Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Розробка дидактичного проекту з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання" при підготовці кваліфікованих робітників з професії "Слюсар зі складання металевих конструкцій"

Розробка дидактичного проекту з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання" при підготовці кваліфікованих робітників з професії "Слюсар зі складання металевих конструкцій"

Підготовка робітника за фахом "Слюсар зі складання металевих конструкцій" 1-го розряду. Характеристика галузі економіки, проблем та напрямків модернізації технічних систем. Розробка дидактичний матеріалів курсу. Навчальний план підготовки фахівця.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2016
Размер файла 658,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Характеристика галузі економіки, проблем та напрямків модернізації технічних систем
  • 1.1 Галузь економіки та напрямки модернізації технічних систем або технологічних процесів
  • 1.2 Актуальність оновлення програм підготовки фахівців
  • 2. Вибір групи трудових процесів
  • 2.1 Характеристика технологічної діяльності за групами трудових процесів кваліфікованого робітника
  • 2.2 Обґрунтування групи трудових процесів конкретного фахівця
  • 3. Аналіз та коригування навчального плану підготовки фахівця
  • 3.1 Цикли дисциплін (загальноосвітній, загальнопрофесійний, професійно-теоретичний та професійно-практичний) й дисципліни, що його складають
  • 3.2 Характеристики приміщень та технічного устаткування, що сприяють реалізації навчальних цілей
  • 3.3 Ціль вивчення кожної дисципліни, час на її вивчення й форму атестації з неї
  • 4. Вибір системи виробничого навчання
  • 4.1 Визначення й обґрунтування відповідного виду системи виробничого навчання, на основі обраної групи трудових процесів
  • 4.2 Визначення змісту, форм, методів та засобів виробничого навчання
  • 4.3 Тематичний план дисципліни "Виробниче навчання"
  • 5. Постановка навчально-методичних цілей з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" дисципліни "Виробниче навчання"
  • 5.1 Формулювання загальної мети вивчення теми
  • 5.2 Визначення кількості рівнів засвоєння навчального матеріалу для навчальної теми й формулювання мети за відповідними рівнями
  • 6. Складання інструкційної карти "Виправляння, рихтування та гнуття металу" з дисципліни "Виробниче навчання"
  • 6.1 Поняття інструкційно-технологічної (інструкційної) карти, вимоги до неї та її оформлення
  • 6.2 Розробка інструкційної карти
  • 7. "Вибір форм, методів, засобів навчання темі "Виправляння, рихтування та гнуття металу" з дисципліни "виробниче навчання"
  • 7.1 Поняття форм, методів та засобів виробничого навчання. Назва та
  • ознаки різних класифікацій
  • 7.2 Визначення форм навчання, які доцільно використовувати при вивченні теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу", представлення їх класифікаційних ознак та змісту.
  • 7.3 Визначення методів навчання, які доцільно використовувати при вивченні теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу", представлення їх класифікаційних ознак та змісту
  • 7.4 Визначення засобів навчання, які доцільно використовувати при вивченні теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу", представлення їх класифікаційних ознак та змісту
  • 8. Вибір форм, методів, засобів контролю з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" дисципліни "Виробниче навчання"
  • 8.1 Поняття та характеристики форм, методів та засобів контролю під час виробничого навчання
  • 8.2 Зміст форм контролю при вивченні теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу"
  • 8.3 Зміст методів контролю при вивченні теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу"
  • 8.4 Зміст засобів контролю при вивченні теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу"
  • 9. Розробка сценарію уроку з теми: "Виправляння, рихтування та гнуття металу" дисципліни "Виробниче навчання"
  • 9.1 Визначення теми уроку, його типу, переліку структурних елементів, характеристик способів навчання
  • 9.2 Розробка сценарію уроку з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" дисципліни "Виробниче навчання"
  • Висновок
  • Список використаних джерел

Вступ

Темою курсової роботи є розробка дидактичного проекту з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання" при підготовці кваліфікованих робітників з професії "Слюсар зі складання металевих конструкцій"

Актуальність. Сучасна економічна ситуація потребує велику кількість висококваліфікованих робітників високих кваліфікацій і розрядів, здатних виконувати різні складні методи обробки. Зростання технічного рівня трудящих є однією з найважливіших умов, які забезпечують поступальний процес зростання суспільства. З економічної точки зору технічний рівень підприємства - це багатство для розвитку і підвищення ефективності виробництва та науково-технічного прогресу. Вплив професійної підготовки робітників на економічне зростання полягає в тому, що робітники, які володіють необхідним обсягом знань, умінь і навичок, забезпечують більш високу продуктивність і якість праці при раціональному використанні матеріальних ресурсів. Розробка нашого проекту підготовки фахівця зумовить підвищення ефективності оволодіння ним необхідним обсягом знань та умінь з обраної професії. Все це й зумовлює актуальність нашої роботи.

Об'єкт дослідження: діяльність робітника за фахом "Слюсар зі складання металевих конструкцій" 1-го розряду.

Предмет дослідження: підготовка робітника за фахом "Слюсар зі складання металевих конструкцій" 1-го розряду.

Мета дослідження полягає в розробці дидактичного проекту з підготовки "Слюсаря зі складання металевих конструкцій" 1-го розряду з теми: "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання".

Завдання дослідження:

фахівець слюсар підготовка навчальний план

1. Дати характеристику галузі економіки, проблем та напрямків модернізації технічних систем.

2. Вибрати групу трудових процесів.

3. Проаналізувати навчальний план підготовки фахівця.

4. Вибрати систему виробничого навчання.

5. Сформулювати навчально-методичні цілі з теми: "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання".

