Використання рухливих ігор для розвитку сили школярів старших класів
Педагогічні умови ефективного розвитку сили у школярів старших класів засобами рухливих ігор. Загальне поняття сили, як фiзичної якостi. Контроль розвитку сили в сучасних умовах. Вибір, підготовка місця та інвентарю. Організація гравцiв. Керівництво грою.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.12.2015 |
| Размер файла | 348,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Розділ І. Педагогічні умови ефективного розвитку сили у школярів старших класів засобами рухливих ігор
1.1 Загальне поняття сили, як фiзичної якостi
1.2 Засоби розвитку сили
1.3 Методи розвитку сили
1.4 Контроль розвитку сили в сучасних умовах
1.4.1 Виховання фізичних якостей
1.4.1 Рухливі ігри в системі фізичного виховання
1.4.2 Рухливі ігри в старшому шкільному віці
1.4.3 Вибір гри
1.4.4 Підготовка місця та інвентарю
1.4.5 Організація гравцiв
1.4.6 Пояснення гри
1.4.7 Керівництво грою
1.4.8 Ігри, спрямовані на розвиток сили
Розділ ІІ. Методи дослідження
2.1 Методи дослідження
2.2 Характеристика методів дослідження
Розділ ІІІ. Результати дослідження
3.1 Засоби і методи контролю над їх ефективністю
3.2 Тематичний план-графік процесу розвитку сили старшокласників
3.3 Конспект уроку з розвитку сили старшокласників
Висновок
Додатки
Література
Вступ
Актуальність: Відомо, що в заняттях фізичними вправами юнаків і дівчат провідне місце належить спорту. Рухливі ігри використовуються для сприяння успішному вирішенню завдань спеціальної спортивної підготовки і підвищення-загальної фізичної підготовленості. У рухливих іграх учасники проявляють певні фізичні якості. Керуючи іграми, можна стежити за активним проявом цих якостей в їх гармонійній єдності, а також більшою мірою розвивати ті з них, які мають важливе значення на різних ступенях розвитку та навчання школярів.Особлива цінність рухливих ігор полягає в можливості одночасно впливати на моторну і психічну сферу учнів. Відповідні рухові реакції і вибір правильної поведінки в постійно мінливих умовах гри зумовлюють широке включення свідомості в процеси контролю і регулювання. В результаті удосконалюються нервові процеси, збільшується їх сила і рухливість, зростає тонкість диференціювань і пластичність функціональної діяльності.
Об'єкт дослідження - методика розвитку сили для школярів старших класів
Предмет дослідження - рухливі ігри спрямовані на розвиток сили
Мета дослідження - Визначити найліпші педагогічні умови для розвитку сили для школярів старших класів шляхом рухливих ігор. Визначити рухливі ігри для розвитку сили
Завдання дослідження:
• Виявити найліпші педагогічні умови для розвитку сили
• Визначити найкращі ігри для розвитку сили
• Визначити розвиток сила у школярів
• Упорядкувати план графік процесу розвитку сили для школярів старших класів
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані теоретичні методи дослідження: узагальнення, аналіз, синтез, індукція і дедукція.
Структура роботи:Робота викладена на 34 сторінках і складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків,додатків та списку використаної літератури. Перелік використаної літератури налічує 16 найменувань.
Розділ І. Педагогічні умови ефективного розвитку сили у школярів старших класів засобами рухливих ігор
1.1 Загальне поняття сили, як фiзичної якостi
Сила - це здатність людини долати зовнішній опір або протистояти йому за рахунок м'язових зусиль (напруг) [12].
Розрізняють: абсолютну силу, відносну силу, швидкісну силу та вибухову силу.
Абсолютна сила - це її здатність долати як найбільший опір або протидіяти йому у довільному м'язовому напруженні.
Відносна сила - це кількість абсолютної сили людини, що припадає на один кілограм маси тіла.
Швидкісна сила - це здатність з якомога більшою швидкістю долати помірний зовнішній опір.
Вибухова сила - це здатність проявити як найбільші зусилля за мінімальний проміжок часу.
В залежності від режиму роботи м'язів розрізняють статичну і динамічну силу. Статична сила проявляється тоді, коли м'язи напружуються, а переміщення його ланок відсутнє [13].
Силові здібності - це комплекс різних проявів людини у певній руховій діяльності, в основі яких лежить поняття « сила».
Силові здібності виявляються не самі по собі, а через якусь рухову діяльність. При цьому вплив на прояв силових здібностей надають різні чинники, внесок яких у кожному конкретному випадку змінюється в залежності від конкретних рухових дій та умов їх здійснення, виду силових здібностей, вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини.
Серед них виділяють: 1) власне м'язові; 2) центрально - нервові; 3) особистісно -психічні; 4) біомеханічні; 5) біохімічні; 6) фізіологічні чинники, а також різні умови зовнішнього середовища, в яких здійснюється рухова діяльність [12].
1.2 Засоби розвитку сили
При розвитку сили використовують фізичні вправи виконання яких вимагає від учнів більшої величини зусиль, ніж у звичайних умовах. Ці вправи називають силовими.
Вправи з обтяженнями масою власного тіла не вимагають спеціального устаткування, не викликають ризику травм та перенавантажень і тому широко використовуються у практиці фізичного виховання учнів на початковому етапі їх силової підготовки.
Вправи з обтяженням масою предметів дозволяють дозувати величину зусиль відповідно до індивідуальних можливостей учнів. Велика різноманітність вправ дозволяє ефективно впливати на розвиток різних м'язових груп і всіх видів силових здібностей.
Вправи з обтяженням опором зовнішнього середовища. До них належать рухові дії, в яких величина обтяження не лімітована точно визначеними межами (біг вгору, по піску, снігу, воді).
Вправи у подоланні опору еластичних предметів ефективні для розвитку м'язової маси, а отже і максимальної сили, але менш ефективні для розвитку швидкої сили і непридатні для розвитку вибухової сили та негативно впливають на міжм'язову координацію.
Вправи у подоланні опору партнера, їх особлива цінність полягає у тому, Що, виконуючи їх, учні змушені проявляти значні вольові зусилля, змагатись у вмінні застосовувати силу для вирішення конкретних рухових завдань.
Вправи у самоопорі, їх суть полягає в одночасному напруженні м'язів синергістів та антагоністів певного суглоба. Вони можуть виконуватись в режимі статичного напруження або у напруженому повільному русі по всій його амплітуді, коли одна група м'язів працює у долаючому, а протилежна - у поступливому режимах. Ці вправи сприяють зростанню м'язової сили та вдосконаленню внутрішньом'язової координації [3].
Вправи з комбінованим обтяженням. Дана група засобів дозволяє досягти варіативності впливу і цим підвищити емоційність та підвищити ефективність тренувань. За їх допомогою можна вирішувати завдання спеціальної силової підготовки. Наприклад, стрибки з обтяженням сприяють розвитку вибухової сили у відштовхуванні [1].
Вправи на тренажерах. Сучасні тренажери дозволяють виконувати вправи з точно дозованим опором як для окремих груп м'язів, так і загального впливу та вибірково впливати на розвиток певної силової здібності.
