Методика застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (9–11 кл.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки апн україни

УДК 371.315:[82(4/9) + 1.001.32]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Методика застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (9-11 кл.)

13.00.02 - теорія і методика навчання (зарубіжна література)

Нагорна Анастасія Юхимівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор Мірошниченко Леся Федорівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри методики викладання російської мови і світової літератури.

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Самойленко Григорій Васильович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри світової літератури та історії культури;

кандидат педагогічних наук, доцент Вітченко Андрій Олександрович, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри української літератури.

Провідна установа:Криворізький державний педагогічний університет, кафедра української літератури, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться 11.04.2007 р. о 14__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано 11.03. 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Т. Шелехова

філософський зарубіжний література навчальний

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Завданням середньої загальної освіти в Україні є виховання всебічно розвиненої людини, здатної творчо і критично мислити, зі сформованим гуманістичним світоглядом та власною життєвою позицією. У “Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті” наголошено на необхідності “формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості” Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Освіта. - 2002. - № 26 (24 квітня - 1 травня). - С. 2.. Особливу увагу звернено на творчу складову навчальної діяльності школярів і в “Державному стандарті базової і повної середньої освіти”.

Значну роль у розв'язанні поставленого завдання відведено шкільному предмету “Зарубіжна література”. Засвоєння творів, які вивчаються на уроках зарубіжної літератури, сприяє духовному розвитку учнів, збагаченню їхнього внутрішнього світу на основі розкриття загальнолюдських цінностей. Читач, сприймаючи текст, аналізуючи філософські ідеї і проблеми, порушені в ньому, пізнає себе, формує світогляд, своє буття.

Специфічною особливістю зарубіжної літератури у старших класах є її філософська насиченість, що зумовлює виникнення певних труднощів у процесі вивчення багатьох програмових творів. Тому використання філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у старших класах є ефективним способом для розв'язання зазначеної проблеми. Адже глибоке розуміння, а значить, - і аналіз художнього твору - безпосередньо залежать від того, чи осмислили учні філософські ідеї, які стали підґрунтям художніх творів, світогляду письменника, його авторської позиції.

Окрім того, загальновизнаним у психології є твердження про те, що надзвичайно важливим для формування особистості старшокласника, його духовного розвитку є залучення знань з філософії на уроках літератури, увага до філософських питань, порушених у художніх творах. Учені підкреслюють, що ґрунтовне вивчення художніх творів, розгляд вічних проблем буття, відтворених письменником, можуть стати стимулом для формування власних відповідей на них, вироблення життєвої позиції.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми перебували у колі наукових інтересів видатних українських та зарубіжних учених. Філософською основою дослідження стали праці Демокрита, Епікура, Сократа, Платона, Аристотеля, Сенеки, М. Монтеня, К. Саковича, Г. Сковороди, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, І.Ф. Гербарта, Г. Спенсера, С. К'єркегора, К. Ясперса, Ж.П. Сартра та інших. Літературознавчу основу дослідження складає науковий доробок учених М. Борецького, О. Галича, Є. Васильєва, Д. Наливайка, Д. Затонського, Ю. Булаховської, В. Бєлопольського, О. Звєрєва, Ю. Борєва, В. Курилова, В. Жирмунського, В. Халізєва, Ю. Давидова та інших.

Важливість залучення філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у старших класах частково розглядається у психолого-педагогічних дослідженнях В. Сухомлинського, В. Одоєвського, А. Макаренка, Я.А. Коменського, І.Г. Песталоцці, Л. Божович, І. Кона, М. Алексєєвої, О. Дарвіш, В. Крутецького, М. Заброцького, І. Кулагіної, Р. Бернса, А. Маклакова та інших.

Методичний аспект проблеми застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах порушений у працях методистів минулого: В. Стоюніна, В. Острогорського, М. Новикова, Ц. Балталона. Вчені розглядали залучення знань з філософії на уроках словесності як умову глибокого вивчення художніх творів. У XX столітті значний внесок у розроблення досліджуваної проблеми внесли В. Голубков, В. Нікольський, Г. Гуковський, Б. Буяльський, Г. Приступа, І. Хмарський, С. Гуревич, В. Маранцман, З. Рез, Г. Бєлєнький, Т. Бугайко, Л. Айзерман та інші.

На сучасному етапі розвитку методичної науки відомі вчені-методисти (Б. Степанишин, Є. Пасічник, Н. Волошина, Л. Мірошниченко, О. Ісаєва, Г. Токмань, А. Градовський, С. Жила, Ж. Клименко, А. Ситченко, К. Бабенко та інші) продовжують дослідження певних аспектів означеної проблеми, наголошують на зв'язку методики викладання літератури з філософією і підкреслюють необхідність залучати до процесу викладання зарубіжної літератури філософські джерела для більш ґрунтовного розуміння учнями розвитку і сутності літературного процесу та глибшого аналізу художніх творів.

Проте, варто зазначити, що, незважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, на сучасному етапі розвитку методичної науки розроблено лише окремі аспекти проблеми. Нині у методиці викладання літератури немає ґрунтовних теоретико-методичних досліджень питання застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

Отже, аналіз стану зазначеної вище проблеми дає підстави для висновку про нагальну потребу у створенні ефективної теоретично обґрунтованої та апробованої методичної системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах, виявленні відповідних принципів, змісту, методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності учнів старших класів, що зумовило актуальність теми дослідження та її вибір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри методики викладання російської мови та світової літератури НПУ імені М.П. Драгоманова з теми “Зміст і методика вивчення зарубіжної літератури за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи” (реєстраційний № 0100U000046). Тема дослідження затверджена вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 10 від 30 березня 2004 р.) і узгоджена з рішенням бюро Ради координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 15 червня 2004 р.).

Об'єкт дослідження - процес застосування філософських джерел під час вивчення зарубіжної літератури в 9-11 класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - зміст, методи, прийоми та види навчальної діяльності, спрямовані на застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності методичної системи застосування філософських джерел у роботі зі старшокласниками під час вивчення зарубіжної літератури.

В основу дослідження покладено гіпотезу: запропонована методична система застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів буде ефективною і сприятиме вдосконаленню літературної освіти учнів України, якщо:

– застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах матиме системний характер;

– система ґрунтуватиметься на здобутках видатних філософів;

– в основу системи буде покладено літературознавчі положення про взаємозв'язок художньої літератури і філософії на різних етапах розвитку світового літературного процесу та розроблення і вирішення багатоаспектних проблем “філософія і література”, “інтелектуалізм у літературі”;

– будуть створені психолого-педагогічні умови, що сприяють здобуттю знань загального змісту, засвоєнню основних положень визначених філософських джерел і набуттю вмінь їх застосовувати на всіх етапах вивчення творів зарубіжної літератури;

– ураховуватимуться досягнення методики літератури під час реалізації досліджуваної проблеми;

– забезпечуватиметься оптимальний добір методів, прийомів та видів навчальної діяльності у процесі застосування філософських джерел під час вивчення зарубіжної літератури.

Мета й гіпотеза дослідження потребували розв'язання таких завдань:

– провести теоретичний аналіз досліджуваної проблеми і вивчити її стан у практиці викладання зарубіжної літератури у школі;

– визначити філософські джерела, застосування яких доцільне у процесі вивчення творів зарубіжної літератури;

– створити науково обґрунтовану методичну систему застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах;

– дібрати оптимальні методи, прийоми та види навчальної діяльності, які будуть домінуючими у ході реалізації системи і сприятимуть вдосконаленню літературної освіти учнів;

– перевірити ефективність запропонованої системи.

Методологічними засадами дослідження є вчення про важливість залучення учнів до знань з філософії як до джерела мудрості; літературознавчі дослідження взаємозв'язку художньої літератури та філософії на різних етапах розвитку світового літературного процесу, здобутки сучасного літературознавства у вирішенні проблем “філософія і література”, “інтелектуалізм у літературі”; психолого-педагогічні праці про значення звернення до філософських джерел на уроках літератури для духовного розвитку особистості та успішного перебігу головних психологічних процесів, характерних для юнацького віку; методичні дослідження зв'язків зарубіжної літератури і філософії, а також методичний досвід використання філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи наукового пошуку: теоретичні (аналіз філософської, літературознавчої, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду, аналіз навчальних програм, фахових та шкільних навчальних видань для визначення теоретичних засад досліджуваної проблеми); емпіричні (констатувальний зріз, формувальний експеримент, спостереження та аналіз уроків, позакласних заходів, бесіди з учителями та учнями (групові та індивідуальні), анкетування та тестування вчителів та учнів, аналіз стенограм уроків, усних та письмових робіт, кількісний та якісний аналіз результатів зрізових робіт та експериментального навчання в цілому з метою з'ясування ефективності розробленої методичної системи).

Експериментальна база дослідження. Експериментальне навчання здійснювалося у загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва (ліцеї № 38, ЗОШ: № 16, № 172), м. Севастополя (ЗОШ № 4), Тернопільської (Вербовецька та Буглівська ЗОШ I-III ступенів) та Чернігівської областей (Лашківська та Шибиринівська ЗОШ I-III ступенів). На різних етапах експериментом було охоплено 620 учнів 9-11 класів.

Робота над дисертацією проводилася протягом трьох етапів.

На першому етапі (2001-2002 рр.) вивчалася філософська, літературознавча, психолого-педагогічна та методична література з досліджуваної проблеми. Було визначено вихідні теоретичні засади дослідження, сформульовано його об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу.

На другому етапі (2002-2003 рр.) було проведено констатувальний зріз, проаналізовано його результати, підготовлено матеріали для здійснення формувального експерименту, розроблено та теоретично обґрунтовано методичну систему застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

На третьому етапі (2003-2006 рр.) було проведено формувальний експеримент у 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів з метою перевірки ефективності запропонованої методики, проаналізовано його результати.

Наукова новизна та теоретичне значення дисертації полягає у тому, що: уперше в методичній науці комплексно вивчено проблему застосування філософських джерел; визначено філософські джерела, які доцільно застосовувати у процесі вивчення зарубіжної літератури в 9-11 класах; розроблено теоретичні засади і модель системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах; розкрито потенційні можливості цієї системи; обґрунтовано оптимальні методи, прийоми, види навчальної діяльності, спрямовані на усвідомлення учнями взаємозв'язку художньої літератури і філософії; виявлено умови реалізації зазначеної системи; визначено філософські, літературознавчі, психолого-педагогічні та методичні основи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

Практичне значення дослідження полягає у створенні і впровадженні запропонованої методичної системи застосування філософських джерел у шкільний курс зарубіжної літератури. Її положення спрямовані на підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури у 9-11 класах, на вдосконалення літературної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах України. Матеріали дослідження можуть використовуватися під час розроблення нових та удосконалення чинних шкільних програм, створення підручників, підручників-хрестоматій, хрестоматій, посібників, у процесі підготовки та читання курсу “Методика викладання зарубіжної літератури” у вищих навчальних закладах.

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, аналізом результатів, одержаних унаслідок застосування методів теоретичного та експериментального пошуку, що доповнюють один одного, кількісним та якісним аналізом результатів, одержаних під час апробації методичної системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації викладено у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: “Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції” (м. Житомир, 2005 р.), “Інновації у вищій освіті” (м. Ніжин, 2005 р.), “VIII Міжнародних гоголівських читаннях” (м. Полтава, 2006 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Теоретико-методологічні і методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника” (м. Глухів, 2005 р.), “Проблеми формування мовної особистості учнів середніх загальноосвітніх закладів” (м. Рівне, 2006 р.), “Діалог літературознавства і методики навчання: шляхи аналізу художнього твору” (м. Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), міжнародному науково-практичному семінарі: “Інноваційні форми та методи вивчення американської літератури” (м. Київ, 2004 р.), науково-практичній конференції вчителів та учнівської молоді, присвяченій творчості М. Булгакова (м. Київ, 2004 р.), звітно-науковій конференції молодих учених Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м. Київ, 2004 р.) звітно-науковій конференції Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м. Київ, 2003-2006 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 8 публікаціях, з них - 7 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел із 311 найменувань та п'яти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 242 сторінки, з них основного змісту - 193 сторінки. У тексті 8 таблиць, 4 рисунки, 1 діаграма.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів експериментального навчання.

У першому розділі - “Теоретичні основи методики застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури” - визначено теоретичні засади дослідження: розкрито філософський, літературознавчий аспекти проблеми, проаналізовано психолого-педагогічні та методичні засади застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

Ураховуючи розвідки філософів з питання залучення учнів до знань з філософії як до джерела мудрості (Епікура, Аристотеля, Сенеки, М. Монтеня, Г. Сковороди, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка, І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, К. Ясперса та інших) дійшли до висновку, що знання з філософії сприяють духовному розвитку учнів, а розгляд на уроках літератури моральних та філософських питань, порушених у художніх творах, допомагає старшокласникам у пошуку істини, пізнанні себе та людської природи.

На основі літературознавчих досліджень М. Борецького, О. Галича, Д. Наливайка, О. Звєрєва, Ю. Борєва було розкрито характер взаємозв'язку художньої літератури і філософії на різних етапах розвитку світового літературного процесу. Проаналізувавши літературознавчі розробки проблем “інтелектуалізм у літературі”, “філософія і література” (Ю. Давидов, Ю. Борєв, В. Бєлопольский, В. Жирмунський, В. Халізєв та інші), дійшли висновку, що філософія відіграє важливу роль у розумінні творчості письменника, трактуванні та інтерпретації художніх текстів; виявили, що філософізація художньої літератури є однією з провідних тенденцій розвитку світової літератури.

Важливим у розв'язанні проблеми застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах стали праці педагогів (В. Сухомлинський, Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці та інші) про те, що акцентування на філософських питаннях та проблемах у процесі вивчення художньої літератури сприятиме духовному розвитку особистості; психологів (Л. Божович, І. Кон, В. Крутецький, А. Маклаков, Ж. Піаже та інші), які наголошують на важливості використання філософських джерел на уроках літератури для духовного росту учнів, формування світогляду, інтелектуального розвитку та становлення власної життєвої позиції.

Аналіз методичної літератури з теми дослідження показав, що видатні методисти кінця XVIII - початку XX ст. (В. Стоюнін, В. Острогорський, Ц. Балталон та інші) визнавали необхідність аналізу філософського змісту твору, розуміння позиції письменника та його світогляду і світосприймання у зв'язку з історичною епохою, проте не приділяли уваги проблемі ефективного застосування філософських джерел на уроках літератури. Відомі методисти XX ст. (В. Голубков, В. Нікольський, Б. Буяльський, І. Хмарський, В. Маранцман, З. Рез, Г. Бєлєнький, Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Л. Айзерман, та інші) наголошували на необхідності залучати на уроках літератури знання з філософії у процесі з'ясування наступного: впливу філософської думки на хід розвитку літературного процесу, на літературні напрями та творчість письменників; ідейного змісту твору, філософських проблем, порушених у творі; а також на значення окресленого питання у вихованні та розвитку учнів засобами художньої літератури.

У кінці XX - на початку XXI століття у методиці викладання літератури спостерігається підвищення інтересу вчених-методистів, вчителів-практиків до проблеми застосування філософських джерел у процесі вивчення літератури. Науковці Б. Степанишин, Є. Пасічник, Н. Волошина, Л. Мірошниченко, О. Ісаєва, Г. Токмань, А. Градовський та інші одностайно вказують на нагальну потребу провести ґрунтовні методичні дослідження з означеної у дослідженні проблеми. У своїх методичних розробках на певних етапах вивчення художнього твору вчені активно залучають додатковий матеріал з філософських джерел. Однак багато аспектів проблеми застосування філософських джерел у процесі вивчення літератури не знайшли необхідного висвітлення у методичних дослідженнях, зокрема не визначено філософські джерела, до яких доцільно звертатися, вивчаючи той чи інший художній твір, не сформульовано етапи застосування філософських джерел у процесі вивчення літератури, не розроблено питання оптимальних методів, прийомів і видів навчальної діяльності під час застосування філософських джерел.

Аналіз чинних шкільних підручників, підручників-хрестоматій, хрестоматій та посібників для учнів 9-11 класів показав доцільність удосконалення навчальних видань щодо застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Проведені у рамках констатувального зрізу анкетування і бесіди із вчителями та спостереження за навчальним процесом дали підставу стверджувати, що педагоги в основному усвідомлюють необхідність звертатися до філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у старших класах. Але у шкільній практиці вони епізодично залучають філософські джерела для розгляду на уроках літератури, здебільшого на якомусь одному етапі вивчення художнього твору, віддаючи перевагу репродуктивному методу та прийому - розповіді вчителя або лекції. Аналіз результатів опитування та творчих робіт учнів виявив розбіжність між готовністю та бажанням учнів 9-11 класів залучати до вивчення зарубіжної літератури філософські джерела та фактичним станом застосування філософських джерел на уроках зарубіжної літератури. Результати творчих робіт сприяли виявленню недостатнього усвідомлення учнями зв'язку художньої літератури та філософії, відсутності навичок самостійно опрацьовувати філософські джерела для подальшого залучення цих знань на уроках зарубіжної літератури. Труднощі, які виникають в учнів під час виконання завдань, пояснюються передусім тим, що вчителі не роз'яснюють їм специфіку робити з філософськими джерелами, а також використовують такі завдання лише епізодично. Здобуті під час констатувального зрізу результати підтвердили, що у шкільній практиці виникла потреба створити методичну систему застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

У другому розділі - “Система застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури” - розроблено і теоретично обґрунтовано методичну систему застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах. Подано опис основних компонентів системи, витлумачено поняття “філософські джерела”, визначено коло основних філософських джерел, які важливо розглянути під час вивчення оглядових та монографічних тем у шкільному курсі зарубіжної літератури у 9-11 класах; розкрито методику дослідно-експериментального навчання, хід формувального експерименту, проведено аналіз його результатів.

У дослідженні визначено, що під системою застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури варто розуміти складне структурне утворення, що характеризується єдністю провідної ідеї, головних проблем, мети, змісту, принципів, функцій та логічною послідовністю методів, прийомів, видів та форм навчальної діяльності, спрямованих на формування уявлень учнів старших класів про зв'язок філософських джерел та літературного процесу, творчості письменників, їхній вплив на зміст та форму художніх творів, що в цілому сприятиме вдосконаленню літературної освіти учнів.

Мета зазначеної системи - визначення головних методів, прийомів, видів та форм навчальної діяльності, що забезпечуватимуть ефективне застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у старших класах.

Головними функціями системи є пізнавальна, розвивальна, світоглядна, мотиваційна, дослідницька, критична, інтеграційна, виховна.

Методична система ґрунтується на таких засадах: загальнонаукових принципах (цілісності, структурності, взаємозалежності системи і середовища, ієрархічності, множинності опису кожної системи, системного підходу), загальнодидактичних принципах (науковості й доступності; систематичності й послідовності засвоєння знань; проблемності; наочності; творчої активності та свідомості учнів; єдності освіти, розвитку і виховання; позитивного фону навчання; зв'язку навчання з життям; урахування індивідуальних особливостей учнів), методичних принципах викладання зарубіжної літератури (взаємозв'язок аксіологічного, естетичного та культурологічного підходів до вивчення зарубіжної літератури; урахування міжпредметних зв'язків у процесі вивчення зарубіжної літератури; пріоритет загальнолюдських цінностей; вивчення літератури як мистецтва слова), специфічних принципах для застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (урахування культурологічних підходів до вивчення художньої літератури, впливу філософії як форми суспільної свідомості на літературний процес) та методичних принципах викладання філософії (плюралізм філософського знання, гуманізація викладання, пріоритет наукових знань).

Основними компонентами системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури як складного структурного утворення є такі: провідна ідея, головні проблеми, рівні реалізації, методи, прийоми та види і форми навчальної діяльності.

Методичну систему застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах представляємо у вигляді схеми на рис. 1 (с. 10).

Під філософськими джерелами, до яких звертаємося у процесі вивчення зарубіжної літератури в історико-літературному курсі, розуміємо наукові праці філософів або письменників, у яких висвітлено певні філософські теорії (концепції, ідеї тощо). Ураховуючи, що робота з науковими працями філософів та письменників ускладнюється без знань філософської термінології та загальних відомостей про наукову діяльність філософів і письменників, до поняття “філософські джерела” нами включено філософські довідникові видання, які тлумачать фундаментальні поняття з філософії, а також надають інформацію про філософів та письменників, чия творчість у галузі філософії обумовила базові тенденції розвитку художньої літератури. Таким чином, серед філософських джерел виділяємо:

– наукові праці філософів;

– праці письменників з рефлексією над фундаментальними філософськими проблемами;

– філософські довідникові видання.

У ході дослідження визначено критерії відбору філософських джерел для подальшого залучення у процес вивчення зарубіжної літератури у старших класах.

1. Пізнавальна значущість філософських джерел, їх вагомий і незаперечний вплив на:

– хід розвитку літературного процесу;

– формування філософського підґрунтя літературних діб, напрямів тощо;

– становлення та формування світогляду і розвиток творчості письменників;

– зміст і форму художніх творів.

2. Відповідність читацьким інтересам і можливостям старшокласників.

3. Педагогічна актуальність філософських джерел.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Методична система застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (9-11 кл.)

З огляду на те, що програми для 9-11 класів із зарубіжної літератури становлять систематичний курс як послідовний ланцюг оглядових і монографічних тем, зміст визначеного поняття “філософські джерела”, та виокремлені критерії відбору філософських джерел для застосування у процесі вивчення зарубіжної літератури у старших класах, було дібрано основні філософські джерела, які важливо розглянути на оглядових темах під час вивчення літературних діб та напрямів (див. додаток Д, с. 231 дисертації) та під час вивчення творів художньої літератури (див. додаток Е, с. 234 дисертації). Наведемо лише деякі приклади: так, у 9 класі у процесі роботи над романом “Собор Паризької богоматері” В. Гюго застосовувалися філософські джерела “Міркування про походження і підстави нерівності між людьми” Ж.-Ж. Руссо, “Вступ до нарису системи натурофілософії”, “Про відношення образотворчих мистецтв до природи” Ф.В.Й. Шеллінга. Вивчаючи поезію В. Вітмена в 10 класі, зверталися до філософських праць Р. Емерсона “Природа”, “Довір'я до себе”. Під час проведення циклу уроків у 11 класі, на яких аналізувався роман письменника-філософа А. Камю “Чума”, застосовувалася його філософська праця “Міф про Сізіфа”.

Логічна послідовність застосування філософських джерел в 9-11 класах відбувається на всіх етапах вивчення творів зарубіжної літератури і проходить у п'ять етапів: 1) осягнення основних положень філософського джерела; 2) перевірка розуміння його основних тез; 3) уведення провідних ідей філософського джерела до системи аналізу твору; 4) закріплення здобутих знань та набутих умінь; 5) подальше поглиблення здобутих знань та набутих умінь.

Розроблену методичну систему експериментально впроваджено у три етапи (в дев'ятому, десятому та одинадцятому класах). Ураховуючи те, що сприйняття та розуміння філософських джерел учнями 9-11 класів істотно відрізняється, було визначено провідні методи, прийоми та види навчальної діяльності залежно від етапів вивчення художнього твору для кожного етапу впровадження методичної системи (див. табл. 2.1, 2.2, 2.3, розділ 2, §1 дисертації). Робота будувалась таким чином, щоб у кожному наступному класі у процесі вивчення зарубіжної літератури учні вдосконалювали здобуті в попередніх класах знання, набуті вміння і навички роботи з філософськими джерелами, а отже, вчителі використовували методи, прийоми та види навчальної діяльності попереднього року, вводячи у процес навчання нові.

Домінуючими у ході дослідно-експериментального навчання були такі методи: евристичний, дослідницький, репродуктивний, а також прийоми: самостійного опрацювання філософського джерела, зіставлення, постановка дослідницьких завдань, створення проблемної ситуації, навчального диспуту, самостійного опрацювання філософського джерела, повідомлення та доповіді учнів та інші.

Для перевірки ефективності запропонованої системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах проведено формувальний експеримент, який складався з підготовчого, основного, підсумкового етапів, та проаналізовано його результати.

На підготовчому етапі проводилась така робота: добір матеріалу, розробка методичних рекомендацій для вчителів, визначення контрольних і експериментальних класів, ознайомлення та забезпечення вчителів зарубіжної літератури навчально-методичними матеріалами для проведення експериментального навчання.

Основний етап присвячувався дослідно-експериментальному навчанню, сутність якого полягала у цілеспрямованій зміні ходу звичайного навчального процесу відповідно до гіпотези дослідження та його завдань. У ході експерименту визначалися рівні:

1) знань учнів загального змісту та основних положень визначених філософських джерел;

2) уміння оперувати здобутими знаннями у процесі вивчення творів зарубіжної літератури;

3) уміння самостійно працювати з філософськими джерелами.

Дослідно-експериментальне навчання проходило у 9-11 класах у школах, де здійснювався констатувальний зріз. Для участі в експерименті залучено 9 учителів зарубіжної літератури, 620 учнів, з яких 307 навчалися в експериментальних класах, 313 - у контрольних.

На підсумковому етапі формувального експерименту підбивалися підсумки дослідного навчання. За основу брався аналіз результатів анкетування та інтерв'ювання вчителів та письмових відповідей на запитання і творчих робіт учнів. Такий аналіз підтвердив висновки вчителів щодо ефективності досліджуваної системи. Результати контрольних зрізів, проведених до і після впровадження запропонованої методики, засвідчили ріст успішності учнів 9-11 класів. Ми запропонували учням контрольних та експериментальних класів однакові запитання, для відповіді на які відводилася однакова кількість часу. Добираючи запитання, намагалися з'ясувати рівень знань основних положень визначених філософських джерел та вмінь оперувати здобутими знаннями, аналізуючи твори зарубіжної літератури з семи головних проблем, навколо яких відбувалося експериментальне навчання із застосуванням філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури.

Визначаючи рівень знань основних положень філософських джерел та вміння оперувати здобутими знаннями у процесі вивчення творів зарубіжної літератури, керувалися такими критеріями оцінювання:

· знання основних положень виділених філософських джерел;

· вміння використовувати здобуті знання на всіх етапах вивчення творів художньої літератури, усвідомлюючи взаємозв'язок художньої літератури та філософії:

– розкривати філософське підґрунтя літературних епох та напрямів;

– характеризувати філософські основи світогляду письменника, його авторську позицію;

– виявляти вплив певних філософських ідеї на творчість письменника;

– розуміти філософський зміст прочитаних художніх творів;

– розкривати філософську проблематику;

– аналізувати образи головних героїв творів як носіїв певних філософських ідей тощо;

· уміння аргументувати власну думку, посилаючись на філософське джерело;

· уміння самостійно досліджувати філософські джерела, аналізувати та давати власну оцінку прочитаному.

Учні з високим рівнем успішності виявили ґрунтовні знання основних положень визначених філософських джерел, продемонстрували глибоке розуміння прочитаних художніх творів, авторської позиції, усвідомлення взаємозв'язку художньої літератури та філософії, виявили вміння аргументувати свою відповідь, посилаючись на певне філософське джерело, оперуючи прийомами аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, змогли дати власну оцінку та самостійно зробити висновки щодо прочитаного. Достатній рівень характеризувався тим, що учні дали правильні, але неповні відповіді, сутність запитання була розкрита не повністю. Школярі володіють знаннями основних положень визначених філософських джерел, усвідомлюють взаємозв'язок художньої літератури та філософії, проте не завжди спроможні довести свої погляди, посилаючись на художній текст і філософське джерело. Відповіді учнів цієї групи дозволили зробити висновок, що їхній інтерес частіше обмежується лише навчальним матеріалом та не виходить за його межі. Учні із середнім рівнем лише частково виявили знання матеріалу. Їхні відповіді характеризувалися низьким рівнем умінь ґрунтовно аналізувати твір, вони не завжди могли оперувати певними знаннями основних положень визначених філософських джерел, довести значення або вплив ідей цих філософських джерел на художній твір. Низький рівень продемонстрували учні, які не змогли відповісти на поставлені запитання, були недостатньо обізнані з основними положеннями філософських джерел та не вміли практично застосовувати свої знання. З відповідей учнів цієї групи можна зробити висновок про низький рівень усвідомлення ними зв'язку художньої літератури та філософії.

Якісні та кількісні відмінності у рівнях знань учнів основних положень визначених філософських джерел та вмінь оперувати здобутими знаннями у процесі вивчення творів зарубіжної літератури представлено у табл. 1 (с. 14).

Наведені дані свідчать про різницю між рівнем знань основних положень визначених філософських джерел та вмінь оперувати здобутими знаннями учнів експериментальних та контрольних класів. Кількість школярів, які показали високий рівень знань та вмінь, значно переважає у тих класах, де проводилося навчання за розробленою нами методикою (71% і 33% відповідно), тоді як кількість учнів, які не змогли правильно відповісти на запропоновані їм запитання і показали середній або низький рівень знань, значно більша у контрольних класах (49% і 25% відповідно).

Таблиця 1 Показники рівнів знань учнів основних положень визначених філософських джерел та вмінь оперувати здобутими знаннями

Умовні рівні знань учнів основних положень філософських джерел та вмінь оперувати здобутими знаннями	Класи
	9	10	11
	Кк	Ек	Кк	Ек	Кк	Ек
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
Високий	113	36	160	52	103	33	166	54	100	32	175	57
Достатній	63	20	67	22	53	17	58	19	47	15	65	21
Середній	91	29	55	18	100	32	61	20	106	34	49	16
Низький	46	15	25	8	57	18	22	7	60	19	18	6

Кк - контрольні класи, Ек - експериментальні класи

Для виявлення рівня оволодіння вміннями оперувати знаннями з визначених філософських джерел на практиці, а також самостійно опрацьовувати філософські джерела учням контрольних та експериментальних класів пропонувалися контрольні творчі роботи: у 9-у класі - “Напишіть твір-роздум за темою “Відлуння філософських ідей в художньому творі”; в 10-у класі - “Напишіть твір-розповідь за темою “Духовні шукання героїв (героя) художнього твору”; в 11-у класі - “Напишіть твір-дослідження за темою “Взаємозв'язок художньої літератури та філософії”.

Завдання добиралися таким чином, щоб з'ясувати рівень сформованості вмінь учнів різних вікових категорій, а саме: в учнів 9 класу: визначати філософські ідеї у художньому творі та вміти їх сформувати; аргументовано доводити свої погляди, посилаючись на філософські джерела; давати власну оцінку впливу філософських ідей на художній твір; в учнів 10 класу: самостійно аналізувати філософські джерела; визначати, праці яких філософів впливали на становлення світогляду письменника; з'ясовувати, носіями яких філософських ідей (теорій) є образи героїв художніх творів; аналізувати образ головного героя художнього твору як носія філософської ідеї; використовувати посилання на філософські джерела для доказів власної думки; в учнів 11 класу: усвідомлювати взаємозв'язок художньої літератури та філософії; визначати вплив філософії на становлення літературних епох та напрямів; досліджувати вплив філософії на творчість письменника, зміст та форму художніх творів; з'ясовувати різний характер впливу філософії на художню літературу; самостійно добирати філософські джерела для аргументації власної думки; самостійно досліджувати філософські джерела, оцінювати та аналізувати їх; правильно оформляти думку, впорядковувати аргументи та докази.

Одержані кількісні та якісні показники виконання творчих робіт свідчать про результативність розробленої методики застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури. Учні експериментальних класів, де проводилася робота за розробленою методикою, впоралися із завданням значно швидше та здобули кращі результати: високий рівень виконання творчих робіт продемонстрували 57% проти 37% - у контрольних класах, тоді як кількість школярів із середнім і низьким рівнями у класах, де навчання відбувалося за традиційною методикою, значно перевищує аналогічний показник в експериментальних класах (43% і 18% відповідно).

Оцінка результатів експериментального навчання проводилася з урахуванням розроблених у ході констатувального зрізу рівнів знань з філософії та вмінь учнів 9-11 класів використовувати здобуті знання у процесі вивчення художніх творів, які характеризують різні ступені підготовки. За результатами основного етапу формувального експерименту проаналізовано означені рівні у 9-11 експериментальних та контрольних класах. Результати представлено на рис. 2.

Рис. 2. Діаграма рівнів знань учнів основних положень визначених філософських джерел та вмінь оперувати здобутими знаннями 1 - високий рівень 3 - середній рівень 2 - достатній рівень 4 - низький рівень

Отже, порівняння показників рівнів знань та вмінь учнів аргументовано доводить вірогідність гіпотези дослідження і можливість вирішення пов'язаних з нею завдань. Таким чином, проведений кількісний і якісний аналіз результатів формувального експерименту продемонстрував високу ефективність розробленої системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах.

ВИСНОВКИ

Хід і результати дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки:

1. Аналіз результатів проведеного формувального експерименту довів, що застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури в 9-11 класах сприяє глибшому розумінню розвитку світового літературного процесу, взаємозв'язку художньої літератури та філософії, розкриттю філософського змісту та проблематики художнього твору, осягненню авторської позиції письменника.

2. Створена методична система ґрунтується на здобутках філософії, літературознавства, педагогіки, психології та методики викладання літератури і є цілісним утворення, в основі якого - провідна ідея та пов'язані з нею основні проблеми.

3. З'ясовано, що ефективність запропонованої методичної системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах залежить від урахування низки психолого-педагогічних умов: здійснення навчання на змістово-інформаційному, операційно-діяльнісному та організаційно-методичному рівнях; поетапності, послідовності, системності застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури; активного використання у навчанні таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення; спрямування школярів на вирішення дослідницьких і творчих завдань; урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів 9-11 класів.

4. Визначено, що успішне застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах залежить від наступних чинників: знання вчителем основ предмета філософія та провідних ідей найвагоміших філософських праць; адекватного методичного забезпечення; урахування критеріїв відбору філософських джерел; правильного добору методів, прийомів та видів навчальної діяльності, які забезпечують атмосферу активного дослідницького пошуку та розумової активності школярів, сприяють самовихованню та формуванню світогляду.

5. Упровадження запропонованої методичної системи засвідчило, що ефективність її реалізації залежить від системного застосовування філософських джерел на всіх етапах вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах під час вивчення як оглядових, так і монографічних тем.

6. Домінуючими у ході реалізації системи були такі методи, як евристичний, дослідницький, репродуктивний, та прийоми, а саме: самостійного опрацювання філософського джерела, зіставлення, постановки дослідницьких завдань, створення проблемної ситуації, навчального диспуту, повідомлення, доповіді учнів та інші.

7. У ході застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах учні здобувають знання про взаємозв'язок художньої літератури і філософії та набувають умінь, необхідних для глибокого аналізу та розуміння художнього твору, а саме: знаходити у творі, що вивчається, філософські поняття та терміни, а потім відшукувати їх тлумачення у філософському словнику; зіставляти філософські погляди письменника (висловлені у художньому творі) та філософа (звертаючись до певної філософської праці); виписувати цитати з філософського джерела та залучати їх для аргументації своїх думок у процесі аналізу художнього твору; готувати повідомлення та доповіді про основні ідеї філософських праць, філософські погляди письменників; самостійно добирати філософські джерела до уроку; самостійно опрацьовувати філософські джерела, аналізувати та оцінювати їх; брати участь у дискусіях за філософськими проблемами, порушеними у художньому творі, аргументувати свої думки, звертаючись до художнього твору та філософських джерел; аргументувати факти взаємозв'язку художньої літератури та філософії; писати твори-дослідження, доводячи зв'язок між філософією та світовим літературним процесом, розкриваючи вплив певних філософських джерел на творчість письменника.

8. Створена методична система розв'язує низку проблем, а саме: розвиває інтерес до предмета зарубіжна література; забезпечує умови для глибокого аналізу творів художньої літератури, зосереджує увагу учнів на філософічності творів зарубіжної літератури, стимулює пошук філософського підґрунтя художнього твору; підвищує рівень розуміння твору, авторської позиції письменника; сприяє виробленню власної позиції щодо філософських питань та проблем, порушених у творі; виховує самостійність пошуку додаткової інформації та здобуття знань; формує гуманістичний світогляд та допомагає у становленні власної життєвої позиції; сприяє самовихованню, інтелектуальному розвитку та набуттю загальнолюдських моральних цінностей; удосконалює творчі і дослідницькі здібності учнів; створює умови для розвитку кваліфікованого читача, розвитку його спостережливості, уваги та аналітичних здібностей.

9. Здобуті у ході дослідно-експериментальної апробації системи застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах загальноосвітньої школи результати доводять ефективність запропонованої системи, що свідчить про вірогідність висунутої гіпотези.

Створена система може стати основою для подальших науково-методичних пошуків: удосконалення програм із зарубіжної літератури, підручників та посібників, написання методичних посібників для вчителів зарубіжної літератури, введення основних елементів системи у курс методики підготовки вчителів зарубіжної літератури внз.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх можливостей застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах. Питання взаємозв'язку художньої літератури та філософії недостатньо вивчене і потребує серії досліджень не лише у методичній науці, а й у літературознавстві. У роботі розглядаються лише деякі найважливіші аспекти проблеми застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах. Перспективи подальшої роботи вбачаються у розширенні можливостей застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури, у встановленні взаємозв'язку зарубіжної літератури у шкільному курсі для 5-8 класів та філософії, а також у розробленні методики залучення філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури на пропедевтичному етапі основної школи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нагорна А.Ю. Осягаючи творчу манеру письменника крізь призму його філософських ідей (На матеріалі роману “Чума” А. Камю) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 6. - С. 61-64.

2. Нагорна А.Ю. Вивчення літературного твору у філософському контексті (Урок-евристична бесіда за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2005. - № 7. - С. 57-61.

3. Нагорная А.Е. Искупление, дарованное за страдание. Отражение философских идей П. Флоренского и И. Канта в романе “Мастер и Маргарита” М. Булгакова // Русская словесность в школах Украины. - 2005. - № 5. - С. 47-51.

4. Нагорна А.Ю. Дискусія як інтерактивний прийом дослідження філософської основи художнього твору на уроці зарубіжної літератури (на матеріалі новели Томаса Манна “Маріо та чарівник”) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Вип. 24. - Житомир: ЖДУ ім. І.Франка, 2005. - С. 251-254.

5. Нагорна А.Ю. Особливості вивчення художніх творів із філософською проблематикою (на матеріалі драми Бертольта Брехта “Матінка Кураж та її діти”) // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - Ніжин: НДПУ ім. М. Гоголя. - 2005. - № 5. - С. 3-57.

6. Нагорна А.Ю. Роль філософських джерел у поглибленому вивченні художнього твору (на матеріалі роману Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея”) // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Вип. 7. - Глухів: ГДПУ, 2006. - С. 182-185.

7. Нагорна А.Ю. Висвітлення впливу філософських джерел на формування світогляду письменника на уроках зарубіжної літератури в старших класах (на матеріалі вивчення роману Стендаля “Червоне і чорне”) // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. - Вип. 8. - Тернопіль: Астон, 2006. - С. 136-142.

8. Нагорна А.Ю. Ефективні види навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з застосуванням філософських джерел (на матеріалі поеми “Мертві душі” М. Гоголя) // VIII Міжнародні Гоголівські читання: Збірник наукових праць. - Полтава: ПДПУ, 2006 - С. 196-201.

АНОТАЦІЯ

Нагорна А.Ю. Методика застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури (9-11 кл.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02. - теорія і методика навчання (зарубіжна література). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2007.

У дослідженні запропоновано теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену методичну систему застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах. Представлено модель застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури у 9-11 класах, визначено філософські джерела, ознайомлення з якими доцільне у процесі вивчення творів зарубіжної літератури, визначено оптимальні методи, прийоми та види навчальної діяльності під час застосування філософських джерел, обґрунтовано доцільність їх використання на всіх етапах вивчення художніх творів.

Експериментально доведено, що запропонована методична система розвиває в учнів інтерес до читання, істотно підвищує рівень розуміння художніх творів, сприяє вихованню та розвитку кваліфікованого читача з критичним мисленням, здатного до сприйняття художніх творів та усвідомлення художньої літератури як мистецтва слова, допомагає у самовизначенні особистості, формуванні її світогляду та інтелектуальному розвитку.

...