6. Скласти інструкційно-технологічну карту Виправляння, рихтування та гнуття металу".

7. Вибрати форми, методи, засоби навчання з теми: "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання".

8. Вибрати форми, методи, засоби контролю з теми: "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання".

9. Розробити сценарій уроку з теми: "Виправляння, рихтування та гнуття металу" навчальної дисципліни "Виробниче навчання".

1. Характеристика галузі економіки, проблем та напрямків модернізації технічних систем

1.1 Галузь економіки та напрямки модернізації технічних систем або технологічних процесів

Машинобудування є однією з основних галузей промисловості України, де зосереджено 20 % основних засобів промисловості та виробництво інноваційної продукції. Обґрунтування пріоритетів розвитку вітчизняного машинобудування сприятиме відновленню його ролі у якості локомотива економічного зростання України та забезпеченню модернізації економіки держави загалом.

Випереджаючий розвиток машинобудівної промисловості сприятиме:

досягненню позитивного синергетичного ефекту в супутніх галузях промисловості, насамперед гірничо-видобувній, чорній та кольоровій металургії, металообробці через збільшення споживання їх продукції;

створенню замкнених виробничих циклів, побудованих на коопераційних зв'язках між українськими підприємствами;

розвитку внутрішнього ринку збуту споживчих і промислових товарів власного виробництва;

зростанню частки товарів з високою доданою вартістю у загальному експорті товарів, зменшенню негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами;

загальному пожвавленню виробничої активності, що призведе до збільшення прибутків підприємств, які можуть бути спрямовані на технічне переозброєння та модернізацію виробництв;

створенню додаткових робочих місць у машинобудівній і супутніх галузях.

Машинобудівний комплекс є рушійною силою науково-технічного прогресу в економіці, забезпечуючи техніко-технологічне оновлення інших галузей завдяки виробництву інвестиційної продукції - прогресивних видів машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів та приладів. Тому випереджальне нарощування інвестицій у машинобудівну промисловість є необхідною передумовою забезпечення структурних зрушень в інших галузях української промисловості, розширення її інноваційного та виробничого потенціалу.

Модернізація вітчизняної машинобудівної промисловості істотно гальмується низькими темпами залучення кредитних коштів. Машинобудування належить до галузей, технологічне переозброєння яких вимагає значних обсягів інвестиційних ресурсів, що зумовлено високою вартістю машин та обладнання (насамперед, високотехнологічного) та значною фондоємністю машинобудівних виробництв.

Недостатнє інвестування підтримки та розвитку кадрового потенціалу машинобудування, що призводить до його поступового занепаду - старіння кадрів, "відпливу мізків" за кордон, втрати престижності інженерних, проектувальних та технологічних спеціальностей - чинить прямий негативний вплив на науково-технічний рівень галузі та її виробничий потенціал.

Пріоритетність інвестицій у розвиток кадрового потенціалу підтверджується розрахунками фахівців, які свідчать, що зростання інвестицій у підвищення освітнього рівня працівників на 10 % сприяє зростанню продуктивності праці на 8,6 %, тоді як таке саме збільшення інвестицій в обладнання призводить до зростання продуктивності праці лише на 3,4 %. Крім того, кожне робоче місце у машинобудуванні забезпечує 9-10 робочих місць у суміжних галузях, тому негативні тенденції у сфері кадрового забезпечення машинобудівної галузі вкрай негативно відбиваються на показниках діяльності інших промислових галузей.

Крім того, підприємства машинобудівної галузі приділяють недостатню увагу підвищенню кваліфікації своїх працівників та впровадженню нових методів організації робочих місць. Натомість іноземні компанії приділяють значну увагу впровадженню систем мотивації персоналу до підвищення власної кваліфікації та інноваційної діяльності.

Металургійна промисловість є традиційною галуззю упровадження новітніх досягнень науки й техніки, що керується, обслуговується, засвоюється та використовується людиною. Сучасне технічне переозброєння цієї галузі викликане об'єктивними причинами: значимістю металургії у народному господарстві України, що опинилася в нових для себе ринкових умовах; масштабністю виробництва; високим стійким попитом продукції, що випускається, та капітальними витратами на створення й експлуатацію металургійних агрегатів та виробництв; важкими умовами праці слюсарів зі складання металевих конструкцій. Інтенсифікація високоавтоматизованих технологічних процесів, збільшення потужностей металургійних агрегатів призводять до необхідності широкого застосування та впровадження системи інженерного забезпечення, розробки, експлуатації та модернізації людино-машинних систем, під якими розуміється сукупність науково-дослідницьких, проектно-конструкторських робіт й організаційних заходів, що спрямовані на досягнення максимального рівня ефективності.

Незважаючи на впровадження засобів автоматизації, комп'ютерної техніки у металургійному виробництві, роль людини є провідною у забезпеченні ефективності функціонування людино-машинних систем. За цих умов значно зростає загальне фізичне навантаження робітників, що пов'язане з відповідальністю за результати дій, які виконуються. Нові умови діяльності слюсарів вимагають відповідного підходу до модернізації всієї системи підготовки кваліфікованих робітників за відповідним напрямом.

Основні проблеми машинобудівного комплексу України пов'язані із необхідністю розвитку економічних зв'язків у постачанні комплектуючих, втратою традиційних ринків збуту продукції, орієнтацією підприємств на випуск продукції військового призначення, а також технічною відсталістю і низькою, порівняно з міжнародними стандартами, якістю виробів. Зараз важливо налагоджувати випуск різноманітних комплектуючих деталей усередині країни, урізноманітнювати асортимент і якість продукції, яка необхідна, перш за все, для власного споживання, а також має важливе експортне значення.

