Розвиток творчих здібностей у дошкільнят

- «Твір казки». Отже, згідно результатів дослідження 64%(IV р.) дітей мають високі показники за шкалою продуктивність творчості, що свідчить про легкість розв'язання оригінальних і складних задач, високий рівень творчої продуктивності, високий рівень уяви. 3% дітей отримали дуже низькі показники за шкалами оригінальність та варіативність. Для виправлення існуючого становища можна запропонувати наступні заходи, спрямовані на ефективний розвиток творчих здібностей дошкільнят:

1. Введення в програму дошкільного виховання спеціальних занять, спрямованих на розвиток творчої уяви і мислення дітей.

2. На спеціальних заняттях з малювання, музиці, розвитку мовлення давати дітям завдання творчого характеру.

3. Управління дорослими дитячої предметної і сюжетно-рольовою грою з метою розвитку в ній уяви дітей.

Загалом діти показали дуже гарні результати розвитку творчих здібностей за усіма трьома методиками.

- «Скульптура». У рамках проведеного діагностичного дослідження старші дошкільнята за даною методикою отримали - 14% (високий рівень творчості). Це безумовно свідчить про вміння оперувати вигаданими образами, складати з них цілісні картинки або сюжети, високий рівень асоціативності, діалектичності та системності мислення.

Список використаних джерел

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / за ред. О. Л. Кононко. К.: Світич, 2009. 430 с.

2. Біла І. М. Експериментування - джерело творчості дошкільників / І. М. Біла // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К., 2008. Т. 10. Ч. 4. С. 39-47.

3. Біла І. М. Конструювання як засіб розвитку творчості дошкільнят / І. М. Біла // Дошкільне виховання. 2010. № 5. С. 10-13.

4. Біла І.М. Психологія дитячої творчості. К.: Фенікс, 2014. 136 с.

5. Березіна В.Г., Дитинство творчої особистості. - СПб.: Видавництво Буковського, 1994. 270 с.

6. Виготський Л.М., Уява і творчість у дошкільному віці. СПб.: Союз, 1997. 218 с.

7. Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія: Навчальний посібник / Т. В. Дуткевич. Камянець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2006. 320 с.

8. Дьяченко О. М. Уява дошкільника / О. М. Дьяченко. М.: Знання, 1986. 144 с.

9. Дьяченко Л. М. Психічний розвиток дошкільника / Л. М. Дьяченко, Т. А. Лаврентьєва. М.: Педагогіка, 1984. 128 с.

10. Карабаєва Ірина Особливості розвитку уяви дітей / І. Карабаєва, С. Ладивір. К.: Шкільний світ, 2008. 128 с.

11. Карасьова К., Піроженко Т. Світ дитячої гри. / К.Карасьова, Т.Піроженко Шкільний світ, 2010. 127 с.

12. Клименко В. В. Механізм творчості: чи можна його розвивати / В. В. Клименко. К.: Шкільний світ, 2001. 96 с.

13. Козлов В.В. Психологія творчості. М.: Гала, 2009. 112 с.

14. Костюк Г. С. Дошкільний вік / Г. С. Костюк // Вікова психологія; за ред Г. С. Костюка. К.: Рад. школа, 1976. 170 с.

15. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г. С. Костюк. К.: Знання, 1963. 69 с.

16. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк; за ред. Л. М. Проколієнко. К.: Рад. школа, 1989. 608 с.

17. Кулачківська С. Є. Методичні рекомендації. Дошкільник. Особливості психічного розвитку в умовах екологічної кризи / С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір. К.: Інститут психології АПН України, 1995. 152 с.

18. Кульчицкая Е. И. Сирень одаренности в саду творчества / Е. И. Кульчицкая, В. А. Моляко. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. 316 с.

19. Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська. К.: Вища школа, 1974. 355 с.

20. Максименко С. Д. Індивідуальні особливості мислення дитини / С. Д. Максименко. М.: Знання, 1977. 48 с.

21. Максименко С. Д. Психологія проблемного навчання / С. Д. Максименко, Ю. Д. Руденко. К.: Знання, 1978. 45 с.

22. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / О. Л. Кононко, З. П. Плохій, А. М. Гончаренко. К.: Світич, 2009. 208 с.

23. .Міщиха Л. П. Творчий потенціал у період пізньої дорослості: монографія / Л. П. Міщиха. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014. 400 с.

24. Особливості психічного розвитку дітей 6-7 річного віку / за ред. Д. Б. Ельконіна, Л. А. Венгера. М.: Педагогіка, 1988. 136 с.

25. Піроженко Т. О. Психічний розвиток дитини дошкільного віку: досвід роботи сучасного дошкільного навчального закладу / Т. О. Піроженко. Запоріжжя: МПС ЛТД, 2003. 168 с.

26. Психологія дитинства. Посібник. Під ред.. А.А. Реана. Спб.: «пройм-ЄВРО ЗНАК», 2003. 368 с.

27. Рибалка В. Р. Психологія розвитку творчої особистості: навч. посіб. / В. Р. Рибалка. К.: І3МН, 1996. 236 с.

28. Романовська Д. Методи та прийоми стимулювання творчої активності //Психолог. 2006. №11. с. 13-16.

29. Роменець В. А. Психологія творчості: навч. посібник / В. А. Роменец. [2-ге вид.]. К.: Либідь, 2001. 288 с.

30. Скрипченко О.В. Навч.посіб.-К.: Просвіта,2001. 416 с.

Додаток А

Методика "Домалюй фігуру" (автор О.М. Дяченко)

Спрямована на виявлення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи.

Під час обстеження пропонується будь-який із комплектів (рис. 6 або рис. 7), інший може бути використаний під час повторного обстеження.

Інструкція: "Домалюй чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домальовувати так, щоб вийшов малюнок, який ти захочеш".

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується кількість зображень, які не повторюються. Однаковими вважаються зображення, в яких фігура перетворюється в один і той самий елемент.

Наприклад, перетворення і квадрата, і трикутника в екран телевізора є повторенням, і обидва ці зображення не зараховуються.

Потім порівнюються зображення, створені кожною дитиною на основі однієї й тієї ж фігурки. Якщо двоє дітей перетворюють, наприклад, квадрат на екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному з них.

Підраховується кількість малюнків, які не повторюються у самої дитини та ні в кого з дітей групи. Краще порівнювати результати 20-25 дітей.

Поряд з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

При низькому рівні діти фактично не розуміють завдання, вони або малюють поряд із заданою фігурою щось своє, або дають безпредметні зображення ("такий візерунок"), іноді діти (для одної - двох фігур) можуть намалювати предметний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки. У цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонні схеми.

При середньому рівні діти домальовують більшість фігур, але всі малюнки схематичні, без деталей. Завжди є малюнки, які повторюються самою дитиною або іншими дітьми групи.

При високому рівні діти дають схематичні, іноді деталізовані, але, як правило, оригінальні малюнки, які не повторюються самою дитиною чи іншими дітьми групи.

Додаток В

Методика «Твір казки»

Дітям пропонується скласти казку на задану тему. Оцінюється продуктивність, оригінальність і варіативність (описується 5-бальна система оцінки). Специфіка використання слова як засобу уяви полягає, в основному, в особливостях структури семантичних полів, які починають складатися у дітей старшої групи. При цьому для характеристики рівня розвитку уяви не є суттєвим сам тип такої структури (переважне використання слова в його категоріальній функції). Набагато важливіше можливість переходу від однієї структури до іншої (зміна контекстів, в яких використовується задане слово) і широта кожного такого контексту. З дітьми проводяться повчальні заняття, направлені на формування специфічних особливостей використання слова: уміння широко використовувати контекст слова і гнучко переходити від одного контексту до іншого.

Додаток С

Методика "Скульптура"

Дитині пропонується набір пластиліну і завдання: за 5 хв. змайструвати яку-небудь саморобку, виліпити її з пластиліну.

Фантазія дитини оцінюється від 0 до 10 балів.

0-1 бал ставиться дитині в тому випадку, якщо за відведений на виконання завдання час (5 хв.) вона так і не змогла нічого придумати і зробити руками.

2-3 бала дитина отримує тоді, коли вона придумала і виліпила з пластиліну щось дуже просте, наприклад кулька, кубик, паличку, кільце і т.п.

4-5 балів дитина заробляє в тому випадку, якщо вона зробила порівняно просту саморобку, в якій є невелика кількість звичайних деталей, не більше двох-трьох.

6-7 балів дитині ставиться в тому випадку, якщо вона придумала щось незвичайне, але разом з тим не відмінне багатством фантазії.

8-9 балів дитина отримує тоді, коли придумана нею річ досить оригінальна, але детально не пророблена.

10 балів цьому завданням дитина може отримати лише в тому випадку, якщо придумана нею річ вельми оригінальна, детально опрацьована і відрізняється хорошим художнім смаком.

Коментарі до методики психодіагностики уяви.

Способи оцінювання розвиненості уяви дитини старшого дошкільного віку через її розповіді, малюнки, вироби вибрані не випадково. Даний вибір відповідає трьом основним видам мислення, наявними у дитини цього віку: наочно-дієвого, наочно-образному і словесно-логічному. Фантазія дитини найбільш повно проявляється якраз у відповідних видах творчої діяльності.

Висновки про рівень розвитку.

Оцінка в 10 балів свідчить про наявність у дитини задатків до того виду діяльності, для якого характерний розвиток відповідного виду уяви. Така дитина, безумовно, готова до навчання в школі.

Оцінка, яка перебуває в межах від 8 до 9 балів, говорить про те, що дитина достатньо готова до навчання в школі.

Оцінка в інтервалі від 6 до 7 балів є ознакою того, що в цілому дана дитина задовільно підготовлена до навчання в школі.

Оцінка в 4-5 балів говорить про те, що готовність дитини до навчання в школі є недостатньою.

Оцінка, яка дорівнює 3 і менше балам, найчастіше виступає як ознака непідготовленості дитини до навчання в початковій школі.

Додаток D

Загальні результати проведення методик

Размещено на Allbest.ru