Використання мультимедійних засобів в роботі вихователя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад освіти

"Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) №392"

Дніпропетровської міської ради

«Використання мультимедійних засобів в роботі вихователя»

(формування базових понять та навичок в використанні мультимедійних засобів вихователем дошкільного навчального закладу)

м. Дніпропетровськ



Анотація

Досвід роботи розкриває основні складові мультимедійного середовища сучасного дошкільного закладу. Включення медіа в освітній процес ДНЗ для формування та розвитку культури як педагогічних працівників, так і вихованців. Використання матеріалів досвіду забезпечить оптимізацію і відкриють нові перспективи в освітньому процесі дошкільного закладу.

Досвід роботи розрахований для вихователів - методистів, вихователів дошкільних навчальних закладів.



Зміст

Передмова

Мета та завдання досвіду

Мультимедіа головний помічник вихователя

Мультимедійні технології

Можливості використання світлової та звукової техніки в освітньому процесі

Мультимедійні презентації

Аналіз сучасного стану медіа-дидактичного забезпечення освітнього процесу

Негативний вплив сучасних мультфільмів на процес соціалізації дітей

Критерії добору якісних мультфільмів

Технологія використання мультфільмів як освітнього засобу

Використання мультиплікаційних і розвивальних фільмів за освітніми лініями

Роль казок та мультфільмів у мовленнєвому розвитку дітей

Етапи мовленнєвої роботи з фрагментами мультфільмів

Робота з батьками

Практичні здобутки

Конспект заняття “Промінчики твого здоров`я”

Конспект розваги в старшій групі присвячений дню будівельника. «Що нам коштує будинок побудувати»

Конспект інтегрованого заняття «Снігуронька» (старша група)

Конспект заняття у старшій групі на тему: «Домашні тварини та їх дитинчата»

Заняття «Врятуємо зайчика» Середня група

Заняття «Подорож по казках» Середня група

Гігієнічні вимоги до перегляду телевізійних передач і відеофільмів

Сайти розвиваючих мультфільмів

Рекомендована література

Додаток. Електронні матеріали

Передмова

дошкільний медіа мульфільм мовленнєвий

Враховуючи те, що сучасна дитина живе в епоху інформаційних технологій і знаходиться в активному різноманітному медіасередовищі, представленої телебаченням, радіо, Інтернетом, комп'ютерними іграми та іншими носіями інформації, з пелюшок проявляє до цього інтерес, ми визначили вирішувати дані завдання засобами медіасреди. Адже сьогодні майже для кожної дитини засоби масової комунікації стали чимось на зразок іграшки. Це не тільки спосіб проведення часу, але й засіб виховання. Інформаційний вплив медіасередовища формує душу і розум дитини, виховує його смаки і погляди на світ. Для дітей у дошкільному віці в основному засобом виховання є мультфільми. Дійсно, одні з перших і важливих представників медіапростору для дошкільнят - мультиплікаційні (анімаційні) фільми. Мультфільм як один з факторів медіасреди в будь-якому випадку надає на дитину вплив, але воно не завжди зрозуміло, оскільки перегляд мультфільмів часто не контролюємо і нецілеспрямований з боку дорослих. Батьки включають дитині мультфільм, часто вже не переслідує ніяких виховних цілей і навіть попередньо НЕ переглядаючи його, що може призвести до дуже небажаних наслідків. Сучасна дитина проводить перед телевізором до декількох годин в день. А якщо врахувати, що діти дошкільного віку вивчають світ постійно, така кількість часу, проведена перед екраном, не може пройти безслідно.

Це підкреслюють Бурухина А.Ф., Гаваза Е.А., Лалетіна А.Ф. Однак у практиці дошкільної освіти потенціал мультфільму реалізується слабо. Аналіз низки психолого-педагогічних і мистецтвознавчих досліджень (Л.І. Баженова, Г.Н. Козак, С.М. Ейзенштейн, М.І. Яновський), а також робіт ряду мультиплікаторів (Ю.Б. Норштейн, І.П. Іванов) дозволяють стверджувати: мультфільм - один з найунікальніших інструментів впливу на дитину завдяки своїм характеристикам.

Мета та завдання досвіду

Мета досвіду: Організація навчально-методичної роботи в дошкільному закладі на сучасному рівні з використанням мультимедійних засобів.

Гіпотеза:

Якщо будуть розроблені і впроваджені в практику умови і шляхи інтеграції мультімедіа в навчально-методичне забезпечення, в процес навчання,, то навчальна і виховна діяльність стануть більш інтенсивними та ефективними.

Завдання досвіду:

- розкриття основних понять про використання мультимедійні засоби;

- підвищення рівня мультимедійної компетентності педагогічних працівників закладу;

- удосконалення системи виховної діяльності;

- забезпечення високого рівня активності батьків щодо розвитку дошколят за межами ДНЗ ;

- підвищення показників інтелектуального розвитку дітей.

Мультимедіа головний помічник вихователя

Із-поміж численних видів медіатехнологій, які набули нині широкого застосування, найпопулярнішими серед дошкільників, безумовно, є мультфільми. На жаль, значна кількість новостворених мультфільмів негативно впливають на формування у дітей соціальних установок і цінностей. Тож надзвичайно гостро нині постала необхідність здійснення соціального контролю ціннісного змісту мультфільмів.

Використання мультфільмів як засобу розвитку зв'язного мовлення дошкільників.

З кожним роком використання в освітньому процесі нових технічних засобів стає все популярнішим. На сучасному етапі розвитку техніки створені спеціальні навчальні матеріали та програми для дітей дошкільного віку. Такі засоби мають універсальні дидактичні можливості: вони дають змогу навчати дітей мови і розвивати мовлення в діалоговому режимі з урахуванням їхніх індивідуальних і вікових можливостей. На жаль, у вітчизняній дошкільній лінгводидактиці відсутній досвід використання технічних засобів у освітньому процесі. Безумовно, у практиці навчання дошкільників використовували діафільми, навчальні відео, навчальне телебачення і навіть художні фільми. Проте це є швидше винятком, ніж правилом. Головним недоліком є те, що мовна та культурна дійсність у технічних засобах відтворюється умовно.

Мультимедійні технології

Мультимедійні технології - це технології конвертування всіх видів інформації у цифровий формат, інтеграції інформації в один документ і відтворення його.

Однією з найвдаліших форм підготовки і представлення навчального матеріалу для дітей дошкільного віку (особливо до занять з ознайомлення з навколишнім світом) науковці вважають створення мультимедійних презентацій.

За даними ЮНЕСКО, коли людина слухає, вона запам'ятовує 15% мовної інформації, коли дивиться - 25% видимої інформації, коли бачить і слухає - 65% усієї інформації.

Отже, застосовують вихователі в освітньому процесі дітей дошкільного віку мультимедійні технології, як аудіовізуальний засіб впливу на різні органи чуття.

Мультимедійна презентація - набір кольорових слайдів, оформлених засобами інформаційних технологій та призначених для розкриття теми.

Ефективне застосування мультимедійних презентацій в освітній роботі з дітьми зумовлена складністю вивчення об'єктів, які неможливо продемонструвати лише вербальними засобами: робить видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації і процеси в довкіллі. Мультимедійні презентації полегшують процес сприймання і запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів. А вихователю дає змогу самостійно скомпонувати навчальний матеріал з огляду на особливості конкретної вікової групи і теми так. щоб домогтися максимально розвивального ефекту заняття, бесіди, спостереження.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання щодо підвищення якості освіти є:

· посилення мотивації навчання;

· активізація навчальної діяльності дітей на основі посилення їх ролі як суб'єктів навчальної діяльності;

· розширення меж самостійної діяльності дошкільників;

· індивідуалізація процесу навчання;

· урізноманітнення форм подання інформації;

· урізноманітнення типів навчальних завдань;

· створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» дитини в уявний світ, у певні розвивальні ситуації;

· постійне застосування ігрових прийомів;

· забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії.

Наукові дослідження багатьох науково-дослідних інститутів інститутів Франції, показали, що мультимедійний спосіб подання інформації сприяє:

* легшому і глибшому осягненню дітьми понять;

* швидкому формуванню вмінь орієнтуватися на площині і у просторі;

* підвищенню ефективності уваги і поліпшенню пам`яті;

* оволодінню навичками читання;

* активному поповненню словникового запасу;

* розвитку дрібної моторики рук;

* формуванню чіткої координації рухів очей;

* зменшення часу як на просту реакцію, так і на реакцію вибору;

* вихованню цілеспрямованості і зосереджуваності;

* удосконаленню уяви та творчих здібностей;

* розвитку елементів наочно-образного мислення.

Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь в інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей.

Ефективним є використання мультимедійного супроводу в:

* корекційній роботі з дітьми: на заняттях, під час проведення свят та розваг, режимних моментів;

* методичному забезпеченні: створення електронних методичних матеріалів і презентацій для занять;

* у роботі з батьками: під час проведення консультацій, батьківських зборів, Днів відкритих дверей, оформлення стендів, інформаційних куточків, буклетів, створення презентацій.

Можливості використання світлової та звукової техніки в освітньому процесі

У освітньому процесі дошкільного закладу доцільно використовувати світлотехнічні й звукотехнічні засоби. Світлотехнічні засоби, як-от: відеопроекційні апарати, діапроектори, кадропроектори, кодоскопи, фільмоскопи, дають змогу візуалізувати інформацію, яка під час освітнього процесу може виконувати різні функції:

* бути опорою для розуміння структури мови;

* бути сполучною ланкою між смисловою і звуковою сторонами слова, полегшувати запам'ятовування сюжету;

* проектувати на екран різні комунікативні ситуації.

Звукотехнічні засоби дають змогу застосовувати всі види звукової наочності у процесі навчання вимови літер як близькоспорідненої, так і іноземної мов.

Сучасні мультимедіатехнології дають змогу поєднувати різні види представлення інформації: текст, статичну й динамічну графіку, відео- та аудіозаписи в єдиний комплекс, що дає дитині змогу активно брати участь у різних видах діяльності. Під час перегляду відеоматеріалів зоровий аналізатор полегшує дитині сприймання й розуміння мовлення на слух. Такі зорові опори, як: органи мовлення, жести, міміка тощо, підкріплюють слухові відчуття, полегшують внутрішнє промовляння. Отже, вихователь під час проведення заняття з навчання мови та розвитку мовлення має можливість:

* створювати мовленнєве середовище;

* інтенсифікувати процес, поєднуючи форму, організацію, темп заняття і слухо-зоровий вплив на дитину з її реальними можливостями щодо сприймання й перероблення інформації;

* ефективно реалізувати принципи навчання, що виховує, тому що телеекран дає змогу зробити процес засвоєння пропонованого матеріалу більш живим, цікавим, проблемним, переконливим і емоційним, оскільки інформація за допомогою відео подається у двох планах: сенсорному і субсенсорному (один із проявів несвідомого);

* контролювати сприймання та засвоєння інформації, вносити свої корективи у процес навчання за допомогою відео.

Мультимедійні презентації

Сучасна наука не стоїть на місці, і дошкільна педагогіка в цьому плані не є винятком. Найчастіше нові знання, а тим більше нові технологізованої покоління, вимагають нових форм подання навчального матеріалу. Однією з таких форм у дошкільній освіті можуть стати мультимедійні презентації. Ця форма подачі матеріалу вже давно стала звичайною практикою на наукових конференціях, у вищих і середніх навчальних закладах.

Однак мультимедійні презентації практично не застосовуються в сучасному дошкільну освіту. Звичайно, це пов'язано з цілою низкою об'єктивних причин: з одного боку необхідно дороге устаткування - мультимедійний проектор, хороший комп'ютер. З іншого боку це пов'язано з невмінням поводитися з технікою, відсутністю фахівця зі створення презентацій чи упередженням проти впровадження мультимедійних засобів в освітній процес.

Безсумнівно, проти їх використання часом висуваються цілком обгрунтовані аргументи. Але якщо відповідально підходити до створення презентації, то багатьох проблем можна уникнути, а переваги на обличчя. Маючи дворічний досвід проведення занять з використанням мультимедійних презентацій з образотворчої діяльності, хотілося б ним поділитися.

Для початку необхідно проаналізувати переваги і недоліки презентацій, обговорити принципи їх грамотного складання і можливі варіанти реалізації - ті теми, де використання мультимедійних презентацій було б найбільш виграшно. Хочу відразу зазначити, що презентації ні в якому разі не можна вважати панацеєю, і їх використання виправдане далеко не для кожної теми і кожного заняття.

Спочатку про плюси. По-перше, використання мультимедійних презентацій може забезпечити наочність, яка сприяє комплексного сприйняття і кращому запам'ятовуванню матеріалу. Якісні ілюстративні відео- і аудіо- матеріали забезпечують «аффективность» сприйняття інформації - викладається материал підкріплюється зоровими образами і сприймається на рівні відчуттів.

Другою перевагою мультимедійних презентацій є можливість забезпечити «доступ до недоступного». Наприклад, знайомство з творчістю художника або народним декоративно-прикладним промислом, які ми не можемо продемонструвати дітям в оригіналі.

По-третє, використання ІКТ в повсякденних заняттях дають дитині дошкільного віку перший досвід роботи з інформацією: витяганням, відбором і застосуванням у продуктивній діяльності. Введення презентацій в структуру інтегрованих занять сприяє скороченню вступної бесіди, пояснення і показу, продовжуючи тим самим тривалість самостійної творчої діяльності дитини в середньому на 10% від тривалості всього заняття.

Які ж аспекти використання презентацій зазвичай вважаються проблемними? По-перше, це обґрунтованість застосування презентації і мультимедійного проектора. Наприклад, малювання з натури іграшки. Обстеження та розгляд предметів найближчого оточення для подальшого малювання з натури не доцільне замінювати якісними картинками з презентацій.

По друге, нерідко презентації для дошкільнят перевантажені різними ефектами, які, звичайно ж похвальні для творця, але абсолютно не потрібні для дошколят. Потрібно завжди орієнтуватися на знання методики роботи з ТСО і з ілюстративним матеріалом.

По-третє, використання тексту, складних схем, таблиць, діаграм роблять презентацію менш ефективною в роботі з дітьми.

При створенні презентацій для занять з изодеятельности, насамперед, враховуємо наступні умови:

1. Зображення на великому екрані буде видно також як і на моніторі комп'ютера (не крупніше і не краще). Можна провести наступний розрахунок: якщо картинку можна розглянути з монітора комп'ютера з звичайного відстані (близько 40 - 60 см.), То і в аудиторії картинка буде добре видна на відстані 1-го-2-х діагоналей екрану, тобто 3-4 метри.

2. Важливо підібрати правильне поєднання кольорів для фону і ілюстрацій. Фон не повинен «забивати» зображення.

Слайдів не повинно бути багато (не більше 10 з початковим і заключним). При тривалості заняття в 25 хвилин, презентації відводиться не більше 10 хвилин, тобто в середньому 1 хвилина на слайд.

3. Мабуть, одним з найбільш складних і важливих є наступне умова. Слайди повинні бути синхронізовані з коментарями педагога. Презентація повинна доповнювати, ілюструвати мова педагога, при цьому вона не повинна ставати головною частиною заняття.

4. Ідеальним варіантом є можливість передбачити ймовірність управління презентацією дитиною. Наприклад, повернути слайд, який знадобився для більш детального розгляду в процесі самостійної діяльності. Тому, не рекомендується встановлення автоматичного режиму перегляду презентації під час її створення.

5. Використання музичного супроводу допустимо до тих слайдам, де не передбачено мовного. Музика буде сильно відволікати і розсіювати увагу - важко одночасно слухати лектора і музику. Звукові спецефекти у поєднанні з ілюстративним матеріалом надають настільки сильне враження на дітей, що можуть відвернути дітей від сприйняття основної інформації.

6. Якщо презентація призначена тільки для показу (не для друку), то доцільно «стискати» картинки до екранного дозволу (76 точок на дюйм), а також використовувати малюнки у форматі джіпег (розширення «.jpg»). Це зменшить обсяг презентації та значно прискорить і спростить роботу.

Звичайно, всі наведені вище умови не універсальні. Бувають випадки, коли музичний супровід органічно поєднується в презентації з яскравим фоном, посилюючи позитивний ефект сприйняття матеріалу. Далі розглянемо кілька тем, для яких, як мені здається, варто створювати презентації.

Мультимедійні презентації можуть зробити куди більш цікавими заняття з мистецтвознавства. Специфіка таких занять полягає у великій кількості фактичного матеріалу. Наприклад, презентація до заняття «Синь Росії» по ознайомленню з народним промислом Гжель. На слайдах фотографії селища Гжель, гончарних і художніх майстерень, художників за роботою, виробів промислу і добірка елементів розпису до заняття. При цьому дуже багато залежить від подачі матеріалу: якщо розповідь буде цікавим і наочним, то успіх гарантований, якщо ж ні - тема провалена.

Виходу можна знайти два. Перший - проводити заняття на фабриці, як це роблять колеги з Московської області. Але як вчинити, коли до фабрики тисячі кілометрів? І саме тут якнайкраще підійдуть презентації, що забезпечують «доступ до недоступного».

Вирішуючи завдання регіонального компонента, ми знайомимо дітей через презентації з творчістю художниці Вишняк М.А., з пам'ятками м П'ятигорська, з лермонтовскими місцями.

Успішно використовувати презентації можна в циклах занять «Космос», «Підводний світ», «Транспорт», «Моя сім'я». Завдяки звуковим ефектам, відеоматеріалів деякі складні зв'язки, процеси або явища можна зробити наочними і зрозумілими для дитини.

А в циклах занять за порами року можна використовувати ще одна перевага мультимедійних презентацій - прослуховувати голоси птахів, тварин - у поєднанні з відеоматеріалами. У презентації «Екологічні проблеми» діти не тільки знайомляться з екологічною ситуацією, її проявом за напрямками, але і переглядають 1 хвилинні звукові відеоролики з пінгвінами, тиграми, та іншими тваринами, занесеними до Червоної книги.

Про ефективність застосування презентацій говорять наступні позитивні фактори:

* що презентація несе в собі подібний тип інформації, доступний для дошкільнят;

* підвищується мотивація до роботи на занятті за рахунок привабливості комп'ютера і мультимедійних ефектів;

* отримані знання залишаються в пам'яті на більш довгий термін і легше відновлюються для застосування на практиці після короткого повторення.

Практика показала, що за умови систематичного використання у виховно-освітньому процесі мультимедійних презентацій у поєднанні з традиційними методами навчання, ефективність роботи з розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей дошкільного віку значно підвищується.

На батьківських зборах та консультаціях презентації застосовуються як ілюстрації деяких педагогічних ситуацій. Наприклад, консультація для батьків «Як правильно тримати образотворчий інструмент». Дітей фотографує педагог під час занять з изодеятельности, а потім на прикладі фотографій з батьками проводиться консультація. Це допомагає батькам закріпити знання, отримані дітьми на заняттях з педагогом, і виробити єдиний підхід до дошкільного виховання та освіти.

Таким чином, комп'ютерні презентації повинні органічно вбудовуватися в систему роботи вихователя з изодеятельности, не замінюючи безпосереднього міжособистісного спілкування з дітьми та їх батьками, а лише допомагаючи вирішувати поставлені освітні завдання.

Аналіз сучасного стану медіадидактичного забезпечення освітнього процесу

Із-поміж усіх медіатехнологій найпопулярнішими серед дошкільників, безумовно, залишаються мультиплікаційні фільми. Існує низка телеканалів, які транслюють мультфільми, що впливають на свідомість дітей. Мультфільми, з одного боку, дають батькам змогу відволікти чимось дитину на певний час, а з іншого -- виконують неабияку виховну, пізнавальну й розвивальну функції. Фахівці виокремлюють кілька принципів дії механізму формування в дітей соціальних установок і цінностей під впливом мультиплікаційних фільмів, зокрема:

* інформування -- підвищення обізнаності дітей про довкілля, формування первинних уявлень про добро і зло, еталони хорошої і поганої поведінки;

* ідентифікація -- засвоєння соціальних установок і цінностей шляхом зіставлення себе з персонажами мультфільмів;

* імітація -- копіювання поведінки, наслідування героїв мультфільмів.

Сюжети мультфільмів -- стандартні ситуації, у які потрапляють діти в повсякденному житті, у процесі спілкування з іншими членами суспільства. Вони демонструють соціальні норми, правила, тендерні ролі, цінності й моделі поведінки тощо. Відтак діти відтворюють сюжети, закріплюючи способи дії в тих чи тих ситуаціях.

На жаль, сучасні мультфільми характеризуються особливо низьким рівнем мовленнєвої культури. Вони містять грубі, жаргонні слова, неприпустимі для слуху дитини.

Наприклад: шмаркач, тупий, гальмо, бовдур, дебіл, кретин, повний відпад. У мультсеріалі «Спанч Боб (Губка Боб)» є серії з назвами: «Ласкаво просимо в помийницю», «Губка Боб і маньяк-душитель» тощо. Також у перекладах багатьох мультфільмів широко використовують жаргонну лексику, як-от: прикольно, пофігу, пгізове містечко тощо. Сучасна анімація часто-густо пропонує недитячі теми, про що свідчать, скажімо, такі фрази з популярного мультфільму «Шрек»: «будемо розповідати одне одному про любовні пригоди», «висока пружна попка», «ми сексуальні», «велелюбна ти машино, дай їй відпочити!». Крім того, різні герої багатьох сучасних мультфільмів говорять однаковими голосами, однаково сміються, видають однакові звуки.

Діти, як не прикро, використовують цю лексику, вважаючи її справжньою, живою, «прикольною». Саме вона може стати для них грунтом культури мовлення у подальшому.

Негативний вплив сучасних мультфільмів на процес соціалізації дітей

Як і будь-який інший медіапродукт, мультфільми можуть впливати на процес соціалізації особистості як позитивно, так і негативно. У радянські часи мультфільми не штампували масово. Вони були одиничним продуктом, від цього їх якість лише вигравала. Кожну деталь було продумано до дрібниць, щоб вносити у свідомість дитини лише позитивну інформацію.

На жаль, як наприкінці минулого століття, так і сьогодні, мультиплікаційна індустрія переживає не найліпші часи. Вітчизняних мультфільмів створюють замало, тому звільнену нішу на ринку медіапродукції посіли американські та японські мультфільми, що розраховані на іншу аудиторію, ментальність, несуть у собі елементи іншої культури. На думку фахівців, більшість сучасних мультфільмів можуть мати небезпечні для дітей і суспільства наслідки. Низка мультфільмів і мультсеріалів відверто пропагують антисоціальну поведінку, неповагу, цинізм, жорстокість до людей, дискредитують статус дорослих, спонукають до здійснення протиправних дій тощо.

Яскравим прикладом цього є здійснений російським науковцем Ольгою Араптановою аналіз кількох серій мультфільму «Маша і Ведмідь», що охоплює аспекти структурного, сюжетного аналізу, аналізу медійних стереотипів, культурної міфології, персонажів медіатекстів, автобіографічного, семіотичного, ідеологічного і філософського, етичного, естетичного та герменевтичного аналізів. На думку науковця, головні герої не виховують добрими вчинками, а подають негативні приклади, що руйнують дитячу психіку.

Сучасні мультфільми аж ніяк не формують морально-етичні норми поведінки дитини в соціумі, а вчать її неприпустимих для нашої культури й виховання жорстокості, цинізму, тяжіння до руйнування. Мультфільм як аудіовізуальний медіатекст, залишаючись ефективним для розв'язання багатьох освітніх завдань, сьогодні є знаряддям маніпуляцій свідомістю дітей дошкільного віку. У багатьох мультфільмах неадекватний стиль поведінки демонструють позитивні персонажі. Діти, ідентифікуючи себе із цими героями, наслідуючи їх, поступово засвоюють агресивні моделі поведінки, приймаючи їх як норму. У результаті регулярного зіткнення з тим, що девіантна поведінка на телеекрані не карається і навіть не осуджується, у дітей відбувається формування й легітимація деструктивних соціальних установок і цінностей. Такому стану речей сприяє і субсенсорне сприймання.

Доведено, що діти починають визнавати анімаційні фільми чи мультфільми як нереальні у віці близько шести років. До семи років вони зазвичай ще не здатні розрізняти адекватно фантазію та реальність у медіа. Отже, необхідність соціального контролю ціннісного змісту мультиплікаційних фільмів особливо актуальна. Розв'язання цього завдання тісно пов'язане з проблемою розроблення медіадидактичного підходу до переліку медіапродукції, що може бути запропонована дітям дошкільного віку для самостійного перегляду або перегляду в присутності дорослого.

Субсенсорне сприймання (від лат. sиЬ -- під; sепsиs -- почуття, відчуття) -- один із проявів несвідомого; форма безпосереднього психічного відображення дійсності, що зумовлюється такими подразниками, про вплив яких на його діяльність суб'єкт може не здогадуватися; один із проявів несвідомого

У сучасних мультфільмах існує низка недоліків, які негативно впливають на формування психіки дітей, зокрема:

* неправильне формування інстинкту самозбереження, неусвідомлене підштовхування дитини до суїциду -- герої можуть по кілька разів вмирати і воскресати; надлишок агресії та насильства на екрані. Головний герой -- агресивний і може завдавати шкоди оточенню, у результаті дошкільники можуть наслідувати дії героя;

* наділення жінки чоловічими рисами характеру й навпаки -- це може бути відображено в одязі, поведінці й учинках персонажа;

* повна безкарність -- поганий вчинок персонажа не карається, а іноді навіть вітається -- у дітей може сформуватися стереотип уседозволеності;

* немає чіткої межі між добром і злом -- навіть позитивний персонаж може теж вчиняти погано заради досягнення мети. З огляду на вікові особливості, як-от: наївно-реалістичний характер, фрагментарність, фабульність сприймання, дошкільники не здатні критично ставитися до побаченого.

Критерії добору якісних мультфільмів

Критеріями добору мультфільмів з точки зору їх придатності для використання як засобу навчання і розвитку визначено такі:

· емоційна та мовленнєва насиченість сюжету мультфільму;

* відповідність структури текстів мультфільму можливостям дитячого сприймання й розуміння, співвіднесеність їх із дитячим досвідом і пережитими подіями;

* динамізм фільму, гострота й експресивний розвиток сюжету, захопливі для дитини події; яскравість, оригінальність, та індивідуальність зображення героїв -- вони запам'ятовуються;

· зв'язок фільму з реальною життєвою ситуацією дитини, її відносинами з довкіллям;

· пробудження бажання наслідувати позитивного героя, зокрема його благородство й успішність.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія використання мультфільмів як освітнього засобу

Результати грунтовного аналізу теоретичних і практичних доробок науковців і практиків дають підстави стверджувати, що сучасне медіадидактичне забезпечення освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах -- недосконале. Пропонуємо авторську технологію застосування відеосюжетів із мультфільмів як засіб навчання мови й розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників, для якої розроблено систему тематичного планування Коротко охарактеризуємо концептуальні підходи до реалізації технології та певні рекомендації щодо її втілення. Найсприятливіша технологія роботи з мультфільмами передбачає формування у дітей таких умінь:

* організовано й усвідомлено сприймати інформацію;

* спостерігати, класифікувати, обирати;

* аналізувати й резюмувати отриману інформацію;

* усно висловлювати думки щодо побаченого.

Це зумовлено певними причинами. По-перше, тому що екранні засоби для сучасної дитини є звичайними й улюбленими, зустріч із ними приносить їй радість. По-друге, використання відео в навчанні мови та розвитку мовлення допомагає й дорослому розкривати свої творчі здібності. По-третє, використання екранних засобів дає змогу дорослому розширити варіативність ситуацій у межах відпрацьованої лексико-граматичної теми (якщо йдеться про організований процес навчання), привносячи щоразу щось нове, що викликає інтерес у дитини і дає імпульс для вербального висловлювання. А отже, дає змогу повніше здійснювати комунікативну спрямованість процесу навчання мови й розвитку мовлення.

Навчання мови та розвиток мовлення неможливі без опори на принцип наочності. Наочність є засобом навчання, що забезпечує оптимальне засвоєння освітнього матеріалу, виявляється ефективним прийомом розвитку пам'яті, утворює основу розвитку творчої уяви та мислення і є джерелом набуття знань. Мовна наочність охоплює мовленнєву діяльність дорослого й дитини, її можна застосовувати на кожному занятті незалежно від його етапу, цілей і завдань. Вона реалізує комунікативну спрямованість заняття, від ступеня її використання залежить показник щільності спілкування на занятті.

Переглядаємо мультиплікаційні та розвивальні фільми по новому

Використання мультфільмів та розвивальних фільмів у процесі навчання і виховання дітей за правильного методичного підходу сприяє:

· Емоційному розвитку малюків

· Розвитку творчих здібних і креативності;

· Інтегроване навчання

· Навчання і виховання в цікавій та доступній формі

· Профілактика сколіозу, зміна положення, відсутність тривалого сидіння( за продуманого їх використання)

· Відпочинок для очей

· Зміна видів діяльності сприяє збільшенню часу на навчання дітей (Гра, ОБД, музичне, трудове виховання)

· Розвиток психічних процесів, пізнавальний, інтелектуальний, усебічний розвиток

· Спілкування, взаємозв'язок з дорослими

Можливий повторний перегляд мультфільмів з ускладненням і змінами, різні варіації

Прийоми, що можна використовувати в роботі з мультфільмами(завдання для батьків і педагогів):

1. Пауза-вставка (гра, бесіда, тощо)

2. Вимкнення звуку( повтори фразу, виконай пісню)

3. Пауза (продовж далі, придумай закінчення)

4. Наслідування (наслідуй емоції за героїв)

5. Закрити екран (Скільки було? Якої форми? Кольору ? Де знаходиться?)

6. Використання мікрофону - «караоке» (підспівуй герою)

7. Часткове вимкнення зображення («перемотка) (що пропущено?)

8. Знайди відмінність між мультфільмом і літературним твором

9. За яким твором мультфільм? Хто його автор?

10. Звід ці герої? Де вони зустрічаються?

11. Театралізація ( за мультфільмом, з використанням костюмів, міміки, фраз, пісень)

12. Стоп-кадр (образи картину ( виліпи, намалюй, театралізуй, створи ігрову ситуацію з іграшками))

13. Мультиплікатор ( вид мультфільму з технікою виконання, дитина виконує з дорослими кадр із мультфільму)

14. Придумай мультик

15. Складання творчих розповідей, придумування кінцівок творів, тощо

Використання мультиплікаційних і розвивальних фільмів за освітніми лініями

Освітня лінія « Дитина у природному довкіллі»

* учити дітей засобами мультиплікаційних і розвивальних фільмів розуміння, що природа -- наш спільний дім, розуміння самоцінності природи та усвідомлення дитиною себе як її частини;

* формувати в дітей знання про природу пла­нети Землі і Космосу, використовуючи доступні ін­новаційні технології;

* виховувати гуманне І ставлення, повагу до рослин і тварин поза особистими уподобання­ми з використанням технічних засобів навчання.

Освітня лінія «Дитина в соціумі»:

* формувати в дітей знання про родину, Бать­ківщину, людство, уміння дотримуватися простих норм співжиття, керуватися соціально значущими цінностями, використовуючи розвивальні сучасні технології;

* виховувати в дітей культуру людських взає­мин за допомогою інформаційних засобів навчан­ня;

* прищеплювати навички взаємної поваги в спілкуванні та діяльності.

Освітня лінія «Дитина в світі культури»:

* увести дошкільнят у світ гри, мистецтва і предметний світ, формуючи потребу в реалізації дитиною своїх творчих здібностей шляхом модернізації навчально-пізнавального процесу;

* учити дітей цінувати продукти людського духу та рук, долучаючись до надбань національної та світової культур;

* виховувати інтерес до різних видів мисте­цтва шляхом, урізноманітнюючи форми роботи з дітьми.

Освітня лінія «Особистість дитини»:

* формувати соціальну компетентність дітей, використовуючи нові інформаційні технології і тех­нології розвивального навчання;

* учити дітей диференціювати тілесне, душев­не й соціальне життя, опираючись на досягнення сучасності;

* здійснювати збереження й зміцнення фізич­ного здоров'я дитини, єдність і взаємопроникнен­ня фізичного, психічного й духовного виховання дошкільнят всіма доступними методами.

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИХ І РОЗВИВАЛЬНИХ ФІЛЬМІВ ЗА ОСВІТНІМИ ЛІНІЯМИ

1. Дитина в світі культури

Музичне виховання:-

* мультфільми за творами Петра Чайковського; «Лускунчик», «Спляча красуня», «Лебедине озеро»;

* музичні мультфільми: «Бременські музикан­ти», «Карусель», «Два веселих гусаки», «Вовк і се­меро козенят».

Образотворча діяльність:

* карусель (види живопису);

* мультфільми про звірів (зліпити, намалюва­ти, аплікація, конструювання: хто де живе, портрет героїв тощо);

* «Півник і фарби»;

* «Пластилінова ворона»;

* навчальна відеопрограма для дітей «Вчимось малювати».

Художня література:

* мультфільми за літературними творами: «Ніч перед Різдвом», «Маруся Богуславка», «Іграшки» тощо;

* мультфільми за байками Івана Крилова;

* мультфільми за народними казками, пісень­ками, легендами, притчами.

2. Освітня лінія «Дитина в сенсорно - пізнавальному розвитку»:

* «Хто сказав "Няв?"»;

* «Як годували ведмежатко»;

* мультфільми за казками: «Курочка Ряба», «Колобок», «Теремок», «Рукавичка», «Вовк і семе­ро козенят» тощо.

* «Про козеня, яке вміло рахувати до 10»;.

* «Ріпка», «Про великих І маленьких» (величина)

* «38 папуг»;

* «Наш друг Пишичитай».

Навчальні відеопрограми для дітей:

* «Математика»;

* «Логіка»;

* «Дитина і довкілля»;

* «Уроки обережності»;

* «Вивчаємо англійську мову»;

* «Учимось читати»;

* «Енциклопедія Всезнайки»;

* «Даша-мандрівниця»;

* «Пригоди Дієго» тощо.

3.Освітня лінія «Особистість дитини»:

* «Веселі старти»;

* «Ведмедик-спортсмен»;

* «Як Мурашка додому поспішала» (насліду­вання всіх рухів мурахи, придумати ігри).

Валеологія:

* «Королева Зубна Щітка» (виховання культур­но-гігієнічних навичок);

* «Мийдодір».

Безпека життєдіяльності:

* «Кицин дім»;

* «Кіт-рибак»;

* «Мультиплікаційні уроки обережності».

Праця:

* «Ким бути?»;

* «Вовк і телятко»;

* «Лісові казки»;

* «Ріпка»;

* «Вова в тридев'ятому царстві».

4.Освітня лінія «мовлення дитини»:

* «Пригоди Домовичка»;

* «Червона Шапочка»;

* «Гуси-лебеді»;

* «Бременські музиканти»;

* «Дідова дочка та бабина дочка».

* мультфільми з використанням фольклору, занародними казками;

* «Чумацький шлях»;

* «Все про козаків».

* мультфільми за творами Біанки, Бажова, Пришвіна та ін.;

* «Паровозик із Ромашкового»;

* «Веснянка»;

* «Лісові казки».

* «Боцман і папуга»;

* «По дорозі з хмарками»;

* «Про те, як гном залишив домівку».

5. Освітня лінія «Дитина в соціумі»:

* «Том і Джеррі»;

«Ну, постривай!»;

* «Пригоди кота Леопольда» (вивчення мирилок, обговорення ситуацій, вчинків героїв, шляхи примирення);

* «Жив-був пес»;

* «Дядечко Ау»;

* «Про домовичка Кузю»;

* «Казка про лінь»;

* «Нехочуха»;

* «Двоє жадібних ведмежат»;

* «Замок брехунів»;

* «Мій друг -- парасолька»;

* «Мама для мамонтеняти»;

* «Жаба-мандрівниця».

мультфільми з використанням національних тра­дицій, мови, етнічних елементів: «Котигорошко», «Пригоди коваля Вакули», «Все про козаків».

* «Ох і Ах» (різні емоції і психічні процеси);

* «Ахи-Страхи»;

* «Анітрохи не страшно»;

* «Змій на горищі» (почуття страху);

* «Історія про мишеня Піка»;. * «Червона Шапочка»;

* «Сонячний коровай»;

* серія мультфільмів про папугу Кешу;

* «Золотий ключик»;

* «Мауглі»;

* «Пригоди поросятка Фунтика»;

* «Альоша Попович і Тугарин Змій»;

* «Аліса в Країні Чудес»;

* «Найголовніший горобець».

7.Освітня лінія «Гра дитини»:

* «Зачарований хлопчик»;

* «Скринька із секретом»;

* «Кіт і клоун»;

* * «Кіт, який умів співати;

* «Як заєць шубку міняв»;

* «Ведмежатко, яке живе в річці»;

* «Чортенятко № 13»;

* «Летючий корабель»;

* «Іванко з Палацу піонерів»;

* «Пригоди капітана Врунгеля».

Навчальні відеопрограми для дітей:

* «Логіка»;

* «Дитина і довкілля»;

* «Уроки обережності»;

* «Даша-мандрівниця»;;

* «Пригоди Дієго».

Роль казок та мультфільмів у мовленнєвому розвитку дітей

Переоцінити значення казок у процесі формування особистості неможливо. Казка -- це тонке мистецтво свідомих настанов й ефективних виховних та освітніх засобів кожного народу.

Вдумливе осмислене читання, обговорення творів цього жанру літератури та подальший перегляд мультфільму здатні ненав'язливо виховувати дитину. Казки розширюють світогляд, створюють тло для бесіди й суперечок про трактування сенсу, представленого в образах Змія Горинича, Тридесятого Царства тощо. Знання символів казок дасть змогу зрозуміти й оцінити дорогоцінну духовну спадщину будь-якої культури. Від дорослого залежить вибір казки і правильне трактування її сюжету.

Вдалим прийомом навчання мови й розвитку мовлення є використання «наскрізного» персонажа на занятті з дітьми. Це може бути як відомий казковий персонаж, так і сучасний персонаж із улюбленого дитячого журналу.

Скажімо, для підвищення мотивації до розв'язання завдань за казковим сюжетом ми часто використовуємо «наскрізних» -- персонажів, які достатньо відомі дітям завдяки дитячим ігровим журналам «Пізнайко» та «Вулик». Це Борсучок Пізнайко та всі його друзі: Білочка Проня, Хом'ячок Ласунчик, Стара Ворона, Бджілка Жужка, Крокодил Крокі, Жабка Жанка та ін. Так, Білочка Проня сильно змерзла, її зуби стукають від холоду, а дорослий при цьому в подиві й не розуміє, що вона говорить; або Хом'ячок Ласунчик забув слова, які були засвоєні на попередньому занятті, і пропонує дитині пригадати їх, називаючи дещо неправильно або невиразно (наголос, невимовляння першого звука); Жабка Жанка застудилася й називає слова з хрипотою («промовляння в ніс»); Бджілка Жужка так перелякана, що називає слова заїкаючись тощо.

Дорослий має продумувати подібні ситуації заздалегідь, щоб перетворити спілкування в комунікативну ситуацію. У результаті відбувається не лише запам'ятовування нових слів, а й породжується діалог між дитиною та персонажем, у неї з'являється інтерес до спілкування із цим героєм. Найцікавішою формою залучення дітей до діалогу та монологу є бесіда за змістом мультфільму.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Демонстрація мультфільму в повному обсязі є громіздким і неефективним шляхом розвитку в дошкільників зв'язного мовлення. Показ усього мультфільму веде до того, що не фільм пристосовується до заняття з дітьми, а заняття «підганяється» до роботи над фільмом.

На думку окремих дослідників, дитині до 10 років не рекомендовано розповідати казки інших народів, тому що саме в цьому віці свідомість дитини найбільше живе в образах. Через казку вона ліпше засвоює знання про долю, душу та інші важливі для конкретного етносу речі. У цьому віці дитина засвоює фабулу з її образним світом.

Казка не є хронікою, але пояснює деякі обряди, міфи, форми первісного мислення та існування певних соціальних інститутів.

Наприклад, те, що Баба Яга зовсім не зла, а мудра жінка (шаманка, ясновидиця), яка дійсно жила в лісі одна на болотах, а її будинок на курячих ніжках -- стовпах -- був у такий спосіб захищений від повеней (подібне будівництво поширене в скандинавських країнах). Одним зі способів лікування було те, що дитину закатували в тісто і клали на лопату в теплу піч. Ніхто дитини не смажив, навпаки, тісто не давало можливості їй перегрітися, а тепло прогрівало й виліковувало.

Казки висвітлюють небезпеку, яка підстерігає героїв, випробування, які потрібно витримати, відображають досягнуті щаблі становлення. Більшість дослідників вважають, що казки оповідають про обряди ініціації. Допомагає Баба Яга не всім, а лише тим, хто готовий дізнатися правду, осягнути істину, пропонує різні завдання й загадки. По-перше, герою просто так у хатинку не ввійти -- необхідно знати заповітні слова («повернись до мене передом, до лісу -- задом»). Адже хатинка стоїть на грані двох світів, у ній відбувається посвята. Тільки-но Царевич або Дівчина входять в неї, Баба Яга кричить: «Фу, фу, фу -- людським духом пахне». Тому герої, які бажають проникнути у світ істини, мають «очиститися від запаху», а на погрози Баби Яги вимагають від неї привітного прийому: «Напої, нагодуй, до бані зводи». їжа ця особлива: лише той, хто не боїться і з'їсть її, показує своє право на прилучення до іншого світу.

Отже, казка -- явище інтернаціональне, як і багато її мотивів. Саме тому вона є одним зі способів розвитку міжкультурної компетенції. Практично в кожній казці представлені різні професії: дроворуби, пастухи, мірошники, кухарі, працівники і прості селяни. Представник кожної професії несе певний таємний сенс. Так, коваль «виковує» особистість загартовуванням. Кравець символізує інтелект, який за лекалами розробляє щось нове, аналізує і синтезує. Мисливець бореться з інстинктами й цілеспрямовано шукає нових знань. Мешканці ж підводного світу -- ундини -- уособлюють внутрішній світ.

Етапи мовленнєвої роботи з фрагментами мультфільмів

Існує низка медіадидактичних положень, які є підгрунтям створення освітніх відеофрагментів для дітей, зокрема:

* відеофрагмент із мультфільму має певну виховну й естетичну цінність;

* основою відеофрагмента, призначеного для розвитку навичок зв'язного мовлення, є комунікативна ситуація;

* відеофрагмент взято із вже відомого дітям мультфільму, перегляд якого відбувався під час вільної діяльності;

* сюжет відеофрагмента відповідає віковим особливостям дітей.

Ми розробили систему тематичного планування перегляду відеофрагментів мультфільмів із метою розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Методика використання відеофрагментів мультфільмів структурно містить такі етапи роботи:

* пропедевтичний;

* переглядовий;

* рефлексивний.

На кожному етапі пропонуються дітям спеціальні завдання, розв'язання яких потребує від них значної концентрації уваги.

Пропедевтичний (підготовчий) етап передбачає введення дітей у сюжетну лінію. Готуючи дітей до перегляду, варто провести коротку бесіду відповідного змісту і лексичну роботу, зокрема ознайомити їх із новими словами.

Переглядовий

У роботі із сюжетним матеріалом дорослому необхідно пам'ятати про психологічні принципи установки. Саме установка допоможе перетворити відчуття в цілеспрямоване сприймання, процесс добору фактів, їх сортування та оцінювання. Тому перед початком демонстрації мультфільму вихователь має ясно і точно сформулювати мету перегляду.

Перегляд мультфільму має тривати до 15 хв. Після перегляду доцільно провести короткий словесний опис змісту або бесіду за змістом -- до 5 хв.

Скажімо, запитання під час бесіди з дітьми за змістом мультфільму «Як Петрик П'яточкін слоників рахував» (Студія -- Київнаукфільм, режисер -- Олександр Вікен. Автор сценарію -- Наталія Гузєєва, художник-постановник -- Микола Чурилов. Рік випуску -- 1980. Композитор -- Володимир Бистряков. Тип мультфільму -- мальований. Час перегляду -- 9 хв. 39 с.) можуть бути такими:

* Який за характером був Петрик?

* Що зробив Петрик на вулиці після того, як поливальна машина помила вулицю?

* Чи варто чинити так, як Петрик?

* Яким був у групі Петрик?

* Про що попросила вихователька Петрика в тиху годину?

* Які пальми бачив уві сні Петрик? Що на них росло?

* Кого нагадував слоник Петрикові?

* Як Петрик порахував слоненят?

* Чи можна бути пустуном? Чому можна, а чому ні? Обгрунтуйте.

Потім доцільно використати декілька видів мовленнєвої роботи за сюжетом: закріплення та активізація словника, складання синонімічного ряду, речень за запропонованими словами тощо -- до 5 хв.

На наступному занятті (можливо, після обіду, або наступного дня) слід провести роботу з мікросюжетами мультфільму, використовуючи стоп-кадр або відеоряд. При цьому варто застосовувати різні методи і прийоми, зокрема:

* відповіді на запитання;

* озвучування мікросюжетів;

* коментування;

* вибірковий опис дій і ситуацій;

* використання слів у переносному значенні;

* пригадування пісеньок, загадок;

* визначення особистісно значущих і смішних ситуацій тощо.

На заключному, рефлексивному етапі слід активізувати мовлення на фоні максимальної «включеності» кожної дитини в сюжет.

Для цього можна запропонувати дітям поставити дорослому запитання за змістом сюжету або пофантазувати щодо розвитку сюжету на кшталт «а що було б, якби...», «якби я був..., то...» тощо. Ефективним для розвитку мовлення є також методичний прийом, коли порівнюють дві -- три екранізації того самого літературного твору. При цьому можна використовувати мультфільми, зняті в різні періоди.

Наприклад, мультфільм «Муха Цокотуха» (Союзмультфільм, 1960 р. Режисери: Борис Дежкин, Володимир Сутєєв і Союзмультфільм, 1976 р. Режисер: Борис Степанцев). Цікавим є звуковий діафільм за казкою Корнія Чуковського в авторському виконанні.

Сподіваємося, що перелік відеосюжетів мультфільмів, запропонований у системі тематичного планування щодо роботи з розвитку мовлення дошкільників, стане у пригоді педагогам. Ураховуючи індивідуальні особливості дітей кожної із груп старших дошкільників, радимо вихователям доповнювати й розширювати поданий лексичний матеріал з кожної теми відповідно до створюваних комунікативних ситуації. Це сприятиме формуванню у дітей літературно правильного, красивого, образного мовлення.

Робота з батьками

Дітям подобається дивитися мультфільми, а ми, дорослі, можемо зробити це заняття не тільки захоплюючим, але й по-справжньому корисним. Давайте подивимося на мультфільм як на засіб виховання, як на медіаінтерпретацію реальної чи вигаданої дійсності, яка надає нам величезні можливості для розвитку та навчання дитини, виховання моральності, формування певних якостей особистості. Вражає, чи не так?.. Додайте до цього розвиток художнього та музичного смаку, мови і уяви. Все це можливо за умови цілеспрямованої роботи з дітьми на основі спеціально відібраних, корисних мультфільмів.

Спробуйте хоча б один раз на тиждень, у вихідний організувати для своєї дитини домашнє розвиваюче заняття на основі мультфільму. Певний ефект буде вже після першого заняття (інтерес дитини до проблеми, бажання продовжувати такі ігри-заняття). Мультфільми тим і гарні, що вони роблять процес виховання непомітним для дитини, а значить, Вам легше буде вирішувати поставлені завдання.

Умовно можна виділити два основних напрямки роботи з мультфільмами: «самостійне» і «підлегле». У першому випадку вибір мультфільму і розкриття його виховно-освітнього потенціалу відіграють ключову роль, а сутність роботи з мультфільмом в кінцевому підсумку зводиться до перегляду та обговоренню мультфільму. У другому випадку мультфільм використовується як приклад, для ілюстрації чого-небудь. Нас цікавить більшою мірою «самостійне» використання мультфільмів, так як ми орієнтуємося саме на виховний ефект. Розкриємо основні методичні особливості організації та проведення домашніх розвиваючих занять для дітей на основі мультфільмів.

Як провести розвиваюче заняття на основі мультфільму

Перший крок - вибір мультиплікаційного фільму. Для цього можна скористатися спеціальними сайтами або збірками, вивчаючи анотації до мультфільмів. Зупинивши свій вибір на трьох-п'яти мультфільмах, необхідно їх уважно подивитися і спробувати сформулювати провідні ідеї занять на їх основі. Порівняльний аналіз мультфільмів схожої тематики дозволяє, як правило, вибрати мультфільм, відповідний віковим та індивідуальним особливостям дитини, його інтересам і потребам, а також тим завданням, які Ви хочете вирішити. Потім потрібно ще раз уважно подивитися відібраний мультфільм і переконатися в його релевантності - відповідності Вашим вимогам.

Другий крок - складання плану (сценарію) домашнього розвиваючого заняття, підготовка допоміжних матеріалів (якщо це потрібно). Ось основні моделі, які Ви можете успішно реалізувати і з 1 дитиною, і з декількома (своїми різновіковими дітьми або друзями Вашої дитини):

1. вступне слово - перегляд мультфільму - обговорення - заключне слово;

2. вступне слово - перегляд мультфільму - обговорення - індивідуальні письмові або творча робота дитини (варіантів - величезна кількість: від написання листа вподобаному герою до виготовлення листівки з персонажами);

...