Виховання у дітей середнього дошкільного віку поваги та любові до батьків засобами художніх творів

Виховання гуманних почуттів, духовних цінностей необхідно розглядати у тісному взаємозвязку з загальним емоційним розвитком дитини. Емоційне відношення дітей до оточуючого являється непрямим показником становлення їх почуттів. Художня література в більшій мірі сприяє виникненню у дітей саме емоційного відношення до описаних подій.

Важлива функція моральних цінностей у тому, що вони містять зразок поведінки, а особливий виховний вплив використання художньої літератури полягає в тому, що значення моральних норм у них пояснюється не абстрактно, а на конкретних ситуаціях. Моральний урок, який діти винесуть з творів художньої літератури допоможе їм отримати чіткі орієнтири у системі цінностей, закласти підвалини міцних моральних переконань, сформувати власну модель поведінки в суспільстві. Зміст творів захоплює дітей, вводить у вир цікавих подій, отримує глибокий емоційний відгук, змушує хвилюватися за дійових осіб. Саме переживання за літературних героїв викликає у дітей співчуття, милосердя, доброзичливість, гуманність, почуття радості від перемоги добра над злом. Залучення дітей до світу художньої літератури починається ще з раннього віку у сімї. Це потішки, пестушки, забавлянки, колискові. У дошкільному закладі продовжується знайомство з різними жанрами дитячої літератури: приказками та прислівями, загадками і скоромовками, лічилками, казками, байками, легендами, поетичними творами та ін.

Поезія посідає важливе місце в житті дитини не тільки тому, що це один з найефективніших засобів засвоєння мови свого народу, смислової систематизації слів, а передусім як спосіб задоволення нагальної потреби інтелектуального і духовного зростання особистості, засвоєння моральних норм та правил, способів дій у різноманітних ситуаціях, емоційного розвитку. Жартівливі вірші сприяють розвитку почуття гумору. Рима віршів, їх мелодійність збуджують емоції дитини, роблять її сприйнятливішою до закладеного змісту цих творів.

Необмежені можливості формування моральних цінностей та емоційного розвитку мають такі перлини народної творчості, як казки, байки, прислів`я, вірші та ін. У творах фольклору через його героїв яскраво постає ідеал українського виховання: здорова, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість. Занурюючись у казковий світ, дитина занурюється у глибини своєї душі, вчиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами. Байки тактовно висміюють негативні якості характеру, навчають ставитись з гумором до життя, містять повчальний зміст. Поетичні твори мають велику силу впливу на емоційний розвиток, та засвоєння ціннісних орієнтацій.

Художня література відіграє вагому роль у процесі формування цінностей, гуманних почуттів. Вона активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність. Забезпечує розуміння і прийняття моральних норм як єдиних правильних варіантів поведінки. Художне слово призводить до великих змін в емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку, змінює відношення до речей, перебудовує субєктивний світогляд.

Всі діти люблять, коли їм читають казки, оповідання, віршики тощо. Захоплюючий сюжет займають фантазію дитини, відволікаючи від біганини і гучних ігор, дитина поринає в світ почутого. Художні твори виконують виховуючи функцію. Ретельно підібравши тематику творів, можна сформувати в дитини ті чи інші еталони поведінки, почуття та моральні якості.

Малюкові, який ще так мало знає про навколишній світ і який його боїться, простіше всього знайомитися з ним, слухаючи захоплюючий сюжет. Дитина вірить усьому почутому беззастережно. Художні твори вчать: світ ділиться на хороших і поганих людей, звірів та інших істот. Але добрих завжди більше, і їх любить удача. А злі погано закінчують свою біографію. Казка чи будь який інший вид художньої літератури для дітей формує образ позитивного героя: доброго, розумного, сильного, вірного своєму слову. Твори вчать любові до батьків. Герой, який виконує доручення батька або матері завжди більш улюблений ніж його недбайливі брати і сестри. І саме він отримує у спадок «півцарства на додачу», а найголовніше прихильність батьків, безцінну любов, підтримку, ласку, сімейний затишок і тепло.

