Основою діяльності закладу є оздоровча зміна. У це поняття вкладено основний педагогічний зміст життя дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, оскільки діти приїжджають у заклад на певну зміну. Дитячі враження від оздоровчої зміни - це враження від конкретної зміни.

Зміна - це дуже точна назва для періодів життєдіяльності такої специфічної педагогічної системи, як тимчасовий дитячий колектив, оскільки зміна в дитячому закладі - це зміна дитиною свого оточення, стилю життєдіяльності, а інколи й зміна себе самої [38].

Для більшості дорослих зміна - це теж зміна стилю життя, звичних форм і методів роботи (за своєю суттю кожна зміна повинна відрізнятися від іншої ідеєю, справами, оформленням тощо). Отже, зміна в дитячому закладі - це певний період його роботи, протягом якого здійснюється повноцінний оздоровчо-освітній процес та реалізується весь комплекс педагогічних завдань.

У структурі зміни виділяють п'ять основних періодів: підготовчий, організаційний, основний, завершальний і післятаборовий. Зупинимося на короткому аналізі кожного з періодів зміни.

Так, під час підготовчого періоду відбувається емоційне налаштовування дитини й дорослого на майбутню зміну. Це час, коли дитина та педагог визначають для себе, чого вони чекають від дитячого закладу й зміни. У сучасних умовах, коли нерідко в дитячому закладі проводять тематичні або спеціалізовані зміни, така підготовка дуже важлива. Це період, коли розробляють програму зміни. Тривалість підготовчого періоду буває раною: від кількох днів до двох тижнів. На цьому етапі моделюються зміст, основні форми й методи роботи, система керування, логіка розвитку зміни.

Зміст, форми та методи діяльності закладу визначаються педагогічним колективом і будуються за принципом самоврядування з урахуванням національних та культурно-історичних традицій, особливостей соціально-економічного розвитку регіону.

У кожному дитячому закладі оздоровлення й відпочинку складаються перспективний план на літо, календарні плани роботи роботи закладу та загону на зміну, план-сітка заходів, плани роботи гуртків, клубів за інтересами, робочі плани вихователів, методиста, заступника начальника дитячого закладу з питань виховної роботи, конкретні плани підготовки й проведення різноманітних заходів у період оздоровчої зміни.

У перспективний план рекомендується включати такі розділи: характеристика регіону, де міститься дитячий заклад, його матеріальної бази, виховні завдання, зміст виховної діяльності закладу та його основні напрями: морально-патріотичне виховання, організація суспільно корисної праці й трудове виховання, фізичне та естетичне виховання й розвиток культури спілкування, формування здорового способу життя, туристична та екологічна робота, організаційно-методична робота тощо. Перспективний план роботи обговорюється й затверджується педагогічною радою [38].

Календарний план роботи дитячого закладу складається на одну зміну з урахуванням завдань, що зазначені в перспективному плані роботи, і пропозицій загонів. Перш ніж розпочинати планування, старший вихователь на організаційних зборах повинен ознайомити його учасників із перспективами роботи й завданнями на оздоровчу зміну. Після обговорення пропозицій рада закладу складає календарний план і визначає, який загін та хто з членів ради відповідає за підготовку й проведення того чи іншого заходу. На зміну доцільно планувати не більше чотирьох-п'яти загальних справ для всіх загонів, оскільки кожна з них вимагає тривалої та ретельної підготовки.

Рекомендується до плану внести розклад фізкультурно-оздоровчих занять, культурно-масових заходів, роботи гуртків, клубів, секцій. На основі цього плану складається план-сітка роботи закладу на кожну зміну, який розміщують для загального огляду.

Календарний план роботи загону складається вихователем загону на одну зміну. При складанні календарного плану насамперед потрібно врахувати пропозиції та поради дітей, з'ясувати їхні інтереси й побажання засобами анкетування, опитування та конкурсів на кращу пропозицію.

На основі щоденних загонових планів старший педагог-організатор разом із черговим по закладу складають зведений план роботи закладу на наступний день, розміщують його на щиті "Сьогодні в дитячому закладі".

Складаючи план роботи загону, у якому перебувають учні, потрібно передбачити всі можливості для їх самоствердження та саморозвитку, розвитку їхньої самодіяльності, ініціативи й творчості, а також координувати справи загонового колективу з календарним планом закладу на зміну, який є основним документом у визначенні основних форм роботи для кожного загону.

Фізкультурний і музичний керівники, лікар, керівники гуртків мають особисті плани роботи. Окремий план складає вихователь загону.

У дитячих закладах протягом кожної зміни рекомендується проводити фізкультурно-оздоровчу, туристичну, екологічну роботу: спортивні змагання з волейболу та футболу, спортивні естафети для молоді, змагання на воді. Під керівництвом досвідчених інструкторів діти долають перші кроки туристичного життя: учаться ставити намети, розводити вогнище, долати перешкоди, орієнтуватися на місцевості, куховарити, визначати небезпечні для здоров'я й життя рослини та гриби, комахи й плазуни тощо.

Остання справа підготовчого періоду одночасно є й першою акцією організаційного характеру - це заїзд дітей.

Організаційний період - це перші 3-4 дні зміни - час адаптації. Період, коли відбувається інтенсивний процес знайомства дитини з новим оточенням, із майбутньою діяльністю. Головне завдання педагога в організаційний період - допомогти вихованцю розкрити свої здібності та кращі якості. У цей період відносини між дітьми хиткі, але вже закладаються морально-психологічні основи існування тимчасового дитячого об'єднання.

У цей час особливо важливо знайти правильний тон, стиль взаємин дорослих і дітей. Для цього потрібно:

1) створити умови для усвідомлення й прийняття дітьми, підлітками правил, норм, вимог життєдіяльності в дитячому закладі під час зміни;

2) провести психолого-педагоґічну діагностику інтересів, можливостей і здібностей дітей;

3) формувати основи самоврядування в дитячому об'єднанні;

4) реалізувати спільну діяльність дітей та підлітків у програмі загону й закладу.

Взаємодію загонової програми з програмою дитячого закладу оздоровлення й відпочинку можна умовно представити таким чином:

дотримання законів дитячого закладу;

участь загону в справах закладу;

спілкування з іншими загонами, міжзагонові справи;

особисте "неформальне" спілкування дітей та ін.

Організаційний період - це період постановки чітких вимог і створення умов, за яких (у поєднанні із щирістю, доброзичливістю й увагою педагога) виконання цих вимог для дитини стає цікавим і необхідним.

