Шляхи вдосконалення класного та позакласного читання в початковій школі
Вивчення літературної освіти молодших школярів в Україні. Розробка методики уроків позакласного читання. Сімейні читання, як форма спілкування. Виявлення рівня сформованості читацьких навичок. Формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2016 |
| Размер файла | 2,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Вищий навчальний комунальний заклад
«Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області
Предметна (циклова) комісія викладачів мови та літератури
КУРСОВА РОБОТА
з методики навчання української мови
на тему: Шляхи вдосконалення класного та позакласного читання в початковій школі
Студентки 4 курсу Власенко В.Ю.
напряму підготовки «Педагогічна освіта»
спеціальності «Початкова освіта»
Керівник викладач методики навчання
української мови Кобальчинська Н.А.
м. Білгород-Дністровський - 2015 рік
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЧИТАННЯ - ОСНОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСНОГО ТА ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Літературна освіта молодших школярів
1.2 Методика уроків позакласного читання на основному етапі
1.3 Організація читацької діяльності молодших школярів на основному етапі
1.4 Сімейні читання, як форма спілкування (з досвіду роботи клубу сімейного читання)
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИТАЦЬКИХ НАВИЧОК
2.1 Виявлення фактичного рівня сформованості читацьких навичок
2.2 Вивчення досвіду роботи вчителя Завелі Т.В. Шабської ЗОШ №1
2.3 Перевірка ефективності проведеної роботи щодо вдосконалення читацьких навичок
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Сучасна початкова школа покликана забезпечити становлення особистості молодшого школяра шляхом виявлення і цілісного розвитку здібностей, формування умінь і бажання вчитися.
Пріоритетним завданням сучасної школи є розвиток дитини як неповторної особистості, реалізація її творчого потенціалу, формування критичного мислення, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Головною метою основної школи є розвиток інтелектуальної, пізнавальної, комунікативної активності й навчальної самостійності учня, формування якісно нової мотивації навчальної праці, що спрямована на оволодіння різними способами отримання інформації.
Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету, потрібно вміти читати.
Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського: «Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання - це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного життя» [4, с.78].
В умовах особистісно-орієнтованого навчання потрібна така система читання, яка забезпечить розвиток дитини, збагатить її емоційно-художній досвід, інформаційно-естетичну базу, що сприятиме становленню духовного світу, розвиватиме відчуття прекрасного, тому тема курсової роботи «Шляхи вдосконалення класного та позакласного читання в початковій школі» є актуальною.
Предмет дослідження - навички читання учнів 4-Б класу Шабської ЗОШ №1.
Об'єкт дослідження - уроки читання.
Мета роботи - дослідити та виявити найбільш ефективні шляхи вдосконалення класного та позакласного читання в початковій школі.
Завдання дослідження:
1. Формування в учнів повноцінної навички читання як базової у системі початкового навчання.
2. Формування у школярів прийомів самостійної роботи з дитячими книжками різних типів і видів.
3. Виховання потреби в систематичному читанні як засобі пізнання світу, загальнокультурного розвитку.
4. Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з теми курсової роботи.
5. Практично перевірити і обґрунтувати використання тренувальних вправ щодо удосконалення навичок читання та уроках класного та позакласного читання.
РОЗДІЛ 1. ЧИТАННЯ - ОСНОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КЛАСНОГО ТА ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Літературна освіта молодших школярів
Літературна освіта у системі початкового навчання, спрямована на розвиток інтелектуальної та емоційної сфер кожного учня, дає змогу пізнавати навколишній світ через літературний твір, збагачуючи життєвий досвід дитини, давати доступні історичні відомості, формулювати людяне ставлення до дійсності, ставати першоосновою для розвитку мовлення, естетичного почуття, утверджувати основи моральності й громадськості.
Літературною освітою передбачається оволодіння мистецтвом слова, формування естетичного і художнього смаків школяра. Крім того, завданнями літературної освіти є формування літературознавчих та естетичних знань, а також певних читацьких умінь, що допомагають учням засвоювати художні цінності, отримувати насолоду від спілкування з літературою.
Повноцінне спілкування з мистецтвом вимагає розвитку спеціальних здібностей і вмінь: образне поетичне бачення світу, високий розвиток творчої уяви, особливу емоційну виразність, добре розвинену здатність реагувати на експресію слова. Виховний вплив художнього твору на читача великою мірою залежить від розвитку його емпатії, тобто здатності відчувати іншу людину [6, с.16].
Ідеї безперечної літературної освіти школярів в концепціях: «Літературна освіта школярів» (Н. Скрипченко та ін.), «Літературна освіта молодших школярів в системі рідної мови» (О. Джежелей). Спільним для означених документів є те, що, по-перше, початкова школа вважається базовою, по-друге, доводиться важливість пропедевтичного курсу літературознавчого спрямування [так само].
Метою літературної освіти є залучення школярів до мистецтва читання, ознайомлення з видатними творами національної і світової літератури.
Першооснови літературної освіти переважно закладаються в початкових класах, зміст якої базується на принципах:
а) художньо-естетичному - забезпечується цілісне уявлення про художній твір як єдність форми і змісту, що створюється людиною, яка розкриває перед читачем багатства власної душі і світогляду, довкілля і людських стосунків, викликаючи почуття гармонії, краси;
б) літературознавчому - передбачається чітке усвідомлення таких понять (тема, ідея, композиція, персонаж, мова, автор, жанр тощо), при цьому в центрі уваги роботи над твором є слово, що осмислюється учнем як засіб творення словесно-художнього образу, через який автор висловлює думки, почуття, ідеї;
в) логічному - реалізується під час опрацювання творів науково-популярної літератури, допомагає учневі встановити асоціативні зв'язки у змісті твору, логічну послідовність окремих частин тощо [5, с.224-225].
Основними напрямками роботи з формування першооснов початкової літературної освіти є:
1) удосконалення повноцінної навички читання;
2) формування умінь школярів адекватно сприймати літературні твори, працювати з дитячою книжкою;
3) ознайомлення школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності;
4) розвиток творчих літературних здібностей учнів;
5) формування системи морально-етичних і соціальних переконань у зв'язку з прочитаним.
Основною формою опанування змісту літературної освіти в початкових класах є урок читання(класного і позакласного), на якому найважливішим завданням є формування вміння школярів глибоко проникати в зміст творів, оскільки література - найскладніший інтелектуальний вид мистецтва, а процес читання художньої літератури - найскладніший вид естетичного сприймання. літературний читання школяр позакласний
Доречним у контексті літературної освіти буде знання учителем короткого довідника, змістом якого є визначення важливих складових літературного твору [12, с.188].
Тема (від гр. Thema - буквально) - 1) основне питання, яке висвітлюється в літературному творі на конкретному життєвому матеріалі; 2) те, про що говориться в творі, коло зображувальних подій у ньому, явищ життя в поєднанні з його проблематикою [7, с.22].
Тематика твору - сукупність основної й залежних від неї тем у художньому, а також сукупність тем, що їх розроблює письменник у своїй творчості.
Ідея твору (грецьк. іdea ? ідея) - 1) емоційно-інтелектуальна пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора; 2) загальний висновок, який логічно випливає з усього зображеного в літературному творі [13, с.70].
Головна думка разом з висновками, що випливають з розв'язання побічних тем, становлять ідейний зміст літературного твору. Тема та ідея в своїй єдності становлять ідейно-тематичну основу літературного твору.
Зміст літературного твору - той життєвий матеріал, який відібрав для художнього зображення і подав у певному ідейному освітленні.
Пафос (пристрасть, почуття) - тип емоційного світовідчуття, що окреслюється у творі й мотивує ідейну визначеність авторського ставлення до зображуваного, а також спонукає читача до співпереживання з автором або його героями [так само, с. 245].
Форма (лат. Forma - зовнішній вигляд) літературного твору - спосіб вираження та існування ідейно-тематичного змісту. До форми належать літературний рід, жанр, композиція з усіма її елементами, мова, способи викладу матеріалу, образотворчі засоби [так само, с.56].
Композиція (лат. Composition ? складання) - 1) побудова твору, упорядковане, зв'язне зображення подій і характерів у світлі авторської оцінки;
2) побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів художньо-естетичну цінність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами образного жанру, орієнтацією на адресата [13, с.74].
Сюжет (від фр. Sujet ? предмет) - 1) об'єднані причинно-часовими зв'язками основної події літературного твору, через розвиток яких розкриваються характери і розв'язуються конфлікти; 2) подія чи система подій, покладена в основу епічних, драматичних, інколи ліричних творів, способів естетичного освоєння й осмислення організації подій і художньої фабули, рух характерів у художньому часі і просторі [так само].
Образ - художнє відтворення за допомогою слова людських характерів, подій, предметів [так само].
Характер (від гр. Character ? відмінна риса) - повно і всебічно змальована в літературному творі дійова особа з чітко окресленими, яскраво вираженими рисами вдачі [так само, с.75].
Жанр твору - це історично сформований тип художнього твору, який синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів, має відносно сталу композиційну будову, яка постійно розвивається та збагачується [так само].
1.2 Методика уроків позакласного читання на основному етапі
У 3-4 класах самостійна читацька діяльність також має свої особливості. Набуті в попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою книгою дають можливість школярам переважно самостійно розв'язувати спеціальні завдання, які складають сутність читацької діяльності. Ставляться і вирішуються завдання не тільки розширити читацький кругозір учнів, а й сформувати в них ставлення до книги як
джерела самостійного поповнення знань, навчити їх усвідомлювати книгу як засіб спілкування з автором, мудрою людиною [5, с.191-197].
На основі набутого в попередніх класах формуються знання учнів про поняття: каталог, каталожні розподільники, каталожна картка, науково-художня книжка, довідкова література, рекомендаційний покажчик; кращі твори для дітей на певну тему для дитячого читання; прийоми вибору книжок у бібліотеці для читання на задану тему. Ускладнюються уроки позакласного читання тим, що учні самостійно добирають і читають книги без допомоги вчителя - поза школою.
Відтепер учні спочатку за завданням учителя, а далі - з власної ініціативи самостійно вибирають та читають дитячі книги поза класом, тобто в 3-4-х класах самостійне читання учнів стає справді позакласним. А на уроці відбувається колективне обговорення того, що діти прочитали заздалегідь. До активного читання школярів включаються значні за обсягом твори. Читацьке коло учнів 3-4-х класів інтенсивно поповнюється науково-популярною та довідковою літературою[5, с.191-197].
Рекомендуючи твори для позакласного читання (за рекомендаційним плакатом), вчитель враховує умови забезпечення дитячою літературою міських (районних) шкільних бібліотек та можливість домашніх.
Основним завданням учителя є формування:
а) правильної читацької діяльності (вміння думати над книгою під час читання і після нього);
б) читацького кругозору;
в) вмінь читати вибірково, усвідомлюючи мету (естетичну, пізнавальну, самоосвітню, розважальну тощо).
Реалізація зазначеного буде ефективною за умови дотримання відповідної дидактичної структури уроку (ДОДАТОК 1).
Методичний коментар до проведення уроку позакласного читання на основному етапі (3-4-й класи).
Метою першого етапу уроку є перевірка готовності дітей; з'ясування того, де брали книги для читання; якими бібліотечно-бібліографічними прийомами користувалися, чи не помилилися у виборі книги.
Учитель бере читацьку діяльність учнів під свій контроль:
1. Чи знайшов учень книгу до уроку позакласного читання; чи прочитав хоч один твір?
2. Де взяв книгу? (У бібліотеці - класній, шкільній, міській, домашній).
4. Чи правильно дібрав до теми уроку книгу? На уроці ефективними є такі види контролю учителя за
результатами самостійної читацької діяльності учнів упродовж двох тижнів: почергове називання прочитаної книги; переказ її короткого змісту сусіду за партою або в групі; аналіз виставки прочитаних книг (вдало підібраних до уроку); облікування учителем самостійного позакласного читання учнів у своєму зошиті (журналі) тощо [11, с.122-125].
Особливістю другого етапу уроку є те, що за короткий проміжок часу (25 хв) вчителю потрібно забезпечити максимум участі кожного учня в колективній роботі; обговорюючи такі питання, які б спонукали усіх дітей шукати відповіді в прочитаних книгах, викликали бажання відповідати на запитання за книгою.
Найефективнішими формами роботи на цьому етапі є: фронтальна бесіда, індивідуальні звіти, групові виступи, бібліотечно-бібліографічні діалоги, представлення книг, читацький залік, захист читацького формуляра тощо. Специфіка бесіди полягає в тому, щоб розвивати у школярів звичку вслуховуватись у запитання вчителя і відповіді учнів, щоб доповнювати їх враження від прочитаних книг.
Центральне завдання бесіди - роздуми над прочитаним; формування вмінь ставити такі запитання, за яким з'ясовуються деталі сюжету, риси характеру персонажів, час, події, усвідомлюються ідея, тема, художні засоби, якими користується письменник [так само].
У процесі бесіди треба враховувати, щоб запитання до тексту були такими, які вимагають його уважного прочитування. Відповіді учнів, міркування на основі прочитаного обов'язково мають підтверджуватися текстом, ілюстраціями, книжковим апаратом, супроводжуватись читанням уривків тексту, передмов, післямов, коментарів, довідкових матеріалів тощо. Форми роботи: вибіркове читання; короткий переказ окремих епізодів тексту;
читання діалогів в особах, віршів напам'ять добір і об'єднання матеріалу на одну тему з різних літературних джерел [11, с.122-125].
