Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Розвиток дитячої творчості у різних видах музичної діяльності

Розвиток дитячої творчості у різних видах музичної діяльності

Філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття "музично-творчий розвиток". Методичні особливості використання творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва. Особливості музичної творчості в початкових класах та у підлітків.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.04.2016
Размер файла 1,1 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття "музично-творчий розвиток"
  • 1.1 Проблема музичної творчості в дослідженнях науковців
  • 1.2 Сутність поняття "музична творчість"
  • Розділ 2. Методичні особливості використання творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва
  • 2.1 Особливості музичної творчості в початкових класах та у підлітків
  • 2.2 Використання творчих завдань в процесі різних видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва
  • 2.3 Практична частина та аналіз результатів дослідження
  • Висновок
  • Список використаних джерел
  • Додатки

Вступ

Розвиток української держави зумовлює необхідність виховання нового типу особистості з високим рівнем духовності і культури, спроможної самостійно приймати нестандартні рішення, здійснювати вільний вибір, творчо мислити, гнучко реагувати на зміни обставин і самій їх творити. Цим параметрам відповідають творчі якості людини, які мають стати предметом цілеспрямованого виховання і розвитку. Якраз через це стратегічним завданням, визначеним Державними стандартами початкової загальної освіти та базової повної загальної середньої освіти є створення умов для реалізації та самореалізації особистості в освітньому процесі. Це вимагає переходу від директивної до особистісно зорієнтованої моделі навчання й виховання, що націлює на пошук нових шляхів і засобів, які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх можливостей учнів, їхніх потреб, інтересів, творчих здібностей.

Зазначимо, що проблема творчих здібностей є однією із важливих у психолого-педагогічних дослідженнях.

Формування творчої, мислячої особистості - одне з найважливіших завдань сучасної школи. В теорії та практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів, залучення їх до художньо-творчої діяльності. Важлива роль у цьому належить музичному мистецтву. Музика стимулює до творчої діяльності, формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети.

У музично-педагогічній практиці не правомірно звужуються мета і завдання музичного навчання і виховання, які зводяться переважно до вдосконалення вокально-хорових навичок, музичного сприймання, засвоєння основ нотної грамоти тощо, та недооцінюється розвиток "загальних здібностей художнього таланту".

дитяча творчість музична підліток

У сучасних умовах гуманізації освіти, варіативності її форм, диференціації та інтеграції змісту, особистісно зорієнтованого навчання і виховання (Г. Балл, І. Бех, С. Гончаренко, Ю. Мальований та ін.), пріоритетами мистецької освіти стає виховання людини з високою культурою, з якостями, що зумовлюють достатній ступінь гуманності, духовності і творчості.

Таким чином, у процесі розв'язання проблеми формування творчих здібностей школярів виникає ряд суперечностей: між метою і завданнями інноваційної системи гуманітарної освіти та традиційними змістом і технологіями викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі; між значним творчим потенціалом музичного мистецтва і недостатньою його реалізацією в існуючій навчально-виховній практиці.

Усе викладене вище свідчить про актуальність обраної теми дослідження: "Розвиток дитячої творчості у різних видах музичної діяльності".

Об'єкт дослідження - процес творчого розвитку учнів загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування творчих здібностей школярів у процесі музичної діяльності.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації педагогічних умов і методики стимулювання учнів у таких видах музичної діяльності, що ефективно впливають на формування творчих здібностей школярів.

Відповідно до визначеної мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. Розкрити психологічні, педагогічні, музикознавчі підходи щодо творчих здібностей, шляхів і методів їх формування у процесі музичної діяльності.

2. Розробити критерії та показники сформованості творчих здібностей школярів.

3. Науково обґрунтувати педагогічні умови і розробити методику ефективного формування творчих здібностей школярів у процесі музичної діяльності.

4. Здійснити експериментальну апробацію та корекцію розроблених педагогічних умов та методики формування творчих здібностей школярів.

1. Філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття "музично-творчий розвиток"

1.1 Проблема музичної творчості в дослідженнях науковців

Психологи та педагоги не раз відзначали, що музика стимулює до творчої діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно - мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру (систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети). Уміння й навички, набуті в галузі музики, переносяться на інші, немузичні види діяльності дітей. На уроках музики в загальноосвітній школі особливе значення має зайняти творча діяльність дітей, яка сприяє формуванню уяви, мислення, винахідливості, творчих здібностей.

Широко поширена точка зору про виняткову складність і навіть неможливість використання музичної творчості в масовому музичному вихованні була заперечена Б. Яворським та його послідовниками ще на початку 20-х років ХХ століття.

Дослідниками вивчалися різні аспекти проблеми творчих здібностей: їх природа, компоненти, критерії та показники розвитку, методи і прийоми формування. Більшість з цих питань все ж залишається дискусійними, що свідчить про складність та багатозначність досліджуваної проблеми. Проблема формування здібностей дітей до творчої музичної діяльності багатогранна й різнопланова її вивчали психологи (Б. Ананьев, Л. Виготський, Е. Голубєва, Г. Костюк, Б. Теплов та інші), музикознавці (Б. Асафьев, Л. Баренбойм, В. Медушевський, Є. Назайкшський, Б. Яворський), педагоги (В. Верховинець, Н. Ветлупна, Д. Кабалевський, М. Леонтович: К. Стеценко та інші).

Виховна роль дитячої творчості підкреслюється багатьма науковцями. Так, Л. Виготський стверджував, що творчість є нормальним і постійним супутником дитячого розвитку. Б. Теплов підкреслював важливість творчості в період початкового навчання, коли закладаються основи ставлення до мистецтва. Н. Ветлугіна акцентує, що творчість є важливою умовою та засобом розвитку здатності до образного бачення світу. Б. Яворський зазначав, що виховна цінність музичної творчості виявляється насамперед у самому процесі, бо він дає змогу вчителю спостерігати за розвитком музичної думки дитини.

