Феномен якості освіти в сучасному науковому дискурсі

Виявлені нами стохастичність і не лінійність законів розвитку якості як системи, їх залежність від зовнішніх і внутрішніх умов, біфуркаційний характер еволюції уможливлять, на наш погляд, глибоке розуміння феномену якості освіти. Саме з таких позицій спробуємо проаналізувати категорію якості освіти. Попри те, як зауважує О. І. Корсак, що якісна середня і вища школа можуть здаватись напівзакритими утвореннями, сконцентрованими на щоденних практичних справах, насправді, вони є складовою грандіозної всепланетарної системи з мільярдів мешканців сотень країн. (Корсак О., 2017, с. 73). Додамо до сказаного, що система освіти є відкритою системою, то і якість освіти в свою чергу можна вважати системою відкритою. Так, зокрема, на відкритість вказує такий змістовий аспект якості вищої освіти як її відповідність очікуванням суспільства, що формалізується у державних стандартах, а також впливом професійного середовища і ринку праці. Так, С. Є. Шишов і В. А. Кальней розуміють якість освіти як «соціальну категорію, що вивчає стан і результативність процесу освіти в суспільстві, його відповідність потребам і очікуванням суспільства. (Шишов С. Є., Кальней В. А., 2000, с. 9).

Невиконання цієї норми призводить до того, що проблема якості освіти зводиться до протиріччя між сучасними потребами виробництва, економіки й суспільства та системою освіти, що не завжди та не в усьому відповідає цим потребам. Як зауважує з цього приводу Є. М. Коротков, якість освіти у цьому випадку не дозволяє ставити та вирішувати ті цілі розвитку, які необхідні сучасному суспільству (Коротков Є. М., 2004, с. 59).

Якість освіти сформувала систему домінант розвитку освіти, які можна вважати похідними від неї й призначення яких полягає до визначення границь флуктуацій системи освіти задля того, щоб через деякий період часу вона набула рівноважної форми розвитку. До системи похідних домінант розвитку сучасної освіти С.О. Сисоєва відносить: глобалізацію освіти; її конвергентність, неперервність, доступність, відкритість, (Сисоєва С.О., 2012, с. 25)

Як і категорію якості, так і категорію якості освіти будемо розглядати як цілісний, системний об'єкт, причому не розглядаючи окремі його властивості, а виходячи саме із функціональної єдності елементів системи освіти. Проте, в українських реаліях до якості освіти найчастіше застосовується адміністративний підхід, що спонукає до формування закритого характеру розвитку якості освіти та її обґрунтування в адміністративно-командній площині.

Незважаючи на позитивні зрушення на законодавчому рівні, реалії сучасного розвитку вищої освіти України засвідчують про її закритий характер: вимоги до якості, формулюють і перевіряють переважно профільні міністерства (виконавці, а не реальні замовники освітніх послуг), які не завжди корелюють із реальними потребами відкритого ринку. А важливі гравці, що мають скеровувати учасників освітнього процесу - бізнес, студенти, національні та міжнародні громадські організації та інші - не беруть участі (навіть побічно) у процедурах забезпечення якості, хоча формально таку участь передбачено. Головним завданням освітніх закладів стає не підвищення власної якості та ефективності, а успішність формального звітування перед державними органами контролю (Концепція забезпечення якості вищої освіти, 2014).

Закритий характер системи вищої освіти України спонукає до того, що і процес забезпечення якості освіти залишається закритим та не відповідає запитам суспільства.

Однобокість розуміння категорії якості освіти - чи-то в площині педагогічного, управлінського чи адміністративного аспектів навряд чи уможливить розв'язання протиріччя між сучасними потребами суспільства, зокрема економіки суспільства, та результатами діяльності освітніх систем, які не завжди і не в усьому відповідають таким потребам. Очевидним рішенням цієї проблеми, на думку Е. В. Короткова є загальне усвідомлення важливості якості освіти, встановлення причин зниження або уповільненого росту, формування системи управління якістю в комплексі всіх її параметрів - спеціалізації функцій аналізу, планування та контролю, створення механізмів мотивування, диверсифікованості управлінської діяльності за критеріями якості (Коротков Е. В., [Електронний ресурс]).

Як зауважує Т. О. Лукіна, всеохопність поняття якості освіти робить нині його об'єктом вивчення не тільки педагогіки, а й багатьох інших наук (насамперед, філософії, соціології економіки, політології, психології, теорії менеджменту та ін.). Зазначимо принагідно, що з настанням нового століття цей список поповнився когнітологією, нейромолекулярною біологією, тощо (Лукіна Т. О., 2008, с. 1017-1018). Природно, що з кожною із перелічених галузей знань якість освіти, яка є окремою галуззю, поєднана тісними зв'язками, які інколи носять нелінійний характер. У таких взаємозв'язках ми знаходимо переваги у розвитку якості освіти як міждисциплінарного напрямку досліджень, коли фактично розвиток педагогічної, філософської, економічної та інших галузей спонукають до нових нелінійних зв'язків у досліджуваній галузі та продукуванню нових знань.

Проведений дефініційний аналіз поняття «якість освіти» засвідчує відсутність одностайності науковців у його трактуванні. Як зауважує П. С. Яременко, що ця категорія має полінауковий зміст і є предметом вивчення багатьох наук: філософії, науки державного управління й менеджменту освіти, психології, політичних наук та інших, але більшістю вчених вона розглядається з позицій педагогіки. Кожна з цих наук формулює свою дефініцію категорії якості освіти. (Яременко П. С., 2001, с. 19).

