Вплив музичних творів різного характеру на емоційний стан дітей середнього дошкільного віку

Мімічна експресія, виразні рухи дітей свідчили про емоційне відношення до запропонованих творів.

Крім названих емоційних станів для дітей був характерний стан задоволення, радості від спілкування з творами, з однолітками й педагогом.

Діти, віднесені до даного рівня, на етапі, що констатує, дослідження проявляли емоційну чуйність, що відповідає низькому рівню. Це свідчить про динаміку емоційних переживань дітей, про збагачення емоцій у процесі спілкування дитини з музикою. Отже, при створенні відповідних умов, можливо, забезпечення ефективного розвитку емоцій і почуттів.

Отримані результати в ході контрольного експерименту дають підставу виділити позитивну динаміку змін прояву емоційної чуйності в дітей середнього дошкільного віку (від цікавості й зацікавленості до естетичної насолоди й вільному творчому самовираженню). Також підтверджується ефективність позначених педагогічних умов. Характер прояву емоційної чуйності свідчить про духовний розвиток дошкільників, що визначає можливості такого педагогічного засобу як музика.

Висновки та рекомендації

Розвинута сфера емоцій, почуттів дає змогу людині набувати власного досвіду пізнання соціального і предметного оточення. Відтак, вихователям і батькам необхідно постійно дбати про розвиток емоційної сфери дитини, зокрема у соціальному оточенні у природному довкіллі, у різних видах організованої діяльності. Для того, щоб розвиток емоційної сфери дітей в умовах дошкільного навчального закладу був ефективним, треба забезпечити підготовку майбутніх вихователів до діяльності щодо емоційного розвитку дітей дошкільного віку, обґрунтувати ефективні психолого-педагогічні умови, що і становить подальші наукові розвідки.

У зв'язку з поставленою метою в першій частині нашої роботи розглянутий стан досліджуваної проблеми в працях вітчизняних і закордонних психологів і педагогів, проаналізовані особливості розвитку емоційної сфери дошкільників. Аналіз розкрив досить широку освітленість проблеми розвитку емоцій у психологічних дослідженнях. Аналіз педагогічних досліджень дозволив визначити важливість і значимість емоцій у житті дитини.

Експериментальна робота із проблеми розвитку емоційної чуйності на музичні твори складалася із констатуючого, формуючого і контрольного експериментів.

У процесі констатуючого експерименту нами була проведена діагностика виявлення рівня прояву емоційної чуйності на музичні твори в дітей 4-5 років. Результати діагностики показали, що на початок експериментальної роботи діти не вміли адекватно усвідомлювати свої емоції, передавати характер музики в мімічних, рухових реакціях, виявили емоційну активність у процесі слухання музичних творів.

Виходячи з даних експерименту нами була організована й проведені робота з розвитку емоційної сфери дітей експериментальної групи за допомогою сприйняття музики. Був розроблений й апробований комплекс занять.

Аналіз результатів контрольного експерименту показав, що в дітей експериментальної групи відбулися позитивні зміни в емоціях, що найбільше яскраво виразилися в емоційно-естетичній пофарбованості мовних проявів, в експресії й розмаїтості при використанні кольоро-ритмічних і музично-ладових засобів виразності. Зникла дисгармонія між мімікою особи, рухом рук дитини, оцінкою сприйманих творів і вираженням власних емоційних відносин.

Дослідження дозволило встановити динаміку розвитку прояву емоційної чуйності в дітей експериментальної групи від емоційного інтересу, що виразився в цікавості, допитливості, до естетичного співпереживання й насолоди, до активного прояву естетичних оцінок і суджень, до вільного й творчого самовираження свого емоційного стану через музичну імпровізацію, гру, малюнок.

Аналіз вищевказаного, дозволяє зробити висновок, що для розвитку емоційної сфери дитини педагоги дошкільної установи повинні проводити систематичну й цілеспрямовану роботу зі збагачення почуттєвого досвіду дітей у процесі сприйняття музики.

Таким чином, гіпотеза про те, що розвиток емоційної сфери в дітей середнього дошкільного віку буде більше успішним за певних умов, підтвердилася. Завдання дослідження виконані, ціль досягнута.

Список використаних джерел

1. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С Выготский. -- М., 1991. -- 480 с.

2. Дубогрызова Г.Н. Теория и методика музыкального воспитания детей дошкольного возраста. - Армавир, 2008

3. Емоційний розвиток дитини / Упоряд. С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. - К., 2003. - 124 с.

4. Зеньковський В. В. Психологія дитинства / В. В Зеньковський. -- М., 1998. -- 378 с.

5. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э Изард. -- СПб., 2000. -- 250 с.

6. Квинн В. Прикладная психология. - СПб, 2000. - 560 с.

7. Кожевникова В. А. Формирование эмоциональной сферы личности дошкольника при подготовке к школе. - Рига, 1990. - 174 с.

8. Козлова С А. Дошкольная педагогіка / С. А Козлова, Т. А. Куликова. -- М. : Академия, 2000. -- 270 с.

9. Медведева Е.А. Музыкальное воспитание детей с проблемами в развитии и коррекционная ритмика. -- М., 2002

10. Мельничук І. В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей / І. В. Мельничук // Наука і освіта. -- Одеса, 2002. -- № 5. -- С. 42--44.

11. Минаева В. М. Развитие эмоций дошкольников. Занятия. Игры. - М., 2000. - 59 с.

12. Практическая психология образования / Под ред. И. В. Дубровиной. - М., 1998. - 526 с.

13. Радынова О.П. Произведения классической музыки в работе с детьми //Дошкольное воспитание.-1999.-№ 1,2,10.

14. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. -- М., 1989. -- 781 с.

15. Сопрун И. П. К вопросу об особенностях эмоционального развития детей дошкольного возраста / И.ПСопрун // Наука і освіта. -- 1998. -- № 3. -- С. 60--62.

16. Сухомлинський В. О. Живопис. Вибрані твори. В 5-ти т. -- Т. 3 / В. О. Сухомлинський. -- К.: Радянська школа, 1977. -- С. 557--565.

17. Фридман Л. М. Психология детей и подростков. - М., 2003. - 480 с.

18. Якобсон П. М. Проблема психологии эмоций/ П. М. Якобсон // Психологическая наука в СССР. -- М., 1960 -- Т. 2. -- С. 22--42.

Додаток. Примерная диагностика художественного восприятия музыкальных произведений детьми среднего дошкольного возраста (Гогоберидзе А.Г)

Цель: изучить особенности художественного восприятия музыкальных произведений П. И. Чайковского (в единстве компонентов художественного восприятия музыки: эмоциональной отзывчивости; интереса к слушанию музыки; музыкальной эрудиции) детьми старшего дошкольного возраста.

Используемые методы диагностики: диагностические задания, наблюдение за проявлениями детей в процессе восприятия музыкальных произведений, беседа-обсуждение.

Диагностическое задание 1

Цель: изучение эмоциональной отзывчивости и устойчивости интереса дошкольников к восприятию музыки.

Детям предлагается для прослушивания (1 -- 1,5 мин) два отрывка: «Песня жаворонка» из «Детского альбома» и марш из балета «Щелкунчик» П. И. Чайковского. В процессе наблюдения за поведением детей в ходе слушания музыки фиксируются следующие особенности восприятия:

сосредоточенность (внимание в процессе всего восприятия, его устойчивость);

воспроизведение в мимических, двигательных реакциях ритмического рисунка;

проявление у ребенка интереса к слушанию музыки;

наличие эмоционального отклика на музыку (эмоциональная активность в процессе слушания);

адекватность эмоциональных реакций передаваемому в произведении настроению.

Особенности восприятия фиксируются в протоколе. Качественные проявления оцениваются по 3-балльной системе:

1 балл -- низкий уровень эмоциональной отзывчивости: ребенок отвлекается, не слушает;

2 балла -- средний уровень эмоциональной отзывчивости: внешние показатели проявляются по инициативе взрослого, носят не устойчивый характер;

3 балла -- высокий уровень эмоциональной отзывчивости: показатели проявляются ярко, без инициативы взрослого.

Таким образом, суммарный балл по результатам слушания двух музыкальных отрывков позволит определить уровень эмоциональной отзывчивости дошкольников:

24 -- 30 баллов -- высокий;

20 -- 24 балла -- средний;

до 20 баллов -- низкий.

