Значення педагогічного контролю в процесі фізичного виховання

Основним показником соматичного розвитку організму є довжина тіла. Від неї залежить розвиток всіх інших показників фізичного розвитку. За середніми даними у обстежених нами спортсменів довжина тіла становила 146,4 ± 5,5 см і може бути оцінена за показниками стандартних таблиць як висока або вища за середню. Довжина ніг становила 70,1 ± 7,3 см і оцінена за індексом Скелії як довгоногість. Така довжина тіла і ніг є сприятливою для майбутніх бігунів.

Важливе значення має співвідношення маси до довжини тіла (масо-ростовий індекс). У нашому дослідженні він становить 248 грамів маси тіла на 1 см росту і оцінюється як нижчий за середній.

Спортивний результат в бігу на витривалість у значній мірі залежить від дихальних можливостей організму, які визначають за показниками життєвої ємності легень і окружністю грудної клітки на вдиху та видиху. Результати цих показників становили 2295 ± 235 мл. По відношенню до маси тіла життєва ємність легень досягла 60 мл/кг і оцінюється як високий показник. Тобто, можна вважати, що в юних бігунів високі аеробні можливості, які є вирішальними в їх спортивних результатах.

Окружність грудної клітини в паузі становила 67,9 ± 3,7 см і була на 5 сантиметрів менша половини довжини тіла, що є сприятливим типом будови тіла до роботи на витривалість. Екскурсія (розмах) грудної клітини в середньому становила 5,9 ± 0,4 см. Цей показник характеризує високий рівень розвитку дихальних м'язів і дихальних можливостей.

На початковому етапі занять провідним компонентом педагогічного контролю є розвиток основних фізичних якостей: загальної витривалості, швидкості, швидкісної сили. Відомі спеціалісти Ю.Г. Травін, В.П. Філін, Ф.П. Суслов, П.З. Сіріс, В.Г. Алабін, Г.М. Максименко рекомендують у групах початкової підготовки бігунів для оцінки зміни рівня розвитку фізичних якостей застосовувати наступні контрольні тести: біг на 20 метрів з ходу; 30 метрів з високого старту; 300 і 1000 метрів; стрибок у довжину з місця і потрійний стрибок з місця. В наших дослідженнях бігуни виконували чотири тести: біг на 20 метрів з ходу; 30 метрів з високого старту; біг на 1000 метрів і стрибок у довжину з місця.

Результати проведеного нами контролю рівня розвитку фізичних якостей бігунів показують, що стрибок з місця коливався в межах 170 - 230 см (середній показник - 185 ± 6,1 см), біг на 30 метрів - в межах 4,3 і 5,8 сек. (середній - 5,3 ± 0,9 сек.), біг на 20 метрів - в межах 2,3 та 3,2 сек. (середній - 2,7 ± 0,2 сек.), біг на 1000 метрів - в межах 3 хв. 12 сек. та 6 хв. (середній показник - 4 хв. 23 сек. ± 0,2).

Порівнюючи отримані дані з нормативами державних тестів встановлених для дітей такого ж віку ми встановили, що лише троє хлопчиків не виконали нормативів у тесті на витривалість і троє показали задовільні результати. 80% хлопчиків у тестах на швидкість, швидкісно-силові якості та на витривалість перевищили нормативи.

Особливе значення для контролю ефективності тренувального процесу мають результати порівняння отриманих нами даних з контрольними нормативами, встановленими для юних легкоатлетів і нормативами для відбору їх у ДЮСШ. Слід визначити, що в тесті на витривалість біля 30% хлопців не виконали контрольних нормативів, на швидкість - 8%. Найкращими у юних легкоатлетів були результати зі стрибків у довжину.

Для оцінки ефективності тренувального процесу та виявлення спортивної обдарованості спортсменів, крім контролю вихідного рівня їх фізичного стану, необхідний контроль за динамікою росту. Для цього нами проведено повторні дослідження в кінці навчального року.

Отримані результати вказують на позитивну динаміку соматичного розвитку, фізичної підготовленості легкоатлетів. За показниками довжини тіла і нижніх кінцівок, ЖЄЛ, екскурсії грудної клітки юні спортсмени випередили біологічний розвиток своїх ровесників на 1 - 1,5 року.

Достовірно зросли показники фізичної підготовленості (р < 0,05), особливо у стрибках у довжину з місця, бігу на 1000 метрів. Приріст в абсолютних величинах у стрибках збільшився в середньому на 25 сантиметрів, а в бігу на 1000 метрів - на 20 секунд. Максимальне споживання кисню зросло на 6 мл на 1 кілограм маси тіла.

Результати дослідження річної динаміки виявили помітне покращення фізичної підготовленості юних легкоатлетів. Показники в тестах на витривалість і швидкісно-силову здібність зросли відповідно на 8 та 15%, що вказує на ефективність організації і методики навчально-тренувального процесу юних легкоатлетів. [23]

ВИСНОВКИ

Отже,якщо говорити про контроль, який органічно включений в процес фізичного виховання, то характер такого контролю визначається перш за все реально існуючими відносинами між суб'єктом і об'єктом виховання. Тому в фізичному вихованні розрізняють:

1) контроль, який здійснюється педагогом (педагогічний контроль).

2) самоконтроль, тих що займаються (самоконтроль).

Окремі автори додатково розглядають ще контроль спостерігачем. Про нього піде мова трохи пізніше. Цим зміст і форми контролю не обмежеються, але всякий інший контроль здатний вплинути на хід і результати фізичного виховання лише тоді, коли його дані пройдуть через свідомість і дії тих, хто цим процесом управляє і хто піддається впливу факторів фізичного впливу.

Порівняння результатів у попередньому, поточному й підсумковому контролі, а також зіставлення їх з вимогами програми фізичного виховання дозволяють судити про ступінь рішення відповідних навчальних завдань, про зрушення у фізичній підготовленості дітей за певний період. А це полегшує диференціювання засобів і методів фізичного виховання й підвищує об'єктивність результатів навчальної роботи.

Для поглибленого контролю стану організму недостатньо лише педагогічних методів. Педагогічний контроль у фізичному вихованні повинен бути тісно пов'язаний з медикобіологічним контролем.

Показники, які використовуються в процесі етапного, поточного і оперативного контролю, повинні забезпечувати об'єктивну оцінку стану спортсмена, відповідати його віковим, статевим, кваліфікаційним особливостям, меті і завданням конкретного виду контролю. У процесі кожного з видів контролю можна використати широке коло показників, які характеризують різноманітні сторони підготовленості спортсменів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов В.С. Основи наукової організації педагогічного контролю у вищій школі. - М., 1989.

2. Артем'єв, В.П. Теорія і методика фізичного виховання. Рухові якості: навчальний посібник/В.П. Артем'єв, В.В. Шутов. - Могильов: МДУ ім. А.А. Кулешова, 2004. - 284 с., Іл.

3. Бочкарьова, С.І. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА: Навчально-методичний комплекс/С.І. Бочкарьова, О.П. Кокоуліна, Н.Є. Копилова, Н.Ф. Мітіна, А.Г. Ростевану. - М.: Изд. центр ЕАОІ, 2008. - 315 с.

4. Булкин В. А. Педагогическая диагностика как фактор управлення двигательной деятельностью спортсменов : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 / В. А. Булкин. - К., 1989. - 186 с.

5. Вайнбаум, Я.С. Гігієна фізичного виховання/Я.С. Вайнбаум. - М.: Просвещение, 1986. - 240 с., Іл.

6. Верхошанский Ю. В. Программирование и организация тренировочного процесса / Ю. В. Верхошанский. - М. : ФиС, 1985. - 176 с.

7. Віленський М.Я. Фізична культура для студентів: Підручник для вузів/М.Я. Віленський, А.І. Зайцев, В.І. Ильинич. - М.: Гардаріки, 2001. - 446 с.

8. Віхров К.Л.,Догадайло В.Г. Педагогічний контроль у процесі тренування, ФФУ, 2000.

9. Годік М.А. Контроль у процесі спортивного тренування М., ФиС., 1971.

10. Годік М.А. Контроль тренувальних і змагальних навантажень. М. ФиС.,1980.

11. Граевская, Н.Д. Спортивна медицина: Курс лекцій та практичні заняття. Навчальний посібник/Н.Д. Граевская, Т.І. Долматова. - М.: Радянський спорт, 2004. -304 С: ил.

