Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум

Курсова робота

«Психолого-педагогічні умови попередження алкоголізму серед учнівської молоді»

дисципліна «Педагогіка»

Виконала: студентка гр. ТБ-14

Литвиненко Марина Валеріївна

Керівник: Гладкова О.О.

Дніпропетровськ, 2015 рік

Зміст

• Вступ
• 1. Загальна /теоретична/ частина
• 1.1 Історичний аспект виникнення шкідливих звичок у підлітків
• 1.2 Причини та наслідки поширення алкоголізму у підлітків
• 1.3 Основні прояви у поведінці підлітка схильного до алкоголізму, наслідки його девіантної поведінки
• 1.4 Форми та методи профілактики алкоголізму серед учнівської молоді
• 2. Спеціальна /практична/ частина
• 2.1 План уроку
• 2.2 Конспект уроку
• 2.3 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
• 2.4 Вислови видатних людей
• Висновок
• Використана література

Вступ

Актуальність теми. Я вирішила обрати цю тему тому що, на мій погляд, ця тема дуже розпоширена як одна з проблем серед молоді і хотілося б розповісти більш корисної інформації для учнів. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками - рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю підлітків та жінок. Проте, на тлі стрімкого прилучення молоді до наркотиків і з огляду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного алкоголізація молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокрема молоді. Бажання «йти в ногу з часом» стимулює частину молодих людей до атрибутів «модного і стильного життя», ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв. У всесвітньому масштабі 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років викликані вживанням алкоголю. В Європі кожна четверта смерть чоловіків у віковій групі від 15 до 29 років пов'язана з алкоголем. В цілому у світі від алкогольної залежності страждають 140 мільйонів осіб, в Україні - близько 1 млн. осіб.

Переважна більшість опитаних представників молодого покоління України має досвід знайомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлопцям, так і дівчатам. Реальним виходом з цієї ситуації на сьогоднішній день є активне залучення до профілактичної роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.

Об'єкт дослідження: учнівська молодь.

Предмет дослідження: психологія та педагогіка.

Мета дослідження: визначити причини та наслідки поширення алкоголізму у підлітків.

Задачі:

- Дізнатися історичний аспект виникнення шкідливих звичок у підлітків.

- Визначити причини поширення алкоголізму у підлітків

- Дізнатися про наслідки алкоголізму у підлітків

- Проаналізувати основні прояви у поведінці підлітка схильного до алкоголізму, наслідки його девіантної поведінки.

Методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, історичний, філософсько-теоретичний, практичний.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи. Вступ, загальна частина, спеціальна частина: (план уроку, конспект лекції, тест, кросворд, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, вислови видатних педагогів, педагогічні ситуації), висновок та список використаної літератури і джерел.

1. Загальна /теоретична/ частина

1.1 Історичний аспект виникнення шкідливих звичок у підлітків

Міцні алкогольні напої та тютюн швидко поширилися по всьому світу, насамперед за рахунок постійного зростання промислового виробництва.

Вони так швидко увійшли у побут, що практично жоден художник чи поет не обходив цю тему. Сцени пияцтва зображені на давніх картинах голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу шкідливих звичок розуміло багато передових людей свого часу.

«Викрадач розуму» - так називають алкоголь з давніх часів. Про п'янкі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш як за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, завдяки якому стало можливим виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 р. Перегонка вина для отримання спирту різко посилила пияцтво.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами.

Здоров'я молодої нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Здоров'я саме учнів і молоді особливо важливе, тому що за оцінками фахівців близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та підліткові роки.

Для України проблема поширення шкідливих звичок у молодіжному середовищі є особливо актуальною ще й тому, що вона посилена соціально-економічного та соціо-екологічного походження, що спостерігаються протягом останніх 10-15 років, внаслідок чого суттєво погіршилися показники здоров'я населення, зокрема захворюваності, інвалідизації та смертності

В останні десятиліття світова наука прирахувала проблему здоров'я в широкому розумінні до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює не тільки кількісні та якісні характеристики майбутнього розвитку людства, а й навіть сам той факт його подальшого існування як біологічного виду.

Дуже багато таких даних свідчить про те, що поширення шкідливих звичок серед учнів та підлітків є гострою проблемою, що впливає на їх здоров'я. При вивченні цього питання важливо проаналізувати особливості первинного вживання психоактивних речовин, мотиви систематичного вживання, поінформованість молоді про негативні наслідки систематичного вживання психоактивних речовин. Йдеться як про дозволені законом (тютюн, алкоголь), так і про заборонені (наркотики, токсичні речовини) психоактивні субстанції.

Виходячи з результатів соціологічних досліджень А. Е. Личко і B. C. Бітенського, проведених серед підлітків, можна стверджувати, що тютюн, слабо- та середньо алкогольні напої (пиво, вино) уперше в житті вживають у віці 11-13 років. Перше вживання міцних алкогольних напоїв ( горілка, коньяк, лікери) припадає на вік 12-15 років з максимальними показниками у 14-річному віці. Дані щодо наявного досвіду тяжких ступенів сп'яніння та спроб «похмелитися» віддзеркалюють високу інтенсивність алкоголізації у дитячому середовищі. Таким чином, у віці 15-16 років переважній більшості респондентів вже відома дія багатьох незаборонених психоактивних речовин. Проте кількість тих, хто вживає їх регулярно та систематично, значно менша. Так, порівнюючи кількісні показники за умовними розділами «спробував запалити» та «палю регулярно», можна побачити, що для значної кількості респондентів паління не є систематичним і залишилось на рівні спорадичних спроб.

Історично так склалося, що вік першого контакту учнів з наркотичними та токсичними речовинами приблизно 13-15 років. Однак більшість підлітків зупиняється на перших спробах Кількість тих, хто вживає такі речовини епізодично чи регулярно, становить від 1,5 до 4,0% для різних речовин.

Стосовно мотивів першого споживання тютюну та алкоголю, то більшість опитаних учнів на перше місце висувають мотив «було цікаво». Друге місце посідає пасивність підлітка, невміння його організувати свій час, побоювання «не бути як усі» в компанії. Отже, можна зробити висновок, що значний вплив щодо залучення молоді до вживання психотропних речовин має негативне оточення.

Поінформованість молоді про негативний вплив систематичного вживання психоактивних речовин досить висока на рівні висловлювання згоди чи незгоди із запропонованими твердженнями: серед різних груп опитаних А.Е. Личко і B.C. Бітенським, від 65 до 95% впевнені, що систематичне вживання психоактивних речовин шкодить здоров'ю.

Для більшості підлітків досить легко дістати, придбати тютюн та алкогольні напої. Доступні навіть токсичні речовини та наркотики. Серед місць, де окрім як у торговців можна придбати токсичні речовини, підлітки називають дискотеки та бари (близько 8%), «на вулиці або в парку» (5 - 6%) та навіть навчальні заклади (до 3%).

1.2 Причини та наслідки поширення алкоголізму у підлітків

Проблемі порушеної поведінки учнів і підлітків приділяють увагу спеціалісти в галузі педагогіки, психології, соціології, права, дитячої і підліткової психіатрії. Це зумовлено великим діапазоном вираженості поведінкових розладів, високою частотою їх появу, непосильними для учнів та підлітків труднощами їх навчальної та соціальної адаптації. Зокрема, спектр проблем, пов'язаних із зловживанням молоддю алкогольними напоями, у широкому соціальному контексті можна віднести до проблеми девіантної поведінки, тобто до ненормативної поведінки особистості в суспільстві.

Останніми роками найбільш серйозною тенденцією в зловживанні алкоголем є швидке зростання вживання молоддю слабоалкогольних напоїв. Особливої уваги у розв'язанні цієї проблеми потребує дослідження соціально-психологічних чинників. Саме вивчення проблеми соціально-психологічних причин поширення пияцтва в молодіжному середовищі в теперішній час слід вважати надзвичайно актуальним завданням як у теоретичному, так і в практичному вимірах. Це явище є досить розповсюдженим, але, на жаль, суспільство належним чином не усвідомлює його небезпеки для сучасності та майбутнього української держави і українського суспільства.

Тому, складна соціально-економічна ситуація, що спостерігається в Україні, зумовлює негативні тенденції, серед яких не останнє місце займає зростання зловживання не тільки алкоголем, а й наркотичними речовинами. Поширення серед учнів, підлітків та молоді таких небезпечних явищ становить загрозу для здоров'я нації.

Часто доводиться чути: «Вип'ємо, зігріємося». Вважається в побуті, що спирт є хорошим засобом для зігрівання організму. Вважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, а й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж, навпаки, вважають, що виразковому хворому категорично не можна вживати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного справді збуджують апетит. Або інше існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більш жвавою і цікавою, що досить важливо для компанії молодих людей. Мовляв, недарма спиртне вживають «проти втоми», при нездужаннях і практично на всіх святах. Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, який швидко забезпечує енергетичні потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу. А в пиві і сухих виноградних винах, до того ж, є цілий набір вітамінів та ароматичних речовин. У медичній практиці використовують бактеріостатичні властивості спирту, вживаючи його для дезінфекції, готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб. Алкоголь вживають для підняття настрою, для зігрівання організму, для запобігання хворобам та їх лікування, зокрема, як дезінфікуючий засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично цінний продукт.

Отже, міркування про корисність алкоголю для здоров'я - досить поширене хибне уявлення. Можна проаналізувати такий факт - чарка горілки або вина збуджує апетит. Але ж тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує роботу таких важливих органів, як печінка і підшлункова залоза. Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини, з'являється тому, що суспільство, по-перше, виробляє даний продукт і, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички й забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою. Причини першої спроби алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни залежно від віку. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують» вином, або ж дитина сама з цікавості пробує спиртне. У старшому віці це частіше трапляється з традиційного приводу: «свято», «сімейне торжество», «гості». Зазвичай, це буває, так би мовити, «безневинна» чарочка на честь дня народження або іншого свята. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі родини, все ж і таке прилучення учнів до вина небезпечне. Адже варто раз доторкнутися до спиртного, як уже знімається психологічний бар'єр - і підліток вважає, що він уже має право випити з товаришами або навіть сам, якщо з'явиться така можливість.

Недарма в народі кажуть: «Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво з чарочки».

У14-15 років з'являються приводи на зразок: «незручно було відстати від хлопців», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості». У цілому мотиви вживання спиртного підлітками поділяються на дві групи. В основі мотивів першої групи лежать бажання дотримуватись традицій, випробувати нові відчуття, цікавість. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, прагнення дорослості, яке в них пробуджується, бажання бути як усі, намагання брати приклад зі старших.

Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов'язаний з відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дозволяють їм вільно вступати у спілкування з оточенням. Усі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем більш притаманні хлопцям. Для дівчат типова в основному друга група мотивів, пов'язана з дотриманням традицій.

До цих мотивів також можна віднести і прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов'язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, які вживають спиртне, майже не займаються громадськими справами. Істотні відхилення спостерігаються у структурі їхнього дозвілля. Ці підлітки менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, не мають інтересу до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб зняти із себе напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напружений, тривожний стан може виникнути у зв'язку з певною ситуацією в родині, шкільному колективі.

Для підлітків характерно проведення вільного часу переважно з друзями. І хоча підліткові групи складаються стихійно, до них входять хлопці та дівчата, близькі за рівнем розвитку, запитами та інтересами. Але якщо підліткова група не об'єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу, і така знудьгована група стає сприятливим середовищем для вживання спиртних напоїв. Головна небезпека першої спроби алкоголю для незрілої особистості полягає в тому, що, відчувши потяг до спиртного, підліток з біологічною схильністю до алкоголізму стає алкоголіком практично відразу, навіть не встигнувши зрозуміти, що з ним сталося.

Біологічними дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається, передається тільки схильність до нього, витікаючи з особливостей характеру, одержаного від батьків. У розвитку пияцтва у учнів вирішальну роль виконують погані приклади батьків, обстановка пияцтва в сім'ї.

Учні нині прилучаються до алкоголю в середньому в 11,5 років, а до повноліття спиртні напої практично відомі всій молоді. Цей факт не може позначитися на їхній поведінці. За різними даними, 40-70% злочинів підлітки скоюють у стані сп'яніння, при цьому 8 із 10 порушень, як правило, припадає на протиправні дії, вчинені після пиятики в компанії старших.

Поширенню вказаних соціальних проявів сприяють:

- відсутність у частини учнів та підлітків основ світогляду здорового способу життя;

- послаблення виховного впливу сім'ї та педагогічного впливу на їх свідомість і поведінку;

- недоступні можливості займатися у вільний час тими видами діяльності, які могли би зацікавити підлітків - внаслідок комерціалізації спортивних, розважальних, навчальних видів діяльності,

- легкої можливості придбання неповнолітніми тютюнових виробів, алкоголю, інших шкідливих речовин;

- вплив масової реклами алкоголю на свідомість підлітків і молоді та вплив теле-, відео-, кінопродукції масової культури, де виживання шкідливих речовин висвітлюється у престижному вигляді - як частина “красивого” способу життя;

- правовий нігілізм підлітків і батьків, відсутність інформації про кримінальну відповідальність за вживання і поширення наркотичних речовин;

- відсутність у педагогів та батьків інформації про проблему та про ефективні підходи до боротьби з нею;

- активне прагнення тіньового нелегального ринку наркотиків до проникнення у підліткове та молодіжне середовище.

Отже, одна з причин пияцтва підлітків - посилене претендування на дорослість. Споживання алкоголю в підлітковому і юнацькому віці вважається символом мужності, спроможності. Внутрішня духовна обмеженість, невміння проявити себе в шкільному колективі обумовлюють часте вживання підлітками алкоголю ради самоствердження у вуличній групі товаришів. Сама по собі потреба в самоствердженні в підлітковому віці звична і зрозуміла. Вся справа в засобах самоствердження. Відсутність у п'ючого підлітка навиків корисної діяльності і інтересу до неї приводить його до вживання спиртного як до форми самоствердження, що спричиняє згубні наслідки.

Але основною привабливістю для підлітків спиртних напоїв посилюється популяризацією вживання алкоголю в кіно, телепередачах, рекламних роликах і проспектах.

У зв'язку з різким зменшенням числа позашкільних дитячих і юнацьких установ, падінням престижу діяльності суспільних організацій, завищеною платнею за всілякі додаткові освітні послуги більшість підлітків випробовує надлишок вільного часу. Об'єднані в компанії, не зайняті корисною діяльністю підлітки, як правило, починають вживати спиртні напої. Круг активного соціального життя обмежується проблемами і інтересами алкогольної компанії, в якій іноді можна зустріти осіб, раніше судимих, що перебувають на обліку в інспекції у справах неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу майже приречений на проходження обов'язкової програми, що починається з хуліганських дій в стані сп'яніння, а закінчується нерідко і серйозними правопорушеннями.

Вживання спиртного стає патологічно необхідним атрибутом проведення часу, розширяється число мотивів і мотивів пияцтва. Вживання алкоголю стає мало не основним значенням життя.

Зловживання алкогольними напоями особливо небезпечне в дитячому, підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей період у печінці відсутній спеціальний фермент - алкоголь - дрідногеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості нетоксичні сполуки. Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків.

алкоголізм підліток девіантний

1.3 Основні прояви у поведінці підлітка схильного до алкоголізму, наслідки його девіантної поведінки

Спираючись на дослідження учених науково-дослідного інституту фізіології учнів і підлітків Української академії освіти, які провели обстеження 1700 підлітків в різних регіонах країни, можна виділити рівні залучення старшокласників в процес алкоголізації. Таких рівнів виділяють сім.

Нульовий рівень характеризує неповнолітніх, які ніколи не вживали алкоголю завдяки особистій установці на повну тверезість.

Мотиви відмови від вживання спиртних напоїв: переконаність в негативному впливі спиртного на організм, самопочуття і поведінка.

Початковий рівень характеризується одиничними або дуже окремими випадками вживання спиртних напоїв. Вживання алкоголю супроводжується комплексом неприємних відчуттів, переносимість спиртних напоїв низька. Мотиви вживання алкоголю наступні: залучитися до світу дорослих, поступати як всі. Ця стадія триває, як правило, 1-2 місяці.

Рівень епізодичного вживання алкоголю характеризується знайомством з різними напоями, що містять алкоголь. Невеликі дози спиртних напоїв викликають ейфорію. Мотиви вживання алкоголю: підвищити настрій, знайти упевненість в собі, підвищити комунікабельність. Цей період триває 3-4 місяці.

Рівень високого ризику відрізняється тим, що розширяється число приводів для випивок, звично більше двох разів на місяць. Мотиви: підвищити свій тонус або розслабитися, весело провести час в компанії. Тривалість цього періоду 4-12 місяців. На цьому рівні виявляється активне прагнення до вживання алкоголю, усвідомлюється його збудлива дія. А також виявляється схильність, але ще не залежність від алкоголю. Рівень вираженої психічної залежності від алкоголю. Алкогольне сп'яніння перетворюється на найбажаніший психічний стан і використовується підлітками як регулятор поведінки і настрою. Основними мотивами є: тимчасово піти від реальності, підвищити упевненість в собі. Психічна залежність формується протягом 1,5 року.

Саме на цьому рівні формується психічна залежність від алкоголю. Змінюється добовий ритм прийому спиртного. Ваблення до алкоголю відбувається тепер не тільки у вечірні години, але і протягом всього дня, при цьому добова частка прийому зростає. При стриманості від прийому спиртного підлітки стають дратівливими, збудливими, у них часто міняється настрій у бік пониження, нерідко виявляється конфліктність і агресивність. Вони перетворюються на активних ініціаторів випивок, залучаючи до цього молодших учнів.

Разом з педагогічними і виховними діями тут необхідні медичні заходи - обіг і лікування у нарколога.

Рівень фізичної залежності від алкоголю. Формується підвищена переносимість спиртного, з'являється синдром похмілля, не контролюється кількість прийому алкоголю. Мотиви: усунути погане самопочуття унаслідок попередньої випивки, відключитися від реальності, підвищити життєвий тонус. Фізична залежність формується протягом 3-5 років вживання спиртних напоїв.

На даному рівні відбувається одночасно посилення психічної залежності разом з фізичною і зміна її змісту. На цьому етапі чітко виражений похмільний синдром. В період похмілля наголошується тривожно-пригнічений настрій, образливість, плаксивість, порушення фізіологічних функцій організму: підвищена пітливість, дрібне тремтіння в руках, прискорене серцебиття. На даному рівні дуже швидко формуються патологічні риси особи, такі як дратівливість, запальність, злісність, агресивність, грубість. Сповільнюється інтелектуальний розвиток. Учні часто пропускають заняття, погано вчаться, іноді йдуть з будинку і бродяжать. На даному етапі необхідне термінове стаціонарне лікування.

Рівень алкогольного розпаду особи характеризується розвитком запійного пияцтва, зниженням переносимості спиртних напоїв, психічною залежністю від алкоголю, яка багато в чому перекрита важкою фізичною залежністю. Мотиви: прагнення усунути хворобливий стан.

В цьому випадку також необхідне термінове стаціонарне лікування.

Дуже часто можна почути такий вислів: «Алкоголь може розв'язати язика навіть тим, хто вміє міцно тримати його за зубами». Тому наведу декілька випадків, які підтверджують негативні прояви у поведінці підлітків, які вживають алкоголь.

Отже. у кожного з нас є друзі, і кожному приємно провести з ними годину-другу вільного часу. Друзі приходять, щоб провідати вас, поговорити про справи, обмінятися думами. І в кожного школяра, звичайно, утворюється своє зло друзів і знайомих, здебільшого з однокласників. Так народжується товаришування, дружба, згуртованість.

Не вино, а саме товариські почуття, спільність інтересів і мети - основа справжньої дружби. Дружба - один з найкращих проявів людських стосунків. А зустрічі «друзів» з метою пияцтва, як правило, наскрізь фальшиві. П'яні люди будь-якої хвилини можуть посваритися через якусь дрібницю, побитися, покинути іншого в біді, як свідчить досвід, п'яні компанії систематично приютять своїх членів до морального і фізичного падіння.

Історія знає сумні випадки, коли прекрасні художники, письменники або вчені ставали алкоголіками. Є чимало талантів, на чиє життя «зелений змій» кинув трагічну тінь. Але дуже помиляються ті, хто вважає, ще алкоголь сприяв творчій, діяльності цих людей. «Алкоголь,- писав І.П. Павлов,- значно більше завдає горя ніж радості, всьому людству, хоча його і вживають задля радості. Скільки талановитих людей загинуло через нього!»

Наслідки девіантної поведінки молодої людини, пов'язані зі схильністю до алкоголізму. Як правило, перша спроба алкоголю відбувається в ранньому підлітковому віці (12 років), коли дитина - ще не сформована особистість і не може повністю усвідомлювати ризиків, пов'язаних із споживанням наркотичних речовин. Навіть у багатьох дорослих існують хибні уявлення про те, що в невеликих дозах алкоголь може бути корисним для дитини.

Під тиском реклами, ЗМІ та вже усталених традицій щодо споживання спиртного у підлітків можуть сформуватись неправильні уявлення про алкоголь. Звичайна заборона споживати спиртне не досить ефективна; на якомусь етапі вона може призвести до того, що дитина спробує алкоголь в іншому місці.

Алкоголь потрапляє із шлунка в кров через 2 хвилини після вживання. Страждають передовсім клітини великих півкуль головного мозку.

Більш як 30% алкоголю затримується у нервових клітинах головного мозку, що становлять лише 2% ваги тіла людини. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, уповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Людина втрачає здатність керувати собою. Порушення роботи нервової системи та внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні спиртного: одноразовому, епізодичному чи систематичному.

Кількаразове або часте вживання алкоголю справляє, буквально, спустошливий вплив на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, засвоєння етичних і моральних категорій та естетичних понять, а й втрачаються вже розвинені здібності. Підліток «тупіє» і інтелектуально, і емоційно, і морально.

А також алкоголь порушує структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печіночної тканини - розвивається цироз печінки, що майже завжди пов'язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушень у білковому і вуглецевому обміні та у синтезі вітамінів і ферментів. Алкоголь «роз'їдає» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушує секрецію і склад шлункового соку, що ускладнює процес травлення і, врешті решт, несприятливо відбивається на рості і розвитку підлітка.

Отже, соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються, передусім, у прогулах за місцем навчання або роботи. Крім того, частішають конфлікти з батьками та родичами, додаються фінансові проблеми.

Але у різних алкогольних напоях неоднаковий вміст алкоголю: у пиві - близько 5%, у натуральному вині - 9-12%, а в міцних алкогольних напоях - мінімум 35%. Хоча все це залежить від конкретного напою.

Тому, у наркологів із цього приводу виникають думки: чи є безпечні дози? Європейські фахівці вважають, що безпечний рівень коливається в межах 20-60 г на добу в перерахунку на чистий 100-процентний спирт для чоловіків і 10-40 г для жінок.

Регулярне вживання алкоголю, що перевищує цю кількість, приводить до алкогольного отруєння організму. Більшість вітчизняних фахівців схильні вважати, що будь-яке регулярне вживання алкоголю вже є небезпечним. Тривале зловживання алкогольними напоями призводить до такого захворювання, як алкоголізм.

Отже, основним фактором сприйнятливості до алкоголю є ступінь сприйняття алкоголю організмом - толерантність до алкоголю. Цей фактор є вродженим і визначається особливостями організму. Підвищена толерантність - передумова хвороби на алкоголізм. Частіше підвищена толерантність до алкоголю спостерігається в тих учнів, батьки яких зловживали алкоголем. Переважно схильність до вживання алкоголю передається по чоловічій лінії: батько - син.

Спадковий характер полягає не в передачі «гена потягу до алкоголю», а в передачі механізмів, що відповідають за обмінні процеси. Порушення таких механізмів спричинюється не лише пияцтвом батьків, а й шкідливим впливом на генетичний код-радіаційним, хімічним, токсичним. Тобто невживання родичами спиртного - не гарантія того, що в дитини немає порушень у функціонуванні біохімічних процесів організму. Такі порушення і провокують хворобливий потяг до алкоголю. Саме тому, навіть перша спроба алкоголю може стати небезпечною.

1.4 Форми та методи профілактики алкоголізму серед учнівської молоді

Серед всіх методів, котрі застосовуються в процесі соціально-педагогічної профілактики алкоголізму серед підлітків, необхідно детально розглянути методи профілактичної інтервенції. За допомогою цих методів здійснюється безпосередня взаємодія суб'єктів, які реалізують профілактичні програми, та підлітків, на котрих вони спрямовані. Поряд із профілактичними заходами на макрорівні, спрямованими на підвищення соціального рівня суспільства, застосування методів профілактичної інтервенції передбачає стимулювання активності підлітків для попередження та подолання проблеми алкоголізму, підвищення їхніх можливостей у вирішенні особистих проблем.

Профілактична інтервенція - це цілеспрямований вплив на підлітків, включених у групу профілактики, з метою зміни їхнього ставлення до алкоголізму та подолання їх суб'єктивних уявлень, поглядів, переконань, мотивів, інтересів, звичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтацій, котрі призводять до даної проблеми. Профілактична інтервенція повинна допомогти підлітку змінити свою поведінку - навчити контролювати її.

Умовно розрізняють три компоненти, котрі визначають поведінку підлітка: когнітивний (думки, міркування, уявлення, погляди, переконання, стереотипи мислення); афективний (емоції, переживання, почуття, спонукання, бажання тощо); поведінковий (стереотипи поведінки, звички, вміння, навички). Саме ці компоненти формують установку підлітка, котра визначає його поведінку в конкретній ситуації. Тому, в процесі профілактичної інтервенції в підлітка повинні сформуватися стійкі установки щодо негативного впливу вживання спиртних напитків, необхідні вміння та навички для його попередження та подолання.

Основні методи профілактичної інтервенції:

- Бесіда - обговорення з підлітками проблеми алкоголізму з метою виявлення, формування або корекції їхньої позиції з цього питання.

- Диспут - спеціально організоване обговорення даної проблеми, котре передбачає зіткнення різних точок зору.

- Створення ситуацій морального вибору - відтворення в лабораторних умовах проблемних ситуацій.

- Вправляння - виконання певних дій, спрямованих на розвиток умінь та формування навичок соціально значимої поведінки

Формами соціально-педагогічної профілактики вживання алкоголю серед підлітків у загальноосвітньому закладі є наступні: уроки валеології та охорони життя і здоров'я; факультативні заняття з даної проблеми; відеолекторії; усні журнали; тематичні виховні години; соціально-психологічні тренінги; зустрічі з медичними працівниками, представниками правоохоронних органів; доброчинні акції; зустрічі з підлітками, котрі позбавилися шкідливих звичок; тематичні вечори; вечори запитань і відповідей; конференції; КВК; спортивні свята; круглі столи; тематичні години інформації; профілактичні консультації; випуск шкільних засобів інформації; перегляд й обговорення документальних фільмів; ігрові години; вечори відпочинку; тематичні виставки; тематичні конкурси.

Профілактика алкогольної залежності, пропаганда здорового способу життя у дитячому та підлітковому середовищі є одним з головних напрямків діяльності державної соціальної служби для сім'ї, учнів та молоді, та соціальних педагогів зокрема.

Існує безліч різноманітних форм та методів профілактичної роботи по подоланню негативних звичок у дитячому та підлітковому середовищі.

Однією з найпоширеніших і, на думку центрів ССМ, ефективних робіт, що досить часто використовуються на практиці, залишається лекційна робота, яка насичується новітніми технологіями та прийомами. 43% загальної кількості лекцій, проведених центрами ССМ, були присвячені питанням саме на цю тему. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та закордонних авторів, проводять дискусії, вікторини, рольові ігри тощо .

Ефективним засобом попередження негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі, формуванні здорового способу життя є профілактично-дозвіллєва діяльність (проведення інформаційно-просвітницьких ток-шоу, конкурсів-змагань) виступи театральних колективів із виставами профілактичного характеру, створення молодіжних web-сторінок.

Також важливу роль відіграє допомога в профілактичній роботі соціальним службам органи місцевого самоврядування, які встановлюють зв'язок з громадськими та міжнародними організаціями, який стимулює розвиток різних проектів та програм, що допомагають у роботі з дітьми та підлітками.

Так як у держави особливу стурбованість викликає негативний вплив наслідків вживання алкоголю на стан соціальної адаптації молоді та підлітків, рівень їх здоров'я, культури, духовності, спроможності стати повноцінними членами демократичного суспільства, забезпечити розвиток нашої держави та збереження генофонду української нації, створюються комплексні профілактичні програми. Вони спрямовані на об'єднання зусиль органів місцевого самоврядування, фахівців у сферах освіти, соціального захисту, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, по роботі з сім'ями та молоддю, у справах неповнолітніх, працівників органів внутрішніх справ, недержавних громадських, релігійних, молодіжних організацій, засобів масової інформації міста, широких кіл міської територіальної громади на боротьбу з такими негативними явищами, а насамперед - на їх ефективне попередження.

Важливими методами профілактики є соціально-педагогічна діяльність в умовах сім'ї, де відбувається формування культу здорового способу життя, профілактика захворювань та дотримання гігієнічних правил, в тому числі психогігієни, культури міжродинних взаємин у повсякденному житті, фізична активність, загартовування організму, повноцінне харчування та запобігання шкідливим звичкам - палінню, алкоголізму тощо.

Серед найважливіших факторів, що мають вплив на здоров'я, а зокрема на ризик виникнення шкідливих звичок мають - особливості стилю та способу життя, психоемоційний мікроклімат в родині, де виховується дитина, характер стосунків батьків з нею.

Важливий внесок у профілактику негативних звичок у дитячому середовищі є така форма роботи з батьками, як батьківські збори.

Методичні рекомендації соціальних педагогів класним керівникам, виступи на батьківських зборах.

Саме з метою надання класним керівникам конкретної методичної допомоги щодо організації, проведення заходів, спрямованих на співпрацю з батьками, нами була запропонована програма батьківської просвіти.

Намагаючись охопити для опрацювання з батьками широке коло питань, що стосуються виховання безпечної поведінки учнів, громадянської позиції, профілактики шкідливих звичок, теми згруповані навколо трьох основних змістовних ліній, що сприяють формуванню особистості:

- активна позиція щодо небезпек, що призводять до порушення прав людини та шкодять власному життю і здоров'ю;

- виховання свідомої громадянської позиції, мотивації до здорового способу життя;

- неприйняття шкідливих звичок.

Залежно від того, хто і як доглядає дитину, якими є стосунки між дорослими, серед яких виховується дитина, розвиток її може бути нормальним, прискореним або уповільненим.

За ряду несприятливих соціокультурних умов дитяче та підліткове середовище спрямоване на прилучення до алкоголю, що різко погіршує стан фізичного та психічного здоров'я підлітків.

Пріоритетною позицією в ціннісній ієрархії займає соціально-педагогічна робота по формуванню ставлення до здоров'я як до цінності одночасно з підвищенням санітарної культури, пропаганди принципів здорового способу життя, проведення оздоровчих заходів.

Також у центрі ССМ діє програма профілактики наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління «Допоможи собі» та програма «Сприяння просвітницькій роботі «рівний - рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», що рекомендована Міністерством освіти і науки України з метою сприяння розумінню дітьми та молоддю переваг здорового способу життя. Для учнів дошкільного та молодшого шкільного віку діє профілактично-навчальна програма “Рости здоровим”.

Ще однією з ефективних форм профілактичної роботи стала система заходів, таких як: цикл інформаційних зустрічей проводиться серед учнів та підлітків. Теми: «Негативний вплив психоактивних речовин на організм людини», «Ні» добровільному безумству!»

Семінари-тренінги «Моделювання та впровадження програм щодо формування здорового способу життя» для педагогів-організаторів та класних керівників з метою ознайомлення з новітніми тенденціями у галузі громадського здоров'я та вироблення основних навичок з моделювання програм щодо пропаганди здорового способу життя.

Однією з найефективніших форм та методів профілактики є ряд тренінгових програм для учнів та підлітків по профілактиці негативних явищ:

- «Твоє життя - твій вибір» з метою надання підліткам знання та сприяння формуванню умінь і навичок реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного життя, протистояння спокусі та тиску.

- «Спілкуємось та діємо» з метою ознайомлення підлітків з базовими положеннями теорії спілкування, і на основі цієї інформації сприяти формуванню в них навичок ефективної взаємодії.

- «Скажемо палінню та алкоголю - «Ні!»« з метою профілактики та зниження залежності від тютюнопаління та алкоголізму в учнів та підлітків.

Також однією з форм є практичні заняття. Для молодших підлітків середніх шкіл проводяться практичні заняття «Життєві історії», що підводять до усвідомлення та формування антинікотинової та антиалкогольної установки. Різноманітні акції.

До Міжнародного дня боротьби з алкоголізмом: акція «Молодь за здоровий спосіб життя!» з метою пропаганди та популяризації здорового способу життя, формування позитивних життєвих цінностей

Як бачимо, профілактичній роботі фахівці віддають перевагу масовим та груповим формам та методам профілактики, і, на жаль, значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги дітям та підліткам з шкідливими звичками. Як свідчить аналіз статистичних та інформаційно-аналітичних даних, дуже важливо пам'ятати, що результативність профілактичної роботи з підлітками залежить від знання причин, які їх зумовлюють.

2. Спеціальна /практична/ частина

2.1 План уроку

Тема уроку: «Виконання і читання креслень»

Мета уроку: навчитися розрізняти основні геометричні тіла; вміти розмічати загальні обриси предмета; свідомо читати графічні матеріали, відтворювати образи предметів та аналізувати їх форму і конструкцію; формувати у учнів систему знань та вмінь, необхідних для виконання графічних документів;

виховати акуратне ставлення до навчання, акуратність у роботі, дотримуватися правил послідовності при роботі з кресленнями, толерантність, повагу до вчителя, однолітків, працелюбність;

розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу, уяву, точність, акуратність.

Методичне забезпечення: тест, кросворд, презентація.

Міжпредметні зв'язки: психологія, філософія, соціологія, культурологія. Основні терміни і поняття: креслення, лінії проекційного зв'язку, допоміжна пряма креслення, габаритні розміри, координуючі розміри, спряження, центр спряження, точки спряження.

Хід уроку

1. Організаційна частина. Вітання і організація уваги. Перевірка

присутніх учнів, з'ясування причин відсутності.

2. Перевірка домашнього завдання:

- Методи навчання кресленню.

- Методика навчання учнів читанню креслень.

- Зв'язок методики креслення з іншими науками.

- Методика узагальнення знань з різновидів графічних зображень (перспективне зображення, аксонометричні проекції, технічні рисунки, креслення, ескізи, схеми, діаграми, графіки).

3. Мотивація уроку: оголошення теми, мети та завдання уроку.

Темою нашого уроку є : «виконання і читання креслень»

4. Вивчення нового матеріалу.

ПЛАН

1. Послідовність побудови виглядів.

5. Первинне застосування отриманих знань. Фронтальне та індивідуальне опитування.

1. З якою метою під час побудови виглядів використовують лінії проекційного зв'язку?

2. Для чого призначена допоміжна пряма креслення?

3. Які способи побудови допоміжної прямої креслення ви знаєте? У чому вони полягають?

6. Підсумок уроку: аналіз роботи групи та окремих учнів, виділення нового на уроці, коментарі оцінок.

7. Організація домашнього завдання.

* Література: Волкова Н.П. Педагогіка. - Київ, 2003 сторінки 115-116.

* Записати декілька висловів відомих людей про виховання.

2.2 Конспект уроку

1. Послідовність побудови виглядів.

Правильна послідовність побудови виглядів дає змогу уникнути зайвих витрат часу на виконання креслень.

Побудову виглядів починають з розмічання загальних обрисів предмета на кожному вигляді. Ці обриси утворюються паралелепіпедом, який обмежує предмет спереду і ззаду, зверху і знизу, зліва і справа. Такий паралелепіпед обмежує предмет по довжині, висоті і ширині, тому його називають габаритним. Спроектувавши габаритний паралелепіпед на площини проекцій, дістають на них прямокутники, які обмежують загальні обриси виглядів предмета. Усередині цих прямокутників і будують вигляди. Щоб уявити, як це ро­биться, звернемось до прикладу.

На рисунку 84, а показано предмет, форма якого потребує побудови на кресленні трьох виглядів (рис. 84, б). Головному вигляду відповідає напрям проеціювання за стрілкою А. Паралелепіпед, яким можна обмежити предмет, має розміри його найбільшої довжини, висоти і ширини - 50x32x28 мм.

Проекції цього паралелепіпеда являють собою прямокутники (рис. 84, в). На фронтальній площині проекцій прямокутник визначає довжину і висоту предмета, тобто розміри 50 і 32, на горизонтальній - довжину і ширину, тобто розміри 50 і 28, на профільній - ширину і висоту, тобто розміри 28 і 32. Кожний вимір предмета показано без спотворень двічі: довжину на фронтальній і горизонтальній площинах, висоту - на фрон­тальній і профільній, ширину - на горизонтальній і профільній площинах проекцій.

Всі три прямокутники розміщують у проекційному зв'язку. Контури прямокутників і наступні побу­дови усередині них виконують спочатку тонкими лініями. Оскільки предмет симетричний відносно вертикальної поздовжньої площини, то на виглядах зверху і зліва повинні бути осі симетрії. Для цього на прямокутниках, які дістали на горизонтальній і профільній площинах проекцій, проводять штрих-пунктирні лінії.

Предмет має два прямокутних вирізи - один з лівого боку і другий зверху уздовж предмета. Лівий виріз починають будувати на головному вигляді. Для цього на відстані 28 мм від лівої грані проводять вертикальну лінію, а на відстані 20 мм від верхньої грані - горизонтальну лінію (рис. 84, г). Далі будують проекції вирізу на виглядах зверху і зліва. На вигля­ді зверху на відстані 28 мм від лівої грані проводять вертикаль­ну лінію, паралельну цій грані. На вигляді зліва проводять горизонтальну лінію на відстані 20 мм від верхньої грані. Проведена лінія на вигляді зверху знаходиться на рівні вертикальної грані зрізу, а на вигляді зліва - на рівні його горизонтальної грані.

Щоб забезпечити кращий проекційний зв'язок між зображеннями частин предмета на виглядах і прискорити виконання побудов, доцільно скористатись лініями проекційного зв'язку. Побудову проекції вирізу на вигляді зверху виконують за допомогою вертикальної лінії зв'язку, а на вигляді зліва - горизонтальної (лінії зв'язку на рисунку 84, г показано стрілками). Лінії проекційного зв'язку проводять тонкими лініями, які після закінчення всіх побудов стирають.

Поздовжній виріз починають будувати на вигляді зліва. Для цього відкладають по 8 мм вліво і вправо від осі симетрії і через знайдені точки проводять дві вертикальні лінії. Потім на відстані 10 мм від верхньої грані проводять горизонтальну лінію (рис. 84, д). На головному вигляді контур вирізу (його нижня грань) буде невидимим. Його будують за допомогою горизонтальної лінії проекційного зв'язку і показують штриховою лінією.

Щоб побудувати виріз на вигляді зверху, проводять лінії проекційного зв'язку між виглядами зліва і зверху. Для цього застосовують допоміжну пряму креслення.

Таку назву має лінія, яку проводять праворуч від вигляду зверху під кутом 45 до рамки креслення.

Щоб побудувати допоміжну пряму, продовжують до взаємного перетину осі симетрії виглядів зверху і зліва. Через знайдену точку К проводять пряму під кутом 45 до осей (рис. 84, д). Це й буде допоміжна пряма. Коли зображення несиметрич­ні, то для побудови допоміжної прямої продовжують до перетину горизонтальну і профільну проекції грані, що проектується у вигляді відрізків прямих. Через знайдену точку К1, проводять допоміжну пряму.

Вертикальні лінії зв'язку, що йдуть від вигляду зліва, доводять до допоміжної прямої. З точок їх перетину (рис. 84. д) проводять горизонтальні лінії зв'язку і виконують необхідні побудови.

Побудову зображення циліндричного отвору (рис. 84, е) починають з вигляду зверху. Для цього спочатку знаходять центр кола отвору. Він лежатиме на осі симетрії вигляду і на відстані 15 мм від лівого краю нижньої частини предмета. Через знайдену точку проводять другу осьову лінію і крес­лять коло діаметром 10 мм. Зображення отвору на головному вигляді і вигляді зліва будують за допомогою ліній проекцій­ного зв'язку. На цих зображеннях отвір невидимий, тому його показують штриховими лініями.

Осьова лінія отвору на вигляді зліва збіглася з віссю симетрії вигляду.

З лівого боку предмета на нижній його частині є два похилі зрізи (скоси).

Спочатку їх будують на вигляді зверху (рис. 84. є), потім на головному вигляді і вигляді зліва. Для цього проводять вертикальну лінію проекційного зв'язку до головного вигляду і дві горизонтальні лінії зв'язку до вигляду зліва, скориставшись допоміжною прямою.

На закінчення всі видимі предмети на зображеннях обводять суцільною товстою основною лінією, а допоміжні лінії, за допомогою яких велася побудова зображень, стирають.

2. Нанесення розмірів.

Ви вже ознайомились з основними правилами нанесення розмірів на кресленнях. Ці правила визначені державними стандартами, і їх обов'язково дотримуються під час виконан­ня будь-якого креслення. Важливо також знати, які саме розміри і де треба наносити на виглядах предмета. Як же це визначити?

Розміри на кресленні наносять для того, щоб дати якнай­повніше уявлення про предмет в цілому та співвідношення його окремих частин. Цій меті підпорядкований і вибір міс­ця для нанесення розмірів. Розглянемо це на прикладах.

Розмір усього предмета, два вигляди якого показано на ри­сунку 91, а, визначають його довжина - 50 мм, ширина - 32 мм і висота - 45 мм. Ці розміри називають габаритними, тому що вони визначають граничні (найбільші) величини обрисів предмета. Габаритні розміри обов'язково мають бути на­несені на кресленні предмета.

Форма предмета утворена поверхнями двох геометричних тіл: паралелепіпеда і циліндра. Тобто предмет можна уявно розчленувати на ці тіла (рис. 91, б). Вам відомо, що розмір паралелепіпеда визначається його довжиною, шириною і висотою (товщиною), а розмір циліндра - діаметром основи і висотою. Числові значення цих величин (рис. 91, а) і повинні бути на кресленні.

Наносячи розміри на кресленні, слід пам'ятати і про те, що складові частини предмета можуть бути по-різному розміщені між собою. Отже, на кресленні потрібні ще й розміри, які визначають взаємне положення частин предмета. Такі розміри на­зивають координуючими. Наприклад, положення циліндра на паралелепіпеді (рис. 91, а) визначають два розміри: 25 і 16 мм. Це і є координуючі розміри. Тепер ми визначили всі розміри, які повинні бути на кресленні предмета. Але перш ніж наносити їх, слід звернути увагу на деякі умовності.

Візьміть до уваги, що розмір, який визначає висоту цилін­дра, в даному випадку наносити не треба. Висота циліндра визначається як різниця між загальною висотою предмета (45 мм) і товщиною основи (15 мм) і дорівнює 30 мм.

Наносячи розміри на кресленні, менші розмірні лінії розміщують ближче до контуру зображення, а більші - далі від нього. Так, розмір 15 мм на головному вигляді (рис. 91, а) знаходиться ближче до зображення, а 45 - далі. Так само розміщені розміри 25 і 50 мм на вигляді зверху. Розміри 45 (на головному вигляді) і 50 мм (на вигляді зверху) - це габаритні розміри.

Отже, габаритні розміри, які завжди більші від інших, розміщують далі від зображення, ніж решту. Додержання цього правила дає змогу уникнути зайвих пере­тинів розмірних і виносних ліній. Відстань між паралельна ми розмірними лініями має бути від 6 до 10 мм.

На рисунку 92, а показано креслення предмета більш складної форми. Його зовнішня поверхня утворена двома паралелепіпедами (горизонтальним і вертикальним) і напівциліндром, розміщеним на вертикальному паралелепіпеді. Отвір у вертикальній частині предмета має форму циліндра, а горизонтальний прямокутний виріз - паралелепіпеда. Внутрішня і зовнішня циліндричні поверхні співвісні, тобто мають спільну вісь (вона розміщена горизонтально). Таким чином, предмет можна умовно розчленувати на три паралелепіпеди, циліндр і напівциліндр. Розміри цих геометричних тіл показано на рисунку 92, б.

...