Методика викладання фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика викладання фахових дисциплін



1. Розкрийте основні підходи різних авторів до класифікації методів навчання студентів

Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

-за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації ? словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант); ? за характером пізнавальної діяльності учнів ? пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін); ? залежно від основної дидактичної мети і завдань ? методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); ? методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов); ? класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання ? методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський).

2. Дайте характеристику наочних методів викладання педагогічних дисциплін

Класифікація методів навчання ? це впорядкована за певними ознаками система методів; групування методів навчання за певними ознаками та встановлення між ними зв'язків. Охарактеризувати наочні методи можна з двох підходів ? ілюстрація і демонстрація. люстрація ? допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки. Засоби ілюстрації (картинки, таблиці, моделі, муляжі, малюнки тощо) є нерухомими, вони мають «оживати» в розповіді вчителя. Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: навчальна телепередача або кіно-відеофільм чи його фрагмент; діюча модель, дослід з фізики або хімії; спостереження за погодою (у початковій школі); досліди у шкільній теплиці, робота на пришкільних ділянках.

3. Дайте характеристику дискусій як методу викладання педагогічних дисциплін

Навчальні дискусії можуть викликати інтерес до предмета, коли вони вміло організовані (але не заорганізовані). Учитель попередньо готує тему, питання, що обговорюватимуться. Учні читають різноманітну літературу з проблеми. Важливу роль відіграють правила проведення дискусії, ініціатива вчителя та ведучого. Дискусія успішніше проводиться між паралельними групами. Навчальна дискусія, яка є одним із найдинамічніших словесних методів навчання, має велике розвиваюче і виховне значення. У процесі дискусії учні вчаться сперечатися, доводити, аргументувати, обстоювати свою думку, адекватно оцінювати себе, поважати думки інших. Бесіду, що будується на питаннях, які потребують чітких, однозначних відповідей, називають катехізичною (грец. katechesis ? настанова, повчання). Вона має в основному догматичний характер. Вдаються до неї за потреби викладача пересвідчитися в точності засвоєння правил, законів, формулювань, алгоритмів дій.

4. Доведіть необхідність використання інтерактивних методів і прийомів в ході різних форм навчальних занять у ВНЗ

Використання інтерактивних методів навчання у навчально-виховному процесі вищої школи може стати базисом розвитку пізнавальної активності студентів. Використання інтерактивних прийомів в ході лекційного заняття сприяє формуванню позитивної взаємодії між учасниками навчального процесу, що незмінно позначається на якості засвоєння студентами знань з курсу, активізує пізнавальну діяльність студентів; вміння знаходити і застосовувати їх у навчальній діяльності залежить від особистості педагога та таких його важливих особистісних якостей як здатність та готовність до емпатії, тобто розуміння психічного стану студентів, співпереживання, потреби в соціальній взаємодії.

5. Розкрийте форми, методи і прийоми співпраці викладача зі студентами в навчальному процесі ВНЗ

Від стосунків між викладачами і студентами, які формуються на заняттях в університеті, залежить реалізація конкретних навчальних цілей. Викладачам педагогіки необхідно не лише створювати ці відносини на своїх практичних та лекціях, але й навчити сучасних студентів, майбутніх вчителів і викладачів, вмінню налагоджувати взаємовідносини між своїми майбутніми учнями. Безумовно, мало лише декларувати демократичний стиль спілкування у навчальному процесі, потрібно впроваджувати на заняттях з курсу "Педагогіка" такі методи і прийоми, які б допомагали студентові-спеціалістові чи магістрові навчатися спілкуванню з аудиторією. В. Я. Ляудіс зазначає, "Якщо при організації змісту навчання зберігається і превалює орієнтація на операційно-технічну, а не на смислову сторону діяльності, що формується, то вся навчальна ситуація буде зберігати суто адаптивну спрямованість". Такий тип діяльності не має потреби у різноманітності форм співпраці суб'єкта формування (викладача) з об'єктом формування (студентами), ініціації навчальної поведінки у студентській групі ("студент-студент", "підгрупа-студент", "підгрупа-підгрупа" та ін.). З точки зору В. Я. Ляудіс, продуктивний тип організації навчання забезпечує оптимальну співпрацю викладача з студентами та в самій групі (студентів з студентами) у тому випадку, якщо він керується смисловою стороною діяльності, а не тільки операційно-технічною. Таким чином, продуктивно-сумісний тип навчальної діяльності передбачає оптимальну реалізацію всіх можливостей співпраці викладача з студентами, водночас тих, які зв'язані з вихованням і самоуправлінням особистості.

6. Розкрийте зміст підготовки викладача до різних форм навчальних занять з фахових дисциплін у ВНЗ

Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали, тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Студенти згідно з тематичним планом проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, при потребі, необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання. Викладач, якому доручено читання курсу лекцій, перед початком навчального року (семестру) подає на кафедру (в предметну або циклову комісію) конспект лекцій (в окремих випадках анотований тематичний план) лекційного курсу, контрольні завдання для проведення передбаченого навчальним планом проміжного та підсумкового контролю, інші методичні матеріали, які забезпечують реалізацію робочої навчальної програми. Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали, тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.

7. Розробіть план самоосвіти молодого фахівця після закінчення ВНЗ

Одним із головних завдань вищого навчального закладу, як сказано в Законі України «Про вищу освіту», є забезпечення культурного й духовного розвитку особистості, виховання осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах, у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України. Стосовно ж самоосвіти молодого фахівця після закінчення ВНЗ, то вона може складатись з наступних етапів: 1. Опрацювати самостійно законодавчі та нормативно-правові документи з питань освіти. 2. Слідкувати та ознайомлюватись з новинками психолого-педагогічної та методичної літератури. 3. Працювати з періодичною пресою. 4. Проходити курси підвищення педагогічної кваліфікації. Це основні завдання, які стоять перед молодим фахівцем у рамках його самоосвіти. І, не слід забувати, що займатись самоосвітою потрібно постійно, а інколи за графіком (якщо мова йде про відвідування якихось курсів, наприклад).

8. Дайте характеристику лекції як провідного методу викладання у вищому навчальному закладі

Головна дидактична мета лекції ? це формування орієнтовної основи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу. Лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. При цьому чим кращий лектор, тим більша вірогідність такого явища. Відвідування лекцій привчає до школярства і відбиває потяг до самостійних занять. Студенти неоднаково сприймають лекційний матеріал, деякі записують слова лектора механічно, не усвідомлюючи і не аналізуючи їх. Проте досвід роботи вищої школи доводить, що усунення лекцій з вищої школи призводить до різкого зниження наукового рівня підготовки. Лекції продовжують відігравати провідну роль у процесі навчання вищої школи. У більшості вузівських предметів теоретичного змісту у вищій школі лекції охоплюють 70-80 % усього курсу, у практичних дисциплінах - 20-40 % матеріалу. Лекція ? елемент курсу лекцій. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

9. Доведіть переваги використання у викладанні фахових дисциплін опорних лекцій для студентів, наведіть приклади

Лекції необхідні в таких випадках: 1. Немає підручників та навчальних посібників за новими курсами, які тільки складаються. 2. Новий матеріал за конкретною темою ще не знайшов втілення в підручниках або викладений у застарілому трактуванні. 3. Деякі розділи та теми курсу викликають великі труднощі під час самостійного вивчення за підручниками та навчальними посібниками і потребують методичної переробки, яку здійснює лектор.

4. Вихідні положення курсу в посібниках та наукових статтях викладені суперечливо, є взаємовиключні концепції, що їх пояснюють; у таких випадках лекція має давати об'єктивну оцінку різних підходів і трактувань. Найважливіше завдання лекції ? організація ефективної роботи студентів на лекції, в основі якої активний процес слухання, розуміння, осмислення матеріалу і перетворення його у форму короткого запису, який допомагає швидко відтворити основний зміст матеріалу, що був прослуханий. Тому, використовуючи лекційний матеріал для фахових дисциплін дає змогу викладачеві пояснити суть викладеного матеріалу в більш конкретній і зрозумілій формі. Наприклад, лекційний матеріал стане в нагоді студенту перед випускним екзаменом, коли потрібно згадати увесь пройдений матеріал в стислій формі.

10. Розкрийте шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів під час лекційного викладання

Тема лекції повинна визначатися згідно програми і охоплювати основні положення курсу. Другорядні питання виносяться на самостійне опрацювання. Тема лекції має бути вмотивована. Якщо з даної теми вже були лекції, то студентам коротко нагадується їх зміст. Студентів необхідно захопити процесом розумової діяльності, активізувати їх розумову діяльність. Тому не можна задиктовувати матеріал, студенти повинні самі відбирати найважливіше у тексті лекції. Окрім пояснювально-ілюстративного викладу (що дозволяє економити час) потрібно застосовувати проблемний виклад матеріалу (що сприяє розвитку мислення студентів). При викладі матеріалу має поєднуватись логічний і історичний підхід. Логічний виклад матеріалу дозволяє раціонально, систематично і послідовно дати студентам знання. Для підтримання уваги студентів, яка спонтанно послаблюється через 15-20 хвилин роботи, необхідно чергувати виклад матеріалу з розумовою розрядкою.

11. Дайте характеристику основних функцій контролю і оцінки знань

Функції контролю знань поділяють на специфічні (контролювальні) та загальні. Специфічні функції полягають у виявленні, вимірюванні й оцінюванні знань. До загальних функцій контролю належать: ? діагностична (визначення рівня та якості знань учнів, виявлення прогалин у знаннях та їх причин); ? освітня (систематизація знань учнів, коригування результатів їхньої навчальної діяльності); ? виховна (формування моральних якостей учнів, виховання адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності); ? розвивальна (формування самостійності та критичності мислення учня, розвиток пізнавальних процесів); ? стимулювальна (спонукання учнів до систематичної праці, досягання кращих результатів у навчанні, подолання прогалин у знаннях); ? прогностична (визначення шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів); ? оцінювальна (зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми); ? управлінська (коригування роботи учнів і власної діяльності вчителем, удосконалення організації навчання).



12. Дайте характеристику завдань і змісту різних видів практик студентів напряму "Дошкільна освіта"

У процесі педагогічної практики студентів спеціальності “Дошкільна освіта” вирішуються такі завдання: * ознайомлення студентів із системою навчально-виховної роботи у дошкільних навчальних закладах, навчально-виховних комплексах, діяльністю органів управління освітою, специфікою навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ - IV рівнів акредитації; * встановлення та поглиблення зв'язку теоретичних знань студентів з реальним педагогічним процесом, формування умінь використовувати знання в процесі розв'язання конкретних навчально-виховних, оздоровчо-профілактичних, соціально-правових завдань; * вироблення професійних умінь, необхідних вихователю, вчителю, практичному психологу, логопеду, консультанту з сімейного права, інструктору з фізичного виховання та реабілітації дітей дошкільного віку, викладачу, управлінцю системи дошкільної освіти; * формування у студентів психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності, розвиток необхідних професійних та особистісних якостей, прагнення до професійного самовдосконалення; * сприяння зростанню творчого потенціалу студентів під час проведення науково-педагогічних досліджень, вивчення кращого досвіду роботи вихователів, вчителів, психологів, викладачів, керівників системи дошкільної освіти.

