвіднесенням своїх дій із законами України, власними моральними переконаннями і цінностями; екстремальність умов виконання професійних обов'язків) та передбачає такі етапи: підготовчо-мотиваційний (підготовка викладачів до формування критичного мислення курсантів та створення науково-методичного забезпечення цього процесу; розвиток позитивної мотивації професійної підготовки, розвиток ціннісного ставлення до формування критичного мислення), змістово-процесуальний (набуття необхідних знань і формування вмінь критичного мислення через запровадження аналітичних, інтерактивних, тренінгових, ігрових, тестових, дослідницьких форм і методів навчання); оцінно-рефлексивний (оцінка, самооцінка результатів процесу формування критичного мислення майбутніх офіцерів та його корекція).

Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання; положення філософії про єдність і взаємозалежність явищ об'єктивної реальності; положення соціології, психології, педагогіки про особистість та особливості її розвитку, детермінованість поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами; філософські, психологічні та педагогічні положення про роль критичного мислення для формування професіоналізму; суттєві положення когнітивного, особистісно-діяльнісного, синергетичного, інтенціонального, діалогічного та герменевтичного підходів до формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки.

Теоретичну основу роботи складають загальнодидактичні концепції навчання (О. Божович, П. Гальперін, І. Лернер, В. Лозова, П. Підкасистий, М. Скаткин, М. Сметанський та інші); особистісно орієнтована парадигма освіти, яка враховує інтереси і сенси особистості (В. Євдокимов, І. Зимня, В. Кремень, О. Іонова, О. Пєхота, І. Прокопенко, А. Хуторськой, І. Якиманська та інші); теоретичні і методологічні основи вищої професійної освіти (А. Алексюк, В. Буряк, А. Вербицький, Л. Виготський, В. Гриньова, С. Золотухіна, І. Лернер, О. Микитюк, П. Підкасистий, М. Подберезький, О. Попова, А. Троцко та інші), зокрема військової освіти (А. Барабанщиков, В. Баранець, Г. Будаг'янц, П. Корчемний, Г. Петрук, В. Яворська, В. Ягупов та інші); психологічні теорії розвитку мислення (А. Брушлинський, Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Дьюі, О. Леонтьєв, І. Малафіїк, Ж. Піаже, О. Плахотнік, О. Тихомиров та інші), зокрема критичного мислення (Т. Воропай, І. Загашев, С. Заір-Бек, Д. Клустер, С. Король, М. Ліпман, В. Майборода, О. Марченко, К. Мередит, Н. Мерзлікіна, Т. Олійник, К. Поппер, В. Попков, В. Ружиейро, Ч. Темпл, О. Тягло, О. Федоров, Д. Халперн, Т. Хачумян, Д. Шакірова, А. Шуман та інші); основні положення технологічного підходу в освіті та оптимальної організації навчальної діяльності (В. Беспалько, В. Євдокимов, П. Корчемний, О. Пометун, І. Прокопенко, Г. П'ятакова, Г. Селевко, В. Шаталов та інші).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано методи дослідження: теоретичні (порівняльний аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та військової літератури з метою визначення стану та теоретичного обґрунтування проблеми дослідження; аналіз нормативної документації щодо організації педагогічного процесу вищих військових навчальних закладів; вивчення освітніх підходів, методик і технологій навчання з метою розробки технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів); емпіричні (спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіда, тестування, самооцінка, метод експертних оцінок для діагностування рівня критичного мислення майбутніх офіцерів; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження); статистичні методи для обробки результатів експериментальної роботи.

Експериментальною базою дослідження, яке проводилося впродовж 2000-2008 рр. у три етапи, була Академія внутрішніх військ МВС України (м. Харків). У педагогічному експерименті брали участь 217 курсантів і 9 викладачів.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що в ньому:

? уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено технологію формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки, яка враховує особливості професійної діяльності військовослужбовців (беззаперечна підпорядкованість військовослужбовців наказам старшого офіцерського корпусу з одночасним співвіднесенням своїх дій із законами України, власними моральними переконаннями і цінностями; екстремальність умов виконання професійних обов'язків) і передбачає такі етапи: підготовчо-мотиваційний (підготовка викладачів до формування критичного мислення курсантів та створення науково-методичного забезпечення цього процесу; розвиток позитивної мотивації до набуття знань, вироблення інтелектуальних умінь та якостей, які забезпечують критичне мислення;), змістово-процесуальний (набуття необхідних знань і формування вмінь критичного мислення через застосування інтерактивних, ігрових, тренінгових, тестових, дослідницьких форм і методів навчання); оцінно-рефлексивний етап (оцінка, самооцінка результатів процесу формування критичного мислення майбутніх офіцерів та його корекція);

? уточнено поняття «критичне мислення» як особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є вироблення стратегій прийняття рішень у вирішенні завдань, проблемних ситуацій на основі здобуття і опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, контролювальних, оцінних) стосовно будь-якого об'єкта чи явища, у тому числі власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок і поглядів, виявлення власної позиції, об'єктивне оцінювання результатів як своєї, так і сторонньої діяльності; критерії та показники сформованості критичного мислення майбутніх офіцерів: мотиваційно-ціннісний (сформованість позитивної мотивації професійної підготовки; ціннісне ставлення до формування критичного мислення); змістово-процесуальний (сформованість знань про суть і методи критичного мислення; уміння критичного мислення: інформаційно-гностичні, контрольно-оцінні, дослідницькі); особистісно-оцінний (особистісні якості, значущі для формування критичного мислення: критичність, активність, ініціативність, самостійність, об'єктивність, воля; самооцінка);

? подальшого розвитку набули: форми і методи формування критичного мислення майбутніх офіцерів при вивченні суспільно-гуманітарних дисциплін.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена технологія формування критичного мислення майбутнього офіцера пройшла експериментальну перевірку, що дозволяє реалізувати її в умовах вищого військового навчального закладу.

Основні результати дослідження впроваджено в процес професійної підготовки майбутніх офіцерів Академії внутрішніх військ МВС України (м. Харків) (акт № 43/1 від 21.11.07), навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС (акт від 12.04.08), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (акт від 15.01.08).

Теоретичні положення та практичні напрацювання, викладені в дисертації, науково-методичні матеріали до розробленого спецкурсу «Формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу» доцільно запроваджувати в освітній практиці вищих військових навчальних закладів, у перепідготовці та підвищенні кваліфікації офіцерських кадрів. Результати дослідження можуть бути використані викладачами ВВНЗ при укладанні навчальних програм, створенні підручників, навчальних посібників, а також курсантами при написанні дипломних і курсових робіт.

Особистий внесок автора в працях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті значущості формування критичного мислення в професійному становленні майбутніх офіцерів, визначенні особливостей запровадження технології формування критичного мислення курсантів ВВНЗ у процесі їхньої професійної підготовки.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через обговорення матеріалів дослідження на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних, науково-методичних конференціях: «Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України» (Харків, 2003 р.); «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2006 р.); «Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування системи вищої освіти» (Хмельницький, 2007 р.); «Українська освіта у світовому часопросторі» (Київ, 2007 р.); «Методологічна та методична основи активної навчально-пізнавальної діяльності студентів» (Ялта, 2007 р.); «Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів» (Харків, 2007 р.); «Внутрішні війська МВС України на етапі реформування та розбудови» (Харків, 2007 р.); «Проблемні питання службово-бойового застосування сил охорони правопорядку на сучасному етапі» (Харків, 2008 р.); «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2008 р.); «Управління якістю підготовки фахівців» (Одеса, 2008 р.); 42 щорічна конференція дидактики математики (Будапешт, 2008 р.); «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008 р.); «Инновационные технологии в образовании» (Алушта, 2008 р.); «Проблеми галузевої комунікації та перекладу» (Харків, 2009 р.).

Публікації. Результати та основний зміст дисертації викладено у 18 наукових працях. Одноосібні видання: 5 статей - у провідних наукових фахових виданнях України; 2 статті - у збірках наукових праць; 3 статті - у збірках матеріалів конференції; науково-методичні матеріали. У співавторстві видано 7 статей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (334 найменування, з них 8 - іноземною мовою), 24 додатків на 53 сторінках, 18 таблиць, 7 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінки, з них основного тексту - 151 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми і доцільність її наукової розробки, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, висвітлено методологічні та теоретичні засади, експериментальну базу, розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи, подано дані щодо апробації та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні питання формування критичного мислення в процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів» визначено особливості професійної підготовки курсантів у сучасних вищих військових навчальних закладів, з'ясовано суть і структуру критичного мислення особистості, теоретично обґрунтовано технологію формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі їхньої професійної підготовки.