1. Знайомство дітей один з одним, із педагогом.

Для цього потрібно включити дітей в активну діяльність, що припускає різнобічне спілкування; створити доброзичливу атмосферу; допомогти запам'ятати імена, знайти товаришів за інтересами, захопленнями; допомогти проявити кращі якості; дати можливість спробувати себе в різних видах діяльності; розповісти про себе, показати себе в справі; виявити довіру до дитини, повагу до її особистості, показати її значимість.

Потрібно організувати ігри на знайомство, візитки з іменами, колективні творчі ігри, спільну діяльність на загальну користь (чергування в їдальні), зустріч гостей або тих дітей, котрі приїхали пізніше, "вогник" знайомства, спільні справи, що сприяють знайомству; творчі, музичні, конкурсні програми, дискусійні форми обговорення загальних проблем, індивідуальні бесіди з дітьми, діагностика інтересів, робота з особистими щоденниками, "Цікава скринька" (запитання від дітей), загальне підбиття підсумків дня, обмін думками, вечір знайомства, знайомство з іншими загонами тощо.

2. Знайомство з навколишніми людьми та із самим дитячим закладом.

Потрібно познайомити дітей із тими дорослими, до кого можна звернутись у разі виникнення труднощів (із лікарем, сестрою-господаркою, теслею, електриком, кухарями); із людьми, котрі можуть відповісти на особисті питання дитини, дати корисну інформацію (начальник, методист, психолог, бібліотекар, керівники гуртків, вахтери, педагоги інших загонів, касир, завідувач камери схову й ін.); ознайомити з територією, допомогти навчитись орієнтуватися в таборі; ознайомити з умовами (у тому числі й побутовими) і можливостями, які є в таборі для дитини, проінформувати про те, як ними користуватися; ознайомити з навколишньою природою; позначити "небезпечні" місця дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Із цією метою доцільно організувати екскурсії, ігрові форми ("Розвідка цікавих справ", складання карти-схеми закладу з природних матеріалів), ігри за станціями з маршрутними аркушами, зустрічі з цікавими людьми, ігри та заходи на різних майданчиках, ігри-подорожі. Рекомендовано виконувати частину справ на природі, у різних місцях дитячого закладу; давати дітям невеликі доручення, готувати з ними сюрпризи для інших людей. У куточку загону можна вивісити карту місцевості (готову або складену дітьми), іншу корисну інформацію. Можна підготувати вечір знайомства й прес-конференцію з адміністрацією, зі службами табору, презентація клубів, гуртків. Важливо не тільки дати інформацію, але й створити умови для самостійного її одержання.

3. Прийняття норм і вимог загального проживання та спільної діяльності. Слід ознайомити з вимогами й правилами, спрямованими на охорону життя та здоров'я дітей; із режимом дня, санітарно - гігієнічними вимогами, правилами їх виконання; повідомити про час для особистої гігієни протягом дня, навчити підтримувати затишок; із правилами користування побутовими приміщеннями, відвідування Їдальні; із законами й традиціями дитячого закладу, правами та обов'язками дітей і дорослих у ньому; домовитися про норми поведінки, підтримувати доброзичливу атмосферу, виробити власні норми, що будуть прийняті кожним.

Для цього потрібно організувати організаційний збір загону, "вогник" знайомства, вечір "загонових" легенд, законів і традицій, прийняття Декларації про закони життя в дитячому закладі, екскурсії, інструктажі, індивідуальні бесіди, інформаційний стенд, графік чергування, пам'ятки черговим; спільне обговорення проблем, пошук рішень; нагадування й контроль для вироблення та підтримки гігієнічних, побутових навичок у дітей; лист-наказ попередньої зміни.

4. Формування уявлень про перспективи діяльності.

Варто запропонувати дітям інформацію про можливі варіанти її діяльності в дитячому закладі; зацікавити їх, уключивши в інтенсивну діяльність, у планування; створити ситуацію вибору діяльності; виявити інтереси й бажання дітей, допомогти співвіднести їх із можливостями закладу, оздоровчої зміни.

Із цією метою слід організувати діагностику інтересів і потреб дітей, розвідку цікавих справ, планування, організаційний збір, дискусійні форми справ на теми, що стосуються вибору дітей, можливостей зміни, ставлення до відпочинку тощо, інтенсивну-різноманітну діяльність, зустрічі з цікавими людьми.

Педагог у цей період є ведучим, організатором, лідером. Для того, щоб кожен почував себе комфортно, потрібна цікава, інформаційно насичена, корисна діяльність. Діти - активні учасники справ, помічники. У перші дні зміни діти найчастіше нездатні самі її організувати, їм потрібна допомога.

Основний період зміни - час особистісної самореалізації дитини. Головний мотив цього періоду - вибір видів діяльності, що дають змогу найбільш повно реалізувати особистісний творчий потенціал. Педагог із позиції організатора й керівника переходить на позицію консультанта, координатора, основна роль відводиться учнівському самоврядуванню.

Під дитячим самоврядуванням розуміємо навички повного самообслуговування або звичайний прояв ініціативи й самодіяльності, не пов'язаний із прийняттям та реалізацією управлінських рішень, найчастіше це обмежується тимчасовими рамками, зазвичай одним днем.

Основні завдання органів дитячого самоврядування:

1) забезпечення й захист прав та інтересів вихованців;

2) створення умов для виконання підлітками своїх обов'язків;

3) сприяння творчій і спортивно-оздоровчій діяльності вихованців;

4) створення різноманітних гуртків, товариств, об'єднань, секцій за інтересами;

5) організація співпраці з молодшими вихованцями та з дітьми з інших загонів і закладів оздоровлення й відпочинку.

Найвищий орган самоврядування в дитячому закладі - загальні збори вихованців загону, на яких затверджується положення про самоврядування, обирається його виконавчий орган, визначаються структура й термін повноважень, заслуховується звіт. Учені визначають три типи самоврядування в дитячому закладі [42].

Перший тип - імітаційний (ігровий). Для нього характерне створення дитячої спільності як наслідування державного устрою: із республіками, парламентами, прокурорами, поліцією й т. ін. Відмінна риса цього типу самоврядування - перевага форми над змістом. Але це не означає, що його варто оцінювати тільки зі знаком мінус.

Другий тип самоврядування - псевдоділовий, або бюрократичний. Цей тип моделює в дитячому середовищі бюрократичний апарат. Під виглядом підготовки лідерів, організаторів, розширення дитячого активу створюються численні ради, штаби, комісії, що обираються на тривалий термін, але не зайняті реальною діяльністю. Цей тип самоврядування носить формалістичний характер, що полягає в ретельно приховуваній грі в керівництво.

Третій тип самоврядування - демократичний, творчий. Цей тип самоврядування (уразі грамотного його втілення) відтворює демократичні принципи відносин і самоорганізації, а не лише форми.

У дитячому самоврядуванні визначають дві важливі функції:

1) забезпечення нормальної роботи колективу, оптимальне розв'язання повсякденних завдань з урахуванням інтересів дітей;

2) підготовка до майбутнього виконання обов'язків щодо участі в керівництві державними й суспільними справами, тобто засвоєння кожним підлітком знань, умінь і навичок управлінської діяльності [41].

Одне з основних завдань педагога - допомогти підліткові в його становленні як самостійної людини.

У міжособистісному плані основний період - це період конфліктів (час "приглядання" минув, висновки й оцінки зроблено). Виникають відносини, які можна розділити на стосунки за симпатіями й ділові відносини. У цей період велику роль починає відігравати суспільна думка, що формується в дитячому колективі.

Основний період зміни часто поділяється на два самостійних етапи:

1 етап - навчально-демонстраційний;

2 етап - демонстраційно-закріплюючий.

Завдання кожного етапу розрізняються за своїм змістом, а мета основного періоду залишається спільною - створення умов для реалізації основного змісту програми зміни стосовно кожної дитини, підлітка.

На першому етапі (навчально-демонстраційному, 5-2-й дні зміни) розв'язуються такі завдання, як:

оволодіння дитиною знаннями й уміннями відповідно до профілю програми, навичок самовизначення у виборі видів діяльності, ролі та позиції в дитячому об'єднанні, що відповідають сподіванням, інтересам і потребам підлітка в саморозвитку;

створення умов для прояву індивідуальності кожної дитини, її творчого й морального потенціалу;

розгортання діяльності клубних просторів розвивавального та прикладного характеру, що відповідають інтересам і запитам дітей та підлітків;

коректування ціннісно-мотиваційних норм спілкування, поведінки, відносин і діяльності;

створення умов для діяльності органів дитячого самоврядування.

На другому етапі (демонстраційно-закріплюючому) розв'язуються

такі завдання:

організація різноманітної творчої діяльності за активної участі дітей у її розробці та проведенні;

створення умов для демонстрації самодіяльності й самостійності учасників програми в органах дитячого самоврядування;

показ дитячих досягнень і надбань через різноманітні форми: ігрові програми, конкурси, турніри, спортивні змагання, навчальні заняття, трудові акції й т. ін.;

показ знань, умінь і навичок, отриманих у роботі клубних об'єднань;

коректування міжособистісних та групових відносин і взаємодій;

аналіз індивідуальних та групових дій, спрямованих на стимулювання успішності учасників програми в різноманітних видах діяльності [41].

Під час основного періоду зміни в роботі акцентуємо не тільки на внутрізагоновій діяльності, але й на міжзагоновій. Причому акцент підсилюється на другому етапі основного періоду.

Ефективна робота педагога з організації діяльності дітей досягається завдяки варіативному підходу, що включає такі форми роботи:

1. Група дітей або одна дитина, котра виконує доручення педагога.

2. Одна дитина або ініціативна група, що зазвичай сама пропонує справу й береться за її організацію, залучення інших дітей.

3. Творча група розробляє ідею, придумує та роздає завдання групам, перевіряє їхню готовність, проводить справу, аналізує разом з усіма.

4. Рада справи обирається з представників від усіх груп загону, обговорює ідею на засіданні ради справи, повертається у свої групи для обговорення ідеї, приймає критику, збирається з новими пропозиціями й зауваженнями, розробляє ідею, продумує завдання, організовує підготовку та проведення, залучення членів загону, проводить справу, аналізує на засіданні ради, аналізує разом з усіма [3].

Таким способом можна готувати й проводити не тільки загонові заходи, а й міжзагонові.

Завершальний період (останні 3-4 дні зміни) - час узагальнення підсумків і самоаналізу дитини. Підліткам треба з'ясувати, чого вони навчилися, що з набутого досвіду може бути корисним у подальшому житті. Значення педагога як головного організатора знову зростає.

Досвід свідчить, що в завершальний період відбувається чимало випадків порушення режиму. Це викликано синдромом швидкого закінчення зміни. Тому завершальний період із погляду безпеки дитини найважливіший. Дитяче об'єднання стає більш згуртованим, спільні інтереси виступають на перший план. Настрій, незважаючи на близьку розлуку, - мажорний.

Педагогічні завдання, що розв'язуються в завершальний період зміни: груповий аналіз діяльності й демонстрація індивідуальних та групових досягнень; оцінка й самооцінка учасниками зміни особистісно-значимих результатів участі в програмі; створення емоційної атмосфери успішного завершення зміни, заохочення найбільш активних учасників діяльності органів самоврядування та центральних справ і подій зміни; стимулювання позитивних змін в особистісному розвитку учасника зміни як фактора його реадаптації до повернення додому; організація справ, що знімають психологічний стан тимчасовості перебування, викликаний швидким від'їздом; діагностика й розробка індивідуальних програм саморозвитку.

Заходи, що допоможуть виконати ці завдання, - підсумковий збір загону, прощальний "вогник", ділові ігри, прес-конференції, творчі справи.

Потрібно знайти баланс між масовими формами роботи розважального характеру та індивідуально-груповими формами, що мають, крім розважальної спрямованості, аналітико-рефлексивну (внутрізагоновий рівень).

Період після перебування в дитячому закладі (термін невизначений, залежить від конкретних обставин) - етап рефлексії, період усебічного аналізу того, що відбувалося під час зміни. Увага особистості фокусується на найзначнішому, найважливішому (позитивному й негативному) із того, що відбулося. Дитина остаточно визначається: чи справдилися її сподівання, чи поїде вона в дитячий заклад ще раз. Нерідко саме висновки в цей період впливають на ставлення дитини до життя в дитячому закладі.

У дитячому загоні можуть виявитися діти з різними рівнями самостійності:

1) дуже активні, досвідчені (які беруть участь у роботі активу табору, у шкільному самоврядуванні, члени дитячих об'єднань тощо);

2) мають деякий досвід самодіяльності;

3) не мають досвіду самодіяльності, самостійності й самоврядування.

У педагога є досить багато способів для навчання підлітків самостійності та самоврядування. Один із них - організація різних за формою органів самоврядування в загоні: черговий командир, коли кожна дитина один день виконує обов'язки командира (або кілька дітей - загальновизнаних чи за бажанням - керують загоном, змінюючись через 3-4 дні); постійний командир; чергування традиційних доручень; творчі групи, пов'язані з підготовкою конкретних справ; ігрові моделі тощо. Кожна форма по-своєму впливає на дитячу самостійність. Вибір форми залежить від рівня готовності дітей, котрі заїхали. Кожна форма сприяє розвиткові певного рівня самостійності (див. табл.2.1).

Таблиця 2.1

Форми органів спрямування

Для того щоб самоврядування в загоні було діючим і педагогу вдалося навчити дітей самоорганізації й самодіяльності, потрібно:

а) забезпечити дітей повною інформацією про зміну, її програму, навчити вибирати справи та діяльність;

б) підвищити компетентність дитини в питанні організації діяльності однолітками, допомогти оволодіти вмінням вести дискусію, планувати роботу, розподіляти доручення, аналізувати свою діяльність, домовлятися, узгоджуючи свої особисті інтереси з інтересами інших членів групи, діяти конструктивно й не допускати конфліктів.

У дитячому закладі для вибору загонових органів самоврядування та передачі деяких повноважень підліткам проводиться організаційний збір загону.

Організаційний збір - це ключова справа організаційного періоду, що розв'язує комплекс завдань:

1) закріплення норм і правил життя в загоні;

2) визначення перспектив спільного життя;

3) вибори органів самоврядування;

У підготовці й проведенні збору повинні активно брати участь усі діти загону.

Попередня підготовка до збору:

провести заходи, що допоможуть виробити загальні норми життя колективу на основі традицій і законів табору;

провести ігри та виконати вправи на виявлення лідерів у загоні;

підготувати дитину до формування своєї особистої мети щодо участі в роботі загону на зміну;

організація роботи самоврядування в загоні (мікрогрупи, черговий командир й т. ін.);

організація планування життєдіяльності загону;

підготовка необхідного обладнання та місця проведення оргзбору загону.

У процесі роботи вагомим є дотримання плану проведення організаційного збору загону, який уключає:

Вступну частину:

1. Визначити завдання, які потрібно виконати учасникам збору.

2. Прийняти правила ведення збору:

правило схрещених рук ("Не повторюйся, про це вже говорили");

правило піднятої правої руки ("Прошу слова");

правило вільного мікрофона ("Кожний має право на свою думку й може її висловити");

правило 2 хв ("Обговорювати питання швидко та конструктивно");

правило ідеї ("Будь-яка ідея повинна бути почута");

правило блокнота й ручки ("Незаписана думка - загублена думка");

правило оплесків ("Згодний - аплодуй").

3. Обрати групу (2-3 особи), що фіксує рішення збору. Ця група може називатись інформаційною, пресгрупою тощо.

Основну частину:

Обговорення таких питань:

1. Що означає для нас назва зміни (якщо зміна тематична)? Як ми розуміємо свою роль у цій зміні?

2. Нам усім разом доведеться прожити в дитячому закладі 21 день. Хто ми? Які ми? До чого ми всі разом прагнемо? (Постановка спільної мети загону).

3. Щоб стати загоном, потрібно всім разом домовитися про правила життя. Можливо, обговорення правил життя загону відбулося до організаційного збору загону. Тоді на організаційному зборі потрібно урочисто затвердити ці правила (за формою вони можуть бути у вигляді Декларації, Кодексу, Статуту загону тощо).

4. Кожен загін у дитячому закладі - унікальний і не схожий на інший, у кожного є своє обличчя, імідж. До зовнішніх ознак, які відрізняють один загін від іншого, належать:

назва загону, що повинна подобатися нам усім і відбивати характер та зміст діяльності нашого загону (основа - мета загону!);

девіз загону - короткий афоризм, якому ми слідуємо у своєму житті;

загонова пісня й улюблені пісні загону - вечірні, вогнищеві, ліричні, жартівливі й ін.;

емблема загону - символічний малюнок, що відбиває назву загону;

закони загонового життя, прийняті на зборі й оформлені в куточки;

елементи одягу;

ігрові загонові умовності - знаки вітання й т. ін.;

оформлення загонового місця;

загонові ритуали та традиції.

5. Напередодні, проводячи планування, слід домовитися про те, які групи будуть у загоні й чим вони займатимуться. Відбувається затвердження складу груп (якщо цього ще не зроблено, то розподіл за трупами відбувається зараз).

6. Про роль педагога в житті загону. Після того, як усі "посади" названі (командир, фізорг, завгосп, представник в інформаційну раду й ін., тобто ті, хто необхідний у цю зміну), важливо визначити коло обов'язків кожного. Крім обов'язків, складається перелік необхідних якостей і вмінь для кожної посади.

7. Вибори. Вибори ефективніше проводити за допомогою таємного голосування, спираючись на прийняті обов'язки, якості, уміння.

8. Після підрахунку голосів відбувається урочисте оголошення результатів виборів і поздоровлення - вручення знаків розрізнювання (значок, краватка тощо).

9. Інформаційна група зачитує рішення збору.

Завершальна частина

Ось кілька прийомів, використовуваних для завершення організаційного збору загону:

педагог підбиває підсумок збору, вручає пам'ятні подарунки всім учасникам;

діти пишуть листи собі до кінця зміни;

зачитується наказ попередньої зміни;

виконується загальна пісня тощо.

В одному загоні зазвичай від 25 до 30 дітей і два педагоги. У системі колективно-творчого виховання пропонується оптимальний для організації тимчасового колективу варіант формування й організації роботи мікрогрупами.

Мікрогрупи - невелике об'єднання (7-9 осіб) для спілкування та діяльності дитини, підготовка до загонових справ, чергування, обговорення проблем і цікавих тем. Спільні дії в невеликому об'єднанні вчать дітей, як можна організовувати себе й однолітків, самоврядування. Мікрогрупи загону починають складатися в організаційний період. Педагог, проводячи перші колективно-творчі заходи, ігри або конкурси, використовує різні способи формування малих груп. Постійна зміна складу подібних груп допомагає дитині познайомитися з більшою кількістю однолітків. Тоді педагог легко й ефективно сформує в загоні постійні мікрогрупи на основний період [41].

Мікрогрупи бувають тимчасовими (для організації, проведення або участі в загоновій справі) і постійними (для організації життєдіяльності загону протягом усієї зміни).

Мікрогрупи можуть мати особливі назви, це залежить від бажання й фантазії дітей, від сюжету, що лежить в основі загонової програми, від тематики зміни (екіпажі, відділи, творчі майстерні, ланки, компанії, команди, групи тощо).

У разі потреби склад мікрогруп може змінюватися, наприклад у середині основного періоду. Залежно від змісту діяльності мікрогрупи можуть бути такими:

групи з чергуванням традиційних доручень (така форма роботи актуальна для дітей молодшого шкільного віку на невеликий проміжок часу);

групи "за їх діяльністю", як правило, називають творчими (формуються для підготовки та проведення якої-небудь запланованої загонової справи; при цьому враховують якісний склад груп, звертають увагу на різні здібності дітей - лідерські, художні й т. ін.);

ініціативні групи, сформовані для реалізації якоїсь ідеї, ініціативи, висунутої в будь-який момент зміни (такі групи з'являються в другій половині зміни - референтні);

групи за інтересами - групи, що формуються для реалізації діяльності в якомусь певному напрямі (музика, спорт, інтелектуальна діяльність, творчість тощо).

Формування мікрогруп відбувається на загоновому зборі-плануванні, якому передує колективно-творча гра, мета якої - пошук інформації про можливу корисну діяльність у таборі.

Життєдіяльність мікрогрупи має відповідні періоди:

перші дні роботи мікрогрупами - звикання один до одного в роботі, "притирання"; розв'язання мікрогрупових проблем; завдання пропонуються з ініціативи педагогів, вони повинні бути цікавими, не дуже складними й мати яскравий, відчутний результат;

перший тиждень основного періоду - другий етап роботи мікрогруп - самореалізація дітей у своєму загоні. Діти готують справи, запропоновані під час планування, стають організаторами життя свого загону. Педагоги допомагають планувати роботу мікрогруп на день, допомагають дітям освоїти необхідні для підготовки й проведення справ прикладні та організаційні навички;

другий тиждень основного періоду - третій етап роботи мікрогруп; діти вчаться проводити справи не тільки для свого загону, але й для інших, досить самостійно формулюють завдання групи на день, виходячи з плану роботи загону, самостійно планують роботу своєї групи;

третій тиждень основного періоду - четвертий етап роботи мікрогрупи - самостійне планування роботи групи на день, самостійне виконання завдань і забезпечення умов для цього, уміння залучати помічників з інших загонів, фахівців табору, якісний аналіз дня в групі;

підсумковий період - п'ятий етап роботи мікрогруп - проведення підсумкової справи загону, коли від згуртованості та якості дій кожної групи залежить загальний успіх для інших загонів табору [38].

У ході формування груп слід ураховувати такі моменти:

групи повинні формуватися після спільного планування. Тоді розподіл справ між групами не буде принциповим;

якщо групи формуються до загонового планування, то групі доцільніше в ході планування відразу визначитись у виборі напряму діяльності;

важливо, щоб ігрова ситуація, використовувана при формуванні мікрогруп, не заплутала дітей.

Чергування традиційних доручень, зручний спосіб у роботі з дітьми молодшого й середнього шкільного віку. У загоні є справи, які потрібно вирішувати щодня для організації життя в таборі. їх можна розподілити між мікрогрупами, але виконувати одне доручення дітям незабаром набридне. Краще доручення - чергувати, зберігаючи склад груп постійним.

Для наочності та чіткості при зміні доручень між мікрогрупами в загоновий куточок можна помістити спеціальну рубрику або стрілку, яка крутиться, що вказує на чергове доручення мікрогрупи.

Групи змінюють доручення через 4-5 днів. Розглянемо зміну на 21 день, із яких три дні - організаційний період (знайомство, виявлення лідерів, оформлення мікрогруп) і три дні - підсумковий період (підсумкові справи, підготовка до від'їзду додому). На роботу малих груп залишається близько 15 днів. Якщо в загоні п'ять груп, то саме 3-4 дні кожна група може виконувати одне з п'яти доручень. Ці підрахунки приблизні. При плануванні зміни педагог записує в план - сітку роботу мікрогруп за ЧТД.

Пропонуємо орієнтовний список доручень:

Інформаційна група. Інформаційні КТС; стінгазети, листівки, радіопередачі, інформація про події у світі на ранкових інформаційних зборах, інформаційний годинник, реклама справ, подій тощо; організація й проведення конкурсу стінгазет і радіопередач між мікрогрупами.

Дозвіллєва група. Підготовка та проведення справ у загоні, заповнення музичних, ігрових пауз, проведення ігор у загоні, вихід в інші загони й проведення справ, творче чергування в їдальні, екскурсія дитячим закладом, дозвільна частина в організації поїздки.

Дизайнерська (оформлювальна) група. Оформлення рубрик загонового куточка; допомога дозвільній групі в оформленні справ.

Випуск стінгазет у загоні разом з інформаційною групою; навчання дітей у загоні оформлювавших умінь, конкурс на краще оформлення кімнат, виготовлення оформлення до чергування в їдальні, ініціатива в конкурсі газет (оформлення), оформлення загонового місця.

Творчо-сюрпризна група. Сюрприз-нагороди до КТС, заходи в загоні, сюрпризи іменинникам, концерт-сюрприз сусіднім загонам, сюрпризи черговим по їдальні, захід-сюрприз для всього загону (КТС, гра, екскурсія, вечір легенд тощо), сюрприз педагогам, працівникам дитячого закладу.

Чергова група. Підготовка загонового місця до збору загону. Відповідає за чистоту й порядок у кімнатах, на загоновому місці, за виконання режиму дня, підтримку порядку загонового місця та території, чергування по території й організацію чергування в їдальні.

Орієнтовні завдання чергової групи:

1. Чергова група перевіряє чистоту й порядок у житлових кімнатах, проводить конкурс "Найзатишніша кімната", заповнює "Екран чистоти", стежить за виконанням графіка чергувань у кімнатах.

2. Підтримує порядок на загоновому місці.

3. Підтримує порядок у їдальні (красиво оформлює столи, стежить за збиранням посуду).

4. Готує приміщення для загонових справ тощо.

5. Організовує й проводить ігрові та музичні хвилинки протягом дня.

6. Командир чергової групи оформлює план роботи загону наступного дня, стежить за його виконанням.

Спортивна група. Організація та проведення зарядки, допомога фізкерівникам у проведенні спартакіади, рухливі ігри, "веселі старти", організація участі загону в туристичних заходах, проведення зарядки в загоні або спільної зарядки для декількох загонів, допомога в організації походу, проведення спортивних годин у загоні, збереження й утримання в порядку спортінвентарю, організація та проведення пізнавальних заходів на тему "Здоровий спосіб життя".

Чергуючи доручення, діти кожної групи протягом зміни попрацюють в усіх напрямах, навчаються цікавої самостійної організації свого повсякденного життя.

Такий спосіб організації життя в загоні використовують рідко й тільки на початковому етапі зміни, щоб діти набули навичок самоорганізації та самостійності. Але варіанти багатьох структур дитячого самоврядування засновані саме на цьому підході, тому вважаємо, що знайомство з ним буде корисним.

Зазвичай, є зміни й у роботі педагогів-вихователів (соціальних педагогів). Саме вони найчастіше зазнають труднощів у самій організації роботи з мікрогрупами, яка потребує від педагогів уміння швидко організовувати дітей і вчасно приходити на допомогу там, де це потрібно.

Уявімо собі один день із життя загону, у якому працюють п'ять мікрогруп, створених за принципом ЧТД. Командири мікрогруп на ранковому інформаційному зборі повідомляють дітям про те, яку роботу вони повинні виконати:

група № 1 (інформаційна) - готує інформаційну КТС;

група № 2 (оформлювальна) - випускає стінгазету;

група № 3 (сюрпризна) - готує сюрприз (об'ємну іграшку) кухарям дружини;

група № 4 (дозвіллєва) - готує літературну вікторину;

група № 5 (спортивна) - розробляє конкурси до "Веселих стартів".

Для розв'язання поставлених завдань, педагогам потрібно провести таку попередню роботу:

а) продумати й підготувати з черговою групою місця для діяльності дітей;

б) для групи № 1 - заздалегідь приготувати періодичну пресу (газети, журнали, літературу з КТС);

в) для групи № 2 - підготувати ватман, гуаш, пензлики, клей, кольоровий папір, ножиці тощо;

г) для групи № 3 - підготувати те саме, що й для групи № 2;

г) заздалегідь домовитися, з бібліотекою про роботу групи № 4;

д) заздалегідь домовитися з методичним, кабінетом закладу про можливість попрацювати в ньому групі № З і підготувати необхідні матеріали;

е) домовитися заздалегідь із сусіднім загоном про можливість попрацювати в холлі, на загоновому місці, з'ясувати, які справи в цей час передбачаються в сусідів, щоб не було накладок (підкоригувати план).

Усі ці пункти педагоги продумують і виконують напередодні роботи мікрогруп.

З огляду на те, що дві групи - № 4 і № 5 - працюють за межами загонового місця, напарникам краще розділитися:

один педагог залишається в загоні з трьома групами в межах свого загону;

другий (із двома групами) іде в бібліотеку та методичний кабінет.

У бібліотеці педагог допомагає дітям розібратися в запропонованій літературі, визначитися щодо етапів роботи. Можна дати вихованцям можливість виявити фантазію та самостійність (якщо вони до цього готові або працюють мікрогрупами вже не перший раз) чи постійно допомагати й направляти дітей, підкидати цікаві ідеї, підтримувати емоційно. Педагог постійно перевіряє, як ідуть справи в групі, яка перебуває в методичному кабінеті.

Другий педагог у цей час - у загоні з трьома групами, що залишилися. Під час роботи мікрогруп він - активний помічник, радник, консультант. У груп № 2 і № 3 - завдання, яке неможливо виконати, не володіючи певними навичками - прийомами оформлення (грунтовка паперу, вирізні та мальовані шрифти тощо). Отже, педагог стає активним учителем, майстром, підказувачем ідей, демонстратором цікавих прийомів.

Під час роботи з інформаційною групою педагог може підказати ідею КТС, радить подивитися цікаві матеріали в періодичній пресі, допомагає придумати реквізит для справи й т. ін.

Другому напарникові потрібно слідкувати за трьома групами та встигати допомогти кожній.

Під час такої роботи педагогу, крім конкретної допомоги у виконанні завдань, варто звертати увагу на взаємини дітей (загальний емоційний стан, комфортність, розподіл обов'язків, якість і динаміку роботи). Своїми спостереженнями напарники обмінюються при підбитті підсумків дня, це можна обговорювати й із дітьми.

Чергові командири, обрані в перші дні, - це, зазвичай, емоційні, творчі діти, котрі не відчувають труднощів у спілкуванні з незнайомими людьми. Але такі особистісні якості не завжди гарантують ділові й організаторські якості. Важливо, щоб це зрозуміли самі діти, а це можливо тільки в процесі спільної діяльності. Тому командир може бути як постійним, так і змінюваним. Поряд із командиром загону можуть бути й командири мікрогруп. Вибори командирів груп і командира загону відбуваються на організаційному зборі загону.

Один із варіантів виборів може бути такий:

спільно складається перелік якостей майбутнього командира (це можна зробити групами, потім кожна група називає по одній якості, доповнюючи перелік, поки не назвуть усі якості, придумані в групі). Сформульовані сподівання колективу. Підліток, котрий претендує на звання командира, повинен співвіднести їх зі своїми особистісними якостями;

спільно складається перелік обов'язків командира. Це теж сформульовані сподівання колективу, але тут дуже важлива позиція педагога. Є низка обов'язків, які дитина не може виконувати відповідно до встановлених правил у таборі, тому вчасне пояснення педагога допоможе в складанні списку обов'язків.

Командир (черговий або постійний) відповідає за організацію дня й проводить його планування з педагогом; стежить за відповідністю запланованих справ; бере участь у роботі ради командирів табору; організовує роботу ради загону; проводить ранковий інформаційний збір і вечірні збори загону;

вибори командира. Рекомендуємо таємне голосування, коли кожен індивідуально приймає рішення.

Пам'ятайте, що в загоні є діти, які самі виявляють бажання бути командиром. Тому перед виборами педагог повинен запитати в дітей: "Хто хотів би сам запропонувати свою кандидатуру?". Також варто звернути увагу й на той факт, що на посаду командира можна пропонувати тих дітей, котрі самі не заявили про свої бажання, але педагог рекомендує їх.

Імена всіх запропонованих виписуються на аркуші ватману. Після того, як відповідь на запитання отримано, можна переходити до процедури виборів (технічно це організовується так: у кожної дитини - індивідуальний аркуш, на якому вона пише ім'я й прізвище людини, яку обирає);

наступний крок - підрахунок голосів, оголошення результатів поздоровлення (вручення знаків розрізнювання, подарунків).

Може виявитися, що бажаючих бути командиром більше, ніж передбачалося, тоді до самої процедури виборів потрібно домовитися про таке: "Щоб у кожної людини була можливість побувати в ролі командира загону, можна домовитися, що через який-небудь проміжок часу (3-5 днів) на загальному зборі загону відбувається заміна командира".

Пропонуємо варіанти зміни командирів.

Варіант 1. Якщо це командири мікрогруп, то потрібно, аби попередні командири мікрогруп обов'язково одержали оцінку своєї групи:

а) кожна група, порадившись, висловлюється про роботу свого командира; педагоги обов'язково підбивають підсумки роботи командирів, дякують за роботу, дарують сюрпризи кожному з них;

б) відповідно до договору про якості й обов'язки командира, група обирає нового командира мікрогрупи.

Варіант 2. Попередній командир сам, за власним бажанням, передає свої атрибути (краватку, хустку, значок, іграшку) комусь із членів своєї групи.

Варіант 3. Після короткої наради вся група (разом із командиром) вирішує, хто з групи буде командиром на наступний термін (4-5 днів). Новобраний командир представляється (представлення може бути у творчій формі). Його вітають.

Якщо навіть командир у своїй групі одержав негативну оцінку роботи, після перевиборів педагогів йому все одно потрібно надати підтримку. Хтось із дітей може образитися через те, чому його не вибрали командиром. В індивідуальній бесіді з такими дітьми треба спробувати розібратися в їхніх особистих рисах характеру й особливостях: що приваблює в інших дітей, а що, навпаки, відштовхує. Щоб вчасно помітити необхідність у такій індивідуальній роботі, педагоги під час перевиборів командира повинні уважно стежити за взаєминами й емоціями всередині груп і допомагати дітям.

Обов'язки чергового командира можна розподілити таким чином:

Варіант 1. Черговий командир переобирається щовечора після аналізу дня або наприкінці "вогника". У такому випадку майже всі діти із загону побувають у ролі лідера.

Діти приділяють велику увагу атрибутам (у чергового командира може бути краватка, хустка значок). Черговий командир дня, який минає, підходить до когось із дітей у колі (обирає) та передає йому атрибут чергового командира. Заздалегідь можна домовитися з дітьми в загоні й дотримуватись умови: двічі не вибирати командиром, віддавати перевагу тим дітям у загоні, хто ще не був командиром.

Варіант 2. Черговий командир - це командир чергової мікрогрупи (у ЧТД це протягом 4-5 днів). Найчастіше черговий командир керує загоном в організаційний період, до організаційного збору загону й обрання постійного лідера та ради загону.

У перші дні зміни педагог може запропонувати чуйній, відповідальній дитині стати командиром.

Зі свого боку, орієнтовний перелік обов'язків у загоні може бути такий:

фізорг загону організовує:

вихід загону на зарядку;

проведення рухливих ігор, спортивних годин разом із педагогом;

участь загону в спартакіаді табору;

справи спортивно-оздоровчої спрямованості (разом із групою дітей).

відповідальний за санітарний стан:

організовує прибирання в кімнатах, на загоновому місці й території, закріпленій за загоном;

вирішує разом із педагогом питання господарсько-побутового характеру;

допомагає в проведенні дня мийдодира (день генерального прибирання та зміни білизни).

Які ще представники органів самоврядування будуть у загоні, залежить від змісту програми табору. Наприклад, творча рада закладу припускає у своєму складі представників від кожного загону. Отже, і їхні обов'язки залежатимуть від того, що плануватиметься в діяльності творчої рад.

Рада загону - це група дітей у загоні, що поєднує командирів мікрогруп, командира загону, фізорга та ін.

Рада загону збирається щовечора (або зранку перед ранковим інформаційним збором). На цьому зборі обговорюють:

1. Емоційний стан і стан роботи в групах, підбивають підсумки прожитого дня або періоду.

2. Проблеми в групі, якщо вони є.

3. Інформацію, із якою діти прийшли із засідань загальнотаборових рад.

4. Детально проговорюється наступний день (спочатку педагог активно допомагає дітям, сам називає обов'язки кожної групи чи якоїсь посади - фізорг і т. ін., згодом командири самостійно обговорюють на зборі роботу для своєї групи на завтра, педагог допомагає в скрутних ситуаціях).

5. Із командирами мікрогруп обов'язково обговорюється результат діяльності кожної групи.

6. Окремо з командиром чергової мікрогрупи (якщо така є в загоні) обговорюються обов'язки чергової групи й чергового командира на завтра (залежно від плану дня та ситуації).

Отже, дитячий загін можна означити як мікросередовище, що об'єднує дітей і створює умови для їхньої творчої діяльності; що характеризується тимчасовістю й автономністю та водночас є педагогічним плацдармом, де створюється сфера справжнього повнокровного життя суб'єктів виховання й ураховуються особливості конкретного довкілля [28].

Позашкільне середовище, у якому формуються людські якості вихованців, є багатофакторним і досить суперечливим. Воно складне, насамперед, для педагогічного управління діяльністю й спілкуванням школярів, його вплив на особистість відбувається стихійно. А тому, щоб подолати ці труднощі, майбутній педагог-вихователь повинен бути добре ознайомлений з особливостями роботи в такому середовищі.

Іноді якийсь блок скорочується (частіше перший і другий), але потрібно, щоб командири володіли ситуацією в групі і вміли сказати про неї, шукали способи розв'язання проблем.

Органи дитячого самоврядування (ОДС) у закладі на кожну конкретну зміну можуть бути різноманітними, що визначається тематикою й змістом зміни.

У таблиці 2.2 зазначені можливі форми роботи органів самоврядування та їхні функції.

Таблиця 2.2

Форми роботи органів дитячого самоврядування

Подобные документы

• Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах

  Загальна характеристика соціально-педагогічної роботи в дитячому закладі оздоровчого типу. Нормативно-правова база. Урахування вікових особливостей дітей в умовах оздоровчого закладу. Соціально-педагогічні особливості тимчасового дитячого колективу.
  
  магистерская работа [129,0 K], добавлен 18.10.2007
  

• Особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі

  Соціально-педагогічна робота на сучасному етапі в дошкільному навчальному закладі. Науково-педагогічні дослідження з проблеми діяльності соціального педагога в системі суспільної дошкільної освіти. Основні напрями здійснення ним професійних обов'язків.
  
  статья [12,3 K], добавлен 13.08.2009
  

• Виховання дитячого колективу за В.О. Сухомлинським

  Виховний потенціал дитячого колективу за А.С. Макаренко. В.О. Сухомлинський про особливості функціонування колективу та типові помилки дорослих у взаємовідносинах з підлітками. Труднощі спілкування з педагогічно-занедбаними підлітками у спадщині педагога.
  
  курсовая работа [56,4 K], добавлен 07.07.2009
  

• Формування професійної етики майбутнього соціального педагога

  Сутність поняття "етика соціального педагога", його особливості. Особистісно-моральні якості соціального педагога. Експериментальне дослідження впливу теоретичної підготовки на процес формування професійної етики майбутнього соціального педагога.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 27.03.2012
  

• Діяльність соціального педагога з трудового виховання дітей

  Аналіз сутності роботи соціального педагога з вирішення проблеми трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах сучасного дошкільного навчального закладу. Розробка технології роботи соціального педагога з трудового виховання дітей.
  
  дипломная работа [156,3 K], добавлен 22.11.2014
  

• Проблема спрямованості особистості соціального педагога

  Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі. Структура й типи педагогічної спрямованості. Професійно обумовлені властивості й характеристики соціального педагога. Особливості діяльності фахівця із роботи з родиною.
  
  дипломная работа [136,8 K], добавлен 14.12.2010
  

• Роль колективу у формуванні особистості

  Колектив, його сутність, роль і виховний вплив у формуванні особистості. Поняття колективу у психолого-педагогічній літературі. Сухомлинський В.О. та Макаренко А.С. про вплив дитячого колективу на особистість. Шляхи розвитку і згуртування колективу.
  
  курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.09.2008
  

• Особливості роботи соціального педагога в закладах пенітенціарної системи

  Реформування пенітенціарної системи України. Основи процесу діяльності соціального педагога в установах пенітенціарної системи для неповнолітніх. Практичне втілення форм та методів соціальної роботи з неповнолітніми. Ефективність виправлення засудженого.
  
  курсовая работа [107,8 K], добавлен 01.06.2009
  

• Організація діяльності педагогічного колективу в умовах упровадження здоров'язберігальних технологій у навчально-виховний процес закладу освіти

  Історія розвитку проблеми здоров’язбереження. Поняття "здоров’язберігаючі технології", їх класифікації та функції. Технології навчання здоров'ю. Технологічні засади підготовки педагога до використання здоров’язбережувальних освітніх технологій.
  
  курсовая работа [99,2 K], добавлен 28.04.2014
  

• Соціально-педагогічні технології у діяльності соціального педагога

  Завдання технологій соціально-педагогічної діяльності. Педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров'я учнівської молоді. Практичне застосування технології проектування у роботі соціального педагога у загальноосвітній школі.
  
  курсовая работа [42,8 K], добавлен 22.03.2015
  

• Діяльність соціального педагога по формуванню у студентів мотивації професійного становлення (на прикладі Хмельницького національного університету)

  Критерії і рівні сформованості мотивації професійного становлення студентської молоді, роль соціального педагога. Організація, проведення і результати формувального експерименту. Методичні рекомендації для соціальних педагогів вищих навчальних закладів.
  
  дипломная работа [561,3 K], добавлен 19.11.2012
  

• Особливості роботи соціального педагога з "дітьми вулиці"

  Сутнісно-причинний аналіз явища "діти вулиці". Правові і педагогічні основи організації роботи з соціально незахищеними дітьми і підлітками. Дослідження ефективності змісту, форм і методів роботи соціального педагога; рекомендації щодо їх удосконалення.
  
  дипломная работа [952,9 K], добавлен 23.09.2012
  

• Колектив як фактор формування особистості

  Головні особливості колективу. Соціально-психологічні проблеми колективу. Роль колективу у формуванні та становленні особистості школяра. Колектив як головний фактор становлення особистості. Професійно важливі якості педагога, працюючого з колективом.
  
  курсовая работа [48,0 K], добавлен 24.05.2008
  

• Використання ділових ігор у роботі соціального педагога

  Сутність поняття ділових ігор у роботі вітчизняних і зарубіжних вчених. Програма ігор соціального педагога у профорієнтаційній роботі зі старшокласниками. Навчання школярів за інтерактивними методами. Специфіка творчої професійної діяльності педагога.
  
  курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.03.2016
  

• Роль соціального педагога в адаптації підлітків

  Погляди вчених на проблему прав дітей. Правовий аспект роботи і загальні положення діяльності соціального педагога, його роль в адаптації підлітків до соціуму. Проблема жорстокості у шкільному середовищі. Система роботи з сім’єю і важкими дітьми.
  
  реферат [36,6 K], добавлен 14.05.2009
  

• Соціальний педагог та його професійна діяльність

  Орієнтована модель професійної діяльності соціального педагога, його функції, напрямки роботи та обов’язки. Сімейна роль як чинник статево-рольового розвитку особистості. Формування прихильності в прийомних дітей як фактор його благополучного розвитку.
  
  курсовая работа [40,6 K], добавлен 29.03.2014
  

• Робота соціального педагога в загальноосвітній школі

  Основні функції та обов’язки соціального педагога в загальноосвітній школі. Посередницький характер та діагностичний напрям роботи. Корекційно-розвиваюча робота. Формування ціннісної орієнтації. Стратегія управління соціально-педагогічною діяльністю.
  
  курсовая работа [38,2 K], добавлен 16.10.2009
  

• Суть професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів

  Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної діяльності. Технологія особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому педагогічному навчальному закладі. Самовиховання студентів у процесі оволодіння професією педагога.
  
  курсовая работа [47,3 K], добавлен 18.04.2011
  

• Особливості роботи соціального педагога з молодіжними організаціями і неформальними об’єднаннями

  Основні характеристики підліткових і молодіжних неформальних груп. Соціально-педагогічна робота з молодіжними об’єднаннями як педагогічна проблема. Робота соціального педагога з неформальними об’єднаннями, його взаємодія з молодіжними організаціями.
  
  курсовая работа [223,7 K], добавлен 11.04.2010
  

• Зміст і специфіка попереджувальної діяльності соціального педагога у роботі з підлітками схильними до суїцидальної поведінки

  Соціально-педагогічна реабілітація підлітків з девіантною поведінкою. Форми, методи та специфіка попереджувальної діяльності соціального педагога у роботі з дезадаптованими дітьми, підлітками та молоддю. Системи профілактики суїцидів у дітей і підлітків.
  
  реферат [14,3 K], добавлен 20.04.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам