Рис. 92. Нанесення розмірів на кресленні предмета

На кресленні предмета, як і у попередньому випадку, слід нанести розміри його окремих частин, координуючі й габаритні розміри. Ці розміри нанесено, як показано на рисунку 92, а.

Зверніть увагу, що під час нанесення розмірів були зас­тосовані деякі умовності. Висота циліндра, який визначає форму отвору, дорівнює товщині вертикально розміщеного паралелепіпеда, а також висоті напівциліндра. Цей розмір - 20 мм - показано один раз. Так само довжина прямокутного вирізу однакова з шириною горизонтально­го паралелепіпеда, тому її також окремо не показано. Ширина обох паралелепіпедів дорівнює габаритному розміру всього предмета по його ширині, тобто розмір 40 мм одно­часно дає уявлення про ширину двох складових частин предмета і про його граничний розмір по ширині.

На кресленні є два координуючих розміри: 10 і 50 мм. Перший визначає положення прямокутного вирізу, а другий - положення осі двох співвісних циліндричних поверхонь. Висота предмета (габаритний розмір) не вказана - вона дорівнює сумі координуючого розміру 50 мм і радіуса напівциліндра - 20 мм. Окремо не вказано висоту вертикального паралелепіпеда. її слід визначити як різницю між координу­ючим розміром 50 мм і товщиною горизонтального паралеле­піпеда 22 мм.

Всі розміри наносять, як правило, поза контуром зображення і так, щоб розмірні лінії не перетиналися. Відстань між контуром зображення і найближчою до нього розмірною лінією повинна бути не менше 10 мм.

3. Спряження.

Побудова зображень на кресленнях потребує виконання різноманітних геометричних побудов. Деякі з них ви вже вивчали раніше: згадайте проведення паралельних і перпендикулярних прямих, поділ відрізків, кутів і кола на рівні.

Рис. 93. Заокруглення на контурах зображень предметів

Тепер розглянемо побудову елементів контурів зображень, які являють собою заокруглення на різ­них частинах предметів. Подивіться на рисунок 93. Контури зображених предметів мають скруглені кути (рис. 93, а), плавні заокруглені переходи від прямих до кіл (рис. 93, б), а також від однієї кривої до іншої (рис. 93, в).

Плавний перехід однієї лінії контуру зображення в іншу називають спряженням. Всі спряження на кресленні виконують дугами кіл заданих радіусів. Точку, з якої проводять дугу плавного переходу однієї лінії до іншої, називають центром спряження.

Щоб навчитись правильно будувати спряження, слід завжди пам'ятати, що перехід від прямої до кола буде плавним тільки тоді, коли пряма дотикається до кола (рис. 94, а). У точці дотику прямої до кола відбувається плавний перехід прямої в дугу кола, тобто ця точка визначає межу між прямою і дугою. Точки плавного переходу однієї лінії в іншу називають точками спряження. Точка спряження прямої і кола лежить на радіусі, перпендику­лярному до цієї прямої (рис. 94, а).

Перехід від одного кола до іншого буде плавним тоді, коли ці кола дотикаються. Точка спряження двох кіл ле­жить на прямій, що сполучає центри спряжуваних кіл (рис. 94, б).

Отже, побудова спряження завжди зводиться до визначення центра і точок спряження. Побудувавши центр спряження циркулем, розхил якого дорівнює радіусу спряжен­ня, між точками спряження проводять дугу. Вона і буде утворювати плавний перехід від однієї лінії контуру зображення до іншої.



Спряження двох прямих, що перетинаються. Дві прямі, що перетинаються, можуть утворювати прямий, гострий і тупий кути. Для всіх трьох випадків спосіб побудови один і той же. Він полягає ось у чому. Дуга плавного переходу від одні­єї прямої до іншої має радіус R. Якщо це дуга кола, то для її проведення слід знати положення центра цього кола. Не­хай таке коло «закотилося» в кут між двома прямими (рис. 95). Це коло може «закотитися» вздовж прямої а. Тоді його центр О опише свою траєкторію у вигляді прямої с і на незмінній відстані від прямої а - ця відстань весь час дорів­нює радіусу R. Так само, якщо «закочувати» коло вздовж прямої b, то його центр опише траєкторію у вигляді прямої d і на відстані від неї, що також дорівнює радіусу R.