Вивчення законодавчої бази сучасної освіти військових, аналіз наукових праць з проблем військово-професійної підготовки фахівців у процесі навчання у ВВНЗ (О. Барабанщиков, О. Євсюков, Т. Ісаєнко, І. Кравченко, О. Керницький, О. Марченко, Я. Подоляк, Ю. Чуєв, В. Ягупов та інші) дали можливість з'ясувати, що стратегічною метою фахової підготовки військових є формування творчої особистості офіцера з високою культурою праці й спілкування, оволодіння курсантами професійними вміннями і особистісними якостями, що сприятимуть ефективному розв'язанню поставлених завдань під час виконання службово-бойової та громадянської діяльності.

У «Освітньо-професійних програмах» (ОПП) та «Освітньо-кваліфікаційних характеристиках» (ОКХ) сформульовані службові функції майбутнього офіцера, типові інструментальні та загальнонаукові завдання його діяльності, перелік компетенцій щодо вирішення певних проблем професійної діяльності, особистісно-професійні якості, до яких включено здатність до критики й самокритики, уміння критично оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, екологічні, культурні та інші події і явища.

У дисертації відзначено, що значущість критичного мислення для майбутнього офіцера підсилюється такими особливостями його професійної діяльності, як беззаперечна підпорядкованість військовослужбовців наказам старшого офіцерського корпусу з одночасним співвіднесенням своїх дій із власними моральними переконаннями і цінностями та екстремальність умов виконання професійних обов'язків.

Аналіз наукових джерел дав підстави свідчити про складність і багатогранність поняття «критичне мислення», що зумовлює неоднозначне тлумачення вченими цього поняття, яке розглядається: як вид розумової діяльності (Т. Воропай, О. Марченко, В. Мерзлікіна, С.Рубінштейн, О. Тягло, Т.Хачумян та інші), як сукупність умінь і навичок розумової діяльності (О. Бєлкіна-Ковальчук, М. Ліпман, О. Федоров та інші), стиль мислення (І. Загашев, С. Заір-Бек та інші) тощо.

На підставі узагальнення різних підходів учених до тлумачення досліджуваного феномену (Т. Воропай, М. Ліпман, О. Тягло, Т. Хачумян) критичне мислення визначено як особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є вироблення стратегій прийняття рішень у розв'язанні завдань, проблемних ситуацій на основі здобуття і опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, контролювальних, оцінних) стосовно будь-якого об'єкта чи явища, зокрема власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок і поглядів, виявлення власної позиції, об'єктивне оцінювання результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.

У дослідженні доведено, що критичне мислення, яке є, з одного боку, особливим видом соціальної практики та основою для продуктивного оволодіння особистістю низкою соціальних функцій (А. Бутенко, Д. Клустер, Є. Ходос та інші), а, з іншого, - визначається індивідуальними особливостями психічних процесів людини (Т. Воропай, О. Тягло та інші), має амбівалентний характер. Це дало підстави поряд з відомими функціями критичного мислення (стимулювання, коригування, прогнозування, оцінно-перевірочною) виокремити соціально-особистісну функцію, яка передбачає реалізацію громадянських цінностей та цілей і за умов втрати людиною духовних цінностей набуває нового значення для функціонування майбутнього офіцера.

Установлено, що в процесі пізнання критичне мислення виявляється в чутливості до контексту; самокорекції; дослідницькій діяльності відповідно до якогось обраного критерію (наприклад, критерію істини); майстерності застосування розумових операцій; виявленні нестандартності мислення.

На підставі аналізу психолого-педагогічних праць з досліджуваної проблеми (Л. Виготський, Ж. Піаже, О. Тягло, Т. Хачумян та інші) у структурі критичного мислення виділено мотиваційно-ціннісний (система мотивів і цінностей, що стимулюють розумову активність особистості), когнітивний (знання про суть і методи критичного мислення), процесуальний (інтелектуальні вміння, що характеризують критичне мислення), рефлексивно-оцінний (уміння аналізувати, оцінювати, коригувати свою діяльність та діяльність інших), емоційно-вольовий (емоційне ставлення до навколишнього світу, вольові якості) складники. Установлено, що визначальним у структурі критичного мислення є процесуальний компонент.

Аналіз і узагальнення здобутків учених (Ю. Бабанський, В. Гриньова, В. Лозова, В. Паламарчук, Т. Хачумян та інші) дозволили виокремити інтелектуальні вміння, що притаманні людині з критичним типом мислення, які з певною умовністю об'єднали в три групи: інформаційно-гностичні (уміння аналізу, порівняння, аргументації, конкретизації тощо), дослідницькі (доводити, моделювати, проектувати, спростовувати тощо) та контрольно-оцінні (уміння самоконтролю, рефлексивні вміння, уміння оцінювати і самооцінювати дії).

На підставі виявлених особливостей професійної діяльності офіцера, специфіки організації навчального процесу у ВВНЗ та визначених структурних складників критичного мислення обґрунтовано етапи технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів, а саме: підготовчо-мотиваційний (підготовка викладачів до формування критичного мислення курсантів та створення науково-методичного забезпечення цього процесу; розвиток позитивної мотивації професійної підготовки, розвиток ціннісного ставлення до формування китичного мислення); змістово-процесуальний (набуття необхідних знань і формування вмінь критичного мислення через запровадження аналітичних, інтерактивних, тренінгових, ігрових, тестових, дослідницьких форм і методів навчання); оцінно-рефлексивний етап (оцінка, самооцінка результатів процесу формування критичного мислення майбутніх офіцерів та його корекція).

Зазначимо, що концептуальними засадами розробленої технології були такі підходи: особистісно-діяльнісний (передбачає включення майбутнього офіцера в різні види професійної підготовки з урахуванням його індивідуальних особливостей); синергетичний (забезпечує формування нового погляду особистості на світ і на себе в цьому світі, нового понятійного устрою мислення, ставлення до життя, дієвої життєвої позиції); інтенціональний (легітимізує особистісний компонент свідомості, мислення, розуміння інформації); діалогічний (передбачає взаємодію між суб'єктами освітнього процесу та сприяє спілкуванню на засадах гуманізму, толерантності, аргументованого висловлення, долання монополії думки, співпраці в групі для досягнення бажаного результату); герменевтичний (наголошує на необхідності критичного мислення для забезпечення ефективного сприйняття й розуміння інформації, реальності, людської особистості, суспільних і світових процесів, характеру сучасної комунікації).

У другому розділі «Експериментальна перевірка технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки» розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й перебіг дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент. У експериментальному дослідженні брали участь курсанти Академії внутрішніх військ МВС України (м. Харків) загальною кількістю 217 осіб, з яких було сформовано експериментальну Е (113 осіб) і контрольну К (104 особи) групи. Експериментальна група працювала за експериментальною програмою, яка передбачала запровадження розробленої технології в процес професійної підготовки майбутніх офіцерів під час вивчення дисциплін суспільно-гуманітарного циклу («Історія», «Релігієзнавство», «Соціологія», «Теорія і практика виховної роботи», «Іноземна мова»), у контрольній групі навчання здійснювалось без забезпечення спеціальної спрямованості процесу навчання на формування критичного мислення курсантів.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості критичного мислення майбутніх офіцерів, що вимагало уточнення відповідних критеріїв і показників, серед яких виокремили: сформованість позитивної мотивації професійної підготовки; ціннісне ставлення до формування критичного мислення; сформованість знань про суть і методи критичного мислення; уміння критичного мислення: інформаційно-гностичні, контрольно-оцінні, дослідницькі; особистісні якості, значущі для формування критичного мислення: критичність, активність, ініціативність, самостійність, об'єктивність, воля; самооцінка.

Формувальний етап педагогічного експерименту був спрямований на забезпечення етапів технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін. Для кожного з етапів визначались мета і завдання, обирались форми і методи їх реалізації.

Підготовчо-мотиваційний етап розробленої технології передбачав психолого-педагогічну підготовку викладачів до формування критичного мислення майбутніх офіцерів; запровадження заходів, що стимулюють розумову діяльність курсантів при вивченні суспільно-гуманітарних дисциплін; спрямування мотивації курсантів на розвиток критичного мислення, формування ціннісного ставлення до критичного мислення як професійно значущої якості; розвиток соціальних мотивів (обов'язку, відповідальності).

Психолого-педагогічна підготовка викладачів та забезпечення науково-методичного підґрунтя професійної підготовки курсантів була спрямована на:

1) збагачення змісту суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін теоретичними питаннями про суть і складники критичного мислення, його роль та значення для професійної діяльності офіцера; 2) доповнення змісту навчальних дисциплін інформацією, що стосується досліджуваної проблеми; 3) розробку навчальних завдань, які вимагають критичного опрацювання і застосування вмінь критичного мислення.