1.2 Актуальність оновлення програм підготовки фахівців

Викладаючи спеціальні предмети, педагогічним працівникам, з метою зацікавлення учнів та переконання у значущості предметів, а насамперед у їх потрібності, варто зосередитися на наповненні навчального матеріалу прикладами та завданнями конкретних виробничих ситуацій, які б задля розв'язку потребували пошуку творчих рішень. При чому такі завдання можна застосовувати практично на кожному етапі навчального заняття.

Сучасний ринок поступово наповнюється новими машинами, технікою та механізмами, які потребують нових, інколи навіть радикальних підходів до керування, обслуговування чи ремонту. З погляду на це, педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів повинні йти на крок попереду програмного матеріалу, однак не виходити за межі дозволених рамок державного стандарту професійно-технічної освіти з робітничих професій. Завдання це не просте, оскільки завжди учням хочеться донести найсвіжішу інформацію, а державний стандарт, на основі якого складений робочий навчальний план затверджено, наприклад, рік або кілька років тому. Єдиним виходом є не що інше, як звернення з пропозиціями до методичних (циклових) комісій про включення до навчальної програми нової інформації та виведення застарілої.

Не можна залишити без уваги наявність величезного об'єму інформації у мережі Інтернет. А тому, маючи доступ до засобів мультимедіа, Всесвітньої інформаційної мережі, доцільно було б долучити відеофільми, анімації, тренажери, інтернет-сайти за вищеназваними напрямками до свого "дидактичного арсеналу".

Ніщо так не надихає на самовдосконалення та прагнення оволодіти новими знаннями, як на свої очі побачений у дії новий комбайн, трактор, діагностичний стенд тощо. Тому однією з прогресивних форм навчання, яка б забезпечила такі умови, є екскурсія на виробництво. Оскільки станом на сьогодення, сучасних машин, інструментів та обладнання у професійно-технічних навчальних закладах є одиниці - екскурсія - шлях з найменшим опором. Проте екскурсія має бути добре продумана та спланована, з передбаченим двостороннім зв'язком та рефлексією.

Запорукою формування міцних знань є, беззаперечно, міжпредметні зв'язки. І який би предмет не викладався, зі шкільної програми чи професійного циклу, матеріал має бути орієнтований на робітничу професію, яку здобуває майбутній фахівець у професійно-технічному навчальному закладі. Взаємозв'язок навчальних предметів, науковість і доступність навчального матеріалу - найперші рушії у формуванні кваліфікованого робітника, майстра своєї справи.

2. Вибір групи трудових процесів

2.1 Характеристика технологічної діяльності за групами трудових процесів кваліфікованого робітника

Виробничий процес - суспільно-матеріальний процес, за допомогою якого люди, зв'язані виробничими відносинами, використовуючи речовини та сили природи, створюють продукт, що має певні задані властивості та необхідний для існування і розвитку суспільства.

Тобто виробничий процес передбачає діяльність людини, яка перетворює вихідний матеріал на готову продукцію за допомогою знарядь праці.

Людина, яка бере участь у виробничому процесі, здійснює трудову діяльність та трудовий процес, виконує трудові операції, прийоми та дії.

Трудова діяльність робітника - це сукупність його трудових дій (фізичних та розумових), за допомогою яких він впливає на предмет праці та керує роботою обладнання.

Предмет праці - це матеріал або сировина, на яку впливає людина в процесі своєї трудової діяльності.

Головним елементом трудової діяльності є трудовий процес - сукупність послідовних дій робітника, пов'язаних з виконанням певного виду робіт з конкретної професії.

Трудовий процес можна розділити на ряд послідовних елементів: трудова операція, трудовий прийом, трудова дія.

Трудова операція - це частина трудового процесу, що характеризується застосовуванням однотипних інструментів, пристосувань та обладнання.

Трудовий прийом - це частина трудової операції, що має логічно завершену технологічну мету.

Трудова дія - це сукупність рухів при виконанні трудового прийому, які безперервно слідують один за одним.

Для того, щоб людина змогла здійснити трудовий процес, тобто виконати дії по виготовленню конкретної продукції, їй необхідно знати чітку послідовність їх виконання.

Чітка послідовність дій при виконанні певного виду робіт або виготовленні конкретної продукції складає сутність технологічного процесу.

Таким чином, виробничий процес представляє собою сукупність технологічного та трудового процесів.

В процесі отримання професії учні вивчають технологічний процес (теоретична підготовка) та трудовий процес (практична підготовка). В ході теоретичної підготовки учні вивчають технологічну послідовність виконання конкретних видів робіт або виготовлення конкретної продукції. В ході практичної підготовки учні практично виконують конкретні види робіт або виготовляють конкретну продукцію у відповідності з вивченою теоретично технологічною послідовністю.

Дії, які виконує робітник під час трудового процесу, можна класифікувати за призначенням та елементами трудового процесу.

К найбільш узагальненим діям робітника за призначенням можна віднести:

планування - ознайомлення із завданням, матеріалами, інструментами, пристосуваннями, виконання розрахунків, складання плану виконання роботи;

підготовка - підготовка до роботи інструментів, матеріалів, обладнання;

здійснення - виконання різних операцій, управління роботою машин і механізмів, регулювання обладнання;

контроль - перевірка та оцінка ходу технологічного процесу, контроль робітником своєї власної діяльності, роботи обладнання, якості продукції, що виготовляється;

обслуговування - догляд за технологічним обладнанням, усунення неполадок в його роботі, організація робочого місця.