«Закочене» в кут коло одночасно доторкається до обох пря­мих (а і Ь), і його дуга утворює плавний перехід між цими прямими. Центр кола тепер знаходиться на перетині прямих cid, тобто точка перетину прямих cid являє собою центр спряження. Особливістю прямих с і d є їх паралельність заданим прямим на відстані радіуса спряження R від них.

Згадайте, що дотична до кола і радіус, проведений у точку дотику, завжди взаємно перпендикулярні (див. рис. 94, а). Тому, щоб побудувати точки спряження прямих а і Ь дугою раді­уса R, слід опустити перпендикуляри з точки О на задані прямі. Одержані точки 1 і 2 (рис. 95) будуть точками спряження, через які і повинна бути проведена дуга спряження радіуса R.

Отже, побудову спряження двох прямих, що перетинаються, дугою заданого радіуса R (рис. 96, l) виконують у такій послідовності:

1. Паралельно першій із спряжуваних прямих проводять допоміжну пряму на відстані радіуса спряження R від неї (рис. 96, ll).

2. Паралельно другій із спряжуваних прямих проводять другу допоміжну пряму, також на відстані радіуса спряження.

R від неї (рис. 96, III). У точці перетину обох допоміжних прямих міститься центр спряження О.

3. З точки О проводять перпендикуляри на спряжувані прямі. Утворені точки є точками спряження (рис. 96, IV).

4. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О, розхилом циркуля, що дорівнює радіусу спряження Я, між точка­ ми спряження проводять дугу, яка утворює плавний перехід від однієї прямої до іншої (рис. 96, V).

Спряження двох паралельних прямих. Дано дві прямі а і b, відстань між якими дорівнює / (рис. 97, а). На прямій а за­дано точку спряження /. Радіус спряження Я дорівнює поло­вині відстані / між заданими прямими.

Побудову спряження починають з проведення через точку 1 перпендикуляра до обох заданих прямих (рис. 97, б). Точ­ки 1 і 2 будуть точками спряження. Відрізок 1-2 ділять навпіл за допомогою циркуля (рис. 97, в). Точка О, що ле­жить посередині відрізка 1-2, являє собою центр спряження.

Розхилом циркуля, що дорівнює половині відрізка 1-2, з точки О проводять дугу між точками 1 і 2. Ця дуга утворює плавний перехід від прямої а до прямої b (рис. 97, г).

Спряження дуги кола і прямої. Безпосереднє спряження дуги кола з прямою відбувається, коли одна лінія плавно пе­реходить в іншу (рис. 98, а). В іншому разі перехід між ними здійснюється по допоміжній дузі заданого радіуса (рис. 98, б).

Безпосередній плавний перехід від прямої лінії до дуги ко­ла або навпаки - від дуги до прямої - відбувається тільки тоді, коли радіус кола перпендикулярний до прямої (див. рис. 94, а). Побудова спряження дуги кола і прямої у цьому випад­ку зводиться до проведення дотичної до кола через задану на ньому точку за допомогою лінійки і косинця (рис. 99).

Утворення спряження дуги кола радіуса R і прямої а до­поміжною дугою радіуса R1 показано на рисунку 100. Знаход­ження центра спряження О1 зводиться до «перекочування» кола радіуса R, вздовж спряжуваних елементів. Якщо коло «котити» вздовж дуги кола R, то його центр О, опише траєкторію у вигляді дуги, рівновіддаленої від дуги заданого кола на відс­тань R,. Радіус утвореної дуги R2 дорівнює сумі радіусів R і R1. «Перекочування» кола вздовж прямої а дає траєкторію його цен­тра О1 у вигляді прямої b, рівновіддаленої від неї на відстань R1.

