Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення основних величин на уроках математики у початкових класах
• 1.1 Вивчення величин та одиниць їх вимірювання як засіб формування практичних навичок учнів на уроках математики
• 1.2 Величини, що вивчаються в курсі математики початкової школи
• Розділ 2. Методичні основи вивчення основних величин на уроках математики у 4-му класі
• 2.1 Методика вивчення величин в 4-му класі
• 2.2 Творчі завдання на розвиток абстрактного мислення в процесі вивчення величин
• 2.3 Цикл уроків математики за темою "Одиниці вимірювання довжини, маси і часу" у 4-му класі під час проходження виробничої практики
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Актуальність дослідження. У Законі України "Про загальну середню освіту" зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості. Вчитель повинен пам'ятати, що кожна дитина - неповторна, вона має індивідуальний спосіб навчання. Тому надзвичайно важливо створити такі умови, які сприяли б навчанню відповідно до рівня розвитку, забезпечували б у процесі навчання розвиток здібностей та інтересів молодших школярів.

Сьогодні важливе значення приділяється оновленню змісту освіти на засадах особистісної орієнтації, що передбачає, насамперед, всебічне врахування потреб дитини, її схильностей та інтересів, розробку змісту навчання й різних способів навчання.

Математика в початковій школі - це одна з найважливіших дисциплін. Вона розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, яке є основою творчості, складовою частиною інтуїції, без якої не обходиться жодне наукове відкриття. Саме на уроках математики формуються особисті якості дитини: зібраність, організованість, здатність швидко та якісно приймати рішення, доводити й відстоювати свою думку.

У курсі математики початкової школи учні вивчають розділ "Величини", який тісно пов'язаний з практичною діяльністю людства. У цьому розділі розглядається ряд питань, спрямованих на формування у дітей уявлень про величини і їх вимірювання. У зв'язку з вимірюванням величин розширюється і уточнюється поняття про число.

В основі математичного вивчення величин лежить практична діяльність учнів, пов'язана з оволодінням навичками вимірювання таких величин, як довжина відрізка, площа фігури, температура, маса і об'єм тіла, час. Перераховані величини, передбачені програмою початкової школи, є основними. Крім них, передбачені також і деякі похідні величини: швидкість руху тіла, вартість.

Вивчення величин має велике значення, оскільки поняття величини є найважливішим поняттям математики. Кожна величина, яку вивчають - це деяка узагальнена властивість реальних об'єктів навколишнього світу. Вправи на вимірювання розвивають просторові уявлення, озброюють учня важливими практичними навичками, які широко використовуються у житті. Отже, вивчення величин - один із засобів зв'язку навчання з життям.

Проблемою математичної підготовки учнів початкових класів, займались методисти-математики: М.В. Богданович, Н.К. Петрушин, A. M. Пишкало, С.Л. Волкова, H. H. Столярова, B. B. Давидова, M. B. Підручна та ін. Вивченню величин учнями початкової школи присвячені праці С.О. Скворцової, О.І. Юрчишина, І.М. Шаповала та ін.

Об'єктом дослідження є курс математики початкової школи.

Предмет дослідження - процес засвоєння основних величин на уроках математики у 4-му класі.

Мета дослідження - дослідити особливості вивчення основних величин та розробити методику їх засвоєння на уроках математики у 4-му класі.

При роботі над темою були визначені завдання дослідження:

· дослідити особливості вивчення величин у початкових класах;

· розглянути величини, що вивчаються в курсі математики початкової школи;

· розкрити методичні основи вивчення основних величин на уроках математики у 4-му класі;

· розробити творчі завдання та конспекти уроків з розвитку абстрактного мислення в процесі вивчення величин у початкових класах під час проходження виробничої практики.

В ході дослідження були використані наступні методи теоретичного дослідження: вивчення і теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури; класифікація і систематизація матеріалу; узагальнення і відбір необхідної інформації з проблеми дослідження.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1. Теоретичні аспекти вивчення основних величин на уроках математики у початкових класах

1.1 Вивчення величин та одиниць їх вимірювання як засіб формування практичних навичок учнів на уроках математики

Навчання математики в початкових класах необхідно пов'язувати з першими кроками у практичній підготовці учнів до оволодіння ними такими вміннями і навичками, які є необхідними в майбутньому людині будь-якої професії.

Формування загальновиробничих і загальнотрудових умінь перебуває в тісному зв'язку з формуванням основних компонентів навчальної діяльності яка є ведучою у початкових класах школи. Тому загальною основною особливістю реалізації принципу зв'язку навчання з життям на першому ступені навчання виступає органічний зв'язок цієї роботи з формуванням і вдосконаленням навчальної діяльності, загальним розвитком і вихованням молодших школярів.

Програма 1-4 класів загальноосвітньої школи дозволяє не тільки формувати початкові елементарні уявлення про різні види виробництва, деякі особливості праці людей на виробництві, знайомити дітей з навколишньою технікою, формувати елементарні трудові уміння і навички обробки доступних дітям матеріалів найпростішими ручними інструментами; виховувати любов до праці, бережливе ставлення до природних багатств і всього того, що створено працею людини, а й прищеплювати необхідні загальнотрудові вміння і навички. Це створює основу для реалізації принципу зв'язку навчання молодших школярів математики з життям.

Таким чином, реалізація принципу зв'язку навчання з життям на початковому ступені навчання можлива, але має свою специфіку. Ця специфіка виражається тим, що у процесі і в результаті навчально-виховної роботи з молодшими школярами в них можуть формуватись такі уміння і навички, які виступають основою загальнотрудових і загальновиробничих умінь, і передусім формуватись уміння навчальної діяльності, без яких неможливе формування практичних умінь і навичок. Зауважимо, що молодші школярі оволодівають багатьма загальними вміннями і навичками, без яких неможливо уявити собі будь-який виробничий процес [3, с. 12].

Аналіз навчальних програм і підручників для початкових класів підтверджує те, що їх зміст дає можливість формувати в учнів уміння планувати і контролювати свою роботу, самостійно виконувати і оцінювати її: формувати обчислювальні, вимірювальні і графічні вміння, тобто такі вміння, які входять у систему загальновиробничих і загальнотрудових умінь і сукупністю яких значною мірою визначається діяльність працівника на сучасному виробництві.

При виконанні завдань, пов'язаних з вимірюваннями, учні дуже часто допускають помилки, більшість з яких стають масовими, типовими не тільки в початкових, але і в старших класах школи. Тому при аналізі методики формування вимірювальних умінь я орієнтувалась на застосування таких методів і прийомів, побудови такої структури вивчення матеріалу, при якій (без введення додаткового навчального матеріалу) можна було б ліквідувати вказані помилки і недоліки в знаннях, уміннях і навичках молодших школярів [20, с. 45].

У процесі вивчення величин учні повинні: отримати конкретні уявлення про ці величини; ознайомитися з одиницями їх вимірювання; оволодіти уміннями вимірювати величини: користуватися спеціальними приладами, та виконувати виміри "на око"; навчитися подавати результати вимірювання в різних одиницях; знати співвідношення між одиницями вимірювання величин і вміти переводити більші одиниці вимірювання у менші, і навпаки; виконувати арифметичні дії над іменованими числами.

Поняття величини - найважливіше поняття математики, а кожна величина - це деяка узагальнена властивість реальних об'єктів оточуючого світу. Усі величини можна вимірювати, при чому процес вимірювання завжди однаковий: обирається одиниця вимірювання і підраховується скільки разів вона міститься в даній величині [8, с. 154].

Вивчення довжини, маси, місткості, часу, вартості, площі та способів вимірювання цих величин перебуває у тісному зв'язку з вивченням нумерації натуральних чисел і арифметичних дій над ними: навчання вимірюванню пов'язується з навчанням лічби; нові одиниці вимірювання вводяться після введення відповідних лічильних одиниць; арифметичні дії виконуються як над числами, так і над величинами.

При вивченні величин діти повинні чітко розуміти різницю між поняттям "число" і "величина" та зв'язки між ними: "число виникає як результат вимірювання величин". Одиниці вимірювання величин вводять поступово по концентрах - десяток, сотня, тисяча, мільйон. У результаті виконання практичних вправ та розв'язування задач учні знайомляться з основною властивістю величин: якщо відрізок складається з двох відрізків, то його довжина рівна сумі довжин відрізків, які його складають; якщо тіло складається з кількох частин, то його маса дорівнює сумі мас цих частин. При умові, що кожний раз вимірювання виконувалося однією й тією самою одиницею вимірювання [10, с. 52].

Згідно з програмою, у 1-му класі учні знайомляться з такими величинами, як: довжина (одиниці вимірювання - сантиметр, дециметр, метр), маса (одиниця вимірювання - кілограм), місткість (одиниця вимірювання - літр), вартість (одиниці вимірювання - копійка, гривня), час (одиниці вимірювання - година, доба, тиждень). Учні порівнюють, додають і віднімають іменовані числа.

У 2-му класі діти знайомляться з периметром многокутника; закріплюють поняття про довжину, масу, місткість та одиниці їх вимірювання, записують їх позначення. Визначають час за годинником.

У 3-му класі учні поглиблюють свої знання про основні величини та співвідношення між одиницями вимірювання величин. Порівнюють, додають і віднімають іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси.

У 4-му класі закріплюють знання про вивчені у попередніх класах величини та знайомляться з швидкістю об'єктів, площею та способами їх вимірювання [20, с. 46].

Формування вимірювальних умінь і навичок проводиться на уроках праці і математики. В останньому випадку формування вимірювальних умінь і навичок здійснюється в зв'язку з розширенням поняття про число, операціями над числами. Вчителі часто не надають прикладної, практичної спрямованості всій роботі ознайомлення молодших школярів саме з процесом вимірювання, з відповідними інструментами, а також з одиницями вимірювання. Ознайомлення з процесом вимірювання часто зводиться до запам'ятовування таблиць мір без достатньої кількості практичних вправ, пропускається багато важливих ступенів формування основних вимірювальних умінь і навичок. При цьому недостатньо уваги приділяється формуванню в учнів елементарних прийомів користування вимірювальними і креслярськими інструментами, використанню їх у щоденній практиці не тільки на уроках математики. Реалізуючи загальні положення методики викладання математики у сучасній початковій школі, вчителі передусім повинні орієнтувати процес формування необхідних умінь і навичок на подолання вищевказаних недоліків [13, с. 39].

Значна роль у процесі вивчення величин та одиниць їх вимірювання відводиться задачам прикладного характеру. Використовуючи задачі, практичний зміст яких взято, наприклад, з природознавства, треба старатись прив'язати їх розв'язування до тих уроків, коли закріплюються відповідні знання з цього предмету. Це дає можливість удосконалити обчислювальні, вимірювальні і креслярські вміння і навички учнів, підвищити якість знань не тільки з математики, але й з природознавства. Розглянемо це на прикладі теми "План, масштаб, план місцевості, складання і читання плану місцевості" з природознавства в 4 класі. Після вивчення цієї теми варто приступати до розв'язування задач з використанням поняття "масштаб" на уроках математики. Такі задачі розглядаються на кожному уроці замість звичайних задач з геометричної пропедевтики. Вони бувають двох видів: із записом дійсних розмірів геометричних фігур, які зображені на малюнку; із записом масштабу, в якому виконано план. В останньому випадку розміри фігур визначаються за масштабом, який подається на плані або карті.

1.2 Величини, що вивчаються в курсі математики початкової школи

З величинами учні знайомляться протягом всього періоду навчання в початковій школі, починаючи з концентру "Десяток".

У початкових класах розглядають як скалярні величини (довжина, площа, маса, місткість, час, вартість, ціна тощо), так і векторну (швидкість).

Вивчення величин - це один із засобів зв'язку навчання математики з життям. Ознайомлення учнів з величинами та одиницями їх вимірювання і формування відповідних умінь та навичок проходить в тісному зв'язку з формуванням поняття натурального числа формуванням поняття геометричної фігури. Вивчення величин і одиниць їх вимірювання треба організувати так, щоб діти набули деяких практичних навичок вимірювання величин, конкретно уявляли одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними.

Учні повинні засвоїти такі вміння: при розв'язанні задач або в практичній діяльності доводиться вимірювати довжину, площу, відлічувати час, розв'язувати задачі на швидкість, обчислення вартості та інше [1, с. 142].

Величини мають певні властивості.

Будь-які дві величини одного роду, або рівні, або одна менша від іншої, чи більша. Величини одного роду можна додавати, в результаті чого дістаємо величину того самого роду. Величини одного роду можна віднімати, множити на число, ділити на число, ділити значення однієї величини на інше.

Учнів слід переконати в тому, що при множенні величини на число дістанемо величину того самого роду:

Множення значень двох однорідних величин допускається в тому випадку, якщо з неї утворюється похідна величина:

Порівнюючи величини безпосередньо, можна дізнатися рівні вони чи ні. Щоб отримати більш точний результат порівняння, величини слід виміряти. Вимірювання полягає в тому, щоб порівняти дану величину з деякою величиною, яка прийнята за одиницю вимірювання [19, с. 164].

Сьогодні в більшості країн світу затвердилася метрична система мір, в якій основною одиницею є метр - 1/40 мільйонна частина Паризького меридіану, який вимірювали між Дюнкерком і Барселоною.

Інші міри довжини дістали назви за допомогою латинських і грецьких слів - санти, деци, мілі - для позначення менших одиниць, ніж метр, та грецьких слів дека, гекто, кіло - для позначення більших одиниць від основної.

Для учнів слід виготовити таблицю про співвідношення між мірами довжини:



При вивченні мір за одиницю маси вибирають 1 кг. Таблиця мір маси має такий вигляд:

Серед мір місткості, що вивчаються в початковій школі увага приділяється лише літру - це об'єм і місткість рідин та сипучих величин, що дорівнює об'єму куба зі стороною 1 дм (з ребром зі стороною 1/10 м) [13, с. 74].

Аналогічно трактують міру маси 1 грам - це маса чистої води, що вміщується у кубі з ребром довжиною 1 см (1/100 м).

Міри площі розглядаються в 3-4 класах початкової школи і основною мірою площі виступає мІ (метр квадратний), а основною мірою земельних площ - ар (1 ар - це ділянки зі стороною 10 (10 м х 10 м) - сотка.

Співвідношення засвоюються за допомогою таблиці.



Згідно програми останньою з величин, що вивчається в початковому курсі є час. Оскільки дана величина нематеріальна, її сприйняття і засвоєння зазнає труднощів, які викликані нематеріальним характером величини і не десятковими співвідношеннями між мірами часу.

Засвоєння мір часу полегшується за допомогою таблиці.

Вивчення мір часу матеріалізується за допомогою табелів - календарів, календарів природи, моделей циферблата годинника та стрічки часу [13, с. 81].

Таким чином, в початковій школі вивчаються такі основні величини: довжина, об'єм, маса, час, площа. Учні вже в 1 класі вивчають довжину відрізка, одиниці довжини - сантиметр, дециметр. Вимірюють відрізки і будують відрізки заданої довжини за допомогою лінійки. Крім того, вони вивчають об'єм і одиницю об'єму - літр, поняття маси і одиницю маси - кілограм. У 2 класі вводиться поняття периметра багатокутника. Розглядаються одиниці довжини - дециметр, метр, співвідношення між ними і вимірювання цими одиницями. Вводиться одиниця маси - кілограм; час і одиниці часу - доба, тиждень, місяць, рік. У 4 класі вперше застосовується поняття про площу, одиницю вимірювання площі (смІ, дмІ, мІ, ар, га).

Методика формування величин передбачає застосування всіх компонентів методичної системи для застосування знань, умінь і навичок.

Розділ 2. Методичні основи вивчення основних величин на уроках математики у 4-му класі

2.1 Методика вивчення величин в 4-му класі

величина вимірювання абстрактний мислення

Провідною темою початкової математики поряд з темою "Числові множини, арифметичні дії над числами та їх властивості" є тема "Величини".

В 4-му класі узагальнюються уявлення учнів про одиниці вимірювання величин: довжини, маси (вводяться нові одиниці: 1 т), часу; одиниці вимірювання величин позв'язуються з частинами величини; розглядається два способи додавання і віднімання іменованих чисел, в тому числі - письмово. Також, учні знайомляться з новою величиною - площею фігури, та з одиницями її вимірювання: 1 смІ, 1 ммІ,1 дмІ, 1 мІ, ар, гектар, 1 кмІ ; з правилом знаходження площі прямокутника і розв'язують задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них; з вимірюванням площі палеткою. Виконуються арифметичні дії ділення іменованого числа на відлучене число та іменованого числа на іменоване, в тому числі письмове. Узагальнюються знання дітей про міри часу і розв'язуються прості задачі на час [3, с. 62].

Методика вивчення довжини у 4-му класі

Що ж це таке величина? Що повинна означати дія - виміряти величину? Виміряти величину - це означає порівняти її з будь-якою одиницею виміру і результат подати у вигляді числа. Нагадаємо, що одиниця виміру може бути довільною.

Розглянемо множину відрізків на площині:

Виберемо відрізок , який будемо називати одиничним відрізком. Щоб виміряти довжини поданих відрізків від одного з його кінців відкладають послідовно відрізки, що дорівнюють , до тих пір поки це можливо.

Якщо відрізок відкладається на будь-якому з відрізків кілька разів, наприклад n, і кінець його співпав з кінцем відрізку, то кажуть, що значенням довжини даного відрізка є число n.

Можна спостерігати і такий випадок, коли одиничний відрізок відкладається певну кількість раз на даному відрізку і залишається ще відрізок, менший за одиничний. В такому разі довжина даного відрізку не буде виражена цілим числом (у обраній одиниці вимірювання). Треба одиницю вимірювання роздрібнити. Можна виконати вимірювання за допомогою нового, більш дрібного одиничного відрізку, а можна лише на решті відрізку відкладати дрібний одиничний відрізок. Так, на практиці ми зустрічаємося з такими результатами вимірювання довжини: 1 м 3 дм, 2 дм 5 см тощо.

Отже, виміряти довжину відрізка - це означає порівняти його з будь-яким відрізком, який приймаємо за одиничний, і результат цього порівняння виразити числом.

Що ж таке довжина відрізка? Довжина - це загальна властивість множини відрізків ("Мати довжину"), яка задовольняє умовам:

1) за одиничний відрізок можна вибрати будь-який відрізок;

2) якщо відрізки рівні (тобто вони співпадають при накладанні), то ці відрізки мають рівні довжини;

3) якщо відрізок розбити на кілька відрізків, то його довжина дорівнює сумі довжин цих відрізків:

(кажуть, що відрізок АС розбитий на відрізки АВ та ВС, якщо ці відрізки не мають спільних внутрішніх точок)

АС = АВ + ВС

Але в подальшому при вимірюванні довжин відрізків користуються стандартними одиницями вимірювання, які прийняті в десятковій системі мір: 1 см, 1 дм, 1 м.

Одиницю 1 мм = см використовують для вимірювання невеликих відстаней, відрізків.

Одиниця 1 км = 1000 м використовується для вимірювання значних відстаней, наприклад, сторін земельних дільниць й так далі [19, с. 184].

Під час вивчення нумерації багатоцифрових чисел узагальнюються знання дітей про одиниці вимірювання довжини та їх співвідношення:

Учні знов переводять крупні одиниці вимірювання довжини в дрібні і навпаки, а також виконують переклад дрібних одиниць у крупні.

Наприклад: 67250 м записати в кілометрах та метрах.

Міркуємо так: 1 км становить 1000 м. Отже, відстань 67250 м містить стільки кілометрів, скільки тисяч у числі 67250, тобто 67 тисяч;

67250 м = 67 км 250 м.

Таким чином, щоб перевести дрібні одиниці в крупні, треба:

Можна міркувати інакше:

67250 м = 67 км 250 м

67250 : 1000 = 67 (ост. 250) .

Щоб розділити число на 1000, треба справа прикрити три цифри і ми отримаємо частку, решта - складає остачу. Маємо 67250 м = 67 км 250 м

Діти перекладають складені іменовані числа у прості:

37 км 030 м перекласти у метри

1 км = 1000 м; 37 км = 37000 м.

37 км 030 м = 37000 + 30 = 37030 м

Таким чином, щоб крупну одиницю вимірювання замінити дрібною, треба:

Наприклад: 8 км 125 м = 8 * 1000 + 125 = 8000 + 125 = 8125 м [7, с. 11].

Також при вивчення цієї теми "Одиниці вимірювання величин" в рамках нумерації багатоцифрових чисел, діти знаходять частину від іменованого числа, порівнюють величини; міркування здійснюються так само, як було запропоновано у 3-му класі.

В рамках теми "Додавання і віднімання багатоцифрових чисел" вивчається "Додавання і віднімання іменованих чисел". Тут виконуються як усні, так і письмові обчислення.

Для письмового додавання і віднімання складених іменованих чисел існує два способи дії.

Наприклад: треба обчислити значення різниці:

53 м 08 см - 9 м 73 см

1 спосіб:

53 м 08 см - 9 м 73 см = 5308 см - 973 см = 4325 см = 43 м 25 см

2 спосіб:

53 м 08 см - 9 м 73 см = 43 м 25 см

Під час вивчення теми "Множення і ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове число" з'являються завдання на ділення складених іменованих чисел на іменоване число. Наприклад:

Знайти частку: 15 см 250 м: 5 м = 15250 м: 5 м = 3050

Також виконується множення складеного іменованого числа на двоцифрове число. Учні спочатку повинні замінити складене іменоване число простим, перемножити числа, результат подати у дрібних одиницях, а потім виділити більш крупну одиницю вимірювання [9, с. 41].

Методика вивчення маси у четвертому класі

При вивченні нумерації багатоцифрових чисел діти знайомляться з новою одиницею вимірювання маси: 1 т; і встановлюють її співвідношення з відомими одиницями вимірювання маси:

На даному етапі приступають до перетворення крупних одиниць вимірювання маси у дрібні і навпаки; міркування здійснюються аналогічно завданням з переведення одиниць довжини.

Також учні порівнюють іменовані числа, подані у одиницях вимірювання маси. Діти вчаться знаходити частину від іменованого числа, поданого в одиницях маси [20, с.47].

В рамках теми "Додавання і віднімання багатоцифрових чисел" і в наступних темах вивчається додавання і віднімання іменованих чисел: усні і письмові прийоми. Два способи письмового віднімання ми розглянули на прикладі віднімання складених іменованих чисел, які виражені в одиницях вимірювання довжини. Письмове додавання та віднімання складених іменованих чисел, які виражені в одиницях вимірювання маси здійснюється аналогічно.

Пропонуються завдання в яких учні повинні іменоване число поділити або помножити на відлучене число. При множенні і при діленні іменованого числа на відлучене число ми отримуємо іменоване число.

Наприклад:

5 т 060 кг 50 = 253 т 12 т 720 кг: 80 = 159 кг

Також учні вчаться ділити іменоване число на іменоване число. Тут слід пам'ятати, що при діленні іменованого числа на іменоване в результаті отримуємо відлучене число [20, с. 48].

12 кг 040 г: 8 г = 1505

12 кг 040 г = 12040 г

Порядок вивчення теми "Площа фігур". Результати її вивчення.

Поняття про площу фігури має кожна людина: можна говорити про площу шкільної кімнати, про площу футбольного поля, про площу квартири, в якій мешкає учень, про площу земельної ділянки. При цьому ми розуміємо: якщо земельні дільниці однакові (наприклад, прямокутники з рівними сторонами), то площі їх рівні; у більшої дільниці більша площа; а площа квартири дорівнює сумі площ її кімнат і інших приміщень.

На відміну від вимірювання довжин відрізків за одиницю вимірювання площі приймають площу одиничного квадрата, тобто квадрата, сторона якого дорівнює 1 см, 1 дм, 1 м,...

Не для кожної фігури існує площа. Наприклад, фігура не має площі.

Але для таких фігур, які вивчають в школі здебільш можна знайти площу за відповідною формулою або за допомогою палетки.

Наприклад:

S_{прямокутника} = а в,

де а і в - сторони прямокутника.

Отже, площа - це загальна властивість геометричних фігур, яка задовольняє таким умовам:

1) за одиничний квадрат виберемо будь-який квадрат зі стороною, що дорівнює одиниці виміру довжини;

2) рівні фігури мають рівні площі (рівними називають фігури, які при накладанні співпадають);

3) якщо фігура складена з скінченого числа фігур то її площа дорівнює сумі їх площ [3, с. 25-26].

За програмою ознайомлення з уявленнями про площу фігури проводиться поступово. При цьому (крім опрацювання навички вимірювання площі) метою роботи повинно стати формування загальних уявлень про площу фігури, як про геометричну величину.

Перед вивченням цієї теми діти, знайомляться з геометричними фігурами: кругом та многокутниками, в тому числі - прямокутником і квадратом. Починаючи з 1-го класу діти вчаться складати геометричні фігури з кількох частин і ділити фігури на кілька частин.

Безпосередньо тема "Площа фігури. Одиниці вимірювання площі" вивчається в 4 класі.

Порядок вивчення теми:

1. Формування загальних уявлень про площу фігури.

2. Одиниця вимірювання площі - квадратний сантиметр.

3. Правило площі прямокутника.

4. Прості задачі на обчислення площі прямокутника.

5. Одиниці вимірювання площі.

6. Квадратний дециметр.

7. Складені задачі, які містять знаходження площі прямокутника.

8. Прості задачі, обернені до знаходження площі прямокутника.

9. Складені задачі, які містять знаходження сторони прямокутника за відомою площею та іншою стороною.

10. Вимірювання площі фігур палеткою [20, с. 49].

Площі фігур вимірюють квадратними одиницями.

Ознайомивши учнів з квадратним сантиметром, проводять практичну роботу, пов'язану із знаходженням площі фігур способом розбиття її на квадратні сантиметри.

Окремий урок відводиться для ознайомлення учнів з новими одиницями вимірювання площі. Вводяться відразу всі одиниці вимірювання площі, які передбачені програмою.

В таблиці подано одиниці вимірювання площі, які найчастіше застосовуються в практичній діяльності.

1ммІ - це площа квадрата, сторона якого 1мм
1смІ - це площа квадрата, сторона якого 1см
1дмІ - це площа квадрата, сторона якого 1дм
1мІ - це площа квадрата, сторона якого 1м
Ар - це площа квадрата, сторона якого 10 м
ар - це сота частина гектара (сотка)
Гектар (га) - це площа квадрата, сторона якого 100 м
1кмІ - це площа квадрата, сторона якого 1 км

У процесі дальшого вимірювання й обчислення площі прямокутника, розв'язування задач на обчислення площі слід мати на увазі такі моменти:

1. Учні повинні достатньо практикуватися у вимірюванні площ прямокутників на моделях та малюнках.

2. Кожен учень має виконати 2-3 завдання на вимірювання площі класної дошки, вікна, поверхні кишки стола, підлоги, стіни класної кімнати, земельної ділянки тощо.

3. Треба розв'язати достатню кількість задач на обчислення площі прямокутника, сторони якого виражені складеними іменованими числами. Саме тоді стане зрозумілою вимога правила про те, що довжину і ширину прямокутника треба вимірювати однією і тією самою мірою. Розв'язування задач на обчислення площі слід поєднувати з розв'язуванням задач на обчислення периметра.

4. Слід практикувати обчислення площі прямокутних ділянок за їх планом [20, с. 50].

Для вимірювання площі учнів ознайомлюють з палеткою - це прозора плівка або пластинка, поділена на квадрати. Палеткою користуються наступним чином: на фігуру накладають палетку і лічать, скільки квадратів цієї палетки накладається на дану фігуру.

Над мірами площі розглядаються всі операції і дії, що і над числами, вираженими мірами довжини.

Крім всіх операцій, виконується множення іменованого числа на іменоване, виражене мірами довжини, у результаті дії отримуємо - число, виражене мірами площі.

2 м 15 см * 1 м 08 см =

2 м 15 см = 215 см

1 м 08 см = 108 см

215 см * 108 см = 23220 смІ = 2 мІ 3220 смІ = 2 мІ 32 дмІ 20 смІ

Учні порівнюють фігури (мал.1): найбільшу площу має прямокутник; площа квадрата більша ніж площа круга або трикутника; але порівняти площі трикутника і круга важче.

Способом підрахунку квадратів однієї і тієї ж самої фігури діти встановлюють, що вона містить різну їх кількість (18 і 162).

Учитель підкреслює, що фігуру можна розробити на будь-які, квадрати, але це незручно. Потрібно розбивати фігуру на квадрати із стороною певної довжини [12, с. 24].

Наведемо текстові задачі на обчислення площі і периметру

Задача. Знайти периметр кожної з частин ділянки за планом:

1) Знайдемо периметр ділянки картоплі:

Р = (а + в) * 2 ;

а = 20 - 6 = 14 (м), в = 8 м

Р = (14 + 8) * 2 = 44 (м)

2) Знайдемо периметр ділянки огірків:

а = 6 м, в = 6 м;

Р = а * 4; Р = 6 * 4 = 24 (м)

3) Знайдемо периметр ділянки томатів:

а = 6 м, в = 8 - 6 = 2 (м);

Р = (6 + 2) * 2 = 16 (м)

Відповідь: 44 м, 24 м, 16 м.

Задача. Територія України 604000 кмІ, а територія Франції 544000 кмІ. На скільки квадратних кілометрів територія України більше за територію Франції?

Розв'язання

604000 - 544000 = 60000 (кмІ)

Відповідь: на 60000 кмІ територія України більша за територію Франції.

Задача. За планом ділянки обчислити площу цибулі, моркви, редиски.

1) Яку площу займає цибуля? 5 * 6 = 30 (мІ)

2) Яку площу займає морква? 10 * 4 = 40 (мІ)

3) Яку площу займає редиска?

10 * (6 - 4) = 10 * 2 = 20 (мІ)

Відповідь: 30 мІ, 40 мІ, 20 мІ.

Задача. Довжина шкільного коридору 24 м, а ширина складає 1/6 його довжини. Знайти площу шкільного коридору.

Розв'язання

1) 24 : 6 = 4 (м) - ширина коридору;

2) 24 * 4 = 96 (мІ) - площа шкільного коридору.

Відповідь: 96 мІ. [14, с. 7]

Задача. Довжина вулиці 800 м, ширина 15 м. Вулицю покрили асфальтом. На кожні 100 мІ площі витрачали 3 т асфальту. Скільки тонн асфальту треба було?

Розв'язання

1) Знайдемо площу вулиці: 800 * 15 = 12000 (мІ)

2) У скільки разів 12000 мІ більше, ніж 100 мІ: 12000 : 100 = 120 разів

3) Скільки тон асфальту треба? 3 * 120 = 360 (т)

Відповідь: 360 т асфальту витратили.

Задача. Ділянка землі прямокутної форми шириною 18 м і площею 576 мІ треба огородити дротом у три ряди. Скільки треба дроту?

Розв'язання

1) Знайдемо довжину прямокутної ділянки:

S = а * в; 576 = а * 18 а = 576 : 18, а = 32 м

2) Знайдемо периметр прямокутної ділянки:

Р = (а + в) * 2 ; (32 + 18) * 2 = 100 (м)

3) Скільки метрів дроту треба?

100 * 3 = 300 (м)

Відповідь: 300 м. [14, с. 8]

В результаті роботи над темою учні повинні оволодіти наступними знаннями, уміннями і навиками:

1. Отримати уявлення про площу фігур, познайомитися з різними способами порівняння площі фігур: "на око", засобом накладання однієї фігури на іншу, з використанням різних одиниць вимірювання площі.

2. Отримати уявлення про смІ, дмІ, мІ, ммІ, ар, гектар, кмІ.

3. Вміти знаходити площу фігури за допомогою палетки. Мати елементарні уявлення про можливість (приблизною за допомогою палетки) вимірювання площі будь-якого багатокутника, круга або фігури, яка складається з більш складних контур, наприклад, площа листа дуба.

4. Засвоїти відношення між одиницями вимірювання площі і вміти перетворювати одні одиниці в інші. Засвоїти систему одиниць вимірювання площі й співвідношення між ними.

5. Вміти обчислювати площу прямокутника (квадрата), знаючи довжини сторін. Вміти розв'язувати відповідні прості задачі. Вміти виконувати необхідні вимірювання і знаходити площу прямокутника або площу фігури, складеної з 2-х - 3-х прямокутників.

6. Вміти розв'язувати прості задачі на знаходження однієї сторони прямокутника за відомою площею та однією з сторін. [20, с. 51]

Методика вивчення теми "Час та його вимірювання"

Поняття часу більш складне, ніж поняття довжини, маси і площі.

В нашому житті час - це те, що відділяє одну подію від іншої. В прикладних науках час розглядають як величину, тому що проміжки часу володіють властивостями, які схожі з довжиною, площею, масою (саме проміжки часу, а не дати події).

Проміжки часу можна порівнювати. Наприклад, на один й той самий шлях велосипедист витратить більше часу, ніж автомобіль.

Проміжки часу можна додавати. Так, учбовий день складається з усіх занять за розкладом та перерв.

Проміжки часу можна вимірювати. Однак процес вимірювання часу відрізняється від вимірювання довжини та інших величин. Для вимірювання довжини можна багато разів використовувати лінійку; результати вимірювання довжини та інших величин можна кілька разів перевірити. Проміжок часу, який прийнято за одиницю вимірювання може бути використаний лише один раз. Тобто одиницею вимірювання часу є процес, який регулярно повторюється. Такою одиницею в Міжнародній системі одиниці називають секунду. Поряд із секундою використовують і інші одиниці часу: хвилину, годину, добу, рік, тиждень, місяць, століття.

Такі одиниці, як рік, місяць і доба були взяті з природи і пов'язані з обертом небесних тіл; а година, хвилина, секунда - придумані людиною.

В 4-му класі учні застосовують знання про час та одиниці вимірювання часу, отримані в 3-му класі під час розв'язування завдань на:

1. Перетворення крупних одиниць часу у дрібні, перетворення складеного іменованого числа у просте. Заміну простих іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання часу, складеними іменованими числами.

2. Визначення часу за годинником.

3. Знаходження частини від одиниці вимірювання часу.

4. Знаходження частини, яку становить одне іменоване число від іншого (обидва числа подані в одиницях вимірювання часу) .

5. Письмове додавання і віднімання складених іменованих чисел, поданих в одиницях часу

Також розв'язуються прості задачі на час і складені іменовані числа подані у одиницях часу застосовуються у складених задачах. [20, с. 51]

В 4-му класі одиниці вимірювання часу пов'язуються з обертом Землі навколо Сонця та Місяця навколо Землі; одиниці вимірювання часу подаються як частини від більш крупних. Узагальнюється співвідношення одиниць вимірювання часу.

Століття - це проміжок часу, який містить 100 років.

Рік - це проміжок часу, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. Рік містить 365 та 1/4 доби. Тому домовилися вважати 3 роки по 365 діб кожний, а четвертий - по 366 діб і його називати високосним. Рік становить століття.

За час, який Земля робить повний оберт навколо Сонця, Місяць робить 12 повних обертів навколо Землі. Тому, рік поділяють на 12 проміжків - місяців. Рік містить 12 місяців.

Місяць - це проміжок часу, протягом якого Місяць робить повний оберт навколо Землі та навколо своєї вісі. Період руху Місяця навколо своєї вісі та період руху Місяця навколо Землі співпадають, тому ми бачимо Місяць весь час з однієї сторони. Місяць приблизно дорівнює 30, 4 діб. Тому місяць містить від 28 до 31 діб. Місяць становить частину року.

Доба - проміжок часу, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Доба ділиться на 24 рівні частини - години. Доба містить 24 години. Підрахунок доби починається опівночі. [2, с. 147]

В 4-му класі при ознайомленні з науковим трактуванням одиниць вимірювання часу - роком, місяцем та добою, застосовується астрономічний прилад "телурій", на якому наочно прослідковується процес оберту Землі навколо Сонця та Місяця навколо Землі та Землі навколо своєї осі.

Година - це проміжок часу, який дорівнює частині доби. Година поділяється на 60 рівних частин - хвилин. Година містить 60 хвилин.

Хвилина - це частина години. Хвилина ділиться на 60 рівних частин - секунд. 1 хвилина дорівнює 60 секундам.

Секунда - це частина хвилини. [2, с. 149]

Система підрахунку тривалих проміжків часу, в якій встановлено певний порядок підрахунку днів в році і вказування епохи, від якої ведеться підрахунок, називається календарем. В нашій країні, як і в більшості інших країн застосовується Григоріанський календар.

Таким чином, учні початкових класів вивчають наступні одиниці вимірювання часу та їх співвідношення:



Арифметичні дії з іменованими числами, поданими в одиницях часу.

Міри довжини, маси, вартості - десяткові міри. В них крупна одиниця більша за дрібну в 10, 100 ... разів. Міри часу - не десяткові, і це викликає певні труднощі при виконанні арифметичних дій додавання і віднімання іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання часу.

Після складання таблиці співвідношення одиниць вимірювання часу, слід вчити дітей замінювати крупні одиниці часу дрібними, а також з дрібних мір часу виділяти крупні. Наприклад:

3 доби = ... год

Міркуємо так: 1 доба містить 24 години. 3 доби в 3 рази більші за 1 добу, тому 3 доби містять в 3 рази більше годин - 24 * 3 = 72 год.

4800 с = ... хв.

Міркуємо так: 60 секунд складають 1 хвилину; в 4800 секундах міститься по 60 секунд 80 разів (4800 : 60 = 80 разів), тому 4800 с = 80 хв.

Після засвоєння таблиці мір часу, учитель переходить до вивчення правил дій з іменованими числами. Вправи підбирається за збільшенням ступеню складності: спочатку сума секунд і хвилин складає не більш за 60, а потім і більш складні випадки:

Так само розв'язуються приклади на додавання і віднімання годин і хвилин:

При розв'язуванні подібних прикладів доцільно мати перед очами "таблицю мір часу" або дозволяти учням користуватися нею. [14, с. 9-10]

Таким чином, ознайомлення учнів з величинами та одиницями їх вимірювання і формування відповідних умінь та навичок проходить в тісному зв'язку з формуванням поняття натурального числа, з формуванням поняття геометричної фігури. Вивчення величин і одиниць їх вимірювання треба організувати так, щоб діти набули деяких практичних навичок вимірювання величин, конкретно уявляли одиниці їх вимірювання та співвідношення між ними.

2.2 Творчі завдання на розвиток абстрактного мислення в процесі вивчення величин

Використання творчих вправ якнайкраще розвиває у дітей творче мислення, інтерес до навчання, до творчої діяльності. Треба лише вдало добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів. Адже пробудити інтерес до математики, навчати школярів творчо мислити - це найголовніша мета, до якої прагне вчитель у зв'язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математики. Цьому сприяють:

· безпосереднє сприймання учнями естетики зовнішньої сторони математичних явищ;

· практичне ознайомлення школярів з нестандартним підходом до розв'язання пізнавальних завдань;

· вправляння в пошуках оригінальних рішень;

· багатогранна творча діяльність школярів, яка спрямована на формування навичок пошукової праці.

Для вирішення цих завдань доцільно використати різноманітні творчі вправи, запитання, цікаві задачі, логічні вправи, задачі-головоломки, задачі-жарти, дидактичні ігри, загадки, ребуси [23, с. 14].

Оскільки мова йде про цікаві вправи для розвитку творчого мислення до вивчення величин у початкових класах, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні задовольняти наступним умовам:

1) бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику;

2) зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;

3) види, послідовність і кількість вправ повинні бути взаємопов'язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів;

4) завдання повинні викликати інтерес;

5) дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати;

6) завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні;

7) вправи не пропонувати стихійно, а використовувати систематично;

8) творчі завдання та цікаві питання можна об'єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок;

9) дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення, систематизації знань учнів;

10) задачі з логічним навантаженням варто розв'язувати з усім класом;

Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко встигаючих і забезпечити розвиток творчого мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей [14, с. 7]. Використання творчих вправ урізноманітнює проведення уроків математики.

Загадки розвивають кмітливість, інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію. Відгадування загадок розвиває уміння зіставляти, порівнювати предмети та явища, дають багато можливостей для мовного розвитку дітей, прилучення їх до словесної мовної творчості, збагачують уявлення про навколишній світ.

? Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

? Що то за гість,

Що темряву їсть?(День)

? Сіла дівчина спочити

На краю села,

Розчесала довгі коси,

Чорні, мов смола -

В них засяяли Зорини.

Як же звати цю дівчину?

Он підказує нам сич:

- Чорні коси чеше …(Ніч)

? Він ніякий не пустун,

Цей веселий цокотун.

Він невтомно цокотить,

Справно час нам сповістить.(Годинник)

? Встане - в метр висотою,

Сяде - в метр шириною;

Я уже розгадку дав,

Та ніхто не відгадав. (Метр)

? Що біжить без опочину,

Не стає ні на хвилину,

Не старіє, не вмирає,

А все нищить, забирає? (Час)

? Без ніг, а по всій країні ходять.(Гроші) [17, с. 5-6]

Задачі-жарти - це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв'язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики), хоча в більшості з них повністю витримана зовнішня форма арифметичних задач: дано умову, є числові дані й запитання. Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу.

Суть задачі, тобто основне, завдяки чому можна здогадатися про розв'язок, дати відповідь, замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості.

Дітям шкільного віку доступні задачі-жарти як один з видів математичних розваг. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв'язки, що існують між явищами. Це питання нерозривно пов'язане з розвитком пізнавальних здібностей та інтересів, з певним емоційним ставленням до пізнаваного об'єкту, явища.

У процесі роботи над цим видом задач відбувається розвиток правильної, точної, лаконічної математичної мови, а це також одне з важливих завдань формування елементарних математичних уявлень у дітей шкільного віку. Можна використовувати на кожному етапі уроку.

1. Сестра старша за брата на 5 років. На скільки вона буде старшою від нього через 6 років?

2. Коли чапля стоїть на одній нозі, вона важить 3 кг. Скільки буде важити чапля, якщо вона стане на дві ноги?

3. Пара коней пробігла 20 км. Скільки км пробіг один кінь?(20 км)

4. Щоб зварити 1 кілограм м'яса, потрібна 1 година. За який час звариться півкілограма м'яса? (за 1 год)

5. Одна сторона квадрата 5 см, а друга - на 2 см більша. Обчислити площу квадрата.(У квадрата всі сторони рівні)

6. Двоє хлопчиків грали в шахи 1 год 20 хв. Скільки хвилин грав кожен із суперників? (1 год 20 хв)

7. Два хлопчики разом йшли до школи і по дорозі знайшли 10 копійок. Скільки грошей знайдуть 4 хлопчики? (10 к.)

8. Який годинник не має стрілок? (Сонячний)

9. Сашко витрачає на дорогу до школи 10 хвилин. Скільки часу він витратить, якщо піде разом з другом? (10 хв) [6, с. 5]

Задачі-головоломки корисні для виховання кмітливості, активізації пізнавальної діяльності учнів. Розв'язуючи їх, діти вчаться критично сприймати умову задачі, ілюструвати її.

1. Десятилітровий бідон наповнили водою. Як за допомогою семилітрового і трилітрового бідонів відлити з нього 5 л. води?

2. Буханка хліба важить півкілограма і півбуханки. Скільки важить ціла буханка? (1 кг)

3. Маса мішка цукру на 50 кг більша, ніж половина мішка з цукром. Яка маса мішка з цукром? (100 кг)

4. Один насос за одну хвилину викачує 1 т води. За скільки хвилин 5 таких насосів викачають 5 т води? (1хв)

5. Мама з сином їхали в електричці. Мама запитала сина: "В якому по порядку вагоні ми їдемо?" Син відповів: "У шостому. Якщо лічити з голови поїзда або у третьому, якщо лічити з хвоста." Скільки вагонів у електричці? (8)

6. Скільки разів треба розпиляти семиметрову колоду на частини, завдовжки 1 м? (6) [23, с. 15]

Завдання підвищеної складності з логічним навантаженням. Задачі з логічним навантаженням сприяють розвитку творчих здібностей учнів, готують їх до навчання в старших класах, корисні для використання і на уроках, і під час проведення математичних змагань, олімпіад, і для організації диференційованої домашньої роботи школярів.

1. Дідові 64 роки, його синові 40 років, а онукові - 12. Через скільки років вік діда дорівнюватиме сумі років сина й онука? (Через 12 років)

2. Периметр земельної ділянки прямокутної форми дорівнює 900м, а ширина її на 44 м менша, ніж довжина. Знайти ширину і довжину ділянки. (203м, 247м)

3. Сергій на запитання, скільки йому років, відповів, що йому разом з Петриком тепер 36 років, а 6 років тому він був старший за Петрика утричі. Скільки років Сергієві тепер? (24р.)

4. Батькові 46 років, а синові - 10. Через скільки років батько буде втричі старший за сина ? (Через 8 років)

5. Галині і Олені разом 26 років, а 3 роки тому Олена була старша від Галини в 4 рази. Скільки років Галині тепер? (19р.)

6. Марії і Олені разом 16 років, а через 4 роки Олена буде втричі старша за Марію. Скільки років кожній дівчині тепер?(2р., 14 р.)

7. Дідусеві 53 роки, а онукові - 3. Через скільки років дідусь буде в 6 разів старший за онука? (Через 7 років) [16, с. 18]

Дидактичні ігри

Відомо, що будь-які знання через гру засвоюються у 4-5 разів швидше, ніж у звичайному навчанні. Гра дає змогу легко привернути увагу дітей і тривалий час підтримувати в них інтерес до тих важливих і складних завдань, на яких у звичайних умовах зосередити їхню увагу не завжди вдається.

Такі ігри спонукають дітей змалку міркувати самостійно, використовувати свою кмітливість, вміння уявити ситуацію і нестандартно її розв'язати.

Що трапиться, якщо…

Учитель задає питання, а учні повинні назвати наслідки якоїсь події. Орієнтовні питання до гри:

- Що буде, якщо зникнуть годинники?

- Що буде, якщо не стане календаря?

- Що буде, якщо увесь транспорт рухатиметься з однаковою швидкістю?

- Що буде, якщо в світі існуватиме одна міра довжини?

Уяви себе

Учитель пропонує учням уявити себе на місці якогось предмета: будильника, секундоміра, метра, гривні. Учні "перевтілюючись" в образ, дають відповіді на такі питання:

- Що ти чуєш навколо? Які звуки тебе оточують?

- Кого (чого) ти боїшся? Де ти зараз знаходишся?

- Що спостерігаєш навколо ?

Знайди нове призначення

Дітям пропонують знайти нове призначення для знайомих предметів. До уваги беруться найфантастичніші пропозиції: сантиметрова стрічка (Можливі відповіді дітей: 1) скакалка; 2) предмет для викладення візерунка тощо). [4, с. 53]

Що забули назвати?

Учитель кладе перед учнями на стіл картки з написами одиниць вимірювання величин, забувши в переліку згадати про одну з них. Учень повинен сказати, що саме забули назвати.

Подібно до цього можна попросити школярів відновити ряд із 5-7 слів, не пов'язаних між собою одиниць вимірювання. Другого разу ряд читається не повністю, одне зі слів опускається. Дитина повинна відновити пропущене слово (а надалі і його місце в ряду).

Перетворення

Учням називають одну з одиниць вимірювання і пропонують виконати перетворення з більших у менші.

Доторкнися до …

Учням пропонується у класі доторкнутися до тих предметів, масу яких вимірюють у грамах, кілограмах або довжину вимірюють у міліметрах, сантиметрах, дециметрах, метрах. [4, с. 55]

Я знаю …

Учням пропонується назвати одиниці вимірювання величин зі словами: "Я знаю 5 одиниць вимірювання часу: 1 -…, 2 - … (маси, довжини, площі)

Добре-погано

Вчитель знайомить дітей з якимось явищем (предметом, поняттям, образом), наприклад день (ніч), і просить відповісти на запитання: "Що хорошого, коли у нас день (ніч)?"

Діти висловлюють свою думку. Потім ведучий запитує: "А що поганого, коли у нас ніч (день)?"

Навіщо і чому?

Вчитель ставить запитання, а дитина повинна на нього логічно відповісти. Запитання мають бути трьох видів:

1) на припущення, вгадування, домислювання;

2) на з'ясування причини або смислу подій;

3) на прийняття рішення та планування власних дій.

Запитання першого типу:

- Для чого нам потрібні одиниці вимірювання довжини?

- Навіщо нам потрібен годинник?

Запитання другого типу:

- Чому після ночі наступає день ?

- Чому предмети вночі темні, а вдень світлі?

Запитання третього типу:

- Як довідатися, котра година?

- Як дізнатися масу предмета? [4, с. 59]

Проклади маршрут

На дошці записані приклади з іменованими числами в довільному порядку (18 км + 21 км; 42 км + 43 км; 44км -22 км; 26 км - 15 км; 56 км - 34 км). На старті літачок. Діти повинні обчислити приклади, а потім стрілочками прокласти маршрут, починаючи з найменшої відповіді до найбільшої і навпаки.

Аналогічно можна використати кораблик, автомобіль чи автобус.

На яку годину призначено збір?

Командир однієї футбольної команди вирішив призначити час її збору за допомогою гри. Час засекретив, записавши на картках, і запропонував самим здогадатися про час збору. Діти повинні простежити за зміною чисел, записаних на картках. Починаючи з числа 5 за годинниковою стрілкою знайти число, за допомогою якого змінюються всі числа. Воно і означає час збору команд.

5 14 23 32 41

Чого не вистачає?

Вчитель називає дві одиниці вимірювання величин, а учні повинні назвати ті, які знаходяться між ними. Наприклад, учитель каже: 1 мм, 1 дм. Учні називають 1 см. [4, с. 64]

Концентрична будова програми з математики в початкових класах зумовлює послідовність розгляду й обсяг викладу відомостей про величини, реалізацію освітніх і розвивальних цілей під час опрацювання матеріалу.

Таким чином, процес навчання учнів величинам буде ефективним за таких умов: якщо чітко додержуватись етапів роботи при ознайомленні з величинами; використовувати різні види наочності; здійснювати інтегрований підхід до вивчення величин; використовувати творчі вправи при вивченні величин в початковому курсі математики.

...