12. Гусалов А. Х. «Фізкультурно-оздоровча група», 1997 р.

13. Дашінорбоев. В. Д. Фізична культура: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, 2-е вид., Перераб. /В.Д. Дашінорбоев. - Улан-Уде: Видавництво ВСГТУ, 2007. - 229 с.

14. Дембо А. Г. «Лікарський контроль в спорті», 1998 р.

15. Дібнер, Р.Д. Медичні критерії тренованості провідних спортсменів Р.Д. Дібнер. - Л.: ЛНІІФК, 1998. - 157 с.

16. Долматова, Т.М. Лікарсько-педагогічні спостереження. Методичні вказівки/Т.М. Долматова. - Малаховка, 1997. - 10 с.

17. Дьячков В.І. Фізична підготовка спортсмена. М., ФиС., 1967

18. Дьячков В. М. Целевые параметры управлення технико-физическим совершенствованием спортсменов, специализирующихся в скоростно-силовых видах спорта / В. М. Дьячков // Методологические проблемы совершенствования системы спортивной подготовки квалифицированных спортсменов. - М., 1984. - С. 30-39.

19. Железняк Ю. Д. Юный волейболист: учебное пособие для тренеров / Ю. Д. Железняк. - М. : Физкультура и спорт, 1988. - С. 31-32.

20. Журавльова, А.І. Спортивна медицина та лікувальна фізична культура. Керівництво для лікарів/А.І. Журавльова, А.І., Н.Д. Граевская. - М.: Медицина, 1993. - 560 с.

21. Запорожанов В. А. Комплексная система оценки перспективных возможностей юных спортсменов / В. А. Запорожанов, А. И. Кузьмин, Х. Созаньски // Наука в олимпийском спорте. - 1994. - № 3. - С. 130-136.

22. Зациорский В. М. Теоретические и методические основы отбора в спорте : учеб. пособие для слушателей высшей школы тренеров / В. М. Зациорский, Н. Ж. Булгакова. - М. : ГЦИФК, 1982. - 40 с.

23. Заціорскій В.І.. Запорожанов В.А. Тер-Ованесян І.А. Питання теорії і практики педагогічного контролю в сучасному спорті.

24. Ильинич, В.І. Фізична культура студента/В.І. Ильинич. - М: Гардарики, 2007. - 366 с.

25. Коц, Я.М. Спортивна фізіологія/Я.М. Коц. - М.: В«Фізкультура і спортВ», 1986р. - 239 с.

26. Круцевич, Т.Ю. Теорія і методика фізичного виховання. ... Т.1/Т.Ю. Круцевич. - Київ, 2003. - 423 с.

27. Кукушкін, Г.І. Енциклопедичний словник з фізичної культури і спорту. Том 1/Г. І. Кукушкін. ? М.: В«Фізкультура і спортВ», 1961. 368 с.

28. Курамшина, Ю.Ф. Теорія і методика фізичного виховання: Підручник/Ю. Ф. Курамшина. - М.: Радянський спорт, 2003. - 464 с.

29. Літунів, С.П. Визначення тренованості і перетренованості у лікарсько-спортивній практиці// Проблеми лікарського контролю. - М.: ФиС, 1966. - 208 с.

30. Ляшенко, Т.К. Фізична культура: Навчальний посібник/Т. К. Ляшенко, Д.Н. Коваленко, О.Г. Черноусов, Г.Н. Кузнєцова. - Томськ: Томський міжвузівський центр дистанційної освіти, 2006. - 257 с.

31. Макарова, Г.А. Практичний посібник для спортивних лікарів// Лікарсько-педагогічні спостереження. - Ростов-на-Дону: БАРО прес, 2002. - С. 46-47.

32. Матвєєв, Л. П. Теорія і методика фізичної культури. 3-е изд., Перераб. і доп. /Л.П. Матвєєв. - М.: Фізкультура і спорт, СпортАкадемПресс, 2008. - 544 с., Іл.

33. Мищенко В. С. Оценка функциональной подготовленности квалифицированных спортсменов на основании учета структуры аэробной производительности / В. С. Мищенко, М. М. Булатова // Наука в олимпийском спорте. - 1994. - № 1. - С. 63-73.

Размещено на Allbest.ru