Розвиток творчого потенціалу учнів через науково-дослідну роботу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток творчого потенціалу учнів через науково-дослідну роботу

Зміст

Вступ

1. Розвиток творчого потенціалу школяра як наукова проблема

1.1 Теоретичне обґрунтування питання

1.2 Умови та шляхи розвитку творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу

2. Науково-дослідницька робота як шлях розвитку творчого потенціалу

2.1 Суть, етапи та мотиви дослідницької діяльності школярів

2.2 Форми пошуково-дослідницької роботи

2.3 Основні вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи

3. Практична реалізація науково-дослідницької роботи учнів через організацію роботи творчої лабораторії "Інтелектуал"

3.1 Методичні рекомендації щодо написання дослідницької роботи

3.2 Програма факультативу "Ази дебютанта-дослідника"

Висновки

Література

Додатки

Вступ

Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного вдосконалення національної системи освіти, пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної освіти, модернізації змісту освіти і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, забезпечення безперервності освіти та навчання протягом усього життя, розвиток державно-громадської моделі управління.

Головна мета інноваційної діяльності полягає в якісному забезпеченні можливостей педагогів ЗНЗ для досягнення високих освітніх результатів. Інноватика передбачає розвиток творчого потенціалу педагогів і стосується не лише створення та поширення новоутворень у традиційній системі, а і зміни у способі діяльності, стилі мислення.

Проблема творчості стала в наші дні самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів у процесі шкільного життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень.

Творчість не може з'явитися на порожньому місці, її треба культивувати. Кожна дитина є неповторною і водночас індивідуальною. Тому застосовувати одні і ті ж методи та форми навчання до всіх учнів класу не можна. Варто звертатися до особистісно-орієнтованих технологій. Зміст яких полягає у створенні ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування та пошуку. Тут дитина потрапляє у рівноправну позицію з учителем та отримує можливість проявляти самостійність мислення, незалежність та здатність до вибору. Творчий потенціал є універсальним історично еволюційним чинником, який дає людині змогу змінювати довколишнє середовище та своє життя.

Актуальність роботи. У сучасних умовах однією із стратегічних завдань системи освіти стає формування особистості з високим рівнем інтелектуальної культури, орієнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, здатної забезпечити своєю діяльністю сталий розвиток людства в майбутньому. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій [8]. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань загальноосвітніх закладів. творчий виховний навчальний

Мета. Метою дослідження є обґрунтування одного із шляхів розвитку творчого потенціалу учня у процесі виконання науково-дослідних робіт у період навчання у школі.

Для реалізації поставленої мети в роботі поставлені такі завдання:

- уточнити наукове поняття "творчий потенціал особистості";

- обґрунтувати сутність науково-дослідної діяльності як форми раціональної соціальної взаємодії;

- дослідити форми організації науково-дослідної роботи як засобу ефективного розвитку творчого потенціалу школяра;

- розробити структуру виконання науково - дослідницької роботи;

- виявити провідні мотиваційні фактори науково-дослідної роботи учнів.

Об'єктом дослідження є творчий потенціал учня.

Предметом дослідження є процес розвитку творчого потенціалу особистості школяра засобами науково-дослідної роботи.

Використано наукові методи: аналіз і синтез, моделювання і діяльнісно-структурний аналіз, абстрагування й узагальнення, аналогія, статистика.

Отже, аналіз виявленої й опрацьованої літератури дає можливість при її комплексному використанні дослідити основні питання даної теми.

1. Розвиток творчого потенціалу школяра як наукова проблема

1.1 Теоретичне обґрунтування питання

Оновлення системи освіти держави значною мірою пов'язане з розробкою та впровадженням у педагогічні практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та творчої активності [1].

Проблема розвитку творчого потенціалу особистості цікавила вчених, які представляли різні галузі знань, в усі історичні епохи. Аналіз різних джерел 20-90-х років ХХ століття показує, що проблема розвитку творчого потенціалу досліджувалася з різних сторін. Ідеї розвитку творчих здібностей особистості знайшли відображення в працях А.С. Макаренка, С.Т. Швацького, І.Я. Лернера. У них розглянуті важливі умови ефективності організації цього процесу, філософські та соціологічні аспекти розвитку творчої активності.

Її досліджували такі філософи, педагоги, психологи як Б. Ананьєв, В.Андрєєва, М. Бердяєв, В. Кан-Калік, О. Леонтьєв, Б. Ломов, С. Рубінштейн, О. Савченко. Здібності творчої особистості вивчались Л. Виготським, В. Дружиніним, В. Кліменком. Сутність творчості як специфічного виду діяльності розглядалася В. Давидовим, М. Валлахом, Дж. Гілфордом, Л. Коганом, О. Матюшкіним, Я. Пономарьовим. Формування творчої особистості дітей на різних етапах їх навчання вивчали І. Волкова, В. Козленко, М. Лещенко, О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хомич [8].

У ряді досліджень описані умови зародження творчої активності у процесі навчання в школі, засоби та методи розвитку творчого начала особистості (В.Д. Богоявленська, С.Н. Бондаренко). Велику цінність становлять праці М.І. Махмутова про проблемне навчання, де основна увага надається саме творчій активності в усіх її проявах.

Слово творчість в останні десятиліття входить до множини найбільш уживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що проблема розвитку творчого потенціалу учнів не може бути розв'язана без чіткого розуміння поняття творчості.

У Філософському словнику дається таке визначення творчості: "Творчість - процес людської діяльності, що створює якісно нові матеріальні і духовні цінності". Творчість - суто людська діяльність. Природа творчої діяльності, її механізми індивідуальні мають різні варіації творчого процесу і різні прояви творчості. Здібність і творчість оцінюється головним чином за оригінальністю. Творчість - це сукупність різних здібностей людини.

Звідси виходить, що лише завдяки творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти, державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес.

У соціологічній науці склалися два напрямки, що характеризують творчий потенціал особистості: як прояв у процесі творчості сукупності творчих можливостей особистості та як прояв спрямованості, міри й взаємозв'язку творчих можливостей [6].