Ці уроки діти сприймають інтуїтивно і дуже легко. Вони із задоволенням живуть в цьому світі, хочуть повертатися до нього знову і знову (звідси і прохання почитати знову й знову). Події у творах часто відбуваються в сім'ї. Так казка «Легенда про матерів» дає дітям змогу усвідомити, що матір готова віддати все, що у неї є, навіть красу і здоров'я, щоб врятувати своїх дітей. А такі казки як «Зозуля», «Айога» вчать дітей розуміти значення допомоги матері, уважного ставлення до неї. Діти можуть зробити висновок, що неслухняні діти, які не відповідають любов'ю і увагою на материнське піклування, обов'язково і заслужено отримають покарання. Казки «Морозко», «Дванадцять місяців» викликають у дітей співчуття до героїнь - сиріт, дають змогу зрозуміти, як важко і гірко лишитися без матері. Порівняння ставлення до дитини матері та злої мачухи сприяє формуванню у дітей уважного ставлення до матері, бажання бути їй опорою і помічником.

У роботі з книгою пропонуємо такі методичні поради:

1) виховання дітей необхідно здійснювати на основі традиційного виховання в тісній співпраці педагога з батьками і їх дітьми, для цього використовувати психодіагностики, тестування, анкетування, індивідуальні бесіди;

2) під час ознайомлення дітей з усною народною творчістю варто ознайомлювати їх з життєвим етикетом, відображеним в казках, як складовою частиною народного етикету, морального виховання, та виховного ідеалу українця;

3) закріплювати ці знання необхідно в повсякденному житті за допомогою прислів'їв і приказок, дидактичних вправ та ігор, побудованих на правилах народного етикету;

4) через дидактичні вправи та ігри морального змісту потрібно збагачувати словник дитини ввічливими словами, та пестливими формами слів, що є складовою духовно багатої особистості;

5) варто проводити родинні свята як підсумок виховування дитини в дитячому садку, підсумок кількарічної співпраці вихователя з дітьми і батьками; необхідно залучати до виховання дітей громадськість.

Отже, ефективність читання з дітьми художніх творів досить велика, так як відбувається вплив сюжету на свідомість і підсвідомість дитини, торкається її внутрішнього світу, охоплює її психоемоційну, морально-етичну та духовну сферу. Тим самим виховуючи в дитині найкращі якості особистості, серед яких чи не найперше місце займає почуття поваги та любові до батьків. Процес формування морально-етичних норм у дітей середнього дошкільного віку, зокрема шанобливого ставлення дітей до батьків, дорослих, буде більш ефективним, якщо залучити до сучасного виховного потенціалу суспільного дошкільного виховання традиційні засоби виховного впливу такі як художні твори та в подальшому закріпити набуті знання через спеціально розроблену систему дидактичних ігор і вправ.

2.2 Рекомендації батькам щодо формування у дітей поваги та любові до матері та батька

Найпершими вихователями дитини є її батьки. Видатний педагог Я. А. Коменський називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім'я є істиним органом виховання”. Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не сприймає зауважень, умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне - «Так мама сказала», «Так звелів тато».

Педагогічна спадщина гуманістів - просвітників наповнена цінними порадами щодо виховання малюків та дітей у родинах: «Материнська школа» Я. Коменського; «Думки про виховання”» Д. Локка; «Еміль, або про виховання» Ж.-Ж. Руссо; «Як Гертруда вчила своїх дітей”» Й. Песталоцці. На важливість родинного виховання вказували відомі діячі Г. Сковорода, С. Русова, Т. Шевченко, П. Куліш, Б. Грінченко, І. Франко, О. Духнович, Л.Українка, Т. Лубенець, Г. Ващенко.

