Формування психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

УДК: 159.923

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА ДО РОБОТИ З МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

МАЗАНЕНКО О.М.

Івано-Франківськ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра психології

Науковий керівник - кандидат психологічних наук Чернобровкін Володимир Миколайович, завідувач кафедри психології Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, доцент.

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук Кузьменко Віра Ульянівна, заступник директора з наукової роботи та міжнародних зв'язків Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, професор;

кандидат психологічних наук Хлівна Олександра Миколаївна, доцент кафедри медичної психології і психодіагностики Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Захист відбудеться 19 жовтня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.04 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76025, місто Івано-Франківськ, вулиця Тараса Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, місто Івано-Франківськ, вулиця Тараса Шевченка, 79.

Автореферат розіслано 18 вересня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Белей М.Д.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Кожне суспільство, турбуючись про свій розвиток і добробут, значну увагу приділяє навчанню та вихованню зростаючого покоління. При реалізації теперішніх глобальних завдань освіти, основний акцент ставиться на створенні умов для підтримки та розвитку обдарованих дітей та молоді. Вочевидь, що однією з найвпливовіших умов, які забезпечують ефективність взаємодії з обдарованими дітьми, є підготовка спеціалістів до роботи з цією категорією вихованців. Незважаючи на безперечне практичне значення усього комплексу питань, пов'язаних з психологічною готовністю педагогів до роботи з обдарованими дітьми у різних видах діяльності та, зокрема, у музичній сфері, у вітчизняній психології дослідження цієї проблеми розпочалося порівняно нещодавно - у 60-ті роки минулого сторіччя.

У фокусі дослідницької уваги сучасних науковців, які вивчають різноманітні проблеми музичної освіти, виховання та розвитку, знаходяться такі питання: вплив музики на життєдіяльність людини (В. Петрушин, О. Рудницька); особливості творчості дітей у процесі музичної діяльності (М. Алейников, А. Борисова, Н. Ветлугіна, І. Гадалова, О. Кульчицька, О. Хижна); різноманітні аспекти видів музичної діяльності дітей (Л. Бартенєва, Н. Кононова, Т. Орлова, Т. Радинова); розвиток музичних здібностей (Ю. Кремльов, Л. Мазель, В. Мясіщев, К. Тарасова, А. Шевчук); концепції музичного виховання (О. Апраксина, В. Верховинець, З. Кодай, К. Орф, Л. Хлебнікова).

В окремих працях дослідники наголошують на необхідності формування психологічної готовності музичних педагогів до професійної діяльності, що є важливою умовою підвищення ефективності роботи з обдарованими дітьми. Незважаючи на актуальність та безперечне практичне значення цієї проблеми, вона вивчена недостатньо, а результати проведених досліджень потребують систематизації та узагальнення. Саме це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з проблемою розвитку науки в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка "Створення нових освітніх технологій на засадах сучасних концепцій підготовки професійно-педагогічних кадрів" (протокол № 6 від 28.01.2000 р.) та входить до комплексної програми наукових досліджень кафедри психології університету „Розвиток суб'єктності в онтогенезі: теоретичні та прикладні аспекти” (протокол № 2 від 18.09.2001 р.).

Тему затверджено на Вченій раді ЛНПУ (протокол № 10 від 28.05.2004 р.) та погоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 21.12.2004 р.).

Об`єкт дослідження: професійна діяльність музичного керівника.

Предмет дослідження: психологічна готовність музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічної готовності музичного педагога до роботи з музично обдарованими дітьми 5 - 6 років та можливостей формування психологічної готовності в ході організованого навчання.

Гіпотезу дослідження склали припущення щодо залежності ефективності професійної взаємодії музичних керівників з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку від певних особистісно-характерологічних, емоційних, вольових характеристик, суб'єктних властивостей, діяльнісних набутків професійного досвіду, які є складовими психологічної готовності музичних педагогів до роботи з цією категорією дітей. Важлива роль, при цьому, належить таким компонентам психологічної готовності як мотиваційно-ціннісному, орієнтаційному, операційному, емоційно-вольовому та оціночному. Припускаємо також, що на рівень сформованості психологічної готовності музичних керівників впливає суб'єктна професійна позиція.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження визначені такі завдання: 1) проаналізувати наявні підходи до вивчення проблеми формування психологічної готовності педагога до професійної діяльності; виявити і описати психологічні особливості музичного керівника, а також дітей 5 - 6 років, які демонструють обдарованість у музичній сфері; 2) визначити і дослідити особистісно-професійні характеристики музичних керівників, які впливають на психологічну готовність до роботи з музично обдарованими старшими дошкільниками; 3) дослідити структурні компоненти психологічної готовності музичного педагога до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку; 4) перевірити можливість формування психологічної готовності музичних керівників в умовах спеціальної тренінгової роботи.

Для вирішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних та експериментальних методів: 1) теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація з метою конкретизації змісту поняття „психологічна готовність музичного керівника”, виокремлення психологічних структурних компонентів та умов, від яких залежить формування і розвиток психологічної готовності; 2) організаційні: лонгітюдний метод дослідження факторів, які чинять вплив на розвиток музичних здібностей дітей дошкільного віку; 3) емпіричні стандартизовані психодіагностичні: 16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла (варіант С); тест сенсожиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва; методика Дембо-Рубінштейн (модифікація А. Прихожан), адаптована для вимірювання рівня самооцінки та рівня домагань; опитувальник „Комунікативних і організаційних здібностей” (КОЗ-2); методика діагностики „перешкод” у встановленні емоційних контактів В.Бойко; опитувальник САМОАЛ Н. Каліної; 4) модифіковані та самостійно розроблені методики: „Самооцінка ефективності власної педагогічної діяльності”; самооціночна методика „Професійний ідеал”; методика визначення розвитку музичних здібностей дітей 5 - 6 років; метод експертної оцінки, на основі якого визначалися рівень розвитку музичних здібностей дітей та психологічна готовність музичних керівників; метод спостереження; 5) методи статистичної обробки даних: кореляційний, дисперсійний, факторний аналіз (статистична обробка здійснювалась за допомогою комп'ютерної програми Statistica V 5.0).

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: положення системного підходу (В. Афанасьєв, І. Ганжін, В. Ільїн, В. Кузьмін, В. Станкевич, Д. Узнадзе); принципи діяльнісного підходу (О. Леонтьєв, Б. Ломов, Г. Суходольський); принципи суб'єктно-діяльнісного підходу (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, В. Брушинський, О. Головаха, К. Мітіна, О. Осницький, С. Рубінштейн, В. Татенко, В. Чернобровкін); положення індивідуально-особистісного підходу (Б. Ананьєв, А. Леонтьєв, С. Рубінштейн); положення про детермінацію розвитку музичних здібностей та сензитивні періоди їх розвитку (Б. Теплов, Л. Виготський); положення про особистість педагога як носія специфічних професійних вмінь і якостей (І. Зязюн, Л. Проколієнко, В. Семиченко, Т. Яценко); концепції дитячої обдарованості (А. Борисова, Н. Ветлугіна, І. Гадалова, О. Кульчицька, В. Моляко, О. Хижна); гуманістичні теорії особистості (А. Маслоу, К. Роджерс).

Наукова новизна та теоретична значущість. Вперше було обґрунтовано специфіку, визначено поняття та встановлено структуру психологічної готовності музичного керівника; доведено залежність ефективності професійної взаємодії з музично обдарованими дітьми 5-6 років від сформованості психологічної готовності та суб'єктної позиції музичних педагогів; рівень суб'єктності музичних педагогів визначено як системоутворювальний фактор психологічної готовності. Розширено та доповнено психологічні знання щодо особливостей організації професійної педагогічної взаємодії з музично обдарованими дітьми, психологічної підготовки педагогічних працівників до діяльності в динамічних творчих умовах, впливу суб'єктної позиції педагога на рівень його психологічної готовності до професійної діяльності. Набули подальшого розвитку положення системного і діяльнісного підходу, гуманістичної психології.

Практичне значення дослідження. Розроблено основні положення та змістовне навантаження тренінгу, який сприяє підвищенню суб'єктної позиції та психологічної готовності музичного працівника до роботи з музично обдарованими дітьми. Застосування тренінгу сприяє цілісності та послідовності процесу формування особистості майбутнього музичного керівника, формуванню, розвитку, корекції психологічної готовності тих музичних керівників, які вже працюють з музично обдарованими дошкільниками.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні засади та тренінгові техніки дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Луганського державного інституту культури і мистецтв (довідка № 2/37 від 02.04.2006 р.), Стаханівського та Лисичанського педагогічних коледжів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідки № 341 від 04.02.2006 р., № 87 від 17.03.2007р.), Луганського коледжу культури та мистецтв (довідка № 144 від 12.06.2007р.). У 2007 році дослідження увійшло в п'ятірку найкращих конкурсних наукових робіт молодих вчених, який проводився за ініціативою Луганської обласної ради і широко висвітлювався у засобах масової інформації (довідка № 1/06-1811 від 05.06.2007р.).

Крім того, результати роботи відображено в наукових публікаціях автора та апробовано на Всеукраїнських і міжнародних конференціях.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались використанням стандартизованих, адаптованих, валідизованих методик, адекватних меті та завданням дослідження; застосуванням методів математичної статистики, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки.

Організація дослідження. Теоретична та емпірична частини дослідження здійснювались протягом 2002-2006 років. В ході експерименту було обстежено 186 дітей 4 - 6 років, 100 музичних педагогів, які працюють з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку в дитячих садках, музичних школах, дитячих організаціях, дитячих домах творчості.

Географія експерименту представлена наступними регіонами Луганської області: м.м. Луганськ, Красний Луч, Первомайськ, Брянка, Алчевськ, Лутугіне, Стаханів, Попасна, Сватово, Кремінна, Краснодон, Марківка, Новоайдарський, Білокуракінський, Станично-Луганський, Троїцький, Бєловодський райони.

