Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення в умовах спеціального дошкільного закладу

Середній рівень. Діти правильно вирішують тільки ті завдання, які передбачають поєднання не більше ніж двох елементів. В інших випадках вони становлять або неадекватні поєднання, або підбирають елементи, подібні за своєю формою з фігурою-зразком.

Високий рівень. Діти в достатній мірі володіють всією системою операцій, необхідних для виконання моделює перцептивного дії, проте сама дія ще недостатньо точно і гнучко. Допускаються такі помилки у вирішенні завдань, які призводять до вибору елементів, що дають з ідентичну, а лише схожу на зразок фігуру. При цьому типі роботи можуть зустрічатися і грубі помилки, що носять випадковий характер.

Після проведення констатуючого етапу в групах ми отримали наступні результати:

Таблиця 1

Рівень сенсорного розвитку дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення (%)

Рівні	Контрольна група	Експериментальна група
Низький	50	55
Середній	30	25
Високий	20	20

Як бачимо, за результатами даної методики діти перебувають приблизно на однаковому рівні розвитку процесів сприйняття. Більшість дітей в обох групах має середній рівень розвитку процесів сприйняття.

Слід зазначити, що багатьом дітям за методикою «Коробочки форм» важко було опустити в коробку багатогранники, легше кола, трикутники, квадрати. Практично всі діти з низьким рівнем розвитку процесів сприйняття багатогранники часто прикладали до квадрату, потім відразу ж переносилися в потрібну проріз. При цьому для дітей з високим рівнем розвитку процесів сприйняття завдання не доставили труднощів: діти зорово співвідносили форму прорізи і фігури опускали фігуру в потрібну проріз; розворот фігур багато хто при цьому виробляли заздалегідь у повітрі.

Таблиця 2

Діагностика рівня оволодіння дією віднесення властивостей предмета до заданого еталону (%)

Рівні	Контрольна група	Експериментальна група
Низький	55	60
Середній	35	25
Високий	15	15

За результатами методики «Еталони» ми бачимо, що в обох групах приблизно рівні дані. Більшість дітей мають середній рівень і відносяться до другого типу, який характеризується змішаною орієнтуванням, яка змінюється в залежності від складності об'єкта. Наприклад, слід відзначити наявність значних труднощів, коли фігурку півмісяць діти порівнювали з усіма картинками на сторінці, то в основному вагалися відзначати картинку з чашкою і кошиком. Труднощі викликали і при порівнянні фігурки вигляді матрьошки, діти важко відзначати картинку з лампочкою.

Для дітей з низьким рівнем оволодіння дією віднесення властивостей предмета до заданого еталону характерно співвіднесення фігури і еталона без урахування характерних деталей контуру. Такі діти помилково відносять предмет до якого-небудь з еталонів на підставі однієї деталі або взагалі випадково.

Діти з високим рівнем не відчували проблем в даній методиці: вони орієнтуються на співвідношення загального контуру і окремих деталей, що дозволяє їм безпомилково зіставити предмет з еталоном.

Таблиця 3

Рівень розвитку перцептивних дій (%)

Рівні	Контрольна група	Експериментальна група
Низький	50	55
Середній	40	35
Високий	10	10

За методикою «Перцептивне моделювання» ми отримали результати, які вказують на те, що діти обох груп мають переважно середній рівень розвитку перцептивних дій і відносяться до третього типу - діти в достатній мірі володіють всією системою операцій, необхідних для виконання моделює перцептивного дії однак сама дія ще недостатньо точно і гнучко. Слід зазначити, що перші три сторінки - А, Б, В - діти виконували завдання без помилок. Складно було складати фігуру з чотирьох частин в 9-12-му завданні, де діти плуталися або говорили навмання.

Тим часом досить велика кількість дітей в обох групах із завданням не впоралися і знаходяться на низькому рівні розвитку перцептивних дій. Ці діти або складають неадекватні поєднання, або підбирають елементи.

Відзначимо також, що за 10% дітей у кожній групі знаходяться на високому рівні розвитку, що характеризується, високим ступенем оволодіння моделирующими перцептивними діями.

Таким чином, за результатами всіх трьох методик в обох групах ми спостерігаємо переважно низький рівень сенсорного розвитку дітей зі складними порушеннями мовлення, тому виникає необхідність збагачення умов розвитку дітей. Як засіб формування сенсорної культури у дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями нами обрана гудзикотерапія.

2.2 Сенсорний розвиток дошкільників методикою використання ґудзикотерапії в умовах спеціалізованого закладу

Досить низькі показники рівнів сенсорного розвитку на констатувальному етапі дослідження та низка недоліків в організації навчального процесу з дітьми з тяжкими порушеннями в мовленні, дозволило нам сформувати мету формувального етапу експерименту, а саме - сенсорний розвиток дошкільників методикою використання ґудзикотерапії в умовах спеціалізованого закладу.

Виходячи з результатів констатувального етапу експерименту були визначені такі педагогічні умови сенсорного розвитку дошкільників методикою використання ґудзикотерапії в умовах спеціалізованого закладу:

1) організація систематичної роботи використання ґудзикотерапії з дітьми з тяжкими порушеннями в мовленні;

2) сенсорного розвитку в умовах спеціалізованого закладу;

3) використання ґудзикотерапії у роботі з дітьми з метою сенсорного розвитку;

4) створення сприятливого психологічного клімату в групі однолітків.

