Розвиток творчих здібностей у дошкільнят

Психологічні особливості розвитку творчості і творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в сучасній психології. Особливості розвитку творчих здібностей у дошкільнят. Методики виявлення творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.12.2015
Размер файла 398,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку

1.1 Психологічні особливості розвитку творчості і творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в сучасній психології

1.2 Основні умови розвитку творчих здібностей в старшому дошкільному віці

1.3 Аналіз особливостей розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку

2. Дослідження творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку

2.1 Основні методики виявлення творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку

2.2 Аналіз та інтерпретація даних методик дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

творчий здібність дошкільний діти

Вступ

Актуальність дослідження. Серед науково-психологічних проблем, які не лише не втратили своєї актуальності протягом усього культурно-історичного розвитку людства, а й набувають особливої значущості в кожному цивілізованому і прогресивно зорієнтованому суспільстві - є проблема творчості. Сучасне зростання інтересу до проблеми творчості зумовлене інтенсивною динамікою суспільно-економічних процесів. Темпи науково-технічного прогресу вимагають з одного боку створення нових ідей і впровадження їх у суспільну реальність, з іншого - відповідності технічному, економічному рівню середовища.

Перетворення, що відбуваються в суспільстві, породжують в освіті нові вимоги до підготовки дітей до школи. Одним з них є розвиток художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Художньо-творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Розвиток їх сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін., основою художньо-творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у неї, як правило, виявляється високий рівень інтелекту. Така дитина може бути обдарованою і в інших сферах: художній, музичній, сфері соціальних відносин (лідерство), психомоторній (спорт), творчій, де її буде відрізняти висока здатність до створення нових ідей.

Виходячи з аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних психологів, які розкривають властивості і якості творчої особистості, були виділені загальні критерії творчих здібностей: готовність до імпровізації, виправдану експресивність, новизну, оригінальність, легкість асоціювання, незалежність думок і оцінок, особливу чутливість.

Мета дослідження - визначити особливості розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження - психологічні особливості дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотеза - якщо в роботі з дітьми старшого дошкільного віку розвивати творчі здібності, то їх формування відбудеться швидше й ефективніше.

Для вирішення поставленої мети сформульовано такі завдання:

1. Проаналізувати психологічно-педагогічну, методичну та історичну літературу з даної теми;

2. Вивчити розвиток творчих здібностей;

3. Провести дослідження творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Методики дослідження: тест «Домалюй фігуру»; методика «Твір казки»; методика «Скульптура».

База дослідження - експериментальне дослідження було проведене на базі ДНЗ № 27 м. Вінниці. Вибірку склали діти старшого дошкільного віку.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2-ох розділів (перший розділ - теоретичне обґрунтування обраної теми, другий розділ -дослідження), висновків, списку використаних джерел і додатків.

1. Психолого-педагогічні основи розвитку творчих здібностей у старшому дошкільному віці

1.1 Психологічні особливості розвитку творчості і творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в сучасній психології

Аналіз проблеми розвитку творчих здібностей багато в чому буде визначатися тим змістом, який ми вкладатимемо в це поняття. Дуже часто в повсякденній свідомості творчі здібності ототожнюються із здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням красиво малювати, складати вірші, писати музику і т.п.

Поняття творчі здібності тісно пов'язане з поняттям «творчість», «творча діяльність». Під творчою діяльністю слід розуміти таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або почуття, що відбиває нове ставлення до дійсності.

Підходи до вивчення творчих здібностей, розглядаються переважно як когнітивний феномен із застосуванням кількісних методів їх вимірювання (Дж.Гілфорд, Ф.Баррон, Д.Заррінгтон, М.Уаллах, Е.Торренс, М.Холодна та інші).

Творчі здібності - це здібність привносити щось нове у досвід, висувати оригінальні ідеї в умовах вирішення або окреслення нових проблем, усвідомлювати недоліки, суперечності, формувати гіпотези. При цьому критеріями творчого мислення є швидкість, оригінальність, гнучкість, усвідомленість, фантастичність, прагнення до інтелектуальної новизни і т.д.

Водночас на основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених (В.Андрєєв, А.Богоявленська, В.Дружинін, В.Моляко, Я.Пономарьов та інші) можна підкреслити, що прояв і становлення творчих здібностей є невіддільними від розвитку інших ознак особистості, серед яких дослідники виділяють: сміливість, незалежність суджень, схильність до заперечення звичного, оригінальність, розумову відкритість, чутливість до нового та незвичного, високу толерантність до невизначених ситуацій, ініціативність, інтенсивну пошукову мотивацію, схильність до самоактуалізації. У цьому контексті творчі здібності розглядаються як постійна і впевнена готовність особистості до самостійної пошукової діяльності, до прийняття самостійних рішень у невизначених чи складних ситуаціях, позитивна пізнавальна активність.

Розвиток творчих здібностей сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін, основою художньо-творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у неї, як правило, виявляється високий рівень інтелекту. Така дитина може бути обдарованою і в інших сферах: художній, музичній, сфері соціальних відносин (лідерство), психомоторної (спорт), творчої, де її буде відрізняти висока здатність до створення нових ідей. Виходячи з аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних психологів, які розкривають властивості і якості творчої особистості, були виділені загальні критерії творчих здібностей: готовність до імпровізації, виправдану експресивність, новизну, оригінальність, легкість асоціювання, незалежність думок і оцінок, особливу чутливість [7, с. 96].

Український психолог В. Моляко, розкриваючи сутність творчості з позицій психології, зазначає, що «під творчістю розуміють процес створення чогось нового для даного суб'єкта. Тому зрозуміло, що творчість у тій чи іншій формі не є талантом «вибраних», вона доступна кожному. І школяр, який засвоює нові знання, розв'язує нову, незнайому задачу, і робітник, який виконує нове технічне завдання, і комбайнер, якому потрібно в процесі збирання урожаю врахувати вологість колосся, напрямок вітру - всі вони займаються творчістю, розв'язують творчі задачі» [19, с. 53].

Пояснюючи свою позицію з питань творчості, відомий психолог Л. Виготський зазначав, що «творчою ми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині».

Творчі здібності - далеко не новий предмет дослідження. Проблема людських здібностей викликала величезний інтерес педагогів у всі часи. Проте в минулому у суспільства не виникало особливої потреби в оволодінні творчими здібностями людини [6, с. 128].

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовами успішного здійснення даної діяльності і динаміки оволодіння знаннями, вміннями та навичками.

Творчі потенціали закладені і існують в кожній людині. При сприятливих умовах кожна дитина може проявити себе. Розвитку творчості дитини сприяє наявність генетичної основи і умов соціально-педагогічного характеру. Проаналізувавши різні точки зору з питання про складові творчих здібностей ми зробили висновок, що, незважаючи на відмінність підходів до їх визначення, дослідники одностайно виділяють творчу уяву і якість творчого мислення як обов'язкові компоненти творчих здібностей.

Виходячи з цього, можна визначити основні напрямки в розвитку творчих здібностей дітей:

1. Розвиток уяви.

2. Розвиток якостей мислення, які формують креативність.

Творчість починається з нової ідеї. Нові ідеї можуть з'являтися як на основі нової інформації, так і без неї. Щоб дитина могла створити щось нове вона повинна спиратися на вже відоме, мати матеріал, що зберігається в пам'яті. Щоб діти почали творчо застосовувати отримані ними раніше знання, необхідно, щоб вони відчували потребу в запропонованій ними діяльності. Повинна бути організована мотивація до дії. Творчі здібності не тільки виявляються в діяльності, а й формуються в ній.

Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існуючого. Поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення. Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких змінюються і самі форми творчості.

Творчість - це процес створення суб'єктивно нового, заснованого на здатності породжувати оригінальні ідеї і використовувати нестандартні способи діяльності.

За словами Г.С. Батіщева, творчість - це «здатність створювати будь-яку принципово нову можливість» [2, с. 56].

Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності. Творчість можна розглядати в різних аспектах: продукт творчості - це створене; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість.

Продукти творчості - це не лише матеріальні продукти - будівлі, машини і так далі, але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не найти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчість - це створення нового в різних планах і масштабах.

При характеристиці суті творчості важливо враховувати різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу творення. З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості. Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності.

Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення. Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:

1. Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).

2. Зосередження зусиль і пошуки додаткової інформації, підготовка до вирішення завдання.

3. Відхід від проблеми, переключення на інші заняття (період інкубації).

4. Осяяння або інсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних масштабів - тобто логічний прорив, стрибок у мисленні).

5. Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення.

Творчість - не суцільний і безперервний рух. У нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: «... іншого разу є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки вона - непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати у ньому враження, що невідомо звідки береться» [6, с. 128].

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Зі слів І.Ю.Репіна - «Натхнення - це нагорода за каторжну працю» [6, с. 65].

Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісним чином пов'язане з «творчою діяльністю». Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.

Багато психологів зв'язують здатність до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення [10, с. 120]. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями:

1. Швидкість - здатність висловлювати максимальну кількість ідей (в даному випадку важлива не їх якість, а їх кількість).

2. Гнучкість - здатність висловлювати широке різноманіття ідей.

3. Оригінальність - здатність породжувати нові нестандартні ідеї (це може виявлятися у відповідях, рішеннях, не співпадаючих із загальноприйнятими).

4. Закінченість - здатність удосконалювати свій «продукт» або надавати йому закінченого вигляду.

Відомий дослідник проблеми творчості А.Н.Лук, спираючись на біографії видатних учених, винахідників, художників і музикантів виділяє наступні творчі здібності:

1. Здатність бачити проблему там, де її не бачать інші.

2. Здатність згортати розумові операції, замінюючи декілька понять одним.

3. Здатність застосувати навички, придбані при вирішенні однієї задачі до вирішення інших.

4. Здатність сприймати дійсність цілком, не дроблячи її на частини.

5. Здатність легко асоціювати віддалені поняття.

6. Здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину.

7. Гнучкість мислення.

8. Здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її перевірки.

9. Здатність включати знову сприйняті відомості у вже наявні системи знань.

10. Здатність бачити речі такими, якими вони є.

11. Легкість генерування ідей.

12. Творча уява.

13. Здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення первинного задуму [14, с. 67].

Психологи В.Т. Кудрявцев і В.В. Синельников, ґрунтуючись на широкому історико-культурному матеріалі (історія філософії, соціальних наук, мистецтва, окремих сфер практики) виділили наступні універсальні креативні здібності, що склалися у процесі людської історії:

1. Реалізм уяви - образне схоплювання деякої істотної, спільної тенденції або закономірності розвитку цілісного об'єкту, до того, як людина має про неї чітке поняття і може вписати її в систему суворих логічних категорій.

2. Уміння бачити ціле раніше часток.

3. Надситуативно - здатність при вирішенні проблеми не просто вибирати з нав'язаних альтернатив, а самостійно створювати альтернативу.

4. Експериментування - здатність свідомо і цілеспрямовано створювати умови, в яких предмети найбільше виявляють свою приховану в звичайних ситуаціях суть, а також здатність прослідити і проаналізувати особливості «поведінки» предметів в цих умовах [12, с. 62].

Отже, в найзагальнішому вигляді визначення творчих здібностей виглядає таким чином. Творчі здібності - це індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним творчої діяльності різного роду.

1.2 Основні умови розвитку творчих здібностей в старшому дошкільному віці

Старший дошкільний вік сприятливий для розвитку здатності до творчості, оскільки саме в цей час закладається психологічна основа для творчої діяльності. Дитина цього віку здатна до створення нового малюнка, конструкції, образу, фантазії, які відрізняються оригінальністю, варіативністю, гнучкістю і рухливістю. Старшого дошкільника характеризує активна діяльнісна позиція, цікавість, постійні питання до дорослого, стійка мотивація, достатньо розвинена уява, наполегливість, ініціативність пов'язана з допитливістю, винахідливістю, здатністю до вольової регуляції поведінки, уміння долати труднощі.

Структура творчої активності дітей старшого дошкільного віку в різних видах діяльності являє собою сукупність складових її компонентів: мотиваційний, змістовний, операційний, емоційно-вольовий. Основними показниками творчої активності дітей виступають передумови: мотиваційних, змістовно-операційних, емоційно-вольових компонентів діяльності, а саме розуміння важливості підготовки до творчої діяльності, наявність інтересу до творчої роботи в різних видах діяльності, бажання активно включатися у творчий процес, засвоєння способів виконання робіт творчого характеру, здатність до фантазування; вміння долати труднощі, які виникають; доводити розпочату роботу до кінця; поява наполегливості, старанності, сумлінності; прояв радості при відкритті нових прийомів, способів, дій.

Важливою умовою розвитку творчих здібностей старших дошкільників є організація цілеспрямованої діяльності дітей в дошкільному закладі та сім'ї: збагачення його яскравими враженнями, забезпечення емоційно-інтелектуального досвіду, який служить основою для виникнення задумів і є матеріалом, необхідним для роботи уяви. Єдина позиція педагогів це розуміння перспектив розвитку дитини і взаємодія між ними - одна з важливих умов розвитку дитячої творчості.

Наступна важлива умова розвитку творчих здібностей - облік індивідуальних особливостей дитини. Тому, важливо врахувати темперамент, характер, особливості деяких психічних функцій, і навіть настрій дитини в день, коли має бути робота. Неодмінною умовою організованою дорослими є творча діяльність, що є в першу чергу атмосферою творчості: «мається на увазі стимулювання дорослими такого стану дітей, коли «розбуджені» їхні почуття, уява, коли дитина захоплена тим, що робить. Тому вона відчуває себе вільно, комфортно. Це можливо, якщо на занятті або в самостійній художній діяльності панує атмосфера довірливого спілкування, співпраці, співпереживання, віри в дитину, підтримки його невдач».

Також умовою розвитку творчих здібностей є навчання, в процесі якого формуються знання, способи дії, здібності, що дозволяють дитині реалізувати свій задум. Для цього знання, вміння повинні бути гнучкими, варіативними, навички - узагальненими, тобто застосовуватися в різних умовах. В іншому випадку в старшому дошкільному віці у дітей з'являється так званий «спад» творчої активності. Так, дитина, розуміючи недосконалість своїх малюнків і виробів, втрачає інтерес до образотворчої діяльності, що позначається в розвитку творчої активності дошкільника в цілому.

Найважливішою умовою розвитку та стимулювання творчих здібностей є комплексне і системне використання методів і прийомів. Мотивація завдання - не просто мотивація, а пропозиція дієвих мотивів і поведінки дітей якщо не до самостійної постановки, то до прийняття завдання, поставленого дорослими [12, с. 87].

Для оптимізації творчого процесу необхідне формування для кожної дитини індивідуальної зони - ситуації творчого розвитку. Зона творчого розвитку - це та основа, на якій будується педагогічний процес. Л.С. Вигодський помічав, що «Творчість існує не тільки там, де вона створює великі твори, але і скрізь, де дитина уявляє, змінює, створює щось нове» [16, с. 93]. Будь-яка дитина здатна до такої діяльності. Отже, необхідно її організувати. Вихователь тут виступає не просто як педагог, який вчить, а як щиро захоплена творча людина, яка привертає до творчості свого молодшого колегу.

У дослідженні В.І. Тютюнника показано, що потреби і здатності до творчої праці розвиваються як мінімум з 5 років. Головним чинником, що визначає цей розвиток, є вміст взаємин дитини з дорослими, позиція, займана дорослими по відношенню до дитини.

Величезну роль у розвитку творчих здібностей дитини відіграє середовище.

На даний час вчені відводять вирішальну роль спеціальному мікросередовищу, в якому формується дитина, і, в першу чергу, вплив сімейних відносин. Більшість дослідників виявляють при аналізі сімейних відносин такі параметри:

1) гармонійність - не гармонійні відносин між батьками, а також між батьками і дітьми;

2) творча - нетворча особистість як зразок наслідування і суб'єкт ідентифікації;

3) спільність інтелектуальних інтересів членів сім'ї або її відсутність;

4) очікування батьків по відношенню до дитини: очікування «досягнень або незалежності» [4, с. 61].

Якщо в сім'ї культивується встановлення поведінки, пред'являються однакові вимоги до всіх дітей, існують гармонійні відносини між членами сім'ї, то це призводить до низького рівня креативності дітей. Були виявлені позитивні зміни між негармонійними емоційними стосунками в сім'ї і високою креативністю дітей. Схоже на те, що більший спектр допустимих поведінкових проявів (у тому числі - емоційних), менша однозначність вимог не сприяє ранньому утворенню жорстких соціальних стереотипів і сприяє розвитку креативності. Тим самим творча особистість виглядає як психологічно нестабільна. Вимога досягнення успіхів через слухняність не сприяє розвитку незалежності і, як наслідок, креативності.

Сприятливою для розвитку креативності є підвищена увага до здібностей дитини, ситуація, коли її талант стає організуючим початком у сім'ї.

Розвиток креативності йде по наступному механізму: на основі загальної обдарованості під впливом мікросередовища і наслідування формується система мотивів і особистісних властивостей, загальна обдарованість перетворюється в актуальну креативність (синтез обдарованості і певної структури особистості).

Формування цих особистісних властивостей, на думку психологів, припадає на період 3-5 років.

У дітей старшого дошкільного віку, за даними Ельконіна з'являється потреба діяти як дорослий, «зрівнятися з дорослими». У дітей з'являється «потреба в компенсації» - і розвиваються механізми безкорисливого наслідування діяльності дорослого. Швидше за все, саме в цей час дитина максимально сензитивна до розвитку творчих здібностей через наслідування.

Однією з основних умов розвитку творчих здібностей є створення атмосфери, яка сприятиме появі нових ідей та думок.

Перша ситуація на шляху створення такої атмосфери - розвиток почуттів психологічної захищеності у дітей. Слід пам'ятати, що критичні висловлювання на адресу дітей і створення у них відчуття, що їхні пропозиції неприйнятні або дурні, - це саме вірний засіб придушити їх творчі здібності. До думок, що висловлюються дітьми, вихователю слід ставиться з повагою. Більше того, вихователь повинен заохочувати дітей в їх спробах братися за складні завдання, розвиваючи тим самим їх мотивацію і наполегливість.

Деякі автори досліджень дитячої творчості відзначають важливе значення обстановки і фізичного середовища в розвитку творчих здібностей. Групова кімната, в якій проходять заняття дошкільнят, повинна бути влаштована таким чином, щоб у відповідності з обраним заняттям діти мали можливість вільно переміщатися з однієї частини кімнати в інші, не питаючи дозволу у вихователя. Група повинна бути забезпечена всілякими матеріалами та обладнанням, наданими в повне розпорядження дітей.

Вихователь стає консультантом і помічником дітей. Залишаючи за собою функції загального контролю за подіями в групі, вихователь дає можливість дітям будувати творчий процес самостійно.

Д. Богоявленська розглядає творчий процес у вигляді трьох взаємопов'язаних етапів:

- дитина ставить завдання і збирає необхідну інформацію;

- дитина розглядає задачу з різних сторін;

- дитина доводить розпочату роботу до завершення [6, с. 92].

Кожен з цих етапів вимагає певних витрат часу, тому вихователь не повинен підганяти дітей, а в разі складної ситуації бути здатним надати їм допомогу.

Д.Б. Богоявленська у своїй роботі «Основні сучасні концепції творчості» виділяє 12 стратегій навчання творчості (умови розвитку творчості та підвищення творчої активності):

- бути прикладом для наслідування;

- долати сумніви, що виникають;

- дозволяти робити помилки;

- схвалювати розумний ризик;

- включати в програму навчання розділи, які б дозволяли дітям демонструвати їх творчі здібності; проводити перевірку засвоєного матеріалу таким чином, щоб у дітей була можливість застосувати і демонструвати їх творчий потенціал;

- схвалювати вміння знаходити, формулювати і перевизначити проблему;

- схвалювати, і винагороджувати творчі ідеї та результати творчої діяльності;

- давати час для творчого мислення;

- стимулювати подальший розвиток;

- знайти відповідність між творчою особистістю і середовищем [12, с. 96].

Для розвитку дитини дуже важливим є формування багатьох інтересів. Слід зазначити, що для дітей взагалі характерно пізнавальне ставлення до світу. Така цікава спрямованість має об'єктивну доцільність. Інтерес до всього розширює життєвий досвід дитини, знайомить її з різними видами діяльності, активізує різні здібності. Діти, дуже добре здатні виявляти себе в художній діяльності. Вони з задоволенням виступають на сцені, беруть участь у концертах, конкурсах, виставках і вікторинах. Розвинена здатність уяви, типова для дітей старшого дошкільного віку, поступово втрачає свою діяльність у міру збільшення віку.

Творча діяльність, є більш складною за своєю сутністю, доступна тільки людині. Є велика «формула», яка підіймає завісу над таємницею народження творчого розуму: «Спочатку відкрити істину, відому багатьом, потім відкрити істини, відомі деяким, і нарешті відкрити істини, нікому ще невідомі». Мабуть, це і є шлях становлення творчої сторони інтелекту, шлях розвитку винахідницького таланту.

1.3 Аналіз особливостей розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку

Відомо, що одним із головних напрямів процесу навчання є перетворення взаємодії суб'єктів навчального процесу в засіб формування, розвитку і саморозвитку особистостей. В. Сухомлинський підкреслював, що особистість дитини - більше результат саморозвитку, ніж регульованого розвитку, а психологічним механізмом сприяння цьому саморозвитку є психічний стан злиття впливу дорослого і само активності дитини з переважанням останньої. За таких умов тільки ті психолого-педагогічні концепції, які пропонують суб'єктам навчального процесу психолого-педагогічні механізми самовдосконалення та прилучення до творчого процесу особистісної самореалізації, можуть уважатися гуманістичними, незалежно від наявності чи відсутності в них цієї назви.

Досліджуючи філософські аспекти визначення творчості, В. Цапок наголошує, що творчість веде до розвитку особистості, до її самореалізації у процесі створення матеріальних і духовних цінностей. З філософської точки зору, як зазначає А. Спіркін, творчість можна визначити як мислення і практичну діяльність, результатом яких є створення оригінальних, неповторних цінностей, установлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури.

У контексті дослідження проблеми розвитку творчих здібностей у дошкільному віці важливою для нас є думка Л. Виготського, який вважає творчість постійним супутником дитячого розвитку, результатом якої є ініціативність і самостійність мислення, здатність до самовираження у творчому процесі. Автор зауважує, що «найвищий вияв творчості і досі доступний лише небагатьом обраним геніям людства, але в буденному житті, творчість є необхідною умовою існування, і все, що виходить за межі рутини і в ньому міститься щось нове, зобов'язане своїм походженням творчому процесу людини» [3, с. 138].

Вивчення вікових особливостей творчих здібностей, креативності, обдарованості залишається актуальним сьогодні, про що свідчать дослідження таких науковців, як Ю. Бабаєвої, Н. Лейтеса, О. Матюшкіна, В. Панова, М. Подд'якова, О. Яковлевої та ін.

Відомий вітчизняний дослідник проблеми творчості О. Лук, спираючись на біографії видатних учених, винахідників, художників і музикантів виділяє наступні творчі здібності [6, с. 88]:

1) здібність бачити проблему там, де її не бачать інші;

2) здібність згортати розумові операції, замінюючи кілька понять одним і використовуючи більш місткі в інформаційному відношенні символи;

3) здібність застосувати навички, набуті при вирішенні одного завдання до вирішення іншого;

4) здібність сприймати дійсність цілісно, не подрібнюючи її на частини;

5) здібність легко асоціювати віддалені поняття;

6) здібність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину;

7) гнучкість мислення;

8) здатність вибирати одну з альтернатив рішення проблеми до її перевірки;

9) здатність включати сприйняті відомості у вже наявні системи знань;

10) здатність бачити речі такими, які вони є, виділяти спостережуване з того, що привноситься інтерпретацією;

11) легкість генерування ідей;

12) творча уява;

13) здатність доопрацювання деталей, до вдосконалювання первісного задуму.

Як бачимо, творчі можливості (здібності) людини називаються креативністю, яка може виявлятися в мисленні, почуттях, окремих видах діяльності. Вона характеризує особистість у цілому або її окремі сторони, продукти діяльності, процес їхнього створення.

За сприятливих умов життя і правильного виховання в дітей під час виконання різних видів діяльності інтенсивно розвивається синтетичне сприймання простору і часу, образне мислення, творча уява - психічні процеси, необхідні не лише дошкільнику, а й дорослій людині. Якщо ці процеси не будуть належно сформовані в дошкільному віці, надалі цю прогалину буде важко заповнити, а то й неможливо. Адже недоліки розвитку в дошкільному віці проявляються у шкільний період, у подальшому житті людини. Тому, насамперед, необхідно формувати психічні процеси і якості, які інтенсивно розвиваються на цьому віковому етапі, без яких не обійтися зрілій особистості.

Необхідно зазначити, що в різні вікові періоди співвідношення значущих для розвитку видів діяльності змінюється. Той із них, який у певний період забезпечує головні досягнення у розвитку дитини, є провідним. У дошкільному дитинстві це:

1) емоційне та емоційно-предметне спілкування з дорослими, яке збагачує дитину новими враженнями, формує перші уявлення про найближче середовище;

2) предметна діяльність, яка істотно впливає на розвиток усіх пізнавальних процесів, сприяє формуванню цілей та мотивів поведінки, засвоєнню початкових знань про предмети та дії з ними;

3) гра, у якій динамічно розвивається соціальна, пізнавальна активність дошкільника, засвоюються різні способи дій, знання про властивості й ознаки предметів, зв'язки між предметами і явищами, набуваються соціальні навички міжособистісних відносин, розвивається творча уява;

4) продуктивні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання), які дають багатий матеріал для розвитку конструктивного мислення, уяви, художніх здібностей, уміння ставити мету і досягати її, обирати засоби здійснення задуму;

5) праця, як чинник розвитку наполегливості, суспільної спрямованості особистості, почуття власної гідності та обов'язку, уміння аналізувати корисність своєї роботи;

6) навчальна діяльність, у процесі якої збагачуються розумові та практичні вміння.

Вирішення проблеми розвитку творчих здібностей потребує розгляду особливостей психічного й фізичного розвитку дітей даного віку. Адже необхідною умовою досягнення ефективності навчально-виховної діяльності є розробка стратегій викладання з урахуванням вікових можливостей дитини. Зважаючи на психофізіологічні особливості дитини-дошкільника, необхідно зупинитися на особливостях дитячої творчості. Аналіз праць науковців дозоляє стверджувати, що:

- творчі прояви в дитини спостерігаються досить рано, це зумовлено тим, що кожна дитина індивідуальна;

- для дитячої творчості характерними є непередбачуваність, спонтанність;

- і в творчій, і в будь-якій іншій діяльності дитині властиві всеохоплююча допитливість, дослідження світу: від «Що це таке?» до «Хочу все знати!»;

- дитині властивий потяг до казок, віршів, музики, картин, загалом - до мистецтва;

- дитяча творчість, як правило, пов'язана з грою, що є провідним видом діяльності дитини дошкільного віку;

- творчість вимагає створення певних умов, за яких дитина почуватиметься вільною від впливу дорослого;

- креативність є однією з базових характеристик дитини дошкільного віку, що характеризує активну позицію особистості, готовність ухвалювати миттєві рішення, допитливість, здатність коментувати процес та результати діяльності, стійку мотивацію досягнень, розвинену уяву, а також здатність до створення творчого образу, який характеризується оригінальністю, варіативністю, гнучкістю та рухливістю.

Отже, як показує аналіз науково-педагогічної і психологічної літератури та власний досвід роботи, розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку можливий за таких умов: забезпечення особистісно-орієнтованого характеру педагогічної взаємодопомоги; педагогічне стимулювання творчої самореалізації у процесі ігрової діяльності, створення емоційно сприятливого навчально-виховного середовища; поетапність включення дошкільників у творчу діяльність (інтерпретація, імпровізація); уведення елементів інтеграції мистецтв у навчально-виховний процес; дотримання принципів системності, домінантності та варіативності; застосування розроблених форм, методів та засобів навчання; дотримання технології проведення заняття.

2. Дослідження творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

2.1 Основні методики виявлення творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку

Розвиток творчих здібностей дітей передбачає впровадження в навчальну практику гуманістичного принципу організації освіти, коли в центрі навчально-виховного процесу знаходиться особистість дитини з її потребами, інтересами і можливостями, а вихователь за допомогою психологічних форм, методів і засобів виконує функцію «екранування», щоб не допустити згубної дії зовнішніх чинників на розвиток творчих здібностей дітей, і певною мірою стимулює останні [21, с. 91].

Тест «Домальовування фігур»: дітям 6 років пропонують індивідуальні завдання по модифікованому варіанту методики Е.П. Торренса - домалювати задану фігуру так, щоб вийшла картинка (всього 16 фігур - по одній на окремій картці; запропоновані фігури були контурами елементів наочних зображень або простими геометричними фігурами різного ступеня схожості з наочним зображенням). Для оцінки рівня розвитку продуктивної уяви дошкільників за основний показник беруть коефіцієнт оригінальності (Кори); його параметри: флуенція (кількість відповідних завданню відповідей), флексибільність (варіативність відповідей у однієї дитини) і оригінальність (частота відповіді, що зустрічається, в групі). Окрім цього було виділено 6 основних типів виконання завдань на уяву дітьми різних дошкільних вікових груп: 0-дитина не сприймає завдання побудови образу з використанням заданого об'єкту; найчастіше малює поряд з еталоном, не використовуючи його, або зовсім відмовляється малювати. 1 - «окремі об'єкти»: фігура добудовується до цілого; результатом домальовування стає один схематично зображений, не деталізований об'єкт. 2 - «об'єкти з деталями»: одиничний образ наділений великою кількістю деталей. 3 - «сюжети»: детально домальована запропонована фігура, дитина вбудовує її в сюжет, співвідносить його з деякою ситуацією - це комплексний образ. 4 - «сюжет з додаванням об'єктів»: дитина малює декілька об'єктів об'єднаних в сюжеті; це образ - ансамбль. 2, 3, 4 типам рішення вдаються дошкільники середньої і старшої груп. 5 - «включення»: задана фігура включається як один з другорядних елементів об'єкту, що зображується. Тут - новий спосіб створення образу: дитина співвідносить сприйману дійсність не з цілісним наочним уявленням, а з однією із його деталей. Це забезпечує найбільшу оригінальність і варіативність в рішенні задачі.

Методика «Скульптура». Дитині пропонується набір пластиліну і завдання: за 5 хв. виліпити щось з пластиліну.

Фантазія дитини оцінюється від 0 до 10 балів.

0-1 бал ставиться дитині в тому випадку, якщо за відведений на виконання завдання час (5 хв.) вона так і не змогла нічого придумати і зробити руками.

2-3 бали дитина отримує тоді, коли вона придумала і виліпила із пластиліну щось дуже просте, наприклад, кулька, кубик, паличку, кільце і т. п.

4-5 балів-дитина заробляє в тому випадку, якщо вона зробила порівняно просту річ, у якій є невелика кількість звичайних деталей, не більше двох-трьох.

6-7 балів дитині ставиться в тому випадку, якщо вона придумала щось незвичайне, але разом з тим не відрізняється багатством фантазії.

8-9 балів дитина отримує тоді, коли придумана нею річ досить оригінальна, але детально не опрацьована.

10 балів за цього завдання дитина може одержати лише в тому випадку, якщо придумана нею річ вельми оригінальна, детально опрацьована і відрізняється гарним художнім смаком.

Способи оцінювання розвиненості уяви дитини старшого дошкільного віку через його розповіді, малюнки, вироби вибрані не випадково. Цей вибір відповідає трьом основним видам мислення, наявним у дитини цього віку: наочно-дійового, наочно-образного і словесно-логічного. Фантазія дитини найбільш повно проявляється якраз у відповідних видах творчої діяльності.

Висновки про рівень розвитку

Оцінка 10 балів свідчить про наявність у дитини задатків до того виду діяльності, для якого істотно розвиток відповідного виду уяви. Така дитина, безумовно, готова до навчання в школі.

Оцінка, яка знаходиться в межах від 8 до 9 балів, говорить про те, що дитина не достатньо готова до навчання в школі.

Оцінка в інтервалі від 6 до 7 балів - є ознакою того, що в цілому дитина задовільно підготовлений до навчання в школі.

Оцінка в 4-5 балів говорить про те, що готовність дитини до навчання в школі є недостатньою.

Оцінка, що дорівнює 3 і менше балів, найчастіше виступає в якості ознаки непідготовленості дитини до навчання в початковій школі.

Методика «Твір казки» - дітям пропонується скласти казку на задану тему. Оцінюється продуктивність, оригінальність і варіативність (описується 5-бальна система оцінки). Специфіка використання слова як засобу уяви полягає, в основному, в особливостях структури споріднених полів, які починають складатися у дітей старшої групи. При цьому для характеристики рівня розвитку уяви не є суттєвим сам тип такої структури (переважне використання слова в його категоріальній функції). Набагато важливіше можливість переходу від однієї структури до іншої (зміна контекстів, в яких використовується задане слово) і широта кожного такого контексту. З дітьми проводяться повчальні заняття, направлені на формування специфічних особливостей використання слова: уміння широко використовувати контекст слова і гнучко переходити від одного контексту до іншого.

2.2 Аналіз і інтерпретація даних методик дослідження

Мета експериментального дослідження - практичним шляхом виявити особливості розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.

У дослідженні взяли участь діти старшого дошкільного віку м. Вінниці ДНЗ №27. Кількість досліджуваних 28 дітей.

Під час проведення дослідження нами були використані такі методи: бесіда, спостереження та аналіз продуктів творчої діяльності дітей.

У дослідженні були задіяні такі методики:

- тест «Домалюй фігуру»;

- методика «Твір казки»;

- методика «Скульптура».

Першою проведеною нами методикою був тест «Домалюй фігуру» (методика представлена в додатку А). Дітям було запропоновано домалювати задану фігуру так, щоб вийшла картинка.

Якість малюнків з точки зору їх художності при аналізі не враховується, оскільки в першу чергу нас цікавить сам задум композиції, різноманіття виникаючих асоціацій, принципи втілення ідей, а не технічна обробка малюнків.

Час роботи не обмежується, тому що в іншому випадку у дитини з'являється тривожність, невпевненість, а це суперечить характеру творчого процесу, елементарний прояв якого має бути змодельовано в ході експерименту.

Результати дослідження по першій методиці наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники дослідження творчості за методикою «Домалюй фігуру»

Показники

Рівні розвитку

1

2

3

4

5

6

К-сть дітей

0

4

4

19

1

%

0%

14%

14%

68%

4%

Рис. 2.1 Показники дослідження творчості серед дітей старшого дошкільного віку за методикою «Домалюй фігуру»

Отже, згідно рис. 2.1 найбільшу вираженість має третій рівень (68%), про що свідчать результати нашого дослідження. Згідно цих даних більша кількість дошкільнят в групі мають гарно розвинені творчі здібності та готові до навчання в школі. Діти з високим рівнем творчості мають гарно розвинену уяву, уважність до деталей.

Четвертий рівень - 4%. Діти за даним рівнем мають високі показники творчих здібностей, в них добре розвинена здатність до відтворення деталей, креативність, здатність відповідати на подразники нестандартно, швидка адаптація до різних ситуацій.

Другий рівень - 14%. Вміння запропонувати різні ідеї в тій чи іншій ситуації, здатність продукувати віддалені ситуації, незвичні відповіді.

Перший рівень - 14%. Ригідність мислення.

Для отримання більш точних результатів визначення творчості серед дітей дошкільного віку нами була проведена методика «Скульптура» (Методика представлена у додатку В).

Таблиця 2.2

Показники дослідження творчості за методикою «Скульптура»

Показники

Рівні творчості

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий

1

2

3

4

5

6

К-сть дітей

0

3

12

9

4

%

0%

11%

43%

32%

14%

У рамках проведеного діагностичного дослідження та як показано на рис. 2.2 старші дошкільнята з високим рівнем творчості - 14%. Це безумовно свідчить про вміння оперувати вигаданими образами, складати з них цілісні картинки або сюжети, високий рівень асоціативності, діалектичності та системності мислення.

Рівень вище середнього - 32%. Такі діти уміють знаходити вихід з будь-яких ситуацій, володіють умінням чітко виявляти протиріччя в будь-якому предметі чи явищі.

Діти з середнім рівнем - 43%. Дошкільнята з середнім рівнем творчих здібностей відкриті для пізнання нового, і мають гарну підготовленість до навчання у школі.

Рівень нижче середнього - 11%. Такі діти підготовлені до навчання в школі але при виконані завдань не проявляють креативність та нестандартність мислення.

Діти, що мають показники низького рівня підготовленості до навчання в школі в групі відсутні.

Методика «Твір казки» (Методика представлена у додатку С).

Дана методика оцінюється за трьома шкалами, в яких описується 5-бальна система оцінки.

Продуктивність - це головне знаряддя творчості, спосіб розв'язання оригінальних і складних задач.

Оригінальність - характеризує здатність до висунення ідей, що відрізняються від очевидних, банальних або твердо встановлених. Ті, хто отримують високі бали по оригінальності, зазвичай, характеризуються високою інтелектуальною активністю.

Варіативність - це явище характеризує здатність створювати та обирати варіанти завдань відповідно до ситуації. Результати дослідження по даній методиці наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники дослідження творчості за методикою «Твір казки»

Критерії творчості

Рівні розвитку

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

Продуктивність

0%(0)

14%(4)

11%(3)

64%(18)

11%(3)

Оригінальність

3%(1)

21%(6)

36%(10)

29%(8)

11%(3)

Варіативність

3%(1)

14%(4)

29%(8)

40%(11)

14%(4)

Рис. 2.3 Показники дослідження продуктивності творчості серед дітей старшого дошкільного віку

За результатами діагностики ми бачимо на рис. 2.3 що серед досліджуваних продуктивність за першим рівнем складає 0%; за другим - 14%; третій рівень - 11%; четвертий - 64%; п'ятий - 11%. Отже, згідно результатів дослідження 64%(IV р.) та 11%(ІІІ р.) дітей мають високі показники за даною шкалою, що свідчить про легкість розв'язання оригінальних і складних задач, високий рівень творчої продуктивності, високий рівень уяви.

Продуктивність - це здатність дитини застосовувати свої сили, реалізуючи закладені в ній можливості. Продуктивність означає, що людина відчуває себе певним утіленням своїх сил. Часто продуктивність асоціюють з різними видами творчості.

Рис. 2.4 Показники дослідження оригінальності творчості серед дітей старшого дошкільного віку

Оригінальність: перший рівень - 3%; другий - 21%; третій - 36%; четвертий - 29%; п'ятий - 11%. Згідно результатів проведеної методики переважає ІІІ (36%) та ІV(29%) рівні. Це свідчить про здатність до висування ідей, відмінних від очевидних, нормативних. Вимірюється кількістю неординарних відповідей, образів, ідей. Діти з високим рівнем творчої оригінальності здатні приймати швидкі дотепні рішення, які рідко зустрічаються, знаходити нові, незвичайні комбінації. Висока здатність створювати окремі ситуації, приймати незвичайні рішення.

За методикою «Твір казки» 3% дітей отримали дуже низькі показники за шкалами оригінальність та варіативність. Для виправлення існуючого становища можна запропонувати наступні заходи, спрямовані на ефективний розвиток творчих здібностей дошкільнят:

1. Введення в програму дошкільного виховання спеціальних занять, спрямованих на розвиток творчої уяви і мислення дітей.

2. На спеціальних заняттях з малювання, музиці, розвитку мовлення давати дітям завдання творчого характеру.

3. Управління дорослими дитячої предметної і сюжетно-рольовою грою з метою розвитку в ній уяви дітей.

4. Використання спеціальних ігор, що розвивають творчі здібності дітей.

5. Робота з батьками.

Рис. 2.4 Показники дослідження варіативності творчості серед дітей старшого дошкільного віку

Варіативність: перший рівень - 3%; другий - 14%; третій - 29%; четвертий - 40%; п'ятий - 14%. Згідно результатів дослідження по даній шкалі переважає ІІІ (29%) та ІV(40%) рівні. Це говорить про те, що діти отримали дані результати мають високі показники, що свідчить про їх здатність знаходити декілька нестандартних підходів до ситуації одночасно.

Високий рівень варіативності в старшому дошкільному віці свідчить про те, що дитина може самостійно оцінити рівень своєї успішності. Варіативність дозволяє зберігати певну незалежність від обставин та ситуацій.

З метою дослідження творчих здібностей в старшому дошкільному віці ми провели ряд методик.

Першою ми провели методику «Домалюй фігуру». За даною методикою більшість дітей мають третій рівень вираженості творчих здібностей, що свідчить про високий, рівень уяви, нестандартності мислення та неординарності підходу до різних ситуацій.

Наступною ми провели методику «Скульптура». За результатами проведеного дослідження найбільш вираженим є середній рівень творчості (43%). Дошкільнята за даним рівнем відкритті до пізнання нового, мають гарну підготовленість до навчання у школі.

Останньою ми провели методику «Твір казки». За результатами даної методики за шкалою продуктивність діти - 64%(ІІІ рівень розвитку), оригінальність - 36% (ІІІ рівень), варіативність - 40% (ІV рівень). Це свідчить про здатність до висування ідей, відмінних від очевидних, нормативних. Вимірюється кількістю неординарних відповідей, образів, ідей. Діти з високим рівнем творчості здатні приймати швидкі дотепні рішення, які рідко зустрічаються, знаходити нові, незвичайні комбінації. Висока здатність створювати окремі ситуації, приймати незвичайні рішення.

Висновки

Творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Їх розвиток сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов та ін., основою творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у неї, як правило, виявляється високий рівень інтелекту. Така дитина може бути обдарованою і в інших сферах: художній, музичній, сфері соціальних відносин (лідерство), психомоторній (спорт), творчій, де її буде відрізняти висока здатність до створення нових ідей.

Аналіз науково-педагогічної і психологічної літератури з проблеми творчості дозволяє зробити висновок щодо різноманітності поглядів учених на її природу, структуру, шляхи формування та недостатню розробку питання щодо розвитку творчих здібностей, зокрема у дітей старшого дошкільного віку. Психологічні дослідження (Л. Венгера, Л. Виготського, О. Запорожця, Г. Костюка та ін.) довели, що у процесі психічного розвитку дитини відбувається поетапне формування ієрархічної системи психічних якостей людської особистості. Результати даного розвитку залежать від своєчасності формування кожного рівня цієї системи.

З психологічної точки зору дошкільне дитинство є сприятливим періодом для розвитку творчих здібностей тому, що в цьому віці діти надзвичайно допитливі, у них є величезне бажання пізнавати навколишній світ. І батьки, заохочуючи допитливість, залучаючи їх у різні види діяльності, сприяють розширенню дитячого досвіду. А накопичення досвіду і знань - це необхідна передумова для майбутньої творчої діяльності. Крім того, мислення дошкільнят більш вільне, ніж мислення більш дорослих. Воно ще не задавлене догмами та стереотипами, воно більш незалежне. А цю якість необхідно всіляко розвивати.

І від того, наскільки були використані ці можливості, багато в чому буде залежати творчий потенціал дорослої людини.

Для дослідження творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку ми використали такі методики:

- «Домалюй фігуру». Отже, згідно результатів проведеної методики найбільшу вираженість має третій рівень (68%). Згідно цих даних більша кількість дошкільнят в групі мають гарно розвинені творчі здібності та готові до навчання в школі. Діти з високим рівнем творчості мають гарно розвинену уяву, уважність до деталей, легко піддаються навчанню.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.