Теоретичні основи організації і проведення спортивних свят у дошкільному навчальному закладі

Основні форми фізкультурно-спортивної роботи в режимі дня дошкільного навчального закладу. Особливості організації та проведення фізкультурних свят у дошкільних закладах України. Розробка сценарію спортивного свята для дітей старшого дошкільного віку.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.02.2016
Размер файла 136,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Теоретичні основи організації і проведення спортивних свят у ДНЗ
  • 1.1 Завдання фізичної культури та фізкультурно-спортивної роботи у чинних документах
  • 1.2 Форми фізкультурно-спортивної роботи в режимі дня ДНЗ
  • 1.3 Естетика в організації спортивних змагань і свят
  • 1.4 Особливості організації та проведення фізкультурних свят у дошкільних закладах України
  • Висновок до І розділу
  • Розділ 2. Практичний досвід з організації і методики проведення спортивних свят в ДНЗ України для дітей дошкільного віку
  • 2.1 "Веселимося, граємо - літечко вітаємо!". Сценарій спортивного свята для дітей старшого дошкільного віку
  • 2.2 Методика проведення фізкультурного свята для старших дошкільнят та їхніх батьків "Прощавай, зимонько!"
  • Висновок до ІІ розділу
  • Висновки
  • Список використаної літератури

Вступ

Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі: Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Про фізичну культуру", "Про охорону дитинства". У Базовому компоненті дошкільної освіти розділ "Здоров'я та фізичний розвиток" включає такі структурні компоненти: безпека життєдіяльності, здоров'я та хвороба, гігієна життєдіяльності, рухова активність та саморегуляція.

Неможливо уявити собі життя дитини в дитячому садку без веселих, цікавих, захоплюючих і галасливих свят і змагань. Одні розвивають спритність, інші - кмітливість, треті - уява і творчість, але об'єднує їх спільне - виховання у дитини потреби в рухах і емоційному сприйнятті життя. Рухаючись, дитина пізнає навколишній світ, вчиться любити його і цілеспрямовано діяти в ньому. Гра для дошкільника - це не просто спогад якихось дій, сюжетів, а творча переробка вражень, комбінування їх і побудова нової дійсності, що відповідає запитам і враженням дитини.

Соціально-економічне становище в країні змінило відносини дітей і дорослих. Напружений ритм життя вимагає від сучасної людини цілеспрямованості, впевненості у своїх силах, наполегливості і, звичайно ж, здоров'я. У той же час відсутність емоційно-психологічного благополуччя в дошкільному закладі може вести до деформації особистості дитини, до зменшення можливостей емоційного контакту з оточуючими, зростанню труднощів у встановленні нових соціальних відносин. Тому в сучасних умовах актуальними завданнями є прищеплення дітям інтересу до фізичної культури і спорту, а також вдосконалення рухових умінь за допомогою фізкультурних свят.

Фізкультурне свято націлене не на відточування техніки виконання тих чи інших рухів і вправ, а на виховання позитивних емоцій, високу рухову активність дітей, вільне і невимушене взаєморозуміння, яке сприяє функціональному вдосконаленню дитячого організму, підвищенню його працездатності, робить його стійким і витривалим, що володіє високими захисними здібностями до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Тобто створюються умови для того, щоб всі діти росли здоровими.

Дослідженням особливостей організації та проведення фізкультурних свят займалися: З. Аксьонова, В. Лисова, Т. Яковлева, Т. Осокіна, О. Тимофеєва, В. Шумило. Означена тема недостатньо висвітлена на сторінках сучасних періодичних українських видань. Серед науковців можна виділити О. Поліщук та Н. Бочарову. Важливий вклад в розвиток проблеми організації і проведення спортивних свят вносять вихователі-практики: О. Стрикун, Т. Вільчанська, В. Гавриленко, Н. Панова.

Мета курсової роботи: вивчити, дослідити та обґрунтувати питання організації і проведення спортивних свят у ДНЗ.

Завдання курсової роботи:

1. Вивчити завдання фізичної культури та фізкультурно-спортивної роботи у чинних документах.

2. Ознайомитися з формами фізкультурно-спортивної роботи в режимі дня ДНЗ.

3. Розглянути особливості естетики в організації спортивних змагань та свят.

4. Проаналізувати особливості організації та проведення фізкультурних свят у дошкільних закладах.

4. Дослідити практичний досвід сучасних ДНЗ України з організації і проведення спортивних свят у ДНЗ для дітей дошкільного віку.

Предметом вивчення курсової роботи - організація та проведення фізкультурних свят у дошкільних закладах.

Об'єктом вивчення курсової роботи є діти дошкільного віку.

Структура курсової роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.

Розділ 1. Теоретичні основи організації і проведення спортивних свят у ДНЗ

1.1 Завдання фізичної культури та фізкультурно-спортивної роботи у чинних документах

Відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти (державним освітнім стандартом) і реалізуються чинними освітніми програмами. У Законі України "Про дошкільну освіту" зазначено: період дошкілля є базовим етапом фізичного, психологічного та соціального становлення дитячої особистості, а тому очевидною є пріоритетність фізичного виховання саме в цьому віці. В контексті наступності маємо чітко усвідомити: фізичне виховання дошкільнят здійснюється задля його оздоровчої та обов'язково розвивальної функцій, завдяки чому діти набувають фізичної готовності до навчання у школі.

Закономірно постає головне завдання - створити умови для оптимально активної життєдіяльності дітей дошкільного віку, яка забезпечить їхнє щасливе зростання. Успішна реалізація цього завдання передбачає необхідність з перших років життя формувати у малят основи культури здоров'я. Саме вихователям дошкільнят належить провідна роль у забезпеченні неперервності процесу засвоєння цінностей та понять, спрямованих на формування здоров'язбережувальних умінь і навичок, свідомого ставлення до оцінки власного здоров'я кожною дитиною, прийняття нею мотивованих оптимальних рішень, спрямованих на дотримання вимог щодо ведення здорового способу життя, адекватну оздоровчу поведінку. [4, с.3]

Сьогодні завдання № 1 - така організація освітнього процесу, за якої міцне здоров'я, крім особистісної (інколи декларованої) цінності, стане для дитини однією з провідних потреб не лише в дошкільний період, а й упродовж усього життя. Умови реалізації принципу оздоровчої спрямованості освітнього процесу:

1) Організація процесу життєдіяльності дітей з урахуванням вимог, що ставляться до охорони їхнього життя та здоров'я, індивідуальних особливостей фізичного розвитку.

2) Відповідність змісту освіти та адекватність методів і засобів виховного впливу віковим особливостям, інтересам та потребам дошкільнят.

3) Розвиток самоцінних форм активності дітей.

4) Застосування варіативних ефективних профілактичних та фізкультурно-оздоровчих технологій в освітньо-виховному процесі.

5) Професійна компетентність педагога.

Тож з перших років життя слід вести просвітницько-виховну роботу, формувати у малюків звичку дбати про власне здоров'я га благополуччя. Цілком логічно, що першою освітньою лінією базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України визначено "Особистість дитини", що складається з двох частин: "Здоров'я та фізичний розвиток" і "Самоставлення". Розглянемо розділ "Здоров'я та фізичний розвиток" зазначеної освітньої лінії. Він включає такі структурні компоненти змісту: безпека життєдіяльності, здоров'я та хвороба, гігієна життєдіяльності, рухова активність та саморегуляція. [4, с.4]

Реалізація цієї частини змісту освіти має на меті формування здоров'язбережувальної компетенції дитини, що полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров'я, цінністю здоров'я для людини. Сюди також входять уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров'я без шкоди як власному здоров'ю, так і здоров'ю інших людей.

спортивне свято дошкільний вік

Пріоритетний напрям освітньо-виховної роботи у дошкільному навчальному закладі - організація фізкультурно-оздоровчої роботи, що органічно пов'язана з активною руховою діяльністю дітей та має на меті забезпечити оптимальний стан їхнього здоров'я, успішний фізичний розвиток, подолання гіподинамії, формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей та формування інтересу до різних видів рухової діяльності.]

Ця робота має спрямовуватися на виявлення резервів повноцінного фізичного розвитку дітей та формування основ здорового способу життя. Для цього система фізичного виховання дітей володіє багатим арсеналом різноманітних фізкультурно-оздоровчих засобів. Вихователі мають знати: чим різноманітніші засоби виховного впливу на дітей вони використовуватимуть, тим динамічнішим буде перебіг процесу фізичного розвитку дошкільнят. Основні показники фізичного здоров'я дитини - загартованість організму (ступінь розвитку адаптивних можливостей організму проти негативних змін навколишнього середовища); повноцінний фізичний розвиток; рівень рухової підготовленості; розвиток фізичних якостей та тренованість організму.

Ефективність загартовування дітей визначається доцільним вибором різних його видів (обтирання, обливання холодною водою, контрастне обливання, ходіння босоніж, полоскання горла, використання сауни, плавання в басейні тощо). Запорука позитивних зрушень - систематичність, послідовність, позитивне ставлення дитини до загартовувальних процедур, відсутність примусу. Основні форми роботи з фізичного виховання:

1) щоденні колективні заняття з фізичної культури;

2) міні-заняття;

3) фізкультхвилинки;

4) фізкультпаузи;

5) фізкультурні свята. [4, с.4]

Передумови збереження здоров'я дитини. Гуманістична спрямованість освітньовиховного процесу. Встановлення доброзичливих стосунків. Урахування базових можливостей дитини та результативності її здобутків.

Надання кожній дитині можливості почуватися щасливою. Забезпечення оптимальної реалізації особистісного потенціалу кожної дитини (зникає елемент невдоволення через неуспішність). Застосування особистісно значущих способів діяльності, завдань різних видів та рівнів. Особистісна налаштованість працівників дошкільного навчального закладу і батьків на збереження здоров'я малюків як основного елементу загальнолюдської культури. Забезпечення оптимальної активної життєдіяльності дітей. Відхід від декларативного стилю виховання на користь дієвого. Усвідомлення дорослими того незаперечного факту, що навчають не лише ті норми і правила, які ми озвучуємо, а й наше поводження в повсякденному житті. Саме наша поведінка щодня, щохвилини є яскравим прикладом для наслідування. Відповідність процесу життєдіяльності дітей нормам безпечного та здорового способу життя, які декларуємо.

Оздоровчий аспект виховання має на меті вибір доцільного змісту, що відповідає потребам безпечної життєдіяльності дітей, адже знати - означає усвідомлювати правила оздоровчої та безпечної поведінки. А вміти - володіти сформованою системою поведінкових навичок. Інформаційний компонент дошкільної освіти має бути виваженим, відповідати психічному розвитку дітей та забезпечувати формування їхньої компетентності у сфері зміцнення здоров'я, фізичного розвитку. [4, с.7]

Програма для дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" вміщує розділ "Фізичний розвиток", який орієнтує на об'єднання зусиль педагогів і сім'ї для охорони життя, збереження і зміцнення дитячого здоров'я, підвищення опірності організму негативним факторам зовнішнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм, здоровий спосіб життя, засоби ефективного впливу на стан здоров'я і фізичного розвитку, необхідного набору життєво важливих рухових умінь і навичок, фізичних якостей малят, а також для оптимізації рухової активності дошкільників у процесі організації їхньої життєдіяльності, розв'язання комплексу виховних завдань.

Фізкультурно-оздоровча робота в програмі спрямована на формування у дітей потреби в щоденному виконанні ранкової та гігієнічної гімнастики (тривалість 8-12 хв.); розвиток уміння чітко виконувати загальнорозвивальні вправи з різних видів положень в заданому темпі. Педагог проводить щоденні заняття з фізичної культури тривалістю 30-40 хв. (у фізкультурній залі та свіжому повітрі), залучає дітей до підготовки та прибирання фізкультурного обладнання; заохочує до самостійних ігор в природних умовах, організації рухливих ігор і виконання фізичних вправ під час прогулянки (тривалість 45-60 хв.), ігор спортивного характеру. На заняттях із фізичної культури та прогулянках удосконалюється вміння дошкільника кататися на велосипеді, самокаті, санках тощо. Педагог залучає дітей до підготовки фізкультурних свят, спортивних розваг, командних змагань, днів здоров'я; продумує маршрути та завдання піших переходів, спонукає їх до проявів витривалості, вправності, наполегливості, винахідливості, співчуття, взаємодопомоги.

Завдання й зміст фізичного виховання визначаються Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку "Я у світі" (далі - Базова програма). Вона спрямована на природний нефорсований розвиток дитини та збереження її фізичного й психічного здоров'я. Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовою програмою, першою є лінія фізичного розвитку, матеріали якої висвітлюють:

сутність і специфіку фізичного становлення особистості;

вікову динаміку; завдання розвитку; особливості організації життєдіяльності дитини. Лінія фізичного розвитку реалізується через фізичну активність.

У Базовій програмі закладено основи фізичної культури дітей, виховання в них потреби у фізичному вдосконаленні, русі. Базова програма акцентує увагу педагогів на створенні комфортних і корисних для повноцінного розвитку умов, необхідності врівноваження буття дитини. [23, с.22]

Отже, завдання та зміст фізичного виховання в ДНЗ визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку "Малятко", "Дитина", "Українське дошкільня", "Впевнений старт".

1.2 Форми фізкультурно-спортивної роботи в режимі дня ДНЗ

Щоденні заняття з фізичної культури.

У теплий період року всі заняття проводять на свіжому повітрі (в зручному одязі та взутті). Два - за методикою Е. Вільчковського, три - в одній із форм: дитячий туризм, спортивна прогулянка, спортивна розвага на свіжому повітрі. Заняття проводить вихователь групи з допомогою помічника вихователя або фізінструктор з допомогою вихователя групи. У холодний період року два заняття проводять у спортивній залі при відчинених фрамугах (у спортивному одязі і босоніж) під музичний супровід з елементами педтехнології М. Єфименка. При цьому складовою частиною заняття є горизонтальний пластичний балет. Кожне заняття закінчують ходьбою по "стежині здоров'я". Три інших заняття проходять у формі дитячого туризму, спортивної прогулянки, спортивної розваги на свіжому повітрі. На кожному занятті вправи та рухові дії поєднуються певним сюжетом. Усі заняття обов'язково включають вправи на дихання, різноманітні види масажу. [36, с.6]

Дитячий туризм.

Варіант фізкультурного заняття на свіжому повітрі. Проводять один раз на тиждень у формі прогулянки - походу за межі території дитсадка до природно - ландшафтного місця. Походи здійснюють за встановленими та затвердженими маршрутами за участі помічника вихователя. Перед виходом педагог робить відповідний запис у журналі реєстрації "Про перебування дітей за межами території ДНЗ". Вихователь заздалегідь обстежує маршрут переходу, попереджає дітей про похід та необхідність відповідного взуття та одягу.

Спортивні прогулянки.

Проводять двічі на місяць по п'ятницях на стадіоні, спортивному майданчику, стаціонарному комплексі, майданчику атракціонів тощо. Спортивна прогулянка включає організований перехід до місця проведення з виконанням низки рухових завдань, подоланням перешкод; спостереження; дидактичні та спортивні ігри, вправи, змагання, естафети, розваги тощо,

Спортивні розваги.

Проводять двічі на місяць: у холодний період року - в спортивній залі при відчинених фрамугах; у теплу пору - на майданчику або в природних умовах.

Попередньо складають план заходу, готують атрибути. Під час проведення спортивних розваг чергують колективні, групові, індивідуальні ігри, конкурси.

Ранкова гімнастика.

У теплий період проводиться на спортивному майданчику за методикою Е. Вільчковського; в холодну пору - у спортивній залі при відчинених фрамугах за педтехнологією М. Єфименка. [36, с.6]

Фізкультурні паузи.

Проводять щоденно у перерві між заняттями, які не передбачають достатньої рухової активності дітей. Комплекси вправ і форму проведення змінюють щомісяця (можуть включати вправи з м'ячем, скакалкою, основні фізичні рухи, пантоміму тощо), Фізкультпаузи комбінованого типу поєднують загальнорозвивальні вправи та відомі дітям рухливі ігри.

Фізкультхвилинки.

Проводять щодня під час занять, які передбачають сидіння за столами, тривалу продуктивну діяльність (з дітьми 5 року життя - через 7-9хв від початку заняття, 6 року - через 10-12 хв). Вправи спрямовані на. основні м'язові групи, знімають статичне напруження.

Рухливі ігри.

Ігри розучують на організованих заняттях з фізичного виховання та прогулянках і в подальшому вводять їх до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг, походів, фізкультпауз тощо) або проводять як самостійні форми роботи. Щоб зацікавити дитину вже знайомою грою, її сюжетом, руховою дією, варто ускладнити гру за допомогою нового рухового завдання, введення нових правил.

Гімнастика пробудження.

Після денного сну гімнастика поступово налаштовує дитячий організм на активну продуктивну діяльність. Вправи проводять у ліжках при відчинених фрамугах за педтехнологією М. Єфименка в поєднанні з повітряними ваннами. Кількість вправ - 4-6 або 8-10 протягом 5-10 хв.

Індивідуальна робота з розвитку рухів.

Проводять з одним малюком або з підгрупами по 2-4 дітей у відведений для самостійної рухової діяльності час щодня. Малюків залучають до такої роботи для розучування основних рухів, закріплення відповідних навичок, усунення відставання в розвитку фізичних якостей внаслідок невідвідування дитсадка, індивідуальних особливостей, стану здоров'я, фізичного і психічного розвитку та інших чинників. [36, с.6]

Спортивні ігри та вправи.

Впровадження елементів спорту в прогулянку здійснюються в опорі на відповідний руховий досвід, здобутий дітьми на заняттях з фізкультури, де вивчають основні техніки виконання спортивних вправ, Спортивні ігри та вправи ділять відповідно до пори року: на зимові (лижі, хокей, ковзани тощо) та літні (футбол, бадмінтон, баскетбол, теніс тощо). Особливу увагу слід приділяти добору спортивного інвентарю та обладнання, дотриманню правил техніки безпеки.

Самостійна рухова діяльність.

СРД - це одна з форм активізації рухового режиму дитини щодня: у вільний від занять час, години ранкового прийому, прогулянок, надвечір'я тощо. Завдання педагогів - забезпечити належний рівень та зміст самостійної рухової діяльності дошкільників.

Година атракціонів.

Проводять раз на тиждень у другу половину дня з підгрупами дітей на спеціально об лаштованому майданчику, де є каруселі, гойдалки, гірка, лабіринт тощо. Помічник вихователя доглядає підгрупу дітей та керує їхнього самостійною руховою діяльністю на груповому майданчику.

Фізкультурно-спортивні свята.

Проводять фізкультурно-спортивні свята з малюками середньої та старшої груп тричі на рік: на початку навчального року, взимку та влітку. Свята є своєрідною формою демонстрації досягнень дошкільнят у різних видах рухової діяльності. Посильну участь у заході можуть брати молодші дошкільнята, а дітей ясельних груп запрошують як активних глядачів.

Програму розробляє ініціативна група, яка включає в зміст заходу рухливі вправи, ігри, змагання, вікторини, загадки, танці, пісні, підбиття підсумків, нагородження переможців,, закриття. На свята запрошують представників громадськості, батьків вихованців та родини, де є діти, які не відвідують дитсадок.

Дні здоров'я.

Проводять один раз на місяць. У цей день діяльність дітей виноситься на свіже повітря: проводять бесіди про здоровий спосіб життя, самостійні ігри, фізкультурні й музично-ритмічні заняття, комплекси лікувально-профілактичних процедур тощо.

До Дня здоров'я попередньо розробляють робочий план та єдину сюжетну лінію, обирають певну тему, передбачають тематичні заходи з батьками.

Тиждень здоров'я.

Під час проведення Тижня здоров'я (двічі-тричі на рік) діти мають змогу проявити набуті фізкультурно-спортивні навички, фізичні та особистісні якості. До планування і проведення заходів творча трупа педколективу обов'язково залучає батьків. Тиждень насичують різними, часто нестандартними, формами роботи з фізичного виховання та оздоровчо-профілактичними заходами, більшість з яких організовують на свіжому повітрі. Головною подією Тижня здоров'я може стати фізкультурно-спортивне або музично-спортивне свято за участі всіх вихованців дитсадка. [36, с.7]

Спортивні секції.

За запитом батьків, як додаткові освітні послуги, можна організувати роботу спортивних секцій. Секції працюють протягом навчального року у другу половину дня. Заняття проходять у спортивній залі або на спортивному майданчику. Керують секціями вихователі, батьки або фахівці, які мають спеціальну освіту та дозвіл на роботу з дітьми, план роботи затверджує завідувач. Зміст роботи спортивної секції включає, окрім тренування, відкриті заняття, заняття-звіти перед батьками та показові виступи на заходах дитсадка.

Напрями роботи секцій: шахи, шашки, основи карате, плавання, футбол, основи самозахисту.

Гуртки та студії естетично-фізкультурної спрямованості.

Додаткова освітня послуга, яку надає дитсадок. Заняття проводять протягом навчального року у другу половину дня за згодою батьків з урахуванням інтересів дітей. Керівники гуртків та студій повинні мати спеціальну освіту та досвід роботи з дітьми дошкільного віку. Зміст та завдання роботи погоджуються педагогічною

Спортивні години по п'ятницях за участі батьків.

Відкрита форма спортивного сімейного дозвілля та демонстрація досягнень дошкільнят у різних видах рухової діяльності. Спортивні години проводить фізінструктор один раз на три місяці у другу половину дня з однією віковою групою, починаючи з середнього віку. Дітям і батькам пропонують веселі атракціони, ігри-забави, естафети, спортивні ігри та вправи (за спрощеними правилами і без попереднього тренування).

Заздалегідь запрошують 8-10 родин, які братимуть участь у спортивних змаганнях, роботі журі, будуть уболівати за учасників.

Школа м'яча.

Під час різноманітних форм роботи з м'ячем малюки опановують необхідні види рухів (кочення, кидання, прокочування, підкидання, ловіння під час ходьби, бігу, стрибків тощо), вчаться орієнтуватися у просторі, керувати своїм тілом. Крім цього, дії з м'ячем формують окомір та вдосконалюють точність рухів.

Заняття Школи м'яча проводять двічі-тричі на тиждень з вихованцями всіх вікових груп. Педагоги навчають дітей елементів гри у футбол, волейбол, баскетбол, малого та великого тенісу, хокею на траві. [36, с.7]

Дитяча фізкультурна агітбригада.

До агітбригади зараховують старших дошкільнят, які мають певні творчі нахили та відповідну фізичну підготовку. Керує роботою фізінструктор. Сценарії, костюми та атрибути готує творча група педагогів закладу. Програми дитячих виступів включають поради з безпеки життєдіяльності, рекомендації щодо догляду за тілом, ознайомлення з традиціями та методами оздоровлення людини, пропаганду фізкультури та спорту. Проводять не рідше, ніж двічі на рік.

Динамічні переходи по території закладу.

Форма роботи з молодшими дошкільнятами, під час якої вони засвоюють різні види ходьби, вчаться ходити в зазначеному темпі, долати нескладні перешкоди на землі, тротуарі, орієнтуватися у навколишньому середовищі. Динамічні переходи готують малят до участі у дитячому туризмі за межами території дитсадка,

Малі туристичні походи.

Організовують малі туристичні походи двічі на рік (восени і навесні) з дітьми старших груп за участі фізінструктора та батьків. Похід передбачає теоретичну та практичну підготовку дітей, батьків, вихователів. Дорослі мають добре знати й виконувати інструкції з охорони життя і здоров'я дітей, правила першої медичної допомоги та вміти надати її. Перед походом слід підготувати необхідний інвентар, просте туристичне оснащення, кип'ячену воду тощо.

Сімейний спортивний клуб.

Заняття клубу проводять у вечірні години та у вихідні дні у спортивній залі або на стадіоні закладу залежно від погодних умов. Зміст занять члени сімей планують самостійно, враховуючи спортивні інтереси та настрій дитини у виборі спортивних ігор та вправ. Слід забезпечити вільний доступ учасників клубу до спортивного обладнання та інвентарю. Перед початком занять дорослим та дітям нагадують правила поведінки у спортивній залі та правила безпеки під час виконання фізичних вправ. Керує клубом вихователь з фізичної культури або фізінструктор. [36, с.6]

Отже, в дитячих садочках з фізкультурно-спортивної роботи використовуються різноманітні як інноваційні заняття так і традиційні.

1.3 Естетика в організації спортивних змагань і свят

Широкі естетичні можливості містяться в масових спортивних святах, які надають необхідні засоби для реалізації синтетичних художніх завдань: масовість участі, емоційну установку, можливість використання різних видів мистецтва - театру, кіно, музики, живопису, монументального мистецтва, дизайну. Спортивні змагання й свята дозволяють у широких масштабах виховувати естетичні й художні смаки людей через розкриття й акцентування естетичного змісту й естетичних цінностей апорту. Потужність естетичного впливу масових спортивних заходів можна порівняти з силою впливу кінематографа і в плані виховання естетичних смаків, і в плані детермінації відповідних ціннісних орієнтирів.

Але все це можливо при одній неодмінній умові - необхідна відповідна естетична організація цих спортивних змагань і свят. У противному випадку ефект їхньої дії може бути прямо протилежний.

Масове спортивне свято - область взаємопроникнення спорту й мистецтва. Організація масового спортивного свята - це галузь творчості, у якій ставляться великі художні завдання, і вирішуються вони нерідко засобами-мистецтва. Естетична організація спортивних змагань і свят, як форма естетичної діяльності в сфері спорту, містить у собі безліч всіляких аспектів, внаслідок чого воно вимагає й спеціальної організації, і спеціальних знань. Відомо, приміром, які складності виникають при складанні програм таких важливих, значних змагань, як олімпійські ігри, універсіади, спартакіади й т.п. Організаторам необхідно будувати програму Так, щоб глядачі могли побачити всі, або принаймні найважливіші й цікавіші її номери, і щоб різні види спорту були представлені в цих програмах найбільш вдало. [10, с.110]

Необхідно також визначити (це є одним з найбільш складних завдань) сам порядок змагань, тобто етапи й моменти змагання і їхнє співвідношення, тому що в противному випадку утвориться хаос, накопичення окремих епізодів, у якому важко буде орієнтуватися й учасникам, і глядачам. А отже, змагання сильно програють у своїй видовищності.

Видовищність спорту виникає на основі об'єктивно чинних законів композиції спортивної боротьби, незалежно від того, чи то боротьба із супротивником або із граничною вагою, висотою, швидкістю. Закон спорту - "Перемагай або поступися найсильнішому". Саме перипетії боротьби, її далеко не формальна логіка, її загострений характер становлять сутність композиційної структури спорту й основу його видовищності.

Перша естетична вимога до складання програми свята - чітке визначення її основних етапів і забезпечення логічних переходів від одного етапу до іншого.

Програма спортивного видовища повинна бути побудована також по таких принципах, які б гарантували збереження й розвиток спортивної форми учасників змагань і враховували б закони сприйняття глядачів. Повинні бути акцентовані й відповідним чином обставлені найбільш важливі відповідальні моменти. До цих етапів змагань, глядач повинен бути підготовлений, щоб сприймати їх з певним настроєм і підвищеною увагою. [10, с.111]

Проблема видовищності спортивних програм особливо гостро стала у зв'язку з розвитком телебачення, що безпосередньо потребує професійної операторської й режисерської організації великого різноманіття спортивного матеріалу. Багато видів спорту зобов'язані телебаченню своєю популярністю, а отже, багато в чому - й своєму успішному розвитку. До таких видів спорту належать: хокей, фігурне катання на ковзанах, ручний м'яч і багато іншіх. Саме телевізійна камера відкрила для мільйонів глядачів красу польоту лижника-стрибуна, захоплюючий сюжет проходження слаломної траси, драматизм марафонського бігу.

Особливе місце в складанні спортивних програм займають урочисті відкриття й закриття змагань, нагородження переможців, різного роду розважальні заходи. Ці моменти повинні бути тим більше барвисті й вражаючі, що вони мають і важливе пропагандистське, моральне значення. Традиції сприяють не тільки розвитку фізичної культури й спорту, але й служать справі прилучення широких мас до миру культурних цінностей. І широка пропаганда фізкультурних традицій - одне з насущних завдань фізкультурного руху.

Система спортивних ритуалів містить у собі як елементи різного роду церемонії - паради, підйоми прапорів, нагородження, вітання, обмін вимпелами й т.п. Ритуальні дії, звернені до самої гри, указують на певні принципи поводження в змаганні, підготовляють до нього. Прикладами можуть служити олімпійська клятва, запалювання олімпійського вогню. У значній мірі це - умовні знаки, функція яких - підкреслити соціальну значущість спортивних дій і викликати (або підсилити) почуття причетності у спортсменів і глядачів. Дієвість спортивних ритуалів пов'язана й з тим, що вони виражають і розвивають у новій формі національні традиції, прилучають до них учасників спортивних відносин. Це досить істотно, оскільки вносить немаловажливий вклад у національну культуру, поза якою неможливе формування гармонійно розвинутої особистості.

Ритуал - це урочиста дія. Він підкреслює святковість і значущість того, що відбувається. Тому найважливіше значення має естетична сторона ритуалу. Відкриття олімпійських ігор, наприклад, - сувора й продумана в деталях церемоніальна дія, яка має надзвичайну естетичну виразність. Парад учасників, винесення олімпійського прапора, смолоскип з олімпійським вогнем, клятва - все це створює не тільки необхідний психологічний настрій, але й необхідний естетичний клімат змагань, створює відчуття людської спільності й історичної наступності. [10, с.112]

Проблему естетичної організації спортивних змагань і свят неможливо вирішити, не оформивши відповідним чином і їх "декоративний візерунок". Яскраві колірні плями костюмів учасників, спортивних площадок, снарядів, прапорів і вимпелів, транспорантів і плакатів, гасел - елементи, з яких, він складається. Недостатньо одягти спортсменів у різну форму. Колір цієї форми повинен збуджувати позитивні естетичні емоції. Кольори також повинні чітко виділяти учасників в ігровому просторі. Тьмяний і невиразний колір форми шкодить спортивному змаганню, не говорячи вже про роздратування, що він викликає в глядачів.

Важливе декоративне значення мають і знакові атрибути спорту. Сюди ми відносимо спортивну геральдику, рекламу й сувеніри. Це та галузь, де спорт не може обійтися без засобів художнього вираження, без мови мистецтва. З огляду на значення спорту в сучасному суспільстві, його масовість, необхідно визнати, що ця його естетична функція заслуговує на велику увагу.

Спортивна геральдика - один з найважливіших засобів збереження й розвитку традицій, у руслі яких вона звичайно й формується. Це змушує досить відповідально ставитися до розробки й використання спортивних знаків. Спортивна геральдика використовується також для оформлення спортивних інтер'єрів і екстер'єрів, і це безпосередньо пов'язує її з монументальним мистецтвом. [10, с.113]

Говорячи про спортивну рекламу, ми маємо на увазі не тільки анонси й афіші про змагання, але й програми, проспекти змагань, спортивний плакат, товарні знаки підприємств, що випускають спортивний інвентар. Спортивне змагання є в найвищому ступені емоційно насиченим явищем і має потребу у відповідній, особливо виразній рекламі. На жаль, можна констатувати, що цій стороні справи не завжди приділяється достатня увага.

Проміжне місце між геральдикою й рекламою займають емблеми змагань.

Виготовлення спортивних сувенірів - це ціла галузь художньої промисловості. У цій галузі повинні працювати фахівці, що глибоко знають специфіку спорту й закони його розвитку.

Таким чином, естетична організація спортивних змагань і свят має величезне значення в справі пропаганди й розвитку спорту. Саме безособове, формальне оформлення тієї чи іншої спортивної події, а часом і повна відсутність його взагалі, особливо на рівні масового спорту, є тією причиною, по якій спорт недораховує багатьох своїх учасників і глядачів.

Для розвитку масового спорту потрібні не тільки грамотні тренери. Необхідні також сценаристи й режисери, здатні перетворити спортивні змагання в захоплююче й барвисте видовище.

1.4 Особливості організації та проведення фізкультурних свят у дошкільних закладах України

Методичні рекомендації.

Здається, так просто: дібрати декілька фізкультурних вправ та ігор, розучити з дітьми віршики - і все. Свято готове. Однак організація справжнього фізкультурного свята для дітей - копіткий фаховий процес, що мусить відбуватися за певними правилами.

Значення фізкультурного свята.

Фізкультурні свята і розваги дуже подобаються дошкільнятам насамперед тому, що об'єднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемоги. Підготовка до свята, розучування віршів, гарне оформлення зали чи майданчика, оригінальні костюми, красиві емблеми, музика, пісні, різноманітні змагання та ігри позитивно впливають на загальний фізичний розвиток дітей, розвивають у них почуття краси, уяву. А головне - фізкультурні свята допомагають формувати бажання бути сильними, спритними, витривалими, займатися спортом. Спільна діяльність, долання труднощів зміцнюють дитячий колектив, пробуджують почуття відповідальності.

Надзвичайно велике виховне значення має і злагоджена діяльність дорослих - співробітників дошкільного закладу, батьків, представників шефських та спонсорських підприємств і спортивних організацій. Приклад дорослих, які стають учасниками змагань, либонь, є найкращим Стимулом для дітей. [30, с.26]

Проте в будь-якій добрій справі можна перебрати міру. Це стосується і масових фізкультурних заходів для дітей. У деяких регіонах України практикувалися (а подекуди Й практикуються) спартакіади дошкільнят. Спостереження авторів цієї публікації свідчать про те, що ці масові заходи не мають на здоров'я дітей позитивного впливу, оскільки: допускаються грубі порушення режиму дня, в окремих випадках завищуються фізичні вимоги. Години, відведені для фізкультурних та музичних занять (а також і частина прогулянки) використовують для репетицій показових виступів. В окремих дитячих садках підготовка до фізкультурного свята розтягується на 2-3 тижні. Крім того, практикуються так звані "зведені" репетиції (інколи тривалістю по 1,5 - 2 години), де відпрацьовують окремі елементи свята чи спартакіади. До того ж участь у змаганнях "збірних" команд від різних дитячих садків часто тягне за собою спалах інфекційних хвороб. А для особливо вразливих дітей перебування на стадіоні, велика кількість глядачів, а тим паче власні невдачі під час змагань можуть обернутися нервовою перевтомою. [30, с.26]

Педагогічні вимоги до організації свята.

Програмою "Малятко" проведення фізкультурних свят передбачається два-три рази на рік, починаючи Із середньої групи. Оптимальна тривалість заходу 40-50 хв. для вихованців середньої групи; 50-60 хв для старшої і понад годину - для підготовчої. Планувати фізкультурні свята доцільно на початку нового навчального року.

Незалежно від форми організації, фізкультурний захід обов'язково має бути справжнім святом для дітей. Неприпустимо перетворювати його на розважальне видовище для дорослих. Не можна також призначати учасниками тільки тих дітей, які відзначилися під час попередніх змагань. Такий підхід є антипедагогічним. Тренувальні заняття з "кращими" відвертають увагу вихователів від систематичної роботи з усіма дітьми, а у відібраних хлопчиків та дівчаток можуть окреслитися егоїстичні риси характеру, сформуватися зверхнє ставлення до тих, хто фізично слабший. Природно, що в останніх виникає почуття образи, розчарування у своїх силах. Активна рухова діяльність усіх дітей під час фізкультурного свята - його найважливіша мета. І організаторам необхідно подбати про те, щоб ніхто з групи дошкільнят не був просто глядачем. Бажано, щоб діти усі разом та почергово, себто командами, брали участь в різних номерах програми, допомагали ведучим та суддям.

Найбільш корисні для оздоровлення та загартування дітей фізкультурні свята просто неба. Висока рухова активність забезпечується шляхом оптимального розташування фізкультурного обладнання та інвентаря. Якщо свято проводиться в залі, слід подбати про те, аби діти цього дня мали і повноцінну прогулянку.

Програма свята.

Підготовка до свята розпочинається зі складання програми. У ній варто виділити кілька розділів, де слід відобразити мету і завдання свята (і на цій основі проводити всю попередню роботу); дату та час його проведення, орієнтовну тривалість; місце проведення фізкультурного свята та окремих номерів програми (як-от: парад учасників, масові виступи, змагання, конкурси, вікторини); визначити відповідальних за підготовку та проведення свята (серед них мають бути: завідувач дошкільним закладом або методист чи старший вихователь, вихователі, члени батьківського комітету, представники медперсоналу тощо); вказати кількість та завдання учасників; обумовити порядок підбиття підсумків конкурсів та змагань (індивідуальних і колективних) та види заохочення для переможців і учасників. [30, с.26]

Орієнтовний зміст програми фізкультурного свята під девізом "Олімпійці серед нас! " такий:

Мета фізкультурного свята. Пропаганда фізкультури і спорту.

Завдання: розвиток у дітей інтересу до занять фізкультурою, сприяння творчим проявам фізичних і вольових зусиль в умовах змагання; виховання почуття гордості за спортивні досягнення українських спортсменів; популяризація фізкультури серед дітей, батьків та громадськості.

Місце і час проведення свята.

Фізкультурний майданчик дошкільного закладу (стадіон, спорткомплекс, берег річки тощо). Початок о 10.30.

Керівництво підготовкою свята.

Склад комісії: колектив дошкільного закладу, в томучислі лікар чи медсестра, представники відділу освіти, шефських (спонсорських підприємств, батьківського комітету, спортивної організації (вказується прізвище, ім'я, по батькові кожного члена комісії).

Учасники свята.

Діти, вихователі, батьки, учні спортивної школи, майстри спорту, запрошені на свято.

Нагородження.

Пам'ятні значки чи сувеніри вручаються всім дітям. Нагородження здійснюється за принципом: головне не перемога, а участь!

Попередня робота.

Розподіл обов'язків: підготовка атрибутів до ігор та вправ; виготовлення емблем для команд, пам'ятних значків для нагородження учасників свята; відпрацювання сценарію свята і його музичне оформлення; забезпечення техніки безпеки на місці проведення свята.

Підготовча робота вихователя з дітьми: розучування загальнорозвивальних, спортивних вправ та основних рухів під час фізкультурних занять та ранкової гімнастики; щоденне проведення рухливих та спортивних ігор, передбачених програмою; розучування віршів, пісень і танців; організація участі дітей в оформленні місця проведення свята; ознайомлення дітей з видатними українськими спортсменами та їх спортивними досягненнями (проведення бесід, розглядання картин, книг, показ діафільмів, перегляд телепередач спортивно-фізкультурної тематики); проведення занять з образотворчого мистецтва на тему: "Спорт у нашому житті"; оформлення альбомів, стендів. [30, с.27]

Організація спільної роботи вихователя з батьками: розподіл обов'язків між батьками; створення команди з числа батьків, які беруть участь у святі; проведення консультацій; підготовка місця для організації змагань та атракціонів, спортивного одягу та костюмів для виступів, святкових сюрпризів та плакатів; участь у художньому оформленні; затвердження сценарію та реалізація програми свята; фотографування дітей.

Доручення шефам або батьківській раді: роботи, пов'язані з ремонтом (виготовленням) фізкультурного обладнання; перевірка справності трансляційної сітки; здійснення постійного зв'язку з керівництвом стадіону (якщо свято проводиться на стадіоні).

Підготовка місця проведення свята (стадіону чи спортивного майданчика): створення умов для виступів дітей, організації ігор, змагань та атракціонів, роботи бригади суддів; забезпечення техніки безпеки на спортивному майданчику, обладнання та інвентаря; перевірка санітарного стану трибун; оформлення тематичної виставки в садку.

Сценарій свята.

Його розробку доручають групі співробітників дошкільного закладу (методист, фізінструктор, вихователі груп, які беруть участь у святі, музкерівник). При цьому насамперед слід враховувати основну ідею свята: девіз, під яким воно проходить. Наприклад, для свят, що відбуваються під девізами "У здоров'ї - сила!", "Ми ростемо здоровими, міцними та бадьорими!" головними завданнями є пропаганда значення фізкультури, гігієнічних чинників та оздоровчих сил природи як найважливіших засобів зміцнення здоров'я. У програмі таких заходів чільне місце відводиться рухливим іграм, естафетам, колективним виступам дітей, коли вони можуть продемонструвати свою силу, спритність. У літературно-художньому матеріалі (віршах, піснях, привітаннях команд) розкривається значення ранкової гімнастики, веселих ігор на повітрі та у воді для здоров'я дітей. Доцільним є також використання віршів, ігрових образів, сюжетних ситуацій, що дають можливість у дотепній формі показати, до чого може призвести нехтування правилами гігієни. [30, с.27]

Працюючи над сценарієм фізкультурного свята, необхідно дотримуватися певного порядку в розміщенні матеріалу, Цьому допоможе наведена нижче орієнтовна схема:

1) вихід команд у залу чи на майданчик під урочистий марш;

2) відкриття свята, парад учасників;

3) перешикування в колони для виконання загально - розвивальних вправ із святковими атрибутами (розминка з 5-6 вправ);

4) масова частина свята з участю всіх дітей та присутніх гостей, яку можна спланувати так: 2-3 рухливі гри (перша - для всієї команди);

4) виступи дітей усіх груп або уболівальників; 3-4 гри з елементами змагання (для підгруп) за участю батьків; вікторина, загадки; атракціони; комбінована естафета, танці та пісні; підбиття підсумків, нагородження учасників, закриття свята.

Обов'язковою умовою є використання під час ігор, естафет різноманітного фізкультурного інвентаря та атрибутів. Фізкультурні номери в основній частині свята мають чергуватися з рухливими іграми, пісенними та танцювальними виступами, читанням віршів, відгадуванням загадок, вікторинами тощо. Добре, коли а показовими номерами виступлять і запрошені на свято гості: спортсмени, колишні вихованці дитячого садка, учні спортивної школи, дорослі - співробітники дошкільного закладу, батьки, шефи. Поряд з іграми для невеличких груп дітей організовуються і масові ігри, що вже добре знайомі дітям. У них також беруть участь гості й батьки. Особливо цікаві для дошкільнят ігри-атракціони з кумедними завданнями, як-от: біг чи стрибки в мішках, ведення м'яча із зав'язаними очима, перенесення кульок ложкою тощо, і завжди доречний сюрпризний момент, наприклад, раптова поява та участь у дійстві якогось казкового персонажу. [30, с.27]

Затверджують сценарій фізкультурного свята на педраді колективу дошкільного закладу приблизно за три тижні до його проведення. На цей час має бути визначена кількість учасників, основні номери програми, розподілені обов'язки між дорослими.

Підготовка дітей та оформлення свята.

Вся підготовча робота має проводитися поступово, відібрані види фізичних вправ та ігор діти розучують під час фізкультурних занять, ранкової гімнастики, на прогулянках. Не варто спеціально розучувати з дітьми конкретні ігри, вправи, естафети з програми свята. Просто окремі елементи їх у вигляді завдань використовують під час занять, ігор просто неба, але з іншими посібниками. Бо кожне свято має нести в собі елемент новизни, а багаторазові масові репетиції його знищують.

Для відкриття свята потрібна виразно врочиста музика, для параду - бадьорий марш. Музичний супровід різних виступів має відповідати їхньому характеру: виконання загальнорозвивальних вправ супроводжується ритмічною, плавною музикою, ігри-атракціони - веселою, запальною. Пісні, таночки музкерівник поступово розучує з дітьми на музичних заняттях. Музичний супровід окремих фрагментів свята записується на магнітофонну плівку.

Головна вимога до оформлення - щоб воно відповідало тематиці заходу і сприяло піднесеному настрою.

Влітку майданчик прикрашається гірляндами, кульками, різнокольоровими прапорцями, плакатами на спортивну тематику. Доріжки підмітають та посипають свіжим піском, зручно і красиво розміщують посібники та іграшки. Узимку ділянку прикрашають казковими сніговими фігурами, розчищають від снігу каток, доріжки для ковзання, приводять до ладу снігові споруди (гірки, вали та лабіринти), прокладається лижня, а за окрасу правлять кольорові прапорці, серпантин, різні блискітки.

Керівництво фізкультурним святом.

Суддівство.

До складу суддівської колегії (журі) входять завідувач дошкільного закладу, методист, вихователі груп, що беруть участь у святі, представники від батьків. Завчасно необхідно обговорити вимоги до виконання різноманітних номерів програми, визначити критерії оцінки з урахуванням вікових особливостей дітей. Як свідчить практика, найдоцільніше оцінювати досягнення не в балах, а за допомогою якісної характеристики виконання різноманітних рухових завдань. Під час підбиття підсумків відзначити старанність, чесне виконання дітьми правил. Також слід стежити, аби будь-яка оцінка не порушувала взаємин у дитячому колективі. [30, с.28]

Ведучий свята.

Ним повинен бути досвідчений вихователь, фізінструктор, методист чи навіть хто-небудь з батьків або шефів. Ведучий повинен добре знати сценарій свята, послідовність виступів усіх учасників, уміти стисло й зрозуміло пояснити завдання для команд та окремих учасників змагань, бути веселим, кмітливим, дотепним, швидко реагувати на непередбачені ситуації. Дуже важливо вміти своєчасно помічати і підбадьорювати несміливих дітей. Ведучий також має стежити за регламентом свята. Навіть радісну подію не можна затягувати. Бо це спричинить перевтому дітей, знизить їхній інтерес. Важливо дбати про швидку зміну дій. Між виступами не повинно бути великих пауз.

Підбиття підсумків, нагородження переможців.

Необхідно завчасно продумати форми заохочення дітей за якісне виконання вправ, першість в естафетах, винахідливість та спритність. При цьому слід подбати і про те, щоб кожна дитина відчула себе щасливою від участі у святі, а не потерпала через поразку.

Нагороди, заохочення можуть бути різні: медальки, вимпели, значки, емблеми, дипломи, кубки. їх вручають диференційовано. Так, переможці з окремих видів змагань нагороджуються вимпелами одразу після їх проведення, решта дітей - учасників свята отримують пам'ятні медалі (у фінальній частині - сувеніри). Найбільш доцільні колективні нагороди. Команда-переможець може бути нагороджена, наприклад, тим, що першою пройде почесне коло, їй доручається опустити прапор фізкультурного свята і підняти його на відкритті наступного свята. [30, с.28]

Отже, фізкультурне свято в дитячому садочку демонструє здоровий, життєрадісний стан дітей і їх досягнень у формуванні рухових навичок. Насичений динамікою рухового змісту і проводячи його на свіжому повітрі, воно являється радісною подією в житті дітей. Більшість педагогів-"дошкільників" схиляється до думки, що спортивне свято найкраще робити компактним і проводити його на території дитячого садка або неподалік від нього - в лісі чи парку.

Висновок до І розділу

Фізкультурні свята дуже подобаються дошкільникам насамперед тому, що об'єднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемог. Підготовка до свята, розучування віршів, гарне оформлення зали чи майданчика, оригінальні костюми, красиві емблеми, музика, пісні, різноманітні змагання, ігри позитивно впливають на загальний фізичний розвиток дітей, розвивають у них почуття краси, уяву. А головне фізкультурні свята допомагають формувати бажання бути сильними, спритними, витривалими, займатися спортом. Спільна діяльність, долання труднощів зміцнюють дитячий колектив, пробуджають почуття відповідальності. Проведення фізкультурних свят передбачається 2-3 рази на рік починаючи із середньої групи. Оптимальна тривалість заходу: 40-50 хвилин для вихованців середньої групи; 60-80 хвилин для вихованців старшої групи.

Планувати фізкультурні свята доцільно на початку року. Незалежно від форми організації, фізкультурний захід обов'язково має бути справжнім святом для дітей. Неприпустимо перетворювати його на розважальне видовище для дорослих. Не можна також призначати учасниками тільки тих дітей які відзначилися під час попередніх змагань. Такий підхід є антипедагогічним. А у фізично слабких дітей виникає почуття образи, розчарування в своїх силах. Активна рухова діяльність усіх дітей під час фізкультурного свята - його найважливіша мета. І організаторам необхідно подбати про те, щоб ніхто з групи дошкільнят не був просто глядачем. Бажано, щоб діти усі разом та почергово, себто командами, брали участь в різних номерах програми, допомагали ведучим та суддям. Організація справжнього фізкультурного свята для дітей це кропіткий фаховий процес, що мусить відбуватися за певними правилами.

На жаль, у наш час слабко узагальнюється досвід найбільш удалої організації й естетичного оформлення спортивних заходів, відсутня і спеціальна підготовка працівників цього профілю.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.