Феномен якості освіти в сучасному науковому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФЕНОМЕН ЯКОСТІ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Ніна Батечко

Анотація

У статті висвітлено особливості наукового обґрунтування категорій «якість» та «якість освіти». Водночас «якість освіти» представлено в інтерпретації системного та синергетичного підходів. Зазначено, що синергія системного та синергетичного підходів може слугувати теоретико- методологічним підґрунтям досліджуваного феномену. В зазначеному аспекті представлено сучасні реалії впровадження основних принципів якості освіти в національній сфері освіти.

Ключові слова: якість, якість освіти, системний підхід, синергетичний підхід.

Виклад основного матеріалу

Освіта завжди була особливою функцією суспільства й держави, спрямованою на формування й розвиток соціально-значущих якостей кожної людини як члена суспільства й громадянина держави. Через освіту, як найбільш масовий соціальний інститут, здійснюється вплив на формування свідомості суспільства, регулюються процеси свідомого саморозвитку громадян. Як соціальне і культурне явище, освіта є атрибутом людства, невід'ємним його супутником у поступовому русі еволюційного розвитку. Освіта спрямовує життя суспільства, перетворюючи його із «суспільство сьогодні» на «суспільство завтра», формує нове мислення, нове бачення сенсу життя.

Останнє спонукає до перегляду якості освіти, зокрема на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Важливо також осмислити феномен якості освіти в сучасному науковому дискурсі: з'ясувати його методологічне значення як для процесу наукового пізнання, так і при вирішенні значного кола практичних завдань. Варто, в зазначеному аспекті, вивчати й поступово впроваджувати в Україні загальні критерії, форми моніторингу якості освіти, що формуються для всієї Європи, докладно вивчати міжнародний досвід з впровадження якості університетської освіти.

Проблему якості на різних її рівнях: державному, регіональному, рівнях вищої та шкільної освіти досліджували В. М. Бегей, Є. С. Березняк, В. І. Бондар, Л. В. Ващенко, Л. І. Даниленко, Г. В. Єльнікова, В. В. Звєрєва, Ю. А. Конаржевський, Т. О. Лукіна, В.Е. Лунячек, Н. М. Островерхова, В. П. Панасюк, В. С. Пікельна, П. Б. Полянський, М. М. Поташник, І. В. Соколова, О. І. Субетто та інші.

Більшість дослідників у сучасному науковому дискурсі схиляються до думки, що якість освіти - це узагальнена ознака розвитку освіти в державі в цілому, але й одночасно індикатор відповідності освітньої політики і реформ у сфері освіти особистісним й суспільним потребам (Л. С. Ващенко, Т. О. Лукіна, О. І. Ляшенко, П. Б. Полянський та інш.). Проблеми якості освіти наразі також пов'язують із розвитком нової інформаційної цивілізації, як випереджального розвитку якісного середовища для людини, суспільного інтелекту та системи освіти. (О. І. Субетто).

Сучасний науковий дискурс якості освіти передбачає різноманіття та багатовекторність у тлумаченні цього феномену, втім, на наш погляд, розв'язання всіх нагальних освітянських проблем потребує прискореного розроблення нової філософсько-методологічної парадигми якості освіти і формування практичного світогляду у цій сфері усіх стейкхолдерів.

Метою статті є методологічне обгрунтування якості освіти на основі цілісного наукового підходу в сучасному науковому дискурсі.

Поняття «якість» у сучасних наукових дослідженнях. Для з'ясування поняття якості звернемось до видань довідково-енциклопедичного характеру та наукових джерел. Як зазначає І. В. Соколова, поняття «якість освіти» мотивується базовим поняттям «якість», якому належить чільне місце в системі філософських категорій і яке має неабияке методологічне і світоглядне значення (Соколова І. В.,2008, с 52).

Враховуючи те, що трактування поняття «якість» є складним через його багатоаспектність та відносність, з філософської точки зору, якість визначається як об'єктивна, істотна, невід'ємна від буття внутрішня визначеність, цілісність предметів та явищ, завдяки якій вони є саме тими, а не іншими об'єктами (Новейший философский словарь, 1998). Тлумачний словник української мови трактує поняття «якість» як «наявність істотних ознак, властивостей, особливостей, що відрізняють один предмет чи явище від інших; та чи інша властивість, вартість, міра придатності (Тлумачний словник української мови, 2004, с. 888).

В наукових джерелах теж існує чисельна кількість тлумачень поняття якості. Від простого: «якість - постійна сукупність властивостей предмета» (Фролов И. Т., Араб-Оглы Э. А., Арефьева Г. С. и др., 1989), до більш загального: якість - така сутність предмету (явища, процесу), яка характеризує його як даний предмет, який володіє сукупністю властивостей і належить до класу однотипних з ним предметів (у тому ж джерелі). У той же час, у цьому ж джерелі ми знаходимо визначення якості, як цілісної інтегральної характеристики предмету (єдності його властивостей) в системі його зв'язків і відносин з іншими предметами.

В зазначеній інтерпретації, кожен предмет у взаємодії з іншими можна розглядати систему, а якість, яка характеризує предмет як систему, системною якістю (Философский словарь, 1966). Якісну інтерпретацію предмета, як системи, відповідно можна охарактеризувати складом, структурою, певним способом взаємодії елементів у системі та функціональними властивостями. Так, зокрема, Г. В. Павлова розглядає якість як сукупність властивостей: ієрархічну систему властивостей частин об'єкту (морфологічна структура якості ); динамічну систему частин об'єкту (морфологічна структура); динамічну систему властивостей: внутрішній момент, що виражається в закономірних зв'язках складових частин (функціональна структура ) та конструює (визначає закономірності) умови розвитку об'єкту; основу існування об'єкту; фактор того, що об'єкт є єдиним, специфічним та впорядкованим; певну цінність (щодо об'єктів, які створюються людиною), тобто якість таких об'єктів є цінною, інакше немає мотивів і не буде створення (Павлова Г.В., 2013)

Нам імпонує обґрунтування поняття «якість», яке розкривається через синергетичну взаємодію його морфологічної структури якості, функціональної структури, ціннісної обумовленості та з'ясування умов розвитку.

Феномен якості освіти в сучасному науковому дискурсі. Поняття «якість освіти» вважається основоположним у вітчизняних та міжнародних нормативних документах, що є регуляторними в сфері освіти: Законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), у Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року; документах пов'язаних із упровадженням Болонського процесу та інших.

Як багатовимірне поняття, якість освіти віддзеркалює різні аспекти суспільного життя - соціальні, економічні, політичні, педагогічні, демографічні та інш. і у зв'язку з цим категорія «якість освіти» досить часто вживається у сучасному науковому дискурсі. Така багатовекторність категорії спонукає до неоднозначності у її розумінні та тлумаченні. Як зауважує Г.В.Павлова, за умов відсутності ґрунтовного аналізу якості освіти як категорії, дослідження цього феномена як чинника соціокультурних змін в суспільстві і як об'єкта соціальних чинників пріоритетними аспектами, які ставали предметом наукового дослідження, були педагогічний та управлінський аспекти якості освіти, як комплексного поняття, що характеризує ефективність освітньої діяльності, зокрема менеджменту освіти (стратегічного планування, організації навчального процесу, маркетингу освітніх послуг і т.п.) (Павлова Г.В., 2013)

Управлінський підхід до тлумачення якості освіти пропонує М. В. Кісіль, зазначаючи, що якість освіти - це ряд системно-соціальних якостей і характеристик, які визначають відповідність системи освіти прийнятим вимогам, соціальним нормам, державним освітнім стандартам. Під системою якості освіти автор розуміє сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю (Кісіль М. В., 2005, с. 86). У контексті вдосконалення процесів управління освітньою галуззю і підготовки майбутніх магістрів державного управління до моніторингу якості освіти надає теоретико-методологічне обґрунтування категорії «якість освіти» В. Є. Лунячек (Лунячек В. Є., 2009).

Якість освіти як сукупність властивостей та характеристик освітнього процесу визначає І.Є.Булах, вказуючи на те, що саме цей фактор уможливлює формування такого рівня професійної компетентності, що задовольняє потреби громадян, підприємств, та організацій, суспільства та держави (Булах І.Є.,2003). З різними аспектами освітнього процесу: філософськими, соціальними, педагогічними, демографічними, економічними тощо пов'язує категорію якості освіти і Г. Вікторов. Науковець інтерпретує дефініцію у декількох вимірах: як соціального ідеалу освіченості людини; як результату її навчальної діяльності; як процесу організації навчання і виховання; як критерій функціонування освітньої системи (Вікторов В.Г., 2006).

Варто зауважити, що поряд з прагматичним підходом до обґрунтування якості освіти, де поняття інтерпретуються як відповідність державним стандартам, атестаційним та акредитаційним вимогам та соціальному замовленню в цілому, розгортаються наукові дослідження, де якість освіти трактується в площині інтелектуальних ресурсів України.

Так, зокрема, у своїй роботі «Якість освіти: методологічні аспекти дослідження»