Сенситивність молодшого шкільного віку до творчості, зокрема художньої, підкреслювалася В. Сухомлинським, К. Ушинським, та багатьма іншими педагогами-класиками. У дослідженнях Л. Божович, Л. Венгера, В. Давидова, Л. Дранкова, Д. Ельконіна, Н. Менчинської та ін. доведено, що зазначений вік є періодом найінтенсивнішого креативного становлення.

Аналізуючи природу музичного мистецтва, музикознавці Г. Арановський, В. Медушевський, Є. Назайкінський, Ю. Холопов та ін. дійшли висновку, що такі специфічні особливості музики, як варіативність образів, висока абстрактність мови, евристичні орієнтири є сприятливими для формування образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, художнього сприймання тощо.

Проблеми дитячої творчості в музичному навчанні і вихованні знайшли відображення і в працях педагогів-музикантів, які розглядають творчість як метод загального музичного виховання (Б. Асаф'єв, Н. Брюсова), розвиток музично-творчих навичок (Л. Баренбойм), вплив творчості на музичний розвиток дітей (К. Головська) та ін. З-поміж них теоретичною обґрунтованістю виділяється система творчого розвитку дітей Б. Яворського, яка викристалізувалась в умовах педагогіки 20-х років, але не набула масового поширення у подальші десятиліття.

"Золотим фондом" вітчизняної і світової культурної спадщини стала музично-педагогічна діяльність В. Верховинця, Ф. Колесси, М. Лисенка, М. Леонтовича, С. Людкевича, К. Стеценка та ін. Вона ґрунтувалася на використанні творчого потенціалу фольклору, елементи творчості широко застосовувались у хоровому (М. Леонтович, Ф. Колесса та ін.) та хореографічному (В. Верховинець) виконавстві дітей.

Значно збагатили науково-методичну думку і педагогічну практику музично-педагогічні системи і концепції зарубіжних педагогів, один з принципів яких спрямований на розвиток творчих здібностей дітей, стимулювання їхньої фантазії, художньо-пізнавальної активності (Е. Жак-Далькроз, З. Кодай, К. Орф, Б. Трічков). У формуванні творчих здібностей дітей зарубіжні педагоги переважно застосовували музику і рухи (Е. Жак-Далькроз), гру на музичних інструментах (К. Орф) тощо.

Вирішенню питань творчого розвитку учнів засобами музики сприяли праці з теорії та методики музичного навчання і виховання учнів (Л. Дмитрієва, Л. Горюнова, Т. Завадська, Д. Кабалевський, Л. Масол, Г. Рігіна, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Хлєбнікова, Ю. Цагарелі та ін.)

У роботах науковців 80-90-х XX ст. накопичено науково-методичний матеріал стосовно музичного розвитку дітей в освітньому процесі (Т. Дябло, В. Кьон, І. Ткачук та ін.) та формування творчих здібностей, зокрема: творчої активності (В. Бабій, І. Гадалова, В. Лабунець, О. Лобова В. Тушева), творчого музичного мислення (Х. Василькевич), художньо-творчих інтересів (Л. Єнтіс), здібності до творчості (О. Тупічкіна), творчого їх розвитку у художньо-масових формах діяльності (М. Алейніков, О. Борисова, А. Кікоть, О. Хижная) та ін.

У сучасній вітчизняній музичній педагогіці питання проблеми розвитку творчості розробляються досить активно (О. Лобова, Л. Масол, Є. Печерська, О. Ростовський). Усі науковці погоджуються з тим, що вирішення проблеми музичного розвитку дітей та їх творчих здібностей досягається через активну діяльність і пробудження природної емоційної чутливості.

1.2 Сутність поняття "музична творчість"

Аналіз методичної літератури з проблем дитячої творчості свідчить про важливість звернення до термінів "імпровізація" та "творчість". Нагадаємо, що імпровізація виникає під час виконання та створення музики і має виконавський аспект. Дитячу імпровізацію слід розуміти як просте музикування, видумування, тобто реалізацію пізнавально-діяльнісного аспекту в музичному мистецтві.

Творчість - це розгорнутий процес створення нового, який складається з обмірковування задуму, засобів його втілення, удосконалення й оцінка результату.

Імпровізація (лат. improvisus - несподіваний, раптовий) - це найдавніший вид музичної творчості, складання музики водночас з процесом її виконання.

У європейській музиці мистецтво імпровізації існувало багато століть і лише 200 років тому поступилося виконанню музики за допомогою чітко зафіксованої нотації. Імпровізація продовжувала існувати і розвиватися в народній та джазовій музиці, а також в багатьох східних музичних культурах, де вона часто трапляється єдиною формою існування музики.

В наш час багато музикантів відчувають необхідність відроджувати традиції музичної імпровізації у руслі академічної музики і в музичній освіті.

Сутність поняття "музична творчість" у нашому розумінні - це особлива ігрова форма життєдіяльності дитини, завдяки якій здійснюється її взаємозв'язок із довкіллям звуковими засобами виразності на рівні імпровізацій.

Як ми бачимо проблема розкриття творчого потенціалу людини є вагомим пріоритетом сучасної освіти. Життя в епоху науково-технічного прогресу урізноманітнюється і ускладнюється. Воно потребує від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкого орієнтування і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення проблем.

"Музика - уява - фантазія - казка - творчість - отака доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили", - визначав В. Сухомлинський. Допомогти знайти цю стежку, вміло спрямувати дітей на такий шлях - завдання вчителів, вихователів, батьків.

Переважна більшість науковців-психологів, педагогів, музикознавців - збігаються у погляді на особливу роль художньої творчості, в тому числі і музичного мистецтва, у справі вихованні творчої особистості. Наприклад, видатний педагог-музикант Н. Ветлугіна була впевнена, що сучасне виховання повинне формувати людину нового типу, здатну до активної творчої діяльності, і наголошувала: "Мистецтво, зокрема музика, приховує у собі великі можливості для творчого розвитку підростаючого покоління".

У педагогіці ми зустрічаємо такі тлумачення поняття "творчість": Б.В. Асаф'єв писав, що творчість сприяє більш глибокому засвоєнню музичного матеріалу і розвитку музикальності дітей.

Слід зазначити, що поняття "творчість" тісно пов'язане з поняттями "творча діяльність" та "креативність". Творчою вважається така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове - чи предмет зовнішнього світу чи побудова мислення, що веде до нових знань про світ, або почуття, здатне відображувати нове ставлення до дійсності.

Повертаючись до проблеми формування творчих здібностей учнів, треба зазначити, що найбільш доцільно використовувати для цього методи ігрової педагогіки. Зважаючи на те, що ігрова діяльність залишається, після навчання, одним з провідних видів діяльності, саме в дидактичних, сюжетно-рольових, предметних іграх найбільш повно розкривається творчий потенціал учнів.

Музика стимулює до творчої діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети. Уміння і навички, набуті у галузі музики, переносяться на інші, немузичні види діяльності дітей. На уроках музичного мистецтва особливе значення має творча діяльність дітей, яка сприяє формуванню уяви, мислення, винахідливості, творчих здібностей.

Урок музичного мистецтва - основна форма музично-естетичного виховання школярів. Найелементарніший імпульс до творчості - це зацікавити дітей винаходом власної інтерпретації музичного твору, підголосків і варіантів наспіву, власного варіанту інсценізації пісні, власного елементарного інструментального супроводу, власної вправи на розспівування.

Власне кажучи, всі види і форми діяльності на уроках музичного мистецтва можуть носити творчий характер. Критерієм тут виступає новизна, оригінальність самостійність діяльності, але ні в якому разі не художня цінність створеного, оскільки головним у творчій діяльності і запорукою успішного розвитку творчих здібностей є саме процес творчості, а не її продукт.

Для предмету "Музичне мистецтво" спілкування - одне з центральних понять. Це перш за все взаємодія вчителя і учнів, що має особливе емоційно-змістовне забарвлення. Спілкування на уроці можна визначити і як спільну творчу діяльність учнів і вчителя, направлену на розкриття життєвого змісту музики, досвіду етичних відносин, закладеного в ній.

Отже, творчість є актуальною потребою дитинства. Створення чогось нового, того що не існувало раніше - це захоплюючий процес, який стимулює загальний розвиток дитини, є визначним фактором у формуванні особистості.

Розділ 2. Методичні особливості використання творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва

2.1 Особливості музичної творчості в початкових класах та у підлітків

Творчість дітей пов'язана із самостійною діяльністю, з умінням оперувати знайомим музичним матеріалом, знаннями, навичками. Музичне пізнання в атмосфері творчості набуває розвиваючого характеру. Саме тому на уроках музичного мистецтва в початковій школі особливе місце має знайти творча діяльність дітей. Творче начало в молодших школярів проявляється в різних видах музичної діяльності на уроці у відтворенні голосом нескладних мотивів, у виразних рухах під музику, у створенні ритмічного супроводу до музики в оцінних суджень про почуту музику. До творчості можуть спонукати віршований текст, його зміст, звукові фарби й інтонації, сама музика, глибоке проникнення в її світ, навчивши розрізняти в загальному потоці звучання окремі "музичні слова", "фрази", цілі "розповіді" учні відчують потребу самим "заговорити музичною мовою". Активним засобом розвитку творчої активності дітей є творчі завдання. Ритмічні імпровізації: луна, питання - відповідь, підбір слів до заданого ритмічного рисунку, ритмічні загадки, ритмічний канон. Мелодичні імпровізації: імпровізування на задані звуки, заданий ритм, співацькі переклички, запитання - відповідь, імпровізація пісні або п'єси. Мовні імпровізації: починається з пошуку емоційно - образних визначень характеру й настрою музики й передачі їх смислового значення у відповідному виразному тоні: радісно, ясно, тривожно похмуро, а також інтонаційно - осмисленого читання тексту пісень під час їх виконання й розуміння. Вокальні імпровізації: приспівування імен - творче завдання, що дається учням на початку знайомства. Серед вокальних творчих завдань також можуть бути: питання - відповідь, музичний діалог, музична бесіда між учителем і учнями, між парами учнів, між солістом і всім класом. Інструментальні імпровізації пов'язані із використанням найпростіших музичних інструментів. Якщо в класі є тільки ударні інструменти, то треба використати їх для ритмічного супроводу п'єс, пісень, музичних казок, мовних імпровізацій. Пластична творчість продовжує лінію розвитку емоційного відгуку дітей на музику через музично - ритмічні рухи. Для цього учитель музичного мистецтва підбирає музичні твори, що мають програмний зміст, або такі, у яких яскраво й наочно розкривається музичний образ. З ігровими рухами тісно пов'язаний музичний фольклор, наприклад українські народні пісні - ігри "Подоляночка", "А ми просо сіяли". Жанрові особливості музики, а саме пісенність можна передати плавними рухами рук, а маршовість - крокування. Виконання музики танцювального характеру сприяє освоєнню танцювальних рухів - кружляння у вальсі, кроку польки, граціозних поклонів і реверансів у менуеті, підстрибування, дробового кроку, притулів у народних танцях, змінного - в хороводах, кроку полонезу, характерних рухів рук, голови, корпусу. Спрямувати учнівську творчість можна не тільки в музичному, а і в інших напрямках - літературному, образотворчому, театрально-драматичному. Отже, різноманітність та системність виконання творчих завдань на уроці музичного мистецтва сприяє активізації творчого розвитку учнів.

На даному етапі курсового дослідження вирішувалося завдання розкриття можливостей уроків музичного мистецтва та позакласних занять для розвитку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з методики музичного виховання, педагогіки, музичної педагогіки.

Як урок мистецтва він має свою специфіку й спрямований передусім на розвиток емоційного музично - естетичного досвіду учнів.

Саме на уроці музичного мистецтва учні оволодівають знаннями основ музичного мистецтва, у них формуються навички й уміння, виробляються смак і любов до музики.

Тематична побудова програми з музики дає можливість досягти цілісності уроку, де розглядається різні грані музики, як єдиного цілого.

Однак не слід забувати про різноманітну музичну діяльність і особливості залучення до неї підлітків.

Практика свідчить, що кожен вид музичної діяльності потребує певної методики його освоєння. І майстерність вчителя полягатиме в тому, як він зуміє підпорядкувати різноманітну музичну діяльність: (хоровий спів, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах по можливостям).

Згідно з вимогами загальної і музичної педагогіки виділяється розвивальна мета уроку, однак щодо уроку музичного мистецтва, тут відбувається постійний повтор, бо все, що проводиться на уроці музичного мистецтва, спрямовується на музичний розвиток дитини, а спрямоване на музичний розвиток дитини, сприяє розвитку її музикальності. А ось виховна мета, крім загального напряму (формувати художній смак, музичні інтереси дітей), може мати конкретні завдання відповідно до музичного матеріалу.

Щодо можливостей позакласних занять для розвитку музичної творчості підлітків то позакласні заняття мають яскраво виражену виховну, соціальну і комунікативну спрямованість. Вони сприяють пожвавленню міжособистісного спілкування учнів, зумовлюють ситуацію взаємної відповідальності, взаємодопомоги, створюють умови для розширення виховних можливостей школи і культурно-творчого розвитку.

Оскільки позакласна діяльність є педагогічно організованим процесом, то вона визначає тон, атмосферу життя колективу, є засобом включення кожного учня в діяльність, до якої він має інтерес, зацікавленість і, таким чином, сприяє розвитку ряду здібностей якостей особистості.

З метою оптимального прилучення до спілкування з музикою всіх учнів необхідно прагнути до широкого використання міжпредметних зв'язків, інших видів мистецтва.

Позакласні заняття повинні проходити активно: це і захоплюючі розмови про музику, і слухання музичних творів, і безпосередня участь школярів у виконавстві, і знайомство з матеріалом, який приготували до свята самі учні; альбом малюнків на вибрану тему (наприклад на тему свята 8-го березня), ілюстрації, фотографії, власна творчість учнів.

Отже, формуватися творчі здібності в позакласній діяльності засобами музичного мистецтва можуть тільки із урахуванням особливостей саме такої діяльності. Її організація, принципово відмінна від навчального процесу, вимагає від педагога інакших зусиль ніж урок, і залежить від ряду чинників, а саме: організації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальної зорієнтованості; створення художньо-естетичного середовища; предметної зорієнтованості художньої освіти; матеріально технічного забезпечення сформованості фонду музичного матеріалу і методичної літератури. Специфікою позакласної виховної діяльності є різновіковий склад її учасників. Що сприяє тісній взаємодії учнів різного віку на основі спільних інтересів зацікавленості: молодші учні вчаться поважати старших; старші, піклуючись про молодших, допомагають їм, виявляють вимогливість, повагу.

Проблема можливості музичної творчості підлітків на уроці музичного мистецтва і позакласних заняттях є досить важливою і розглядається в працях Якимчук С.Н. "Методика музичного виховання", Ростовський О.Я. "Методика музичного виховання", "Методика викладання музики в основній школі", Кондратенко Г.Г. "Формування творчих здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва".

2.2 Використання творчих завдань в процесі різних видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва

В музичній творчості важливе значення має синтез емоцій і мислення, логіки та інтуїції, творчої уяви та активності. Вміння швидко приймати рішення. Творчість пов'язана з самостійними діями дітей, уміннями оперувати набутими музично-слуховими уявленнями, знаннями, використати їх в різних видах музичної діяльності.

Вміння і навички набуті дітьми під час музичної творчості переносяться на інші види діяльності, а отже формують творчу особистість. Творчий потенціал притаманний усьому спектру діяльності школярів на уроках музичного мистецтва і має три рівні:

1) пізнавальний (творче образне мислення, аналіз, інтерпретація музичних творів);

2) виконавський (пошук власних варіантів художнього виконання творів під час співу, гри на дитячих музичних інструментах, пластичного інтонування, рухів під музику);

3) творення власних образів (експериментування з музичним матеріалом при засвоєнні мови музики, її композиційних закономірностей).

Основні завдання музично-творчих занять:

Збагачення музично-творчого і пізнавального досвіду дітей.

· Пробудження інтересу до творчої діяльності потреби в ній.

· Розширення кругозору, більш глибоке проникнення в процес музичної творчості і зміст музичних творів.

· Формування здатності до продуктивного мислення, фантазії, інтуїції, музично-слухових уявлень.

· Розвиток емоційної сфери учнів.

· Формування творчої особистості, готової до самореалізації в різних видах людської діяльності.

Творчі завдання в процесі слухання музики

У сучасних технологіях формування творчої особистості значне місце займає діалогова стратегія педагогічної взаємодії. Комунікативна функція мистецтва виявляється в різних видах спілкування: діалог з митцем, діалого культур, діалого-особистісних смислів в системі "учень-учень", "вчитель-учні", внутрішній діалог.

В процесі музичного сприймання виділяють два основних учасника - музичний твір і особистість слухача. Результатом складного процесу особистісного пливу під час спілкування є естетичне переживання. Слухач веде діалог з музичними образами творів, а через них - з композитором. Художня інформація не повідомляється, а народжується в процесі спілкування художника, виконавця і слухача, є плодом їх спільної творчості.

Аналіз-інтерпретація сприйнятої музики утворює складну структуру художньо-педагогічного спілкування, співробітництва, особливістю якого є "рівноправність" учителя і учнів у судження та оцінці музики.

Для організації творчої діяльності під час сприймання музики можна використати різні прийоми і методи.

Евристична бесіда - це словесний діалогічний метод навчання, за якого вчитель організовує активну пізнавальну діяльність учнів шляхом конструювання серій взаємопов'язаних запитань-відповідей, створюючи проблемно-пошукової ситуації, завдяки чому учні самостійно опановують шлях пошуку знання. Мета - розвиток творчого мислення учнів.

Евристична бесіда доцільна при інтерпретації художнього змісту музики саме в силу його багатозначності. Відповідна багато варіативність тлумачень інтонаційно-музичних образів не тільки можлива, а й бажана. Багато дитяча уява, природна здатність до фантазування, допитливість, активних пізнавальних процесів - це вчитель повинен гнучко поєднати, вибудовуючи крок за кроком шлях відкриття таємниць світу музики, її інтонаційно-образної мови.

Фасилітова дискусія - це одна з форм спілкування, має на меті у процесі обговорення певної проблеми колегіально наближатися до результату за допомогою певних стратегій: спрямовуючих запитань ведучого, прийомів роботи, нюансів поведінкових реакцій.

Методика обговорення творів мистецтва передбачає серію заздалегідь обумовлених завдань учителя, які стимулюють пізнавальні процеси, творче мислення учнів, допомагають включитися вактивний навчально-пізнавальний процес.

Водночас розвиваються комунікативні навички, адже діти вчаться переконливо висловлювати свої думки, уважно слухати інших, погоджуватися з ними або заперечувати, аргументуючи свою позицію. Головне правило ведення такої дискусії - не оцінювати відповіді дітей, як правильні чи неправильні, учень має право на своє "бачення". Вристична бесіда, фасилітована дискусія - зразки інтерактивних методів, спрямованих на поступовий перехід учнів від навчання під керівництвом вчителя до самонавчання.

Доцільно використовувати інші прийоми:

- вокалізація теми, підспівування;

- жанровий чи структурний аналіз музичного твору;

- музично-ритмічні рухи: крокування під маршову музику, складання танцювальних композицій;

- пластичне інтонування;

- проведення музичних вікторин;

- імпровізування елементарного ритмічного супроводу на дитячих музичних інструментах;

- порівняння одножанрових чи однойменних творів;

- використання літературних творів з метою підсилення емоційного впливу музики, порівняння засобів виразності різних видів мистецтва для створення художнього образу;

- евристичні завдання: створення казок, оповідань, малюнків;

- показ певних особливостей звучання музики, музичних персонажів у рухах.

Творчі завдання в процесі вокально-хорової роботи

(вокальна імпровізація)

Традиційну роботу над піснею можна доповнити інсценуванням, виконанням в ролях, імпровізуванням підголосків, музичного супроводу, танцювально-ритмічними рухами, імітуванням гри на дитячих музичних інструментах, варіюванням, складанням виконавського плану.

Одним з цікавих і корисних видів дитячої творчості є імпровізація - особливий вид художньої діяльності, коли щось створюють безпосередньо під час виконання роботи.

Як правило, діти рано починають співати самі, наслідуючи маму, аудіозаписи. Але їхні пісеньки, як правило, не повторюють почуту мелодію, а співаються довільно, варіативно, залежно від настрою та обставин. Тобто, в них дитина мимоволі виявляє елементи творчості. Коли за допомогою вчителя учні дійдуть висновку, що є мелодії сумні й веселі, спокійні і бадьорі, їхні імпровізації стануть виразнішими й усвідомленішими. Цінність таких імпровізацій значна, адже вони приносять дітям естетичне задоволення і викликають захоплення музичними заняттями.

Ефективною формою роботи є створення дітьми імпровізацій на тексти дитячого фольклору. Вже з 1 класу слід враховувати вміння видозмінювати, творити мелодії, показавши їм як можна "гратися" з ритмами, інтонаціями на основі жанрових і образних уявлень.

Підготовка до творчої діяльності має три взаємопов'язані напрямки:

1) збагачення життєвих та музичних вражень;

2) знайомство дітей з прийомами творчої діяльності (порівняння нескладних п'єс, ритмічних малюнків);

3) оволодіння прийомами творчої діяльності.

Для виконання завдань потрібно, щоб діти вміли аналізувати пісні та твори по слуханню музики, розрізняти засоби музичної виразності. Музику можна аналізувати і до слухання (якою її уявляють діти), а потім порівняти враження після сприймання. Так діти уважніше прислухаються і аналізують засоби музичної виразності. Можна використовувати інші види мистецтва (образотворче, література, казка).

Творчі завдання для гри на дитячих музичних інструментах

(ритмічна імпровізація, інструментальна імпровізація)

Інструментальні імпровізації пов'язані з використанням на уроках найпростіших музичних інструментів. Якщо в класі є тільки ударні інструменти, то треба використати їх для ритмічного супроводу п'єс, пісень, музичних казок, мовних імпровізацій. Якщо в класі є звуковисотні інструменти, то можна вчити дітей підбирати підголоски до мелодій пісень, що виконуються, знаходити "остинатні" звуки основних гармонічних функцій для супроводу деяких творів.

Творчими завданнями на основі ритму можуть бути:

· "луна": учень проплескує ритмічний рисунок (РР), а інший - повторює ритмічний рисунок і додає новий;

· "питання-відповідь": учень проплескує РР питання, а інший - РР відповідь:

· ритмізація слів, словосполучень, віршиків, загадок, лічилок, примовок, приказок тощо:

· підбір слів до заданого РР (наприклад, назви рослин на РР "та-ті-ті-та");

· "ритмічні загадки": впізнати пісню, вивчену вправу за РР; на дошці записано ритмічну вправу з пропущеними тактами - учні проплескують та записують РР, якого не вистачає; ритмічний канон;

· імпровізації наоснові ритмічної вправи: ставиться завдання змінити початок, кінець, метр (дводольність на тридольність чи навпаки), певні такти;

· створення ритмічного супроводу до вивчених пісень, танків, ігор.

Творчими завданнями інструментальної імпровізації можуть бути:

- підбір мелодії по слуху;

- вибір інструментів для супроводу пісні (зпоясненням);

- складання ритмічних супроводів для творів по слуханню музики (аналіз засобів музичної виразності);

- ритмічний малюнок (мелодія): запитання-відповідь;

- створення закликів птахів;

- знаходження варіантністьзавершення музичної фрази;

- складання мелодії в характері маршу, польки, вальсу, колискової;

- ілюстрація казки грою на музичних інструментах;

Творчі завдання для музично-ритмічних рухів

(пластична імпровізація)

Пластична творчість продовжує лінію розвитку емоційного відгуку дітей на музику. Для цього вчитель музики підбирає музичні твори, що мають програмний зміст або в яких яскраво і наочно розкривається музичний образ. Мотивів для пластичних імпровізацій музика дає безліч, вчителеві ж необхідно з позицій методики визначити: який образ своїм емоційним ладом доречний для пластичного втілення на даному уроці; чине перешкодять цій роботі його музичне оточення; як стисло і точно сформулювати завдання для пластичної імпровізації даного твору; яку форму (індивідуальну, групову, колективну) вибрати для конкретного твору.

Можна використати такі прийоми:

- крокування;

- пластичне інтонування;

- імпровізуванням ритмічних рухів до пісні чи твору по слуханню музики;

- вільне диригування;

- рухливі вікторини;

- інсценування пісень, казок;

- рухливі ігри;

- танцювальні хвилинки.

Приклади літературних творчих завдань

Прикладом літературних творчих завдань можуть бути:: підбір або написання віршів до музики, творів-вражень про музику, творів на музично-естетичні теми, створення казок, легенд (учні обов'язково мусять виразно прочитати їх у класі). Наприклад, можна використати наступні завдання: підібрати вірші про природу; написати оповідання про любов українського народу до пісні; написати легенду, казку, де б головними героями були музичні інструменти, музиканти, власне, сама музика (вивчений на уроці музичний твір); скласти програму концерту.

Художньо-творча діяльність спрямована передусім на розвиток асоціативного мислення дитини, пошук ним таких виразних засобів у інших видах мистецтва, які б допомогли усвідомити зміст музичних образів. Так, музичні враження учнів можуть підсилюватися зразками образотворчого мистецтва. Творчими завданнями в цьому напрямку можуть бути: намалювати сюжети музичних творів, виліпити з глини, пластиліну персонажів музичних казок, п'єс, пісень; оформити програму та афішу концертів, музичних спектаклів; створити ескізи костюмів для дійових осіб опер, балетів, мюзиклів, фрагментів декорацій.

Під час ознайомлення з музичними творами, так чи інакше пов'язаними з картинами природи ("Дощик" В. Косенка, "Ранок" із сюїти Е. Ґріґа "Пер Ґюнт", "Зимовий ранок" і "Пісня жайворонка" з "Дитячого альбому", п'єси з циклу "Пори року" П. Чайковського, "Дощ і райдуга", "Вечір" з "Дитячої музики" С Прокоф'єва та багатьох інших) можна запропонувати учням підібрати кольори, фон, які б допомогли розкривати стани природи й душі людини, намалювати пейзаж, що відповідає музичному образу. Пропонуючи дітям завдання намалювати картину на тему програмного музичного твору, потрібно звернути їхню увагу на зображення характерних персонажів, пошук виразності кольору, ліній і штрихів малюнка, композиції.

2.3 Практична частина та аналіз результатів дослідження

Під час проходження педагогічної практики я провела експериментальне дослідження з дітьми 1-го (20 учнів), 3-го (18 учнів) та 5-го класів (22 учні). Екпериментальне дослідження мало на меті визначити рівень креативності учнів у різних видах діяльності.

Для 1-го класу було підібране творче завдання з використанням дитячих музичних інструментів - ритмічна імпровізація. Мета: вчити створювати ритмічні імпровізації та відтворювати їх на дитячих музичних інструментах. Завдання: створити ритмічну імпровізацію, відтворити на музичних інструментах.

Для 3-го класу - творче завдання для музично-ритмічних рухів - вільне диригування. Мета: вчити дітей передавати в диригуванні характер, темп, ритм, метр твору. Завдання: відтворення в диригуванні характеру твору.

Для 5-го класу був підібраний найскладніший вид творчих завдань - це створення проекту "Музика нашого настрою" до теми "Як рухається музика". Мета: знаходити музичні твори різного темпу, які виражають різнобарвне коло настроїв людини. Очікуваний результат: запис диска. План створення: цей проект дітям допоможуть створити старші учні або дорослі. Завдання: Послухати сучасну інструментальну музику різних "настроїв". Визначити темпи цих музичних творів. Серед музичних композицій знайти твори у повільному, помірному та швидкому темпах. Записати назви творів та їхніх авторів. Старші учні чи дорослі можуть допомогти дітям записати вибрану музику на диск. За допомогою кольорового паперу або фарб зробити обкладинку.

Відповідно до результатів оцінювання я виділила три рівні креативності школярів: високий, середній та низький.

Результати проведеного дослідження на початковому зрізі в 1-му класі показали, що більша частина дітей мають низький рівень креативності і становлять - 55% (11 учнів), середній рівень креативності мають 30% класу (6 учнів), на високий рівень справилося лише 15% (3 учні) класу.

У 3-му класі дослідження показало, що низьким рівнем креативності володіють 44,4% класу (8 учнів), середнім - 27,7% (5 учнів), високим - 22,2% (5 учнів) класу.

Дослідження проведене у 5-му класі показало, що тільки 22,7% (5 учнів) класу справилося з завданням на високому рівні, інша частина класу справилася з завдання на середній рівень - 31,8% (7 учнів) та 45,5% (10 учнів) класу справилися з завданням на низькому рівні.

В подальшому на пробній практиці на уроках в цих класах застосовувалися різні види творчих завдань. Я залучала дітей до творчості, спонукала їх самостійно, а також з моєю допомогою, придумувати ритмічні, вокальні, інструментальні імпровізації. З учнями 5-го класу ми розробляли проекти різної складності, як в класі з допомогою вчителя, так і самостійно.

Внаслідок залучення дітей до творчості, вони стали цікавитися творчими завданням, мали бажання всіляко виявити та показати свою творчість самостійно. Учні розповідали що одержують задоволення від уроків. Виявлення активного бажання відвідувати уроки свідчить про те, що творчі завдання розвивають рівень креативності дітей.

Для підтвердження дослідження в кінці практики я провела кінцеві зрізи. Вони показали що в 1-му, 3-му, та 5-му класі значно зросли показники рівня креативності учнів. Так, у 1-му класі рівень креативності учнів на кінцевому зрізі становить - на високий рівень - 30% (6 учнів), середній - 30% (6 учнів), низький - 40% (8 учнів), 3-му класі високий рівень становить - 44,4% (8 учнів), середній 38,8% (7 учнів), низький - 16,6% (3 учні). У 5-му класі кінцевий зріз креативності становить: високий рівень - 36,4% (8 учнів), на середній - 50% (11 учнів) та низький - 13,6% (3 учні). Для порівняння початкового та кінцевого зрізів наведемо таблицю.

Показники динаміки розвитку креативності учнів.

Рівні

1-й клас

3-й клас

5-й клас

поч.

кінц.

поч.

кінц

поч.

кінц.

високий

15%

30%

27,7%

44,4%

22,7%

36,4%

середній

30%

30%

27,7%

38,8%

31,8%

50%

низький

55%

40%

44,4%

16,6%

45,5%

13,6%

Отримані результати свідчать про продуктивність і результативність ідей впровадження в практику загальноосвітньої школи розробленої системи музично творчих завдань.

Висновок

Виховання людини, громадянина - завдання складне, багатограннн, завжди актуальне. Творчість - самий потужний імпульс у розвитку дитини. Потенційна геніальність живе в кожній людині, і завдання вчителя - розвивати творчі сили в маленьку людину. Але для творчої атмосфери необхідні свобода і відчуття впевненості у тому, що творчі прояви будуть помічені, прийняті і правильно оцінені. Треба і самих дітей вчити любити те, що вони роблять на уроках, ставитися до цього з повагою і з гідністю.

Так, виходить, може бути тільки в обдарованих дітей, але подібна робота стимулює потреба у творчому самовияву у всіх учнів.

При оцінюванні творчих робіт необхідно терпіння ("швидких" результатів практично не буває), доброзичливість, делікатність, рівноправність (неприпустимо ділити дітей на талановитих і "решту"). Дітей без уяви не буває.

На творчість легше впливати - його легше розкрити, але легше і придавити, "перекрити йому кисень". Поговоривши з цікавою творчою людиною або навіть просто побувавши у театрі, на концерті, ви можете на якийсь час заразитися творчою енергією людей, з якими спілкувалися, або за якими захоплено спостерігали. Ви всього лише слухали і дивилися, але у вас з'являється власна творча активність, ви "загоряєтеся". По гарячих слідах цієї творчої взаємодії ви можете знайти своє творче рішення. Причому воно може лежати в області, дуже далекою від того, що обговорював ваш співрозмовник, від того, що ви побачили і почули. З іншого боку, кожен з нас знає, що за кілька хвилин можна відбити у людини бажання і здатність творити надовго, а то й дуже надовго - залежність від оточення робить психіку творчої людини крихкою.

Все, що потрібно для того щоб учні змогли проявити свої обдарування, - це вміле керівництво з боку дорослих.

Учителю потрібно стимулювати інтерес до творчих пошуків за допомогою використання проблемних завдань. Інтерес, на мою думку, - головний мотив творчості. Також необхідно створювати творчий мікроклімат, емоційно-образні проблемні ситуації, близькі за змістом до дитячих життєвих потреб та інтересів. Важливо, формувати у дитини відчуття значимості не тільки результату, але і процесу творчості. Необхідно прагнути до вироблення позитивної мотивації по

відношенню до продуктивної діяльності.

Також бажано заохочувати найнеймовірніші асоціації та нестандартність мислення, розвиваючи творчий досвід і творчі здібності дітей. Взагалі, динаміка дитячої творчості активізується засобами: новизни змісту завдань та ілюстративного матеріалу, проблемністю викладу відомостей про музику, різноманітністю педагогічних прийомів, тематичним зв'язком з урочним матеріалом і їх композиційною завершеністю, поєднанням колективних та індивідуальних форм творчої діяльності. Бажано будувати творчі завдання за принципом контрасту. Музично-літературний матеріал для початкових імпровізацій підбирається із

народного та дитячого фольклору.

В побудові творчих занять необхідно досягати постійного взаємозв'язку нового зі старим, із використанням міжпредметних зв'язків.

Вчитель повинен позитивно оцінювати творчу діяльність дітей та стимулювати її прояви не тільки в процесі занять, але і в позаурочний, вільний від занять час.

Отже, вчителю музичного мистецтва, аби спонукати дітей до творчості, вчити творчості, потрібно бути креативним, творчим, подавати приклад для наслідування учням. Потрібно цікавитися новинками, творчо підходити до проведення уроків та насамперед любити дітей та давати їм натхнення, імпульс до творчості.

Список використаних джерел

1. Бойсан В. Музичні дидактичні ігри // Мистецтво та освіта. - 2002. - № 5. - С. 19 - 20.

2. Бутаева З.Н. Веселые уроки музыки в школе и дома. - Донецк: Сталкер, 2002. - 384 с.

3. Гасенко Л.І. Методика викладання музики в школі // навчально-методичний посібник. Лебедин, 2009

4. Гороховська Н. Цар музики // Початкова освіта. - 2004. - № 11. - С. 20

5. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: методичний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 104 с.

6. Гумінська О. Інтерактивні методи на уроках музики // Завуч. - 2004. - № 32. - С.4 - 10.

7. Дорошенко Т. Методи навчання сприйняття музики // Початкова школа. - 2003. - № 6. - С.18 - 20.

8. Келіна Н.Л., Овчаренко Л.В. Музично-тетралізовані ігри: Колосок. - Х.: "Скорпіон", 2005. - 64с.

9. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. Газета "Освіта". 2001. - №38-39. - С.3

10. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою.1-4 класи. - К.: Видавничий дім "Освіта", 2012. - 392 с.

11. Навчальніпрограми для загальноосвітніхнавчальнихзакладів "Мистецтво.5-9 класи". - К.: Видавничийдім "Освіта", 2013. - 30с.

12. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах. Навч. Посібник. - Київ: Либидь, 2001. - 272 с.

13. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів. - Мистецтво та освіта. - 2004. - № 5. - С.5 - 8.

14. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч. - метод. Посібник. Тернопіль, 2000. - 213 с.

15. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч. - метод. Посібник. Тернопіль, 2000. - 213 с.

16. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

17. Якимчук С. Музична грамота і хорове сольфеджіо в дитячому хоровому колективі // Мистецтво та освіта. - 2003. - № 8. - С.21 - 25.

18. http://bibliofond.ru/view. aspx? id=700074

19. http://www.br.com.ua/kurs/Culture/121347-19.html

20. http://oldconf. neasmo.org.ua/node/506

21. http://studopedia.com.ua/

Додатки

Додаток 1

1. Творчі завдання на питально-стверджувальну імпровізацію

(Питання виголошується із запитальною інтонацією, а відповідь, яку імпровізують учні - із стверджувальною).

1) Вчитель проспівує: "Як тебе звати?" Учень: "Мене звати Діма".

Вправа завершується, коли до неї залучені майже всі учні. При цьому можна використовувати гру на музичних інструментах.

2) Учні самі проспівують один одному запитання та відповіді на них.

1 - й учень: "Ти підеш у місто?" 2 - й учень: "Пі, сьогодні не можу".

3) Вчитель ставить нескладне мелодійне запитання з текстом, яке потребує точної музичної відповіді: "Саша, кого немає сьогодні у класі?" Учень: "Сьогодні в класі немає." Інший учень відтворює мелодію інтонаційно точно як попередню, з правильним вокальним звучанням, дикцією, ритмом.

2. Творчі завдання на мелодизацію віршованого тексту.

1) Дітям пропонується разом зі вчителями скласти мелодію до віршованого тексту:

Білий сніг пухнастий у повітрі грає І на землю тихо падає, лягає.

Вчитель співає один такт, а учень повторює його. Потім вчитель співає другий такт, а учень наступний. Треба стежити за тим, щоб учень придумав свій уривок мелодії відповідно до даної форми твору.

2) Вчитель пропонує дітям самим скласти мелодію до віршованого тексту:

Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко, Де твої дітки, де малолітки? До цієї вправи можна використовувати гру на музичних інструментах.

3) Вчитель пропонує змінити мелодію знайомої їм пісні (наприклад, "Вийди-вийди, сонечко", "Галя по садочку ходила"). А потім учні мають пояснити, чому саме такий характер вони надали цій мелодії пісні.

4) Створити мелодію до казок.

Доцільно підбирати казки, героями яких є різні звірі, птахи, тобто такі, де можна використати різні характеристики (наприклад, "Теремок", "Рукавичка", "Вовк та семеро козенят", "Червона шапочка").

3. Творчі завдання на імпровізацію "по ланцюжку" передати самостійно придуману мелодію до кожної фрази:

1-й учень: "Пролунав уже дзвінок" 2 - й учень: "Поспішай на урок", 3 - й учень: "Добрий день!" Усі разом: "Добрий день!" Інші учні можуть продовжити вправу.

2) Вчитель пропонує скласти невеличку мелодію. Він програє першу музичну фразу на музичному інструменті.

Учень доповнює її, інший учень складає продовження, тобто іншу музичну фразу і т.д.

Таким чином, колективно, один за одним, учні створюють музичну композицію.

3) Дітям пропонується казка (наприклад, "Колобок", "Курочка ряба", "Рукавичка"), Учні повинні по черзі проспівати слова кожного героя казки.

1 - й учень: "Колобок, колобок, я тебе з'їм" 2 - й учень: "Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю." 4) Вчитель пропонує назви декількох звірів, учні повинні придумати їм характеристику, скласти музичні фрази, супроводжуючи їх рухами, характерними для поводження цих звірів.

Наприклад: 1-й учень: "Зайчик швидко бігає".

2 - й учень: "Білочка гарно стрибає".

3 - й учень: "Ведмідь тупотить".

4. Творчі завдання на ритмічну імпровізацію.

1) Скласти ритмічний малюнок для свого імені, імені товариша, музичної фрази.

Наприклад: О - ля, І - роч - ка, Доб - рий день.

2) Учні дають відповідь на поставленні ритмічні запитання:

| Що зби - ра - ють | ді - ти? | | | По - мі - до - ри, і о - гір - ки. | | 3) Скласти ритмічні малюнки та мелодії до народних пісень, приказок, скоромовок. Наприклад:

| Со - неч - ко, | со - неч - ко, | ви - глянь у ві - ! ко - неч - ко. | | | До - щик, (до - щик, | | кра - па - є дріб - | нень - кий | |

4) Перший учень проплескує ритмічний малюнок. Другий повторює його і задає свій малюнок третьому, третій - четвертому і т.д.

5) Один ряд учнів співає пісню, а інший поплескує ритм на один або два такти пізніше.

5. Творчі завдання на створення музичних вокальних діалогів.

1) Учням пропонується заспівати по фразах короткий музичний діалог, слова якого діти знають заздалегідь, а мелодію їм треба придумати.

1 - й учень: "Що ти хочеш, кішечка?" 2 - й учень: "Молока хоч трішечки" 1 - й учень: "А смачної булочки?" 2-й учень: "Ні, залиш собі".

2) Вчитель задає учням певну тему музичного діалогу (наприклад, "В саду"), учні самостійно створюють запитання та відповіді на них та вибирають учасників діалогу, які залають питання один одному. Наприклад:

- Що росте в саду? - Яблуні та сливи.

- А ще що? Вишні, абрикоси.

- А де ростуть гриби? і т.д.

6. Творчі завдання на інсценування.

1) Інсценування знайомої дітям пісні. Наприклад, "Подоляночка", "Ой є в лісі калина".

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены