Педагогічні умови організації самостійної роботи школярів в навчальному процесі початкової школи

Визначення сутності і проблем самостійної роботи в психолого-педагогічних дослідженнях. Характеристика особливостей організації самостійної роботи в навчальному процесі початкової школи. Аналіз самостійної роботи молодших школярів на уроках математики.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.09.2016
Размер файла 86,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Школа повинна озброїти учнів методикою роботи над підручником. У наш час підручник - основне джерело знань, важливий засіб людського спілкування. З першого класу школярі читають його, вивчають. Дійсно, підручник - це найкращий співбесідник, того, хто бажає і вміє його читати. Уміння працювати з підручником, культура читання, прагнення до неї тісно пов'язані з розвитком людини, її навчанням. Розглянемо короткі деякі дидактичні умови організації самостійної роботи з підручником на уроці.

1. Роботу з підручником потрібно ретельно планувати, вважаючи її одним з видів самостійної діяльності школярів.

2. Діями учнів потрібно чітко керувати: що читати, з якою метою, на які питання відповідати, які вправи виконувати після прочитання і т.п.

3. Робота з підручником не повинна займати весь час уроку. Вона розумно поєднується з іншими видами навчальної роботи.

4. Недоцільно заучувати напам'ять прочитане. Важливо виділити головну ідею кожного абзацу або скласти план прочитаного.

5. Широко використовувати графічний матеріал підручника для самостійної роботи: аналіз малюнка, розповідь за картинками.

6. Необхідно цілеспрямовано працювати з тими запитаннями, які є в підручниках в кінці параграфу чи тексту.

7. Роботу з підручником потрібно використовувати на всіх етапах уроку. При комплексному використанні вона створює певну систему.

8. Вчитель може скласти систему запитань, на які в тексті підручника потрібно знайти відповіді. Можна запропонувати учням переказати своїми словами основну думку прочитаного абзацу, доведення, розділити текст на частини, виділити в них окремі пункти, які є стержнем абзацу чи тексту.

9. Складання різних планів тексту: простих, розгорнутих, усних, письмових, які складаються у вигляді запитань, цитат, тез.

10. Узагальнення та систематизація знань.

11. Робота з першоджерелами; позакласне читання.

Вже в початкових класах вчитель має пояснити, що при першому читанні матеріалу відбувається загальне, поверхове ознайомлення із змістом, складається загальне уявлення. В наслідок повторного читання уявлення стають точнішими, запам'ятовуються факти, доведення, усвідомлюються висновки. Таке ґрунтовне ознайомлення з текстом дає можливість визначити основні питання змісту. Відповідно до цього учні виконують і певні вправи: уважно прочитують текст і складають план, формують основні положення змісту прочитаного, кожне положення ілюструють фактами, прикладами тощо, роблять висновки із прочитаного.

Для глибшого засвоєння тексту застосовують такі прийоми: вибіркове читання, добір фактичного матеріалу з даного питання, усвідомлення послідовності прочитаного, записи і т.д.

Форми запису книжкового матеріалу можуть бути різні: план, конспект, тези, виписування цитат, графічні записи і т.д. [31, 8].

План складають у вигляді логічно послідовних заголовків, що становлять основні питання тексту. Складання плану вимагає розчленування аналізу прочитаного, виділення з нього основних думок і формування їх, а це примушує учнів глибше вникати в зміст прочитаного, опрацьовувати його свідомо.

Конспекти - це короткий письмовий запис змісту прочитаного. Конспект може бути текстуальний і вільний. Текстуальний конспект - це скорочений запис змісту прочитаного, а вільний - є творчим записом своїми словами. Конспектування сприяє кращому усвідомленню матеріалу, міцнішому засвоєнню його; воно привчає вдумливо працювати над прочитаним.

Тези - запис стисло сформованих думок, які передають основні положення прочитаного. Тези можуть бути короткими, або розгорнутими. Кожна теза являє собою закінчену домку.

Цитати - це послідовний запис окремих думок автора. Їх використовують на підтвердження того чи іншого доводу, положення, думка автора або як афоризм.

Для визначення умов удосконалення самостійної роботи на уроках читання нами було проведено анкетування вчителів практики початкових класів за розробленою анкетою. (Див. Додаток 1)

Результати систематизації анкетування відображені в таблиці 1. (Див. Додаток 2)

Зміст анкетування включав такі варіанти відповідей:

1. конкретизація завдань;

2. цікавість і різноманітність завдань;

3. керівництво самостійною роботою учнів;

4. визначення тривалості і змісту завдань;

5. форма подачі самостійної роботи, її обсяг;

6. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку;

7. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів;

8. розвиток умінь самостійної роботи;

9. розвиток ініціативи самостійності;

10. завдання на розвиток ініціативи і самостійності;

11. завдання на розвиток творчості; (Див. Додаток 1)

Анкетування передбачало визначення вчителями найефективніших умов самостійної роботи на уроках математики.

На основі даних позиції 4 (Див. Додаток 2) нами проведено аналіз анкетування і визначення умови вдосконалення самостійної роботи молодших школярів на уроках читання, які відображено на гістограмі (Див. Гістограма 1).

Гістограма 1. Основні умови вдосконалення самостійної роботи на уроках читання.

Результати аналізу анкетування показали, що основними умовами вдосконалення самостійної роботи молодших школярів на уроках читання є:

1. цікавість і різноманітність завдань

2. завдання на розвиток творчості

3. конкретизація завдань

4. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку

5. розвиток умінь самостійної роботи (Див. Гістограма 1).

Отже, самостійна робота на уроках читання є важливим засобом розвитку молодших школярів.

2.2 Специфіка організації самостійної роботи молодших школярів на уроках математики

Самостійно-пізнавальна робота займає чільне місце в курсі математики початкової школи.

Зміст самостійно-пізнавальної роботи реалізується у невеликих за обсягом пошукових задачах, які розкривають основні етапи процесу дослідження: спостереження і вивчення математичних фактів, незрозумілих явищ.

Пізнавальна активність дитини зумовлюється однією з провідних закономірностей психічного розвитку людини - індивідуальністю. Найважливішу роль у навчанні відіграє правильно організований пізнавальний процес. Якщо він відповідає особливостям психічної діяльності кожного учня, тоді створюються сприятливі умови для успішного сприймання і засвоєння матеріалу. Тому, чим точніше орієнтується педагог в індивідуальних особливостях дітей, тим краще визначить у кожній конкретній ситуації відповідний підхід до учня.

Так самостійна робота має важливе значення у розвитку двох основних вимог навчання математики: запобігання відставанню слабо встигаючих і забезпечення розвитку інтересів, нахилів, здібностей усіх учнів відповідно до їхніх якостей, особливостей психіки.

Рівень пізнавальної активності варіюється в широкому діапазоні: від здобування знань у готовому вигляді до здобування їх на основі дослідницької роботи.

Самостійна робота, як метод опрацьовування нового матеріалу може застосовуватись для різного виду математичних знань. Так, на етапі вивчення нового матеріалу вона сприяє насамперед розвитку вмінь самостійно працювати. Тому у доборі навчального матеріалу істотне значення має зручність та ефективність методу самостійної роботи для навичок самостійності.

На уроках математики самостійна робота здійснюється у таких формах:

1. Самостійна робота учнів з підручником.

2. Самостійно-пошукова робота.

3. Самостійна робота розв'язування задач.

Значна частина матеріалу в підручнику з математики призначена для самостійної роботи в класі та вдома. У діючих підручниках математики чотирирічної початкової школи у багатьох випадках подається повне пояснення нового матеріалу. Реалізується пояснення за допомогою систем вправ. На основі виконаних прикладів школярі роблять узагальнення [13, 77].

Самостійно ознайомлюючись із новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує декілька супідрядних завдань: визначає мету, виділяє невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.

Самостійна робота учнів з підручником сприяє розвитку математичного мислення, самостійності, інтересу до вивчення математики.

Підручник - важливе джерело знань, тому вчитель обов'язково повинен навчити учнів користуватися ним. Працюючи з підручником, діти вчаться сприймати математичний текст, розглядати малюнки, схеми, структурні записи; робити спочатку під керівництвом вчителя, а потім і самостійно висновки, узагальнення.

Наведемо приклади завдань. Так , для самостійного ознайомлення учнів з математичним матеріалом доцільно пропонувати той, який не містить у собі нічого принципово нового порівняно з вивченим.

У другому-третьому класах діти спостерігають різноманітні факти, що характеризують кількісну зміну результатів залежно від зміни компонентів дій. Тому в четвертому класі вони вже можуть самостійно узагальнювати знання, потрібні для сприймання нового матеріалу з теми „Зміна суми залежно від зміни одного з доданків (якщо другий доданок постійний)”.

У третьому класі можна запропонувати учням для самостійної роботи з використанням підручника такі теми: „Множення п'яти і ділення на п'ять”, „Розв'язування задач, у яких відомі сума й один із доданків, а треба порівняти доданки”, „Додавання суми до суми”, „Прийом додавання розрядами” та інші.

Четвертокласникам, наприклад, доступна для самостійної роботи тема „Додавання і віднімання багатоцифрових чисел в межах мільйона”, бо алгоритми додавання і віднімання великих чисел їм уже відомі з третього класу. Доречно у процесі оволодіння учнями третього класу прийомом виконання прикладів з повним поясненням демонструвати на дошці інструкцію:

1. Запиши зменшуване.

2. Заміни від'ємник сумою розрядних доданків.

3. Прочитай пошепки знайдений вираз (від числа... відняти суму... і...).

4. Згадай правило віднімання суми від числа.

5. Подумай, який спосіб розв'язання тут найзручніший.

6. Обчисли приклад і зроби перевірку.

Для самостійного ознайомлення з новим матеріалом у третьому-четвертому класах цілком доступні і нові види задач. У методичній літературі підкреслюється, що сучасна програма початкових класів ставить вимогу формувати в дитини вміння розв'язувати не певний вид задач, а будь-які. Саме тому система добору й розміщення їх у підручниках спрямована на забезпечення сприятливих умов для узагальнення способів дій.

У визначення змісту і характеру допомоги під час розв'язування задачі звичайно класовод орієнтується на загальні вимоги до роботи над нею. Готуючись до уроку корисно подумати, який вид короткого запису найдоцільніше застосувати під час розв'язування: починати розбір від шуканого чи від даних, орієнтуючись на основне питання задачі, чи допускає задача різні способи розв'язку, і якщо так, то який з них раціональніший, як оформити розв'язок. Роботу краще будувати так, щоб ініціатива вчителя не стримувала думки учнів, щоб вони вчилися самостійно міркувати. А для цього слід також передбачати , які питання можуть виникнути в учнів.

Однак, у будь-якому випадку, щоб самостійно розв'язати задачу дитина повинна усвідомити її умову (значення числових величин, окремих слів і виразів); виділити з умови дані у шукане; знайти розв'язки між шуканим і даними.

Як свідчить практика, найскладніше для учнів - навчитися самостійно аналізувати задачу. Кращому розумінню важкодоступного під час самостійного розв'язування задач нового виду сприяють допоміжні засоби. Ними можуть бути: схема, малюнок, короткий запис, вказівка, що, як правило подаються на індивідуальних картках або на переносних дошках.

Наведемо деякі формулювання для самостійної роботи над задачею:

1) частково самостійно розв'язати задачу (аналізують з учителем до з'ясування основного пункту в розв'язуванні, а закінчують роботу самостійно);

2) придумати запитання до кожної дій повного розв'язування. Виконати дії;

3) скласти задачу за коротким записом, схемою (без чисел і з числами);

4) придумати запитання до задачі, щоб замість двох дій розв'язати однією (або навпаки);

5) перебудувати задачу так, щоб відповідь не змінилась, але задача розв'язувалась двома діями;

6) розв'язати задачу і визначити, з якою задачею її не можна плутати;

7) знайти на схемі розв'язок задачі;

8) яка зі схем показує розв'язання даної задачі;

9) змінити умови задачі чи запитання до неї;

а) щоб розв'язати двома діями...;

б) щоб у запитанні були слова „більше на...”, („менше в...”), ...;

в) щоб задача розв'язувалась спочатку додаванням, потім відніманням...;

г) щоб задача стала оберненою;

10) знайти на сторінці підручника задачу, яка подібна до щойно розв'язаної і розв'язати її.

На уроках математики навчання учнів організовують у формі колективної фронтальної або індивідуальної самостійної роботи, застосовують також і групову форму навчання.

Колективна форма робота має характер бесіди вчителя і учнів з елементами зв'язного пояснення. В роботі над конкретним тематичним матеріалом бесіда використовується на різних етапах його опрацювання.

Особливою формою фронтальної роботи є така, коли учитель сам ставить запитання і сам відповідає на них (за суттю - це метод зв'язного викладу, розповіді). Застосування такої форми в початкових класах доцільне, оскільки молодші школярів великою мірою у навчанні наслідують вчителя. Коментоване розв'язування завдань учителем призначене найчастіше не для ознайомлення з новим матеріалом, а для подання учням зразків міркування [6, 108].

У практиці навчання є багато ситуацій, коли необхідно, щоб те саме завдання діти розв'язали одночасно із записом його розв'язання на дошці. Це напівсамостійна робота: один з учнів розв'язує завдання на дошці або коментує розв'язання з місця, а решта розв'язує його в зошитах. Звичайно, вчитель рекомендує дітям працювати самостійно, але учень, у будь-який час може побачити запис розв'язання чи почути пояснення ходу розв'язання і звірити його зі своїм.

Напівсамостійна форма роботи може бути застосована:

1) в процесі первинного закріплення, тобто під час розв'язування перших після показу вчителем завдань на ознайомлення з новими поняттями чи новими видами задач;

2) під час розв'язування задач підвищеної трудності;

3) для порівняння різних способів розв'язування того самого завдання;

4) для аналізу помилок, допущених учнями під час самостійного розв'язування завдань;

5) у ході підготовки дітей до сприймання нового матеріалу, або задач нового виду.

Індивідуальна самостійна робота передбачає розв'язування завдання кожним учнем окремо. Вона застосовується на будь-якому з етапів навчання, але найчастіше в процесі розвитку вмінь виконувати завдання того чи іншого виду. Самостійне розв'язування завдань у початкових класах майже завжди для учнів є творчим процесом. Отже, в організації такої роботи слід враховувати вимоги щодо проблемного навчання. Вчитель спрямовує дітей на самостійне розв'язування за допомогою відповідних підготовчих вправ або засобів унаочнення, своєчасно виявляє помилкові міркування учнів у процесі розв'язання їх і допомагає їм, підтримує при цьому емоційний тонус і впевненість у тому, що кожен з них спроможний самостійно розв'язати завдання.

В організації діяльності учнів щодо розв'язування того чи іншого завдання вчитель завжди ставить певну мету і залежно від неї визначає певну форму роботи. Зрозуміло, що колективна й індивідуальна форми роботи можуть змінюватись навіть у процесі виконання одного завдання. Наприклад, ознайомлення із змістом задачі було проведено у формі колективної фронтальної роботи, а аналіз задачі, складання плану і розв'язання вчитель пропонує здійснити самостійно [6, 109].

Самостійно-наукове або проблемне навчання охоплює такі поняття: проблема, проблемна задача, проблемна ситуація.

Під проблемою розуміють діалектичну суперечність у навчальному процесі: учні стикаються з труднощами, яких не можуть подолати за допомогою наявних знань; потрібно актуалізувати деякі попередні знання та шукати нові способи розв'язання завдання.

Проблемна задача - словесне формування закладеної в ньому (у формулюванні) проблеми. У проблемній задачі порівняно з проблемою обмежене поле пошуку. Умова задачі дає змогу шукати відповідь тільки на основі наведених даних, які визначають шляхи пошуку.

Проблемна ситуація - це особливий вид інтелектуальних труднощів, які виникають тоді, коли учень усвідомлює завдання, але знань для його вирішення у нього недостатньо. Однак їх цілком достатньо, щоб почати пошук способу розв'язання. Для виникнення такої ситуації необхідно подбати, щоб вимога і мета проблемної задачі перебували на межі між щойно здобутими знаннями та вміннями й тими, що їх учні повинні одержати.

Методом проблемного навчання можна вивчати математичні закономірності, способи дій та умови їх виконання, правила й формули, пов'язані з деякими конкретними знаннями школярів [5, 192].

Навчити дітей самостійно розв'язувати задачі - складна і відповідальна робота. Відомий вчений М.В.Богданович відзначає, що інтенсивність розвитку вмінь молодших школярів у розв'язуванні задач визначається передусім змістом задач і методами керування цим процесом. Формування вмінь і навичок розв'язувати задачі відбувається завдяки наслідуванню зразків і постійній практиці [23, 18].

Значну роль самостійна робота відіграє у пізнавальній діяльності школярів на уроках математики.

На уроках математики вчителеві доцільно перед вивченням нової теми визначити, який особистий досвід слід використати, щоб кожний учень успішно виконав індивідуальні пізнавальні завдання. Потім виявити прогалини у набутих знаннях і навичках школярів, причини відставання: шляхом аналізу письмових робіт, усних відповідей, індивідуальних бесід. Найлегше індивідуальну роботу використовувати під час закріплення навчального матеріалу та його практичного застосування; важче - коли учні опановують нові знання. Залежно від потреби учням можна запропонувати такі індивідуальні завдання: повторити правило, виконати вправу, розв'язати приклад або задачу, провести додаткове спостереження.

Самостійна роботи повинна проводитися з таким розрахунком, щоб завдання не були надто легкими та передбачали ті форми розумової діяльності, якими учні ще не оволоділи, але здатні опанувати їх за допомогою і під керівництвом вчителя.

Іноді пізнавальне завдання можна ставити до всього класу, але способи та прийоми розв'язання індивідуальні, залежно від занадь, умінь і навичок. Важливе значення мають індивідуальні домашні завдання. Вправи потрібно добирати так, щоб вони сприяли зміцненню зв'язку з практиком, всебічному розвитку, творчій активності та самостійності молодших школярів на уроках математики.

Правильно організована самостійна робота, увага до кожної дитини призведе до того, що розумові сили учнів розвиватимуться безупинно, а самі школярі відчують себе сильнішими, здібними, цікавими для вчителя та оточуючих. Кожний педагог зобов'язаний створити комфортні умови для того, щоб учень був суб'єктом навчальної діяльності, вчився із задоволенням, охоче, самостійно йшов до успіху, долаючи перешкоди на своєму шляху [6, 110].

Організація самостійної роботи на уроках математики в початковій школі сприяє підвищенню рівня свідомого та міцного засвоєння навчального матеріалу кожним учнем на уроці, оволодіння вміннями та навичками самостійно набувати нові знання, розвантаження школярів від надмірних домашніх завдань тощо.

Чіткий план організації дій при виконанні різних вправ підвищує їх ефективність. Часто безпорадність учня, при вирішенні завдання, є наслідком його методичних невмінь, а не проблемами в знаннях.

При доборі завдань і вправ особлива увага звертається на всебічне закріплення ознак поняття, чітко виділяються навички і вміння, які необхідно сформувати і закріпити за допомогою системи різноманітних вправ. Вчитель постійно стежить за точністю виконання завдань, особливо на етапі підготовчих і пробних вправ, оскільки можуть бути закріплені помилки учнів. Цей етап характеризується низьким рівнем самостійності. Детально пояснюється метод їх розв'язання. Учні закріплюють його, виконують дії за зразком, потім учитель пропонує аналогові задачі та завдання з планом розв'язання, надаючи допомогу учням при розв'язуванні. На цьому етапі потрібна енергійна корекція рівня самостійності.

Далі виконують завдання з коротким планом розв'язування або вказівками щодо виконання завдань. Контроль на цьому етапі особливо важливий, хоча рівень самостійності вже досить високий.

Завдання і вправи для повністю самостійного виконання - це складання задач. На цьому етапі з'ясовується, чи достатньо підготовлений учень на попередніх етапах і чи здатен він до творчої роботи.

Важлива роль у формуванні і розвитку вміння розв'язувати задачі відводиться правильній організації пошуку розв'язання будь-якої конкретної задачі. Значну частину цієї роботи потрібно алгоритмізувати, при цьому не можна формально використовувати алгоритм. Розв'язуючи задачі, доцільно використовувати певні приписи: уважно прочитайте та зрозумійте умову задачі; перекажіть її зміст, запишіть коротку умову задачі за визначеною формою; виконайте креслення, яке ілюструє умову задачі; розкладіть задачу на ряд очевидних частин та напишіть рівняння, що виражають її суть; розв'яжіть рівняння чи систему рівнянь; осмисліть хід розв'язування та перевірте відповідь; пошукайте інше розв'язання задачі; зробіть висновок [19, 231].

Досвід показав ефективність розв'язування задач з недостатніми та зайвими даними в умові. Недостатні дані беруться з довідника. Такий прийом разом з закріпленням навичок, використання довідника, сприяє глибокому аналізу задачі. Задачі з зайвими даними корисні лише не певному етапі, коли учень володіє міцними знаннями, інакше подібні задачі можуть виявитися неефективними. Часто, при розв'язуванні задач, до дошки викликають одного учня, інші слухають і беруть участь в обговоренні розв'язання або просто списують з дошки. Взагалі така організація уроку можлива, але краще, якщо на першому етапі вивчення нового матеріалу кожен учень самостійно виконує перші три пункти припису. Потім всі разом намічають план розв'язання задачі. Далі кожен самостійно намагається реалізувати цей план. Це дозволяє розвивати вміння дітей самостійного пошуку розв'язання задачі. Згодом зміст вправ можна ускладнити, написавши на спеціальних картках з поміткою ступеня складності. Ускладнити зміст вправ можна шляхом введення графічних, експериментальних задач. Для цього важливо визначити рівень самостійності, який необхідний для розв'язання даної задачі [19, 232].

На уроках математики обов'язково передбачається: встановлення свідомої дисципліни, живе спілкування вчителя з учнями, емоційне мотивування навчальної діяльності школярів.

Організація самостійної роботи сприяє свідомому і міцному засвоєнню навчального матеріалу кожним учнем на уроці. До навчальних самостійних робіт відносять ті, які пропонують учням для самостійного засвоєння нового матеріалу, а також для закріплення та повторення вивченого матеріалу. Згідно з навчальною програмою, на уроках математики учні повинні одержувати ґрунтовні знання, розвивати важливі вміння та навички, які в подальшому обов'язково застосовуватимуться на практиці. Самостійна робота на уроці математики розвиває довільну увагу учнів, виробляє здатність міркувати. Завдяки використанню різних форм самостійної роботи на уроках математики в учнів відбувається розвиток логічно-образного мислення, забезпечує всебічну пізнавальну активність школярів.

Вчителям початкових класів добре відома ситуація, коли та чи інша дитини, виконуючи контрольну роботу, не може впоратися навіть з елементарними завданнями через розгубленість, нерішучість, невпевненість у собі та через те, що не відчуває безпосередньої підтримки вчителя, до якої вона звикла на уроках математики в умовах колективної роботи.

Це пояснюється насамперед тим, що самостійна робота (як і контрольна) на уроках математики виконує переважно контролюючу функцію, а не навчальну. Отже, для того, щоб діти почувалися впевнено, без постійної дріб'язкової опіки вчителя, а водночас і для підвищення якості навчання математики в початкових класах взагалі, виникає необхідність переміщення центру ваги з контролюючої функції самостійної роботи на навчальну.

Виходячи з того, що вчитель у класі один, і він не в змозі під час самостійної роботи здійснювати керівництво і контроль за виконанням завдань кожним учнем, потрібна нетрадиційна організація навчання. Такою організацією навчання є особистісно орієнтована навчально-діяльнісна модель та діяльнісний метод зокрема. Діяльнісний метод передбачає наявність орієнтувальної картки (ОК), яка дозволяє створити такі умови, за яких учень виступає суб'єктом навчального процесу, тобто засвоєння знань є результатом його власної діяльності, а вчитель має змогу більше уваги приділити тим учням, які потребують допомоги.

Для прикладу наведемо зразок ОК для самостійної роботи, за допомогою якої діти навчаються ділити багатоцифрові числа на одноцифрові.

Оволодіти математикою - означає навчитися розв'язувати задачі, при чому, не лише стандартні, а й такі, що потребують оригінального підходу, творчих пошуків, винахідливості. Спочатку, здебільшого, учні виконують їх за зразками (схемами), а потім - самостійно. Задача - це зв'язне лаконічне оповідання, в яке введено значення деяких величин і пропонується знайти інші невідомі значення величин, що залежні від даних і пов'язані з ними відповідними відношеннями, вказаними в умові.

Вміння розв'язувати задачі потребує від школярів знання деяких життєвих ситуацій, залежностей між величинами, розуміння суті арифметичних дій, знання прийомів обчислень, загальних причинно-наслідкових зв'язків, суті та структури задачі. Вміння розв'язувати задачі підвищеної складності - одне з найскладніших завдань в діяльності молодших школярів. Для його вироблення потрібна тривала практика. Але оптимальність її полягає не в тому, щоб учні виконали якомога більше завдань, а доцільніше домогтися, щоб вони, працюючи над кожною задачею, використовували закладені можливості для розвитку своїх розумових здібностей, запам'ятовували все необхідне для розв'язування інших задач.

Розв'язуючи задачі підвищеної складності, учень не тільки розширює і збагачує свої знання, а й удосконалює пізнавальні дії, вчиться помічати незвичне в очевидному, формує навички вибору дій.

Не обов'язково, щоб школярі розв'язали додаткову задачу самостійно, важливо, щоб вони замислилися над нею, спробували її виконати. Не варто обмежувати дітей у виборі способів виконання дій, підказувати хід розв'язування - значно важливіше правильно спрямовувати їхню думку, бо у творчій роботі головним є не кінцевий результат, а сам процес.

Свідомий вибір арифметичних дій не можливий без глибокого розуміння учнями зв'язків між відомими і шуканими елементами. Під час розв'язування задач вчитель повинен радити дітям звернутися до схеми розв'язування задач:

1. Уважно прочитати задачу.

2. Подумай, що означає кожне число, який зв'язок між ними, повтори подумки запитання задачі. Чи можна її розв'язати однією дією?

3. Запиши коротко умову задачі (чи схему).

4. Склади план розв'язування.

5. Розв'яжи задачу окремими діями або склади числовий вираз та обчисли його значення.

6. Дай повну відповідь на запитання задачі.

7. Перевір відповідь [40, 27].

Для визначення умов вдосконалення самостійної роботи на уроках математики нами було проведено опитування вчителів-практиків початкових класів за розробленою анкетою (Див. Додаток 1). Анкетування передбачало визначення найефективніших умов самостійної роботи на уроках математики. Зміст анкетування включав такі варіанти відповідей:

1. різноманітність і цікавість завдань;

2. визначення тривалості і змісту завдань;

3. керівництво вчителем самостійної роботи учнів;

4. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів;

5. використання вказівок , що до послідовності опрацювання учнями завдання;

6. форма подачі самостійної роботи, її обсяг;

7. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку;

8. розвиток умінь самостійної роботи;

9. розвиток ініціативи самостійності;

10. завдання на розвиток ініціативи і самостійності;

11. завдання на розвиток творчості (Див. Додаток 1, позиція 3).

На основі даних позиції 3 (Див. Додаток 2), нами проведено аналіз анкетування і визначено умови удосконалення самостійної роботи молодших школярів на уроках математики, який відображений на гістограмі (Див. Гістограма. 2).

Гістограма 2. Основні умови вдосконалення самостійної роботи на уроках математики

Результати аналізу анкетування показали, що основними умовами удосконалення самостійної роботи молодших школярів на уроках математики є:

1. завдання на розвиток творчості;

2. розвиток ініціативи самостійності;

3. керівництво вчителем самостійної роботи учнів;

4. різноманітність і цікавість завдань;

5. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів (Див. Гістограма 2).

Як бачимо, організація самостійної роботи на уроках математики в початковій школі дійсно займає важливе місце. Уроки математики виховують: культуру математичного спілкування; відповідальність, працьовитість, наполегливість, охайність під час роботи, ввічливість, доброзичливість, дисциплінованість тощо.

Порівняльний аналіз даних позицій 1 і 2 (Див. Додаток 1) відображений на Гістограмі 3. Зміст позицій 1 і 2 передбачав визначення вчителями форм та рівнів самостійної роботи в навчальному процесі початкової школи. На основі даних позицій 1 і 2 (Див. Додаток 2) нами проведено аналіз анкетування і визначено основні форми та рівні самостійної роботи, які відображені на гістограмі (Див. Гістограма 3).

Гістограма 3. Форми та рівні самостійної роботи в навчальному процесі початкової школи.

Результати аналізу анкетування (Див. Додаток 2) і дані гістограми (Див. Гістограма 3) показали, що найменш ефективною є групова форма самостійної роботи.

Самостійна робота молодших школярів, за свідченням понад 50% вчителів знаходиться на відносно високому рівні.

Наступним етапом дослідження було порівняння умов організації самостійної роботи на уроках читання і математики. На основі даних позицій 3 і 4 (Див. Додаток 2), нами проведений аналіз умов удосконалення самостійної роботи молодших школярів на уроках читання і математики; зроблено порівняльний аналіз отриманих даних.

Результати порівняльного аналізу організації самостійної роботи на уроках математики і читання показали, що сприятливими для них умовами є:

- на уроках читання:

1. цікавість і різноманітність завдань - 90%;

2. завдання на розвиток творчості - 70%;

- на уроках математики:

1. цікавість і різноманітність завдань - 70%;

2. завдання на розвиток творчості - 50%.

Таким чином порівняльний аналіз показав, що 50% і більше вчителів вважають, що при організації самостійної роботи на уроках математики і читання найбільшу ефективність можуть давати цікаві і різноманітні завдання та завдання на розвиток творчості.

Творчі самостійні роботи є вінцем системи самостійної діяльності школярів, яка дозволяє їм отримувати принципово нові знання, зміцнити навички самостійного пошуку знань. Психологи вважають, що розумова діяльність школярів, при вирішенні проблемних, творчих завдань, аналогічні розумовій діяльності творчих і наукових працівників. Завдання такого типу - один з найефективніших засобів формування творчої особистості.

Цікаві та різноманітні завдання сприяють оволодінню учнями глибокими і міцними знаннями, активізації розумових операцій, розвитку пізнавальних сил і здатності до тривалого напруження, освоєнню прийомів самостійного навчання, розширенню та поглибленню знань учнів, розвитку їх інтелектуальних здібностей, формуванню вмінь і навичок самостійної діяльності.

Висновки

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, нами розкрито сутність поняття самостійна робота; розглянуто основні вимоги до її організації на уроці; визначено особливості організації самостійної роботи.

Самостійна робота - це особливий засіб навчання, який:

- у кожній конкретній ситуації засвоєння знань відповідає конкретній дидактичній меті та завданням;

- формує в учнів на кожному етапі їх руху, від незнання до знань, необхідний обсяг та рівень знань; навичок та умінь для розв'язання відповідного класу пізнавальних завдань, поступового просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності;

- сприяє виробленню в учнів психологічної готовності до самостійного систематичного поновлення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці наукової та суспільної інформації;

- є найважливішим знаряддям педагогічного керівництва та управління самостійною пізнавальною діяльністю учнів в процесі навчання.

2. Обґрунтовано самостійну роботу, як засіб розвитку молодших школярів.

Самостійність учнів у навчанні - найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями і навичками. Часто застосовувана і правильно організована самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру.

Самостійна робота на уроці за умови належної її організації й повсякденного проведення не тільки справляє позитивний вплив на якість знань учнів і формування в них умінь та навичок навчальної праці, а й допомагає виховувати відповідальне ставлення до навчальних занять, благотворно позначається на зміцненні дисципліни в класі, оволодінні школярами раціональними методами та прийомами навчання, вміннями й навичками самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці, сприяє засвоєнню, розширенню та поглибленню знань учнів, розвитку їх здібностей, формуванню вмінь і навичок самостійної діяльності.

3. Визначено умови вдосконалення самостійної роботи молодших школярів

на уроках читання:

- конкретизація завдань;

- цікавість і різноманітність завдань;

- визначення місця самостійної роботи в структурі уроку;

- розвиток умінь самостійної роботи;

- завдання та розвиток творчості;

на уроках математики:

- цікавість і різноманітність завдань;

- керівництво вчителем самостійною роботою учнів;

- врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів;

- розвиток ініціативи самостійності;

- завдання на розвиток ініціативи і самостійності.

- Порівняльний аналіз основних умов вдосконалення самостійної роботи на уроках читання і математики показав, що сприятливими для математики і читання, є добір цікавих і різноманітних завдань та завдань на розвиток творчості.

Список використаної літератури

1. Баршай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності школярів // Поч. шк., 1991. - №12. - С. 18-20.

2. Богданович М.В. Концепція курсу математики для 1-4 класів // Поч. шк., 1990. - №10. - С. 10-13.

3. Богданович М.В. Методика розв'язування задач у початковій школі: Навч. посібник. - К., 1990. - С.192

4. Богданович М.В. Особливості вивчення математики в початковій школі // Математика в школі., 1999. - №4. - С.43-46.

5. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі. Посібник для вчителя. - К., 1990. - С.192

6. Богданович М.В., Козак М.В., Король А.Я. Методика викладання математики в початкових класах. Посібник для вчителя. - Тернопіль, 2001. - С. 108-110.

7. Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа, 2001. - №9. - С.20-24.

8. Вапняр Н.Ф. Использование математических игр на уроке // Нач. шк., 1991. - №3, - С. 27-29.

9. Вивчення математики в початковій школі: [ряд статей] // Розкажіть онуку, 2000. - №8. - С. 2-7.

10. Волобуєва А.І. Організація самостійної пошукової діяльності учнів на уроках математики // Обдарована дитина, 2000. - №4. - С. 12-15.

11. Гаврилюк Л.П. Пізнавальні та виховні аспекти самостійної роботи при вивченні математики / Педагогіка і психологія: Наук. вісник, 2000. - Вип. 78. - С.9-18.

12. Григулич С. Прийоми індивідуалізацій самостійної роботи учнів на уроці математики // Математика в школі, 2000. - №6. - С. 34-35.

13. Грузин О.І., Кузнєцова А.Ф. Робота учнів у парі: Учителю математики // Рад. шк.. - 1990. - №3. - С. 77-79.

14. Дашевская Л.П. Первые шагни групповой формы работы на уроках математики // Нач. шк., 1990. - №12. - С. 36-41.

15. Джежелей О. Навчаємося за посібниками: у школі і вдома // Поч. шк., 2002. - №4. - С.30-32.

16. Жилина Е.И. Математические сочинения при обучении школьников // Математика в школе, 1995. - №13. - С. 36-38.

17. Забранський В., Забарнська Н. Організація письмових самостійних та контрольних робіт при диференційованому навчанні математики // Математика в школі, 2000. - №15. - С. 30-33.

18. Зайцев В.В. Организация совместной работы учащихся по математике // Нач. шк., 1990. - №2. - С. 32-35.

19. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - Чернівці, 2003. - С. 227-240.

20. Збандуто С.Ф. Педагогіка. - К., 1965. - 288 С.

21. Истомина Н.Б. Как сделать урок математики лучше? [методические приемы] // Нач. шк., 1987. - №1. - С. 35-40.

22. Кобзар Б.С. Основи індивідуалізації навчально-виховної діяльності учнів початкових класів // Поч. шк., 1990. - №10. - С. 56-58.

23. Король Я.А. Організація навчальної діяльності учнів на уроках математики // Поч. шк., 1986. - №1. - С. 59-64.

24. Кочипа Л.П. Особливості уроків математики в 1 класі чотирирічної початкової школи // Поч. шк., 1986. - №6. - С. 23-28.

25. Крутенький В.А. Формування і розвиток учнів // Рад. шк., 1972. - №4. - С. 22-26.

26. Кузнецов В.И. Контроль и самоконтроль - важные условия формирования вычислительных навыков // Нач. шк., 1986. - №2. - С. 36-39.

27. Курдюмова Н.А. Числовые приемы как способы самоконтроля и развития мышления // Математика в школе, 1986. - №5. - С. 36-40.

28. Логачевська С. Диференційоване навчання на уроках математики // Поч. шк., 2001. - №5. - С. 18-22.

29. Мельникова М.А. Справочная книга для учителя начальной школы. - М., 1941. - 259 С.

30. Михельсон Р.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. - М., 1940. - 198 С.

31. Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів // Поч. шк., 2001. - №2. - С. 8-14.

32. Охримчук Р. Як допомогти становленню самостійності дитини // Поч. шк., 1999. - №2. - С. 17-20.

33. Підручна М.В., Янчунко Г.М. Самостійна робота учнів з математичним текстом // Рад. шк., 1987. - №4. - С. 44-47.

34. Подкасистый П.Й. Самостоятельная познавательная деятельность в обучении. - М., 1980. - С.323

35. Роганова И.Ф. Организация самостоятельной работы на уроках математики // Нач. шк., 1989. - №2. - С. 27-28.

36. Роганова И.Ф. Организация самостоятельной работы учащихся над задачей на уроках математики // Нач. шк., 1988. - №2. - С. 56-58.

37. Савченко О.Я. Дидактика. К., 2000. - С.378

38. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К., 1997. - С. 224-228.

39. Садихов С. Занимательных задачи для младших школьников // Нач. шк., 1991. - №6. - С. 34-35.

40. Стрілець С. Математичні задачі підвищеної складності на додавання і віднімання в межах 100 // Поч. шк., 2004. - №6. - С.26-27.

41. Сухорукова В.М. Интересные приемы устных вычислений на уроках математики // Нач. шк., 1991. - №6. - 38-40.

42. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа, 2001. - №1. - С. 15-23.

43. Хроборт В. Різнорівневі завдання на уроках математики: [у початковій школі] // Поч. школа, 1997. - №1. - С. 20-25.

44. Царева С.Е. Виды работы с задачами на уроке математики // Нач. шк., 1990. - №10. - С. 37-41.

45. Штабова Л. Самостійна робота на уроках математики // Поч. шк., 2004. - №6. - С. 24-26.

46. Шушара Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів - вимога сьогодення // Рідна школа, 2003. - №2. - С. 30-45.

47. Ягупов В.В. Педагогіка. Навчальний посібник. - К., 2002. - 354 С.

48. Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри // Поч. шк., 1997. - №6. - С. 22-24.

Додатки

Додаток 1

Анкета

Шановний колего! Просимо Вас заповнити цю анкету, яка допоможе визначити умови удосконалення самостійної роботи молодших школярів на уроках читання і математики.

1. Які форми самостійної роботи застосовуєте при навчанні учнів?

1. індивідуальні

2. колективні

3. фронтальні

4. групові

2. Чи вважаєте ви, що самостійна робота у вашому класі на:

1. високому рівні

2. відносно високому

3. середньому рівні

4. низькому рівні

3. Основними умовами вдосконалення самостійної роботи на уроках математики є:

(вибрати не більше 5-ти відповідей)

1. різноманітність і цікавість завдань

2. визначення тривалості і змісту завдань

3. керівництво вчителем самостійної роботи учнів

4. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів

5. використання вказівок , що до послідовності опрацювання учнями завдання

6. форма подачі самостійної роботи, її обсяг

7. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку

8. розвиток умінь самостійної роботи

9. розвиток ініціативи самостійності

10. завдання на розвиток ініціативи і самостійності

11. завдання на розвиток творчості

4. Основними умовами вдосконалення самостійної роботи на уроках читання є:

(вибрати не більше 5-ти відповідей)

1. конкретизація завдань

2. цікавість і різноманітність завдань

3. керівництво самостійною роботою учнів

4. визначення тривалості і змісту завдань

5. форма подачі самостійної роботи, її обсяг

6. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку

7. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів

8. розвиток умінь самостійної роботи

9. розвиток ініціативи самостійності

10. завдання на розвиток ініціативи і самостійності

11. завдання на розвиток творчості

Додаток 2

Результати анкетування вчителів

Питання

Варіанти відповідей

Кількість відповідей

Кількість відсотків

1. Які форми самостійної роботи застосовуєте при навчанні учнів?

1. індивідуальні

2. колективні

3. фронтальні

4. групові

6

6

5

4

60%

60%

50%

40%

2. Чи вважаєте ви, що самостійна робота у вашому класі на:

1. високому рівні

2. відносно високому

3. середньому рівні

4. низькому рівні

0

7

2

1

0%

70%

20%

10%

3. Основними умовами вдосконалення самостійної роботи на уроках математики є:

(вибрати не більше 5-ти відповідей)

1. різноманітність і цікавість завдань

2. визначення тривалості і змісту завдань

3. керівництво вчителем самостійної роботи учнів

4. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів

5. використання вказівок , що до послідовності опрацювання учнями завдання

6. форма подачі самостійної роботи, її обсяг

7. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку

8. розвиток умінь самостійної роботи

9. розвиток ініціативи самостійності

10. завдання на розвиток ініціативи і самостійності

11. завдання на розвиток творчості

7

3

6

9

2

3

4

2

5

3

5

70%

30%

60%

90%

20%

30%

40%

20%

50%

30%

50%

4. Основними умовами вдосконалення самостійної роботи на уроках читання є:

(вибрати не більше 5-ти відповідей)

1. конкретизація завдань

2. цікавість і різноманітність завдань

3. керівництво самостійною роботою учнів

4. визначення тривалості і змісту завдань

5. форма подачі самостійної роботи, її обсяг

6. визначення місця самостійної роботи в структурі уроку

7. врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів

8. розвиток умінь самостійної роботи

9. розвиток ініціативи самостійності

10. завдання на розвиток ініціативи і самостійності

11. завдання на розвиток творчості

5

9

2

2

4

5

4

5

1

3

7

50%

90%

20%

20%

40%

50%

40%

50%

10%

30%

70%

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.