Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки

Пришупа Юлія Юріївна

Київ - 2016



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному авіаційному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Булгакова Наталія Борисівна, Національний авіаційний університет, професор кафедри педагогіки та психології професійної освіти, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Бобрицька Валентина Іванівна Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, в.о. завідувача кафедри освітньої політики Інституту політології та права

кандидат педагогічних наук, доцент Ножовнік Олег Миколайович ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародної економіки та менеджменту

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Ладогубець



Анотація

Пришупа Ю.Ю. «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.» - на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти - Національний авіаційний університет. - Київ, 2016.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки; розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено сутність поняття «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників»; визначено критерії, показники та рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників.

Ключові слова: самоосвітня компетентність, майбутні інженери-будівельники, самоосвітня діяльність, педагогічні умови, професійна підготовка.



Аннотация

Пришупа Ю.Ю. Формирование самообразовательной компетентности будущих инженеров-строителей в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальный авиационный университет. - Киев, 2016.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования самообразовательной компетентности будущих инженеров-строителей в процессе профессиональной подготовки.

Анализ научно-педагогической литературы позволил сформулировать понятийный аппарат исследования и показал, что самообразование - это познавательная деятельность, которая не может осуществляться сама по себе, поэтому ее основой являются знания, приобретенные в процессе организованного обучения. Самообразовательная компетентность - это специально организованная, самостоятельная, систематическая, познавательная деятельность, направленная на достижение определенных личностно и общественно значимых образовательных целей, удовлетворения познавательных интересов, общекультурных и профессиональных запросов и повышение профессиональной квалификации; строится обычно по образцу систематизированных форм обучения, но регулируется проявлением готовности к самообразовательной деятельности самим субъектом. Готовность - это сложное многоплановое личностное образование, необходимое для успешного осуществления деятельности и непосредственно касается форм самообразовательной компетентности. Отсюда самообразовательная компетентность будущего инженера-строителя - это способность и готовность человека как субъекта деятельности, осуществлять эффективную самостоятельно познавательную творческую деятельность в рамках определенной профессионально-деловой сферы, в частности, строительной, архитектурной, инженерной, что достигается благодаря сформированности знаний самообучения и умений самообразовательной деятельности.

Таким образом, формирование самообразовательной компетентности будущих инженеров-строителей рассматривалось через уровень их готовности к самообразованию в мотивационно-ориентированном, содержательном, операционном, психологическом аспектах.

В структуре самообразовательной компетентности выделены три компонента: мотивационно-ценностный (цель и задачи формирования самообразовательной компетентности будущих инженеров-строителей); организационно-технологический (педагогические условия формирования самообразовательной компетентности); практически-деятельностный (мониторинг сформированности самообразовательной компетентности будущих инженеров-строителей); рефлексивно-аналитический (уровень сформированности профессиональной компетентности).

Для повышения эффективности формирования самообразовательной компетентности значение имеет: развитие мотивационно-ценностных ориентаций к самообразованию и самосовершенствованию в учебно-воспитательном процессе; внедрение комплекса тренинговых занятий на основе аксиологического подхода с использованием ролевых и деловых игр; активизация познавательной деятельности студентов средствами ИКТ: создание проблемных ситуаций, беседы, опросы, мозговой штурм, инсценировка, круглый стол; организация различными формами самообразования и самовоспитания будущих инженеров-строителей в процессе аудиторной и внеаудиторной работы.

Диагностический инструментарий исследования включал критерии самообразовательной компетентности: аксиологически-мотивационный, организационно-процессуальный, операционно-деятельностный и личностный. Сравнительный анализ результатов экспериментального исследования показал, что в отличие от контрольных групп, где не произошло существенных сдвигов, в экспериментальных - существенно увеличилось количество студентов с высоким и средним уровнем сформированности самообразовательной компетентности.

Ключевые слова: самообразовательная компетентность, будущие инженеры-строители, самообразовательная деятельность, педагогические условия, профессиональная подготовка.



Abstract

Pryshupa Y.Y. The formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04. - Theory and Methods of Professional Education. - National aviation university. - Kyiv, 2016.

The thesis is dedicated to the problem of formation of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. The thesis outlines the present state of theory and practice of formation of self-educational competence, provides scientific substantiation of organizational and pedagogical conditions and develops a structural and functional model of self-educational competence of future civil-engineers in the process of professional education. Effectiveness of the experimental model and improved methods of forming of future civil-engineers' self-competence in the process of professional education have been proved. The thesis clarifies the essence and meaning of the notion “self-educational competence of future civil-engineers”, defines its component structure. Criteria, indicators and levels of the studied phenomenon have been concretized.

Key words: self educational competence, future civil-engineers, self education activity, pedagogical conditions, professional education.