Найменшою частиною трудової операції, що має свою логічну завершеність є робочий рух. Окремі трудові операції, які необхідно здійснити для вирішення виробничого завдання, пов'язаного з технологічною операцією або її частиною можуть бути об'єднані в комплекси. Декілька комплексів трудових операцій складають вид робіт - технологічно обґрунтовану частину виробничого процесу, яка є характерною для даної професії.

Таким чином, для того щоб здійснити певний трудовий процес, необхідно послідовно виконати його елементи:

Робочий рух > Трудова дія > Трудовий прийом > Трудова операція > Комплексна робота > Види робіт > Трудовий процес.

З огляду на це, можна зробити висновок, що в процесі практичної підготовки (виробничого навчання) в учнів слід сформувати вміння та навички виконувати трудові процеси, що складаються з окремих операцій, прийомів та дій, пов'язаних з плануванням, підготовкою, здійсненням, контролем та обслуговуванням.

Характер трудового процесу також залежить від наступних факторів:

1) можливості розділення трудового процесу на окремі його елементи (операції, прийоми, дії);

2) можливості групування окремих елементів трудового процесу (операцій, прийомів, дій) для вивчення їх в комплексі;

3) повторюваності операцій в трудовому процесі.

В залежності від цих особливостей трудові процеси розділяють на три групи, які представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Характеристики груп трудових процесів

Групи трудових процесів

Приклади трудових процесів

Основна навчально-виробнича характеристика ТП

Основні особливості процесу виробничого навчання

1

2

3

4

1 група ТП, основні частини якої можуть бути самостійними частинами процесу навчання

Обробка металу, слюсарні роботи, монтажні роботи

Велика повторюваність операцій при невеликій їх варіантності на різних виробах. Можливість розрахунку, варіювання в учбових умовах. Наявність комплексів операцій.

Повна можливість організації професійного навчання при використанні типових виробничих робіт. Необхідність введення учбових об'єктів для відпрацьовування деяких первинних прийомів обробки.

2 група ТП, основні частини якої не можуть бути самостійними частинами процесу навчання

Обслуговування енергетичних установок. Обслуговування автоматичних верстатів і ліній металообробки.

Невелика повторюваність операцій при значній варіантності у зв'язку з ситуацією. Неможливість або значні труднощі виділення операцій у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій

Вивчення основ професії з використанням тренажерів, макетів, імітаторів, схем виучуваних агрегатів, вирішення технологічних ситуаційних завдань, виконання робіт з учбово-виробничим алгоритмом

3 група ТП, яка займає проміжне значення між 1 і 2 групами

Будівельні роботи. Транспорт. Обслуговування текстильних верстатів.

Велика повторюваність операцій при трудності виділення операцій у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.

Злиття навчання на основі продуктивній роботи з виконанням розрахункову лічильно-розбірних і лабораторно практичних робіт в майстернях

2.2 Обґрунтування групи трудових процесів конкретного фахівця

Трудові процеси, які виконує слюсар зі складання металевих конструкцій відносяться до 1 групи трудових процесів, для цієї групи характерними є:

- велика повторюваність операцій при невеликій їхній варіативності на різних виробах;

- можливість обчислення, варіювання операцій у виробничих умовах;

- наявність комплексів операцій.

Основними особливостями організації процесу виробничого навчання для цієї групи трудових процесів є повна можливість організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт та необхідність уведення навчальних об'єктів для відпрацьовування деяких первісних прийомів обробки.

3. Аналіз та коригування навчального плану підготовки фахівця

3.1 Цикли дисциплін (загальноосвітній, загальнопрофесійний, професійно-теоретичний та професійно-практичний) й дисципліни, що його складають

Термін підготовки кваліфікованого робітника - згідно Державного стандарту професійно-технічної освіти термін підготовки кваліфікованого робітника з професії 7214 "Слюсар зі складання металевих конструкцій" 1-го розряду на базі повної загальної середньої освіти становить 1 рік.

Існують цикли дисциплін:

- загально-професійний,

- професійно-теоретичний,

- професійно-практичний.

До кожного циклу належать відповідні дисципліни. На малюнку 3.1 схематично зображено співвідношення циклів один до одного.

Рис 3.1 Співвідношення циклів дисциплін

Ціль вивчення кожної дисципліни, час на її вивчення й форму атестації представлено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Характеристика навчальних дисциплін

Ціль підготовки

кваліфікованого

робітника

Цикли

дисциплін

Дисципліна

(курс

вивчення)

Ціль

вивчення

дисципліни

Час

Форма

атестації

винен уміти:

рубати та різати вручну дріт, заготовки з листового та сортового металу;

обпилювати та зачищати задирки;

брати участь під керівництвом слюсаря вищої кваліфікації у виконанні окремих найпростіших робіт та операцій зі складання металоконструкцій та під час їх випробування;

виготовляти прості деталі з сортового та листового металу;

розмічати деталі за простими шаблонами;

проганяти різьби вручну мітчиком і плашкою;

вирівнювати стелажі під складання;

установлювати болти та шпильки в суміщених отворах вузлів металоконструкцій;

затягувати болти і гайки;

правити прості деталі;

зачищати стики.

Загально-професійної

підготовки

Інформаційні технології

Формування знань про програмні засоби ПК, комп'ютерні технології, мережні системи та сервіси

17

Тематична атестація

Основи галузевої економіки і підприємництва

Формування знань про загальні характеристики металообробки як галузі промисловості, основи виробничого процесу на підприємствах металообробної промисловості, матеріально-технічну базу підприємств металообробної промисловості, трудові ресурси та заробітну плату на підприємствах металообробної промисловості

17

Тематична атестація

Правила дорожнього руху

Формування знань про Закон України "Про дорожній рух", загальні положення та визначення, регулювання дорожнього руху, відповідальність за порушення правил дорожнього руху

8

Тематична атестація

Основи правових знань

Формування знань про Конституційні основи України, цивільне право і відносини, що ним регулюються, господарське право, державне управління і виконавчу владу, злочин і покарання

17

Тематична атестація

Професійно-

теоретичної

підготовки

Спеціальна технологія

Формування знань про заготовчі операції при складанні металоконструкцій, способи з'єднання металоконструкцій, технологію складання металоконструкцій

102

Тематична атестація

Охорона праці

Формування знань про основи безпеки праці в металообробній промисловості, загальні відомості про потенціал небезпеки, психологію безпеки праці, організацію роботи з охорони праці

30

Тематична атестація

Допуски, посадки, технічні виміри

Формування знань про допуски та посадки гладких циліндричних поверхонь, метрологію і технічні вимірювання, допуски форм та розташувань поверхонь

34

Тематична атестація

Технічне креслення

Формування знань про практичне застосування геометричних побудов, робочі креслення та ескізи металевих конструкцій, складальні креслення

34

Тематична атестація

Електротехніка з основами промислової електроніки

Формування знань про постійний та змінний струм кола постійного струму, трансформатори, електричні машини та апарати

17

Тематична атестація

Матеріалознавство

Формування знань про метали, їх властивості та методи визначення, основні відомості з теорії сплавів, матеріали і профілі, що використовуються при складанні металоконструкцій

34

Тематична атестація

Професійно-

практичної

підготовки

Виробниче навчання

Формування знань про загальнослюсарні роботи, роботу на верстатному устаткуванні, виготовлення та складання нескладних вузлів металевих конструкцій

204

ДКА

Виробнича практика

Формування знань про виконання робіт слюсаря із складання металевих конструкцій складністю 1-го розряду

238

ДКА

3.2 Характеристики приміщень та технічного устаткування, що сприяють реалізації навчальних цілей

1. Кабінети:

спеціальної технології;

матеріалознавства;

технічного креслення;

допусків, посадок та технічних вимірювань;

охорони праці.

2. Лабораторії:

матеріалознавства;

допусків та технічних вимірювань;

інформаційних технологій.

3. Майстерні:

складально-зварювальна.

3.3 Ціль вивчення кожної дисципліни, час на її вивчення й форму атестації з неї

Таблиця 3.2.

Просторово-часові та змістовно-організаційні зв'язки виробничого навчання

Види зв'язків

виробничого навчання

Характеристики

Зміст

Організаційні

Курс вивчення

1 курс на базі повної загальної середньої освіти

Тривалість навчальних занять

1 академічна година тривалістю 45 хвилин

Форма атестації

Тематична атестація, Державна кваліфікаційна атестація

Просторові

Види приміщень

1. Кабінети:

спеціальної технології;

матеріалознавства;

технічного креслення;

допусків, посадок та технічних вимірювань;

охорони праці.

2. Лабораторії:

матеріалознавства;

допусків та технічних вимірювань;

інформаційних технологій.

3. Майстерні:

складально-зварювальна.

Часові

Кількість годин

на рік

752 академічних години

на семестр

376 академічних годин

на тиждень

36 академічних годин

на день

8 академічних годин

Змістовні

Основні

міжпредметні

зв'язки

попередні

допуски, посадки, технічні виміри; технічне креслення

супутні

спеціальна технологія; матеріалознавство

перспективні

практика на виробництві

Відсоток вивчення

виробничого

навчання у

циклі професійно-

практичної підготовки

46,15%

професійній підготовці

29,44%

всій підготовці

27,13%

4. Вибір системи виробничого навчання

4.1 Визначення й обґрунтування відповідного виду системи виробничого навчання, на основі обраної групи трудових процесів

Система виробничого навчання - це певна структура професійно-практичної підготовки учнів з конкретної професії.

Система виробничого навчання передбачає єдність змісту, форм, методів і засобів навчання, визначає структуру та послідовність вивчення навчального матеріалу з метою оволодіння учнями знаннями, вміннями та навичками з певної професії.

Основними елементами, навчальними одиницями систем можуть бути:

предмети праці;

трудові операції, прийоми, дії, руху;

професійні обов'язки;

функції фахівця;

виробничі ситуації;

професійні проекти (самостійна творча діяльність).

Вибір систем навчання залежить:

1. від матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, рівня кваліфікації педагога, рівнів здібностей учнів;

2. від того, що береться за самостійну вихідну частину навчання - навчальну одиницю;

3. від особливостей змісту праці фахівців відповідної професії.

Вибір системи виробничого навчання залежить від групи трудових процесів. Сьогодні існують різні системи виробничого навчання, які сформувалися історично. Розглянемо їх характеристику у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Характеристики систем виробничого навчання

Найменування СВН та її сутність

Переваги СВН

Недоліки СВН

Предметна СВН:

побудована за видами продукції, що випускається; учень виконує ті ж вироби, що і робітник-інструктор; програма навчання включає перелік виробів-предметів, що виготовляються.

- одержання готового виробу стимулює подальшу роботу;

відбувається раннє включення учнів у виробничу працю

- відсутня планомірність розвитку процесу виготовлення виробів або виконання роботи;

не проводяться вправи по відпрацюванню прийомів і операцій; отже, учні освоюють помилкові дії і їх доводиться переучувати;

відсутня можливість раціонально будувати технологічні процеси й опановувати різноманітні пристосування.

Операційна СВН:

передбачає послідовне засвоєння учнями окремих операцій, що ускладнюються

вище продуктивність праці, тому що простіше робота

- навчання окремим операціям відбувається ізольовано, що не сприяє формуванню міцних і стійких ЗУН,

учні не бачать результатів своєї праці

труднощі забезпечення учнів заготівками і при збереженні незавершеної продукції.

Операційно-потокова СВН:

учень виконує конкретну операцію і передає деталь на наступне робоче місце за постійним маршрутом

учень ретельно відпрацьовує прийоми виконання операцій і бачить місце кожної з них у технологічному процесі.

недоліки, аналогічні тим, що виникають при використанні операційної СВН, а також:

підготовка відрізняється тривалістю;

немає можливості використовувати СВН при деяких технологічних процесах

Операційно-предметна СВН:

вивчення операцій у процесі виготовлення виробів зростаючої складності

учні бачать результат своєї праці, що будить інтерес до виконуваної роботи

виникають складнощі у досягненні учнями необхідного ступеня майстерності

СВН "ЦІТ":

передбачений розподіл трудового процесу на складові частини - трудові прийоми, виконання в системі вправ; для кожного трудового процесу розроблена особлива методика.

в учнів створюються міцні автоматизовані навички при виконанні елементів трудових процесів

відбувається відрив тренувальних вправ з виконання дрібних прийомів роботи від реальних умов праці

Операційно-комплексна СВН:

передбачене засвоєння учнями основних прийомів виконання операцій і поступове ускладнення комплексних робіт; угрупування і послідовність операцій, а також підбір об'єктів і розташування їх у визначеній послідовності.

- операції постійно закріплюються при виконанні наступних комплексних робіт;

учні навчаються прийомам і способам виконання робіт у тих сполученнях, що можуть зустрітися на виробництві.

розрахована на навчання робітників ручним і машинно-ручним професіям безпосередньо в навчальних умовах.

Приймально-комплексно-видова СВН:

виділяються найважливіші елементи професії - прийоми праці, види робіт - і забезпечується оволодіння прийомами роботи у кожному її виді і наступне поєднання прийомів у комплекси.

сприйняття у якості основного елементу виробничого навчання не операцій, а прийомів дозволяє застосувати СВН при підготовці робітників більшості професій.

труднощі у підборі прийомів по кожному виду робіт, що порушує послідовність здійснення прийомів як найбільш дрібних одиниць у технології навчання.

Проблемно-аналітична СВН:

відбувається загальне ознайомлення з технологічним процесом у цілому, після чого слідує вивчення окремих проблемних ситуацій і вправ при їх виконанні, вивчення всього технологічного процесу і самостійне виконання завдань з його обслуговування, регулювання й контролю.

сприяє формуванню інтелектуальних навичок і умінь у визначеній послідовності, забезпечує їхню гнучкість.

- виникають труднощі при запам'ятовуванні послідовності виконання дій і розвитку уміння відрізняти головні ситуації від другорядних;

труднощі з перенесенням навичок по виконанню дій з вивчених на нові ситуації.

З огляду на групу трудових процесів майбутнього фахівця необхідно обрати операційну систему навчання, тому що для першого типу трудових процесів вона є оптимальною. Учні за цією системою виготовляють окремі деталі від початку і до кінця під керівництвом майстра, поступово ускладнюючи операції.

До переваг цієї системи навчання можна віднести зацікавленість учнів тим, що вони створюють корисні та цікаві предмети. Учні самостійно можуть обирати предмети праці, способи та методи виготовлення предметів, деталей.

Недоліки цього методу в тому що досить складно підібрати виконувані роботи з наростаючим рівнем складності. Ще одним недоліком є те що навчання за цією системою є те що навчання є довготривалим та малоефективним, але враховуючи малу варіативність виконуваних операцій, він має шанс на застосування. Також ця система навчання виключає окреме проведення операцій та дій.

4.2 Визначення змісту, форм, методів та засобів виробничого навчання

Визначений зміст представлений у вигляді схеми, приклад якої представлений на рис 4.1.

Рис. 4.1 Зміст виробничого навчання

Класифікація методів практичного навчання за характером пізнавальної діяльності за І. Лернер:

Репродуктивні:

1. Пояснювально-ілюстративний, при застосуванні якого учні слухають пояснення та спостерігають за показом майстра. Використовується переважно на початкових етапах навчання.

2. Репродуктивний, який полягає у:

виконанні учнями прийомів та операцій за зразком, показаним майстром;

виконанні робот згідно з інструкційно-технологічною карткою;

вправах на тренажерах за докладно розробленою інструкцією;

контролі процесу та підсумків роботи за вказівкою майстра.

Продуктивні:

1. Частково-пошуковий, який полягає у:

виконанні завдань за технологічною карткою, яка не має інструктивних вказівок;

самостійній роботі на тренажерах при різних режимах та ситуаціях;

прийнятті оптимальних рішень при роботі в незвичних умовах;

активній участі при розборі особливостей нових трудових прийомів та їх

застосуванні у виробничий діяльності;

пошуку причинно-наслідкових зв'язків.

2. Дослідницький, який полягає у:

самостійному визначенні технології та режимів виконання завдань;

проведенні досліджень для встановлення закономірностей та алгоритмів технологічних процесів;

плануванні і виконанні індивідуальних та кваліфікаційних робіт або курсових і дипломних проектів.