Ізометричні вправи набули широкої популярності у 60-ті роки. Пізніше інтерес до них дещо знизився. В ізометричних напруженнях можна досягти тренувального ефекту при менших витратах енергії ніж у динамічних вправах. Це дозволяє використати невичерпану енергію на вирішення інших педагогічних завдань, або виконати більшу кількість силових вправ.
При цьому застерігаємо, що ці вправи, особливо з субмаксимальним і максимальним напруженням, недоцільно застосовувати в заняттях з дітьми, підлітками, літніми людьми та особами, які мають порушення у роботі серцево-судинної системи, оскільки вимагають тривалої затримки дихання і напруження.
При використанні ізометричних вправ найбільший приріст сили м'язів спостерігається лише у тих положеннях ланок тіла, у яких виконувались ізометричні напруження.
1.3 Методи розвитку сили
В практиці фізичного виховання використовується велика кількість методів спрямованих на виховання різних видів силових здібностей:
Максимальних зусиль. Передбачає виконання завдань пов'язаних із необхідністю подолання максимального опору. Цей метод дозволяє забезпечити виховання здатності до концентрації нервових м'язових зусиль.
Метод субмаксимальних зусиль. Передбачає використання великих обтяжень 80 - 90% від максимального. З максимальною кількістю повторень (до відмови) [8].
Метод динамічних зусиль. Полягає у створенні максимального силового напруження за допомогою роботи з субмаксимальним навантаженням і швидкістю. При цьому вправи виконуються з максимальною амплітудою. Дані методи використовуються при вихованні швидкісної сили.
Ударний метод. Передбачає використання спеціальних вправ із миттєвим подоланням обтяження упорної дії котра спрямована на збільшення потужності зусиль (вправи: зістрибування з підвищення, з миттєвим вистрибуванням вгору, стрибки у довжину).
Статичних або ізометричних зусиль. В залежності від завдань, що вирішуються при вихованні силових здібностей, передбачає використання за величиною ізометричних зусиль. Якщо вирішується завдання виховати максимальну силу м'язів та використання ізометричних напружень 80 - 90% від максимальної тривалістю 4 - 6 сек. або 100% тривалістю 1 - 2 сек. Якщо вирішується завдання виховання сили загального значення, то використовуються ізометричні напруження 60 - 80% від максимальних тривалістю 10 - 12 см в кожному повторенні. Як правило на тренуванні виконується 3 - 4 вправи по 5 - 6 повторень відпочинок складає між ними 2 хв.
Метод колового тренування. Забезпечує комплексний вплив на розвиток різних м'язових груп. Вони проводяться по стадіях і підбираються таким чином, щоб кожна наступна серія включала в роботу нові групи м'язів.
Ігровий метод. Передбачає виховання силових здібностей переважно в ігровій діяльності де ігрові ситуації заставляють змінювати режими напружень різних м'язових груп [5].
1.4 Контроль розвитку сили в сучасних умовах
Сьогодні, коли смертність серед дітей різко зросла постало питання про перебудову системи медико-педагогічного контролю. За останні 2 роки на уроках фізичної культури померло 8 дітей. Рівень розвитку фізичних якостей не відповідає вимогам сьогодення, тільки 30% дітей можуть здавати нормативи з фізичної культури.
Тому 20 липня 2009 року було прийнято наказ Міністерством охорони здоров'я України «Про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.»
Метою якого є, визначення стану здоров'я, фізичного розвитку і функціонального стану організму учнів, які займаються фізичною культурою. Також сприяти оптимізації рухової активності учнів і вирішення питань про відповідність фізичних навантажень стану здоров'я та функціональним можливостям учнів.
Медико-педагогічний контроль вирішує багато завдань які сприяють кращому фізичному розвитку школярів. Визначення рівня фізичного розвитку, стану здоров'я, функціональних можливостей організму та рівня розвитку рухових навичок учня з метою диференціації засобів і форм фізичного виховання та дозування фізичного навантаження. Систематичне спостереження за динамікою показників фізичного розвитку, стану здоров'я та розвитку локомоторної функції організму учня під впливом фізичних вправ, загартування та інших засобів біокорекції для оцінки їх оздоровчого ефекту. Виявлення функціональних відхилень і ранніх симптомів хвороб, що виникають під час занять фізичною культурою. Профілактика шкільного та спортивного травматизму. Проведення санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання учнів. Функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням [16].
1.4.1 Виховання фізичних якостей
Ігровий метод в силу присутніх йому особливостей є методом комплексного вдосконалення рухової діяльності. Найбільше він дозволяє вдосконалювати такі якості, як спритність, швидкість, орієнтування, самостійність, ініціативність, без яких спортивна діяльність неможлива. Не дивлячись на те, що ігри включають в себе дії, вибірково направлені на вдосконалення однієї з рухових якостей, їх слід роздивлятись як вправи загальної фізичної дії. Ні одна рухлива гра не може слугувати засобом розвитку якої-небудь одної якості. В іграх з елементами силової боротьби, як правило, розвиваються витривалість і спритність. Без цього єдиноборство немислимо. Взяти, наприклад, гру “Скакуни”. В ній гравці, які тікають, уникаючи доторкання, повинні як можна довше протриматись на майданчику. Гравець, який доганяє, також повинен бути витривалим. Окрім того, стрибаючи на одній нозі (що передбачено правилами), гравець укріплює м'язи стопи, гомілки і стегна. В іншій грі, специфічної для розвитку сили, - «Перетягування в парах» - успіх визначається не скільки силовими якостями гравців, скільки фізичною витривалістю і волею до перемоги. Останнє особливо слід підкреслити, обґрунтовуючи застосування ігор для фізичної підготовки, бо рівень розвитку фізичних якостей визначається не тільки функціональними можливостями людини, але і вольовими якостями. Для їх розвитку гра - як вид діяльності - надає великі можливості.
В іграх, які сприяють розвитку сили, діти, долають свою вагу, вагу предметів, опір супротивника. В таких іграх використовують предмети (набивні м'ячі, гантелі, ослони та ін.) Для проведення ігор з подоланням власної ваги використовують гімнастичну стіну, бруси, вертикальний канат. Нерідко такі ігри не потребують інвентаря і пов'язані з пересуванням по майданчику в упорі лежачи, в упорі ззаду, з вистрибуванням і т.п. Корисно проводити ігри і естафети з бігом по піску, по воді, по глибокому снігу. Багато з цих ігор (естафети з підтягуванням, віджиманням, метанням набивного м'яча) можна проводити у виді контрольних вправ (тестів), які характеризують зрушення в силовій підготовці. Емоційний настрій під час подібних іспитів змушує учасників гри проявляти максимальні зусилля для досягнення як особистої, так і командної перемоги. Якщо ізометричні вправи, що систематично повторюються, можуть викликати у підлітка дефекти постави (в зв'язку з пластичністю опорно-рухового апарату), то ігри, які надають комплексний вплив, дозволяють уникати таких наслідків. Навпаки, деякі ігри надають корегуючий вплив на підлітків, які займаються (наприклад: “Зміна місць”, “Змагання візків”).Особливо важливо в юнацькому віці включати в ігри більше вправ, які направлені на збільшення сили згиначів та розгиначів тих кінцівок, які слабше розвинуті. Наприклад, в іграх з стрибками треба акцентувати увагу на праву ногу, а в іграх з перетягуванням - на ліву руку. В грі не слід давати початківцям в великому обсязі вправи з перед граничними і граничними навантаженнями. Емоційний підйом часто не може компенсувати їх недостатньої фізичної підготовленості.Приклади ігор, переважно направлені на виховання сили: “Бій півнів”, “Тягни в коло”, “Хто сильніший?”, “Виштовхування з кола”, “Регбі на колінах”, “Зміна місць” та ін. [15].
1.4.1 Рухливі ігри в системі фізичного виховання
Фізичне виховання є невід'ємною частиною виховання та розвитку підростаючого покоління. Основними завданнями фізичного виховання в школі є зміцнення здоров'я, сприяння правильному розвитку, навчання учнів життєво необхідним руховим навичкам, виховання фізичних, вольових і моральних якостей. Вирішенню цих завдань активно сприяє гра, виступаючи як засіб і метод фізичного виховання.
Серед великої різноманітності ігр широко поширені рухливі ігри. Рухливими називаються ігри, зміст яких складають різноманітні види бігу, стрибків, метань та інших рухів [11].
Зміст рухливої гри становить її сюжет (тема, ідея), і рухова діяльність, обмежена правилами (загальноприйнятими, встановленими керівником або гравцями), спрямованими на подолання різних труднощів на шляху до досягнення поставленої мети. Один лише перелік ігор, включених, наприклад, в шкільну програму, каже про різноманітність сюжетів і відповідних рухових дій, що приваблює дітей як учасників, а керівникам дає можливість вибору в управлінні розвитком потрібних якостей і навичок [6].
Найважливіша особливість рухливих ігор полягає в тому, що вони представляють універсальний вид фізичних вправ. Заняття іграми впливають одночасно на рухову і психічну сферу займающихся. Вибір поведінки в постійно мінливих умовах гри зумовлює широке включення механізмів свідомості в процеси контролю і регуляції. В результаті збільшується сила і рухливість нервових процесів, удосконалюються функції регулювання діяльності всіх систем організму.
Рухливі ігри у великій мірі сприяють вихованню фізичних якостей: швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості, і, що важливо, ці фізичні якості розвиваються в комплексі.
Постійно змінюється обставина гри, швидкий перехід учасників від одних рухів до інших сприяють розвитку спритності.
Для виховання сили добре використовувати ігри, що вимагають прояви помірних по навантаженню, короткочасних швидкісно-силових напружень. Ігри з багаторазовими повтореннями напружених рухів, з постійною руховою активністю, що викликає значні витрати сил і енергії, сприяють розвитку витривалості. Удосконалення гнучкості відбувається в іграх, пов'язаних з частою зміною напрямку рухів [11].
Крім фізичних якостей у рухливих іграх у дітей формуються такі якості, як сміливість, винахідливість, наполегливість, організованість.
Рухлива гра носить колективний характер. Думка однолітків, як відомо, дуже впливає на поведінку кожного гравця. Залежно від якості виконання тiєї чи іншoї ролі учасник рухомoї гри може заслужити заохочення або, навпаки, несхвалення товаришів; так діти привчаються до діяльності в колективі.
Змагальний характер колективних рухливих ігор також може активізувати дії гравців, викликати прояв рішучості, мужності і завзятості для досягнення мети. Однак необхідно враховувати, що гострота змагань не повинна роз'єднувати граючих. У колективній рухливій грі кожен учасник наочно переконується в перевагах загальних, дружних зусиль, спрямованих на подолання перешкод і досягнення спільної мети. Добровільне прийняття обмежень дій правилами, прийнятими в колективній рухливій грі, при одночасному захопленні грою дисциплінує граючих дітей [9].
Грі властиві протидії одного гравця іншому, однієї команди - інший, коли перед граючим виникають найрізноманітніші завдання, що вимагають миттєвого вирішення. Для цього необхідно в найкоротший термін оцінити навколишнє оточення, вибрати найбільш правильне дію і виконати його. Так рухливі ігри сприяють самопізнанню.
Крім того, заняття іграми виробляють координовані, економні і узгоджені рухи; гравці набувають вміння швидко входити в потрібний темп і ритм роботи, вправно і швидко виконувати різноманітні рухові завдання, виявляючи при цьому необхідні зусилля і наполегливість, що важливо в житті.
Наявність у рухливих іграх правил "кидати м'яч тільки з певної відстані", "бігти тільки після сигналу", "бігти до умовного місця", "стрибати тільки на одній або двох ногах" виховує у дітей вольові якості. В іграх з м'ячами, обручами, скакалками діти закріплюють поняття вгору, вниз, далеко, близько і т. д.
Одним з важливих умов успішності навчання в ході рухливих ігор є зацікавленість в них самих дітей. Тому всі ігри, організовані дорослими, мають проводитися емоційно, жваво і невимушено.
Рухливі ігри багатопланові. Одні дають більше навантаження ногам - наприклад, ігри зі скакалкою. Інші тренують і розвивають м'язи рук - численні ігри з м'ячем, битою, гилкою. Треті - універсальні: « включають в роботу » весь організм дитини [7].
У фізичному вихованні школярів основна форма організації занять - урок, зміст якого визначається державною програмою.
Рухливі ігри на уроках фізичної культури використовуються для вирішення освітніх, виховних та оздоровчих завдань у відповідності з вимогами програми.
Освітнє значення мають ігри, за структурою і характером рухів подібні рухових дій, які вивчаються під час занять гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, лижною підготовкою, плаванням та іншими видами спорту.
До оздоровчих завдань, відносяться сприяння нормальному фізичному розвитку дітей та зміцнення їх здоров'я.
У зв'язку з цим великого значення набувають рухливі ігри, втягують у різноманітну динамічну роботу різні великі і дрібні м'язи тіла; ігри, що збільшують рухливість в суглобах. Під впливом фізичних вправ, що застосовуються в іграх, активізуються всі види обміну речовин (вуглеводний, білковий, жировий і мінеральний). М'язові навантаження стимулюють роботу залоз внутрішньої секреції [2].
Рухливі ігри мають велику роль у вихованні дітей. Ігри виховують у підлітків почуття солідарності, товариства і відповідальності за дію один одного. Правила гри сприяють вихованню свідомої дисципліни, чесності, витримки, вмінню « взяти себе в руки » після сильного збудження, стримувати свої егоїстичні пориви [6].
Оздоровчі, виховні та освітні завдання треба вирішувати в комплексі, тільки в такому випадки кожна рухлива гра буде ефективним засобом різнобічного фізичного виховання дітей та підлітків.
Досвідчені вчителі фізичної культури широко використовують ігровий метод на уроках і поза уроком при проведенні спортивних заходів, завдяки чому підвищується інтерес учнів до занять, повніше використовується відведений на них час, отже, поставлені педагогічні завдання вирішуються успішніше.
Важливо і те, що застосування ігор дозволяє педагогу раніше і повніше вивчити своїх вихованців. Дітей спеціально ставлять в умови, в яких позитивні якості вдосконалюються найбільш активно. За допомогою ігор проводиться в життя провідний принцип виховання - « в колективі, для колективу і через колектив ».
Рухливі ігри є одним з допоміжних засобів в заняттях спортом. Вони застосовуються у підготовчому, змагальному і перехідному періодах тренування, але обсяг їх, характер і методика їх використання змінюється відповідно до завдань кожного етапу тренування. Якщо вся основна частина уроку присвячена іграм, то більш рухливі ігри чергуються у ній з менш рухливими, причому підбираються ігри різні і за характером рухів [14].
Цілеспрямоване і широке використання ігрових засобів у комплексі фізкультурно-оздоровчих форм занять може вирішити завдання, пов'язані з пізнанням навколишньої дійсності на ранніх етапах розвитку дитини, отриманням первісної адаптації в області суспільної поведінки, і дозволяє вирішити завдання оптимізації рухового режиму [4].
Рухлива гра, як і будь-яка інша супроводжує людину всі його дитячі роки, рухливі ігри не тільки зміцнюють здоров'я і розвивають організм, але вони також є засобом культурно - морального виховання і залучення людини до суспільства.
1.4.2 Рухливі ігри в старшому шкільному віці
Відомо, що в заняттях фізичними вправами юнаків та дівчат провідне місце належить спорту. Рухливі ігри використовуються для сприяння успішному вирішенню завдань спеціальної спортивної підготовки і підвищення-загальної фізичної підготовленості.
Слід пам'ятати, що в 15-17-річному віці (9-10-ті класи) ще продовжується ріст і розвиток організму. Процеси окостеніння скелета, розвитку м'язової сили і внутрішніх органів повністю не закінчуються. У діяльності нервової і серцево-судинної систем може проявлятися деяка неврівноваженість, підвищена збудливість. Витривалість у юнаків та дівчат 15-17 років менше, ніж у дорослих.
Вага тіла у юнаків головним чином збільшується за рахунок м'язової маси; їх м'язова сила не відстає в порівнянні з вагою. У дівчат м'язова система розвивається повільніше, ніж уюнаків (зокрема, слабка мускулатура плечового пояса). Вага тіла дівчат цього віку збільшується за рахунок довжини тулуба, розвинена тазового поясу і жирових відкладень.
У дівчат 15-17 років при відносно більшій довжині тулуба ноги коротше, ніж у юнаків, тому довжина кроку у них менше.
У школярів старшого віку значно зростає здатність до абстрактного мислення, аналізу явищ, свідомому відношенню до своїх вчинків і дій товаришів, зміцнюється воля. У багатьох юнаків та дівчат остаточно визначається інтерес до занять тим чи іншим видом спорту. У зв'язку з цим їх приваблюють рухливі ігри, що дозволяють вдосконалюватися в обраному виді спорту.
Враховуючи, що в цьому віці розвиток кістково-м'язового апарату ще не закінчився, в іграх не можна допускати тривалих односторонніх силових напружень. Занадто високі навантаження в іграх з бігом і стрибками, перенапруження, перетренування можуть шкідливо позначитися на нервовій і серцево-судинній системах юнаків та дівчат. Однак для підвищення загальної фізичної підготовленості та вдосконалення рухових навичок цілком припустимі багаторазові повторення активних дій учасників гри протягом досить тривалого часу. При цьому треба пам'ятати, що можливості дівчат в ігрових діях, які вимагають прояви сили, швидкості, координації рухів і витривалості, менше, ніж у хлопців.
Рухливі ігри, що проводяться з молоддю 15-17 років, тісно пов'язані із завданнями, які розв'язуються на заняттях спортивною гімнастикою, легкою атлетикою, лижної підготовкою і спортивними іграми.
Участь в іграх з різноманітними активними діями, що поєднуються з бігом, стрибками і метаннями, сприяє підвищенню фізичної підготовленості юних гімнастів, легкоатлетів, лижників і інших спортсменів.
педагогічний рухливий гра школяр
1.4.3 Вибір гри
Підготовка до проведення гри починається з її вибору. При цьому важливо врахувати склад групи, форму майбутнього заняття і місце проведення. Далеко не всяка гра підходить для будь-якої кількості граючих, для кожної існує оптимальне число учасників.
Форма занять також відіграє велику роль. Те, що придатне для уроку, не підходить для перерви і т.д.
Місце проведення значно впливає на вибір гри. У малому залі не можна проводити ігри, які вимагають необмеженого майданчика. Точно так само не можна провести гру, для якої немає необхідного інвентарю.
Тому керівник повинен мати у своєму арсеналі великий запас ігор, вміти їх видозмінювати і пристосовувати до конкретних умов.
1.4.4 Підготовка місця та інвентарю
Хороша підготовка підвищує емоційний стан учнiв, викликає бажання швидше почати гру. Сюди входить прибирання приміщення, розстановка снарядів, розмітка майданчика, підбір інвентарю, відмітних знаків та інше.Підготовка повинна проводитися завчасно і ретельно. До неї корисно залучати дітей.
1.4.5 Організація гравцiв
Від неї багато в чому залежить хід гри. Сюди входить розстановка при поясненні, визначення провідних, капітанів і помічників, розподіл по командам.
Пояснюючи гру, викладач повинен прагнути зайняти таке місце, з якого б усі могли його бачити і чути. Якщо гра проходить в колах, то він встає в 1-2 м від середини кола, при перестроюванні в шеренги він займає місце перед строєм і т.д. Визначення водящих і капітанів здійснюється різними способами: за призначенням керівника, за вибором займаються, за результатами попередніх ігор, за жеребом. Вибір того чи іншого способу визначається конкретною обстановкою. Вельми важливо правильно розподілити сили гравців по командам. Для цього можна скористатися розрахунком, фігурним маршируванням, вибором капітанів, призначенням керівника. Помічники можуть надати велику допомогу викладачу. Особливо важливо мати помічників в іграх, що вимагають складного суддівства. У цій ролі діти можуть бути суддями, спостерігачами за порядком і станом місць для гри. Помічниками часто призначають звільнених від занять дітей (з ослабленим здоров'ям) і найбільш авторитетних серед хлопців учнів. У цьому випадку треба мати на увазі спеціальну підготовку організаторів ігор - її необхідно здійснювати з перших років навчання в школі.
1.4.6 Пояснення гри
Пояснювати гру краще в тій послідовності, з якого вона буде починатися.
Не слід затягувати пояснення. Діти з нетерпінням очікують початку гри і насилу вислуховують викладача. Розповідати потрібно жваво, образно.З доповненими в необхідних випадках показоми, розповідь повинна не тільки створити повне уявлення про гру, а й зацікавити, викликати прагнення до активної дії.
1.4.7 Керівництво грою
Керівництво грою, безперечно, найважчий і водночас вирішальний момент роботи викладача. Тільки правильне управління ходом гри забезпечує досягнення планованого педагогічного результату.
У керівництво грою входить декілька елементів: спостереження за діями учасників і колективів, виправлення помилок, вказівка ??правильного способу індивідуальних і колективних дій, припинення проявів індивідуалізму, грубості та іншого неправильного ставлення до товаришів, регулювання навантаження, стимулювання необхідного рівня змагання протягом усіх ігор.
Саме в керівництві грою проявляється майстерність педагога. Воно цілком грунтується на його вмінні бачити і розуміти хід гри.
Щоб мати можливість стежити за грою, керівник повинен бачити всіх граючих. У складних іграх, з великою кількістю учасників слід обов'язково залучати суддів - помічників. У таких випадках викладач залишає за собою можливість спостерігати за ходом гри.
Направляючи ігрову діяльність, керівник допомагає правильно вибрати спосіб вирішення ігрової задачі, добиваючись активності, самостійності і творчості граючих. Помилки слід обов'язково і своєчасно виправляти, не даючи їм закріпитися. У більшості випадків для цього достатньо втручання керівника в процес гри. Виправлення можуть бути зроблені вказівками безпосередньо по ходу гри і під час спеціальних зупинок. У момент зупинки всі гравці повинні залишатися на місцях, де їх застав сигнал керівника
Пояснювати помилку потрібно стисло, демонструючи правильну дію. Іноді керівнику корисно самому включитися в гру, щоб показати, як потрібно правильно діяти в таких ситуаціях. Коли ж цих прийомів виявляється недостатньо, використовують спеціальні вправи, розбори ігор з поясненнями дій на дошці, макеті і т.д.
Під впливом високої емоційності під час змагання в поведінці у гравців досить часто з'являється збудженість, що тягне за собою поспішність дій, порушення дисципліни та етики. Викладач повинен попередити їх появу, систематично виховувати у займающихся вміння контролювати свої вчинки, підпорядковувати їх інтересам колективу, з повагою ставитися до товаришів по команді і суперника, грати чесно, дотримуючись правил гри.
У вирішенні цих завдань особливо велике значення має суддівство. Своїм втручанням у гру, оцінкою дій і вимогливістю до дотримання правил суддя утримує хід гри в необхідних рамках. Авторитет судді дуже високий, якщо його рішення швидкі, впевнені і зрозумілі для хлопців.
Визначення результату гри має бути простим, але досить широким. У багатьох іграх не можна обмежуватися тільки підрахунком очок, сантиметрів, секунд. Обов'язково слід враховувати правильність дій граючих. Це стимулює придбання найбільш повноцінних навичок і вмінь.
Підрахунок результатів повинен бути наочним. Для цього потрібно систематично повідомляти зміни в рахунку і час гри. Сигналізація в суддівстві взагалі має важливе значення. Можна користуватися голосом, бавовною, прапорцем, але найчастіше свистком. Вибір способу визначається характером гри і складом гравців.
Енергійне втручання - свистком - потрібно лише в іграх з великим змагальним напруженням. Взагалі надмірно гучні свистки небажані.
Керівник повинен не тільки карати, але й користуватися заходами заохочення. До них можна віднести призначення додаткових балів за якість виконання, надання кращим командам деяких переваг, висування кращих на роль капітана, судді - помічника та інше.
Одне з важливих завдань керівника - дозування навантаження в грі. Через високу емоційності гри діти не можуть контролювати свій стан. В результаті легко може виникнути перезбудження і стомлення. При появі виражених симптомів втоми (пасивність, порушення точності і контрольованості дій, збліднення і т. п.) Необхідно знизити навантаження. Регулювати його можна різними методами: скороченням тривалості гри, введенням перерв, зміною числа граючих, скороченням величини ігрового майданчика, зміною правил і зміною ролей гравців
Закінчувати гру потрібно своєчасно. Затягування гри може привести до втрати інтересу і стомлення граючих. Раннє і особливо раптове закінчення викликає незадоволеність. Потрібно прагнути, щоб до цього моменту були досягнуті цілі, поставлені перед грою. Тоді вона принесе задоволення і викличе у займающихся бажання повторити гру.
Обов'язково організовано закінчувати гру. Зупинивши граючих, керівник підраховує результати і оголошує переможців. Після цього він проводить розбір гри. Оцінюючи результати, він повинен розібрати помилки граючих, відзначити позитивні і негативні моменти в їхній грі і пояснити найбільш доцільні способи ігрових дій. При цьому корисно відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів, звернути увагу на порушення дисципліни і порядку.
Дуже важливо, щоб ігри в уроці підходили до інших вправ. Тому, продумуючи зміст уроку, керівник повинен не тільки визначити відповідність ігри даної частини уроку, а й знайти їй місце серед інших вправ.
У підготовчій частині доцільно використовувати ігри, спрямовані на розвиток уваги, швидкості реакції, орієнтування. Вони не повинні бути тривалими, інакше це може перешкодити засвоєнню матеріалу основної частини уроку. Ігри на увагу потрібно проводити на самому початку уроку.
Для основної частини підбирають ігри, які сприяють закріпленню і вдосконаленню досліджуваного матеріалу. Навантаження в них може бути більше, ніж в інших частинах. Як правило, ігри розташовують у кінці основної частини.
Включення таких ігор допомагає знизити навантаження, зберегти в учнів приємне враження про урок і підготувати їх до подальших занять.
При записах рухливих ігор в конспекті уроку зберігаються всі відомі положення. Назва гри і її опис (разом з кресленням поля і розстановкою гравців) заносять у розділ « Зміст». У розділі « Дозування » вказують передбачувану тривалість гри. Необхідні організаційно -методичні вказівки вносять у відповідну графу конспекту уроку [10].
1.4.8 Ігри, спрямовані на розвиток сили
«Хто далі»
Підготовка: гравці стають на лицьовій лінії майданчика з набивними м'ячами.
Опис гри: кожен гравець бере набивний м'яч (маса 1-2 кг), В.п. - м'яч ззаду за спиною, різко нахиляючись вперед і піднімаючи руки назад-вгору, різко викинути м'яч через голову.
Виграє той, хто далі кине.
Варіант кидків:
а) знизу двома руками;
б) зверху через голову двома руками;
в) з боку (справа або зліва) двома руками, стоячи в півоберта до напрямку кидка;
г) однією рукою знизу;
д) однією рукою збоку;
е) однією рукою зверху.
Умови виконання завдання ті ж.
«Штовхання ядра».
Підготовка: учні стають на лицьовій лінії майданчика.
Опис гри: штовхання «ядра» (набивного м'яча) виконується правої або лівої рукою від плеча. Завдання можна робити з місця або зі стрибка. Кожен учасник виконує по три спроби, в залік йде кращий результат. При штовханні лівою і правою рукою можна два кращих результати підсумувати, і за цим показником визначити переможця.
«Перетягування».
Підготовка: по два гравця стоять у колі діаметром 2-4 м, взявши один одного за праву або ліву руку.
Опис гри: кожен намагається перетягнути суперника за лінію позаду себе.
«Хто сильніший».
Підготовка: по два гравці стоять між двома рисами, проведеними 2-4 м одна від одної, упершись один одному в передпліччя.
Опис гри: кожен намагається виштовхнути суперника за його лінію.
Варіанти: гравці стоять спиною одне до одного, зчепившись руками, напівзігнутими в ліктях; гравці сидять спиною один до одного; гравці займають положення в упорі лежачи, впираючись в один одного правим або лівим плечем.
«Втримаєш в колі».
Підготовка: взявшись за руки, гравці стають навколо прокресленою кола.
Опис гри: перетягуванням і штовханням гравці намагаються змусити один одного або одна команда іншу зайти в коло.
Хто потрапив до кола отримує штрафне очко або вибуває з гри
Змагання проходить за способом: один проти одного або команда проти команди - хто залишиться в полі.
«На прорив».
Підготовка: кілька гравців, взявшись за руки, утворюють коло. Решта розташовуються в колі.
Опис гри: по сигналу гравці йдуть на «прорив» кола; гравці, що утворюють коло, перешкоджають цьому.
Виграє команда, яка зможе вирватись з кола або за скільки часу вони зможуть вирватись з кола.
«Міцніше коло»
Підготовка: гравці утворюють коло, взявшись за руки.
Опис гри: гравці сходяться впритул один до одного. За сигналом всі відбігають назад. Хто не витримує ривка і відпускає руки, вибуває з гри або отримує штрафне очко.
«Ванька-встанька»
Підготовка: один гравець стоїть, витягнувши руки вздовж тулуба. Всі інші всідаються навколо нього впритул, підібгавши ноги і простягають до нього руки.
Опис гри: «Ванька-встанька» падає на витягнуті руки сидячих гравців, які весь час відштовхують його від себе.
Оцінка: хто не зміг відштовхнути «Ваньку-встаньку» від себе, сам виходить у коло.
«Бій півнів»
Опис гри: два гравці виходять на середину кола. Схрестивши руки на грудях, вони стрибають на одній нозі. Кожен намагається поштовхом витіснити суперника з кола або вивести один одного з рівноваги (тобто змусити стати на обидві ноги).
«Біг на руках».
Підготовка: гравці розраховуються на перший-другий і розбиваються на пари. Потім шикуються уздовж лицьової лінії.
Опис гри: перші номери приймають упор лежачи, другі беруть їх за ноги. За сигналом пари спрямовують до контрольної лінії. При досягненні контрольної позначки рух починають наступні два гравці. Перемагає команда гравців, які раніше суперників перетнуть контрольну позначку.
Розділ ІІ. Методи дослідження
2.1 Методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань були використані в процесі аналізу літератури як філософські, так і загальнонаукові методи досліджень, серед яких:
• Діалектичний метод (принцип історизму, принцип системності, принцип діалектичного протирічча, принцип єдності якості і кількості, принцип діалектичного заперечення, принцип розвитку, принцип причинності)
• Узагальнення, аналіз, синтез, індукція, дедукція.
Застосування методологічного принципу історизму в педагогічних дослідженнях дозволяє: відібрати позитивний педагогічний досвід рішення навчально-виховних завдань; уникнути повторення помилок, що існували в теорії і методиці фізичного виховання; розробити алгоритмічну систему заходів для прийняття прогресивних педагогічних рішень у конкретних ситуаціях; правильно розуміти минуле ТМФВ; об'єктивно оцінювати її сьогодення, найбільш вірогідно прогнозувати її майбутнє.
2.2 Характеристика методів дослідження
· Узагальнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу множини елементівта однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань. Необхідно застосування процесу верифікації Верифікація це процес підтвердження достовірності даних для з'ясування вірності узагальнення в кожній окремій ситуації.
· Індукція - це процес судження, котрий досягає висновку що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його. Індуктивний висновок може бути спрямований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція полягає у формулюванні закону ґрунтуючись на обмеженому об'ємі спостережень подій, що повторюються.
· Дедукція, дедуктивний метод - виведення приватного із загального; шлях мислення, який веде від загального до конкретного, від узагальненого положення до основного; загальною формою дедукції є силогізм (умовивід), посилки якого утворюють зазначене загальне положення, а висновки - відповідне приватне судження; застосовується в природничіх науках, особливо в математиці.
· Аналіз - операція уявного чи реального розчленування цілого на складові частини, що виконується в процесі пізнання або предметно-практичної діяльності людини. На додаток до синтезу, метод аналізу дозволяє отримати необхідну інформацію про структуру об'єкта дослідження, а також виділити із загальної маси фактів ті, які безпосередньо відносяться до розглянутого питання.
· Синтез - процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір. Термін походить від грец. - поєднання.
Розділ ІІІ. Результати дослідження
3.1 Засоби і методи контролю над їх ефективністю
|
№ п/п |
Структура сили |
Засоби, ким обгрунтовані |
Методи і методичні прийоми, ким обгрунтовані |
Методи контролю, ким запропоновані |
|
|
1. |
Максимальна сила |
Вправи при певних кутах у суглобах Худолій О.М. 2004р. Рибалко Б.М. |
Метод ізометричних зусиль Худолій О.М. 2004р. |
Присідання з тягарем, навантаження 80% від максимального, 6 разів з статичними затримка- ми Худолій О.М. |
|
|
2. |
Повільна жимова сила |
Вправи з максималь-ною вагою (власне тіло), з повільним безупинним рухом Худолій О.М. |
Метод максималь-них зусиль Худолій О.М. 2004р. |
Безупинне, повільне підтягування (без рив- ків) 12 разів. Худолій О.М. 2004 р. |
|
|
3. |
Статична сила |
Вправи максималь- ним вантажем, що може бути утрима-ний при повному положенні (рука у бік) протягом 2-3 сек. Худолій О.М. |
Метод максималь-них та ізометричних зусиль. ХудолійО.М. 2004 р. |
Максимальну вагу яку може утримати спортс-мен у положенні рука у бік (вперед) утримання 3-5 сек. Худолій О.М. 2004р. |
|
|
4. |
Швидкісна сила |
Використовуються вправи з вагою, на -вантаження 15%-20% від максималь -ної. Виконувати з максимальним тем -пом. Худолій О.М. 2004р. |
Метод динамічних і максимальних зу -силь. Худолій О.М. 2004р. |
Присідання 15 разів за 8-9 сек. Підтягування 5 разів за 3 сек. Худолій О.М. 2004р. |
|
|
5. |
Вибухова сила |
Вправи з максималь-ним вантажем, за найкоротший час. Худолій О.М. 2004р. |
Метод максималь- них і динамічних зусиль. Худолій О.М. 2004 р. |
У положенні на брусах в упорі на руках (з вантажем на ногах) виконати віджимання максимально швидко 6 разів. Худолій О.М. 2004р. |
|
|
6. |
Відносна сила |
Силові вправи з власною вагою. Худолій О.М. 2004р. |
Метод максималь-них зусиль. Худолій О.М. 2004 р. |
Силові вправи з влас-ною вагою: віджиман-ня, підтягування, присі- дання і т.д. Худолій О.М. 2004 р. |
3.2 Тематичний план-графік процесу розвитку сили старшокласників
|
№ П.п |
Зміст |
Номери уроків |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||
|
1 |
Згинання-розгинання рук у висі |
+ |
+ |
||||||
|
2 |
Згин.-розгин.рук в упорі |
+ |
+ |
||||||
|
3 |
Теж саме в упорі лежачі |
+ |
+ |
+ |
|||||
|
4 |
Розведення рук всторони з гант. |
+ |
+ |
||||||
|
5 |
Підйом ніг у висі |
+ |
+ |
+ |
|||||
|
6 |
Підйом ніг в упорі на брусах |
+ |
+ |
+ |
|||||
|
7 |
Підйом тулуба з В.П. лежачі |
+ |
+ |
+ |
|||||
|
8 |
Упор кутом на брусах |
+ |
+ |
||||||
|
9 |
Гіперекстензія |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||
|
10 |
Те саме із фіксацією суглобових кутів |
+ |
+ |
+ |
|||||
|
11 |
Згинання ніг у тазостегновому с. |
+ |
+ |
||||||
|
12 |
Наклони з амортизатором |
+ |
+ |
||||||
|
13 |
Піднімання на носках |
+ |
+ |
+ |
+ |
||||
|
14 |
Присідання на двох |
+ |
+ |
||||||
|
15 |
«Пістолет» |
+ |
+ |
||||||
|
16 |
Випригування |
+ |
+ |
+ |
|||||
|
17 |
Рухлива гра «Хто далі» |
+ |
+ |
||||||
|
18 |
Рухлива гра «Штовхання ядра» |
+ |
|||||||
|
19 |
Рухлива гра «Перетягування» |
+ |
+ |
||||||
|
20 |
Рухлива гра «Хто сильніший» |
+ |
+ |
||||||
|
21 |
Рухлива гра «Втримаєш в колі» |
+ |
|||||||
|
22 |
Рухлива гра «На прорив» |
+ |
+ |
||||||
|
23 |
Рухлива гра «Міцніше коло» |
+ |
|||||||
|
24 |
Рухлива гра «Ванька-встанька» |
+ |
|||||||
|
25 |
Рухлива гра «Бій півнів» |
+ |
|||||||
|
26 |
Рухлива гра «Біг на руках» |
+ |
Конспект уроку №1
|
Зміст |
Дозування |
Методичні вказівки |
|||
|
Підходи |
Пов |
Відпоч. |
|||
|
Підготовча частина Шикування, рапорт, повідомлення задач уроку, Загально розвиваючі вправи: прохідний (ІІ варіант) (додаток 1) в парах (додаток 2) |
Перевірити зовнішній вигляд, самопочуття учнів. Основи методик розвитку сили, витривалості, гнучкості, швидкісно-силових якостей, спритності |
||||
|
Основна частина Вправи для м'язів рук 1. Згинання-розгинання рук в упорі лежачі Вправи для м'язів пресу 1. Підйом ніг в упорі 2. Підйом тулубу з положення лежачі Вправи для м'язів спини 1. Згинання ніг у тазостегновому суглобі. Вправи для м'язів ніг 1. Піднімання на носках 2. Присід на двох 3. Випригування |
2 2 2 1 1 1 2 |
10 20 20 15 25 15 10 |
2хв 2хв 2хв 2хв 2хв 2хв 2хв |
Тіло - пряма лінія, торкатися груддю підлоги Ноги прямі Виконувати повний підйом, не відривати ніг від підлоги Підйом тулуба лежачи на тренажері Не відривати п'яток від підлоги Виконувати виплигування із повного присіда |
|
|
«Хто далі» Підготовка: гравці стають на лицьовій лінії майданчика з набивними м'ячами. Опис гри: кожен гравець бере набивний м'яч (маса 1-2 кг), В.п. - м'яч ззаду за спиною, різко нахилитись вперед і піднімаючи руки назад-вгору різко викинути м'яч через голову. Виграє той, хто далі кине. |
1 |
1 |
5хв |
||
|
«Штовхання ядра». Підготовка: гравці стають на лицьовій лінії майданчика. Опис гри: штовхання «ядра» (набивного м'яча) виконується правою або лівою рукою від плеча. Завдання можна робити з місця або зі стрибка. Кожен учасник виконує по три спроби, в залік йде кращий результат. При штовханні лівою і правою рукою можна два кращих результати підсумувати, і за цим показником визначити переможця. |
1 |
1 |
5хв |
Конспект уроку №2
|
Зміст |
Дозування |
Методичні вказівки |
|||
|
Підходи |
Пов |
Відпоч. |
|||
|
Підготовча частина Шикування, рапорт, повідомлення задач уроку, Загально розвиваючі вправи: прохідний (ІІ варіант) (додаток 1) в парах (додаток 2) |
Перевірити зовнішній вигляд, самопочуття учнів. Основи методик розвитку сили, витривалості, гнучкості, швидкісно-силових якостей, спритності |
||||
|
Основна частина Вправи для м'язів рук 1. Розведення рук в сторони із гантелями Вправи для м'язів пресу 1. Підйом ніг в упорі 2. Підйом тулубу з положення лежачі Вправи для м'язів спини 1. Згинання ніг у тазостегновому с. |
3 2 2 1 |
10 20 20 15 |
2хв 2хв 2хв 2хв |
Руки прямі в ліктях Ноги прямі Виконувати повний підйом, не відривати ніг від підлоги Виконувати із затримкою 3 сек у фінальній фазі руху |
|
|
«Перетягування». Підготовка: по два гравці стоять у колі діаметром 2-4 м, взявши один одного за праву або ліву руку. Опис гри: кожен намагається перетягнути суперника за лінію позаду себе. |
1 |
1 |
5хв |
||
|
. «Хто сильніший». Підготовка: по два гравці стоять між двома рисами, проведеними 2-4 м одна від одної, упершись один одному в передпліччя. Опис гри: кожен намагається виштовхнути суперника за його лінію. |
1 |
1 |
5хв |
Конспект уроку №3
|
Зміст |
Дозування |
Методичні вказівки |
|||
|
Підходи |
Пов |
Відпоч. |
|||
|
1.Теорико методичні знання. 2.Шикування,рапорт,повідомлення задач уроку 3.ЗРВ у русі 4.ЗРВ без предметів |
3-4 хв 2 хв |
Перевірити наявність форми Слідкувати за правильністю виконання |
|||
|
1.Вправи для м'язів рук і плечового поясу -згинання і розгинання рук у висі лежачи на низькій перекладині -вис на перекладині (5 сек утримувати власну вагу) 2.Вправи для м'язів тулуба -піднімання прямих ніг на 90° у висі на гімнастичній стінці -у висі підіймання ніг до торкання за головою 3.Вправи для м'язів ніг -стрибки на одній нозі(ліва,права) -стрибки з повного присіду вгору |
1 1 2 2 2 2 |
3 5 5 5 20 10 |
2 хв 2 хв 2 хв 2 хв 1 хв 2 хв |
Звернути увагу на техніку виконання Слідкувати та виправляти помилки Ноги не згинати у колінних суглобах З прямими ногами Виконувати під рахунок Max вистрибувати вверх |
|
|
«Втримаєш в колі». Підготовка: взявшись за руки, гравці стають навколо прокресленою кола. Опис гри: перетягуванням і штовханням гравці намагаються змусити один одного або одна команда іншу зайти в коло. Хто потрапив до кола отримує штафное очко або вибуває з гри. |
1 |
1 |
5хв |
||
|
«На прорив». Підготовка: кілька гравців, взявшись за руки, утворюють коло. Решта розташовуються в колі. Опис гри: по сигналу гравці йдуть на «прорив» кола; гравці, що утворюють коло, перешкоджають цьому. |
1 |
1 |
5хв |
Конспект уроку №4
|
Зміст |
Дозування |
Методичні вказівки |
|||
|
Підходи |
Повт. |
Відпоч. |
|||
|
Підготовча частина Шикування, рапорт, повідомлення задач уроку, Загально розвиваючі вправи: прохідний (ІІ варіант) (додаток 1) в парах (додаток 2) |
Перевірити зовнішній вигляд, самопочуття учнів. Основи методик розвитку сили, витривалості, гнучкості, швидкісно-силових якостей, спритності |
||||
|
Основна частина Вправи для м'язів рук 1. Розведення рук в сторони із гантелями Вправи для м'язів пресу 1. Підйом ніг в упорі 2. Підйом тулубу з положення лежачі Вправи для м'язів спини 1. Згинання ніг у тазостегновому с. |
3 2 2 1 |
10 20 20 15 |
2хв 2хв 2хв 2хв |
Руки прямі в ліктях Ноги прямі Виконувати повний підйом, не відривати ніг від підлоги Виконувати із затримкою 3 сек у фінальній фазі руху |
|
|
«Міцніше коло» Підготовка: гравці утворюють коло, взявшись за руки. Опис гри: гравці сходяться впритул один до одного. За сигналом все відбігають назад. Хто не витримує ривка і відпускає руки, вибуває з гри або отримує штрафне очко. |
1 |
1 |
5хв |
||
|
«Ванька-встанька» Підготовка: один гравець стоїть, витягнувши руки вздовж тулуба. Всі інші всідаються навколо нього впритул, підібгавши ноги і простягають до нього руки. Опис гри: «Ванька-встанька» падає на витягнуті руки сидячих гравців, які весь час відштовхують його від себе. |
1 |
1 |
5хв |
Конспект уроку №5
|
Зміст |
Дозування |
Методичні вказівки |
|||
|
Підходи |
Повт. |
Відпоч. |
|||
|
Підготовча частина Шикування, рапорт, повідомлення задач уроку, Загально розвиваючі вправи: прохідний (ІІ варіант) (додаток 1) в парах (додаток 2) |
Перевірити зовнішній вигляд, самопочуття учнів. Основи методик розвитку сили, витривалості, гнучкості, швидкісно-силових якостей, спритності |
||||
|
Основна частина Вправи для м'язів рук 1. Згинання-розгинання рук в упорі лежачі Вправи для м'язів пресу 1. Підйом ніг в упорі 2. Підйом тулубу з положення лежачі Вправи для м'язів спини 1. Згинання ніг у тазостегновому суглобі. Вправи для м'язів ніг 1. Піднімання на носках 2. Присід на двох 3. Випригування |
2 2 2 1 1 1 2 |
10 20 20 15 25 15 10<... |
Подобные документы
Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Основи методики розвитку силових здібностей школярів молодших класів. Вправи для полегшення підбору засобів, які сприяють розвитку силових здібностей. Характеристика рухливих ігор для дітей.
курсовая работа [70,9 K], добавлен 23.02.2014Загальна характеристика рухливих ігор та їх значення у розвитку дитини. Психологічні та педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дослідження та аналіз ефективності впливу рухливих ігор на координаційні здібності школярів молодших класів.
дипломная работа [887,3 K], добавлен 27.05.2014Анатомо-фізіологічні особливості і психологічні якості дітей молодшого шкільного віку. Характеристика витривалості як рухової якості людини та основні методики її розвитку. Принципи виховання силової витривалості у дітей з використанням рухливих ігор.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 08.12.2013Оздоровча спрямованість навчально-виховного процесу у дошкільних закладах. Значення рухливих ігор гармонійного всебічного розвитку дитини. Основні функції рухливих ігор у сучасних умовах. Розвиток у дитини м'язової сили. Виховне значення народних ігор.
дипломная работа [91,6 K], добавлен 23.01.2010Анатомо-фізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Психологічні якості підлітка. Рухливі ігри та їх завдання. Методи контролю ефективності за використанням засобів розвитку прудкості. Розробка планів-конспектів уроку з баскетболу для учнів.
дипломная работа [62,4 K], добавлен 13.04.2014Характеристики рухових функцій, їх вікові особливості. Поняття про спортивні здібності. Узагальнення теоретичних аспектів розвитку рухової функції для оптимізації процесу навчання фізичним вправам, шкільної програми та розвитку школярів старших класів.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 12.01.2012Загальна характеристика психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушенням когнітивної функції. Значення використання музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор та індивідуальної роботи з такими дітьми, їх ефективність.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 22.04.2010Значення рухливих ігор у формуванні гармонійно розвиненої особистості, класифікація рухливих ігор молодших школярів та їх призначення. Методика навчання рухливим іграм учнів початкових класів, особливості їх організації та проведення, сучасні підходи.
дипломная работа [155,1 K], добавлен 02.11.2009Класифікація українських народних рухливих ігор для дітей дошкільного віку. Аналіз діяльності вихователів щодо використання народних рухливих ігор в навчально-виховній роботі. Значення рухливих ігор в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 19.11.2014Теоретичне дослідження і способи практичного вживання методик розвитку мускульної сили у дітей шкільного віку різних вікових груп. Методичні засоби вдосконалення сили і контроль силових можливостей у дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку.
курсовая работа [229,8 K], добавлен 06.01.2011Проблеми формування національної свідомості дітей та молоді, які є фактором оновлення суспільства. Впровадження гри як методу фізичного виховання у народній педагогіці. Формування фізичної діяльності учнів засобами українських народних рухливих ігор.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 27.09.2009Особливості формування ключових компетентностей старших школярів засобами фізичної культури. Науково-методологічні засади навчання гімнастичним вправам старших школярів в умовах ЗОШ 15. Структура і методика проведення уроку гімнастики у старшій школі.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 14.04.2014Вплив сили мотивації на рівень занять фізичною культурою учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи. Тестування фізичних якостей та анатомо–фізіологічних особливостей підлітків. Аналіз рівня фізичної підготовленості учнів та їх мотивації до занять.
дипломная работа [435,8 K], добавлен 27.11.2012Розробка методики створення ігрових ситуацій на уроках рідної мови в початкових класах. Характеристика мовних ігор та їх ролі у формуванні та розвитку мовлення молодших школярів. Різновиди мовних ігор та методика їх використання у навчальному процесі.
дипломная работа [252,5 K], добавлен 01.05.2019Проблема розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Виявлення психолого-педагогічних та методичних передумов підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчих можливостей вихованців. Визначення дидактичних вимог до завдань з розвитку талантів.
диссертация [1,6 M], добавлен 20.08.2014Шляхи активізації музично-естетичного виховання засобами дидактичних ігор. Творчі аспекти розвитку здібностей школярів у процесі ігрової діяльності. Напрямки активізації ігрової діяльності. Методика застосування ігор у музично-естетичному вихованні.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 11.05.2009Поняття та класифікація ігор, їх різновиди та тенденції розвитку на сучасному етапі. Програма "Розвиваючі ігри". Ігротехнології та сфери їх практичного використання. Типи та напрямки дитячих ігор, їх значення в фізичному та психічному розвитку дитини.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 13.06.2011Анатомо-фізіологічні та психологічні зміни, які відбуваються в підлітковому віці. Застосування методів педагогічного спостереження, тестування та математичної статистики з метою визначення рівня розвитку м'язової сили, швидкості та витривалості школярів.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 02.04.2012Проблема використання спортивних ігор в практичній діяльності ДНЗ з фізичного виховання дітей у теорії дошкільної педагогіки. Розробка програми розвитку дошкільнят "Впевнений старт". Конспекти спортивних ігор для занять з фізкультури в старшій групі ДНЗ.
курсовая работа [541,3 K], добавлен 13.09.2012Сутність поняття "фізичне виховання" в педагогічній літературі. Форми його організації. Обґрунтування методики здійснення найбільш типових рухливих ігор для учнів молодших класів. Розробка планів-конспектів уроків основ здоров’я і фізичної культури.
курсовая работа [75,9 K], добавлен 12.01.2015