1. Загальна характеристика роботи

педагогічний компетентність самоосвітній

Актуальність теми. Стрімкий розвиток сучасного суспільства характеризується інтеграцією в європейські політичні та економічні структури і визначається формуванням освітнього та наукового простору. Найбільш важливими стають вимоги до професійної підготовки кваліфікованих фахівців усіх сфер діяльності, зокрема вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку майбутніх інженерів, на сучасному етапі тяжіють до прискореного, випереджального та інноваційного розвитку інженерної освіти, намагаючись забезпечити відповідні умови майбутнім фахівцям для успішного професійного становлення, подальшого самоствердження та кар'єрного зростання.

Відповідно до чинного законодавства України (Закон України «Про вищу освіту», Національна стратегія розвитку освіти України на 2012-2021 роки) головна увага професійної освіти має бути зосереджена на розвитку в майбутніх фахівців життєво важливих компетентностей, які дають можливість оперативно реагувати на зміни у професійному середовищі та суспільстві, а також самостійно оволодівати професійними вміннями впродовж життя.

Дослідження проблем підвищення професійної компетентності майбутніх фахівців свідчить, що ці питання були предметом уваги таких учених, як: А. Андрєєв, Л. Барановська, Н. Бібік, П. Беспалов, В. Бобрицька, Н. Булгакова, І. Зязюн, І. Зимня, В. Кремень, Н. Ладогубець, Е. Лузік, В. Луговий, О. Локшина, Н. Ничкало, О. Пометун, В. Радкевич, С. Сисоєва, В. Ягупов. Наукові аспекти професійної самоосвіти, самовиховання, залишаючись актуальними в усі часи, порушувалися Д. Аткінсоном, Н. Брюхановою, Н. Кічук, М. Князєвою, Г. Коджаспіровою, Е. Лузік, О. Ножовніком, П. Осиповим, Н. Тализіною та ін.

Аналіз наукових праць з питань самоосвіти дозволив виділити провідні аспекти наукових досліджень з цього напряму: визначення сутності, функцій, особливостей самоосвіти, її місця в професійній діяльності (В. Бондар, А. Громцева, В. Давидов, О. Савченко, Г. Сухобська та ін.); концептуальне обґрунтування самоосвітньої діяльності (А. Айзенберг, А. Громцева, М. Скаткін, О. Шукліна та ін.); виявлення шляхів та засобів формування потреби в самоосвіті (В. Буряк, Т. Климова, В. Петерс, І. Редковець та ін.) тощо. У дисертаційних дослідженнях також розглядаються різні аспекти самоосвіти, зокрема: формування самоосвітньої компетентності студентів (Т. Землінська, Е. Чеботарьова, Е. Фоміна та ін.); основи формування самоосвітньої діяльності студента в умовах компетентнісного підходу багаторівневої вищої освіти (М. Балікаєва, О. Ножовнік та ін.); розвиток самоосвітньої діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів (далі ВТНЗ) засобами інформаційних технологій (О. Карпова, А. Самойлов та ін.).

Теоретико-методологічним та методичним засадам формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців були присвячені роботи С. Заскалєти, О. Коваленко, В. Логвиненко, Е. Фоміної. Водночас виявлено, що більшість згаданих вище досліджень присвячено формуванню самоосвітньої компетентності викладачів, економістів, державних службовців, спеціалістів сфери туризму, військової галузі та деяких інших сфер, однак поза увагою вчених залишилися наукові аспекти формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Таким чином, не зважаючи на значну увагу науковців до питань самоосвіти студентів, було виявлено низку суперечностей між: чинною системою підготовки майбутніх інженерів-будівельників та необхідністю її вдосконалення на основі орієнтації на розвиток особистості інженера-будівельника з метою формування самоосвітньої компетентності; вмотивованістю майбутніх інженерів-будівельників щодо опанування самоосвітою і самовдосконаленням та відсутністю таких умінь; потребою пріоритетного впровадження інноваційних технологій навчання та чинною системою здебільшого застосування традиційних форм і методів навчання; необхідністю актуалізації студентами перспектив власного професійного розвитку на основі формування самоосвітньої компетентності та несформованими вміннями майбутніх інженерів-будівельників визначати нові професійні цілі.

Актуальність окресленої проблеми, важливість розв'язання наявних суперечностей, недостатня теоретична і методична розробленість і нагальна потреба у виробленні практичних механізмів підготовки студентів вищих технічних навчальних закладів до самоосвітньої діяльності зумовили вибір теми дослідження: «Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки та психології професійної освіти Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету «Інноваційні технології оцінювання успішності виконавських умінь студентів» (№ 72А/12.02.02 на 2010-2012 р.) та «Психолого-педагогічні умови реалізації компетентнісної парадигми освіти у ВТНЗ» (№ 24/12.02.02 на 2012-2014 рр.).

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 3 від 13 березня 2013 року) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН в Україні (протокол № 4 від 23 квітня 2013 року).

Мета дослідження - визначити, обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, розробити модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників та перевірити її ефективність.

Відповідно до поставленої мети сформульовано завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз теоретико-методологічних аспектів формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників з урахуванням особливостей їхньої професійної діяльності в сучасних умовах.

2. Дослідити формування самоосвітньої компетентності як сучасну педагогічну проблему та розкрити поняттєво-категорійний апарат дослідження.

3. Визначити та обґрунтувати сукупність організаційно-педагогічних умов, що впливають на ефективність формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

4. Визначити критерії, показники, схарактеризувати рівні сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі вивчення дисциплін професійного циклу в умовах англомовного проекту.

5. Розробити структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників та довести її ефективність у процесі вивчення дисциплін професійного циклу.

6. Розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників через впровадження у навчальний процес дидактичного комплексу “Professional English. Language of Design”.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників в авіаційному університеті.

Предмет дослідження - зміст, форми, методи формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

Методи дослідження. У процесі дослідження було використано комплекс взаємопов'язаних методів:

- теоретичні: аналіз офіційних нормативних документів, наукової педагогічної, психологічної і спеціальної літератури; загальних і спеціальних праць із педагогіки та психології; порівняння, зіставлення - з метою вивчення та узагальнення стану дослідженості проблеми, визначення напрямів, предмета, мети й завдань дослідження;

- моделювання - для розробки структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки;

- емпіричні: тестування, анкетування, спостереження за учасниками навчального процесу, бесіди; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) - для одержання даних про стан і результати дослідження у процесі реалізації організаційно-педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників;

- математичної статистики - для наукового опису і систематизації отриманих даних, виявлення кількісної залежності між досліджуваними явищами, аналізу й узагальнення отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше:

визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки (розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів до самоосвіти та самовдосконалення; розробка і використання комплексу тренінгових занять для майбутніх інженерів-будівельників на основі аксіологічного підходу; активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів технологіями проблемного навчання та засобами інформаційно-комунікаційними технологіями (далі ІКТ); застосування різних форм самоосвіти і самовиховання майбутніх інженерів-будівельників у процесі аудиторної та позааудиторної роботи в умовах англомовного проекту);

розроблено та експериментально перевірено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки, що базується на системному, компетентнісному, інтегративно-діяльнісному, аксіологічному підходах, містить три взаємопов'язані блоки (методологічно-цільовий, технологічний, діагностично-корегувальний) та відображає формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників на основі впроваджених організаційно-педагогічних умов;

уточнено сутність понять: «самоосвіта», «самоосвітня діяльність», «самоосвітня компетентність майбутніх інженерів-будівельників», «готовність до самопізнавальної діяльності»;

удосконалено методику формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, що передбачає цілеспрямоване залучення студентів до проблемно-розвивальної, ігрової, тренінгової, проектної технологій навчання в умовах професійної підготовки;

визначено критерії (аксіологічно-мотиваційний, організаційно-процесуальний, операційно-діяльнісний, особистісний), показники та схарактеризовано рівні (репродуктивний, продуктивний, творчий) сформованості самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки;

подальшого розвитку набули основні положення професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників, основним завданням якої є формування інтегративної готовності до самоосвітньої діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: методичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників щодо формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки та підручника “Professional English. Language of Design” (дидактичний комплекс), що містить контрольні, рольові, ситуативні тренінги, комунікативні вправи для перевірки рівнів сформованості самоосвітньої компетентності студентів у процесі аудиторної та позааудиторної роботи.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Національного авіаційного університету (акт впровадження від 11 березня 2015 р.), Київського національного університету будівництва і архітектури (акт впровадження від 11 січня 2016 р.), Запорізького національного технічного університету (акт впровадження від 29 грудня 2015 р.).

Особистий внесок здобувача. У підручнику “Professional English. Language of Design” у співавторстві з О. Шостак для студентів напряму підготовки «Дизайн архітектурного середовища» особистий внесок здобувача полягає у написанні 2-го, 3-го, 6-го, 7-го та 10-го модулів; у статті, написаної у співавторстві з О. Шостак, особистий внесок здобувача полягає в розробленні критеріїв оцінки вмінь самоосвітньої діяльності майбутніх інженерів-будівельників.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, а саме: міжнародних: «Шляхи подолання мовних та комунікативних бар'єрів: методика викладання гуманітарних дисциплін студентам немовних спеціальностей» (Київ, 2015), «Авіа - 2015» (Київ, 2015), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2014 ), «Українські дослідження з філології» (Франція, 2012), «Проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2012), «Наука та освіта» (Німеччина, 2012), «Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір» (Київ, 2012); всеукраїнських: «Дидактика: Теорія і практика» (Київ, 2013), «Новітні тенденції навчання іноземної мови за професійним спрямуванням» (Херсон, 2013), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2012), «Актуальні проблеми соціально-гуманітарних наук» (Дніпропетровськ, 2012), «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» (Київ, 2012), «Проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2009); науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2012).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 17 наукових працях, серед яких 15 одноосібні: з них 5 статей, опублікованих у наукових виданнях, затверджених ДАК України; 2 - у наукових виданнях інших країн; 1 - навчальний посібник; 9 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота виконана українською мовою, складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (290 найменувань, із них 18 - іноземною мовою), 10 додатків. Загальний обсяг дисертації - 230 сторінок. Основний зміст викладено на 165 сторінках. Робота містить 12 таблиць, 7 рисунків та додатки на 30 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та розкрито сутність її розроблення; визначено мету, об'єкт, предмет та основні завдання дослідження, розкрито теоретичну та методологічну основу, обґрунтовано наукову новизну, розкрито практичне значення роботи, подано відомості про апробацію i впровадження результатів наукового пошуку, структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні аспекти формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки» - проведено аналіз і узагальнення наукової літератури з проблеми формування самоосвітньої компетентності: визначено особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників у контексті сучасних вимог і суспільних запитів; з'ясовано структуру самоосвітньої компетентності та проаналізовано поняттєво-категорійний апарат дослідження щодо формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників; досліджено стан розробленості проблеми формування самоосвітньої компетентності в педагогічних дослідженнях.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що в теорії та практиці вищої освіти накопичено значний досвід щодо визначення теоретико-методологічних аспектів формування самоосвітньої компетентності. Водночас проблема формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки не знайшла належного висвітлення.

Аналіз поглядів дослідників (В. Беспалов, Н. Бібік, О. Білик, В. Бобрицька, Н. Булгакова, О. Булейко, І. Зязюн, І. Зимня, О. Локшин, В. Луговий, Е. Лузік, С. Моррис, Н. Ничкало, О. Пометун, М. Скаткін, С. Сисоєва, С. Шолок) на проблему, що вивчається, надав змогу визначити особливості сучасної професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників, з-поміж них: гуманістичне спрямування; залучення майбутніх інженерів-будівельників до професійно-ціннісних орієнтацій як аксіологічної основи інженерної діяльності; володіння професійно-спрямованою іноземною мовою.

До числа найбільш значущих педагогічних підходів до формування самоосвітньої компетентності у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників було віднесено компетентнісний підхід, оскільки численні дослідження незаперечно підтверджують провідну роль компетентнісного підходу в системі підготовки майбутніх фахівців різних галузей, а також дозволяють уточнити сутність самоосвітньої компетентності й зміст основних дослідницьких понять. Компетенцію розуміємо як норму чи вимогу до освітньої підготовки студента, а компетентність - як особистісну якість і мінімальний досвід щодо діяльності в заданій сфері. Під професійною компетентністю розглядаємо якість людини, яка володіє всебічними знаннями і вміннями зі свого фаху, готова до їх творчого застосування з дотриманням загальнолюдських і християнських цінностей, а також спрямована на постійну самоосвіту і самовдосконалення. Самоосвітня діяльність - це особлива діяльність, яка має власну специфічну структуру, відрізняється від навчальної діяльності та її самостійних форм тим, що її основні компоненти - мотиви, задачі, способи дії та способи контролю студент добирає самостійно. Готовність до самопізнавальної діяльності ми розглядаємо як багатопланове особистісне утворення, що необхідне для успішного здійснення діяльності й безпосередньо стосується складових форм самоосвітньої компетентності.

Визначення особливостей професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників та уточнення поняттєво-категорійного апарату дослідження дало можливість з'ясувати специфіку інженерної діяльності, яка полягає у професійній спрямованості та розвитку особистісних і професійних якостей майбутніх інженерів-будівельників. У цьому зв'язку сутність самоосвітньої компетентності міститься в здатності та готовності суб'єкта здійснювати ефективну самостійно-пізнавальну творчу діяльність на основі оволодіння гнучкими знаннями, узагальненими вміннями і навичками. Зміст поняття «самоосвітня компетентність майбутнього інженера-будівельника» полягає в здатності та готовності особи як суб'єкта діяльності здійснювати ефективну самостійно-пізнавальну творчу діяльність у межах певної професійно-ділової сфери, зокрема, будівельної, архітектурної, інженерної, що досягається завдяки сформованості знань самонавчання та вмінь самоосвітньої діяльності. Цей висновок в умовах англомовного проекту (викладання професійно орієнтованих дисциплін англійською мовою) дав змогу визначити в структурі самоосвітньої компетентності такі компоненти, як мотиваційно-ціннісний; організаційно-технологічний; практично-діяльнісний, рефлексивно-аналітичний, та в процесі навчання ефективно формувати самоосвітню компетентність студентів для набуття корисного досвіду у майбутній професійній діяльності.

Вивчення особливостей професійної підготовки інженера-будівельника та проведений аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» кваліфікації інженера-будівельника денної форми навчання дали змогу виокремити підходи, методи, засоби та необхідні професійні якості студентів, які впливають на стан самоосвітньої компетентності, а саме: сформованість мотивації до самоосвітньої діяльності; потребу в самоосвіті та у творчому самовираженні; наявність інтересу до професійно-спрямованих дисциплін; самозаохочення; володіння вміннями планувати свою самоосвітню діяльність і виявляти самостійність; навчально-інтелектуальні, комунікативні вміння, а також уміння орієнтуватися в інформаційних потоках; культуру мовлення, рефлексію, самоконтроль, наполегливість, відповідальність.

З метою визначення необхідності цілеспрямованої роботи щодо формування самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників на пошуково-констатувальному етапі експериментального дослідження було проведено анкетування та опитування студентів, а також спостереження за навчальним процесом. Результати засвідчили, що у більшості студентів (понад 60%) необхідні професійні якості перебували на репродуктивному рівні і підтвердили необхідність удосконалення та корекції методики формування самоосвітньої компетентності для підвищення її результативності у процесі професійної підготовки.

У другому розділі - «Науково-методичні основи формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки» - визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, описано алгоритм їх реалізації в навчальному процесі ВТНЗ, розроблено структурно-функціональну модель та вдосконалено методику формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, представлено методичні рекомендації щодо вдосконалення формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

З метою пошуку ефективних педагогічних шляхів формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників здійснено аналіз актуальних наукових підходів до вирішення цієї проблеми (Б. Ананьєв, В. Буряк, Ю. Бабанський, Н. Бухлова, Р. Гуревич). Це дало змогу сформулювати гіпотезу дослідження, яка полягає у припущенні, що формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників можна підвищити при реалізації організаційно-педагогічних умов, а саме: розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів до самоосвіти та самовдосконалення; розробка і використання комплексу тренінгових занять для майбутніх інженерів-будівельників на основі аксіологічного підходу; активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів технологіями проблемного навчання та засобами ІКТ; застосування різних форм самоосвіти і самовиховання майбутніх інженерів-будівельників у процесі аудиторної та позааудиторної роботи.

Реалізація першої організаційно-педагогічної умови засобами ділової та рольової гри дала змогу виявити, що від сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів до самоосвіти та самовдосконалення залежить їхня мотивація до професійної діяльності, а також розвиток логічного та критичного мислення. Дидактичні ігри, що застосовувалися для студентів 1 курсу під час вивчення дисципліни «Іноземна мова», розглядалися як доцільно організована педагогічна взаємодія, в якій підготовка до професійної діяльності відбувалася внаслідок «програвання» певних ситуацій, що сприяло динамічним змінам у професійних уміннях студентів, розвитку в них творчих здібностей. Було розроблено належне ігрове забезпечення (інструкції, комплект завдань, відповідних сучасним вимогам до професійної діяльності, графіки, контрольні тести тощо).

У процесі реалізації другої організаційно-педагогічної умови застосовувалися тренінгові заняття для студентів 1 курсу на основі аксіологічного підходу, що передбачало формування у студентів готовності до самоосвітньої діяльності, а також формування їхніх умінь створювати умови успішного виконання самоосвітньої діяльності. Для навчально-методичного забезпечення було розроблено тренінгові заняття, що містили багаторівневий комплекс вправ. На відміну від традиційних методів навчання для реалізації зазначеної умови в розробленій нами методиці враховувався рівень знань студентів та розвиток їхніх професійних та особистісних якостей.

У реалізації третьої організаційно-педагогічної умови застосовувалися технології проблемного навчання та засоби ІКТ під час навчання студентів 4 курсу, спрямовані на формування у майбутніх інженерів-будівельників продуктивного мислення, пізнавальної активності, ерудиції, інтуїції, самостійності, готовності до динамічних змін, оперативності у прийнятті рішень і здатності до співробітництва з іншими людьми. Відповідно були застосовані такі методи, як дослідницький підхід, «Сократична бесіда», «мозкова атака», мультимедійні презентації, метод інсценування, аналіз і розв'язання проблемних ситуацій. Особливу увагу було приділено методам проектів, порівняння, презентації, дискусії та інсценування, що дозволили сформувати вміння майбутніх інженерів-будівельників планувати самоосвітню діяльність, зокрема самоорганізацію, комунікацію у контексті певної ситуації, а також уміння професійної діяльності в іншомовному середовищі.

Впровадження четвертої педагогічної умови засвідчило, що застосування різних форм самоосвіти та самовиховання для студентів 4 курсу сприяє тому, що протікання навчально-виховного процесу набуває яскраво вираженого особистісно зорієнтованого характеру, формує уміння майбутніх інженерів-будівельників застосовувати на етапі реалізації програми самовиховання різноманітні методи, прийоми й засоби. Особливу увагу було приділено методам: самопізнання (самоспостереження, самоаналіз, самооцінювання), саморегуляції (самопереконання, самокритика, самопримус, самоконтроль, самонаказ, самонавіювання), стимулювання (самопідбадьорення, самозаохочення, самопокарання).

Урахування теоретико-методичних засад, удосконалена методика формування самоосвітньої компетентності, зміст та процес її реалізації дали змогу визначити діагностувальний інструментарій для виявлення стану сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки за чотирма критеріями та показниками, а саме:

- аксіологічно-мотиваційний (сформованість мотивації до самоосвітньої діяльності, потреба в самоосвіті та у творчому самовираженні; наявність інтересу до професійно-спрямованих дисциплін; самозаохочення);

- організаційно-процесуальний (удосконалена методика, форми організації та конкретизація діяльності, вміння планувати свою діяльність та вміти створювати умови успішного виконання діяльності; самостійність);

- операційно-діяльнісний (навчально-інтелектуальні уміння; комунікативні вміння; уміння орієнтуватися в інформаційних потоках);

- особистісний (самооцінка власних здатностей самоосвітньої діяльності; рефлексія; культура мовлення; самоконтроль, наполегливість, відповідальність).

