Формування у дошкільнят уявлень про об’єкти живої природи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет дошкільної та початкової освіти

Кафедра дошкільної педагогіки

Курсова робота з педагогіки

Формування у дошкільнят уявлень про об'єкти живої природи

Студентки 371 групи

Сагатальян Л.М.

Науковий керівник:

Херсон - 2014 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття про живу природу

1.1Характеристика об'єктів живої природи

1.2 Роль природи у формуванні особистості дошкільника

Розділ 2. Формування у дошкільнят уявлень про об'єкти живої природи

2.1 Психолого-педагогічне формування у дітей дошкільного віку динамічних уявлень про об'єкти жвої природи

2.2 Ознайомлення з природою у повсякденному житті

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Ознайомлення дітей з природою - одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об'єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Педагогічний навчально - виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

Ідеї ознайомлення дошкільнят з природою отримали подальший розвиток у теорії та практиці радянського дошкільного виховання в статтях, методичних роботах (О. Йогансон, О. А. Бистров, Р. М. Басс, А. М. Степанова, Е. І. Залкінд, Е . І. Волкова, Є. Геннінгс та ін.)

Довгий час у нагоді для практиків дошкільного виховання були методичні посібники М.В. Лучич, М.М. Марківської, рекомендації З.Д. Сизенко; не одне покоління вихователів навчалося за підручником С.А. Веретенникова. Велику роль зіграли роботи провідних педагогів і методистів, в центрі уваги яких було формування спостереження як основного методу ознайомлення з оточуючим, накопичення, уточнення і розширення достовірних відомостей про природу (З. Д. Сизенко, С. А. Веретенникова, О. М. Нізова , Л. І. Хутро, М. В. Лучич, А. Ф. Мазуріна та ін.)

Екологічної освіти дошкільників останнім часом приділяється особлива увага. Екологічна культура дошкільника може бути сформована в постійному спілкуванні з природними об'єктами. У дошкільному віці виявляється живий інтерес і розвивається емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього, природного світу.

Для повноцінного сприйняття навколишнього дітей природи в дошкільних установах повинні створюватися спеціальні умови, які будуть сприяти позитивному ставленню дитини до природи, розвивати спостережливість; сприяти збагаченню чуттєвого досвіду; розвивати почуття прекрасного від спілкування з об'єктами природи.

Тому, перед нами стоїть проблема: які потрібно створити умови, щоб формування динамічних уявлень про зміни в живій природі проходило успішно.

Об'єкт дослідження: процес формування динамічних уявлень про зміни в живій природі у дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: умови, що сприяють формуванню у дітей динамічних уявлень про зміни в живій природі.

Недостатня розробленість і безсумнівна значущість цієї проблеми послужили підставою для визначення мети дослідження.

знаний у детей о живой природе и определить наиболее эффективные условия для получения этих знаний. Мета дослідження: вивчити особливості знань у дітей про живу природу і визначити найбільш ефективні умови для отримання цих знань.

Завдання дослідження:

1. Виявити значення вивчення дошкільниками понять та уявлень про об'єкти живої природи.

2. Ви

Розділ 1. Поняття про живу природу

1.1 Характеристика об'єктів живої природи

Жива природа (життя, жива матерія) -- це будь-яка сукупність організмів, які можуть існувати не лише на Землі, а й (гіпотетично) на інших планетах і космічних тілах. Жива матерія характеризується фундаментальними законами відтворення та передачі генетичної інформації. Основними ознаками живого є структурованість (клітинна будова, окрім вірусів),метаболізм (активний обмін речовин), адаптація та відтворення. Жива матерія включає: генетично-молекулярний, клітинний, тканинний, організмовий,популяційно-видовий, екосистемний та біосферний рівні організації живого, які поєднані між собою процесами обміну матерії та енергії та підпорядковуються принципу емерджентності.

Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд років тому^[1]. Існує кілька гіпотез виникнення земного життя, з яких найбільш розповсюдженою є гіпотеза самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані виключно на базі РНК -- гіпотеза світу РНК, -- без участі ДНК та білків, які розвинулись пізніше, у процесі еволюції.Єдина відома на сьогодні форма життя базується на полімерах чотиривалентного карбону, де функціональну частину становлять білки, структурну та енергетичну - вуглеводи та жири, відтворювальну - нуклеїнові кислоти.Живі організми разом із середовищем їх існування утворюють складні системи -- екосистеми^[4], які у планетарному масштабі об'єднуються у біосферу із широтною та висотною зональностями. На сьогоднішній день відомою є лише одна біосфера -- земна. Передбачається можливість існування біосфер на інших планетах.Усі земні живі організми походять від спільного предка, який виник близько 3,8-4 млрд років тому і поділяються на чотири великі домени: Евбактерії, Археї, Евкаріоти таВіруси.Життя отримує енергію здебільшого від Сонця, засвоюючи її завдяки фотосинтезу, який також супроводжується фіксацією вуглецю з атмосфери. Важливу роль у цьому процесі відіграє вода. Бактерії та зелені рослини стоять на початку харчових ланцюгів. Від них енергія та біологічний матеріал передається тваринам, які в свою чергу поділяються на травоїдних і хижаків.Кожен біологічний вид має свій ареал поширення, в залежності від кліматичних умов. Живі організми, що проживають на певній території утворюють біоценози: степи,ліси, тундри, пустелі тощо, в яких між ними встановлюються тісні взаємозв'язки.

Під терміном природа часто розуміють сукупність природних умов на землі (поверхня, рослинність, клімат тощо), органічний і неорганічний світ, а так само все існуюче на землі, не створене діяльністю людини. Часто, термін природа розширюється на весь світ, всесвіт, але все ж більш часте вживання значення цього слова ставиться до Землі. У словнику Даля є напрочуд точне визначення природи: ПРИРОДА ж. єство, все дійсне, всесвіт, все мирозданье, всі зриме, що підлягає п'яти почуттів; але більш наш світ, земля, з усім створеним на ній.Якщо говорити сухою мовою.

Природа - це частина матеріального світу, об'єкти якого безпосередньо оточують людину, розташовані на землі або в найближчому її оточенні і не вироблені людиною. Сюди, наприклад, входять атмосфера, а так само гори, надра, ріки, тварини, рослини та інші об'єкти. Вони можуть і не контактувати безпосередньо з людиною, а можуть існувати і в повному контакті з ним.

Природа існувала задовго до людини, та й сам він, коли був частиною природи, перебуваючи на одному рівні з тваринним світом. Але поступово, розвиваючись і відвойовуючи у природи територію, людина створив власну частину світу.

Природа за типами об'єктів поділяється на живу та неживу природу.

У живій природі в якості об'єктів матеріального світу виступають організми. Їй в ході свого розвитку властиво йти від простого до складного.

Основними об'єктами живої природи є:

* Рослини

* Тварини

* Гриби

* Бактерії

За різними даними, нині на Землі живе від 2 до 100 мільйонів різних видів живих організмів, але дослідники поки виявили близько 1,9 мільйона.

1.2 Роль природи у формуванні особистості дошкільника

Природа - найважливіший засіб виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Скільки відкриттів робить дитина, спілкуючись з нею! Неповторна кожна жива істота, побачене малюком. Різноманітні природні матеріали (пісок, глина, вода, сніг тощо), з якими діти так люблять грати. Дошкільнята спілкуються з природою в різні пори року - і коли навколо лежить пухнастий білий сніг, і коли зацвітають сади. Разом з дорослими радіють вони прохолоді води в літню спеку і дзюрчання лісового струмка, разнотравью лугів, смачною ягоді і запахів лісів. Жоден дидактичний матеріал не зрівняється з природою за різноманітністю і силі розвивального впливу на дитину. Предмети і явища природи наочно постають перед дітьми. Таким чином, малюк безпосередньо, з допомогою органів почуттів, сприймає різноманіття властивостей природних об'єктів: форму, величину, звуки, фарби, просторове положення, рух і т. д. У нього формуються початкові конкретні і яскраві уявлення про природу, які в подальшому допомагають йому побачити і зрозуміти зв'язки і відносини природних явищ, засвоїти нові поняття. Багато зв'язки і відносини між природними явищами діти пізнають в процесі спостережень. Це дає можливість педагогові розвивати у вихованців логічне мислення.

Спілкування дітей з природою має і ідейно-світоглядне значення. Накопичення реальних, достовірних уявлень, розуміння взаємозв'язків явищ природи лежить в основі подальшого формування у дітей елементів матеріалістичного світорозуміння.

Різноманітність об'єктів природи дозволяє вихователю організувати цікаву і корисну діяльність дітей. У процесі спостережень, ігор, праці в природі діти знайомляться з властивостями і якостями об'єктів і явищ природи, вчаться помічати їх зміну і розвиток. У них розвивається допитливість.

Отримані знання та вміння дошкільнятам пропонується використовувати на практиці: хлопці зволожують пісок, поливають водою сніг для створення міцних споруд, обмазують глиною дно струмків і каналів, щоб утримати воду. У процесі цієї діяльності відбувається подальше вдосконалення знань і розвиток розумових здібностей.

На формування особистості дитини позитивне, вплив справляє праця в природі. Це найбільш доступний для дітей вид праці, що має відчутний і значимий результат. Доглядаючи за рослинами і тваринами, дитина проявляє турботу про природу. У праці йде активний процес пізнання і застосування отриманих знань. В процесі праці у природі зміцнюється здоров'я дитини, відбувається розвиток його психіки. При цьому дуже важлива роль педагога - його вміння створити умови, що забезпечують активність і самостійність кожного вихованця" при знайомстві природою. Вплив природи на розвиток особистості дитини зв'язано з формуванням у нього певних знань про об'єкти і явищах. Знання про природу допомагають дитині орієнтуватися у якості, ознаки та властивості різних предметів. Тому ,якщо говорити про завдання, що стоять перед вихователем, знакомящим дітей з природою, то першою серед них буде формування у дітей елементарної системи знань. Система знань про природу включає знання про об'єкти і явищах (їх ознаки, властивості), а також зв'язках і відносинах між ними. Знання про природу у дітей дошкільного віку формуються на рівні уявлень, в яких відображені суттєві, але зовні виражені ознаки, зв'язки і відносини. Із засвоєнням системи знань пов'язаний розвиток у дітей пізнавального ставлення до природи. Воно виявляється у допитливості, прагнення дізнатися якомога більше.
Велика роль знань у формуванні трудових навичок і вмінь. Знаючи про потреби рослин і тварин, про те, що це - живі організми, про яких треба дбати, дитина буде прагнути оволодіти різними способами догляду за рослинами і тваринами і правильно вибрати їх у тому чи іншому випадку.

Знання про природу спонукають дітей дбайливо ставитися до неї. Добрі справи і вчинки підкріплюються усвідомленням правильності і необхідності такої поведінки в цілях охорони природи. Однак дбайливе ставлення до природи неможливо сформувати тільки на основі знань. Праця в природі є проявом активної турботи про неї.

Звідси друге завдання - формування у дітей трудових навичок і вмінь. Розуміння дітьми необхідності створення тих чи інших сприятливих умов, засноване на знаннях і підкріплене міцними трудовими навичками і вміннями, створює основу для справжньої любові до природи. Трудові навички і вміння, набуті в дитинстві, не руйнуються - надалі вони удосконалюються, перетворюючись на складніші види праці. Праця дітей в природі дає реальні результати. Цим він і привертає до себе дітей, викликає радість і бажання доглядати за рослинами і тваринами.

Третє завдання - формування в дітей любові до природи. Це завдання випливає з гуманістичної спрямованості виховання в нашому суспільстві і необхідності охорони природи - нагальною турботи всього людства. Дбайливе ставлення до природи передбачає прояв добрих справ і вчинків у тих випадках, коли це необхідно, а для цього діти повинні знати, як доглядати за рослинами і тваринами, які створювати умови для їх сприятливого росту і розвитку. Особливе значення для формування дбайливого ставлення до природи мають знання про живому організмі, вміння відрізняти його від об'єктів неживої природи.

Дбайливе ставлення до природи пов'язане з розвитком спостережливості, т. е виховуючи у дитини почуття любові до природи, потрібно прагнути до того, щоб малюк не проходив повз того чи іншого явища, що викликає тривогу, щоб він на ділі виявляв турботу про природу.

Формування бережного - відношення до природи залежить і від здатності естетично сприймати її, тобто вміти бачити і переживати красу природи. Естетичне сприйняття забезпечується безпосереднім «живим» спілкуванням дітей з природою. Спостереження краси природних явищ - невичерпне джерело естетичних вражень. Важливо показати дітям естетичні якості природних явищ, навчити їх відчувати прекрасне, висловлювати оцінні судження, пов'язані з переживанням краси спостережуваних явищ.

Всі перераховані завдання, що стоять перед вихователем, тісно взаємопов'язані - необхідно розглядати і вирішувати в комплексі. Складність і різноманіття цих завдань вимагають від педагога вміння використовувати різноманітні методи роботи з дітьми (спостереження, гра, праця, читання і розповідання, організація дослідів, бесіда тощо) у їх взаємозв'язку.

Розділ 2. Формування у дошкільнят уявлень про об'єкти живої природи

2.1 Психолого-педагогічне формування у дітей дошкільного віку динамічних уявлень про об'єкти жвої природи

У предметне оточення дитини-дошкільника входять різні об'єкти природи, тому його ознайомлення з рослинами, тваринами, явищами неживої природи неминуче - це природний процес пізнання навколишнього світу і набуття соціального досвіду. Цей процес, що проходить під цілеспрямованим керівництвом дорослих, може мати різну наукову основу

Екологічне виховання дошкільнят - це ознайомлення дітей з природою, в основу якого покладено екологічний підхід, при якомупедагогічний процес спирається на основоположні ідеї і поняття екології. Які ж поняття є значущими при побудові методики екологічного виховання дітей дошкільного віку? Перше поняття, яке необхідно визначити, це поняття "екологія": що за ним стоїть, яка наука мається на увазі.

Враховуючи специфіку дошкільного віку дітей, особливості їх психічного і особистісного розвитку, розділи біологічної екології в різній мірі можуть служити науковою основою для побудови адекватної екологічної методики виховання дошкільнят. Критеріями відбору понять та екологічного фактичного матеріалу є два моменти: їх наочна представленість і можливість включення в практичну діяльність. У дошкільному дитинстві переважають наочно-дієва і наочно-образна форми мислення, які можуть забезпечити розуміння і засвоєння лише спеціально відібраних і адаптованих до віку відомостей про природу.

Найбільш підходящим є розділ аутекологія - діти оточені конкретними, окремо взятими живими організмами. Кімнатні рослини і рослинність на вулиці (біля будинку, на ділянці дитячого садка), домашні та декоративні тварини, птахи і комахи, що мешкають повсюдно, можуть бути представлені дитині з екологічних позицій - в їх безпосередній взаємодії із середовищем проживання. Дорослий ставить за мету показати це взаємодія і простежує з дошкільнятами: що становить умови життя рослин і тварин, як вони взаємодіють з цими умовами.Отже, перше екологічне поняття, яке може бути використане при побудові методики, це поняття взаємозв'язку живого організму з середовищем існування. Воно обумовлене тим, що будь-який живий організм має потребами, які не можуть бути задоволені його внутрішніми ресурсами. Потреби живого організму (живої істоти, особини) задовольняються факторами зовнішнього середовища. Це перш за все потреби в поживних речовинах, воді, кисні, які за допомогою обміну речовин створюють життєву енергію і дозволяють особини реалізувати себе у всіх сферах життя.

Наступне важливе поняття з розділу аутекологія - морфо-функціональна пристосованість (адаптація) організму до середовища проживання - по суті є розшифровкою попереднього: воно розкриває механізм взаємозв'язку живої істоти із середовищем проживання,відповідає на питання, як відбувається цей взаємозв'язок. Зовнішні морфологічні (пов'язані з будовою) особливості рослин і тварин доступні сприйняттю дошкільника, тому й, у цілому, знання про пристосованості, продемонстрована на конкретних прикладах, може бути йому зрозумілим. Зовнішні прояви функціонування (у тварин це поведінка) також доступні наочно-образного мислення дитини і цікаві йому.Поведінка тварин цілком відповідає особливостям його будови, воно демонструє, що можна робити зовнішніми органами (частинами тіла) в таких умовах. Маленьку дитину також привертає динамічність поведінки тварин: швидка зміна образів легко зосереджує на собі його ще нестійка увага і сприйняття, дає "їжу" для роздумів.

Конкретизацією першого поняття є поняття середовища проживання. Дорослий цілком може обговорювати з дітьми, що необхідно для життя рослини чи тварини (вода, повітря, їжа, певні температурні умови тощо), якими предметами, матеріалами вони оточені, якими властивостями вони володіють.

Крім понять у побудові педагогічного процесу можуть бути використані деякі екологічні закономірності чи явища закономірногохарактеру, що існують у природі. Критеріями відбору цих закономірностей, як і відбору понять та фактичного матеріалу, стають їх доступність дітям і можливість їх пізнання. Можна виділити три області закономірних явищ:

1. Закономірність морфофункціональної пристосованості рослин і тварин до середовища проживання. Ця закономірність проявляється у різноманітних видах рослинного і тваринного світу і у всіх сферах життя кожної особини. Завдання педагога - показати її на прикладі тих живих істот, які є поруч з дошкільнятами або є програмними. Наприклад, знайомлячи дітей з білкою, вихователь розкриває перед ними її пристосованість у сферах пересування, харчування, захисту від ворогів, вирощування потомства, демонструє пристосованість способу життя звірка в різні сезони. Вихователь також показує пристосованість деревних і трав'янистих рослин, які ростуть на ділянці дитячого саду, до сезонно мінливих умов життя. Акваріум з водними мешканцями, зимуючі птахи, кімнатні рослини - все це об'єкти, що дозволяють продемонструвати позначену закономірність, центром якої є окремо взяте жива істота.

2. Зовнішнє пристосувальне подібність видів живих істот, що проживають в однакових умовах, але які не знаходяться в генетичну спорідненість. Це закономірне явище, повсюдно існує в природі, називається конвергенцією. Н.Ф. Реймерс дає таке визначення конвергенції: "Виникнення у різних за походженням видів і біотичних угруповань подібних зовнішніх ознак в результаті аналогічного способу життя та пристосування до близьких умов середовища (наприклад, форма тіла в акули і дельфіна, вигляд листяних лісів північної частини Євразії і Північної Америки) .Ця закономірність цілком відповідає пізнавальним можливостям дошкільнят, оскільки спирається на зовнішню схожість явищ, доступне спостереженню і наочно-образного мислення дітей. За допомогою цієї закономірності у них можна сформувати не тільки конкретні уявлення про пристосованості окремих живих істот до середовища проживання, але й узагальнені уявлення про групи живих істот, що знаходяться в однаковому середовищі проживання.

Наприклад, до групи літаючих (або наземно-повітряних) тварин, яких можуть спостерігати діти, входять метелики, комарі, мухи, самі різні птахи. Всі вони мають крила, щоб пересуватися в повітряному середовищі, і ноги для пересування по твердому субстрату, крім того, вони одночасно можуть потрапити в поле зору дитини. Водні, швидко плаваючі тварини також мають багато однакових або подібних ознак; витягнуте, мало розчленоване тіло, гладку, слизьку поверхню, спеціальні органи для плавання у воді (ласти, плавники, перетинки на пальцях) та ін Отже, в одну групу можна об'єднати риб , жаб, качок, що живуть у водно-прибережному просторі будь-якого ставка чи озера. дошкільний природа особистість педагогічний

Пізнання дітьми конвергентної схожості різних живих істот, що живуть в однаковому середовищі, дозволяє впорядкувати їх знання та уявлення про розмаїття рослин і тварин ще до того, як вони почнуть вивчати наукові основи екології в школі.

3. Різні форми пристосувальної взаємозв'язку живих істот із середовищем проживання в процесі онтогенетичного (індивідуального) розвитку. У дошкільному закладі вихователь разом з дітьми вирощує різні рослини (квіти, кімнатні рослини, овочеві культури); нерідко у декоративних птахів, хом'яків та інших тварин, яких утримують у куточках природи, з'являється потомство. Тому дошкільнятам можна показати, що на різних стадіях росту і розвитку організм по-різному пов'язаний із середовищем проживання. Наприклад, на початковій стадії розвиток зародка птиці відбувається за рахунок поживних речовин, наявних в яйці, і зовнішнього тепла, яке дає сидить на яйцях самка або інкубатор. Після того як пташеня з'явився на світ (тобто на наступній стадії онтогенетичного розвитку птиці), основну средообразующую функцію виконують його батьки: вони обігрівають, годують, захищають потомство - є головним фактором, що забезпечує його виживання.

2.2 Ознайомлення з природою у повсякденному житті

Враховуючи, що уявлення дітей п'ятого року життя про об'єкти природи в цілому ще недостатньо стійкі, а практичні, трудові уміння тільки починають формуватися, вихователю необхідно систематично і цілеспрямовано знайомити дошкільнят з природою у куточку природи, на ділянці дитячого саду.

Підвищення системності в роботі буде сприяти встановлення тісного зв'язку між заняттями та іншими формами ознайомлення з природою (спостереження і праця в куточку природи, на городі, в квітнику, гра з природними матеріалами). У повсякденному житті слід цілеспрямовано і систематично накопичувати чуттєвий і практичний досвід, вправляти дітей у застосуванні отриманих знань і умінь, стимулювати і підтримувати прояв інтересу до навколишнього світу.

Осінь. Робота в куточку природи. Починаючи з осені вихователю необхідно знайомити дітей з рослинами і тваринами в дитячому саду. Важливо поповнити куточок природи тими мешканцями, які будуть предметом спеціально організованих спостережень. Так, можна викопати квітучі ґрунтові рослини клумб і одночасно зробити гарний букет із зрізаних квітів. Вихователь, помістивши квіти в куточок природи, звертає увагу дітей на стан тих і інших в перші дні, милується ними, пропонує понюхати, розглянути квіти. Разом з дітьми педагог піклується про них (наливає воду у вазу, змінює її, поливає викопані рослини). Всі разом обговорюють, що потрібно рослинам.

У наступні дні педагог порівнює стан рослин, відзначає швидке в'янення рослин у вазі, встановлює його ознаки та причину - відсутність коренів і землі.

В куточок природи можуть бути поміщені дари осені - овочі, фрукти, ягоди. Дітей вчать розрізняти їх за зовнішнім виглядом, смаком, правильно називати. Воспитаель може визначити їх одним словом - плоди, розповісти дітям про їх призначення в житті рослин, показати насіння деяких з них. Важливо повідомити дітям, що рослини виростають з насіння. Зібрані на ділянці насіння можна помістити в куточок природи.

Овочі і фрукти використовуються в дидактичних іграх і вправах типу «Впізнай за смаком», «Дізнайся по запаху», «Чудесний мішечок», «Чий плід?» і т. д.

Постійні мешканці куточка природи також потребують уваги і турботи восени. Разом з вихователем діти оглядають рослини, визначають, як вони себе почувають, згадують назви. Необхідно звертати увагу дітей на потреби рослин, вчити помічати за зовнішнім виглядом, коли їм потрібна допомога (полив, перестановка в світле місце), здійснювати її правильно. При цьому слід знайомити дітей з основними функціями частин рослини - коріння тримає і годує рослина, листя вловлюють світло, стебло передає їжу з землі інших частин рослини.. Восени слід принести нових рибок, що відрізняються за зовнішніми ознаками і звичкам від тих, що вже живуть в акваріумі групи, помістити в куточок природи звірка (морську свинку чи хом'ячка), організувати спостереження за ними.

У ході спостережень вихователь повинен навчити дітей оцінювати дії об'єктів як прояв їх життя, розуміти, що вони живі. Змістом спостережень можуть стати виділення схожості і відмінності тварин, своєрідність їх поведінки, задоволення певних потреб, цікаві звички. Необхідно вчити дітей встановлювати нескладну, наочно представлену зв'язок між особливостями зовнішньої будови та поведінки тварини (будова рота і характер їжі, спосіб її добування, будова кінцівок і спосіб пересування і т. д.), деяку доступну безпосереднього сприйняття зв'язок із середовищем існування (особливо кінцівок, звички тощо).

Важливо познайомити дітей з потребами тварин в їжі, теплі, місці проживання. Це допоможе вихователю навчити дошкільнят доглядати за тваринами, підвищити їх відповідальність за життя тварин. Спостереження, працю та ігри на ділянці дитячого саду. У першу половину осені, коли погодаеще відносно тепла, вихователь організовує з дітьми спостереження за явищами неживої природи: діяльністю сонця (кількість тепла і світла), характером опадів, вітру, тривалістю дня. В результаті систематичної роботи у дітей складається уявлення про ясною і похмурій погоді, її характерні особливості. Дітей слід навчити відшукувати причини деяких явищ природи, встановлювати зв'язки між ними, якщо вони наочно представлені: пройшов дощ - з'явилися калюжі; холодно - калюжі довго не висихають; сонця немає - похмуро, темно; дме вітер - по небу швидко рухаються хмари і т. д. Необхідно, щоб спостереження за явищами неживої природи були пов'язані зі спостереженнями за життєдіяльністю рослин і тварин. На конкретних прикладах вихователю слід показувати дітям, що нежива природа - середовище, у якому існують рослини і тварини.
Так, на прогулянках по ділянці дитячого саду можна звертати увагу не тільки на особливості зовнішнього вигляду тих чи інших рослин, але й на спосіб існування всіх рослин - при-крепленность до землі. Для цього рекомендується цільових прогулянках використовувати осінні посадки дерев для уточнення уявлень дітей про підземної частини рослин - корені. Спостерігаючи за дітьми расцвечивание листя, а потім листопад, важливо звернути увагу дітей на умови, в яких відбуваються ці явища (сонце світить і гріє менше; земля стає вологою, холодною, потім замерзає; дмуть холодні вітри тощо).

Цікаві спостереження за різними тваринами. Їх поведінка стає іншим: одні зникають, готуючись до холодної зими; інші наближаються кг житла людини, змінюють свій зовнішній вигляд. Спостереження за линянням кішок, собак допомагають сформувати правильне уявлення про зміну одній «шубки» на іншу, уникнути неправильного тлумачення цих явищ дітьми.

Вихователь поглиблює знання дітей про причини, що викликають зміни у зовнішньому вигляді і поведінці тварин. Він повідомляє дітям, що тварини у всі часи року потребують тепла, їжі. Однак восени стає холодніше, їжа (комахи, рослини) зникає і тваринами, щоб вижити, змінюють свій вигляд і поведінку. Вихователь викликає у дітей бажання допомогти птахам, організовує їх підгодівлю, хбор насіння. Восени вихователь може провести ряд прогулянок за межі ділянки дитячого саду з різними цілями. В силу конкретності мислення діти 5-го року життя часто думають, що спостережувані осінні явища характерні лише для їх ділянки. Тому корисно подивитися, що відбувається за сусіднім будинком, в парнику, по інший бік вулиці, у водойми і т. д.

Можна використовувати такі прогулянки, щоб познайомити дітей з працею дорослих, характерним для осені: звернути увага на перевезення по вулицях овочів, овочевих і фруктових наметів, прибирання осіннього листя, перекопування землі під чагарниками і т. д.

Під час прогулянок на ділянці дитячого саду необхідно організувати різноманітні дидактичні ігри та вправи з природними матеріалами. Їх цілі можуть бути різними: навчити розрізняти дерева, кущі, трав'янисті рослини («Раз, два, три - до кущика біжи!», «Де чий будинок?»; впізнавати рослини з листям, плодами, насінням («Чий лист?», «Дітки на гілці», «Знайди такий самий»). Зима. Робота в куточку природи. В зимовий період року, коли можливості ознайомлення дітей з природою обмежені в силу погодних умов, куточок природи в групі виявляється важливим засобом здійснення змістовної роботи з дошкільниками. Знання про природу, уміння, отримані восени, розширюються і поглиблюються. Вихователь показує дітям, що кімнатні рослини і тваринами куточка природи відчувають себе так само добре, як влітку. Рослини залишилися зеленими, деякі з них цвітуть; рухливі тварини, ведуть активний спосіб життя. Діти спільно з вихователем встановлюють причини цих явищ (в кімнаті тепло, світло, тварин регулярно годують, рослини поливають, повертають до світла). Таким чином, умови життя рослин, тварин відповідають їх потребам.

Під керівництвом дорослого дошкільнята регулярно миють рослини, клітини тварин, годують птахів, риб, морську свинку, спостерігають за їх станом.

Взимку можна цілеспрямовано виявляти ознаки живого у конкретних рослин і тварин. Вихователь пояснює, як вони живляться, дихають, які рухи здійснюють. Повідомляє дітям, що рослини дихають усіма частинами - листям, стеблом, корінням. Встановлює зв'язок між потребами рослин в повітрі, видаленням пилу з листя і розпушуванням грунту. Враховуючи, що взимку недостатньо зеленого корму для тварин, можна разом з дітьми вирощувати овес, іншу зелень. Педагог звертає увагу дітей на те, як охоче їдять такий корм тварини, викликає у хлопців задоволення від того, що добре подбали про своїх вихованців. В кінці січня, в лютому можна висадити в землю цибулю, виростити його. Показати дітям рух листя по напрямку до світла, пояснити це явище. В кінці зими педагог пропонує дітям з'ясувати, живі рослини на вулиці. Для перевірки припущень, зроблених хлопцями, проводить досвід по проращиванию зрізаних гілок, визначає прояв їх життя - набухання бруньок, поява листя. Слід замалювати відбуваються зміни, помістити малюнок в куточок природи. Порівнюючи стан рослин у груповій кімнаті та на вулиці, визначити причини його відмінності. Спостереження, працю та ігри на ділянці дитячого саду. Зимові явища в природі представляють багатий і цікавий матеріал для спостереження. Спостереження за снігом, ігри з них можуть бути організовані вихователем на кожній прогулянці. Дітей необхідно ознайомити з властивостями снігу, провести нескладні досліди на вулиці і в групі. Корисно спостерігати за рухами снігу в тиху погоду, при сильному вітрі, дати визначення цим явищам - снігопад, завірюха, хуртовина, навчити їх розрізняти.

Разом з вихователем діти встановлюють, що сталося з рослинами взимку, живі вони, чому не ростуть, не зеленіють. Для цього потрібно визначити стан землі під снігом (замерзла, тверда), води (перетворилася в лід), зробити висновок про те, що рослинам взимку не вистачає тепла, їжі, води, світла. Вихователь повідомляє дітям, що гілки рослин взимку дуже крихкі і легко ламаються. Для надання допомоги рослинам він пропонує акуратно струсити сніг з гілок, обкопати снігом дерева і кущі, щоб вони не загинули.

З цією метою організовує працю.

У тиху погоду добре провести цільову прогулянку в сквер, парк, помилуватися зимовим пейзажем. Можна показати дітям нирки, щільно сомкнувшие свої лусочки, пояснити, що навесні з них з'являться листя. Взимку триває підгодівля птахів. Вихователь вчить дітей розрізняти птахів за зовнішнім виглядом, видаваним звуках, характерним звичкам, пояснює, чому не всі з них відлетіли в теплі краї. Корисно уточнити уявлення дітей про середовище існування птахів (в повітрі, на землі), про конкретних місцях їх знаходження (ворони розташовуються на товстих гілках дерев, горобці - на гілках кущів, голуби - на карнизах осель і т. д.), про засоби пересування, про харчування, про поведінку в мороз. Потрібно викликати у дітей бажання допомагати птахам взимку.

Весна. Робота в куточку природи. Продовжуючи розпочату восени і взимку роботу в куточку природи, вихователь особливу увагу звертає на ознайомлення дітей з процесами пожвавлення в природі, явищами росту, розвитку, розмноження рослин і тварин. Для цього необхідно провести посадки рослин (квасолі, вівса і т. д.) і організувати тривалі спостереження за ними, догляд. У ході таких спостережень у дошкільнят повинні скластися конкретні уявлення про зростання і розвитку рослин: окремих яскравих стадіях, їх послідовності. Вычленяя ті чи інші ознаки змін, що відбуваються, вихователь разом з дітьми замальовує їх на окремих картках, поміщає ці малюнки в куточок природи, встановлюючи в послідовності, що відбиває зростання. Кожне наступне спостереження проводиться в порівнянні з останньою карткою, у результаті виявляються ознаки розвитку рослини.

Спостережуваний процес необхідно зіставляти з умовами життя рослин навесні: поява великої кількості сонячних днів, збільшення тривалості світлої частини доби. Важливо підкреслити необхідність більш рясного поливу посадок кімнатних рослин, обговорити з дітьми зміни в способи догляду за ними.
Вихователь організовує спостереження за тваринами куточка природи: вони стають більш рухливі, активні, у деяких з'являються дитинчата. Можна показати дітям мальків гуппі, порівняти їх з дорослою рибкою по зовнішньому вигляду і поведінки; поспостерігати за що сидить на гнізді канаркою, розповісти, що вона зігріває своїм теплом яйця, з яких вилупляться пташенята. Важливо навчити дітей правильно поводитися біля пташки, щоб не злякати її, інакше пташенята загинуть.

Спостереження, працю та ігри на ділянці дитячого саду. Весняні зміни в природі викликають радісні переживання дітей, активне пізнавальне ставлення до всього що відбувається навколо. Вихователь організовує спостереження, ігри на ділянці.

Спостереження за змінами в неживій природі допоможуть вихователю пояснити дітям багато цікаві прояви життєдіяльності живих організмів. Тому важливо визначити ті чинники середовища, які визначають пробудження життя рослин і тварин: підвищення температури повітря, збільшення тривалості дня, танення снігу, поява великої кількості води, зігрівання землі і т. д. Перепад нічних і денних температур дозволяє вихователю ще раз уточнити уявлення дітей про властивості води, снігу, льоду, їх переходи з одного стану в інший. Можна організувати ігри дітей з бурульками, мокрим снігом, струмочками. Вихователь пропонує дітям доторкнутися талу воду. Хлопці переконуються, що вона ще холодна, тому рослини не ростуть.

У другій половині квітня життя рослин, комах, птахів активізується. Змістом спостережень може стати поява набряклих бруньок, перших листочків, трави, первоцвітів. Слід пошукати з дітьми причини цих явищ у навколишньому їх неживій природі. Вихователь допомагає співвіднести умови з тими потребами рослин, про яких дошкільнята вже знають: потреби у світлі, теплі, волозі. Він пропонує дітям прибрати старі листя, розпушити землю, -захистити молоде рослина і т. д., пояснює необхідність такої роботи.

Спостерігаючи за комахами, можна звернути увагу дітей на те місце, де вони найбільш часто бувають на способи їх пересування, особливості зовнішньої будови, відзначити яскраву забарвлення деяких з них. Треба навчити дітей розрізняти жуків, метеликів, мух.

Слід звернути увагу дітей на поведінку птахів навесні: їхні клопоти по влаштуванню гнізда, вирощування потомства. Вихователь допомагає дітям встановити зв'язок цього явища з потеплінням і наявністю їжі для птахів. Цікаві спостереження за кішками, собаками, греющимися на сонечку. Вихователь повідомляє дітям, що вони відчувають тепло, радіють йому.

Літо. Робота в куточку природи. Влітку діти більше знаходяться на повітрі. Вихователь нагадує їм, що рослини і тваринами куточка природи потребують турботи та уваги. Разом з дітьми він уточнює способи догляду за мешканцями куточка природи влітку, привчає виконувати нескладні трудові доручення: полити рослини, видалити з листя пил; погодувати тварин зеленим кормом, винести на ділянку морську свинку, хом'яка, поспілкуватися з ними, погодувати травою.

Влітку куточок природи може поповнюватися тимчасовими мешканцями, за якими діти разом з вихователем ведуть спостереження. Здебільшого це дрібні тварини: равлик (прудовік, котушка), гладиш, плавунець, личинки бабки, жаби і т. д. Спостереження за ними цікаві, приваблюють дітей, виховують допитливість, допитливість. Більшість з цих тварин повинні бути випущені на волю. Котушку можна залишити в акваріумі на зиму для подальших спостережень.

Спостереження, працю та ігри на ділянці дитячого саду. Великий інтерес дітей 4-5 років викликають літні явища неживої природи. В процесі спостережень ігор, практичних дій дошкільнята знайомляться з властивостями природних матеріалів - піску, глини, води, каменю. Закріплюються уявлення про стан погоди влітку (тепло, світить сонце), яскравих літніх явища (гроза, небо, затягнуте хмарами, веселка і т. д.). Вихователь повинен учити дітей бачити і встановлювати зв'язок одних явищ з іншими: наприклад, під час грози дме сильний поривчастий вітер, рослини гнуться, гойдаються, дощ буває сильний, але скоропроходящий, тварини ховаються; після грози повітря чисте, з'являються калюжі і т. д

Літом предметом уваги дітей може бути ріст і розвиток рослин. Дошкільників цього віку ще важко простежити досить тривалий цикл розвитку рослин. Тому, висадивши насіння квітучих рослин в землю, вихователь організує короткочасні спостереження за змінами в зовнішньому вигляді рослин (поява листочків, бутона, перетворення бутона в квітку, а квітки у плід і т. д.). У ході спостережень вихователь спонукає дітей відшукувати не тільки нове в зростаючому рослині, але і ті ознаки, які залишилися незмінними (форма листя, характер стебла, колір бутона і т. д.). Це допомагає дітям встановити зв'язок між спостережуваними стадіями. Хлопці розуміють, що росте одне і те ж рослина. В такі спостереження можна включати ігрові завдання «Хто перший побачить?», «Хто швидше знайде?», «Який квітка виросте з цього бутона - білий чи червоний?» і т. д. Спостережувані зміни рослин необхідно пов'язувати з умовами, в яких вони ростуть (посилення тепла, велика кількість світла, вологи). З дітьми середньої групи на грядці слід висадити насіння городніх рослин, кущики полуниці. Вихователь підводить дітей до висновку про те, чому рослини висаджуються в спеціально приготовлене місце - на клумбу, грядку. Для цього він пропонує порівняти землю на доріжці та на грядці. Використовуючи обследовательские дії (натиснути, зробити пальцем поглиблення і т. д.), діти встановлюють, що на доріжці земля щільно утоптана - корінцях і паросткам важко в ній пробиватися, а на грядці земля м'яка, пухка - посівам в ній зручно рости.

Протягом літа діти доглядають за городом і квітником: поливають рослини, розпушують землю, прополюють від бур'янів. При цьому вихователь повідомляє про призначення різних видів догляду.

Діти спостерігають за станом рослин після поливу і після дощу, до і після розпушування ґрунту, встановлюють зв'язок між станом рослини і умовами, в яких воно знаходиться, доглядом за ним. У процесі вирощування рослин малюки починають розуміти, що треба ходити тільки по доріжках, можна затоптувати клумби і грядки, бігати за ним і т. д.

Літо - час цікавих прогулянок. Їх необхідно використовувати для уточнення вже наявних у дітей уявлень про природу, розширення і поглиблення знань про неї.

Цільові прогулянки на луг дозволяють познайомити дітей з лучними рослинами і тваринами, їх життям влітку, помилуватися красою і простором луки. Вихователь просить дітей назвати знайомі рослини (дзвіночок, луговий волошка, ромашка). Розглядаючи разом з ними нові рослини - кульбаба, гвоздику, спонукає дітей порівнювати їх за забарвленням, формою і величиною квітки, по запаху. Педагог проводить дидактичні ігри з луговими травами, читає вірші про них.

Під час цільових прогулянок на галявину вихователь з підгрупами дітей може поспостерігати за її мешканцями - метеликами (лимонница, капустянка, махаон, кропив'янка), жуками (бронзовка, сонечко), кониками, бджолами. Треба уточнювати і збагачувати уявлення дітей про комах, вчити впізнавати за характерними ознаками зовнішнього вигляду метелика-капусницю і мурашку. Слід навчити хлопців порівнювати комах за особливостями будови (наявність і відсутність крил), характером пересування (повзає, пурхає), місця проживання (в повітрі, на землі), способом захисту від ворогів. Треба дати знання про те, що комахи живі - о ні рухаються, живляться, пристосовуються до захисту від ворогів. Виховувати дбайливе ставлення до комах. При повторних цільових прогулянках на галявину, луг вихователь продовжує ознайомлювати дітей з лучними рослинами і тваринами; вчить пізнавати та правильно називати 2-3 лучних рослини, розрізняти їх за характером стебла, квітки, формою і розташуванням листя, дізнаватися і розрізняти комах за зовнішнім виглядом, поведінкою; вчить встановлювати зв'язки між особливостями будови кінцівок тварин та способом пересування, між потребами в харчуванні й місцем проживання. Цікаві літні екскурсії до водойми. Вихователь розповідає дітям про те, що в ньому живуть різні тварини (жаби, жуки-плавунці, личинки комах), ростуть рослини (стрілолист, латаття), вчить впізнавати і розрізняти їх. При цьому треба вчити дітей спостерігати за тваринами водойми, встановлювати зв'язок між їх поведінкою та умовами середовища. Це може послужити основою для розвитку інтересу до самостійних спостережень у природі.

Конкретизуючи уявлення дітей про мешканців водойми, слід провести спостереження за жабою. Вихователь звертає увагу дітей на зовнішній вигляд тварини, особливості пересування, живлення, розповідає про місце проживання жаби, показує способи пристосування до навколишнього середовища. (При цьому корисно запропонувати дітям встановити зв'язок між будовою кінцівок жаби і способом її пересування у воді і на суші, між забарвленням шкірного покриву і середовищем.) Вихователь повідомляє дітям про користь, отриманого жабою, вчить використовувати при спостереженні слова: перетинки, волога шкіра, пристосувалася. Такі спостереження сприяють вихованню інтересу і дбайливого ставлення до жабам.

З дітьми 4-5 років треба також організувати прогулянку в ліс. При цьому треба формувати конкретне уявлення про ліс як місце для життя різних рослин і тварин. Вихователь вчить дітей .розрізняти дерева (ялина, береза, ялина, сосна), 2-3 види кущів, мох, їстівний і неїстівний гриб (мухомор); показує деякі конкретні прояви життя рослин і тварин у лісі: харчування, пересування. Вчить користуватися словами, що позначають назви рослин, тварин. Виховувати вміння вести себе в лісі, не заважати його мешканцям - важливе завдання таких прогулянок. Цінним посібником для знайомства дітей з природою може стати календар природи. У середній групі він повинен бути нескладним з поданого матеріалу, яскравим. За допомогою календаря можна надовго зберегти в пам'яті дітей цікаві враження від спостережень на ділянці, прогулянки, екскурсії. Малюнки дітей, відображають побачене, поміщаються вихователем в календар. При цьому слід відбирати ті, в яких найбільш точно або образно представлено побачене.

Мінливу погоду сезону також необхідно фіксувати. Це можна зробити, користуючись іграшкою-посібником «Яка сьогодні погода?». На щільному шматку картону з укріпленою в центрі рухомою стрілкою поміщаються або вкладаються в прозорі кишені кишенька для дитячих малюнків зображення різного, але типового для певного сезону стану погоди. Якщо зробити картинки змінними, можна використовувати календар протягом усього року. Поєднавши іграшку-посібник з планшетом для дитячих малюнків, вже в середній групі можна створити куточок спостережень за природою і погодою сезону. Ведення таких календарів привчає дітей до уваги, розвиває вміння спостерігати, помічати цікаві і типові явища природи навесні, восени, взимку і влітку. Всі форми роботи з дітьми педагог використовує для виховання дбайливого ставлення до природи. Він показує, як правильно зірвати квітку, не пошкодивши коріння, обмежує кількість рослин для букета, вінка, не дозволяє викидати зірвані рослини, ловити і знищувати дрібних тварин. Організація спостереження за об'єктами природи.

Крім змісту надзвичайно важливо визначити організаційно-методичну форму проведення спостережень з дітьми за тими об'єктами природи, які постійно знаходяться біля них. Спостереження краще всього проводити у формі циклів.

Мешканці куточка природи весь навчальний рік живуть поруч з дошкільниками - це обставина накладає особливий відбиток на педагогічний процес: не можна, щоб у дітей за цей тривалий період настав байдуже звикання до них[17]. Педагогічний процес повинен бути побудований так, щоб у дітей постійно зростав інтерес до живим істотам, щоб вони весь час розширювали уявлення про них, нарощували обсяг конкретних знань, щоб до кінця навчального року будь-яка дитина старшого дошкільного віку міг би стати екскурсоводом по кутку природи - жваво й цікаво розповідати про його мешканців. Цим вимогам відповідає передусім така форма педагогічної роботи, як цикли спостереження, що здійснюються не на заняттях, а в різні режимні моменти повсякденного життя.

Цикл - це ряд взаємопов'язаних спостережень за конкретним об'єктом куточка природи або ділянки дитячого садка. Кожне з спостережень циклу має свій зміст, свою мету, не повторює інші спостереження, але взаємопов'язане з ними. В сумі всі спостереження одного циклу формують у дітей конкретні і чіткі уявлення про даному об'єкті - його будову, функціонування (різних проявах, поведінці), умовах життя. Цикл спостережень дозволяє дитині чуттєвим шляхом і самостійно придбати систему конкретних знань про тварин або рослини, які живуть по сусідству з ним.

Цикл спостережень як організаційно-методична форма педагогічного процесу має ряд переваг. В циклі здійснюється розподіл всього обсягу знань на "порції", що забезпечує поступове і більш надійне їх засвоєння. Кожне наступне спостереження дозволяє демонструвати дітям нові сторони і особливості вже знайомого об'єкта природи, одночасно уточнювати і розширювати сформовані уявлення.

Перевагою циклу є і його протяжність у часі - розподіл спостережень, наступних одне за іншим, на досить тривалий термін. Багаторазове (але з різним змістом) звернення до одного і того ж об'єкту протягом 1-3 місяців формує у дітей стійкий пізнавальний інтерес до неї. І результаті у дошкільників виникає потреба в нових спостереженнях, які вони здійснюють самостійно (що особливо цінно), без спонукання і керівництва вихователя. І, на кінець, проведення циклу спостережень у повсякденному житті у різні режимні моменти економить час для занять і робить роботу з дітьми різноманітною, В якості прикладу розглянемо цикл спостережень за золотою рибкою в акваріумі безвідносно віку дошкільнят)[18]. Вимоги до проведення спостереження.

У повсякденному житті протягом навчального року в будь-якій віковій групі проводиться багато різних спостережень у природі[19]. Від організації і методичних прийомів, які використовує вихователь, залежать засвоєння дітьми змісту спостережень, розвиток інтересу до них і бажання добровільно брати участь в них. Організаційно-методичний аспект даної форми педагогічного процесу можна представити у вигляді певних вимог, дотримуючись яких вихователь відчує ефект у вихованні дітей.

Перша вимога пов'язана з просторовою організацією спостережень. Це вимога випливає з того, що під час проведення спостережень діти отримують чуттєву (сенсорну) інформацію за допомогою сприйняття об'єктів природи з допомогою зору, слуху, нюху, тактильних і кінестетичних відчуттів. Таке сприйняття будь-яких предметів і явищ природи можливо лише при безпосередньому контакті з ними, що є оптимальним умовою проведення спостережень. Дитина повинен сам бачити об'єкт і все, що з ним відбувається, чути звуки, які виходять від нього, мати можливість відчути його запах. У тих випадках, коли об'єкт природи можна чіпати, брати в руки, дитина повинна мати можливість тактильнокинестетического обстеження, щоб відчути характер поверхні, форму, температуру і вагу предмета. Це і називається - самостійно отримати сенсорну інформацію про предмет.

Педагогічна вимога до просторової організації спостереження полягає в тому, щоб будь-який об'єкт природи був максимально доступний для сприйняття кожній дитині. У кожному конкретному випадку вихователь продумує, скільки дітей одночасно можуть брати участь у спостереженні, як їх розташувати (поставити, посадити), щоб всі вони перебували в одному ряду-це дозволяє бути в безпосередньому контакті з об'єктом природи, сприймати його найкращим чином. Вздовж грядки або клумби можна розташувати в один ряд багато дітей - половину або навіть всю групу. У цьому випадку кожен з них зможе спокійно розглянути будь-яка рослина, помацати і понюхати його, виконати необхідні практичні дії. Біля акваріума, навпаки, стати в один ряд можуть не більше 3-5 дітей.

Гарною підмогою в організації спостережень є роздатковий матеріал: овочі, фрукти, гілки, пір'я, насіння, шишки і пр. Діти можуть брати їх в руки і обстежувати в індивідуальному порядку. Одні і ті ж спостереження з невеликою кількістю дітей можна повторювати кілька разів, щоб один і той же зміст було засвоєно всіма або більшістю дошкільнят групи.