З метою подальшого сенсорного розвитку, ми організували систематичну, змістовну роботу, яка врахувала попередній рівень знань, умінь, навичок і захоплень кожної дитини. Індивідуальну роботу з дітьми, які мають низький рівень сенсорного розвитку, спрямували на подолання труднощів. А дітей які виявили середній та високий рівень сенсорного розвитку на констатувальному етапі, ми залучали до виконання складніших завдань та допомозі одноліткам.

Відповідно до мети було визначено такі завдання формувального етапу дослідження:

а) накопичення елементарних знань про сенсорні еталони;

б) сенсорний розвиток дошкільників з тяжкими мовленнєвими порушеннями за допомогою ґудзикотерапії.

Реалізація поставлених завдань забезпечувалася двома взаємопов'язаними етапами.

На першому етапі ми використали таку організацію діяльності з сенсорного розвитку, яка передбачала відносну самостійність кожного учасника в процесі виконання спільного завдання. Кінцевий результат спільної діяльності складався з окремих результатів. Така форма організації спрямована на виклик у дітей зацікавленості та бажання виконувати цікаві завдання з ґудзиками.

Другий етап передбачав таку організацію діяльності дітейз зі скалдними порушеннями в мовленні, яка будувалася з принципом сукупної дії партнерів. Виготовлення виробу від початку і до кінця потребувало спільних дій учасників. Мета діяльності і технологія виробу з ґудзиків та вивченням всіх особливостей матеріалу з якого робиться виріб. Ми передбачили, що така організація діяльності повинна активізувати у дітей намагання досягнути спільного результату і підвищити тим самим сенсорний розвиток дітей.

Найважливішою умовою сенсорного виховання дітей з мовленнєвими порушеннями, цілеспрямоване керівництво ним з боку вихователя. Від цього залежить чітка організація праці дітей, те, чи матимуть завдання виховний вплив.

До змісту педагогічного керівництва входить:

- постановка мети в тому чи іншому завданні з сенсорного виховання;

- залучення дітей до гри з ґудзиками;

- прищеплення прагнення до неї;

- навчання дітей засобів і прийомів роботи з ґудзиками;

- контроль і оцінка дитячої праці;

- організація багаторазових вправлянь дітей в вправах ґудзикотерапії.

У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять свої завдання, формується певна ланка сенсорної культури.

Завдання сенсорного виховання істотно ускладнюються. Хоча дитина раннього віку ще не готова до засвоєння сенсорних еталонів, у неї починають накопичуватися подання про колір, форму, величину і інших властивостях предметів. Важливо, щоб ці подання були досить різноманітними. А це означає, що дитину слід знайомити з усіма основними різновидами властивостей - шістьма кольорами спектра (блакитний колір слід виключити, тому що діти погано відрізняють його від синього), білим і чорним кольором, з такими формами, як коло, квадрат, овал, прямокутник.

Знайомлячи дітей з різними властивостями предметів, не слід добиватися запам'ятовування та вживання їх назв. Головне, щоб дитина вміла враховувати властивості предметів під час дій з ними.

Основні завдання у сенсорному вихованні дітей: навчитися виділяти колір, форму та величину як особливі ознаки предметів, накопичувати уявлення про основні різновиди кольору і форми і про відношення між двома предметами за величиною.

Ігри для дітей пропонуються за ступенем зростаючих труднощів, що відповідає програмі. Ігри, включені в цю роботу, допоможуть дитині отримати цілісне уявлення про предмет (величина, форма, колір). Їх можна використовувати як у вільній діяльності дітей, так і на заняттях.

Методичні рекомендації про проведення ґудзикової терапії.

Корекційно-розвивавльна діяльність потребує постійного пошуку форм і методів роботи з дітьми, які сприяють багатоаспектному розвитку особистості. У практиці корекційної діяльності значне місце займає ігротерапія за допомогою ґудзиків. Ці ігри незвичайні. Їх не можна як будь-яку іграшку просто дати дитині і сказати: «Грайтеся!». Їх не можна показувати дитині всі одразу, а лише поступово. Проте ними можна гратися не лише одному, а цілою групою.

Такі ігри можна використовувати, як тести, перевіряючи кмітливість, творчі й конструкторські здібності дитини, розвиток її логічного мислення та просторові уявлення.

Терапія з дітьми, що мають проблеми з розвитку, має у своєму арсеналі такі види ігор:

- ігри на корекцію та розвиток сенсорно-прецептивної сфери;

- ігри на корекцію та розвиток психомоторики (міміка, моторика рук, координація рухів);

- ігри на розвиток та корекцію емоційно-вольової сфери;

- ігри на розвиток та корекцію довільної уваги;

- ігри на розвиток та корекцію комунікативних навичок.

У кожному віці перед сенсорним вихованням стоять свої завдання, формується певна ланка сенсорної культури.

Завдання сенсорного виховання істотно ускладнюються. Хоча дитина раннього віку ще не готова до засвоєння сенсорних еталонів, у неї починають накопичуватися подання про колір, форму, величину і інших властивостях предметів. Важливо, щоб ці подання були досить різноманітними. А це означає, що дитину слід знайомити з усіма основними різновидами властивостей - шістьма кольорами спектра (блакитний колір слід виключити, тому що діти погано відрізняють його від синього), білим і чорним кольором, з такими формами, як коло, квадрат, овал, прямокутник.

Знайомлячи дітей з різними властивостями предметів, не слід добиватися запам'ятовування та вживання їх назв. Головне, щоб дитина вміла враховувати властивості предметів під час дій з ними.

Основні завдання у сенсорному вихованні дітей: навчитися виділяти колір, форму та величину як особливі ознаки предметів, накопичувати уявлення про основні різновиди кольору і форми і про відношення між двома предметами за величиною.