13. Дайте характеристику змісту і організації різних видів практик студентів напряму "Дошкільна освіта"

Перед початком практики проводиться настановча конференція, у ході якої студенти ознайомлюються з програмою практики: керівники роз'яснюють їм мету практики, ставлять конкретні завдання, інформують про зміст діяльності під час проходження практики, форму звітності, критерії оцінювання тощо. Послідовність реалізації завдань практики студент визначає в індивідуальному плані проходження практики. Він складається у перші дні практики, схвалюється викладачем-методистом та керівником від бази практики. Протягом педагогічної практики (кожного з її видів) практиканти ведуть щоденник педагогічних спостережень, у якому фіксують інформацію, необхідну для виконання завдань практики, висвітлюють хід їх виконання (згідно індивідуального плану проходження практики), в тому числі й роботу зі складання психолого-педагогічних характеристик дитини чи академічної групи студентів.

14. Охарактеризуйте загальні підходи до організації педагогічної практики студентів ВНЗ за напряму "Дошкільна педагогіка"

У процесі педагогічної практики вирішуються такі завдання: виховання професійно значущих якостей особистості педагога; формування потреби в педагогічній самоосвіті: закріплення, поглиблення та збагачення знань у процесі вирішення педагогічних завдань, формування і розвиток професійних умінь та навичок; вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності; ознайомлення із сучасним станом навчально-виховного процесу в освітніх закладах, передовим педагогічним досвідом; надання допомоги освітнім закладам у вирішенні завдань навчання та виховання дітей. Під час організації різних видів практик у студентів формуються вміння: діагностувати рівні розвитку дітей, сформованості психічних процесів, різних видів діяльності; враховувати результати діагностики в навчально-виховній, оздоровчо-профілактичній роботі, планувати її; створювати навчально-розвивальне. предметно-ігрове, мовленнєве середовище в закладах освіти; організовувати ігрову діяльність дітей як засіб їх розвитку та виховання; забезпечувати всебічний гармонійний розвиток дитини; здійснювати педагогічний процес у закладах освіти; реалізовувати професійну діяльність за обраною спеціалізацією; здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків.

15. Дайте характеристику рис кваліфікованого педагога-викладача вищого навчального закладу

Педагогічна спрямованість особистості кожного вчителя багатоаспектна. ЇЇ становлять ціннісні орієнтації: на себе ? самоутвердження (щоб бачили в мені кваліфікованого, вимогливого, справжнього вчителя); на засоби педагогічного впливу (коли найважливіше для вчителя ? програма, заходи, способи їх пред'явлення); на школяра (дитячий колектив в актуальних умовах ? адаптація); на мету педагогічної діяльності (на допомогу школяреві в розвитку ? гуманістична стратегія). При будь-якому підході до визначення змісту педагогічної техніки постійно зберігається ряд елементів, а саме: культура спілкування викладача зі студентами; саморегуляція технічної діяльності (самоконтроль, витримка), управління внутрішнім самопочуттям; оволодіння увагою аудиторії; виразний показ почуттів і відношень (міміка, пантоміміка, зовнішній вигляд педагога); володіння мовою (голос, дихання, дикція, грамотність, інтонаційна гнучкість, емоційна виразність, тощо).

16. Дайте характеристику державних документів, що визначають організаційно-правові засади роботи вищих навчальних закладів

Закон України Про вищу освіту. Цей Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях. Відповідно до Конституції України, кожен громадянин країни має право на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23) та право на освіту, навіть при цьому держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі за Державним замовленням, розвиток вищої і післядипломної освіти різних форм навчання, надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53).

17. Охарактеризуйте цикл професійної підготовки у навчальному плані спеціальності "Дошкільна освіта"

До циклу професійної та практичної підготовки належать дисципліни нормативної частини: вступ до спеціальності, загальна психологія, вікова психологія, педагогічна психологія, психологія дитяча, соціальна психологія, історія психології, загальна педагогіка, педагогіка дошкільна, історія зарубіжної і української педагогіки, історія дошкільної педагогіки, основи педагогічної майстерності, НДРС і методологія педагогічних досліджень, теорія та методика екологічної освіти дітей дошкільного віку, основи дефектології та логопедії, методика ознайомлення дітей з природою, теорія та методи формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку, теорія та методика фізичного виховання, теорія та методика розвитку рідної мови, основи образотворчого мистецтва, методика музичного виховання, теорія та методика ознайомлення дітей з українознавством, методика ознайомлення дітей з соціальною дійсністю, основи природознавства.



18. Розкрийте особливості планування та організації самостійної роботи студентів з дисциплін педагогічного циклу

Самостійна робота в педагогічному ВНЗ є однією з форм оволодіння навчальним матеріалом поза межами обов'язкових навчальних занять. Її спрямовано на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, їх поглиблення, набуття й удосконалення практичних навичок та умінь щодо здійснення майбутньої педагогічної діяльності. Самостійна робота завершує завдання всіх інших видів навчальної діяльності, адже знання, що не стали об'єктом власної діяльності, не можуть вважатися дійсним надбанням людини. Тому самостійна робота має навчальне, особисте й суспільне значення. Організація самостійної роботи передбачає опосередковану роль викладача через створення умов навчальної діяльності, включення магістранта до системи діяльності як суб'єкта, здатного свідомо й цілеспрямовано діяти, набувати адекватних щодо виконаних дій результатів, сприяє логічному переходу від здібностей, умінь, знань і навичок, що формуються під час вивчення конкретної навчальної дисципліни до загальних, потрібних майбутньому викладачу.

19. Роз'ясніть вплив модульно-рейтингової системи навчання на формування особистісної відповідальності студентів за якість навчання

Особливої уваги за застосування описаної вище технології навчання потребує питання контролю успішності навчання студентів. Для вирішення цього питання широко використовується модульно-рейтингова система навчання. Увесь матеріал навчальної дисципліни розділено на окремі логічно завершені модулі. Засвоєння знань, навичок, умінь відповідно за кожним модулем відбувається через реалізацію певних форм, методів, способів, прийомів навчально-пізнавальної діяльності студентів та відповідно контролюється. Модульно-рейтингова система навчання реально робить студента суб'єктом навчання, залучаючи його до свідомої й активної праці, оскільки в нього майже немає можливості ухилятися від навчальної роботи. Ця технологія ґрунтується на співпраці викладача та студента, знімає адміністративний тиск і стимулює свідому самостійну роботу студента. До мінімуму зводиться вплив випадкових і суб'єктивних психологічних факторів, а підсумкова оцінка є об'єктивнішою, оскільки базується на оцінюванні кожного виду роботи з усіх тем дисципліни протягом тривалого часу. Ця система породжує конкуренцію в студентському середовищі, створює можливості для реалізації здорового честолюбства в оволодінні знаннями.

20. Розкрийте особливості оцінювання рівня знань та професійних умінь студентів за модульно-рейтинговою системою

Оцінка знань учня не може бути випадковою. Об'єктивність перевірки й оцінки забезпечується науково обґрунтованим змістом завдань, запитань, вимог та критеріїв оцінювання, які допомагають виявити якість знань школяра. Робота за модульно-рейтинговою системою розпочинається з того, що на вступному занятті викладач роз'яснює студентам сутність системи, її принципи, аргументує її раціональність, пояснює методику нарахування балів і шкали оцінок. Рейтингова система буде успішно працювати за умови чітко визначених критеріїв оцінювання знань, відповідно до яких збільшується або зменшується кількість набраних балів. Розроблення цих критеріїв є, напевно, найскладнішим завданням у роботі за рейтинговою системою. До критеріїв оцінювання знань доцільно включити такі: своєчасність виконання завдань, самостійність, оригінальність мислення, відповідальність, уміння обстоювати свою думку, глибина засвоєння теоретичних знань (це перевіряється тестуванням), уміння структуровано викладати матеріал, використовувати наочність. Застосування рейтингової системи дає змогу точніше порівняно з п'ятибальною системою оцінювання виявити рівень засвоєних студентом знань і сформованих умінь.

21. Розкрийте основні напрями виховної роботи куратора академічної групи

Основним напрямком діяльності куратора є проведення індивідуальної виховної роботи, залучення студентів до соціально-активного життя, формування почуття відповідальності, виховання моральної і фізично вихованої особистості. Основні напрями виховної роботи: 1. Тлумачення студентам Статуту ВНЗ, правил внутрішнього розпорядку, режиму проживання в гуртожитку, інших нормативних документів і контроль за їх виконанням. 2. Здійснення регулярного контролю за поточною успішністю і відвідуванням занять студентами групи. 3. Надання студентам навичок самовиховання, самоконтролю, самоосвіти, підвищення успішності в групі і залучення студентів до науково-дослідної роботи. 4. Розвиток духовного і культурного рівня студентів. 5. Надання допомоги в організації дозвілля, заходів культурно-масового характеру, днів довкілля та інших заходів, в яких беруть участь студенти. 6. Доведення до відома студентів і роз'яснення наказів і розпоряджень ректора щодо навчання, життя, побуту студентів.

22. Розробіть сценарій проведення заняття у формі гри "брейн-ринг" (дисципліна за вибором)

Дисципліна Теорія та практика ознайомлення дітей з українознавством. Сценарій гри побудуємо таким чином: завдання до брейн-рингу сформуємо так, щоб отримані на лекції знання студенти могли закріпити практично. Складатись гра буде з декількох блоків. 1. Підготуватись до диспуту “Літературна мова та її коріння”. За допомогою 2-3 аргументів довести чи спростувати тезу: “Наявність діалектизмів у мові шкодить її ефективному засвоєнню”. Поміркуйте над тим, чому виникають діалектизми. Чи кожна мова може похвалитися наявністю діалектизмів? 2. Добрати літературний відповідник до поданих лексичних діалектних варіантів. Як у мовознавстві називають цей різновид діалектизмів? Чому? А Оюн (в'юн), индик (індик), грашка (іграшка), шкло (скло), оріх (горіх), бурак (буряк). Б Папортина (папороть), заяниця (зайчиха), лебедин (лебідь), ластовиця (ластівка), журавель (журавель), лелечич (лелека-самець). 3. Доберіть літературні відповідники до поданих діалектизмів та з'ясуйте спосіб творення цих діалектизмів. (Оцінювання відповідей: одне очко за кожну відповідність). Палихвіст (горихвістка; лексико-синтаксичний), придорожник (подорожник, афіксація), дурок-зілля (дурман звичайний, складання), любимене (незабудка, лексико-синтаксичний), падиволос (хвощ, лексико-синтаксичний), свербивус (шипшина, лексико-синтаксичний), бабакуль (кульбаба, складання), чортоплуд (дереза, складання), моримух (мухомор, лексико-синтаксичний). Оцінювати дані відповіді можна по-різному. Найбільш розповсюджена шкала ? максимум 2 бали за повністю правильну відповідь.

23. Розкрийте зміст і форми організації виховної роботи зі студентами ВНЗ

У системі роботи зі студентською молоддю важливе місце ма­ють займати такі засоби виховання, як свята, вечори дозвілля, конкурси та ін. Організатори цих та подібних заходів повинні дбати про їх виховну доцільність, педагогічну спрямованість. Включення студентів у процес підготовки та проведення дозвільних, розважальних заходів ? це також своєрідна школа виховання і становлення професіоналізму майбутніх учителів, соціальних працівників, інженерів, правознавців та ін. Важливо, щоб подібні заходи мали надійне морально-духовне й естетичне під­ґрунтя, базувалися на засадах загальнолюдської і національної культури. Загальні методи виховання традиційно класифікуються залежно від їх функціональної спрямованості. На цій основі виділяють такі три групи методів:

?формування світогляду й духовно-аксіологічних орієнтацій;

?методи організації діяльності і формування поведінки; ? методи стимулювання та коригування поведінки і діяльності особистості.

24. Складіть план проведення виховної години професійного спрямування для студентів 1 курсу

В першу чергу, при проведенні виховної години для 1 курсу важливо враховувати такий аспект як вибір професії. Тому, проводячи позакласові бесіди, потрібно робити акцент на тому, що найважливіше у обраній студентами професії, на що треба звернути увагу при вивченні профільних предметів, та яку користь принесе це їм у майбутньому. Отже, хід заняття повинен бути наступний: 1. Організаційна частина (в ній куратор повинен освітити важливість отримання професії та вивчення предметів професійного направлення, як з теоретичного так і з практичного боку; також важливо звертати увагу першокурсників на правові аспекти праці). 2. Основна частина (в цій частині потрібно висвітити тему "Різноманітний світ професій", тобто, звернути увагу на важливість кожної професії, але, закцентувати особливу увагу саме на професії, яку отримують його учні; потрібно освітити основні моменти важливості цієї професії для суспільства). 3. Розважальна частина (сюди може входити гра, яку педагог проведе зі студентами, акцентуючи основну роль на обраній професії, наприклад, потрібно привести приклади схожих професій (вчитель, вихователь, соціальний психолог тощо) і запропонувати студентам розкрити зміст цих професій з точки зору їхніх особливостей, а також з точки зору якостей, якими повинні володіти представники цих професій). 4. Анкетування (потрібно для того, щоб закріпити знання про дану професію, і, з іншого боку допомогти студентами зрозуміти, що вони обрали правильний шлях). 5. Заключна частина (підведення підсумків).



25. Розкрийте значення, завдання та напрями науково-методичної роботи у ВНЗ

Більшість викладачів і керівників навчальних закладів не є професійними педагогами за основною освітою і, отже, потребують науково-методичної допомоги. Головне в науково-методичній роботі ? надання реальної, дієвої допомоги усім членам педагогічного колективу. Бо не підлягає сумніву, що без постійного оновлення своїх знань і умінь встигати за динамікою соціального і науково-технічного прогресу, робота викладача в сучасних умовах просто неможлива, або як мінімум ? сильно ускладнена. Завдання науково-методичної роботи вирішуються не відразу, а є стратегічними орієнтирами методичної роботи на роки. Зміст науково-методичної роботи повинен відповідати таким вимогам: він має бути актуальним, мати практичну значущість, перспективність, концептуальність, мати ознаки системи ? цілісність, логіку, зв'язок об'єкту вивчення з життям.

26. Дайте характеристику організації навчально-дослідної роботи студентів у ВНЗ

Науково-дослідна робота студентів вищого навчального закладу є одним із напрямів їх самостійної роботи, важ­ливим чинником підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Загальні засади НДРС. Науково-дослідна робота студентів охоплює два взаємозв'язаних аспекти: а) навчання студентів елементів дослідної діяльності, організації і методики наукової творчості;

б) наукові дослідження, які здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу. Науково-дослідна діяльність студентів вищого закладу освіти здійснюється в таких напрямах: ? науково-дослідна робота як невід'ємний елемент навчального процесу, що належить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм і є обов'язковою для всіх студентів; ? науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах студентського науково-творчого товариства, у наукових гуртках, проблемних групах тощо;

-науково-організаційні заходи (конференції, конкурси, олімпіади тощо).

27. Розкрийте предмет, мету і завдання курсу «Методика викладання дошкільної педагогіки» в системі фахової підготовки магістрів

Мета курсу ? формування у студентів професійної компетентності щодо викладання дошкільної педагогіки у ВНЗ, розуміння сутності освітнього процесу ВНЗ, формування і вдосконалення теоретичних знань і практичних умінь у розробленні методичних матеріалів і викладенні фахових дисциплін. Завдання курсу ? оволодіння майбутніми викладачами способами організації навчальної і позанавчальної діяльності студентів, методами і технологіями викладання фахових дисциплін у ВНЗ, формування практичних умінь проектування і реалізації навчальних програм та методичних матеріалів з дисципліни "дошкільна педагогіка" та фахових методик, виховання ціннісного ставлення і поваги до особистості студента і педагогічної професії.

28. Розкрийте значення курсу «Методика викладання педагогічних дисциплін» для фахової підготовки магістрів педагогічної освіти

Мета курсу ? формування методичної компетентності майбутніх викладачів педагогічних дисциплін ВНЗ. Значення курсу для фахової підготовки полягає у наступному: формування системи знань про сутнісні взаємозв'язки та особливості викладання педагогічних дисциплін у ВНЗ; засвоєння майбутніми викладачами якісно нового рівня, методичної компетентності, розуміння ними оптимальних шляхів поліпшення викладання педагогічних дисциплін в освітньому процесі ВНЗ; відбір і систематизація форм, методів і прийомів навчання майбутнього педагога з метою покращення якості професійної підготовки студентів; формування професійно-педагогічної спрямованості майбутніх учителів, вивчення передового досвіду, розробка рекомендацій щодо майбутньої професійної діяльності.

29. Дайте характеристику використання інтерактивних методів і прийомів навчання в процесі викладання курсу «Методика викладання дошкільної педагогіки»

Важливою умовою вдосконалення процесу навчання у вищих навчальних закладах є активізація пізнавальної діяльності студентів. Одним з різновидів активного навчання є інтерактивне. Це методи, які забезпечують комунікативну активність між учасниками спілкування. Інтерактивні методи навчання успішно використовуються в практиці роботи вищих навчальних закладів. Оскільки одним з важливих завдань розвитку мови в дошкільному навчальному закладі виступає розвиток у дітей діалогічного та монологічного мовлення, умінь і навичок правильної звуковимови, збагачення словника дітей та граматично правильної будови мови, тому для успішного розв'язання цих завдань в процесі підготовки майбутніх вихователів у навчально-виховному процесі вищої школи застосовуємо інтерактивні методи, які активізують діяльність студентів, розвивають їх творче мислення, уміння спілкуватися, розмірковувати.

30. Визначте актуальні проблеми дошкільної педагогіки в сучасних умовах розвитку дошкільної освіти

Серед актуальних питань дошкільної педагогіки проблема екологічного виховання; виховання в дусі миру; організація вільної життєдіяльності дітей; запобігання негативізмів поведінки і виникнення шкідливих звичок; тендерний підхід та ін. Інтеграція дитини в суспільство, збереження її життя і здоров'я ? ці проблеми визначальні у всіх сучасних цивілізованих державах Європи, Азії та Америки. Згідно з Державною національною програмою “Освіта. Україна XXI століття” реформування має охоплювати комплексне вивчення проблем родинного і суспільного виховання в сучасних соціальних умовах; встановлення вікових нормативів фізичного, психічного та духовного розвитку дітей; створення організаційно-методичної служби сім'ї, оптимальних науково-методичних умов діяльності дошкільних закладів різних типів; оновлення змісту, форм і методів виховання і розвитку дітей.

31. Дайте характеристику навчального плану і навчальної програми з курсу «Дошкільна педагогіка»

Навчальний курс з історії загальної та дошкільної педагогіки за напрямом підготовки „Дошкільна освіта” висвітлює найбільш істотні явища минулого й сучасності, містить не використаний раніше матеріал, що сприяє розкриттю основних закономірностей дошкільної та загальної педагогіки, засвоєння яких дасть змогу студентам у майбутньому самостійно поглибити свої знання. Програма побудована в нетрадиційному сприйманні золотого фонду педагогічної спадщини. Важливим є формування у студентів наукових основ знань, умінь та практичних навичок навчання та виховання, які існували в різні історичні періоди; ознайомлення з педагогічними концепціями на основі принципу історизму. Мета курсу: засвоєння методології та методу конкретно-історичного підходу до педагогічних фактів і явищ, оволодіння фактичним матеріалом, відомостями про виникнення й розвиток виховання, школи й педагогічної думки, системою ідей дошкільного виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці, формування вміння характеризувати основні напрями педагогічної думки на різних етапах суспільства.

32. Охарактеризуйте семінарські заняття у вищій школі як засіб поглиблення знань з курсу "дошкільна педагогіка"

Головна мета семінарських занять ? сприяння поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу "дошкільна педагогіка", спонукання студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти. У процесі підготовки до семінару студенти самостійно відпрацьовують літературу (навчальну, методичну, наукову), вчаться критично оцінювати різні джерела знань. Дидактична цінність семінарів полягає також у тому, що за незначної кількості студентів (академічна група) викладач може плідно впливати на аудиторію як в освітньому, так і у виховному плані. Під семінарським заняттям розуміють форму навчального заняття, за якої викладач організує дискусію із завчасно визначених тем, до яких студенти готують тези відповідей або індивідуально виконані реферати-доповіді. Такі семінари називають також семінарами-дискусіями.

33. Складіть план практичного заняття з курсу «Дошкільна педагогіка» на тему «Гра - провідний вид діяльності дитини дошкільного віку»

Гра - провідна діяльність дитини, в якій відбувається її психічний розвиток. Розроблюючи план заняття, потрібно враховувати функції гри: передачі накопиченого суспільно-історичного досвіду відтворення суспільних відносин людей здійснення всебічного гармонійного розвитку відображення оточуючого світу віра в вигадку - ріднить з мистецтвом виявляє самодіяльність людей поєднання взаємозв'язок образу, ігрової дії і слова. План практичного заняття повинен базуватись на наступних положеннях:

1. Походження гри, її соціальний характер. 2. Розвиток ігрової діяльності дітей дошкільного віку (з наведенням прикладів дитячих ігор). 3. Значення гри як форми організації дитячого садка. 4. Взаємозв'язок гри, праці і навчання. 5. Місце гри в педагогічному процесі дитячого садка. Педагог як організатор ігрової діяльності дітей (в цьому аспекті провести зі студентами міні-гру на визначення головної ролі педагога у формуванні ігрової діяльності). 6. Визначити сучасні підходи до класифікацій ігор. Підвести підсумки заняття.

34. Розкрийте структуру та зміст навчальної програми з дисципліни «Дошкільна педагогіка»

Структура навчальної програми полягає у наступному: в першу чергу, теоретичний модуль. Тема 1. Концептуальні підходи до організації навчання майбутніх педагогів дошкільної освіти у системі ВНЗ. Тема 2. Сутність та особливості підготовки майбутніх педагогів дошкільної освіти. Тема 3. Особливості підготовки та специфіка проведення лекцій, семінарських та практичних занять із дошкільної педагогіки. Тема 4. Активізація пізнавальної діяльності студентів на різних етапах оволодіння знаннями з дошкільної педагогіки. І наступний структурний модуль навчальної програми: Тема 1. Сутність і значення науково-дослідницької роботи студентів у процесі вивчення дошкільної педагогіки та викладачів ВНЗ. Тема 2. Особливості організації позанавчальної діяльності викладачем із дошкільної педагогіки.

35. Дайте характеристику сучасних підходів до контролю і оцінювання знань студентів з курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі»

Модульна побудова змісту навчальних дисциплін мистецького циклу дозволяє враховувати вимоги до фахівця, забезпечує методично доцільне узгодження всіх складових навчального процесу, гнучкість навчального процесу, ефективний контроль за засвоєнням знань; виявляє перспективні напрями науково-методичної діяльності викладача. Зміст професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у галузі мистецької освіти найбільш повно відображається та реалізується в навчальній документації, розробка якої має здійснюватися відповідно до дидактичних принципів, які визначають відбір навчальної інформації, її структуру, зміст, взаємозв'язки між елементами під час створення навчальних планів, програм, підручників, навчально-методичних посібників. Це зумовлює визначення нових підходів до змістово-структурних та організаційно-дидактичних основ професійної підготовки фахівців початкової освіти, спрямованих на розвиток творчої особистості вчителя, формування його цінностей, культури діяльності, художньо-педагогічного мислення.

36. Складіть план опорної лекції для студентів у вигляді наочної моделі на тему «Методи і прийоми педагогічного супроводження образотворчої діяльності дітей»

План опорної лекції повинен містити наступні положення: 1. Вихідні положення питання про методи і прийоми розвитку особистості дитини в образотворчій діяльності. 2. Класифікація методів і прийомів. 3. Ігрові методи та прийоми. 4. Особливість педагогічної технології образотворчої діяльності. Основні положення лекції: вихідні положення питання про методи і прийоми розвитку особистості дитини в образотворчій діяльності:

*особистісно-орієнтована модель освіти, що визначає образотворчу діяльність одночасно як середовище, процес і результат розвитку дитини ? цілісної соціально адаптованої особистості; * особистісно-розвивальний потенціал образотворчої діяльності можна осмислити з позиції поліфункціональності мистецтва в соціумі. Ця діяльність розважає дитину, вона є способом пізнавання нею світу і себе самої, в ній розвивається комунікативна сфера особистості, емоційна, інтелектуальна, мотиваційно-ціннісна, креативно-діяльнісна. Образотворча діяльність є сприятливою для естетичного розвитку дитини, її чутливості до краси в усіх формах її існування. В ній розвиваються художньо-творчі здібності, які презентують дитину в соціумі; * особистісно-орієнтована педагогічна технологія організації і супроводження образотворчої діяльності ґрунтується на філософії самоцінності дитинства, свободі творчого самовираження, визнанні за дитиною права на вибір та зображення світу таким, яким вона його бачить, сприймає, відчуває і розуміє. Педагогічна технологія обов'язково визначається особистістю педагога як людини, художника, професіонала;

*методичний зміст педагогічної технології визначають окремі методики.

37. Розкрийте концептуальні засади модернізації сучасної освіти як базову основу для викладання курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі»

Елементом сучасних інноваційних технологій у модернізації сучасної дошкільної освіти є бінарні заняття (спілкування організується двома дорослими, наприклад, педагогом і психологом, арт-терапевтом, музичним керівником, художником). Ігровий прийом «оживлення» приладдя, зображальних матеріалів, предметів, які образно відтворюються, допомагають дитині засвоїти правила користування ними, особливості форми, будови через «переживання», «проживання», «уособлення». Педагог вигадує ігровий (казковий сюжет), у якому предмети починають жити реальним життям. Він може залучити до цього дітей. Ігровий прийом «подорож у картину» дає дитині можливість уявити себе всередині подій, зображених художником, відчути й пережити певний емоційний стан, осмислити колористичне і композиційне рішення, зануритись у світ краси природи, гармонію людських стосунків, таємне «життя» предметів. Така гра сприяє пробудженню в дитині художника. Ігрові прийоми іноді використовуються педагогом як розважальні моменти (ситуації). Вони створюються за допомогою театральних елементів, декорацій, костюмів, музики, художнього слова тощо, мають відповідати головному дидактичному завданню заняття, підтримувати інтерес до роботи та її якості, допомагати педагогу реалізувати гедоністичну (розважальну) функцію мистецтва, а дитині ? зрозуміти її і використовувати у своєму житті.

38. Дайте характеристику методів викладання курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі», поясніть їх добір відповідно до мети і форми організації навчання

Традиційно методи навчання класифікуються за того джерела, з якого діти отримують знання, навички та вміння, з тих засобів, за допомогою яких ці знання, уміння і навички підносяться. Так як діти дошкільного віку здобувають знання в процесі безпосереднього сприйняття предметів і явищ навколишньої дійсності та з повідомлень педагога (пояснення, розповіді), а також у безпосередній практичній образотворчій діяльності (конструювання, ліплення, малювання і т.п.), то виділяють методи: ? наочні; ? словесні;

-практичні. Залучаючи дітей до художньої творчості, вихователь повинен виховувати в них естетичне відношення до зображувального мистецтва., до оточуючого життя, допомагати накопиченню естетичних вражень, формувати індивідуальні інтереси, здібності, нахили. Для вирішення цих завдань в дитячому садку ми знайомимо дітей з різними видами образотворчої діяльності такими як малювання, ліплення, аплікація та конструювання.



39. Складіть анкету для діагностування вихідного рівня художньо-педагогічної підготовки студентів до вивчення курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі»

Анкета має складатись з таких обов'язкових питань: 1. Які методи оволодіння образотворчою грамотою ви знаєте? (заняття з композиції, малювання з натури, опанування форми, кольору, об'єму, різних художніх технік) 2. Оцінювання яких явищ мистецтва та дійсності ви можете назвати? (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або явища дійсності). 3. Які завдання реалізовуються в ході вивчення курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі»? (- опанування майбутніми вчителями знаннями теорії, історії, методів наукових досліджень в галузі методики викладання образотворчого мистецтва в початкових класах; ? оволодіння знаннями про цілі і засоби, плани і програми педагогічної діяльності і педагогічного спілкування, об'єкти і суб'єкти педагогічної взаємодії, усвідомлення професійно-значущих цінностей; ? оволодіння студентами інтелектуальними та практичними вміннями вирішувати завдання викладання образотворчого мистецтва у початковій школі і сучасними вимогами до уроку та підготовки вчителя до нього; ? створення основи для наступного формування творчого підходу до діяльності вчителя образотворчого мистецтва у школі). 4. Що є найбільш актуальним для вивчення даного курсу? (проблема методів, прийомів та засобів формування у молодших школярів композиційних, кольорознавчих знань, умінь та навичок, прийомів передачі форми та об'єму предметів, просторових співвідношень, малювання з натури, сюжетного, декоративного малювання, аплікації, ліплення, конструювання з паперу).

викладання фаховий дисципліна дошкільний



40. Дайте характеристику матеріальної бази для забезпечення кваліфікованої підготовки фахівців в галузі організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку

Важливо звернути увагу на безліч аспектів при організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Об'єктивні умови полягають у створенні творчої атмосфери в групі дитячого закладу, що знаходить своє вираження в доброзичливому й уважному ставленні однолітків та дорослих до творчих проявів дитини; наявності матеріальної бази, яка дає можливість дітям практично реалізувати творчі завдання відповідно до їх задуму тощо. Підготовка матеріальної бази для забезпечення кваліфікованої підготовки фахівців в галузі організації образотворчої діяльності дітей дошкільного віку грає дуже важливу роль у подальшій роботі з дітьми та у їхній творчій підготовці.

41. Розкрийте зміст і методику проведення лабораторних занять з курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі»

Забезпечення високого рівня практичної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ тісно пов'язане з використанням у навчально-виховному процесі поряд з традиційними, академічними методами навчання, так званих активних, професійно орієнтованих. Оволодіння педагогічними інноваціями, які базуються на психолого-педагогічних, соціально-культурологічних та фахових знаннях, дозволить учителю досягти високого рівня майстерності у здійсненні естетичного виховання школярів. Лабораторні заняття з курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі» проводяться для вдосконалення технічних художніх навичок студентів з живопису, композиції, рисунка, педагогічного малюнка. На лабораторних заняттях значне місце відводиться практичній діяльності студентів. При цьому, зміст і форма занять співвідносяться з усією навчально-виховною і корекційно-розвивальною роботою закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю. Лабораторні заняття передбачають відвідування студентами уроків та занять з образотворчого мистецтва в різних корекційних закладах, складання та аналіз уроків із зазначеної дисципліни.

42. Розкрийте алгоритм розробки опорних лекцій для студентів з курсу «Основи образотворчого мистецтва з методикою викладання в ДНЗ»

Методика керівництва образотворчою діяльністю дітей вивчає проблеми, пов'язані з експериментальною розробкою змісту, форм та методів навчання образотворчій діяльності в її різновидах: малюванні, ліпленні, аплікації, художньому конструюванні. У лекції з курсу «Основи образотворчого мистецтва з методикою викладання в ДНЗ» потрібно висвітити основні питання пов'язані з художньою освітою дітей, а саме, основне питання, що постає перед сучасною методикою керівництва образотворчою діяльністю дітей полягає в тому, в якій мірі і в яких педагогічних умовах виникає можливість формування тих психічних процесів і утворень, які забезпечують готовність до оволодіння навчальним і творчим процесами на рівні дошкільного дитинства. Алгоритм розробки лекцій полягає у тому, що в першу чергу увагу потрібно звертати на вивчення образотворчого мистецтва в рамках навчального процесу і розробка нових стратегічних рішень для покращення умов ефективного викладення матеріалу.

...