Траєкторії руху центра кола (дуга радіуса R2 і пряма b) перетинаються у точці О1 - це і буде центр спряження (рис. 100).

Рис. 99. Побудова дотичної до кола за допомогою косинця і лінійки

Ви вже знаєте, що плавний перехід між прямою а і дугою кола радіуса R, буде у точці, в якій пряма а і радіус R1 перпендикулярні між собою. Для зна­ходження цієї точки з центра О, дуги спряження опускають перпендикуляр на пряму а. Точка 1 буде першою точкою спряження (рис. 100). Друга точка спряження - це точка плавного переходу дуги радіуса Я, в дугу радіуса Я. Згадайте, що точка плавного переходу між двома колами знаходиться на прямій, яка сполучає їх центри (див. рис. 94, б). З'єднавши центри О і О1 прямою, знаходять точку перетину остан­ньої з дугою радіуса Я. Точка перетину 2 буде другою точкою спряження (рис. 100).

Отже, побудову спряження дуги кола і прямої допоміж­ною дугою заданого радіуса виконують у такій послідовності (рис. 101, а):

1. З центра О дуги спряжуваного кола розхилом циркуля, що дорівнює сумі радіусів кола і дуги спряження (R2=R+R1), описують допоміжну дугу (рис. 101, б).

2. Паралельно спряжуваній прямій проводять допоміжну пряму на відстані радіуса спряження R1 від неї (рис. 101, в). У точці перетину допоміжної дуги і прямої міститься центр О1 спряження.

3. З центра спряження (точки О1) проводять перпендику­ляр на спряжувану пряму. Одержана точка 1 є першою точ­кою спряження (рис. 101, г).

4. З'єднують центр спряження Оі з центром спряжуваного кола О. На перетині прямої ОО1, з дугою кола радіуса R одер­жують точку 2 - другу точку спряження.

5. Поставивши опорну ніжку циркуля в точку О1, розхи­лом циркуля, що дорівнює радіусу спряження R1, між точка­ми спряження і і 2 проводять дугу (рис. 101, д), яка утворює плавний перехід від дуги кола до прямої.

4. Читання креслень.

Прочитати креслення - це значить відтворити в уяві фор­му зображеного на ньому предмета, будову і взаємне розмі­щення його окремих частин. Читання креслень - дуже складний процес, який потребує значного розумового напру­ження і певних умінь.

Аналіз геометричної форми предмета. Придивіться до навколишніх предметів. Багато з них мають форму різних геометричних тіл або їх частин (рис. 103, а). Інші предме­ти мають складнішу форму, утворену сукупністю геомет­ричних тіл (рис. 103, б).

Щоб визначити форму предмета за кресленням, його уявно розчленовують на окремі складові частини, що мають форму простих геометричних тіл. Приклад такого розчленування наве­дено на рисунку 104. Форма зображеного на ньому предмета ут­ворена двома паралелепіпедами, трикутною призмою, напівциліндром і циліндром, видаленим з нижньої частини предмета.

Уявне розчленування предмета на геометричні тіла, з яких він складається, називають аналізом геометричної форми предмета.



Для проведення аналізу геометричної форми предмета за його кресленням потрібно знати, як зображуються основні геометричні тіла. З проекціями деяких з них ви ознайомились раніше.

Щоб згадати, який вигляд мають найбільш поширені геометричні тіла, як вони зображуються на кресленнях, слід звернутися до таблиці .

На рисунку 105 наведено вигляди кількох предметів.

Всі вони містять контури зображень геометричних тіл, які утворюють форму цих предметів. Порівнюючи зображення геометричних тіл, наведені у таблиці 2, з вигляда­ми показаних на рисунку 105 предметів, спробуйте визна­чити, якими геометричними тілами утворено форму кожного з них. Навчившись виконувати такі порівняння, ви зможете проводити аналіз геометричної форми предмета за кресленням.