Рис. 4.1 Методи виробничого навчання

Рис. 4.2 Засоби виробничого навчання

4.3 Тематичний план дисципліни "Виробниче навчання"

Тематичний план дисципліни "Виробниче навчання" представлений в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Тематичний план дисципліни "Виробниче навчання"

№

з/п

№

підтеми

Тема

Кількість

годин

1

Тема 1. Вступне заняття. Безпека праці та пожежна безпека в навчальній майстерні

6

2

Тема 2. Екскурсія на підприємство

6

Тема 3. ЗАГАЛЬНОСЛЮСАРНІ РОБОТИ

84

3

3.1

Розмічання

6

4

3.2

Рубання металу

6

5

3.3

Виправляння, рихтування та гнуття металу

6

6

3.4

Різання металу ножівкою

6

7

3.5

Різання металу ножицями

6

8

3.6

Обпилювання плоских поверхонь

6

9

3.7

Обпилювання плоских паралельних поверхонь та з'єднаних під кутом 90°

6

10

3.8

Обпилювання криволінійних поверхонь

6

11

3.9

Навчально-виробничі роботи

6

12

3.10

Свердління отворів

6

13

3.11

Зенкування, зенкерування і розвертання отворів

6

14

3.12

Нарізання внутрішньої різьби мітчиком

6

15

3.13

Нарізання зовнішньої різьби плашкою

6

16

3.14

Навчально-виробничі роботи

6

Тема 4. РОБОТА НА ВЕРСТАТНОМУ УСТАТКУВАННІ

36

17

4.1

Підготовка обладнання до роботи

6

18

4.2

Робота на гільйотинних та прес-ножицях

6

19

4.3

Робота на верстатах для гнуття металу

6

20

4.4

Робота на верстатах для випрямлення металу

6

21

4.5

Робота на свердлильних верстатах

6

22

4.6

Робота на заточувальних верстатах

6

Тема 5. Виготовлення та складання нескладних вузлів металевих конструкцій

66

23

5.1

Підготовка до складання вузлів металоконструкцій

6

24

5.2

Складання болтових з'єднань

6

25

5.3

Стикове складання обичайок

6

26

5.4

Стикове складання листових деталей

6

27

5.5

Стикове складання профільного металопрокату

6

28

5.6

Складання таврових та напусткових з'єднань

6

29

5.7

Складання коробчастих вузлів

6

30

5.8

Стикування кромок під час складання нескладних металевих конструкцій за розміткою

6

31

5.9

Очищення кромок елементів металевих конструкцій від забруднення механізованим інструментом

6

32

5.10

Установка елементів конструкцій у пристрої для прихоплення та визначення їх взаємного положення

6

33

5.11

Перевірка точності зібраної конструкції простими інструментами та шаблонами

6

34

Перевірочні роботи

6

Всього

204

5. Постановка навчально-методичних цілей з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" дисципліни "Виробниче навчання"

5.1 Формулювання загальної мети вивчення теми

Тема програми: виправляння, рихтування та гнуття металу.

Тема уроку: ручне та механічне виправляння, рихтування. Прийоми виконання.

Мета уроку представлена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Мета уроку

Мета

Зміст

Дидактична

Сформувати знання та вміння роботи з молотком, ковадлом, лещатами, важелем, ручними лещатами

Розвивальна

Розвивати навички роботи з молотком, ковадлом, лещатами, важелем, ручними лещатами, розвивати творчій підхід до виконання завдань

Виховна

Заохочувати до роботи, самостійності, пробудити інтерес до майбутньої професії

5.2 Визначення кількості рівнів засвоєння навчального матеріалу для навчальної теми й формулювання мети за відповідними рівнями

Згідно теорії В.П. Беспалько, існує чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:

Перший рівень: учень не лише сприймає інформацію, але у нього формується спільна уява про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне вирішення простих завдань, на знаходження деякого об'єкту в числі інших, взнавати на слух і по зображенню (позначенню) даних елементів.

Другий рівень: характеризує алгоритмічну діяльність "по пам'яті" або можливість відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.

Третій рівень: характеризує етап продуктивної діяльності. На цьому рівні орієнтовна основа діяльності влаштована таким чином, що сформовані дії ідеалізуються, і учень здатний виконувати їх в думці. Він вирішує нестандартні завдання відносно до конкретної ситуації і об'єкту. Перехід до етапу розумової діяльності приводить до формування творчого мислення, одним із складової якої є уміння вирішувати конструкторські завдання, що приводить до формування нових знань і учень робить "відкриття для себе, але він ще не робить нічого нового для суспільства".

Четвертий рівень: характеризує продуктивну дію, яка виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтованої основи діяльності. На цьому етапі добувається нова інформація, і цей рівень характеризує наукову діяльність.

Цілі вивчення навчального матеріалу за рівнями засвоєння представлені в табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Цілі вивчення навчального матеріалу за рівнями засвоєння

№ рівня

Цілі вивчення навчального матеріалу

1

Складання вузлів металоконструкцій середньої складності під зварювання і клепання за кресленнями і ескізами із застосовуванням універсальних пристроїв;

складання складних вузлів металоконструкцій із застосуванням універсально-складальних і спеціальних пристроїв і шаблонів;

підгонка ущільнювальних поверхонь.

2

Розмітка місць під установлення простих базових деталей та вузлів металоконструкцій;

складання відповідальних металевих конструкцій разом зі слюсарем та електрозварювальником більш високої кваліфікації.

3

Правка деталей і вузлів металевих конструкцій середньої складності;

виконання гідравлічних та пневматичних випробувань вузлів металоконструкцій середньої складності, які працюють під тиском.

4

Складання відповідальних і особливо складних металоконструкцій;

здатність застосовувати навички та компетенції і вирішувати проблеми незалежно.

6. Складання інструкційної карти "Виправляння, рихтування та гнуття металу" з дисципліни "Виробниче навчання"

6.1 Поняття інструкційно-технологічної (інструкційної) карти, вимоги до неї та її оформлення

Інструкційно-технологічні карти - це навчальні інструкційно-технологічні документи, які є важливим дидактичним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів. В них наводиться перелік вправ, пропонуються способи і порядок їх виконання, вказуються об'єкти праці або завдання, поетапні робочі пози, інструмент, що застосовується, пристосування і матеріали. До інструкцій додаються робочі креслення або малюнки, поопераційні ескізи результатів праці і технічні вимоги. Письмові інструкції складаються у вигляді інструкційно-технологічних карт. Інструкційні карти на операцію або заняття сприяють запам'ятовуванню навчально-тренувальних вправ та інформації, отриманої учнями при інструктуванні. На вступному інструктажі майстер докладно розглядає ці карти і сам виконує вправи. В подальшому вони використовуються як навчально-наочні посібники. Інструкційно-технологічні карти використовують при вивченні комплексних тем програми. В них відбиваються технологічна послідовність виготовлення деталей і складання, хід процесів. Такі карти сприяють закріпленню вмінь і навичок виконання технологічних операцій, розвитку технологічного мислення учнів.

6.2 Розробка інструкційної карти

Інструкційна карта з теми "Виправляння, рихтування та гнуття металу" дисципліни "Виробниче навчання" представлена в табл. 6.1.

Таблиця 6.1.

Інструкційна карта "Виправляння, рихтування та гнуття металу"

№ з/п

Послідовність прийомів

Зображення

Вимоги до виконання прийомів та робіт

1

2

3

4

1

Лист кладуть на плиту опуклістю вгору і обводять опуклість крейдою

Краї листа при цьому повинні торкатися плити

2

Підтримуючи лист лівою рукою, правою наносять удари молотком від країв листа у напрямку до опуклості

Якщо лист з опуклістю не прилягає кромками до плити, то його слід притискувати або рукою, або поклавши на опуклу частину листа вантаж

3

Якщо опуклість все ще значна, то необхідно повторити удари в тому ж порядку

Удари робляться з меншою силою до здобуття прямолінійності по всьому листу

4

Лист слід перевернути і продовжувати правку тим ж способом до здобуття необхідної прямолінійності

В процесі правки смугу треба в міру необхідності періодично повертати з одного боку на іншу.

5

Викривлену смугу кладуть на плиту зігнутою частиною догори і, притримуючи її лівою рукою, правою завдають сильних ударів молотком по опуклих місцях, ударяючи спочатку по краях опуклості, і поступово, у міру виправлення смуги наближаючи удари до середини опуклості

Чим більше кривизна і товще смуга, тим сильніше мають бути удари і, навпаки, у міру випрямлення смуги ослабляють їх, закінчуючи правку легкими ударами.

6

Виправивши широку сторону, приступають до правки ребер, обернувши заготовку на ребро.

Після одного-двох ударів смугу слід повертати з одного ребра на інше. Із зменшенням вгнутості слід зменшити силу удару.

7

Правка смуг, зігнутих па ребро, виконується рихтуванням. У таких випадках сильні удари наносять носком молотка з метою однобічної розтяжки (подовження) місць вигину

Удари бойком слід наносити від місць розтяжки на площині до країв смуги або заготовки

8

Правку смуг, що мають скручений вигин, рекомендується виконувати методом розкручування. Таку заготовку 1 затискають в лещата 4 і розкручують її за допомогою важеля 3 або ручних лещат 2

Закінчують правку па плиті або на ковадлі легкими ударами молотка

7. "Вибір форм, методів, засобів навчання темі "Виправляння, рихтування та гнуття металу" з дисципліни "виробниче навчання"

7.1 Поняття форм, методів та засобів виробничого навчання. Назва та

ознаки різних класифікацій

Організаційна форма виробничого навчання - це спосіб організації учнів для навчально-виробничої діяльності, форми керівництва цією діяльністю, структура побудови навчального заняття.

Вибір організаційних форм виробничого навчання залежить від місця його проведення: навчально-виробничі майстерні навчального закладу, навчально-виробничі лабораторії, навчальні ділянки цехів на підприємстві, цеха виробничого підприємства, полігони, автодроми, трактородроми, навчально-виробничі підрозділи господарств, робочі місця на виробництві чи в сфері послуг.

Організаційні форми виробничого навчання класифікують за тими ж ознаками, що й організаційні форми теоретичного навчання, а саме:

за характером організації навчального процесу;

за характером взаємодії з учнями.

Вибір організаційної форми навчання за характером взаємодії з учнями на виробничому навчанні залежить від змісту навчально-виробничих завдань та наявної матеріально-технічної бази.

Класифікація організаційних форм виробничого навчання представлена на рис. 7.1.

Рис. 7.1 Класифікація організаційних форм виробничого навчання

Методи виробничого навчання - це способи сумісної організаційної діяльності майстра виробничого навчання та учнів, за допомогою яких досягається розширення знань, оволодіння вміннями та навичками, формуються основи професійної майстерності, розвиваються творчі здібності. Найбільш поширеною класифікацією методів виробничого навчання є класифікація за джерелами інформації, згідно з якою методи навчання поділяються на словесні, наочні та практичні. Ця класифікація наведена на рис. 7.2.

Рис. 7.2 Методи виробничого навчання

Засоби виробничого навчання - це матеріальні об'єкти та предмети природного походження, а також штучно створені людиною. Вони застосовуються в процесі навчання в якості носіїв інформації, а також інструмента діяльності педагога та учнів з метою досягнення поставлених цілей на...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены