Розвиток морально-вольових якостей дошкільників

На другому етапі застосовувалась система роботи ДНЗ та батьків по вихованню морально-вольових якостей дошкільників.

Метою констатувального етапу експерименту було вивчення особливостей формування морально-вольових якостей у дошкільників у педагогічному процесі дошкільного навчального закладу та з'ясування рівня їх розвитку.

Для визначення стану цієї проблеми в практиці і подальшого планування роботи ми ознайомилися із матеріально-методичною базою дошкільного закладу.

Після проведеної роботи ми визначили:

- систематичність і послідовність роботи з розвитку морально-вольових якостей дітей дошкільного віку;

- наявність методичної літератури з розвитку морально-вольових якостей;

- розробки конспектів занять та свят на формування у дітей вольової поведінки.

Проаналізувавши плани освітньо-виховної роботи, ми з'ясували, що вихователі даної групи систематично і послідовно планують різні види діяльності, дотримуючись при цьому вимог програми та послідовності в роботі. Прослідковується єдина лінія педагогічного впливу на розвиток дитячої самостійності, ініціативності, творчості, використання прийомів опосередкованого впливу на творчі ігри та до різних видів діяльності.

Бесіди з вихователями засвідчили, що вони знають значення всебічного розвитку дитини та особливості розвитку морально-вольових якостей дітей, володіють методикою організації та керівництва, вмінням поєднувати в одній різні види діяльності, залучати до цієї роботи батьків.

Одним із методів одержання даних, що характеризують розвиток морально-вольових якостей у дошкільників, є систематичні тривалі спостереження в групах. Їх ми проводили під час самостійної діяльності: ігор, прогулянок, занять, ігор-драматизацій. Ми дивилися, як діти спілкуються, як відстоюють свою думку, виясняють відносини.

Удосконалення вольової регуляції поведінки у старших дошкільнят пов'язано з їх загальним інтелектуальним розвитком. Тому виховувати волю в дитини у відриві від його загального психологічного розвитку практично неможливо. Значна роль у психологічному розвитку особистості, у формуванні її властивостей і збагачення його внутрішнього змісту, а також морально-вольових якостей відводиться грі. Відомо, що віковий особливістю дошкільника є загальна недостатність волі. Тому правильно організована ігрова діяльність дитини сприяє формуванню таких вольових якостей, як відповідальності, завзятості, наполегливості, рішучості, витримки.

На першому етапі нашого дослідження провели вивчення вольових проявів у дітей. Дошкільнятам були запропоновані рухливі ігри. Це було зроблено з метою створення умов, що вимагають від дитини певних вольових зусиль, необхідних для досягнення особистого успіху. Крім того, ці ігри виявляли доброзичливість дітей у відношенні з дорослими і однолітками. Кожна гра допомагала визначити, наскільки розвинена в дітей узгодженість рухів, дій, що є засобом досягнення ігрової мети, а також вольові якості: витримка, наполегливість.

Гра «Перетягування в парах»

Гравці ділилися на дві команди і будувались біля середньої лінії одна команда особою до іншої. За кожною командою у двох метрах була проведена ще одна лінія. Гравці міцно бралися за праві руки, ліва на поясі або за спиною. За сигналом учасники перетягували гравців іншої команди за лінію, що знаходиться за спиною. Гра тривала до тих пір, поки всі гравці не були перетягнуті в ту чи іншу сторону.

Вигравала команда, яка зуміла перетягнути.

Аналіз проводили за схемою:

1. Чи вміє дитина утримувати та досягати мети, поставленої дорослим.

2. Чи вміє самостійно ставити мету і керуватися нею у діяльності, досягати результату. Причини того, що мета не досягається.

3. Чи вміє дитина стримувати свої емоції (не заплакати, якщо боляче) і безпосередні бажання (допомогти черговим, вихователю, коли хочеться грати, не викрикувати, а почекати своєї черги).

4. Які вольові якості у дитини сформовані:

1) відповідальність - самостійно ставити мету, і керується нею в діяльності, досягає результату. Виконує вимоги дорослого і робить все це точно.

2) завзятість - виявляє прагнення досягти необхідного. Домагається успіху в діяльності, всупереч наявним труднощів і невдач, перемагаючи обтяжливі.

3) наполегливість - проявляє: прагнення постійно доводити почату справу до кінця; вміння тривало переслідувати мету, не знижуючи енергії в боротьбі з труднощами; вміння продовжувати діяльність при небажанні нею займатися або при виникненні іншої, більш цікавої діяльності; вміння проявити завзятість за нової ситуації.

4) рішучість - своєчасно і, коли це потрібно, швидко приймає рішення і сміливо проводить їх у життя. Відсутні зайві коливання і сумніви при боротьбі мотивів. Швидко і продумано вибирає мету і знаходить способи її досягнення.

5) витримка - проявляє здібності пригнічувати імпульсивні, мало обдумані емоційні реакції, не піддаватися спокусі, тобто пригнічувати сильні потягу, бажання. У разі необхідності вміє виявляти стриманість, зовнішню незворушність, незважаючи на сильне бажання помститися кривдникові, відповісти грубістю на грубість.

6) дисциплінованість - підпорядковується дитина суспільних правил поведінки та діяльності; усвідомлено виконує суспільні правила поведінки та діяльності;

7) самостійність - вміє діяти без сторонньої допомоги, виконувати діяльність за своєю ініціативою.

Отже, видно, що у багатьох дітей переважає рішучість і самостійність; слабо розвинені такі вольові якості, як завзятість, наполегливість, витримка. Слід зазначити, що деякі діти не мають достатньої дисциплінованістю та відповідальністю. Отже, ми виявили такі рівні сформованості вольових проявів у дітей:

1. Високий - дитина самостійно ставить мету і керується нею в діяльності, вміє стримувати свої емоції і безпосередні бажання. У дитини сформовані такі вольові якості, як дисциплінованість, самостійність, наполегливість, витримка, рішучість, завзятість, відповідальність.

2. Середній - дитина самостійно ставить мету, але не керується нею у діяльності, не вміє стримувати свої емоції і безпосередні бажання. У дитини сформовані лише деякі вольові якості: відповідальність, витримка, самостійність.

3. Дитина не вміє самостійно ставити мету, керуватися нею у діяльності, не вміє стримувати свої емоції і безпосередні бажання. У дитини не до кінця сформовані вольові якості.

У нас вийшло наступне: 2 дитини показали високий рівень сформованості вольових проявів; 10 - середній і 8 дітей - низький рівень. Покажемо це у відсотковому співвідношенні: Високий рівень - 10%, середній - 50%; низький - 40%.

Після вивчення вольових якостей дошкільнят нами була складена система ігор та вправ з метою формування у них вольових якостей.

2.2 Система роботи ДНЗ та батьків по вихованню морально-вольових якостей дошкільників

Для подальшої роботи ми розділили дітей на експериментальну та контрольну групи. З експериментальною групою ми використовували розроблену нами систему роботи, а з контрольною продовжував працювати вихователь за попередньою системою.

Діти відображають у сюжетно-рольовій грі предметну трудову діяльність дорослих (приготування їжі, ремонт квартири), стосунки між людьми, суспільну сутність їхньої діяльності (лікар уважно вислуховує своїх пацієнтів, призначає лікування). Конкретні взаємини між персонажами гри можуть бути різними: співпраця, взаємодопомога, турбота одне про одного. Іноді вони проявляють ворожість, грубість, жорстокість, що залежить від конкретних соціальних умов життя і виховання дитини. Одні й ті самі сюжети можуть мати різне смислове наповнення. Діти спершу зосереджуються на сюжетах, які відображають предметну діяльність дорослих, невдовзі починають відтворювати стосунки людей, а ще через деякий час - суспільні відносини між ними. Це виявляється навіть у характері їхніх суперечок. Старші дошкільники чітко дотримуються обумовлених роллю правил, бурхливо реагують на їх порушення.

Система охоплювала роботу дошкільного навчального закладу і дітей, батьків і дітей, батьків і дошкільного навчального закладу.

Реалізацію ігрової методики ми відбували наступним чином. Спочатку з'ясовували, що знають діти про етику відносин між людьми. Потім необхідно запропоновували їм вирішити проблемну ситуацію, з якої кожна дитина повинна знайти вихід. Таким чином діти доходили до розуміння того, що бувають різні вчинки: погані і хороші.

Також ми проводили бесіди про настрій. Діти на прикладах отримували знання про взаємозв'язок настрою з вчинками оточуючих, вчилися визначати настрій, а потім все це відображали у своїх іграх.

Були проведені наступні бесіди з дітьми:

Уявіть собі, що ви йдете з дитячого садка додому і бачите, як хлопчик штовхає маленьку дівчинку в калюжу. Туфлі її намокли, бант на голові ледь тримається, а по обличчю течуть сльози. Що б ви зробили? Діти, ви бачите, що настрій людини залежить від вчинків і поведінки оточуючих. Давайте допоможемо дівчинці.

Діти, а який у вас сьогодні настрій? Давайте зараз пограємо у гру «Визначення настрої членів сім'ї». Ми показували дітям малюнки із зображеннями членів сім'ї у різному настрої. При цьому мовленнєвий супровід був таким:

Який настрій тут у мами і сина? Чому?

У грі ми придумали з цих фотографій певну ситуацію. За настроєм членів родини придумали їх діалог.

А чи знаєте ви, що поганий настрій буває і у ваших близьких людей в родині? Чому? Від чого залежить настрій вашої мами або бабусі?

Дізнатися, як дитина зрозуміла причину настрою близьких нам допомогла гра «Закінчи речення».

Тато засмучений через ...

Мама засмутилася, тому що ...

Дідусь подивився на мене суворо, тому що ...

Молодший брат розплакався через ...

Висновком такої гри стали питання:

Що треба зробити, щоб поліпшити настрій близькій людині?

Чи бували ви уважними до настрою, самопочуття своїх рідних?

Формування моральних якостей дитини ми здійснювали за допомогою гри «Чудо-дерево». Дітям пропонували таку ситуацію:

Придумайте, чим ви можете порадувати кого-то з членів родини. На кожне речення діти брали по одному зеленому листочку з кошика Добрих справ. Ці листочки символізували ваші добрі справи. Прикріпивши їх до нашого Чудо-дерева, ви зможете оживити його!

Діти по одному підходили до кошика, коротко розповідали про яку-небудь добру справу, заради близької людини, брали листочок і прикріплювали його до гілочки дерева. Висновком були відповіді на такі питання:

Подивіться, як зазеленіло наше дерево! Так і в родині життя буде радісніше, якщо всі близькі стануть уважнішими один до одного. Чи хочете ви сьогодні порадувати кого-то і поліпшити настрій? Чим ми можемо зараз порадувати один одного?

Ще однією грою, спрямованою на формування моральних якостей дитини, була гра «Зроби комплімент».

Ми розкладали картинки-символи із зображенням членів родини на столі зображенням вниз. Діти парами підходять до столу, вибирали собі символи і складали діалоги-компліменти.

Виховний захід для дітей і батьків: «Культура гостинності»

План

1.Організаційна частина.

2.Проведення бесіди

а) правила поведінки гостя;

б) правила поведінки господаря.

3. Підведення підсумків.

1 ведучий: Сьогодні, ми з вами, обговоримо дуже цікаву, важливу і актуальну в наш час тему: Культура гостинності

2 ведучий: Розмова піде про культуру і взагалі, як себе повинен вести господар і запрошений.

1 ведучий: Якщо говорити про етикет, то першими словами треба згадати як казав Й. В. Гете Поведінка - це дзеркало, в якому кожний показує своє обличчя.

2 ведучий. Або як казав Г-В-Ф. Гегель: Людина це ряд її вчинків

1 ведучий. Ви повинні знати, що правила поведінки виникли з давніх-давен. Їх існувало і існує зараз дуже багато. Наприклад, в древньому Китаї нараховувалось до тридцяти тисяч церемоній, як війти в будинок, як сісти, встати, взяти чашку та багато ін.

2 ведучий. Скільки разів ви мабуть чули: Шапку зніми, коли в будинок заходиш.

1 ведучий. А правило це пішло ось звідки. Років із тисячу тому жити було набагато небезпечніше ніж тепер. Дорогами блукали добре озброєні розбійники, шукаючи здобичі. Люди завжди ходили озброєні. А їдучи з дому в далеку дорогу одягали на себе кольчугу, важкі лати, голову ховали під залізний шолом. Але ось на шляху дім, де живе добра людина. Переступаючи поріг, мандрівний лицар, знімає шолом і несе його в руці. Цим жестом він показує господарю, що не боїться господарі і довіряє йому. Ті часи минули, у будь-який дім ми заходимо без усяких побоювань, але звичай знімати шапку коли заходиш до кімнати тому залишився, що це добрий звичай. Знімаючи шапку, ти цим жестом показуєш господарям, що поважаєш їх та їх дім.

2 ведучий. Ви повинні зрозуміти, що усі правила поведінки основані на повазі до оточуючих нас людей. І повинні пам'ятати таку народну мудрість Стався до людей так, як хочеш щоб вони до тебе ставились.

2 ведучий. Тема нашої сьогоднішньої бесіди Культура гостинності. Вона включає в себе такі частини: як правильно себе вести, коли ти прийшов у гості, чи коли до тебе прийшли гості. Давайте спочатку з'ясуємо: Хто такій гість? Коли ми ходимо в гості і навіщо?

Вихователь. В древньоруському язиці, воно позначало - приїхавший купець, людина, яка приїхала звідкись продавати свої товари. З часом слово гість вміщає в себе інше значення - той, хто відвідує, приходить до кого-небудь в домашній обстановці. Гість це й однокласник, якому потрібна консультація з математики, і товариш з твого гуртка, який заскочив до тебе на 10-15 хвилин, приятель, який прийшов послухати з тобою музику. Все це твої гості. В гості ми також приходимо на свята: день народження, іменини та інше. Взагалі ходити в гості й приймати гостей лежить прагнення людей до спілкування, підтримання родинних і дружніх стосунків.

1 ведучий. Скажіть, будь-ласка, чи існують правила поведінки в гостях? Які? Діти, запам'ятайте, що всі правила і норми поведінки регламентуються насамперед прагненням обтяжити господаря зайвими клопотами.

2 ведучий. По-перш, всі повинні знати, що вихована людина ніколи не приходить в гості без запрошення. Навіть, якщо вам потрібно взяти підручник у однокласника. Про будь-який з цих візитів треба попереджати: особисто чи по телефону. Заходити без попередження може лише найближчий друг, до присутності якого усі звикли і вважають його майже членом сім'ї.

1 ведучий. Якщо вас запросили на свято, то по-перше, все повинні звернути увагу на свій зовнішній вигляд (все повинно бути чистим і випрасуваним). Запізнюватись в гості є неповагою до господаря, але приходити раніше також неможливо, лише в випадку, коли вас запросили допомогти у підготуванні до свята). Прийшовши раніше, ви можете поставити господарів у незручне становище (наприклад, коли вони переодягаються).

2 ведучий. Якщо ви за якимось обставин не зможете прийти, або запізнитесь, обов'язково про це потрібно попередити господарів.

1 ведучий. Що потрібно взяти з собою? На день народження чи іменини - подарунок. В іншому випадку досить шоколадки, або цукерок чи печива, чи букетик квітів господині дому.

2 ведучий. Зрозуміло, що вас можуть цікавити хто буде з гостей, чи що буде з солодощів на столі? Такі питання не можна задавати господарю. Бо він може вирішити, що тебе більш турбує торт чи ваша подруга ніж сам господар свята.

Вихователь. Ще є дуже багато правил. Наприклад, не слід шепотіти, говорити з кимось по секрету; нав'язувати свої смаки, наприклад, коли працює телевізор і його з зацікавленістю дивляться інші, не слід переключати, шукаючи більш інтересну передачу. Або кому-б сподобалось, якщо б ви водночас після обіду пішли з свята. Якщо ж вам дійсно необхідно уходити, треба обов'язково вибачитись і назвати причину, чому ви поспішаєте.

Як ви бачите, усі правила основані на повазі людей один до одного.

1 ведучий. А зараз я пропоную вам розповідь як один хлопчик гостював у іншого. Він виявився не дуже хорошим гостем. Знайдіть і полічіть у його поведінці помилки. Тільки будьте уважні, помилок багато.

Після змагань Ігор сказав Вікторові: Знаєш, приходь до мене сьогодні десь о шостій. Я тобі іграшки свої покажу і конструктор новий.

Гаразд, - відповів Віктор, - прийду.

Годині о сьомій Ігор вже перестав чекати гостя і займався своїми справами. І тут пронизливо і сильно задзеленчав дзвоник.

- Привіт, - сказав Віктор - Це я. Він пройшов до кімнати, кинув мокрий плащ на крісло.

- А у вас нічого. Це що? - І він схопив модель вітрильника. Це скільки коштує? А це де купили? Потім йому не сподобалась одна іграшка.

- Навіщо ви її купували?

Ігор у цей час закип'ятив чай і запросив гостя до столу. Той критично оглянув склянку з чаєм, вазочку з варенням і потягнув до себе ручку холодильника.

Ти ковбаси наріж, Ігоре. А це оселедець, чи що? І оселедець давай.

Наївшись і напившись досхочу чаю, Віктор узявся за кашкета.

Ну, я пішов. Бувай. Завтра ще зайду. А ножик твій складний я взяв, мені він дуже сподобався. Віддам якось, - і гупаючи черевиками, помчав сходами.

1 ведучий. А тепер давайте з вами проаналізуємо поведінку гостя.

Основні помилки гостя: він не подякував за запрошення, спізнівся, надто наполегливо дзвонив, прийшов у верхньому одязі до кімнати, безцеремонно розглядав і торкався речей, запитував про ціну, вимагав частування, взяв без дозволу ножик, вирішив знову прийти без запрошення і ще інші помилки.

2 ведучий. Мабуть ніхто з вас не захотів би приймати в себе такого гостя. Тому ви й самі не повинні ставати такими гостями навіть дрібницях.

1 ведучий. А зараз давайте з вами з'ясуємо, як повинен поводитесь господар, щоб гостям у його домі було зручно?

2 ведучий. Якщо ви вирішили запросити в гості своїх друзів, прийом не повинен обмежуватись тільки частуванням. Насамперед треба подбати про створення приємної атмосфери спілкування, зайняти гостей іграми, танцями.

1 ведучий. Приймаючи гостей треба одягтись по святковому. Цим ви виявити повагу до гостей і покажете, що радий їх бачити.

2 ведучий. Зустрічати гостей треба з привітною усмішкою. Обов'язково треба допомогти роздягнутися, розсадити якомога зручніше.

1 ведучий. Якщо серед гостей хтось прийшов до вас вперше, треба бути до нього особливо уважним, щоб він почував себе просто і невимушено.

2 ведучий. Якщо в кімнату зайве старший, познайомте його із своїми товаришами. Треба назвати їхні імена. Ні в якому разі не можна робити таких помилок, як Це Дмитрик - брат відомого хокеїста, можна подумати ніби сам Дмитрика без брата нічого не важить. Треба знайомити слідуючим чином: Це Дмитрик - мій товариш.

1 ведучий. Приймаючи гостей треба прагнути поводитись так, щоб їм було весело і цікаво. Треба думати про них, а не про себе. Якщо буде навпаки, то наврядче в вас буде багато добрих друзів.

2 ведучий. За стіл господар повинен сам розсадити гостей, виходячи з того з ким дружить. А частуючи гостей, треба виявляти доброзичливість, пропонувати смачні страви, це треба робити люб'язно, але не занадто наполегливо.

1 ведучий. Трапляється таке, що ваш гість ненароком щось розіб'є, не треба показувати, що ви цим засмучені, в решті решт зламану річ цим не виправити, а настрій буде потім підняти важко.

2 ведучий. Коли гості вже йдуть, обов'язково потрібно провести їх до виходу і допомогти вдягнутися. Якщо в гостях була дівчина, а на вулиці вже темно, обов'язково треба проводити її.

1 ведучий. Ще можна багато говорити про особливості, правила поведінки господаря. Але на це просто не вистачить години.

Давайте зараз прокоментуємо слідуючу ситуацію.

Шестиріччя - серйозна дата. І Олена з мамою готувались до дня народження ретельно. Насмажили пиріжків, спекли торт, купили морозива і навіть молочний коктейль зробили. Прийшли друзі з групи, засипали Олену подарунками, з статечно посідали за стіл, досить швидко упоралися з частуваннями... І занудьгували. Дівчатка збилися на дивані, гортали книжку, сміялися. Хлопчики в другому кутку складали конструктор.

Олена винесла великий торт: Пригощайтесь, друзі, ну пригощайтесь. Але їсти вже ніхто не хотів.

Помилки: Олена припустилося двох помилок. Занадто багато уваги приділила святковому столу і зовсім не подумала, чим розважити гостей. Веселі ігри, дотепні змагання, маленький самодіяльний концерт - усе це добре було продумати раніше.

Тепер ви знаєте не лише які правила поведінки гостей, але як зустрічати гостя. Взагалі будь ви гостем чи господарем головне щоб ви залишалися привітною уважною, люб'язною, а також щедрою, безкорисливою тактовною дитиною.

2 ведучий. Приходячи в гості або запрошуючи гостей, завжди памятайте про ці правила гостинності.

Після цієї бесіди, кожен з вас повинен проаналізувати свою поведінку, щоб не потрапляти в незручні ситуації. І не ставити в них своїх друзів.

2.3 Аналіз результатів дослідження

На прикінцевому етапі дослідження було проведено контрольні зіставні зрізи з метою виявлення ефективності розробленої нами технології.

Отже, з таблиці видно, що після проведеної роботи і з батьками і з дітьми, рівень сформованості морально-вольової поведінки став змінився, зокрема у більшості дітей переважають вольові якості, рішучість і самостійність; слабше розвинені такі, як завзятість, наполегливість, витримка. Слід зазначити, що деякі діти залишились на попередньому рівні і не мають достатньої дисциплінованості та відповідальності. Отже, можна зробити такі висновки щодо рівнів сформованості вольових проявів у дітей:

1. Високий - дитина самостійно ставить мету і керується нею в діяльності, вміє стримувати свої емоції і безпосередні бажання. У дитини сформовані такі вольові якості, як дисциплінованість, самостійність, наполегливість, витримка, рішучість, завзятість, відповідальність.

2. Середній - дитина самостійно ставить мету, але не керується нею у діяльності, не вміє стримувати свої емоції і безпосередні бажання. У дитини сформовані лише деякі вольові якості: відповідальність, витримка, самостійність.

3. Дитина не вміє самостійно ставити мету, керуватися нею у діяльності, не вміє стримувати свої емоції і безпосередні бажання. У дитини не до кінця сформовані вольові якості.

У нас вийшло наступне: 7 дітей показали високий рівень сформованості вольових проявів; 10 - середній і 3 дитини - низький рівень. Покажемо це у відсотковому співвідношенні: Високий рівень - 36%, середній - 50%; низький - 14%. І що важливо до високого рівня потрапило 5 дітей експериментальної групи, а 2 - контрольної, до середнього 4 - експериментальної групи, а 6 - контрольної, відповідно до низького - 1 дитина з експериментальної групи, а 2 з контрольної.

Отже, з цих результатів можна зробити висновок, що наша система роботи позитивно впливає на розвиток морально-вольових якостей дітей дошкільного віку.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-методичної та педагогічної літератури дозволяє зробити наступні висновки:

Моральне виховання особистості має на меті формування моральної вихованості, яка передбачає систему моральних знань, умінь, навичок, переконань, поглядів, норм. Завдання морального виховання ми визначили як процес трансформації суспільно значущих норм, принципів, регулюючих взаємовідносини, загальнолюдські моральні цінності в індивідуальні якості й формування на цій основі відповідних моральних якостей.

Моральне виховання, як і будь-який напрям виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку, передбачає використання системи прийомів, способів, операцій пізнання особливостей їхнього світовідчуття, мислення, поведінки і цілеспрямованого впливу на них. Методи виховання моральних якостей - способи педагогічної взаємодії, за допомогою яких здійснюється формування особистості відповідно до мети і завдань морального виховання і вікових особливостей дітей.

Сучасні дитячі дошкільні заклади стають відкритими для батьків, дітей і громадськості. Вони все більше уваги приділяють освіті та вихованню батьків, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку і виховання дітей. Вплив дошкільних закладів на розвиток педагогічної культури батьків буде ефективним, якщо відповідатиме таким критеріям:

1. Спрямованість і адресованість. Даючи конкретні поради, рекомендації, педагоги повинні знати особливості конкретних сімей. Нерідко батьки самі звертаються до вихователів за педагогічними порадами, у тому числі з конкретними питаннями щодо власної дитини.

2. Оперативний зворотний звґязок. Робота педагога з батьками має вибудовуватися на основі живого діалогу, в процесі якого він зґясовує рівень сформованості педагогічних знань і навичок батьків, вносить за необхідності відповідні корективи.

3. Індивідуалізація педагогічного впливу. Працюючи з батьками, вихователь допомагає їм використовувати педагогічні знання не як абстрактні істини, а як керівництво до практичних виховних дій, спрямованих на конкретну дитину з її особливостями, перспективами вікового та індивідуального розвитку.

Форми роботи з батьками можуть бути колективними, індивідуальними, наочно-інформаційними. До колективних форм роботи належать батьківські збори (групові та загальні), на яких обговорюються проблеми життєдіяльності групи і дитячого садка; зустрічі з батьками; вечори запитань і відповідей; засідання «круглого столу» з дискусійних проблем; заняття-тренінги, покликані навчити батьків правильно організувати спілкування і спільну діяльність з дитиною; спільні з дітьми, батьками і вихователями свята і розваги; виставки спільних робіт батьків і дітей; дні відкритих дверей; школи для батьків; сімейні (домашні) педради, які проводять у батьків вдома; батьківські конференції.

Індивідуальні форми роботи охоплюють індивідуальні бесіди і консультації (проводять, як правило, вранці і ввечері, коли батьки приводять дитину в дитячий садок або забирають додому), відвідування дітей вдома; залучення батьків до життя дитячого садка (організаційно-господарська допомога вихователю: виготовлення іграшок, посібників, допомога у проведенні екскурсій, культпоходів тощо).

Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт; реклама книг, публікацій у періодиці, в системі Інтернет з проблем сімейного виховання. Очікувану ефективність забезпечує раціональне поєднання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості й риси.

Актуалізації уваги батьків до проблем виховання дошкільників сприяють доручення їм виступити з конкретного питання на батьківських зборах; «домашні завдання» на спостережливість; участь батьків у роботі гуртків, проведенні ігор, занять, екскурсій з дітьми; допомога у проведенні рольових і ділових ігор.

Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі, засіданні дискусійного клубу).

Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сімґї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сімґями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В. Социальная психология детства в контексте развития отношений ребенка в мире / В. Абраменкова // Психология обучения . - 2002 . - № 9 . - С. 5-6.

2. Александрова Н. І. Вивчення вольових якостей школярів за допомогою методики «не вирішуваного завдання» / Н. І. Александрова, Т. І. Шульга // Питання психології. - 1987. - № 6. - С. 130-132.

3. Ананьєв Б. Г. Вибрані психологічні праці в 2-х т. / За ред. А. В. Бодалева. - М.: Педагогіка, 1980. Т. 1. - 230с; Т.2. - 287с.

4. Анікеєва М. П. Виховання грою: кн. Для вчителя. / Н. П. Анікєєва. - М.: Просвещение, 1987. - 144с.

5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К.: Освіта, 2012. - 26с.

6. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2-х кн. / І. Д. Бех. - Київ, 2003.

7. Богуш А. М. Духовність і моральність: виховний аспект / А. М. Богуш // Дошкільне виховання. - 2009. - №10. - С.4-7.

8. Божович Л. І. Проблеми формування особистості. / Л. І. Божович. - М.: Видавництво «Інститут практичної психології». - Воронеж: НВО "МОДЕК", 1997. -352с

9. Буровихина И. Структурно-функциональные особенности семьи как фактор формирования образа мира в отрочестве / И. Буровихина // Журнал практического психолога. - 2011. - № 6. - С. 150-171.

10. Валлон А. Психічний розвиток дитини. / А. Валлон. - М.: Просвещение, 1967. - 195с

11. Волкова Н. П. Педагогіка: [навч. посібник] / Н. П. Волкова. - К.: Академія, 2003. - 576 с.

12. Волошина В. В. Загальна психологія: Практикум: [навч. посібник] / В. В. Волошина, Л. В. Долинська, С. О. Ставицька, О. В. Темрук. - К.: Каравела, 2005. - 280 с.

13. Выготский Л. Психология развития человека / Л. Выготский. - М.: Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005. - 736 с.

14. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. - 2-ге вид., доповн. - К.: Академвидав, 2012. - 352 с.

15. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. [навч. посібник] / Т. В. Дуткевич. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 424 с.

16. Ельконін Д. Б. Психологічний розвиток у дитячих роках. / Д. Б. Ельконін. - М: НВО "Модек", 1995. - 416с.

17. Ельконін Д. Б. Психологія гри. / Д. Б. Ельконін. - М.: Педагогіка, 1978.-304с.

18. Запорожец А. Об эмоциях и их развитии у ребенка. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста [учебник] / А. Запорожец . - М.: Педагогика, 1986 . - С. 47-50.

19. Кононко О. Щоб у житті не заблукали: головне завдання вихователя / О. Кононко // Дошкільне виховання. - 2012. - № 2. - С. 5-10.

20. Кононко О. Л. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / О. Л. Кононко. - К.: Світич, 2009. - 430с.

21. Крайніков Е. Психологія розвитку : словник-довідник / Е. Крайніков. - Київ : Арістей, 2004. - 257 с.

22. Немов Р. С. Психологія. Підручник для студентів вищ. пед. навч. закладів. У 3 книгах. Книга 2. / Р. С. Немов. - М.: Просвіта: ВЛАДОС, 1995.-496с.

23. Павелків Р. В. Дитяча психологія: [навч. посіб.] / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало - К.: Академвидав, 2008. - 432с.

24. Питання психології вольової активності особистості та колективу: Міжвузівський збірник наук. праць / Відп. Ред. В. Г. Хроменік. - К.: Рязанський державний педагогічний інститут, 2002. -122с.

25. Поніманська Т. Люди і я : Світ дорослих як чинник соціалізації особистості дитини / Т. Поніманська // Дошкільне виховання .--1999 . - № 8 . - С. 14-15.

26. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: [навч. посібник] / Т. І. Поніманська. - К.: Академвидав, 2006. - 456 с.

27. Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників: [навч. посібник] / Т. І. Поніманська. - К.: Вища школа, 1993. - 111 с.

28. Поніманська Т. І. Теоретико-методичні засади гуманістичного виховання дітей дошкільного віку: Монографія / Т. І. Поніманська: Міністерство освіти і науки України. - Рівне: РДГУ, 2006. - 363 с.

29. Психология личности и деятельности дошкольника / Под ред. А. В. Запорожца, Д. Б. Эльконина. - М.: Просвещение, 2003.

30. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста / Под ред. А. В. Запорожца, Я. 3. Неверович. - М.: Педагогика, 2000.

31. Розвиток особистості дитини. / Под ред. А. М. Фонарьова. - М.: Прогрес, 1987. - 272с.

32. Семенова А. В. Основи психології і педагогіки: [навч. посібник] / А. В. Семенова, Р. С. Гурін, Т. Ю. Осипова. - К.: Знання, 2006. - 319 с.

33. Смирнова Е. О. Детская психология / Е. О. Смирнова. - М.: Владос, 2003. - 289 с.

34. Степанов О. М. Основи психології і педагогіки: [навч. посібник] / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - К.: Академвидав, 2005. - 520 с.

35. Сухомлинський В. О. Духовний світ школяра. / В. А. Сухомлинський. - М.: Політвидав, 1946. - 590С.

36. Урунтаева Г. А. Практикум по детской психологии: [пособие для студентов педагогических институтов, учащихся педагогических училищ и колледжей, воспитателей детского сада] / Под ред. Г. А. Урунтаевой, Ю. А. Афонькина. - М.: Просвещение: Владос, 1995. - 291 с.

37. Урунтаева Г. А. Практикум по дошкольной психологии / Г. А. Урунтаева. - М.: Академвидав, 1998. - 202 с.

38. Фельдштейн Д. І. Психологія особистості, що розвивається. / Д. І. Фельдштейн. - М.: Видавництво "Інститут практичної психології", 1996. - 512с.

39. Фридман Л. М. Психологический справочник учителя / Л. М. Фридман, И. Ю. Кулагина. - М.: Просвещение, 1991. - 288 с.

40. Хоменко І. Перші роки : Роль навколишнього світу у психічному розвитку дітей / І. Хоменко // Дошкільне виховання . - 1990 . - № 6 . - С. 24-25.

Размещено на Allbest.ru

...