Тест.

1. Яка послідовність побудови виглядів дає змогу уникнути зайвих витрат часу на виконання креслень?

а) правильна;

б) неправильна.

2. З чого починають побудову виглядів?

а) з розмірів;

б) з обрисів предмета;

в) з розмічання загальних обрисів предмета на кожному вигляді.

3. Які два прямокутних вирізи має предмет?

а) один з лівого боку і другий зверху уздовж предмета;

б) лише один з лівого боку;

в) лише один з лівого та правого боку.

4. Якою лінією проводять проекційний зв`язок?

а) товстими лініями.

б) тонкими лініями;

в) товстими і тонкими лініями.

5. З чого починають будувати поздовжній виріз?

а) на вигляді справа;

б) на вигляді зліва;

6. Закінчіть речення: «Щоб побудувати виріз на вигляді зверху, проводять........»?

а) лінії зверху і справа;

б) лінії між виглядами зліва;

в) лінії проекційного зв'язку між виглядами зліва і зверху.

7. Наносячи розміри на кресленні, слід пам'ятати і про те, що........?

а) складові частини предмета можуть бути по-різному розміщені між собою;

б) складові частини можуть бути одинакові між собою;

б) складові частини бувають одинакові і різні.

8) Закінчіть речення «Наносячи розміри на кресленні...»?

а) менші розмірні лінії розміщують ближче до контуру зображення, а більші - далі від нього;

б) менші розміри лінії розміщують дальше від контуру зображень, а більш - близько від нього.

9. На кресленні є два координуючих розміри:

а) 10 і 50 мм;

б) 20 і 50;

в) 50 і 50.

10. Як наноситься всі розміри ?

а) як правило, з верху в низ , так щоб лінії перетиналися;

б) як правило, поза контуром зображення і так, щоб розмірні лінії не перетиналися;

в) як правило щоб лінії не перетинались.

11. Відстань між контуром зображення і найближчою до нього розмірною лінією повинна бути не менше....?

а) 10 мм;

б) 50 мм;

в) 5 мм.

12. Щоб навчитись правильно будувати спряження, слід ......?

а) завжди пам'ятати, що перехід від прямої до кола буде плавним тільки тоді, коли пряма дотикається до кола;

б) запам'ятати, що перехід від не прямої до кола буде не плавний.

13. Що можуть утворювати дві прямі, що перетинаються?

а) прямий, гострий і тупий кут;

б) прямий і гострий кут;

в) тупий кут.

14. Для проведення аналізу геометричної форми предмета за його кресленням потрібно знати....?

а) як зображуються основні геометричні тіла;

б) як зображуються геометричні кола;

в) всі відповіді правильні.

Відповіді

1- а

2- в

3- а

4- б

5- б

6- в

7- а

8- б

9- а

10- б

11- а

12- б

13- а

14- а

2.3 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі їх елементи.
	2	Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про поняття «друга точка спряження», «прочитати креслення»
	3	Учень відтворює менше половини навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ. Середній	4	Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію.
	5	Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями, дати визначення понять «прочитати креслення» та «друга точка спряження».
	6	Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати та наносите неточно розміри. .
III. Достатній	7	Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, знає що таке «прочитати креслення» . Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у практиці, частково контролює власні навчальні дії.
	8	Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал знає основні поняття «прочитати креслення» , вміє пояснити нанесення розмірів на кресленні.
	9	Учень вільно володіє вивченим матеріалом, може розповісти про позакласну виховну роботу за темою: «виконання і читання креслення»
IV. Високий	10	Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний виконувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно вміє наносити розміри на кресленні.
	11	Учень володіє узагальненими знаннями з предмета креслення, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Знає послідовність побудови виглядів.
	12	Учень має дієві знання нанесення розмірів в кресленні, самостіно може прочитати креслення, самостійно може наносити розміри.

2.4 Вислови видатних людей

Вислови відомих людей про здоров'я.

Нас троє - я, ти і хвороба. Якщо ти будеш зі мною, ми вдвох подужаємо хворобу. Якщо ж ти будеш на боці хвороби, то мені одному з вами двома не впоратись. (Абуль Фарадж)

Здоров'я дорожче за багатство. (Джон Рей)

Існують тисячі хвороб, але здоров'я лише одне. (Карл Людвіг Берне)

Помірність - мати хорошого здоров'я. (Максим Валерій)

Здоров'я - всьому голова. (М.А. Шолохов)

Тільки у сильному, здоровому тілі дух зберігає рівновагу, і характер розвивається у всій своїй могутності. (Герберт Спенсер)

Навіть нйміцніший організм надломлюється або принаймні зношується і стомлюється, коли він занадто розкішно користується дарами природи. (Д.І. Пісарев)

Той, хто хоче бути здоровим, частково вже видужує. (Джованні Боккаччо)

Здоров'я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, аніж від лікарського мистецтва. (Джон Леббок)

Людина повинна знати, як допомогти собі самій у хворобі, пам'ятаючи, що здоров'я є найбільшим багатством людини. (Гіппократ)

Перший обов'язок того, хто хоче бути здоровим, - очистити навколо себе повітря. (Ромен Роллан)

Здоров'я не цінують, доки не приходить хвороба. (Томас Фуллер)

Витонченість і краса не можуть бути відокремлені від здоров'я. (Марк Туллій Цицерон)

Здоров'я ніколи не може втратити своєї ціни в очах людини, тому що і в достатку, і в розкоші погано жити без здоров'я. (Н.Р. Чернишевський)

Всі здорові люди люблять життя. (Генріх Гейне)

Найдієвіші ліки для фізичного здоров'я - бадьорий і веселий настрій духу. (Крістофер Якоб Бострем)

Я ціную здоров'я як зусилля волі, а не як спадок або дар. (Еміль Мішель Чоран)

Без здоров'я неможливе і щастя. (У.Р. Белінський)

У вині - істина, у воді - здоров'я. (Невідомий автор)

Дев'ять десятих нашого щастя залежить від здоров'я. (Артур Шопенгауер)

Хороше здоров'я краще, аніж найбільше багатство. (Невідомий автор)

Вище благо досягається на основі повного фізичного і розумового здоров'я. (Марк Туллій Цицерон)

Здоров'я настільки переважує решту благ життя, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля. (Артур Шопенгауер)

У житті чогось вартують лише молодість і здоров'я. (Невідомий автор)

Могутній дух рятує розслаблене тіло. (Гіппократ)

Людина народжується здоровою,всі хвороби приходять з їжею. (Гіппократ).

Висновок

Правильна послідовність побудови виглядів дає змогу уникнути зайвих витрат часу на виконання креслень.

Побудову виглядів починають з розмічання загальних обрисів предмета на кожному вигляді. Ці обриси утворюються паралелепіпедом, який обмежує предмет спереду і ззаду, зверху і знизу, зліва і справа. Такий паралелепіпед обмежує предмет по довжині, висоті і ширині, тому його називають габаритним. Спроектувавши габаритний паралелепіпед на площини проекцій, дістають на них прямокутники, які обмежують загальні обриси виглядів предмета. Усередині цих прямокутників і будують вигляди.

Використана література

1. Ботвинников О.Д., Виноградов В.Н., Вишнепольський І.С. Креслення: Підруч. для 8 - 9 кл. загальноосвіт. шк. - 3-тє вид. - К.: Рад. шк., 1991. - 224 с.: іл.

2. Сидоренко В.К. Креслення: Підруч. Для загальноосвітніх навч.- вихов. закл. - К.: Арка, 2002. - 224 с.: іл.

3. Сидоренко В.К. Технічне креслення: Пробний підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів. - Львів: Оріяна - Нова, 2000. - 497 с.

4. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. - М.: Госкомитет по стандартам, 1982. - 200 с.

Размещено на Allbest.ru

...