Відповідно до визначених критеріїв та показників встановлено рівні (репродуктивний, продуктивний, творчий) сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки. Так у майбутніх інженерів-будівельників із репродуктивним рівнем сформованості самоосвітньої компетентності мотиви самоосвіти здебільшого стихійні. Студенти не пов'язують особисті потреби в самоосвіті із суспільними інтересами, не виявляють бажання взяти на себе додаткові зобов'язання та виконати їх. Зацікавленого, позитивного ставлення до навчальної діяльності такі студенти переважно не виявляють. Навчальна діяльність супроводжується у них здебільшого негативними емоціями. У них не виникає бажання змінити навчальну ситуацію, самостійно визначати та розв'язувати навчальні завдання, системно здійснювати пошук необхідної інформації. Уміння працювати з джерелами інформації не систематизовані, окремі з них студенти не використовують взагалі. Студенти, що перебувають на цьому рівні, не вміють організовувати самоосвітню діяльність, а можуть лише певним чином добросовісно виконувати вказівки та рекомендації викладачів. Вони рідко чинять опір зовнішнім відволікаючим чинникам і невдачам, не здатні до вольового зусилля та зосередженості.

Продуктивний рівень ґрунтується на реконструктивній самоосвітній діяльності. Він передбачає достатній рівень спрямованості студентів на пізнання і самоосвітню діяльність, прагнення навчитися самостійно ставити цілі самоосвітньої діяльності та ефективно досягати їх. Студенти розуміють необхідність пов'язувати самоосвіту з інтересами суспільства, але не завжди вміють чітко сформулювати відповідну мету; виявляють зацікавлене, позитивне ставлення до навчальної діяльності, яка у них здебільшого супроводжується позитивними емоціями. Таким студентам притаманне прагнення самостійно визначати та вирішувати переважну більшість навчальних завдань, при цьому постійно здійснювати пошук необхідної інформації. Знання з навчальних предметів систематизовані, однак міжпредметні зв'язки ще не завжди чітко усвідомлюються. Майбутні інженери-будівельники з продуктивним рівнем вміють працювати з основними джерелами інформації, але не завжди можуть раціонально застосовувати їх у самоосвітній діяльності. Вони вміють самостійно організовувати процес самоосвіти, проте не можуть раціонально планувати цілісний засіб самоосвітньої діяльності. Ці студенти здатні до зосередженості та вольового зусилля, можуть чинити опір зовнішнім відволікаючим чинникам та невдачам.

Творчий рівень передбачає високу спрямованість студентів на пізнання і самоосвітню діяльність, допитливість як прагнення до глибшого пізнання; сформованість внутрішньої мотивації самоосвітньої діяльності; сформованість пізнавальної потреби як відчуття внутрішньої необхідності в самоосвітній діяльності. Майбутніх інженерів-будівельників вирізняє зацікавлене, активно-позитивне ставлення до навчальної та самоосвітньої діяльності, домінування позитивних емоцій, самостійна постановка та виконання навчальних завдань, самостійний пошук та використання інформації. Знання студентів мають цілісний характер, їх основою є глибоке розуміння міжпредметних зв'язків у науці. Студенти з таким рівнем уміють раціонально використовувати різноманітні джерела інформації у своїй діяльності; на науковій основі оптимально керувати процесом самоосвіти від планування до здійснення задумів і самоконтролю та самооцінки отриманих результатів; їм властива стійка саморегуляція діяльності, здатність до зосередженості та вольового зусилля, опір невдачам та зовнішнім відволікаючим чинникам.

Виходячи з організаційно-педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників, розроблено структурно-функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки (рис. 1), яка складається з трьох основних блоків: методологічно-цільового (соціальне замовлення, мета, завдання дослідження); технологічного (етапи формування самоосвітньої компетентності: діагностико-мотиваційний, процесуально-діяльнісний та рефлексивно-корекційний, методологічні підходи та принципи, удосконалена методика на основі впроваджених організаційно-педагогічних умов); діагностично-корегувального (моніторинг рівня сформованості самоосвітньої компетентності, діагностика, критерії, показники, рівні).



Рис. 1. Структурно-функціональна модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки

Кожен з виокремлених блоків виконував відповідні функції: ціле- покладання, забезпечення навчально-пізнавальної та самоосвітньої діяльності студентів, корегування процесу формування самоосвітньої компетентності та відображення рівня її сформованості.

Практична реалізація розробленої структурно-функціональної моделі на основі впроваджених організаційно-педагогічних умов представлена методичними рекомендаціями для викладачів щодо підвищення ефективності формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників та дидактичним комплексом “Professional English. Language of Design”.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки» - описано організацію проведення експериментального етапу дослідження, проаналізовано результати обробки одержаних експериментальних даних.

Експериментальне дослідження проводилося на базі Інституту аеропортів Національного авіаційного університету за участі студентів 1, 4 курсів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», що навчалися за спеціальністю: інженер-будівельник (126 осіб) напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» галузі знань 0601 «Будівництво та архітектура». Дослідження тривало впродовж 2012-2015 рр. і передбачало три етапи.

На першому (2012-2013 рр.) - пошуково-констатувальному етапі здійснено вивчення вітчизняного і закордонного досвіду формування самоосвітньої компетентності, проаналізовано стан розробленості проблеми, виявлено суперечності між сучасними вимогами формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників і реальним станом підготовки студентів цього профілю до самоосвітньої діяльності.

На другому (2013-2014 рр.) - дослідно-експериментальному етапі проведено формувальний експеримент та проаналізовано одержані статистичні дані. Перевірка ефективності структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки на основі впровадження визначених організаційно-педагогічних умов проводилась на базі фахових дисциплін «Архітектура будівель і споруд», «Іноземна мова», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)», та розробленого дидактичного комплексу “Professional English. Language of Design”.

Сформовано діагностичний інструментарій, який вміщував психолого-педагогічні методики, а саме: методику «Мотивація навчання у ВНЗ» (Методика адаптована І. Мельничук за Т. Ільїною); методику «Спрямованість на отримання знань» (за Є. Ільїним і Н. Курдюковою); методику «Визначення рівня сформованості пізнавальної потреби» (за В. Юркевичем); методику «Изучение мотивации учебной деятельности» (за А. Реаном та В. Якуніним); методику «Диагностика личности на мотивацию к успеху» - (за Т. Елерсом); методику «Ціннісні орієнтації» - (за М. Рокич); питальник вольового самоконтролю - ВСК (за А. Звєрковим, Е. Ейдеманом); тести з іноземної (англійської мови); опитування, інтерв'ювання та анкетування майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки.

На третьому (2014-2015 рр.) - завершально-узагальнюючому етапі систематизовано результати дослідження, сформульовано основні висновки і визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Здійснений порівняльний аналіз рівнів та критеріїв сформованості самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки виявив позитивні зрушення у показниках сформованості цієї компетентності у респондентів експериментальної групи, тоді як у респондентів контрольної групи спостерігаються лише незначні зміни (табл. 1). В експериментальній групі (63) впроваджувалися всі визначенні організаційно-педагогічні умови у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників при вивченні фахових дисциплін «Архітектура будівель і споруд», «Іноземна мова», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» на відміну від традиційної підготовки в контрольній групі (63).

Достовірність отриманих позитивних результатів педагогічного експерименту підтверджено на основі статистичного критерію Стьюдента.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості критеріїв самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки (експериментальної та контрольної) груп на початку та наприкінці формувального експерименту, (%)

Групи	Показники Критерії	На початку експерименту	Наприкінці експерименту
		Творчий	Продук-тивний	Pепpодук-тивний	Творчий	Продук-тивний	Pепpодук-тивний
КГ	Аксіологічно-мотиваційний	6,34	14,30	79,36	12,69	20,63	66,68
ЕГ		7,94	17,46	74,60	33,33	52,38	14,29
КГ	Організаційно-процесуальний	12,69	28,57	58,74	23,80	39,70	36,50
ЕГ		14,28	34,92	50,80	36,50	57,14	6,36
КГ	Операційно-діяльнісний	15,88	20,63	63,49	23,82	30,15	46,03
ЕГ		19,05	25,40	55,55	42,86	44,44	12,70
КГ	Особистісний	9,52	12,70	77,78	15,88	22,22	61,90
ЕГ		11,11	15,87	73,02	31,75	38,09	30,16

Аналіз отриманих результатів підтвердив ефективність впровадження розробленої структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки, системотвірним чинником якої були визначені організаційно-педагогічні умови. Отже, мету дослідження досягнуто, поставлені задачі виконано.



Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної проблеми, що полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників в авіаційному університеті на основі впроваджених організаційно-педагогічних умов. Отримані результати дослідження підтверджують гіпотезу дослідження, а реалізовані мета і завдання дали змогу сформулювати наступні висновки та запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Здійснений аналіз наукових праць, присвячених дослідженню підготовки майбутніх інженерів-будівельників в умовах англомовного проекту, виявив особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-будівельників у контексті сучасних вимог та суспільних запитів, з-поміж них: гуманістичне спрямування; залучення майбутніх інженерів-будівельників до професійно-ціннісних орієнтацій як аксіологічної основи інженерної діяльності; володіння професійно-спрямованою іноземною мовою. Результати аналізу затверджених навчальних програм з дисципліни «Архітектура будівель і споруд», «Іноземна мова», «Іноземна мова» (за професійним спрямуванням)» дали можливість визначити специфіку інженерної діяльності, яка полягає у професійній спрямованості й розвитку особистісних якостей майбутніх інженерів-будівельників та виявити, що проблема формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців залишається недостатньо вирішеною. Про це свідчать і виявлені суперечності.

2. Доведено, що формування самоосвітньої компетентності полягає у здатності та готовності особистості здійснювати ефективну самостійно-пізнавальну творчу діяльність на основі оволодіння гнучкими знаннями, узагальненими вміннями і навичками. На підставі вивчення науково-педагогічної літератури розкрито поняттєво-категоріальний апарат дослідження. Уточнено зміст поняття «самоосвітня компетентність майбутнього інженера-будівельника», що полягає в здатності і готовності особи як суб'єкта діяльності здійснювати ефективну самостійно-пізнавальну творчу діяльність у межах певної професійно-ділової сфери, зокрема, будівельної, архітектурної, інженерної, що досягається завдяки сформованості знань самонавчання та вмінь самоосвітньої діяльності. Такий висновок дав змогу визначити в структурі процесу формування самоосвітньої компетентності такі компоненти як: мотиваційно-ціннісний; організаційно-технологічний; практично-діяльнісний та рефлексивно-аналітичний, що дозволило майбутнім інженерам-будівельникам ефективно формувати самоосвітню компетентність, удосконалювати свій досвід у професійній діяльності.

3. Визначено та обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов що впливають на ефективність формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки: 1) розвиток мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів до самоосвіти та самовдосконалення забезпечив стійкий інтерес до професії й ефективне засвоєння навчального матеріалу та зформував цілеспрямованість, що визначає сенс навчально-пізнавальної діяльності майбутнього інженера-будівельника; 2) розробка і використання комплексу тренінгових занять на основі аксіологічного підходу для майбутніх інженерів-будівельників дали можливість отримати чітку, добре організовану систему професійних вмінь та розвитку у майбутніх фахівців самоорганізації, творчих здібностей, що сприяло формуванню готовності до творчого виконання професійних функцій; 3) активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів технологіями проблемного навчання та засобами інформаційно-комунікаційними технологіями дозволила підсилити мотивацію навчання, перевести на більш високий рівень естетичне виховання, розвити комунікативні здібності, інтуїцію, самостійність; 4) застосування різних форм самоосвіти і самовиховання майбутніх інженерів-будівельників забезпечило здатність до рефлексії інноваційної діяльності, самоконтролю та професійної самооцінки, уміння прогнозувати та співвідносити особистісно-професійні можливості, усвідомлення себе професіоналом.

4. В результаті проведеного аналізу та виявлених особливостей професійної діяльності майбутніх інженерів-будівельників були виділені критерії сформованості самоосвітньої компетентності: аксіологічно-мотиваційний (показники: сформованість мотивації до самоосвітньої діяльності, потреба в самоосвіті та у творчому самовираженні, наявність інтересу до професійно-спрямованих дисциплін, самезаохочування); організаційно-процесуальний (показники: вміння планувати свою діяльність, вміти створювати умови успішного виконання діяльності, самостійність); операційно-діяльнісний (показники: навчально-інтелектуальні уміння, комунікативні вміння, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках); особистісний (показники: самооцінка власних здатностей самоосвітньої діяльності, рефлексія, культура мовлення, самоконтроль, наполегливість, відповідальність) і рівні - репродуктивний, продуктивний та творчий.

5. На підставі обґрунтованих організаційно-педагогічних умов було розроблено структурно-функціональну модель та комплекс дидактичних засобів, що дозволило удосконалити методику формування самоосвітньої компетентності в частині її професійної спрямованості.

Експериментальне дослідження підтвердило ефективність упровадження розробленої структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки, системотвірним чинником якої були визначені організаційно-педагогічні умови.

6. Практична реалізація структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності у майбутніх інженерів-будівельників забезпечується методичними рекомендаціями для викладачів під час навчання студентів іноземної мови за професійним спрямуванням та комплексом дидактичних розробок, які представлені в авторському підручнику “Professional English. Language of Design”. Матеріал підручника може бути використано у вищому закладі освіти для студентів інших спеціальностей під час оволодіння ними іноземною мовою у групах із високим рівнем володіння іноземною мовою як додатковий матеріал для їхньої індивідуальної та самостійної роботи.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів щодо проблем підвищення якості формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів. Перспективними є питання розгляду бар'єрів самоосвітньої діяльності, а саме: комунікативні, психологічні, інтелектуальні, естетичні, мотиваційні, емоційні та бар'єри культурних упереджень, оскільки це психологічне явище значно гальмує та уповільнює процес формування самоосвітньої компетентності. Необхідним є подальша розробка технологій формування компетентностей майбутніх фахівців і апробація різноманітних шляхів удосконалення професійної підготовки в умовах англомовного проекту.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Professional English. Language of Design.: підручник. / О.Г. Шостак, Ю.Ю. Пришупа - К.: «Талком», 2015. - 287 с. (З грифом МОНМС України. Лист № 1/ 11 - 5025 від. 07. 04. 2014 р.).

...