Диагностическое задание 2

Цель: изучение степени осознания детьми эмоционального настроя музыки, передаваемого через средства музыкальной выразительности.

После прослушивания отрывков (задание 1) с каждым ребенком индивидуально организуется беседа, в процессе которой, выбирая из предложенных слов, он определяет характер музыкального произведения (так как самостоятельный подбор слов для ребенка сложен). Для этого отобраны слова-эпитеты из «Словаря эмоционально-образного содержания музыки» (по О. П. Радыновой).

Марш из балета «Щелкунчик»

«Песня жаворонка»

Педагог просит ребенка обосновать свой выбор того или иного эпитета (почему ты так думаешь?).

Диагностическое задание 3

Цель: изучение особенностей музыкальной эрудиции (знаний в области музыки) дошкольников.

Проводится индивидуальная беседа с ребенком, в ходе которой задаются следующие вопросы:

Зачем людям нужна музыка?

Какие чувства выражает музыка?

Что ты любишь делать под музыку?

Что значит «классическая музыка»? Какую классическую музыку ты знаешь?

Каких композиторов ты знаешь?

Какая музыка у твоего любимого произведения?

Что в музыке можно передать с помощью быстрого темпа?

Таблица. Критерии оценки восприятия музыки детьми среднего дошкольного возраста

Методика формирования эмоциональной отзывчивости на музыку у детей дошкольного возраста» (И. В. Груздовой (2010 г.)

Основная цель диагностики - выявление уровня развитие эмоциональной отзывчивости на музыку у детей дошкольного возраста.

В качестве критериев выступают:

1) сосредоточенность внимания;

2) продолжительность восприятия;

3) двигательная активность (наличие движений, мимических реакций, вокализаций, адекватных характеру музыки) ;

4) действия с детскими музыкальными инструментами и игрушками, их согласованность с характером и ритмом музыки;

5) желание ребнка слушать музыку.

Диагностические занятия проводятся в свободной непринужденной индивидуальной форме и организуются как доминантные. Музыкальный материал, используемый для диагностики, должен соответствовать требованиям художественности и доступности детям обследуемой возрастной группы (примерный музыкальный материал для детей младшего дошкольного возраста приведены в приложении к монографии к. п. н. И. В. Груздовой «Развитие эмоциональной отзывчивости на музыку у дошкольников в условиях музыкально-игровой деятельности» - Тольятти: ТГУ, 2010 г.)

Оценка уровня сформированности эмоциональной отзывчивости на музыку детей производится по каждому показателю на основании прослушивания 4 произведений, и осуществляется по 3-бальной системе (высокий уровень - 3 балла, средний - 2, низкий - 1 балл). Результаты заносятся в таблицу (см. ниже) и суммируются. В зависимости от общего количества баллов (по всем критериям) определяется уровень развития эмоциональной отзывчивости на музыку каждого ребёнка.

Высокий уровень: от 48 до 60 баллов.

Средний уровень: от 34 до 47 баллов.

Низкий уровень: от 24 до 33 баллов.

В результате анализа педагогического мониторинга, с учетом современных требований, предъявляемых к музыкальному воспитанию выявляется уровень развития эмоциональной отзывчивости на музыку во время ее восприятия.

Автор также дает несколько рекомендаций по организации диагностической процедуры:

Во-первых, до начала диагностики педагог должен знать ситуацию развития ребенка, уточнить условия, в которых существует ребенок, его индивидуальные особенности;

Во-вторых, диагностику следует проводить в привычной для ребенка обстановке.

Педагогу важно быть доброжелательным в общении с дошкольником, помогать ему сориентироваться в заданиях посредством простых и понятных вопросов. Выслушивать ребенка педагог должен до конца, не перебивая и не поправляя его ответы.

Груздова И. В. рекомендует в ходе диагностики широко использовать наглядный материал, а также подчеркивает, что действия педагога в процессе диагностики должны осуществляться четко по соответствующему алгоритму.

Автор особо заостряет внимание на том, что ребёнка можно сравнивать только с ним самим.

Размещено на Allbest.ru