З таких позицій ми можемо вказати на міждисциплінарний характер поняття «якість освіти», який притаманний саме синергетичним системам. Так, на думку Н. В. Кропотової, класичний етап розвитку науки охарактеризувався прискореною диференціацією знань, виділенням окремих наукових дисциплін, для неокласичного етапу в більшій мірі притаманний синтез наукових знань, а от для постнеокласичного етапу стає необхідним міждисциплінарний синтез знань, який не виходить за межі суспільних і гуманітарних наук, і, синтез, здійснюваний у всьому просторі наукового пізнання без будь-яких дисциплінарних обмежень (Кропотова Н. В., 2008, с. 23).

Міждисциплінарність, на нашу думку, надає можливість, по-новому, підійти до розроблення проблеми теоретико-методологічного обґрунтування якості освіти та використовувати його в інноваційних моделях управління нею.

Отже, нами доведено, що «якість освіти» можна розглядати з позиції системного та синергетичного підходів як відкриту, нелінійну систему, для якої притаманні цілісність, відкритість, емерджентність, міждисциплінарність, цілеспрямованість та інші аспекти.

Висновки

У процесі дослідження ми прийшли до висновку, що науковий дискурс щодо сутності феномену якості освіти триває. Така ситуація призводить до неоднозначного розуміння його понятійно - термінологічного апарату, що на нашу думку, ускладнює процес впровадження основних принципів якості в сферу освіти. Теоретико - методологічне обґрунтування «якості освіти» з позицій інтегрування системного та синергетичного підходів, уможливлює, на наш погляд, позиціювання якості освіти як відкритої, нелінійної системи здатної до самоорганізації. Таке тлумачення досліджуваного феномену сприятиме розробленню прогресивних моделей розвитку національної системи забезпечення якості в сфері вищої освіти.

Література

1. Введение в философию: учебник для вузов в 2 ч. / И. Т. Фролов, Э. А. Араб-Оглы, Г. С. Арефьева и др. Ч. 2. М.: Политиздат, 1989.

2. Вікторов В. Г. Регулювання якості освіти як філософсько-освітянська проблема: дис... д-ра філос. наук: 09.00.10 / Вікторов Віктор Григорович; Ін-т вищ. освіти АПН України. К., 2006. 380 с.

3. Євтодюк А.В. Синергетичні засади моделювання освітніх систем: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 /А. В. Євтодюк. К. 2002. 198 с.

4. Кісіль М. В. Оцінка якості вищої освіти / М. В. Кісіль // Вища освіта України. 2009. № 14. С. 82-87.

5. Концепція забезпечення якості вищої освіти України (за результатами проекту Tempus «TRUST»: Національна система забезпечення якості і взаємної довіри в системі вищої освіти України). Львів, 2014. С. 540-570.

6. Коротков Е. Концепція якості освіти./Е.Коротков. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:/osvita.ua/school/ method/1342/.

7. Кропотова Н.В. Университет как пространство междисциплинарной коммуникации /Н.В.Кропотова //Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно -технічної еліти: зб.наук.пр.Харків: НТУ ХПІ, 2008, Вип.18(22). с. 22-30.

8. Корсак О. Світовий тренд з вимірювання якості середньої і вищої освіти: зарубіжний і національний досвід / О. Корсак // Вища школа. 2017. № 4. С. 7382.

9. Лукіна Т. Якість освіти /Т. Лукіна // Енциклопедія освіти / Академія наук України ; головн. ред. В.. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. с. 1017-1018.

10. Лунячек В.Е. Якість освіти: теоретичний контекст / В.Е. Лунячек [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/obrii/2009_1/Luniachek.doc.pdf.

11. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи /за заг. ред. О. І. Локшиної. К.: К.І.С., 2004. 128 с.

12. Новейший философский словарь / Сост. А.А. Грицанов. Мн.: Изд. В.М. Скакун, 1998. 896 с.

13. Організаційно-методичне забезпечення моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти: монографія / за ред. Ляшенко О. Т. Київ: Педагогічна думка, 2011. 160 с.

14. Павлова Г. В. Синергетичний підхід до якості освіти /Г.В.Павлова // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. К.: ВІР УАН, 2013. Вип 71 (№4). 968с.

15. Сисоєва С.О. Сфера освіти як об'єкт дослідження /Сисоєва С.О. //Освітологія. №1; 2012. с. 22-29.

16. Система моніторингу та оцінка якості освіти: Аналітичне дослідження у реформуванні національної освітньої політики [Електронний ресурс] / І. Булах, Ю. Вороненко, В. Кузнєцова та ін. Режим доступу: http://www.irf.kiev.ua. Назва з екрана.

17. Соколова І. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога за двома спеціальностями: монографія / за ред. С. О. Сисоєвої // МОН України. АПН України. Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Маріуполь-Д: АРТ - ПРЕС, 2008. 400 с.

18. Тлумачний словник української мови [за ред.. В.С. Калашника]. Вид. 2-е. Харків: Прапор, 2004. 992 с.

19. Философский словарь / Под ред. Шинкарука В. И. Киев, 1986.

20. Щудло С.А. Дослідження проблем освіти та молоді / С.А. Щудло [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtpsa/2008/articles/Wudlo.pdf.

21. Шишов С. Є. Школа: мониторинг качества образования / С. Є. Шишов, В. А. Кальней. Москва: Педагогическое общество России, 2000. 320 с.

22. Яхнін Я. К. Сучасні підходи до якості освіти / Я. К. Яхнін. Київ: Наук. думка, 2006. 143 с.

23. Яременко П. С. Якість освіти в Україні / П. С. Яременко. Київ: Лібра, 2001. 57 с.

24. Ognevyuk V.,Sysjieva S. (2015).Training of educational experts in Ukraine: expersmental interdisciplinary program. The advanced science journal (6). pp. 98-103, DOI: 10.15550/ASJ.2015.06.098.