Апробація матеріалу була здійснена на міжнародних науково-практичних конференціях, які проводились в НДІ імені Г.C. Костюка АПН України (Київ, 2003 р.), Інституті духовності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Луганськ, 2005, 2006 р.р.), а також на щорічних наукових конференціях Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на VІІ науково-практичній конференції з питань вищої освіти „Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства” у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (Луганськ, 17-18.01.2007 р.), на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи” в Луганському державному інституті культури та мистецтв (21-23.03.2007 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 9 публікаціях, з них 6 опубліковано у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація обсягом 212 сторінок складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (267 найменувань, з них 11 - іноземними мовами). Робота містить 19 таблиць, 6 рисунків, додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано дані про організацію та апробацію матеріалів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні засади дослідження психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку” - розглянуто основні концептуальні підходи щодо формування психологічної готовності до професійної педагогічної діяльності.

Виявлено 3 підходи у розумінні сутності психологічної готовності до професійної діяльності, а саме її розглядають: 1) як особливий психічний стан, пов'язаний з конкретною ситуацією (В. Алаторцев, Г. Гаєва, Ф. Гєнов, Є. Ільїн, Н. Левітов, Л. Нерсесян, В. Пушкін); 2) як стійку характеристику особистості (Р. Гаспарян, Є. Козлов, М. Мазманян, А. Пуні); 3) на функціональному та особистісному рівнях (М. Дьяченко, Л. Кандибович, Н. Левітов, В. Моляко). В роботі стверджується, що найдоцільнішим є комплексний підхід до висвітлення питань психологічної готовності до професійної діяльності.

Узагальнення різних концепцій дозволило визначити сучасні підходи до вивчення проблеми формування психологічної готовності педагога, можливі рівні сформованості (високий, звичайний, низький), умови та етапи формування цього утворення тощо. Проаналізовано різноманітні варіанти структур психологічної готовності, які залежать від особливостей діяльності. Для визначення специфіки психологічної готовності музичних педагогів було проаналізовано психологічні властивості професійної діяльності та особистості музичних керівників, психологія музично обдарованих дітей 5-6 років. До складу динамічної структури психологічної готовності музичних керівників було включено мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, операційний, орієнтаційний та оціночний компоненти. Також було виділено психологічні властивості, які змістовно навантажують виокремлені компоненти.

В роботі доведено, що психологічна готовність до музично-педагогічної діяльності потребує вміння максимально використовувати умови цієї діяльності для саморозкриття, авторського і відповідального ставлення до виконання професійних обов'язків, особистого прийняття вимог професійної діяльності. Ці характеристики виступають ознаками суб'єктної позиції людини (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, Б. Афанасьєв, Є. Головаха, А. Кронік, Д. Леонтьєв, С. Рубінштейн). У зв'язку з цим, саме суб'єктна позиція може виступати як системоутворювальний фактор, який визначає рівень сформованості психологічної готовності. Тобто, стійка психологічна готовність до професійної діяльності характеризує музичного педагога як суб'єкт життя, а дослідження суб'єктних характеристик потребує урахування його ставлення до професії як невід'ємного компоненту системи сенсожиттєвих орієнтацій.

Здійснений аналіз концептуальних підходів до розуміння суб'єктності педагога дозволив визначити основні характеристики суб'єктної професійної позиції музичного керівника. Цю позицію слід розуміти як інтеграцію авторського і відповідального відношення до виконання своїх професійних обов'язків, особистого прийняття вимог педагогічної діяльності, вміння максимально використовувати та створювати оптимальні умови для розкриття власного потенціалу та потенціалу обдарованих у музичній сфері дітей, усвідомлення важливості власного внеску у розвиток дитячої музичної обдарованості та задоволення реалізацією індивідуальності і власного „Я” у професійній діяльності.

У другому розділі - „Емпіричне дослідження психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дошкільниками старшого віку” - протягом 3 років відстежувалась динаміка розвитку музичних здібностей 186 дітей 4-6 років. Для дослідження було обрано старший дошкільний вік, що обумовлено низкою причин. Так, за твердженням багатьох дослідників (Л. Виготського, Г. Ревеша, Б. Теплова та інш.), саме музичні здібності виявляються раніше від інших, до того ж в старшому дошкільному віці стають помітними також індивідуальні властивості дитини. Це дозволяє говорити про можливість самовираження дитини через музику, ураховуючи накопичений нею досвід діяльності, спілкування, вражень, знань та умінь. Крім того, цей вік є сензитивним для розвитку музичних здібностей.

В ході дослідження з'ясовано, що провідна роль у розвитку музичних здібностей старших дошкільників належить організованому музичному навчанню. Це підтвердило необхідність вивчення особливостей взаємодії музичних працівників з обдарованими дітьми та актуальність обраної теми дослідження.

Однією з ключових проблем було встановлення залежності ефективності взаємодії музичних керівників з музично обдарованими дітьми дошкільного віку від рівня сформованості компонентів психологічної готовності педагогів. Розв'язання цього питання здійснювалося поетапно.

На першому етапі з'ясовувалось наскільки успішною є професійна взаємодія музичних педагогів з обдарованими вихованцями. Для цього використовувався метод незалежної експертної оцінки шляхом реалізації спеціально розробленої системної програми оцінювання ефективності музично-педагогічної діяльності вчителів. Незалежна експертна оцінка здійснювалась спеціалістами, які безпосередньо пов'язані з вихованням та музичною освітою дітей дошкільного віку. Оцінювання мало рейтинговий характер - 100 музичних працівників протягом року накопичували “робочі рейтингові бали” у відповідності зі спеціально розробленими емпіричними корелятами. Рейтингові бали розглядалися як показники професійної успішності.

Надалі з'ясовувалася залежність ефективності професійної діяльності музичних керівників від їх психологічних властивостей, для чого були простежені кореляційні зв'язки всіх змінних, отриманих за допомогою психодіагностичних методик (56 змінних) з показником „професійна успішність”. Крім того були використані дані, одержані внаслідок реалізації програми визначення професійної успішності, а також завдяки методам спостережень, міні-творів та бесід (табл.1).

Таблиця 1 Взаємозв'язок професійної успішності музичних педагогів з показниками їх психологічної готовності

Примітка: * - р?0,01; ** - р?0,05.

Отримані кореляції дозволяють встановити наступне. Більш високий рівень професійної успішності демонструють музичні керівники з високим рівнем розвитку мотиваційно-ціннісного компоненту (віра в можливості людини, орієнтація на загальнолюдські цінності), орієнтаційного компоненту (організаційні здібності, орієнтація у часі, контактність і гнучкість у спілкуванні), оціночного компоненту (аутосимпатія, рівень домагань щодо впевненості у собі), операційного компоненту (креативність, естетичні переживання педагогів та розвинений естетичний смак, які виявляються під час музично-виконавчої діяльності, вибору музичних творів, засобів музичної виразності тощо), емоційно-вольового компоненту (емоційна стійкість та зрілість, впевненість, рішучість, високий самоконтроль у незвичних обставинах та впевненість у собі). Прямі кореляційні зв'язки професійної успішності з показниками методики СЖО вказують на залежність ефективності професійної взаємодії педагогів з музично обдарованими дошкільниками від сформованості їх суб'єктного ставлення до власного життя та, зокрема, професійної діяльності.

Очевидно існування низки показників, які вказують на сформованість компонентів психологічної готовності музичних керівників і безпосередньо пов'язані з успішністю виконання професійних обов'язків. Розвиненість суб'єктної позиції та психологічної готовності музичних керівників є важливими умовами, що забезпечують ефективність взаємодії музичних педагогів з музично обдарованими дітьми.

Для більш поглибленого вивчення компонентів психологічної готовності музичних керівників було використано кореляційний та факторний аналіз. Ці методи дозволили встановити наскрізні кореляції всіх компонентів психологічної готовності, що дозволило стверджувати: психологічна готовність музичних педагогів є цілісним особистісним психічним утворенням. Експериментально отримані дані підтверджують правильність виокремлених компонентів психологічної готовності в теоретичній частині. Кореляція високих показників шкал методики СЖО з шкалою „професійна успішність” опосередковано свідчить, що усвідомлене, суб'єктне ставлення до життя музичних керівників забезпечує високі досягнення у роботі з музично обдарованими дошкільниками старшого віку. Тобто, показники, які були отримані за допомогою методики СЖО свідчать й про суб'єктну позицію у музично-педагогічній діяльності.

На підставі результатів попередніх етапів констатувальної частини дослідження, було представлено модель психологічної готовності музичних керівників, яка відображає ієрархічну взаємопов'язаність характеристик їх психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми.

Аналіз отриманих змістовних показників, які характеризують компоненти психологічної готовності музичних керівників, а також їх професійну суб'єктну позицію, дозволяє припустити можливість існування типових психологічних якостей, які зможуть охарактеризувати музичних керівників як професійну групу, визначити схожість та відмінність в їх суб'єктній позиції, особливостях психологічної готовності до взаємодії з музично обдарованими дошкільниками.

Так, з метою встановлення уявлень музичних керівників щодо професійно бажаних якостей, які є важливими для здійснення ефективної взаємодії з музично обдарованими дошкільниками старшого віку було розроблено авторську самооціночну методику. Музичним керівникам пропонувались 4 групи позитивних якостей, які характеризують міжособистісні стосунки, спілкування, поведінку, діяльність, переживання та почуття (всього 80 якостей). В ході інструктажу учасники отримали завдання виділити ті якості, які забезпечують ефективну взаємодію з музично обдарованими вихованцями.

Як найбільш пріоритетні та найважливіші в роботі з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку були обрані такі якості: терплячість (74% від загальної кількості учасників експерименту), чуйність (59%), доброзичливість (44%), майстерність (98%), працездатність (47%), працьовитість (34%), ентузіазм (64%), впевненість (49%), ініціативність (32%), оптимістичність (88%), веселість (48%), чуттєвість (27%). Тобто, в уявленні більшості педагогів склався певний ідеальний професійний образ.

