Педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчальної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 37.02:378.6:351.743] (477) (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів національної гвардії України свідомого ставлення до навчальної діяльності

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Луценко Олена Володимирівна

Київ - 2016



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

КРИВУША Віктор Іванович,

Національна академія внутрішніх справ, доцент кафедри управління та роботи з персоналом

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України

СИНЬОВ Віктор Миколайович,

факультет корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, декан

кандидат педагогічних наук,

БОЙКО Олег Володимирович,

Академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного Міністерства оборони України, доцент кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ

Захист відбудеться " 20 " жовтня 2016 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.062.15 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, ауд.1.209.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці та на веб-сайті Національного авіаційного університету (03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1).

Автореферат розіслано 20 вересня 2016 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Ладогубець



АНОТАЦІЯ

Луценко О.В. Педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчальної діяльності. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Національна академія внутрішніх справ. -- Київ, 2016.

Дисертація присвячена науковому обґрунтування педагогічних умов формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчання.

Проаналізований стан дослідження проблеми у теоретичних, прикладних наукових працях вітчизняних і закордонних вчених, визначено концептуальні підходи до формування у майбутніх офіцерів навчальних та професійно значущих якостей в межах діяльності вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання. Надана характеристика чинників, що впливають на означені процеси. Простежено роль мотивації у формуванні свідомого ставлення до навчання. Розроблена методика дослідження проблеми в ракурсі обраної теми, представлена авторська концепція відповідної структурно-функціональної моделі. Репрезентований хід дослідно-експериментальної роботи з перевірки вказаної моделі та статистично виважені результати запровадження педагогічних умов формування у курсантів необхідної особистісної якості. Зафіксована роль історично-суспільного чинника у трансформації навчальної мотивації та її вплив на формування свідомого ставлення до навчання. Підготовлені рекомендації з оптимізації освітнього процесу у ВНЗ, на які покладений обов'язок підготовки фахівців для Національної гвардії України.

Ключові слова: Національна гвардія України, вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, педагогічні умови, організація освітнього процесу, свідоме ставлення до навчання, мотивація навчальної діяльності.

АННОТАЦИЯ

Луценко Е.В. Педагогические условия формирования у будущих офицеров Национальной гвардии Украины сознательного отношения к учебной деятельности. -- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -- теория и методика профессионального образования. -- Национальная академия внутренних дел. -- Киев, 2016.

Проанализировано состояние исследования проблемы в теоретических, прикладных научных трудах отечественных и зарубежных ученых, определены концептуальные подходы к формированию у будущих офицеров учебных и профессионально значимых личностных качеств в рамках деятельности высших учебных заведений со специфическими условиями обучения. Оригинальность концепции состоит в том, что наглядно продемонстрирована неразрывная связь экстрапедагогических факторов и педагогических условий формирования у соискателей высшего образования сознательного отношения к учебе. Дана характеристика факторов, влияющих на указанные процессы. Исследована роль мотивации в формировании сознательного отношения к учебе. Разработана методика исследования проблемы в ракурсе избранной темы, представлена авторская концепция структурно-функциональной модели, которая имеет нелинейную (цикличную) форму. Демонстрируется, что педагогические условия влияют на все элементы образовательного процесса (целеполагание, задачи, принципы, реализацию поставленных целей и оценку конечного результата). При анализе педагогических условий автор использует системный подход и предлагает классифицировать их по таким группам: общепедагогические, организационно-педагогические, дидактические, методические.

Репрезентирован ход исследовательско-экспериментальной работы по проверке указанной модели и статистически обоснованные результаты внедрения педагогических условий формирования у курсантов необходимых личностных качеств. Диагностика результатов проведена по четырем индикативным блокам: мотивационно-ценностному, гностично-когнитивному, деятельностно-поведенческому, рефлексивно-оценочному.

Зафиксирована роль общественно-исторического фактора в трансформации учебной мотивации и ее влияние на формирование сознательного отношения к учебе. Подготовлены рекомендации по оптимизации образовательного процесса в высших учебных заведениях, на которые возложена обязанность подготовки специалистов для Национальной Гвардии Украины.

Ключевые слова: Национальная гвардия Украины, высшие учебные заведения со специфическими условиями обучения, педагогические условия, организация образовательного процесса, сознательное отношение к учебе, мотивация учебной деятельности.



ABSTRACT

Lutsenko O. V. Pedagogical conditions for the formation of a conscious attitude towards study in future officers of the National Guard of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04.- Theory and Methods of Professional Education. - National Aviation University. - Kyiv, 2016.

The thesis is dedicated to the scientific substantiation of pedagogical conditions for the formation a conscientious attitude to study in future officers of the National Guard of Ukraine.

Research problems in theoretical and applied scientific works of domestic and foreign scientists have been analyzed. Conceptual approaches to the formation of future officers' training and professionally significant qualities within the activities of higher education institutions with specific learning environments are defined. The characteristics of factors influencing this process have been given. The role of motivation in forming a conscious attitude to study is examined. The method of research on the perspective of chosen topic is presented and the author's concept of the relevant structural and functional model is introduced. Experimental work to verify the model specified, and statistically weighted results of the introduction of pedagogical conditions for the formation in the students of the necessary personal qualities have been presented. The role of historical and social factors in the transformation of learning motivation and its influence on the formation of a conscious attitude to learning is determined.

Recommendations to optimize the educational process at the university engaged in the training of the National Guard of Ukraine are proposed.

Key words: The National Guard of Ukraine, higher education institutions with specific learning environments, pedagogical conditions, organization of the educational process, conscious attitude, motivation for educational activities.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нова парадигма суспільних відносин, що склалася у сучасній Україні, охопила майже усі сфери життєдіяльності. Прийняття нового Закону України «Про вищу освіту» (2014) призвело до необхідності перегляду концептуальних підходів щодо організації освітнього процесу, в тому числі у вищих навчальних закладах (ВНЗ) із специфічними умовами навчання. Тож виникає нагальна потреба не тільки в модернізації організаційно-правового забезпечення цього процесу, а й у виявленні рушійних сил його якісної трансформації, розумінні й активному застосуванні механізмів оптимізації підготовки фахівців. В умовах реформування правоохоронної системи, проведення антитерористичної операції на сході України вказані напрями набувають особливого значення у підготовці кадрів для Національної гвардії України (НГУ), діяльність якої регламентується відповідним Законом України «Про Національну гвардію України» (2014).

Зважаючи на ситуацію в країні, питання освітньої діяльності вийшли на рівень національної безпеки й обороноздатності. Якість підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів стає одним з чинників життєздатності держави.

Багатогранність проблем підготовки майбутніх фахівців зумовлює потребу у науковому дослідженні різних її аспектів, зокрема: сучасної філософії вищої освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало та інші), проблем неперервної професійної освіти, дидактики та методики навчання у вищій школі (А.Алексюк, С.Гончаренко, В.Бобрицька, В.Синьов, С.Сисоєва та інші).

При розробці модернізованої концепції підготовки кадрів для НГУ враховувалися основні положення наукових досліджень, присвячених розкриттю педагогічних основ формування особистості як активного суб'єкта навчання у ВНЗ (А.Алексюк, Л.Божович, І.Бех, О.Киричук, П.Лузан, О.Пєхота, О.Пиндик, А.Поляков, В.Савіщенко, І.Харламов та інші), теоретичним і методичним засадам професійної освіти (В.Андрущенко, А.Бляшевська, І.Богданова, Л.Гризун, Н.Гузій, І.Зарубинська, В.Ковальчук, Л.Кравченко, Е.Лузік, О.Падалка, Н.Ткачова та інші), особливостям організації освітнього процесу у ВНЗ із специфічними умовами навчання (А.Балендр, П.Бірюков, О.Бойко, О.Грибок, О.Діденко, В.Зелений, В.Конаржевська, А.Лігоцький, Н.Логінова, В.Матвійчук, І.Михайліченко, В.Монастирський, В.Павлушенко, С.Полторак, Ю.Приходько, І.Радомський, В.Синьов, О.Тогочинський, В.Уліч, Г.Яворська та інші), формуванню мотивації до навчання (В.Асєєв, В.Бобрицька, Е.Десі, Д.Ельконін, Є.Ільїн, А.Ковальов, О.Леонтьєв, Б.Ломов, А.Маркова, Д.Макклеланд, А.Маслоу, С.Рубінштейн, Х.Хекхаузен, Р.Цвєткова та інші).

Попри значний обсяг наукових праць з формування у здобувачів вищої освіти особистісних рис, важливих для забезпечення якості освіти, а в подальшому - і кваліфікації фахівця, педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання не стали предметом системного дослідження науковців і практиків.

Аналіз педагогічних досліджень попередніх років, співставлення їх з реальним станом, що склався в підготовці майбутніх офіцерів НГУ, дозволив виявити низку суперечностей, насамперед: між загостренням соціально-політичної ситуації в Україні на сучасному етапі та недостатньою готовністю працівників правоохоронних органів до дій в екстремальних умовах; між викликами практики, детермінованими новим законодавством, і темпами процесів модернізації професійних стандартів вищої освіти; між сучасними вимогами до компетенцій і особистісних якостей гвардійця та якістю освіти випускників вишів; між формами і методами організації освітнього процесу у ВНЗ із специфічними умовами навчання та індивідуальними мотиваційно-ціннісними установками здобувачів вищої освіти.

Таким чином, необхідність розробки механізмів подолання суперечностей у підготовці фахівців НГУ, які виконують широкий спектр завдань щодо захисту громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, зумовили актуальність дисертаційного дослідження на тему «Педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчальної діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до розділу 1 планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2012-2015 рр. «Розроблення проблем педагогіки та наукової організації навчально-виховного процесу, написання та підготовка до друку підручників, навчальних посібників тощо» (№ 1.24).

Тему дисертації затверджено Вченою радою НАВС (протокол № 8 від 24 квітня 2012 року) з подальшим її уточненням (протокол № 12 від 29 жовтня 2015 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти (протокол № 1 від 26 січня 2016 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження -- на основі теоретичного аналізу проблеми, узагальнення існуючої практики підготовки фахівців визначити й експериментально перевірити комплекс педагогічних умов, які забезпечують формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1) розкрити ступінь наукової розробки проблеми формування у майбутніх офіцерів особистісних якостей у сучасних наукових доробках, необхідних для навчання й подальшої професійної діяльності;

2) дослідити сутність і структуру ключових понять обраної теми, визначити сутнісний зміст поняття «педагогічні умови формування свідомого ставлення до навчання» в контексті підготовки майбутніх офіцерів НГУ;

3) встановити детермінанти підготовки майбутніх офіцерів НГУ, що мають визначальний вплив на формування у них свідомого ставлення до навчання;

4) спроектувати структурно-функціональну модель формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчальної діяльності, здійснити її експериментальну перевірку;

5) розробити науково-методичні матеріали із супроводу педагогічного експерименту з формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання .

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів НГУ у ВНЗ із специфічними умовами навчання.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання.

Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні філософські, психологічні, педагогічні теорії щодо онтогенезу особистості (М.Бахтін, О.Безпалько, П.Гальперін, Д.Ельконін, С.Максименко), єдності свідомості й діяльності, розвитку особистості в діяльності (І.Бех, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Б.Ломов, К.Роджерс, С.Рубінштейн, Дж.Уайтлок, В.Шофтстал, М.Феденко), детермінації професійної та навчальної діяльності об'єктивними і суб'єктивними факторами (Г.Костюк, В.Кремень, В.Суворов, А.Уайт), специфіки андрагогіки, зокрема, особливостей навчання і виховання військовослужбовців (Г.Артюшин, Н.Генералова, В.Дзюба, Д.Іщенко, В.Кривуша, В.Синьов, А.Шевцов, В.Ягупов та інші).

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети і реалізація намічених завдань потребували застосування комплексу теоретичних та емпіричних методів, зокрема: аналізу і синтезу, в тому числі детермінаційного аналізу - для встановлення чинників, що впливають на підготовку майбутніх офіцерів НГУ; аксіологічного аналізу - для виявлення провідних дескрипторів ціннісних орієнтацій тих, хто навчається; багатофакторного аналізу - з метою визначення педагогічних умов формування у здобувачів вищої освіти свідомого ставлення до навчання; педагогічного аналізу для організації і проведення усіх етапів експерименту, синтезу - при формулюванні проміжних і остаточних висновків дослідження; індукції і дедукції - під час аналізу окремих наукових фактів та їх узагальненні; конкретизації теоретичного знання - для адаптації наявних теорій до конкретних суб'єктів освітнього процесу з урахуванням специфіки їхньої діяльності; теоретичного моделювання - на етапі створення структурно-функціональної моделі формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчальної діяльності; системний підхід застосовувався для репрезентації матеріалів дослідження. Також були використані методи педагогічного експерименту, створення проблемних ситуацій, спостереження, опитування, вимірювання, фокус-груп.

Обробка результатів педагогічного експерименту здійснювалася із застосуванням методів математичної статистики, а саме: визначення середнього арифметичного, стандартного відхилення, факторного і кластерного аналізу Крамера-Уелча.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота відбувалася на базі Національної академії внутрішніх справ, зокрема Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки, психологічної служби та Національної гвардії України. Генеральна сукупність вибірки склала 263 особи у період з 2012 по 2015 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- визначено й теоретично обґрунтовано комплекс педагогічних умов формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання, що є взаємопов'язані між собою, зокрема: загальнопедагогічні (цілеспрямованість освітнього процесу на підвищення рівня суб'єктності здобувачів вищої освіти; опора на андрагогічні принципи процесу навчання дорослих; систематичність та об'єктивність педагогічного контролю), організаційно-педагогічні (науково обґрунтована регламентація, навчально-методичне забезпечення та планування освітнього процесу, що дозволяє майбутньому офіцерові НГУ здійснювати проектування індивідуальної освітньої траєкторії, реалізовувати персональний тайм-менеджмент; стиль управління освітнім процесом з опорою на технологію співробітництва й технологію успіху, переорієнтація з педагогічного управління на педагогічне супроводження; створення атмосфери доброзичливості у балансі з вимогливістю до якості освіти й прояву професійно-особистісних якостей); дидактичні (змістовно-цільові, суб'єктно-особистісні); методичні (трансформація традиційної форми проведення занять із включенням мотиваційного компонента, аналізу міжпредметних зв'язків, проекції на майбутню професійну діяльність; пріоритетності застосування педагогічних технологій (особистісно орієнтованого, проблемного навчання, тренінгів та інформаційно-комунікативних технологій) з винесенням на самостійну роботу відомостей репродуктивного характеру; орієнтація навчання на компетентнісний та діяльнісний підходи);

- встановлені критерії і показники низького, середнього та високого рівнів сформованості у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання в межах кожного блоку (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-поведінковий, рефлексивно-оцінний);

- розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчальної діяльності, яка має циклічну структуру, за якою компоненти відображаються у змістовно-процесуальній єдності від постановки цілей до шляхів досягнення кінцевих результатів;

- зафіксовано темпоральну динаміку змін у пріоритетах навчальної мотивації здобувачів вищої освіти під впливом загострення соціально-політичної ситуації в Україні, що проявилося в актуалізації патріотичних почуттів, розумінні службового обов'язку в контексті нових умов життєдіяльності та віддзеркаленні цих екстрапедагогічних факторів на результати навчальної діяльності;

удосконалено:

- концепцію процесу формування суб'єктності здобувача вищої освіти шляхом визначення оптимальних педагогічних умов, які інтегрують дію педагогічних та екстрапедагогічних чинників;

- наукове бачення потенціалу особистісно орієнтованих педагогічних технологій у ВНЗ із специфічними умовами навчання;

- сутність і структура поняття «педагогічні умови формування свідомого ставлення до навчання» в контексті підготовки майбутніх офіцерів НГУ;

- детермінанти підготовки, що мають визначальний вплив на формування свідомого ставлення до навчання у майбутніх офіцерів НГУ;

дістали подальшого розвитку:

- науково-теоретичне уявлення про структуру свідомого ставлення до навчання здобувача вищої освіти;

- теоретичні положення про засоби виявлення освітніх пріоритетів здобувачів вищої освіти, роль мотивації у проектуванні й реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;

- наукові положення про дидактичні засади трансформації суб'єкт-об'єктних відносин учасників освітнього процесу на суб'єкт-суб'єктні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено комплекс інноваційних технологій освітньої діяльності науково-педагогічних працівників і курсантів з підвищення рівня суб'єктності здобувача вищої освіти. Удосконалено методику організації освітнього процесу на факультеті підготовки фахівців для підрозділів Національної Гвардії України НАВС, здійснено науково-методичний супровід занять з іноземної мови, підготовлено методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників щодо оптимізації процесу формування свідомого ставлення до навчання курсантів освітнього рівня бакалавра за спеціальністю «Право».

У подальшому результати дослідження можуть бути використані для оптимізації освітнього процесу у ВНЗ із специфічними умовами навчання, розробці методичного забезпечення навчальних дисциплін.

Основні результати дослідження впроваджено при внесені науково-дослідним інститутом соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики України змін до Національного класифікатора професій посад фахівців НГУ (довідка про впровадження від 04 грудня 2013р.), як компонент організації освітнього процесу Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження від 17 січня 2014 року), Національної академії Національної гвардії України (акт про впровадження від 1 листопада 2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи обговорювалися на шести міжнародних і всеукраїнських наукових, науково-практичних конференціях та на круглому столі: «Всебічний та гармонійний розвиток особистості: актуальні проблеми сучасності» (м. Горлівка, 26 квітня 2013), «Проблеми та перспективи розвитку освіти (м. Київ, 25-26 березня 2016), «Актуальні проблеми розвитку світової науки» (м. Київ, 30 березня 2016), «Проблеми і перспективи наукових досліджень (м. Чернівці, 30-31 березня 2016), «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах» (м. Дніпропетровськ, 29-30 квітня 2016), «Сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняної юридичної педагогіки» (м. Київ,24 квітня 2015).

Публікації. Основні положення та висновки дослідження висвітлено у 14 наукових публікаціях, з яких: сім статей опубліковано в наукових фахових виданнях України, одна стаття - в іноземному виданні (Австрія), а також 6 тез виступів на конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять 9 підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (293 найменування, із них 25 - іноземними мовами) і додатків. Загальний обсяг роботи становить 246 сторінок, із них 185 сторінок основного тексту. Дисертація містить 6 таблиць, 13 додатків на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі на підставі аргументації актуальності проблем підготовки фахівців для Національної гвардії України обґрунтований вибір теми дослідження, висвітлений її зв'язок із науковими планами і програмами, визначені мета й завдання дослідження, виокремлений об'єкт і предмет, визначені методи дослідження та їх застосування у роботі, охарактеризовані наукова новизна й практичне значення одержаних результатів, зазначені відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження, вказана кількість публікацій і структура дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи формування у здобувачів вищої освіти свідомого ставлення до навчання» проаналізовані наукові дослідження, в яких містяться концепції, погляди, моделі щодо формування навчальних та професійно значущих якостей особистості у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання (П.Бірюков, О.Бойко, О.Грибок, Н.Генералова, М.Горліченко, О.Данько, В.Дзюба, О.Діденко, В.Зелений, С.Решетник, О.Тогочинський, О.Чернишенко, Г.Яворська та інші), педагогічних умов у науковій парадигмі теорії навчання (І.Аксарина, В.Андреєв, А.Багдуєва, Дж.Де Білде, Дж.Берсін, М.Боритко, М.Весна, Є.Ганін, А.Гвоздєва, Т.Гуцан, Н.Духаніна, Л.Журинська, Л.Загребельна, Д.Колб, Дж.Лайт, Дж.Фолі, О.Чемерис, Є.Яковлева та інші), мотивації як основи свідомого ставлення здобувачів вищої освіти до навчання (Л.Божович, Е.Десі, А.Комбс, Дж.Кросс, О.Леонтьєв, М.Ліпман, О.Пометун, С.Рубінштейн, А.Фонарьов, Р.Фрейджер та інші).

Узагальнення, проведені на підставі аналізу наукових праць, дозволили встановити особливості організації освітнього процесу у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, окремих підходів до формування у курсантів, які навчаються у цих закладах, важливих особистісних якостей. Разом з тим, прикладні засади військової педагогіки не встигають за реаліями часу, свідченням чому є відсутність на даному етапі будь-яких новітніх досліджень з питань підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Здебільшого є суттєвий накопичений досвід з приводу навчання й виховання курсантів у системі внутрішніх військ, проте суттєве розширення й модернізація функцій новітньої державної інституції, якою є НГУ, значною мірою змінило саму ідеологію й методику підготовки фахівців для цього підрозділу. У такий спосіб виникає потреба у більш широкому контексті дослідження обраної дисертантом проблеми.

Неоднозначність підходів до визначення ключового поняття «педагогічні умови», відсутність його репрезентації у педагогічних лексикографічних джерелах спонукали дослідницю до більш деталізованого його аналізу, виявлення найбільш прийнятної дефініції, яка б відображала уявлення автора про сутність цієї категорії. Тож, при тлумаченні поняття слід спиратися на такі характеристики педагогічних умов, як: системність, необхідність, достатність, різнорівневість, багатовекторність, здатність до динаміки, гнучкість.

Формування свідомого ставлення до навчання у навчальному процесі відбувається у логічному ланцюжку: «мотивація -- ставлення -- професіоналізм». У зв'язку з цим особлива увага приділяється дослідженню мотивів і створенню навчальної мотивації. Продуктивним у вивченні мотивації навчальної діяльності є системний підхід, в контексті якого мотивація розглядається як складна система, що включає в себе певні ієрархічні структури. Зазначається, що мотивована поведінка людини є результатом взаємодії особистісного і ситуативного факторів. Відповідно зовнішня й внутрішня мотивація створюють зовнішньо й внутрішньо вмотивовану поведінку. Роль мотиваційних диспозицій зводиться не стільки до прямої детермінації поведінки, скільки до участі в формуванні когнітивних оціночних схем, за допомогою яких людина інтерпретує ситуації. Її дії є результатом цієї інтерпретації.

Навчання, як і будь-яка інша діяльність, здійснюється під впливом певних стимулів, спонукань, що постають у ролі рушійних сил навчальної активності учня. Такими спонукальними стимулами є потреби, інтереси, переконання, ідеали, уявлення учня про себе, ціннісні орієнтації та ін. Вони утворюють мотивацію (або мотиваційну сферу) навчальної діяльності.

Ставлення до навчання, яке усвідомлюється в контексті широких соціальних запитів і спонукань людини, робить навчання не просто потрібним, але певною мірою і привабливим. Така установка до навчальної діяльності, якщо вона достатньо стійка і посідає суттєве місце в особистості людини, що навчається, дає їй сили для подолання труднощів, для вияву терпіння і старанності. Однак, якщо в процесі навчання ця установка не буде підкріплена іншими мотивуючими факторами, то вона не забезпечить максимального ефекту, оскільки навчальна діяльність не може довго мотивуватися одним лише почуттям соціального обов'язку. Проведений нами педагогічний експеримент доволі рельєфно підтвердив це положення, продемонструвавши певний різкий підйом показників навчання у середині 2014 року і зниження цих показників у контрольних групах на кінцевому етапі дослідної роботи. Встановлено, що співвідношення внутрішніх і зовнішніх мотивів у структурі навчальної мотивації курсантів значною мірою залежить від загального рівня їх особистісного розвитку, сформованих потреб і ціннісних орієнтацій, а також від організації навчального процесу.

У другому розділі «Організаційно-педагогічні засади формування у майбутніх офіцерів Національної Гвардії України свідомого ставлення до навчання» представлена методика дослідження відповідних педагогічних умов, визначені провідні детермінанти підготовки майбутніх офіцерів, репрезентовано авторську структурно-функціональну модель формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчальної діяльності (Рис.1).

Зазначено, що складність дослідження педагогічних умов полягає в тому, що вони водночас існують у двох іпостасях: матеріалізованій (матеріально-технічне, навчально-методичне та інше забезпечення) й абстрагованій (організаційно-управлінська й педагогічна культура суб'єктів освітнього процесу, імідж ВНЗ, традиції підготовки фахівців; зразки, стандарти, стереотипи діяльності, встановлені припустимі моделі поведінки; специфіка комунікативного середовища тощо).

Обидва рівні знаходяться у тісних взаємозв'язках, зумовлюють особливості подальшого розвитку окремих тенденцій. Оговорюється, що педагогічні умови багато в чому залежать не тільки від об'єктивних чинників, але і від суб'єктів освітнього процесу, їх досвідченості, свідомості, системи поглядів і переконань, відданості справі, професіоналізму та ін.

Алгоритмізація дій, що покладені в методику дослідження педагогічних умов формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчання, передбачає проходження певних етапів і розв'язання поетапних завдань, зокрема: 1) виявлення структурних елементів, що найбільш повно і адекватно репрезентують обрану категорію педагогічних умов; 2) диференціація елементів за структурними параметрами із визначенням їх місця у системі; 3) встановлення кореляційних зв'язків між структурними елементами на горизонтальному й вертикальному рівнях; 4) визначення їх співвіднесеності із суб'єктами освітнього процесу; 5) ранжирування педагогічних умов за ступенем вагомості у формуванні в майбутніх офіцерів НГУ необхідних навчальних якостей, обрання домінант на кожному рівні; 6) здійснення аналізу потенційних можливостей динамічних змін у структурі педагогічних умов; 7) репрезентація апробованих результатів з можливостями їх екстраполяції на існуючу практику підготовки фахівців та перспективами удосконалення такої практики. По суті представлені етапи вкладаються в рамки традиційного бачення етапів здійснення наукового дослідження, за якими виділяються послідовні процедури формулювання цілі і завдань, операціоналізацію зібраних відомостей на підставі використання певних видів аналізу, систематизації даних, моделювання, експерименту, узагальнення результатів.

Відзначається, що серед найбільш прийнятних у реалізації методики дослідження можна виділили управлінський, аксіологічний, акмеологічний, проективний, забезпечувальний, комунікативний, особистісно-орієнтований, організаційний підходи.

З метою структуризації чинників, що здійснюють вплив на процеси підготовки майбутніх офіцерів НГУ, представлення ролі і місця детермінант у системних взаємозв'язках, розроблено авторське положення, згідно з яким фактори умовно розподіляються по трьох групах, а саме: зовнішньо системні, внутрішньо системні й особистісні.

До зовнішньо системних детермінант віднесені: соціально-політичні, соціально-економічні, нормативно-правові, соціально-психологічні, соціально-педагогічні.

Другий рівень системи детермінант згідно з авторською концепцією представлений через внутрішньо системні чинники. На цьому рівні виділяється управлінські компоненти, зокрема: управління освітою керівництвом Національної гвардії і управління освітою командним і науково-педагогічним складом ВНЗ із специфічними умовами навчання.

Третій рівень представлений системою особистісних детермінант. До них, за авторською концепцію відносяться: професійно значущі психологічні й педагогічні якості особистості (відповідність вимогам до професії, професійна придатність, метакогнітивні здібності, відповідальність, рівень свідомості й самосвідомості, рівень інтелектуального розвитку, сила волі, готовність до навчання, навченість та ін.) і соціальні якості (життєвий досвід, система цінностей, соціальні установки, правосвідомість, соціальна зрілість, навички самоорганізації, культура поведінки, дотримання соціальних норм, індивідуальні соціальні очікування, прогнозування свого життєвого шляху тощо). Особливість даної категорії чинників полягає в тому, що, на відміну від детермінант більш високого рівня, вона характеризується широким діапазоном прояву якостей, неповторним комплексом їх поєднання, високою динамікою можливих змін, впливом різноспрямованих факторів на проміжні стани в процесі формування особистості майбутнього офіцера.

Вибір саме такої репрезентації нашого уявлення про детермінанти, що справляють вплив на підготовку майбутнього офіцера НГУ, зумовлений невід'ємними системними зв'язками між різнорівневими категоріями, які були виявлені в результаті багатофакторного аналізу.

Даний аналіз дав можливість з урахуванням системних взаємних зв'язків створити структурно-функціональна модель формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчальної діяльності. За авторським баченням дисертанта, модель має нелінійну структуру, компоненти якої представлені за принципом циклічності: мета, завдання, принципи, результат, а також периферійну частину, до якої увійшли: екстрапедагогічні чинники, цілепокладання, суб'єкти, компоненти діяльності, педагогічні умови, діагностувальні блоки.

У зв'язку з тим, що в умовах сучасної ситуації в Україні якість підготовки майбутніх офіцерів Національної гвардії перестає бути справою окремої особи або системи МВС, у компоненті цілепокладання запропоновано виділяти державно-цільовий, галузево-цільовий та індивідуально-цільовий елементи.

Досягнення поставленої мети можливо лише за умови виконання завдань. До найголовніших з них ми відносимо актуалізацію і розвиток: навчальної мотивації; усвідомлення способів досягнення навчальної мети, розуміння взаємозв'язку успішного навчання з майбутнім професійним зростанням; готовності та бажання навчатися; навчальної рефлексії та самооцінки.

У зв'язку з тим, що виконання завдань передбачає участь суб'єктів освітнього процесу, у периферійній частині надається їх перелік, що здійснений з урахуванням розподілу повноважень, обов'язків, функцій залежно від місця в структурній ієрархії. При цьому ми маємо на увазі, що діяти можуть як колективні суб'єкти (наприклад, колективи кафедр, навчальних взводів), так і індивідуальні суб'єкти (окремі науково-педагогічні працівники, курсант сам по собі тощо).

У компонентах діяльності, що здійснюється суб'єктами освітнього процесу, пропонується виділяти такі складові, як: проектувальна, змістова, методично-забезпечувальна, технолого-процесуальна, діагностувальна й коригувальна діяльність.

До центральної частини моделі входять принципи , на яких базується реалізація поставленої мети. З урахуванням специфіки поставлених завдань є підстави включати до них як загальнодидактичні принципи (науковості, послідовності та систематичності, наочності, зв'язку теорії з практикою, активності, неперервності, гнучкості), так і моральні принципи (відданість справі захисту Батьківщини, чесність, шляхетність, гуманізм та ін.).

Складність й багатогранність досліджуваної проблеми не дозволяє обмежитися вузьким переліком окремих педагогічних умов. У зв'язку з цим пропонується виділяти чотири групи таких умов.

До провідних загальнопедагогічних умов, що сприяють формуванню свідомого ставлення до навчання, ми відносимо такі: цілеспрямованість освітнього

процесу на підвищення рівня суб'єктності здобувачів вищої освіти; опора на андрагогічні принципи процесу навчання дорослих; систематичність та об'єктивність педагогічного контролю.

До організаційно-педагогічних умов в контексті досліджуваної проблеми включаємо: науково обґрунтована регламентація, навчально-методичне забезпечення та планування освітнього процесу, що дозволяє майбутньому офіцерові НГУ здійснювати проектування індивідуальної освітньої траєкторії, реалізовувати персональний тайм-менеджмент; стиль управління освітнім процесом з опорою на технологію співробітництва й технологію успіху, переорієнтація з педагогічного управління на педагогічне супроводження; створення атмосфери доброзичливості у балансі з вимогливістю до якості освіти й прояву професійно-особистісних якостей.

Дидактичні умови, за нашою концепцією, представлені такими підгрупами: змістовно-цільові умови - проектування змісту освіти з урахуванням диференціації індивідуальних особливостей курсанта за рівнем сформованості свідомого ставлення до навчання; варіативність подачі навчальної інформації, що дозволяє курсантові обирати комфортну для себе когнітивну стратегію; суб'єктно-особистісні умови - підготовка науково-педагогічних працівників до здійснення діяльності в умовах суб'єкт-суб'єктних відносин; орієнтація на розвиток суб'єктності здобувача вищої освіти: зміцнення мотиваційно-ціннісної сфери курсантів дидактичними засобами, додаткове навчання майбутніх офіцерів НГУ основам цілепокладання, тайм менеджменту та освітньої праксеології; стимулювання розвитку індивідуальної навчальної рефлексії та самооцінки здобувача вищої освіти.

Методичні умови передбачають: трансформацію традиційної форми проведення занять із включенням мотиваційної компоненти, аналізу міжпредметних зв'язків, проекції на майбутню професійну діяльність; пріоритет застосування педагогічних технологій (особистісно орієнтованого, проблемного навчання, тренінгів та інформаційно-комунікативних технологій) з винесенням на самостійну роботу відомостей репродуктивного характеру; орієнтація навчання на компетентнісний та діяльнісний підходи.

Діагностувальний компонент включає в себе діагностику показників, критеріїв та рівнів, що найбільш об'єктивно віддзеркалюють стан і динаміку розвитку усвідомленого ставлення до навчання. За авторською концепцією у цьому компоненті пропонується виділяти такі блоки: мотиваційно-ціннісний; гностично-когнітивний; діяльнісно-поведінковий; рефлексивно-оцінний, кожен з яких у подальшому конкретизується у дескрипторах низького, середнього і високого рівнів.

У такий спосіб, у спроектованій структурно-функціональній моделі формування у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчальної діяльності педагогічні умови представлені як взаємопов'язаний комплекс зовнішньо і внутрішньо системних взаємно обумовлених факторів, які екстраполюються на етапи діяльності з формування у майбутніх офіцерів навчальних та професійно значущих якостей.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка моделі формування у майбутніх офіцерів Національної Гвардії України свідомого ставлення до навчання» відображено організацію, хід і результати дослідно-експериментальної роботи з перевірки дієвості спроектованої структурно-функціональної моделі.

Наводяться аргументи на користь проведення педагогічного експерименту на базі факультету підготовки фахівців для підрозділів Національної гвардії України Національної академії внутрішніх справ.

Деталізовано описується сутність проектувально-організаційного, констатувального і формувального етапів експерименту. Описуються процедури розподілу груп на контрольні й експериментальні з урахуванням приблизно однакового рівня у показниках успішності й навчальної активності.

Оговорюється, що у зв'язку з тим, що дисертант не є співробітником системи МВС, його роль полягала в безпосередній організації експерименту, спостереженні, опрацюванні отриманих даних. Безперечним позитивом такої позиції є відсутність суб'єктивізму, незалежність від впливу керівників, яким могли б не подобатися певні результати, певна дистанційованість від внутрішньо відомчих установок.

Відзначається, що за основу формувального експерименту був узятий комплексний підхід, який полягав у створенні педагогічних умов, які б при формуванні свідомого ставлення до навчання одночасно охоплювали мотивацію, процеси мислення й засвоєння професійно значущої інформації, навчальну поведінку і рефлексію.

Оскільки проведення педагогічного експерименту співпало із значними подіями в суспільному житті держави, встановлено, що найбільш впливовими з них, що відбивалося на проміжних і кінцевих результатах, стало: 1) переформатування внутрішніх військ у Національну гвардію України на початку 2014 року на підставі відповідного Закону України; 2) прийняття Закону України «Про вищу освіту» 01.07.2014; 3) започаткування антитерористичної операції, в якій НГУ разом із силами Міністерства Оборони України відіграє суттєву роль.

Процес збору й обробки даних був побудований таким чином, щоб повною мірою зберігалася відповідність науковим вимогам рандомізація вибірки по контрольних та експериментальних групах. З метою обробки статистичних даних на початку і наприкінці експерименту застосовувався критерій Крамера-Уелча. Для кожної групи і кожної навчальної дисципліни укладалися окремі таблиці. Результати оброблялися у такій послідовності: обрахування середнього показника з усіх навчальних дисциплін для кожного здобувача вищої освіти окремо; визначення його позиції за рейтинговими шкалами в межах навчального взводу і курсу; обрахування середнього балу по кожній групі з усіх навчальних дисциплін (по кожній дисципліні окремо); встановлення середнього балу групи з усіх дисциплін; визначення рейтингу успішності групи, ранжирування їх за показниками.

Для діагностування ставлення курсантів до різних навчальних дисциплін використовувався модифікований дисертантом варіант техніки репертуарних решіток (Реп-тест) Дж. Келлі, зокрема така його різновидність як оціночна решітка.

У ході експерименту зафіксована трансформація мотивів у всіх курсантів (як в експериментальних, так і в контрольних групах). Дуже потужною детермінантою, що вплинула на усіх і докорінно змінила мотиваційно-ціннісну сферу, стали політичні події в Україні. Пов'язуючи на рефлексивно-оцінному рівні успіхи у навчанні із процесом становлення професіонала, із проявами патріотизму, майбутні офіцери Національної гвардії виявили (у більшій чи меншій мірі) позитивну динаміку зростання соціально-значущої мотивації, її пріоритет перед особистісними мотивами. Проте з часом у контрольних групах показники сформованості свідомого ставлення до навчання під впливом мотивації набули тенденції до зниження, в той час, як в експериментальних групах на фоні дії додаткових компонентів структурно-функціональної моделі показники набули усталеності й означили позитивну динаміку. Загалом результати дослідно-експериментальної роботи є такими.

Мотиваційно-ціннісний блок: у контрольних групах потоку кількість осіб із низьким рівнем сформованості свідомого ставлення до навчання за період експерименту зменшилася із 39,8% до 22% за рахунок переходу окремих осіб до середнього рівня. На середньому рівні у контрольних групах коливання були незначними (56% - 54 % - 56 %). Високий рівень складав найменшу кількість (21%). Позитивна динаміка забезпечувалася, в основному, на підставі екстрапедагогічних чинників.

В експериментальних групах на констатувальному етапі кількість осіб із низьким рівнем сформованості свідомого ставлення до навчання складала 38%, на серединному етапі - 21,2%, наприкінці - 10,6%. В той же час суттєво зросла кількість осіб із високим рівнем сформованості свідомого ставлення на основі мотиваційно-ціннісних критеріїв: з однієї особи на початку експерименту до 22 наприкінці.

Гностично-когнітивний блок по суті віддзеркалює мисленнєву культуру людини, її готовність до пізнання. Через відсутність належної уваги до цього аспекту на рівні загальної середньої освіти, на початковому етапі навчання у ВНЗ, показники були досить низькими. У подальшому спостерігалося, що динаміка змін на краще у контрольних групах була помірно зменшувальною (з 27 до 24%) , в той же час в експериментальних групах відзначалася більша динамічність у зменшенні негативних показників: на першому етапі вони знизилися до 14%, на другому - до 4%. Це є разючим контрастом, який вказує на важливість застосування методів проблемного навчання, прищеплення культури розумової праці, поступового відходу від репродуктивних методів викладання, залучення курсантів до науково-дослідної роботи.

Оцінювання показників у діяльнісно-поведінковому блоці відбувалося не лише через кількісні й якісні показники навчання, а й методом експертних оцінок шляхом опитування науково-педагогічних працівників щодо проявів у курсантів свідомого ставлення до навчання. За час проведення експерименту в контрольних групах спостерігалася цікава картина: спочатку (вочевидь під впливом емоцій у 2014 році) кількість осіб із низьким рівнем сформованості свідомого ставлення до навчання по критеріях даного блоку зменшилася з 11 осіб до 7, а потім почався зворотній процес, і на кінцевому етапі показники були гіршими, аніж на початку експерименту (12 осіб з 50). Це означало, що дійшовши до третього курсу майбутні офіцери поступово знизили свою активність на заняттях, стали цікавитися лише балами, а не якістю знань, яка стоїть за ними. В експериментальних групах відбувалася трансформація кількісних показників із постійним зменшенням осіб з низьким рівнем прояву якості та збільшенням осіб, що виявляють високий рівень (з 10 до 30%).

Рефлексивно-оцінний блок оцінювався за результатами анкетування курсантів. У контрольних групах спостерігалася мінливість показників, виявлявся неусталений характер їх прояву. В той же час в експериментальних групах простежувалося неухильне зростання кількості осіб, що за критеріями даного блоку поліпшували результати.

В результаті встановлено, що контрольні групи залишилися майже в тих же кількісних межах із незначним прирощенням (0,1 балу) в КГ-1 першого потоку. Більшість груп загалом знизила свою успішність від 0,1 до 0,4 балу.

Протилежна картина спостерігається в експериментальних групах, де завдяки сформованому свідомому ставленню до навчання відбулося поліпшення поточних і підсумкових оцінок в середньому на 0,5 балу, що ще раз підтвердило дієздатність спроектованої структурно-функціональної моделі.

Основні результати дисертаційного дослідження створили підстави для рекомендацій щодо удосконалення організації освітнього процесу з метою ефективного формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчання.

майбутній офіцер свідомий навчання



ВИСНОВКИ

1. Аналіз стану дослідження виділеної проблеми свідчить про посилення уваги науковців до підготовки здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, характеристики особливостей цих умов, формування в курсантів навчальних і професійно значущих якостей. Встановлено, що після прийняття відповідного Закону, який заклав основу трансформації внутрішніх військ у Національну гвардію України, жодного дисертаційного дослідження, присвяченого підготовці саме майбутніх гвардійців, на сучасному етапі розвитку держави не було.

Змістовий аналіз контексту досліджень попередників дозволяє встановити, що в роботах імпліцитно висловлюється думка про те, що відданість суспільним ідеалам, ефективне виконання професійного обов'язку у цієї категорії фахівців починаються з їх свідомого ставлення до навчання в період здобуття вищої освіти. Разом з тим, вказаний аспект до певного часу сприймався як сам по собі зрозумілий, а тому при широкому діапазоні досліджуваної тематики в сфері педагогічних умов, необхідних для формування навчальних якостей особистості майбутнього офіцера НГУ, які у подальшому переростають у професійно значущі якості, дана проблема залишалося майже не розробленою. З урахуванням трансформації внутрішніх військ у Національну гвардію України, розширенням функцій останньої, суттєвою активізацією зовнішньо системних чинників підготовка майбутніх офіцерів даного підрозділу МВС, визначення педагогічних умов формування у них свідомого ставлення до навчання набула нового смислу, який до цього часу взагалі не міг бути й передбаченим, а значить, потребує свого висвітлення.

2. На основі критичного контекстуального аналізу репрезентації у наукових дослідженнях поняття «педагогічні умови», узагальнення існуючих підходів до його визначення, врахування його основних характеристик (системність із розподілом на зовнішні й внутрішні умови, необхідність, достатність, різнорівневість, багатовекторність, здатність до динаміки, гнучкість) запропоновано варіант його інтерпретації.

Також з урахуванням цілей і завдань дослідження представлене авторське визначення ключового поняття «педагогічні умови формування у майбутніх офіцерів Національної гвардії України свідомого ставлення до навчання», що передбачає науково обґрунтований, динамічний, багатовекторний комплекс взаємопов'язаних, необхідних і достатніх компонентів педагогічної системи, який з'являється у формі концепту і втілюється у безпосередній діяльності усіх суб'єктів освітнього процесу (як індивідуально, так і у взаємодії), що сприяє або ускладнює (унеможливлює) формування й закріплення у майбутніх офіцерів Національної гвардії свідомого ставлення до навчання оптимальним шляхом.

3. У зв'язку із тим, що в період проведення дисертаційного дослідження відбулися докорінні зміни в країні, які у подальшому вплинули на характер проявів показників рівнів сформованості у майбутніх офіцерів НГУ свідомого ставлення до навчання, виникла нагальна потреба у виході за межі традиційної внутрішньо педагогічної парадигми і виявленні тих детермінант, що впливають на підготовку курсантів у сучасних умовах. Унікальність ситуації полягала в тому, що, мабуть, вперше в історії української педагогіки при формуванні свідомого ставлення до навчання домінантою стали не експериментально створені умови, а самі обставини життя. У такий спосіб, дослідне завдання ускладнилося необхідністю диференціації усіх компонентів педагогічних умов, простеження їх взаємних зв'язків і взаємного впливу, розрізнення проявів, які ставали рушійною силою для формування свідомого ставлення до навчання. На цій підставі була розроблена система взаємопов?язаних детермінант й обґрунтовано положення щодо впливу зовнішньо системних екстрапедагогічних чинників на функціонування педагогічних умов у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

...