В.О. Сухомлинський радив виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; бачити причинно-наслідкові зв'язки; самостійно, без зовнішнього тиску оцінювати явища навколишньої дійсності; розвивати вміння доказово відстоювати свої думки і погляди, прагнення своєю розумовою та іншою працею щось довести, утвердити, відстояти; спостерігати, досліджувати, робити власні висновки з явищ навколишнього життя, на основі прочитаного в довідковій літературі, наукових журналах тощо.

Таким чином, під творчим потенціалом школярів розглядається сукупність властивостей і якостей особистості, які дозволяють здійснювати пошук, використовуючи при цьому нестандартні засоби, здогадку розв'язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового, невідомого для себе. До того ж, здібності до творчості - універсальна здібність особистості. Універсальність її полягає в тому, що сформовані її компоненти в будь-якому виді творчості, наприклад, художньому, ігровому тощо, можуть проявлятися й здобувати свій подальший розвиток в інших видах творчої діяльності.

1.2 Умови та шляхи розвитку творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу

Ефективність роботи щодо розвитку в школярів творчих здібностей залежить від дотримання ряду умов. На схемі виділено сім умов, дотримання яких допоможе розвинути інноваційну особистість, яка стане конкурентно спроможною у час HT-технологій.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація творчих можливостей особистості здійснюється за допомогою прояву творчих сил, що являють собою сукупність особистісних функцій, спрямованих на розв'язання зовнішніх і внутрішніх проблем особистості з метою перетворення зовнішнього світу й самої себе. Щоб уникнути складнощів у розвитку творчого потенціалу, можна залучити учнів до науково-дослідної діяльності, що безпосередньо пов'язана з проявом творчості.

Шляхи формування творчої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поурочна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання різнобічної особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей. Сучасному суспільству потрібен не виконавець, а творець, людина, яка здатна жити повноцінним життям в інноваційному просторі сьогодення і своєю діяльністю цей простір створювати. Ось чому проектування має виняткове значення на рівні освітньої практики.

Проектне навчання можна вважати проблемним і розвивальним, оскільки воно формує мотивацію до творення і перетворення себе. Проектна діяльність має активізуючий вплив на розвиток творчої спрямованості особистості і забезпечення творчого характеру сприйняття, аналізу об'єктивної дійсності. Працюючи над проектом, учні узагальнюють знання, які отримали під час вивчення матеріалу на уроці. Одночасно школярі набувають власний досвід їх практичного застосування.

Теоретичний аналіз даної проблеми свідчить, що в останні роки більш помітними стали спроби віднайти шляхи стимулювання творчого потенціалу дитини. Встановлено багато фактів впливу на розвиток творчих здібностей учня, серед яких основну роль посідає школа. Але на реалізацію творчого потенціалу значний вплив чинять особистісні якості, такі як працелюбство, воля, наполегливість, прагнення реалізувати задумане.

Таким чином, розвиток творчого потенціалу школяра - це процес прогресивних змін, які відображаються у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей шляхом пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого отримання знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки. Особливо актуальною є проблема вдосконалення форм та методів роботи зі старшокласниками, оскільки старший шкільний вік характеризується активним розвитком пізнавальних і творчих здібностей, становленням наукового світогляду, професійним самовизначенням учня.

2. Науково-дослідницька робота як шлях розвитку творчого потенціалу

2.1 Суть, етапи та мотиви дослідницької діяльності школярів

Сучасний учитель-професіонал не тільки сам стає дослідником, а й організовує дослідницьку діяльність школярів. Вона допомагає забезпечити активну пізнавальну діяльність учнів, залучає до пошуку вирішення складних, проблемних питань, актуалізуючи знання, виробляючи навички аналізу, уміння абстрагувати, робити висновки, узагальнювати. Готуючи, організовуючи, проводячи дослідницьку діяльність учнів на уроках історії, педагог стимулює творчу активність, емоційне сприйняття, залучає їх у наукову роботу, навчає самостійного пошуку нестандартних рішень, що виникли. Тому в сучасній школі прийомам організації дослідницької діяльності учнів повинна приділятися особлива увага.

Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких умінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. Вчитель поступово і методично формує дослідницькі навички, здійснює контроль за виконанням учнями дослідницьких робіт, проводить консультації .

Система занять із дослідної діяльності складається з трьох етапів, які передбачають рух учнів від рівня до рівня.

І (підготовчий) етап починається вже у 5 класі. Учні знайомляться з таким поняттям як наукова організація навчальної праці, запроваджується поняття алгоритмізація навчання, поглиблюються знання про план (простий, складний, цитатний, питальний).

У 6 класі відбувається навчання зі складання конспектів різних видів, формуються вміння працювати з довідковою, критичною, науковою літературою.

ІІ (методологічний) етап реалізується у 7-8 класах. На цьому етапі учні збагачують свій понятійний апарат науковими термінами: дослідження, його види, об'єкт, предмет, мета, завдання, засоби дослідження, гіпотеза.

ІІІ (практичний) етап охоплює 9-11 класи, але повне його втілення відбувається саме в 11 класі, коли учень самостійно вибирає і формулює тему, визначає зони дослідження, планує і реалізує методи дослідження, описує хід роботи, робить висновки.

Мотивами науково - дослідницької діяльності є:

ь самостійний пошук нового матеріалу;

ь інтерес до дослідження;

ь пошук альтернативних засобів і способів розв'язання проблеми;

ь підготовка до майбутньої професії;

ь співпраця з учителем, іншими учнями;

ь відповідальність за результати творчого процесу;

ь практичні результати науково - дослідної діяльності.

Мета організації науково - дослідної діяльності учнів:

- надання можливості для розвитку особистості та творчої індивідуальності;

- розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності;

- формування потреби безперервного самостійного поповнення знань;

- здобуття глибокої системи знань.

Дослідницьку діяльність можна організувати на всіх етапах уроку і на етапі підготовки до уроку при виконанні випереджального завдання. Вони не тільки стають певною програмою роботи над темою на уроці, а й дозволяють здійснити індивідуальний підхід до учнів, організувати роботу над різнорівневими

завданнями в групах.

При підготовці до відповіді на уроці учням рекомендовано розповісти про хід свого дослідження, використовуючи схему опису експерименту ("Якщо...., То..., так як....". Розшифровується ця схема так:" Якщо (передбачувана діяльність) я буду робити те..., то..., то як кінцевий результат, отримаю те... то..., тому що... (пояснюється, чому це вийшло)". Очевидно, що при такій формі організації дослідження у вигляді міні-експерименту, крім усього іншого, школярі набувають навичок проведення наукової роботи. А це, у свою чергу, дозволить учням успішніше включитися у вузівську систему навчання.

У психолого-педагогічній літературі пошукова та дослідницька діяльність учнів розглядається як процес включення особистості у самостійне збирання і дослідження інформації, формування в неї на цій основі міцних знань, умінь, навичок пізнавальної та творчої діяльності [1,410].

Мета застосування дослідницької технології у навчанні - набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об'єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну, творчу особистість.

Пошуково-дослідна діяльність є найбільш ефективною ланкою у переході від навчальної діяльності до науково - дослідної, тому що містить у собі майже всі компоненти наукового пошуку та створення нового продукту з ознаками дослідницької роботи, спираючись на здобуті раніше знання, та розвиває навички й уміння для подальшої наукової діяльності [10].

Застосовуючи дослідницькі технології, можна вирішити низку спеціальних педагогічних завдань:

· використати дослідницькі методи у вивченні учнями предметів шкільної програми;

· застосувати дослідження під час ознайомлення школярів із окремими явищами, процесами, фактами;

· допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів, формувати їхні дослідницькі уміння та навички;

· прищеплювати учням інтерес до навчальних і наукових досліджень;

· формувати у школярів уявлення про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності;

· збагачувати творчі спроможності учнів на основі формування їхнього дослідницького досвіду;

· вивчати та аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їх інтелектуальний розвиток і виховання;

· освоєння вчителем дослідницького підходу до розкриття змісту шкільної програми з навчального предмета, до розподілу часу на вивчення окремих тем і розділів програмного матеріалу, до встановлення між предметних зв'язків, до вибору доцільної методики організації дослідницько-пізнавальної діяльності учнів.

2.2 Форми пошуково-дослідницької роботи

Основними формами залучення школярів до пошукової та дослідницької діяльності є : участь у роботі наукових гуртків, товариств, клубів, творчих лабораторій, індивідуальна та групова робота учнів над науково - дослідницькими проектами (МАН України, "Історія міст і сіл України", КОЛІЯ тощо), науково - практичні конференції, семінари, зльоти, конкурси - виставки пошукових та дослідницьких робіт, навчальні екскурсії, експедиції, участь у віртуальних конкурсах, робота сезонних наукових шкіл, оздоровчих науково - практичних таборів у канікулярний час.

У процесі систематичної пошукової та дослідницької роботи в учнів формуються дослідницькі вміння: інтелектуальні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація, абстрагування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, постановка проблеми та висунення гіпотези, пошук і використання аналогії, дедуктивний висновок та доказ; практичні - використання навчальної, довідкової та додаткової літератури, добір матеріалу для експерименту, оформлення результатів дослідження; самоорганізації та самоконтролю - планування пошукової та дослідницької роботи, раціональне використання часу й засобів діяльності, перевірка отриманих результатів, самооцінка [1,412].

Існує два основних види пошуково-дослідницької роботи учнів:

Ш навчальні дослідницькі проекти;

Ш реферати.

Під час написання рефератів учні роблять перші кроки до написання наукової творчості. Школярі вчаться працювати з науковою літературою, набувають навичок аналізу необхідної інформації (Додаток 1).

Однією з форм розвитку творчого потенціалу школяра є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференціях, колоквіумах (шкільних, районних (міських), обласних), захищають під час конкурсу-захисту.

Педагогічний процес у МАН має свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал конкретних дітей [5].

Працюючи над науково - дослідницьким проектом, зокрема у секціях МАНу, учні знайомляться із такими категоріями як об'єкт та предмет дослідження, актуальність та новизна досліджувальної теми. Мала академія наук України створює умови для розвитку інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення учня, сприяє нарощуванню наукового потенціалу краї - ни (Додаток 2).

Робота щодо організації науково - дослідницької діяльності учнів під час написання роботи в МАН поділяється на три етапи, кожен із яких передбачає набір певних дій.

- І етап - підготовчий;

- ІІ етап - робота над змістом;

- ІІІ етап - заключний.

Перший етап починається з:

- визначення теми, методів, об'єкта і предмета дослідження;

- формулювання мети, задач і гіпотези;

- ознайомлення з літературними джерелами.

Другий етап. На цьому етапі учень складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи, знайомиться із структурою науково-дослідницької роботи.

Третій етап - заключний. Він передбачає написання учнем вступу та висновків до наукової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Технічними засобами, якими найчастіше користується юний науковець, є телефон, телефакс, копіювальний апарат, персональний комп'ютер.

Отже, пошукові та дослідницькі освітні проекти, в яких беруть участь учні старших класів - надійний шлях пізнання кожним старшокласником своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей. Держава стимулює активне залучення дітей старшого шкільного віку до пошукової та дослідницької діяльності, сприяє розширенню мережі учнівських наукових товариств, координує їхню співпрацю з вищими навчальними закладами та науковими установами, а сучасна психолого-педагогічна наука намагається забезпечити теоретичну та функціональну готовність педагогічних працівників до організації пошукової та дослідницької діяльності старшокласників.

2.3 Основні вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи

Науково-дослідницька робота, що подається для захисту в МАН повинна мати проблемний (пошуковий) характер, відповідати віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів. Вона має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника. Тема роботи має відповідати секції та науковому відділенню МАН.

Для вдалого вибору теми потрібно додержуватися низки правил:

1. Тема мусить відповідати підготовці і нахилам конкретного учня.

2. Основні першоджерела мають бути досяжними (тобто в учня є можливість одержати їх для опрацювання).

3. Основні тексти мають бути такими, що їх можна осягнути (тобто інтелектуально підсильними для конкретного учня).

4. Обрана методологія розробки теми має реально відповідати здібностям конкретного учня.

У роботі мають бути чітко відображені наступні аспекти: визначення мети, об'єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно та аргументовано, без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.

Назва роботи має бути стислою і відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується (Додаток 4).

При визначенні мети дослідження необхідно відповісти на питання:

"Який результат передбачається одержати?", "Яким бачиться цей результат ще до його одержання?", "Для чого проводиться дослідження?".

Мета будь-якого дослідження, як правило, починається з дієслів:

- з'ясувати …

- виявити …

- вивчити …

- сформувати …

- провести …

- визначити …

- створити …

- побудувати …

- дослідити …

Мета роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми. Про досягнення мети слід зазначати у висновках наукової роботи.

Наприклад:

Тема роботи. Колористична лексика у творах М.Коцюбинського.

Мета роботи: системний аналіз колористичної лексики у творах М.Коцюбинського.

Під завданнями дослідження розуміється те, що можна зробити для досягнення мети. Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: "проаналізувати…", "вияснити…", "обґрунтувати …", "вивчити…" та інші.

Об'єктом дослідження називають процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Головне питання при визначенні об'єкта "Що розглядається?"

Предмет дослідження визначається при відповіді на питання: "Як розглядати "об'єкт", "Які відносини йому властиві?", "Які аспекти і функції виділяє дослідник для вивчення об'єкта?".

Методи дослідження: спостереження, опитування, порівняння, вимірювання, тестування.

Робота має бути побудована за певною структурою. Основними її елементами в порядку розташування є:

1. Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком (Додаток 4).

2. Тези

У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора; назва територіального відділення МАН; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім'я, по батькові, посада (за наявності науковий ступень, вчене звання) наукового керівника.

3. Зміст

Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

4. Вступ

У вступі коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи і зміст поставлених завдань, об'єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт - прикладну цінність отриманих результатів.

У випадку використання у роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід відмітити цей факт і зазначити конкретний особистий внесок учасника. Також вказуються відомості про публікацію роботи та апробацію її результатів (за наявності).

Обсяг вступу - 2-3 сторінки.

5. Основна частина

Основна частина науково-дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.

В основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка.

Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

6. Висновки

Висновки мають містити стислий виклад результатів розв'язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення.

7. Список використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел (Додаток 3).

8. Додатки

У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо (Додаток 5).

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок про те, що оформлення наукової роботи потребує клопіткої роботи, яка є показником культури, ерудиції автора.

3. Практична реалізація науково - дослідницької роботи учнів через організацію роботи творчої лабораторії "Інтелектуал"

Навчально-дослідницька діяльність учнів - це процес спільної роботи учнів та вчителів, мета якої є створення умов для розвитку творчості, самовизначення та самореалізації школярів. Для її реалізації в школі було створено творчу лабораторію "Інтелектуал". Мета роботи лабораторії - розвиток моделі успішної особистості школяра, формування в нього інтересу до пізнання світу, до виявлення сутності процесів та явищ науки, мистецтва, природи, навчально-дослідницької діяльності, уміння використовувати отриманні знання на практиці.

Для реалізації мети були поставленні такі завдання:

1. Створення довгострокового проекту "Дослідник".

2. Розробка "Положення про науково - дослідницьку діяльність учнів".

3. Добірка наукової літератури з теоретичних засад проблеми.

4. Опрацювання робіт науковців про формування дослідницьких умінь та навичок учнів.

5. Моніторингове дослідження готовності школярів та педагогів працювати у творчій лабораторії.

6. Діагностика учнів.

7. Розробка рекомендацій щодо написання та оформлення науково - дослідницьких робіт.

8. Написання алгоритму виконання науково - дослідницької роботи.

9. Створення програми факультативу "Ази дебютанта - дослідника".

10. Участь у Всеукраїнському конкурсі - захисті науково - дослідницьких робіт МАН.

11. Участь в обласному конкурсі - захисті науково - дослідницьких робіт КОЛІЯ.

12. Участь у проектах різних рівнів.

13. Складання темарію для навчально-дослідницької діяльності.

Моніторингове дослідження встановило наступне: зацікавленими у дослідницькій діяльності є 20% опитаних (з них більшу частину складають учителі); 70% респондентів із поняттям "дослідницька діяльність" пов'язують експериментальну пошукову діяльність за фізичним, біологічним, математичним напрямами; 72% переконані, що пошуково-дослідницька діяльність передбачає роботу в МАНі, а працювати в МАН бажають лише 10% опитаних. Основна причина не бажання працювати в МАН, пояснюється тим, що це дуже відповідальна робота, яка вимагає багато часу.

Щоб змінити ставлення учасників навчально-виховного процесу до пошукової діяльності, потрібна велика роз'яснювальна робота. У зв'язку з цим творчою лабораторією було запропоновано ряд виступів на педагогічній та методичній радах школи ("Педагогічний проект у структурі початкового навчання", "Метод проектів як основний вид пізнавальної діяльності учнів на заняттях природничого циклу в сільській малокомплектній школі", "Формування готовності педагога до інноваційної діяльності"), на семінарах - практикумах ("Проектні технології: особливості впровадження у початковій школі"), організовано засідання "круглих столів" ("Актуальність та значущість проектної діяльності"), проведено методичні тижні на теми: "ІКТ на уроках як засіб розвитку творчої особистості школяра", "Дослідницька діяльність учнів на уроці").

Пропагандистська робота в даному напрямі дала свої результати. Учителі 100% включилися в процес пошуково-дослідницької діяльності, кількість школярів, які хотіли б працювати над проектами чи брати участь у роботі МАН зростає. На сьогодні учнями нашої школи в МАН охоплено три напрямами: біологія, журналістика, історія.

Отже, робота творчої лабораторії "Інтелектуал" та впровадження проекту "Дослідник" стануть у нагоді вчителям, які працюють над залученням школярів до пошуково-дослідницької діяльності.

3.1 Методичні рекомендації щодо написання дослідницької роботи

Під час написання дослідницької роботи учнем педагог супроводжує його від самого початку до кінця. Надає консультації, допомагає у формуванні теми, мети та завдань дослідження тощо. Тому для якісного написання дослідження пропонуємо поділити роботу над його створенням на п'ять етапів.

І етап. Підготовчий

1. Визначення кола наукових інтересів школяра.

2. Складання плану дій для знайомства зі станом вивчення даної теми.

3. Окреслення проблем, які заслуговують по даній темі особливої уваги.

4. Остаточне визначення теми дослідження та мети.

5. Науково-дослідницька тема повинна бути:

- актуальною як з практичної, так і з теоретичної точок зору;

- посильною для виконання;

- перспективною для подальшого продовження роботи;

- достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом;

- цікавою для дослідника.

6. План та етапи основних заходів подальшої роботи над темою.

ІІ етап. Опрацювання наукової літератури та джерел

1. Робота з літературою, Інтернетом, пошукові експедиції тощо.

2. Створення власної картотеки.

3. Аналіз наукової літератури з обраної теми, розробка гіпотези.

ІІІ етап. Узагальнюючий

1. Складання плану та структури роботи, розробка програми і методики дослідження.

2. Проведення науково-дослідницького експерименту в лабораторіях, пошукових експедиціях тощо.

3. Записаний фактичний матеріал опрацювати (проаналізувати, систематизувати, класифікувати тощо).

ІV етап. Практичний

1. Написання наукової роботи (Додаток 7).

2. Консультації з керівником роботи; консультації з експертами.

3. Оформлення дослідження згідно вимог.

V етап. Підсумковий

1. Рецензування роботи. Робота оцінюється науковим керівником (відгук) та зовнішнє оцінювання проводить науковець, спеціаліст певної галузі.

2. Захист одержаних результатів.

Практичні поради промовцеві:

з привітальним словом зверніться до голови журі, членів журі та аудиторії (наприклад: "Шановні голово та члени журі! Шановні слухачі!");

представте себе, назвіть прізвище, ім'я, по-батькові, місце навчання (наприклад: "Мене звати Іванова Катерина Олександрівна, учениця 11 класу загальноосвітнього навчального закладу №10 м. Миколаєва");

3) виразно, чітко назвіть тему науково-дослідницької роботи (наприклад: "Дозвольте мені представити вашій увазі науково-дослідницьку роботу на тему...");

4) змістовно розкрийте актуальність роботи, сформуйте мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, методи дослідження;

5) коротко розкрийте шлях реалізації основних завдань роботи, обов'язково зробіть належні висновки та підкресліть практичну значимість вашої роботи;

не забудьте подякувати аудиторії за увагу;

пам'ятайте: доповідь має тривати 7-10 хвилин і не більше [4].

Таким чином, захист науково-дослідницьких робіт - це урочиста і святкова подія для кожного учасника конкурсу, тож варто потурбуватися, щоб це дійство справді стало цікавим і корисним для всіх присутніх.

3.2 Програма факультативу "Ази дебютанта-дослідника"

У Виноградівській ЗШ І-ІІІ ступенів із 2008 року діє творча лабораторія "Інтелектуал", із 2010 року почалося впровадження проекту "Дослідник", результати їх роботи дають підстави для створення та апробації факультативу "Ази дебютанта-дослідника". Програма факультативу, яка пропонується в даній роботі, знайомить учнів із основними поняттями, категоріями науково-дослідницької роботи, методикою наукового дослідження. Висвітлюються питання пов'язані з мовленнєвою компетенцією та культурою навчальної роботи школярів, їх самовихованням, із методикою роботи з різноманітними джерелами інформації, із самостійною роботою над проектом, рефератом.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма факультативу "Ази дебютанта - дослідника" (далі - Програма) розроблена на основі Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Необхідність запровадження визначається розвитком сучасної освітньої галузі в Україні.

Зміст Програми реалізується в межах 105 годин: 5-6 класи - 35, 7-8 класи - 35 та 9-11 класи - 35 . Він розрахований на школярів, які виявили бажання до ведення пошуково - дослідницької діяльності, та спрямований на забезпечення учням допрофільної та допрофесійної підготовки.

Мета програми:

- допомогти організаторам шкільних наукових товариств реалізувати державну політику щодо роботи з обдарованою молоддю;

- сприяти розвитку творчого потенціалу дитини;

- формувати уявлення про дослідницьку діяльність.

Завдання програми:

- задовольнити потреби школярів у професійному самовизначенні;

- залучити учнів до науково - дослідницької, експерементальної, пошукової, творчої діяльності;

- формувати культуру наукового дослідження;

- поглибити та систематизувати знання школярів у різних галузях науки;

- ознайомити учнів із технологіями дослідження джерел у контексті відповідних спеціальних дисциплін, навчити їх розуміти та аналізувати наукову літературу;

- формувати аналітичне мислення.

Програма складається із пояснювальної записки, основної частини і списку літератури.

Структура курсу передбачає дотримання певної логіки, яка спирається на основні принципи пізнання:

· рух від простого до складного,

· поєднання абстрактного (розуміння понять) і конкретного,

· перевірку достовірності отриманих знань,

· навчання у процесі діяльності.

Учні повинні знати:

- зміст понять "наука" та "дослідження", їх цілі, завдання;

- основні методи наукових досліджень;

- вимоги до написання та оформлення наукової роботи.

Учні повинні вміти:

- накопичувати фактичний матеріал;

- формулювати та обгрунтовувати гіпотезу;

- працювати з науковою літературою та джерелами;

- критично ставитися до інформації та користуватися різними засобами для її збереження;

- обирати тему та методи власного дослідження, визначати її мету, завдання, об`єкт, предмет та актуальність;

- складати програму та план роботи;

- оформляти текст дослідження;

- писати виступ, тези, реферати, наукові статті;

- аналізувати результати та робити висновки;

- привселюдно оголосити основні результати дослідження.

Умови реалізації програми:

Науково - методичні:

- Організація змісту факультативу здійснюється на основі застосування і поєднання основоположних дидактичних і методичних принципів: взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку; демократизація та гуманізація; особистісна орієнтація; практична спрямованість.

- При викладанні курсу пропонуються різні види роботи: лекції, семінари, консультації, аналітична робота з навчальною, науковою, науково-популярною літературою та довідниками, газетними та статистичними матеріалами, конспектування, виконання експериментів і проектів, організація фотовиставок та фотостендів, ведення спостережень, екскурсії, пошукова робота в мережі Інтернет, написання науково - дослідницької роботи, конференція.

- Контроль здійснюється вербально, шляхом самооцінювання, за критеріями оцінювання науково-дослідних робіт на конкурсі МАН.

Психолого-педагогічні:

- Курс розрахований на учнів 5-11 класів, формуються різновікові групи, які оволодівають основними навичками дослідника.

Технічні:

- Комп`ютер із підключенням до мережі Інтернет, сканер, принтер, проектор, пакет офісних програм.

До запропонованої Програми вчитель має змогу підходити творчо, змінювати кількість годин, відведених на викладання різних тем, розширювати тематику курсу.

5-6 клас

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Вступ (1 година) Розділ І. Наукова організація навчальної праці (9 годин) Тема 1. Поняття та принципи наукової праці. Інтелектуальна праця. Перспективність, стимулювання, комплексність, науковість. Практичне заняття № 1. Діагностування учнів (діагностика здібностей). Тема 2. Джерела інформації. Друковані видання. Електронні системи. Практичне заняття № 2. Діагностування учнів (творчих нахилів). Тема 3. Каталог. Систематизація книг. Тема 4. Правила роботи над книгою. Практичне заняття № 3. Складання алгоритму роботи над книгою. Тема 5. Культура навчальної праці та самовиховання невід`ємні складові науково - дослідницької роботи. Практичне заняття № 4. Формування культури навчальної роботи. Тема 6. Види читання. Практичне заняття № 5. Відпрацювання прийомів читання з помітками на полях. Тема 7. Інтернет як джерело інформації Практичне заняття № 6. Безпека в Інтернеті Тема 8. Комп`ютер - ефективний засіб інтелектуальної праці. Практичне заняття № 7. Культура роботи на комп`ютері. Тема 9. Пошук інформації в Інтернеті. Практичне заняття № 8. Способи збереження інформації, знайденої в мережі Інтернет. Розділ ІІ. Види запису опрацьованих книг (статей). (18 годин) Тема 1. Простий план. Практичне заняття №1. План власного висловлювання Тема 2. Складний план. Тема 3. Питальний план. Тема 4. Цитатний план. Практичне заняття №2.Відпрацювання техніки складання плану статті Тема 5. Цитати, їх запис. Практичне заняття №3. Оформлення катотеки Тема 6. Терміни, іншомовні слова. Практичне заняття №4. Словник іншомовних термінів та тлумачні словники Практичне заняття №5.Енцеклопедії Тема 7. Відгук. Тема 8 . Анотація. Тема 9.Конспект. Практичне заняття №6. Власне висловлювання (відгук, анотація, конспект) Тема 10. Тези. Тема 11. Реценція Практичне заняття №7. Презентації учнів Розділ ІІІ. Мала академія наук України (6 годин) Тема 1. Історія створення. Мережа. Організація роботи, завдання, структура, напрямки, вступ та навчання. Практичне заняття № 1. Діагностування учнів (виявлення інтересів) Тема 2. Конкурси. Літні та заочні профільні школи. Експедиції. Виставки. Конкурс - захист науково - дослідних робіт. Конкурс "МАН - Юніор". Співпраця МАН України з установами НАН України і провідними вищими навчальними закладами. Вступ і навчання в очно - заочній школі. Практичне заняття №2. Дніпропетровське відділення МАН Тема.3. Лабораторія МАНЛаб. Лабораторний комплекс Національного центру МАН України. Допомога в наукових та навчальних дослідженнях із фізики, хімії, біології, географії, астрономії. Правила роботи. Тема 4.Темарії науково - дослідницьких робіт за відділеннями МАН. Вебінари. Віртуальні екскурсії Підсумкове звняття. Конференція (1 година)	називає поняття, принципи наукової праці, дотримується правил діагностики складає оптимальний режим дня, орієнтується в літературі дотримується правил роботи над книгою характеризує культуру навчальної праці, знає чинники, що впливають на наукову працездатність читає мовчки відповідно до його віку незнайомі тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення виділяє і запам'ятовує у прочитаному головне, тему і основну думку тексту, деталі; знає правила роботи на комп'ютері, дотримується правил поведінки і БЖ у роботі з комп'ютером, орієнтується, які пристрої призначені для реалізації певних інформаційних процесів; розрізняє інформаційні процеси (отримання, зберігання, опрацювання та передавання повідомлень розрізняє такі поняття, як мовлення, види мовленнєвої діяльності, тема та мікротема висловлювання, визначає тему, основну думку висловлювання; стилі (розмовний, художній і науковий) мовлення, сферу їх використання, типи (розповідь, опис предметів і тварин, роздум) і жанри мовлення (оповідання, відгук, замітка, лист); адресата мовлення і мету спілкування; вимоги до мовлення; ділить текст на абзаци, добирає заголовки до його частин (план); ставить запитання до прочитаного, оцінює прочитаний текст з погляду новизни, змісту, додержується вимог до мовлення та основних правил спілкування; знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті. показує на карті міста, де діють територіальні відділення МАН, виділяє етапи становлення та розвитку МАН, дотримується правил діагностики, орієнтуєтьмя в структурі відділень та секціях МАН, розуміє переваги навчання в МАН називає види роботи в МАН використовує інфорацію для самовдосконалення дотримується правил реєстрації на вебінари знаходить віртуальні тури по найцікавіших музеям України, орієнтується в напрямах дослідження формулює лаконічно думки

7-8 класи

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ І. Наукова діяльність (8 годин) Тема 1. Поняття про науку. Історія розвитку. Особливості. Складові. НАН України. Цілі, завдання, гіпотеза. Класифікація. Наукові категорії. Практичне заняття № 1. Природничі науки. Практичне заняття № 2.Гуманітарні науки. Практичне заняття № 3. Соціально - економічні науки. Практичне заняття № 4.Техні науки. Практичне заняття № 5. Сільськогосподарські науки. Тема 2. Наукова термінологія Наукові терміни. Наукова проблема. Науковий метод. Довідник наукових термінів. Тема 3. Види наукової діяльності в МАН. Теоретичне дослідження. . Експеремент. Пошук. Технічна творчість	розуміє місце і значення науки в житті людства; характеризує складові науки та особливості; аналізує наукові категорії класифікує науки, характеризує їх; наводить приклади наукових термінів; аналізує довідники наукових термінів; розрізняє види наукової діяльності;
Розділ ІІ. Наукове дослідження (13 годин) Тема 1. Наукове дослідження у ЗНЗ як інноваційний напрямок розвитку творчого потенціалу учнів. Мета, завдання. Види. Об`єкт, предмет, засоби дослідження. Проект. Практичне заняття № 1. Діагностування учнів (оцінка розподілу тривалої уваги) Тема 2. Методи науково - дослідницької діяльності. Поняття "метод науково - дослідницької діяльності". Види. Загальна характеристика методів. Тема 3. Метод наукового спостереження. Поняття, ознаки методу. Види спостереження. Підготовка і проведення спостереження. Способи фіксації. Збереження. Практичне заняття № 2. Складання програми спостереження Тема 4. Метод опитування. Бебіда, інтерв`ю. Анкета. Її структура, вимоги до питань. Обробка даних. Практичне заняття № 3. Розробка анкет. Практичне заняття № 4. Технології обробки анкет. Тема 5. Науковий експеремент. Поняття методу. Види, етапи. Віртуальні лабораторії. Практичне заняття №5. Робота у віртуальній лабораторії	називає мету та завдання дослідження пояснює поняття "об`єкт", "предмет". розуміє, що таке проект. Висловлює свої думки щодо засобів дослідження знає методи науко - дослідної роботи називає види досліджень пояснює особливості кожного метода описує метод наукового спостереження, вміє зберігати інформацію складає програму наукового спостереження використовує текстовий редактор, зберігає інформацію на комп'ютері знає методи опитування та методи обробки анкет вміє проводити анкетування знає комп'ютерні технології обробки анкет складає електронні таблиці за допомогою Microsoft Excel описує метод наукового експерименту розпізнає види експериментів описує процес роботи експерименту працює у віртуальній лабораторії
Тема 6.Діагностичний метод. Тест. Види, характеристика, будова. Методика розробки. Обробка тестів. Практичне заняття № 6. Розробка тестів для перевірки засвоєного матеріалу із розділу "Наукове дослідження" Практичне заняття № 7. Діагностування учнів (мислення) Розділ ІІІ. Наукова література та джерела (4 години). Тема 1. Загальна характеристика та класифікація наукової літератури. Історіографія. Монографія, стаття, збірник наукових праць, підручники, посібники, брошури. Тема 2. Джерела. Характеристика. Види, способи фіксації. Архівні фонди. Рукописи. Тема 3. Періодичні видання. Характеристика. Класифікація. Практичне заняття № 1. Правила оформлення бібліографічного опису. Розділ ІV. Порядок виконання науково - дослідницької роботи (10 годин). Тема 1. Етапи виконання пошуково - дослідної роботи. Програма дослідження. Шляхи розв'язання проблем. Тема 2. Підготовка до виконання дослідження. Вибір теми, формулювання назви. Проблеми. Новизна. Актуальність. Мета. Завдання. Методи. Графік. Тема 3. Проект. Вимоги. Цілі. Завдання. Типологія. Тематика. План. Практичне заняття № 1. Підготовка творчого проету. Практичне заняття № 2. Підготовка ігрового проекту. Практичне заняття № 3. Підготовка інформаційного проекту. Практичне заняття № 4. Підготовка дослідницького проекту	характеризує діагностичний метод розуміє види та будову тестів описує процесс розробки та обробки тестів складає тести дотримується культури діагностики знає класифікацію літератури описує та характеризує види наукової літератури знає загальну класифікацію джерел описує способи фіксації джерел розпізнає види фіксації джерел описує та характеризує періодичні видання розуміється в правилах оформлення бібліографічного опису описує етапи виконання пошуково - дослідної роботи знає шляхи розв`язання проблем характеризує поняття новизни в науці визначає вимоги до вибору теми та формулювання назви описує етапи роботи над дослідженням знає вимоги до складання та оформлення проетів визначає цілі, завдання проекту розуміється у вимогах до творчого проекту розрізняє види проектів використовує знання для підготовки інформаційного проекту висловлює думку щодо підготовки дослідницького проекту

9 - 11 класи

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Розділ І. Написання науково - дослідницької роботи (17 годин) Тема 1. Вимоги до написання науково - дослідницької робот Практичне заняття № 1. Вибір теми дослідження формулювання назви Практичне заняття № 2. Складання плану роботи над дослідженням Індивідуальні консультації для учнів (1 година) Практичне заняття № 3. Оформлення літератури, титульної сторінки, змісту дослідження. Посилань. Тема 2. Вступ наукової роботи	знає вимоги до науково - дослідницької роботи формулює тему та назву дослідження складає план роботи над дослідженням оформлює список, використаної літератури, та титульну сторінку складає зміст науково - дослідницької роботи знає вимоги до вступу дослідження
Практичнее заняття № 4. Написання вступу власного дослідження Індивідуальні консультації для учнів (1 година) Тема 3. Основна частина наукової роботи Лаконічність. Підрозділи: теоретична та практична частини. Практичнее заняття № 5. Написання основної частини дослідження ...

Подобные документы

• Уява та творчість як важливі компоненти науково-пошукової діяльності студентів

  Ознаки творчих здібностей. Особливості розвитку та формування творчої уяви та творчого мислення студентської молоді. Формування творчого потенціалу майбутнього викладача. Науково-пошукова діяльність студентів як фактор розвитку їх творчих здібностей.
  
  реферат [41,4 K], добавлен 05.12.2013
  

• Розвиток творчого потенціалу учнів в процесі виконання художньої вишивки

  Стан проблеми розвитку художньо-творчого потенціалу в педагогічній теорії. Процес формування самостійної творчої діяльності дітей, розвитку естетичного почуття і смаку. Умови, сприятливі розвитку творчого потенціалу учнів при виконанні художньої вишивки.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 10.01.2016
  

• Організація науково-дослідницької роботи учнів у школах нового типу

  Науково-дослідницька робота учнів як чинник самореалізації особистості в школах нового типу. Модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів. Особливості підготовки вчителя до керівництва творчими дослідницькими гуртками учнів.
  
  дипломная работа [165,3 K], добавлен 15.11.2011
  

• Розвиток творчих здібностей молодших школярів у роботі над текстом на уроках української мови в початкових класах

  Лінгвістичні особливості тексту, структура й зміст творчих здібностей учнів, процес їх розвитку як психолого-педагогічна проблема. Методика роботи з текстом та розвиток творчих здібностей молодших школярів. Види та приклади вправ для роботи над текстом.
  
  магистерская работа [260,1 K], добавлен 23.11.2009
  

• Розвиток творчих здібностей школярів на уроках зарубіжної літератури

  Методи, прийоми, засоби та проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури. Місце творів М.В. Гоголя у шкільній програмі з літератури. Програма з розвитку творчих здібностей учнів при вивченні творчості М.В. Гоголя.
  
  курсовая работа [38,5 K], добавлен 11.03.2010
  

• Розвиток творчих здібностей дошкільників засобом художньої літератури

  Розгляд специфіки навчально-виховної діяльності в галузі формування творчих здібностей особистості. Основні форми і методи роботи педагога сучасного дошкільного навчального закладу щодо розвитку творчого потенціалу дитини засобом художньої літератури.
  
  дипломная работа [121,5 K], добавлен 03.05.2015
  

• Розвиток творчих здібностей з мови молодших школярів

  Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Основні педагогічні напрями, завдання та методи з розвитку творчої активності дітей на уроках української мови. Напрямки та зміст роботи вчителя. Навчально-пізнавальна діяльність школярів.
  
  дипломная работа [68,6 K], добавлен 05.05.2014
  

• ТРВЗ в процесі викладання лінгводисциплін

  Творчі здібності як важливий фактор розвитку особистості. Умови та шляхи розвитку творчих здібностей школярів. Технологія ТРВЗ (теорії рішення дослідницьких задач) як вирішення проблеми. Розвиток творчих здібностей учнів в умовах сучасної школи.
  
  реферат [2,0 M], добавлен 16.05.2019
  

• Творчі завдання як засіб розвитку креативних здібностей учнів у навчально-виховному процесі

  Поняття креативності у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Види творчих завдань для розвитку креативності. Історія становлення питання розвитку креативних здібностей учнів. Методика використання творчих завдань у навчально-виховному процесі.
  
  дипломная работа [134,1 K], добавлен 16.12.2014
  

• Театралізовані ігри як засіб розвитку творчих здібностей першокласників на уроках музики

  Розвиток творчих здібностей молодших учнів як педагогічна проблема. Загальна характеристика театралізованих ігор. Методика розвитку творчих здібностей учнів 6-річного віку в процесі використання театралізованих ігор на уроках музики, аналіз результатів.
  
  дипломная работа [91,5 K], добавлен 12.11.2009
  

• Теоретичні основи виховної роботи майстра виробничого навчання

  Максимальна реалізація виховного потенціалу кожного навчального предмету. Розвиток учнівського самоврядування у ліцеї. Принцип гуманізації та демократизації виховного процесу. Організація дозвілля учнів ліцею. Козацькі традиції та їх виховний вплив.
  
  реферат [46,5 K], добавлен 04.01.2012
  

• Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами декоративно-прикладного мистецтва

  Шляхи підвищення ефективності розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами декоративно-прикладного мистецтва. Методи стимулювання емоційно-почуттєвої сфери, сприяння дієвості уяви і фантазії в конструктивній діяльності учнів.
  
  дипломная работа [209,3 K], добавлен 03.10.2014
  

• Розвиток творчих здібностей

  Теоретичні засади розробки проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу. Способи оптимізації викладання. Методичні рекомендації щодо моніторингових досліджень розвитку творчих здібностей.
  
  курсовая работа [32,6 K], добавлен 08.09.2009
  

• Самостійна робота учнів професійно-технічних навчальних закладів

  Сутність, структура та організація самостійної роботи учнів, як засобу розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ. Дослідження організації самостійної роботи учнів будівельного профілю як засіб формування кваліфікованого робітника.
  
  курсовая работа [116,8 K], добавлен 02.10.2014
  

• Методика вивчення науково-пізнавальних і науково-художніх творів у початкових класах

  Критерії та особливості сприймання науково-художнього та науково-пізнавального твору молодшими школярами. Аналіз пізнавальної літератури для учнів початкових класів. Послідовність роботи над науково-пізнавальними творами для дітей. Підготовча робота.
  
  курсовая работа [49,9 K], добавлен 17.05.2014
  

• Класне самоврядування як одна із форм виховної роботи

  Технологія розвитку творчої активності учнів. Класне самоврядування, його аспекти. Розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в колективі. Практичні рекомендації класним керівникам. Питання для визначення тенденцій класного самоврядування.
  
  методичка [30,8 K], добавлен 28.07.2010
  

• Специфіка роботи соціального педагога з творчо обдарованими дітьми молодшого шкільного віку

  Проблема творчої обдарованості дітей в соціально-педагогічній і психологічній літературі. Діагностика сформованості творчих здібностей обдарованих учнів третіх класів ЗОШ № 23 м. Суми. Опис методів розвитку творчої обдарованості молодших школярів.
  
  дипломная работа [552,6 K], добавлен 14.07.2011
  

• Умови і шляхи розвитку творчості у дітей

  Виховання мислячої людини як одне з головних завдань загальноосвітньої школи. Місце та роль гри у розвитку творчості під час вивчення іноземних мов. Дидактичні умови та шляхи формування творчих здібностей учнів класів на уроках англійської мови.
  
  курсовая работа [96,4 K], добавлен 26.11.2014
  

• Індивідуальний підхід до учнів як умова ефективної педагогічної роботи

  Аналіз проблеми індивідуалізації навчально-виховної роботи. Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки. Теорія та практика індивідуалізації навчально-виховної взаємодії при роботі з обдарованими та творчими учнями.
  
  курсовая работа [54,1 K], добавлен 13.07.2009
  

• Дидактичні умови формування творчих здібностей учнів на уроках фізики

  Вивчення методики проведення уроків фізики, спрямованих на формування творчих здібностей. Інтегральне поєднання у навчальній діяльності традиційного, проблемно–пошукового та програмованого навчання. Нестандартні уроки фізики з використанням творчої гри.
  
  дипломная работа [47,0 K], добавлен 14.01.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам