Педагогічні умови формування навичок навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку в ході занять

Мінімальна допомога надається тим, хто швидко і легко запам'ятовує, уважні, вміють аналізувати, зіставляти свої дії, результати із зазначенням педагога. У випадку утруднення такій дитині буває достатньо поради, нагадування, що направляє питання. Педагог дає можливість кожному вихованцю подумати, спробувати самостійно знайти вихід із скрутного становища.

Педагог повинен прагнути до того, щоб у кожної дитини вийшов результат, що свідчить про його просування, що показує, чому він навчився.

Закінчення заняття присвячене підведенню підсумків та оцінки результатів навчальної діяльності дітей. Якість отриманого результату залежить від віку та індивідуальних особливостей дітей, від складності навчального завдання.

У залежності від розділу навчання, від цілей заняття методика проведення кожної частини заняття може бути різною. Приватні методики дають більш конкретні рекомендації з проведення кожної частини заняття. Після проведення заняття педагог аналізує його результативність, освоєння дітьми програмних завдань, проводить рефлексію діяльності і окреслено перспективу діяльності.

У структурі занять у дитячому садку відсутня перевірка засвоєння знань, навичок і вмінь. Ця перевірка здійснюється в процесі спостереження за діяльністю дітей на занятті, аналізу продуктів дитячої діяльності, а також в повсякденному житті і в ході спеціального вивчення досягнень дітей за допомогою різних наукових методик.

В даний час переважають комплексні заняття, на яких одночасно вирішується кілька дидактичних завдань (систематизація знань, вмінь та навичок, розвиток творчих здібностей)

За змістом заняття можуть бути інтегрованими, тобто поєднувати знання з кількох областей і диференційованими.

Інтегроване об'єднання не є довільним або механічним. Слід передбачати інтеграцію знань таким чином, щоб вони доповнювали, збагачували один одного при вирішенні дидактичних завдань. Інтеграція вносить суттєві корективи у співвідношенні вивчення кількох розділів навчальної діяльності, тому що змінюється логічна структура проходження розділів програми, і тим скорочується час, відведений на вивчення окремих питань за рахунок зняття повторів у тому чи іншому предметі, що дає можливість активніше використовувати ігрові форми роботи на заняттях.

Інтеграція в змісті занять виконує 2 основні функції: змістовну і формальну. Таким чином, інтегровані заняття в більшій мірі відповідають концепції особистісно-орієнтованого навчання і сприяють розвитку особистості дитини, у той час як одновидових заняття орієнтовані на розвиток діяльності.

Зміст конкретного заняття розробляється на основі вимог «Програми» з даного розділу, з урахуванням рівня сформованості навчально-пізнавальної діяльності дітей та освоєності попередньої програми, а також загальних завдань виховання і розвитку дітей різних вікових груп.

Програма кожного заняття передбачає:

- певний обсяг знань про властивості і якості об'єктів, їх перетворення, зв'язках, про способи дій і т.д., їх первинне засвоєння, розширення, закріплення, узагальнення і систематизацію;

- обсяг практичних навичок і вмінь при навчанні продуктивним видам діяльності;

- обсяг навичок і вмінь, потрібних для навчально-пізнавальної діяльності, їх первинне формування або вдосконалення, вправа в застосуванні;

- формування ставлення дітей до явищ і подій, до знань, які повідомляються та засвоюються на даному занятті, виховання ставлення до власної діяльності, встановлення відносин взаємодії з однолітками.

Обсяг навчального змісту на кожному занятті невеликий, він визначається з урахуванням обсягу пам'яті та уваги дітей різних вікових груп, можливостей їх розумової працездатності.

Організовуючи заняття з дошкільнятами, необхідно, перш за все визначити його головну мету. А полягає вона в тому, чи буде це заняття носити розвиваючий характер або переслідувати суто навчальну мету. На навчальному занятті діти накопичують необхідний особистісний досвід: знання, вміння, навички і звички пізнавальної діяльності, а на розвиваючому вони, використовуючи набутий досвід, самостійно добувають знання. Тому в освітньому процесі дошкільного закладу повинні використовуватися і розвиваючі, і навчальні заняття. При цьому необхідно пам'ятати, що, для того щоб дитина могла бути успішною у власній дослідницькій діяльності, їй необхідні певні знання та навички.

Навички самостійної дослідницької діяльності діти починають набувати на навчальних заняттях. З цією метою в них вводяться елементи проблемного викладу навчального матеріалу, евристичної бесіди, організується колективний чи індивідуальний самостійний пошук, експериментальна діяльність.

Отже з вище викладеного можемо зробити такі висновки, для заняття як форми організації навчання характерний ряд ознак:

- на заняттях йде освоєння дітьми умінь з того чи іншого розділу навчання;

- заняття проводяться з усіма дітьми даної вікової групи, з постійним складом дітей.

Заняття організовуються і проводяться під керівництвом дорослого, який визначає завдання і зміст заняття, підбирає методи і прийоми, організовує і направляє пізнавальну діяльність дітей з освоєння знань, умінь і навичок. Заняття займають особливе місце в системі виховної роботи дитячого садка. Занять відводиться строго фіксований час в режимі життя дітей. Як правило, це ранкові години, коли розумова і фізична працездатність дітей найбільш висока.

При поєднанні занять враховується ступінь труднощі і характер діяльності дітей на кожному з них.

1.4 Висновки до 1 розділу

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що для формування у дітей старшого дошкільного віку навчальної діяльності необхідно:

- щоб вони оволоділи зазначеними вище навчальними діями;

- щоб їх діяльність ставала діяльністю за рішенням навчальних завдань і при цьому вони усвідомлювали, що вони не просто виконують завдання вихователя, не просто пишуть, малюють, а саме вирішують чергову навчальне завдання. «Найголовніше при формуванні навчальної діяльності, - зазначав Д. Ельконін, - це перевести вихованця від орієнтації на отримання правильного результату при вирішенні конкретної задачі до орієнтації на правильність застосування засвоєного загального способу дій» [16, с.49].

- необхідно так будувати навчальний процес, організувати його, щоб поступово елементи самонавчання, самодіяльності, саморозвитку, самовиховання стали займати в цьому процесі все більше й більше місця. Для цього слід з перших днів занять будувати навчальний процес на принципі рольової участі малюка у його організації та проведенні. «Формування навчальної діяльності, - писав Д. Ельконін, - є процес поступової передачі виконання окремих елементів цієї діяльності самому вихованцю для самостійного виконання без втручання вихователя». І далі: «Є підстави думати, що раціональніше всього починати з формування самостійного контролю. Діти, перш за все, повинні навчитися контролювати один одного і самих себе» [16, с.49].

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ХОДІ ЗАНЯТЬ

2.1 Аналіз досвіду роботи дошкільних навчальних закладів з формування навичок навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку в ході занять

Наше дослідження проводилося на базі ДНЗ №585 м. Києва Святошинського району У дослідженні брали участь діти другої старшої групи 18 дітей.

Експериментальна робота здійснювалася в три етапи (констатувальному, формувальному, контрольному експериментах). На першому етапі, в процесі констатувального експерименту, було виявлено початковий рівень розвитку передумов навчальної діяльності у старших дошкільників.

На другому, формувальному етапі експерименту було апробовано зміст роботи з розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

На третьому, контрольному етапі експерименту здійснювалася повторна діагностика рівня розвитку передумов навчальної діяльності, проводився порівняльний аналіз результатів констатувального і контрольного етапів експерименту.

Мета констатувального експерименту - виявити вихідний рівень розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

Для виявлення рівня розвитку передумов навчальної діяльності в процесі констатувального етапу експерименту використовувалися методика, тест, діагностика: діагностика готовності дитини до школи - тест Керна - Іерасека, методика «Намиста». Детальний зміст проведення методик див. Додаток 1, Додаток 2, 3.

Першим проводився тест Керна - Іерасека. Даний тест використовують для дослідження готовності дитини до шкільного навчання. Він містить три завдання:

1. Графічне копіювання фрази з письмових букв.

2. Змальовування точок у певному просторовому положенні.

3. Малювання фігури людини.

Після проведення першого завдання були отримані дані на кожного досліджуваного, і підсумовуючи визначалися рівні:

- високий рівень - 6 дітей, 33%;

- середній рівень - 10 дітей, 56%;

- низький рівень - 2 дитини, 11%.

У залежності від швидкості і якості виконання завдання, вся сукупність дітей була розділена на три групи. Перша група, з високим рівнем розвитку передумов навчальної діяльності. Друга група дошкільнят містила дітей із середнім рівнем розвитку досліджуваного параметра. Третя група, була представлена дошкільнятами з низьким рівнем розвитку передумов до навчальної діяльності.

Після першого завдання було проведено друге - змальовування групи точок. Ми видали дітям бланки з зображеннями групи точок. Відстань між точками по вертикалі і горизонталі - 1 см, діаметр - 2мм. Дітям дається інструкція: «Тут намальовані точки. Спробуйте самі намалювати такі ж ось тут», (показуємо, де). Результат обробки даних, отриманих при проведенні другого завдання тесту:

- високий рівень - 7 дітей, 39%;

- середній рівень - 9 дітей, 50%;

- низький рівень - 2 дитини, 11%.

У залежності від швидкості і якості виконання завдання, вся сукупність дітей була розділена на три групи: перша, з високим рівнем розвитку передумов навчальної діяльності; друга група дошкільнят містила дітей із середнім рівнем розвитку досліджуваного параметра; третя група, 2 дитини, була представлена дошкільнятами з низьким рівнем розвитку передумов до навчальної діяльності.

У кінці тесту, дітям було запропоновано третє завдання - малювання фігури чоловіка.

Дітям запропонували намалювати в певному місці якого-небудь чоловіка (дядька). Ніяких пояснень або вказівок при цьому не дається, на запитання дітей ми відповідали: «малюй так, як вмієш».

Результат обробки даних, отриманих при проведенні третього завдання тесту:

- високий рівень - 7 дітей, 39%;

- середній рівень - 9 дітей, 50%;

- низький рівень - 2 дитини, 11%.

У залежності від швидкості і якості виконання завдання, вся сукупність дітей була розділена на три групи: перша, з високим рівнем розвитку передумов навчальної діяльності; друга група дошкільнят містила дітей із середнім рівнем розвитку досліджуваного параметра; третя група, 2 дитини, була представлена дошкільнятами з низьким рівнем розвитку передумов до навчальної діяльності.

Рівні розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшої групи по тесту Керна - Іерасека по всіх трьох завдань, доцільно, на нашу думку представити у таких зведених результатах:

- високий рівень - 6 дітей,33%;

- середній рівень - 10 дітей, 56%;

- низький рівень - 2 дитини, 11%.

У залежності від швидкості і якості виконання всіх завдань у тесті Керна - Іерасіка, відповідно до наведеної таблиці, вся сукупність дітей була розділена на три групи: Перша, з високим рівнем розвитку передумов навчальної діяльності; друга група, із середнім рівнем передумов навчальної діяльності; третя група, 2 дитини, була представлена дошкільнятами з низьким рівнем розвитку передумов до навчальної діяльності.

Наступною, для виявлення рівня розвитку передумов навчальної діяльності, була використана методика «Намистини». За допомогою цієї методики ми виявили кількість умов, які може утримати дитина в процесі діяльності при сприйнятті завдання на слух. Ми роздали дітям окремі аркуші з малюнком кривої, що зображає нитку, а також по 6 фломастерів різного кольору і сказали: «Діти, у кожного з вас на листочку намальована нитка. На цій нитці потрібно намалювати п'ять круглих намистин так, щоб нитка проходила через середину намистин. Всі намистини повинні бути різного кольору, середня намистина повинна бути синя». Інструкцію ми повторили для дітей двічі, потім вони почали малювати. Після того, як діти не впоралися із завданням, ми ще раз повторили, які намиста потрібно було намалювати, і попросили дітей перевірити свої малюнки. Тим, хто помітив неточності у своїх малюнках, було запропоновано ряд намалювати вірний варіант. Після проведення даної методики, нами були отримані дані на кожного досліджуваного. Результат обробки даних, отриманих при проведенні методики «Намистини»:

високий рівень - 3 дитини, 17%;

середній рівень - 12 дітей, 66%;

низький рівень - 3 дитини, 17%.

Залежно від якості і швидкості виконання завдання, вся сукупність дітей була розділена на три групи: перша, з високим рівнем розвитку передумов навчальної діяльності; друга група, із середнім рівнем передумов навчальної діяльності; третя група, була представлена дошкільнятами з низьким рівнем розвитку передумов до навчальної діяльності.