Для розвитку позитивної мотивації та стимулювання розумової діяльності курсантів на аудиторних заняттях із суспільно-гуманітарних дисциплін було запроваджено бесіди, диспути; обговорено дискусійні питання, які вимагали вмінь критичного мислення; створено проблемні ситуації професійного спрямування. Під час кураторських годин, засідань військово-наукового товариства курсантів проводилася широка роз'яснювально-інформаційна робота, що була спрямована на переконання майбутніх офіцерів у значущості критичного мислення для їхнього професійного становлення і подальшого якісного виконання професійних обов'язків.

Головною метою змістово-процесуального етапу запропонованої технології було набуття курсантами знань, умінь і навичок критичного мислення.

Для розвитку інформаційно-гностичних умінь критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі опрацювання навчальної інформації використовувалися такі методи аналізу, як: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, етичний, культиваційний, ідентифікаційний, герменевтичний, аналіз стереотипів.

Під час контент-аналізу та структурного аналізу було опрацьовано як окремі тематичні блоки, так й увесь змістово-формальний комплекс інформації. Аналіз змісту інформації здійснювався відповідно до її змісту: тематики інформації; жанрових характеристик; функцій інформації тощо. У процесі запровадження зазначених методів курсантам були запропоновані завдання, кожне з яких передбачало аналіз інформації з точки зору її типології; виявлення кількості та частоти вживання конкретних одиниць інформації; формулювання висновків про політичну або аудиторну спрямованість інформації на основі заголовків, аналіз інформації щодо конкретних фактів і подій. Для аналізу зазначених ключових понять курсантській аудиторії ставилися питання типу: Яким чином людські цінності зображені в інформації тексту? За якими ознаками варто оцінювати інформацію політичного, соціального, морального, філософського, художнього жанру?

Метод сюжетного аналізу передбачав виконання майбутніми офіцерами низки інформаційно-імітаційних завдань, зокрема: написати оригінальний текст (статтю, інтерв'ю тощо) на заданий сюжет; створити мінісценарій проведення будь-якого професійного заходу, наприклад, засідання військово-наукового товариства курсантів; підготувати стенгазету з історіями з повсякденного життя курсантів; використати одну й ту саму фабулу тексту, що розрахована на аудиторію різного віку, рівня освіти, соціокультурного середовища, виявити й розглянути зміст епізодів інформації, які максимально відтворюють характерні розповідні закономірності тексту в цілому; проаналізувати логіку мислення автора сюжету; визначити авторську концепцію і обґрунтувати особистісне ставлення до тієї чи іншої позиції автора тексту. Виконуючи ці завдання, майбутні офіцери оволодівали такими вміннями, як: складати критичну письмову рецензію на конкретну інформацію різних типів і жанрів; колективно обговорювати сюжети тексту; аналізувати сприйняття аудиторією інформаційних сюжетів.

За допомогою аналізу стереотипів курсанти набували вмінь визначати і критично оцінювати відношення між об'єктами, порівнювати існуючі знання за змістом поданої інформації, виявляти інформаційні стереотипи відтворення фактів, явищ чи подій.

Запроваджуючи автобіографічний метод аналізу інформації курсантам пропонували завдання, що спрямовані на активізацію критичного і самокритичного мислення майбутніх офіцерів (наприклад, написати критичне есе на тему, як би ви себе поводили в різних ситуаціях; представити себе в ролі людини, яка почула або побачила ту чи іншу подію, була в тій чи іншій ситуації, і написати від її імені твір-мініатюру про відповідні почуття і ставлення до пережитого).

За допомогою методу ідентифікаційного аналізу формували в курсантів уміння розпізнавати або ідентифікувати скритий (латентний) зміст інформації, суджень, для чого майбутнім офіцерам пропонували інформаційно-критичні завдання (наприклад, порівняти декілька точок зору стосовно подій, що відображені в інформації, проаналізувати маніпулятивні технології, які використовуються в наданій інформації, проаналізувати текст для формулювання висновку про здатність автора інформації штучно створювати псевдоподії і навести відповідні приклади).

Етичний аналіз інформації передбачав виконання курсантами низки інформаційно-імітаційних завдань, спрямованих на критичну оцінку етичності поведінки офіцера (наприклад, проаналізувати дії сучасного офіцера щодо їх моральності; навести приклади ситуації, у якій виявляється антиморальна поведінка офіцера, дати критичну оцінку дій учасників ситуації). Залучення майбутніх офіцерів до тієї чи іншої моделі поведінки сприяло не тільки виробленню вмінь критичного мислення, а й мало виховний вплив, що виявлялося в усвідомленні курсантами демократичних і гуманістичних цінностей, моральності вчинків, толерантності дій.

При запровадженні культиваційного аналізу курсантам було запропоновано відповісти на запитання типу: Якими засобами в поданій інформації зображені: сім'я, життя людей інших держав, силові структури тощо? Яким чином у інформації зображені певні соціальні групи? Чи є ця інформація істинною або хибною?

Оскільки метод герменевтичного аналізу інформації передбачає її пізнання через зіставлення з культурною традицією та дійсністю, його запровадження позитивно вплинуло на вміння курсантів порівнювати (інформацію, тексти, події тощо). Для цього курсанти виконували завдання такого плану: скласти тематичну добірку текстів з газет і журналів за певною темою; проранжувати інформацію за її соціальною значущістю; порівняти шляхи, засоби, прийоми, за допомогою яких різні типи інформації інтерпретують однакові події, ситуації; визначити різницю між реальними подіями та їх відображенням в інформації.

Варто зауважити, що методи аналізу інформації добиралися відповідно до змісту навчального предмету (наприклад: герменевтичний - предмет «Релігієзнавство», тема «Релігійно-моральні цінності»; ідентифікаційний - предмет «Соціологія», тема «Соціокультурні умови виховання та формування особистості»; сюжетний - предмет «Історія України», тема «Україна в другій світовій війні» тощо) та наявних інформаційних ресурсів.

Для формування дослідницьких умінь у процесі експериментальної роботи майбутні офіцери готували доповіді, реферати, виконували курсові та дипломні роботи, крім того, курсанти залучалися до участі у військово-науковому товаристві. підготовка офіцер критичний мислення

Головною метою оцінно-коригувального етапу розробленої технології було вироблення в курсантів контрольно-оцінних умінь. Для цього після виконання завдань на заняттях або під час самостійного опрацювання навчального матеріалу, наприкінці роботи або вивчення певної теми, поряд з традиційними методами оцінювання, проводилися письмові роботи у вигляді есе, вільного письма, широко запроваджувалися рецензування відповідей товаришів та самооцінювання, що дозволило залучати курсантів до конструктивного аналізу індивідуальної та колективної діяльності, виявлення помилок, знаходження способів їх усунення в подальшій діяльності та шляхів коригування своїх дій.

Особливу увагу на цьому етапі надавали застосуванню портфоліо як ефективному засобу керування індивідуалізованими навчальними програмами з метою реалізації особистої траєкторії формування критичного мислення майбутніх офіцерів.

Для реалізації всіх етапів розробленої технології запроваджували інтерактивні методи (дискусії, диспути, рольові та ділові ігри, колективне обговорення ситуацій, тренінги, «мозкову атаку»). Пильну увагу приділяли дискусіям і диспутам, які позитивно вплинули на формування всіх складників критичного мислення курсантів, особливо на вироблення вмінь аргументувати, доводити свою точку зору, зіставляти свої судження з позиціями своїх товаришів, а також на розвиток таких особистісних якостей, як ініціативність, принциповість.

Запровадження схарактеризованих форм і методів позитивно вплинуло на формування в майбутніх військових фахівців критичності, що виявилося в уміннях ставити питання різних типів (прості, оціночні, інтерпретувальні, проблемні). Крім того, курсанти навчилися працювати в групі й колективі; відкрито висловлювати думки, судження, не боятися аналізувати та узагальнювати будь-яку інформацію; робити власні висновки тощо.

Серед актуальних тем, які обговорювалися під час дискусій і диспутів («Мова і міжкультурна комунікація»; «Друга світова війна - переможці та наслідки», «Відповідальність і обов'язки сучасного офіцера»; «Вплив агітації на свідомість майбутнього офіцера України» тощо), піднімалися проблеми дотримання людських цінностей та моральних принципів у професійній діяльності: нестатутні взаємовідносини, психологічний тиск, авторитарно-маніпулятивне ставлення командирів до підлеглих, вплив інформації на особистість тощо. Усе це вимагало спеціальної підготовки викладачів, яку здійснювали запровадженням спецкурсу «Формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу».

Аналіз результатів на контрольному етапі експерименту засвідчив ефективність розробленої технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів, що підтверджується даними, представленими в таблиці.

Таблиця

Результати експериментальної перевірки технології формування критичного мислення майбутніх офіцерів (приріст у %)

Для вимірювання рівня сформованості критичного мислення курсантів було використано номінативну та рангову шкали оцінювання. Із метою виявлення статистичної вірогідності результатів дослідження на етапі узагальнення результатів експериментальної роботи перевірено нульову гіпотезу (Н₀) 5% -го рівня значущості за допомогою критерію хі-квадрат.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати дослідно-експериментальної роботи дали підстави дійти таких висновків:

1. У дисертації виявлено особливості професійної діяльності офіцера (беззаперечна підпорядкованість військовослужбовців наказам старшого офіцерського корпусу з одночасним співвіднесенням своїх дій із законами України, власними моральними переконаннями і цінностями; екстремальність умов виконання професійних обов'язків), які актуалізують проблему формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі їхньої професійної підготовки у ВВНЗ.

1.1. На підставі узагальнення здобутків учених з досліджуваної проблеми критичне мислення визначено як особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є вироблення стратегій прийняття рішень у вирішенні завдань, проблемних ситуацій на основі здобуття і опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, контролювальних, оцінних) стосовно будь-якого об'єкта чи явища, у тому числі власного процесу мислення; виважений аналіз різних думок і поглядів, виявлення власної позиції, об'єктивне оцінювання результатів як своєї, так і сторонньої діяльності.

1.2. Установлено, що з огляду на природу критичного мислення, воно має амбівалентний (соціальний та індивідуальний) характер, що дало можливість визначити такі функції критичного мислення, як: стимулювальну, прогнозувальну, коригувальну, оцінно-перевірочну, соціально-особистісну.

1.3. Визначено структурні компоненти критичного мислення: мотиваційно-ціннісний (сформованість позитивної мотивації професійної підготовки, що стимулюють інтелектуально-пізнавальну активність особистості); когнітивний (знання про суть і методи критичного мислення); процесуальний (інтелектуальні вміння, що характеризують критичне мислення); рефлексивно-оцінний (уміння аналізувати, оцінювати, коригувати свою діяльність та діяльність інших); емоційно-вольовий (емоційне ставлення до навколишнього світу, вольові якості).

2. Теоретично обґрунтовано та впроваджено технологію формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки, яка включає підготовку викладачів до формування критичного мислення курсантів та створення науково-методичного забезпечення цього процесу; розвиток позитивної мотивації курсантів до інтелектуальної діяльності; вироблення інтелектуальних умінь та якостей, які сприяють формуванню критичного мислення; набуття необхідних знань і формування вмінь критичного мислення через запровадження різноманітних методів і форм навчання (аналітичних, інтерактивних, тренінгових, тестових, дослідницьких); оцінку, самооцінку результатів процесу формування критичного мислення майбутніх офіцерів та його корекцію. Доведено, що формування в майбутніх офіцерів критичного мислення доцільно здійснювати з позицій особистісно-діяльнісного, синергетичного, інтенціонального, діалогічного та герменевтичного підходів.

За підсумками запровадження розробленої технології в навчальний процес ВВНЗ у курсантів експериментальної групи відбулись більш суттєві зміни рівнів сформованості критичного мислення за всіма визначеними критеріями й показниками порівняно з контрольною, про що свідчимо на підставі узагальнених результатів експериментальної роботи. Так, в експериментальній групі кількість курсантів із високим, достатнім рівнем сформованості критичного мислення збільшилася на 16,8 % і 17,5%, а в контрольній - ці показники становлять +3,3 % і +6,1 % відповідно.

3. Уточнено критерії та показники сформованості критичного мислення майбутніх офіцерів: критерії та показники сформованості критичного мислення майбутніх офіцерів: мотиваційно-ціннісний (сформованість позитивної мотивації професійної підготовки; ціннісне ставлення до формування критичного мислення); змістово-процесуальний (сформованість знань про суть і методи критичного мислення; уміння критичного мислення: інформаційно-гностичні, контрольно-оцінні, дослідницькі); особистісно-оцінний (особистісні якості, значущі для формування критичного мислення: критичність, активність, ініціативність, самостійність, об'єктивність, воля; самооцінка).

У процесі наукового пошуку встановлено необхідність подальшого вивчення досліджуваної проблеми, зокрема визначення і забезпечення педагогічних умов формування критичного мислення майбутніх офіцерів, розробка проблеми змісту роботи щодо формування критичного мислення курсантів відповідно до військового фаху.

ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В РОБОТАХ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Конаржевська В.І. Технологія формування критичного мислення майбутніх офіцерів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін / Конаржевська В.І. // Проблеми сучасності : культура, мистецтво, педагогіка: зб. наук. праць. - Харків - Луганськ : Стиль-Іздат, 2008. - С. 199-207.

2. Конаржевська В.І Дискусія як засіб формування критичного мислення / Конаржевська В.І. // Питання професійної підготовки у сучасних педагогічних дослідженнях. - Харків : Стиль - Іздат, 2007. - С. 83-88.

3. Конаржевська В.І. Теоретичне підґрунтя курсу критичного мислення / Конаржевська В.І. // Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького : зб. наук. праць. - Хмельницький, 2007. - № 38. Частина ІІ. - С. 100-103.

4. Конаржевська В.І. Поняття критичного мислення у сучасній педагогіці вищої школи / Конаржевська В.І. // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2006. - С. 80-84.

5. Конаржевська В.І. Елементи когнітивних стратегій критичного мислення / Конаржевська В.І. // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. ? Київ-Запоріжжя, Вип. 35. - 2005. - С. 176-181.

Статті в інших виданнях

6. Конаржевська В. І. Напрями роботи по формуванню комунікативних якостей майбутніх офіцерів / Пелепейченко Л.М., Конаржевська В.І., Петренко О.В. // Актуальні проблеми підготовки перекладачів : Монографія. - Х. : військ. ін-т ВВ МВС України, 2006. - С. 233-239.

7. Конаржевська В.І. Дискусія в діяльності сил охорони правопорядку. Теоретичні засади галузевої комунікації / Конаржевська В.І. : Монографія. - Х. : Акад. ВВ МВС України, 2009. - С. 230-236.

8. Конаржевська В.І. Критичне мислення як складова професійної підготовки майбутнього офіцера внутрішніх військ / Конаржевська В.І. : зб. наук. праць. - Харків : ВІ ВВ МВС України, 2005. - № 1-2 (5-6). - С. 79-80.

Матеріали конференцій

9. Конаржевська В.І. Комунікація як важливий аспект професійної підготовки майбутніх офіцерів / Конаржевська В.І. // Проблеми галузевої комунікації та перекладу : Всеукраїнська наук. конф. - Харків : Акад. ВВ МВС України. - 2009. - С. 13-14.

10. Конаржевська В.І. Особливості впровадження технології формування критичного мислення / Олійник Т.О., Конаржевська В.І., Доценко С.О. // Инновационные технологии в образовании : V Международная научн.-практ. конф. - Алушта, 2008. - С. 156-160.

11. Конаржевська В.І. Особливості розвитку критичного мислення / Олійник Т.О., Доценко С.О., Конаржевська В.І. // 42 щорічна конференція дидактики математики, Будапешт, 2008. - Режим доступу http: // www.mathematik.unidortmund.de/ieem/BzMU/BzMU2008-Inhalt.htm

12. Конаржевська В.І. Проблеми розвитку критичного мислення у ВНЗ / Олійник Т.О., Доценко С.О., Конаржевська В.І. // Управління якістю підготовки фахівців : 13 Міжн. наук. конф. Одеса, 2008. - Ч. 1. - С. 140-143.

13. Конаржевська В.І. Критичне мислення як складова професійної підготовки / Конаржевська В.І. // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність : V Міжнародна наук.-практ. конф. - Х. : Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - 2008. - Ч. 1. - С. 243-244.

14. Конаржевська В.І. Особливості вирішення проблеми соціальної відповідальності особистості / Доценко С.О., Конаржевська В.І., Олійник Т.О. // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : Міжнародна наук. конф. для студентів, аспірантів, науковців. - Суми : РВВ СОІППО, 2008. - Ч. 1. - С. 139-140.

15. Конаржевська В.І. Особливості реалізації технології розвитку критичного мислення / Доценко С.О., Олійник Т.О., Конаржевська В.І. // Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін : Всеукраїнська наук.-практ. конф. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - Вип. 1. - С. 60-62.

16. Конаржевська В.І. Залежність функцій критичного мислення від етапів інтелектуальної діяльності / Конаржевська В.І. // Актуальні проблеми педагогіки: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць. - Горлівка : Видавництво ГДПІІМ, 2006. - Випуск 3. Частина 2. - С. 142-146.