Сучасна наука також оперує даними про важливість сімейного виховання для повноцінного розвитку особистості дитини, оскільки його сила і вплив не порівнюються з жодним, навіть з дуже кваліфікованим вихованням у дитячому садку чи школі. Психологічні та соціально-педагогічні дослідження дозволяють стверджувати, що сім'я посідає дуже важливе місце серед факторів та соціальних груп, які впливають на формування особистості. Саме сім'я з її інтимно-особистими зв'язками, як ніяка суспільна установа, може забезпечити дитині емоційний захист, відчуття важливості та суттєвості свого існування, щирої зацікавленості в ній. Сім'я - це те середовище, у якому в дитині формується уявлення, де вона приймає перші рішення щодо себе, і де починається розвиток соціальної природи дитини. Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім'я.

Батьки - головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості - це виховний клімат сім'ї. Рідна домівка - не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини, а родина - провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ і надають йому емоційного забарвлення.

Через життя в сім'ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов батьків до дитини забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.

Глибокий, постійний контакт з дитиною - необхідна умова виховання у будь-якому віці. Але тісний контакт і взаєморозуміння не виникають самі по собі. Батьки їх будують і творять, починаючи з віку немовляти. Вираз «діти - дзеркало сім'ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей, які культивує її сім'я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта, милосердя, гуманність, в інших - навпаки, панує культ жорстокості. Батьки всіляко стимулюють і заохочують такі дії, способи поведінки, які відповідають їх уявленням про те, що добре, а що погано. Наслідуючи близьких, дорогих людей, застосовуючи їх «уроки філософії», дитина оволодіває формами поведінки, способами спілкування і взаємодії з навколишніми людьми.

Щодо виховання дитини батькам можна надати такі рекомендації.

Діти вчаться того, що бачать у своєму оточенні.

1. .Якщо дитина оточена критицизмом - вона вчиться звинувачувати.

2. Якщо дитина бачить ворожість - вона вчиться битися.

3. Якщо над дитиною насміхаються - вона буде нерішучою.

4. Якщо дитину постійно присоромлюють - вона вчиться відчувати себе винною.

5. Якщо дитина оточена терпеливістю - вона вчиться бути терпеливою.

6. Якщо дитину підтримують - вона вчиться впевненості.

7. Якщо дитину хвалять - вона вчиться цінувати інших.

8. Якщо з дитиною поводяться справедливо - вона вчиться справедливості.

9. Якщо дитина відчуває себе в безпеці - вона вчиться довіряти.

10. Якщо дитину схвалюють - вона вчиться поважати себе.

11. Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно - вона вчиться знаходити любов в цілому світі.

Як уже було зазначено художні твори не аби як впливають на формування в дітей різних почуттів та переконань, зокрема, поваги та любові до батьків. Тож можна і самим батькам рекомендувати не тільки різні підходи у вихованні дитини, а і читання художніх творів. Підібравши необхідну тематику творів, можна виховувати в дитині ті чи інші морально-етичні, психоемоційні якості.

Середньому дошкільному віці дітей продовжують знайомити з літературою. Батькам бажано скомпоновано підійти до цього питання і порадитися з вихователем, які твори краще читати дитині саме в той чи інший час, щоб робота сім'ї та садочка була спільною та спрямованою в один напрям для більшої ефективності виховання дитини.

Для кращих виховних та розвиваючих результатів під час читання звертають увагу дітей на сам зміст літературного твору і на деякі особливості мови (деякі епітети і порівняння, образні слова і вирази). Після читання (розповідання) казок необхідно привчати дітей відповідати на запитання, пов'язані зі змістом твору, а також на найпростіші питання в художній формі. Дуже важливо після читання правильно сформулювати питання. Це потрібно для того, щоб допомогти дітям виділити головне - основні події твору, дії головних героїв, їхні вчинки і взаємини. Змусити дитину думати, міркувати, приходити до правильних висновків може змусити тільки правильно поставлене питання.

Твори підбирають за такими принципами:

1. Висока художня майстерність твору.

2. Образність, жвавість, відповідність літературним нормам мови художнього твору.

3. Цікавий сюжет. До творів, які відповідають означеній вимозі, можна віднести оповідання М. Коцюбинського, В. Сухомлинського, К. Ушинського, казки І. Франка тощо.

4. Простота і ясність композиції..

5. Доступність художнього твору дитини.

6. Принцип новизни і контрасту в змісті художніх творів.

7.Урахування конкретних педагогічних завдань, задля вирішення яких добирається художній твір.

8. Відповідність віку та розвитку дитини.

Отже, для того, щоб виховати в дитині такі якості. Як любов і повага до батьків, перше, що необхідне - власний приклад батьків. Це є найголовнішим фактором впливу на дитину. Також необхідно співпрацювати з дошкільним закладом, у якому перебуває дитина. Далі батьки можуть послуговуватися різними методами та прийомами. Одним із засобів виховання любові та поваги до батьків ми вважаємо читання та роботу з художніми творами, що дає вагомі результати. Тож, рекомендуємо батькам не забувати користуватися дарами художнього слова.



Висновки

В роботі ми теоретично обґрунтували проблеми виховання у дітей середнього дошкільного віку поваги та любові до батьків та визначили педагогічні умов впливу художніх творів на виховання у дітей шанобливого ставлення до батьків. Розглянули педагогічні умови використання художніх творів морально-етичного спрямування на виховання у дошкільників любові та поваги до батьків. Розкрили теоретичні поняття морального виховання та поняття виховання у дошкільників шани до батьків. Визначили зміст та методи роботи по вихованню любові до батьків. Довели ефективний вплив художніх творів на виховання у дітей поваги та любові до батьків, та надали рекомендації батькам щодо виховання дітей.

Проаналізувавши, наскільки відроджена і збагачена виховними цінностями шанування дорослих цілісна система навчання і виховання, представлена у програмах «Дитина», «Малятко», «Українське довкілля». У даних програмах завдання виховання у дітей шанобливого ставлення до старших тісно пов'язане з традиціями сімейного виховання, проте, на нашу думку, варто не тільки виховувати повагу до старших, чи батьків, а й до дорослих взагалі, знайомлячи дітей з традиціями мовленнєвого та життєвого етикету. Основним у програмах є думка про те, що добробут родини залежить від того, як її члени ставляться до своїх обов'язків: батьки виховують дітей, працюють, щоб забезпечити сім'ю з дідусем і бабусею всі радяться, бо вони найстарші, наймудріші. Проте проблема шанування дорослих обмежується тільки одним реченням, що поважати старших і піклуватися про молодших потрібно без нагадування, необхідно самостійно знаходити привід і спосіб вияву турботи. В наш час невід'ємним помічником під час виховання виступають і художні твори. Для дітей середнього дошкільного віку це один із найкращих методів виховання та навчання, що зумовлюється їх віковими здібностями та можливостями.



Додатки

1. Сімейний проект «Виховуємо казкою»

Мета проекту:

- Створити в сім'ї та дошкільному закладі соціальні умови для зростання активної, життєрадісної, творчої особистості, чемної привітної дитини, яка любить і шанує батьків, свій край, рідну мову, традиції та звичаї українського народу.

- Дати батькам уявлення про розвиток у дошкільнят логічного мислення.

- Викликати у батьків бажання ділитися своїми знаннями і вміннями в ході реалізації проекту.

- Виховувати колективізм, прагнення працювати разом з дитиною на благо її розвитку.

Тривалість реалізації проекту - 5 днів.

1. Інформаційний етап.

Мета: викликати в батьків інтерес до виховного значення казки в житті дитини.

Заходи: 1. Бесіда з батьками на тему: «Казка в житті дитини» 2. Ознайомлення з метою проекту.

2. Репродуктивний етап.

Мета: дати батькам можливість застосувати знання, уміння, навички, набуті на інформаційному етапі. Спонукати батьків до створення умов, ситуацій для виховання в дітей фантазії, творчих здібностей.

Захід - консультація для батьків «Як виховувати соціально компетентну особистість».

3. Етап узагальнення.

Мета: узагальнити і систематизувати знання, навички та вміння, набуті протягом попередніх етапів; налаштувати батьків на реалізацію творчого задуму.

Захід - бесіда (опитування) за запитаннями:

- Чи любить ваша дитина казки?

- Як часто ви розповідаєте їх дитині?

- Назвіть улюблену казку вашого малюка.

- Чи придумуєте ви казки разом з дитиною?

4. Творчий етап.

Мета: реалізувати творчий спільний задум. Розвивати творчу активність батьків та дітей.

Захід - виготовлення настільних ігор, книжечок тощо.

5. Підсумковий етап.

Мета: оцінити результати роботи за весь період. Запропонувати батькам створити вдома умови для спільних творчих пошуків, збереження сімейних традицій. Викликати бажання експериментувати, вчити отримувати задоволення від результату роботи.

Заходи: 1. Презентація творчих робіт 2. Авторське крісло «Моє враження».

2. «Шануй батька й неньку»

Не забувай про рідних маму й тата,

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Група батьків виконують пісню “Смерекова хата”.

Вихователь. Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово “МАМА”. І не даремно, бо першою людиною, яка схиляється над їх колискою, є мама.

До речі, у багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “М”.

Діти.

- Мама - румунська, російська, українська,

- майка - болгарська,

- матка - польська,

- містер - грецька,

- медер - шведська,

- мадре - іспанська,

- муттер - німецька,

- мам - португальська,

- мазер - англійська.

- Мама, мати, неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще увібрало в себе це дивовижне слово.

- Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.

- Люба наша мамо, калиновий цвіте,

В тобі, рідна неню, весь наш білий світ.

Ти наш скарб найбільший, ти наш цвіт живий,

Ти наша перлина, образ дорогий.

(Діти виконують пісню) “Про маму й тата” (сл. І муз. Максимчук М.І.).

Вихователь. Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.

Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранить материнське серце, викликають сльози, збільшують кількість зморшок на її обличчі, засніжують голову сивиною.

Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні пороги.

Пісня “Моє село”, виконують ті батьки, які народилися в інших селах.

Діти.

- Пробач мені, лелечко, мамо,

Провини дитячі мої,

Люблю я тебе, моя рідна,

Ласкаві очі твої.

- Пробач мені рідна, хороша.

За біль що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

- Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.

- В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

- А ви дорогі татусі, запросіть наших мам на вальс.

Діти виконують “Пісня про маму” (Скільки в мами сонця...), а батьки парами танцюють.

Вихователь. Всі старанно готувалися до свята. Свою любов і повагу до вас, батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу “За що я люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони”.

- Я люблю своїх батьків за те, що вони прикладають всі старання, щоб я росла вихованою, привчають вишивати і пекти. Я своїх батьків шаную.

- Мене батьки вчать добра, безмежно люблять і допомагають у навчанні.

- Я люблю свою маму за те, що вона добра, лагідна, смачну їжу готує, а тато вчить майструвати.

- Люблю маму за її ласку і смачну їжу. Тата - бо допомагає у навчанні.

- Я люблю батьків за те, що вони ласкаві, вміють простити мої провини, працьовиті і дбайливі.

- Мама вчить мене, акуратності, тато - спритності у роботі. Батьки хочуть, щоб я була щаслива й вихована.

Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.

Діти. Дорогі мами й тата! Хоч ми і ще маленькі, та в нас є теж свої бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваше “Чому?”.

Вірш “Батьки чомучки”

Ну і мама! ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають -

Смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне “Чому” й “Чому”.

- Ти чому образив Віту?

- А чому отримав двійку?

- А чому прийшов так пізно?

- Та чому в шкарпетках дірка?

- Ти чому такий непослух?

- А чому не стелиш постіль?

- Ти чому це вірш не вчиш?

- А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

Ох настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи -

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів!

А. Костецький.

Вірш “Новий закон”

Коли начальником я б стала

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказала

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у клуб, на стадіон,

В кіно і на концерти.

Ще й входи всюди спорядила б

Словами охоронними:

“Вхід без дітей для всіх батьків

сурово заборонений”.

Батько.

- Як справи? Чому такий сумний? Чому відвертаєшся?

Син.

- З батьком двієчника розмовляти не бажаю.

Мати.

- Ти знову принесла трійку? Коли я вже тобою порадію?

Молодша донька.

- Мамо, дай мені щоденник!

Мати.

- Ти куди його поділа?

Молодша донька.

- Як куди? В куток поставила.

Вчитель. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.

Конкурс 1. Казковий (без підготовки для всіх батьків).

- Назвіть головних героїв казки “Колобок”.

- Скільки героїв у казці “Рукавичка”?

- Якими словами починається казка “Ріпка”?

- Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?

(“Курочка Ряба”)

- Хто “битий небиту везе”?

(“Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”)

Конкурс 2. Пісенний (беруть участь мами й діти).

Переспіви дитячих пісень.

Конкурс 3. Будь уважний! (беруть участь тати).

Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.

Конкурс 4. Впізнай! (беруть участь мами).

Впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами з зав`язаними очима мають відгадати.

Конкурс 5. Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).

Конкурс 6. Перекличка.

Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей.

Конкурс 7. Танцювальний (беруть участь батьки і діти).

Танець “Маленькі каченята”.

Вчитель. Існує така думка: “Якщо твої плани розраховано на рік - сій жито, якщо на десятиріччя - саджай дерева, якщо на віки - виховуй дітей”.

Задумаймось над цими словами.

Звучить приспів пісні “Родина”, вчитель під звучання музики промовляє:

Прийшов час закінчувати нам свято,

Ми вдячні всім, хто з нами тут.

Бажаєм щастя вам, здоров`я, радості багато,

Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.

Мами й тати беруть своїх дітей між собою на руки, стають півколом, і всі разом співають приспів пісні “Родина”.

Свято закінчується солодким чаюванням.

3. Тато, мама, я - разом дружна ми сім'я

вихователь ДНЗ №2 «Берізка" м. Гадяча

Мета: Розширити уявлення дітей про те, що найближчими і

найдорожчими для них з батьки, бабуся, дідусь, брати, сестри. Закріпити

знання імен членів сім'ї. Дати уявлення про соціальну роль кожного члена

Прищеплювати любов до близьких людей, повагу до старших

ровесників. Виховувати шанобливе ставлення до родинних свят та

народних традицій.

Хід заняття

Діти, я хочу розповісти вам вірш. Хочете його послухати? От і добре.

Все починається з колиски,

Все починається з малят.

Як із струмочка швидка річка,

Як із насіння гарний сад.

Тато, мама і дитина,

Ми назвемося - сім'я.

Брати, сестри, бабця з дідом,

Ось родина вся моя.

Сподобався вам вірш?

Я знаю, що кожен з вас живе у сім'ї з мамою, татом, братиком чи сестричкою. Але ж у вас з ще бабусі та дідусі, тьоті та дяді - а ці люди - це ваша родина. мені, і всім дітям нашої групи, я гадаю буде цікаво ближче познайомитися з вашими сім'ями та родинами. Побачити і почути, як ви разом працюєте, відпочиваєте, святкуєте.

Нещодавно, я дала вам завдання принести кілька фотографій ваших сімей та родин.

Ви молодці, принесли багато цікавих фотографій, за що, я вам дякую.

Ось погляньте, яка цікава картина у мене вийшла з ваших фотографій.