Третій, заключний експеримент для виявлення у старших дошкільників рівня розвитку передумов навчальної діяльності, була обрана і проведена методика «Довготривала пам'ять».

Експериментальний матеріал складається з наступного завдання. Ми повідомляємо дітям: «Зараз ми прочитаємо вам ряд слів, а ви спробуєте їх запам'ятати. Приготувалися, слухайте уважно: стіл, мило, людина, вилка, книга, пальто, сокира, стілець, зошит, молоко».

Ряд слів ми зачитуємо кілька разів, щоб діти запам'ятали. Перевірку провели через 7-10 днів. Коефіцієнт довготривалої пам'яті вираховується за такою формулою:

- де А - загальна кількість слів,

- В - кількість слів, що запам'яталися,

- С - коефіцієнт довготривалої пам'яті.

Результати інтерпретуються наступним чином:

- 75-100% - високий рівень;

- 50-75% - середній рівень;

- 30-50% - низький рівень;

нижче 30% - дуже низький рівень.

Після проведення даної методики, нами були отримані дані по кожному випробуваному. Результат обробки даних, отриманих при проведенні діагностики довготривалої пам'яті:

- високий рівень - 4 дитини, 22%;

- середній рівень - 3 дитини, 17%;

- низький рівень - 11 дітей, 61%.

Залежно від якості і швидкості виконання завдання, вся сукупність дітей була розділена на три групи: першу, з високим рівнем розвитку передумов довготривалої пам'яті; другу групу, із середнім рівнем розвитку довготривалоъ пам'яті склала така група, 11 дітей, була представлена ??дошкільнятами з низьким рівнем розвитку передумов до навчальної діяльності.

Таблиця 2.1 Рівні розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшої групи на етапі констатувального експерименту

Прізвище, ім'я дитини	Методики, тести, діагностики	Рівень сформованості передумов до навчальної діяльності
	Тест Керна - Іерасека	Методика «Намистинки»	Діагностика довготривалої пам'яті
Високий рівень	6 дітей, які складають 33%	3 дітей, які складають 17%	4 дітей, які складають 22%	22%
Средній рівень	10 дітей, які складають 56%	12 дітей, які складають 66%	3 дітей, які складають 17%	61%
Низький рівень	2 дітей, які складають 11%	3 дітей, які складають 17%	11 дітей, які складають 61%	17%

Отже, підсумовуючи, можемо дійти до таких висновків: результати обстеження дітей підготовчої групи показали, що за результатами проведеної діагностики у дітей переважають середній і високий рівні розвитку передумов навчальної діяльності. Середній рівень присутній у 61%, високий у 22% дітей. Низький рівень розвитку передумов навчальної діяльності виявлено у 17%. Дані результати діагностики можуть служити орієнтиром для стартової оцінки рівня розвитку передумов навчальної діяльності у старших дошкільників. Таким чином, аналіз отриманих результатів показав різну ступінь розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку. Дані результати переконують нас у необхідності послідовної та цілеспрямованої роботи з розвитку передумов навчальної діяльності, а літературні джерела - в тому, що в процесі їх розвитку доцільно використання різних методик навчання дошкільнят, для розвитку у них даних передумов.

2.2 Створення педагогічних умов з метою формування навичок навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку в ході занять

Виходячи з отриманих даних констатувального етапу експерименту, ми визначили мету формувального експерименту: реалізувати зміст роботи з розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

На формувальному етапі експерименту для реалізації поставленої мети нами були підібрані і реалізовані ігри, які сприяють розвитку передумов навчальної діяльності у дітей підготовчої групи.

Ігри були спрямовані на реалізацію наступних завдань:

1. Продовжувати вчити дітей сприймати завдання на слух.

2. Більш розширювати здатність до зосередженості, концентрації уваги.

3. Продовжувати розвивати пам'ять дітей.

4. Більш розширювати у старших дошкільників моторику рук.

Для досягнення намічених завдань, нами були розроблені заняття, в яких використовувалися заздалегідь підібрані нами ігри: гра «Фотоапарати», гра «Що змінилося?», Гра-шнурівка М. Монтессорі. Ці ігри проводилися з дітьми протягом місяця 3 рази на тиждень, при цьому ігри повторювалися, варіювалися їх умови і правила. Додаток 4, 5.

Першою нами проводилася гра «Фотоапарати». Ми роздали всім дітям по три картки з 8 різними зображеннями на кожній і по 24 окремих картинок, наявних на цих картках. За командою діти дивилися на картку протягом 30 секунд, а потім відкладали її в сторону і вибирали із запропонованих окремих картинок ті, які, на їхню думку були на запропонованій картці.

Вихователь стежив за ходом гри, щоб діти не заважали один одному і не підказували. Хлопці були дуже зосереджені під час проведення гри, деякі з них повторювали назви картинок вголос, кожен намагався за відведений йому час (30 секунд) пригадати якомога більше зображень, які перебували на картці. Таке ж завдання було і на двох інших картках. Додаток 4.

Другу гру ми провели з дітьми «Що змінилося?». Нами були розкладені на столі 10 дрібних предметів: календарик, ластик, олівець, ґудзик, сірник, скрипка, цукерка, блокнот, прищіпка, пензлик. Всі ці предмети ми накрили щільною непрозорою хусткою. Потім кожна дитина по черзі підходила до столу протягом 30 секунд знайомилась з розташуванням предметів; потім поверталася спиною до столу, а в цей час три або чотири предмети ми перекладали на інші місця. Знову 30 секунд давали на огляд предметів, після чого знову накривали їх хусткою. Потім питали малюка: що змінилося в розташуванні предметів, які з них були перекладені?

Відповіді оцінювали в балах. За кожний правильний вказаний предмет зараховувався 1 бал, але і за кожну помилку 1 бал знімався з числа виграних. Змішавши предмети, розклавши їх в іншому порядку, звали до столу іншого учасника гри. Так один за іншим пройшли випробування всі учасники групи. Додаток 5.

Умови гри для всіх були однакові: якщо одній дитині перекладали 4 предмети, то і для інших дітей стільки ж. Під час гри діти вели себе активно, кожен хотів бути першим. На прохання вихователя, діти намагалися не підказувати один одному.

Висновок. Для розвитку дрібної моторики рук, як однієї з основних складових розвитку передумов навчальної діяльності, на всьому етапі формуючого експерименту ми запропонували дітям заняття гра-шнурівка Марії Монтессорі. Діти звикли до яскравої і цікавої гри-шнурівки і з задоволенням займалися нею в самостійній ігровій діяльності, міняючись один з одним.

2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Для оцінки проведеної роботи і визначення динаміки розвитку передумов навчальної діяльності ми провели контрольний етап експерименту.

Мета контрольного експерименту: виявити динаміку розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

Для того, щоб перевірити ефективність нашої експериментальної роботи, було проведено контрольне обстеження дітей. Контрольний етап збігалався з констатувальним етапом експерименту, в якому. використовувалися:

1. Тест Керна - Іерасека.

2. Методика "Намистини".

3. Методика "Довготривала пам'ять".

Контрольний зріз проводився з тими ж дітьми, що і при проведенні констатувального етапу експерименту.

Першим, як і на етапі констатувального експерименту, проводився тест Керна - Іерасека.

Мета: виявити рівень психічного розвитку дітей, розвиток окоміру, здатності до наслідування, ступінь сформованості тонких рухових координацій, після проведення нами формувального етапу експерименту.

Другим, ми провели методику "Намистини".

Мета: виявити кількість умов, які може отримати дитина в процесі діяльності при сприйнятті завдання на слух на етапі констатувального експерименту.

Третьою нами проводилася методика «Довгострокова пам'ять».

Мета: визначити рівень розвитку довгострокової пам'яті в дітей старшого дошкільного віку на етапі констатуючого експерименту.

Таблиця 2.2 Рівні розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшої групи на етапконтрольного експерименту

Загальний рівень	Методики, тести, діагностики	Рівень сформованості передумов до навчальної діяльності
	Тест Керна - Іераска	Методика «Намистинки»	Діагностика довготривалої пам'яті
Високий рівень	7 дітей, що складають 39%	7 дітей, що складають 39%	4 дітей, що складають 22%	39%
Средній рівень	11 дітей, що складають 61%	10 дітей, що складають 56%	12 дітей, що складають 67%	56%
Низький рівень	0 дітей, що складають 0%	1 дітей, що складають %	2 дітей, що складають 11%	6%

Для обробки отриманих результатів контрольного етапу експерименту, отримані по кожній методиці, доцільно, на нашу думку, представити у зведеній таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Рівні розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшої групи на етапі контрольного експерименту

Загальний рівень	Методики, тести, діагностики	Рівень сформованості передумов до навчальної діяльності
	Тест Керна-Іераска	Методика «Намистинки»	Діагностика довготривалої пам'яті
Високий рівень	7 дітей, що складають 39%	7 дітей, що складають 39%	4 дітей, що складають 22%	39%
Средній рівень	11 дітей, що складають 61%	10 дітей, що складають 56%	12 дітей, що складають 67%	56%
Низький рівень	0 дітей, що складають 0%	1 дитина, що складає 5%	2 дітей, що складають 11%	6%

Після повторного проведення діагностичних методик, ми з'ясували, що у більшості дошкільнят на етапі контрольного експерименту рівень розвитку передумов навчальної діяльності став значно вищим.

Дітей з високим рівнем розвитку передумов навчальної діяльності на етапі констатувального експерименту були 4 дитини, що становило 22%, на етапі контрольного експерименту - 7 дітей, що склали 39%.

Дітей із середнім рівнем розвитку передумов навчальної діяльності на етапі констатувального експерименту було 11, після проведеної нами роботи по формуванню передумов навчальної діяльності, на контрольному експерименті було виявлено 10 дітей.

Дітей з низьким рівнем розвитку передумов навчальної діяльності на етапі констатувального експерименту було 3 дитини, на етапі контрольного експерименту, з низьким рівнем розвитку передумов навчальної діяльності залишилася одна дитина.

В ході аналізу і порівняння нами була відзначена позитивна динаміка, яка відображена нами в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Динаміка розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку

Рівень розвитку	Констатувальний експеримент	Контрольний експеримент
Високий	4 дитини, що складають 22%	7 дітей, що складають 39%
Средній	11 дітей, що складають 61%	10 дітей, що складають 55%
Низький	3 дитини, що складають 17%	1 дітей, що складають 6%

Висновок: таким чином, на підставі отриманих нами результатів, у нас є всі підстави стверджувати, що наша гіпотеза отримала підтвердження: якщо систематично і послідовно проводити ігрові заняття, спрямовані на розвиток здатності до зосередженості, концентрації уваги, сприйняття завдання на слух, розвиток пам'яті та дрібної моторики рук з дітьми, то це буде сприяти розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку

2.4 Висновки до другого розділу

Проведене нами дослідження показало, проблема розвитку передумов навчальної діяльності - одна з найактуальніших. Педагогами і психологами доведено необхідність теоретичної розробки цієї проблеми і здійснення її практикою виховання. В рамках виконаної нами роботи ми змогли проаналізувати такі основоположні поняття як «навчальна діяльність», «передумови навчальної діяльності» і дати психологічну характеристику дітей старшого дошкільного віку.

Ми з'ясували, що розвиток передумов навчанням діяльності у дітей старшого дошкільного віку відбувається поступово і послідовно, вимагає узгодженої участі багатьох психічних функцій: пам'яті, зосередженості, уваги, сприйняття.

В ході експерименту, що констатуючого спочатку був встановлений вихідний рівень розвитку передумов навчальної діяльності у старших дошкільників. Результати обстеження дітей підготовчої до школи групи показали, що в результаті проведеної діагностики у дітей переважають високий і середній рівні розвитку передумов навчальної діяльності. Високий рівень присутній у 22%, середній рівень у 61% дітей. Низький рівень розвитку передумов навчальної діяльності присутній у 17% дітей. На етапі формуючого експерименту ми апробували зміст роботи з розвитку передумов навчальної діяльності. Були підібрані різні заняття, за допомогою яких ми цілеспрямовано змогли вплинути на розвиток передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку. Ці ігри були спрямовані на розвиток окоміру, здатності до наслідування, розвиток пам'яті, уваги, дрібної моторики рук.

Після повторного проведення діагностичних методик на контрольному етапі експерименту, ми з'ясували, що у більшості дошкільнят рівень розвитку передумов навчальної діяльності став значно вищим. Так, до експерименту високий рівень розвитку передумов навчальної діяльності мали 4 дитини, що становить 22%; середній рівень розвитку передумов навчальної діяльності був виявлений у 11 дітей, що становить 61%; низький рівень розвитку передумов навчальної діяльності виявлено у 3 осіб, що становить 17%. Після експерименту високий рівень розвитку передумов навчальної діяльності виявлено у 7 осіб, що становить 22%; середній рівень розвитку передумов навчальної діяльності був виявлений у 10 дітей, що становить 55%; низький рівень передумов навчальної діяльності був виявлений у однієї дитини, що становить 5%.

Таким чином, аналіз отриманих результатів контрольного експерименту свідчить про те, що реалізація роботи з розвитку передумов навчальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку за допомогою гри, створює умови для більш ефективного їх розвитку

ВИСНОВКИ

Навчальна діяльність повинна приваблювати дітей, приносити їм радість і задоволення. Тому з раннього дитинства слід виховувати у них пізнавальні інтереси, які виражають усвідомлену спрямованість особистості, стимулюють психічні процеси і функції, активізують здібності. На основі інтересу до діяльності у дитини мобілізуються внутрішні сили, що важливо брати до уваги при організації навчальної діяльності дошкільників. Не виправдано опиратися у цій справі лише на почуття обов'язку, відповідальність, дисциплінованість. Звичайно, і ці якості необхідно враховувати, дбаючи про формування вольових якостей дитини-дошкільника. Важливо також пам'ятати, що у дітей ще дуже слабо розвинені необхідні для навчання довільна увага і довільне запам'ятовування. Низьким є рівень її працездатності.

Засвоєні без інтересу і захоплення знання будуть формальними, а таке навчання не сприятиме розвитку допитливого творчого розуму. К. Ушинський стверджував, що "навчання за примусом і силою волі" не сприятиме створенню розвивальних умов* Тому виховання пізнавальних інтересів і потреб є важливою передумовою формування навчальної діяльності. Адже стійкі пізнавальні інтереси викликають у дитини бажання вчитися, постійно отримувати нові знання.

Інтерес до навчання виникає і розвивається за таких умов:

- можливість самостійного пошуку і відкриття дитиною нових знань, вирішення проблемних завдань;

- різноманітність навчальної діяльності (одноманітний матеріал і методи його засвоєння швидко викликають у дітей нудьгу);

- усвідомлення потрібності і важливості навчального матеріалу;

- пов'язаність нового матеріалу із засвоєним раніше;

- посильність засвоєння, пізнавальна складність нового матеріалу (надто легкий і надто важкий матеріал не викликає пізнавального інтересу);

- яскравість і емоційність навчального матеріалу;

- позитивне оцінювання успіхів дітей, що стимулює їх активність.

Отже, виховання позитивних інтересів є найважливішою складовою виховання особистості дитини.

У баченні передумов навчальної діяльності сучасна психологія спирається на висунуті Д. Бльконіним і В. Давидовим положення про зміст і структуру навчальної діяльності. Відповідно до них навчальною є діяльність, під час якої діти оволодівають науково-теоретичними поняттями, загальними способами виконання практичних завдань, зміст яких втілюють ці поняття. Засвоєння і відтворення дітьми цих способів є основною навчальною метою. Навчальна діяльність не тотожна засвоєнню, оскільки знання, уміння і навички дитина може отримувати і поза нею - у грі, праці. Однак, лише у навчальній діяльності можливе засвоєння системи теоретичних понять як форми суспільного досвіду.

Навчальна діяльність дітей розвивається на основі усвідомленого визначення ними способу дій. Тому не менш важливою її передумовою є оволодіння дошкільниками загальними способами дій, тобто такими способами, які забезпечують розв'язання практичних або пізнавальних завдань.

За спостереженнями автора методики, навчання дітей умінню оволодівати способами дій, їхній інтерес до способів виконання завдань є психологічною основою навчальної діяльності. Характерними ознаками вміння учитися є: уміння слухати і чути вихователя, працювати за його вказівками; здатність відокремлювати свої дії від дій інших дітей, контролювати власні дії та слова тощо.

Навчальна діяльність є одним із видів пізнавальної діяльності дитини. Вміння працювати за вказівками вихователя недостатньо для її формування. Якщо діти точно виконують інструкції педагога, вони сприймають від нього спосіб дій для розв'язання конкретно-практичного завдання, а для розв'язування групи певних завдань потрібно спочатку засвоїти загальний спосіб дій.

Важливою передумовою навчальної діяльності дошкільників є самостійний пошук способів виконання практичних і пізнавальних завдань. Діти дошкільного віку виокремлюють не лише практичний результат дії, а й знання, уміння, які вони при цьому засвоюють. Під час розв'язання практичних завдань свідомість дітей переорієнтовується з кінцевого результату на способи його досягнення. Дошкільники починають осмислювати свої дії та їх результати, тобто усвідомлювати спосіб, завдяки якому здобувають нові знання. Таке усвідомлення стимулює формування у них нових пізнавальних дій, а відповідно, і формування нових, складніших знань. Діти намагаються використати засвоєний спосіб пізнавальних дій у нових умовах. Розв'язуючи подібні, але не тотожні завдання, вони виробляють певні узагальнення, на підставі яких переносять опанований спосіб у нові умови.

Навчання, спрямоване на формування загальних способів розв'язання конкретно-практичних завдань, виробляє у дітей вміння раціонально аналізувати умови нового завдання, самостійно знаходити способи його розв'язання.

Ще однією передумовою успішної навчальної діяльності дошкільників є опанування контролем способу виконання своїх дій. Навчальна діяльність, що відбувається на основі зразка дій, без зіставлення виконаної дитиною дії із зразком (без контролю), позбавляється свого основного компонента. Як свідчать результати психолого-педагогіч-них досліджень, підготовку до навчальної діяльності потрібно починати з формування вмінь контролювати й оцінювати свої дії. Такі дії у дітей дошкільного віку формуються стихійно. Цілеспрямованому контролю своїх дій покликаний навчити дошкільників вихователь.

Діти, сприймаючи й аналізуючи оцінки, якими дорослі характеризують їх роботу, критерії, за якими порівнюють їхні старання і результати цих старань, починають правильніше контролювати свої дії, оцінювати власні знання і вміння. У них формуються навички самоконтролю і самооцінки у виконанні навчальних завдань, поява яких е першим етапом оволодіння навчальною діяльністю.

Для розвитку передумов навчальної діяльності необхідний особливий тип контролю, пов'язаний з формуванням уміння самостійно визначати і застосовувати способи дій. Основною умовою його розвитку є спеціальні методи навчання дітей прийомів порівняння отриманих результатів із заданим способом дій.

Отже, основними передумовами навчальної діяльності дошкільників є: наявність у них стійких пізнавальних інтересів; оволодіння загальними способами дій; самостійне знаходження способів виконання практичних і пізнавальних завдань; контролювання способу виконання власних дій. Основні компоненти цієї діяльності: прийняття завдання; вибір шляхів і засобів його здійснення, дотримання їх; контроль, самоконтроль і самоперевірка, особистісний (мотиваційний) компонент; мотиви, що спонукають дошкільників оволодіти навчальною діяльністю (пізнавальні інтереси). Структура навчальної діяльності залежить від її компонентів і взаємозв'язків між ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аншукова Е.Ю. Занятия познавательного характера с дошкольниками [Текст] / Е.Ю. Аншукова // Нач.шк.плюс до и после. - 2003. - №5.-С.28-33. - С. 2003

2. Ананьев Б. Г. Познавательные потребности и интересы /Б. Г. Ананьев // Ученые записки ЛГУ. Психология. -1959. - вып. 16. - № 265. С. 41-60.

3. Артемова Л. В. Навчаючись граємо/ Л.В.Артемова - К., 1989. - 155 с.

4. Артемонова Л., Янківська О. Дидактичні ігри і вправи у дитячому садку. - К., 2007. - 127.

5. Артемова Л. В. Театр і гра. -- К., 2002.

6. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 1999. - 60 с.

7. Белкин E.JI. Дидактические проблемы управления познавательной деятельностью / E.JI. Белкин. Ярославль: Изд-во Ярославского пед. института, 1974. - С. 24.

8. Бондарева Т. В. Дитяче експериментування / Т. В. Бондарева // Дошкільне виховання. - 2002. - № 4. - С. 8-11.

9. Брежнєва О.І. Формування навчальної діяльності / О.І. Брєжнєва //Дошкільне виховання. - 1998. - №2. - С. 12-14.

10. Буракова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті. //Дошкільне виховання. - 2009. - №7. - С.5-6.

11. Бурова В. Дидактичні ігри: організація та керівництво. // Дошкільне виховання. - 2002. - №7. - С.12-14.

12. Буркуна Н., Бовтрук Л. Інноваційні технології - дошкільнятам. //Дошкільне виховання. 2005. - №12. - С.25.

13. Ватаманюк Г.А. Інтелектуальна гра, як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників / Г.А Ватаманюк // Початкова школа.- 2008. - № 6. - С. 40-43.

14. Выготский Л.С. Психология развития человека. / Л.С. Выготский // -- М.: Изд-во Смысл; Эксмо, 2005. -- 1136 с.

15. Вороніна Т. В. Що? Де? Коли? У співпраці з родиною формуємо в дітей пізнавальні інтереси. / Т.В. Вороніна // Дитячий садок. - № 2 (50) січень, - 2000. - С. 8.

16. Дидактичні ігри і заняття з дітьми раннього віку. - К.,2005. - 160с.

17. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. - К., 2004. - С.191-209

18. Демидова А.С. Формуємо навчальну діяльніть у старших дошкільників. / А.С. Демидова //Дошкільне виховання, 2006.- №10. С.5-12

19. Загальна психологія / за ред. О. В. Скрипченко, JI. В. Долинської, З. В. Огороднійчук та ін. - K.: Либідь, 2005. - 464 с.

20. Запорожець О. В. Психологія. / О.В. Запорожець// - К.: Рад. школа, 1967. - 380 с.

21. Землянухина,Т.М. Познавательная и коммуникативная активность ребенка при подготовке его к обучению в школе [Текст] / Т.М. Землянухина // Нач.шк. - 2002. - №6.-С.50-55

22. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб: Питер, 2004. - 509 с.

23. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посібник / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К., 2003. - 243 с.

24. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника / О. Л. Кононко. - K.: Стилос, 2000. - 408 с.

25. Котирло В.К. Гра, навчання та праця в житті дошкільника / В. К. Котырло. -- К.: Знання, 1968. -- 46 c.

26. Кулачківська С. Є. Я - дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку) / С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір. - K.:Норапринт, 1999. - 286 с.

27. Ладивір С.О. Пізнавальний розвиток: пошук ефективних шляхів [Текст] / С.О. Ладивір // Дошкільне виховання. - 2002.-№10. - С.4-7.

28. Лебедева, С.А. Развитие познавательной деятельности дошкольников на основе схематизации / С.А. Лебедева // Вопросы психологии. 1977. - № 5. - С. 20 - 26.

29. Леонтьев Л. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев // Психология эмоций: Тексты / Под ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. - М.: Изд-во МГУ,1984. С. 162 - 171.

30. Литвиненко І.М. Багатоканальна діяльність - засіб розвитку пізнавальної активності. / І.М. Литвиненко // Дошкільне виховання. - № 4. - 2002. - С. 22 - 24.

31. Лохвицька Л. В. Формування навчальної діяльності дітей в навчально-ігровому середовищі [Текст] : Л. В. Лохвицька //Дошкільне виховання. - 2000. - № 9 - С. 12-13

32. Лучук В. Є.Активізація навчальної діяльності/ В.Є. Лучук //Розкажіть онуку. - 1999. - №17-18. - С. 26-29

33. Марусинець М.М. Розвиток навчальної активності/ М.М. Марусинець //Дошкільне виховання. - 1999. - №11-12. - С. 7-9

34. Маркова А.К. Формирование мотивации учения. - М.: Просвещение, 2002. - 213 с.

35. Писарев Д. И. Избранные педагогические сочинения. / Д. И. Писарев. - М. : Педагогика, 1984. - 367 с.

36. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку / Т. О. Піроженко. -- Тернопіль: Мандрівець, 2010. -- 136 с.

37. Плахотников С.П. Що робити з дитячими питаннями? / С.П. Плахотников // Дитячий садок. - № 9 (441) березень, 2008. - С. 2 - 4.

38. Проколієнко Л.М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку / Л.М. Проколієнко (Бібліотека для батьків) - К.: Рад. школа, 1979. - 88 с.

39. Рыбалко И. И. К вопросу об особенностях интересов и потребностей у детей в дошкольном возрасте /И. И. Рыбалко // Ученые записки ЛГУ. Психология. - 1959. - вып. 16. - № 265. С. 61-70.

40. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии /С. Л. Рубинштейн. - СПб., М., Минск, 2001. - 705 с.

41. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка /В.О.Сухомлинський. - К.: Рад. шк., 1978. - 263 с.

42. Ткачук Т.А. Радість пізнання / Т.А. Ткачук //Дошкільне виховання. - 2002. - №9. - С. 10-11

43. Ушинский К. Д. Избранные педагогические сочинения : в 2-х т. / К. Д. Ушинский. - М. : Просвещение, 1974. - Т. 2. - 440 с.

44. Чернышевский Н. Г. Избранные педагогические сочинения /Н.Г. Чернышевский. - М. : Педагогика, 1983. - 335 с.

45. Шевчук Л.М. Від допитливості до інтересу/ Л.М. Шевчук //Початкова освіта. - 2006. - №20. - с. 2-4

46. Шумей Л.Т. Маленькі дослідники. Організація пошуково-дослідницької діяльності дітей / Л.Т Шумей, Т.В. Сергеєва, // Палітра педагога, 2008. - № 5. - С. 15-18

ДОДАТОК 1

Тест Керна - Іерасека

Мета: цей тест допомагає виявити рівень психічного розвитку дитини, розвиток його окоміру, здатності до наслідування, ступінь сформованості тонких рухових координацій.

Він містить 3 завдання.

1. Малювання фігури людини.

2. Графічне копіювання фрази з письмових букв.

3. Змальовування точок в певному просторовому положенні.

Інструкція до тесту.

Всі три завдання методики спрямовані на визначення розвитку тонкої моторики руки, координації рухів і зору. Все це необхідно для того, щоб дитина в школі навчилася писати. Крім того, за допомогою цього тесту в загальних рисах можна визначити інтелектуальний розвиток дитини, вміння наслідувати зразку і здатність до зосередженості, концентрації уваги.

Методика складається з трьох завдань:

1.Змальовування письмових букв.

2. Змальовування групи точок.

3. Малювання чоловічої фігури.

Дитині дають авльбомний аркуш паперу. Олівець кладуть так, щоб дитині було однаково зручно взяти його і правою, і лівою рукою.

А. Копіювання фрази "Їй дали чай"

Дитині, що не вміє писати, пропонують скопіювати фразу "Їй дали чай", написану письмовими (!) Буквами. Якщо ваша дитина вже вміє писати, то слід запропонувати їй скопіювати зразок іноземних слів.

Інструкція. "Подивися, тут щось написано. Ти ще не вмієш писати, тому спробуй це намалювати. Гарненько подивися, як це написано, і у верхній частині листа (показати де) напиши також. 1 бал - змалював фразу можна прочитати. Букви не більше ніж в 2 рази більші зразка. Букви утворюють три слова. Рядок відхилена від прямої лінії не більше ніж на 30 °.

2 бали - вираз можна прочитати. Букви по величині близькі до зразка. Їх стрункість не обов'язкова.

3 бали - літери розділені не менш ніж на дві групи. Можна прочитати хоча б 4 літери.

4 бали - на зразки схожі не менше 2 літер. Вся група має вигляд листа.

5 балів - каракулі.

Б. Змальовування групи точок

Дитині видають бланк із зображенням групи точок. Відстань між точками по вертикалі і горизонталі -1 см, діаметр точок - 2 мм.

Інструкція. "Тут намальовані точки. Спробуй сам намалювати такі ж ось тут" (показати де).

1 бал - точне відтворення зразка. Намальовані точки, а не скупчення. Будь-які незначні відхилення однієї або декількох точок від рядка або колонки допускаються. Може бути будь-яке зменшення фігури, збільшення ж можливо не більше ніж удвічі.

2 бали - число і розташування точок відповідає заданим зразком. Відхилення не більше трьох точок від заданого положення можна не враховувати. Припустимо зображення скупчень замість точок.

3 бали - малюнок в цілому відповідає зразку, не більше ніж удвічі перевищуючи його за величиною в довжину і в ширину. Число точок не обов'язково відповідає зразку (проте їх не повинно бути більше 20 і менше 7). Відхилення від заданого положення не враховується.

4 бали - контур малюнка не відповідає зразку, хоча і складається з окремих точок. Розміри зразка і число точок не враховуються зовсім.

5 балів - каракулі.



В. Малюнок людини

Інструкція: "Тут (вказати де) намалюй якогось чоловіка (дядька)". Ніяких пояснень або вказівок при цьому не дається. Також забороняється пояснювати, допомагати, робити зауваження з приводу помилок. На будь-яке питання дитини потрібно відповідати: "Малюй так, як ти вмієш". Дозволяється дитину підбадьорити. На питання: "Чи можна малювати жінку?" - Необхідно пояснити, що малювати треба чоловіка. Якщо ж дитина почала малювати жіночу фігуру, можна дозволити її домалювати, а потім попросити поруч намалювати чоловіка.

При оцінці малюнка людини враховується:

- Наявність основних частин: голови, очей, рота, носа, рук, ніг;

- Наявність другорядних деталей: пальців, шиї, волосся, взуття;

- Спосіб зображення рук і ніг: однією рисою або двома, так що видно форма кінцівок.

1 бал - є голова, тулуб, кінцівки, шия. Голова не більше тулуба. На голові волосся (шапка), вуха, на обличчі очі, ніс, рот. Руки з п'ятьма пальцями. Є ознака чоловічого одягу. Малюнок зроблений безперервної лінією ("синтетичний", коли руки і ноги як би "випливають" з тулуба.

2 бали - в порівнянні з описаним вище можуть бути відсутні шия, волосся, один палець руки, але не повинна бути відсутнім будь-яка частина людини. Малюнок виконаний не «синтетичним способом". Намальована окремо голова і тулуб. До них "приліплені" руки і ноги.

3 бали - є голова, тулуб, кінцівки. Руки, ноги повинні бути намальовані двома лініями. Відсутні шия, волосся, одяг, пальці на руках, ступні на ногах.

4 бали - примітивний малюнок голови з кінцівками, зображений на одній лінії. За принципом "палиця, палиця, огірочок - ось і вийшов чоловічок".

5 балів - відсутність ясного зображення тулуба, кінцівок, голови та ніг. Каракулі.

підсумки:

Якщо загальна сума балів:

1-6 - високий рівень

7-11 - середній рівень

12-15 - низький рівень (потрібна додаткова поглиблена діагностика).

ДОДАТОК 2

Методика "Намиста".

Завдання: виявити кількість умов, які може утримати дитина в процесі діяльності при сприйнятті завдання на слух.

Організація завдання: завдання виконується на окремих аркушах з малюнком кривої, що зображає нитку:

Для роботи у кожної дитини має бути не менше шести фломастерів або олівців різного кольору. Робота складається з двох частин: I частина (основна) - виконання завдання (малювання намистин), II частина - перевірка роботи і, в разі необхідності, перемальовування намистин.

Інструкція до I частини: "Діти, у кожного з вас на листочку намальована нитка. На цій нитці потрібно намалювати п'ять круглих намистин так, щоб нитка проходила через середину бусинок. Всі намистини повинні бути різного кольору, середня намистина повинна бути синя. (Інструкція повторюється два рази). Починайте малювати ".

Інструкція до II частини завдання (виконання цієї частини тесту починається після того, як всі діти виконали першу частину): "Зараз я ще раз розповім, які потрібно було намалювати намисто, а ви перевірте свої малюнки, чи все зробили правильно. Хто помітить помилку, зробіть поруч новий малюнок. Слухайте уважно ". (Умова тесту повторюється ще раз в повільному темпі, кожна умова виділяється голосом.)

Оцінка виконання завдання (для оцінювання вчитель вибирає кращий з двох можливих варіантів):

1-й рівень - завдання виконано правильно, враховані всі п'ять умов: положення намистин на нитці, форма намистин, їх кількість, використання п'яти різних кольорів, фіксований колір середньої намистини.

2-й рівень - при виконанні завдання враховані 3-4 умови.

3-й рівень - при виконанні завдання враховано 2 умови.

4-й рівень - при виконанні завдання враховано не більше одного умови.

ДОДАТОК 3

Методика "Довготривала пам'ять"

Мета: виявити рівень розвитку довгострокової пам'яті у дошкільнят.

Експериментальний матеріал складається з наступного завдання. Експериментатор повідомляє: "Зараз прочитаю вам ряд слів, а ви спробуєте їх запам'ятати. Приготувалися, слухайте уважно: стіл, мило, людина, вилка, книга, пальто, сокира, стілець, зошит, молоко".

Ряд слів зачитується кілька разів, щоб діти запам'ятали. Перевірка відбувається через 7-10 днів. Коефіцієнт довготривалої пам'яті вираховується за такою формулою:

де А - загальна кількість слів,

В - кількість слів, що запам'яталися,

С - коефіцієнт довготривалої пам'яті.

Результати інтерпретуються наступним чином:

75-100% - високий рівень;

50-75% - середній рівень;

30-50% - низький рівень;

нижче 30% - дуже низький рівень.

ДОДАТОК 4

Гра "Фотоапарати" - на розвиток пам'яті та уваги.

Реквізит: 3 картки з 8 зображеннями різних предметів. Предмети одні й ті ж, але розташування різний. Картинки.

1-ий варіант: дітям на секунду показується картка з будь-яким зображенням, повинні якомога докладніше описати його.

2-ий варіант: показується картинка з зображенням будь-якого сюжету (30 секунд), після чого дається інша, подібна першої картинка, але на ній деякі предмети відсутні або замінені на щось інше. Треба сказати, що змінилося.

3-ий варіант: на столі розкладаються будь-які предмети, іграшки тощо (В кількості не більше 7 штук для дитини 5-6 років, якщо дитина молодше, то число предметів має бути менше). Дитині дається 30 секунд, щоб запам'ятати, що і де лежить. Потім він відвертається. Дорослий переставляє предмети, або щось прибирає зовсім або заміщає на інший предмет. Дитина повинна визначити, що змінилося.

4-ий варіант: гра проводиться з групою дітей. Вибирається одна людина, зовнішній вигляд якого діти повинні запам'ятати. Потім він виходить з кімнати і щось змінює в своїй зовнішності (дорослий може допомагати дитині). Після чого він повертається і діти повинні знайти відмінність.

5-ий варіант: може проводитися як з групою дітей, так і індивідуально.

Інструкція для вихователя: "Сідайте за столи. Сьогодні ви будете фотоапаратами. Подивимося, який фотоапарат буде найкращим. Перед вами лежать перевернуті зворотною стороною картки (їх 3) і картинки в стопочку. Спочатку за сигналом візьмемо першу картку, поглянемо на неї, намагаючись запам'ятати все, що на ній намальовано. за сигналом знову переверніть її зворотною стороною і покладіть на кут стола. Потім за сигналом відберіть картинки, які були намальовані на великій мапі. Приготувалися (гонг). Перевертаємо карту. Дивимося на неї 30 сек нд (гонг). Перевертаємо карту. Кладемо на кут стола - починаємо відбирати картинки (гонг). 15 секунд (гонг). Закінчили.

Візьміть знову першу карту. Покладіть її перед собою зображенням вгору. Перевірте, чи правильно ви запам'ятали картинки. Приберіть зайві. Скільки картинок вам вдалося запам'ятати? Запам'ятайте це число. А тепер повторимо цю вправу з іншою картою. Приготувалися (гонг). 30 секунд. Закінчили (гонг). Прибрали карту. Відбираємо картинки (гонг). 15 секунд (гонг). Закінчите.

Перевіряємо себе. Скільки картинок вам вдалося запам'ятати? Це більше, ніж в перший раз, або менше?

Потренуємося втретє. Скільки картинок ви запам'ятали тепер? Молодці! Ви добре попрацювали! Пора відпочивати".

ДОДАТОК 5

Гра "Що змінилося?"

Гра проводиться так. Дрібні предмети (ластик, олівець, блокнот, сірник і т. П. В кількості 10-15 штук) розкладають на столі і накривають газетою. Хто перший бажає перевірити свою спостережливість, будь ласка, просимо до столу! Йому пропонують протягом 30 секунд (вважають до 30) ознайомитися з розташуванням предметів; потім він повинен повернутися спиною до столу, а в цей час три або чотири предмети перекладають на інші місця. Знову 30 секунд дається на огляд предметів, після чого знову накривають їх газетним листом. Тепер запитаємо грає: що змінилося в розташуванні предметів, які з них були перекладені?

Не думайте, що відповісти на це питання завжди буде легко! Відповіді оцінюються в окулярах. За кожну правильно вказану предмет грає зараховується в виграш 1 очко, але зате і за кожну помилку 1 очко знімається з числа виграних. Помилкою вважається, коли названий предмет, що не перекладався на інше місце.

...