Розумове виховання дітей дошкільного віку

Мета: Ознайомити малят з казкою «Колобок»;Вчити дітей уважно слухати текст, відповідати на запитання за змістом почутого; Удосконалювати навички мовлення, збагачувати словниковий запас; Виховувати цікавість до народних та літературних казок, прищеплювати любов до художнього слова;

Хід заняття

І. Організаційна діяльність

- Діти, до нас сьогодні прийшли багато гостей. Давайте привітаємось.

Сюрпризний момент - до кімнати закочується іграшка - колобок.

- Діти, хто це до нас завітав в гості? (колобок ). Так . А який колобок? Великий чи малий ? Твердий чи м'який? Молодці.

Відкладіть усі вис справи,

Балачки свої, забави,

Сядьте зручно всі, будь ласка,

Надіслала лист нам казка:

«Світом казки мандрувати я запрошую усіх,

Буде вам усім цікаво, будуть жарти, буде сміх.

Станете чарівниками, знайдете ви глек добра,

Тож тихесенько сідайте, і у казку вирушайте».

ІІ. Основна частина

- Отже, діти, давайте почитаємо казочку про нашого гостя - колобка. Але наша казка не звичайна, тому ми її трішечки змінимо.

Вихователь читає дітям казку «Колобок».

Під час читання вихователь демонструє дітям ілюстрації по тексту, та після перегляду ставить їх на дошку.

- Молодці, діти. Про кого ми прочитали казочку? Хто спік колобка?

Кого першого зустрів колобок?

А потім? А ще кого він зустрів?

А хто це такий чепурний?

А тепер давайте трішки відпочинемо.

Фізкультхвилинка

Час уже відпочивати, разом будемо ми грати,

Всі як зайчики стрибаємо, з лісу вовка виглядаємо.

Дружно руки підіймаємо, як гриби ми виростаємо.

Повертаємось у боки, наче подружки сороки.

Біжимо, як Буратіно,

Поклонились, як Мальвіна.

Ось тепер ви відпочили,

І тихесенько всі сіли.

Повторюємо фізкультхвилинку два рази.

Гра « Збери фрукти»

Вихователь демонструє дітям три кошики зелений, жовтий червоний та пропонує дітям зібрати фрукти відповідно до кольорів. Вихователь в ході перевіряє правильність виконання

Вихователь. Діти, ви були дуже спритні і зібрали всі яблучка та груші.

Звучить віршик про хмаринку.

Ось і хмарка налетіла

Все навколо замочила.

Вихователь виносить хмаринку з шнурочками.

Звучить пісенька про дощик. Діти виконують рухи відповідно тексту. Вихователь дістає парасольку і на слова «Дощик!» діти ховаються під неї. Вихователь відкладає парасольку і дістає сонечко.

Вихователь А ось і з'явилося сонечко. Але воно сумне. Для того, щоб воно засяяло та посміхнулося потрібно зробити промінчики. Давайте допоможемо сонечку і зробимо його веселим.

(Діти за допомогою прищіпок жовтого кольору прикрашають сонечко промінчиками. Вихователь перевертає сонечко на інший бік, де зображено усміхнене обличчя)

Вихователь. Ви допомогли сонечку, воно засяяло, посміхнулося. Ось яке яскраве, тепле сонечко в нас вийшло. Що ви можете сказати про сонечко, яке воно? (відповіді дітей: тепле, красиве, жовте…)

Гра «Коли це буває?» може бути рекомендована для закріплення у дітей 3-4 років знань про частини доби. Гра може бути цікава для спільної гри дітей і батьків, у колі сім'ї.

Мета: закріплювати знання про частини доби; вправляти в зіставленні картинки з частинами доби: ранок, день, вечір, ніч.

Ігрові правила: по слову, що вимовляє педагог, показувати картку і пояснювати, чому він її підняв.

Ігрова дія: пошук потрібної картинки.

На столі у грають різні картинки, що відображають життя дітей у дитячому садку: ранкова гімнастика, сніданок, заняття, ігри на ділянці, сон, прибирання групової кімнати, прихід батьків та ін. До кожної частини доби має бути кілька сюжетних картинок. Діти вибирають собі картинку, уважно розглядають її. На слово «ранок» всі діти, в руках у яких відповідні картинки, піднімають їх і кожен пояснює, чому він думає, що у нього зображено ранок: діти приходять у дитячий садок, їх чекає вихователь, вони роблять ранкову гімнастику, вмиваються, снідають, займаються і ін. Потім педагог говорить слово «день». Піднімають картинки ті, у кого є зображення якого-небудь події або діяльності дітей в цей час доби: на прогулянці, працюють на ділянці, обідають, сплять.

Педагог. Вечір.

Діти піднімають відповідні картки.

Чому ти показав цю картку?

Дитина. Тому що за дітьми прийшли мами, на вулиці темно.

Педагог. Ніч.

Діти піднімають картки з зображенням сплячих хлопців.

Так закріплюються знання дітей про частини доби. За кожну правильну відповідь діти отримують фішки: рожева фішка - ранок, блакитна - день, сіра - вечір, чорна ніч.

Потім всі картки перемішуються, і гра триває, але слова називаються в іншій послідовності: педагог спочатку називає «вечір», а потім «ранок», тим самим посилюючи увагу до словесного сигналу.

Гра «Магазин»

Вихователь. «Мама мишка хотіла зварити компот , але всі продукти у неї закінчилися, і зовсім немає грошей.

Що ж їй тепер робити? Як ми можемо допомогти мамі?».

Дитина разом з вихователем обговорюють варіанти допомоги, дорослий підводить дитину до того, що треба сходити в магазин і купити продукти , разом вирішують чим можна розплатитися. Потім дитина самостійно вибирає товар, який на його думку потрібен мамі, дає пояснення чому саме з цих продуктів мама може приготувати компот, сплачує їх і , якщо захоче, може приготувати для мами обід.

5. Діагностика рівня сформованості розумового виховання дітей дошкільного віку

Діагностика розумового розвитку покликана виявляти

реальні досягнення дитини у процесі навчання, враховуючи, що досягнутий нею рівень є результатом не тільки навчальних, а й усіх виховних впливів (у тому числі соціальних, демографічних та ін.). Щодо цього розроблено систему показників розумового розвитку дитини, яка охоплює ступінь сформованості пізнавальних і мислительних (інтелектуальних) дій.

Важливою умовою правильного процесу виховання є оцінка рівня розумового розвитку дітей. Діагностика розумового розвитку покликана виявляти реальні досягнення дитини у процесі навчання, враховуючи, що досягнутий нею рівень є результатом не тільки навчальних, а й усіх виховних впливів (у тому числі соціальних, демографічних та ін.). Щодо цього розроблено систему показників розумового розвитку дитини, яка охоплює ступінь сформованості пізнавальних і розумових (інтелектуальних) дій. Згідно з дослідженнями психологів, темп розумового розвитку в дошкільному віці значно вищий порівняно з пізнішими віковими періодами, а допущені в цей час помилки у вихованні важко подолати в майбутньому. У дошкільному віці дитина опановує основи уявлень і понять, які надалі визначають успішність розумового розвитку. Діти можуть пізнавати не лише зовнішні якості предметів і явищ, а і їх внутрішні, суттєві зв'язки та відношення. У них починають формуватися абстрактне мислення, узагальнення тощо. Якщо протягом перших трьох років життя провідна роль у розумовому розвитку належить сприйманню, то надалі зростає роль пам'яті та уяви. З уявою пов'язані основні процеси пам'яті, розумова діяльність. У переддошкільному віці розумовий розвиток дитини сягає рівня перед понятійних узагальнень - наочно-образного відображення суттєвих ознак і відношень речей, що підводить її до наукових понять. Протягом дошкільного віку відбувається розвиток наочно-дійового (пов'язаного з практичними діями) та наочно-образного (оперування образами) мислення. Дослідження психологів і педагогів довели, що внаслідок використання спеціальних прийомів навчання дітям старшого дошкільного віку стають доступними узагальнені знання і способи дій, почуття і логічні операції, які донедавна вважалися ознаками мислення школярів. Дошкільнята здатні розуміти загальні принципи, зв'язки і закономірності, які є основою наукових знань, пізнавати суттєві аспекти явищ навколишнього світу.

5.1 Констатувальний етап

Особливо добре діти засвоюють відомості про навколишні предмети і явища, коли вони мають змогу не тільки спостерігати, а й активно діяти. Тому навчання різноманітної діяльності входить у програму занять з дітьми. Діти поступово навчаються складати й розбирати пірамідки, складні мисочки тощо, зводити прості споруди з кубиків, користуватися лопаткою, совочком, дерев"яним молоточком. У процесі цієї діяльності в дітей виробляються цілеспрямованість, активність і певна планомірність дій.

Дитину слід знайомити зі всіма основними різновидностями якостей:

* 8 кольорами спектору, білим і чорним кольорами;

* з такими формами як круг, квадрат, овал. трикутник, прямокутник;

* величиню, яка сприймається тільки в порівнянні з іншою величиною.

Поступово дитина опановує назви еталонів.

Дітей вчать застосовувати освоєні еталони якостей для аналізу предметів, вчать порівнювати предмет з еталоном, помічати подібність і відмінність. Це дозволяє бачити особливість предметів, бачити відоме в новому, відносити предмети до груп за різними якостями. Оволодіння еталоном піднімає розумову діяльність дитини на новий щабель: формується процес узагальнення на чуттєвої основі (еталон), поглиблюються процеси аналізу, узагальнення на основі володіння еталоном.

В результаті оволодіння в процесі навчання системами перцептивних дій і системами еталонів діти отримують широкі можливості для орієнтування в навколишній дійсності.Важливо, щоб ці уявлення були достатньо різнобічними. Гра - універсальний спосіб виховання і навчання дитини. Ігри, що розвивають сенсорне сприйняття, дуже потрібні малюку раннього віку. Вони приносять в життя дитини радість, інтерес, упевненість у собі і своїх можливостях. Ігри, в яких використовуються дії з предметами, розвивають не тільки рух, а й сприйняття, увагу, мислення і мову дитини. Уміле не нав'язливе керівництво педагога діями малюка дозволяє дитині перейти від примітивного маніпулювання для виконання різноманітних практичних дій з урахуванням величини і форми предметів. Для розвиваючих ігор з малюками потрібно використовувати різні збірні іграшки (вкладки, пірамідки, куби, тощо), які вимагають співвіднесення властивостей декількох деталей.

5.2 Формувальний етап

У розумовому розвитку дитини важливу роль відіграють усі психічні процеси. На формувальному етапі експерименту заплановано і реалізовано різноманітні методики і форми навчання і виховання з метою підвищення рівня пізнавальної активності та самостійності дитини, зокрема: ігрова вправа "Художник", спостереження-гра "Знайди спільне", ігри "Смислові ряди", "Що я загадав?", «Залишаємо незвичайні сліди», «Чарівне перетворення», «Залиш свій слід», «Кола на піску»; «Долоньки вітаються з водою», «Веселі кораблики», заняття "Подорож у майбутнє" . Крім цього до системи роботи з дітьми старшого дошкільного віку включають словесні логічні завдання «Перша квіточка», «Їжачок», «Що трапилося?», «По гриби», «Кроленята», «Цікава рослина», досліди «Вода», «Повітря».

Пам'ять дає дитині необхідний матеріал для мислення. Вона є основою формування вмінь і навичок. Запам'ятовування збагачує досвід і розширює кругозір, без яких неможливий розвиток здібностей і діяльності дітей. Емоції надають своєрідного забарвлення сприйманню, уявленням, судженням. Пізнавальну діяльність супроводжують такі почуття, як допитливість, сумнів, упевненість, що тісно пов'язані з пізнавальними інтересами. Уява в переддошкільному віці теж пов'язана зі сприйманням, але вона ще надто обмежена за своїм змістом. Протягом дошкільного дитинства вона розширюється, збагачується, сприяючи розвитку розумових процесів. У старшому дошкільному віці всі психічні процеси стають цілеспрямованішими, стійкішими, ускладнюється пізнавальна діяльність. Відбувається перехід від «практичної» позиції до «пізнавальної» (Д. Ельконін), коли пізнавальне завдання виникає не лише у зв'язку з ігровою і практичною діяльністю, а й із власне пізнавальною. Одним із важливих показників розумового розвитку дитини є рівень розумової активності - здатності дитини самостійно ставити пізнавальні завдання та знаходити способи їх вирішення. Діти не просто засвоюють знання, а й збагачують цей процес власним досвідом, що зумовлює виникнення нових, оригінальних пропозицій, здогадок. За належної підтримки дорослих діти прагнуть одержати якомога більше нових знань, що має важливе значення для формування їхньої розумової активності. Педагогічна наука покликана знайти такі засоби виховання, які забезпечать розвиток усіх форм розумової діяльності та найповніше відповідають сучасним знанням про можливості й особливості розумового розвитку в дошкільному віці. Формувальний етап передбачав формування пізнавальних умінь та конструктивних навичок, знань про різноманітність та особливості матеріалів. Тематика занять та завдання були складнішими та надавали можливість, головним чином, сформувати когнітивно-змістовий компонент першооснов пізнавальної самостійності.

На формувальному етапі створювались умови для оволодіння дітьми основними мислительними операціями та практичними діями, для прояву вольових зусиль при подоланні труднощів та досягненні мети. У процесі пізнавально-практичної діяльності використовувалися такі форми організації навчання, які давали змогу дітям проявляти взаємо- та самооцінку, взаємо- та самоконтроль. Саме це зумовлює формування діяльнісно-перетворювального компонента.

5.3 Контрольний етап

Можна зробити висновок, що в результаті систематичної роботи по вихованню дітей раннього віку у них виявляються сформованими вміння і навички, які свідчать про відповідний рівень розвитку:

* діти успішно виділяють і враховують колір, форму, величину і інші ознаки предмета;

* групують відповідно до зразка предмети за формою, кольором, величиною при виборі з 4-х;

* співвідносять різнорідні предмети за кольором, формою, величиною при виборі з 4-х різновидів (або 4 різновиди кольору, якої форми і т.п.);

* дізнаються в різноманітних колірних плямах предмети або явища, що мають характерну колірну ознаку (сніг, трава, апельсин і т.п.);

* активно використовують порівняльні слова-назви для позначення форм (дах, м'яч);

* починають активно користуватися загальноприйнятими словами-назвами кольору.

Висновки

У дошкільному віці дитина засвоює основи знань про навколишній світ, взаємини людей, про зовнішні якості, внутрішні, суттєві зв'язки предметів. Старші дошкільники виявляють здатність до первинних форм умовисновків і узагальнень. У них формуються такі важливі якості, як активність мислення, допитливість та ін.

Розумове виховання забезпечує необхідний рівень розвитку дитини під час систематичного навчання, в іграх і на заняттях, у повсякденному житті. Визначальну роль при цьому відіграє спілкування з дорослими і власна пізнавальна діяльність. Особливої уваги батьків і педагогів потребує формування у дітей основ культури розумової праці, що є передумовою високопродуктивної інтелектуальної діяльності в дорослому віці.

На мою думку, впровадження методики М.О. Зайцева сприяє оптимізації процесу навчання читання першокласників. Саме вона створює умови для розвитку й самореалізації особистості, збереження і поліпшення її психоемоційного стану у процесі навчання, бо побудована ця методика на корінних засадах «нервової організації» та часовому розташуванні психічних актів у свідомості, що пояснюється розподіленням моментів сприяття на окремі ланцюжки шляхом рухомих реакцій. Розвиток сприймання відбувається в процесі різноманітної діяльності, кожен вид якої має свої основи і забезпечує ефективну динаміку певних сенсорних процесів. Уміння читати - це наявність інтересу до читання, до книг, як джерела пізнання.

Та навчитися по-справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами. Отже, Навчаючи дітей читання, обов'язково треба поєднувати запропоновані прийоми й методи в різних комбінаціях. Не варто дозволяти дітям довго сидіти. Нехай вони рухаються, підходять до таблиць, складають з кубиків слова. Обов'язково хваліть їх за старанність та успіхи, це необхідна умова успішного результату. Навчання має проводитися у вигляді гри, змагання, без будь якого примусу з боку педагога. Це можуть бути різноманітні вправи, ігри, вони не набридають. Діти не втомлюються, не втрачають інтерес до занять. Вони рухаються, міркують, уявляють себе «чарівниками», відгадують загадки, роблять свої «дослідження» та «відкриття».

Список використаної літератури

1. Бондаренко A.K. Дидактические игры в детском саду. - М.: Просвещение. -1991.- 160с.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник.- К.-: Либідь., 1997.- 376 с.

3. Гребенщикова Е.А. История зарубежной дошкольной педагогики. - М.: Просвещение. - 1986.- 464с.

4. Парамонова П.А., Ушакова О.С. Воспитание и обучение детей 6 года жизни. - М.: Просвещение. - 1988. - 72с

5. Петроченко Г. Г. Развитие детей 6--7 лет и подготовка их к школе / Под ред. А. М. Леушиной. -- Минск, 1982.

6. Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу «школа -- дитячий садок». -- К., 1988.

7. Лешли Д. Работать с детьми, поощрять их развитие и проблемы: Пер. с англ. -- М., 1991.

8. Мчедлидзе Н. Б. Место игры в педагогическом процессе детского сада // Психология и педагогика игры дошкольника / Под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. -- М., 1966.

9. Буре Р. С Готовим детей к школе. -- М., 1987.

10. Зайцев Н.А. Письмо. Чтение. Счет. - С.П.: «Лань», 1997 г.

Размещено на Allbest.ru