Встановлено, що розбіжність між усвідомленими педагогами ідеальними якостями і тими, які визначаються вченими як сприятливі для ефективного виконання професійної педагогічної діяльності, незначна. Це дає змогу констатувати, що педагоги досліджуваної вибірки володіють адекватним рівнем домагань щодо власного професіоналізму, вони спрямовані на професійний саморозвиток та самовиховання, і певним поштовхом до цього може стати спеціальна корекційна тренінгова програма.

Для планування корекційної роботи важливим є те, наскільки реально розвинені ці ідеальні якості у музичних керівників як представників професійної групи. Для з'ясування цього питання було проаналізовано середні значення змінних, отриманих під час дослідження компонентів психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими вихованцями. В результаті встановлено, що серед якостей, які забезпечують професійну успішність педагогам найбільш розвиненими є: відповідальність, розуміння екзистенційної цінності життя „тут і тепер”, загальнолюдських цінностей (мотиваційно-ціннісний компонент), самовпевненість, відсутність значних перешкод у встановлені емоційних контактів (емоційно-вольовий), контактність та гнучкість у спілкуванні, розвинені організаційні та комунікативні здібності (орієнтаційний), адекватний рівень самооцінки та рівень домагань (оціночний).

Деякі якості, враховуючи їх провідне значення та пряму взаємопов'язаність з професійною успішністю музичних керівників, розвинені не достатньо та потребують проведення певної корекційної роботи. До них, зокрема, можна віднести гуманістичний погляд на природу людини, емоційну стійкість, вміння керувати та виявляти емоції, самоконтроль, гнучкість у спілкуванні, креативність, самооцінка та рівень домагань щодо впевненості у собі, суб'єктну позицію музичних керівників.

Продовжуючи вивчення певних узагальнених груп якостей та характеристик музичних керівників як суб'єктів педагогічної діяльності, був застосований метод дисперсійного аналізу, який дозволив поділити всіх учасників дослідження на 3 групи: з високим, звичайним та низьким рівнем розвитку психологічної готовності.

Так, до складу групи музичних керівників з високим рівнем психологічної готовності увійшло 32 особи (32% від загальної кількості учасників). Переважну більшість музичних керівників - 51 особа (51%) можна віднести до групи зі звичайним рівнем психологічної готовності. До групи з низьким рівнем психологічної готовності були віднесені учасники з переважно низьким або середнім з тенденцією до низьких показників розвитком всіх (або більшості) змінних, що є компонентами психологічної готовності музичних керівників. Група також продемонструвала низький рівень психологічної готовності, недостатню сформованість суб'єктної позиції та низькі показники професійної успішності. Ця група складає 17 осіб (17%). Саме ці учасники потребують корекційної роботи та братимуть участь у формувальному експерименті. психологічний професійний музичний дошкільний

У третьому розділі - „Експериментальне формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми” - розглянуто теоретичні і методологічні основи формувального експерименту, його мету, механізми психологічних трансформацій, принципи, завдання, методи, методики, комплекс вправ, особливості структурно-процесуальної організації.

Формувальний експеримент проходив у формі тренінгу, який отримав назву креативно-суб'єктного. Тренінг являє собою систему методичних заходів, спрямованих на розвиток професійної суб'єктної позиції музичних педагогів.

Особливістю запропонованої тренінгової програми було використання психолого-естетичного фактору впливу музики на людину (асоціації, емоції, образний ряд). Крім цього, сама атмосфера і змістовне наповнення тренінгу сприяли підвищенню рівня суб'єктності музичних керівників, а відтак, і розвитку психологічної готовності педагогів до роботи з музично обдарованими дітьми дошкільного віку. В основу тренінгу покладені принципи психології особистості, психології діяльності, психології сприйняття, соціальної психології, психодинамічний підхід. Механізми психологічних трансформацій учасників тренінгу можуть бути описані з позицій гуманістичної, рефлексивної, раціонально-когнітивної психології.

За структурою креативно-суб'єктний тренінг поділено на 3 етапи.

1 етап - комунікативно-інтегративний. На перших заняттях учасники орієнтовані на пізнання інших учасників групи та виявляють стриманість під час аналізу власної поведінки. Тому вправи включали обмін досвідом, усвідомлення неповторності індивідуального стилю професійної діяльності.

2 етап - робочий. З процесуальної точки зору це аналітична фаза тренінгу. Тому вправи 2-4 занять відрізнялися більшими психологічними навантаженнями, пов'язаними з рефлексивними процесами.

3 етап - завершальний. Процесуально його можна розглядати як трансформаційну фазу, на якій здійснюється вихід на більш високий суб'єктний рівень ставлення до професії. Вправи останніх занять передбачали підведення підсумків і були побудовані на самооцінюванні.

В процесі тренінгових занять використовувались методики відомих авторів, модифіковані методики й авторські вправи, спрямовані на стимулювання змін в емоційній, вольовій, моральній та мотиваційній сферах особистості.

Аналіз матеріалів, зафіксованих в протоколах, продуктів діяльності, самозвітів музичних керівників, спостережень свідчать про те, що найбільш ефективними у вирішенні завдань тренінгу є модифіковані вправи, в яких застосовуються музичні інструменти та музичні засоби виразності завдяки поєднанню функцій абстрагування, конкретизації, індивідуалізації та реалізації творчого початку. Ці функції є значущими для творчості, створення нових образів автором, художником, музикантом (за Є. Басіним). Але, на наш погляд, їх виявлення в діяльності музичного керівника та роль у формуванні психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми дошкільного віку має свою специфіку, зокрема, розкриття образу музичними засобами є до певної міри символічним для цих педагогів. Адже в результаті музичної освіти у них склалося стійке уявлення про засоби, форми, прийоми музичної виразності, за допомогою яких можна передати той чи інший характер, настрій, образ. Однак, під час виконання модифікованих вправ, запропонованих на заняттях креативно-суб'єктного тренінгу, основний акцент було зроблено на творчому компоненті, який пов'язаний з такими індивідуальними формуваннями особистості музичного керівника як художнє уявлення, пам'ять, сприйняття, емпатія, емоційна сфера, операції мислення та інше. Таким чином, під час виконання вправ учасники тренінгу через загальновідоме проявили себе, в першу чергу, як індивідуальність.

Як свідчать самозвіти музичних керівників-учасників тренінгу, передача певного образу, настрою через музику потребує більших зусиль ніж розкриття образів за допомогою мови. Перш за все, ними відмічались труднощі у вираженні образів за допомогою музичних засобів, хоча „самі музичні образи у внутрішньому звучанні” виникали легко та були досить яскравими. Це пов'язано з тим, що у своєму уявленні музичні керівники можуть створити різнобарвні, багатосторонні, як визначає М. Бердяєв „ідеальні” образи. Але через труднощі, які виникають у їх зовнішній об'єктивації, демонструється не повний уявний образ, а лише концентрований музичний образ особистості, так зване „ядро”. Таким чином, саме музичні образні характеристики, якщо вони були вдалими, змістовними, стали, водночас й найбільш впливовішими.

Участь у креативно-суб'єктному тренінгу сприяла якісним змінам в психіці музичних керівників, які простежуються в плані саморозкриття та самопізнання себе як особистості та професіонала завдяки ідентифікації з представниками своєї професії; усвідомлення індивідуального стилю професійної діяльності.

Повторний діагностичний зріз дозволив визначити динаміку кількісних показників формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми 5-6 років та суб'єктної позиції педагогів. Так, зрушення простежуються у показниках рівня суб'єктності 11 учасників тренінгу, які опосередковано свідчать також й про перехід на більш якісний рівень суб'єктної позиції у музично-педагогічній діяльності Враховуючи те, що суб'єктна позиція музичних керівників є системоутворювальним фактором розвитку їх психологічної готовності, можна передбачити й динамічні зміни, які відбулися у показниках цього утворення.

Аналіз результатів діагностичних зрізів вказує на те, що тренінг сприяв усвідомленню педагогами себе як індивідуальності, неповторної особистості, розумінню свого особистісного значення як педагога-музиканта з власним стилем поведінки та діяльності, розумінню власної цінності як професіонала, віри у свої можливості та можливості музично обдарованих вихованців (мотиваційно-ціннісний компонент). Динаміка зрушень за цим компонентом відбулася у 11 учасників тренінгу.

У 11 учасників тренінгової групи виявлено зменшення показників, які характеризують труднощі у встановленні емоційних контактів під час їх спілкування, а також зростання емоційної стійкості, впевненості, здатності контролювати емоційні стани.

Суттєва динаміка простежується у показниках, які відображують рівень сформованості орієнтаційного компоненту психологічної готовності музичних керівників (у 9 учасників). Цю динаміку можна також відстежити, спираючись на аналіз самозвітів музичних керівників, які вказують на їх прагнення до демократичного стилю спілкування, а також динаміку показників, які характеризують цей компонент. Разом з тим, 2 учасників тренінгу продемонстрували зменшення цих показників. Причина цього явища, думаємо, полягає у тому, що в музично-педагогічній діяльності організаційні здібності виконують компенсаторну функцію, і розвиток інших показників психологічної готовності музичних керівників зменшив потребу у компенсації недостатньо розвинених показників психологічної готовності музичних педагогів.

Аналіз показників креативності, художнього сприйняття світу, уяви, естетичного смаку, схильності до художньої діяльності, які є складовими операційного компоненту психологічної готовності вказує на можливість формування цього компоненту завдяки спеціально організованому навчанню. Атмосфера та специфіка вправ креативно-суб'єктного тренінгу сприяли реалізації творчого потенціалу, обумовили зростання цих показників у 7 учасників. Аналіз самозвітів також дозволив виявити підвищення пізнавальної потреби до професійних знань, що також свідчить про розвиток операційного компоненту психологічної готовності.

Зрушення показників оціночного компоненту у бік зростання хоча і не є дуже виразним (у 2 учасників), але дозволяє виявити впливовість тренігових процедур також і на цей компонент.

Зважаючи на ті зміни, які відбулись серед учасників тренінгу, можна констатувати, що розроблений креативно-суб'єктний тренінг сприяє підвищенню рівня суб'єктної позиції музичних керівників та розвитку їх психологічної готовності до роботи з музично обдарованими вихованцями 5-6 років. Результати повторної діагностики, незалежні експертні оцінки та показники „професійної успішності”, які були отримані під час повторного використання методу ранжування дозволяють встановити, що тренінгові вправи сприяють не формуванню якогось середньостатистичного зразка чи моделі, а навпаки допомагають розвивати недостатньо розвинені компоненти психологічної готовності музичних працівників, а також є показниками набуття більш високого рівня суб'єктної позиції та психологічної готовності музичних керівників у педагогічній діяльності.

Отримані результати дозволили сформулювати загальні висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні представлено теоретичне узагальнення та експериментальне розв'язання проблеми психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. Визначено особистісно-професійні характеристики музичних керівників, які забезпечують ефективну взаємодію з обдарованими дітьми, встановлено структуру психологічної готовності музичних педагогів, доведено можливість формування цього утворення в умовах спеціальної тренінгової роботи.

1. Психологічна готовність музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку - це динамічне психологічне структурне утворення, що постійно змінюється з розвитком музично-педагогічної діяльності педагога і залежить від особистісного зростання й розвитку здібностей педагога, які дозволяють досягти високої взаємодії з музично обдарованими вихованцями.

2. На успішність музично-педагогічної діяльності фахівців впливають психологічні властивості: моральні (загальнолюдські цінності, справедливість, гуманістична спрямованість), професійні (психологічні, педагогічні, музичні знання, вміння, навички, здібності), особистісно-характерологічні (життєвий оптимізм, самооцінка, рівень домагань, комунікативність), емоційні (виразність, артистизм, емпатійність), вольові (самоволодіння, наполегливість), суб'єктні (активність, креативність, усвідомлення вимог та цілей) тощо. Ці властивості виступають складовими компонентів психологічної готовності музичних педагогів до роботи з обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.

3. Структуру психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку складають:

- мотиваційно-ціннісний компонент - включає схильність, інтерес, позитивне ставлення до музично-педагогічної професійної діяльності та до взаємодії з музично обдарованими дітьми 5-6 років, зацікавленість процесом, а не результатом музичної освіти. Цей компонент передбачає наявність у музичних педагогів цінностей самоактуалізації - прагнення до гармонійних відносин, цінності добра, краси, справедливості, віри в унікальність людських здібностей;

- емоційно-вольовий компонент - здатність до естетичного переживання, розвинутий естетичний смак, вміння керувати своїми емоціями та впливати на емоційні стани дітей дошкільного віку мовленнєвими та музичними засобами; здатність до відтворення власних емоцій через засоби музичної виразності та здатність донести настрій музичного твору за допомогою власних навичок музично-виконавчої майстерності; музична та педагогічна перцепція; вольові риси - наполегливість, впевненість, цілеспрямованість, самоволодіння;

- орієнтаційний компонент - організаційні, комунікативні, педагогічні та музичні здібності, прагнення до демократичного стилю спілкування, особистісні характеристики, які забезпечують ефективну професійну взаємодію з музично обдарованими старшими дошкільниками;

- операційний компонент - професійні психолого-педагогічні та музичні знання, навички, досвідченість щодо психології дітей старшого дошкільного віку, їх обдарованості, музичних здібностей, креативні здібності; артистичність, вміння включатися в музично-ігрове навчання;

- оціночний - адекватні рівні самооцінки та домагань, вміння діагностувати та оцінювати музичні здібності дітей та динаміку їх досягнень у музичній діяльності, педагогічне та музичне уявлення.

Сформованість цих компонентів психологічної готовності може бути представлена високим, звичайним та низьким рівнями.

4. Суб'єктна позиція музичних керівників виступає як системоутворюючий фактор для розвитку їх психологічної готовності, яка, в свою чергу, забезпечує високу ефективність при взаємодії з музично обдарованими дітьми 5-6 років. Разом з тим, дослідження суб'єктних характеристик музичного керівника потребує врахування його відношення до педагогічної професії як невід'ємного компоненту системи сенсожиттєвих орієнтацій суб'єкта.

Музичного працівника, який досяг високого рівня психологічної готовності та суб'єктної позиції у професійній діяльності можна охарактеризувати наступними психологічними особливостями: наявність чітких перспективних цілей; задоволеність прожитим відрізком життя; сприйняття сьогодення як цікавого й емоційно насиченого; здатність контролювати своє життя, приймати та втілювати рішення, спираючись на власний досвід; високий рівень самоконтролю; рішучість, сміливість, наполегливість; здатність сприймати нові ідеї; креативне відношення до виконання професійних обов'язків; розвинені комунікативні і організаційні здібності; емоційна стійкість; адекватні самооцінка та рівень домагань; віра в унікальність здібностей дітей та свої можливості; досягнення успіхів за рахунок власних знань, вмінь, навичок, особистих емоційно-вольових якостей без апелювання до свого авторитету, висока результативність при взаємодії з музично обдарованими дітьми.

5. Формування психологічної готовності музичних керівників можливе в умовах спеціально організованого навчання, в ході креативно-суб'єктного тренінгу з груповою формою організації роботи.

Креативно-суб'єктний тренінг являє собою систему методичних заходів, спрямованих на розвиток професійної суб'єктної позиції музичних педагогів. Тренінг зорієнтований на рефлексийні процеси, усвідомлення професійних вимог, розвиток зацікавленості професійною діяльністю, вміння створювати сприятливі умови для розвитку потенціалу всіх сторін музично-педагогічної взаємодії. Найбільш ефективними у вирішенні завдань тренінгу є модифіковані вправи, в яких застосовуються музичні інструменти та музичні засоби виразності, завдяки поєднанню функцій абстрагування, конкретизації, індивідуалізації та реалізації творчого потенціалу.

Перспектива дослідження проблеми полягає у можливості використання отриманих результатів для вивчення психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми різних вікових груп та дітьми, які демонструють обдарованість у різних видах діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Пальчикова О.М. Вплив особистісних властивостей вчителя на його поведінку у фруструючих ситуаціях педагогічної діяльності. // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології імені Г. Костюка АПН України. - Київ. - 2003. - Том V, частина 7. - С. 216-220.

2. Пальчикова О.М. До питання діагностики та розвитку музичних здібностей. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразина. - Харків. - 2003. - № 599 - С. 265-268.

3. Пальчикова О.М. Деякі аспекти впливу сучасної музики на емоційні стани дошкільників. // Вісник Харківського Державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. - Харків: ХДПУ. - 2003. - Випуск 11. - С. 182-187.

4. Пальчикова О.М. Методологічні основи дослідження психологічної готовності музичного керівника. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразина. - Харків. - 2004. - № 617 - С. 182-186.

5. Пальчикова О.М. Особистісні властивості музичного керівника як провідний фактор у роботі з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць. - Луганськ: Видавництво СНУ В.Даля. - 2004. - № 3 (8). - С. 82-88.

6. Мазаненко О.М. Психологічна готовність та суб'єктна позиція як провідні чинники професійної успішності музичних керівників. // Збірник наукових праць: Філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - 2007. - Випуск 12.

7. Пальчикова О.М. Формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Збірник наукових праць. - Луганськ: Видавництво Інститут духовного розвитку СНУ ім. В.Даля. - 2005 р. - № 5 (11). - С. 159-169.

8. Пальчикова О.М. Фрустраційні реакції в педагогічній діяльності. // Психолог. - Київ. - 2004. - № 5 (101). - С. 6-7.

9. Пальчикова О.М. Розвиток рівня суб'єктності музичних керівників як системоутворюючого фактору психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми. // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Збірник наукових праць. - Луганськ: Видавництво Інституту духовного розвитку СНУ ім. В. Даля. - 2006. - № 2/15. - С. 125-131.

АНОТАЦІЯ

Мазаненко О.М. Формування психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія.

Дисертація присвячена дослідженню залежності ефективності професійної взаємодії музичних керівників з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку від психологічної готовності педагогів до роботи з дітьми цієї категорії. Аналіз сучасних підходів в інтерпретації розуміння психологічної готовності до діяльності дозволив поглибити психологічні знання щодо особливостей організації професійної педагогічної взаємодії з музично обдарованими дітьми дошкільного віку, розширити уявлення про вплив суб'єктності педагога на рівень його психологічної готовності до професійної діяльності, а також обґрунтувати специфіку психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дошкільниками.

Встановлено структуру і розкрито суть психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку; доведено залежність ефективності професійної діяльності музичних керівників від рівня сформованості їх психологічної готовності та суб'єктної позиції; рівень суб'єктності музичних керівників визначено як системоутворюючий фактор психологічної готовності до діяльності. Розроблено креативно-суб'єктний тренінг, який дозволяє розвивати рівень суб'єктності та формувати психологічну готовність музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми 5-6 років. Застосування тренінгу сприяє цілісності та послідовності процесу формування особистості майбутнього музичного керівника, а також формуванню, розвитку і корекції компонентів психологічної готовності тих музичних керівників, які вже займаються педагогічною діяльністю, працюючи з музично обдарованими дітьми 5-6 років.

Ключові слова: педагогічна діяльність, музичний керівник, психологічна готовність, мотиваційно-ціннісний, орієнтаційний, операційний, емоційно-вольовий та оціночний компонент, суб'єктна позиція, сенсожиттєві орієнтації, музично-педагогічні здібності, музична обдарованість, старший дошкільний вік, креативно-суб'єктний тренінг.

Мазаненко О.М. Формирование психологической готовности музыкального руководителя к работе с музыкально одаренными детьми старшего дошкольного возраста. - Рукопись.