Фото кожної вашої родин я обвела різнокольоровим фломастером. А вам таке завдання, на цій картині кожному знайти свою родину. Знайшли? Я задоволена. А тепер, будь-ласка, сядьте на свої місця. Я хочу, щоб ви розповіли, хто зображений на фото і хто ці люди? Ну давайте послухаємо першого тебе, Владик.

От і добре, молодці. Я впевнилася, що ви дуже любите свої сім'ї та знаєте свої родини, а ваші рідні люблять вас, бо ви допомагаєте їм, любите та поважаєте їх. Разом ви святкуєте свята та працюєте.

Та мені здалося, що ви трішки втомилися, тож давайте пограємося з вашими пальчиками. Розправте свої долоньки:

Оцей пальчик - мій дідусь,

А оцей - бабуся,

Оцей пальчик - мій татусь,

А оцей - матуся,

Оцей пальчик - я,

Така наша сім'я!

Подивіться як ваші пальчики притиснулись один до одного.

І на згадку про нашу сьогоднішню розмову я пропоную вам намалювати вашу родину.

На ваших столах з аркуші паперу, на яких зображені ось такі кружечки.

Оцей великий кружечок - тато, менший - мама, а оці маленькі кружечки - це дітки у вашій сім'ї.

А скажіть мені, як зробити так, щоб ці кружечки ожили(треба домалювати носик, очі, ротик).

Молодці, як ви гарно намалювали.

Тепер з ваших малюнків ми зробимо у своєму коридорі виставку, щоб усі бачили, які у вас дружні сім'ї.

4. Маленькі помічниці

Оля і Ліда гуляли у дворі. Побачила Оля, як Петрик допомагає своїй мамі розвішувати білизну на мотузці, і сказала подрузі:

- І я сьогодні мамі допомагала.

- І я теж, - відповіла Ліда. - Що ж ти робила?

- Тарілки витирала, і ложки, і виделки.

- А я черевики почистила.

- Мамині? - спитала Оля.

- Ні, свої.

- Хіба це допомога мамі? - засміялась Оля. - Ти ж їх собі почистила.

- Ну то й що, зате у мами сьогодні буде менше роботи, - сказала Ліда. - Так чи не так?

О. Буцень

Чому мама так хвалить? СУХОМЛИНСЬКИЙ

Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи.

Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.

Люда нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: "Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине".

Зварила Люда борщу, попробувала. Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила.

Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить:

- Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко.

Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона пробувала борщ - він несмачний. Думає Люда: "Чому ж мама так хвалить?"

Сива волосинка

Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосин-ки.

- Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик.

Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

- Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три...Чого це посивіла ще одна волосинка?

- Від болю, - відповіла мати. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...

- А від чого ж у вас боліло серце?

- Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:

-Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Найгарніша мама

Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:

- Хто ти такий, де ти взявся?

- Я Совеня, - відповідає мале. - Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.

- Хто ж твоя мама? - питає Соловей.

- Моя мама Сова, - гордо відповідає Совеня.

- Яка ж вона? - питає Дятел.

- Моя мама найгарніша.

- Розкажи, яка ж вона, - питає Дрізд.

- У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, - відповідає з гордістю Совеня.

- Ха-ха-ха! - зареготали .Соловей, Дятел і Дрізд. - Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора.

- Неправда! - закричало Совеня. - Мама в мене найгарніша.

Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.

Сьома дочка

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки почали розповідати, як вони скучили за матір'ю.

- Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, - сказала перша дочка.

- Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, - промовила друга дочка.

- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, - сказала третя.

- Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта.

- Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, - промовила п'ята.

- Я виглядала тебе, як вишневий садочок виглядає соловейка, - сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй в мисці води - помити ноги.

Байдужість до баька-матері не прощається.

Живе у народі хвилююча бувальщина про материнську любов.

У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері Ї Чорнокоса і Білокоса. Вони народили синів у один і той же день. Обидві матері були щасливі. Вони мріяли про майбутнє своїх синів.

Ї Я хочу, щоб мій син став видатною людиною,Ї казала Білокоса мати. Ї

Музикантом або письменником, відомим усьому світу. Або інженером

космічних кораблів…

Ї А я хочу, щоб мій син став доброю людиною,Ї сказала Чорнокоса мати. Ї Щоб ніколи не забував матері і рідного дому, любив Батьківщину і ненавидів ворогів.

Щодня до молодих матерів приходили чоловіки: затамувавши подих, дивилися на личка своїх синів. А в очах сяяло щастя, подив і замилування.

Минуло тридцять років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки Ї Чорнокоса і Білокоса. В їх косах уже сріблилася сивина, але жінки були такими ж гарними. Їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце.

Жінки впізнали одна одну, розговорилися.

Ї Ким же став твій син? Ї спитала нарешті Чорнокоса мати.

Ї Видатним музикантом,Ї з гордістю відповіла Білокоса. Ї Він тепер диригуєоркестром, виступає у найбільшому театрі, буває за кордоном. І назвала ім'я сина.

Ї А твій ким став? Ї спитала Білокоса.

Ї Хліборобом. Механізатором. Син мій оре землю й сіє хліб, збирає врожай.

Живемо ми у селі, у сина двоє дітей.

Ї А проте, щастя тебе обминуло,Ї сказала Білокоса. Ї Твій син став простою,

нікому не відомою людиною… Їх мільйони…

І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав із села син. В очах неньки світилася радість, здавалося, вона в цю мить забула про всі болі.

Ї Видужуйте, мамо,Ї сказав син і на прощання поцілував її.

А до Білокосої матері ніхто не прийшов.

Ї У сина зараз концерт… Якби не концерт, він, звичайно, прийшов би,Ї

задумано мовила Білокоса.

На другий день надвечір до Чорнокосої матері знов приїхав син хлібороб. Привіз бджолиний мед, паляницю, яблука. Від щастя обличчя в Чорнокосої жінки світилося і зморшки виправлялися.

До Білокосої матері ніхто не приходив.

Увечері жінки лежали мовчки. Чорнокоса посміхалася, а Білокоса тихо зітхала, боячись, щоб зітхання не почула сусідка. Так повторилося і втретє, і вчетверте. Минув місяць, до Білокосої матері так ніхто і не прийшов. Лікарі сказали Чорнокосій: “ Тепер ви зовсім здорові ”. А Білокосій тихо мовив: “ Вам ще треба полежати. Звичайно, ви теж станете зовсім здоровою ”. Говорячи це, лікар дивився чомусь убік. За Чорнокосою матір'ю приїхав син. Він привіз букет великих червоних троянд.

Прощаючись з Чорнокосою матір'ю, Білокоса попросила побути з нею кілька хвилин наодинці. Коли з палати всі вийшли, Білокоса мати із сльозами на очах сказала:

Ї Скажи, Люба, як ти виховала такого сина? Ти щаслива, а я…Ї і вона заплакала.

Ї Ми розлучаємось і ніколи більше не побачимося,Ї сказала Чорнокоса. Ї Бо неможе бути втретє такого дивного збігу. Тому я скажу тобі всю правду. Син, якого я народила в той щасливий день, помер… Помер, коли йому не було ще й року… А це… не кровний мій син, але рідний! Я усиновила його трирічнимхлопчиком. Але я для нього Ї рідна мати. Ти це бачила своїми очима. Я щаслива. А ти нещасна людина, і я глибоко співчуваю тобі. Якби ти знала, як я страждала в ці дні за тебе. Вийдеш з лікарні, піди до сина і скажи: його бездушність повернеться проти нього. Як він ставиться до матері, так і його діти ставитимуться до нього. Байдужість до батька-матері не прощається.

(В.Сухомлинський.)

Размещено на Allbest.ru

...