Ігри для дітей пропонуються за ступенем зростаючих труднощів, що відповідає програмі. Ігри, включені в цю роботу, допоможуть дитині отримати цілісне уявлення про предмет (величина, форма, колір). Їх можна використовувати як у вільній діяльності дітей, так і на заняттях.

Методичні рекомендації про проведення ґудзикової терапії. Корекційно-розвивавльна діяльність потребує постійного пошуку форм і методів роботи з дітьми, які сприяють багатоаспектному розвитку особистості. У практиці корекційної діяльності значне місце займає ігротерапія за допомогою ґудзиків. Ці ігри незвичайні. Їх не можна як будь-яку іграшку просто дати дитині і сказати: «Грайтеся!». Їх не можна показувати дитині всі одразу, а лише поступово. Проте ними можна гратися не лише одному, а цілою групою.

Такі ігри можна використовувати, як тести, перевіряючи кмітливість, творчі й конструкторські здібності дитини, розвиток її логічного мислення та просторові уявлення.

Терапія з дітьми, що мають проблеми з розвитку, має у своєму арсеналі такі види ігор:

- ігри на корекцію та розвиток сенсорно-прецептивної сфери;

- ігри на корекцію та розвиток психомоторики (міміка, моторика рук, координація рухів);

- ігри на розвиток та корекцію емоційно-вольової сфери;

- ігри на розвиток та корекцію довільної уваги;

- ігри на розвиток та корекцію комунікативних навичок.

Для сенсорного розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення в умовах спеціального закладу ми використовували авторську методику С. Штіль «Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку з особливими потребами засобами ґудзикотерапії». Зокрема добірку ігор з ґудзиками (див. додаток Г.), та заняття з використанням ґудзикотерапії.

Інтегроване заняття для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Тема: «Десь ґудзик закотився…»

Знайомимо дітей із предметами найближчого оточення, їхнім функціональним призначенням, матеріалами, з яких вони виготовлені.

Розвиваємо просторові уявлення, орієнтацію на сторінці, дрібні м'язи, моторику пальців і кистей рук.

Поповнюємо словниковий запас та вдосконалюємо правильну звуковимову: ґудзик, ґава, ґелґотала.

Вчимо використовувати колір, лінії, композицію, різні матеріали для створення художнього образу.

Сприяємо оволодінню дітьми технічними навичками в художній праці.

Розвиваємо естетичне сприйняття, закладаємо основи художнього смаку, уяву дітей, фантазію.

Активізуємо уяву та стимулюємо пізнавальний розвиток дошкільників.

Вчимо здобуті знання застосовувати на практиці.

Обладнання: великий дерев'яний ґудзик, картка з текстом скоромовки, малюнки із зображеннями птахів, картка з текстом вправи, матеріал для досліду: ґудзики у формочках для льоду в коробці, миска з теплою водою, рушники; матеріал для художньої праці: ґудзики різної форми, розміру, фактури, ґудзики із солоного тіста, аплікації для прикрашання, нитки для нанизування, малюнки без деталей.

Хід заняття

Сюрпризний момент.

До групи експериментатор вкочує великого ґудзика та запитує в дітей:

- Це не ви загубили ґудзик?

- Хіба вам ґудзик не потрібен?

- Я знаю, що ви цікавитеся ґудзиками. Чи є у вас такі?

- Тоді я залишу його.

Експериментатор:

- Такого ґудзика в нас немає. Ми охоче візьмемо цей ґудзик до нашого міні-музею.

- Цей ґудзик - незвичайний. Чому?

- Він, мабуть, знав, що в нашій групі багато ґудзиків, і теж вирішив прикотитися до нас у гості. А що на ньому написано? Давайте я прочитаю.

Робота над скоромовкою.

Експериментатор: читає скоромовку, записану на ґудзику.

Ґава ґудзика на ґанку

Загубила на світанку.

Ґава ґудзика шукала,

Ґелґотіла, ґелґотала.

Ґава ґудзик відшукала

І в гніздо собі поклала.

- Про кого я прочитала? (Про ґаву)

- Хто така ґава? (пташка)

- Знайдіть її зображення.

На дошці - зображення різних птахів. Діти знаходять малюнок з ґавою.

- Як ви її впізнали?

Якщо діти вагаються, експериментатор: допомагає знайти ґаву.

- Ґава ґелґотала. Як ви думаєте, які звуки вона промовляла?

- Я поставлю нашого ґудзика ось тут, на видноті, ми будемо дивитися на нього і повторювати скоромовку. Спочатку тихо-тихо, потім голосніше, і дуже голосно.

Діти разом із експериментатором: повторюють.

- А тепер давайте повторимо нашу скоромовку трохи швидше. А ще швидше можете?

Діти промовляють скоромовку дуже швидко і голосно. Радіють.

- У нас вийшов такий собі «ґудзиковий хор», і ми вивчили нову скоромовку про ґудзик.

Дослід.

Із роздягальні чується гучний плач.

- Хто це плаче? Може, щось трапилося? Андрійко, піди подивися в роздягальні, може, щось сталося?

Дитина виходить в роздягальню та повідомляє,

що плач чувся з коробки, та пропонує занести коробку в групу,

де разом з експериментатором: з'ясувати, що ж сталося.

Експериментатор:

- Хто тут плакав? Діти, хто тут може плакати? Зараз подивимося й дізнаємося!

Експериментатор: заглядає у коробку, виймає звідти піднос із кубиками льоду, дає дітям роздивитись:

- Навіть не віриться, що таке може бути. Ґудзики потрапили в крижану пастку! (Діти розглядають кубики льоду з ґудзиками.) Як їх можна визволити?

Діти висловлюють свої припущення.

- А я пропоную вам такий спосіб визволити ґудзики з крижаного полону. Принесіть нам лоток із теплою водою. Давайте зберемо всі льодяники, кинемо їх у воду і побачимо, що буде далі.

- Поки наші ґудзики будуть вибиратись з льодяного полону, ми зробимо пальчикову гімнастику щоб наші руки були слухняні і вправні.

Пальчикова гімнастика.

Мій мізинчик де блукав?

- З оцим братиком гуляв,

З оцим пісеньку співав,

А ці братці-молодці

Ґудзик пришивали.

Ось так, ось так

Вміло працювали.

Коли лід розтане, експериментатор: великою ложкою дістає ґудзики.

- Діти, щось сталося із ґудзиками? Вони змінили колір? Чому?

- Вони стали іншої форми? (Відповіді дітей)

- Ні, вони такі ж красиві, міцні, як і були до крижаного полону.

- Як ви думаєте, чому?

Експериментатор: підсумовує сказане:

- Наші ґудзики не бояться ні холоду, ні льоду, ні гарячої води.

Робота у групах. Виготовлення поробок із ґудзиків.

- Нас чекає цікава незвичайна робота в майстерні: створення композицій із ґудзиків (вишня, виноград, яблуко, осіннє дерево, консервовані фрукти, кучерява овечка, різнокольорова гусінь); прикрашання рамки для фото, розпис ґудзиками по аплікації, нанизування намиста.

- А в цій коробочці в мене є різні картонні ґудзики. Вони такого ж кольору, як і ті, що стоять на наших столах. Виберіть собі по ґудзику, проходьте за стіл із ґудзиком такого ж кольору та приступайте до роботи.

Діти працюють, експериментатор: допомагає, підказує, дає позитивну оцінку роботі дітей.

По закінченні діти розміщують роботи в музеї ґудзиків.

У ході запропонованої роботи на II етапі експерименту відбулось узагальнення знань дітей про сенсорні еталони та необхідність їх в процесі будь-якої діяльності. У переважній більшості діти отримували задоволення від праці з ґудзиками, що сприяло також розвитку дрібної моторики пальців обох рук та мовлення.

Наприкінці цілеспрямованої роботи з дітьми вже можна було спостерігати зрушення в мовленнєвому розвитку. Підвищення рівня сенсорного розвитку. Більшість дітей почали розрізняти кольори та співвідносити їх з предметами середовища.

Таким чином, під час проведення формувального етапу експерименту, було помічено відмінності в сенсорному розвитку дітей, що свідчать про його якісні зміни, що завдяки досвіду, набутому в діяльності з ґудзиками, для більшості дітей стали властивими прояв емоцій, зацікавленість діями з ґудзиками, взаєморозуміння; у дітей підвищився рівень сенсорного розвитку та цікавість до заянять.

2.3 Аналіз результатів дослідження

На прикінцевому етапі дослідження було проведено контрольні зіставні зрізи з метою виявлення ефективності використання ґудзикотерапії дітей контрольної та експериментальної груп, на основі запропонованих та проведених нами завдань з сенсорного розвитку.

У ході формувального експерименту ми помітили значні зміни в сенсорному розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями. Щоб переконатися у результативності проведеної нами роботи, було визначено низку завдань:

1. Визначити динаміку змін, що відбулася в процесі сенсорного розвитку дітей зі складними порушеннями в мовленні в обох групах.

2. Порівняти особливості сенсорного розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями контрольної та експериментальної групи після проведення формувального експерименту.

Для реалізації поставлених завдань проведено серію контрольних зрізів, які по суті аналогічні тим, що проводилися на констатувальному етапі.

Діагностичні зрізи проводилися згідно кожного показника. Це допомогло отримати об'єктивні дані щодо рівнів сенсорного розвитку у дошкільників в умовах спеціального закладу.

Вивчення особливостей сенсорного розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями свідчить про те, що не всі діти досягли бажаного рівня сенсорного розвитку.

Працюючи з отриманими результатами, ми намагалися збагнути якісні особливості сенсорного розвитку у дітей зі складними порушеннями у мовленні. Тому під час детального аналізу таких різноманітних дитячих відповідей ми окреслювали конкретну мету: якомога чітко визначити рівні сенсорного розвитку. Виявилося, що 47,7% дітей експериментальної групи та 36,5% контрольної групи, мають високий рівень сенсорного розвитку. Отже, спостерігаємо, як діти поступово оволодівають сенсорними еталонами, вчаться розрізняти кольори, та володіють перцептивними діями.

Після проведеної роботи ми знову перевірили рівні сенсорного розвитку за тими ж методиками, що й на констатувальному етапі експерименту, де виявили, що показники покращились більш ніж на 10%.

Результатами усіх діагностичних методик є відповідність дітей контрольної групи тому чи іншому рівню сенсорного розвитку після проведення формувального етапу експерименту. Результати представлені у діаграмі (рис. 2.3.). Звідки чітко видно, що до високого рівня потрапило 30,7% (4 дітей), до середнього 46,2% (5 дітей), до низького рівня сенсорного розвитку - 23,1% (3 дітей).

Порівнявши результати констатувального та контрольного етапів, ми виявили, що в контрольній групі знизився показник низького рівня, зокрема (на 2,1% у порівнянні з констатувальним етапом), незначно збільшився показник середнього (лише на 0,7%) та високого рівня (на 1.4%).

Рис. 2.3 Рівні сенсорного розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями контрольної групи (контрольний етап)

Аналізуючи дані експериментальної групи дітей визначили, що 4 дітей - високий рівень сенсорного розвитку, 6 - середній, 2 дитини так і залишилися з низьким рівнем сенсорного розвитку. Результати даних ми зобразили у діаграмі (рис. 2.4.) у відсотковому співвідношенні. Звідки видно, що високий рівень - 37,8% дітей, середній - 52,0%, і 10,2% дітей потрапило до низького рівня сенсорного розвитку.

Рис 2.4 Рівні сенсорного розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями експериментальної групи (контрольний етап)

Після проведеної роботи значно знизився показник низького рівня в експериментальній групі, зокрема на 19,1% у порівнянні з констатувальним етапом і становить 10,2%, натомість збільшився показник середнього (на 7,7%), що складає 37,8% та високого рівня (на 8,5%) і складає 52,0%. Показники рівнів контрольної групи теж змінились, однак не так сильно, у порівнянні з експериментальною групою, оскільки робота в цій групі проводилась за традиційною системою роботи.

Наприкінці цілеспрямованої роботи з дітьми вже можна було спостерігати зрушення в характері сенсорного розвитку. Більшість дітей почали розріняти кольори, вдосконалились перцептивну дії, закріпились сенсорні еталони.

Зміни у рівнях сенсорного розвитку та динаміку змін в мовленнєвій діяьності дітей експериментальної та контрольної груп відображає таблиця 2.3.

Таблиця 2.3

Зміни у рівнях сенсорного розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями в експериментальній та контрольній групах

Рівні	До форм. етапу експерименту (ЕГ)	Після формувального експерименту (ЕГ)	Різниця (%)	До форм. етапу експерименту (КГ)	Після формувального експерименту (КГ)	Різниця (%)
Високий	26,4 (6)	37,8 (8)	+ 11,4	29,3 (6)	30,7 (7)	+ 1,4
Середній	44,3 (9)	52,0 (12)	+7,7	45,5 (8)	46,2 (9)	+ 0,7
Низький	29,3 (7)	10,2 (2)	- 19,1	25,2 (6)	23,1 (5)	- 2,1

Таким чином, позитивні зрушення в сенсорному розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями свідчать про їх якісні зміни. Завдяки досвіду, набутому в заняттях та іграх з ґудзикотерапії, діти закріпили сенсорні еталони.

Можна стверджувати, що ґудзикотерапія відіграє одну із головних ролей у сенсорному розвитку дітей зі складними мовленнєвами порушеннями в умовах спеціалізованого закладу. У ході роботи ми з'ясували, що дітей зі складними мовленнєвами порушеннями необхідно залучати до ґудзикотерапії, тому що вона загалом ефективно впливає на сенсорний розвиток дитини, водночас виступаючи специфічним видом дитячої творчості.

Якісний аналіз кількісних даних, показав, що найбільшу різницю відмічено у показниках представників середнього та високого рівня. Це свідчить про потенційні можливості дітей покращувати показники сенсорного розвитку. Таким чином, отримані результати переконливо доводять ефективність технології ґудзикотерапії для сенсорного розвитку дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями в умовах спеціалізованого закладу.

Висновки

Сенсорний розвиток дитини - це розвиток його сприйняття і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величиною, положення в просторі, а так само запаху, смаку і т.п. Значення сенсорного розвитку в ранньому та дошкільному дитинстві важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ.

Сенсорний розвиток, з одного боку, становить фундамент загального розумового розвитку дитини, з іншого боку, має самостійне значення, тому що повноцінне сприйняття необхідно і для успішного навчання дитини в дитячому саду, у школі, і для багатьох видів праці.

Гудзикотерапія сприяє розвитку дрібної моторики. Ж. Гаврильчик пише, що заняття з ґудзиками - справжній гімнастичний зал для тренування розуму. Головне завдання цієї ігротерапії - розвиток практичного інтелекту і навичок самостійності. Гра з ґудзиками розвиває особистість дитини, сприяє її адаптації в соціумі, активізує всі її психічні процеси: сенсорно-перцептивні, психомоторні, емоційно-вольові, пізнавальні та інші. Тому основну увагу цьому методу приділяють психологи, логопеди, вчителі - дефектологи.

Вироби з гудзиків можуть стати не лише відмінним подарунком, який малюк змайструє самостійно, але і допоможуть в розвитку дрібної моторики дитини. Якщо прикласти фантазію в процесі виготовлення роботи, то може вийти маленький шедевр, яким гордитимуться дитина і його батьки. Виготовленням виробу з гудзиків можна захопити малюка на пару годин і не думати, чим зайняти дитину.

Аналізуючи дані експериментальної групи дітей визначили, що 4 дітей - високий рівень сенсорного розвитку, 6 - середній, 2 дитини так і залишилися з низьким рівнем сенсорного розвитку. Результати даних ми зобразили у діаграмі (рис. 2.4.) у відсотковому співвідношенні. Звідки видно, що високий рівень - 37,8% дітей, середній - 52,0%, і 10,2% дітей потрапило до низького рівня сенсорного розвитку.

Після проведеної роботи значно знизився показник низького рівня в експериментальній групі, зокрема на 19,1% у порівнянні з констатувальним етапом і становить 10,2%, натомість збільшився показник середнього (на 7,7%), що складає 37,8% та високого рівня (на 8,5%) і складає 52,0%. Показники рівнів контрольної групи теж змінились, однак не так сильно, у порівнянні з експериментальною групою, оскільки робота в цій групі проводилась за традиційною системою роботи.

Ми довели, що ґудзикотерапія відіграє одну із головних ролей у сенсорному розвитку дітей зі складними мовленнєвами порушеннями в умовах спеціалізованого закладу. У ході роботи ми з'ясували, що дітей зі складними мовленнєвами порушеннями необхідно залучати до ґудзикотерапії, тому що вона загалом ефективно впливає на сенсорний розвиток дитини, водночас виступаючи специфічним видом дитячої творчості.

Список використаних джерел

1. Антипова А.М. Тембр (качество голоса) как лингвистическая категория / А.М. Антипова [Текст] // Ритмическая и интонационная организация текста. Вып..196. М., 2000. C. 79-91.

2. Аркин Е.А. Ребенок в дошкольные годы [Текст] / под ред. А.В.Запорожца, В.Д.Давидовича. М.: Просвещение, 1997. 444 с.

3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»[Текст] / [наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко]. 3-тє вид., випр. К.: Світич, 2009. 430 с.

4. Беккер К.С. Логопедия [Текст] / К.С. Беккер, М.П. Совак. М.: Просвещение, 1999. 345 с.

5. Бельтюхов В.И. Об усвоении детьми звуков речи[Текст] / В.И.Бельтюхов. М.: Просвещение, 1997. 91 с.

6. Бельтюхов В.И. Программа овладения детьми произношения звуков речи к вопросу о соотношении социальных и биологических факторов / В.И.Бельтюхов [Текст] // Вопросы психологии. 1992. №4. С. 66-78.

7. Блинов И.Я. Выразительное чтение и культура устной речи [Текст] / И.Я.Блинов. М.: Учпедгиз, 2000. 200 с.

8. Богородицкий В.А. Лекции по общему языковедению [Текст] / В.А.Богородицкий. Казань: Типолитография императорского ун-та, 2001. 248 с.

9. Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах [Текст] / А.М. Богущ. К.:Вища школа,1993. 325 с.

10. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку [Текст]: Програма та методичні рекомендації / А.М. Богущ. К.: ІЗИН,1997. 112 с.

11. Водовозов Е.Н. Умственное и нравственное развитие детей от первого проявления сознания до школьного возраста [Текст] / Е.Н. Водовозов. 4-е изд. С.-Петербург, 2000. 392 с.

12. Выготский Л.С. Педагогика [Текст] / Л.С. Выготский. М., 1999. Т.4: Детская психология. 432 с.

13. Виховання сенсорної культури дитини від народження до 6 років: Книга для вихователя дитячого садка [Текст] / За редакцією Л. А. Венгера. М.: Просвещение, 1988. 215 с.

14. Гвоздев А.Н. От первых слов до первого класса: дневник научных наблюдений [Текст] / А.Н. Гвоздев. Саратов: СГУ, 2001. 323 с.

15. Генинг М.Г. Воспитание у дошкольников правильной речи: Пособие для воспитателей детских садов [Текст] / М.Г. Генинг, Н.А. Герман.Чебоксары: Чувашское книжное изд - во, 1999. 152 с.

16. Дурова Н.В. Формирование фонематического восприятия у детей 5-го года жизни в детском саду [Текст] / Н.В. Дурова. М., 1990. 24 с.

17. Жынкин Н.И. Механизмы речи [Текст] / Н.И. Жынкин. М.: Учпедгиз, 1996. 489 с.

18. Жыльцов О.Л. Виховання правильної звуковимови у дітей старшого дошкільного віку [Текст] / О.Л. Жыльцов. К.: Рад.школа, 1997. 160 с.

19. Карпова С.Н. Особенности ориентировки на слово у детей [Текст] / С.М.Карпова, И.Н. Колобова. М.: МГУ, 2002.165 с.

20. Левицкий В.В. Семантика и фонетика: Пособие подготовления по материале экспериментальных исс-й [Текст] / В.В. Левицкий. Черновцы, 2000. 103 с.

21. Лещенко О.М. Методика навчання рідної мови і граматики [Текст] / О.М.Лещенко. К.: Вища школа, 2001. 238 с.

22. Максаков А.И. Развития речевого голоса у дошкольников / А.И. Максаков [Текст] // Дошкольное воспитание. 1994. №1, С. 31-38.

23. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку [Текст]. К.: МГЛУ, 1990. 28 с.

24. Ожогов С.И. Словарь русского языка [Текст]: Ок. 57000 сл./ под ред. Н.Ю.Шведовой. М.: Рус.из., 2001. 791 с.

25. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю [Текст] / М.І. Пентилюк. К.: Вежа, 1994. 240 с.

26. Рау Ф.Ф.Смешивание звуков речи у детей [Текст] / Ф.Ф. Рау, В.И. Рождественская. М.: Просвещение, 1999. 108 с.

27. Реформаторский А.А. Введение в языковедение: Учебник для филологических факультетов пед. ин-ов: 4 - е изд., исп. дан. [Текст] / А.А. Реформаторский. М.: Просвещение, 2002. 542 с.

28. Русова С.Ф. Дошкільне виховання [Текст] / С.Ф. Русова. Катеринослав, 2004. 162 с.

29. Савельева Н.Л. Виховання культури мови у дітей дошкільного віку [Текст] / Н.Л. Савельева. К.: Знання, 2005. 23 с.

30. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей [Текст] / М.А. Савченко. 2-е вид., доп. К.: Освіта, 1997. 176 с.

31. Тихеева Е.И. Развитие речи детей (раннего и дошкольного возраста), 3-е изд. испр. дан. [Текст] / Е.И. Тихеева. М.: Просвещение, 2002. 216 с.

32. Тоцьгеа Н.І. Голосні фонеми української літературної мови [Текст] / Н.І. Тоцьгеа. К.: Вид-во Київського ін-ту, 1993. 192 с.

33. Филичева Т.Б, Чевелева Н.А., Чиркина Г.В. Основы логопедии: Учебник для студентов педагогических факультетов (дошкольных) [Текст] / Т.Б.Филичева, Н.А. Чевелева, Г.В. Чиркина.М.: Просвещение, 2000. 165 с.

34. Фомичева М.Ф. Воспитание в детей правильной речи [Текст] / М.Ф.Фомичева. М.: Просвещение, 1999. 231 с.

35. Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты): Учебное пособие для студентов высших и средних специальных педагогических учебных заведений [Текст] / под ред. Л.С. Волковой, Н.С. Селиверстова. М.: ВЛАДОС, 1997. 656 с.

36. Хрестоматия з теории и методики развития речи [Текст] / под ред. М.М.Алексеевой. М.,1998. 198 с.

37. Черкасова Е.М. Виховання мовного слуху у дітей із загальним недорозвиненням мовлення / Е.М. Черкасова [Текст] // Дошкільне виховання. 2006, № 11. С. 22-26.

38. Швайко Г.С. Ігри та ігрові вправи для розвитку мови [Текст] / Г.С. Швайко. М., 1997. 236 с.

39. Швецова І.С. Формування фонематичного сприймання і звукового аналізу у дошкільнят / І.С. Швецова [Текст] // Дошкільне виховання. 2007, № 5. С. 17-21.

40. Штіль С.Ю. Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку з особливими потребами засобами гудзикотерапії [Текст] / С.Ю. Штіль. Рівне 2012. 56 с.

Додаток А

Список дітей контрольної групи

1. Бугайчук Анастасія

2. Гладкий Гліб

3. Громик Даша

4. Гуз Анастасія

5. Гуз Софія

6. Єсір Влад

7. Логацький Ілля

8. Мельник Артур

9. Мельник Влад

10. Павлінська Поліна

11. Панчук Валерій

12. Сидорчук Надія

13. Холод Олександра

Список дітей експериментальної групи

14. Болкуневич Яна

15. Головатенко Ілля

16. Губернатор Віка

17. Калугіна Агнеса

18. Маршинюк Марія

19. Месле Оскар

20. Одинець Богдан

21. Тихончук Юля

22. Худецький Олексій

23. Чича Іван

24. Шпартак Женя

25. Ярмолюк Настя

26. Ваврик Валерія

Додаток Б

Індивідуальні заняття

Понеділок Вівторок

9.05 - 9.20 Бугайчук Анастасія 9.05 - 9.20 Логацький Ілля

9.30 - 9.45 Гладкий Гліб 9.30 - 9.45 Мельник Артур

9.55 - 10.05 Громик Даша 9.55 - 10.05 Мельник Влад

10.15 - 10.25 Гуз Анастасія 10.15 - 10.25 Павлінська Поліна

11.40 - 11.55 Гуз Софія 11.40 - 11.55 Панчук Валерій

12.00 - 12.15 Єсір Влад 12.00 - 12.15 Холод Олександра

Середа Четвер

9.05 - 9.20 Болкуневич Яна 9.05 - 9.20 Худецький Олексій

9.30 - 9.45 Головатенко Ілля 9.30 - 9.45 Тихончук Юля

9.55 - 10.05 Ваврик Валерія 9.55 - 10.05 Одинець Богдан

10.15 - 10.25 Ярмолюк Настя 10.15 - 10.25 Месле Оскар

11.40 - 11.55 Шпартак Женя 11.40 - 11.55 Калугіна Агнеса

12.00 - 12.15 Чича Іван 2.00 - 12.15 Маршинюк Марія

П'ятниця

9.05 - 9.20 Губернатор Віка 10.15 - 10.25 Гладкий Гліб

9.30 - 9.45 Холод Олександра 11.40 - 11.55 Тихончук Юля

9.55 - 10.05 Маршинюк Марія 12.00 - 12.15 Єсір Влад

Групові заняття

Понеділок Вівторок

10.40 - 11.00 І група 10.40 - 11.00 І група

11.10 - 11.30 ІІ група 11.10 - 11.30 ІІ група

Середа Четвер

15.30 - 15.50 І група 10.40 - 11.00 І група

16.00 - 16.20 ІІ група 11.10 - 11.30 ІІ група

П'ятниця 10.40 - 11.00 І група

11.10 - 11.30 ІІ група

Додаток В



Додаток Г

Ігротерапія з гудзиками

Ці ігри незвичайні. Їх не можна, як будь-яку іграшку, просто дати дитині і сказати: «Грайся!», їх не можна показувати дитині всі одразу, а лише поступово. Проте ними можна гратися не лише одному, а й усією сім'єю.

Такі ігри - справжній гімнастичний зал для тренування... розуму! Особливе вміння гратися з дитиною, а граючись спілкуватися з нею. Не повчати її, а «заряджати» творчістю, бажанням розв'язувати різноманітні завдання і навіть придумувати нові. Але щоб «заряджати» дитину, треба насамперед зацікавитися самому, захопитися цими іграми.

Гра «Акваріум»

Для гри потрібна миска з водою й різні ґудзики. Скажіть дитині:

- Ми з тобою спіймали дві рибини. Принесли їх додому. У нас є акваріум (покажіть миску з водою), там уже живуть три «рибки» (покладіть до миски з водою три ґудзики). Ти добре запам'ятав нашу здобич? Зараз ми відпустимо наших «рибок» в акваріум, заплющимо очі. Чи зможеш, опустивши руку в акваріум, впізнати свою «рибку»? А мою? Молодець! А якби в нашому акваріумі було більше «риби»?

Коментар. Особливістю цієї гри є взаємодія з водою. Це дозволяє зменшити напруження, збільшити запас відчуттів дитини.

Гра «Рибалка»

Скажіть дитині: «Ми з тобою рибаки. Ходімо на рибалку в «ґудзикове море». Наші руки допоможуть нам виловити рибку-ґудзичок. Опусти руки в «ґудзикове море» та впіймай «рибку». (Нехай дитина візьме будь-який ґудзик.)

- Яку «рибку» ти впіймав? Велику чи маленьку? Гладеньку чи ні? Круглу чи квадратну?

- Якого кольору твоя «рибка»?

- Вона легка чи важка?

- Тепла чи холодна?

- А тепер я впіймаю «рибку». Візьми мою «рибку» в руки. Яка вона?

- Чи вона справді маленька (гладенька, слизька, холодна, легка)?

- Тепер покладемо те, що ми виловили, у відро. Заплющимо очі. Опусти руку у відро і знайди свою «рибку». Чому ти впевнений, що це твоя рибка?

Гра « Ґудзикове намисто»

Викладіть ґудзики на стіл. Скажіть дитині:

- Зробимо подарунок нашій бабусі - біле (або інший колір) намисто. Вибери всі білі ґудзики. Візьми великий ґудзик. Він буде центром намиста. Поклади його перед собою. Тепер вибери два менших ґудзики. Поклади їх праворуч і ліворуч від центрального. А тепер вибери два ще менші ґудзики...

Так, викладаючи ґудзики півколом, ви отримуєте намисто. Ускладнюючи гру, можна нанизувати ґудзики на нитку чи ліску.

Коментар. Гра закріплює знання кольору, форми, розміру і знання просторових напрямків. Крім того, дитина переживає радість творчості: перед нею те, що вона створила своїми руками і чим, принесла радість ближньому. Використовуючи принцип гри «ґудзикове намисто», ви можете створювати різноманітні візерунки з ґудзиків, змінюючи колір, форму, розмір, просторове розміщення.

Гра « Ґудзикове лото»

Візьміть дві яскраві ілюстрованих книжки. Знайдіть найкращі картинки. Одну книжку віддайте дитині, іншу візьміть собі. Пересипте ґудзики в мішечок. Скажіть дитині:

- Будемо грати в лото. У кожного з нас є картинка. Я діставатиму з мішечка ґудзики. Ти називатимеш їх колір і шукатимеш колір ґудзика на своїй картинці. Якщо ти знайшов цей колір, то отримаєш ґудзик і кластимеш його на картинку на місце такого самого кольору, як ґудзик. Потім ти дістаєш ґудзик, я називаю його колір і шукаю на своїй картинці. Якщо я правильно назвала і знайшла цей колір, ти даєш мені ґудзик, і я кладу його в потрібне місце. Виграє той, хто закриє всі кольори картинки ґудзиками.

Коментар. Особливістю цієї гри є те, що вона має інструкцію і правила, які можна змінювати під час наступної гри. Також у грі може бути переможець в дитини виробляється адекватне ставлення до своєї та чужої перемоги, вчимо переживати поразку. Через систему гри ми переходимо від «мануального» інтелекту до «соціального».

Гра « Приший Ґудзик»

Діти, а що ми сьогодні робили з гудзиками?(розглядали їх, пришивали, складали казки....)

-А давайте спробуємо за допомогою гудзиків намалювати візерунок...
А малювати вам буде краще, коли ви будуте працювати вдвох(діти за допомогою розрізаних карток шукають свою пару, беруть завдання і виконують, потім всі разом милуються роботами)

- Діти, а у гудзика є друзі?.Хто вони? (петелька, нитка. Голка).

- Я думаю, що гудзик мріє завжди бути зі своїми друзями і ніколи не губитися.

Поробки з гудзиків

Вироби з гудзиків можуть бути самостійною роботою, можуть бути елементом прикраси листівки, картини, рамочки для фотографій, вази або закладки для книг.

Для роботи вам знадобляться гудзики різної величини і фактури, клей і олівець. Складіть з гудзиків майбутню картинку, як мозаїку. Якщо потрібні гудзички встали на свої місця можна приступати до їх закріплення. Елементи картинки, яких не вистачає (ніжки, вії, пальчики і так далі) можна домальовувати олівцем або фломастером. Можна прикласти фантазію і використати у своїй роботі дріт, нитки, бантики, намистинки, бісер, камінчики, тобто будь-який матеріал для прикраси роботи. Пам'ятайте, що дітям набагато цікавіше і корисніше для розвитку зайнятися самостійною і захоплюючою роботою, чим якщо увесь вільний час проведе дитина у екрану.

Така праця завжди пов'язана з витратою фізичних сил, вимагає напруження уваги, тому необхідно дозувати час, враховуючи фізичні можливості і психологічні особливості дітей певного віку. Мається на увазі тривалість, обсяг, складність, визначення фізичних навантажень, що викликають стомлення. Необхідно звернути увагу на появу зовнішніх ознак втоми: прискорене дихання, часті зупинки, почервоніння обличчя, пітливість. У таких випадках необхідно перемикати дитину на іншу діяльність.

Размещено на Allbest.ru

...