Вплив музики на всебічний розвиток дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів дошкільної педагогіки та методик виховання в ДНЗ

Курсова робота

З методики музичного виховання дітей дошкільного віку

на тему «Вплив музики на всебічний розвиток дітей дошкільного віку»

Студентки

Чухрій Т.Ю.

Керівник:

Цісар І.В.

м. Вінниця - 2014 рік

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи розгляду проблеми впливу музики на розвиток дітей дошкільного віку

1.1 «Музикотерапія» та її вплив на всебічний розвиток дитини дошкільного віку

1.2 Музичні ігри як засіб розвитку творчих здібностей

1.3 Вплив музики на психічну діяльність дитини

2. Розвиток особистості дитини засобами музичного виховання

2.1 Характеристика морального, фізичного розвитку дошкільників та розвитку творчих здібностей

2.2 Організація і керівництво процесом розвитку творчих здібностей, морального та фізичного розвитку дітей засобами музичного виховання

2.3 Динаміка розвитку дітей

Висновок

Література

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми, її недостатня методична розробка і зумовила вибір теми дослідження: Вплив музики на всебічний розвиток дитини.

Об'єкт дослідження: розвиток здібностей дітей в процесі музичної діяльності.

Предмет дослідження: вплив музики на розвиток дітей дошкільного віку.

Мета: експериментальна апробація морального, фізичного розвитку та розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку засобами музичного виховання.

Мету дослідження конкретизовано у таких завданнях:

1.Розкрити питання впливу музики на фізичний розвиток дітей дошкільного віку.

2.З'ясувати роль музики в розвитку моральних якостей дітей дошкільного віку.

3. Розкрити особливості формування творчих здібностей у дітей в процесі музичної діяльності.

4. Визначити специфіку розвитку здібностей дітей засобами музичного виховання.

1. Теоретичні основи розгляду проблеми впливу музики на розвиток дітей дошкільного віку

1.1 «Музикотерапія» та її вплив на всебічний розвиток дитини дошкільного віку

Входячи в нове тисячоліття, ми залишаємо за собою епоху, коли лікарі діагностували захворювання і призначали лікування, а пацієнти механічно підкорялися їм. Ми можемо використовувати музику для того, щоб стати чутливіше до ритмів свого організму.

Слово “музика” походить від грецького кореня (мюзе). Фахівці з міфології говорять, що дев'ять муз, небесні сестри, правлячі співом, поезією, мистецтвом і наукою, було народжено від Зевса і Мнемозіни, богині пам'яті; таким чином, музика - це дитя природної любові, що володіє грацією, красою і незвичайними цілющими властивостями, які нерозривно пов'язані з божественним порядком і пам'яттю про наші суті і долі.

Терапія - в перекладі з грецького “лікування”. Таким чином, термін музикотерапія означає використання музики в цілях відновлення і зміцнення здоров'я.

Про лікувальні властивості музики китайські мудреці писали ще до нашої ери. Стародавня китайська теорія музики орієнтувалася на пятиступенний звукоряд, який ототожнював ноту з одним з п'яти елементів (вогнем, водою, деревом, землею і металом).

Впродовж всієї старокитайської історії багато цілителів використовували відповідність п'яти музичних елементів п'яти внутрішнім органам (серце, печінка, нирки, легені, селезінка) як основу для лікування хвороб за допомогою музичної терапії.

Про те, що певні мелодії здатні впливати на душевний і фізичний стан людини, добре знали в Стародавній Греції, в Римі. Вірменські манускрипти навіть пропонували рецепти музики, що зупиняють кров.

Американська медицина вперше почала експериментувати з терапевтичним використанням музики в 19 - поч. 20 ст. Але ще в 1890-х невропатолог Корнінг повідомив про те, що музика Вагнера і інших композиторів-романтиків знижує рівень хворобливих думок і підсилює дію позитивних образів і емоцій.

У 1914г. у журналі Американської медичної асоціації було опубліковано лист доктора Кейна, який повідомляв про використання фонографа для “заспокоєння і відвернення пацієнтів” під час хірургічної операції.

У 1918г. колумбійський університет розробив перший курс “Музикотерапії”, який вела Маргарет Андертон, музикант з Великобританії. Вона працювала з солдатами, що отримали поранення під час першої світової війни. У 1930-х і 1940-х роках використання музики і звуку для зменшення і послаблення болю почало застосовуватися в зуболікарській і хірургічній практиках.

Сучасна музикотерапія починає розвиватися з кінця 40-х років, узявши за основу досвід використання музики для зняття неврозу у солдатів другої світової війни.

Викладачка факультету музичної освіти в Канзаському університеті Гастон відкрила першу інтернатуру по музичній терапії, а також центри при Канзаському університеті і в місті Топека, де навчали використанню музикотерапії в США.

Одне з найперших впорядкованих застосувань музики для лікування в Америці належить докторові Келлогу, ентузіастові, директорові першого курорту на мінеральних джерелах. У його будинку відпочинку в широкому масштабі використовували терапевтичну цінність музики. При цьому у нього не було ні часу, ні цікавості, щоб докопатися до того, чому це все відбувається. Він просто бачив, що користь є, і робив все, щоб використовувати ці нетрадиційні методи терапії в ім'я зцілення.

За останні півстоліття музична терапія в Америці зробила колосальний крок вперед як наукова дисципліна. У 1998 році Національна асоціація музичних терапевтів (НАМТ) і Американська асоціація музичних терапевтів (ААМТ) злилися в єдину організацію - Американську музичну терапевтичну асоціацію (АМТА). Знання і цінності терапевтичної дії музики розповсюджуються серед широких кругів американців. В даний час в США більше 5000 музичних терапевтів працюють в лікарнях, реабілітаційних центрах, відновних і освітніх установах, поліклініках, дитячих будинках, в'язницях, школах і так далі. Більше половини з них працює з психічними хворими, розумово відсталими, і старезними. 70 коледжів і університетів в США готують фахівців в області музичної терапії.

Ще одна надихаюча ознака: в деяких випадках музична терапія визнана офіційним засобом відновлення в рамках державної системи страхової медицини.

Історія розвитку музикотерапії в країнах СНД не така багата, але все таки і у нас є свої досягнення в цій області. На кафедрі фізіології університету Дружби народів і кафедрі рефлексотерапії Московського стоматологічного інституту проводилися дослідження, в результаті яких було встановлено, що 12 звуків, з яких складається октава, гармонійно пов'язано з 12 системами нашого організму. Органи при направленій дії на них музикою, співом приходять в стан максимальної вібрації. У результаті зміцнюється імунна система, поліпшується обмін речовин, активніше йдуть відновні процеси, і людина видужує.

Отже, музикотерапія є цікавим і перспективним напрямком, який використовують в багатьох країнах в лікувальній і оздоровчій меті.

У 1997г. Михайлом Львовичем Лазаревим - завідуючим лабораторією валеології Московського інституту підвищення кваліфікації працівників освіти, дійсним членом Академії педагогічних і соціальних наук, національним координатором Російського відділення Європейської мережі шкіл формування здоров'я була створена програма “Здрастуйте” (програма формування здоров'я дітей дошкільного віку), в якій музиці відводиться центральне місце, оскільки «саме у ній закладений колосальний потенціал для оздоровлення».

По-перше, музика впливає на багато сфер життєдіяльності через три основні чинники: вібраційний, фізіологічний і психологічний.

1. Вібраційний чинник музики є стимулятором обмінних процесів на рівні клітини. Сьогодні наукові дослідження показують, що за допомогою вібрації можна впливати навіть на процес каталізу, підбираючи точну вібрацію і стимулюючи діяльність окремих ферментів. Більш того, звуковий вібраційний чинник через звуки імені дитини в буквальному розумінні слова формує його організм. Кожне ім'я має свій набір звуків, що створюють унікальне вібраційне поле.

2. Фізіологічний чинник музики здатний змінювати різні функції організму, такі як дихальна, рухова, серцево-судинна.

Психологічний чинник через асоціативний зв'язок, медитацію здатний значно міняти психічний стан дитини.

По-друге, музика має фундаментальні початки всього живого: ритм, мелодію і гармонію. Вона вчить дитину відчувати ритми життя, гармонізує його власні біоритми, дозволяє відчути себе частиною космосу, вийти за межі своїх особистих проблем.

По-третє, музика дозволяє дозувати психофізичне навантаження, починаючи з прослуховування ніжних звуків і доходячи до могутніх ритмів аеробіки і танців. Різні види музики впливають на різні функції організму. Наприклад, при порушенні дихальної функції можна використовувати духові інструменти, при порушенні дрібної моторики пальців - клавішні інструменти, при психоневрологічних порушеннях - прослуховування музики. Важливо відзначити, наприклад, що дихальна музикотерапія дозволяє людині займатися оздоровленням, не помічаючи процесу лікування.

По-четверте, музика дозволяє удосконалювати дихальну функцію опосередковано. Наприклад, граючи на духовому інструменті, людина повинна підпорядкувати своє дихання тому розміру, який закладений в п'єсі. Це справедливо і для інших нюансів музики.

Слід зазначити, що емоції тісно пов'язані з диханням. Наприклад, радість супроводжується диханням в 17 вдихів в хвилину, активний сум - 20 вдихів в хвилину, страх - 60 вдихів, гнів - 40 вдихів.

Відповідно до цього, впливаючи на ритм дихання через музичну фразу, ми можемо моделювати емоційний стан людини.

По-п'яте, музика, пожвавлюючи емоційну сферу, відновлює імунобіологічні процеси. Мається на увазі, що при зниженні емоційного тонусу або за наявності негативних емоцій знижується імунітет людини, і він частіше хворіє.

Крім того, спеціально підібрана музика дозовано тренує емоційний світ людини і підвищує рівень імунних процесів в організмі, тобто призводить до зниження його захворюваності.

Музику можна розглядати і як спосіб поліпшення емоційного фону в сім'ї, що може привести до гармонізації взаємин в ній. Іншими словами, музика може стати одним з умов формування здорового способу життя, а оздоровчі заняття з використанням музики дадуть приголомшливий ефект.

