Активізація імпровізаційних умінь підлітків у процесі музичного виховання

Деякі науковці виділяють такі особливості діяльності педагога, які сприятимуть творчій активності учнів:

* стимулювання інтелектуального і творчого пошуку, вміння бачити проблеми та шляхи їх розв'язання;

* пріоритет відносин співробітництва, співтворчості;

* визначення мети, розробка плану і режиму роботи школяра, забезпечення циклічності, тривалості навчання згідно з його віковими та індивідуальними особливостями;

* наукова насиченість змісту освіти;

* впровадження у навчально-виховний процес нових гуманістичних підходів, які б ґрунтувалися на принципах педагогіки співпраці;

* модернізація форм, методів навчання та виховання;

* створення належних умов для творчого розвитку особистості;

* стимулювання постійного самоаналізу учнем своєї самоосвітньої діяльності.

Вихідні положення, які покладаються в основу забезпечення розвитку творчих здібностей школярів, базуються на загальнопедагогічних та дидактичних принципах освіти і визначаються загальними вимогами до формування компетентності, знань, умінь та мають низку специфічних принципів, зокрема:

* зорієнтованість на позитивні дії (цілеспрямованість розвитку на соціальні очікування учнів, формування позитивного іміджу компетентної особистості, потреби вчитися впродовж усього життя);

* демократичність (передбачення суб'єктно-суб'єктних відносин між учасниками навчально-виховного процесу);

* гуманізму, що означає пріоритетність прав, свободи, творчий розвиток особистості, співвідношення освітніх вимог з можливостями та здібностями школярів;

* міждисциплінарність, що передбачає розвиток особистості в умовах узгодження змісту всіх видів роботи, спрямованої на розвиток творчо обдарованої дитини;

* зв'язок з практичною діяльністю, що передбачає формування вмінь самостійно аналізувати, приймати відповідальні рішення і діяти відповідно до вимог сьогодення.

Реалізація соціокультурних функцій навчально-виховного процесу спрямована на:

* забезпечення фізичного та психофізичного здоров'я особистості;

* задоволення пізнавальних потреб особистості;

* формування моральних якостей та цінностей особистості, які є передумовою моральних вчинків, дій, помислів;

* формування базових суспільних цінностей: природа, людина, батьківщина, праця, пізнання, життя;

* розвиток мотиваційно-емоційної сфери (задоволення від праці, орієнтація на досягнення);

* розвиток творчих здібностей;

* формування навичок спілкування в системі взаємин.

Серед загальнопедагогічних умов розвитку творчих здібностей старших школярів у процесі навчання музики можна виділити наступні:

- педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на основі особистісно зорієнтованого характеру взаємодії учителя з учнями. Необхідність реалізації цієї умови продиктована сучасними суспільними пріоритетами. Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підкріплені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів (Г. Балл, Г. Костюк, С. Максименко, В. Рибалка, В. Семиченко та ін.) і педагогів (І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.). Особистісно зорієнтована взаємодія учителя та учня передбачає вибір характеристик навчання і виховання як спілкування, в якому не існує різкої полярності позицій учня й учителя, перетворення навчально-виховного процесу на взаємодію. Це сприяє стимулюванню активності, самостійності, ініціативи дітей, поєднанню творчої свободи і спрямування діяльності учнів, емоційності та виразності спілкування з проявами поваги і доброзичливості учасників педагогічного процесу;

- застосування психолого-педагогічних технологій, що забезпечують самостійну активність учнів у процесі творчої діяльності. Виконання цієї умови має гарантувати позитивну мотивацію творчої діяльності підлітків і надавати дієвий арсенал психолого-педагогічних стимулів, які спрямовуватимуть активність учнів у необхідному напрямі. Такі психолого-педагогічні технології повинні враховувати особливості старшого шкільного віку, забезпечувати оптимальні умови для самовираження учнів, спиратися на особистісно-значущий для учнів матеріал, залучати їхні емоції до процесу творчості, спонукати учнів у процесі творчої діяльності відображати свій чуттєвий досвід у повному обсязі, надавати можливість самостійно творити.

Дидактичні умови розвитку творчих здібностей учнів старших класів у процесі творчо - імпровізаційної діяльності:

- активізація творчої діяльності учнів на основі збагачення їх емоційно-чуттєвого досвіду. Результативний творчий розвиток забезпечується лише активною, емоційно забарвленою творчою діяльністю, адже емоція - це почуття, що "мотивує, організовує i спрямовує сприймання, мислення і дiї" [1: 27]. Збагачення емоційно-чуттєвого досвіду учнів у процесі навчання може бути забезпечене через емоційну підготовку учнів, емоційну насиченість навчального матеріалу та методів навчання, незвичність способу постановки завдання, чіткість і динамічність переходу від одного виду роботи до іншого, вчасний перехід від пояснення до практичних дій учнів [2: 146]. Створення спеціальних емоційно забарвлених ситуацій під час навчання сприяє збагаченню емоційно-чуттєвого досвіду учнів і, відповідно, зростанню творчої активності;

- формування вільного образного мислення. Оскільки для розвитку творчих здібностей старших школярів необхідна цілеспрямована робота з образами уяви, то доцільним стає вдосконалення здібностей до уявлювання. Нагромаджені образи уяви, підкріплені емоційними враженнями, у сприятливій, творчій, вільній атмосфері завжди спонукають учнів до імпровізаційної діяльності. Учень, який яскраво фантазує, легко переносить цю якість і на імпровізаційну творчість;

- досягнення емоційного комфорту між педагогом і вихованцем. Саме це сприяє діалогу у сприйнятті, оцінці і створенні музичних зразків;

- точна уява про педагогічну мету, чітко продуманий кінцевий результат. Навіть під час створення імпровізації роль попереднього планування не зменшиться.

Нові умови, нові завдання перед педагогікою потребувють не просто спостереження за проявами творчих здібностей, а створення оптимальних умов для творчого розвитку учнів.

Тому організація навчального процесу, спрямованого на розвиток творчих здібностей учнів, передбачає цілеспрямоване, науково обґрунтоване конструювання змісту учіння, його дидактичного забезпечення, форм контролю і методів стимулювання творчої навчальної діяльності учнів [8, с. 111]. Якщо ми хочемо розвивати творчі здібності, маємо відповідно організувати творчу діяльність. Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку нового, піддавати сумнівам сталі істини.

М. Скаткін пропонує опис поетапного формування творчих здібностей школярів: І етап - учитель формує творчі завдання й сам вирішує їх, а дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок; ІІ етап - учитель ставить завдання, але способи вирішення пропонує знайти учням, учитель підбиває підсумок роботи; ІІІ етап - учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи пошуку до висновків.

Основна увага вчителя має бути спрямована не на результат засвоєння певних знань, а на процес досягнення нової інформації. Ще Я.А. Коменський наголошував, що дітей треба вчити так, щоб вони «досліджували та пізнавали самі предмети, а не запам'ятовували тільки чужі спостереження та пояснення». Ж.Ж. Руссо закликав розвивати пізнавальні здібності учнів, уміння здобувати знання: «Ставте доступні його (учня) розумінню запитання і дайте можливість йому розв'язувати їх». Кожна дитина спроможна створювати нове на суб'єктивному рівні. Необхідно так організувати навчально-виховний процес, щоб діти самі відкривали для себе нове (правило, закономірність, властивість тощо), доводячи висунуті гіпотези, активно спілкуючись, радячись між собою та вчителем.

Слід сказати також про соціальні та психологічні чинники формування творчих умінь школярів Для розвитку талановитої особистості треба не тільки підтримувати ініціативу дитини, але й спрямовувати її у потрібному напрямі, озброювати учня важливими у кожному виді діяльності знаннями та вміннями; вчити закінчувати почату справу, не зупинятися на досягнутому, долати усілякі труднощі.

При роботі з дітьми в умовах сучасної української середньої школи необхідною умовою є осмислення творчого потенціалу та індивідуальних здібностей, а, отже, підхід до кожної дитини як до обдарованої в окремому аспекті діяльності. Це пояснюється необхідністю перетворення сучасної традиційної навчальної системи України на дійсно прогресивний навчально-творчий процес.

Важливим є урахування особливостей психіки, системи цінностей дитини, окремих рис її характеру, традицій у родині тощо. Не можна говорити про наявність чи відсутність здібностей у дитини, якщо їй не було надано можливості проявити себе у тому чи іншому виді діяльності, оскільки здібності є потенційними можливостями, які можна виявити тільки під час діяльності.

Безумовно, формування творчої особистості є не тільки зовнішнім процесом, але й кропіткою роботою дитини над своїм характером, здібностями, знаннями та навичками, що є першопричиною самовиховання, самореалізації та самовдосконалення.

Слід зазначити, що значною мірою успішне виховання неординарної особистості залежить від індивідуальних та професійних якостей, авторитету вчителів серед учнів. Якості педагогів знаходять прояв на уроках та у межах позакласної та позашкільної роботи з учнями. Найбільш ефективними є випадки, коли вчителі на власному позитивному прикладі демонструють найкращі риси професійної компетентності, творчого підходу до вирішення питання, людяності у спілкуванні, працьовитості тощо. Крім надання необхідних знань та формування навичок, делікатного спонукання учня до окремої творчої діяльності, подальшого контроля та вірогідної тактовної критики вчителі мають бути готовими до обговорення творчих задумів учнів на правах старших товаришів та порадників.

Зростання творчої особистості є неможливим без виховання любові до краси у різних її проявах. Учні повинні не тільки мати гідні умови для розвитку своїх здібностей, але й усвідомлювати динаміку розвитку індивідуальних можливостей.

У педагогіці, все більшого значення набуває створення освітнього середовища, яке найбільш повно задовольняє потреби особистісного розвитку учасників освітнього процесу.

Основними критеріями збагаченого освітнього середовища (ЗОС) є:

- насиченість різними видами діяльності;

- насиченість середовища можливостями для пізнавальної діяльності особистості, для естетичної діяльності особистості, для творчої діяльності особистості;

- тупінь свободи вибору особистістю різних видів діяльності;

- оптимальна організація діяльності;

насиченість середовища взаємодією педагогів і учнів.

Размещено на Allbest.ru