Теоретико-методичні засади моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах

Під час дослідження виявлено, що у шкільній практиці спостерігаються значні розбіжності в оцінці вчителями навчальних досягнень учнів з хімії. Ми ж розглядали підвищення об'єктивності оцінки знань як одне з концептуальних положень методики моніторингу, яке сприяє підвищенню позитивного ставлення учнів до навчання. Тому, користуючись теорією шкалювання, базуючись на аналізі існуючих шкал оцінювання, ми розробили шкалу конвертації тестових балів учнів (результатів навчання) у 12-бальну систему оцінювання (табл. 1). Така шкала допомагає вчителю швидко й об'єктивно оцінити рівень засвоєння знань та умінь учнів з хімії.

Використовуючи шкалу конвертації як шкалу оцінювання результатів навчання учнів з хімії, вчитель одержує інформацію про засвоєння знань та умінь учнями за рівнями. Так, початковий рівень - 0-19%; середній - 20-50%; достатній - 51-81%; високий - 82-100% правильних відповідей. Але для того, щоб учитель ефективно використовував 12-бальну шкалу оцінювання, необхідно підходити об'єктивно до оцінювання результатів навчання учнів, розробити критерії оцінювання діяльності учня, чітко визначити, що повинен знати та уміти учень, виконуючи ту чи іншу роботу, за якими параметрами його оцінювати і яким інструментом виміряти рівень навчальних досягнень учнів з хімії. моніторинг хімічний освіта навчальний

Важливим етапом моніторингу є підбирання контролювальних засобів (інструментарія вимірювання) для того, щоб перевірити досягнення поставлених діагностичних цілей та визначити навчальні досягнення учнів.

Педагогічний експеримент, власний педагогічний досвід і досвід учителів, що вивчався у процесі дослідження, засвідчують, що весь контроль за результатами навчання учнів хімії можна використовувати вчителю для систематичних моніторингових досліджень, результати яких накопичуються, узагальнюються, аналізуються, що спонукає вчителя до управління навчальним процесом з хімії, а також прогнозування результатів навчання учнів.

У процесі дослідження розроблені та науково обґрунтовані вимірники рівня знань і умінь учнів з хімії за 7-11 класи для кожної навчальної теми. Валідність вимірників навчальних досягнень учнів з хімії доведено за нормальним законом розподілу, тому їх можна вважати внутрішньо стандартизованими і придатними для проведення моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах.

Виявлено, що від організації роботи учнів з вимірниками та чіткого дотримання учителем методики вимірювання залежить об'єктивність оцінювання знань і загалом ефективність використання тестів у навчальному процесі хімії. З метою ефективного використання створених вимірників на уроках хімії розроблено методику, яка полягає в організації вимірювання, інтерпретації (чи конвертації) виміру обов`язкових результатів навчання з хімії в різних за рівнем знань класах, різними вчителями (дослідниками).

Удосконалено методику побудови тесту як інструмента моніторингу навчальних досягнень учнів з хімії шляхом введення етапу проектування змісту вимірника за встановленою спеціфікацією з урахуванням діагностичних цілей “знання”, “розуміння”, “застосування”, “аналіз”, “оцінювання” та рівнів засвоєння знань учнів.

Під час дослідження за розробленими нами пропозиціями була створена лабораторія тестових технологій на кафедрі органічної хімії Донецького національного університету, в якій розробляються завдання та тести для загальноосвітніх навчальних закладів. У дисертації обґрунтовані її наукові напрями діяльності, а саме: а) теоретичні та прикладні дослідження в галузі технологій створення і застосування вимірників; б) створення банку валідних завдань з хімії; в) складання вимірників різного призначення: контролювальних і навчальних, тематичних і підсумкових залежно від їх застосування на різних етапах навчання; г) випробування вимірників шляхом пілотного тестування та моніторингу; ґ) визначення якості створюваних завдань і вимірників, методик і технологій оцінювання; д) розроблення методик і програм дистанційного тестування; е) створення збірників і буклетів тестів.

Обґрунтовано необхідність створення центрів моніторингу освіти, у тому числі хімічної, що сприятиме виявленню підвищення рівня знань і умінь учнів, розв`язанню суперечності щодо системи оцінювання як знань та умінь учнів з хімії, так і діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Розроблено структуру регіонального центру моніторингу в освіті. Визначено принципи функціонування (легітивність, наступність вимог, науковість, зв'язок якості контролю з якістю навчання, гласність, конфіденційність, колегіальність прийняття рішень, рівні права й можливості для споживачів, зовнішній контроль ефективності функціонування системи централізованого тестування) і поетапного становлення системи централізованого тестування в Україні. Визначено основні функції регіонального центру моніторингу в освіті (організаційно-технологічна, інформаційна, наукова, методична, аналітично-прогностична). Запропоновано методику проведення зовнішнього моніторингу у загальноосвітніх навчальних закладах.

Створено цілісну технологію здійснення внутрішнього (індивідуального, локального) та зовнішнього моніторингу результатів навчання учнів хімії як багаторівневу систему відстеження навчальних досягнень учнів з хімії.

Спираючиcь на теорію управління навчально-виховним процесом в школі (В. Бондар, Г. Єльнікова, Т. Левченко, В. Пікельна), основи особистісно-зорієнтованого навчально-виховного процесу (І. Бех, С. Подмазін), методику навчання хімії (Н. Буринська, Н. Чайченко); враховуючи гуманістичну стратегію навчання (І. Бех, С. Гончаренко, Ю. Мальований, І. Зязюн) і модель самокорекції засвоєння знань (Т. Борова), ми розробили методику та схему корекції знань та умінь учнів з хімії під час моніторингу (рис. 4), яка складається з чотирьох етапів: виявлення прогалин у знаннях та уміннях учнів, планування коригуючої роботи, корекція знань та умінь і виявлення змін після реалізації коригуючих заходів.

На етапі виявлення прогалин у знаннях та уміннях учнів відбувається збирання та аналіз інформації про засвоєння знань і умінь учнів за допомогою статистично-математичного апарату і визначення причин незнання шляхом проведення бесід, анкетувань учнів тощо.

На етапі планування коригувальної роботи передбачається конструювання процесу навчання хімії шляхом підбору форм корекції, засобів навчання за принципами диференціації, індивідуалізації, гуманізації. Незалежно від того, який підхід ми обираємо, щоб коригувати навчання, а значить, формувати конкретні теоретичні, емпіричні знання, перший етап коригуючої роботи завжди мотиваційний. Важливими факторами цієї методики є позитивна мотивація учнів на повне засвоєння навчального матеріалу та творчий підхід вчителя до процесу навчання, його зацікавленість у засвоєнні учнями навчального матеріалу.

Корекцію знань та умінь складають соціальні, педагогічні, психологічні функції самокорекції процесу засвоєння знань (факти, поняття, закони, закономірності, теорії, правила, алгоритми дій тощо), системний підхід до побудови змісту та структури навчальної діяльності учнів з хімії. Результативність функціонування запропонованої методики зумовлена рівнем засвоєння учнями знань і умінь оперувати ними, розвитком їхніх інтелектуальних здібностей, що визначають ціннісне ставлення до хімічних знань загалом.

Етап виявлення змін після реалізації коригуючих заходів передбачає спостереження, аналіз, самоаналіз засвоєння знань. Цей етап методики передбачає перехід до спостереження за засвоєнням знань наступної теми. І знову повторюється перший етап виявлення прогалин у знаннях та уміннях учнів, що робить цю методику циклічною.

Опрацьована методика має критеріально-орієнтовані ознаки, у процесі реалізації якої поточна оцінка відіграє роль зворотного зв'язку та підпорядкована досягненню мети (при цьому поточні оцінні судження, що отримає учень, мають змістовий характер, вони допомагають учневі скоригувати свою роботу). Вчителю відводиться роль консультанта, інформатора і спостерігача, а учень відіграє центральну роль у навчальному процесі. Саме це робить процес засвоєння знань плідним, пізнавальним, цікавим, творчим, ефективним, що й підтвердилося під час дослідження.

Базуючись на тому, що дані, отримані під час моніторингу, можна використовувати для спостереження, оцінювання, діагностики, контролю, прогнозування, управління, ми визначили наступні принципи організації та здійснення моніторингу у навчальному процесі з хімії загальноосвітніх навчальних закладів: цілеспрямованість й мотивація; системність й систематичність; гласність, корекція, диференціація, індивідуальний та гуманістичний підходи до учнів; наукова обґрунтованість, точність, повнота і конкретність висновків, рекомендацій і пропозицій; дієвість, вимогливість й ефективність навчання учнів хімії.

З'ясовано можливості та труднощі втілення технологій моніторингу в навчальний процес з хімії.

Під час дослідження розроблено схему управлінського циклу результатів навчання хімії учнів навчального закладу. Схема має спрощений характер і не враховує зовнішні соціально-економічні впливи, а характеризує, більшою мірою, ситуацію функціонування системи хімічної освіти на рівні навчального закладу. Вона дозволяє проілюструвати основні підходи до одержання необхідної інформації у процесі моніторингу навчання хімії.

Удосконалено схему організації навчання хімії учнів навчального закладу, що базується на визначенні системи оцінних показників на “вході” та на “виході”, за якою можливе проведення локальних обстежень навчальних закладів з використанням моделей оцінки діяльності: відповідності нормам, вихідного контролю, контролю досягнень, вимірюванні змін у навчальних досягненнях учнів.

Дослідження показало, що відмінною рисою моніторингу навчання хімії від традиційних форм і методів контролю є інформація про відповідність фактичного результату його очікуванням, прогнозуванням, а також оцінка цієї відповідності. Що стосується концептуальних положень технології моніторингу, то вони полягають у сприянні зростанню позитивного ставлення учнів до навчання через об'єктивність оцінки знань.

Розроблена методика організації та проведення моніторингу результатів навчання хімії учнів навчального закладу добиралася на підставі кваліметричного підходу з урахуванням специфіки навчання хімії та процесуальності, а саме: ініціювання та підготовка до проведення моніторингу; проведення вимірювання; збирання та опрацювання результатів; узагальнення, аналіз та інтерпретація отриманих даних; вироблення рекомендацій (стратегії змін) щодо розвитку досліджуваного об'єкта. Після завершення останнього етапу коригуючої програми знову перевіряємо, як учні засвоїли матеріал. За розробленою методикою передбачається поглиблене вивчення результатів навчання хімії з метою збирання, аналізу, узагальнення та систематизації оперативного масиву інформації, одержаної у разі вимірювання об'єктивним стандартизованим інструментом, розробленим за чинними державними програмами.

У дисертації показано, що розроблена методика моніторингу результатів навчання хімії дає можливість учителю скласти цілісне уявлення про підготовку учнів з хімії шляхом дослідження набутих знань та умінь (теоретичного та фактичного матеріалу, хімічної мови, вирішення розрахункових задач тощо); виявити провідні тенденції в динаміці якісних змін у процесі навчання хімії на рівні навчального закладу і розробити систему стратегічних та операційних дій, спрямованих на контроль, оцінювання, вдосконалення і підвищення результатів навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах.

У четвертому розділі “Експериментальне дослідження ефективності розробленої методики моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах” розкрито перебіг дослідження, загальні питання організації експерименту, методи дослідження і подано результати апробації та ефективності застосування розробленої методики моніторингу результатів навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Педагогічний експеримент здійснювався в два етапи. На першому етапі дослідження передбачалася апробація методики моніторингу результатів навчання хімії, а на другому - визначалася педагогічна доцільність запропонованої методики.

Етап апробації методики моніторингу складався з трьох моніторингових досліджень на базі семи навчальних закладів Ленінського району м. Донецька ЗОШ I - III ступенів № 28, 31, 37, 42, 44, 45 та НВК “Гармонія”. Термін проходження апробації - два навчальні роки 2003-2004 та 2004-2005. Експериментальним дослідженням було охоплено 70 класів загальноосвітніх шкіл м. Донецька, в яких навчалися понад 900 учнів 8-х та 9-х класів і понад 600 - 10-х та 11-х класів.

Встановлювався план-графік проведення обстежень. Проводилися додаткові зондажні опитування різних суб'єктів освітнього процесу щодо їх ставлення до діагностичних процедур, які здійснювалися у навчальному закладі в межах програми відслідковування результатів навчання учнів хімії. Вимірювання здійснювали розробленими вимірниками з хімії, що складалися з чотирьох варіантів. Кожний учень під час вимірювання отримав індивідуальний збірник тестів і бланк відповідей. Результати вимірювання навчальних досягнень з хімії учнів 8-11-х класів статистично оброблялись за допомогою комп'ютерної програми.

Під час дослідження ми отримали великий масив різних показників. Методами математичної статистики з урахуванням кваліметричного підходу до оцінювання якості знань учнів було визначено, що на індивідуальному (учнівському) рівні показник якості знань учня з хімії визначається як відсоток правильних відповідей на завдання вимірника або його середньоарифметична величина на локальному рівні Х%с (клас, навчальний заклад), але за умов, що вимірювання здійснюється якісними науково обґрунтованими вимірниками і стандартизованою процедурою вимірювання. Цього ми й дотримувалися під час свого дослідження.

Під час першого пілотного моніторингового дослідження була поліпшена технологія порівняння та діагностики результатів навчання учнів з хімії, визначені та апробовані шляхи опрацювання результатів та конвертації. Усі виявлені недоліки враховувались під час проведення наступних моніторингових досліджень.

Під час дослідження було проведено анонімне анкетування 1517 учнів. 80,2% опитаних вважали, що запропонована процедура є чеснішою, і їм вона подобається більше, ніж традиційні усні чи письмові іспити. 45,5% учнів сподівалися під час тестування перевірити справжній рівень своїх знань із хімії. Слід зауважити, що своїми власними результатами були задоволені 38,5% опитаних.

Учасникам дослідження було також поставлене запитання щодо технології проведення вимірювань під час моніторингу. Так, рівень складності запропонованого тесту з хімії оцінюють як “легкий” - 3,2%, “середньої складності” - 45,1%, “складний” - 45,0%, “дуже складний” - 6,7%. Час, відведений на виконання завдання, вважає достатнім 40,8% опитаних, недостатнім - 59,2%. 91,8% учнів уважає, що процедура тестування була суворо дотримана, 8,2% - дає негативну відповідь. 89,4% опитаних бажали б перевірити шляхом тестування свої знання з інших предметів, 10,6% - не бажали.

Отримані результати анкетування свідчать про те, що апробовану методику моніторингу можна використати в загальноосвітніх навчальних закладах під час навчання хімії. Учасники експерименту підтверджують її переваги над традиційною системою оцінювання та контролю. Цей незаперечний факт став основою для організації подальших моніторингових досліджень.

Під час другого моніторингового дослідження проводили вимірювання навчальних досягнень з хімії всіх учнів вибірки 8, 9, 10 та 11-х класів за допомогою розроблених науково обґрунтованих тестів, спрямованих на перевірку якості сформованості конкретних елементів знань і умінь за чинними державними програмами: знання теоретичного матеріалу (формул, визначень, одиниць вимірювання фізичних величин); сформованість хімічних умінь; використання стандартних процедур та алгоритмів розв'язування типових задач; виконання хімічних перетворень; аналіз перебігу хімічних процесів, пояснення залежностей величин, порівняння результатів розв'язання задачі з її даними або певними науковими фактами, обґрунтування способу розв'язування задачі тощо.

Результати поелементного аналізу вимірювання дали змогу визначити основні напрями корекційно-розвивальної роботи з учнями. Враховуючи вікові особливості школярів, пріоритет надавався видам і формам роботи, орієнтованим на відтворення інформації, формування вміння логічно мислити, аналізувати явища, давати визначення поняттям; на розвиток критичного мислення, здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Взагалі за результатами другого моніторингового дослідження в 8-11-х класах ми дійшли таких висновків:

1. У викладанні хімії переважає репродуктивна модель навчання. Більшість учнів виконали завдання на запам'ятовування й розуміння навчального матеріалу. Для 50% продіагностованих значною проблемою виявилися завдання на причинно-наслідковий зв'язок з використанням знань та умінь, набутих у процесі вивчення теоретичного матеріалу. Виявилося, що навчання хімії було недостатньо спрямоване на розвиток таких умінь:

встановлювати генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук і залежність між складом і властивостями речовин (в учнів 8-х класів);

визначати ступінь окиснення атомів елементів за формулами речовин; складати схеми будови атомів елементів малих періодів та обраховувати масу одного з продуктів реакції за вказаною масою одного з реагентів, що містить визначену частку домішок (в учнів 9-х класів);

обраховувати вихід продукту реакції та визначати молекулярну формулу речовин за результатами аналізу, знаючи її відносну густину або масові частки елементів цієї речовини (в учнів 10-х класів);

пояснювати сутність та визначати причини матеріальної єдності неорганічних та органічних речовин (в учнів 11-х класів).

Завдання проблемного характеру повністю або частково виконала тільки третина всіх учасників діагностування.

2. У знаннях учнів експериментальних шкіл спостерігається фрагментарність. Більшість із них завдання кожного рівня виконували частково. Це свідчить про формальний підхід до організації навчального процесу. Учителі не завжди переструктуровують матеріал програми, виходячи з можливостей учнів. Одна з причин цього - незначна кількість часу, що відводиться чинними державними програмами на вивчення того чи іншого матеріалу.

Методи, які застосовуються нині вчителями для педагогічних вимірювань, як правило, є дуже спрощені: при контролі не встановлюються діагностичні цілі, яких треба досягти в процесі навчання, а, отже, різними з боку вчителів є трактування передбачуваних результатів навчання. Для одних учителів об'єктом контролю є фактичний матеріал, який засвоїли учні; для інших - здатність застосувати знання на практиці; для ще інших - здатність переносити знання на розв'язання нових завдань тощо. Відповідно оцінюються різні сторони відповідей і розробляється своя система перевірних завдань.

Після закінчення третього моніторингового дослідження визначали динаміку рівня знань усієї вибірки учнів 8-11-х класів експериментальних шкіл при переході від 1-го до 2-го та 3-го моніторингових досліджень.

З'ясовуючи причини зниження результатів навчання в деяких випадках, ми здійснили ретельний аналіз помилок, зроблених учнями під час вимірювання, аналіз показників трудності завдань, які були визначені як для всієї вибірки 8-11-х класів, так і для вибірки кожного навчального закладу, кожного класу.

За результатами моніторингу визначали якість розробленої методики моніторингу результатів навчання хімії учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Надійність методики характеризували надійністю вимірників, які розроблялись для моніторингу і використовувались під час дослідження. Статистичні дані якості вимірників мають досить високу надійність. Значення коефіцієнтів надійності rн знаходяться в діапазоні від 0,69 до 0,95.

З метою визначення діагностичної валідності вимірників було прокорельовано бали учнів з експертними оцінками (оцінки вчителів, виставлені звичайним, прийнятим у школах способом). Отримані під час кореляцій дані свідчать, що розроблені вимірники результатів навчання учнів є валідними, оскільки достовірна вірогідність наведених кореляцій дуже висока, а саме Р > 99,99%.

Аналізуючи параметри, що характеризують валідність завдань, - коефіцієнти кореляції rxy та розрізнювальну здатність завдань, було зроблено висновок, що переважна більшість завдань валідна, 16% (65 з 400) маловалідні (0,3 rxy 0,1), невалідних завдань лише 1% (5 з 400).

Отже, у процесі дослідження виявлено, що практично всі завдання і самі вимірники в цілому валідні. Це дає підставу зробити висновок, що методика моніторингу, де використовувалися розроблені тести як вимірники рівня навчальних досягнень з хімії учнів 8-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, також є валідною.

Валідність розробленої методики моніторингу визначали також за даними коефіцієнтів кореляцій результатів, одержаних під час 1-го, 2-го та 3-го моніторингових досліджень. Достовірні вірогідності всіх цих кореляцій ( 99,99 % при всіх r, що спостерігалися від 0,38 до 0,62), які отримані за допомогою критеріїв Стьюдента, цілком достатні, щоб свідчити про валідність запропонованої нами методики моніторингу результатів навчання хімії.

Отже, висока технологічність, можливість об'єктивного контролю, достатня надійність та валідність інструмента, валідність технології моніторингу роблять розроблену методику моніторингу результатів навчання учнів надійним важелем управління процесами навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах.

У процесі дослідження також встановлено, що запропонована процесуальна сторона моніторингу результатів навчання хімії спонукає вчителя до глибшого вивчення учнів, виконання контрольно-діагностичних функцій, спрямованих на виявлення динаміки рівня навчальних досягнень учнів та визначення елементів знань та умінь, засвоєних учнями, самоаналізу педагогічної праці та мотивації на якісне навчання школярів.

Під час дослідження з метою перевірки ефективності використання методики моніторингу результатів навчання хімії в загальноосвітніх закладах у 2004-2005 навчальному році проводився інший експеримент.

З метою чистоти експерименту, щоб одержати об'єктивніші результати, ми визначили експериментальні та контрольні класи у різних навчальних закладах. Вони обиралися приблизно однаковими за рівнем успішності учнів, який характеризувався середньорічним балом табеля (для 8-11-х класів) та середньорічним балом з хімії (для 9-11-х класів). Вибірка учнів як експериментальних, так і контрольних класів склала біля 600 учнів 8-х класів і майже по 500 - 9-11-х класів.

На початку навчального року (початок експерименту) як в експериментальних, так і в контрольних класах було визначено рівень навчання учнів шляхом порівняння середніх тестових балів учнів та їх оцінок за 12-бальною шкалою, визначених під час тестування розробленими науково обґрунтованими вимірниками.

В експериментальних класах у процесі формувального експерименту введення моніторингу в навчальний процес з хімії супроводжувалося такими кроками:

виділенням еталонів навчального матеріалу за освітнім державним стандартом та доведенням його змісту учням під час навчання на уроках хімії з мотивацією на повне засвоєння;

формуванням діагностичних цілей навчання для перевірки досягнень учнів за допомогою вимірників;

використанням розроблених нами науково обґрунтованих вимірників;

недотриманням жорсткого часового фактора у виконанні роботи з учнями в плані корекції їх знань та вмінь.

Отримані дані оброблялись, аналізувались, узагальнювались за розробленою авторською методикою. Складалися діагностичні карти вчителя з метою діагностування навчальних цілей; діагностичні листи результатів навчання хімії учнів з метою корекції і підвищення мотивації та ефективності навчання хімії; узагальнюючі матриці особистісних результатів засвоєння знань з їх фіксацією та визначенням, які елементи знань та умінь учні не засвоїли або погано засвоїли, щоб вчасно здійснити корекцію, визначити методи та технології навчання хімії. Зібрана у процесі дослідження інформація являла собою великий набір даних, який ми обробляли за допомогою комп'ютерного програмного пакету EXCEL. Усі результати вимірювання (бали учнів) конвертувалися у 12-бальну шкалу оцінювання і зводилися в таблиці за рівнями навчання учнів.

У контрольних класах протягом усього року навчання здійснювалося без застосування розроблених вимірників і методики моніторингу результатів навчання хімії. У цих класах вчителі застосовували традиційні форми контролю. Після закінчення навчального курсу оцінювання досягнень з хімії учнів як в експериментальних, так і в контрольних класах здійснювалось за науково обґрунтованим підсумковим (річним) вимірником. Результати порівнювали.

Аналіз показників успішності учнів усієї вибірки (табл. 2) дав змогу зробити такі висновки:

1. В екпериментальних і контрольних класах відбувається зростання рівня навчальних досягнень учнів 8-11-х класів.

Однак в експериментальних класах ця тенденція виражена сильніше, ніж у контрольних, особливо на високому та початковому рівнях навчальних досягнень.

У 8-х класах кількість учнів, які досягли високого рівня наприкінці формувального експерименту, збільшується на 75%, а в контрольних - лише на 11,8%; у 9-х класах - збільшується на 96,7%, а в контрольних - лише на 11,8%; у 10-х класах - збільшується на 77,1%, а в контрольних - лише на 3,4%; у 11-х класах - збільшується на 83,3%, а в контрольних - лише на 5,7%.

Таблиця 2 Рівні навчальних досягнень учнів 8-11-х експериментальних і контрольних класів на початку і в кінці експерименту

Монографія

1. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах: Монографія. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - 439 с. - Бібліогр.: C.343-367.

Навчальні та методичні посібники

2. Романенко Ю.А. Використання тестів на уроках хімії: Методичний посібник. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - 91 с.

3. Романенко Ю.А. Тестовий контроль з хімії: 7-8 / Під ред. М.М. Олійника. - Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2007. - 224 с. (З грифом Міністерства освіти і науки України).

4. Олійник М.М., Романенко Ю.А. Тест як інструмент кількісної діагностики рівня знань в сучасних технологіях навчання: Навч. посіб. зі спецкурсу для студентів педагогічних спеціальностей та викладачів. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - 84 с. (Авторські розділи 2, 3 та 5).

Статті в наукових фахових виданнях

5. Романенко Ю. Тематичний тестовий контроль знань учнів з хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. - 2002. - № 2. - С.13-20.

6. Романенко Ю. Тематичний тестовий контроль знань учнів з хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. - 2002. - № 3. - С.21-32.

7. Романенко Ю. Створення незалежних регіональних центрів тестування в Україні як фактор інтеграції в європейський простір // Шлях освіти. - 2002. - № 2. - С.23-27.

8. Романенко Ю.А. Регіональні центри тестування на Україні: тенденція створення та розвиток / Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол.авт. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2002. - Вип. 28. - С.248-256.

9. Романенко Ю.А. Технологія моніторингу освіти на регіональному рівні / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 24. - С.60-63.

10. Романенко Ю.А. Регіональні центри моніторингу освіти України / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 25. - С.56-60.

11. Романенко Ю.А. Лабораторія тестових та інноваційних технологій як перший крок до створення регіональних центрів моніторингу освіти України / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 26. - С.75-78.

12. Романенко Ю.А. Тестування в системі освіти США / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін.- Київ-Запоріжжя. - 2002. - Вип. 27. - С.281-285.

13. Романенко Ю.А. Моніторинг хімічної освіти: інструмент, технологія / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2003. - Вип. 28. - С.332-339.

14. Романенко Ю.А. Зовнішнє тестування: пошуки, здобутки / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2003. - Вип. 29. - С.289-295.

15. Романенко Ю. Тести в аспекті стандартизації базових знань учнів // Біологія і хімія в школі. - 2003. - № 6. - С.47-50.

16. Романенко Ю.А. Апробація механізму моніторингу навчання хімії / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2004. - Вип. 31. - С.374-380.

17. Романенко Ю. Моніторинг якості знань учнів в загальноосвітніх школах: експеримент, практика управління // Освіта і управління. - 2004. - Т.7, Ч.1. - С.133-138.

18. Романенко Ю.А. До проблеми моніторингу якості навчання хімії // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми// Зб. наук. пр. - Вип. 6 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. - С.549-553.

19. Романенко Ю. Моніторинг хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. - 2004. - № 6. - С.26-28.

20. Романенко Ю.А. Технологія моніторингу навчання хімії: експеримент / Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт.- К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. - Вип. 39. - С.97-107.

21. Романенко Ю. Логіко-структурна модель системного моніторингу в освіті // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2005. - № 4. - С.3-8.

22. Романенко Ю. Концептуальні засади моніторингу навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах // Освіта і управління. - 2005. - Т.8, Ч.1. - С.104-108.

23. Романенко Ю.А. Педагогічна ефективність використання методики моніторингу навчання хімії / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2006. - Вип. 39. - С.333-341.

24. Романенко Ю.А. Методика моніторингу навчання хімії / Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2006. - Вип. 40. - С.380-386.

25. Романенко Ю., Олійник М. Реформа освіти: міф чи реальність // Рідна школа. - 2001. - № 7. - С.16-18. (Аналіз та узагальнення шляхів освітянських реформ).

26. Олійник М.М., Романенко Ю.А., Катанова І.В. Мотивація навчання і розвиток особистості в системі неперервної професійної освіти / Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць / За редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. - У двох частинах. - Ч.1. - К.: Видавничий центр НТУ “ХПІ”, 2001. - С.99-104. (Концептуальна ідея статті та тестовий матеріал).

27. Романенко Ю., Олійник М. Тематичний тестовий контроль знань учнів з хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. - 2002. - № 1. - С.1-12. (Тематичні оцінювання № 1-7 для 8 класу, тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5 для 9 класу, тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5, 6 для 10 класу та тематичні оцінювання № 1, 3, 4, 5 для 11 класу).

28. Романенко Ю., Олійник М. Підсумковий тестовий контроль знань учнів з хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. - 2002. - № 5. - С.33-36. (Підсумкові тести для 8-9 класів).

29. Романенко Ю., Олійник М. Підсумковий тестовий контроль знань учнів з хімії // Біологія і хімія в школі. Книжка в журналі. - 2002. - № 6. - С.37-40. (Підсумкові тести для 10-11 класів).

30. Романенко Ю., Олійник М. Технологія моніторингу навчання хімії: експеримент // Біологія і хімія в школі. - 2006. - № 3. - С.43-45. (Виявлення змістово-процесуальних закономірностей та розробка технології експерименту моніторингу знань учнів загальноосвітньої школи).

Матеріали конференцій, тези доповідей

31. Романенко Ю.А. Тести як аспект стандартизації контролю за результатами навчання з хімії // Актуальные вопросы совершенствования подготовки конкурентоспособных специалистов в новых социально-экономических условиях: Материалы IХ Международной науч.-метод. конф. 18-20 сентября 2002 г. - Севастополь: Изд-во СевНТУ. - 2002. - С.67-70.

32. Романенко Ю.А. Створення незалежних регіональних центрів тестування на Україні як фактор вирішення проблеми об'єктивного виміру якості знань учнів/ Сучасна хімія і вища школа: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції 14-16 жовтня 2002 р. / Кол. авт. - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка. - 2002. - С.212-217.

33. Романенко Ю.А. Лабораторія тестових та інноваційних технологій: завдання, пошуки, здобутки // Вища освіта в ХХI столітті: Інформація Комунікація Мультимедіа: Матеріали 10 ювілейної міжнародної наук.-метод. конф. 17-19 вересня 2003 р. - Севастополь: Вид-во СевНТУ. - 2003. - С.97-100.

34. Романенко Ю.А. Зовнішнє тестування в системі освіти // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Збірник наукових праць IV Всеукраїнської научно-практичної конференції 8-9 квітня 2004 р. - Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ. - 2004. - С.170-173.

35. Романенко Ю. Моніторинг успішності та ефективності навчання хімії / Актуальні проблеми гуманітарної освіти: Зб. наук. пр.: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 13-14 травня 2004 р. - Випуск 1 / За заг. ред. д.п.н., проф. Онкович Г.В. та канд. фіз.-мат.н., проф. Ломаковича А.М. - Київ-Кременець: РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка. - 2004. - С.288-293.

36. Романенко Ю. Моніторинг якості хімічної освіти в Україні: проблеми, перспективи застосування // Шляхи розвитку шкільної хімічної освіти в Україні: Матеріали Всеукраїнської научно-практичної конференції 17-19 вересня 2002 р.: Тези доповідей. - Львів: Видавн. центр Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка. - 2002. - С.18-19.

37. Романенко Ю. Технологія моніторингу, спрямованого на розвиток особистості / Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості: Збірник матеріалів Міжнародної, науково-практичної конференції Х Каришинські читання 29-30 травня 2003 р. / Кол. авт. - Полтава: АСМІ. - 2003. - С.415-417.

38. Романенко Ю. Інструмент моніторингу хімічної освіти // Природничо - наукова освіта школярів: реалії та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Тернопіль. 17-19 вересня 2003 р. - Тернопіль: Підручники і посібники. - 2003. - С.87-88.

39. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Том 43. Сучасні методи викладання. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2004. - С.27-29.

40. Романенко Ю.А. Моніторинг навчання хімії як перспективний напрямок застосування нових інформаційних технологій в освіті // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці: Матеріали IV Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ-2004: Черкаси, 28-30 квітня 2004 р. - Ч. 2. - Черкаси: ЧНУ. - 2004. - С.145-146.

41. Романенко Ю. Моніторинг навчання хімії: педагогічний експеримент / Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції ХI Каришинські читання 27-28 травня 2004 р. / Кол. авт. - Полтава: АСМІ. - 2004. - С.330-331.