У кожної людини є улюблена музика, яка діє на його душу найефективніше. Яку ж дію на людину надають різні жанри музики? Слід мати на увазі, що в рамках кожного жанру існує різноманітність стилів. Деякі з них активні і несуть енергію, інші пасивні і допомагають розслабитися. Ось деякі загальні тенденції, які істотно змінюються залежно від слухача, умов прослуховування, навколишнього середовища:

- у григоріанських співах використовуються ритми природного дихання, що дозволяє добитися відчуття просторового розслаблення. Вони добре підходять для тихих занять і медитації, можуть понизити стрес;

- повільна музика у стилі барокко (Бах, Гендель, Вівальді, Кореллі) дає відчуття стійкості, порядку, безпеки і створює духовне стимулююче середовище, яке підходить для занять або роботи;

- класична музика (Гайдн і Моцарт) відрізняється ясністю, елегантністю і прозорістю. Вона здатна підвищувати концентрацію, пам'ять і просторове сприйняття;

- музика романтизму (Шуберт, Шуман, Чайковський, Шопен і Лист) підкреслюють виразність і чуттєвість, часто будять індивідуалізм, містицизм. Її краще використовувати для того, щоб активізувати симпатію, пристрасність і любов;

- музика імпресіоністів (Дебюссі, Равель, Фавр) заснована на вільно поточних музичних настроях і враженнях. Вона викликає приємні образи, як в сновидіннях;

- джаз, блюз, регги і інші музичні форми можуть підняти настрій і надихнути, дати вихід радості, розсіяти печаль, підвищити товариськість;

- румба, маранга, макарена володіють живими ритмами і імпульсністю, що підвищує серцебиття, робить дихання частішим і глибшим, примушує все тіло рухатися, самба, проте, відрізняється рідкісною властивістю порушувати і заспокоювати одночасно;

- поп-музика, а також народні мелодії провокують рухи тіла, створюють відчуття благополуччя;

- доля-музика у виконанні таких геніальних артистів, як Елвіс Преслі або Стінг може збудити відчуття, стимулювати активні рухи, зняти напругу, ослабити біль і понизити неприємний ефект гучних і різких звуків, присутніх в навколишньому середовищі. Ця музика також здатна створити напругу, викликати дисонанс, стрес і біль в організмі;

- спокійна фонова музика або сучасні оркестровки, в яких немає чітких ритмів, підсилюють стан розслабленої готовності;

- музика в стилі панк, реп, хіп-хоп може перезбуджувати нас, підвищити активність;

- релігійна і обрядова музика може заспокоїти нас і привести в стан утихомирення.

1.2 Музичні ігри як засіб розвитку творчих здібностей

Здавна музику визнавали важливим засобом формування особистісних якостей людини та її духовного світу. Сучасні дослідження переконують у тому, що музичне виховання має непересічне значення у загальному розвитку дошкільника і творчому зокрема.

Серед видів мистецтв музика є своєрідним «онтогенетичним приматом». Іманентність музики в духовній суті дитини виражається в тому, що музика викликає у неї емоційні реакції ще у пренатальний період і раніше за інші види мистецтв стимулює найперші творчі прояви малят через маніпулювання звуками. Музика для дитини «не буває чимось ізольованим і відокремленим, вона завжди є часткою її життя», полем оптимізації позитивів особи. Музична творчість є доступною для всіх дітей, а не лише для обдарованих. І «раннє залучення дітей до творчої, а не тільки «сприймаючої» діяльності дуже корисне для загального художнього розвитку, цілком природне для дитини і цілком відповідає її потребам і можливостям». Помічено, що природа художньої творчості є близькою природі гри. Із синкретизму гри «проростають усілякі види художньої діяльності дитини та її залучення до різноманітних видів мистецтв». І найбільше це стосується відношень гри і музики. Й. Хейзинга довів: в основі будь-якої музичної діяльності лежить - гра, незалежно від того, чи «служить вона розвазі й радості, чи прагне виражати високу красу, чи має священне призначення». «Музика є найчистішою і найвищою демонстрацією самої людської ігрової здібності». Ще у часи Й.-С. Баха та В.-А. Моцарта музика вважалася найшляхетнішим засобом дозвілля та «найбільш творчим» з будь-яких умінь.

Вирази типу «грати роль», «гра на інструменті», «грати» образами, емоціями, моделями свідчать про глибоке взаємопроникнення наведених понять. Окрім семантичного зв'язку їх наближує й те, що «обидва види діяльності здійснюються вільно, без примусу, яке викликає процес діяльності» і наявність особливої психічної установки, за якою учасник процесу перебуває водночас у двох вимірах - реальному й умовному, уявлюваному. Гравець водночас і вірить, і не вірить у реальність подій, водночас існуючи серед звуків у реальних акустичних умовах і серед композицій уявних образів, вражень. Цей самий феномен притаманний сюжетно-рольовим іграм дітей і навчально-професійним іграм дорослих - імітаційним, діловим, організаційно - діловим.

Співвідношення творчості і гри у музиці є специфічними. Якщо творчість спрямована на отримання нового продукту, а гра є, швидше, процесом, рухом, вдоволенням експериментами, діями за певними правилами, що не можуть бути відрежисованими до абсолюту (здебільшого тільки у смисловому та емоційному плані) і не обтяжливими метою як потребою, то творча музична гра - це поєднання процесу спрямування до мети з продуктивним результатом на основі відносно нового способу ведення дій. У такому розумінні гра стає продуктивною діяльністю, яка виражається у створенні нової емоційно-дійової периферії центрального музичного образу чи події. Творчість у грі сягає глибини і повноти музичного явища. Гра є формою творчості.

Музична творча гра - синтетична дієва модель, в якій всі провідні види діяльності (гра, навчання, праця, спілкування, експериментування) інтегруються для спрямування особистості на досягнення нового прогресивного результату. Ця модель є таким навчально-виховним процесом, де звичайні завдання стають творчими завдяки множині можливих ролей та функцій, ігрових дій та подій, і що має численні шляхи спрямування до мети.

Музичні ігри мають підстави розглядатися у межах цілеспрямованого естетичного виховання як діяльність.

Будь-яке творче завдання в музичному мистецтві дитина сприймає як гру. Діалектика музичної гри полягає в тому, що за її очевидною розважливістю забавлянням, утішністю лежить сувора підпорядкованість запрограмованому педагогічному задуму, про який дитина може не знати й не здогадуватися. Вона грає з радістю, творячи від душі. Педагогу ж відомо яким цілям служить кожен елемент ігрових завдань яких дій можна чекати від представників кожної вікової групи, як подавати музичний матеріал у вигляд ігор, як організувати процес ігрового спілкування і як послідовно нарощувати складність рекомендованих вправ, щоб створити умови для появи нових творчих ідей. Спрямована таким чином у навчально-виховне русло гра допоможе дитині пережити в дії нові поняття, а не заучувати їх у вигляді готових формулювань, закріпити їх і забезпечити готовність до впровадження у різноманітні творчі справи. Значущість гри у досягненні творчого рівня навчальної, виховної й розвивальної мети визначається доцільністю її використання.

Питання вивчення можливостей музичної гри у навчально-виховному процесі вивчали Г. Богіно, В. Верховинець, Н. Ветлугіна, Н. Вишнякова, Т. Жданова, А. Зіміна, О. Лобова, В. Підвала, Г. Ригіна, О. Ростовський, В. Сухомлинський, М. Чистякова, О. Юдіна тощо. Вони дослідили позитиви гри у музичному сприйманні, навчанні, виконавській діяльності та імпровізації. Спроби класифікувати музичні ігри здійснили Н. Ветлугіна, Т. Вількорейська, А. Зімі¬на, О. Ростовський. Однак музичні ігри в системі не досліджувалися, не існує більш - менш розробленої класифікації музичних ігор (це спробував зробити автор статті - М. Шуть). Предметно не вивчався і творчий компонент музичної гри, що й зумовило вибір теми цієї статті.

Музична творча гра сприяє розвитку психофізіологічної, соціально-аксіологічної та діяльнісно - компетентнісної сфер дитини.

1. Музична гра сприяє системному розвитку психологічного комплексу дитини, як-от: сприймання, відчуття, увага, уява, пам'ять, мислення і зокрема:

* емоційно-почуттєвого компонента, бо змістом музичного мистецтва є людські емоції, настрої, почуття, які відображаються завдяки специфічним музичним виражальним засобам (ритм, лад, гармонія, темп тощо). Музичне пізнання - це завжди емоційно - комунікативне пізнання, що веде до соціалізації дитини;

* інтелектуально-розумового компонента, бо емоції є енергетичною базою розуму та атомним матеріалом розбудови інтелекту (операційно - функціонального, просторового, діалектичного, системного мислення). Інтелект слідує за емоційно-дійовим переживанням.

2. Музична творча гра у соціально-аксіологічній сфері виконує різнобічні освітні та виховні функції, чи не найголовнішою з яких виступають мотиваційно -потребнісна (у ній відбувається первинна емоційно-дійова орієнтація у смислах людської діяльності) та етико-естетична (виховання у дітей інтересу до різновидів художньо-естетичної діяльності, естетичних потреб, формування естетичного смаку, ціннісного ставлення до навколишнього світу, людини та продуктів її творчості).

Суттєво важливим є те, що в дитини виникають і нові за змістом мотиви діяльності та пов'язані з ними завдання, і те, що у грі виникає нова психологічна форма мотивів. Гіпотетично можна уявити собі, що саме у грі відбувається перехід від безпосередніх бажань до мотивів, що мають форму узагальнених намірів, які перебувають на межі свідомого.

Будь-яке творче завдання в музичному мистецтві дитина сприймає як гру. Діалектика музичної гри полягає в тому, що за її очевидною розважливістю, забавлянням, утішністю лежить сувора підпорядкованість запрограмованому педагогічному задуму, про який дитина може не знати й не здогадуватися. Вона грає з радістю, творячи від душі.

Музична творча гра є ефективним засобом залучення дітей до соціокультурних скарбниць. Вона є мистецтвом людського пізнання себе у середовищі, де звучить «музика». Гра не лімітована у постачанні вражень, думок, еталонів, емоцій, запитань, проблем, способів їх вирішення, у створенні умов для прояву активності творчих сил дитини, а тому ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Завжди наявний «зазор» між правилами, нормами і можливостями креативних ходів та нестандартної поведінки дозволяє грі бути домінантою навчання художньої творчості, а дитині ставати творцем «усіляких, у тому числі естетичних цінностей». Проникаючи у світ мистецтва і творчості за допомогою гри, дитина набуває умінь творця (той, «хто створює гармонію і красу», В. Распутін), отримуючи задоволення від гри власних духовних сил, виражаючи їх по-своєму, втілюючи естетичне ставлення до середовища і об'єктивно та суб'єктивно. Отже, справді створює нову естетичну реальність.

Музична творча гра сприяє національній ідентифікації молодого громадянина України, через залучення до музично-естетичної спадщини рідного народу і творчих продуктів, що увібрали в себе його музично - естетичний та ігровий генотип (сукупність спадкових музично - інтонаційних структур, - елементів змісту та засобів художнього вираження).

Музична гра як засіб розвитку діяльнісно - компетєнтнісної сфери дитини має невичерпне значення насамперед через базування першої на теренах провідного виду діяльності дошкільника. Музична гра:

* об'єднує в собі всі види і музично-естетичної діяльності (слухацьку, виконавську, імпровізаційно-композиторську) і різновиди видів мистецтв (музика, спів, хореографія, театр (інсценування, драматизація), поезія, живопис), а також мовну, словесну творчість;

* гармонічно поєднує різнобарв'я форм залучення дитини до музично-естетичної діяльності, а саме спів, слухання музики, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічні рухи, інсценування пісні, вокальна, інструментальна чи танцювально-образна імпровізації (як прояви творчості);

* якнайкраще сприяє ампліфікації всіх знань і уявлень про навколишній світ та діяльнісно - практичні компетенції дитини. Ігри мають невичерпне поле для постановки і розгортання проблемних завдань, пошукових ситуацій і проблемності взагалі, розгляд яких можна запропонувати як під безпосереднім керівництвом музичного вихователя, так і під час самостійної музично-естетичної діяльності.

3. Методичний рівень

Музична гра, яка спрямована на розвиток творчих здатностей дитини, потребує особливої підготовки музичного керівника, якому доведеться ефективно проявляти музичну компетентність - спеціальні музичні уміння і навички, як-от:

* уміння фати на музичному інструменті;

* уміння інтонаційно чисто, доцільно виразно й образно (без зайвих тембральних «прикрас») виконати вокальний матеріал гри;

* уміння організувати музично-ігровий процес як музично-естетичний;

* уміння керувати мікропроцесами музичними засобами (акценти, уповільнення чи пришвидшення темпу, динамічні відтінки тощо), в тому числі і через те, що руки і голос зайняті виконанням стратегічних завдань.

Одна з нагальних потреб музичного керівника є необхідність засвоїти потрібний музично-ігровий матеріал, тобто:

* знати, яке місце посяде конкретна музична гра в загальному педагогічному процесі;

* передбачати рівень фізичного, інтелектуального та емоційного розвитку учасників ігрового процесу (виходячи з вікових можливостей аудиторії);

* підготувати необхідні матеріали (реквізит, атрибути, інвентар, обладнання) та навчитися ними вправно і доречно користуватися;

* створити і вивчити схему-інструкцію впровадження гри (визначити найдоцільніший алгоритм проведення її);

* установити моделі найдоцільніших мовних побудов (викладення правил, умов, заперечень), і без зайвих витрат (часових, змістовних, розумових, емоційних) вміти їх донести до учасників ігрового процесу;

Ще однією нагальною потребою музичного керівника є напрацювання комплексу необхідних умінь щодо організації безпосередньо ігрового процесу. Дослідження доводять, що саме такі уміння не визнаються вихователями як провідні, через що гра втрачає свій енергетичний потенціал, а може і не сколихнути дитину. До цієї групи умінь ми зарахували такі уміння:

* підготовити сценографію гри (встановлення в ігровому просторі (залі) місць ведучого чи керівника, гравців, команд, журі, асистентів у кожному ігровому епізоді; місцерозташування потрібного ігрового реквізиту та місце його дислокації після гри);

* дібрати допоміжні і, головне доречні, прийоми тонізації, активізації та релаксації аудиторії у таких ситуаціях, що виникли унаслідок некоректного планування гри або впливу інших непередбачуваних факторів (емоційний стан, сонячна активність чи погодні умови тощо);

* коректно проголосити гравців-переможців і знайти та відзначити позитиви в ігрових діях переможених (можливий варіант: у заключній фазі гри встановити нові близькі і бажані перспективи для учасників ігрового дійства);

* залучити до ситуації, що виникла, з резервного банку ігроматеріалів допоміжні ігри (споріднені чи близькі до вживаної), лічилки для набору гравців чи команд, реквізит, засоби заохочення до гри (в тому числі варіанти «нематеріальних» призів).

З огляду на викладене зауважуємо, що палітра музичної творчої гри не може врахувати всіх можливих перипетій, ситуацій, ходів, рішень, можливостей, вчинків і навіть результатів конкретно обраної гри. Бо кожен фрагмент такої пронизаний непередбачуваністю, новизною, причому і для дітей, і для вихователя. Інакше останній починає потерпати від репродуктивного застою, що може призвести до «професійного вигорання».

Практичний рівень

Беремо творчу музичну гру М. Шутя «Каруселі» («Ми кататися хотіли, на конячку верхи сіли, і поїхали, і поїхали...») і далі пункт за пунктом, позиція за позицією наведеного методичного рівня адаптуємо цей матеріал. Тобто навчаємось грати на музичному інструменті; співати інтонаційно чисто, доцільно виразно й образно. Звертаємо увагу на те, що наші «каруселі» красиві, а тому наші рухи будуть вправними, вони не відстануть від темпу і ритму каруселі (рух каруселі показують обертанням кулачків перед собою). А на обличчях ми намагатимемося відобразити щасливі почуття тієї дитини, «якій подобається кататися на каруселі».

Далі надбаємо умінь керувати мікропроцесами музичними засобами. Наприклад, у такий спосіб: «Прислухайтеся до каруселі: коли вона почне уповільнювати хід (чи пришвидшувати) - то і ви не вагайтеся!». Аналогічно готують дітей до залучення у гру динамічних відтінків (наприклад: «Каруселі далеко чи близько?», «Каруселі стомилися, а може готуються спати? Чи радіють і мають бажання бігати ще?»).

Музичними акцентами є акорди на запитання вихователя «Всі сіли?» і відповідь «Так!!!» (діти відповідно реагують оплесками).

На приспів (повторюється мелодія заспіву) виконують відповідні до встановленого засобу руху образні рухи.

Далі діяти аналогічно до попереднього.

Допоміжними творчими елементами гри можуть стати: добір дітьми для наступних куплетів нових «карусельних засобів» (оленя, ракети, машини, ковдри, літака тощо). Дійові прояви відбуваються за обраним засобом. Можливі допоміжні сюжети: «Як машина їде на гору?», «А з гори?», «А праворуч?» тощо. Або: «Поміркуйте, куди ми хочемо полетіти на ракеті?», «Які є бажання?», «Починаймо рахувати!». До речі, «літати» можна на місці, по вказаній території чи по всій залі.

А ще «каруселі» можуть скрипіти (художньо, різко, високими звуками, низькими, оригінально). А ще їх можна «будувати» із себе (із дітей).

А ще можна залучати певний реквізит... і так до нескінченності!

Ну як вам можливості всього однієї творчої музичної гри? І чому у мене, дитячого композитора, музичні керівники запитують: «А що є у Вас новенького?».

1.3 Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.

Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.

Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще. Швидше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.

Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають,що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами:співати дитині пісні,привчати слухати платівки,музичні записи,дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти. Треба дотримуватись того,щоб діти не просто раділи музиці,а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:

- яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи навпаки схвильована, про така музика може розповісти?Що під неї хочеться робити?

Іноді не називає твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.

Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок,оповідань,тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.

Діти дуже люблять повторно слухають музику,яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки:співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися:більше співати,слухати музику,танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, яку мого схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам'ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріоритетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти,розроблену у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування бази особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.

Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову інформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.

Як відомо,музика-вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.

Головне в музичному розвитку дошкільнят-повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.” Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики - це задача важна. Спробувати частково вирішити цю задачу є „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільників”. Головне у цій програмі-розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв'язку з морально-інтелектуальним.

Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика ,образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецтва доступний дитині.

Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв'язок між засобами музичної виразності і змістом музики.

Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д. В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією вибирають потрібний темп і ритм.

Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.

Розвиток особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята. Основою свята це є гра, веселе дійство,де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак.

Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип-це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

2. Розвиток особистості дитини засобами музичного виховання

2.1 Характеристика морального, фізичного розвитку дошкільників та розвитку творчих здібностей

Робота вихователя багатогранна. У процесі роботи з дітьми використовую різні форми, види, змісту роботи, але вся його діяльність (тут мається на увазі саме роль і місце вихователя в системі взаємодії всіх учасників освітнього процесу в цілому) спрямована на всебічне та гармонійний розвиток дітей.

Під час практики я провела три експеримента

1) констатуючий

2) формуючий

3) контрольний.

В яких я мала змогу визначити рівень музичного виховання у дошкільників однієї вікової групи - середнього дошкільного віку.

В констатуючому експерименті я мала змогу дізнатися рівень сформованості музичної культури дітей двох груп старшого дошкільного віку №1 (25 чоловік) і №2 (26 чоловік) - 4 роки.

За допомогою запитань (опитування) я мала змогу дізнатися, що діти знають про музику взагалі, на яке діти малу змогу відповідати за допомогою карток - «+» - «так», «-» - «ні».

Опитування:

1. Чи знаєте ви що таке музика?

2. Чи слухаєте ви музику з батьками вдома?

3. Чи слухаєте ви часто музику?

4. Чи знаєте ви сучасних співаків?

5. Чи знаєте ви хто такі композитори?

6. Чи чули ви колись мелодії відомих композиторів?

7. Чи знаєте ви якісь пісні напам'ять?

8. Чи хтось з вас відвідує музичну школу?

9. Чи подобається вам музика?

Група	Питання №	Кількість дітей, які відповіли на це питання	Відсоток дітей, які знали відповідь на це запитання %
		+	-	+	-
Старша група №1	№1	25	0	100	0
	№2	19	4	76	16
	№3	16	9	64	36
	№4	12	13	48	52
	№5	12	13	48	52
	№6	7	18	28	72
	№7	7	18	28	72
	№8	10	15	40	60
	№9	23	2	92	8
Старша група №2	№1	26	0	100	0
	№2	18	8	69.2	30.7
	№3	17	9	65.4	34.6
	№4	13	13	50	50
	№5	13	13	50	50
	№6	8	18	30.7	69.2
	№7	8	18	30.7	69.2
	№8			42.3	53.8
		11	14
	№9	23	3	88.5	11.5

Отриманні дані свідчать про те, що у дітей обох груп середній рівень музичної культури. Тому я взяла за основу ці результати для подальшого формуючого експерименту ці результати.

2.2 Організація і керівництво процесом розвитку творчих здібностей, морального та фізичного розвитку дітей засобами музичного виховання

Формуючий експеримент я проводила з метою покращення рівня знань дітей старшої групи щодо музичної культури, зрозуміти чим саме музика впливає на всебічний розвиток дитини.

Проводила я його лише з дітьми старшої групи №1, а діти старшої групи №2 навчалися і далі за програмою «Дитина»

Цей експеримент полягав в наступному. Протягом місяця, протягом однієї половини дня я проводила з дітьми групи №1 таку роботу: розучували нові рухливі і дидактичні ігри, де діти гралися під музику відомих композиторів; проводила музикотерапії під час заняття і в вільний час дітей (див. додаток). музикотерапія творчий здібність виховання

Також я проводила з дітьми цієї групи раз в тиждень інтегровані заняття з використанням музики (див. додаток). Де ми знайомилися ближче з тваринами, рослинами, навколишнім світом, розвивали мовлення, творчі, фізичні здібності під музику відомих композиторів, сучасних співаків, дитячі пісні, під гру музичних інструментів.

2.3 Динаміка розвитку дітей

Мета контрольного експерименту - визначити ефективність роботи, яку я провела з дітьми середньої групи №1 та вплив цієї роботи на екологічну культуру дітей.

В кінці навчального року описані вище дослідження були проведені ще раз.

Отримані результати приведені нижче.

Група	Питання №	Кількість дітей, які відповіли на це питання	Відсоток дітей, які знали відповідь на це запитання %
		+	-	+	-
Старша група №1	№1	25	0	100	0
	№2	24	1	96	4
	№3	21	4	84	16
	№4	19	6	76	24
	№5	19	6	76	24
	№6	16	9	64	36
	№7	16	9	64	36
	№8	12	13	48	52
	№9	25	0	100	0
Старша група №2	№1	26	0	100	0
	№2	19	7	73.1	26.9
	№3	18	8	69.2	30.7
	№4	15	11	57.7	42.3
	№5	17	9	65.4	34.6
	№6	12	14	46.2	53.8
	№7	10	16	30.7	69.2
	№8			42.3	53.8
		11	14
	№9	24	2	88.5	11.5

Отже, зіставивши результати констатуючого та контрольного експериментів, ми можемо чітко прослідкувати те, що активна діяльність у вигляді гри, спілкування з дітьми щодо навчання дітей музичної культури є досить успішно проведеною роботою. Діти більше стали цікавитись питаннями музичної тематики. Все це позитивно вплинуло на загальну ерудицію та становлення групи як колективу.

Висновок

Музика для дитини -- світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близькість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно -- знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати. Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.

Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почуттів, настрою,Ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозір,підвищує музичне сприйняття. Музика для слухання буває вокального і інструментального. Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису, ауді- та відеозаписи. Для кращого запам'ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам'ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність. Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

Для розвитку танцювальних навичок потрібно якомога більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.

Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Література

1. Ветлугіна Н.А. «Музичне розвиток дитини», М. Просвещение, 1988

2. Готовцев Г.А. «Міфологія і фольклор». Програма і методичні рекомендації. М. Нова школа 1993

3. Державний освітній стандарт (науково-регіональний компонент освіти). Ек. 1999

4. Кузьміна Н.В. «Здібності, обдарованість, талант вчителя», Л. 1985

5. Мельников М.М. «Дитячий фольклор і проблеми народної педагогіки», Новосибірськ, Просвещение 1987

6. «Світ дитинства. Молодший школяр », М. Педагогіка 1988

7. Назаров Л. «Введення в пісенний фольклор», журнал «Народна творчість» № 6, 1999, № 1, 2000

8. Немов Р.С. «Психологія», М. Владивосток 1999

9. «Розвиток творчої активності школярів», М. Педагогіка 1991

10. Смирнов С. «Педагогіка», Видавничий центр, Академія 1998

11. Старикова К.Л. «Біля джерел народної мудрості», Єкатеринбург, Св. область. Відділення пед. Товариства 1994

12. Старикова К.Л. «Народні обряди та обрядова поезія», Єкатеринбург, Св. область. Відділення пед. Товариства 1994

13. Фоміна Н.М. «Народні свята і програми з методичними рекомендаціями організації уроків» 9-11 кл. 1991

14. Шамін Л. «Робота з самодіяльним колективом», М. Музика 1983

Додатки

Додаток 1

Сеанс “Доброго сну” -- де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо “Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави…

Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка -- це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.

Сеанс “Доброти” -- цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні: “Большой секрет для маленькой компании”, “Настоящий, верный друг”, “Если добрый ты”… Ці пісні й сьогодні зігрівають любов'ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.

Сеанс “Наші друзі” -- відбірка пісень про наших маленьких друзів -- тварин та комах: “В траве сидел кузнечик”, “Два веселых гуся”, “Песня овечек”, “Песенка Муренки”, “Лесной олень”… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.

Сеанс “Усмішки”. Усмішка -- це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.

Сеанс “Звуки природи” -- так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів -- діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.

Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше -- це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики -- викликати співпереживання слухачів.

Заняття №1

Інтегроване заняття з фізичного виховання і музики

«Зоопарк»

Програмовий зміст: продовжувати вчити дітей стрибати через предмет по діагоналі, боком, дивлячись вперед. Продовжувати вчити дітей ходити по гімнастичній лаві, тримаючи предмет над головою, і навчати дітей стрибати з цим предметом вглибину, продовжувати вчити дітей пролазити попід дугу, не зачіплюючи її спиною. Удосконалювати навички бігу врозтіч, не наштовхуючись у грі «Рибаки і риби». Розвивати рівновагу, спритність. Виховувати організованість, цілеспрямованість.

Матеріали та обладнання: Іграшкова змійка; гімнастична лава, м'ячі; дуга; зображення різних тварин, магнітофоні записи.

Хід заняття

І. Вступна частина: шикування в колону один за одним по зросту під акомпанування музичного керівника

· Ходьба на носочках , руки на поясі (як лисенята)

· Звичайна ходьба (діти прогулюються по зоопарку)

· Ходьба на п'яточках, руки за голову (як мавпочки)

· Звичайна ходьба (діти далі прогулюються по зоопарку)

· Ходьба на внутрішній та зовнішній стороні стопи (як ведмедики)

· Звичайна ходьба (діти далі прогулюються по зоопарку)

· Ходьба з високим підніманням колін (як чапельки)

· Звичайна ходьба (діти далі прогулюються по зоопарку)

· Підскоки з просуванням вперед (як олені)

· Біг змійкою

Перешикування в кілька колон із заведенням ланок

ІІ. Підготовча частина (загально-розвиваючі вправи).

1. «Півник» (піднімання рук угору) (8-10 р.)

В. п. - о. с.

1 - піднятись на носки, праву руку підняти вгору, ліву - відвести назад.

2 - в. п.

3 - піднятись на носки, змінити положення рук.

4 - в.п.

2. «Рибка» (піднімання тулуба в гору) (8-10 р.)

В. п. - лежачи на животі, руки вздовж тулуба

1-2 - руки назад, прогнувшись у попереку, підняти голову і ноги вгору.

3-4 - в. п.

3. «Котик потягується» (вправа для ніг) (8-10 р.)

В. п. - упор стоячи на колінах.

1-2 - сісти на п'яточки, витягнувши руки вперед, доторкнутись грудьми колін.

3-4 - в. п.

0 - вправа на розслаблення (релаксаційна мелодія «Звуки природи»).

4. «Мавпочки» (нахили тулуба в сторони). (8-10 р.)

В. п. - ноги нарізно, руки зігнуті до плечей.

1 - нахил тулуба вправо, руки випрямити

2 - в. п.

3 - нахил тулуба вліво, випрямити руки.

4 - в. п.

5. «Кенгуру» (стрибки) (16р.; навантаження диференційоване, відповідно групи здоров'я).

ІІІ. Основна частина.

Спосіб організації дітей: поточний.

Сьогодні, діти , ми гуляли по зоопарку і бачили багато красивих тварин. Вони вам сподобалися?Сьогодні ми будемо мати можливість порибалити, але нам потрібно пройти деякі перешкоди, щоб дійти до озера.

1. «Сплячий удав» (бокові стрибки через змійку). І перша наша перешкода - обійти удава, який гарно пообідав і заснув. Нам потрібно його перестрибнути спочатку в одну сторону, потім в іншу, по діагоналі.

В.п.: руки на поясі ноги разом.

Перестрибуємо боком, дивлячись вперед. (Показує вихователь)

2. «Місточок» (ходьба по гімнастичній лаві з м'ячем над головою, стрибки вглибину). Нам потрібно перейти місточок над річкою, де живуть черепахи. Але нам потрібно перенести по камінчику на другий берег, тому що через них не може нормально протікати водичка до річки з черепахами. Але будьте обережні, щоб не впасти в річку, а то можете ненароком на ступити на черепашку.

В.п.: Руки над головою з м'ячем, ноги разом

Пройти по гімнастичній лаві, повільними темпом і зістрибнути з неї на напівзігнуті ноги, опустити м'яч

3. «Зарослі кущі» (підлізання попід дугу) І в нас, діти залишився один крок до нашого озера, але треба нам пролізти попід кущ, в нашому випадку, дугу.

...