Третій етап. Діти за два тижні прочитують різні книги, які можуть вибрати вдало і невдало, читання може бути осмисленим і формальним. Саме
тому важливим є слово вчителя, яке повинно займати не більше 5 хвилин; ілюструватися показом нових книг, малюнків, залученням довідкової літератури.
Вчитель у своєму монолозі доповнює, уточнює літературний досвід учнів точністю висновків, коригує дитячі судження з прочитаного, розширює кругозір учнів новими літературними іменами, назвами книг тощо, тобто сприяє читацькому становленню школяра [5, с.191-197].
На етапі пояснення домашнього завдання (четвертий) учитель чітко формулює тему уроку, визначає коло книжок, які діти зможуть розглядати і читати, або одну із них, яку самостійно виберуть.
За два тижні до уроку вчитель знайомить учнів з наявним бібліотечним фондом книг за темою, щоб перший бібліотечно-бібліографічний посібник для учнів був достовірним, викликав віру, містив реальні умови для підготовки учнів до уроку. Змістом його є список рекомендованої літератури та завдання для самостійної читацької діяльності [так само].
1.3 Організація читацької діяльності молодших школярів на основному етапі
На основному етапі позакласного читання зростають потреби та спроможність учнів самостійно читати. Природньою є ситуація в класі, коли діти за власною ініціативою вибирають, читають книги тих письменників, твори яких ім. особливо близькі, свідомо користуються книгою, щоб отримати потрібні знання.
Тому доцільно урізноманітнювати проведення уроків не лише за змістом, а й за формою та типом читацької діяльності на ньому, тобто навчальна програма реалізується як на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях, так і через проведення літературних ранків, вікторин, семінарів з числа годин, відведених на позакласне читання (1 раз на два тижні) [15, с.23].
Такі уроки (нестандартні, варіативні) проводяться з метою удосконалення навичок самостійної читацької діяльності учнів з книгою, формування інтересу не лише до книги, процесу читання, а й до самого уроку, до навчального предмету позакласне читання.
Це може бути урок-звіт, урок-зустріч, ранок художнього читання, урок вільного читання, урок - КВК, усний журнал, контрольно-підсумковий урок, урок-подорож, урок-гра, урок-екскурсія тощо. Розглянемо методичне спрямування цих уроків [15, с.24].
Метою уроку-звіту є перевірка результатів самостійної читацької діяльності учнів упродовж канікул. Урок проводиться на початку семестру за такою структурою:
1. Групові виступи учнів за планом ( не більше 20 хв).
2. Виступ учителя, який знайомить з новими можливостями використання книг для організації дозвілля (знайомство з ігровою книгою).
3. Колективна літературна гра.
На урок-зустріч учитель запрошує цікаву людину, яка: а) має відношення до книг ( це може бути письменник, працівник бібліотеки, типографії ? залежно від теми); б) є представником професії певного напряму - наукового, детективного, побутового тощо (бесіда будується відповідно до змісту творів аналогічних жанрів, зіставляється реальне життя і його художнє відображення); в) є цікавою особистістю, що любить книги [5, с.198-200].
Тематика і час проведення уроку-ранку художнього читання визначається відповідно до календарних свят (зустріч Нового року, свято Матері тощо).
Діти вивчають напам'ять - прозові і віршові твори. Обирається ведучий, який впродовж певного часу (тижня) перевіряє ґрунтовність та виразність виучування текстів і лише тоді записує прізвища декламаторів до програми уроку-ранку.
На цей урок запрошуються гості (батьки, діти з дитячого садочка, учні інших класів). Ведучий оголошує учасників, які декларують вивчені твори, пояснюють, чому обрали саме їх. Всі присутні можуть ставити запитання після прослухування текстів [5, с.198-200].
Мета уроку-семінару полягає у баченні глибини сприйняття одного й того ж твору різними учнями класу. До уроку всі учні класу читають одну й ту ж книгу. Обирається журі, головуючий, доповідачі 2-3 учні, які пишуть реферати за змістом, ідеєю твору. Після прослуховування присутні висловлюють свої міркування щодо прочитаного і почутого з огляду на зміст, ставлять запитання [так само].
Урок вільного читання є для вчителя інформацією про ступінь сформованості читацької самостійності у класі, літературні смаки та інтереси школярів. Учитель і учні приносять ту книгу, яку розпочали читати вдома, і читають її упродовж усього року. Показниками, які засвідчують успішне формування читацької самостійності учнів класу є те, що: а) всі учні класу принесли книги; б) читають, починають з будь-якої (але не 3-ї сторінки, бо уже розпочали її читати раніше); в) читають зосереджено, не відволікаючись; г) обсяг, тематика, жанрова різноманітність співвідносяться з програмовими вимогами та віковими обмеженнями; д) дотримуються правил поводження з книгою [так само].
Метою уроку - КВК є збагачення читацького досвіду, розвиток умінь ставити запитання, давати відповіді не тільки за сюжетом, а й за розумінням прочитаного. Необхідна попередня підготовка учнів та вчителя у виборі запитань, завдань. Урок проходить з елементами змагання, інсценізації. Використовуються літературні ігри, зокрема вікторини, ребуси, кросворди тощо [так само].
Урок-усний журнал проводиться з метою розширення читацького кругозору учнів, розвитку їхніх літературних здібностей. Змістом такого уроку є театралізована вистава з емблемою, музичною заставкою, «обкладинкою», сторінками (рубриками). Матеріал добирається з урахуванням тем позакласного читання [5, с.198-200].
У кінці семестру проводиться контрольно-підсумковий урок. Його мета: підведення підсумків вивченого, виявлення рівня сформованості читацької самостійності учнів, усвідомлення учнями себе читачами.
Особливо результативною формою навчання читацької самостійності є бібліотечно-бібліографічні уроки, метою яких є формування бібліотечно-бібліографічних знань та умінь учнів, підвищення інтересу до книг, читання.
Програма бібліотечно-бібліографічних занять (ДОДАТОК 2) [5, с.200].
1.4 Сімейні читання, як форма спілкування (з досвіду роботи клубу сімейного читання)
Щоб привернути увагу громадськості до проблем сімей, до захисту їх прав, всебічного розвитку та з метою посилення відповідальності суспільства, Світовий Конгрес оголосив відзначення щорічно - 14 жовтня у день свята Покрови Пресвятої Богородиці - Дня української родини. Крім того, ООН оголосила 2014 рік Роком сім'ї. Тому у діяльності бібліотек серед основних напрямків важливою є робота із сім'єю.
Вони залишаються одними з найважливіших установ соціальної сфери, які забезпечують культурно-виховний розвиток сім'ї, реально взаємодіючи з дитиною, батьками та місцевою громадою. Бібліотеки завжди прагнули впливати на сім'ю з метою реалізації можливостей і розвитку здібностей підростаючого покоління [1, с.16-18].
Сімейні читання - своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє: дитина, батьки і автор книги. Створення бібліотек за принципом сімейних - це не віяння моди, а необхідність сьогоднішнього дня.
Працівникам бібліотек необхідно вивчати, як відносяться в сім'ї до читання дітей, якої допомоги потребують у питаннях виховання дітей, що знають батьки про дитячу літературу, про роботу бібліотеки. Тому різними бібліотечними засобами мають спрямовуватися зусилля на підвищення загальної і педагогічної культури батьків, їх літературної і бібліотечно-бібліографічної грамотності [16, с.46-49].
Діяльність бібліотек, щодо пізнання, самопізнання, творчого розвитку особистості, навчання та дозвілля має проводитись в чіткій співпраці і координації з усіма зацікавленими інститутами: бібліотеками, школами, сім'ями, центрами і службами для молоді, громадськими організаціями і установами, органами місцевого самоврядування.
Роботу з батьками слід проводити диференційовано: враховувати вік дітей, форми і методи роботи з ними. Доцільно організовувати різноманітні перегляди і огляди літератури, екскурсії, виступи на батьківських зборах, присвячених проблемам дитячого читання; проводити засідання за «круглим столом», виступи на радіо, телебаченні, знайомити батьків з тим, що читають їх діти [9, с.13].
Доречно буде створити міні-куточок для спільного читання та спілкування дітей і батьків, проводити широкі книжково-читацькі кампанії, використовуючи разом з традиційними формами (презентації кращих книг місцевих авторів, зустрічі з поетами і письменниками, читацькі конференції) популярні у молоді видовищні заходи (театр книги, літературні конкурси та ігри, читацькі марафони); активно використовувати програми сімейного читання, а також шкільні програми читання, розроблені у співпраці з шкільними бібліотекарями та вчителями [2, с.66-68].
Проведення заходів, розрахованих на юних користувачів та їх батьків, здатне викликати інтерес до спільного читання, спільної творчості та інтелектуальної діяльності.
Заходи мають бути різноманітними за формою та за змістом, наприклад: книжкові виставки «Улюблені книги наших батьків», «Вчимося бути батьками», «Вам, молода сім'я»; виставка робіт мам - рукодільниць «Добрих маминих рук творіння»; родинні свята: «Роде наш красний, роде наш прекрасний», «Сімейна енциклопедія», «Рід. Родина.
Рідня»; краєзнавчі години: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього»; дискусії: «Цінності сімейного життя - в чому вони?», «Сім'я як джерело культури»; сімейні літературні ігри: «Сім'я. Дім. Побут. Дозвілля», «Читаємо всією сім'єю»; бібліографічні огляди: «Як допомогти дітям у навчанні»; зустрічі за «круглим столом», брейн-ринги: «Сім'я. Книга. Родина.», «Поспілкуємося разом», «Бібліотека. Школа. Сім'я»; літературні вечори: «Сила родинного вогнища», «Без щастя сім'ї немає щастя на землі», «Душі людської доброта».
Цікавими будуть конкурси домашніх колекцій (марок, значків, поштових листівок), конкурси на краще написання та читання віршів, байок, пародій, епіграм. Доцільно організувати конкурс «Сімейні читання», спрямований на об'єднання родини, формування традицій сімейного читання, розвиток професійного і творчого потенціалу бібліотечних працівників [10, с.24].
Мета конкурсу: виявити найцікавішу і найдружнішу читаючу родину, залучити до бібліотеки нові родини. Участь у ньому може взяти будь-яка родина, що представить творчу роботу у вигляді «сімейного портфоліо», до якого входило б: заповнення анкети, презентація родини, опис сімейних традицій і хобі, розповідь про читання в родині й фото-звіт. В період підготовки до конкурсу учасники мають виконати додаткові завдання:
- «Бібліо-експрес із подарунків і чудес» (пошук у книгах (творах) інформації про те, які сімейні свята, традиції існували у різних родинах в різні часи, у різних народів світу) ;
- «Сімейна бібліокомора» (пошук у художніх творах рецептів приготування різних страв);
- бібліотекарі можуть допомогти читачам передрукувати сімейні рукописи, листи, в оформленні списків прочитаних книг з посиланням на інші твори.
Конкурс «Сімейні читання» дасть можливість виявити потенційних абонентів сімейного читання, їх потреби.
Цьому також сприятимуть бліц-опитування, тестування, анкетування, наприклад, за такими темами: «Чи розвиваєте Ви здібності своєї дитини?», «Читацькі інтереси вашої дитини», «Інтереси, таланти, захоплення вашої сім'ї», «Бібліотека і сім'я: форми спілкування», «Послуги бібліотеки. Якими їм бути?». Доречно провести паралельне бліц -опитування для батьків: «Понад усе я ціню в своїй дитині…» і для дітей: «Я поважаю своїх батьків за те, що…» [3, с.4-5]. Батькам запропонувати відповісти на запитання:
- Чому ви записались до бібліотеки?
- Коло улюблених вашими дітьми авторів?
- Книги яких сучасників ви порадили б іншим батькам?
- Що означає читання вголос у вашій сім'ї?
- Чи може бібліотека бути центром сімейного читання?
Тести і міні-дослідження допоможуть бібліотеці визначити перспективи співпраці з батьками і внести деякі корективи в плани роботи на майбутнє. Бажано провести паралельне анкетування дітей і батьків.
Порівняльний аналіз анкет розкриє повну картину читання дітей та батьків з однієї сім'ї, допоможе бібліотекарям правильно скласти рекомендаційні списки літератури для всіх членів сім'ї, підготувати заходи і виставки щодо інтересів кількох сімей.
За результатами анкетувань доцільно організувати книжкову виставку, створити куточки «Батькам про дитяче читання», «Читання в сімейному колі», де буде представлена не лише література, а й рекомендаційні списки художньої, науково-пізнавальної літератури. Ефективними будуть індивідуальні запрошення батьків до бібліотеки для бесід, ознайомлення з новими надходженнями, участі у масових заходах, проведенні батьківських днів тощо [2, с.144].
Головним завданням бібліотек є не «навчити», а сприяти виникненню бажання у читачів-батьків допомогти своїй дитині долучитися до читання [16, с. 34-36].
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИТАЦЬКИХ НАВИЧОК
2.1 Виявлення фактичного рівня сформованості читацьких навичок
Є три види читачів: перший - це той, хто насолоджується, не розмірковуючи, другий - хто судить, не насолоджуючись, і третій, серединний - хто судить, насолоджуючись, і, насолоджуючись, розмірковує. Саме останній і відновлює твір знову.
Й.В. Гете [8, с.67]
Є три види читання:перший - читати і не розуміти; другий - читати і розуміти; третій читати і розуміти навіть те, що не написано.
Я. Княжнін [17, с.1]
В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує всі сфери нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини.
Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів [4, с.4].
Проблема читання - одна з найважливіших і в навчально-виховному процесі в школі. Читацькі вміння починають і фактично закінчують формуватися в учнів на уроках читання в початкових класах [5, с.12].
“Чи вмієте ви читати?” - якщо таке запитання запропонувати сьогоднішнім школярам, то воно принаймні викличе здивування. “Звичайно, що вміємо”, - таку відповідь дадуть діти [17, с.1-3].
Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття прочитаного, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною [так само].
Великий Гете казав, що він усе своє життя вчився читати, але так і не опанував це мистецтво повністю [так само].
Як же можна вирішити цю проблему? Що, власне кажучи, ми можемо зробити, щоб залучити дітей до книги? Чи є критерії оцінки читацьких навичок? Що таке читацька культура? Спробую дати відповіді на ці запитання.
Практику було організовано в 4-Б класі загальноосвітньої школи №1 села Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області під керівництвом вчителя початкових класів Завелі Тетяни Володимирівни.
Було проведено анкетування з учнями 4-Б класу. Анкета нараховує 10 запитань, пов'язаних зі ставленням учнів до книги як до джерела знань, збереження їх та виявлення літературних уподобань дітей (ДОДАТОК 3).
Результати анкетування: 7% ? читають декілька разів на тиждень, 25% ? читають кожен день, 18% ? читають 1 раз на тиждень, 36% ? читають 1 раз на місяць, 14% ? не читають.
Відповіді учнів на запитання показали, що більшість дітей читає один раз на місяць, веде читацький щоденник, читає не лише ті книжки, що йдуть за програмою, а й на власний розсуд.
Після аналізу результатів анкетування можна сказати, що читати художню літературу один раз на місяць для учнів 4-го класу дуже мало. Вони повинні читати якомога більше книжок, не тільки ті, що задають, а й на власний розсуд.
Під час активної практики були проведені бесіди з батьками учнів і було виявлено, що лише окремі батьки слідкують за тим, що читають їхні діти та як вони читають. А з цього випливає, що батьки повинні приділяти більше уваги до своїх дітей та показувати власний приклад.
Більшість учасників анкетування читають твори українських авторів, таких як Тарас Шевченко та Леся Українка. Проте зустрічаються твори інших народів.
Також учасники анкетування посилаються на те, що книга займає у їхньому житті одне з головних місць. Хоча більшість обрала перегляд телевізійних програм, а з цього випливає, що діти читають лише під наглядом батьків, лише окремі учні проявляють бажання читати книгу (ДОДАТОК 5).
За словами опитаних учнів, вони ніколи погано не ставилися до книги і можуть дати власні поради користування нею. Крім того, це дає можливість побачити, що класовод виховала в учнів бережливе ставлення до книги. Під час проводження одного з уроків трудового навчання, тема якого: «Давні та сучасні технології книгодрукування. Ремонт книги», діти проявили велике бажання допомогти бібліотеці з ремонтом пошкоджених книг.
Під час проходження переддипломної практики з учнями 4-Б класу було проведене тестування з теми: «Життєвий шлях Лесі Українки» (ДОДАТОК 6), для того щоб перевірити наскільки уважно вони вміють читати. Для цього дітям був даний час ознайомитися зі статтею у підручнику. Після первинного опрацювання біографії було проведено тестування та виявлено рівень уважного та швидкого читання учнів.
Результати тестування показали, що діти мають гарно розвинену зорову пам'ять, уміють уважно та швидко читати (ДОДАТОК 8). Результати тестування: 50% ? написали на 11 балів, 43% ? написали на 10 балів, 7% ? написали на 8 балів.
Результати тестування показали, що більшість дітей має добре розвинену зорову пам'ять і це допомагає їм у навчанні. Потрібно систематично проводити вправи по вдосконаленню всіх видів пам'ять, тому що це дасть міцну основу для гарного навчання в середній та старшій школі.
Для перевірки якості позакласного читання учні завели читацькі щоденники. Щоденник дає можливість учню аналізувати прочитаний твір. У читацький щоденник кожного учня була вклеєна пам'ятка юного читача (ДОДАТОК 10). Для вчителя читацький щоденник слугує взірцем якості та уважності читання додаткової літератури (ДОДАТОК 9).
2.2 Вивчення досвіду роботи вчителя Завелі Т.В. Шабської ЗОШ №1
Завеля Тетяна Володимирівна - вчитель зі стажем роботи 28 років. Працює у Шабській ЗОШ №1 з 1987 року. За цей час зарекомендувала себе як досвідчений фахівець у викладанні окремих предметів, здобула класифікацію вчитель вищої категорії, психолог зі стажем та просто хороша людина. Маючи такий великий досвід роботи з дітьми, заслужила авторитет серед батьків.
Працює над проблемою: «Формування в учнів здорового способу життя. Свідоме ставлення як запорука успішного навчання». Багато уваги приділяє проводженню фізхвилинок під час уроків та рухливих ігор на перервах. За час роботи зуміла добитися в дітей любові до спорту та ранкової гімнастики. Деякі діти проявили бажання займатися додатково у спортивних секціях.
Під час пасивної практики (спостереження на уроках) було виявлено, що Завеля Тетяна Володимирівна використовує на своїх уроках елементи інноваційних технологій, проте надає перевагу традиційним. Інноваційні технології навчання значно спрощують роботу, вони дають можливість проявити творчість та фантазію. Тетяна Володимирівна намагається розвивати всі види пам'яті: зорову, слухову, музичну, вербальну , рухову та ін.
Під час підготовки до голосних читань у ході наступних уроків, вчителька виділяє найскладніші для читань уривки, готує до читання тексту з дошки (спочатку читають мовчки або пошепки), звертає увагу на розділові знаки, пояснює незрозумілі слова.
На всіх уроках читання Тетяна Володимирівна готує учнів до сприймання нового матеріалу, вміло організовує роботу над твором, добивається, щоб діти розширювали своє поле зору, збільшували обсяг читання і удосконалювали техніку, розуміли ідею і усвідомлювали художні засоби.
Ретельно продумуючи кожний обов'язковий елемент уроку (підготовка учнів до читання, перше читання твору, його аналіз, узагальнення, закріплення одержаних знань), вчителька використовує різні методи підготовчої роботи:
? бесіда;
? розповідь;
? повідомлення вчителя;
? робота за малюнком, картиною;
? діяльність з поповнення словникового запасу за кадрами діафільму.
Саме це сприяє формуванню якісно нових читацьких навичок у 87% її школярів. Найбільше уваги приділяється першому й повторному читанню тексту (вибіркове читання, читання твору ланцюжком) та цілеспрямованому його аналізу.
У кінці уроку підбивається підсумок, з'ясовується, чи зрозуміли діти матеріал, про що дізналися, що найбільше сподобалося, що необхідно уточнити, дається інструктаж з виконання домашнього завдання.
Учням пропонуються диференційовані як за часом, так і за формою домашні завдання: вибрати і підготувати частину із прочитаного в класі оповідання чи казки, пояснити свій вибір; намалювати словесні картинки до певних частин твору; підготуватися до творчого переказу від першої особи; підібрати прислів'я чи приказки до всього оповідання чи дійової особи; провести літературні чи життєві аналогії; пригадати, яких героїв нагадує дійова особа; підготувати усну розповідь про головний персонаж; подумати, які запитання можна поставити на наступному уроці своїм товаришам; обміркувати питання про найголовніше у творі і багато іншого.
Щоб зацікавити дитину і викликати бажання удосконалити техніку читання вчитель Шабської ЗОШ №1 використовує у своїй практиці найрізноманітніші засоби: це і організація книжкових виставок; і постійно діючий "Куточок читання", де кожної перерви завжди пожвавлення: діти вільно беруть книжки, читають їх і діляться враженнями про прочитане; це і проведення уроків, спрямованих на формування навичок швидкого читання і культури читання. Велика увага приділяється обліку прочитаних книг, які учні ведуть у щоденниках читача.
Для четвертокласників проводяться ігри, які використовує Т.В.Завеля. Літературні ігри мають на меті не тільки перевірити знання учнів, а й показати рівень досягнення сформованості читацьких навичок молодших школярів.
Під час бесіди з учителем-керівником педагогічної практики було з'ясовано, що використання здебільшого традиційних технологій пов'язане з різним рівнем підготовки (не всі учні навчаються тут з першого класу, є діти з підвищеною активністю (50% дітей)).
Вчитель велику увагу приділяє інтерактивним методам навчання. Впроваджує їх поступово в навчальний процес. Серед них є такі як «Карусель», «Мікрофон», «Акваріум», «Мозковий штурм» та ін. На думку класовода ці методи сприяють підвищенню рівня начальних досягнень дітей. Це виключає одноманітність та буденність процесу отримання знань.
Під час активної практики (проведення уроків) була отримана допомога від вчителя-керівника практики. Допомога надавалася у формі рекомендацій, настанов, порад, що сприяли відмінному проходженню практики.
Завеля Тетяна Володимирівна досконало володіє ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу в початковій школі. Методична підготовка дозволяє їй легко змінювати форми проведення занять. Постійно вдосконалює свою методику викладання, шукає нові форми організації занять з учнями. Зростання педагогічної майстерності відображається на результатах її діяльності. Проводить на високому рівні навчання учнів відповідно до програм та методик викладання предметів, використовуючи найефективніші прийоми, методи і засоби навчання.
Визначає завдання і зміст занять з урахуванням віку, підготовленості, індивідуальних і психофізичних особливостей учнів. Вчителька постійно підтримує кожне досягнення своїх учнів, надихає дітей на подальші перемоги. Вона є особистістю, до якої тягнуться діти. Завжди намагається стати сьогодні досконалішою, ніж учора.
Вчитель завжди приймає активну участь в житті школи, має гарні стосунки з батьками, а також адміністрацією школи і своїми колегами. Завжди доброзичлива, з повагою ставиться до всього колективу.
Вчителям-початківцям слід брати приклад з цього досвідченого вчителя. Вона може поділитися своїм багатим досвідом. У скарбниці знань класовода міститься багато ефективних методів, прийомів, засобів навчання.
2.3 Перевірка ефективності проведеної роботи щодо вдосконалення читацьких навичок
Під час активної педагогічної практики була проведена перевірка техніки читання на початку практики (ДОДАТОК 11). На початку більшість дітей читали лише ті книжки, які вимагали вчителі.
Тому це позначилося на техніці читання дітей. Було з'ясовано, що 86 % дітей читають менше загальноприйнятої норми, 14% дітей читають норму та вище неї. З цього випливає, що необхідно прийняти заходи по вдосконаленню швидкості читання дітей. Під час викладання уроків були використані різні методи і прийоми (ДОДАТОК 14). Мета цих методів і прийомів покращити техніку читання, логічне мислення, спостережливість, пам'ять, увагу. Були використані такі практичні методи та прийоми:
1. Вправи на вдосконалення читацьких навичок;
2. Вправа на формування уміння уточнювати і розширювати висловлювання;
3. Вправи на підвищення швидкості читання;
4. Вправи на розвиток читацьких навичок;
5. Вправа на миттєве сприйняття слів;
6. Вправи на інтонування речення;
7. Вправи на формування швидкої реакції на слово;
8. Вправа на усвідомлення змісту.
Використання цих методів дало можливість не тільки перевірити вже сформовані читацькі вміння та навички учнів, а й покращити їх пам'ять, увагу, спостережливість.
Під час переддипломної педагогічної практики на уроках класного та позакласного читання були використані наступні ігри:
1. Гра «Спробуй скоротити речення»;
2. Гра «Закінчи речення»;
3. Гра «Точно і швидко: хто або що?»;
4. Гра «Що зайве?»;
5. Гра «Незвичайна математика»;
6. Гра «Відновіть вірш».
Наприкінці переддипломної педагогічної практики було проведено перевірку ефективності виконаної роботи (ДОДАТОК 12). Техніка читання була перевірена повторно в кінці практики. Було виявлено, що після проводження спеціальних методів та прийомів на уроках літературного читання техніка читання збільшилася на 1%.
Лише за місяць збільшився показник техніки читання в учнів 4-Б класу в кращу сторону. А це означає, що проведена робота дала гарні результати. Для більш дієвого результату такі методи та прийоми повинні впроваджуватись на кожному уроці читання.
Також було проведено соцопитування учнів 4-х класів. Всього було опитано 33 учні (ДОДАТОК 13). Мета соцопитування: виявити який відсоток учнів отримують задоволення від читання книжок, а які вимушені читати книги. Результати соцопитування: 18% ? люблять слухати читання книжок, 6% ? батьки читають дітям, 49% ? читають, бо вимагають вчителі, 24% ? не люблять читати, але змушені, бо заставляють, 3% ? зовсім не хочуть читати.
Соцопитування показало, що половина дітей читає книжки, бо цього вимагає вчитель, а лише 3% дітей не хочуть читати. З цього можна зробити висновок, що вимоги вчителів мають багато значення. Необхідно проводити систематичні бесіди в школі та вдома про те навіщо читати. Великий вплив на дитину має сім'я, а це означає, що батьки повинні читати з дітьми, зацікавлювати їх книжками, казати про користь читання.
Також відвідування школи має на меті не тільки вчити дитину читанню, математиці, малюванню та ін., а й привити їй любов до цих дисциплін, щоб дитина розуміла навіщо це потрібно робити.
Багато дітей відвідують гуртки та секції, потрібно створити в класі та в школі літературний гурток. На якому учні класу будуть вдосконалювати свої читацькі навички, техніку читання та навіть спробують себе у якості акторів. У кінці року потрібно провести конкурси та визначити найбільш активного учасника гуртка та нагородити його грамотою. Тоді інші діти побачать, що в них є до чого прагнути і це дасть можливість залучити до гуртка ще більшу кількість учнів. Проте необхідно систематично проводити заняття в гуртках читачів для зацікавлення учнів книжками, які не йдуть за програмою.
Не можна забувати й про організацію різних свят та конкурсів на протязі навчального року, тому що участь у цих заходах дасть можливість дитині показати чого вона досягла за певний проміжок часу, а також дасть можливість позбутися страху перед виступом на публіку.
ВИСНОВКИ
Необхідною передумовою покращення якості загальної середньої освіти є вимірювання сформованості читацьких умінь учнів. Адже уміння читати - здатність учнів використовувати зміст прочитаного для досягнення власних цілей, розвитку їх знань і можливостей, активної участі в житті суспільства. Саме тому вимірювання читацьких умінь учнів основної школи потребує особливої уваги.
Уроки класного та позакласного читання - це невід'ємна частина навчального процесу. Оволодіння навичками читання одне з найнеобхідних умінь, які знадобляться дитині у подальшому житті. Тому завдання вчителів знайти такі методи та прийоми, щоб покращити техніку читання, зацікавити дітей процесом читання.
Першочерговим завданням освіти є залучення учнів та їхніх батьків до читання, усвідомлення важливості читання не лише в навчально-виховному процесі школи, а й у житті взагалі.
Попереду велика методична робота. Необхідно підготувати вчителя, бібліотекаря, котрий би міг кваліфіковано:
- навчати учнів прийомам, стратегіям роботи з текстом на матеріалах шкільних підручників із різних предметів і додаткових матеріалів;
- індивідуально допомагати слабким учням;
- вивчати якість читання;
? залучати школярів до читання та інформаційної діяльності;
- керувати позакласним читанням учнів.
Щоб методи і прийоми вдосконалення класного і позакласного читання мали більш дієвий навчальний характер, вони повинні організовуватися з учнями регулярно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бібліотека - організатор сімейного читання: метод. рекомендації / КЗ «ОУНБ імені Тараса Шевченка»; уклад. Л.С. Сторожик - Черкаси, 2014. - 16 с.
2. Голубева Н.В. Средство организации семейного чтения // Библиография . - 2001. - № 4. - 204 с.
3. Гречко Г.Д. Молода сім'я під патронатом дитячої бібліотеки [створення інформаційної служби з питань відродження традицій сімейного читання] // Культура і життя. - 2003. - 16 квітня. - 12 с.
4. Ковалева Г.С., Красновский Э.А. Быть готовым совершенствоваться в течении всей жизни. Что понимают в современном мире под правильным чтением и как им обладают ученики // Русская словесность в школах Украины - 2008. - № 1. -72 с.
5. Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржук Т.Б. Методика читання: Навчальний посібник. - Тенопіль. Богдан, 2009. ? 280 с.
6. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі: Проект / Савченко О.Я., Мартиненко В.О., Волошина Н.Й. та ін. // Дивослово. 2002. -№4. - 34 с.
7. Наумчук М.М., Лупшинська Л.П. Словник-довідник основних темінів і понять з методики української мови: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль. Астон, 2003. - 286 с.
8. Олександрова Т.С. Із Ґете. Крилаті слова. Цитати. - 1996.? 220 с.
9. Полищук М.К. Семейное чтение и библиотека: грани взаимодействия // Библиотековед. - 2002. - № 2. - 156 с.
10. Публічна бібліотека як центр сімейного читання: Примірна тематика семінарів працівників районних і міських бібліотек. - К., 2006. ? 60с.
11. Романовская З.Н. Чтение и развитие младших школьников. - М.: Педагогика. ? 1982. - 320 с.
12. Скрипченко Н.Ф. Першооснови літературної освіти в початковій ланці школи // Поч.шк. - 1992. - №7.? 344 с.
13. Словник літературознавчих термінів / За ред. Є.І. Лисенко. - К.: Література, 2000. - 457 с.
14. Столяренко Л. Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону. Феникс, 1999. -671 с.
15. Трунова В.А. Методика проведення уроків позакласного читання в загальноосвітній школі: інноваційний підхід. 2 частина (3-4 класи). - Ізмаїл - Київ: Сміл, 2009. - 184 с.
16. Холодницкая Т.С. Возрождение традиций семейного чтения и их роль в формировании личности ребенка, воспитание нравственности и культуры // Новая библиотека. - 2003.- № 9. - 332 с.
17. http://sasl.at.ua/index/0-70.
ДОДАТОК 1
Таблиця 1.1 Хід уроку:
|
Структурні компоненти уроку і їх зміст |
Оцінка змісту і методики уроку (окремі зауваження) |
|
|
I. Робота з прочитаними книгами на урок (10 хв). Розширення і впорядкування читацького кругозору учнів (аналіз колективного досвіду). Контроль учителем самостійної читацької діяльності учнів: називання прочитаної книги; переказ її змісту; аналіз виставки книг тощо. Облікування учителем готовності до уроку: чи всі діти готові до уроку, де брали книги для читання, якими бібліотечно-бібліографічними прийомами користування, чи не помилилися у виборі. Удосконалення знань про принципи розстановки книжок на стелажах в умовах вільного доступу, про структурні елементи книг( лист, зміст, передмова, анотація, післямова) та їх призначення. Усвідомлення особливостей періодичних видань порівняно з іншими друкованими виданнями, засобів знайомства з ними; спрямування на читання дитячих газет і журналів. II. Обговорення прочитаних до уроку книг (до 25 хв). Бесіда про героїв книг та їх авторів. Формування вмінь та обговорювати питання, у відповідях на які з'ясовуються вміння учнів розрізняти види інформації (наукова, художня) (враховуються зовнішні показники книжки та її довідково-ілюстративний апарат); робити повідомлення з певного питання; знаходити опис предмета або наукового факту з довідника, хрестоматії, дитячої книжки; читати й осмислювати науковий текст - стежити за ходом викладу й виділяти закінчені частини; розрізняти і формулювати питання, відповіді на які є в тексті; користуватися малюнками, схемами, таблицями, вміщеними в книжках для уточнення суті прочитаного, енциклопедичним текстом для одержання фактичних даних; правильно оцінювати і висловлювати своє ставлення, під час самостійного читання звертатися до передмов (післямов), анотацій, ілюстрацій для поглиблення розуміння прочитаного; визначати орієнтовний зміст книжки за титульними даними, анотацією, ілюстраціями; вільно орієнтуватися в прочитаному тексті і користуватися вибірковим читанням для підтвердження суджень; повно і коротко переказувати текст за завданням учителя; користуватися довідковою літературою під час читання для уточнення значення слів, одержання відомостей про події, факти, людей; виконувати основні правила гігієни читання. III. Доповнення, уточнення читацького досвіду дітей учителем (до 5 хв). Слово учителя (сприяє читацькому становленню школярів). Учитель доповнює, уточнює літературний досвід учнів точністю висновків,коригує дитячі судження з прочитаного, розширює кругозір учнів новими літературними іменами, назвами книг тощо. IV. Завдання додому (3 хв). Оголошення теми наступного уроку позакласного читання; робота з рекомендаційним змінним плакатом. Формування вміння при виборі книг до уроку користуватися рекомендаційним плакатом, каталогом, ілюстративною картотекою, книжковою виставкою, вільним доступ до книг дитячої бібліотеки. Усвідомлення учителем питань, які ставить нова тема; який інтерес може викликати. |
+ урізноманітнення форм перевірки готовності учнів до уроку; + ведення класного журналу (зошита) обліку якісної читацької підготовки учнів класу; + стимулювання бажання учнів готуватися до уроку; + диференційований підхід до самостійного читання учнів; + формування у школярів звички вслуховуватися в запитання вчителя і відповіді учнів; ... |
Подобные документы
Особливості позакласного читання. Лінії зв'язку позакласного читання з класним. Типи завдань, які можна ставити до прочитаної книжки. Керівництво позакласним читанням в молодших класах. Вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання.
курсовая работа [45,5 K], добавлен 21.05.2016Позакласне читання в молодших класах як різновид класного читання. Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах. Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання. Оцінювання позакласного читання в початкових класах.
курсовая работа [70,1 K], добавлен 28.02.2008Проблеми формування навичок швидкого читання, його критерії, методичні підходи та шляхи успішного формування у молодших школярів. Якісні ознаки читання як основне завдання уроків читання у початковій школі. Мовлення є засобом спілкування між людьми.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 15.09.2009Методика проведення уроків з позакласного читання. Зміст і завдання позакласного читання, вимоги програми. Взаємозв’язок класного читання з позакласним, керівництво позакласним читанням. Уроки позакласного читання на підготовчому та опчатковому етапах.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 04.11.2009Позакласне читання на уроках світової літератури як засіб формування читача. Питання про взаємозв’язок уроків класного та позакласного читання. Загальні відомості про творчість Джейн Остін. План-конспект уроку для 9-го класу з позакласного читання.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 21.12.2012Сутність і зміст, значення виразного читання в навчальній діяльності молодших школярів. Структура та основні компоненти навички читання, шляхи його формування та вдосконалення в початковій школі. Розробка власної методики та оцінка її ефективності.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 13.11.2009Особливості, типи, форми та структура уроків позакласного читання. Методика вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання в 6 класі: "Пригоди Робінзона Кукурудзо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих".
курсовая работа [50,9 K], добавлен 16.11.2011Дидактична сутність читання як виду мовленнєвої діяльності. Шляхи удосконалення навичок читання на сучасному етапі розвитку початкової школи. Організація експериментального дослідження ефективності проблемних аспектів читацьких навичок молодших школярів.
дипломная работа [671,4 K], добавлен 25.10.2009Стан теорії питання самостійної роботи у психолого-педагогічній літературі. Експериментальне дослідження самостійності молодших школярів як необхідного елементу самоосвіти. Теоретико-практичні основи самостійної роботи у процесі позакласного читання.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 22.09.2009Роль літературної освіти для формування читацьких інтересів школярів. Педагогічні умови літературної освіти. Вимоги програми з читання для учнів початкової школи. Розробка уроку на тему "Українська народна казка "Лисичка та журавель" для другого класу.
курсовая работа [374,1 K], добавлен 04.01.2014Урок класного читання як засіб формування естетичних почуттів у молодших школярів. Аналіз психолого-педагогічної літератури. Відбір засобів мистецтва до уроків читання. Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів.
дипломная работа [98,0 K], добавлен 21.10.2009Психолого-педагогічні передумови формування читацьких умінь і навичок у молодших школярів. Основні лінгво-методичні проблеми навчання виразному читанню. Ефективність і зміст експериментального дослідження розвитку умінь і навичок виразного читання.
дипломная работа [7,7 M], добавлен 22.09.2009Поняття казки у фольклористиці. Жанрова й сюжетно–композиційна своєрідність фольклорної та літературної казки в початковій школі. Аналіз текстів, представлених у програмах та підручниках із читання в початковій школі. Методика роботи над казкою на уроках.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 28.10.2014Характеристика прозових та поетичних жанрів українського фольклору. Особливості роботи над казкою, легендою і переказом. Освітнє і виховне значення уроків читання. Методи опрацювання загадок, прислів'їв та скоромовок з метою вдосконалення техніки читання.
курсовая работа [77,0 K], добавлен 20.10.2015Теоретичні основи виразного читання в початковій школі, техніка мовлення як необхідна передумова виразного читання. Перевірка ефективності формування у молодших школярів умінь і навичок виразного читання, використання засобів логіко-емоційної виразності.
дипломная работа [197,0 K], добавлен 29.09.2009Етапи становлення навику читання. Робота над правильністю, побіжністю та свідомістю читання. Огляд методик читання. Підходи до вибору методу навчання читанню. Дослідження техніки читання і розуміння прочитаного. Комплекс вправ для вдосконалення навиків.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 09.04.2011Визначення основних завдань читання в молодших класах. Аналіз психолого-педагогічних особливостей проведення уроків читання в початковій школі, дослідження їх змісту. Розгляд дидактичної структури уроку читання із зазначенням конкретних прикладів роботи.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 09.04.2015Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів. Можливості уроків читання у формуванні мовленнєвих умінь і навичок учнів початкових класів. Перевірка ефективності розвитку мовленнєвої діяльності школярів в експериментальному дослідженні.
дипломная работа [316,0 K], добавлен 24.09.2009Характеристика літературного розвитку молодших школярів. Дидактична гра в навчально-виховному процесі. Особливості використання літературних ігор на уроках читання в початковій школі. Проведення заміру читацького кругозору дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [89,1 K], добавлен 22.10.2013Теоретико-методичні основи формування в учнів граматичних навичок читання та аудіювання на початковому етапі вивчення англійської мови. Методика формування граматичних навичок читання. Підсистеми вправ для формування рецептивних граматичних навичок.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 19.10.2010
