Вікторина

Вікторина - одна з ігрових форм проведення уроку, яка полягає у змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання (запитання добираються так, щоб тему, яка вивчається, подати у зацікавлено-пізнавальному плані). Учні можуть бути поділені на команди або виступати індивідуально. Основна мета вікторини - в ігровій формі всебічно розглянути поставлені на ній питання, дати можливість кожному учневі виявити активність, показати рівень своєї ерудиції. Структура вікторини

1. Вступна частина - ознайомлення учнів з умовами проведення вікторини, поділ їх у разі потреби на команди.

2. Основна частина - відповіді учнів на запитання вікторини.

3. Заключна частина - підбиття підсумків, виявлення переможців та найактивніших учасників вікторини.

Орієнтовні правила гри:

1. На розмірковування над запитанням дається 1 -2 хвилини.

2. Відповідає на запитання один із членів команди, думка якого вважається думкою команди. Суперечки інших членів команди в разі їхньої незгоди з відповіддю товариша не приймаються.

3. Піднята рука капітана до закінчення визначеного часу означає готовність команди відповідати.

4. Відповіді оцінюються за 12-бальною системою.

5. За порушення правил гри чи дисципліни, як збоку гравців, так і збоку уболівальників, з команди знімаються бали.

6. Якщо команда дала хибну відповідь або не відповіла зовсім, запитання може бути переадресоване команді суперників.

7. Якщо жодна з команд не змогла відповісти на запитання, до гри підключаються уболівальники.

8. У ході гри можна передбачити невеличкі тайм-аути, які можуть бути використані для консультацій з наставником команди або уболівальниками чи заповнені музичним супроводом, віршами тощо.

Вікторини сприяють поглибленню знань з навчального предмета, розвитку пам'яті, виявленню найбільш ерудованих учнів. Добре підготовлені вікторини є одночасно і засобом активного відпочинку від основних навчальних занять. Вони, як правило, проходять за високої активності всіх учасників. Не слід забувати, що вікторина - перш за все гра, а не іспит. Основна її ознака - цікавість, тому питання повинні бути цікавими, викликати бажання поглибити знання. До складання ігрових завдань вчитель може залучати і дітей. Підготовка запитань до вікторини - це один із найважливіших кроків у розвитку мислення та пізнавальної активності учня. На перших етапах дозволяються будь-які елементарні запитання з теми, але пізніше, коли навички складання завдань для спільного розв'язання вже напрацьовані, із запропонованих дітьми запитань слід залишити тільки такі, які потребують логічного мислення. Дуже цінним є те, що школярі добровільно і з великим бажанням студіюють вивчений матеріал, знаходячи в ньому цікаву деталь, яку можна використати для складання завдання: зіставляють факти, причини і наслідки, вчаться грамотно формулювати питання. Ще один цікавий факт: за допомогою такої діяльності діти вчаться одне в одною. У цьому й полягає головна цінність вікторини: добровільне повторення вивченого матеріалу у захоплюючій ігровій формі та вмінні оперувати отриманими знаннями. Вікторину можна проводити в один або два тури [23, с. 41-42].

Імітаційні ігри

Імітаційні ігри імітують діяльність будь-якої об'єктивної події, обставин, умови; операційні - допомагають відпрацювати виконання конкретних операцій, наприклад, розв'язання проблеми: у рольових відпрацьовується тактика поведінки, дій, виконання функцій конкретної особи; діловий театр, у якому розігрується будь-яка ситуація, поведінка людини за цих обставин; психодрама та соціограма - аналог ділового театру, але із соціально-психологічним нахилом, спрямована на відпрацювання уміння відчувати ситуацію в колективі, оцінювати і змінювати стан іншої людини. Сценарій імітаційної гри містить сюжет події, яку потрібно імітувати, опис структури та призначення її елементів, зображення обставин, за яких відбувається гра. Неоднозначність рішень, наявність елементу невизначеності в грі забезпечує її проблемний характер та особистісний прояв учасників. Однією з імітаційних ігор, яка завжди подобається дітям і дає гарні результати, є гра «Якби я був учителем» («Я - вчитель»). Спочатку, коли тільки починається знайомство з такою грою, щоб учні засвоювали правила, поступово можна запропонувати відносно легкі завдання: розробити схему опитування класу по цій темі; розробити схему викладання нового матеріалу тощо. Так, проводячи усне опитування, наприкінці відповіді можна запропонувати самому учневі оцінити її. Це можна також зробити після того, як відповідь охарактеризують товариші. У разі виконання письмових і тестових методів перевірки знань з теми учні можуть оцінити себе і своїх товаришів на основі правильних алгоритмів, запропонованих вчителем, і виставити власну оцінку. Коли ж діти добре ознайомляться з умовами методу, можна перейти до гри «Контрольна перевірка». Суть її полягає в тому, що вся група виконує самостійні письмові роботи, які потім шифруються і в такому вигляді (без прізвищ) роздаються для перевірки самим учням. «Перевіряючий» виставляє оцінку й обґрунтовує її. Саме обґрунтування щодо позиції відносно оцінки є підставою, щоб кожен учень отримав на уроці по 2 оцінки - як той, що виконав роботу, так і той, що перевірив її. Позитивними якостями таких імітацій є те, що вони розвивають в учнів повагу до однокласників та самоповагу; навчають оцінювати своїх друзів адекватно; приймати рішення відповідно до їхніх знань, умінь. Та слід враховувати, то в деяких випадках, особливо на стадії адаптації таких ігор, діти не завжди адекватно оцінюють свою діяльність та власні знання. Але якщо такою діяльністю займатися на заняттях досить часто, то ці недоліки з часом зникають. Коли вчитель переконається, що учні ставляться до перевірки робіт відповідально, не занижуючи, але й не підвищуючи «по дружбі» оцінки за неї, можна вдатися до «контрольної перевірки самого себе», тобто самоконтролю. Після виконання роботи на картках учитель пропонує “перевіряючим” змінити ручки з фіолетовими чорнилами на червоні і диктує правильні відповіді. Дитина, перевіряючи саму себе, може «вбити кількох зайців» - вчитися чесності та справедливості, а також одразу ознайомитися із допущеними помилками [8, с. 77-76]. Квести Квест - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Відеоігри та кабінетні ігри будуються так само. Теми до квестів необхідно вибирати враховуючи навчальну програму, вік гравців та їх інтереси. Різниця між звичайним і навчальним квестом - мета . Для вчителя, який організовує квест, основною метою є навчальна, для учнів вона приховується за ігровою. Що виразніше у квесті для гравців виступає ігровий бік, то більший навчальний ефект він забезпечує, що більше він відповідає віковим особливостям дітей, то краще він сприяє навчанню [6, с. 45]. Мета для гравців - це водночас і основне завдання, яке потрібно вміло запропонувати, щоб зацікавити ( вмотивувати) гравця (учня). Він навіть не повинен здогадуватися, що навчання відбувається паралельно до гри. Для вчителя воно має звучати як « Пройти навчальну тему…», а для учня - « Відновити цивілізацію після Апокаліпсису», бо для нього ця фраза цікавіша. Для підготовки до проведення квесту характерний такий алгоритм: Сюжет Правила Механіка гри Маршрут (схема) Підготовка «артефактів» ( підказки, речі) Таймінг Система оцінювання Призи. Отже, квест - це ігрова технологія, яка має чітко поставлене дидактичне завдання, ігровий задум, обов'язково має керівника, чіткі правила та реалізуються з метою підвищення рівня знань і вмінь учнів [21, с. 9-10]. Як свідчать психолого-педагогічні дослідження останніх років, у середньому за допомогою гри учні засвоюють навчальний матеріал на 70%, що з ефективніше порівняно з такими методами, як лекція (5%) або читання (10%). Використана на уроці гра урізноманітнює види діяльності, у гармонійному поєднанні з іншими методичними формами, сприяє глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню й виявленню особистих інтересів учнів, рівня сформованості у них необхідних знань. Доречно виступає гра як і форма контролю знань учнів, оскільки дає оцінити роботу всього класу, зняти з дітей напруження, уникнути страху, властивого для контрольних робіт [13, с. 58]. Отже, ігрова діяльність школярів є важливим засобом формування особистості дитини. Успішність ігрової діяльності учнів у навчально-виховному процесі залежить від її спрямування на реалізацію методологічних завдань освіти, в особисто-орієнтовному керівництві грою, у здійсненні в контексті гри завдань національного виховання, в організації педагогічного впливу на ігрову діяльність у напрямах забезпечення ефективного функціонування її структурних складових.

2.2 Керівництво вчителя ігровою діяльністю учнів

Успіх гри вирішальною мірою від учителя - його наукової ерудиції,професіоналізму, досвіду, комунікабельності, організаторських здібностей. Не будь-яка ігрова діяльність може бути ефективною. Лише дидактично доцільне її використання та методично направлена організація дають змогу вважати гру ефективним засобом навчання [1, с. 17]. Щоб ігрова діяльність на уроці відбувалася ефективно і давала бажанні результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Важлива умова успішного впровадження у практику роботи навчальних закладів ігрових педагогічних технологій - особисте захоплення і спеціальна підготовленість педагога до організації такого виду пізнавальної діяльності школярів. Будь-яка гра, пропонована вчителем, має бути глибоко продумана і добре підготовлена.

2. Готовність учнів до участі в грі ( кожен учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити її мету, кінцевий результат, послідовність дій, мати достатній запас знань для участі в грі).

3. Забезпечити кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

4. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри - чітке, зрозуміле.

5. Дії учнівського колективу слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати. Вчитель має бути уважним, уміти спостерігати і бачити кожного учня, не допускати виникнення конфліктних ситуацій.

6. Гра на уроці не повинна відбуватися стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою.

7. Продумати місце гри у системі інших видів діяльності учнів на уроці, доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу.

8. Розробити методику проведення ігор із врахуванням дидактичної мети заняття та рівня підготовленості учнів.

9. Передбачити способи стимулювання учнів, заохочення у процесі гри тих, хто найбільше відзначився, підбадьорювання - тих, хто відстає.

10. Розробити систему оцінювання діяльності учасників гри.

11. Залучати до участі в грі всіх учнів класу.

12. Створити під час гри творчу, професійно-педагогічну атмосферу для досягнення визначеної мети, створювати на уроці атмосферу інтелектуальної діяльності учнів максимально наближену до реальної трудової діяльності.

13. Виховувати в учасників гри принциповість, культуру спілкування та поведінки. Формувати логічне мислення, виховувати в учнів вдумливе ставлення до отриманої інформації й уміння користуватися нею.

14. Обов'язково враховувати рівень знань і підготовки учнів, звертати увагу на грамотність і повноту їхньої мови, що надзвичайно важливо для успішної навчальної діяльності.

15. Забезпечувати конструктивність обговорення, чіткість і конкретність у формулюванні запитань, пропозицій рекомендацій.

16. Учні повинні дотримуватись визначених правил гри. Правила гри виконують функцію елемента, що організовує, і є засобом керування гри. Вони визначають спосіб дії та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулювання взаємин учнів у грі. Вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

Жодне порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки в повсякденному житті.

17. Учитель повинен продумати організацію спільної діяльності і міжособистісного спілкування учасників гри таким чином, щоб вона , з одного боку, максимально відповідала реальній спільній діяльності, а з іншого - забезпечувала виконання завдань навчання.

18. Індивідуальні заняття можуть бути диференційовані, тобто об'єднанні в групи залежно від їх складності. При цьому важливо враховувати інтереси учнів, їхні здібності та рівень підготовки [7, с. 2-5]. Грамотна організація гри максимально наближає її до реальності, тобто в наборі її ігрових ролей нема абсолютно «добрих» або «поганих» персонажів. Кожен гравець має право обрати свій шлях, прийняти свою роль. І в цьому - позитивна якість гри. Вона дозволяє самовизначитися в житті (поки що ігровому), обирати свої власні засоби дій, приймати власні рішення, виробляти власні ідеали. Важливим і дійовим механізмом нейтралізації подібних негативних впливів гри є її аналіз з усіма учасниками. Негативні моменти гри потребують особливої уваги, їх не можна ігнорувати, їх слід вивчати та трансформувати таким чином, щоб давати максимальну користь для розвитку особистісних якостей учасників гри. Разом з тим, з метою запобігання загрозі негативних наслідків ігрової діяльності на її учасників, актуальності набуває питання грамотної організації гри, що дозволить максимально наблизити її до реальності [19, с. 26]. Ведучий або ігротехнік (вчитель, класний керівник, соціальний педагог, практичний психолог, інші) повинен дуже серйозно підходити до вибору гри, враховуючи:

· рівень розвитку та психологічної зрілості аудиторії;

· завдання, які реалізуються на даному етапі заняття (заходу);

· стадію групової динаміки, на якій перебуває група;

· наявні часові рамки, у які по тривалості вкладаються обрані ігри.

В процесі підготовки до заняття або заходу необхідно уважно перечитати ігри декілька разів і спробувати спроектувати, як група відреагує на обрану гру, які наслідки її застосування можуть бути, чи можуть бути якісь непередбачені негативні/позитивні наслідки та як ними можна буде керувати. Керівництво грою, перш за все, є управління ставленням дітей до дійсності. Завдання ведучого гри полягає в тому, щоб не стримувати емоції дітей під час ігрової діяльності, а вміло ними управляти, не нав'язуючи при цьому своєї думки. Необхідно враховувати й віковий склад тих, хто грає. В одних випадках спілкування дітей молодшого і старшого віку необхідне для підтримки ігрової атмосфери, розвитку міжколективних зв'язків, в інших - небажане, оскільки заважає розвитку духу змагання, творчої розкутості [22, с. 17-19]. Характер взаємодії дітей і дорослих у грі визначається самою її природою як діяльності самостійної, добровільної, творчої. Тут виключена авторитарна форма спілкування й показана спільна, колегіальна діяльність, співпраця. Ігрова діяльність під керівництвом педагога (ведучого) тоді залишається грою самобутньою, комплексною, профорієнтаційною, терапевтичною, коректувальною, тобто розвивальною, коли її організатори дотримуються таких принципів:

1. Відсутність примусу будь-якої форми при включенні дітей у гру - вільне й абсолютне залучення дітей у гру гарантує збереження їх ігрового настрою.

2. Принцип розвитку ігрової динаміки - він реалізується через правила ігор, зазначені в інструкціях до їх проведення. Ведучий гри, зберігаючи її нормативну схему, разом з тим повинен стимулювати творчість тих, хто грає, підтримувати динаміку.

3. Принцип підтримки ігрової атмосфери - це підтримка реальних почуттів та емоцій дітей. Способи підтримки ігрової атмосфери різні: стимулюючий ефект суперництва; умови ігрового спілкування, зняття усіх моментів, що провокують конфлікти та ін..

4. Принцип взаємозв'язку ігрової й неігрової діяльності - перенесення педагогом основного сенсу ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей. Співвідношення ігрового й неігрового спроектоване на поступову заміну гри небажаних моделей поведінки чи негативного життєвого досвіду на позитивні безпечні моделі усвідомленого поводження в реальному житті.

5. Принцип переходу від простих ігор до складних ігрових форм - пов'язаний з поступовим поглибленням різноманітного змісту ігрових завдань і правил - від ігрового стану до ігрових ситуацій, від наслідування до ігрової ініціативи, від локальних ігор до ігор-комплексів [20, с. 47].

Отже, керівництво грою як пізнавальною діяльністю школярів полягає в методичному забезпеченні ефективного функціонування всіх компонентів гри.

Розділ 3. Використання ігрових технологій на уроках трудового навчання

Специфікою проведення ігор з трудового навчання є поєднання теоретичних питань із практичними, творчими завданнями, демонстрацією, презентацією (захист проекту), моделюванням або імітацією технологічного процесу тощо. Важливе місце посідають також завдання з народознавства, які сприяють формуванню національної свідомості, вихованню поваги до національно-культурної спадщини свого народу. Наведемо приклади ігор, що можна використовувати на уроках трудового навчання: Естафета Учасники гри подiляються на двi команди, якi змагаються у швидкостi виконання загаданого вчителем завдання. Учнi виконують завдання по черзi, але кожен учасник повинен враховувати вiдповiдi (дiї) попереднiх учасникiв. Наприклад: учасники гри складають послiдовнiсть обробки будь-яких виробiв або описують технічні вироби. Завдання можна виконувати в письмовiй чи уснiй формi. Телемiст Клас дiлиться на двi групи, вiдповiдно розташовуються i парти: «фахiвцi» сидять за столами обличчям до класу.

Перед ними таблички з визначенням «фаху» кожного з них . Навпроти них - «журналiсти», тобто решта учнiв. Це двi студії: «журналісти» та «спеціалісти» з багатьох галузей. Вони пiдготували доповiдi. Журналiсти уважно слухають, готують питання, тому що їм потрiбно буде писати статтю . Пiсля цього журналiсти отримують картки з темою, по якiй треба напи-сати статтю (тобто самостiйна робота учнiв). У цей час «фахiвцi» мають окреме завдання, пов'язане з темою уроку Учись учитися Гру використовують при вивченнi нового матерiалу за допомогою пiдручникiв. Для проведення гри учнi в подiляють на декiлька рабочих груп, кожна з яких отримує картку-завдання. Протягом 5-10 хвилин кожна група готує вiдповiдь на запитання картки-завдання, користуючись пiдручником. Вiдповiдь на запитання дає один з членi в групи. Доповнювати чи поправляти його може будь-хто з членiв групи. Це не впливає на загальну оцiнку. Якiсть вiдповiдi та повноту оцiнює група арбiтрiв за п'ятибальною системою. Склади речення Учнi отримують декiлька карток, на яких написанi слова. За певний час треба скласти з окремих слiв речення. Серед карток одна зайва. Наприклад: довжину виробу вимiрюють по лiнiї середини спинки вiд сьомого шийного хребця до рiвня бажаної довжини виробу. Серед карток була ще картка iз словом «рукава» . Змагання по викреслюванню У списку слiв треба викреслювати слова, що належать до названої групи (наприклад: кухонний посуд, машиннi шви). Слово, що залишиться i є ключовим у вивченнi будь-якої теми. Гру застосовують для повторення вивченої теми та актуалiзацiї знань учнiв. Розклади послідовно Учні отримують пакет, у якому на окремих аркушиках написаний зміст операцій з обробки виробів. Треба розмістити назви операції у послідовності виготовлення виробу, що розглядається. Наприклад: скласти послідовність виготовлення серветниці. Грати у цю гру можна перед виготовленням швейних виробів, щоб проаналізувати можливі варіанти виготовлення, або коли вироби готові (з метою повторення). Можливі різні варіанти цієї гри: Знайди помилку. Учасники шукають помилку у послідовності виготовлення виробу. Допиши два рядки. Треба закінчити послідовність обробки виробу [15, с. 53-56]. Проведенню гри передує серйозна підготовка; підбір та опрацювання літератури, виготовлення запроектованих виробів, складання оригінальних запитань до команди-суперника, розробка тематичних сценок тощо. Запропонований нижче сценарій можна використати для заключного уроку-захисту творчих проектів, уроку узагальнення та систематизації знань з теми «Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв» пізнавально-розважального заходу для учнів 7 класу [16, с. 42-49].

КВК «ЮНА ГОСПОДАРОЧКА»

методична розробка інтелектуально-пізнавального конкурсу

Мета: Узагальнити знання з теми «Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв». Формувати вміння використовувати отримані на попередніх уроках знання в різноманітних ситуаціях. Поглибити знання учнів з технології приготування овочевих страв. Розвивати логічне мислення. Виховувати уважність, почуття змагання та взаємодопомоги, художній смак. Обладнання: столи для роботи з харчовими продуктами, кухонний інвентар для приготування страв, прибори для сервірування столу.

Оформлення залу. Газети з праці, виставка учнівських робіт.

Ведучий: Добрий день, любі дівчатка та гості нашого вечора. Розпочинаємо наш КВК «Юна господарочка». Команди покажуть, чому вони навчилися на уроках трудового навчання, продемонструють свою ерудицію та майстерність. Клас поділено на дві команди: «Морквинка» та «Перчик». Обрано членів журі, які будуть оцінювати результати конкурсів. Зазначається, що учні, які показали відмінні знання, отримають оцінки «12» з теми.

І конкурс. «Давайте познайомимося».

Ведучий: Світ овочів дивний, різноманітний, поживний та чудовий. Запрошуємо команди для знайомства.

Критерії: назва команди, емблема, візитна картка.

ІІ конкурс. «Розминка».

Ведучий: Вам необхідно дати відповіді на запитання (5 балів).

1. Назвіть овочі, коренеплоди яких використовують у їжу (3-5 прикладів).

2. Як використовують у харчуванні концентрати і напівфабрикати (овочеві, супові)?

3. Як можна використовувати відходи переробки овочів? Наведіть приклади.

4. Назвіть операції теплової обробки овочів.

5. Перелічіть продукти, які використовуються для приготування дерунів.

6. Як можна уникнути втрати вітаміну С під час приготування страв із овочів?

ІІІ конкурс «Прислів'я та загадки».

Ведучий: Хто найбільше знає прислів'їв про овочі?

Прислів'я

Горох, капуста - хата не пуста.

Кожна капуста має свою голову.

Хрін не солодший редьки.

Цибуля від семи недуг лічить.

Буряк - не дурак, на дорозі не росте.

Горох у полі, як дівка в домі: хто не пройде, той і вщипне.

Що хрін, що гірчиця - невелика різниця, та ін.

Загадки

1.Вузлувата і листата, 4.Сам червоний,

А доспіє - головата. А чуб зелений.

На нозі стоїть одній - (Буряк)

Сто сорочечок на ній.

(Капуста)

2.Вузлувата і листата, 5.З мене шкіру всі деруть,

А доспіє - головата. Мене варять, мене труть.

На нозі стоїть одній - Пироги з мене печуть.

Сто сорочечок на ній. Відгадайте, хто ж я є,

(Капуста) Чи ви знаєте мене?

(Картопля)

3.Довгий, зелений, добрий солоний. 6. Круглий, як куля, зелений, як

Добрий і сирий. Хто він такий? трава,

Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)

Ведучий: У кожної господині повинен бути розвинений смак. Тому що від цього залежить наскільки смачну страву вона приготує. Зараз побачимо, як із цими якостями справи у наших учасниць.

IV конкурс. «Спробуй і намалюй».

Ведучий: Потрібно із зав'язаними очима визначити на смак овоч і намалювати його. Під час конкурсу звучить музика. Ведучий заохочує глядачів підтримати учасників конкурсу. Критерії: правильно визначений та намальований. Враховується швидкість. Оцінка 5 балів.

V конкурс. Значення правильного харчування в житті людини.

Ведучий: 2 команди приймають участь по 4 учасниці. На аркуші паперу надруковані кулінарні тести. На виконання завдання 3 хв. (Додаток В).

VI конкурс. Домашнє завдання.

Ведучий : Приготуйте страву із овочів і напишіть рецепт улюбленого овочевого салату. Які види обробки овочів і способи нарізування ви використовуєте під час його приготування. Сформулюйте вимоги до якості цієї страви.

Критерії: назва, естетичний вигляд, оформлення.

VII конкурс. Художній номер.

Поетичні фантазії

Морквинка

Всі про мене добре знають,

Королева я столів,

Римським ласощам вважають

З незапам'ятних часів, Смачні страви з мене мають, Кладуть в суп і маринад,

І сирою всі їдять.

Перець

У мене закохані всі і всюди,

Різні приправи готують з мене люди.

Я буваю солодкий і гіркий, Гурмани в борщ кладуть мерщій. Відомий всім мій аромат,

Не обходиться без мене ні один салат.

VIII конкурс. Конкурс капітанів.

Ведучий: Роздаються листи на яких зображені кросворди на кулінарну тему. Треба відгадати кросворд. Враховується швидкість. (Додаток Г).

ІХ . Підведення підсумків.

Ведучий: На завершення нашого конкурсу хочеться подякувати усім за активну участь та побажати, щоб знання здобуті сьогодні запам'ятались вам надовго. А зараз ми будемо визначати переможців. Отже, проведення уроків трудового навчання з використанням ігрових технологій навчання забезпечить більший інтерес до теми уроку з боку учнів та їхню активність під час вирішення трудових завдань. Інформація, що подається в такій формі є більш простою для запам'ятовування, що дозволяє засвоїти нові знання і менш успішним учням.

Висновки

Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси і функції дитини. Інший позитивний бік гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальний матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і зацікавленість у навчальний процес [3, с. 38]. У ході курсової роботи було розкрито зміст та специфічні особливості ігрового навчання, проаналізовано структуру та умови ефективності використання ігор в навчальному процесі, обґрунтовано доречність використання ігрового навчання на уроках трудового навчання, а також розроблено заняття у формі інтелектуально-пізнавального конкурсу КВК з теми «Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв», враховуючи ігровий підхід. Застосування ігрових технологій на уроках в школі є необхідним, оскільки цінність гри в психолого-педагогічному контексті очевидна. При умові адекватного відношення вчителя до дидактичної гри і розумного використання її потужного психолого-педагогічного потенціалу, гра стає тим оптимальним інструментом, який комплексно забезпечує: успішність адаптації дитини у новій ситуації розвитку; розвиток молодшого школяра як суб'єкта власної діяльності та поведінки, його ефективну соціалізацію; збереження та закріплення його морального, психічного і фізичного здоров'я. Дитина фактично входить в світ дорослих через гру. Гра - це її біологічна потреба, гра - це праця, гра - це навчання. Гра - найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини, але гра на уроці - не розвага, а звичайні вправи, замасковані в цікаву форму. Збуджена під час гри думка підводить учня до самостійних пошуків висновків і узагальнень, які, в свою чергу, зміцнюють свої знання і перетворюють їх у переконання. Отже, ігровий метод навчання передбачає визначення мети, спрямованої на засвоєння змісту освіти, вибір виду навчально-пізнавальної діяльності і форми взаємодії педагога і учнів. Застосування цього методу навчання вимагає:

· з'ясування і усвідомлення його цілей, тобто бажаного результату; без цього діяльність суб'єктів навчального процесу не може бути цілеспрямованою;

· вибору способу діяльності для досягнення мети;

· необхідних засобів інтелектуального, практичного або предметного характеру, оскільки діяльність завжди пов'язана з ними;

· наявності певних знань про об'єкт діяльності. Застосування ігрових технологій на уроках дає змогу, по-перше, стимулювати як пізнавальну, так і творчу активність школярів. По-друге, під час гри між учнями відбувається обмін знаннями і наявним практичним досвідом. По-третє, у грі створюється позитивний емоційний настрій учнів, що сприяє більш ефективному вирішенню поставлених навчально-виховних завдань. По-четверте, за допомогою гри є можливість значно підвищити їх значущість і дієвість. По-п'яте, гра значною мірою сприяє формуванню моральних відносин, оскільки вона передбачає як особисте, так і групове та колективне обговорення то розв'язання проблеми. На проведених в ігровій формі уроках найбільш яскраво проявляються моральні якості кожного учня, виявляються особливості стосунків між членами команд, так і між командами в цілому. Крім того, при використанні ігрових технологій швидко і активно діє зворотній зв'язок « учитель-учень», який приводить до партнерських стосунків в освіті, про які зараз багато говорять

Список використаних джерел

1. Андрощук І. Лекційно-семінарська (практична) система навчання у трудовій підготовці старшокласників. / І. Андрощук // Трудова підготовка в закладах освіти.-2004.- №4 - С.16-20.

2. Бегей В. М. Ігрові форми організації навчальної діяльності учнів у школі І ступеня [Текст] / за ред. В. М. Бегея. - Львів, 1996. - С. 7-17.

3. Бєлецька І. В. Гра - важлива й невід'ємна частина навчання, дозвілля, культури в цілому [Текст] / І. В. Бєлецька // Соціальна педагогіка: теорія і практика: методичний журнал. - 2010. - С. 34-38.

4. Бєлікова І. Ігрові проектні творчі технології / І. Бєлікова, Н. Шухіна // Трудове навчання. - 2009. - № 12( 24), грудень. - С.3-9.

5. Бойко Л.Ю. Граймося на уроках мови та літератури / Л. Ю. Бойко // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2011. - №29(285), жовтень. - С. 4.

6. Большакова І. Квести в початковій школі / І. Большакова, М. Пристінська, В. Арефєва. - Київ : ТОВ «Вид.дім«Перше вересня». - 2016. - С. 45-46.

7. Булигіна О. Д. Ігрові технології: шляхи забезпечення умов інтелектуального, соціального, морального розвитку молодших школярів / О. Д. Булигіна // Початкове навчання та виховання. - 2009. - № 19-21 (205), липень. - С. 2-21.

8. Волков І.П. Педагогічні технології. / І. П. Волков - М., Просвітництво, 1990. - С. 66-79.

9. Галиця І. Інтелектуально-конкурентні ігри як креативний механізм активізації педагогічного , наукового та інноваційного процесів / І. Галиця, О. Галиця // Вища школа. - 2011. - №1. - С.104-107.

10. Горбатенко Л. Ігрові технології для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці / Л. Горбатенко // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2008. - № 4 (56). - С. 20-24.

11. Гулінська О. Інтерактивне навчання / О. Гулінська // Сільська школа України. - 2004.- № 27 (99), вересень . - С. 15-19.

12. Зінченко В.І Розробка уроків з використанням ігрових форм роботи. Гра - це праця [Текст] : урок ботаніки; загальної біології; зоології / В.І. Зінченко // Біологія. - 2017. - №4-5, лютий. - С.70-79.

13. Каменєва І.Л. Розвиваємо творчі здібності учнів : методична робота / І.Л. Каменєва // Початкове навчання та виховання. - 2014. -№7-8, березень. - С.42-59.

14. Королюк Т. Шукаємо знання у квесті [Текст] : використання гри в навчальному процесі / Т.Королюк // Учитель початкової школи. - 2014. - №12. - С.37-38.

15. Краснова Н. Ігрові художньо-педагогічні технології у формуванні світовідображення підлітків [Текст] : художньо-дидактичні ігри; художньо-конструктивні технології; художньо-інтерактивні технології / Н. Краснова // Мистецтво та освіта. - 2012. - №4(66). - С.46-56.

16. Курса М. Проектування та виготовлення комплексного виробу з використанням елементів рольової гри: цикл уроків у 7 класі / М. Курса // Трудове навчання. - 2011. -№12(48). - С.41-50.

17. Литвиненко О.Г. Ігрові технології на уроках словесності / О.Г. Литвиненко // Вивчаємо українську мову та літературу.-2011. - №22-24(280), серпень. - С.19-24.

18. Плешакова А.Б. Ігрові технології у навчальному процесі: [Пед. вузи] / А. Б. Плешакова / / Сучасні проблеми філософського знання. - М.: Просвітництво , 2002. - C. 44-53.

19. Саюк В. Ігрові методи та їх дидактичне значення / В. Саюк // Рідна школа. - 2001. - № 4. - С. 18-27.

20. Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. / Г. К. Селевко . - М.: Народна освіта, 2005. - С. 44-49.

21. Сташко Ж. Квести як різновид гри [Текст] : методичні підходи і поради до проведення квестів на уроках / Ж. Сташко // Трудове навчання. - 2017. - №2, лютий. - С.4-10.

22. Ткаченко, В.В. Гра як спосіб психолого-педагогічної корекції навчальних труднощів школярів [Текст] : методика / В.В. Ткаченко // Основи здоров'я. -2017. - №2, ЛЮТИЙ. - С.12-19; 32-35

23. Умарова А. Ігрові технології на уроках географії : робота з розумово відсталими дітьми / А. Умарова // Дефектолог. - 2012. - №1(61), січень. - С.34-42.

24. Хомуха О. А. Ігрові форми навчання як засіб розвитку творчої особистості / О. А. Хомуха // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - № 31 (179), листопад. - С. 8-15.

25. Хомуха О.А. Ігрові форми навчання як засіб розвитку творчої особистості / О. А Хомуха // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2008. - №31(179) , листопад. - С. 8-25.

26. Царенко Л. Просвітницько-профілактичні ігри [Текст] / Ред. Л. Царенко// Соціальний педагог. - 2015. - №2, лютий -С.4-8

27. Чубовська Н. Ігрові технології навчання : З досвіду роботи / Н Чубовська // Освіта . Технікуми, коледжі. - 2007. - №2(17). - С.46-48.

Додаток А

Рівні розвитку дитячих ігор ( за Д. Ельконіним)

Етапи	Зміст ігрових дій	Сутність ігрової діяльності дітей
І	Ігрові дії дитини, які відтворюють поведінку дорослих і спрямовані на іншу людину.	Вивчення предметної діяльності
ІІ	Ігрові дії, які послідовно відновлюють систему діяльності дорослих з початку й до кінця	Відображення системи взаємин між людьми
ІІІ	Виділення у грі певної ролі дорослого та її виконанням.	Підпорядкування гравця правилам суспільної поведінки взаємин.
ІV	Перехід від однієї ролі до іншої в межах розвитку сюжету однієї гри, розігрування в грі цілісної сюжетно-рольової вистави	Формування здібності гнучко змінювати тактику поведінки .

Додаток Б

Основні критерії соціалізації дитини через гру

Критерії	Провідна діяльність	Зміст діяльності
Когнітивний	Інтеріоризація соціального досвіду	· наявність знань про різні типи соціальних відносин; · усвідомлення залежності свого успіху від розвитку суспільних відносин; · знання особливостей соціального спілкування
Мотиваційний	Прагнення до участі в соціальних відносинах	· потреба до соціального спілкування в різних групах дітей і дорослих; · спрямованість на досягнення результатів у соціальній діяльності; · адекватна оцінка своєї участі в діяльності.
Діяльнісний	Участь у пошуку шляхів реалізації своїх можливостей	· участь у соціально значущій діяльності; · вияв ініціативи й активності в діяльності; · творчий підхід до діяльності.

Додаток В

Тестові завдання до інтелектуально-пізнавального конкурсу КВК «ЮНА ГОСПОДАРОЧКА»

1.Кришку гарячого посуду треба брати:

а) руками;

б) фартухом;

в) виделкою;

г) схоплювачем.

2.Кулінарія - це:

а) наука про метеликів;

б) наука про рослини;

в) наука про харчування;

г) цікава книжка.

3. Де треба зберігати продукти, які швидко псуються:

а) на столі; б) у шафі;

в) на свіжому повітрі; г) холодильнику.

4. Що таке «тостер»:

а) збірник тостів;

б) електроплитка;в) м'ясорубка;

г) пристрій для підсмажування хліба.

Додаток Г

Роздаткові матеріали до інтелектуально-пізнавального конкурсу КВК «ЮНА ГОСПОДАРОЧКА»

Кросворд 1

Запитання:

1. Що вирізують з об'ємних овочів? (Фігурки)

2. Основне джерело вітамінів, мінеральних речовин, органічних кислот, вуглеводів. (Овочі)

3. Який овоч містить багато крохмалю? (Картопля)

4. Один з видів нарізування овочів. (Просте)

5. Як називають оброблені та нарізані овочі, які відразу направляють на теплову обробку? (Напівфабрикатами)

6. Одна з форм нарізування картоплі та коренеплодів. (Кружальцями)

7. Якій обробці підлягають усі овочі? (Первинній)

8. Один з видів класифікації овочів на підприємствах громадського харчування. (Бульбоплоди)

9. Вид нарізування цибулі. (Кільцями)

10. Як називаються бактерицидні речовини в овочах? (Фітонциди)



Кросворд 2

Запитання:

Вид первинної обробки? (Сортування)

1. Вид теплової обробки? (Тушкування)

2. Спосіб нарізування? (Соломка)

3. Легке обсмажування овочів з невеликою кількістю жиру? (Пасерування)

4. Пристосування для ручної обробки овочів? (Шатківниця)

5. Спосіб нарізування цибулі? (Кільця)

6. Який овоч є невід'ємною частиною борщу? (Буряк)

7. Посуд для приготування салату? (Салатники)

8. Інструмент для нарізування овочів? (Ніж)

9. Що готують з овочів? (Салати)



Додаток Д

Сценарій гри «Вишивала дівчина вишиванку»

Мета: забезпечити узагальнення та систематизацію знань з теми «Оздоблення виробів», закріплення практичних умінь і навичок з технології виконання христових швів та штапівки; формування умінь застосувати одержанні знаннь в нестандартних ситуаціях, працювати в групі, обмінюватися думками, ідеями, приймати спільне рішеня; сприяти розвитку пізнавальних інтересів; інтелектуальних здібностей, творчої уяви, фантазій, художніх та естетичних смаків; формувати активну увагу, спостережливість. вміння оперативно приймати рішення; розвивати критичне мислення, вміння висловлювати і обгрунтовувати власну точку зору; спонукати дітей до самоосвіти та самовдосконалення; сприяти вихованню шанобливого ставлення до народних традицій, історії культури та побуту українського народу. Оформлення

1. Стенди з учнівськими вишитими виробами.

2. Ігрові поля для команд.

3. Сигнальне табло.

4. Виставка літератури з вишивання, оздоблення одягу, народознавства тощо.

Реквізит

1. Голки та вишивальні нитки, 2 шматочки тканини для вишивання Aida розміром 7x12см , схематичне зображення нескладного елемента орнаменту, виконаного в техніці «штапівка».

2. Зразки вишивки з різними видами орнаментів.

3. Конверти з орнаментальними мотивами для вишивання вільними швами, із яких учасниці гри складають композицію методом аплікації, 2 великих аркуші паперу, на яких буде виконуватися аплікація.

4. Набори карток з орнаментальними мотивами для розробки оздоблювального орнаменту.

5. Конверти з різнокольоровими квардратиками для складання орнаментів методо мозаїки.

6. Узори з видаленою частиною та варіантами їх фрагментів.

7. Малюнки із зображенням українського жіночого одягу, кольорові олівці.

8. Малюнки, на яких зображенні види українського одягу та сучасних моделей з використанням народних традицій.

9. Тексти, в яких необхідно виправити помилки.

10. Гонг.

Умови гри

1. У грі беруть участь дві команди.

2. Гра відбувається на ігрових полях у вигляді літер, стилізованих під вишивання хрестиком, які учасниці повинні « вишити» в ході гри, відкриваючи запитання та визначаючи завдання.

3. Біля ігрових полів знаходиться сигнальне табло, га якому зображенні різнокольорові кружечки. Їх забарвлення відповідає кружечкам з отворами для проходження «нитки» по вишивальному «полотну» - ігровому полю. Кожен колір означає тип завдання. Командам - суперницям пропонуються такі завдання; питання до суперників; практичне завдання;; творче завдання; презентація; народна творчість; традиції і сучасність; правила техніки безпеки. Незафарбовані кружечки відповідають теоритичним питанням. Кружечки з нанесеною штриховкою не містять запитань чи завдань, тобто означають перехід до другої команди.

4. Кожна команда отримує своє ігрове поле за результатами ігрового жеребкування.

5. Перед грою команда протягом однієї хвилини продумує можливі варіанти ходів на своєму ігровому полі.

6. Команди грають по черзі. Кожна команда називає номер точки на схемі, через які, на їх думку, повинна проходити голка для вишивання хрестиком. Як відомо, для одержання стібка на лицьовому боці голка повинна пройти через дві точки ( місце введення голки в тканину та виведення з неї). Оскільки голка повинна пройти два та більше разів через одну точку, для оголошення запитання або завдання сочатку використовується перша цифра ( місце вколювання «голки»), потім друга ( місце виведення « голки» з «тканини»).

7. Кожен хід приносить команді один бал, якщо команда правильно відповість на запропоноване запитання; якщо не відповість - хід зараховується, - а бали - ні. Деякі практичні та творчі завдання оцінюються за вказівкою ведучого за двобальною системою. З неправильний або нераціональний хід команда одержує штрафну картку - мінус один бал . Хід здійснюється за сигналом ведучого.

8. Про хід команди оголошує капітан. Помічник ведучого «вишиває» на ігровому полі, заповнюючи його стібками за вказівками капітанів команд.

9. Час обдумування варіантів відповідей до 5 с . Якщо через цей час команда не дає відповіді, хід переходить до іншої команди. Відповіді мають бути короткими, точними та лаконічними.

10. Перемагає команда, яка набери більшу кількість балів.

Методичні рекомендації Замість нитки використовується кольорова стрічка або скручений в шнур в'язальна нитка яскравого кольору, роль голки виконує загострена дерев'яна паличка, довжина якої відповідає відстані між отворами на зображеній «вишивці» плюс 5-6 см . До початку гри поля закриті шторками, тобто зберігаються в таємниці. Кружечки з отворами для проходження « голки з ниткою» на ігрових полях закриті прикріпленими за верхні частини суцільними кружечками з цифрами. Після названого капітаном ходу кружечки з цифрами піднімають, визначаючи тип запитання, проводять через них «голку» з «ниткою» . При цьому кружечки з цифрами не знімаються, а ведучий відмічає задані запитання. Літери або інші візерунки на ігрових полях учитель може обрати на власний розсуд. Важливо, щоб вишивальні схеми були невеликими, рівнозначними за складністю, містили в собі однакову кількість клітинок. Також за власним задумом визначається розміщення запитань та завдань, отже, і нумерація теоретичних запитань складається у відповідності до цифр на ігрових полях. Всі типи завдань повинні бути присутніми на обох ігрових полях, тобто кожен тип складається з парної кількості завдань( 1 варіант - завдання для першої команди, 2 варіант - для другої ). Коли одна зкоманд відкриває на своєму полі таке завдання, то його виконують одночасно представники обох команд. Для економії часу до виконання деяких творчих та практичних завдань доцільно залучати частину учнів команди, не перериваючи при цьому гри.

Хід гри Після вступного слова вчителя звучить фрагмент пісні « Вишивала дівчина вишиванку» у виконанні шкільного ансамблю:

З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала дівчина, вишивала Чорну і червону ниточку клала. Ведучі вітають учасників гри, представляють членів журі та пропонують провести ігрове жеребкування. 1- й ведучий. Зараз серед команд буде проведене ігрове жеребкування, яке дасть можливість вибрати своє ігрове поле і змагатися на ньому. Та команда, яка першою дає правильну відповідь на питання, отримає ігрове поле з зображенням візерунка першої літери вгаданого слова, один додатковий бал і право першого ходу 2 -й ведучий. Отже, послухайте уважно перше запитання. - Візерунок, побудований на ритмічному чергуванні і поєднанні різних елементів , називається.. ( орнаментом). 1- й ведучий. Першим правильну відповідь дали учні команди … класу, вони отримують своє ігрове поле ( помічник відсуває шторку перед літерою «О») , заохочувальний бал і право першого ходу. Привітаємо їх! (Оплески). 2-й ведучий. Що ж за літера дістанеться другій команді ? Послухайте запитання. -Як називають штапівку на Львівщині? ( Стебнівка ). 1-й ведучий ( звертаючись до другої команди). Шановні суперники! Ви повинні вишити літеру «С». ( У разі правильної відповіді на друге питання можна дати заохочувальний бал і команді суперниці. Ведучі знайомлять учасниць із правилами та умовами гри й оголошують про її початок. Помічники роздають учасницям ігрові поля зменшених розмірів). 2-й ведучий. А зараз учасниці мають одну хвилину для того,щоб продумати можливі варіанти ходів на своєму полі.( Далі ведучі по черзі пропонують учасницям називати ходи, помічники заповнюють відповідні клітинки вишивальними стібками, відкриваючи запитання та завдання).

Орієнтовний зміст запитань та завдань

Теоретичні питання для першої команди

1. Вид декоративно-ужиткового мистецтва, в якому узори та зображення виконуються вручну або машинним способом на тканині, повсті, шкірі лляними, бавовняними нитками, бісером, коштовним камінням називається.... ( вишиванням)

2. Місце проколювання голки в тканину ( прокол).

3. Малюнок, що складається із окремих фігур, розташованих в певному порядку ( узор).

4. Найменша частина орнаменту, яка ритмічно повторюється (рапорт узору).

5. Орнамент, що поєднує зображення птахів, тварин тощо, називається .... (зооморфний).

6. Назвіть колір Сонця та вогню, яким символізує життєдайні сили (червоний).

7. Шви , які виконують за наміченими контурами узору, називають... (вільними).

8. Що у вишивці символізує пряма горизонтальна лінія? ( землю).

9. Як називається орнамент, що складається з рослинних орнаментів стилізованих квітів, гілок, форми яких відрізняються від природних і навіть не нагадують їх? ( рослинно-геометричний).

10. Назвіть дерево українського роду. ( калина).

11. Які матеріали та інструменти використовують для вишивання? ( голка, нитки, наперсток, ножиці, шпильки, нитковтягувач, тканина).

12. Яка особливість голок для вишивання? ( вишивальні голки мають велике овальне вушко, в яке легко затягувати нитку).

13. Які роботи виконують ножицями під час вишивання виробів? (великими ножицями розкроюють тканину, середнього розміру обрізають кінці ниток, маленькими підрізають нитки тканини при вишиванні мережок, вирізають отвори в тканині).

14. Які кольори переважають в українській вишивці? Яке їх символічне значення? ( червоний - колір життя, сонця, крові, здоров'я; чорний - сум, горе, смерть, а також білий, рідше - синій, зелений, жовтий).

15. Які техніки вишивання називають поверхнево-нашивними? (техніки, в яких вишивають на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи чи вирізаючи ниток).

16. Назвіть різновиди техніки «хрестик» (косий, прямий, подвійний, ретязь).

17. Які вимоги до виконання швів « косий хрестик»? ( верхні стібки розміщенні в одному напрямку).

18. Знайдіть у наведеному тексті помилки і закресліть їх. Правильний вислів надпишіть зверху. Шов « штапівка» належить до рахункових наскрізних швів. Він однобічний, складається із горизонтальних і вертикальних стібків. У народних вишиванках виконується в три прийоми: спочатку зліва направо, а потім у зворотньому напрямку ( справа наліво). «Штапівкою» можна вишивати ажурні геометричні елементи з тонких ліній.

Теоретичні питання для другої команди

1. Як називається оздоблена вишивкою річ, наприклад, сорочка? (вишиванка).

2. Як називається частина нитки, яка проходить між двома проколами голки? ( стібок).

3. Спосіб накладання декоративних стібків або техніка виконання вишивки називається.... ( шов).

4. Якою має бути довжина нитки для вишивання? ( приблизно вдвічі більша за відстань від пальців до ліктя).

5. На які види поділяють техніки вишивання за потребою або її відсутністю вишивати за розрахунком ниток на тканині? ( лічильні, вільні).

6. Колір достиглих плодів, що символізують добробут ( жовтий).

7. Назвіть орнамент, що складається з поєднаних у кольорі геометричних елементів, що чітко чергуються ( геометричний).

8. Яка рослина символізує в орнаменті радість і красу, створення сім'ї? ( виноград).

9. Як називаються техніки, в яких вишивають на спеціальній поверхні тканини, не висмикуючи або вирізаючи ниток? (поверхнево-нашивними).

10. Що символізують фігури у формі кола, ромба, квадрата? ( Сонце).

11. Які нитки використовують для вишивання? ( муліне).

12. Для чого використовують наперсток? Як правильно його підібрати? ( щоб легко було проколювати тканину. Наперсток повинен щільно прилягати до пальця, але не натискати на нього).

13. Коли використовують нитковтягувач? ( якщо нитки важко всиляти в голку).

14. Від чого залежить спосіб кріплення вишивальної нитки? ( від кількості заправлених ниток в голку, узору на вишивці)

15. Які кольори відносять до тепло кольорової гами, а які - до холодної? ( теплі - жовтий, червоний, оранжевий, холодні - синій, фіолетовий, блакитний).

16. Чим відрізняються однобічні і двобічні техніки вишивання? (однобічні утворюють візерунок лише з одного боку виробу, а в двобічних узор майже однаковий з обох боків тканини).

17. Орнамент, що складається із стилізованих фігур людей, називається... ( антропоморфний).

18. Знайдіть у наведеному тексті помилки і закресліть їх. Правильний вислів надпишіть зверху. Шов « косий хрестик» належить до вільних (лічильних) глухих швів. Він утворюється з двох діагональних перехрещених стібків. Таким швом можна вишивати в горизонтальному, вертикальному і діагональному напрямках. Якщо вишивається ряд хрестиків, то спочатку кладуть стібки справа наліво ( зліва направо), а потім їх перекривають у зворотньому напрямку. існують різні різновиди шва «хрестик»: «прямий хрестик», «український хрестик», « ретязь» («болгарський хрестик»).

Практичні та творчі завдання

Питання від суперників. Кожна команда готує завчасно по два питання до команди-суперника.

Практичні завдання

1 варіант

1-й ведучий. Запрошуються по одній учасниці від команди - вправні майстрині, які добре володіють голкою. ( виходять дві учениці).

2-й ведучий. Зараз ці дівчатка повинні проявити свою майстерність, спритність, технічну грамотність і виконати нескладний елемент орнаменту в техніці «штапівка». У цьому конкурсі перемагає та команда, чия представниця швидше впорається з завданням. ( помічник роздає роздає інструменти, матеріали та схеми для вишивання).

2 варіант

1-й ведучий. Настав час для уважних та спостережливих. Сподіваюсь, що у кожній команді знайдеться така учасниця. Запрошуємо їх до гри. ( помічник видає зразки вишивок з різними видами орнаментів).

2-й ведучий ( звертається до дівчат). Ваше завдання - знайти зразки вишивок, які мають рослинний орнамент. Хто швидше?

Творчі завдання

1 варіант

1-й ведучий. До участі у цьому конкурсі запрошується по дві учасниці від кожної з команд, дівчаток, які мають хороший художній смак. ( учасниці одержують від помічника конверти з орнаментами та великі аркуші)

2-й ведучий. Ваше завдання: скласти з окремих мотивів орнаментів композицію шляхом аплікації.

1-й ведучий. Оцінюється художній смак, знання композиційних закономірностей, охайність. Максимальний бал - 2 бали. Час виконання - 2 хв..

2 варіант

1-й ведучий. Зараз ми з вами зробимо перший крок на шляху до прекрасного і спробуємо прикрасити звичайну побутову річ.

2-й ведучий. Запрошуємо від кожної команди по дві учасниці, які повинні продемонструвати художні та творчі здібності дизайнера.

1-й ведучий. Завдання : протягом однієї хвилини ви повинні за фрагментами орнаментів, які зараз ви отримаєте, розробити орнамент вишивки для оздоблення фартуха. Максимальна оцінка - 3 бали.

...